Вплив кон’юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону

Структурно-динамічні тенденції зміни кон’юнктури регіонального ринку зерна на прикладі Луганської області. Порядок розрахунку регіональних еквівалентних цін на зерно. Елементи системи оцінки впливу кон’юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 49,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

УДК 338.439+332.1+339.13

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Вплив кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону

Спеціальність 21.04.01 - Економічна безпека держави

Марков Руслан Валентинович

Луганськ 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення продовольчої безпеки є невіддільною складовою громадянських прав людини, запорукою розвитку суспільства та підґрунтям економічної безпеки держави. Тому особливу увагу науковців прикуто до вивчення процесів, які так чи інакше впливають на продовольчу безпеку держави та її окремих регіонів. Серед таких процесів найвпливовішими є ті, що формують кон'юнктуру ринку зерна, яка відображає економічну ситуацію на ринку, котра характеризується співвідношенням попиту та пропозиції на зерно. Зерно є сировиною для виготовлення хлібних продуктів харчування, питома вага яких у раціоні населення України складає понад 50%. Вплив кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку зумовлений ще й тим, що фуражне зерно є основою виробництва тваринницької продукції. Суттєві зміни кон'юнктури ринку зерна навіть окремого регіону можуть дестабілізувати ринок продовольства України та спричинити погіршення харчування значної частини її населення.

У вітчизняній науці проведено ґрунтовні дослідження щодо продовольчої безпеки держави, але дослідження продовольчої безпеки на регіональному рівні є фрагментарними та несистемними. В них не приділено достатньої уваги вивченню впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону. Ці причини зумовлюють необхідність вирішення сукупності завдань щодо вивчення такого впливу. Тому актуальність теми дисертаційної роботи визначається необхідністю вивчення причинно-наслідкових зв'язків впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону та розроблення інструментарію оцінювання такого впливу.

Результати дослідження впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону мають стати фундаментальними підвалинами вдосконалення державного регулювання ринку зерна, поглибити наукові уявлення про продовольчу безпеку регіону, посприяти розробленню шляхів і способів подолання загроз такій безпеці. Актуальність дослідження впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону визначила об'єкт і предмет дисертаційної роботи, а також її логіку, завдання, послідовність і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Розроблені здобувачем рекомендації щодо подолання загроз продовольчій безпеці регіону використані при виконанні держбюджетної теми ДН-7-09 "Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб'єктів господарської діяльності в умовах інноваційного розвитку економіки та економіки знань" (номер держреєстрації, 0109U000083, 2009-2011 рр.). Розробки здобувача щодо оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону використано при виконанні держбюджетних тем "Соціально-економічні проблеми створення конкурентоспроможного сільського господарства на південному сході України" (номер державної реєстрації 0104U005404, 2004-2006 рр.) та "Економічні інтереси учасників агропродуктового ринку" (номер державної реєстрації 0107U006838, 2007-2011 рр.) (Луганський національний аграрний університет).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо формування впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону.

Для досягнення мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:

· деталізовано зміст понять "продовольча безпека держави" та "продовольча безпека регіону";

· виявлено структурно-динамічні тенденції зміни кон'юнктури регіонального ринку зерна (на прикладі Луганської області);

· ідентифіковано загрози продовольчій безпеці регіону з урахуванням кон'юнктури ринку зерна (на прикладі Луганської області);

· запропоновано порядок розрахунку регіональних еквівалентних цін на зерно;

· проаналізовано еластичність попиту на хлібні продукти та фураж у регіоні;

· визначено елементи системи оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону;

· використано розроблені рекомендації щодо визначення впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону в діяльності регіональних органів державної влади.

Об'єктом дослідження є продовольча безпека регіону.

Предметом дослідження є логіка, принципи та вимоги до визначення причинно-наслідкових зв'язків формування впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі виконуваного дослідження. Теоретичне підґрунтя дисертації склали положення інституціоналізму, світової концепції продовольчої безпеки, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань кон'юнктури ринку зерна.

Правову базу дослідження склали нормативно-правові акти України з питань продовольчої безпеки та державного регулювання ринку зерна.

Інформаційною базою послугували дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, фінансова та статистична звітність сільськогосподарських підприємств області, результати соціологічних опитувань, а також результати власних досліджень.

У роботі використано системний підхід (при вдосконаленні інформаційно-аналітичного забезпечення продовольчої безпеки регіону), структурно-логічний аналіз (при дослідженні структурно-динамічних тенденцій зміни кон'юнктури регіонального ринку зерна), історичний метод (при ретроспективному оцінюванні процесу трансформації державного регулювання регіонального ринку зерна), монографічний метод (при вивченні літературних джерел, нормативно-правових актів і практики діяльності окремих виробників зерна), соціологічні методи (при дослідженні еластичності попиту на хлібні продукти та фуражне зерно), графічний метод (при вивченні тенденцій зміни цін на зерно), метод коефіцієнтів (при визначенні еластичності попиту на зерно та продукти його переробки), балансовий метод (при оцінюванні зміни структури регіональних зернових балансів), рейтинговий метод (при комплексному оцінюванні впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону), метод екстраполяції (при формуванні прогнозів щодо зміни обсягів попиту та пропозиції на ринку зерна), прийом аналітичних групувань (при дослідженні основних чинників рентабельності зернового виробництва), факторний аналіз (при аналізі впливу основних чинників валового збору зерна), кореляційно-регресійний аналіз (при вивченні чинників, що впливають на рівень цін та собівартості зерна).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у виявленні причинно-наслідкових зв'язків зміни попиту та пропозиції зерна на регіональному ринку, які визначають характер впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону та зумовлюють пошук способів подолання загроз такій безпеці.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

