Еколого-економічне оцінювання використання водних ресурсів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Еколого-економічне оцінювання використання водних ресурсів України

Матвійчук О.В.

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Рівне - 2011

Вступ

Актуальність теми. Впровадження в Україні екологічного за змістом водокористування вимагає вирішення проблем підвищення еколого-економічної ефективності діяльності суб'єктів водного господарства. Необхідність змін принципів провадження водогосподарської діяльності зумовлена реалізацією Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Серед іншого, це передбачає перехід на світові стандарти оцінювання ресурсного потенціалу, в тому числі і водних ресурсів, запровадження сучасних рішень та підходів до еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів.

Аналіз результатів досліджень Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем дав змогу стверджувати, що практично всі поверхневі водні джерела та приповерхневий водоносний горизонт України забруднені, а 88 % обстежених річок (та їхніх басейнів) мають екологічний стан від "поганого" до "катастрофічного". Нерегламентоване екологічними нормативами використання водних ресурсів у процесі економічного та соціального розвитку України зумовило докорінну перебудову водних систем, зниження стійкості екосистем річкових басейнів та їхньої здатності до самоочищення і самовідновлення.

Цінність водних ресурсів переважно розглядаються з точки зору забезпечення виробництва товарів та надання різноманітних послуг. Водночас вода як базовий екосистемний елемент майже не оцінюють в економічному аспекті. З огляду на вищевказане, влада та наукова громадськість ініціює пошук нових стратегій розвитку водного господарства України. Відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України "Концепції загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року" (від 3.09.2009 р. № 1029-р) нагальним визнано завдання розроблення аналітичних методів проведення оцінювання та визначення ризиків негативного впливу від провадження водогосподарської діяльності на здоров'я і тривалість життя людей.

Зазначене актуалізує вимогу розроблення нової методики еколого-економічного оцінювання, що спрямована на отримання адекватної оцінки водних ресурсів та ефективності їхнього використання. Подібна оцінка уможливлює створення таких умов господарювання, які б забезпечували потреби населення та різних галузей національної економіки водними ресурсами, відповідали вимогам збереження якості та природного відтворення водних джерел.

Вагомими у контексті дослідження проблем економіки природокористування, а також сфери еколого-економічної оцінки використання, охорони та відтворення водних ресурсів у басейнових водогосподарських комплексах (ВГК) є роботи таких вітчизняних учених, як О.О. Веклич, С.Л. Вендров, К.Г. Гофман, В.А. Голян, В.Я. Гуменюк, В.І. Данилов-Даніл'ян, С.І. Дорогунцов, Е.А. Зінь, Л.І. Калініченко, Л.Ф. Кожушко, Ю.П. Кулаковський, О.І. Лукашевич, К.С. Лосєв, О.М. Маценко, Л.Г. Мельник, А.А. Минц, І. М. Синякевич, В.А. Сташук, М.А. Хвесик, В.М. Шестопалов, О. В. Шкарупа, М. В. Щурик, О. В. Яроцька, А. В. Яцик. Цінні для дисертації напрацювання у сфері еколого-економічної проблематики зарубіжних дослідників Асіта Бісваса, Джекоба Бурка, Роя Броуера, Ставроса Георгіу, Арнольда Франка, Анні Форест, Ребеки Кларк, Кері Тернера, Марка Свіні.

Завдання впровадження в Україні екологічного водокористування актуалізує потребу обґрунтування концептуально нової методики прийняття ефективних рішень щодо збалансованого за екологічними та економічними параметрами розвитку водогосподарських комплексів на підставі адекватного еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів у процесі господарської діяльності певного водокористувача.

Таким чином, актуальність пропонованої дисертаційної роботи визначається її спрямованістю на нове концептуальне вирішення змісту еколого-економічного оцінювання, що сприятиме більш ефективному впровадженню еколого-економічних пріоритетів розвитку водогосподарського комплексу України, удосконаленню організаційно-економічного механізму регулювання та підвищенню еколого-економічної ефективності водокористування. Усе вищевказане зумовило мету, структуру та зміст дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Національного університету водного господарства та природокористування в рамках науково-дослідних тем "Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів (на прикладі підприємств Західного регіону України)" (номер державної реєстрації 0106U010488) та "Створення інтегрованої моделі території для прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах Західного регіону" (номер державної реєстрації 0106U009047). Досліджено зміст та особливості державного регулювання ефективності використання водних ресурсів, а також розроблено нову методику еколого-економічного оцінювання їхнього використання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є поглиблення методологічних основ та удосконалення методичних підходів щодо здійснення еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів.

Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

визначити наукові основи дослідження процесів використання водних ресурсів;

дослідити процес державного регулювання ефективності використання водних ресурсів;

з'ясувати сутність та значення еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів;

вивчити сучасні тенденції формування та розвитку водогосподарського комплексу країни;

провести структурний аналіз водокористування та водоспоживання за видами економічної діяльності;

сформулювати еколого-економічні характеристики використання водних ресурсів на регіональному рівні;

розробити основи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів;

провести моделювання еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів;

здійснити еколого-економічне оцінювання використання водних ресурсів регіонального водогосподарського комплексу (РВГК).

Об'єкт дослідження - процес використання водних ресурсів в умовах басейнового управління водогосподарським комплексом України.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні основи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування, регіональної економіки, економічної теорії сталого розвитку. Теоретичним підґрунтям дисертації є принцип взаємодії теорії та практики водокористування і природоохоронної діяльності.

Для досягнення визначеної у роботі мети використані такі методи дослідження: історико-економічний та історико-екологічний - під час розкриття механізму та історичної динаміки екологічних проблем водноресурсного потенціалу та водогосподарської діяльності в Україні; структурно-функціональний - у процесі вивчення водних ресурсів та водного господарства як системних явищ; порівняльного та статистичного аналізу - для систематизації проблем водокористування та водоохоронної діяльності в Україні; системний підхід - в ході розроблення та обґрунтування критеріїв еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів в Україні; нормативний та системний підходи - для дослідження напрямів удосконалення економічних умов водогосподарської та водоохоронної діяльності.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, а також Євросоюзу з питань природокористування; статистичні публікації Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державного агентства водних ресурсів України, Державного комітету статистики; монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, оприлюднені у періодичних та Інтернет-виданнях України та зарубіжжя.

Наукова новизна одержаних результатів. Викладені положення, висновки та рекомендації за результатами дисертаційної роботи розв'язують важливе наукове завдання розроблення аналітичних методів проведення оцінювання і визначення ризиків негативного впливу використання водних ресурсів.

Наукова новизна основних результатів дослідження, які винесено на захист, полягає у нижчевикладеному:

вперше:

обґрунтовано концептуальний підхід щодо сутності еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів, який передбачає визначення: рівня екологічної безпечності водокористування та екологічної обґрунтованості використання водних ресурсів; економічних показників (коефіцієнта продуктивності природоохоронних заходів, коефіцієнта оптимальності природоохоронних заходів);

удосконалено:

зміст категорії "еколого-економічне оцінювання", який, на відміну від наявного, передбачає комплексний підхід до оцінювання взаємозв'язаних і взаємодіючих функцій та властивостей води, що визначають її соціальну, економічну та екологічну цінність;

структурну схему формування програм з оптимізації водогосподарської діяльності, яка передбачає запропоновану в роботі послідовність її укладання та змістовне наповнення за результатами проведеного еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів;

набули подальшого розвитку:

обґрунтування процедури еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів як послідовного процесу, що складається із визначення проблеми оцінювання, вибору методів оцінювання, збору інформації, перевірки зібраних даних, формулювання оцінки;

інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо ефективного та екологічно обґрунтованого водокористування для максимального врахування вартості природно-ресурсних компонентів певної території та необхідних витрат для реалізації природоохоронних і ресурсовідновлювальних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та обґрунтовані у дисертації висновки і практичні рекомендації дають можливість відповідним державним органам влади і місцевого самоврядування застосовувати їх у ході розв'язання проблем управління водними ресурсами.

Пропозиції автора щодо процедури еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів, зокрема розрахунку рівнів екологічної безпечності водокористування та економічної обґрунтованості водокористування враховано під час підготовки аналітичних матеріалів Волинським обласним виробничим управлінням водних ресурсів і водного господарства (довідка № 1382/01/06-10 від 19.10.2010 р.), а також Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства (довідка № 03/648 від 3.02.2011 р.).

