Середній клас у трансформаційній економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

СЕРЕДНІЙ КЛАС У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Коляда Олена Володимирівна

УДК 330.111.4

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Хмелевський Микола Олександрович

Національний транспортний університет,

директор Інституту економіки і бізнесу на транспорті

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Мазур Ірина Іванівна

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка,

завідувач кафедри підприємництва

кандидат економічних наук, доцент

Нікитенко Дмитро Валерійович

Національний університет водного господарства та

природокористування,

доцент кафедри економічної теорії

Захист відбудеться « 21 » червня 2011 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою 03680, м. Київ, проспект Перемоги,54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою 03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий « 20 » травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю. К. Зайцев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі стабільні західні демократії спираються саме на середній клас, який становить у розвинутих країнах близько 60 % населення. Він є головною продуктивною силою, основним споживачем товарів та послуг, вагомою складовою інвестиційного потенціалу, виступає рушієм реформ, забезпечує технологічний та соціально-економічний прогрес, будучи, таким чином, з точки зору виконуваних ним функцій особливим соціальним суб'єктом.

Історія соціально-економічних реформ 1990-х в Україні вже переступила двадцятирічний рубіж. Стратегічною метою цих реформ є побудова соціально орієнтованого ринкового господарства, головним суб'єктом якого повинен бути середній клас. Проте, середній клас, подібний до розвинених країн в Україні досі не створено, що свідчить про певні труднощі та прорахунки в даному напрямку.

За умов трансформації економіки України надзвичайно гостро постає питання про необхідність теоретичної розробки проблеми становлення середнього класу з метою подолання негативних тенденцій та обґрунтування пріоритетних напрямків поліпшення умов його розвитку. Проблематика дослідження середнього класу є дуже розмаїтою. У дисертаційній роботі увага зосереджується на дослідженні взаємозв'язку формування середнього класу та розвитку малого підприємництва, оскільки суб'єкти малого підприємництва є важливою складовою формування та функціонування середнього класу. З метою ефективного розв'язання даної проблеми важливим є аналіз інституціональних особливостей становлення сектору малого підприємництва в Україні та вивчення світового досвіду, узагальнення якого могло б бути корисним для створення сприятливих передумов його розвитку.

Проблема середнього класу розглядалась багатьма вітчизняними та зарубіжними науковцями. Основи теорії середнього класу закладено в роботах Аристотеля, пізніше - в дослідженнях Маркса К., Вебера М., Бурдьє П., Гілберта Д., Райта Е.. В нашій країні даній проблемі не приділялось належної уваги. Лише в період подолання системної економічної кризи 90-х років постали питання про необхідність соціально-економічних перетворень і формування потужного середнього класу. Значний внесок в проблему вивчення економічних характеристик середнього класу і його ролі в господарському житті країни зробили такі вчені, як Бондар І., Гальчинський А., Геєць В., Гошовська В., Зайцев Ю., Кузьменко В., Лернер Ю., Лібанова Е., Пирожков С., Рябіка В., Савчук В., Сахань І., Сердюк А., Титарчук М. О., Юхновський І. та інші. Серед російських науковців, які досліджували проблему формування та розвитку середнього класу в Росії слід виділити Авраамову Е., Ківінена М., Малеву Т., Радаєва В., Тихонову Н., Шкаратана О. та інших

Дослідження проблеми формування середнього класу потребує розгляду наукових розробок, присвячених розвитку підприємництва. Серед сучасних вітчизняних дослідників, які займаються даною проблематикою, необхідно відзначити Барановського О., Варналія З., Воротіну Л., Дригу С., Зянька В., Жаліла Я., Ковальчука Т., Кредісова В., Ляпіна Д., Ляшенка В., Маршавіна Ю., Мочерного С., Ніколенка Ю, Реверчука С., Рибалкіна В., Сизоненка В., Соболя С., Черняка Т., Чухна А. та інших.

Водночас, визнаючи високу наукову цінність досліджень, здійснених науковцями, ще залишаються недостатньо вивченими питання щодо економічної суті середнього класу, його місця і ролі в трансформаційній економіці, а також значення малого підприємництва у становленні і розвитку середнього класу. Все це на тлі соціально-економічної значимості досліджуваного питання зумовило актуальність теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукову роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Вона є складовою наукової держбюджетної теми у рамках комплексної теми наукових досліджень «Сучасне постіндустріальне суспільство і шляхи його формування в Україні» (реєстраційний номер 0107V001331). Особистий внесок автора полягає у теоретичному дослідженні сутності середнього класу та його ролі у формуванні постіндустріального суспільства.

Виконання дисертаційної роботи також пов'язано з науково-дослідною роботою кафедри міжнародної економіки і підприємництва «Національний університет державної податкової служби України»: «Механізм нарощування потенціалу підприємства» (реєстраційний номер 0107V012255). Особистий внесок автора полягає у дослідженні світового досвіду стимулювання розвитку малих підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування сутності середнього класу та розробка практичних рекомендацій щодо його розвитку і підвищення ефективності функціонування в Україні через активізацію суб'єктів малого підприємництва.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- дослідити еволюцію поняття середній клас, його формоутворюючих елементів;

- розробити теоретичні рекомендації відносно критеріїв визначення середнього класу;

- визначити політекономічну суть поняття середній клас;

- розкрити роль і місце середнього класу в трансформаційній економіці;

- дослідити особливості формування середнього класу в Україні на етапі трансформації економічної системи;

- проаналізувати розвиток малого підприємництва в контексті становлення середнього класу;

- визначити принципи та форми впливу держави на становлення малого підприємництва;

- розкрити роль освіти у формуванні підприємницького середовища та середнього класу

Об'єктом дослідження є економічні і соціальні відносини у процесі системної трансформації економіки та соціальної стратифікації в Україні.