· з використанням виявлених причинно-наслідкових зв'язків зміни попиту та пропозиції зерна на регіональному ринку розроблено систему оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону, елементами якої є ієрархічно декомпозовані групи показників (попиту та пропозиції зерна в регіоні, результативності державного регулювання ринку зерна), інтегральний показник рівня продовольчої безпеки регіону та інструментарій оцінювання;

уточнено:

· ідентифікацію дихотомії "продовольча безпека - продовольча небезпека" шляхом зіставлення фактичної пропозиції продовольства з мінімальною потребою населення в харчуванні та порівняння вартості мінімального раціону населення за ринковими цінами з гарантованими йому державою мінімальними доходами;

· пріоритети й особливості вітчизняної аграрної політики на ринку зерна за встановленими етапами: домінування на ринку зерна системи державного замовлення (1992-1997 рр.), активна участь держави в матеріально-технічному забезпеченні зернового виробництва (1998-1999 рр.), активізація використання економічних важелів регулювання зернового ринку (з 2000 р.);

удосконалено:

· порядок розрахунку еквівалентних цін на зерно в регіоні з урахуванням фактичних та неявних витрат на його зберігання, результати якого є основою для визначення амплітуди нормативних (критичних) сезонних коливань цін на регіональному ринку зерна;

· інформаційно-аналітичне забезпечення визначення очікуваних змін попиту на регіональному ринку зерна за результатами уточнення порядку вимірювання еластичності попиту на хлібні продукти та фураж за цінами й доходами населення регіону;

· процедуру подолання загроз продовольчій безпеці регіону шляхом урахування кон'юнктури ринку зерна, що дозволить підвищити оперативність ідентифікації загроз продовольчій безпеці регіону та результативність державного регулювання регіонального ринку зерна.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації теоретичні положення, розроблені підходи й отримані результати доведені до рівня методичних положень щодо оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

· процедури подолання загроз продовольчій безпеці регіону з урахуванням стану кон'юнктури ринку зерна,

· порядку розрахунку еквівалентних цін на зерно з урахуванням фактичних та неявних витрат на його зберігання.

Розробленні рекомендації автора використано в практичній діяльності Головного управління економіки (акт № 22-4/173 від 15.12.2010 р.), Головного управління агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації (довідка № 25-6/10 від 09.06.2010 р.), управлінь агропромислового розвитку Новоайдарської та Старобільської районних державних адміністрацій Луганської області (довідка № 43 від 07.02.2006 р.; довідка № 515 від 30.12.2005 р.), Луганського регіонального відділення Аграрного фонду (довідка № 13/11-10 від 17.11.2010 р.), Громадської організації "Інститут розвитку аграрних ринків" (довідка № 32-11 від 02.02.2011 р.), ТОВ "Луганська сільськогосподарська дорадча служба" (довідка № 3 від 12.01.2006 р.), а також у діяльності Поморського осередку сільськогосподарського дорадництва в Гданську (Республіка Польща, довідка № 1 від 27.08.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо ідентифікації та оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону. Внесок автора в опубліковані в співавторстві наукові праці представлено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції у Харківському державному технічному університеті сільського господарства "Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання" (м. Харків, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Національному аграрному університеті "Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи" (м. Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Луганському національному аграрному університеті "Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України" (м. Луганськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва "Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи" (м. Харків, 2002 р.), Науково-практичній конференції у Київському національному економічному університеті "Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки" (м. Київ, 2003 р.), Науковому зібранні, присвяченому пам'яті В.І. Вернадського у Миколаївському державному гуманітарному університеті ім. Петра Могили "Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку причорноморського регіону" (м. Миколаїв, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Луганському національному аграрному університеті "Актуальні проблеми сучасного землеробства" (м. Луганськ, 2003 р.), Международной научно-практической конференции в Кубанском государственном аграрном университете "Рыночные отношения в странах СНГ: проблемы, тенденции, перспективы" (Российская Федерация, г. Краснодар, 2004 г.), Міжнародній науково-теоретичній конференції у Державному агроекологічному університеті "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (м. Житомир, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Сумському національному аграрному університеті "Аграрний форум-2006" (м. Суми, 2006 р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції у Державному закладі "Луганський інститут праці та соціальних технологій" "Організація самодостатності промислового регіону: проблеми ринку, економіки і бізнесу (м. Луганськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Таврійському державному агротехнологічному університеті "Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури" (м. Мелітополь, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. Петра Василенка "Ринкова трансформація економіки АПК" (м. Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Таврійському державному агротехнологічному університеті "Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі" (м. Мелітополь, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва "Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектору" (м. Харків, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції у Полтавській державній аграрній академії "Ринкова трансформація національної економіки: досягнення теорії та проблеми практики" (м. Полтава, 2010 р.), Международной научно-практической конференции в Курганской государственной сельскохозяйственной академии "Проблемы модернизации АПК" (Российская Федерация, г. Курган, 2010 г.), Міжнародній науково-практичній конференції у Таврійському державному агротехнологічному університеті "Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва" (м. Мелітополь, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 29 наукових працях, серед яких 2 колективні монографії, 2 статті - у наукових журналах, 17 статей - у збірниках наукових праць, 8 публікацій - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 11,1 д.а., з яких автору належить 10,3 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 210 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 20 таблиць і 30 рисунків, які подано на 33 сторінках. Список використаних джерел із 313 найменувань уміщено на 35 сторінках, 15 додатків - на 85 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Передумови визначення впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону

В сучасній науці існує кілька підходів щодо визначення стану продовольчої безпеки. Стан продовольчої безпеки найчастіше визначається за критеріями фактичної наявності на продовольчому ринку продуктів харчування в кількості, достатній для підтримки активного, здорового життя всього населення (незалежно від місця виробництва), та економічної доступності продуктів харчування для населення, а головні положення цих підходів стосуються забезпечення населення екологічно чистою, безпечною для здоров'я їжею; забезпеченості продуктами харчування вітчизняного виробництва; наявності на продовольчому ринку достатньої кількості продовольства (ураховує наявність продовольства, здатність агропромислового комплексу вчасно реагувати на зміни кон'юнктури ринку та економічну спроможність населення купувати необхідні продукти харчування). Останній підхід є найкомплекснішим, саме тому його використано в нормативно-правових актах (Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 18 червня 2005 р., Комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 р.), але недоліком даного підходу є нечіткість у визначенні поняття "продовольча безпека регіону".

У роботі уточнено визначення поняття "продовольча безпека регіону" з використанням ідентифікованої дихотомії "продовольча безпека - продовольча небезпека". Продовольча безпека регіону є невіддільною складовою продовольчої безпеки держави, тому уточнення визначення поняття "продовольча безпека регіону" виходить з уточненого визначення поняття "продовольча безпека держави": продовольча безпека держави (на відміну від її продовольчої небезпеки) визначається таким станом продовольчого ринку кожного регіону країни протягом тривалого часу, коли пропозиція продовольства перевищує науково обґрунтовану (медично рекомендовану) потребу населення в продуктах харчування, а ринкова вартість науково обґрунтованого (медично рекомендованого) раціону є нижчою за гарантовані державою мінімальні доходи населення.

У поданому визначенні поняття "продовольча безпека регіону" простежується вплив кон'юнктури продовольчого ринку та його складових (у тому числі найважливішої - ринку зерна) на продовольчу безпеку регіону, тобто кон'юнктура регіонального ринку зерна суттєво впливає на продовольчу безпеку регіону.

Рівень продовольчої безпеки регіону є задовільним лише за умов, коли точка ринкової рівноваги (MB) знаходиться на площині "F6-F9", обмеженій, з одного боку, прямою, на якій позначено ціну на зерно, котра відповідає мінімальним гарантованим доходам населення (pmin), а з іншого - прямою, на якій позначено обсяги зерна, що необхідні для забезпечення мінімальної потреби регіону (qmin). Якщо точка ринкової рівноваги знаходиться в площині "F1-F5", то має місце продовольча небезпека, зумовлена неможливістю забезпечити мінімально необхідну пропозицію зерна в регіоні або його споживання в мінімально необхідній потребі.

З урахуванням уточненого визначення поняття "продовольча безпека регіону» в роботі розглянуто показники продовольчої безпеки, які упорядковано за принципом ієрархічної декомпозиції. На першому (вищому) рівні системи показників знаходиться показник "співвідношення суми регіональних обсягів виробництва та перехідних запасів зерна та регіональної потреби в зерні", на другому - показники пропозиції (характеризують фактичну наявність зерна в регіоні та можливості його збільшення) та показники попиту (відображають економічну доступність хлібних продуктів і фуражного зерна для споживачів). Кожна з груп показників другого рівня може поділятися на окремі підгрупи. Сформована система показників продовольчої безпеки регіону потребує дослідження її дієвості та аналітичності, що й зумовило необхідність визначити порядок розрахунку цих показників і дослідити кон'юнктуру регіонального ринку зерна.

Розділ 2. Дослідження тенденцій та особливостей кон'юнктури регіонального ринку зерна (на прикладі Луганської області)

В межах предметної області в дисертаційній роботі на прикладі Луганської області досліджено тенденції й особливості кон'юнктури регіонального ринку зерна. Таке дослідження передбачало вивчення особливостей формування пропозиції на даному ринку, виявлення структурно-динамічних тенденцій зміни попиту та аналіз особливості впливу державного регулювання ринку зерна щодо подолання загроз продовольчій безпеці регіону.

Дослідження особливостей формування пропозиції на ринку зерна Луганської області показало, що її стан здебільшого є задовільним, однак в окремі періоди пропозиція зерна суттєво зменшувалася. Головна причина такого зменшення криється в нестабільності обсягів виробництва зерна на душу населення. Зокрема, в Луганській області виробництво зерна на душу населення варіювало від 169 кг у 2000 р. до 700 кг у 2008 р. Такий розмах варіації є загрозливим для продовольчої безпеки регіону, подолання якого вимагає застосування відповідних стабілізувальних заходів. Пропоновані в роботі заходи мають ураховувати можливості підвищення врожайності зернових культур за рахунок упровадження інтенсивних технологій їхнього вирощування, екстенсивні ж способи подолання таких загроз унеможливлені через обмеженість земельних ресурсів.

