Механізм активізації персоналу промислових підприємств (на прикладі легкої промисловості)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ (на прикладі легкої промисловості)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КВІТА Галина Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, професор Бондаренко Ольга Олександрівна Київський національний університет технологій та дизайну МОНМС України, проректор з науково-педагогічної роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ігнатьєва Ірина Анатоліївна, Київський національний університет технологій та дизайну МОНМС України, завідувач кафедри менеджмент сфери послуг;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Ярошенко Ганна Василівна, Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики і НАН України, учений секретар.

Захист відбудеться “14” червня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05 у Київському національному університеті технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, 1 корпус, 3-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розіслано 12 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С. Бондаренко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

трудовий активізація мотивація стимулювання

Актуальність теми. Сучасні інтеграційні процеси вимагають швидких змін в економіці України шляхом формування адекватних соціально-економічних відносин. Це можливо за умови підвищення ефективності та конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств на основі активізації персоналу. Для підприємств легкої промисловості пріоритетним є забезпечення стабільного розвитку та недопущення банкрутства. Такий стан речей обумовлює необхідність застосування підприємствами легкої промисловості кібернетичних підходів до активізації персоналу.

Теоретичні і методичні основи активізації персоналу підприємств викладено в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема, Д. Богині, І. Бондар, О. Бондаренко, С. Брю, Б. Генкіна, М. Вольського, Л. Виготського, П. Друкера, Р. Інглегарта, І. Ігнатьєвої, А. Єгоршина, А. Колота, Г. Кулікова, А. Маслоу, Н. Самоукіної, М. Семикіної, В. Соболєвої, С. Шапіра, В. Шахової, С. Шекшні, В. Ядова, Г. Ярошенко, В. Ясінського.

В проведених наукових дослідженнях, окремі теоретико-методичні проблеми активізації персоналу залишаються об'єктом дискусій та потребують подальших досліджень. В опублікованих працях немає однозначного підходу до визначення економічної сутності активізації персоналу. Недостатня увага приділяється визначенню стану задоволеності індивідуальних потреб персоналу, формуванню системи показників оцінки трудової активності працівників. Не існує дієвого механізму активізації персоналу промислових підприємств. Це зумовлює об'єктивну необхідність розробки теоретичних і методичних рекомендацій щодо активізації персоналу підприємств, що й обумовило вибір теми, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота тісно пов'язана з науковими дослідженнями Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, зокрема з темами: “Розробка форм вихідної аналітичної інформації для Єдиного реєстру об'єктів державної власності” (номер державної реєстрації 0107U010158, 2007 р.), що була проведена на замовлення Фонду державного майна України (особисто автором розроблено підхід до визначення стану трудової активності персоналу об'єктів державної власності); “Кібернетичні засади інноваційного розвитку” (номер державної реєстрації 0108U010261, 2010 р.) (особисто автором розроблено підхід оцінки та прогнозування трудової активності персоналу підприємств легкої промисловості).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних, методичних, прикладних рекомендацій щодо формування і впровадження механізму активізації персоналу промислових підприємств у контексті підвищення ефективності їх діяльності.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення комплексу взаємопов'язаних завдань:

- обґрунтувати сучасний підхід до визначення економічної сутності категорії “активізація персоналу”;

- проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід мотивації та стимулювання працівників промислових підприємств з метою виявлення основних підходів до їх активізації;

- сформувати механізм активізації персоналу промислових підприємств;

- дослідити процеси активізації персоналу на підприємствах легкої промисловості;

- сформувати концептуальні засади та систему показників оцінки трудової активності персоналу промислових підприємств;

- обґрунтувати методичний підхід до визначення індексу задоволеності потреб персоналу;

- вдосконалити методичні положення діагностики стану трудової активності персоналу підприємств легкої промисловості;

- вдосконалити та впровадити методичний інструментарій активізації персоналу підприємств легкої промисловості;

- спрогнозувати стан трудової активності персоналу та запропонувати напрями розвитку на підприємствах легкої промисловості.

Об'єктом дослідження є процеси активізації персоналу промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні аспекти формування та реалізації механізму активізації персоналу промислових підприємств.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційної є положення класичної та сучасної економічної теорії, праці провідних вчених, загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Конкретні наукові результати одержано з використанням загальних і спеціальних методів дослідження процесів та явищ у їх взаємозв'язку і розвитку, а саме: діалектичний метод, структурно-логічний та семантичний аналіз (для уточнення та упорядкування термінології у понятійному апараті активізації персоналом); метод порівняльного аналізу (для виявлення змісту підходів до оцінки трудової активності персоналу промислового підприємства); системно-ситуаційний метод аналізу складних економічних систем, статистичний і теоретико-економічний аналізу (для визначення існуючого стану трудової активності персоналу), методи фрактального та імітаційного моделювання (для обчислення та графічного представлення значень індексу задоволеності потреб персоналу), кластерний аналіз (для розподілу персоналу промислового підприємства на кластери працівників із однаково задоволеними потребами); метод експертних оцінок (для визначення вагомих коефіцієнтів комплексного показника оцінки трудової активності персоналу), кореляційно-регресійний аналіз (для прогнозування трудової активності персоналу), експериментальний метод (для апробації запропонованих у дисертації теоретичних і методичних положень).