Предметом дослідження є закономірності та особливості формування середнього класу в Україні, та впливу на цей процес інституту малого підприємництва.

Методи дослідження. В роботі було застосовано сукупність загальних і спеціальних методів та підходів. Зокрема, якісний аналіз і метод наукових абстракцій використовувався при обґрунтуванні категорійного апарату (п. 1.1, 1.2, 2.1); методи аналізу і синтезу - для деталізації об'єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові частини (п. 1.2, 1.3, 2.2); історичний - при вивченні еволюції державної політики підтримки підприємництва (п. 2.3., 3.1); статистичний аналіз - для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних для визначення ролі малого підприємництва у розвитку середнього класу (п. 2.3, 3.2); комплексний підхід, який базується на теоретичних і практичних положеннях наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених (п. 1.2, 1.3) для здійснення аналізу місця та ролі середнього класу в ринковій економіці загалом та зокрема в Україні; системний та структурний підхід - для дослідження чинних механізмів державного регулювання та підтримки підприємництва, проблеми формування організаційно-правових та інституційних умов трансформування державного регулювання з метою стимулювання розвитку середнього класу (п. 3.1, 3.2, 3.3).

Теоретичною і методологічною базою дослідження виступають праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань розвитку середнього класу, малого та середнього підприємництва в умовах трансформації економіки.

Інформаційну базу дослідження складають звітні дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, офіційні публікації Європейського Союзу, Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють відносини власності в Україні, звітні дані науково-дослідних центрів та установ тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані автором наукові результати, що виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методологічних засад сутності середнього класу і впливу малого підприємництва на його формування та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо створення сприятливих умов для становлення та розвитку середнього класу у трансформаційній економіці. Наукова новизна полягає у тому, що:

вперше:

- запропоновано авторське політекономічне визначення поняття „середнього класу” як сукупності економічно активних суб'єктів системи соціально-економічних відносин, що залучають підприємницькі здібності, знання, інтелектуальний потенціал для отримання достатнього доходу, що надає їм відчуття самодостатності у суспільстві. Таке визначення дозволяє включити до середнього класу представників підприємницького сектора, які отримують винагороду у вигляді прибутку та найманих працівників, власників «інтелектуального капіталу», що дозволяє отримати їм не тільки трудові доходи у формі заробітної плати (оплата власнику фактору виробництва «праця»), але і доходи, отримані від здатності ефективно використовувати свій «інтелектуальний капітал»;

удосконалено:

- критеріальні ознаки віднесення суб'єктів економічної діяльності до середнього класу, які класифіковано як об'єктивні та суб'єктивно-інституціональні. До об'єктивних ознак автор відносить місце економічного суб'єкта у відносинах власності та ступені контролю за процесом господарської діяльності, що дозволяє отримати достатній рівень легального доходу, який дозволяє підтримувати високу якість людського капіталу та надає відчуття самодостатності в даному суспільстві внаслідок задоволення матеріальних і духовних потреб громадянина. До суб'єктивно-інституціональних слід віднести спосіб та стиль життя, задоволення своїм статусом, відносний політичний консерватизм, зокрема зацікавленість у підтримці соціальної стабільності у суспільстві, суб'єктивна ідентифікація себе з середнім класом;

- визначення основних заходів стимулювання становлення та розвитку середнього класу через комплементарний характер використання інструментів державної політики в сфері підтримки підприємницької діяльності шляхом удосконалення освіти, регуляторної і податкової політики, як основних інституційних факторів підвищення ефективності функціонування суб'єктів малого підприємництва;

отримали подальший розвиток:

- теоретичні положення щодо причин гальмування становлення середнього класу у процесі трансформації економічної системи які мають об'єктивний та суб'єктивний характер. Об'єктивний характер визначається трансформаційним періодом економіки України, коли відбувався перехід від адміністративно-командної до ринкової економічної системи. Суб'єктивний характер полягає в інституціональних особливостях побудови національної економіки: недосконалість нормативно-правової бази ринкових перетворень; непідготовленість вітчизняних кадрів до прийняття управлінських рішень в умовах незалежності та трансформації економіки у ринкову; збереження затратного характеру виробництва через відсутність інноваційної складової у виробничому підприємництві;

- визначення основних пріоритетів державної фінансової підтримки малого підприємництва: створення інституційних передумов для забезпечення функціонування ринку мікрокредитування, взаємного фінансування та гарантування кредитів - через удосконалення нормативно-правової бази, кадрового забезпечення та формування інфраструктури, у тому числі інформаційного забезпечення в зазначених сферах;