Виявлення структурно-динамічних тенденцій зміни попиту на регіональному ринку зерна Луганської області показало, що, по-перше, починаючи з 2001 р., споживання хлібних продуктів у досліджуваному регіоні постійно зменшувалося (у середньому на 4,7 кг на рік у розрахунку на одного жителя), по-друге, зменшення попиту на продовольче зерно в Луганській області зумовлено скороченням чисельності населення (з 2,6 млн у 2001 р. до 2,3 млн у 2010 р.). Ці причини викликали зменшення попиту на продовольче зерно в досліджуваному регіоні протягом 2000-2010 рр. з 450,9 тис. т до 330,5 тис. т, тобто на 26,7 %.

Важливою складовою досліджень попиту є вивчення його еластичності. В роботі еластичність регіонального попиту на зерно проаналізовано з використанням уточненого порядку її вимірювання - за результатами опитувань жителів регіону та покупців фуражу. Такі опитування проводилися щорічно протягом 2004-2009 рр. шляхом анкетування щодо можливих змін обсягів купівлі хлібних продуктів харчування та фуражу за умов коливань цін на них. Розраховані коефіцієнти цінової еластичності попиту показали, що зміни рівня цін на хлібні продукти на 1% супроводжуються протилежними за напрямком змінами обсягів попиту на хлібні продукти (на 0,45% за даними 2005 р. та 0,42% за даними 2009 р.). Тобто цінова еластичність попиту на хлібні продукти знижувалася, але перевищувала її рівень у країнах з розвиненою економікою, що пояснюється невисоким рівнем життя населення України, а також особливостями його національного традиційного раціону. Середнє значення коефіцієнта цінової еластичності попиту на фуражне зерно було значно вищим (у 2005 р. та 2009 р. дорівнювало 0,69 та 1,04%). На основі цього зроблено висновок про можливість суттєвого зменшення попиту на фураж при збільшенні цін на нього.

Дослідження особливостей кон'юнктури ринку зерна Луганської області показали, що спостерігається зменшення еластичності попиту на хлібні продукти за рівнем доходів населення внаслідок зміни структури раціону жителів регіону. Узагальнені результати аналізу чинників попиту свідчать про існування тенденцій збільшення попиту на фураж, зменшення попиту на продовольче зерно та збереження відносно сталого регіонального попиту на насіннєве зерно. Сукупний обсяг регіонального попиту на зерно протягом останніх трьох років має тенденцію до зменшення. Незважаючи на те, що сьогодні Луганська область має досить високий рівень самозабезпеченості зерном, значне зменшення обсягів його виробництва в окремі роки дестабілізує ситуацію на ринку зерна та стає загрозливим для продовольчої безпеки регіону.

Виконані в роботі розрахунки показали, що лише протягом останнього десятиліття обсяги сукупного регіонального попиту (сума попиту на продовольче, фуражне та насіннєве зерно) двічі перевищували обсяги регіональної пропозиції зерна (сума валового збору та перехідних запасів) - у 2000 р. та 2003 р.

В інші роки ситуація була діаметрально протилежною: регіональна пропозиція зерна перевищувала обсяги регіонального попиту на нього. Це також негативно вплинуло на продовольчу безпеку регіону через зменшення реалізаційних цін на зерно та доходів його виробників, що є причиною зменшення пропозиції на ринку зерна в майбутньому. У роки з екстремальними обсягами виробництва зерна ціни на нього суттєво змінюються, що є також наслідком недостатньо ефективного регулювання ринку щодо збалансування попиту та пропозиції. Ще більше занепокоєння викликають значні сезонні коливання цін на зерно, амплітуда яких протягом одного маркетингового року може складати більше як 100%. Сезонні зміни цін на зерно зумовлені додатковими витратами виробників на його зберігання. Тому в роботі запропоновано розраховувати рівень граничних сезонних коливань цін на зерно за допомогою розрахунку щомісячних значень еквівалентних цін. У цьому розрахунку враховуються фактичні та неявні витрати власників зерна, пов'язані з іммобілізацією частини їхніх обігових коштів у вигляді запасів зерна.

За результатами ретроспективного оцінювання вітчизняної аграрної політики на ринку зерна виділено основні етапи трансформації впливу державного регулювання ринку зерна на подолання загроз продовольчій безпеці регіону: домінування на ринку зерна системи державного замовлення (1992 -1997 рр.), активна участь держави в матеріально-технічному забезпеченні зернового виробництва (1998-1999 рр.), активізація використання економічних важелів регулювання зернового ринку (з 2000 р.).

Незважаючи на те, що здебільшого використання економічних важелів регулювання зернового ринку є дієвим, їхнє практичне застосування обмежене внаслідок незадовільного бюджетного фінансування. Недостатньо повно використовуються можливості держави з організації інформаційно-консультаційної допомоги виробникам зерна, мають місце непоодинокі випадки дисбалансу завдань та компетенцій регіональних органів державної влади. Така ситуація є причиною неодноразових спроб регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування застосовувати адміністративні методи регулювання ринку зерна. Все це дозволяє стверджувати про недоліки чинної процедури державного регулювання ринку зерна в контексті подолання загроз продовольчій безпеці регіону. Тому виникла потреба оцінити вплив кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону з метою розроблення рекомендацій з підвищення усталеності розвитку регіонального ринку зерна та вдосконалення процедури подолання загроз продовольчій безпеці регіону.

