Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

«Інститут аграрної економіки»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Соціально-економічний та екологічний сталий розвиток аграрної сфери України

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Івахно Анатолій Юрійович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук,

член-кореспондент НААН

Кириленко Іван Григорович,

Верховна Рада України, народний депутат

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Павлов Олександр Іванович,

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри регіональної політики та публічного адміністрування

кандидат економічних наук

Новікова Наталя Леонідівна,

Національний торговельно-економічний університет, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сталий розвиток суспільства, як визнано всіма країнами світу і зафіксовано у відповідних міжнародних і національних документах, може бути забезпечений лише за умови надання пріоритетного значення інтересам людини та підпорядкування економічного розвитку практичній реалізації цих інтересів з одночасним ефективним вирішенням екологічних проблем.

Незаперечна роль аграрного сектору економіки та АПК у піднесенні життєвого рівня населення спонукає до розгляду концептуальних засад переходу до сталого розвитку в ринкових умовах господарювання. При цьому слід виходити з фундаментального положення, що сучасна економіка в цілому, та аграрна зокрема, мають бути соціально орієнтованими та екологічно збалансованими, як і природокористування, а ринкові механізми повинні доповнюватися механізмами забезпечення стійкості та сталості функціонування агроекосистем. Головним принципом за таких умов стає збереження та відновлення біологічної продуктивності природних ресурсів, всебічна адаптація аграрного виробництва до умов навколишнього середовища.

Значним внеском у дослідження різнопланових питань розробки концепції та оцінки передумов переходу галузей України до сталого розвитку є наукові праці В.Г.Андрійчука, Г.М. Калетніка, І.Г. Кириленка, С.М. Кваші, М.Ф. Кропивка, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, А.С. Малиновського, І.І.Лукінова, В.М. Трегобчука, Б.Й. Пасхавера, О.І. Павлова, П.Т.Саблука, В.Ф. Сайка, О.Г.Шпикуляка, О.В. Шубравської, Л.Г. Руденка та ін.

Незважаючи на це, багато питань щодо вирішення соціально-екологічних проблем на селі залишаються недостатньо дослідженими. Якщо механізми регулювання виробництва суспільних товарів, зовнішніх соціальних і екологічних ефектів у ринковому середовищі фундаментально опрацьовані, то питання ефективного розв'язання соціальних і екологічних проблем функціонування аграрної сфери ґрунтовно не досліджені. Гострота цих проблем посилюється внаслідок кризових явищ у національній економіці. Крім того, з огляду на перспективу вступу України до Європейського Союзу необхідно цілеспрямовано проводити роботу щодо соціально-економічного та екологічного розвитку сільських територій відповідно до вимог Спільної аграрної політики країн ЄС, що в свою чергу потребує широкомасштабних наукових розробок з питань, насамперед, інвестиційного забезпечення, організації й регулювання процесів відтворення повноцінного життєвого середовища на селі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за темою «Розробити теоретико-методологічні засади відродження села та розвитку сільських територій в умовах становлення багатоукладної економіки аграрного сектора» (номер державної реєстрації 0106U006646). У межах теми дисертантом обґрунтовано методологічні засади організаційно-економічного механізму соціально-екологічного розвитку агросфери в контексті сталого розвитку та концептуальні положення щодо забезпечення системності соціально-екологічної аграрної політики, які передбачають відповідні інституційні зміни в умовах інтеграції України до ЄС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних та економіко-екологічних принципів забезпечення сталого й екологічно збалансованого розвитку аграрної сфери, відтворення повноцінного соціально привабливого та екологобезпечного середовища життєдіяльності сільського населення в умовах інтеграції України до ЄС.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі основні завдання:

- дослідити еволюцію концепцій і теоретичних положень щодо сутності поняття сталого розвитку;

- оцінити передумови та об'єктивну необхідність розвитку аграрної сфери на засадах сталого розвитку;

- визначити й обґрунтувати структуру пріоритетів аграрної сфери з урахуванням соціального і екологічного аспектів;

- узагальнити теоретичні основи економічних та організаційних аспектів і практичного досвіду формування, розбудови та функціонування механізмів регулювання соціально-економічних відносин і екологічних процесів у країнах з ринковою економікою;

