Національна економічна безпека за умов міжнародної регіональної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА "КРОК"

УДК 338.2 (477)

21.04.01 - економічна безпека держави

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЗА УМОВ

МІЖНАРОДНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

ПЕКНА ГАЛИНА БОРИСІВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому навчальному закладі "Університет економіки та права "КРОК".

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ЛАПТЄВ Сергій Михайлович, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК", ректор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор ПРЕЙГЕР Давид Каспарович, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, радник при дирекції

кандидат економічних наук, доцент ТКАЛЕНКО Світлана Іванівна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри європейської інтеграції

Захист відбудеться "23" червня 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.130.01 Вищого навчального закладу "Університет економіки та права "КРОК" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32, кім. 245.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вищого навчального закладу "Університет економіки та права "КРОК" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32, кім. 236.

Автореферат розісланий "23" травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Н.М. Літвін

Анотації

Пекна Г.Б. Національна економічна безпека за умов міжнародної регіональної інтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 - економічна безпека держави. - Університет економіки та права "КРОК", Київ, 2011.

У дисертації досліджено теоретичні і практичні аспекти формування системи національної економічної безпеки України в умовах регіональної економічної інтеграції. Розкрито сутність регіональної інтеграційної безпеки держави, визначено її місце, роль та значення в загальній системі національної економічної безпеки й взаємодію з іншими складовими національної безпеки; досліджено сутність її головних чинників і загроз.

У роботі також проаналізовано сучасний стан і тенденції інтеграційної діяльності України у міжнародному регіональному економічному просторі.

Запропоновано модель вибору вектору інтеграції України, яку побудовано за допомогою використання показників економічної безпеки, їх граничних значень та економіко-математичних методів статистики й економетрії. інтеграційний економічний регіональний

Обґрунтовано пріоритет вибору участі України в регіональних інтеграційних об'єднаннях, що через запропоновану модель багатовекторної співпраці дає можливість враховувати власні національні інтереси країни, мінімізуючи негативні наслідки регіональної інтеграції за максимального дотримання переваг від співпраці з економічними угрупуваннями, формуючи національну економічну безпеку.

Ключові слова: національна економічна безпека, показники економічної безпеки, система національної економічної безпеки, міжнародна регіональна інтеграція, регіональні інтеграційні об'єднання, стійкість економічного стану, чинники, загрози.

Пекная Г.Б. Национальная экономическая безопасность в условиях международной региональной интеграции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 - экономическая безопасность государства. - Университет экономики и права "КРОК", Киев, 2011.

В диссертации исследованы теоретические и практические аспекты обеспечения национальной экономической безопасности Украины. Раскрыта суть региональной интеграционной безопасности государства, определены ее место, роль и значение в общей системе национальной экономической безопасности и взаимодействие с другими составляющими национальной безопасности.

В работе также проанализировано современное состояние и тенденции интеграционной деятельности Украины в региональном экономическом пространстве в период с 1999 по 2008 годы. Для определения уровня экономической безопасности сформирована система показателей и задано их пороговые значения по трем векторам возможного интеграционного развития Украины: евразийскому (СНД), западноевропейскому (ЄС) и южному (ЧЕС, ГУАМ).

В диссертации предложено систематизированное использование методов количественного оценивания национальной экономической безопасности с помощью формирования системы показателей экономической безопасности, их предельно допустимых значений. Выбраны из системы показателей вариации среднего линейного отклонения как показателя оценивания доходности, расчет среднеквадратичного отклонения как показателя меры интеграционного риска, определения области устойчивого экономического состояния страны через значения риска и доходности.

Обоснован приоритет выбора участия Украины в региональных интеграционных объединениях. Обеспечение национальной экономической безопасности Украины видится в соединении преимуществ в разных векторах интеграционного развития. Наиболее приемлемым для Украины становится многовекторное сотрудничество с региональными экономическими объединениями без членства в них. Такая форма сотрудничества дает возможность учитывать национальные интересы страны, минимизируя негативные последствия региональной интеграции при максимальном соблюдении преимуществ от сотрудничества с экономическими группами стран, обеспечивая национальную экономическую безопасность.

Сделан вывод относительно того, что в условиях возростающей открытости экономики Украина все более сталкивается с пролемой обеспечения своей экономической безопасности. Поддержание необходимого уровня экономической безопасности становится одним из стратегических заданий украинской внешенеэкономической политики.

Ключевые слова: национальная экономическая безопасность, показатели экономической безопасности, система национальной экономической безопасности, международная региональная интеграция, региональные интеграционные объединения, стойкость экономического положения, факторы, угрозы.

Pekna G.B. National economic security is in the conditions of international regional integration. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 21.04.01 - economic security of the state. - University of economy and right "KROK", Kyiv, 2011.

The thesis explored the theoretical and practical aspects of the system of national economic security of Ukraine in the context of regional economic integration. The essence of regional security integration, defined its place, role and importance in the overall national economic and security cooperation with other elements of national security, explored essence of its main factors and threats.

The paper also analyzes the current status and trends of integration of Ukraine in the international regional economic space. The model of choice of Ukraine's integration vector constructed by using indicators of economic security, their limits and economic-mathematical methods of statistics and econometrics. Grounded priority choice for Ukraine's participation in regional integration associations which produced through the cooperation of multi-model allows to take into account national interests of the country.

