Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 331.5.02.5

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЧИННИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МАХАНЬКОВА Олена Анатоліївна

Запоріжжя - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому економічному інституті ДНВЗ “Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана”.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Одягайло Борис Михайлович, Криворізький економічний інститут, заступник директора з науково-педагогічної роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ткач Анатолій Арсентійович, Класичний приватний університет, проректор з навчально-методичної роботи, директор Мелітопольського інституту державного та муніципального управління “Класичного приватного університету”;

кандидат економічних наук, доцент Кузьмінов Сергій Васильович, Дніпропетровський університет економіки та права імені Альфреда Нобеля, доцент кафедри міжнародної економіки та економічної теорії.

Захист відбудеться “18” травня 2011 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.06 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “15” квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М. Кульнєва



АНОТАЦІЯ

Маханькова О.А. Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. -Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та прикладних проблем впливу інститутів на інформаційну еволюцію економічних систем. Спираючись на науково-дослідну парадигму методологічного синтезу наукових принципів інституціоналізму та інших дисциплін, обґрунтовано, що економічна система є структурно впорядкованою сукупністю інститутів, яка функціонує не як механізм, що саморегулюється, а як кумулятивний процес, де рушійною силою є інститути і природний відбір їх у боротьбі за існування, або відбувається еволюція економічної системи. У ній іде становлення ідентичностей інформаціоналізму шляхом: а) лібералізації ринків; б) посилення мобільності капіталів; в) виникнення мережевої економіки; г) інформаційно-інноваційного сплеску; д) формування транснаціональної і глобальної відкритості та гнучкості реагування; е) домінування інформації, інновацій фінансів та інтерпретативно-ідеологічних конструктів; ж) формування симуляційних моделей реальності (віртуальної реальності); з) приниження ролі інституціоналізованих форм суспільного життя і заміщення їх інтерпретативно-ідеологічними конструктами; к) падіння значення традиційних суспільних цінностей. На основі аналізу української економічної системи зроблено висновки про її невідповідність вищепереліченим ознакам. Запропоновано концептуальний напрям інформатизації української економіки шляхом створення кластерних інститутів, наповнених інноваційно-інформаційним змістом.

Ключові слова: інститути, інституціональна інформація, інституціональна трансформація, стадії еволюції, економічна система, інноваційна інформація, кумулятивна причинність, інформаційний потенціал, інформаційна парадигма, мережева конвенційність, кластеризація.

інформаціоналізм лібералізація капітал економіка



АННОТАЦИЯ

Маханькова Е.А. Институциональные факторы информационной эволюции экономических систем. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли.- Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и прикладных проблем влияния институтов на информационную эволюцию экономических систем. Опираясь на научно-исследовательскую парадигму методологического синтеза научных принципов институционализма и других дисциплин, теоретически обосновано, что институты как носители и генераторы информации определенного вида и институциональные механизмы естественно-социального отбора, а также стадии эволюции экономической системы находятся в кумулятивной причинной взаимозависимости, взаимосвязи и взаимообусловленности: каждому виду информации отвечает структура институтов определённого качества и наоборот, а особенности каждой эволюционной стадии определяются информационной составляющей, которая интенсифицирует общественно-экономические отношения и ослабляет влияние траектории предыдущего развития.

Уточнено определение экономической системы как структурно упорядоченной совокупности институциональных форм иерархического уровня (предприятие, национальная, международно-региональная и глобальная экономики) и институциональных сфер сетевого характера (рыночная, индустриальная, экономическая, гражданская, творчески-деятельная и институциональная, которая является соединительной между иными сферами); показано, что данная совокупность институтов выступает двигателем развития. Каждая стадия экономической системы является результатом процессов модификации и трансформации институциональных идентичностей предыдущих эпох общественного развития.

Доказано, что современная стадия эволюции экономической системы есть информациональной, структурно упорядоченной совокупностью институтов, которая функционирует не как механизм, который саморегулируется, а как кумулятивный процесс, где движущей силой являются институты и осуществляется естественный отбор их в борьбе за существование или, иначе, происходит эволюция экономической системы.

Сегодня и в социуме, и в экономике идет становление идентичностей информационализма путём: а) либерализации рынков; б) усиления мобильности капиталов; в) возникновения сетевой экономики; г) информационно-инновационного всплеска; д) формирования транс-национальной и глобальной открытости и гибкости реагирования; е) доминирования информации, инноваций финансов и интерпретативно-идеологических конструкт; ж) формирования симуляционных моделей реальности (виртуальной реальности); з) снижения роли институциональных форм общественной жизни и замещения их интерпретативно-идеологическими конструктами; к) снижения значения традиционных общественных ценностей. На основе анализа экономической системы Украины сделаны выводы о несоответствии её выше перечисленным признакам. В Украине необходимо создавать новую систему взаимоотношений, основанную на информатизированном обществе с целью перехода к информационалистической стадии эволюции экономики, для чего необходимо: а) формирование единого информационно-комуникационного пространства Украины как части мирового информационного пространства; б) создание и развитие рынка информации и знаний как факторов производства и удовлетворения потребностей общества в информационных продуктах и услугах; в) создание эффективной системы прав граждан и социально-экономических институтов направленных на свободное получение, распространение и использование информации как важнейшего условия демократического развития; г) совершенствование и развитие системы распространения массовой информации и формирования общественно-политического климата в стране, благоприятного для перехода к информатизированному обществу; д) воспитание у людей гуманистической системы морально-этических ценностей, украинской идентичности, привитие им идеи информационной продвинутости и информационной ментальности.