- обґрунтувати вимоги та принципи, на основі яких повинні формуватись механізми реалізації соціальних і екологічних пріоритетів аграрної сфери стосовно динаміки та регіональної специфіки соціально-демографічних і екологічних процесів, а також їх наслідки;

- визначити сутність і структуру категорії «повноцінне життєве середовище сільського населення», економічний механізм, правові засади та організаційний інструментарій задоволення соціальних потреб, екологічних вимог та інтересів працівників аграрної сфери, їх сімей, сільського населення, як важливої умови забезпечення підйому та стабільного й ефективного розвитку аграрної сфери України;

- обґрунтувати пропозиції щодо поліпшення соціальних умов життя сільського населення та підвищенню рівня екологічної безпеки в аграрній сфері з урахуванням особливостей перехідного періоду.

Об'єкт дослідження ? система економічних, соціальних та екологічних відносин аграрної сфери в умовах сталого розвитку національної економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних проблем формування ефективного економічного механізму реалізації соціальних і екологічних пріоритетів аграрної сфери, спрямованих на забезпечення та відтворення повноцінного життєвого середовища сільського населення.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети зумовило застосування відповідної сукупності методів дослідження. У процесі дослідження використовувались методи логічного, порівняльного та кластерного аналізу, оптимізації, аналізу і синтезу інформації, статистичних обстежень, моніторингу сільської поселенської мережі. Розрахунки проводились з використанням прикладного програмного забезпечення ПЕОМ.

Інформаційну базу дисертаційної роботи становили законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики, інших міністерств і відомств України, обласних і районних державних адміністрацій, науково-дослідних установ, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ формування економічного механізму реалізації соціальних і екологічних пріоритетів, правових засад та організаційного інструментарію задоволення потреб і інтересів працівників аграрної сфери у євроінтеграційний період та сукупності пропозицій і рекомендацій, що дозволяють забезпечити відтворення повноцінного життєвого середовища сільського населення. Основні положення, які відображають наукову новизну, полягають в наступному:

вперше:

? обґрунтовано концептуальні засади, методичні підходи та принципи трансформації економічного механізму відтворення умов життя сільського населення, які забезпечуються через галузі соціальної інфраструктури села та економіко-екологічний інструментарій, побудований на принципах сталого розвитку в економічний механізм регулювання соціальних і екологічних ефектів;

? сформульовано вимоги, яким повинен відповідати економічний механізм реалізації соціальних і екологічних пріоритетів розвитку аграрної сфери, відтворення повноцінного життєвого середовища сільського населення, а також правові засади й організаційний інструментарій, які забезпечують його ефективне функціонування;

- розроблено комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня екологічної безпеки умов життя сільського населення, та обґрунтовано економічні регулятори і організаційний інструментарій їх реалізації з метою поліпшення екологічного стану життєвого середовища;

удосконалено:

- методичні підходи та практичні пропозиції щодо поліпшення соціальних умов життя сільського населення в економічно відсталих районах і демографічно деградованих сільських поселеннях з урахуванням нинішньої економічної ситуації;

- теоретичні положення щодо змісту та складових розвитку аграрної сфери, як інституціонального інтегрованого процесу стійких політичних, економічних, соціальних, організаційних, духовно-культурних, природно-екологічних змін, спрямованих на забезпечення високого рівня якості життя сільського населення;

дістали подальший розвиток:

- наукові засади сталого розвитку села, що на відміну від поширеної практики надання пріоритету передбачає формування соціальної та екологічної безпеки, яка розглядається як стан природного середовища, рівень використання трудового та ресурсного потенціалу, організації агродовольчого виробництва і збуту продовольчих товарів, за яких відсутні потенційні загрози погіршення якості життя та екологічної чистоти продуктів харчування;

- положення переходу вітчизняної аграрної політики до концепції сталого розвитку за пріоритетними напрямами: економіко-соціальним та екологічним, що передбачає відповідні інституційні зміни з метою ефективного функціонування аграрної сфери в умовах інтеграції України до ЄС.

Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі державних органів влади, що здійснюють регулювання агропромислового виробництва, а також органів місцевого самоврядування; у процесі розробки нормативно-правових актів, а також підприємницькими структурами; в навчальному процесі; науково-дослідними установами.