Key words: national economic security, indexes of economic security, system of economic security, international regional integration, regional integration associations, firmness of economic position, factors, threats.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема національної економічної безпеки є найбільш актуальною для нових незалежних держав, до яких належить і Україна, що в умовах адміністративно-командної економічної системи не мала самостійного досвіду розробки науково-теоретичних і науково-практичних питань з національної безпеки. Після проголошення державної незалежності в Україні головним пріоритетом стала поступова інтеграція до світового господарства та налагодження багатосторонніх зовнішньоекономічних зв'язків з міжнародними інтеграційними угрупуваннями. Це пояснюється унікальним геополітичним положенням країни: місцем, де перетинаються західноєвропейські та азійські інтереси.

Питання міжнародної інтеграції завжди актуальне, оскільки пов'язане з реальними шляхами входження країни до світової господарської системи. Однак міжнародна економічна інтеграція це не тільки чинник прискорення економічного розвитку країн, що входять до інтеграційних угрупувань, а й засіб протистояння глобалізації, один з наслідків якої - зростання розриву в рівнях економічного розвитку країн. Отже інтеграційна спрямованість України є питанням національної економічної безпеки і через це набуває важливого значення.

Проблеми національної економічної безпеки та умов міжнародної регіональної інтеграції є вагомою складовою світової економічної думки. Суттєвий внесок у розробку цих проблем зробили українські вчені О.Г. Білорус, І.Ф.Бінько, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, Б.В. Губський, Я.А. Жаліло, О.А. Кириченко, С.М. Лаптєв, Д.Г. Лук'яненко, Ю.В. Макогон, В.І. Мунтіян, В.Є. Новицький, Ю.М. Пахомов, Г.А. Пастернак-Таранушенко, С.І. Пирожков, Д.К. Прейгер, В.В. Рокоча, В.С. Сідак, А.І. Сухоруков, С.І. Ткаленко, В.Т. Шлемко та ін. Фундаментальні праці в цій галузі належать зарубіжним ученим Зб. Бжезинському, Дж. Кейнсу, П.Р. Кругману, Ф.Б. Ларрену, П. Ліндерту, Дж. Саксу, Дж. Соросу, Кр. Беку, Дж. Шері. Окремо слід вказати на роботи російських учених Л.І. Абалкіна, С.А. Афонцева, І.Я. Богданова, К.С. Гаджиєва, К.Х. Іпполітова, О.П. Кірєєва, А.В. Сотнікова, Н.В. Фірюліної, А.В. Возженнікова.

Незважаючи на те, що різні аспекти цієї теми активно вивчаються вітчизняними та зарубіжними вченими, до цього часу не висвітлені проблеми забезпечення національної економічної безпеки в умовах членства країни в міжнародних економічних об'єднаннях; з посиленням інтеграційних тенденцій вони потребують поглибленого дослідження. Для України, яка має альтернативні напрямки інтеграційного розвитку, наукове обґрунтування моделі інтеграційного розвитку, що базується на концепції економічної безпеки, є особливо актуальним.

Наукове завдання роботи полягає у вдосконаленні концептуальних основ системи забезпечення національної економічної безпеки за умов міжнародної регіональної інтеграції та розробці методики оцінювання її стану.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно з планом науково-дослідних робіт Університету економіки та права "КРОК" у межах теми "Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України" (державний реєстраційний номер №0108U0010772 від 11.12.2008.) та кафедри міжнародної економіки та бізнесу Університету "Глобалізаційні фактори національного і світового економічного розвитку" (державний реєстраційний номер №0103U000066) й "Міжнародний бізнес в епоху інформаційного суспільства" (державний реєстраційний номер №0106U000099).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад аналізу проблем національної економічної безпеки в умовах членства країни в міжнародних інтеграційних об'єднаннях для виявлення оптимального напрямку інтеграційного розвитку України.

Для досягнення поставленої мети було передбачено розв'язання таких завдань:

1) проаналізувати категоріально-понятійний апарат, що складає основу теоретичного аналізу проблем національної економічної безпеки за умов інтеграційного розвитку країни;

2) визначити загрози національному економічному розвитку для закритих та відкритих типів економічних систем, зокрема для економічних систем, що є інтегральною складовою регіональних економічних об'єднань;

3) систематизувати оціночні критерії рівня національної економічної безпеки, розрахувати відповідні показники для системи національної економічної безпеки України та встановити їх відповідність пороговим значенням;

4) провести аналіз стану і тенденцій інтеграції України у світовий та міжнародний регіональний економічний простір;

5) визначити економічні переваги та чинники загроз національній економічній безпеці України в умовах реалізації різних напрямків регіонального інтеграційного розвитку;

6) порівняти альтернативні варіанти інтеграційного розвитку України з погляду забезпечення національної економічної безпеки і визначити оптимальний варіант.

Об'єкт дослідження - відносини, що впливають на процес забезпечення національної економічної безпеки за умов міжнародної регіональної інтеграції.

Предмет дослідження - процес забезпечення національної економічної безпеки за умов міжнародної регіональної інтеграції.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації склав широкий спектр загальноприйнятих методів наукового дослідження: методи термінологічного аналізу та операціоналізації понять для визначення ролі і значення національної економічної безпеки (підрозділи 1.1, 1.2); метод аналізу і синтезу для виокремлення факторів загроз національної економічної безпеки та її основних складових (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); статистичний метод та метод кількісного та якісного порівняння для вивчення економічних взаємовідносин України з такими економічними угрупуваннями як СНД, ЄС, ЧЕС та ГУАМ (розділ 2.); статистичний метод, метод статистичного моделювання, методи економіко-математичного аналізу та прогнозування впливу факторів на розвиток інтеграційних взаємовідносин (підрозділ 3.2); факторний метод, метод порівняння при дослідженні наслідків інтеграції України в регіональні економічні об'єднання (розділ 3).