В диссертационной работе предложены концептуальные направления относительно информационной трансформации украинской экономики путем создания кластерных институтов, наполненных иновационно-информациональным содержанием. Если быть более точными, то эти институты необходимы для решения задачи перехода Украины к информационалистической стадии эволюции экономической системы.

Ключевые слова: институты, институциональная информация, институциональная трансформация, стадии эволюции, экономическая система, инновационная информация, кумулятивная причинность, информационный потенциал, информационная парадигма, сетевая конвенциональность, кластеризация.



ANNOTATION

Mahankova O.A. Institutional factors of informational evolution of economic systems. - Copyright reserved.

The dissertation is submitted for Candidate of Economic Science Degree in Speciality 08.00.01 - economic theory and the history of economic thought. -Classical Private University. - Zaporizhya, 2011.

The dissertation is dedicated to the research of the theoretical and applied problems of institutions' effect on informational evolution of economical systems. Based on the scientific and research paradigm of methodological synthesis of scientific principles of institutionalism as well as other disciplines it was theoretically grounded that the institutions as information bearers and generators of the specified type and institutional mechanisms of natural and social selection, as well as economic system evolution stages are in cumulative causative interdependency, interrelation and correlation: every type of information corresponds to the structure of institution of a certain quality and vice versa, and peculiarities of an individual evolution stage are determined by an information component that intensifies socio-economic relations and reduces the effect of trajectory of preceding development. In the system formation of informationalizm identities occurs by the method of: a) markets liberalization; b) strengthening of capitals mobility; c) emergence of net type economy; d) formation of transnational and global openness and response flexibility; e) information predominance, finance innovation and interpretive-ideological constructs; f) formation of simulating reality models (virtual reality); g) reducing of the role of institutional forms of social life and replacing them by interpretive-ideological constructs; h) reducing of significance of social values. On the basis of analysis of Ukrainian economy the conclusions were made to the point that it does not meet the above mentioned features. The conceptual approaches relating to informatization of Ukrainian economy by the method of creation cluster institutions with innovation-informational content were suggested in the present work.

Key words: institutions, institutional information, institutional transformation, evolution stages, economical system, innovational information, cumulative dependence, information potential, information paradigm, convention networking, clustering.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні динаміки економічних систем. Наступним етапом трансформації суспільства є інноваційно-інформаційний розвиток, що знаходить відображення у практичних програмах діяльності урядів багатьох країн світу. У зв'язку з цим актуальним є питання про ідентифікацію сучасного етапу еволюції економічних систем.

Як показує досвід побудови інформаційного суспільства та суспільства знань, інформаційно-технологічні проблеми невіддільні від інноваційних, до них приєднуються питання налагодження соціально-економічних, інституційних, культурних, морально-етичних та психологічних відносин. Та, без сумніву, інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні розвитку економіки.

Значний внесок у дослідження проблем інституційного забезпечення сучасного соціально-економічного та інформаційного розвитку здійснили зарубіжні вчені: Д. Белл, П. Дракер, Дж. Гелбрейт, М. Кастельс, Р. Коуз, І. Матсуда, Ф. Махлуп, Г. Мюрдаль, Д. Норт, В. Нікольсон, М. Порат, М. Саймон, Т. Сакайя, Дж. Стіглер, А. Тоффлер, Т. Умесао, А. Шастітко та інші. Серед вітчизняних науковців цю проблематику досліджували: С. Архіреєв, В. Базилевич, В. Глушаков, В. Дементьєв, Ю. Зайцев, В. Геєць, А. Гриценко, Б. Кваснюк, Г. Климко, А. Кредісов, К. Кривенко, П. Мазурок, І. Малий, О. Мельник, В. Новицький, В. Савчук, В. Тарасевич, А. Ткач, Л. Федулова, А. Чухно, В. Якубенко, О. Яременко та ін.

Проте залишається недостатньо дослідженим вплив інституціональних чинників на інформаційну еволюцію економічної системи. Існує потреба визначити ознаки її постадійного розвитку, розкрити роль інституційної інформації у функціонуванні та еволюції економічної системи, сутність інформаційної парадигми; розробити класифікацію інституційної інформації, розкрити відповідність між видами інформації, інституційними структурами і стадіями еволюції економічної системи. Необхідність вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів до виявлення впливу інституціональних чинників на інформаційну еволюцію економічних систем зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт кафедр: політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» і є складовою наукової держбюджетної теми: «Закономірності і особливості становлення нової економічної системи в Україні» (номер державної реєстрації 0101V002949). Дисертант брав участь у розв'язанні теоретичних проблем щодо інституціоналізації економічної системи України.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття інституціональних чинників інформаційної еволюції економічних систем. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити ознаки постадійного розвитку та розкрити роль інституційнональної інформації у функціонуванні та еволюції економічних систем;

- розкрити сутність інформаційної парадигми з позиції різних напрямів інституціоналізму;

- розробити класифікацію інституціональної інформації за критеріями плинності, конвенціальності, інноваційності та інтенсивності впливу на економічні процеси; визначити закономірності функціонування та еволюції економічних систем залежно від цих критеріїв;

- розкрити відповідність між видами інформації, інституціональними структурами і стадіями еволюції економічної системи, а також визначити механізми діалектичної взаємодії цих конструкт та їх якісних ознак;

- проаналізувати можливості створення інституціональних умов інформаційної еволюції та підвищення міжнародної конкурентоспроможності української економіки;

- сформувати концептуальні основи інформаційного розвитку української економіки в контексті відповідної діяльності владних інститутів.