Пропозиції щодо механізму впровадження розподілу державних коштів на цільові екологічні програми державної підтримки сільськогосподарських підприємств використовуються Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Дніпропетровській області (довідка № 4-272-1 від 06.04.2011).

Науково-методичні розробки щодо забезпечення соціального розвитку сільських територій та ефективного землекористування протягом поточного бюджетного року та на найближчу перспективу знайшли застосування в роботі Фінансового управління Криворізької районної державної адміністрації (довідка № 1/11-96 від 20.04.2011).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням з питань формування організаційного механізму соціально-економічного розвитку аграрної сфери на засадах сталості. Положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень пройшли апробацію на 9 науково-практичних конференціях, серед яких: V Міжнародна науково-практична конференція «Ефективні інструменти сучасних наук» (Чехія, м. Прага , травень 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Європейська наука XXI сторіччя - 2009» (Чехія, м. Прага, квітень 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми сучасних наук - 2009» (Чехія, м. Прага, червень 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Наука: теорія і практика - 2008» (Чехія, м. Прага, серпень 2008 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні досягнення європейської науки - 2009» (Чехія, м. Прага, вересень 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Науковий прогрес на межі тисячоліть» (Чехія, м. Прага, вересень-жовтень 2008 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми сучасних наук - 2009» (Болгарія, м. Софія, жовтень 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні досягнення європейської науки - 2009» (Болгарія, м. Софія, листопад 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Новітні наукові досягнення ? 2009» (Чехія, м. Прага, грудень 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 13 наукових працях загальним обсягом 3,1 друк. арк., у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, обсягом 2,0 друк. арк., та у 9 тезах науково-практичних конференцій, обсягом 1,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 190 сторінках друкованого тексту. Робота містить 15 рисунків на 8 сторінках, 24 таблиці на 11 сторінках, 5 додатків на 6 сторінках. Список використаних джерел налічує 171 найменувань і розміщений на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У першому розділі - «Теоретичні основи соціально-екологічної складової сталого розвитку агропродовольчої системи (агросфери)» - розкрито сутність сталого розвитку аграрної сфери економіки.

Ми погоджуємося з думкою Попової О.Л. в тім, що розкривають і доповнюють зміст поняття сталого розвитку такі його трактування у сучасних дослідженнях:

- благодатна спіраль прогресу, за якого людський розвиток і економічне зростання взаємно сприяли б одне одному;

- гармонізація розвитку людства і навколишнього середовища;

- управління ризиками впливу людської діяльності на складні соціоекосистеми, що пов'язано зі значною невизначеністю наслідків, а отже, необхідність збереження варіантів вибору;

- цілеспрямована самоорганізація суспільства;

- управління капіталом в інтересах збереження і примноження людських можливостей (з нещодавніх досліджень Світового банку). При цьому поняття «капітал» включає не лише фізичний, а й природний і людський капітал. Для сталого розвитку сума цих трьох видів капіталу щонайменше не повинна зменшуватися.

Визначено, що сталість розвитку соціально-економічної системи будь-якого рівня ієрархії і будь-якої структури передбачає визначення поняття економічної сталості як у цілому, так і відносно конкретної системи, з урахуванням її специфічних особливостей, виділення сукупності основних зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на систему, а також аналіз чутливості системи відносно змін значень даних факторів з метою обґрунтування комплексу заходів з підвищення інтегрального рівня сталості системи.

Автор уточнив поняття сталого розвитку аграрної сфери висновком про те, що сталість розвитку аграрної сфери - це здатність зберігати стабільне, збалансоване, якісне, еволюційне та прогнозоване економічне зростання, а його основні цілі та інструменти реалізації схематично відображено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Механізм реалізації цілей соціально-економічного та екологічного (сталого) розвитку агросфери

Джерело: Сформовано на основі досліджень автора.

Доведено, що недостатньо розглядати сталий розвиток агросфери лише з економічної позиції, тому що тоді аграрне виробництво відіграватиме роль руйнівника агроресурсної основи подальшого ефективного розвитку. Адже важливою складовою є якість економічного зростання. Саме соціально-екологічний аспект у моделі сталого розвитку аграрної сфери економіки надто важливий, тому йому й приділено велику увагу в дисертаційній роботі.