Інформаційно-аналітичною базою дослідження стали закони, укази Президента України, Концепція національної безпеки України, інтернет-ресурси, дані засобів масової інформації. Статистичною основою для написання дисертаційної роботи слугували дані Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Міністерства закордонних справ України, Національного банку України, власні дані, отримані у ході здійснення економічного аналізу стану та тенденцій інтеграційної діяльності України у міжнародний регіональний економічний простір.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі вирішення поставлених завдань було отримано низку результатів, що відображають наукову новизну дослідження.

Вперше:

- в науковий обіг уведено поняття "регіональна економічна безпека", розкрито його зміст та запропоновано визначення. "Регіональна економічна безпека" у роботі трактується як система протистояння загрозам, що виникають стосовно країни-учасника інтеграційного об'єднання як з боку інших країн-інтеграторів, так і з боку об'єднання як системного цілого;

- обґрунтовано модель вибору участі України в міжнародних регіональних інтеграційних об'єднаннях, що уможливлює її оптимізацію за умов забезпечення національної економічної безпеки. В основу моделі покладено параметри, що визначають національну економічну безпеку в умовах регіональної інтеграції, та розрахунки інтеграційного ризику для країни-інтегранта.

Удосконалено:

- методику застосування методів кількісного оцінювання національної економічної безпеки шляхом надання їй системності. До системи оцінювання включено: (1) вибір параметрів, що визначають національну економічну безпеку в умовах регіональної інтеграції, та встановлення їх граничних значень; (2) вибір із системи показників варіації середнього лінійного відхилення як показника оцінювання дохідності; (3) розрахунок середнього квадратичого відхилення як показника міри інтеграційного ризику; (4) вимір інтеграційного ризику як коефіцієнта варіації (через співвідношення середньоквадратичного відхилення дохідності і відносної величини сподіваних доходів - середнього лінійного відхилення) для визначення області стійкості економічного стану країни за умови реалізації її інтеграційних пріоритетів;

- обґрунтування на підставі моделі багатовекторної співпраці України пріоритетів її участі в регіональних інтеграційних об'єднаннях. Зроблено висновок про багатовекторність міжнародної економічної співпраці України як оптимальний напрямок інтеграційного розвитку країни, який відповідає національним економічним інтересам і реалізується в мінімізації негативних впливів регіональної інтеграції та максимізації отримання переваг від співпраці з економічними угрупуваннями, що забезпечує національну економічну безпеку.

Дістали подальшого розвитку:

- теоретичні засади аналізу системи національної економічної безпеки: уточнено поняття "національна економічна безпека" та "система національної економічної безпеки". На відміну від звужених понять, що домінують у науці, поняття "національна економічна безпека" розглядається в роботі як багатофункціональна категорія, яка характеризує економічні відносини, що забезпечують розвиток національних економік і реалізуються у здатності захищати національні економічні інтереси від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз, підтримувати достатній рівень міжнародної конкурентоздатності та сприяти економічному зростанню країни. Як основоположні елементи системи національної економічної безпеки визначено: об'єкти, суб'єкти, внутрішні та зовнішні чинники впливу, загрози, критерії економічної безпеки та їх порогові значення;

- характеристика дії інтеграційної тенденції в Україні, що розкриває специфіку формування й розвитку відносин країни з чотирма регіональними інтеграційними угрупуваннями - ЄС, СНД, ЧЕС, ГУАМ - у контексті відповідності меті забезпечення національної економічної безпеки. Зроблено висновок про те, що загалом найменш загрозливою для національної безпеки країни є співпраця з ГУАМ, найбільш загрозливою - з СНД.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання авторських пропозицій при формуванні концептуальних засад системи забезпечення національної економічної безпеки за умов міжнародної регіональної інтеграції. Основні результати дослідження використані у навчальному процесі ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК" в процесі підготовки фахівців при викладанні дисциплін "Європейська інтеграція України", "Міжнародна економічна діяльність України" для студентів напряму підготовки "міжнародна економіка" ОКР "бакалавр"; "Стратегічне партнерство у міжнародному бізнесі", "Міжнародні стратегії економічного розвитку" для студентів спеціальності "Міжнародна економіка" ОКР "магістр" (довідка №66-1 від 21.02.2011 р.).

Частину одержаних результатів та положень було використано в практичній діяльності ЗАТ "Електроград" в процесі співпраці з лабораторіями та науково-дослідними організаціями, зокрема, враховані рекомендації автора стосовно забезпечення інноваційної безпеки в напрямку прискорення модернізації виконання програм виробничого та науково-технічного потенціалу в стратегічних галузях економіки (довідка №19/07 від 11.04.2011 р.); у діяльності "SCANTEK LTD" при удосконаленні зовнішньоекономічної діяльності компанії, зокрема при аналізі стану і тенденцій розвитку зовнішньоторговельної діяльності України (довідка №10/01 від 21.03.2011 р.).

Особистий внесок. Основні наукові дослідження за темою дисертації автором здійснено одноосібно. У дослідженні викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання щодо визначення концептуальної основи національної економічної безпеки, її структури та чинників, розроблена модель оптимізації інтеграційного розвитку України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 6 науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених "Україна в світогосподарських зв'язках: сьогодення та майбутнє" (м. Харків, 21-23 квітня 2003р.); V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 19-21 грудня 2004р.); V Міжнародній науково-практичній конференції "Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации" (м. Алушта, 8 квітня 2005р.); Міжнародному форумі молодих вчених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (м. Харків, 19-20 травня 2005р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Теория и практика предпринимательства" (м. Алушта, 11-13 травня 2006 р.); І Міжнародному науковому симпозіумі-круглому столі "Євроатлантична безпека - нові виклики" (м. Київ, 2006). Доповіді та тези виступів на конференціях опубліковані.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 1 параграф у колективній монографії (0,2 д.а.), 10 одноосібних наукових статей (3,2 д.а.) у фахових наукових виданнях та 6 доповідей на наукових конференціях (0,4 д.а.).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають в себе 9 підрозділів, списку використаних джерел із 203 найменувань. Загальний обсяг роботи 270 сторінок, з яких 180 сторінок основного тексту, який містить 4 таблиці та 6 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та вказано на їх практичне значення.

