Управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 658.26:621(477)

УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МИКОЛЮК ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

Хмельницький - 2011



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Стадник Валентина Василівна, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старшийнауковий півробітник

Чукаєва Ірина Костянтинівна, Державна установа “Інститут економіки і прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник;

кандидат економічних наук, доцент Сердюк Тетяна Василівна, Вінницький національний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри менеджменту в будівництві, охорони праці і безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться “24” березня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110.

Автореферат розісланий 21 лютого 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. І. Гончар



АНОТАЦІЯ

Миколюк О.А. Управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2011. енергозбереження машинобудування енергоємність

У дисертації розроблено систему управління ефективністю енергоспожи-вання машинобудівного підприємства на засадах поєднання системного, процесно-орієнтованого та об'єктно-цільового підходів. Визначено сутність категорій “потенціал енергозбереження”, “ефективне енергоспоживання”, “енерговіддача”, “персоніфікація мотивації енергоспоживання” з урахуванням специфіки машинобудівних підприємств та обґрунтовано зв'язки між ними.

Проаналізовано основні тенденції енергоспоживання у машинобудуванні та досліджено детермінанти енергоємності продукції машинобудівних підприємств. Розроблено методичні рекомендації з формування потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства та оцінки інтегрального показника віддачі від його реалізації. Для управління реалізацією програми підвищення енергоефективності сформовано збалансовану систему показників (BSC), які окреслюють цільові установки у розрізі функціональних підсистем, відповідальних за реалізацію програми енергоефективності та логічно вписуються у систему стратегічних цілей підприємства.

Ключові слова: енергоефективність, енерговіддача, енергозбереження, система управління ефективністю енергоспоживання, машинобудування, збалансована система показників.

АННОТАЦИЯ

Миколюк О.А. Управление эффективностью энергопотребления машиностроительного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Хмельницкий национальный университет, Хмельницкий, 2011.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических и практических подходов к управлению эффективностью энергопотребления производственного предприятия. Автором разработана система управления эффективностью энергопотребления производственного предприятия, выделены ее составляющие, и определено ее место в совокупности функциональных подсистем менеджмента. В диссертации проведено комплексное исследование сущности понятий “потенциал энергосбережения предприятия”, “эффективное энергопотребления производственного предприятия” и “персонификация мотивации энергопотребления”, результатом которого стало уточнение этих категорий и введение новой категории - “энергоотдача”.

Установлено влияние ряда факторов на энергоемкость продукции машиностроительных предприятий. Сформирована процедура оценивания эффективности энергопотребления машиностроительного предприятия и усовершенствован подход к расчету показателей энергоемкости производства продукции. Обосновано содержание основных этапов процесса повышения эффективности энергопотребления машиностроительных предприятий на основе исследования специфики их деятельности. Сформулированы основные принципы построения системы управления эффективностью энергопотребле-ния машиностроительного предприятия на основе синтеза системного, процессно-ориентированного и объектно-целевого подходов. Разработана система управления эффективностью энергопотребления машиностроительного предприятия, включающая функциональные и целевые подсистемы с соответствующими механизмами их действия и методами реализации управленческих влияний. Разработан универсальный алгоритм (методика) оценки потенциала энергосбережения для любого производственного объекта на основе систематизации существующих научных исследований в сфере управления энергопотреблением. Предложена структуризация сфер принятия управленческих решений с выделением институциональной составляющей их реализации на основе новых подходов к формированию потенциала энергосбережения машиностроительного предприятия. Разработаны методические рекомендации по формированию потенциала энергосбережения машиностроительного предприятия, основывающихся на сочетании методов нечетких множеств с экономическими расчетами, что повышает уровень обоснованности решений по планированию энергосберегающих мероприятий. Предложено для оценки потенциала энергосбережения использовать интегральный показатель, который рассчитывается по блокам энергосберегающих мероприятий. С целью усиления мотивационной основы управления эффективностью энергопотребления предложено использовать систему сбалансированных показателей, модифицируя ее введением ряда целевых установок, отображающих особенности реализации потенциала энергосбережения в разных функциональных подсистемах менеджмента.

Ключевые слова: эффективное энергопотребление предприятия, энергоотдача, потенциал энергосбережения, система управления эффективностью энергопотребления, энергоэффективность, машиностроение.



ANNOTATION

Mykoliuk O.A. The Energy Efficiency Management of the Machine-Building Enterprise. - Manuscript.

The dissertation for Candidate degree (Kandydat Nauk) in Economic Sciences with a specialization in 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (by the types of economic activity). - Khmelnytskyi National University.- Khmelnytskyi, 2011.

