Актуальність теми дослідження. Проблеми раціонального ресурсовикористання та забезпечення екологічної безпеки промислового виробництва набувають особливої актуальності в ринкових умовах господарювання. Їх вирішення залежить від упровадження адекватних ринковим трансформаціям організаційно-управлінських технологій, що забезпечують виконання екологічних вимог у процесі соціально-економічного розвитку промислових підприємств. Як свідчить світовий досвід, значні резерви підвищення еколого-економічної ефективності промислового виробництва можуть бути мобілізовані за рахунок використання концептуально нових методів управління, що базуються на інтегральній парадигмі логістики. У зв'язку з цим важливого значення набуває розроблення теоретичних та науково-методичних засад екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом.

Значний внесок у вирішення еколого-економічних проблем раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища, формування науково-методичних та організаційно-економічних засад екологізації виробничої діяльності, у тому числі на основі методології логістики, зробили провідні зарубіжні та вітчизняні вчені: О.Ф. Балацький, Т.П. Галушкіна, В.А. Голян, А.Ю. Жулавський, С.М. Ілляшенко, В.М. Кислий, Н.Й. Коніщева, Є.В. Крикавський, Р.Р. Ларіна, Я. Лі, Л.Г. Мельник, П. Мерфі, Є.В. Мішенін, М.А. Окландер, Н.В. Павліха, Н.В. Пахомова, Х. Пен, Р. Поіст, О.В. Прокопенко, А.А. Садеков, Т.М. Скоробогатова, І.Г. Смирнов, І.М. Сотник, П.В. Тархов, О.М. Теліженко, Л.В. Фролова, С.К. Харічков, М.А. Хвесик, Є.В. Хлобистов, Дж. Янг та ін. Разом з тим проблема логістизації еколого-економічних відносин на промисловому підприємстві є мало дослідженою. Потребують поглиблення сутнісно-змістовна основа екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом, його принципи, методи та інструменти, а також науково-методичні підходи до оцінки екологічної складової витрат виробничої логістичної системи.

Саме це підтверджує актуальність обраної теми й обумовило мету та завдання, структуру та зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає державним, галузевим та регіональним науковим програмам і темам. Дисертаційна робота виконана у контексті "Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009-2013 роки" (Постанова президії НАН України від 25.02.2009 року № 55): пункт 4.1.7 - економіка природокористування й охорони навколишнього середовища, пункт 4.1.15 - проблеми раціонального природокористування.

Дисертаційне дослідження автора безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Сумського державного університету, зокрема, темою "Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства" (№ держ. реєстр.0108U000670), де автором запропоновано методичні розробки щодо оцінки загальних логістичних витрат промислового підприємства з урахуванням екологічних витрат.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних та розроблення науково-методичних основ екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом.

Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлені такі завдання:

- проаналізувати еколого-економічні передумови розвитку промислових підприємств України на засадах логістики;

- розкрити сутнісно-змістовну основу логістичного управління з урахуванням екологічних факторів;

логістичне управління екологічний економічний

- удосконалити науково-методичні підходи до оцінки загальних логістичних витрат на основі врахування екологічної складової та галузевих особливостей промислового виробництва;

- розробити науково-методичні підходи до комплексної оцінки економічних наслідків порушення параметрів логістичної системи з урахуванням економічних наслідків екодеструктивної діяльності;

- сформувати організаційно-економічний механізм екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом;

- удосконалити методичні підходи до оцінки еколого-економічної результативності функціонування виробничої логістичної системи;

- дослідити прикладні аспекти реалізації принципів екологічно орієнтованого логістичного управління на промисловому підприємстві в умовах існуючого інституціонально-регулювального середовища.

Об'єктом дослідження є система логістичного управління промисловим підприємством.

Предметом дослідження є принципи, методи та інструменти логістичного управління, які забезпечують урахування екологічних обмежень у процесі соціально-економічного розвитку промислового підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання, зокрема, діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення загальної економічної теорії та управління підприємством, економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища, сучасна концепція логістики.