продовольчий безпека ринок зерно

Розділ 3. Визначення впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону

Елементами пропонованої системи оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону є ієрархічно декомпозовані групи показників (попиту та пропозиції зерна в регіоні, результативності державного регулювання ринку зерна), інтегральний показник рівня продовольчої безпеки регіону та інструментарій його оцінювання. Результати комплексного оцінювання продовольчої безпеки регіону за кон'юнктурою ринку зерна з використанням пропонованої системи оцінювання подано в табл. 1. Рівень продовольчої безпеки регіону визначено в балах. Кількість балів визначається за допомогою шкали бальних оцінок: у першому інтервалі знаходять незадовільні значення показників продовольчої безпеки, у другому - граничні, у третьому - задовільні.

Результати комплексного оцінювання рівня продовольчої безпеки Луганської області за кон'юнктурою регіонального ринку зерна показали, що протягом 2000-2009 рр. рівень продовольчої безпеки збільшився з 10 до 68,75 бала. Загалом це характеризує позитивність тенденції кон'юнктури регіонального ринку зерна в контексті продовольчої безпеки регіону, хоча окремі значення показників не відповідають нормативним, що свідчить про існування загроз продовольчій безпеці регіону внаслідок імовірного погіршення кон'юнктури регіонального ринку зерна. Зокрема, загрозами продовольчій безпеці регіону є значні варіювання обсягів виробництва зерна на душу населення в регіоні; низький рівень попиту на зерно з боку домогосподарств з найнижчим рівнем доходів; недостатні для забезпечення сталої пропозиції на ринку обсяги перехідних запасів зерна державної власності; скорочення посівних площ зернових культур у регіоні через виведення деградованих земель з активного сільськогосподарського користування; зменшення обсягів виробництва зерна та родючості ґрунтів, що спричинено недостатнім внесенням добрив при вирощуванні зернових культур; втрата значної частини вирощеного в регіоні зерна під час жнив через брак у сільськогосподарських підприємств регіону достатньої кількості одиниць зернозбиральної техніки.

У роботі кількісно оцінено причинно-наслідкові зв'язки формування впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону з використанням кореляційно-регресійного методу. За результатами оцінювання (на прикладі Луганської області), отримано рівняння багатофакторної регресії (1):

Y = 3,1602-0,0412X1 + 0,5573X2 + 2,9545X3, (1)

де Y - інтегральний показник рівня продовольчої безпеки регіону; X1 - питома вага витрат на харчування у структурі сукупних витрат населення; X2 - коефіцієнт еластичності попиту на хлібні продукти за доходами населення; X3 - коефіцієнт співвідношення фактичних та оптимальних обсягів внесення міндобрив під посіви зернових культур.

З використанням оцінок існуючих загроз продовольчій безпеці регіону та результатів кількісного оцінювання причинно-наслідкових зв'язків формування впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону в роботі розроблено довготривалі прогнози вірогідних змін попиту та пропозиції на регіональному ринку зерна. Вони свідчать, що при збереженні існуючих тенденцій до зменшення середньодушової потреби в продовольчому зерні та скорочення населення області можна очікувати зменшення регіонального попиту на продовольче зерно у 2020 р. порівняно з рівнем 2009 р. на 129,3 тис. т. Попит на фуражне зерно може досягнути у 2020 р. 768,5 тис. т. Регіональний попит на насіннєве зерно має залишитися відносно сталим.

Таким чином, очікуване зменшення попиту на продовольче зерно в регіоні має компенсуватися та навіть перевищуватися зростанням попиту на фураж, а сукупний регіональний попит на зерно з часом має зрости й досягти у 2020 р. 1076,8 тис. т. Забезпеченість Луганської області зерном власного виробництва, ймовірно, залишиться на рівні, необхідному для гарантування продовольчої безпеки, однак це можливо лише за умов стабілізації обсягів регіональної пропозиції зерна, принаймні, на рівні останніх п'яти років.

Для нейтралізації негативного впливу виявлених загроз продовольчій безпеці регіону в роботі розроблено комплекс заходів, скерованих на підвищення її рівня; серед яких - формування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації зернового напряму, екологізація процесу вирощування зернових культур шляхом упровадження відповідних технологій та комплексу ґрунтозахисних заходів.

Результати комплексного оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону складають основу інформаційно-аналітичного забезпечення процедури подолання загроз продовольчій безпеці регіону.

Такі результати дозволяють ідентифікувати найсуттєвіші загрози продо-вольчій безпеці на ринку зерна, порівнювати альтернативні варіанти подолання цих загроз, вибирати серед них найдієвіші, а також аналізувати наслідки реалізації відповідних заходів державного регулювання ринку зерна.

Упровадження процедури подолання загроз продовольчій безпеці регіону дозволить підвищити дієвість заходів державного регулювання ринку зерна в контексті забезпечення продовольчої безпеки регіону та покращити взаємодію всіх учасників зернового ринку.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання з поглиблення теоретичних засад щодо визначення впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону, сутність якого полягає в уточненні поняття стану такої безпеки, установленні причинно-наслідкових зв'язків зміни попиту та пропозиції зерна на регіональному ринку та створенні інструментарію комплексного оцінювання такого впливу. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. Результати аналізу змісту понять "продовольча безпека держави" та "продовольча безпека регіону" виявили їхній найтісніший зв'язок, що зумовило уточнення визначення поняття "продовольча безпека регіону" в контексті уточненого визначення поняття "продовольча безпека держава" з використанням ідентифікованої дихотомії "продовольча безпека _ продовольча небезпека". Продовольча безпека держави (на відміну від її продовольчої небезпеки) визначається таким станом продовольчого ринку кожного регіону країни протягом тривалого часу, коли пропозиція продовольства перевищує науково обґрунтовану (медично рекомендовану) потребу населення в харчуванні, а ринкова вартість науково обґрунтованого (медично рекомендованого) раціону є нижчою за гарантовані державою мінімальні доходи населення.