The dissertation is devoted to the development of the energy efficiency management system at the machine-building enterprise on the basis of the system, process-oriented and target-centric approaches. Taking into account particular characteristics of the machine-building enterprises, determined the categories “energy-saving potential”, “energy efficiency”, “energy productivity”, “personification of motivation to energy efficiency” and substantiated interconnection between these categories.

Analyzed main trends in energy consumption by machine-building industry and identified determinants of energy-output ratio at the machine-building enterprises. Developed methodical recommendations regarding formation of energy-saving potential of the machine-building enterprise and calculation of the integral index which measures productivity of realized potential. Formulated balanced scorecard (BSC) for energy efficiency programme management on the implementation stage. This BSC includes goals which are set for each functional subsystem responsible for the implementation of the energy efficiency programme and comply with strategic goals of the enterprise.

Key words: energy efficiency, energy productivity, energy saving, energy efficiency management system, machine-building, balanced scorecard.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Особливістю сучасного розвитку світової економіки є зростання обсягів виробничої діяльності, а відтак - збільшення частки споживання ресурсів, зокрема енергетичних. Переведення вітчизняної економіки на шлях ощадливого і ефективного енергоспоживання є однією із необхідних умов не лише усунення її надмірної енергозалежності, а й підвищення конкурентоспроможності. Внаслідок глобалізації економічної діяльності і агресивної маркетингової політики транснаціональних корпорацій конкуренція між виробниками продукції настільки загострилась, що відстояти своє місце у світовому економічному просторі можуть лише ті підприємства, які використовують усі організаційні й техніко-технологічні можливості для вдосконалення своїх бізнес-процесів - як у напрямку виявлення нових ринкових потреб, так і у напрямах мінімізації витрат виробництва та збуту. Структура використання енергетичних ресурсів, що склалася на сьогоднішній день на вітчизняних машинобудівних підприємствах, потребує економічного обґрунтування обсягів їх споживання, що сприятиме прийняттю раціональних управлінських рішень при формуванні й реалізації ефективної політики енергозбереження. Тісний зв'язок між енергоспоживанням та ефективністю економічної діяльності потребує вирішення проблеми формування ефективної системи управління енергоспоживанням.

Питання раціонального використання енергетичних ресурсів промисловими підприємствами та формування системи управління енергоспоживанням чи енергозбереженням досліджувались у наукових роботах О. Алимова, В. Бесєдіна, М. Гнідого, Ю. Данчука, С. Денисюка, І. Діяка, А. Долінського, О. Єрохіної, М. Ковалка, М. Кулика, Ю. Леги, В. Меркушова, В. Микитенко, М. Рапцуна, В. Розена, Т. Сердюк, О. Ситник, І. Солов'я, В. Стадник, Б. Стогнія, О. Суходолі, С. Франишиної, А. Чернявського, І. Чукаєвої, А. Шидловського та ін. Проте більшість науковців досліджують управління енергоспоживанням на макро- або мезорівні, зосереджуючи увагу на регулятивних діях державних інституцій, або враховують специфіку енергоспоживання підприємств, виробництво на яких є дуже енерговитратним (наприклад, підприємства чорної металургії і хімічної промисловості). Водночас питання управління ефективним енергоспоживанням на рівні підприємств залишаються ще недостатньо опрацьованими. Наукова і практична значимість вирішення проблем, пов'язаних із підвищенням ефективності енергоспоживання підприємствами машинобудування з метою зростання їх конкурентоспроможності і зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету в межах госпрозрахункової науково-дослідної теми «Розробка системи управління енергоспоживанням НПП «Спецтехобладнання» (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол № 7 від 16 вересня 2010 року, номер державної реєстрації 0110U001539) автором розроблено систему управління енергоспоживанням і теми «Формування ефективної системи управління ресурсами виробничого підприємства» (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол № 8 від 5 жовтня 2010 року, номер державної реєстрації 0110U003587) автором розроблено критерії та показники ефективності системи управління енергоресурсами виробничого підприємства, досліджено ефективність використання енергетичних ресурсів, оцінено потенціал енергозбереження підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень, визначення методичних підходів і розробка прикладних рекомендацій для побудови системи управління ефективністю енергоспоживання машинобудівних підприємств.