Для вирішення завдань дослідження використовувалися такі основні методи: системно-структурний та абстрактно-логічний - при дослідженні сутнісно-змістовної основи логістичного управління з урахуванням екологічних факторів, а також механізмів його реалізації; статистичних та експертних оцінок - при аналізі еколого-економічних передумов розвитку промислових підприємств на засадах логістики, тенденцій та можливостей реалізації принципів екологічно орієнтованого логістичного управління на промислових підприємствах в існуючих умовах інституціонально-регулювального середовища; порівняльний та групувань - під час дослідження принципів оцінки загальних логістичних витрат та методичних підходів до оцінки еколого-економічної результативності функціонування виробничої логістичної системи; економіко-математичного моделювання - при дослідженні прикладних аспектів реалізації принципів екологічно орієнтованого логістичного управління на промисловому підприємстві; графічний - для наочного зображення змісту та наслідків порушення параметрів виробничої логістичної системи, а також організаційно-економічних засад функціонування механізму екологічно орієнтованого логістичного управління.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, офіційні дані Державного комітету статистики України і Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, первинна документація промислових підприємств, зібрана безпосередньо автором, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні ресурси Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень та розробці методичних підходів щодо формування системи екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом. Найбільш вагомими результатами роботи, що мають наукову новизну, є такі:

вперше:

- з позицій логістичного підходу запропоновано та обґрунтовано трактування поняття "комплексний еколого-економічний збиток у виробничій логістичній системі", сутність якого полягає у комплексному розгляді порушень організаційно-технологічних та екологічних параметрів виробничої логістичної системи як системи взаємозв'язаних факторів, економічним результатом дії яких є формування відповідних втрат, додаткових витрат та упущеної вигоди;

удосконалено:

- науково-методичний підхід до визначення загальних логістичних витрат, що розглядаються як критеріальні при прийнятті рішень в управлінні виробничою логістичною системою, який на відміну від існуючих враховує комплексний еколого-економічний збиток у виробничій логістичній системі та витрати, пов'язані з управлінням потоками забруднюючих речовин та відходів;

- принципи формування організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованого логістичного управління, який базується на комплексному використанні форм, методів та інструментів логістичного управління потоковими процесами та на відміну від існуючих має на меті отримання інтегрального еколого-економічного ефекту функціонування виробничої логістичної системи;

дістали подальшого розвитку:

наукове обґрунтування поняття "екологічно орієнтоване логістичне управління", під яким на відміну від існуючих підходів розуміється управлінська діяльність, що передбачає врахування екологічних чинників на всіх етапах планування, організації, контролю й регулювання руху матеріальних, інформаційних і фінансових потоків у просторі й часі, від джерела їх виникнення до кінцевого споживача на основі концепції логістики, та спрямована на отримання інтегрального еколого-економічного ефекту функціонування виробничої логістичної системи;

методичні підходи до визначення структури виробничої логістичної системи, які на відміну від існуючих включають природоохоронну підсистему та дозволяють визначити комплекс еколого-економічних завдань управління сукупним матеріальним потоком, які мають бути вирішені на кожному етапі виробничого процесу;

система показників результативності функціонування виробничої логістичної системи, яка доповнена комплексом еколого-економічних показників за існуючими напрямами оцінки (якість, задоволення споживачів тощо) та передбачає аналіз та оцінку впливу виробничої логістичної системи на навколишнє природне середовище;

логістичний підхід до вирішення соціо-еколого-економічної проблеми накопичення промислових відходів у регіоні, який на відміну від існуючих ґрунтується на об'єднанні виробників та споживачів, організацій фінансового та інфраструктурного забезпечення у межах віртуального логістичного кластера утилізації відходів виробництва, функціонування якого організовано та регулюється органами державного управління.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що наукові положення, висновки і рекомендації, наведені в дисертаційному дослідженні, доведені до рівня методичних розробок і пропозицій щодо формування та розвитку системи екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом. Вони можуть бути використані для обґрунтування напрямів природоохоронної діяльності на промислових підприємствах, а також параметрів потокових процесів у виробництві (сировини, технологічних та технічних рішень) з урахуванням їх економіко-екологічних наслідків.