У першому розділі "Методичні засади аналізу проблеми національної економічної безпеки" розкриваються основні теоретичні концепції та теорії, які становлять теоретичне підґрунтя для аналізу національної економічної безпеки, її складових, чинників та загроз, а також її місця в системі національної безпеки держави.

Проблема національної економічної безпеки з'являється одночасно з формуванням державності, становленням національних державних інтересів загалом й економічних інтересів зокрема.

Аналіз наукових досліджень вітчизняних на зарубіжних авторів свідчить, що має місце різноманітність визначень та розбіжностей у теоретичних підходах до оперування цим поняттям. Це дає підстави зробити висновок про те, що національна економічна безпека - складна багатофункціональна категорія, яка не має однозначного тлумачення. Найчастіше виокремлюють три підходи при аналізі поняття "національна економічна безпека": 1) "стан захищеності"; 2) "протистояння"; 3) комбінації перших двох підходів. У дисертації на основі проведеного аналізу обґрунтовується поглиблене і розширене визначення національної економічної безпеки як складової національної безпеки, що поряд із соціальною, правовою, екологічною, військовою, культурною та ін. є складною багатофункціональною категорією, яка характеризує економічні відносини, що забезпечують розвиток національної економіки і реалізується в здатності захищати національні економічні інтереси від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз, підтримувати достатній рівень конкурентоздатності національної економіки та сприяти економічному зростанню країни.

Виходячи з того, що умовою економічного розвитку будь-якої країни є трансформація економічних зв'язків з іншими країнами, яка протікає як перехід від закритої економіки до відкритої та до інтеграції на регіональному рівні, автором було розроблено класифікацію загроз національній економічній безпеці держави в трьох економічних середовищах: автаркія, відкрита економіка та інтеграційні об'єднання, що стало підставою для встановлення критеріїв впливу результатів трансформації на національну економічну безпеку (табл. 1.)

В умовах "включення" у світові господарські зв'язки і формування економіки відкритого типу перед країною постає проблема забезпечення національної економічної безпеки в зовнішньому середовищі, оскільки її економіка стає більш вразливою для дії зовнішніх чинників, а відтак зростає вагомість зовнішньої безпеки як складової національної економічної безпеки. Постає завдання забезпечення зовнішньоекономічної безпеки. Зовнішньоекономічна безпека представлена в роботі як складова системи національної економічної безпеки, що виражається в здатності забезпечувати сталий розвиток економічної системи держави в зовнішньоекономічній сфері та в стійкості до зовнішніх факторів загроз задля реалізації національних економічних інтересів та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Інтеграція країни у світовий (відкрита економіка) та регіональний економічний простір (інтеграційні об'єднання) породжує дилеми: з одного боку, наявність зовнішніх ризиків та небезпек, з іншого - усунення зовнішніх ризиків та небезпек відповідно до національних інтересів і національного економічного потенціалу. В дисертації підкреслюється, що одним зі шляхів її розв'язання є економічне співробітництво як певна форма нейтралітету та позаблоковості, що дозволяє зберігати країні свою незалежність від дій інших інтеграційних угрупувань та забезпечувати власну національну економічну безпеку. Іншим шляхом є формування системи регіональної інтеграційної безпеки.

Таблиця 1 Класифікація загроз національній економічній безпеці

Стан економіки	Загрози національній економічній безпеці
Автаркія	- Економічна ізоляція країни від світової економічної системи; - обмеження можливості споживання; - обмеження можливості розширення виробництва
Відкрита економіка	- Ресурсна, фінансова та технологічна залежність національної економіки від зовнішніх джерел; - надмірна експортна орієнтованість промисловості; - обмеження доступу на зовнішні ринки через запровадження іншими країнами надмірних тарифних і нетарифних обмежень, антидемпінгових санкцій тощо; - низькі темпи впровадження міжнародних стандартів та систем якості продукції; - низький рівень конкурентоспроможності національної економіки; - технологічне відставання, відсутність економічних стимулів для інноваційної діяльності; - критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи; - розширення внутрішнього ринку; - нераціональна структура експорту переважно з сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості; - відсутність експортно-імпортної збалансованості; - велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і внутрішнього боргів; - небезпечне для економічної незалежності країни зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки; - надмірна відкритість економіки країни, незважена лібералізація зовнішньоекономічної діяльності
Міжнародна регіональна економічна інтеграція	- Геополітичне домінування однієї країни над іншою; - у менш розвинених країнах відбувається відплив ресурсів, перерозподіл на користь більш розвинених країн; - загроза потрапити у залежність до розвинених країн; - отримання збитків від санкцій міжнародних організацій

Складено автором із використанням інформації з наукових джерел

У роботі сформульовано визначення регіональної інтеграційної безпеки та розкрито її місце як складової системи національної економічної безпеки. Регіональна інтеграційна безпека, як складова національної економічної безпеки, є похідною від зовнішньоекономічної безпеки. Це захист власних національних інтересів країни-інтегратора від загроз, що можуть виникнути як з боку інших країн-інтеграторів, так і інтеграційного об'єднання як системного цілого.

