Регулювання ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 338.45:655

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕГУЛЮВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

МИХАЙЛОВСЬКА ОЛЕНА

ВАСИЛІВНА

Чернігів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту і управління проектами Чернігівського державного інституту економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор Сахно Євгеній Юрійович,

Чернігівський державний інститут економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри управління якістю та проектами.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Палига Євген Миколайович, Українська академія друкарства Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри економіки підприємства та маркетингу у видавничо-поліграфічному комплексі.

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Юрик Ярина Іванівна, Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри маркетингу.

Захист відбудеться «28» вересня 2011 р. о 12 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.137.01 в Чернігівському державному інституті економіки і управління за адресою: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного інституту економіки і управління за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Автореферат розісланий «26» серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.Г. Маргасова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування національної економіки можливе лише на основі цілісного, взаємоузгодженого та збалансованого розвитку всіх підсистем, галузей та секторів. Саме тому налагодження системи взаємозв'язків, яка забезпечує безперервність процесу відтворення, є важливим завданням макроекономічної політики. Особливе місце в структурі національної економіки займає видавничо-поліграфічна галузь, продукція якої використовується в усіх галузях та сферах життєдіяльності, і, в першу чергу, - для задоволення освітніх, наукових, культурних та інформаційних потреб суспільства. Необхідною передумовою стійкого розвитку видавничо-поліграфічних підприємств є їх забезпечення відповідними ресурсами: природними, трудовими, матеріальними, нематеріальними, фінансовими, інформаційними.

Трансформаційні зміни, що відбулися в процесі реформування галузі, поряд із відсутністю продуманого цілісного підходу в управлінні, негативно позначились на умовах її функціонування. Найгострішими проблемами сучасної практики в Україні є: обмежені можливості ресурсного забезпечення, неефективне використання матеріальних ресурсів, необхідність побудови адаптивної системи управління на основі новітніх інформаційних технологій. Саме тому і в теоретичному, і в практичному аспектах актуалізується питання пошуку нових підходів до вирішення проблем ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі та підвищення ефективності використання обмежених ресурсів. Ресурсне забезпечення економічних систем широко досліджене у працях зарубіжних та вітчизняних економістів, таких як: Л.Абалкін, О.Алимов, О.Амоша, В.Базилевич, О.Дюбо, Н.Краснокутська, О.Кузьмін, К.Макконел, В.Микитенко, К.Миско, С.Мочерний, Є.Панченко, М.Пітюлич, С.Покропивний, Л.Хаматова, С.Харічков, О.Царенко, Л.Шостак, Я.Юрик та ін.

Проблеми і перспективи розвитку видавничо-поліграфічної галузі досліджують такі вітчизняні науковці, як О.Афонін, Ю.Барнич, О.Боженко, Г.Глотова, О.Гузела, С.Гунько, Б.Дурняк, І.Копистинська, П.Лазановський, М.Масловатий, Р.Машталір, О.Мельников, Б.Никифорук, Є.Палига, І.Попов, М.Сенченко, М.Тимошик, І.Чиж, Л.Швайка, Ю.Швець, А.Штангрет та ін.

Незважаючи на наявність теоретичних розробок, питання регулювання ресурсного забезпечення галузі залишаються недостатньо науково обґрунтованими та не знайшли повного висвітлення у вітчизняній та іноземній літературі. Невирішеність проблем формування ефективного ресурсного забезпечення, а саме: відсутність методик комплексної оцінки та прогнозування ефективного функціонування галузі в умовах ресурсних обмежень, недосконалість системи управління та використання власного ресурсного потенціалу, потребують подальших досліджень. Це обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідних робіт кафедр економічної теорії, менеджменту та управління проектами Чернігівського державного інституту економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за темами: «Ефективність функціонування національного господарства в умовах глобалізації» (№ держреєстрації 0111U002353), у межах якої автором здійснена оцінка ресурсного потенціалу видавничо-поліграфічної галузі Чернігівської області; «Інноваційний проект підготовки спеціалістів до ринкових умов функціонування і розвитку бізнесу регіону» (№ держреєстрації 0104U006178) - визначено особливості функціонування видавничо-поліграфічної галузі; «Формування системи управління матеріальними потоками підприємств поліграфічної галузі регіону» (№ держреєстрації 0110U001262) - розроблено інформаційно-структурне моделювання доцільності впровадження ресурсно-інформаційної системи видавничо-поліграфічної галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних і методичних засад та практичних рекомендацій щодо ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі України та обґрунтування основних параметрів формування ефективної ресурсно-інформаційної системи галузі.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначити сутність та структуру системи ресурсного забезпечення галузі як об'єкту регулювання;

- виявити особливості та параметри моніторингу ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі;

- відстежити тенденції розвитку видавничо-поліграфічної галузі з визначенням основних факторів впливу на ресурсну систему;

- оцінити сучасний стан ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічних підприємств;

- обґрунтувати основні напрями регулювання ресурсного забезпечення галузі;

- розробити алгоритм створення і впровадження ефективної ресурсно-інформаційної системи;

- здійснити інформаційно-структурне моделювання доцільності впровадження ресурсно-інформаційної системи видавничо-поліграфічної галузі.