Об'єктом дослідження є інституціональні процеси, що відбуваються в економічних системах під впливом інформаційних факторів.

Предметом дослідження є інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є критично осмислене застосування досягнень вітчизняних та зарубіжних учених з проблеми, що досліджується. Використання дослідницьких програм інституціоналізму та сучасних поглядів дало можливість підійти до визначення інформаційної парадигми (розділ 1). При пошуку механізмів взаємодії інститутів та інформації використано загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція та наукове абстрагування (розділ 2). Виходячи з таких принципів науково-дослідницької програми інституціоналізму, як кумулятивна причинність, гістерезис, блокування та еволюційність, а також трансформаційна версія системного підходу досліджувалась вітчизняна економіка (розділ 3). У всіх розділах використано графічний метод.

Інформаційною базою дослідження є статистичні та фактологічні дані Міністерства статистики України, монографій, наукових статей, спеціальної періодичної літератури, інформаційних бюлетенів, українських і зарубіжних щорічників, статистичних збірників, моніторинг макроекономічних показників Міністерства економіки України тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні інституціональних чинників інформаційної еволюції економічних систем з метою розкриття ролі інституціональної інформації в еволюції економічної системи, а також пошуку адекватних інституційних структур. Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:

вперше:

- теоретично обґрунтовано, що інститути є носіями і генераторами інформації певного виду, які через інституціональні механізми природно -соціального відбору забезпечують еволюцію економічної системи: кожній формі інституту відповідає окремий вид інформації, яка несе структурно-генетичні, організаційні, функціональні та трансформаційно-еволюційні відомості про економічну систему, водночас інформація впливає на зміну якісних властивостей інститутів, модифікацію й еволюцію інститутів; особливості кожної наступної еволюційної стадії економічної системи визначаються нагромадженням нової інформації, що завантажує та інтенсифікує суспільно-економічні відносини й послаблює вплив траєкторії попереднього розвитку;

удосконалено:

- науково-дослідні програми сучасного інституціоналізму з позиції методологічного «синтезу», в результаті чого сформовано інформаційну парадигму та науково - дослідницький апарат, що на відміну від існуючого, передбачає використання як базових (притаманних всім течіям інституціоналізму), так і синтезованих у результаті міжпредметних запозичень наукових принципів, необхідних для аналізу специфіки різних стадій еволюції економічної системи;

- поняття «конвенційність», що на відміну від існуючого, ввібрало в себе положення, згідно з яким інформація, наповнюючи змістом історично плинні форми інститутів, при переході економічної системи на нову еволюційну стадію не зникає безслідно, а успадковується модернізованими інституціональними формами (звичаями, традиціями, правилами тощо) і вибирається згідно міркувань взаємної зручності контрагентів, яку фіксує умовна (імпліцитна) угода-конвенція (підсвідомий психологічний імператив "конвенційність"), що створює передумови для формування більш толерантних господарських відносин;

- визначення економічної системи як структурно-упорядкованої сукупності інституціональних форм ієрархічного рівня (підприємство, національна, міжнародно-регіональна та глобальна економіки) та інституціональних сфер мережевого характеру (ринкова, індустріальна, економічна, громадянська, творчо - діяльна та власне інституціональна, яка є сполучною між іншими сферами);

набули подальшого розвитку:

- інституціоналістське положення щодо постадійної еволюції економічної системи, яке на відміну від існуючих, розглядається як кумулятивний процес нагромадження економічних ознак якості одного рівня, необхідних для переходу в якість іншого рівня: система під дією активного інформаційного фактора не переходить на принципово нову траєкторію розвитку, а радикально видозмінюється в результаті модифікації інститутів, які виконують нові функції й забезпечують зниження трансакційних витрат, а модифікуючим економічну систему фактором є інформація, яка є змістовним наповнювачем інститутів;

- положення про домінування ознак інформаційної насиченості суспільних цінностей, що відповідає назві «інформаціоналістична економіка» і в якій, на відміну існуючих характеристик, головними є такі ознаки інформації, як висока інтенсивність, новизна, плинність і послаблена конвенційність, що значно модифікують суспільно-економічні відносини і їх інституціональні форми: виникають мережеві ринкові структури, підвищується гнучкість та відкритість економіки, зростає ефективність її, разом з тим, знижується роль традиційних суспільних цінностей та ідентичностей і формуються симулятивні моделі реальності або моделі віртуальної реальності;

- концептуальний підхід щодо інформатизації української економіки який, на відміну від існуючих, розглядає цей процес з позицій формування адекватного суспільно-політичного клімату в країні шляхом створення кластерних інститутів, наповнених інноваційно-інформаційним змістом.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій концептуального характеру щодо ринкової інституціоналізації української економіки, інституціонального впливу на конкурентну позицію вітчизняного господарства в умовах інформаційної відкритості.