При подальшому аналізі на основі виділення складових національної економічної безпеки за ознакою "сфери функціонування" (інвестиційна, інноваційна, фінансова, енергетична, зовнішньоторговельна та макроекономічна безпеки) та з використанням параметрів загроз визначено рівень захищеності національної економічної безпеки країни. Характеристика рівня економічної безпеки у відповідності з виявленими у роботі чинниками загроз дозволила вивести систему показників національної економічної безпеки. Порогові значення цих показників (табл. 2.) уможливлюють об'єктивну оцінку рівня національної економічної безпеки країни, її кількісні та якісні характеристики в умовах регіонального інтеграційного розвитку.

Таблиця 2 Індикатори та порогові значення індикаторів національної економічної безпеки

№з/п	Індикатор, одиниця виміру	Порогове значення
1	Зовнішньоторговельна безпека
1.1	Коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів	Не менше 1
1.2	Відношення обсягу експорту до ВВП, %	Не більше 50
1.3	Відношення обсягу імпорту до ВВП, %	Не більше 50
2	Інвестиційна безпека
2.1	Відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП, %	Не менше 19-25
3	Інноваційна безпека
3.1	Обсяг фінансування НТР за рахунок усіх джерел до ВВП, %	Не менше 2
4	Фінансова безпека
4.1	Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, %	Не більше 20-25
4.2	Рівень інфляції, %	Не більше 107; для країн євро - 102
5	Енергетична безпека
5.1	Частка імпорту палива з однієї країни (компанії) в загальному його обсязі, %	Не більше 30
6	Макроекономічна безпека
6.1	Відношення обсягу ВВП до середньосвітового значення, %	100
6.2	Відношення обсягу ВВП на одну особу до середньосвітового значення, %	100

Джерело. Складено на основі: Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України за редакцією С.І. Пирожкова - К., НІПМБ, 2003. - 42 с., Методика розрахунку рівня економічної безпеки України // Затверджено Міністерством економіки України від 02 березня 2007 р. №60.

У другому розділі "Міжнародні інтеграційні пріоритети України в системі національної економічної безпеки" проаналізовано основні напрямки зовнішньоекономічної діяльності України, висвітлено сучасний стан і тенденції міжнародного інтеграційного розвитку країни та визначено пріоритетні напрямки можливої міжнародної економічної інтеграції. На основі використаних економіко-математичних методів розкрито основні економічні переваги та ризики регіональної інтеграції України у випадку реалізації кожного з трьох можливих векторів регіонального інтеграційного розвитку - західноєвропейського, євразійського та південного.

Для визначення рівня економічної безпеки України було використано систему показників національної економічної безпеки та задано їхні граничні значення для періоду 1999-2008 рр. по трьох векторах можливої інтеграції України: західноєвропейському (ЄС), євразійському (СНД) та південному (ГУАМ, ЧЕС). Підсумки проведеного аналізу є такими.

В євразійському векторі інтеграції загрозами національній економічній безпеці є:

1) в енергетичному секторі - геоекономічне домінування Росії в регіоні, що спричиняє енергетичну залежність від поставок російських енергоносіїв. За рахунок останніх задовольняється 100% потреб України в ядерному паливі, близько 2/3 потреб у сирій нафті і близько 1/2 - у природному газі;

2) в інвестиційній сфері має місце непропорційна структура взаємних інвестицій за географією (найкрупніший інвестиційний партнер з країн СНД - Російська Федерація, обсяги грошових надходжень складають 90,46% від повного обсягу з країн СНД; із загального обсягу російських прямих інвестицій майже 90% вкладені в підприємства лише п'яти регіонів України - Полтавської та Рівненської областей, Автономної Республіки Крим, м. Києва, м. Севастополя);

3) в інноваційній сфері - фактична відсутність вливань в українську економіку: частка СНД в інвестиційно-інноваційний потенціал України складала у 2004 р. - 0,03%, у 2005 р. - 0,01%, у 2006 р. - 0,02%, 2008 р. - 0,02%;

4) у фінансовому середовищі - високий рівень інфляції країн-учасниць: індекс споживчих цін за 2009 р. у середньому становив 112,3% (у 2008 р. - 122,3%);

5) зовнішньоторговельна сфера - від'ємне сальдо. Протягом 1999-2008 рр. від'ємне сальдо у зовнішній торгівлі з СНД було наслідком передусім енергетичної залежності України від поставок нафти та природного газу з Росії та Туркменії. Аналіз кількісних параметрів зовнішньоторговельної безпеки засвідчує, що загроза національній економічній безпеці постає у вигляді експортно-імпортної незбалансованості. Приблизно 68% вартості українського експорту в країни СНД складають продтовари та сировина для їх виробництва, а також чорні метали, що свідчить про переважно сировинну спрямованість експорту;

6) макроекономічна сфера - нерівномірність економічного розвитку. Найвищі темпи економічного зростання спостерігаються в Азербайджані - 115,57% та Вірменії - 113,06%, найнижчі - в Киргизстані (102,51%) та Узбекистані (104,81%). Решта країн мають приблизно однакові темпи економічного зростання. В Україні цей показник у середньому становив 107,0%. Нерівномірність розвитку спричиняє розрізненість в ступенях зрілості держав Співдружності, що породжує економічне домінування одних країн над іншими.