- економічні, інституційно-правові заходи спрямовані на підвищення ролі освіти у становленні середнього класу, зокрема пропонується широке запровадження державних та приватних кредитів на отримання освіти; удосконалення дистанційної форми навчання; орієнтація освіти на розвинення підприємницьких якостей у громадян, незалежно від обраної ним спеціальності чи професії.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати мають не лише теоретико-методологічне, а й практичне значення для вирішення конкретних економічних проблем. Розроблені та сформульовані в дисертації висновки та пропозиції використані Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України в ході реалізації науково-дослідної теми «Аналіз особливостей становлення та формування структурних параметрів малого підприємництва в Україні та розроблення методичних рекомендацій щодо проведення компаративного аналізу стану вітчизняного малого підприємництва відповідно до критеріїв Європейського Союзу» (№ держреєстрації РК 0110U005339) (довідка № 1/522 від 05.01. 2011р.). Пропозиції прийняті до впровадження Спілкою підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (довідка № 90/2 від 16. 02.2001 р.) Окремі висновки та положення використані в процесі підготовки Національним інститутом стратегічних досліджень низки аналітичних записок та доповідей з питань соціально-економічної політики, направлених до Адміністрації Президента України протягом 2010р. (акт № 293/410 від 28. 02. 2011 р.) Також наукові результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі у Національному університеті державної податкової служби України при викладанні студентам лекційних курсів з дисциплін «Політична економія», «Державне регулювання економіки», «Підприємницька діяльність та її оподаткування» та проведенні семінарських занять (довідка № 664/01-12 від 11. 03. 2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійно виконаного наукового дослідження. Теоретичні узагальнення, розробки, висновки та пропозиції, викладені в ній, є особистим здобутком автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки обговорювались на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень '2004» (м. Дніпропетровськ 2004 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародне економічне співробітництво України (правовий аспект)” (м. Київ 2004 р.), на науково-методичної конференції «Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів» ( м. Київ, 2-4 лютого 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень 2005» (7-9 листопада 2005 р. м. Полтава), на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Наука и образование без границ-2007» (16-27 грудня 2007 р. м. Софія, Болгарія), на науково-методичному семінарі «Сучасний стан та перспективи розвитку оподаткування в країнах ЄС» (24 жовтня 2008р. м. Ірпінь), на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації» (24 квітня 2009 р. м. Вінниця), на науково-практичної конференції «Міжнародне співробітництво України у сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів» (м. Ірпінь, 23 жовтня 2009 р.), на науково-практичної конференції «Сучасні виклики для України в сфері політики, економіки та права в глобалізованому світі» (м. Ірпінь, 18-19 травня 2010р.), на науково-практичної конференції «Проблеми й перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 26 листопада 2010 р.).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 4,72 друкованих аркушів, з них: 8 статей - у наукових фахових виданнях, а 11 - в інших виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 184 сторінки друкованого тексу. Робота містить 22 таблиць на 22 сторінках, 4 рисунки на 4 сторінках та 10 додатків на 19 сторінках. Список використаних джерел налічує 190 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан наукових розробок даної проблеми, визначено мету, основні завдання, об'єкт, предмет, методологічну основу дослідження, сформульовано наукову новизну основних положень, які виносяться на захист, розкрито теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та публікацію дослідження.

У розділі 1 «Середній клас як предмет теоретичного дослідження» розглянуто теоретичні основи формування середнього класу, визначено суть та критерії середнього класу, розкрито його місце та роль в трансформаційній економіці та досліджено особливості формування середнього класу в Україні на етапі ринкових трансформацій.

Проведений аналіз теоретичних основ формування середнього класу вказує на те, що в процесі формування ринкової економіки становлення середнього класу проходило в декілька етапів, які відображали сутність відповідних соціально-економічних процесів. На першому етапі становлення середнього класу відображало розповсюдження дрібнотоварного виробництва, яке ґрунтувалось на трудовій приватній власності. Цей взаємозв'язок праці і власності і визначав кордони середнього класу, відокремлюючи його представників від представників інших класів - власників засобів виробництва і найманих робітників, які не мали їх. Другий етап становлення середнього класу розпочався з середини ХХ століття, коли економічне підґрунтя суспільства набуває постіндустріального напряму розвитку. В постіндустріальному суспільстві поступово відбулась зміна концепції єдиного середнього класу на концепцію «старого» та «нового» середніх класів.

Узагальнений в дисертаційній роботі аналіз теоретичних розробок науковців, які присвячені проблемі визначення критеріїв відношення до середнього класу дозволяє стверджувати, що найбільш часто виділяють наступні з них: дохід, власність, освіта, професія, самоідентифікація в якості представників середнього класу, світоглядні установки. Застосування одного чи іншого критерію в якості основного призводить до суперечливих результатів.

Удосконалення критеріїв належності осіб до середнього класу полягає у виокремленні об'єктивних та суб'єктивно-інституціональних ознак.

Аналіз теоретичних узагальнень свідчить про те, що місце і роль середнього класу в трансформаційній економіці забезпечується через реалізацію певних економічних та соціальних функцій. У сфері економічних відносин середній клас відіграє роль економічного донора. Економічна діяльність середнього класу забезпечує задоволення як власних потреб, так і опосередковано - суспільних. Високий платоспроможний попит населення на відповідному внутрішньому ринку породжує пропозицію, тобто спричиняє економічного зростання, збільшення зайнятості тощо. Орієнтація на успіх вимагає постійного самовдосконалення та новацій, які реалізуються через пошук нових можливостей, задовольняючи цим самим нові суспільні потреби, зумовлюючи динамічне суспільне зростання. Через накопичення та участь у різноманітних системах страхування забезпечує інвестиційний потенціал. Представник середнього класу, з точки зору головної рушійної сили розвитку суспільства, виступає перш за все як її професійний та інтелектуальний капітал.

У культурній сфері середній клас є культурним інтегратором - хранителем і розповсюджувачем цінностей, норм, традицій і законів суспільства. Підґрунтям виконання середнім класом функції політичного стабілізатора та носія соціал-демократичних принципів, є його проміжне, середнє положення всередині матеріально-майнової шкали свідчить про певні успіхи і досягнення людей, що належать до нього. Представники середнього класу зацікавлені в стабільності та збереженні своїх соціальних позицій, тому є основою суспільства, політичної згоди і компромісу.