Обробка даних здійснювалася з використанням засобів комп'ютерної техніки і спеціального програмного забезпечення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти у сфері управління персоналом підприємств, монографії, публікації вітчизняних і зарубіжних науковців, матеріали періодичних видань, ресурси мережі Інтернет, статистична звітність Державного комітету статистики, Асоціації підприємств легкої промисловості України, Фонду зайнятості та підприємств легкої промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні й розвитку теоретико-методичних засад формування механізму активізації персоналу як засобу підвищення ефективності діяльності промислових підприємств, зокрема:

вперше:

- запропоновано організаційно-економічний механізм активізації персоналу підприємств легкої промисловості на основі використання сучасних методів обробки інформації, кластеризації даних, діагностування, прогнозування активізації, що сприятиме повному врахуванню його потреб та забезпечить прийняття і супроводження ефективних управлінських рішень;

удосконалено:

- систему показників оцінки трудової активності персоналу яка, на відміну від існуючої, включає чотири підсистеми показників (виробничо-економічні, структури персоналу, оцінки розвитку працівників, оцінки суспільної активності), що сприятиме підвищенню іміджу промислових підприємств у сфері формування вподобань потенційних фахівців;

- методичний підхід до визначення індексу задоволеності потреб персоналу, як окремої складової підсистеми показників оцінки суспільної активності, що дозволяє обгрунтувати оптимальну систему мотивації персоналу на підприємствах легкої промисловості в умовах постійно зростаючих потреб;

дістало подальшого розвитку:

- визначення категорії “активізація персоналу” як системи заходів, що дозволяє підвищити трудову активність персоналу на основі раціонального використання трудового потенціалу працівників та підвищення якості їх життя, надає можливість визначити економічну сутність цієї категорії через систему, що включає підсистеми чинників: фінансову, кадрову, інтелектуальну, політико-правову, інформаційну, соціальну;

- системно-ситуаційна модель розвитку об'єкту дослідження в межах якої на основі збалансованої системи показників обґрунтовано показники простору бізнес-діяльності, що дозволяє враховувати її вплив на стратегічні, тактичні, оперативні цілі підприємства;

- методичні положення діагностики стану трудової активності персоналу, які, на відміну від діючих, дозволяють визначати комплексний показник оцінки трудової активності персоналу, її стан, що дає змогу розробити диференційовані заходи з активізації персоналу підприємств легкої промисловості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в їх ефективному використанні при вирішенні проблем, які виникають у керівників підприємства в процесі управління персоналом. Запропонований механізм активізації персоналу промислового підприємства доведений до рівня практичних рекомендацій, апробований на підприємствах легкої промисловості та може бути рекомендований для реалізації на підприємствах інших галузей.

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування на підприємствах легкої промисловості України, що підтверджується

відповідними довідками, зокрема на ТОВ “ЛІТО-ЛТД” (довідка №230 від 20.11.2008р.), ТОВ “СІНПОЛ” (довідка №143 від 26.01.2009р.), ВТФ “ВЕЛАМ” (довідка № А-01-104 від 27.03.2009 р.).

Прикладні результати роботи використано Фондом державного майна України при формуванні моделі Реєстру об'єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності (довідка №10-15-860 від 21.01.2011 р.). Окремі результати теоретичного і прикладного характеру використано в навчальному процесі кафедри економічної кібернетики Київського національного університету технологій та дизайну при викладанні дисциплін: “Економетрія”, “Економічна кібернетика” (акт від 30.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним, завершеним науковим дослідженням здобувача. Основні положення, розробки та пропозиції, що містяться в роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто і є його науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовано на міжнародних, всеукраїнських конференціях і семінарі, зокрема: V Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київ, 2006); Міжнародна науково-технічна конференція “Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу” (Київ, 2008); VІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київ, 2009); Х Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених і студентів “Політ. Сучасні проблеми науки” (Київ, 2010); Міжнародний науково-методичний семінар “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання” (Київ, 2010); Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київ, 2010); Міжнародна науково-технічна конференція “Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу” (Київ, 2010); ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку економічної кібернетики” (Київ, 2010).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 20 робіт (з них 14 одноосібних), зокрема 8 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг матеріалу, що належить автору складає 7,6 д.а., зокрема у наукових фахових виданнях 2,36 д.а..