Аналіз статистичних даних реалізації європейського вектору інтеграційного розвитку України у досліджуваний період показав, що Європейський Союз, з огляду на його високу платоспроможність, швидкі темпи економічного розвитку, культуру виробництва та споживання, може мати для України потенційно гарні перспективи щодо вирішення завдань національного економічного розвитку, але на сьогоднішній день членство в ЄС породжує ризики, пов'язані з такими загрозами національній економічній безпеці, як:

1) у зовнішньоторговельному середовищі - нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості: вагому частку товарної структури українського експорту до країн ЄС складали чорні метали (21,2%), енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (19,3%), руди, шлаки та зола (6,9%), одяг текстильний (5,7%), деревина та вироби з деревини (4%), вироби з чорних металів (3,9%). В експорті переважають вироби з незначним рівнем технологічності та виробництва доданої вартості, низьким ступенем обробки (70%). Коефіцієнт покриття імпорту експортом знаходиться на рівні значно нижчому від критичного значення, коливаючись від 70% до 80%.

Наведені показники характеризують не тільки від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі з країнами ЄС та відсутність експортно-імпортної збалансованості, вони свідчать також про монокультурність експорту, нестійкість конкурентних позицій українських експортерів на ринку ЄС; загрозу обмеження доступу на ринки ЄС, наявність антидемпінгових санкцій тощо, що не сприяє національній економічній безпеці країни;

2) в інвестиційній сфері аналіз параметрів економічної безпеки показав, що у співпраці України з країнами ЄС не досягається оптимум. Коливання показника становлять 6,0 - 15,0 % при граничних параметрах 19 - 25 %;

3) в інноваційній сфері обсяги капіталовкладень є мінімальними, що викликає такі загрози як недостатній розвиток інфраструктури науково-технічного потенціалу; низькі темпи впровадження міжнародних стандартів та систем якості продукції, втрата традиційних ринків збуту;

4) у макроекономічній сфері - темпи економічного зростання у країнах ЄС загалом мають стабільну позитивну динаміку, проте існує проблема домінування в регіоні економічно більш розвинених країн і звідси виникнення загрози національній економічній безпеці в результаті регіональної інтеграції.

Аналіз наслідків реалізації південного вектору інтеграційного розвитку завдяки співпраці з ЧЕС у контексті національної економічної безпеки показав, що Україна стикається з такими загрозами:

1) в макроекономічній сфері - досить сильна диференціація країн за рівнями економічного розвитку;

2) в зовнішньоторговельній сфері - поліпшення й активізація торгових відносин. Рівень захищеності національної економіки коливається в межах 0,68-0,94%, Україні загрожує надмірна залежність від імпорту через імпорт енергоносіїв;

3) у фінансовій сфері - високий рівень інфляції: середній індекс споживчих цін становить 10,74%;

4) в інноваційній сфері - найвище значення індикатору інноваційної безпеки знаходиться на рівні, значно нижчому за рекомендований (2%), і коливається по роках від 0,03% до 0,3%;

5) в інвестиційній сфері - не дивлячись на зростання припливу надходжень в Україну, індикатор інвестиційної безпеки має низькі значення: від 0,75% до 1,99%.

Для забезпечення належного рівня національної безпеки ГУАМ слід враховувати, що, з одного боку, концентрація енергетичних потоків і відповідних транспортних інфраструктур підвищує значимість України як важливого фактора розвитку економіки європейських і азійських країн, регіонів та субрегіональних економічних структур, а з іншого - веде до посилення її залежності від екзогенних факторів, причому з боку держав із нестійкою економічною і політичною ситуацією. Аналіз наслідків реалізації південного вектору інтеграційного розвитку завдяки співпраці з ГУАМ в контексті національної економічної безпеки дозволяє зробити такі висновки:

1) в макроекономічній сфері - економіка країн ГУАМ перебуває в стадії розвитку, її характеризують нестабільні темпи економічного зростання та нестабільна економічна ситуація;

2) в зовнішньоторговельній галузі - у структурі українського експорту послуг на країни ГУАМ припадало 1,2% - 1,4 %, частка імпортованих Україною послуг має стійку тенденцію до зниження і складає 1,1% - 1,5 %. Послуги є вузькоспеціалізованими, зокрема, близько 75% експорту послуг до Грузії та Молдови складають транспортні послуги. Третину українського товарного експорту до країн ГУАМ становить продукція металургії, більш як шосту частину - продукція сільського господарства та продовольчі товари, а також мінеральні продукти; 13 % - продукція машинобудування та 10 % - продукція хімічної промисловості. Основні проблеми об'єднання - вузькоспеціалізована структура взаємної торгівлі із сировинною спрямованістю; різкі коливання взаємної торгівлі; незначні обсяги взаємної торгівлі товарами та послугами;

3) у фінансовій сфері - високий рівень інфляції країн-учасниць;

4) в інноваційній сфері - країни ГУАМ не використовують можливості проведення спільних науково-дослідницьких, проектно-конструкторських і технологічних робіт, що породжує технологічне відставання, відсутність економічних стимулів для інноваційної діяльності;

5) в енергетичній сфері - лідером серед країн ГУАМ в експорті енергоресурсів є Азербайджан, проте взаємне забезпечення ними фактично не відбувається, у країн-членів ГУАМ (за винятком Азербайджану) висока залежність від імпортованих енергоносіїв, передусім із РФ;

6) в інвестиційній галузі - недостатній рівень інвестиційного забезпечення країн із низькими показниками інвестиційної безпеки.