Об'єктом дослідження є процеси ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні аспекти регулювання ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі України.

Методи дослідження. Методологічна основа дисертаційного дослідження ґрунтується на класичних положеннях, закономірностях і принципах сучасної економічної теорії, макроекономіки, теорії управління національним господарством. Для розв'язання поставлених у роботі завдань використовувались такі методи дослідження: структурно-логічний аналіз (для побудови структури дисертаційної роботи); абстрактно-логічний (для визначення передумов характеру та змісту регулювання ресурсного забезпечення галузі - підрозділи 1.2, 1.3, формулювання висновків); кількісного та якісного порівняння (визначення ролі видавничо-поліграфічної галузі в економіці розвинутих країн - підрозділ 2.1); індукції та дедукції, аналізу й синтезу (при оцінюванні сучасних тенденцій функціонування видавничо-поліграфічної галузі - підрозділи 1.3, 2.1); вимірювання, економіко-статистичного аналізу (для виявлення динаміки економічних показників ресурсного забезпечення - підрозділи 2.1, 2.2); прогнозування (для визначення засобів удосконалення ресурсного забезпечення галузі - підрозділи 2.2, 2.3); опитування (отримання даних стосовно стану ресурсного забезпечення підприємств видавничо-поліграфічної галузі - підрозділи 2.2, 3.2, 3.3); економіко-математичного моделювання (для розробки структурних і математичних моделей оцінки ефективності впровадження системи ресурсно-інформаційного забезпечення в підрозділах 3.2, 3.3).

Теоретичною основою роботи є наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з відповідної проблематики.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є нормативно-правові акти України, статистичні дані Державної служби статистики України та Головного управління статистики у Чернігівській області, експертні оцінки, матеріали міжнародних економічних організацій, звітні дані підприємств видавничо-поліграфічної галузі, інформаційні ресурси мережі Internet, особисті спостереження і розрахунки здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі країни в контексті пріоритетних напрямів розвитку національної економіки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано та реалізовано авторський підхід щодо формування системи ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі з виявленням особливостей її функціонування (значна імпортозалежність, слабка власна ресурсна база, низька інвестиційна активність, зношеність обладнання тощо), які зумовлюють необхідність удосконалення керуючого впливу в напрямі знаходження оптимальної моделі управління процесами пошуку, залучення та використання матеріальних ресурсів з метою забезпечення функціонування ефективної, самодостатньої видавничо-поліграфічної індустрії в системі національної економіки;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінки ресурсного потенціалу видавничо-поліграфічної сфери регіону, що дозволяє обґрунтувати необхідність впровадження та основні параметри системи ефективного ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі на основі врахування специфіки середовища галузі (наявність авторського середовища, поділ інформаційних ресурсів, залежність від імпортованих матеріальних ресурсів тощо) та передбачає моделювання доцільності впровадження ресурсно-інформаційної системи (РІС) з використанням нечіткої вхідної інформації (тобто невизначених параметрів залежностей показників вхідних та вихідних змінних);

- модель оцінки ефективності впровадження системи ресурсного забезпечення на основі обґрунтування доцільності створення РІС та аналізу ресурсно-інформаційного потенціалу видавничо-поліграфічної галузі, що дозволяє визначити результати її впровадження (неефективне, ефективне, високоефективне) на мезо- та макрорівні з урахуванням економічної, екологічної та соціальної складових, а також узгодження економічних інтересів держави, видавничо-поліграфічних підприємств, споживачів видавничо-поліграфічної продукції, виробників та постачальників ресурсів;

набули подальшого розвитку:

- методичні положення щодо організації моніторингу ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі, який здійснюється на трьох рівнях (макро-, мезо та мікрорівні), охоплює три типи систем інформації (іррегулярну, регулярну та неперервного огляду), будується на чіткій централізації процесів збору, обробки, аналізу та зберігання даних, а також підпорядкований меті постійного відстеження ситуації щодо загальних параметрів ресурсного забезпечення, своєчасного виявлення проблем і прийняття обґрунтованих рішень стосовно підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів;

- обґрунтування напрямів удосконалення державної регуляторної політики стосовно формування ефективного ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічних підприємств в контексті підвищення конкурентоспроможності національної видавничо-поліграфічної галузі, які полягають в удосконаленні нормативно-правової бази з метою посилення економічних та інформаційних важелів впливу держави на діяльність суб'єктів видавничо-поліграфічної сфери, оптимізації зовнішніх і внутрішніх джерел ресурсного забезпечення та подальшого переходу галузі на самозабезпечення (переважно на основі використання вторинної сировини);