2. Виявлені структурно-динамічні тенденції зміни кон'юнктури ринку зерна Луганської області показали, що протягом 1991-2009 років спостерігалося збільшення попиту на фураж, зменшення попиту на продовольче зерно та збереження відносно сталого регіонального попиту на насіннєве зерно, тоді як сукупний обсяг регіонального попиту на зерно протягом останніх трьох років мав тенденцію до зменшення. Водночас результати аналізу пропозиції на ринку зерна Луганської області показали, що її стан здебільшого є задовільним, за винятком окремих періодів, коли пропозиція зерна суттєво зменшувалася внаслідок зниження обсягів виробництва зерна на душу населення. Узагальнення структурно-динамічних тенденцій зміни кон'юнктури ринку зерна Луганської області показало зростання рівня продовольчої безпеки регіону.

3. У роботі виявлено численні загрози продовольчій безпеці регіону. Зокрема, перманентними загрозами є суттєві коливання обсягів виробництва зерна на душу населення в регіоні, низький рівень попиту на зерно з боку найбідніших верств населення, недостатні обсяги перехідних запасів зерна державної власності, можливе скорочення посівних площ зернових культур через деградацію ріллі, зменшення обсягів виробництва зерна та родючості земель, що спричинене незадовільним рівнем використання добрив, втрата частини вирощеного зерна під час жнив через брак достатньої кількості сучасної зернозбиральної техніки.

4. Дослідження пропозиції зерна на регіональному ринку показали, що в існуючому порядку визначення еквівалентних цін на зерно не враховуються особливості його регіонального виробництва та витрати на зберігання. Тому в роботі вдосконалено порядок розрахунку еквівалентних цін на зерно, який має проводитися щомісячно з урахуванням фактичних та неявних витрат на його зберігання,а також регіональної специфіки виробництва зерна, що дозволило визначити критичний рівень сезонних коливань цін на зерно. Результати такого розрахунку можуть використовуватися виробниками зерна для визначення раціональних термінів реалізації продукції.

5. Аналіз еластичності попиту на хлібні продукти та фураж у регіоні проведено з використанням результатів вибіркових опитувань у 2004-2009 рр. жителів регіону та покупців фуражу. Результати аналізу показали таке. По-перше, цінова еластичність попиту на хлібні продукти зменшувалася, але все ще перевищує її рівень у країнах з розвинутою економікою, що пояснюється невисоким рівнем життя населення в Україні, а також особливостями традиційного національного раціону. По-друге, еластичність попиту на хлібні продукти за рівнем доходів жителів регіону зменшується внаслідок загального зростання рівня їхнього життя .

6. У роботі розроблено систему оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону, елементами якої є ієрархічно декомпозовані групи показників (попиту та пропозиції зерна в регіоні, результативності державного регулювання ринку зерна), інтегральний показник рівня продовольчої безпеки регіону та інструментарій оцінювання. Використання такої системи оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону дозволяє ідентифікувати загрози продовольчій безпеці регіону, оцінювати інтенсивність їхнього впливу та розробляти комплекс заходів щодо подолання загроз продовольчій безпеці регіону з урахуванням стану кон'юнктури ринку зерна.

7. Важлива роль у подоланні загроз продовольчій безпеці регіону належить державному регулюванню ринку зерна. Тому в роботі вдосконалено процедуру подолання загроз продовольчій безпеці регіону з урахуванням стану кон'юнктури ринку зерна. Ця процедура призначена для використання профільними органами державної влади та місцевого самоврядування. Вдосконалення процедури полягає у використанні результатів оцінювання рівня продовольчої безпеки регіону з урахуванням кон'юнктури ринку зерна, впливу суб'єктів попиту та пропозиції на таку кон'юнктуру. Це дає змогу підвищити результативність державного регулювання ринку зерна щодо подолання загроз продовольчій безпеці регіону за рахунок обґрунтування відповідного комплексу заходів. Пропонований підхід до визначення впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону можна застосовувати і в інших регіонах України та на рівні держави в цілому.

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Марков Р. В. Державне регулювання ринків сільськогосподарської продукції / Р. В. Марков. -- В кн.: Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання : [монографія] -- К.: ІАЕ УААН, 2001. -- Т. 2. -- С. 231-234.

2. Марков Р. В. Критерії ефективності державного регулювання АПК / Р. В. Марков. -- В кн.: Ринкова трансформація економіки АПК : [монографія]. -- К.: ІАЕ УААН, 2002. -- Ч. 1. -- С. 216-220.

3. Марков Р. В. Аналіз останніх змін у нормативно-правовому регулюванні процесу управління державними корпоративними правами в АПК / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 8. -- Луганськ: Элтон-2, 2000. -- С. 119-121.

4. Марков Р. В. Регіональні аспекти держаного регулювання ринку зерна / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 9. -- Луганськ: Элтон-2, 2001. -- С. 126-129.