Висвітлено бачення щодо сфер охоплення наукового дослідження, розкрито сутність застосованого терміна «агросфера».

Так, погоджуючись з думкою багатьох вчених, стосовно вдалого терміну щодо сталого розвитку аграрного сектора економіки, який би об'єднав аграрне виробництво і сільську територію в систему - є агросфера або агросистема, що вже набув достатнього поширення. Тобто, аграрну сферу доцільно розглядати з точки зору найважливішої життєзабезпечуючої системи, яка включає переважну частину сільської території та соціуму.

У науковому обігу поняття аграрна сфера, з точки зору соціально-економічного підходу, слід розуміти як систему, яка характеризується наявністю базової галузі, навколо якої формується певне середовище, а саме - сільське, що зумовлює специфіку її певних функцій, рівня, умов, способу життя населення. аграрний екологічний соціальний населення

Проаналізовано сутність соціально-економічної категорії «повноцінне життєве середовище», яке формують соціальні, екологічні та економічні чинники, та обґрунтовано її місце у системі розподільних відносин стосовно нинішнього етапу розвитку суспільства (рис. 2).

Повноцінність життєвого середовища, тобто соціальні й екологічні умови життя працівників аграрної сфери, членів їх сімей та всього сільського населення практично ніколи раніше не розглядалися комплексно.

У другому розділі - «Сучасний стан досягнення економіко-соціальних та екологічних цілей розвитку аграрної сфери України» - розглянуто, проаналізовано та виділено основні перспективи розвитку аграрної сфери на засадах сталості. Адже, без економічної зацікавленості людини - сільськогосподарського виробника не можна розраховувати на сталий розвиток аграрної сфери.

Зі вступом до СОТ Україна позиціонує себе як держава з величезним агроресурсним потенціалом, яка може конкурувати на світових аграрних ринках, торгувати за єдиними правилами і стандартами - починаючи із продуктивності праці, стандартів вироблюваної продукції і закінчуючи стандартами життя.

Доведено, що в цілому тенденції сільськогосподарського виробництва у 2001-2010 рр. свідчать, що цей вид економічної діяльності не набув нових якісних стимулів для зростання (рис. 3).

Наявний потенціал виробництва сільськогосподарської продукції України використовується недостатньо. Економічна привабливість аграрної сфери, як досліджено в дисертаційній роботі, є такою для будь-кого, крім зайнятих в ній людей. Аналіз шляхів і можливостей сталого розвитку агросфери України вбачаємо в забезпеченні зайнятості, збільшенні робочих місць та рівнів підвищення доходів. якщо говорити про її ефективність - то кадрова підготовка не виконує прямих функцій, які на неї покладені. За даними областей і вищих навчальних закладів освіти - майже 78% випускників, які отримують аграрну спеціалізовану освіту не працюють за спеціальністю або стають безробітними.

Рис.3. Динаміка індексу обсягів сільськогосподарського виробництва, % до попереднього року

Стосовно сталого розвитку агросфери основні демографічні та соціальні проблеми лежать не стільки в площині загального скорочення чисельності трудових ресурсів агросфери, скільки в інтенсивнішому, ніж у країні в цілому, зменшенні чисельності працездатних, а головне - погіршенні їх якісних характеристик, а саме: рівня кваліфікації, статтево-вікового складу (табл.1,2).

За проведеними розрахунками зроблено висновок, що система підготовки кадрів працює неефективно, вона не виконує прямих функцій, які на неї покладено. За даними областей і вищих навчальних закладів освіти майже 78% випускників, які отримують аграрну спеціалізовану освіту, не працюють за спеціальністю або стають безробітними.

Таблиця 1

Тенденції зайнятості в аграрному секторі України за 1990-2009 pp.

Показник	1990 р.	2000 р.	2006 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення,%
						2000 /1990	2009/ 2000	2009/1990
Зайнято населення у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві, тис. осіб	4959,8	4334,1	3633,8	3256,5	3147,8	87,4	72,6	63,5
Кількість найманих працівників, тис. осіб	4281,4	2752,8	1295,3	986,8	814,4	64,2	29,6	19,0
Зайнято у господарствах населення, тис. осіб	678,4	1581,3	2338,5	2648,0	2532,6	233,1	160,1	373,3

*Джерело: розрахунки автора за даними Державного комітету статистики.