- комунікаційна модель функціонування видавничо-поліграфічної галузі, що, на відміну від існуючої, спрямована, по-перше, на інтенсифікацію процесів ресурсного забезпечення та нарощення стратегічного потенціалу галузі за рахунок прискорення інформаційного обміну, по-друге, передбачає узгодженість регіональних і національних економічних інтересів, формування структур інформаційного типу, здійснення моніторингу ресурсного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці основних напрямів регулювання видавничо-поліграфічної галузі на державному і регіональному рівнях з урахуванням національної специфіки. Окремі результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування, що підтверджується відповідними довідками про впровадження, зокрема: Чернігівської обласної ради (довідка №02-03/806 від 17.08.2011р.) - використано пропозиції щодо впровадження системи ресурсно-інформаційного забезпечення підприємств видавничо-поліграфічної галузі; Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (довідка №05-08/246 від 22.05.2011р.) - враховано рекомендації по впровадженню моніторингу ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі; на підприємствах ВПГ Чернігівської області, а саме: ТОВ «Зірка Плюс» (довідка №89 від 20.12.2010р.), ТОВ РПЦ «Золоті Ворота» (довідка №67 від 13.12.2010р.) - для формування стратегії ресурсного забезпечення. Положення та висновки дисертаційної роботи використовуються також у навчальному процесі кафедр менеджменту, управління проектами Чернігівського державного інституту економіки і управління при викладанні дисциплін «Основи менеджменту», «Менеджмент організацій», «Методологія проектування організацій» (акт впровадження від 23.06.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення та ідеї, що належать здобувачу. Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, зокрема: ХІ наук.-практ. конф. викладачів, співробітників та студентів Чернігівського державного інституту економіки і управління «Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції» (м. Чернігів, квітень 2007 р.), ІІІ наук.-практ. міжвуз. конф. «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Славутич, травень, 2007 р.), IV наук.-практ. міжвуз. конф. «Актуальні проблеми соціально-економічно розвитку регіонів» (м. Славутич, травень 2008 р.), ІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Економіка підприємства: теорія і практика» (м. Київ, березень 2008 р.), ІХ всеукр. наук.-практ. конф. «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Чернігів, травень 2008 р.), VI междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы управления бизнесом, предприятиями и проектами» (м. Алушта, вересень 2008 р.), VI междунар. науч.-практ. конф. «Динамика исследования» (м. Софія, Болгарія, 2008 р.), міжнародний інноваційний форум «Освіта, наука та виробництво у регіональному розвитку» (м. Чернігів, травень 2008 р.), VII міжнар. наук.-теоретич. конф. «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, травень 2009 р.), V міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і інновації - 2009» (м. Софія, Болгарія, 2009 р.), VІI междунар. науч.-практ. конф. «Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятием, программами и проектами» (м. Харків, 2009 р.), VII міжнар. наук.-теоретич. конф. «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, травень 2010 р.), VІ міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і інновації - 2010» (м. Софія, Болгарія, 2010 р.), VІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Ключевые проблемы современной науки - 2011» (м. Софія, Болгарія, квітень 2011 р.).

Публікації. Основні положення та наукові результати висвітлено у 22 наукових працях (14 - одноосібних, 8 - у співавторстві), з них 7 статей - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 5,8 друк. арк.; особисто автору належить 3,6 друк. арк., з яких у фахових виданнях - 2,2 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 233 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 35 таблиць на 32 сторінках (з них 4 таблиці займають 4 сторінки), 42 рисунки на 40 сторінках (з них 3 займають 3 сторінки). Список використаних джерел налічує 265 найменувань на 27 сторінках, 13 додатків, розміщених на 15 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та основні завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади регулювання ресурсного забезпечення галузі» розкрито сутність категорій «ресурси», «ресурсний потенціал», «ресурсне забезпечення», визначено зміст державного регулювання галузі, місце і роль ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі в системі макроекономічного регулювання національним господарством.

У дисертаційній роботі відзначено, що моделювання взаємодії складних економічних систем при вирішенні проблем ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі можливе за умови використання багатоаспектного підходу до формування структурних елементів з урахуванням сучасної еволюційної парадигми розвитку національної економіки в умовах постійного нарощення загроз світової фінансової кризи, а необхідною умовою ефективного управління ресурсним забезпеченням є комплексний підхід до залучення необхідних і достатніх ресурсів, збалансованому розподілі їх між основними напрямами діяльності та з'єднанні їх у процесі виробництва з метою досягнення поставлених економічних і соціальних цілей. Встановлено, що залучення будь-яких ресурсів до діяльності підприємств і організацій вимагає певних умов, а саме: доступності, достатності, якості ресурсів, раціональності залучення і використання, контролю ресурсів, захисту переваг у ресурсах.

Автором обґрунтовано визначення ресурсного забезпечення в якості сукупності певних видів ресурсів і джерел їх формування, що безпосередньо беруть участь у процесі виробництва або можуть бути мобілізовані. Отже, під ресурсним забезпеченням розуміється система організаційно-економічних відносин, спрямованих на оптимальне, своєчасне й ефективне забезпечення виробництва ресурсами, що включає спрямування, розширення, поповнення і відтворення джерел ресурсів.

Визначено особливості функціонування видавничо-поліграфічної галузі, а саме: наявність авторського середовища, поділ інформаційних ресурсів, високий рівень використання розумової, інтелектуальної та творчої праці працівників, залежність від імпортованих матеріальних ресурсів тощо. На даний час ринку ресурсів галузі властивий стихійний, спонтанний механізм функціонування, що обумовлює нагальну необхідність формування ефективної системи державного регулювання ресурсного забезпечення, оскільки галузь є важливим інструментом забезпечення реалізації державної інформаційної політики, позитивного іміджу країни, культурного розвитку суспільства. Враховуючи соціальну корисність видавничо-поліграфічної діяльності, для забезпечення балансу інтересів у сфері галузі, автором обґрунтована необхідність досягнення узгодженості економічних інтересів основних суб'єктів на основі взаємодоповнюючої дії ринкового механізму та продуманого державного регулювання.