5. Марков Р. В. Використання важелів прямого регулювання економіки в якості складової механізму стабілізації та розвитку зернового ринку України / Р. В. Марков // Вісник ХДАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. Зб. наук. праць. Вип. 8. -- Харків: ХДАУ, 2001. -- С. 170-173.

6. Марков Р. В. Стан продовольчої безпеки країни: теоретичні аспекти та головні параметри / Р. В. Марков // Науковий вісник Національного аграрного університету. Зб. наук. праць. Вип. 43. -- Київ: НАУ, 2001. -- С. 186-188.

7. Марков Р. В. Передумови формування системи показників рівня продовольчої безпеки країни / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 14(26). Т. 2. -- Луганськ: Элтон, 2002. -- С. 361-366.

8. Марков Р. В. Формування системи показників продовольчої безпеки країни / О. В. Кочетков, Р. В. Марков // Економіка АПК. -- 2002. -- № 9. -- С. 43-49.

Особистий внесок здобувача: розроблено концептуальні основи оцінювання рівня продовольчої безпеки країни за кон'юнктурою продовольчого ринку, сформовано систему показників продовольчої безпеки країни.

9. Марков Р. В. Удосконалення інформаційної діяльності суб'єктів аграрної політики на регіональному ринку зерна / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 24/36. -- Луганськ: Элтон-2, 2003. -- С. 89-95.

10. Марков Р. В. Розвиток зернового виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки країни та регіону / Р. В. Марков // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 10. -- Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. -- С. 67-76.

11. Марков Р. В. Перспективні напрямки зниження сезонних коливань цін на регіональному ринку зерна / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 33/45. -- Луганськ: ЛНАУ, 2004. -- С. 34-41.

12. Марков Р. В. Удосконалення методики оцінки сезонних коливань цін на регіональному ринку зерна / О. В. Кочетков, Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 37/49. -- Луганськ: ЛНАУ. 2004. -- С. 339-346.

Особистий внесок здобувача: досліджено тенденції зміни цін на зерно в Луганській області; запропоновано порядок розрахунку еквівалентних цін на зерно, розроблено заходи щодо зниження інтенсивності сезонних коливань цін на зерно.

13. Марков Р. В. Прогнозування рівня попиту на регіональному ринку зерна / Р. В. Марков, О. В. Кочетков // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Серія: Економічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 52. -- Харків: ХНТУСГ, 2007. -- С. 239-246.

Особистий внесок здобувача: досліджено тенденції зміни попиту на ринку зерна Луганської області; запропоновано підхід до прогнозування обсягів попиту на регіональному ринку зерна.

14. Марков Р. В. Оцінка сезонних коливань цін на зерно в контексті підвищення ефективності діяльності аграрних підприємств / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 85. -- Луганськ: Елтон-2, 2008. -- С. 330-340.

15. Марков Р. В. Перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зернового напряму / Р. В. Марков // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Серія: Економічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 92. -- Харків: ХНТУСГ, 2009. -- С. 167-173.

16. Марков Р. В. Виробництво зерна: конкурентноздатність в обмін на родючість ґрунтів / Р. В. Марков // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економіка АПК і природокористування. Зб. наук. праць. Вип. 12. -- Харків: ХНАУ, 2009. -- С. 341-351.

17. Марков Р. В. Екологізація як перспективний напрям сталого розвитку зернового виробництва / Р. В. Марков // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Серія: Економічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 99. -- Харків: ХНТУСГ, 2010. -- С. 129-137.

18. Марков Р. В. Екологізація зернового виробництва як економічний чинник відновлення родючості ґрунтів / Р. В. Марков // Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Серія: Економіка. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління: Вип. 156. Т. ХІ. -- Донецьк: ДонДУУ, 2010. -- С. 81-95.

19. Марков Р. В. Аналіз собівартості як джерело формування управлінських рішень у сфері виробництва зерна / Р. В. Марков // Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). Вип. 8. -- Мелітополь: Вид-во "Люкс", 2010. -- С. 216-224.

20. Марков Р. В. Вплив кон'юнктури ринку зерна на рівень продовольчої безпеки регіону / Р. В. Марков // Культура народов Причерноморья. -- 2010. -- № 191. -- С. 88-94.

21. Марков Р. В. Продовольча безпека як засаднича функція національної економічної безпеки / О. М. Ляшенко, Р. В. Марков // Вчені записки Університету "КРОК" . Зб. наук. праць. Вип. 25. -- Київ: ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК", 2011. -- С. 81-86.

Особистий внесок здобувача: досліджено сутність продовольчої безпеки; запропоновано визначення продовольчої безпеки держави та регіону.

22. Марков Р. В. Аналіз впливу розмірів посівних площ зернових культур на їх урожайність / Р. В. Марков, Р. О. Честний // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів, 19-20 лют. 2003 р. --. К.: ІАЕ УААН, 2003. -- Т. 2. -- С. 337-339.

Особистий внесок здобувача: виявлено вплив масштабів зернового виробництва на рівень його інтенсивності.

23. Марков Р. В. Інтенсифікація виробництва як напрямок аграрної політики держави на регіональному ринку зерна / Р. В. Марков, Ю. О. Кочетков // Актуальні проблеми сучасного землеробства : Міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 трав. 2003 р. : тези доповід. -- Луганськ: ЛНАУ, 2003. -- С. 312-315.

Особистий внесок здобувача: досліджено перспективи інтенсифікації зернового виробництва; доведено вплив інтенсивності зернового виробництва на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств.