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 151 найменувань на 14 сторінках, 9 додатків, що розташовані на 30 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 199 сторінок, у тому числі 156 сторінки основного тексту. Робота містить 39 таблиць та 30 рисунків, з яких 4 таблиці і 4 рисунки розташовані на 11 окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі визначено актуальність теми, предмет, об'єкт, мету, завдання, методи дослідження, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Науково - теоретичні засади формування механізму активізації персоналу промислового підприємства” висвітлено економічну сутність категорії “активізація персоналу”, викладено організаційно - правові основи формування механізму активізації персоналу, обґрунтовано роль мотиваційних заходів у напряму задоволення потреб працівників, визначено значення активізації персоналу для успішного функціонування промислових підприємств.

За результатами систематизації понять та узагальнення наукових підходів сформовано визначення економічної категорії “активізація персоналу”. Під нею доцільно розуміти систему заходів, що дозволяють підвищити трудову активність персоналу на основі раціонального використання трудового потенціалу працівників та підвищення якості їх життя.

На підставі аналізу особливостей діяльності підприємств в сучасних умовах доведено, що економічна сутність категорії активізація персоналу певною мірою розкривається за допомогою врахування системи чинників, які визначають: фінансову, інтелектуальну, кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, інформаційну та соціальну підсистеми.

Дослідження процесів активізації надало можливість виявити прямий зв'язок між активізацією персоналу та процесом задоволення потреб працівника. Послідовно-змістовний ланцюг задоволення потреб має включати три кроки: 1) виникнення потреби, яку необхідно задовольнити; 2) формування мотивів та стимулів; 3) поява активності щодо задоволення цієї потреби.

Аналіз існуючих підходів до мотивації та стимулювання працівників забезпечив визначення основних принципів активізації персоналу. До них доцільно відносити: науковість, об'єктивність, демократизм, гласність, поєднання інтересів керівників підприємства, персоналу і працівника, пропорційність, доступність, наступність, комфортність. Дієвість зазначених принципів можлива за умови реалізації механізму активізації персоналу.

Теоретичні засади організаційно-економічного механізму активізації персоналу розкрито через систему методів, форм, важелів впливу на трудову активність персоналу промислового підприємства. Для цього визначено організаційні етапи реалізації механізму активізації персоналу.

При дослідженні проблеми активізації персоналу виявлено, що успішність зазначених етапів обумовлюється необхідністю використання системно-ситуаційного підходу. Він найбільш повно відображає існуючі проблеми та дозволяє своєчасно прийняти необхідні управлінські рішення щодо активізації персоналу промислових підприємств.

У другому розділі “Організаційно - економічний механізм активізації персоналу на промислових підприємствах” проаналізовано сучасний стан процесів активізації персоналу на підприємствах легкої промисловості України, узагальнено причини його виникнення, визначено фактори впливу на трудову активність персоналу, з'ясовано проблеми управління персоналом промислових підприємств, сформовано концептуальні засади оцінки його трудової активності.

Аналіз чинників, які впливають на трудову активність персоналу підприємств легкої промисловості, визначив незадовільний стан трудової активності персоналу підприємств легкої промисловості. Наявні тенденції на підприємствах визначаються такими аспектами:

- число прийнятих на роботу працівників в 2009 році зменшилось на 11 тис. осіб у порівнянні до 2007 року, а число вибулих - скоротилось на 12 тис. осіб;

- зарахування працівників на підприємства в 2009 році скоротилося на 11,8 п.п. у порівнянні до 2007 року, а вибуття - зменшилось на 6,8 п. п.;

- облікова кількість штатних працівників підприємств в 2009 році зменшилась у порівнянні з 2007 роком на 28,4 тис. осіб, причому число працівників жіночої статі скоротилося на 20,2 тис. осіб;

- число працівників, що мали адміністративні відпустки у 2009 році порівняно з 2007 роком скоротилося на 2 тис. осіб, і збільшилось число працівників, які працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) на 4 тис. осіб.;

- рівень вимушеної неповної зайнятості працівників, які мали адміністративні відпустки в 2009 році порівняно з 2007 роком скоротився на 1,8 п. п, а для тих, що працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) збільшився 13,9 п. п.;

- в 2009 році зменшились втрати робочого часу, які знаходились в адміністративних відпустках у порівнянні до 2007 року на 412 год., а для тих, що працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) - на 178 год.;

- збільшився фонд відпрацьованого робочого часу в 2009 році у порівнянні до 2007 року на 2,5 п. п., причому втрати робочого часу скоротилися на 2,7 п. п.

Соціальні проблеми галузі прямо пов'язані із загальноекономічними кризовими процесами в Україні, які призводять до падіння обсягів виробництва, зменшення обсягів реалізації через скорочення виробництва у суміжних галузях, погіршення платоспроможного попиту населення, зниження експортного потенціалу конкурентоспроможності продукції легкої промисловості.