Розглянуто екологічну складову сталого розвитку аграрної сфери та проаналізовано стан екологізації агросфери. У процесі дослідження уточнено, що поняття екологізації включає два напрями: екологізацію сільської території та екологізацію країни в цілому.

Таблиця 2

Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сільському господарстві за 1999-2009 pp., % до загальної кількості працівників

Вид економічної діяльності	Навчились новим професіям	Відхи-лення	Підвищили кваліфікацію	Відхи-лення
	1999 р.	2009 р.		1999 р.	2009 р.
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	0,5	1,8	1,3	0,6	3,4	2,8
Промисловість	4,8	7,9	3,1	8,1	16,5	8,4
Всього по економіці	2,5	2,9	0,4	5,8	9,9	4,1

*Джерело: розрахунки автора за даними Державного комітету статистики.

За оцінками професора В.Трегобчука, «внесок» аграрної сфери в забруднення та деградацію навколишнього природного середовища - у середньому на рівні 35 - 40%, у тому числі земельних ресурсів - понад 50%, а поверхневих водойм - близько 45%.

Прояв екологодеструктивних чинників в аграрній сфері становить велику загрозу ресурсо-екологічній безпеці подальшого розвитку аграрного сектору, а також державній екологічній безпеці. У роботі наведено дані, які констатують слабке відновлення проведення агротехнічних і землеохоронних заходів.

Також за останні п'ять років спостерігається нераціональна та екологічно незбалансована структура посівів, перенасичення сівозмін. Нинішнє відношення до землі можна охарактеризувати як террацид - знищення родючості землі та доведення її майже до нульових відміток, спостерігається дуже слабке відновлення проведення агротехнічних і землеохоронних заходів з метою поліпшення якісного стану сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та відновлення родючості. Низький рівень внесення мінеральних і органічних добрив не тільки не дає можливості реалізувати генетичний потенціал сільгоспкультур, а й призводить до виснаження ґрунту і зниження його родючості.

Важливим елементом дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур є також захист посівів від бур'янів, хвороб і шкідників. Із 2005 по 2009 роки відбувалось зростання кількості засобів захисту рослин від 15,9 до 49% технологічної потреби. Поточного року ми маємо внесення засобів захисту всього на третину до потреби. Якщо технологічна потреба у засобах захисту для реалізації генетичного потенціалу на рівні 70 -80% коливається від 1100 до 1350 грн на гектар (залежно від технологій і умов вирощування), то в поточному році сільгосптоваровиробники України витратили менше ніж 400 грн на гектар. Аналогічна ситуація складається з вирощуванням і інших сільськогосподарських культур.

Таким чином, системне недотримання основних технологічних вимог вирощування сільськогосподарських культур, у першу чергу, внесення мінеральних і органічних добрив та використання засобів захисту, призводить до того, що ми маємо низькі показники урожайності при наявності генетичного потенціалу сільгоспкультур на рівні світового.

У третьому розділі - «Удосконалення організаційно-економічного механізму соціально-екологічного розвитку аграрної сфери в контексті сталості» - обґрунтовано цільовий принцип розробки аграрної політики, здійснюваної в умовах розгортання негативних процесів, що активізувалися у вітчизняній агропродовольчій сфері після вступу до СОТ і внаслідок світової продовольчої кризи.

У процесі дослідження доведено, що сільське населення та сільські поселення є трудоресурсною, розселенською та соціальною базою агропродовольчого комплексу. Формування соціально привабливих та екологічно безпечних умов життя у сільській місцевості (або ж повноцінного життєвого середовища) з метою забезпечення відтворення та всебічного фізичного й духовного розвитку сільського населення слід вважати необхідною передумовою підтримання і збереження соціального миру та злагоди в українському суспільстві, важливою підоймою виходу національного АПК із затяжної економічної кризи, його поступального і сталого розвитку.