Розроблені автором методичні підходи і рекомендації з оцінки загальних логістичних витрат та обґрунтування напрямів поводження з відходами на логістичних засадах упроваджені у діяльність ВАТ "Центролит" (довідка від 04.02.2011р.); методичні підходи до оцінки еколого-економічної результативності функціонування промислового підприємства як виробничої логістичної системи використано у діяльності ТОВ "Кусум Фарм" (довідка від 03.02.2011 р.). Рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституціональної основи регіонального управління відходами виробництва на логістичних засадах використані фахівцями Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області при розробленні програм охорони навколишнього природного середовища (довідка № 228 від 02.02.2011р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін "Теорія еколого-економічного аналізу" та "Організаційно-економічний механізм екологізації виробництва" (акт від 26.01.2011 р.), які є складовою магістерського курсу за спеціальністю "Економіка довкілля та природних ресурсів".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано, науково обґрунтовано та апробовано у практичній діяльності промислових підприємств підходи до впровадження екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї, положення та матеріали, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, основними з яких є: Міжнародна конференція студентів і молодих вчених "Economics for Ecology" (Суми, 2007-2008), Всеукраїнська наукова конференція "Екологічний менеджмент у загальній системі управління України" (Суми, 2008-2010), науково-технічна конференція викладачів, аспірантів та студентів факультету економіки та менеджменту "Економічні проблеми сталого розвитку" (Суми, 2007-2009), науково-практична конференція "Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях" (Бахчисарай, 2009), Х Міжнародна конференція "Экономическая эффективность природоохранной деятельности" (Нац. парк "Куршская коса", Калінінградська обл., 2009), Міжнародна науково-практична конференція "Современные тенденции развития теории и практики менеджмента" (Курськ, 2009), VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (Тернопіль, 2010), Х Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених "Економіка і маркетинг в умовах Всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка" (Донецьк, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 18 друкованих працях (17 з яких належать особисто автору), у тому числі у 4 статтях у наукових фахових виданнях, 1 розділі у колективній монографії. Загальний обсяг публікацій з теми дисертації становить 4,35 друк. арк., з них особисто автору належить 4,16 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків і списку використаних джерел із 209 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 234 сторінки, у тому числі основного тексту - 186 сторінок. Дисертація містить 16 таблиць загальним обсягом 13 сторінок, 28 рисунків на 18 сторінках, список використаних джерел на 24 сторінках, додатки на 20 сторінках.

Основний зміст дисертаційного дослідження

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й завдання, визначено методи дослідження, практичну цінність, новизну наукових результатів, наведено результати апробації роботи.

У першому розділі "Аналіз еколого-економічних передумов розвитку промислового виробництва на засадах логістики" проаналізовано еколого-економічні передумови розвитку промислових підприємств на логістичних засадах, досліджена сутнісно-змістовна основа логістичного управління з урахуванням екологічних факторів.

На підставі проведеного автором дослідження еколого-економічних передумов розвитку промислових підприємств України на засадах логістики зроблено висновок, що використання принципів логістики в господарській практиці є, з одного боку, необхідною умовою стабільного функціонування підприємства в ринкових умовах господарювання, а з іншого - основні положення сучасної концепції логістики формують теоретико-методичний базис та відповідні інструменти для ефективного розв'язання екологічних проблем промислового виробництва.

На основі аналізу статистичних даних доведено, що стримуючими факторами розвитку вітчизняних товаровиробників у сучасних умовах господарювання є високі ресурсо-, енерго- і відходоємність виробництва. З'ясовано, що необхідною умовою їх усунення є вдосконалення просторово-часової організації та оптимізація сукупного ресурсно-матеріального потоку в циклі "видобуток сировини - виробництво - споживання - утилізація" на принципах системності, інтеграції, координації, оптимальності та максимальної ефективності. Автором визначено, що цим принципам відповідає концепція логістики, а оптимізація потокових процесів є предметом логістичних досліджень.

Систематизація та узагальнення наукових підходів до визначення сутності логістичного управління з урахуванням екологічних факторів засвідчили, що це поняття потребує подальшого вивчення та вдосконалення. У роботі "екологічно орієнтоване логістичне управління" (ЕОЛУ) розглядається як управлінська діяльність, що передбачає врахування екологічних чинників на всіх етапах планування, організації, контролю й регулювання руху матеріальних, інформаційних і фінансових потоків у просторі й часі від джерела їх виникнення до кінцевого споживача на основі концепції логістики з метою отримання інтегрального еколого-економічного ефекту функціонування виробничої логістичної системи (ВЛС). Запропоноване поняття визначає комплексний характер ЕОЛУ, необхідність інтеграції еколого-економічних функцій ВЛС та оптимізації потокових процесів на еколого-економічних засадах.