У третьому розділі "Оптимізація вибору участі України в міжнародних регіональних інтеграційних об'єднаннях" здійснена економічна оцінка переваг та загроз участі України в регіональних інтеграційних об'єднаннях та запропонована модель вибору Україною вектору свого інтеграційного розвитку, яка розроблялася з використанням економіко-математичних методів. За кожним напрямом економічної безпеки було розраховано кількісні показники для кожного з розглянутих об'єднань за параметрами дохідність (середнє лінійне відхилення), ризик (середнє квадратичне відхилення), взаємозв'язок ризику та дохідності (коефіцієнт варіації):

1) середнє лінійне відхилення або дохідність для чотирьох угруповань за трьома векторами реальної та потенційної інтеграції України за формулою (1.1.). Що більше середнє лінійне відхилення, то більша дохідність.

(1.1)

2) середні квадратичні відхилення () (1.2) як показник міри ризику (r) - що менше показник, то менший ризик. Якщо r0, то економічна небезпека на загальнодержавному рівні майже відсутня.

(1.2)

3) ризик області стійкості економічного стану країни - коефіцієнт варіації (співвідношення середньоквадратичного відхилення дохідності і відносної величини сподіваних доходів - середнього лінійного відхилення) (1.3). За підходом професора Т.С. Клебанової, що менший коефіцієнт варіації, то менший ризик з погляду співвідношення ризику і доходу. Області стійкості економічного стану країни наведені у таблиці 3.

(1.3)

Таблиця 3 Області стійкості економіки держави

Області стійкості	Визначення стійкості
Абсолютно стійкий стан	Стан економіки буде абсолютно стійким, коли всі
Відносно стійкий стан	Відносно стійкий стан економіки спостерігається, коли
Нестійкий стан	Стан економіки буде нестійким, коли хоча б один із показників ступеня ризику наближається до 1
Абсолютно нестійкий стан	Стан економіки буде абсолютно нестійким, коли r=1

Джерело: Вітлінський В.В. Ризикологія в зовнішньоекономічній діяльності / В.В. Вітлінський, В.В. Маханець: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. - 432 с.

Аналіз інтеграційного ризику реальної та потенційної участі України в регіональних об'єднаннях (середнє лінійне відхилення - дохідність) показав, що найбільш дохідними для країни інтеграційними об'єднаннями є СНД та ГУАМ. Інтеграція з СНД забезпечує показник дохідності в складових фінансова безпека (державний борг, індекс споживчих цін), енергетична безпека (5,12) та темпи економічного зростання (1,44); інтеграція з ГУАМ - складові дохідності: зовнішньоторговельна безпека (1,13), темпи економічного зростання (1,98), темпи економічного зростання на душу населення (1,38) та індекс споживчих цін (3,13); в інтеграції з ЧЕС дохідність представлена енергетичною безпекою з показником 6,69 та темпами економічного зростання 1,18; інтеграція з ЄС представляє дохідність лише з позиції інвестиційної безпеки (2,58).

Найбільш безпечною (з точки зору ризику) є участь України в ГУАМ та ЄС: в ГУАМ найменший ризик з позицій інвестиційна (0,02), фінансова (0,05) та енергетична безпеки (0,01), в ЄС - інноваційна (0,01) та енергетична безпеки (0,04).

З урахуванням взаємозв'язку ризику та дохідності в інвестиційній сфері найменш ризиковим та дохідним є об'єднання ГУАМ (1,05), найбільш ризиковим - об'єднання СНД (1,18). З точки зору інноваційної безпеки, найменш ризиковим та дохідним є ГУАМ та ЧЕС (1,09), найбільш ризиковим - СНД (1,18). Враховуючи фінансову (боргову) безпеку, найменш ризиковим є ГУАМ, найбільш ризиковим - СНД. З точки зору фінансової (інфляційної) безпеки, найменш ризиковим є ГУАМ (1,12), найбільш ризиковим - СНД (1,30). Враховуючи енергетичну безпеку, найменш ризиковими є ГУАМ (1,12) та ЄС (1,13), найбільш ризиковим - СНД (1,28). З точки зору зовнішньоторговельної безпеки, найменш ризиковим є об'єднання ЧЕС (1,18), найбільш ризиковим - об'єднання ГУАМ (1,33) та СНД (1,33). Враховуючи макроекономічну безпеку (темпи зростання ВВП), найменш ризиковим є ЄС (1,10), найбільш ризиковим - ЧЕС (1,28). З точки зору макроекономічної соціальної безпеки (темпи зростання ВВП на душу населення), найменш ризиковим є СНД (1,25), найбільш ризиковим - ГУАМ (1,43).

За професором Т.С. Клебановою (табл. 3.), жоден із показників економічної безпеки не забезпечує стійкість економічного стану, а відтак і національну економічну безпеку (всі показники за всіма інтеграційними напрямками перевищують 1). Кожен напрям регіональної інтеграції має свою специфіку, переваги та недоліки.

Відтак, у дисертації зроблено висновок, з точки зору поєднання переваг різних векторів розвитку для сьогодення найбільш прийнятним для країни є багатовекторне співробітництво з регіональними економічними об'єднаннями. За цих умов багатовекторність зовнішньоекономічної політики передбачає збереження раніше завойованих внутрішніх ринків та опанування нових на Заході та інших напрямках, тобто саме забезпечення безпеки національної економіки вимагає багатовекторного співробітництва, а не інтеграції в певне регіональне інтеграційне об'єднання. Модель багатовекторного співробітництва України з регіональними інтеграційними об'єднаннями має бути представлена так (рис. 1.).

Висновки

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Національна економічна безпека є складовою національної безпеки, яка поряд із соціальною, правовою, екологічною, військовою, культурною тощо, - є багатофункціональною категорією, яка характеризує економічні відносини, що забезпечують розвиток національних економік і реалізуються в здатності захищати національні економічні інтереси від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз, підтримувати достатній рівень конкурентноздатності національної економіки та сприяти економічному зростанню країни.