Результати дослідження з питань організації еколого-економічного оцінювання використано у навчальному процесі Національного університету "Острозька академія" (довідка № 1382 від 20.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота - це самостійно виконана праця, в якій вирішене важливе наукове завдання: удосконалено теоретичні, методичні та організаційні підходи до еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та їхнє практичне застосування було обговорено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції" (Рівне, 9-10 жовтня 2008 р.), "Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика" (Луцьк, 26-27 травня 2009 р.), "Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (Тернопіль, 30 березня 2009 р.), "Актуальні проблеми водного господарства і природокористування" (Рівне, 21-23 жовтня 2009 р.); "Вода для життя. Санітарія і демографія" (Київ, 20 березня 2008 р.), "Діяльність суб'єктів господарювання в контексті євроінтеграції" (Рівне, 18-19 квітня 2008 р.), "Фінансова система України: становлення та розвиток" (Острог, 16-17 травня 2008 р., 15-16 травня 2009 р., 14-15 травня 2010 р.); "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України" (Луцьк, 13-14 листопада 2008 р.), "Наукові засади розвитку водного господарства та меліорації земель" (Київ, 29-30 жовтня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 одноосібних друкованих праць у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 3,85 друк. арк. авторського тексту.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 208 стор. комп'ютерного тексту, з яких 177 сторінок основного тексту, що містить 42 таблиці та 9 рисунків. Список використаних джерел із 215 найменувань, що викладені на 21 сторінці, 6 додатків - на 9 сторінках.

1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, основні завдання, окреслено предмет та об'єкт дослідження, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їхню апробацію та використання, подано відомості про публікації автора, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі "Науково-теоретичні засади еколого-економічного оцінювання водних ресурсів" досліджено теоретичні основи визначення водних ресурсів (як вагомої компоненти природних ресурсів), а також проблему державного управління ними. Окремо з'ясовано сутність та значення еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів.

Вивчення процесу використання водних ресурсів має еволюційний характер, що пов'язане із розвитком людської цивілізації і, передусім, таких галузей економіки, як водний транспорт, лісосплав, енергетика, водопостачання і меліорація земель. Відзначено, що для водних ресурсів притаманні такі особливості: надзвичайна чутливість до зовнішніх впливів і визначальний характер для практично всіх екосистем; тривалий період відновлення водних ресурсів і водночас їхня фактична незамінність; зростання попиту на водні ресурси, що призводить до інтенсифікації використання водних об'єктів.

У дисертації поняття "водні ресурси" розглядається як особливий соціально-історичний феномен, змістовне наповнення якого безпосередньо зумовлене територіально-географічними чинниками. Водні ресурси слід розглядати у глобальному масштабі, при цьому їхня оцінка повинна передбачати еколого-економічне оцінювання запасів поверхневих та підземних вод окремо взятих територій. Об'єктивність такого підходу до розгляду водних ресурсів узгоджується із змістом Директиви Європейського парламенту та Ради 2000/60/ЄС, у якій встановлено рамки дій Європейських співтовариств стосовно політики у сфері водного господарства.

Під час вивчення процесів використання водних ресурсів констатовано доцільність застосування функціонального підходу, який передбачає опрацювання сукупності соціальних, економічних та екологічних характеристик водних ресурсів. З огляду на те, що водні ресурси є багатофункціональними за своєю сутністю, показано, що у поділі платежів за водокористування потрібно враховувати обґрунтованість обсягів води, які споживають водокористувачі для питних, побутового-господарських або промислових цілей; вимоги до якості води, яку використовують споживачі; специфіку використання води у виробничих потребах; ступінь забруднення стічних вод.

Реальними факторами забезпечення раціонального й екологічно обґрунтованого водокористування в нашій країні повинне стати державне регулювання цієї галузі. Втім, оскільки у вітчизняній практиці не передбачено комплексне дослідження використання водних ресурсів, екологічну функцію водних ресурсів практично не беруть до уваги.