У дисертаційній роботі доведено, що державний вплив на ефективне ресурсне забезпечення галузі має полягати у визначенні пріоритетних і стратегічних завдань, які не можуть бути забезпечені ринковими механізмами, а саме: ліквідації негативних відхилень обсягів виробництва видавничо-поліграфічної продукції шляхом залучення національних ресурсів, сприянні зниженню собівартості видавничо-поліграфічної продукції, оновленню й переоснащенню матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічних підприємств, розвитку целюлозно-паперового виробництва, включення стратегічного плану видавничо-поліграфічної галузі в програми розвитку регіонів як пріоритетної галузі тощо. Дані заходи доцільно здійснювати у формі податкового, митного, інвестиційного та інших видів регулювання, а також за рахунок удосконалення державного замовлення. Державний вплив має сприяти поступовому зменшенню залежності видавничо-поліграфічної галузі від імпортованої сировини та матеріалів за рахунок створення власного виробництва та максимально можливого використання вторинної сировини, оскільки зазначене є пріоритетом розвитку національної економіки. Активізація діяльності як видавничо-поліграфічних підприємств, так і підприємств з виготовлення матеріальних ресурсів, що споживає галузь, неможлива без впровадження спеціальних механізмів кредитування. У даному контексті дисертантом запропоновано використання адаптивної системи ресурсного забезпечення - ресурсно-інформаційної системи (РІС), під якою слід розуміти організовану множину взаємопов'язаних елементів, що утворюють цілісність і взаємодіють між собою та зовнішнім середовищем з метою формування ефективного ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі країни.

У дисертаційній роботі встановлено, що важливою для видавничо-поліграфічної сфери є проблема обмеженої та недостовірної інформації про реальну ситуацію, оскільки офіційна інформація досить часто є неповною, не завжди достовірною та оперативною. Для формування стратегічної програми розвитку галузі на основі ефективного ресурсного забезпечення необхідно проводити постійну діагностику внутрішнього і зовнішнього середовища, використовуючи інформацію, отриману в результаті моніторингу, соціальних спостережень та експертних оцінок. Моніторинг середовища доцільно здійснювати в межах трьох типів систем інформації: іррегулярної системи, регулярної (періодичної) системи, системи неперервного огляду інформації. Автором обґрунтовано послідовність проведення моніторингу ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі на мікро-, мезо- чи макрорівні, що включає дванадцять етапів, та визначена вхідна база даних. Основними рисами моніторингу в роботі визначені: а) наявність складу постійних та додаткових показників, що в сукупності мають забезпечувати гнучкість системи моніторингу; б) централізація процесів збору, обробки та зберігання даних; в) безперервність спостереження за наявними ресурсами; г) цільова спрямованість на достатність, якість, самозабезпеченість та ефективність використання наявних матеріальних ресурсів.

У другому розділі «Аналіз та оцінка ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі України» визначено основні фактори, що стримують розвиток всієї промисловості України та видавничо-поліграфічної галузі зокрема, проаналізовано стан та проблеми розвитку національної видавничо-поліграфічної діяльності, досвід розвинених країн світу у видавничо-поліграфічній сфері, досліджено фактори впливу на ресурсне забезпечення галузі та джерела ризику ресурсного забезпечення.

Автором проведено рангову кореляцію за рівнем розвитку видавничо-поліграфічної галузі регіонів України та сформовано матрицю рангів. На основі розрахунків встановлена значна диференціація областей, що актуалізує питання пошуку додаткових ресурсів та загалом загострює необхідність формування ефективної ресурсної системи.

Встановлено, що найбільшу частку в складі операційних витрат целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності становлять матеріальні витрати (табл. 1), які складають до 70% собівартості (рис. 1).

Таблиця 1 Склад операційних витрат целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності

Джерело: складено за даними Держкомстату України

Рис. 1. Структура елементів операційних витрат целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності, 2009 рік

Джерело: побудовано за даними Держкомстату України

Обсяги реалізації продукції целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності мають тенденцію до збільшення, що свідчить про позитивну динаміку розвитку, але їх частка в загальному обсязі переробної промисловості знижується. Основними факторами, що впливають на дане негативне явище, визначені: 1) слабо розвинена ресурсна база вітчизняних сировинних матеріалів; 2) залежність підприємств від імпорту матеріалів й устаткування; 3) невідповідність потужностей багатьох поліграфічних підприємств потребам ринку друкованої продукції; 4) втрати від розміщення замовлень за кордоном; 5) низька інвестиційна активність; 6) дефіцит кваліфікованих кадрів на підприємствах; 7) повільне впровадження у виробництво сучасних технологій; 8) технічна зношеність поліграфічного обладнання; 9) відсутність коштів на придбання нових машин та сучасних матеріалів.