2. Центральне місце серед характеристик національної економічної безпеки займають загрози, через які можна оцінювати посилення чи послаблення рівня національної економічної безпеки держави. У загальній сукупності загроз, як і в класифікації національних економічних інтересів, виділяються внутрішні (небезпека виникає від внутрішньо національних чинників і держава її може усунути або мінімізувати, не виходячи за межі національної економіки) та зовнішні загрози (небезпека від яких визначається зовнішніми впливами). В національному економічному середовищі економічна безпека держави проявляється в двох формах: внутрішня (всередині певної країни або в умовах закритої економіки) та зовнішня (у відкритій економіці), яка поглинає інтеграційний чинник.

3. Складовою національної економічної безпеки є регіональна інтеграційна безпека, що походить від зовнішньоекономічної безпеки, є захистом національних економічних інтересів країни-інтегратора і проявляється в протистоянні загрозам, які можуть виникнути як з боку інших країн-інтеграторів, так і з боку інтеграційного об'єднання як системного цілого. Такі загрози включають у себе: геополітичне домінування однієї країни над іншою; перерозподіл ресурсів на користь більш розвинених країн; загрозу потрапити в економічну залежність від розвинених країн; втрату постійних ринків збуту.

4. Для визначення рівня економічної безпеки сформовано систему показників та задано їхні граничні значення за трьома векторами можливого інтеграційного розвитку України: євразійському (СНД), західноєвропейському (ЄС), та південному (ГУАМ, ЧЕС).

5. Для України стосовно євразійського напрямку інтеграції актуальними є такі основні загрози національній економічній безпеці: (а) значні розходження у рівні соціально-економічного розвитку, спрямованості та темпах проведення економічних і політичних реформ у зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних орієнтаціях; (б) неврегульованість міждержавних і міжнаціональних конфліктів, які не забезпечують сприятливих внутрішніх і зовнішніх умов для інтеграційних процесів у Співдружності, зокрема для створення зони вільної торгівлі; (в) геоекономічне домінування в енергетичному секторі Росії, що формує енергетичну залежність від поставок російських енергоносіїв.

6. Європейський Союз, з огляду на високу платоспроможність, швидкі темпи економічного розвитку, культуру виробництва та споживання є потенційно перспективний для України як певний гарант національної економічної безпеки, що проявиться в макроекономічній стабільності, збільшені обсягів торгівлі між Україною і ЄС, захисті прав працівників та споживачів, але на сьогоднішній день входження в це об'єднання є для України ризиковим. Основною загрозою зовнішньоекономічній безпеці України є експортна орієнтованість її зовнішньої торгівлі на традиційні однорідні товари за умови ненасиченості вітчизняного ринку диференційованою продукцією. Низький технічний рівень виробничого потенціалу України не в змозі забезпечити конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Інтереси західних фірм, як правило, обмежуються використанням зв'язків з Україною задля придбання цінної і, насамперед, дешевої сировини, країні відводиться роль сировинного придатка розвинутих країн Європи. Належний рівень забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України в умовах євроінтеграції неможливий без підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, тому стратегічною метою має стати підвищення конкурентоспроможності як економіки України загалом, так і її окремих галузей та суб'єктів господарювання на внутрішньому і зовнішньому ринках та активне залучення на цій основі у процеси європейської промислової співпраці, особливо, науково-технічної кооперації, транснаціоналізації та глобалізації виробництва.

7. Участь у ГУАМ дозволить Україні: (а) диверсифікувати джерела свого нафтового імпорту та забезпечити більшу надійність поставок; (б) зменшити залежність від імпорту з Росії; (в) отримати можливість обирати дешеві джерела поставок енергоресурсів; (г) поліпшити ситуацію в українській нафтопереробній промисловості; (д) інтегруватися до загальноєвропейського ринку нафти; (е) забезпечити надходження додаткових інвестицій в економіку країни. Країнам ГУАМ притаманний в цілому відносно низький рівень економічного розвитку і для отримання максимально ефективного функціонування даного об'єднання необхідно приєднання до нього третіх країн. Названі ефекти від визначених цілей можуть бути отримані в перспективі, зміцнення національної економічної безпеки від інтеграційної співпраці в даному регіоні очікувати не варто.

8. Інтегрування України в ЧЕС супроводжується такою низкою загроз національній економічній безпеці, як: (а) надмірне втручання у політику регіону Росії; (б) різний рівень розвитку країн-членів угрупування; (в) невизначеність учасників угрупування в економічній співпраці; (г) орієнтація багатьох країн на інші регіональні ринки, через що не буде отримано необхідного економічного ефекту від діяльності інтеграційного об'єднання; (д) розподіл держав регіону на експортерів енергоносіїв та їх імпортерів. Між країнами-членами ЧЕС ще не склався раціональний розподіл праці, який є умовою формування і розвитку регіонального ринку. Для України важливо здійснити комплексну концептуальну оцінку своїх національних економічних інтересів у ЧЕС, визначивши об'єднання як міжнародний суб'єкт для співпраці, а не як середовище для реалізації інтеграційних пріоритетів.

9. Систематизовано з погляду практичного застосування методи кількісного оцінювання національної економічної безпеки, виокремлено чотири основні складові: 1) формування системи показників та визначення їх порогових значень; 2) вибірка із системи показників варіації середнього лінійного відхилення як показник оцінювання дохідності; 3) розрахунок середнього квадратичного відхилення як показника міри ризику; 4) визначення області стійкості економічного стану країни через відносні значення ризику та дохідності.

...