Для досягнення мети в роботі були поставлені наступні завдання:

визначити основні проблеми у сфері управління енергоспоживанням у виробничому секторі національної економіки, і виділити ті з них, вирішення яких належить до сфери впливу менеджменту підприємств;

систематизувати основні положення теорії управління з виокремленням тих концепцій, що можуть лягти в основу побудови системи управління ефективністю енергоспоживання;

проаналізувати ефективність існуючого методичного інструментарію у сфері управління енергозбереженням і визначити основні напрями його удосконалення;

оцінити особливості та сучасний стан енергоспоживання на вітчизняних машинобудівних підприємствах та виділити детермінанти його ефективності;

на основі дослідження структури й динаміки енергетичних витрат визначити основні напрями формування потенціалу енергозбереження машинобудівних підприємств;

сформувати основні методичні підходи до побудови системи управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства і визначити її складові та місце у сукупності функціональних підсистем менеджменту;

розробити методичні рекомендації з оцінки потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства;

розробити методичні рекомендації для формування мотиваційної основи управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства.

Предметом дослідження є теоретико-методичний інструментарій та практичні аспекти управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства з урахуванням сучасного стану ринку енергоресурсів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є фундаментальні положення теорії ринкової економіки (дослідження умов, що впливають на ефективність енергоспоживання у виробничому секторі економіки України), методологічний апарат теорії управління (обґрунтування елементного складу системи управління ефективністю енергоспоживання), теорії мотивації (для забезпечення дієвості моделі управління ефективністю енергоспоживання підприємства). Дослідження закономірностей та тенденцій управління енергоспоживанням та енергозбереженням машинобудівних підприємств здійснювалось на основі використання системного, комплексного, економіко-статистичного і причинно-наслідкового аналізу. Діалектичним методом досліджувалась економічна природа категорій «енергозбереження», «раціональне енергоспоживання», «ефективність енергоспоживання», «потенціал енергозбереження підприємства», «персоніфікація мотивації до ефективного енергоспоживання». Методами факторного аналізу та експертної оцінки досліджувалися чинники ефективності енергоспоживання машинобудівних підприємств. Методом наукової абстракції сформовано концептуальні основи системи управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства. З використанням економіко-математичного моделювання розроблено модель формування та управління реалізацією потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства, а на основі цілеорієнтованого підходу сформовано мотиваційно-моніторингову складову управління ефективністю енергоспоживання. Опрацювання статистичних і прогнозних даних здійснювалося з використанням математичного апарату, реалізованого за допомогою табличного редактора Microsoft Excel.

Інформаційною базою дослідження є нормативна, правова і законодавча база, яка регулює діяльність суб'єктів господарювання в Україні, а також праці сучасних зарубіжних та вітчизняних науковців у сфері управління енергоспоживанням та енергозбереженням виробничих підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів Основний науковий результат дослідження полягає у формуванні теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства. Основними науковими результатами, отриманими автором у процесі дослідження є такі:

вперше:

розроблено систему управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства на основі поєднання системного, процесно-орієнтованого та об'єктно-цільового підходів, що дає змогу посилити її мотиваційну складову у виявленні та реалізації потенціалу енергозбереження та забезпечити управління енергоефективністю у режимі самоорганізації;

запропоновано для оцінки ефективності енергоспоживання підприємства ввести показник енерговіддачі, який розраховується відношенням обсягів виручки від реалізованої продукції у порівнянних цінах і обсягів споживання енергоресурсів в одиницях їх умовного натурального еквіваленту; це дає змогу нівелювати ціновий чинник при аналізі динаміки енергоефективності;

удосконалено:

методичні рекомендації із проведення енергетичного аудиту, які, на відміну від існуючих, передбачають врахування низки умов, що підвищують придатність енергоаудиту до використання як основного інструменту оцінювання потенціалу енергозбереження машинобудівних підприємств;

підходи до формування потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства, які, на відміну від існуючих, передбачають структуризацію сфер прийняття управлінських рішень з виокремленням інституційної складової їх реалізації (що дає змогу виділити мотиваційний чинник управління ефективністю енергоспоживання як визначальний), а також виділяють функціональні та цільові підсистеми управління потенціалом енергозбереження (що дає змогу обрати адекватний методичний інструментарій для реалізації відповідних завдань);

процедуру оцінювання ефективності енергоспоживання машинобудівного підприємства, яка, на відміну від існуючих, передбачає диференціювання зовнішніх і внутрішніх чинників ефективності енергоспоживання та групування внутрішніх за ознаками віднесення їх до основних функціональних підсистем менеджменту; це створює основу для упровадження цілеорієнтованої мотиваційної системи управління ефективним енергоспоживанням;

дістали подальший розвиток:

категорійний апарат функціональних підсистем управління підприємствами через уточнення змісту категорій «ефективність енергоспоживання підприємства», «потенціал енергозбереження підприємства», «персоніфікація мотивації до ефективного енергоспоживання» з позицій завдань підвищення ефективності управління ефективністю енергоспоживання машинобудівних підприємств;

теоретичні основи енергетичного менеджменту - завдяки виділенню логічних взаємозв'язків між основними складовими управління енергоспоживанням на виробничому підприємстві, що дало змогу сформувати концептуальну основу побудови системи управління ефективністю енергоспоживання та показати її місце у сукупності підсистем функціонального менеджменту;

методичні рекомендації з формування потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства, які, на відміну від існуючих, передбачають поєднання методів нечіткої логіки із економічними розрахунками, що підвищує рівень обґрунтованості рішень із планування енергозберігаючих заходів;

концепція збалансованих показників, яку адаптовано до завдань управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства шляхом формування сукупності збалансованих в контексті загальної стратегії діяльності показників, що відображають особливості реалізації потенціалу енергозбереження у різних функціональних підсистемах менеджменту; це дає змогу посилити мотиваційну основу управління ефективністю енергоспоживання.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони забезпечуватимуть формування системи управління ефективністю енергоспоживання машинобудівних підприємств, яка підвищуватиме конкурентоспроможність продукції машинобудування в умовах постійного зростання вартості енергоресурсів. Завдяки мотиваційно-моніторинговій складовій такої системи вона функціонуватиме в режимі самоорганізації і забезпечуватиме необхідні мотиваційні передумови формування і реалізації потенціалу енергозбереження у різних функціональних підсистемах менеджменту машинобудівних підприємств відповідно до стратегічних цілей власників бізнесу.

Результати виконаної роботи знайшли практичне застосування в управлінні діяльністю підприємств машинобудівної галузі, зокрема, НПП «Спецтехобладнання» (довідка про впровадження від 6 вересня 2010 р.), ДП «Новатор» (довідка про впровадження від 4 жовтня 2010 р.). Окремі результати дисертації використовуються в навчальному процесі Хмельницького національного університету при викладанні дисциплін «Менеджмент» та «Операційний менеджмент» (довідка про впровадження від 26 жовтня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення завдань управління ефективністю енергоспоживання машинобудівних підприємств на основі поєднання системного, об'єктно-цільового і процесно-орієнтованого підходів. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднювалися та обговорювалися на міжнародних, національних та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах, в тому числі: на Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології та методи в управлінні організаціями, програмами, проектами» (м. Кам'янець-Подільський, 22-24 травня 2008 року), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Аспекти розвитку сучасних технологій та обладнання» (м. Хмельницький, 18-19 квітня 2008 року), ІІ Всеукраїнська науково-технічна конференція «Актуальні проблеми комп'ютерних технологій» (м. Хмельницкий, 24 квітня 2008 року), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в ринкових умовах» (м. Алушта, 2-4 жовтня 2008 року), III Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток національної економіки у контексті Європейської інтеграції» (м. Луцьк, 14-15 травня 2009 року), II Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення» (м. Тернопіль, 8-9 жовтня 2009 року), V Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи підвищення економічного, інноваційно-інвестиційного та соціально-трудового потенціалу України за умов розвитку інтеграційних процесів» (смт. Сатанів, 12-14 жовтня 2009 року), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 7-8 жовтня 2010 року).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них 6 у фахових виданнях, загальним обсягом 4,26 друк. арк., в тому числі 2,09 друк. арк. належить особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 252 сторінки, в тому числі 180 сторінок основного тексту. Робота містить 34 таблиці (з них 11 - на 18 повних сторінках), 34 рисунки (з них 2 рисунки займають повні 2 сторінки), 13 додатків, які розміщено на 45 сторінках. Список використаних джерел нараховує 232 найменування на 26 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет та методи наукової розробки, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи управління ефективністю енергоспоживання виробничих підприємств” на основі критичного аналізу наукових публікацій конкретизовано основні макроекономічні чинники, що актуалізують проблему ефективного енергоспоживання в Україні, виділено основні проблеми, які існують у цій сфері, а також можливі інструменти регулятивного та організаційного характеру, що можуть сприяти вирішенню вказаних проблем. Теоретико-методологічний аналіз, зроблений на основі дослідження численних наукових публікацій з питань теорії менеджменту дав підстави для висновку, що побудова ефективної системи управління енергоспоживання має ґрунтуватися на поєднанні системного, процесного і ситуаційного підходів у менеджменті та посиленні персоніфікації мотиваційного впливу на поведінку учасників енергоспоживання (табл. 1).