У роботі розкрито умови та функціональне призначення дієвого нормативно-правового механізму державного управління використання водних ресурсів, обґрунтованого з екологічної точки зору. Показано, що для реального вирішення екологічних (антропогенних) проблем водокористування і водопостачання в Україні необхідне створення дієвого нормативно-правового механізму водокористування й удосконалення наявної системи управління охороною та використанням водних ресурсів.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що адаптація українського законодавства з цих питань до європейських вимог та стандартів відбувається надзвичайно повільно. Практично не розроблено наукове обґрунтування системи оцінювання ризиків водокористування і для окремих суб'єктів водогосподарської діяльності, і на рівні регіональних та басейнових водогосподарських комплексів. Реалізація цих вимог можлива лише за умов обов'язкового комплексного еколого-економічного оцінювання.

Сутність еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів представлено автором як процес аналітичної діяльності, спрямований на вимірювання прямих ефектів, результативності та довгострокових наслідків реалізації певних виробничих проектів або програм у процесі водогосподарської діяльності. На сьогодні поняття "оцінювання" переважно трактують як "оцінку" без урахування послідовності виконання певних процедур для формування цієї оцінки. Вважаємо, що семантичне наповнення поняття "оцінка" дає змогу використовувати його для позначення вже сформованого відношення до явищ природних чи соціальних за результатами проведених процедур оцінювання.

За спрямуванням еколого-економічного оцінювання водних ресурсів можна виокремити такі групи: 1) оцінювання, що передбачає передусім вивчення способів реалізації виробничих чи соціальних проектів та програм використання водних ресурсів; 2) оцінювання, метою якого є встановлення результатів та впливів реалізації проектів та програм на водні ресурси (наприклад, соціально-економічне або екологічне); 3) комплексне оцінювання, яке охоплює і певні етапи процесу реалізації, і результати досліджуваного проекту чи програм використання водних ресурсів.

З процедурної точки зору процес оцінювання використання водних ресурсів на рівні теоретичного узагальнення запропоновано розглядати як послідовність виконання комплексу операцій. Процес оцінювання постає як міждисциплінарне дослідження, в ході якого оперують аналітичними методами спеціального характеру.

Вітчизняній практиці притаманна тенденція до розмежування оцінювання водних ресурсів окремо за економічними та екологічними показниками. Економічну компоненту оцінювання використання водних ресурсів тлумачать як вартість або ефективність їхнього використання, екологічну - як якість цих ресурсів чи антропогенне навантаження від водогосподарської діяльності на навколишнє середовище.

У дисертації зазначено, що для більш ґрунтовного та точного відображення соціальних, економічних та екологічних цінностей водних ресурсів слід скорегувати і доповнити вітчизняні способи їхнього оцінювання з огляду на міжнародні принципи комплексного оцінювання водних ресурсів, як от: економічної ефективності витрат та вигод (cost-benefit analysis); комплексного аналізу; розширеної просторової та часової перспективи; підтримання функціональної різноманітності; довгострокового планування; залучення громадськості до питань визначення пріоритетів водокористування.

У другому розділі "Особливості використання водних ресурсів України" досліджено сучасні тенденції формування та розвитку водогосподарського комплексу країни, проведено структурний аналіз водокористування та водоспоживання за видами економічної діяльності та окреслено еколого-економічні характеристики використання водних ресурсів на регіональному рівні. Представлено специфіку залучення водних ресурсів типовими учасниками водогосподарської діяльності в Україні. Це уможливило більш ґрунтовне визначення та систематизацію типових проблем наявної методики еколого-економічного оцінювання водних ресурсів для різних видів водокористувачів та формування власної концепції такого оцінювання.

Аналіз результатів дослідження структури водогосподарського комплексу України засвідчує нерівномірний розподіл стоку води - у часовому та у територіальному вимірах. Дефіцит водних ресурсів слугує основним мотивом для створення потужного водогосподарського комплексу, структурна та функціональна організація якого повинні відповідати вимогам високопродуктивної, природно-господарської керованої системи, що не суперечить стійкості біосфери. Для сучасної системи управління водогосподарським комплексом України властиві такі ознаки, як децентралізація, відомча роздробленість та низький рівень взаємозв'язків, структурна ускладненість та функціонально-територіальна неузгодженість її елементів. Найбільш обґрунтованою просторовою одиницею, в межах якої виявляються природні фактори формування водних ресурсів та їхні якості, а також регіональні чинники водогосподарського комплексоутворення, є басейновий водогосподарський комплекс.