Використані науково-практичні пропозиції дисертанта щодо інституціоналізації інформаційних процесів у соціально-економічному середовищі, а також рекомендації щодо обґрунтування необхідності створення підтримуючого інформатизацію економіки України інституційного оточення та визначення його структури були враховані в розробці концепції роботи Криворізького Ресурсного центру (довідка № 678 від 10.02.2010 р.).

Методичні розробки дисертанта щодо створення підтримуючого інституціонального оточення інформатизації використані при складанні договорів на транспортування вантажів між економічними агентами та Криворізькою дирекцією залізничних перевезень Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (довідка № 2013/337 від 17.03.2010 р.).

Теоретичні розробки використовуються в Криворізькому економічному інституті ДВНЗ «Київський національно-економічний університет ім. В. Гетьмана» при викладанні дисциплін «Інституціональна економіка», «Страхування», «Страхові послуги» (довідка № 01-277 від 13.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Особисто автору належить обґрунтування заходів щодо інституціональної підтримки інформаційної еволюції економічної системи України. Наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, є самостійним здобутком автора і відображені ним у публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані на науково-практичних конференціях: «Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах» (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); «Проблеми регіональної підготовки спеціалістів. Соціокультурна політика регіональних вузів в розвитку безперервної освіти» (м. Кривий Ріг, 2000 р.); «Економічна політика України в умовах Євроінтеграції» (м. Кривий Ріг, 2008 р.); «Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції» (м. Полтава, 2009 р.); «Сучасні проблеми моделювання складних економічних систем» (м. Кривий Ріг, 2010 рік); «Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір» (м. Мелітополь, 2010 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 8 статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 4,17 друк. арк., з яких автору належить 2,18 друк. арк., та 5 матеріалів конференцій загальним обсягом 0,75 друк. арк., з яких автору належить 0,6 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 197 сторінок, у тому числі 6 рисунків, 7 таблиць, 9 додатків, 168 використаних джерел на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретичні основи інституціоналізації інформаційної еволюції економічних систем» - визначено підхід до пізнання сутності, функцій і ролі інститутів у розвитку економічних систем та еволюції її інформаційної складової з позиції економічної теорії інституціоналістського спрямування; показано, що сучасна інформаційна парадигма включає категорії, котрі розглядають інформацію як фактор і результат виробництва, в тому числі і товар, як інформаційне поле стандартних і нових знань, у той же час стверджується необхідність обґрунтування категорії з врахуванням структурно-систематизуючої, функціональної та еволюційної ролі інформації, що вона виконує шляхом інституціоналізації.

Сучасний інституціоналістський підхід передбачає запозичення з методологічних арсеналів різних напрямів цієї течії в економічній науці та з інших наук і здійснення методологічного синтезу. Виходячи із цього, у дисертаційній роботі формується скоригована науково-дослідницька програма, що спирається на базові (жорстке ядро) та синтезовані (захисний пояс) принципи, які враховують інформаційно-інновіаційні фактори.

Відповідно до тези, що інститут є вихідною категорією економічної системи й слугує для обмеження, мотивації, цілеспрямування та узгодження поведінки економічних індивідів і, спираючись на названі принципи науково-дослідницької програми, здобувач допускає інваріантність моделей поведінки та взаємодії економічних індивідів, які можуть функціонувати в різних сферах соціуму: ринковій, індустріальній, громадянській, економічній та сфері творчої діяльності залежно від інституціональних, у тому числі і природного походження, умов. Саме ці умови визначаються інформаційним полем та його характеристиками.

Інформація змістовно наповнює інститути, даючи уявлення про певний прийнятний алгоритм поведінки економічних індивідів. Водночас інститут акумулює та фіксує в певній письмовій чи неписьмовій формі цю інформацію. Саме завдяки інституту інформація розпізнається, несучи необхідні відомості, а сукупність таких інститутів, структурно вибудуваних за певною логікою, пронизує всі сфери соціуму й об'єднує їх у єдину систему. У результаті кумулятивної причинності економічна система нагромаджує ознаки інформаційної цінності й повинна увійти в нову, якісно відмінну стадію своєї еволюції, але залежну від минулої траєкторії розвитку.

У другому розділі - «Інформаційний потенціал інститутів та його роль в еволюції економічних систем» - обґрунтовано діалектичний взаємозв'язок і взаємодію інститутів та інформації, від якої залежить постадійна еволюція економічної системи; здійснено ідентифікацію сучасної стадії як «інформаціоналістичної».

Виходячи з наукового принципу інституційного детермінізму та положення про те, що інформація є змістовною складовою інституту й має різноманітність видів та характеристик, продемонстровано відповідність кожному виду інформації певного виду інститутів. У сукупності інтегроване інформаційне поле виступає як певний потенціал інститутів: інформація - фактор виробництва, інформація - результат виробництва, інформація - якість продукту, інформація - інтелектуальні знання, інформація - ознака соціальних та економічних відносин між людьми; інформація - засіб узгодження економічних відносин індивідів тощо.