Подальше загострення проблем відбувається через високу імпортозалежність видавничо-поліграфічної галузі. У дисертаційній роботі визначено особливості виробництва і споживання в Україні картонно-паперової продукції (рис. 2), яка є основним матеріальним ресурсом галузі, її імпорту та експорту: а) переважна кількість асортименту даної продукції в Україні не виготовляється; б) найбільшим імпортером картонно-паперової продукції до України є Російська Федерація та Фінляндія, що в сукупності забезпечують 50% імпорту сировини; в) загальний імпорт картонно-паперової продукції в три рази більший за експорт (імпорт - 1051,8 тис. т, експорт - 389,9 тис. т); г) більшість усіє продукції українських виробників паперу і картону (майже 60%) постачається до Російської Федерації; д) вітчизняні картонно-паперові підприємства щороку експортують з України більше 40% загального об'єму виробництва, що підтверджує необхідність пошуку шляхів до нарощення власних виробничих потужностей за рахунок реалізації ресурсного потенціалу, який неефективно використовується, з метою зменшення залежності від закордонних постачань та посилення позицій постачальників української картонно-паперової продукції не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку.

Рис. 2. Динаміка виробництва та споживання паперу та картону в Україні (тис. т)

Джерело: побудовано за даними Міністерства промислової політики України

За допомогою методу екстраполяції дисертантом побудована прогнозна модель розвитку видавничо-поліграфічної галузі для Чернігівської області та визначено прогнозні показники обсягів реалізації продукції, що підтверджують пріоритетність галузі з точки зору подальшого розвитку та формування ефективного ресурсного забезпечення. Орієнтація на внутрішню ресурсну базу забезпечує високий підприємницький дохід, що обумовлює необхідність спрямування системи регіонального управління на інтенсифікацію ресурсного забезпечення за рахунок власних джерел. При цьому існуючі перешкоди, навіть при зростаючому попиті на продукцію галузі, призводять до її незадовільного ресурсного забезпечення. Рівень забезпеченості видавничо-поліграфічної галузі Чернігівської області регіональними ресурсами наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Забезпеченість ресурсами видавничо-поліграфічної галузі Чернігівської області

Автором запропоновано включити до програми соціально-економічного розвитку Чернігівського регіону пункт щодо стратегічного розвитку видавничо-поліграфічної галузі як пріоритетної, і передбачити необхідність удосконалення її ресурсного забезпечення.

Доведено, що в зв'язку зі специфікою виробництва, підприємства видавничо-поліграфічної галузі потребують безперервної діяльності по забезпеченню матеріальними ресурсами. На основі зазначеного, автором запропоновано введення коефіцієнту дисципліни ресурсного забезпечення (1), котрий визначає дисциплінованість постачальників ресурсів та є важливим внутрішнім показником підприємств галузі:

де: Ni - кількість постачань відповідного ресурсу за рік зі зривом строків постачань за і-м постачальником;

- загальна кількість постачань відповідного ресурсу за рік за і-м постачальником.

У дисертаційній роботі визначені основні заходи державної підтримки української видавничо-поліграфічної галузі в цілому та її ресурсного забезпечення, зокрема, зазначено про необхідність розробки стратегії підтримки та розвитку видавничо-поліграфічних підприємств на державному рівні, що буде враховувати формування ефективного ресурсного забезпечення. Дана стратегія повинна включати всіх суб'єктів діяльності галузі - державні та приватні друкарні й видавництва, навчальні заклади, постачальників обладнання, матеріалів та інше, а також передбачити умови для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних компаній. Наголошено, що законодавство, що регулює відносини у видавничій сфері, потребує систематизації та внесення відповідних коригувань в напрямі створення сприятливих умов функціонування галузі.

Комплексний аналіз ресурсного забезпечення та розвитку видавничо-поліграфічної галузі України дозволив: а) проранжувати регіони України за фактором «рівень розвиненості видавничо-поліграфічної галузі» та встановити рейтинг Чернігівської обл. (12 місце - середній рівень); б) з'ясувати, що окремі елементи ресурсного забезпечення хоча й сформовані, проте потребують удосконалення та зміни цільових функцій; в) визнати, що існуюча система забезпечення інформацією видавничо-поліграфічних підприємств стосовно наявних ресурсів є неефективною; г) засвідчити, що видавничо-поліграфічні підприємства потребують стабільної діяльності по забезпеченню матеріальними ресурсами; д) зазначити, що розвиток видавничо-поліграфічної сфери значною мірою залежить від рівня державної підтримки та створення сприятливих умов.

У третьому розділі «Формування системи ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі України» розроблено систему ресурсно-інформаційного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі на рівні Чернігівської області, схему послідовності її створення, обґрунтовано склад функцій РІС, визначено структуру та процедуру їх реалізації, розроблено моделі доцільності впровадження РІС, визначення ресурсного потенціалу, оцінки ефективності впровадження РІС.

Доведено, що впровадження ресурсно-інформаційної системи видавничо-поліграфічної галузі прискорить ресурсний обмін між постачальниками ресурсів і споживачами та за допомогою макроекономічного впливу сприятиме ефективності ресурсного забезпечення на всіх рівнях функціонування галузі.