Стверджується, що інтеграція екологічних чинників у процесі логістичного управління промисловим підприємством обумовлює структурно-функціональні зміни у логістичній системі, а також механізмах його реалізації: у структурі ВЛС природоохоронна діяльність як невід'ємний елемент виробничо-технологічного процесу виокремлюється як окрема підсистема, а функції інших підсистем набувають екологічної орієнтації за рахунок управління сукупним матеріальним потоком (рис.1). Запропонована структурно-функціональна схема виробничої логістичної системи дозволяє визначити еколого-економічні завдання, які підлягають вирішенню на різних етапах виробничого процесу для досягнення мети ЕОЛУ.

У роботі визначено, що оптимізація потокових процесів з урахуванням екологічних чинників пов'язується в основному з оцінкою екологічних податків та збитків, що завдаються суспільству внаслідок екодеструктивної діяльності. Зроблено висновок про необхідність поглиблення науково-методичних підходів до оцінки загальних логістичних витрат з урахуванням еколого-економічних витрат ВЛС.

У другому розділі "Науково-методичні підходи до формування системи екологічно орієнтованого логістичного управління на промисловому підприємстві" розглядаються методичні підходи до оцінки загальних логістичних витрат промислового підприємства з урахуванням екологічної складової, а також організаційно-економічні засади екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом.

На основі аналізу наукових підходів до класифікації та визначення логістичних витрат автором виявлено основні принципи їх оцінки: облік витрат за функціональними сферами; необхідність урахування збитків, пов'язаних із недостатньою якістю логістичного управління. При цьому встановлено, що збиток у ВЛС як результат неефективності логістичних операцій та функцій розглядається у контексті матеріальної відповідальності, зокрема, за порушення планових завдань та договірних зобов'язань тощо.

З урахуванням впливу екологічних факторів на кількісні та якісні параметри реалізації функцій виробничої логістичної системи (ВЛС) у роботі запропоновано поняття "комплексний еколого-економічний збиток у виробничій логістичній системі" (З^ее_комп,), під яким розуміються втрати, додаткові витрати та упущена вигода, що виникають внаслідок порушення організаційно-технологічних та екологічних параметрів виробничої логістичної системи (рис.2).

Оцінку комплексного еколого-економічного збитку у виробничій логістичній системі запропоновано здійснювати за формулою

, (1)

де В^ее_приб - втрати прибутку внаслідок скорочення обсягів виробленої (реалізованої) продукції та зростання рівня постійних витрат у виробничій логістичній системі, грн; В^ее_{дод -} додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням виконання господарських зобов'язань з урахуванням додаткових витрат, зумовлених забрудненням виробничого середовища, грн; В^ее_{відш -} витрати, пов'язані з відшкодуванням збитків, грн; В^ее_{рес -} втрати матеріальних ресурсів (за оцінкою можливого використання чи вартістю відновлення), грн; П_і^{ек -} витрати, пов'язані зі сплатою екологічного податку за забруднення і-го компонента довкілля, грн; Ш^с_госп, Ш^с_{пр. ох. -} витрати, пов'язані з виплатою штрафних санкцій за порушення господарсько-договірних зобов'язань та порушення природоохоронного законодавства, грн.

Обґрунтування комплексного еколого-економічного збитку, що виникає у виробничій логістичній системі, дозволило удосконалити методичний підхід до оцінки загальних логістичних витрат промислового підприємства:

, (2)

де В_заг - загальні логістичні витрати промислового підприємства, грн; В_пост - витрати у підсистемі постачання, грн; В_{вир -} витрати підсистеми виробництва, грн; В_зб - витрати у підсистемі збуту, грн; В_{пр. ох. -} витрати природоохоронної підсистеми, грн; В_упр - витрати, які пов'язані із загальним управлінням логістичною системою, грн.

Запропонований підхід (ф-ла 2) визначає взаємозалежність логістичних витрат та результатів виробництва з урахуванням екологічної складової, що дозволяє приймати управлінські рішення, які забезпечують підвищення еколого-економічної ефективності функціонування ВЛС.