За результатами проведеного аналізу розкрито особливості водокористування різними учасниками водогосподарського комплексу України, що дало змогу констатувати різномасштабність, різноплановість (з екологічної точки зору) та специфічність зазначених водокористувачів. Досі для окремих водокористувачів не розроблено спеціалізованих методик комплексного еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів, а відтак немає дієвого засобу визначення економічно обґрунтованих обсягів водоспоживання, сум витрат необхідних на відтворення, а також для забезпечення охорони та покращення стану водних ресурсів. Наявні дані державного моніторингу водних об'єктів не дають можливості повною мірою робити висновок про обґрунтованість з екологічної точки зору обсягів водоспоживання у межах РВГК, а також про те, чи забезпечують витрати на охорону водних ресурсів, їхнє відтворення та збереження.

В роботі визначено оцінку використання водних ресурсів на регіональному рівні - Рівненської та Харківської областей. Вибір цих РВГК, що належать до різних басейнових управлінь, зумовлений відмінністю двох регіонів за показниками водозабезпеченості, рівнем техногенного навантаження на водні ресурси, а також за обсягами водокористування та соціально-економічним потенціалом. Встановлено, що показники капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону водних ресурсів у межах Рівненського РВГК за період 2005-2009 рр. відзначаються нестабільною тенденцією (табл. 1). Аналіз даних моніторингу водних об'єктів регіону доводить, що найбільшими забруднювачами водних ресурсів є комунальні господарства області.

Таблиця 1 Показники капітальних інвестицій та поточні витрати на охорону природних ресурсів (зокрема водних) у межах регіональних водогосподарських комплексів

Вивчення водогосподарського комплексу Харківської області показало, що потенційно екологічно небезпечними в межах області є 20 підприємств, які відрізняються і за видами діяльності, і за формою власності. Встановлено стабільне зростання показників капітальних інвестицій та поточних витрати на охорону водних ресурсів у межах Харківського водогосподарського комплексу за період 2005-2009 рр. (табл. 1). За результатами інструментально-лабораторного контролю якості поверхневих вод у межах цієї області впродовж періоду 2005-2009 рр. зафіксоване особливо значне антропогенне навантаження на водні об'єкти.

Шляхом проведення еколого-економічної характеристики використання водних ресурсів на рівні водогосподарських комплексів Рівненської та Харківської областей підтверджено необхідність розроблення довгострокових екологоорієнтованих стратегій з урахуванням активної ролі системи управління даних РВГК. Втім, складність прийняття відповідних управлінських рішень посилена відсутністю належної оцінки використання водних ресурсів на підставі розрахункових екологічних та економічних показників.

У третьому розділі "Концептуальні основи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів" розроблено основи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів, на підставі яких виконано моделювання еколого-економічного оцінювання їхнього використання, що уможливило проведення еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів регіональних водогосподарських комплексів.

Зміст еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів розкрито на підставі ресурсовідновлювального підходу, що передбачає використання водних ресурсів з урахуванням перспектив розвитку і збереження водних екосистем. При цьому враховано принципи функціонального підходу до розгляду водних ресурсів, за яким цінність водних ресурсів у межах інтегрованої еколого-економічної системи зумовлена процесами, до яких залучена вода. Передусім йдеться про підтримку стабільності у межах певної екосистеми (наприклад, басейну річки), а також про забезпечення виробництва товарів та надання різноманітних послуг.

Завданнями еколого-економічного оцінювання визначено: моніторинг екологічних змін у довкіллі, аналіз змін у довкіллі, попередження негативних наслідків, планування екологічно обґрунтованої діяльності суб'єктів водокористування. До найбільш вагомих функцій еколого-економічного оцінювання зараховано соціальну, економічну, екологічну, організаційну та інформаційну. Зміст основних етапів еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів, розроблений автором, наведено у табл. 2.

Отримана інформація про показники якості води та гідрологічні характеристики водних об'єктів, а також відомості щодо практики водокористування в межах певного регіонального водогосподарського комплексу є основою для проведення розрахунків групи запропонованих у роботі показників: рівнів екологічної безпечності водокористування (Рек.без.) та екологічної обґрунтованості водокористування (Рек.обґ.).

Таблиця 2 Зміст основних етапів еколого-економічного оцінювання

Рівень екологічної безпечності водокористування (Рек.без.) є усередненим показником відповідності фактичної якості води до граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин для певного типу водокористування.