Вирішення завдання ефективного енергоспоживання зумовило уточнення змісту тих економічних категорій, які потрібні для формування релевантної методологічної бази дослідження та дозволило виробити авторський підхід до визначення сутності понять «ефективне енергоспоживання виробничого підприємства» (результат обґрунтовано-ощадливого використання паливно-енергетичних ресурсів на основі експлуатації енергоефективного обладнання та технологій, які забезпечують створення продукції з високою споживчою цінністю та мінімізують шкідливий вплив на довкілля), «потенціал енергозбереження підприємства» (максимально можливі обсяги економії енергоресурсів, які можуть бути отримані в результаті реалізації програми енергозбереження.

Актуалізація основних положень управлінських наукових шкіл для ефективного управління енергоспоживанням планів техніко-технологічного та організаційно-структурногорозвитку підприємства та за рахунок формування цільових і мотиваційних установок енергоощадності всіх учасників виробничих і позавиробничих процесів, що здійснюються на підприємстві, а також налагодженої системи енергопостачання) та «персоніфікація мотивації енергоспоживання» (структурування системи винагород за реалізацію енергоощадних заходів з урахуванням специфіки виконуваних працівниками підприємства функцій та їх внеску у загальні результати підвищення ефективності діяльності підприємства).

Аналіз економічної сутності дефініцій «енергоспоживання», «енергозбереження», «енергоефективність», «потенціал енергозбереження» та деяких інших близьких за змістом термінів, дає підстави для формування логічного ланцюжка, який має лягти в основу побудови системи управління ефективністю енергоспоживання на виробничому підприємстві.

На основі критичного аналізу існуючого методичного інструментарію у сфері управління енергозбереженням виявлено напрями удосконалення процедур енергетичного аудиту, побудови системи стимулювання енергозбереження, моделювання сценаріїв підвищення енергоефективності підприємства для підвищення їх адекватності завданням управління енергоефективністю машинобудівного підприємства.

У другому розділі “Оцінка ефективності енергоспоживання вітчизняних машинобудівних підприємств” виявлено основні тенденції енергоспоживання та енергозбереження у промислово-господарському комплексі України та машинобудуванні зокрема. Структурно-динамічний аналіз споживання енергоресурсів машинобудівними підприємствами Хмельницької області показав, що в цілому динаміка енергоспоживання у промисловості та машинобудуванні Хмельниччини характеризується позитивними тенденціями поліпшується структура енергоспоживання (зменшується частка використання дорогих ресурсів), зменшуються обсяги абсолютного споживання усіх видів енергоресурсів.

Однак у розрізі окремих підприємств та у відносному вимірі (показник енергоємності) таких чітких і стійких тенденцій не простежується. Навпаки, у деяких підприємств енергоємність зростає, особливо у зв'язку із зменшенням обсягів виробництва і реалізації продукції. Це свідчить про необхідність побудови системи управління енергоспоживанням для підвищення його ефективності.

Дослідження динаміки енергоспоживання і структури енергетичних витрат низки машинобудівних підприємств Хмельницької області дало змогу вдосконалити підхід до розрахунку показників ефективності енергоспоживання підприємства і сформувати процедуру оцінювання ефективності енергоспоживання. Рекомендовано енергоємність виробництва розраховувати як відношення обсягів товарної продукції до обсягів витрат на споживання енергоресурсів на технологічні потреби (що дає змогу оцінити ефективність технологічної складової енергоспоживання). Аргументовано також доцільність введення показника енерговіддачі - як відношення обсягів виручки від реалізованої продукції (в порівнюваних цінах) до обсягів загальних витрат енергоресурсів в їх умовному еквіваленті (що дає змогу нівелювати ціновий чинник і оцінювати загальну енергоефективність діяльності підприємств, порівнюючи їх між собою та в динаміці). Зіставлення енерговіддачі низки підприємств машинобудування показало суттєву різницю між ними (рис. 2), яка є наслідком недостатньої уваги керівництва до виявлення шляхів і резервів енергозбереження та аналізу чинників, що впливають на енергоефективність. Дослідження чинників, що визначають ефективність енергоспоживання, дало змогу диференціювати їх на зовнішні і внутрішні та згрупувати внутрішні за ознаками віднесення їх до основних функціональних підсистем менеджменту. Висловлено гіпотезу про те, що це слугуватиме основою для структурування завдань управління ефективністю енергоспоживання за рівнями і сферами управління.