За результатами аналізу основних факторів, стримуючих процес ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі, спроектовано поетапне створення РІС. Метою складу та функціонування елементів запропонованої системи є знаходження шляхів мобілізації резервів і застосування методів підвищення ефективності використання наявного ресурсного потенціалу. Визначені згідно з пріоритетними напрямами розвитку національної економіки цілі видавничо-поліграфічних підприємств області дозволяють стверджувати, що запровадження РІС у сукупності зі сформованими в її межах системоутворюючими цільовими підсистемами (ресурсною та інформаційною) забезпечить інтенсифікацію процесів раціонального використання ресурсного потенціалу, сформує умови упередження деструктивних змін та адаптації економічної системи до загроз і ризиків, дасть змогу спрямувати траєкторію економічного зростання галузі до перспективних напрямів розвитку.

Встановлено, що при управлінні процесами ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі необхідною умовою ефективного функціонування РІС є використання сучасних моделей управління організаційними системами, що дозволить знизити ризик зриву постачань.

У зв'язку з наявністю на сучасному етапі в економічних суб'єктів широкого кола критеріїв оптимального розвитку, пов'язаних з урахуванням нестабільності макроекономічних процесів, а також нерозвиненістю критеріїв урахування нечіткої вхідної інформації під час прийняття управлінських рішень, використання традиційних підходів є недосконалим і вже не відповідає існуючим потребам. Дисертантом проведено моделювання доцільності впровадження РІС у видавничо-поліграфічній галузі з використанням апарату аналітико-лінгвістичної апроксимації, тобто невизначених параметрів залежностей показників вхідних та вихідних змінних з використанням неформалізованих правил їх опису. Вхідні показники моделі подано в табл. 3. Формалізація лінгвістичних термів проведена за допомогою функцій належності.

На основі вхідної інформації, яка була отримана в результаті експертного опитування дисертантом, проведена апробація моделі оцінки доцільності введення РІС для суб'єктів видавничо-поліграфічної галузі Чернігівської області із застосуванням програмного пакету MS Excel та програми «Доцільність створення РІС» на мові програмування Delphi 7. За проведеними розрахунками інтегральна змінна Q становить 0,78, що підтверджує високий рівень доцільності впровадження РІС за даних значень вхідної інформації. ресурсний господарство поліграфічний інформаційний

Таблиця 3 Фактори впливу на доцільність створення РІС*

*визначено та згруповано автором

Зазначене вимагає оцінки ресурсного потенціалу відносно здатності виробничої системи забезпечувати випуск продукції в обсязі, що відповідає потенціалу попиту. Визначення стану забезпеченості ресурсами проведено на основі трьохкомпонентного показника, виду:

S = {S1 (x1); S2 (x2); S3 (x3)},

де: х1 = Ев - надлишок чи дефіцит оборотних засобів; х2 = Ет - надлишок чи дефіцит оборотних засобів та довгострокових позикових джерел формування запасів та витрат; x3 = ЕУ - надлишок чи дефіцит загальної величини основних джерел для формування запасів та витрат.

На основі структури вектору S виділені чотири типи забезпеченості ресурсами (табл. 4).

Таблиця 4 Визначення забезпеченості ресурсами видавничо-поліграфічної галузі

Для оцінки ресурсного потенціалу суб'єкта виділені чотири його основні типи по відношенню до можливості його інноваційного розвитку при одночасному забезпеченні поточних ресурсних потреб, а саме: великі ресурсні можливості, середні, низькі та нульові. У дисертаційній роботі було проведено розрахунки оцінки ресурсного потенціалу та визначення його типу на прикладі Чернігівської області із застосуванням програмного пакету MS Excel та програми «Визначення типу ресурсного потенціалу» на мові програмування Delphi 7. Проведені розрахунки засвідчили: а) трьохкомпонентний показник ресурсного потенціалу Чернігівської області відповідає нормальному рівню забезпеченості ресурсами (Sі= (0,1,1)); б) для впровадження РІС можливе залучення позикових коштів.

У результаті проведеної оцінки можливості впровадження РІС та наявного ресурсного потенціалу актуальним залишається питання побудови та дослідження моделі з метою оцінки ефективності впровадження РІС в умовах інтервальної невизначеності, тобто у стані неповного знання про ефект від впровадження, коли відома лише його належність до деякого інтервалу. Автором запропоновано використання динамічної міжгалузевої моделі взаємодії Леонтьєва-Форда, що має на меті відобразити взаємозв'язок економічного, екологічного і соціального факторів з інтервальною оцінкою ефекту від впровадження РІС.

Побудована інтервальна модель прийняття рішення щодо впровадження РІС ґрунтується на припущенні, що зміна значення виробничих функцій досягається лише за рахунок впровадження РІС без зміни масштабів виробництва. За моделлю Леонтьєва-Форда на основі статистичних даних для Чернігівської області Р(0,64;0,12;0,15) з урахуванням довірчих інтервалів (песимістичної та оптимістичної оцінок) визначені: а) область допустимих розв'язків ; б) область ефективних розв'язків. На основі розрахованих даних визначено, що впровадження РІС для видавничо-поліграфічної галузі в Чернігівській області є високоефективним.