У роботі концептуальні засади оцінки трудової активності персоналу запропоновано визначати на основі системно-ситуаційного підходу, який базується на кібернетичній концепції управління в просторі граничних ресурсів та станів об'єкту розвитку. В системно-ситуаційній моделі розвитку об'єкта простір бізнес-діяльності слід задавати множиною показників збалансованої системи показників. У цій системі ключове значення мають не окремі показники, а результати їх взаємодії та збалансованості.

З урахуванням цього, складову персонал збалансованої системи показників доповнено запропонованою системою показників оцінки трудової активності персоналу. Це забезпечить в межах застосування збалансованої системи показників на підприємствах легкої промисловості визначати трудову активність персоналу.

Формування системи показників оцінки трудової активності персоналу надало можливість виділити чотири підсистеми, а саме: 1) виробничо-економічну, 2) структури персоналу, 3) оцінки розвитку працівників, 4) оцінки суспільної активності. Остання підсистема доповнена індексом задоволеності потреб персоналу (рис. 3). Його доцільно розраховувати за такою формулою:

, (1)

де - середньозважене по рівнях піраміди Маслоу значень ІЗПО всього персоналу, ; - чисельність працівників; - індекс задоволеності потреб j-го члена колективу, .

Для визначення запропоновано використовувати метод індивідуальних експертних оцінок. При цьому критерії мають бути такими: - працівник не задовольняє, працюючи на підприємстві, потреби і-го рівня піраміди Маслоу; - працівник повністю задовольняє потреби і-го рівня піраміди; - працівник частково задовольняє потребам і-го рівня піраміди.

Рис. 3. Система показників оцінки трудової активності персоналу

Структуру незадоволених потреб працівників підприємства пропонується визначати на основі кластеризації значень індексу задоволеності потреб персоналу. В результаті вибір оптимальної системи мотивації та стимулювання персоналу запропоновано обґрунтувати на основі класичних критеріїв прийняття рішень (Байєса, Лапласа, Севіджа, Гурвіца). А саме:

ІЗПП [0;0,25] - слабкий рівень ();

ІЗПП (0,25;0,5] - допустимий рівень ();

ІЗПП (0,5;0,75] - значний рівень ();

ІЗПП (0,75;1] - високий рівень ().

В залежності від рівня задоволеності потреб визначено вибір системи мотивації та стимулювання персоналу, яка складається з підсистем, що орієнтовані на задоволення потреб, визначених в піраміді Маслоу. А саме: - фізіологічні потреби; - потреби в безпеці та захищеності; - соціальні потреби; - потреби в повазі; - потреб в самореалізації.

Для візуалізації значень індексу задоволеності потреб персоналу в роботі запропоновано використовувати фрактальне моделювання (сніжинка Коха).

Діагностику стану трудової активності доцільно здійснювати на основі розрахунку виокремленого показника оцінки трудової активності персоналу. При цьому, даний показник передбачає використання системи показників оцінки трудової активності персоналу.

Чисельне значення кожного показника системи показників оцінки трудової активності персоналу пропонується визначити наступним чином:

, (2)

де - процентне відношення і-го часткового показника оцінки трудової активності; - фактичне значення і-го показника за звітний період, нат. од.; - базисне значення і-го показника кінцевого результату (план, норматив, план попереднього періоду) за звітний період, нат. од. надає інформацію про ступінь досягнення кінцевого результату (виконання, перевиконання, недовиконання).

Для побудови комплексного показника оцінки трудової активності персоналу експериментальним шляхом обґрунтовано доречність використання моделей корегування значень економічних показників :

, (3)

де - математична функція корегування і-го показника, - числове значення скоригованого і-го показника кінцевого результату, %;

Для ранжування часткових показників системи показників оцінки трудової активності персоналу запропоновано визначати вагові коефіцієнти . Вони характеризують відносну важливість показників в їх сукупності, та прямо пропорційно впливають на величину часткових показників оцінки трудової активності персоналу. Їх визначати необхідно методом експертних оцінок шляхом ранжування показників із присвоєнням їм питомої ваги в частках одиниці. Кожен показник оцінки трудової активності персоналу із врахуванням вагового коефіцієнту у комплексному показнику оцінки трудової активності персоналу представляється частковим показником:

, (4)

де - значення і-го часткового показника трудової активності персоналу, бали; () - вагові коефіцієнти і-го часткового показника, частинах.

Для отримання єдиного комплексного показника оцінки трудової активності персоналу запропоновано згортку всіх часткових показників:

, (5)

де n- число частинних показників оцінки трудової активності персоналу.

За результатами аналітичного дослідження комплексного показника оцінки трудової активності персоналу побудовано функцію багатьох змінних та визначено існування екстремумів цієї функції. Аналіз умов існування екстремуму дозволив виокремити чотири стани трудової активності персоналу підприємства:

I катастрофічний стан () - працівники підприємства проявляють низьку трудову активність; спостерігається висока плинність персоналу та нестача.

II задовільний стан () - працівники підприємства проявляють трудову активність, але вона не є високою; не вистачає високваліфікованих кадрів.