24. Марков Р. В. Удосконалення консалтингової діяльності як напрямок реалізації аграрної політики на регіональному ринку зерна / О. В. Кочетков, Р. В. Марков // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. : Міжнар. наук.-практ. конф., 14-15 лист. 2003 р. : тези доповід. -- К.: ІАЕ УААН, 2003. -- Ч. 1. -- С. 64-69.

Особистий внесок здобувача: досліджено передумови розвитку консалтингової діяльності на ринку зерна; запропоновано шляхи вдосконалення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб як напряму реалізації аграрної політики.

25. Марков Р. В. Информационный фактор и совершенствование аграрной политики / О. В. Кочетков, Р. В. Марков // Рыночные отношения в странах СНГ: проблемы, тенденции, перспективы : материалы ХХIV Междунар. конф. по экономике. -- Краснодар: Кубанский гос. аграрн. ун-т, 2004. -- С. 134-140.

Особистий внесок здобувача: досліджено попит на ринку зерна Луганської області; запропоновано використання результатів соціологічних опитувань у процесі вдосконалення механізму реалізації аграрної політики на ринку зерна.

26. Марков Р. В. Методичні основи дослідження еластичності попиту на хлібні продукти / О. В. Кочетков, Р. В. Марков // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці : Міжнар. наук.-теор. конф., 3-5 бер. 2005 р. : тези доповід. -- Житомир: Вид-во "Державний агроекологічний університет", 2005. -- Ч. 2. -- С. 83-87.

Особистий внесок здобувача: досліджено тенденції зміни попиту на ринку зерна Луганської області; удосконалено порядок розрахунку цінової еластичності попиту на хлібні продукти.

27. Марков Р. В. Оцінка впливу вступу в СОТ на забезпечення продовольчої безпеки промислового регіону / О. В. Кочетков, Р. В. Марков, О. В. Ковтунов // Організація самодостатності промислового регіону: проблеми ринку, економіки і бізнесу : матеріали Міжрег. наук.-практ. конф., 18 трав. 2007 р. --Луганськ: ЛІПСТ, 2007. -- С. 144-147.

Особистий внесок здобувача: досліджено перспективи впливу вступу України до СОТ на забезпечення продовольчої безпеки Луганської області.

28. Марков Р. В. Экономические предпосылки процесса концентрации зернового производства Украины / Р. В. Марков // Проблемы модернизации АПК: материалы Междунар. научн.-практ. конф., 18-19 мая 2010 г. -- Курган: Курганская ГСХА, 2010. -- Т. 1. -- С. 160-168.

29. Марков Р. В. Сільськогосподарське дорадництво в Луганській області: процес становлення та перспективи розвитку / А. М. Дубін, Р. В. Марков // Інформаційний вісник стану та перспектив розвитку дорадництва в Україні. -- Аграрна освіта. -- 2009 -- № 1. -- С. 19-27.

Особистий внесок здобувача: досліджено особливості розвитку сільськогосподарських консалтингових служб на території Луганської області; розроблено заходи щодо стимулювання розвитку сільськогосподарських дорадчих служб.

Анотація

Марков Р.В. Вплив кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 - Економічна безпека держави. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Луганськ, 2011.

Визначено поняття "продовольча безпека регіону" в контексті уточненого визначення поняття "продовольча безпека держава" з використанням ідентифікованої дихотомії "продовольча безпека - продовольча небезпека". Досліджено структурно-динамічні тенденції зміни кон'юнктури ринку зерна Луганської області. Показана наявність численних загроз продовольчій безпеці регіону. Розроблено систему оцінювання впливу кон'юнктури ринку зерна на продовольчу безпеку регіону, елементами якої є ієрархічно декомпозовані групи показників, інтегральний показник рівня продовольчої безпеки регіону та інструментарій оцінювання. Вдосконалено процедуру подолання загроз продовольчій безпеці регіону шляхом використання результатів оцінювання продовольчої безпеки регіону з урахуванням кон'юнктури ринку зерна.

Ключові слова: продовольча безпека, загрози, ринок, зерно, кон'юнктура, регіон, вплив, оцінювання.

Аннотация

Марков Р.В. Влияние конъюнктуры рынка зерна на продовольственную безопасность региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 - Экономическая безопасность государства. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Луганск, 2011.

В работе уточнены понятия "продовольственная безопасность государства" и "продовольственная безопасность региона" с использованием идентифицированной дихотомии "продовольственная безопасность - продовольственная опасность". Продовольственная безопасность государства (в отличие от продовольственной опасности) определяется таким состоянием продовольственного рынка каждого региона страны, когда предложение продовольствия превышает научно обоснованную потребность населения в питании, а рыночная стоимость научно обоснованного рациона - ниже гарантированных государством минимальных доходов населения.

Обобщение структурно-динамических тенденций изменений конъюнктуры рынка зерна Луганской области позволило установить повышение уровня продовольственной безопасности региона. В течение 1991-2009 гг. наблюдалось увеличение спроса на фураж, уменьшение спроса на продовольственное зерно и сохранение относительно постоянного спроса на семенное зерно, тогда как совокупный объем регионального спроса на зерно в течение последних трех лет имел тенденцию к уменьшению. Уровень предложения на рынке зерна Луганской области является удовлетворительным, за исключением периодов, когда существенно снижался региональный валовой сбор зерна в расчете на душу населения региона.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.