Саморегуляція громадянського суспільства також заснована на активності представників середнього класу. Цю його роль називають функцією адміністративно-виконавчого регулятора. Завдяки домінуванню в громадських та політичних організаціях визначає поведінку електорату і значною мірою формує моральні стандарти суспільства, шляхом участі у виборчому процесі виконує функції носія демократії та політичних свобод

В ході дослідження виявлено, що у більшості країн з розвиненою ринковою економікою середній клас охоплює 60 % населення. Процес становлення середнього класу в західних країнах носив об'єктивний, комплексний характер і відбувався за умов стійких і тривалих процесів економічного піднесення, підвищення добробуту населення та його освітнього рівня, а також ментального закріплення в суспільстві базових цінностей, притаманних середньому класу. Економічна політика західних країн проводилась, як правило, в інтересах середнього класу, зокрема, створювались умови для зростання кількості підприємців у сфері малого та середнього бізнесу.

Економічні трансформації, зокрема зміни відносин власності та форм зайнятості, змінили соціальну структуру українського суспільства. В часи Радянського Союзу середнього класу, такого як у сучасних розвинених країнах не існувало. Окремі верстви населення - науковці, інженери, військові, лікарі, освітяни, робітники високої кваліфікації хоча й мали високу професійно-освітню підготовку, соціальний статус, рівень доходів, яких не виконував визначальних функцій середнього класу.

Дослідження середнього класу в Україні свідчить про особливості і суперечності його становлення, оскільки в Європі середній клас формувався на підґрунті малого підприємництва і лише в середині ХХ століття до нього долучились власники інтелектуального капіталу, тоді як в нашій країні базою формування середнього класу виступила інтелігенція, а потім вже до неї долучились суб'єкти малого підприємництва.

В ході дослідження виявлено, що на початку ринкових трансформацій, при яких відбувались зміни на ринку праці та падіння життєвого рівня населення, соціально-економічний статус значної частини інтелігенції - власників інтелектуального капіталу, було зруйновано через неможливість їх адаптації до змін в економічній системі.

Через різні причини протягом усього періоду незалежності в Україні формувалась та закріплювалася модель експортоорієнтованої економіки, побудована переважно на низькотехнологічних укладах, конкурентоспроможність якої на зовнішніх ринках забезпечується винятково за рахунок дешевої робочої сили. Проведений аналіз вказує на те, що в аспекті формування і зміцнення середнього класу, це має наступні наслідки: По-перше, бідність працюючих, у т.ч. висококваліфікованих (від початку фази пожвавлення (з 2001 року) спостерігається перерозподіл занятості на користь некваліфікованої робочої сили (чисельність представників найпростіших професій зросла на 1,6 млн. осіб або на 43,2 % при скороченні фахівців і кваліфікованих робітників). По-друге, скорочення попиту на якісну освіту, оскільки окреслена вище економічна модель за своїми базовими властивостями не потребує інновацій, а отже - не формує попит на кваліфікованих працівників, то знання втрачають інструментальне значення, відповідно, не формується (або скорочується) попит на якісну освіту.

У розділі 2 «Суб'єкти малого підприємництва у структурі середнього класу» досліджено суть малого підприємництва, як продукуючого елементу середнього класу, інституційні особливості його формування в Україні, проаналізовано соціально-економічний потенціал малого підприємництва в Україні.

Дослідження теоретичних основ формування середнього класу дає можливість автору виокремити мале підприємництво, як основний продукуючий елемент середнього класу. Оскільки ефективний розвиток малого підприємництва, по-перше, збільшує кількість суб'єктів малого підприємництва, які історично були представниками старого середнього класу. По-друге, отримання підприємницького доходу, який залежить від ефективності підприємницької діяльності, зумовлює підвищення ефективності використання факторів виробництва, що в свою чергу сприяє розвитку підприємницької діяльності в цілому та малого підприємництва зокрема, що є однією з умов зростання зайнятості населення і збільшення об'єму ВВП та підвищення ефективності економіки в цілому.

Проведений аналіз світового досвіду доводить, що мале підприємництво більш стійке до криз і підтверджує його здатність створювати нові робочі місця, вартість створення яких значно поступається вартості робочих місць, що створюються у великому бізнесі та поглинати надлишкову робочу силу. Частка зайнятих у малому і середньому підприємництві у США перевищує 50 %, у Франції вона становить 54 %, у Польщі - 70 %, в Італії - 73 %, в Японії - 78 %. Значна частка сектору малого і середнього підприємництва у ВВП розвинених країн: Франції - 62 %, США - 52 %, Великобританії - 53 %, Німеччини - 52 %, Японії - 55 %.

Виявлено, що особливості формування та розвитку підприємництва в цілому та малого підприємництва, зокрема в Україні обумовлювались характером трансформаційного періоду. Основні чинники природного формування інституту підприємництва не були характерними для української історичної традиції, їх можна назвати навіть чужорідними для традиційного національного інституційного устрою та менталітету.

В результаті дослідження було з'ясовано, що кількісні показники розвитку малого підприємництва в Україна перевищують аналогічні показники багатьох європейських країн: на 10 тис. населення України припадає 75 малих підприємства (табл. 1), тоді як в Швеції - 30, Франції - 42, Німеччині - 43, Іспанії - 66, в Італії - 72. Проте питома вага обсягу реалізованої продукції малих підприємств до загального обсягу реалізації в Україні складає в межах 16 %.

Не зважаючи на кількісне збільшення суб'єктів малого підприємництва часках зайнятих на них залишається не значною, порівняно зі світовими тенденціям, у межах 25 % (табл. 1).

Це стало наслідком того, що разом з темпами зростання чисельності суб'єктів малого підприємництва зростала і кількість так званих «некро»-підприємств, які не реалізовують продукцію та не надають послуги і продукують лише звітність, а ті, що працюють, діють на 50-60% в тіні.