Кожен вид інформації та її характеристики визначають траєкторії розвитку суспільства в цілому і його складових, у тому числі й економічної системи. Остання у своєму економічному поступі на кожній зі стадій виявляє свої якісні інформаційні ознаки, які до певної міри є відмінними від ознак попередньої еволюційної стадії, хоча основоположні характеристики їх успадковуються. З підсиленням ролі інформаційної складової економічна система переходить від однієї стадії розвитку до іншої.

У суспільствах, де визначальну роль починає відігравати інформація, суттєво змінюються всі процеси, що виникають у них. Інформаційне середовище перетворює форми й способи світогосподарського спілкування, формує контури відтворювального процесу, впливає на спосіб життя й стиль мислення. У єдиний процес зливаються технологічні, економічні й інституціональні перетворення. Відбувається злиття інформаційних й економічних систем. І тепер можна виділити ієрархії економічних систем: виробничі, комунікаційні (транспортні, інформаційні), фінансові. З одного боку, інформаційна система є підсистемою більшої системи і являє собою відносно самостійну одиницю. З іншого - інформаційні потоки поряд з фінансовими пронизують усю виробничу й ринкову діяльність. Утворюються системи зворотних зв'язків. Виникає нова об'єктивна основа для трансформації ринкових відносин та еволюції економічної системи (рис. 2).

Ринок стає не тільки засобом виробництва й розповсюдження ідентичностей, ареною символічної боротьби за інтерпретацію змісту та ствердження ієрархічних станів, а й механізмом трансформації соціуму. Інформаційні та фінансові потоки в економіці зливаються в єдиний інформаційно-фінансовий комплекс, що несе ринкову інформацію, в якій головними є такі її ознаки, як: висока інтенсивність, виключна новизна, активна плинність та послаблена конвенційність. Вони значно модифікують суспільно-економічні відносини й інституційні форми. Відбувається приниження ролі традиційних суспільних цінностей та ідентичностей. Навколо нових інституційно-інформаційних структур вибудовуються якісно відмінні економічні та цивілізаційні форми. Видозмінюється соціокультурне значення ринку, яке закріплюється у правових нормах, але активна плинність швидко порушує паритет інтересів.

Ці зміни узгоджуються з положеннями інституційно-еволюційної теорії про те, що мінливість може бути плідною й стійкою, якщо вона спирається на певні формальні та неформальні норми й обмеження. Отже, виникає необхідність владного втручання та введення обмежень для опортуністичних мотивів.

Характеристиці сучасної стадії еволюції економічної системи найбільш підходить інтерпретація кастельсівської назви сучасного суспільства «інформаціоналізм» - інформаціоналістична система, або в дусі формаційного підходу - «інформаціоналістичне суспільство». Тут системоутворюючими є інститути, а інформація, що ретранслюється ними, несе структурно-генетичні, організаційні, функціональні та трансформаційно-еволюційні відомості про систему; саме тому інформація є лише фактором, а не елементом, і впливає на зміну якісних властивостей конструкт системи, але не змінює траєкторію її еволюційності.

Інформаціоналізм є інформаційно-соціалізованою стадією, або стадією становлення нових ідентичностей шляхом лібералізації ринків; посилення мобільності капіталів; виникнення мережевої економіки; формування транснаціональної й глобальної відкритості та гнучкості реагування; інформаційно-інноваційного сплеску; домінування інформації, фінансових інновацій та інтерпретативно-ідеологічних конструкт; формування симуляційних моделей реальності; падіння значення традиційних суспільних цінностей, пониження ролі інституційних форм суспільного життя й заміщення їх взірцями віртуальної реальності. Та в будь-якому випадку інформаціоналізація усуває непрозорість ринкових відносин і підвищує ефективність економічної системи.

Наведені ознаки та ідентичності інформаціоналістичної стадії економічної еволюції дають змогу уточнити й розширити визначення економічної системи не тільки як структурно-упорядкованої сукупності інститутів, у яких здійснюється процес природного відбору цих інститутів у боротьбі за існування, але і як процес модифікації та трансформації інститутів і ідентичностей попередніх стадій еволюції (епох розвитку), а також їхнє успадкування.

У третьому розділі - «Інституціональна підтримка інформаційної еволюції економічної системи України» - виходячи з трансформаційної версії системного підходу, а також з таких принципів науково-дослідницької програми інституціоналізму, як кумулятивна причинність, гістерезис, блокування та еволюційність, які встановлюють залежність нинішньої еволюції економічної системи, її кінцевих результатів та неоптимального стану від минулої траєкторії розвитку, здійснено аналіз стану ринкової інституціоналізації вітчизняної економіки, її інтегрованості в міжнародний економічний простір та інституціональної підтримки її міжнародної конкурентоспроможності як передумов майбутньої оптимальної інформаціоналізації українського соціуму.