Спираючись на проведене дослідження, обґрунтовано, що в Україні для забезпечення збалансованого розвитку видавничо-поліграфічної галузі технологія регулювання ресурсного забезпечення має орієнтуватися на вітчизняне виробництво, передбачати централізоване управління з використанням ринкових механізмів та децентралізацією рішення локальних задач. Регулювання повинно визначатися системністю підходів до формування ресурсного забезпечення на кожному з рівнів, а його основою, як на державному, так і на регіональному рівні, має стати створення РІС, необхідної не лише для залучення ресурсів, а й для впровадження ефективної інформаційно-комунікаційної системи видавничо-поліграфічної галузі.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційної роботи дозволяють сформулювати такі висновки і пропозиції науково-методичного і практичного характеру:

1. Ринкові умови господарювання потребують прийняття оптимальних управлінських рішень щодо ефективного використання ресурсів. У процесі господарської діяльності ресурси взаємодіють та забезпечують майбутній економічний ефект, а залучення ресурсів вимагає певних умов. У системі оціночних показників ефективності ресурсів доцільно використовувати економічну категорію «ресурсний потенціал», який являє собою систему ресурсів та додатково включає альтернативні ресурси і джерела їх постачання. Сукупність ресурсів створює базу для формування ресурсного забезпечення, що враховує спрямування, розширення, поповнення і відтворення джерел ресурсів.

2. Специфіка ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі має певні особливості: стихійність, спонтанність механізму регулювання, формування, трансформація та розвиток на мікрорівні. Державне регулювання на основі використання адаптивних методів управління дозволяє уникнути невизначеності траєкторії розвитку галузі, яка функціонує в умовах ресурсних обмежень. Провідним чинником, що гальмує підвищення конкурентоспроможності галузі є відсутність координації при вирішенні завдань ресурсного забезпечення з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку національної економіки. Використання комплексного підходу макроекономічного регулювання ресурсного забезпечення передбачає: оновлення нормативно-правової, організаційно-економічної та інформаційно-методичної бази ресурсного забезпечення галузі, оптимізацію комунікаційних зв'язків між учасниками процесу ресурсного забезпечення для результативного їх функціонування.

3. Підприємства видавничо-поліграфічної галузі не мають змоги працювати в умовах достатньої кількості потрібних та релевантних даних, через що неможливо здійснювати довгострокове прогнозування необхідності в ресурсах. Прийняття оптимізаційних рішень щодо перспектив реалізації процесів ресурсного забезпечення доцільно робити на основі використання моніторингу, який проводиться на національному, регіональному, локальному рівнях та передбачає відстеження за єдиними стандартами параметрів ресурсного забезпечення на основі показників розвитку галузі, координацію процесів ресурсного забезпечення в межах області, міста/району, провадження стратегії ресурсного забезпечення у межах виробництв. Організація багатофакторного моніторингу ресурсного забезпечення галузі є найбільш ефективним способом отримання необхідної інформації про стан її функціонування в державі, регіоні, місті. Прогнозно-аналітична оцінка, залежно від цілей та масштабів проведення, передбачає, по-перше, відстеження ефективності ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі в Україні, по-друге, використання специфічних показників при дослідженні розвитку галузі, по-третє, зосередження зусиль на досягненні певних цілей та завдань.

4. Розвиток видавничо-поліграфічної галузі в Україні відбувається недостатніми темпами, характеризується значною залежністю від імпортованих матеріальних ресурсів при наявності та неефективності використання власного потенціалу. Слід враховувати, що необхідною умовою прискорення розвитку галузі є не лише наявність ресурсів, а й державне сприяння і підтримка реалізації галузевих конкурентних переваг. У контексті стратегічного розвитку національної видавничо-поліграфічної галузі належну увагу необхідно приділяти ресурсному забезпеченню, як одному з показників конкурентоспроможності та ефективного функціонування галузі.

5. Аналіз позитивних і негативних змін у процесі функціонування національної видавничо-поліграфічної галузі засвідчив існування проблем у сфері ресурсного забезпечення, тому постає необхідність державного впливу за допомогою формування цілісної системи заходів. Функціонування видавничо-поліграфічних підприємств Чернігівської області в умовах ресурсних обмежень характеризується порушенням збалансованості ресурсного забезпечення. На основі побудованої прогнозної моделі визначено пріоритетність подальшого розвитку галузі на основі формування ефективного ресурсного забезпечення шляхом створення РІС для Чернігівської області. У зв'язку з необхідністю постійного та безперервного забезпечення матеріальними ресурсами запропоновано використання коефіцієнта дисципліни ресурсного забезпечення, котрий є важливим внутрішнім показником. Включення до Програми соціально-економічного розвитку Чернігівського регіону додатковим пунктом, стратегічного розвитку видавничо-поліграфічної галузі, як пріоритетної, шляхом створення РІС дасть можливість використати наявний ресурсний потенціал.