Рівень екологічної безпечності водокористування має становити Рек.без.?1 - "безпечний рівень", адже співвідношення будь-якого фактичного значення показника і-ої складової (рівень певного забруднення) із його базовим значенням (рівень гранично допустимої концентрації - ГДК) не має перевищувати одиниці. У разі, якщо Рек.без. >1, пропонуємо оцінювати рівень небезпеки водокористування за наступною шкалою значень: "допустимий стан", якщо рівень відхилення Рек.без. від нормативної 1 становить не більше 10 %; "критичний стан" - рівень відхилення Рек.без. від нормативної 1 складає більше 10 %. Таку градацію обґрунтовано у дисертації за допомогою закону обмежувального (лімітуючого) чинника.

Таким чином, показник рівня екологічної обґрунтованості водокористування (Рек.обґ.) визначається шляхом розрахунку запропонованих у дисертаційній роботі коефіцієнта виснаження водоресурсного потенціалу (Квисн) та коефіцієнта екологічної вмотивованості (Kек.вм).

Повноти еколого-економічного оцінювання досягаємо шляхом розрахунків запропонованих у роботі спеціальних економічних за змістом показників: 1) коефіцієнта природоохоронної ефективності (Кпр.еф.), що відображає частку витрат на відшкодування збитків від нераціонального використання водних ресурсів у структурі загальних витрат, пов'язаних із охороною водних ресурсів (у роботі обґрунтовано, що значення Кпр.еф. має бути спрямоване до 0); 2) коефіцієнта оптимальності природоохоронних заходів (Kоп.пр.з.), що відображає відношення суми витрат на відшкодування збитків від нераціонального використання водних ресурсів та витрат на охорону і відтворення водних ресурсів під час виробничої діяльності до вартості продукції, виробленої із залученням водних ресурсів. У роботі обґрунтовано, що цей показник має знаходитися у діапазоні: 1,2 % ? Kоп.пр.з ? 2 %. Тобто значення цього коефіцієнта в ідеалі повинне відповідати величині витрат на природоохоронну діяльність у розвинених країнах, але бути не меншим, ніж середня величина подібних витрат в Україні.

У дисертаційній роботі на основі реальних первинних даних проведене оцінювання водокористування у Рівненській та Харківській областях у контексті реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами. Зокрема, результати еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів у межах Рівненського регіонального водогосподарського комплексу дають підстави стверджувати, що водогосподарська діяльність тут відповідає екологічним вимогам (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахункові показники еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів у межах регіональних водогосподарських комплексів

Виробнича діяльність впродовж 2005-2009 рр. не вплинула істотним чином на гідрологічні властивості та екологічний стан водних ресурсів Рівненської області. Доведено, що в межах цього РВГК необхідно збільшити витрати на охорону водних ресурсів (передусім капітальні інвестиції), що вимагає акумуляції відповідних коштів на рівні як обласного, так і районних бюджетів. Завданням роботи Рівненських місцевих органів влади та самоврядування в означеному напрямі має бути створення постійних джерел фінансування регіональних водоохоронних програм.

Шляхом проведення розрахунків спеціальних показників установлено, що Харківський РВГК є неблагополучним з точки зору екологічної обґрунтованості водогосподарської діяльності (табл. 3). З огляду на зазначене актуалізується потреба розроблення масштабних програм підвищення ефективності використання водних ресурсів, у яких повинно бути враховані такі рекомендації: виконати реконструкцію наявних та збудувати нові очисні споруди; провести модернізацію централізованих систем водопостачання та водовідведення; запровадити жорсткий контроль щодо зниження скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти; запровадити сучасні системи обліку використання водних ресурсів; реалізувати заходи з відновлення та підтримки сприятливого гідрологічного режиму на водних об'єктах регіону; розробити та впровадити бюджетні та позабюджетні програми з водоохоронної діяльності.

Доведено, що комплексне еколого-економічне оцінювання використання водних ресурсів реально уможливить досягнення балансу між екологічними й економічними характеристиками водних ресурсів, а також більш ґрунтовне оцінювання ризиків та безпеки використання водних ресурсів.