В ході дослідження виявлено, що класичний представник українського малого підприємництва - представник торгового сектору або сектору послуг. За даними Держкомстату у 2009 році кількість зайнятих суб'єктів малого підприємництва у сфері торгівлі складала 52,12 % від загальної кількості зайнятих в малому підприємництві, тоді, як у промисловості лише 10,9 %. У загальному обсязі реалізованої продукції у 2009 році найбільшу питому вагу також мають суб'єкти малого підприємництва зайняті у сфері торгівлі - 61,51 %, у той час як у промисловості лише 9,37 %.

Таблиця 1

Динаміка основних показників малих підприємств^*

Роки	Кількість малих підприємств, одиниць	Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	Середньорічна кількість зайнятих Включаючи штатних, позаштатних та неоплачуваних (власників, засновників підприємства, та членів їх сімей) працівників працівників на малих підприємствах, тис. осіб	Питома вага найманих працівників на малих підприємствах,%	Питома вага обсягу реалізованої продукції малих підприємств до загального обсягу реалізації, %
1991	47 084	9	-	-	-
1992	67 739	13	-	-	-
1993	84 780	16	-	-	-
1994	85 799	17	-	-	-
1995	96 019	19	-	-	-
1996	96 270	19	-	-	-
1997	136 238	27	-	-	-
1998	173 404	35	1585,9	12,9	11,3
1999	197 127	40	1687,9	14,1	11,1
2000	217 930	44	1730,4	15,1	8,1
2001	233 607	48	1818,7	17,1	7,1
2002	253 791	53	1932,1	18,9	6,7
2003	272 741	57	2052,2	20,9	6,6
2004	283 398	60	1978,8	20,2	5,3
2005	295 109	63	1890,4	19,6	5,5
2006	307 398	72	2232,3	23,5	18,8
2007	324 011	76	2231,5	23,7	18,1
2008 Дані сформовано з урахуванням змін відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності" від 18.09.2008 року №523-VI.	-	72	2237,4	24,3	16,3
2009	-	75	2152,0	25,2	16,6

*- складено за даними Держкомстату України

Рівень заробітної плати працівників малих підприємств практично не відрізняється від рівня мінімальної заробітної плати. Середньомісячна заробітна плата на малих підприємствах менша за середньомісячну заробітну плату по економіці і складає приблизно 50 % від останньої (табл. 2). Динаміка середньомісячної заробітної плати працівників малих підприємств має свої особливості. Її рівень хоча і характеризувався сталою тенденцією до зростання, але на протязі всього періоду офіційна середньомісячна заробітна плата була не набагато вища від мінімальної заробітної плати відповідного року, що свідчить про значний рівень тінізації діяльності суб'єктів малого підприємництва.

Таблиця 2

Середньомісячна заробітна плата одного найманого працівника *

№ з/п		2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	В цілому по економіці	590	806	1 041	1 351	1 806	1 906
2	На малих підприємствах	329	429	546	688	970	915
3	Рядок 2: рядок 1*100%	56 %	53 %	52 %	51 %	54 %	48 %
4	Мінімальна заробітна плата	237	332	400	460	605	744

* - розраховано за даними Держкомстату України

Проведений аналіз вказує на те, що на фоні формального кількісного зростання сектора малого підприємництва фактично відбувається зниження якісних показників, що ілюструють реальну ефективність його діяльності. Це дає підставу стверджувати, що соціально-економічний потенціал малого підприємництва в Україні не використовується в повній мірі через ряд ключових перешкод, а саме: недосконалість державної політики підтримки малого підприємництва, надмірне податкове навантаження, не достатня підготовленість підприємців до ведення власної справи і такі обставини негативно впливають на формування середнього класу в Україні.

У розділі 3 «Пріоритетні напрями поліпшення умов розвитку малого підприємництва у контексті становлення середнього класу в Україні» проаналізовано регуляторну політику підтримки малого підприємництва в Україні, запропоновано напрями реформування податкової політики стосовно малого підприємництва та вдосконалення освітньої складової функціонування малого підприємництва

Дослідивши теоретичні основи формування середнього класу та виокремивши мале підприємництво, як основний його продукуючий елемент слід зазначити, що практика сьогодення висвітлює істотні недоліки в механізмах регулювання цієї інституції в Україні. Державна підтримка малого підприємництва в Україні постає сукупністю пріоритетних рішень й регуляторних заходів щодо визначення основних напрямів і форм правового, економічного й організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання. Однак до останнього часу така політика стосовно малого підприємництва запроваджується в Україні мляво, непослідовно і має загалом суперечливий характер, частково вирішуючи поточні проблеми, не створює достатніх передумов для залучення малого підприємництва як рушія структурної перебудови до модернізації економіки. Недостатнє інституційне забезпечення розвитку підприємництва виражене непослідовною, несистемною та інерційною політикою виконавчої влади, суперечністю фактичних дій владних структур задекларованим цілям, системою подвійних стандартів та корупцією.

У зв'язку з цим визначено, що державна політика підтримки малого підприємництва повинна реалізуватись шляхом єдиної стратегії. Особлива увага повинна бути приділена: систематизації законодавства про підприємництво в Україні, яке має здійснюватися на засадах єдиного розуміння суті та змісту офіційно схваленої стратегії державної політики розвитку підприємництва; усуненню адміністративних бар'єрів на шляху створення та функціонування малого підприємництва; сприянню розвитку форм самоорганізації малого підприємництва - спілки, об'єднання, асоціації, фонди, кредитні спілки; сприянню в отриманні міжнародної допомоги (технологічної, фінансової, обмін досвідом, організація навчання, підготовка кадрів); розвитку інтеграційних форм - субпідряду, лізингу, франчайзингу, венчурного фінансування; фінансово-кредитній підтримці, головним напрямком якої повинно стати надання переваги заходам, які не потребують витрат з бюджету, зокрема: гарантування кредитів, поширення недержавного кредитування суб'єктів малого підприємництва, створення нормативно-правового, інформаційного забезпечення в зазначених сферах.