III добрий стан () - працівники підприємства проявляють досить високу трудову активність; прослідковується стабільність персоналу.

IV ідеальний стан () - працівники підприємства проявляють високу трудову активність, ініціативність та творчій підхід.

На основі визначених станів трудової активності розроблено систему диференційованих заходів з активізації персоналу.

У третьому розділі “Підвищення ефективності управління трудовою активністю персоналу на підприємствах легкої промисловості” вдосконалено інструментарій формування механізму активізації персоналу підприємств легкої промисловості, проведено діагностику рівня задоволеності потреб працівників, представлено заходи з підвищення трудової активності персоналу та результати їх впровадження, окреслено можливі варіанти стану трудової активності персоналу на основі виконаних прогнозів.

Для забезпечення комплексності діагностики розроблено алгоритм впровадження механізму активізації персоналу підприємств легкої промисловості.

Виділені такі складові: 1) ознайомлення з підприємством, 2) анкетування персоналу, 3) розробка математичного апарату та вибір програмного забезпечення для проведення діагностики, обчислення комплексного показника оцінки трудової активності персоналу, 4) виявлення проблем та обґрунтування заходів поліпшення трудової активності персоналу.

Сформований алгоритм дозволяє здійснювати контроль та управління трудовою активністю персоналу в режимі реального часу, фіксувати та своєчасно враховувати зміни щодо рівня задоволеності потреб працівників підприємства, сприяти посиленню згуртованості персоналу з підвищенням відповідальності кожного окремого працівника за імідж підприємства.

Для проведення діагности запропоновано використовувати результати анкетування та кластерного аналізу, оцінку рівня задоволеності потреб працівників шляхом узагальнення оцінок основних індикаторів, середньозважену індикаторів, структуру задоволених потреб працівників, індекс задоволеності потреб персоналу, рівень задоволеності потреб персоналу.

Розраховано комплексний показник оцінки трудової активності персоналу для трьох підприємств. Обгрунтувано стани трудової активності персоналу на ТОВ “СІНПОЛ”, ТОВ “ЛІТО-ЛТД”, ВТФ “ВЕЛАМ” та зроблено висновок про недостатність його рівня.

Катастрофічний стан трудової активності працівників характерний для ТОВ “СІНПОЛ”. Тому на підприємстві необхідно впровадити антикризові заходи з активізації персоналу. З урахуванням цього прогноз комплексного показника оцінки трудової активності персоналу ТОВ “СІНПОЛ” визначає тенденцію переходу підприємства із катастрофічного стану трудової активності персоналу до задовільного.

Для інших підприємств прогнозування трудової активності персоналу відображає необхідність переходу від задовільного стану до доброго, що обумовлює прийняття визначених управлінських рішень.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні аспекти та представлено нове вирішення наукової проблеми формування механізму активізації персоналу на підприємствах легкої промисловості. Основні науково-практичні результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. В сучасних умовах функціонування промислових підприємств зростає роль активізації персоналу у напряму забезпечення ефективності їх діяльності та конкурентоспроможності. Успішність заходів з активізації персоналу першочергово вимагає обґрунтування її економічної сутності. Результати аналізу підходів науковців та системи чинників впливу на працівників дозволи сформулювати таке визначення активізації персоналу: система заходів, що дозволяє підвищити трудову активність персоналу на основі раціонального використання трудового потенціалу працівників та підвищення якості їх життя.

2. В теорії і практиці управління працівниками промислових підприємств відсутній дієвий механізм активізації персоналу. За результатами аналізу виділено, що під механізмом активізації персоналу промислового підприємства доречно розуміти систему методів, форм, важелів впливу на трудову активність персоналу з метою підвищення його ефективності та якості життя. Для забезпечення його дієвості на промислових підприємствах обґрунтовано складові і зв'язки між ними. В його межах виділено принципи (науковості, об'єктивності, демократизму, гласності, поєднання інтересів керівників підприємства, персоналу і працівника, пропорційності, доступності, наступності, комфортності), функції (стимулювання, організація, регулювання, координування, планування, контролювання, прогнозування), методи та важелі (адміністративні, економічні, соціально-психологічні), форми забезпечення (інформаційна, правова, нормативна), зовнішні (національне трудове законодавство, взаємовідносини з профспілками, стан економічної кон'юнктури, стан і перспективи розвитку ринку праці) та внутрішні (структура, цілі і стратегія підприємства, територіальне розміщення, технологія виробництва, організаційна культура, кількісний і якісний склад наявного персоналу і можливості його заміни в перспективі, фінансові можливості підприємства, які визначають допустимий рівень витрат на активізацію персоналу, існуючий рівень оплати праці) чинники впливу. Враховуючи особливості його практичного використання визначено ряд умов ефективної реалізації.