Українська економіка має досить високий ступінь інтегрованості у світове господарство. Так, зовнішньоторговельний оборот становить близько 80 % від ВВП, а індекс фінансового розвитку за методикою Всесвітнього економічного форуму, який відбиває спроможність національних фінансових ринків концентрувати капітал та інституційно забезпечувати процес трансформації заощаджень в інвестиції, для України показує 70 % середнього значення його серед 52 передових країн світу. Це означає, що відкрита фінансова система країни робить значний внесок у розвиток усієї вітчизняної економіки. За цим індексом Україна випереджає Російську Федерацію, Чехію, Мексику, Казахстан, Венесуелу та ряд інших країн, перебуваючи на 40 місці. Але вона має нижчий аналогічний індекс, ніж 12 провідних країн (США, Німеччина, Франція та інші) в 1,42 рази. Водночас у результаті глобальної фінансової кризи уповільнення темпів економічного зростання в Україні перевищило аналогічний показник розвинутих країн у 5-16 разів. Це лише підтверджує слабку інституційну підтримку і внутрішньої, і зовнішньоекономічної діяльності країни. Щодо вихідної позиції інформатизації українського соціуму, то вона слабка. Цю думку підтверджує і Лісабонський рейтинг, який показує, що Україна за індексом «інформаційне суспільство» поступається розвинутим країнам майже в 2 рази. У роботі наголошено на інституційних та соціально-економічних причинах такого стану. До них належать:

1) нестабільність соціально-економічного та політичного становища, пасивне проведення ринкових реформ у країні, загальний застій в економіці, суттєвий спад виробництва, відсутність вільних грошових коштів для фінансування науково-технічних, соціальних і культурних програм, значне зниження життєвого рівня населення, деградація високотехнологічних галузей;

2) недостатній порівняно з розвинутими країнами рівень промислового виробництва інформаційних засобів, продуктів, послуг, застосування інформаційних технологій, розвитку інформаційно-комунікативної інфраструктури, попит на інформацію в державному секторі економіки та управління;

3) досить високий рівень монополізації засобів масової інформації, слабка підконтрольність їх суспільству у формуванні суспільної свідомості, відборі суспільно значущої політичної, соціальної та економічної інформації;

4) зростання рівня регіоналізації країни, зменшення можливостей централізованого управління, зростання ступеня впливу місцевої влади на процеси інформаційної експансії щодо відстоювання групових інтересів, інтерпретації шкідливих ідеологем та недозрілих ідентичностей;

5) наявність досить високого освітнього рівня інтелектуальної частини населення України і при цьому досить низька вартість цієї робочої сили, здатної вирішувати складні інформаційно-інноваційні проблеми

У цих умовах перед Україною постають першочергові проблеми: а) побудови ринково-індивідуалістичної економіки; б) реструктуризації та постіндустріальної модернізації економіки; в) ліквідації бідності; г) знищення грабіжницьких форм розвитку (рейдерства, преференційного оподаткування, незаконного повернення ПДВ тощо); д) культурної та морально-етичної революції; ж) створення прийнятного для всіх учасників економічного процесу мотиваційного континууму; з) формування національної ідеї (не етнічної), як способу самоорганізації народу та рефлективного зв'язку національного «Я» і смислового континууму світової культури; к) реформування корпоративного сектору. Саме це і є ті основні напрями модернізації існуючого інституційного середовища, які є передумовою для створення інформаціонального суспільства.

На основі проведеного аналізу української економіки та світового досвіду інформаціоналізації економік провідних країн нами запропоновано концептуальні напрями інституційної підтримки інформаціоналізації економічної системи України В роботі обґрунтовано, що кластери є найбільш ефективною інституційною формою, яка акумулює світовий досвід і враховує адаптивні механізми українського суспільства, є особливими інститутами, в яких поєднані горизонтальні сполучні ланки та мережеві зв'язки, що інтегрують інновації в систему підтримуючих, спрямовуючих та заохочуючих інформатизацію суспільства.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення окремих наукових проблем щодо ролі інституціональних чинників у інформаційній еволюції економічних систем та вибору концептуальних підходів під час пошуку шляхів інформатизації національної економіки. Це дало можливість отримати такі висновки:

1. Носіями інформації можуть виступати інститути різних форм, які мають різні інформаційні ознаки та виконують різні функції: а) інформація наповнює та ідентифікує інститути; б) носії інформації залежно від підсистем соціуму мають особливі характеристики (технічні стандарти, окремі персони з їх творчими здібностями, персоніфіковані зв'язки, громадська думка з її узагальненими параметрами, рутини або шаблони діяльності як базове поняття для еволюції форм і для обґрунтування тези про відсутність внутрішньої природи оптимізації результатів); в) інституційна інформація є величиною сталою і стандартною; г) будь-яка інформація є неповною, а її дефіцит викликає конфлікти; д) організована інформація виступає як знання, що є змістом інновації.

2. Аналіз поглядів різних течій інституціоналізму показує, що єдиної думки щодо визначення економічної системи не існує, а виходячи із позицій методологічного синтезу, що сповідується сучасним інституціоналізмом, та знаходячи спільні точки дотику різних поглядів, у дисертаційному дослідженні запропоновано таке її визначення: економічна система є структурно-упорядкованою сукупністю інститутів, яка функціонує не як саморегульований механізм, а як кумулятивний процес, де рушійною силою є інститути і де здійснюється природний відбір їх у боротьбі за існування або, по-іншому, відбувається еволюція економічної системи; з позицій інституціоналізму, очевидно, що соціально-економічна система під дією активного інформаційного фактору не переходить на принципово нову траєкторію розвитку, але імовірніше за все радикально видозмінюється в результаті модифікації інститутів, які мають тепер виконувати нові функції і забезпечувати зменшення трансакційних витрат на пошук, обробку, аналіз і застосування нової інформації як ресурсу, знання, і як відомостей про різноманітність середовища.