Зроблено висновок, що одним із ключових заходів удосконалення податкової системи України у найближчий перспективі є реформування спрощеної системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, яка вимагає удосконалення та уточнення. Визначено, що загальна система оподаткування характеризується значною кількістю пільг та винятків, складністю нарахування податків та оформлення податкової звітності, наявністю численних підзаконних нормативних актів, які де-факто роблять поведінку органів державного управління в податковій сфері непередбачуваною. Тому навіть деякі позитивні зміни, такі як зниження частоти перевірок, до певної міри зниження в ставках оподаткування не мають впливу, який був би можливим, якби податкова політика була б спрямована на формування зрозумілої, стабільної та ефективної податкової системи.

З огляду на важливість удосконалення податкової системи у контексті забезпечення розвитку малого підприємництва як чинника формування середнього класу автором запропоновано комплекс пропозицій, а саме: створити фіскальні стимули для зацікавленості місцевих органів влади в розвитку малого підприємництва; зменшити коло платників єдиного податку, що дозволить зменшити обсяги мінімізації оподаткування; посилити відповідальність платників єдиного податку за використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин через запровадження і законодавче закріплення системи штрафних санкцій та скасування реєстрації такої особи платником єдиного податку; надавати право платникам єдиного податку реєструватися платниками ПДВ.

В ході дослідження було з'ясовано важливість впровадження інтелектуального компонента в усі сфери економіки, управління та суспільного життя, який на мікрорівні є основним фактором зростання добробуту як «старого» так і «нового» середнього класу. Це дає підстави наголосити на необхідності удосконалення системи освіти в Україні за такими напрямками: удосконалення дошкільного виховання, акцентуючи увагу на формуванні рис господаря, власника, який спроможний конкурувати в умовах ринкової економіки; збільшення бюджетних витрат на освіту; широке запровадження державних та приватних кредитів на отримання освіти; активізація співпраці вищих навчальних закладів з бізнесменами - практиками на місцевому та регіональному рівнях з метою поєднання теоретичні знання студентів з практичною діяльністю; розвиток та вдосконалення дистанційної форми навчання, яка забезпечує безперервне отримання інформації - одного з факторів виробництва в епоху постіндустріальної економіки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення поставлених наукових завдань, які полягають у аналізі теоретичних основ формування середнього класу, удосконаленні критеріїв належності до середнього класу, дослідженні особливостей формування середнього класу в Україні на етапі ринкових трансформацій, визначені малого підприємництва головним продукуючим елементом середнього класу, дослідженні інституційних особливостей розвитку підприємництва в Україні та удосконаленні умов формування середнього класу.

Результати проведеного дослідження полягають у наступному:

1. Проведено аналіз теоретичних основ формування середнього класу, який виявив, що усередині середнього класу виділяють дві відносно відособлені категорії: старий та новий середній клас. «Старий» середній клас складається з суб'єктів малого підприємництва, що мають найманих робітників, і дрібних підприємців, що здійснюють діяльність самостійно (самозайняті особи). «Новий» середній клас - складається з високооплачуваних найманих робітників, як правило, зайнятих інтелектуальною працею, тобто ті, які отримають віддачу від інвестицій в людський капітал.

2. Узагальнений в дисертаційній роботі аналіз теоретичних розробок науковців, які присвячені проблемі визначення критеріїв відношення до середнього класу дозволяє стверджувати, що найбільш часто виділяють наступні з них: дохід, власність, освіта, професія, самоідентифікація в якості представників середнього класу, світоглядні установки. Застосування одного чи іншого критерію в якості основного призводить до суперечливих результатів. Запропоновано систематизувати критерії належності до середнього класу як об'єктивні та суб'єктивно-інституціональні. До об'єктивних ознак ми відносимо місце економічного суб'єкта у відносинах власності та ступені контролю за процесом господарської діяльності, що дозволяє отримати достатній рівень легального доходу, який дозволяє підтримувати високу якість людського капіталу та надає відчуття самодостатності в даному суспільстві внаслідок задоволення матеріальних і духовних потреб громадянина. До суб'єктивно-інституціональних слід віднести спосіб та стиль життя, задоволення своїм статусом, відносний політичний консерватизм, зокрема зацікавленість у підтримці соціальної стабільності у суспільстві, суб'єктивна ідентифікація себе з середнім класом.

3. Сформульовано авторське політекономічне визначення поняття „середнього класу” як сукупності економічно активних суб'єктів системи соціально-економічних відносин, що залучають підприємницькі здібності, знання, інтелектуальний потенціал для отримання достатнього доходу, що надає їм відчуття самодостатності у суспільстві.

4. Розкрита роль середнього класу в трансформаційній економіці, яка полягає у виконанні ряду економічних і соціальних функцій, а саме: представники середнього класу виступають одним з найголовніших економічних донорів будь-якої країни, з точки зору головної рушійної сили розвитку суспільства середній клас, виступає як професійний і інтелектуальний капітал, як генератор НТП, а відповідно економічного і суспільного прогресу, у культурній сфері є культурним інтегратором, реалізує функцію політичного стабілізатора та носія соціал-демократичних принципів, виконує функцію адміністративно-виконавчого регулятора.