3. Аналіз стану та особливостей активізації персоналу підприємств легкої промисловості дозволив виділити ряд негативних і позитивних тенденцій, та визначити необхідність розробки концептуальних засад оцінки трудової активності персоналу. Встановлено, що саме системно-ситуаційний підхід найбільш повно відображає існуючі проблеми і дозволяє своєчасно прийняти необхідні управлінські рішення. З урахуванням цього, кібернетичну концепцію управління в просторі граничних ресурсів та станів об'єкту розвитку адаптовано до управління трудовою активністю персоналу. Простір бізнес-діяльності об'єктів у системно-ситуаційній моделі розвитку запропоновано визначати за допомогою складових збалансованої системи показників.

4. Обґрунтовано доцільність включення до складової персонал збалансованої системи показників систему показників оцінки трудової активності персоналу. В її межах виділено чотири підсистеми показників: виробничо-економічні, структури персоналу, оцінки розвитку працівника, оцінки суспільної активності. Останню підсистему показників доповнено індексом задоволеності потреб персоналу. При цьому рівень задоволеності потреб персоналу запропоновано визначати на основі кластеризації значень індексу. Для візуалізації отриманих значень доведено доцільність застосування фрактального моделювання. В результаті вибір оптимальної системи мотивації та стимулювання персоналу рекомендовано забезпечувати шляхом використання класичних критеріїв прийняття рішень.

5. Розроблено організаційні етапи реалізації механізму активізації персоналу промислового підприємства. В їх межах визначено такі: збір та обробка інформації, кластеризація даних та кількісна оцінка системи показників оцінки трудової активності персоналу, діагностика стану трудової активності персоналу підприємства, розробка та реалізація заходів з активізації персоналу, прогнозування трудової активності персоналу. Доведено необхідність виконання у напряму забезпечення ефективності реалізації механізму активізації персоналу.

6. Удосконалено процедуру діагностики стану трудової активності працівників на основі введення комплексного показника оцінки трудової активності персоналу. Цей показник визначається шляхом застосування сформованих моделей коригування та обґрунтованих критеріїв визнання. З урахуванням визначених станів сформовано заходи з активізації персоналу підприємств легкої промисловості.

7. Розроблено алгоритм впровадження механізму активізації персоналу підприємств легкої промисловості, та представлено результати його реалізації на ТОВ “ЛІТО-ЛТД”, ВТФ “ВЕЛАМ”, ТОВ “СІНПОЛ”. Впровадження алгоритму дозволяє визначити стан трудової активності персоналу цих підприємств. Катастрофічний стан характерний для ТОВ “СІНПОЛ”, задовільний стан для ТОВ “ЛІТО-ЛТД” і ВТФ “ВЕЛАМ”. Для підвищення стану трудової активності персоналу досліджуваних підприємств запропоновано заходи з активізації працівників.

8. Методичні рекомендації та пропозиції щодо розробки механізму активізації персоналу на підприємствах легкої промисловості можуть бути використані в економічній діяльності підприємств інших галузей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у монографіях та наукових фахових виданнях:

1. Квіта Г. М. Моделювання потреб персоналу для активізації його діяльності Г. М. Квіта // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: [зб. наук. праць]. - К.: ДНДІІМЕ, 2005. - Вип. 6. - С. 126-134.

2. Квіта Г. М. Інноваційна модель оцінки діяльності підприємств / Г. М. Квіта Вісник київського національного університету технологій та дизайну: [зб. наук. праць]. - К.: КНУТД, 2006. - № 3. - С. 138-143.

3. Квіта Г.М. Економічна сутність та зміст активізації діяльності персоналу / Г.М. Квіта // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: [зб. наук. праць]. - К.: ДНДІІМЕ, 2009. - Вип. 10. - С. 140-145.

4. Квіта Г.М. Кластерний аналіз у дослідженні мотиваційної структури персоналу підприємства / Г.М. Квіта // Актуальні проблеми економіки. - К., 2009. - № 3 (93). - С. 226-230.

5. Квіта Г.М. Сучасні підходи до оцінки трудової активності персоналу промислового підприємства / Г.М. Квіта // Економічні науки: [зб. наук. праць, серія “Облік і фінанси”]. - Луцьк: ЛНТУ, 2010. - Вип. 7 (25), Ч.2. - С. 37 - 45.

6. Квіта Г.М. Методика оцінки трудової активності персоналу промислового підприємства / Г.М. Квіта // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - Т.1, №3. - С. 73 - 76.

7. Квіта Г. М., Бондаренко О.О. Механізм активізації персоналу промислового підприємства / Г. М. Квіта, О.О. Бондаренко // Інвестиції: практика та досвід: науково-практичний журнал. - К., 2010. - № 1. - С. 44-46. Особистий внесок: сформовано складові механізму активізації персоналу.

8. Квіта Г. М. Прогнозування трудової активності персоналу промислового підприємства / Г. М. Квіта // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: [зб. наук. праць]. - К.: КНУТД, 2010. - № 5. - С. 45-49.