3. Оскільки інформація, активізуючись, впливає на соціально-економічні системи радикально й здатна продемонструвати принципово нові, поки невідомі й непередбачені результати, то можна стверджувати, що оскільки об'єкт дослідження ще не сформувався повною мірою, то й сучасна інформаційна парадигма поки-що знаходиться в процесі свого становлення, впливаючи на принципи наукового дослідження економічної системи; науково-дослідницька програма інформаційної еволюції економічної системи включає принципи, що складають жорстке ядро, - це базові принципи, притаманні всім течіям інституціоналізму (хоча і з певними варіаціями), а також принципи захисного поясу, що є результатом синтезу міжпредметних та інституціоналістських запозичень.

4. Інформація як соціальний феномен має багато характеристик і значень: а) виступає результатом виробництва, особливою формою блага, що пов'язана зі специфічним способом привласнення матеріальних результатів виробництва; б) виступає особливим фактором, що має опозиційні властивості невичерпності й обмеженості, розповсюджуваності та лімітованості, доступності і вибірковості, платності й неможливості грошової оцінки, які, з одного боку, свідчать про органічну належність її до ринкової системи, а з іншого - про її неринкову природу; в) має багато різновидів, кожен з яких несе історико-генетичні відомості про побудову, структуру, функціонування та еволюцію економічної системи; г) за характером може бути ретроспективною, архаїчною, консервативною, рутинною, функціональною, інноваційною, інтелектуальною чи інтерпретативною. Такий поділ її залежить від критеріїв плинності, інтенсивності, конвенційності та новизни. Кожному виду інформації відповідає певний інститут, який виступає її транслятором і визначає траєкторію розвитку суспільства або його структурних елементів. Усі наступні суспільства «знімають», відбирають і акумулюють інформацію своїх попередників, як джерело досвіду предків. У сучасному суспільстві зростає інформаційне завантаження всіх без винятку сфер життя, відбувається значна їх модернізація, тому найбільш адекватною є назва сучасного суспільства - інформаціоналізм. Саме так робиться акцент на соціально-економічних процесах на відміну від назви інформаційне суспільство, яке акцентує увагу на технічних аспектах.

5. Сучасну стадію еволюції економічної системи можна охарактеризувати як інформаціоналістичну, в якій системоутворювальними є інститути, а інформація, що ретранслюється ними, несе структурно-генетичні, організаційні, функціональні та трансформаційно-еволюційні відомості про систему; саме тому інформація є лише фактором, а не елементом, і впливає на зміну якісних властивостей конструкт системи, але не змінює траєкторію її еволюційності; в ній відбувається становлення ідентичностей інформаціоналізму шляхом: а) лібералізації ринків; б) посилення мобільності капіталів; в) виникнення мережевої економіки; г) інформаційно-інноваційного сплеску; д) формування транснаціональної і глобальної відкритості та гнучкості реагування; е) домінування інформації, інновацій фінансів та інтерпретативно-ідеологічних конструкт; ж) формування симуляційних моделей реальності (віртуальної реальності); з) приниження ролі інституціоналізованих форм суспільного життя і заміщення їх інтерпретативно-ідеологічними конструктами; к) падіння значення традиційних суспільних цінностей.

6. Виходячи з принципу кумулятивної причинності і дослідивши інформаціоналістичну та попередні стадії розвитку суспільства, можна уточнити визначення економічної системи як структурно-упорядкованої сукупності інституціональних форм ієрархічного рівня (підприємство, національна, міжнародно - регіональна, глобальна економіки) та інституціональних сфер мережевого характеру (ринкова, індустріальна, економічна, громадянська, творчодіяльна та власне інституціональна як пов'язуюча всі інші сфери); названа сукупність інститутів є рушійною силою розвитку, а особливості кожної еволюційної стадії визначаються інформаційною складовою; для сучасної економічної системи є характерним процес модифікації й трансформації ідентичностей та інститутів попередніх епох суспільного розвитку.

7. Українська економіка досить інтегрована у світогосподарські процеси, але має слабку інституціональну підтримку, а тому слабку конкурентоспроможність; незрілість українських інститутів ринково-індустріального суспільства очевидна: а) має місце неефективність держави як гаранта прав власності; б) інституціональна трансформація в корпоративному секторі ще далека від завершення; в) недосконалий інститут контрактації; г) низький рівень розвитку трансакційного сектору та незначна його частка у ВВП; наявна пасивність українських владних інститутів у створенні нової інформаціоналістичної економіки: а) поки - що прийняті державні документи ставлять лише першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій; б) слабко використовуються можливості української культурно-інформаційної експансії; в) не працює національна інноваційна система.