Дисертант виходить із розуміння, що складовою загальної системи логістичного управління промисловим підприємством є організаційно-економічний механізм екологічно орієнтованого логістичного управління, який розглядається як цілісна система форм, методів та інструментів управління потоковими процесами, яка забезпечує узгодження екологічних та економічних інтересів господарювання з метою отримання інтегрального еколого-економічного ефекту функціонування виробничої логістичної системи (рис.3).

У роботі наголошується на необхідності формування адаптаційної підсистеми, що є ключовою з позицій забезпечення конкурентоспроможності та містить такі елементи: моніторинг умов зовнішнього середовища, еколого-економічну діагностику, економічну безпеку та бенчмаркінг. При цьому бенчмаркінг розглядається як інструмент інновативного розвитку виробничої логістичної системи (ВЛС), що забезпечує відповідність параметрів потокових процесів умовам зовнішнього середовища за рахунок використання передового досвіду з екологізації виробництва.

У роботі сформовано систему еколого-економічних показників результативності функціонування ВЛС, яка призначена для контролю реалізації логістичних функцій та своєчасного їх коригування (табл.1).

Запропоновані показники також дозволяють комплексно оцінити вплив екологічних параметрів на соціально-економічну результативність функціонування ВЛС та охарактеризувати можливості впливу на процеси ресурсозбереження, раціоналізації природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

У третьому розділі "Практичні аспекти екологічно орієнтованого логістичного управління промисловим виробництвом" досліджено прикладні аспекти реалізації принципів екологічно орієнтованого логістичного управління на промисловому підприємстві в умовах існуючого інституціонально-регулювального середовища.

Відповідно до етапів руху матеріального потоку у виробничому процесі автором визначено основні організаційно-економічні та виробничо-технологічні заходи, реалізація яких забезпечує еколого-економічну оптимізацію потокових процесів у ВЛС. У роботі сформовано структурно-логічну схему прийняття оптимальних рішень в управлінні потоками твердих відходів, яка ґрунтується на встановленні технологічних та організаційних причин утворення відходів на різних етапах виробничого процесу та визначенні заходів щодо його удосконалення.

За результатами еколого-економічного аналізу діяльності ВАТ "Центролит" визначено основні проблемні ситуації у природоохоронній діяльності та розроблено рекомендації щодо оптимізації потоків твердих відходів, які охоплюють збут вторинної сировини та оптимізацію графіка відвантаження окремих груп відходів контрагентам.

Таблиця 1

Еколого-економічні показники оцінки результативності функціонування виробничої логістичної системи (фрагмент)

Здійснена еколого-економічна оцінка різних варіантів організації руху матеріальних потоків на ВАТ "Центролит" (табл.2) свідчить про оптимальність розроблених пропозицій. При цьому визначений на основі методів динамічного програмування графік відвантаження окремих груп відходів як вторинної сировини спеціалізованим підприємствам забезпечує повну їх утилізацію в аналізованому періоді та зменшення витрат, пов'язаних зі сплатою екологічного податку за розміщення цих відходів, на 1642,58 грн (50% від сплаченої суми податку).

Таблиця 2

Еколого-економічна оцінка параметрів обґрунтування різних варіантів організації руху матеріальних потоків на ВАТ "Центролит"

* - знак "-" означає зменшення витрат за умови реалізації запропонованих рекомендацій порівняно з базовим варіантом

На основі аналізу системи управління промисловими відходами у Сумській області за 2005-2009 рр. автором доведено, що недоліки системи управління відходами, які виявлені на ВАТ "Центролит", зокрема неповне використання відходів як вторинної сировини, характерні для більшості промислових підприємств регіону. Зроблено висновок, що їх усунення потребує координації та узгодження дій представників влади, бізнесу та населення на логістичних засадах.

У роботі обґрунтовано необхідність створення віртуального логістичного кластера як інформаційної основи формування та розвитку ринкових відносин між суб'єктами господарювання щодо утилізації відходів виробництва, який, забезпечуючи мінімізацію трансакційних витрат учасників, стимулює розвиток виробництва екологічних товарів та послуг, використання вторинної сировини тощо. Сукупність баз даних, що формують віртуальний логістичний кластер утилізації відходів виробництва, забезпечує доступ до інформації про: обсяги вторинної сировини; інноваційні технології переробки та утилізації відходів; організації, що надають метрологічні послуги, тощо. Доведено, що створення та функціонування інформаційної системи кластера доцільно на базі інформаційних ресурсів державних установ.

Висновки