Із застосуванням методології нечітких множин проаналізовано внутрішні чинники ефективності енергоспоживання і їх внесок у потенціал енергозбереження, що послужило підставою для диференціювання вагомості внеску функціональних служб управління машинобудівних підприємств у загальний результат при формуванні мотиваційної основи управління ефективністю енергоспоживання.

Використовуючи систематизацію джерел ефективності енергоспоживання, зроблену на основі дослідження специфіки діяльності машинобудівних підприємств, визначено зміст основних етапів процесу підвищення ефективості енергоспоживання машинобудівних підприємств.

У третьому розділі “Науково-методичні рекомендації з формування системи управління ефективністю енергоспоживання на машинобудівних підприємствах” визначено основні принципи побудови і розроблено систему управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства (СУЕЕСМП) на основі поєднання системного, процесно-орієнтованого та об'єктно-цільового підходів. Логічно аргументовано, що вона має бути однією із функціональних підсистем загальної системи менеджменту підприємства і давати змогу виявляти та реалізовувати потенціал енергозбереження на кожному підприємстві у контексті його базової стратегії. Місце СУЕЕСМП у взаємозв'язку з іншими функціональними підсистемами менеджменту та її складові наведено.

Для максимізації потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства запропоновано нові підходи до його формування, які передбачають структуризацію сфер прийняття управлінських рішень з виділенням. інституційної складової їх реалізації (що дає змогу виокремити мотиваційний чинник управління ефективністю енергоспоживання як визначальний), а також з виділенням функціональних та цільових підсистем управління потенціалом енергозбереження (що дає змогу обрати адекватний методичний інструментарій для реалізації відповідних завдань).

Критерієм ефективності СУЕЕСМП має бути відношення отриманої економії від її функціонування протягом планового періоду і витрат на створення СУЕЕСМП Причому грошові потоки для варіанту початкового (без СУЕЕСМП) рекомендовано визначати на основі фактичного енергоспоживання з розрахунку на прогнозні обсяги виробництва протягом розрахункового періоду, а для другого - з урахуванням витрат на функціонування СУЕЕСМП і очікуваного результату від реалізації програм енергозбереження (нехтуючи можливими змінами у обсягах виробництва як такими, що лише ускладнюють розрахунки).

Економічний внесок СУЕЕМП у підвищення конкурентоспроможності підприємства буде тим більшим, чим обґрунтованішою буде оцінка його потенціалу енергозбереження Для підвищення достовірності такої оцінки використано засоби економіко-математичного моделювання, що дало змогу здійснити математичну формалізацію потенціалу енергозбереження у вигляді цільової функції

(1)

- з обмеженням на фінансові ресурси

(2)

За результатами проведеного енергетичного аудиту низки машинобудівних підприємств Хмельницької області виявлено, що їх потенціал енергозбереження є доволі високим (з рівнем віддачі 6-8) і проблема лише у формуванні мотиваційних установок на його реалізацію. Аргументовано, що для управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства доцільно використовувати збалансовану систему показників (BSC). Для цього до складу показників, що відображають цільові установки функціональних сфер менеджменту (за класичною схемою «фінанси-клієнти-процеси-розвиток персоналу») згідно стратегії діяльності підприємства логічно вписано низку показників, які встановлюють цілі енергозбереження. Із залученням думок експертів обґрунтовано склад таких показників, визначено їх вагомість у сукупності всіх цільових установок менеджерів, відповідальних за різні функціональні сфери діяльності підприємства і вказано умови, за яких їм має нараховуватися премія.

Визначення ступеня досягнення встановлених критеріїв, які знаходяться у зоні відповідальності кожного менеджера, дає змогу персоніфікувати його внесок у загальні результати. Якщо встановлений критерій не було досягнуто, премія за ним не нараховується. За позитивних результатів - він включається у формулу розрахунку премії менеджера. Нарахування персоніфікованої винагороди (премії) керівникам функціональних відділів підприємства П_ф буде здійснюватися за формулою:

(3)

де - Вп - відсоток від чистого прибутку (ЧП), який планується спрямувати у планованому періоді на преміювання менеджменту підприємства за підвищення ефективності його діяльності; а_і - вагомість внеску і-го функціо-нального відділу у загальні результати (визначається вищим менеджментом підприємства); bj - вагомість j-го показника, що відображає результати діяльності і-го менеджера протягом планового періоду (визначається часткою від одиниці; обидва показники вагомості можуть змінюватися залежно від стратегічних цілей підприємства у відповідному періоді).