8. В Україні необхідно створювати нову систему взаємин, засновану на інформатизованому суспільстві з метою переходу на інформаціоналістичну стадію еволюції економіки, для чого необхідно: а) формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору України як частини світового інформаційного простору; б) створення і розвиток ринку інформації і знань як факторів виробництва та чинників задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах; в) створення ефективної системи прав громадян і соціально-економічних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку; г) удосконалення і розвиток системи поширення масової інформації й формування суспільно-політичного клімату в країні, сприятливого для переходу до інформаціоналістичного суспільства; д) виховання у громадян України гуманістичної системи морально-етичних цінностей, української ідентичності, прищеплення їм ідеї інформаційної просунутості та інформаційної ментальності; виходячи з викладеного, пропонуються концептуальні напрями інституціональної підтримки інформатизації економічної системи України шляхом створення вузлів особливих інститутів інноваційного характеру - кластерів, у яких поєднані горизонтальні сполучені ланки та мережеві зв'язки, що інтегрують інновації в систему підтримуючих, спрямовуючих та заохочуючих інформатизацію суспільства мотивів на основі партнерства держави та бізнесу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Маханькова О.А. Соціально-економічний розвиток України в контексті інституціональних поглядів / О.А. Маханькова, Т.І. Броварна // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - Кіровоград, 2006. - Вип. 9. - С. 345-348 (0,29 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: висвітлено слабкість інституційної підтримки української економіки в умовах асиметрії світового економічного розвитку - 0,2 друк. арк.

2. Маханькова О.А. Роль владних інституцій у становленні інформаційного суспільства / О.А. Маханькова, П.П. Мазурок, В.П. Коваленко // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ : зб. наук. пр. - Кривий Ріг, 2007. - Вип. 4 (12). - С. 11-16 (0,6 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: показано вплив владних інститутів на становлення інформаційних ідентичностей -0,2 друк. арк.

3. Маханькова О.А. Інституційне регулювання механізмів реалізації міжнародних факторних переваг при переході до інформаційного суспільства / О.А. Маханькова // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ : зб. наук. пр. - Кривий Ріг, 2008. - № 2 (14). С. 17-21 (0,47 друк. арк.).

4. Маханькова О.А. Роль інституційних та культурних носіїв соціальної інформації в економіці / О.А. Маханькова, Б.М. Одягайло, О.В. Третякова // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ : зб. наук. пр. - Кривий Ріг, 2009. - № 2 (18). - С. 3-12 (0,94 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: обґрунтовується теза, що інститут є транслятором інформації і, в такій функції, визначає траєкторію розвитку суспільства - 0,4 друк. арк.

5. Маханькова О.А. Роль місцевого самоврядування в інституціональному регулюванні підприємництва / О.А. Маханькова // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - Луганськ, 2009. - Ч. 1. - № 10 (140). - С. 154-156 (0,26 друк. арк.).

6. Маханькова О.А. Теорія і практика інституціоналізації та сучасної корпоратизації в економіці / О.А. Маханькова, Б.М. Одягайло, О.В. Третякова // Інституціональний вектор економічного розвитку : зб. наук. пр. МІДМУ «КПУ». - Мелітополь : КПУ, 2009. - Вип. 2 (1). - С. 12-26 (0,50 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: показано вплив інформаційної складової на особливості еволюційних стадій економічної системи - 0,2 друк. арк.

7. Маханькова О.А. Значення культурних та інформаційних детермінант в інституціоналізації економіки / О.А. Маханькова, Б.М. Одягайло, О.В. Третякова // Економіка і регіон : науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. - Полтава : ПНТУ, 2009. - № 4 (23). - С. 230-235 (0,88 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: доведено, що існує кумулятивний і діалектичний взаємозв'язок між формами інститутів і різновидами інформації - 0,3 друк. арк.

8. Маханькова О.А. Реекспорт робочої сили з України, вплив на накопичення населення та рівень безробіття / О.А. Маханькова, В.С. Шапран // Фондовий ринок. - 2001. - № 14. - С. 12-13 (0,23 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: висвітлено стан робочої сили в Україні у зв'язку з формуванням соціально-інформаційних відносин - 0,15 друк. арк.

Публікації в інших наукових виданнях

1. Маханькова О.А. Методи фінансування бюджетного дефіциту в Україні / О.А. Маханькова // Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах : матеріали I міжвузівської наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту, 2000. - Т. 1: Економічні науки. - С. 244-245 (0,1 друк. арк.).

2. Маханькова О.А. Проблеми працевлаштування спеціалістів економічного профілю у Криворізькому регіоні / О.А. Маханькова // Проблеми регіональної підготовки спеціалістів. Соціокультурна політика регіональних вузів в розвитку безперервної освіти : зб. матеріалів наук.-метод. конф. - Кривий Ріг : КТУ, 2000. - С. 97-98 (0,1 друк. арк.).

3. Маханькова О.А. Інформація як особлива форма інституції / О.А. Маханькова // Економічна політика України в умовах Євроінтеграції : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Кривий Ріг : КЕІ КНЕУ, 2008. - С. 53-55 (0,1 друк. арк.).

4. Маханькова О.А. Роль культурно-інституційних факторів у інформаційній економіці / Б.М. Одягайло, О.А. Маханькова, О.В. Третякова // Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції : пр. міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава : ПНТУ, 2009. - Ч. 1. - С. 31-32 (0,2 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: показано необхідність створення нової системи взаємин в Україні, заснованої на інформатизованому суспільстві - 0,1 друк. арк.

5. Маханькова О.А. Інформатизація як соціальний феномен сучасного суспільства / О.А. Маханькова // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір : зб. наук. пр. учасників Х міжнар. наук. конф. молодих учених та студентів (14-15 травня 2010 р., м. Мелітополь) / [за заг. ред. А.А. Ткача]. - Мелітополь : МІДМУ «КПУ», 2010. - С. 57-58 (0,1 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru

...