5. В ході дослідження виявлено особливості становлення середнього класу в Україні на етапі ринкових трансформацій, які полягають у тому, що в Європі середній клас формувався на підґрунті малого підприємництва і лише в середині ХХ століття до нього долучились власники інтелектуального капіталу, тоді як в Україні базою формування середнього класу виступила інтелігенція, а потім вже до неї долучились суб'єкти малого підприємництва.

6. Визначені причини гальмування становлення середнього класу у процесі трансформації економічної системи які мають об'єктивний та суб'єктивний характер. Об'єктивний характер визначається трансформаційним періодом економіки України, коли відбувався перехід від адміністративно-командної до ринкової економічної системи. Суб'єктивний характер полягає в інституціональних особливостях побудови національної економіки.

7. Доведено, що становлення середнього класу в нашій країні можливе при належному розвитку малого підприємництва. Оскільки ефективний розвиток малого підприємництва, по-перше, збільшує кількість суб'єктів малого підприємництва, які історично були представниками старого середнього класу. По-друге, отримання підприємницького доходу, підвищує ефективність використання підприємцем факторів виробництва, що в свою чергу сприяє розвитку підприємницької діяльності в цілому та малого підприємництва зокрема, що є однією з умов зростання зайнятості населення і збільшення об'єму ВВП та підвищення ефективності економіки в цілому.

8. Виявлено, що на фоні формального кількісного зростання суб'єктів малого підприємництва в Україні фактично відбувається зниження якісних показників, що ілюструють реальну ефективність їх діяльності. Це дає підставу стверджувати, про те, що соціально-економічний потенціал малого підприємництва в Україні не використовується в повній мірі через ряд ключових перешкод, а саме: недосконала державна політика підтримки малого підприємництва, надмірне податкове навантаження, не достатня підготовленість підприємців до ведення власної справи і такі обставини негативно впливають на формування середнього класу в Україні.

9. Доведено необхідність прийняття державної стратегії стимулювання розвитку малого підприємництва. Головним напрямком підвищення результативності державної фінансової підтримки суб'єктів малого підприємництва в Україні повинно стати надання переваги заходам, які не потребують витрат з бюджету, зокрема: гарантування кредитів, поширення недержавного кредитування суб'єктів малого підприємництва, створення нормативно-правового, інформаційного забезпечення в зазначених сферах. З огляду на важливість удосконалення податкової системи у контексті забезпечення розвитку малого підприємництва як чинника формування середнього класу автором запропоновано комплекс пропозицій.

10. Запропоновано вдосконалити систему освіти, яка повинна забезпечити безперервний процес якісного оновлення та поповнення знань та зорієнтувати її на розвиток підприємницьких якостей громадян.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Коляда О. В. Формування середнього класу в Україні: економічний аналіз / О. В. Коляда // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник № 3 (22). - Київ, 2003. - С. 82-88. (0,42 д. а.)

2. Коляда О. В. Державна політика підтримки малого бізнесу в Україні та її результати / О. В. Коляда // Економіка : проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць]. Вип. 203 : в 4 т. Т. 4. -Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. - С. 1001-1009. (0,39 д. а.)

3. Коляда О. В. Іноземні інвестиції в стратегії розвитку малого і середнього бізнесу / О. В. Коляда // Формування ринкової економіки : [зб. наук. праць]. Вип.16. - Київ : КНЕУ, 2006. - С. 277-284. (0,39 д. а.)

4. Коляда О. В. Аналіз сучасного стану малого бізнесу в Україні / О. В. Коляда // Економіка та підприємництво : [зб. наук. праць молодих учених та аспірантів] ; Вип. 16. - Київ : КНЕУ, 2006. - С. 20-26. (0,24 д. а.)

5. Коляда О. В. Проблеми становлення середнього класу в Україні / О. В. Коляда // Економіка : проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць] ; Вип. 221 : В 3 т. Т. 1. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - С. 145-154. (0,46 д.а.)

6. Коляда Е. В. Становление среднего класса в странах с развитой экономикой / О. В. Коляда // Бизнес Информ : [научный информационный журнал], № 1. - Харьков : ХНЕУ, 2008. - С. 93-97. (0,37 д. а.)

7. Коляда О. В. Розвиток міжнародного туризму як чинник формування середнього класу в Україні / О. В. Коляда // Вісник Хмельницького національного університету : [науковий журнал], № 4 (Том 3). -Хмельницький : ХНУ, 2009. - С. 209-212. (0,39 д. а.)

8. Коляда О. В. Теоретико-методологічні засади визначення категорії середній клас / О. В. Коляда // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. [Електронне наукове фахове видання]. - Ірпінь : НУДПСУ, 2010. - № 2. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_2 ( 0,6 д.а.)

В інших виданнях:

9. Коляда О. В. Особливості розвитку малого та середнього бізнесу і становлення середнього класу в Україні / О. В. Коляда : „Динаміка наукових досліджень' 2004” : мат. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (21-30 червня 2004 р.) - Т. 52. Економічна теорія. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - С. 39-42. (0,17 д.а.)

10. Коляда О. В. Створення ЄЕП та перспективи розвитку малого та середнього бізнесу в Україні (правовий аспект) / О. В. Коляда : „Міжнародне економічне співробітництво України (Правові проблеми)” : мат. Між народ. наук.-практ. конф. (18 листопада 2004 р.) - Київ : КНЕУ, 2004. - С. 309-311. (0,12 д.а.)