Таким чином, використання концепції збалансованої системи показників дозволить логічно ввести у систему стратегічного управління підприємством завдання підвищення енергоефективності. Це служитиме орієнтиром менеджерам функціональних відділів підприємства у виборі як стратегічних, так і оперативних рішень, створюючи мотиваційне середовище ефективного і ощадливого використання енергетичних ресурсів підприємства. В загальному це сприятиме підвищенню ефективності виробничої діяльності та зміцненню конкурентних позицій підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено обґрунтування теоретичних положень, визначено методичні підходи, розроблено прикладні рекомендації для управління ефективністю енергоспоживання машинобудівних підприємств. Систематизація отриманих результатів дає змогу зробити наступні висновки:

Реалізація ефективної політики енергозбереження на вітчизняних машинобудівних підприємствах потребує економічного обґрунтування обсягів споживання енергоносіїв та вирішення проблеми формування ефективної системи управління енергоспоживанням.

На основі теоретико-методологічного аналізу здобутків різних управлінських шкіл виділено концепції, які можуть бути використані для сучасних умов ведення економічної діяльності та особливостей функціонування виробничих підприємств при побудові ефективної системи управління енергоспоживанням. Виокремлено значення інноваційної та мотиваційної складових системи управління ефективністю енергоспоживання.

Узагальнено теоретичні підходи до побудови категорійного апарату дослідження проблеми ефективності енергоспоживання, в тому числі дано авторське трактування термінів «ефективне енергоспоживання виробничого підприємства» і «потенціал енергозбереження підприємства». Визначено основні напрями підвищення ефективності процедур енергетичного аудиту. Обґрунтовано необхідність використання принципу персоніфікації мотивації для вдосконалення системи стимулювання енергозберігаючих заходів.

В результаті аналізу сучасного стану енергоспоживання в промислово-господарському комплексі України виявлено недосконалість стимулюючих чинників для упровадження суб'єктами господарювання заходів енергоощадливості. Запропоновано диференціацію чинників ефективності енергоспоживання, які слугуватимуть основою для структурування завдань управління ефективністю енергоспоживання за рівнями і сферами управління.

Сформовано процедуру оцінювання ефективності енергоспоживання машинобудівного підприємства і вдосконалено підхід до розрахунку показника енергоємності виробництва продукції. Аргументовано доцільність введення показника енерговіддачі, який розраховуєься відношенням обсягів виручки від реалізованої продукції (в порівнюваних цінах) до обсягів загальних витрат енергоресурсів в їх умовному еквіваленті. Такий підхід дає змогу нівелювати ціновий чинник і оцінювати загальну енергоефективність діяльності підприємства в динаміці.

На основі використання методології нечітких множин розроблено процедуру оцінювання внеску основних функціональних сфер менеджменту у вирішення завдання управління ефективністю енергоспоживання. Визначено зміст основних етапів процесу підвищення ефективності енергоспоживання машинобудівних підприємств на основі дослідження специфіки їх діяльності.

Сформульовано основні принципи побудови системи управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства на основі синтезу системного, процесно-орієнтованого та об'єктно-цільового підходів. Розроблено систему управління ефективністю енергоспоживання машинобудівного підприємства, яка поєднує функціональні та цільові підсистеми із відповідними механізмами їх дії та методами реалізації управлінських впливів.

Запропоновано структуризацію сфер прийняття управлінських рішень з виділенням інституційної складової їх реалізації на основі нових підходів до формування потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства.

Розроблено методичні рекомендації з формування потенціалу енергозбереження машинобудівного підприємства, які ґрунтуються на поєднанні методів нечіткої логіки із економічними розрахунками, що підвищує рівень обґрунтованості рішень із планування енергозберігаючих заходів. Сформовано методику оцінки інтегрального показника віддачу від реалізації потенціалу енергозбереження.

З метою посилення мотиваційної основи СУЕЕМП запропоновано використання збалансованої системи показників, яка модифікована під завдання управління ефективністю енергоспоживання через введення відповідних цільових установок ( у вигляді показників), що відображають особливості реалізації потенціалу енергозбереження у різних функціональних підсистемах менеджменту.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Миколюк О.А. Теоретико-методичні підходи до формування системи управління енергоспоживанням машинобудівних підприємств / В.В. Стадник, О.А. Миколюк, // Економічний простір : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ. : ПДАБА, 2010. - № 37. - С. 248-262. (0,7 др. арк.; особисто автору належить 0,35 др. арк.). Особистий внесок: здійснено аналіз основних підходів до формування системи управління енергоспоживанням.