Висновки

економічний державний водогосподарський

Одним із найбільш вагомих завдань державного значення на сучасному етапі розвитку українського суспільства є підвищення еколого-економічної ефективності використання водних ресурсів, що передбачає удосконалення методичних підходів до проведення еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. В рамках вирішення означеної проблеми автором у роботі здійснено наступне:

1. Розглянуто наукові основи дослідження процесів використання водних ресурсів в історичному та еколого-економічному аспектах. Визначено зміст поняття "водні ресурси", що розкрито через трактування водних ресурсів як сукупності природних вод, обсяг та способи залучення яких у виробничу діяльність знаходяться у прямій залежності від рівня соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Показано, що водні ресурси виконують такі принципово важливі для людини функції, як екологічну, соціальну та економічну, що зумовлює необхідність ґрунтовного та глибокого за змістом еколого-економічного оцінювання цього виду ресурсів.

2. Встановлено, що підґрунтям ефективного забезпечення раціонального водокористування у нашій країні є державне регулювання даної галузі. Результати проведеного дослідження свідчать, що адаптація українського законодавства про водні ресурси до відповідних європейських вимог та стандартів відбувається надзвичайно повільно: у вітчизняній практиці водокористування практично не розроблено належного обґрунтування системи оцінювання ризиків водокористування.

3. У роботі особливу увагу зосереджено на вивченні сутності та значення еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів для національної водогосподарської сфери, яке розглянуто як процес аналітичної діяльності, спрямований на вимірювання прямих ефектів, результативності та довгострокових наслідків реалізації певних виробничих проектів або програм у процесі водогосподарської діяльності. Доведено, що вітчизняній практиці властиве розмежування оцінювання водних ресурсів на економічне та екологічне, що, очевидно, знижує адекватність такого оцінювання.

4. Дефіцит водних ресурсів у країні визнано основним мотивом створення потужного водогосподарського комплексу. Для забезпечення високопродуктивної природно-господарської керованої системи в Україні відбувається створення системи басейнових водогосподарських комплексів. Разом з тим, конкретні напрями вирішення завдань збалансованого за економічними й екологічними параметрами розвитку водогосподарських комплексів можна сформулювати на ґрунті чіткого уявлення про зв'язок між специфікою водогосподарської діяльності певного водокористувача та еколого-економічними чинниками, що впливають на результативність такої діяльності.

5. З'ясовано, що подальший розвиток економіки України неможливий без оптимізації територіально-галузевої структури водогосподарського комплексу (ВГК) країни та підвищення еколого-економічної ефективності водокористування. Одним із варіантів вирішення завдання екологізації водокористування є впровадження розробленої у дисертації системи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. Перевагами такої системи є створення передумов для пошуку компромісних рішень, які у підсумку мають запобігти екологічному виснаженню водних ресурсів та сприяти забезпеченню сталого економічного зростання суспільства.

6. У роботі визначено еколого-економічні характеристики використання водних ресурсів на регіональному рівні, що можуть слугувати підґрунтям комплексного еколого-економічного оцінювання. Зокрема, сформульовано оцінку використання водних ресурсів на регіональному рівні - в Рівненській та Харківській областях. Наголошено, що оцінювання використання водних ресурсів на регіональному рівні - це обов'язкова умова розроблення довгострокових екологічно зорієнтованих стратегій розвитку регіональних водогосподарських комплексів.

7 Автором запропоновано концептуальні основи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. Сформульовані у дисертації методичні підходи дозволяють реалізувати такі принципи комплексного оцінювання водних ресурсів, які вважають обов'язковими у світовій практиці оцінювання водокористування. Також враховано вимоги функціонального підходу до трактування водних ресурсів, що дає можливість підтримувати стабільність в межах певної екосистеми (наприклад, басейну річки), а також забезпечити виробництво товарів та надання різноманітних послуг.

8. Досліджено методологічні аспекти еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів, зокрема зміст еколого-економічного оцінювання розширено шляхом включення до нього комплексного оцінювання взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, властивостей і якостей води.

У процедурі еколого-економічного оцінювання передбачено встановлення нових показників екологічності водокористування - рівня екологічної безпечності водокористування, рівня екологічної обґрунтованості водокористування, розрахунки коефіцієнтів продуктивності природоохоронних заходів та оптимальності природоохоронних заходів.