11. Коляда О. В. Нові стандарти економічної освіти як головний чинник для малого і середнього бізнесу / О. В. Коляда : „Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів” : [зб. мат. наук.-метод. конф.] (2-4 лютого 2005р.) - Т. 1 - Київ : КНЕУ, 2005. - С. 124-125. (0,06 д. а.)

12. Коляда О. В. Проблеми ідентифікації середнього класу в Україні / О. В. Коляда // „Розвиток наукових досліджень 2005” : [зб. мат. Між народ. наук.-практ. конф.] (7-9 листопада 2005р.) - Полтава, 2005. - С. 138-140. (0,08 д.а.)

13. Коляда О. В. Особливості розвитку малого і середнього підприємництва в країнах світу / М. О. Хмелевський, О. В. Коляда // Управління проектами, системний аналіз і логістика. Науковий журнал. № 4. - Київ : НТУ, 2007. - С. 284-289. (0,5 др. арк., особисто здобувачу належить 0,3 др. арк. - проаналізовано досвід державної підтримки малого та середнього бізнесу в Японії та Європейському Союзі).

14. Коляда О. В. Сучасна вища освіта, як чинник становлення середнього класу / О. В. Коляда : Наука и образование без границ - 2007 : материалы III междунар. научно-практ. конференции (16-27 декабря 2007 г.). - Т. 6. - София, 2007. - С. 38-40. ( 0,06 д. а.)

15. Коляда О. В. Особливості системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва: світовий досвід і Україна / О. В. Коляда // „Сучасний стан та перспективи розвитку оподаткування в країнах ЄС” : [зб. мат. наук.-метод. семінару] (24 жовтня 2008 р.) - Ірпінь : НУДПСУ, 2008. - С. 46-48. (0,09 д.а.)

16. Коляда О. В. Необхідність вдосконалення фінансової підтримки малого підприємництва в Україні в умовах світової фінансової кризи / О. В. Коляда : міжнар. наук.-практ. конференція : „Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації” : [зб. наук. праць]. - Частина 2. - Вінниця, 2009. - С. 223-226. (0,22 д.а.)

17. Коляда О. В. Реформування податкової системи України в контексті стимулювання розвитку малого підприємництва / О. В. Коляда // „Міжнародне співробітництво України у сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів”: [зб. матеріалів наук.-практ. конф.] (23 жовтня 2009 р.) - Ірпінь: НУДПСУ, 2009. - С. 118-120. (0,1 д. а.)

18. Коляда О. В. Недоліки державного регулювання малого бізнесу в Україні / О. В. Коляда // „Сучасні виклики для України в сфері політики, економіки та права в глобалізованому світі” : [зб. матеріалів наук.-практ. конф.] (18-19 травня 2010р.) - Ірпінь: НУДПСУ, 2010. - С. 233-236. (0,15 д.а.)

19. Коляда О. В. Вдосконалення освітньої складової підприємницької діяльності / О. В. Коляда // „Проблеми й перспективи розвитку підприємництва” : [зб. мат. ІV наук.-практ. конференції] (26 листопада 2010 р.) - Харків, 2010. - С. 51-52. (0,11 д.а.)

Анотація

середній клас економіка підприємництво

Коляда О. В. Середній клас у трансформаційній економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01. - Економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2011.

Дисертація присвячена поглибленню теоретичних підходів до визначення особливостей формування і розвитку середнього класу у трансформаційній економіці Україні.

В роботі досліджена еволюція категорії середній клас, удосконалені критерії визначення середнього класу, розглянута його роль у трансформаційній економіці та особливості формування в Україні на етапі ринкових трансформацій, визначено мале підприємництво основним фактором формування і розвитку середнього класу. Досліджені інституціональні особливості розвитку малого підприємництва в Україні, проведена соціально-економічна оцінка його потенціалу та визначені основні проблеми розвитку. У зв'язку з цим запропоновані шляхи покращення умов розвитку малого підприємництва у контексті становлення середнього класу, зокрема, визначено, що державна політика підтримки малого підприємництва повинна реалізуватись шляхом єдиної стратегії. Запропоновані напрямки удосконалення податкової політики, подано пропозиції щодо удосконалення системи освіти.

Ключові слова: середній клас, трансформаційна економіка, підприємництво, суб'єкти малого підприємництва, державна політика.

Аннотация

Коляда Е. В. Средний класс в трансформационной экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01. - Экономическая теория и история экономической мысли. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический институт имени Вадима Гетьмана», Киев, 2011.

Диссертация посвящена углублению теоретических подходов к определению особенностей формирования и развития среднего класса в трансформационной экономике Украины.

В работе исследована эволюция категории средний класс, усовершенствованы критерии определения среднего класса, рассмотрена его роль в трансформационной экономике и особенности формирования среднего класа в Украине на этапе рыночных трансформаций, определены факторы влияющие на этот процес.

Проведенный анализ теоретических основ формирования среднего класса, показал, что в структуре среднего класса выделяют старый и новый средний класс. Старый средний класс состоит из субъектов малого предпринимательства и мелких предпринимателей, которые осуществляют деятельность самостоятельно. Новый средний класс состоит из высокооплачиваемых наемных работников, как правило занятых интеллектуальным трудом, которые получают отдачу от инвестиций в человеческий капитал.

Осуществлено исследование теоретических разработок, которые посвящены проблеме определения критериев среднего класса дает возможность утверждать о том, что наиболее часто определяют следующие из них: доход, собственность, образование, профессия, самоидентификация в качестве среднего класса. Однако, использование одного или другого критерия в качестве основного приводит к противоречивым результатам. Поэтому предложено систематизировать критерии принадлежности к среднему классу как объективные и субъективно-институциональные.

...