2. Миколюк О.А. Оцінка ефективності використання енергоресурсів на підставі аналізу енергоємності виробництва /О.А. Миколюк // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки - Хмельницький, 2009. - Том 1, № 5. - С. 104-107. (0,31 др. арк.).

3. Миколюк О.А. Необхідність проведення енергетичного аудиту як першочергової задачі системи управління енергоспоживання та енергозбереження на підприємствах машинобудування / О.А Миколюк // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - Хмельницький - 2008. - № 2. - С. 111-114. (0,44 др. арк.).

4. Миколюк О.А. Сучасний стан та перспективи розвитку нетрадиційних відновлювальних джерел енергії на енергетичному ринку України / О.А. Миколюк // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький, 2008. - Т. 1, № 3. - С. 104-107. (0,39 др. арк.).

5. Миколюк О.А. Сучасний стан та перспективи розвитку енергоспоживання та енергозбереження в Україні / О.А. Миколюк // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький, 2008. - Т. 3, № 4.- С. 82-86. (0,42 др. арк.).

6. Миколюк О.А. Пожвавлення інвестиційного процесу - шлях досягнення розвитку та стабільності енергопостачальних компаній / О.А. Миколюк, П.Д. Нагорний // Новини енергетики. - К., 2007. - № 4. - С. 29-32. (0,21 др. арк. особисто автору належить 0,18 др. арк.). Особистий внесок: здійснено аналіз енергоспоживання промислових підприємств.

В інших наукових виданнях:

7. Миколюк О.А. Особливості формування персоніфікованої системи мотивації в контексті управління енергоспоживанням машинобудівного підприємства / О.А. Миколюк // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки : матер. ІІІ Всеук. міжвуз. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, викладачів, Рівне, 22-23 квітня 2010 р. / Національний університет водного господарства та природокористування. - Рівне, 2010. - С. 93-94. (0,3 друк. арк.).

7. Миколюк О.А. Система управління енергоспоживанням машинобудівних підприємств - концепція і основні складові / В.В. Стадник, О.А. Миколюк, // Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі : всеук. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 2010 р., 12-14 травня.: матер. конф. / ДВНЗ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ, 2010. - С. 220-223. (0,19 друк. арк. особисто автору належить 0,17 др. арк). Особистий внесок: визначено основні складові системи управління енергоспоживанням підприємства.

8. Миколюк О.А. Аналіз структури споживання енергоносіїв машинобудівними підприємствами Хмельницької області / О.А Миколюк // Енергозбереження Поділля. Енергетика. Економіка. Екологія. .- Хмельницький - 2009. - № 1. - С. 68-72. (0,19 друк. арк.).

9. Миколюк О.А. Аналіз структури споживання енергоносіїв машинобу-дівними підприємствами Хмельницької області / О.А. Миколюк // Глобаліза-ційно-інтеграційні процеси соціальноекономічного розвитку країни : міжнар. наук.-практ. конф молодих вчених та студентів, Харків, 2-3 квітня 2009 року: матер. конф. / Харківський національний університет. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. - С. 112-113. (0,11 друк. арк.).

10. Миколюк О.А. Оцінка споживання енергетичних ресурсів ВАТ «Укрелектроапарат» / О.А. Миколюк, І.А. Желавська // Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 8-9 жовтня 2009 року: матер. конф. / Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2009. - С. 111-114. (0,14 друк. арк. особисто автору належить 0,13 др. арк). Особистий внесок: здійснена порівняльна оцінка споживання енергоносіїв підприємств.

11. Миколюк О.А. Роль енергозбереження у діяльності підприємств машинобудування Хмельницької області / О.А Миколюк // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола. Актуальні проблеми ринкової економіки. - Луцьк, 2009. - № 6. - С. 144-149. (0,3 друк. арк.).

12. Миколюк О.А. Від енергоаудиту до концентрації виробництва та сучасних технологій / І.М. Ріслінг, О.А. Миколюк // Енергозбереження Поділля. Енергетика. Економіка. Екологія. - Хмельницький, 2008. - № 4. - С. 49-51. (0,3 друк. арк. особисто автору належить 0,27 др. арк.). Особистий внесок: здійснено енергетичний аудит машинобудівного підприємства.

13. Миколюк О.А. Енергетичний менеджмент - основний засіб підвищення ефективності та стимулювання роботи вітчизняних підприємств / О.А. Миколюк // Актуальні проблеми комп'ютерних технологій. Збірник наукових праць за матеріалами ІІ всеукр. наук. - техн. конф. «Актуальні проблеми комп'ютерних технологій 2008» - Хмельницький: ХНУ, 2008. - Т.2 - С.68-73. (0,26 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru

...