6. Авторська модель РІС галузі дозволить усунути перешкоди на шляху ресурсного забезпечення з подальшим його прискоренням у економічній структурі як регіону, так і країни, реалізувати основні напрямки, що поліпшать керованість процесами ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі, поєднає носіїв економічних інтересів, що пов'язані комунікаційними процесами. РІС покликана супроводжувати ресурси на всіх етапах процесу ресурсного забезпечення та надавати інформаційну підтримку видавничо-поліграфічним підприємствам. Формування та запровадження РІС в діяльності видавничо-поліграфічної сфери передбачає: створення активного інформаційного банку ресурсів з різними рівнями доступу, удосконалення інфраструктури просування необхідних ресурсів від підприємств-виробників до підприємств-споживачів, створення єдиної системи забезпечення інформацією всіх учасників процесу, створення умов для забезпечення соціальної, екологічної і економічної ефективності, реалізація комплексних цільових програм підвищення ефективності виробництва. Авторська модель оцінки «Доцільності створення РІС» дозволила встановити високий рівень доцільності впровадження РІС в діяльність підприємств видавничо-поліграфічної галузі Чернігівської області. Розрахунки оцінки ресурсного потенціалу з використанням програмного пакету MS Excel та авторської програми «Визначення типу ресурсного потенціалу» дали можливість обґрунтувати прийняття рішення про напрямок інноваційного розвитку з позицій існуючого стану можливості ресурсного забезпечення підприємств видавничо-поліграфічної галузі.

7. Впровадження РІС в Чернігівській області протягом найближчого часу дозволить: 1) мінімізувати сприйнятливість до загроз та ризиків; 2) підвищити швидкість ресурсного забезпечення підприємств видавничо-поліграфічної галузі; 3) забезпечити надійний контроль у системі управління ресурсним забезпеченням та підвищити його ефективність; 4) зменшити невідповідність функціонального забезпечення цільовим завданням. За результатами дослідження запропоновані практичні рекомендації для державних органів виконавчої влади щодо забезпечення умов, необхідних для запровадження оптимізаційної РІС й оперативного регулювання процесів ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі, запровадження сучасного прикладного інструментарію аналітичної оцінки ресурсного забезпечення, використання цільового програмного інструментарію для моделювання напрямів розвитку галузі в державі.

8. За параметрами активності розвитку видавничо-поліграфічних підприємств, обсягами реалізованої продукції та ресурсного потенціалу обґрунтовано необхідність координації і коригування регуляторних впливів. Вирішення основних проблем ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі ймовірне лише на засадах макроекономічного регулювання. Макроекономічне регулювання повинно бути активним та мати чітко визначені цілі. Зазначене передбачає розробку ефективних інструментів впровадження в практику державного регулювання стимулюючих економічних важелів діяльності суб'єктів видавничо-поліграфічної галузі. Зважена державна підтримка та створення сприятливих умов повинні враховувати наявність ресурсного потенціалу, підвищення попиту на видавничо-поліграфічну продукцію, значення галузі для країни та базуватися на основі планомірного організаційно-економічного впливу із застосуванням наступних методів: економічних (прогнозування, програмування, планування, фінансування розвитку видавничо-поліграфічної галузі), правових (оновлення нормативно-правової бази), організаційних (підтримка і сприяння розвитку системи ресурсного забезпечення), інформаційних (інформаційна підтримка видавничо-поліграфічної галузі).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Михайловська О. В. Стан та перспективи розвитку малого та середнього бізнесу в Україні / Є. Ю. Сахно, О. В. Михайловська, А. В. Красильникова // Наука й економіка: Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. - Випуск 4 (16) Том 2, 2009. - С.185 - 192 (0,6 друк. арк.). Особистий внесок автора: визначено перспективні напрямки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні; 0,3 друк. арк.

2. Михайловська О. В. Застосування теорії ігор у плануванні розвитку підприємств поліграфічної галузі / Є. Ю. Сахно, О. В. Михайловська // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Економіка підприємства: теорія і практика. - Ч. ІІ. - К.: КНЕУ, 2008. - С.573 - 578. (0,2 друк. арк.). Особистий внесок автора: обґрунтовано вибір найкращої стратегії у плануванні розвитку підприємств за допомогою теорії статистичних ігор; 0,1 друк. арк.

3. Михайловська О. В. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємств поліграфічної галузі в умовах невизначеності / Є. Ю. Сахно, Н. В. Ткаленко, О. В. Михайловська // Економічний простір: Збірник наукових праць. - №28/2. - Дніпропетровськ: НДАБА, 2009. - С.116 - 128 (0,8 друк. арк.). Особистий внесок автора: визначені особливості матеріального забезпечення підприємств поліграфічної галузі в умовах невизначеності; 0,3 друк. арк.

4. Михайловська О. В. Управління матеріальними запасами поліграфічного підприємства / Є. Ю. Сахно, О. В. Михайловська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: Збірник. - Чернігів: ЧДТУ, 2009. - №38. - С.50 - 56 (0,3 друк. арк.). Особистий внесок автора: обґрунтовано доцільність застосування ABC- аналізу та XYZ - аналізу при управлінні матеріальними запасами поліграфічного підприємства; 0,2 друк. арк.

5. Михайловська О. В. Макроекономічне регулювання ресурсного забезпечення видавничо-поліграфічної галузі / О. В. Михайловська // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 2 (117) / Наук. ред. І. Г. Манцуров. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 2011. - С.138 - 144. (0,5 друк. арк.)