9. Квіта Г.М. Фрактальне моделювання “показника ефективності” діяльності підприємства / Г.М. Квіта // Кібернетичні засади інноваційного розвитку: [колективна наукова моногрія за ред. д.е.н., проф. О.Ю. Чубукової, д.т.н., проф. В.Я. Рубана] - К.: ПЦ “Фоліант”, 2010. - С. 85-91.

в інших виданнях:

10. Квіта Г. М. Кібернетичне моделювання добробуту персоналу бізнес-структур / Г. М. Квіта // Науково-технічна інформація. - К.: УкрІНТЕІ , 2006. № 1. С. 47-49.

11. Квіта Г.М. Інтелектуальний потенціал працівника / Г.М. Квіта, К.О. Шіковець, О.І. Синенько // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: тези доповідей Всеукр. наук. конф., 26-28 квітня, Київ / Міністерство освіти і науки України, КНУТД, 2006. - С. 278. Особистий внесок: обґрунтування необхідності оцінки трудової активності персоналу підприємства.

12. Квіта Г.М. Формування системи показників оцінки трудової активності персоналу / Г.М. Квіта // Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу: тези доповідей міжн. наук.-тех. конф., 6-8 жовтня, Київ / Міністерство освіти і науки України, НАУ, 2008. - С. 19.

13. Квіта Г.М. Теоретико-ігровий підхід до моделювання принципів прийняття управлінських рішень / Г.М. Квіта, С.Л. Кучер, О.І. Синенько, Р.М. Абдуллін // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: тези доповідей Всеукр. наук. конф., 23-24 квітня, Київ / Міністерство освіти і науки України, КНУТД, 2009. - С. 300-301. Особистий внесок: застосування класичних критеріїв прийняття рішення для визначення оптимальної системи мотивації персоналу.

14. Кібернетичне моделювання: [навч. посіб.] / В. Я. Рубан, Н. О. Іванченко, Г. М. Квіта, К. O. Шіковець. - К.: КНУТД, 2009. - 222 с. Особистий внесок: проаналізовано кібернетичні механізми та технології управління персоналом.

15. Квіта Г. М. Міжнародний досвід активізації працівників інформаційного сектора / Г. М. Квіта // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей міжн. наук.-практ. конф., 7-9 квітня, Київ / Міністерство освіти і науки України, НАУ, 2010. - С. 162.

16. Квіта Г.М. Методи навчання як вагомий чинник активізації трудової діяльності молодих фахівців / Г.М. Квіта // Сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання: тези доповідей міжн. наук.-метод. семінару, 15 квітня, Київ / Міністерство освіти і науки України, КНУТД, 2010. - С. 14-16.

17. Квіта Г.М. Сучасні підходи до оцінки трудової активності персоналу підприємства / Г.М. Квіта // Наукові розробки молоді на сучасному етапі: тези доповідей ІХ ювіл. Всеукр. наук. конф., 22 - 23 квітня, Київ / Міністерство освіти і науки України, КНУТД , 2010. - С. 367-368.

18. Квіта Г.М. Застосування регресійного аналізу при прогнозуванні трудової активності персоналу / Г.М. Квіта // Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу: тези доповідей міжн. наук.-тех. конф., 26-27 жовтня, Київ / Міністерство освіти і науки України, НАУ, 2010. - С. 35.

19. Квіта Г.М. Прогнозування трудової активності персоналу із застосуванням регресійного моделювання / Г. М. Квіта // Актуальні проблеми розвитку економічної кібернетики: тези доповідей міжн. наук.-практ. конф., 26 листопада, Київ / Міністерство освіти і науки України, КНУТД , 2010. - С. 73-74.

20. Кібернетика економіки та бізнесу: [підручник] / [Чубукова О.Ю., Рубан В.Я. та ін.]; за ред. О.Ю. Чубукової, В.Я. Рубана. - [2-е. вид., перероб.] - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - 516 с. Особистий внесок: розроблено кібернетичний механізм розвитку персоналу підприємства).

АНОТАЦІЇ

Квіта Г.М. Механізм активізації персоналу промислових підприємств (на прикладі легкої промисловості). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Київський національний університет технологій та дизайну Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київ, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблем розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування механізму активізації персоналу промислових підприємств. У роботі висвітлено теоретико-методичні підходи до визначення сутності й значення активізації персоналу в діяльності промислових підприємств.

Проаналізовано сучасний стан трудової активності персоналу підприємств легкої промисловості та визначено основні тенденції розвитку. Доведено необхідність розробки концептуальних засад оцінки трудової активності персоналу. Визначено систему показників оцінки трудової активності персоналу. Розроблено організаційно-економічний механізм активізації персоналу підприємств легкої промисловості. В його межах запропоновано розраховувати індекс задоволеності потреб персоналу, здійснювати візуалізацію його значень шляхом фрактального моделювання, використовувати кластеризацію значень, застосовувати вибір оптимальної системи мотивації та стимулювання персоналу, діагностувати стан трудової активності шляхом використання комплексного показника оцінки трудової активності персоналу, формувати прогнози трудової активності та визначати окремі тенденції.