9. Проведене еколого-економічне оцінювання використання водних ресурсів у межах Рівненського регіонального водогосподарського комплексу дає підстави стверджувати, що виробнича діяльність впродовж 2005-2009 рр. істотно не вплинула на гідрологічні властивості та екологічний стан водних ресурсів області. Доведено, що у межах Рівненського регіонального водогосподарського комплексу необхідно збільшити витрати на охорону водних ресурсів (передусім капітальні інвестиції), щоб останні відповідали, принаймні, середній величині (у відносних значеннях) подібних витрат в Україні.

Встановлено, що Харківський регіональний водогосподарський комплекс є неблагополучним з точки зору екологічної обґрунтованості водогосподарської діяльності. Типовим є забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових та житлово-комунальних підприємств. Все це зумовлює нагальність розроблення масштабних програм підвищення ефективності використання водних ресурсів у межах цього РВГК, а також збільшення витрат на охорону водних ресурсів, їхнє відтворення та збереження.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1) Матвійчук О. В. Проблемний контекст сучасної методології оцінки природних ресурсів / О. В. Матвійчук // Вісник НУВГП. - 2007. - Вип. 1 (37): Економіка. - С. 115-121.

2) Матвійчук О. В. Перспективи вдосконалення складових еколого-економічної оцінки використання водних ресурсів / О. В. Матвійчук // Вісник НУВГП. - 2008. - Вип. 1 (41): Економіка. - С. 187-196.

3) Матвійчук О. В. Плата за водокористування як засіб фінансування та стимулювання природоохоронної діяльності / О. В. Матвійчук // Збірник наукових праць Острозької національної академії. - Острог, 2008. - Вип. 10. Частина 1. - С. 266-272.

4) Матвійчук О. В. Методологічні основи еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів / О. В. Матвійчук // Вісник НУВГП. - 2008. - Вип. 3 (43): Економіка. - С. 206-212.

5) Матвійчук О. В. Оцінка структури водно-ресурсного потенціалу України в сучасних економічних умовах / О. В. Матвійчук // Вісник НУВГП. - 2008. - Вип. 4 (44): Економіка. - С. 300-306.

6) Матвійчук О. В. Водні ресурси як об'єкт дослідження: історична ретроспектива / О. В. Матвійчук // Вісник НУВГП. - 2009. - Вип.1 (45): Економіка. - С. 178-185.

7) Матвійчук О. В. Державне регулювання водогосподарської діяльності. / О. В. Матвійчук // Збірник наукових праць Острозької національної академії. -2009. - Вип. 11. Серія "Економіка". - С. 109-115.

8) Матвійчук О. В. Методичні засади оцінювання підземних вод / О. В. Матвійчук // Збірник наукових праць Острозької національної академії. -2010. - Вип. 13. Серія "Економіка". - С. 141-150.

9) Матвійчук О. В. Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні / О.В.Матвійчук // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. - 2010. - № 1 (101) - С. 41-47.

10) Матвійчук О. В. Відновлювальна концепція еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів / О. В. Матвійчук // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. - 2010. - № 3 (103) - С. 23-28.

11) Матвійчук О. В. Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів / О. В. Матвійчук // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. - 2010. - № 5 (105) - С. 23-28.

12) Матвійчук О. В. Актуальні проблеми екологізації економіки України в сучасних умовах розвитку. / О. В. Матвійчук // Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України: матеріали Першої науково-практичної конференція молодих науковців, аспірантів, здобувачів і студентів (Луцьк, 13-14 листопада 2008 р.) / ВНУ імені Лесі Українки. - Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2008. - С. 31-33.

13) Матвійчук О. В. Роль регіональних програм в побудові державного управління водними ресурсами за басейновим принципом. / О. В. Матвійчук // Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми: матеріали IV міжнародної Інтернет-конференції (Тернопіль, 30 березня 2009 р.) / Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - С. 8-10.

14) Матвійчук О. В. Сучасний методологічний підхід до еколого-економічної оцінки водних ресурсів. / О. В. Матвійчук // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика: матеріали XIV Міжнародної науково-практичної конференції, (Луцьк, 26-27 травня 2009 р.) / ВНУ імені Лесі Українки. - Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2009. - С. 419-421.

Размещено на Allbest.ru