Ключові слова: механізм активізації персоналу, активізація персоналу, трудова активність, мотивація праці.

Квита Г.Н. Механизм активизации персонала промышленных предприятий (на примере легкой промышленности). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Киевский национальный университет технологий и дизайна, Министерство образования и науки, молодежи и спорта, Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретическим, методическим и практическим вопросам формирования механизма активизации персонала промышленных предприятий. Раскрыта экономическая сущность категории “активизация персонала” через систему факторов, которая состоит из финансовой, интеллектуальной, кадровой, технико-технологической, политико-правовой, информационной, социальной подсистем. Раскрыты цель, функции, задания, принципы, методы, инструменты, формы обеспечения, факторы влияния на построение механизма активизации персонала.

Предложено для повышения эффективности деятельности персонала внедрять методы диагностирования трудовой активности персонала с использованием системно-ситуационной модели развития. В ее основу положено “кибернетическую концепцию управления в пространстве предельных ресурсов и состояний объектов развития”.

Пространство бизнес-деятельности в системно-ситуационной модели развития трудовой активности персонала предложно определять с помощью составляющих сбалансированной системы показателей. К составляющей персонал предложено включать систему показателей оценки трудовой активности персонала. Ее дополнено индексом удовлетворенности потребностей персонала, который определяет степень удовлетворения потребностей работников предприятия.

Разработано методический подход к определению индекса удовлетворенности потребностей персонала, который включает: расчет индекса удовлетворенности индивидуальных потребностей персонала, фрактальное моделирование значений этого показателя, применение метода кластерного аналыза для детальное изучение структуры удовлетровенных (неудовлетворенных) потребностей персонала, разработку системы мероприятий по повышению уровня удовлетворенности потребностей работников через внедрения систем мотивации и стимулирования персонала.

Предложено проводить диагностику состояния трудовой активности персонала промышленных предприятий через определения комплексного показателя оценки трудовой активности персонала. Оценка комплексного показателя трудовой активности персонала позволила определить четыре состояния трудовой активности персонала: катастрофический - работники проявляют низкую трудовую активность, наблюдается высокая текучесть персонала и его недостаток; удовлетворительный - работники проявляют трудовую активность, но она не является достаточно высокой не хватает высококвалифицированных работников; хороший - работники предприятия проявляют достаточно высокую трудовую активность; идеальный - работники предприятия проявляют высокую трудовую активность, инициативность и творческой подход к выполнению своих обязанностей.

Разработано организационные этапы реализации механизма активизации персонала (сбор и обработка данных, кластеризация данных и количественная оценка системы показателей оценки трудовой активности персонала, диагностика состояния трудовой активности персонала предприятия, разработка и реализация мероприятий з активизации персонала, прогнозирование трудовой активности персонала). Они позволяют определить проблемы управления персоналом и разработать пути увеличения трудовой активності персонала предприятий легкой промишленности.

Ключевые слова: механизм активизации персонала, активизация персонала, трудовая активность, мотивация труда.

Kvita G.M. Staff activation mechanism of industrial enterprises (by the example of light industry). - Manuscript.

Thesis work for earning scientific degree of Ph.D. (economic science) by the speciality 08.00.04 - economics and management of enterprise (in accordance with types of economic activity). - Kyiv National University of Technologies and Design of MESYS of Ukraine, the city of Kyiv, 2011.

Thesis work is devoted to theoretical, methodical and practical matters of formation of staff activation mechanism of industrial enterprises

This thesis work discloses economic essence of “staff activation” category by system of factors which consists of subsystems: financial, intellectual, professional, technical-and-technological, political-and-legal, informational, and social.

There were developed organizational-and-economic staff activation mechanism and stages of its realisation: data collection and processing; data clustering and quantitative estimation of metric of staff labour activeness assessment; diagnostics of staff labour activeness of enterprise; development and realisation of staff activation measures; staff labour activeness forecasting which allows to identify the problem of human resource management within enterprise of light industry and find ways of its solution.

There was developed methodical approach to identification of index of staff demand satisfaction which includes calculation of index of individual staff demand satisfaction; fractal modelling of this exponent; determination of structure of unsatisfied staff demands by methods of multivariate statistical analysis; selection of optimal system of staff motivation and stimulation by classical decision-making criteria (Bayes, Wald, Savage, Gurvits).

There is suggested diagnostics of conditions (catastrophic, satisfactory, good, ideal) of staff labour activeness of industrial enterprises by the way of determination of complex exponent for staff labour activeness assessment and measurement system for increase of staff labour activeness management efficiency was developed.

Key words: staff activation mechanism, staff activation, labour activeness, labour motivation.

Размещено на Allbest.ur

...