Моделювання сталого розвитку аграрної сфери здійснюється з урахуванням факторів багатофункціональності аграрного сектору для розгляду в ширшому ракурсі його впливу на екологічну ситуацію, продовольчу безпеку і розвиток сільських територій; якості життя, що виступає одним з визначальних чинників формування людського і, відповідно, соціального капіталу на селі та природного капіталу, який розглядається як фонд, що продукує потік природних ресурсів і послуг, як обмежуючого фактору. Розроблена модель дозволяє оцінювати вплив різних варіантів аграрної політики на розвиток агросфери (рис. 4).



Рис. 4. Багатофункціональна модель сталого розвитку аграрної сфери*

*Сформована автором.

Виходячи з наведеної моделі витікає, що тенденцією розвитку агросфери є зміщення пріоритетів у напрямі його екологізації та стимулювання органічних і біодинамічних систем землеробства. При цьому необхідно дотримуватись скорочення використання мінеральних добрив та їх інтегрованого застосування з агротехнічними прийомами, що забезпечить підтримання природної родючості ґрунтів. Переорієнтація на екологічне землеробство стимулює впровадження екологічних агротехнологій, які передбачають використання біоорганічних та біомінеральних добрив, що забезпечують підвищення біологічного потенціалу та продуктивності культур. Забезпечення динамічного розвитку вказаних процесів в Україні на сьогоднішній день неможливе без активної державної політики, яка має носити програмно-цільовий підхід, спрямований на розвиток і впровадження біотехнологічних інновацій у зазначеній сфері, що стане однією з вирішальних конкурентних переваг вітчизняної агропродовольчої сфери на внутрішньому та зовнішньому ринках. Інтегровані зусилля владних структур, товаровиробників та вчених мають бути спрямовані на систематизацію вітчизняних розробок щодо екологічно орієнтованого аграрного виробництва, доведення їх до рівня технологічних карт і схем та впровадження у виробництво.

Вирішення соціальних і екологічних проблем аграрної сфери або ж (через призму умов життя сільського населення) відтворення повноцінного життєвого середовища на селі забезпечується розв'язанням таких різнопланових проблем: сприяння розвитку економічно-вигідного аграрного сектору економіки, розбудова підприємництва, відновлення інвестиційної привабливості в агросфері, через гарантування роботодавцями розміру заробітної плати найманим працівникам не нижче визначеного законом рівня з метою забезпечення соціальних гарантій тощо, покладання на роботодавців зобов'язання максимально наймати на роботу жителів сільських населених пунктів, на землях яких розміщено сільськогосподарське підприємство, а не користуватися послугами мобільних бригад, стимулювання виробництва сільськогосподарськими підприємствами трудомісткої продукції (молоко виробництво, хмелярство, льоновиробництво та ін.).

Механізм реалізації екологічних цілей сталого розвитку агросфери розглядається у таких напрямах: екологізація аграрних ресурсів - земля, вода, повітря (інтегрована боротьба зі шкідниками, ощадливий і мінімізований обробіток землі, раціональне використання поживних речовин ґрунту, екологобезпечна організація тваринництва); впровадження інноваційних біотехнологій ( ГМО для технічних цілей, виробництво біопалива); перехід на органічне сільське господарство (виробництво екологічно чистої продукції сільського господарства, ведення органічного землекористування).

Отже, екологізація агросфери впливає на стан відтворення та працездатність трудових ресурсів власне не тільки в ній самій, а й у державі в цілому.

Таким чином, реалізація поставлених завдань вимагає координованих дій держави з проведення економічних реформ з метою формування високоефективної, конкурентоспроможної аграрної сфери, а також створення механізмів здійснення реформ у визначених соціально-екологічних напрямах.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дозволяють зробити такі основні висновки:

1. За сучасних умов розвитку національної аграрної економіки розширюється коло економічних, соціальних та екологічних проблем, які вимагають пріоритетного підходу у формуванні напрямів аграрної політики щодо їх вирішення.

2. Сільське населення та пункти його розміщення є трудоресурсною, розселенською і соціальною базою агропродовольчого комплексу. Формування соціально привабливих та екологічно безпечних умов життя у сільській місцевості (або - повноцінного життєвого середовища) з метою забезпечення відтворення та всебічного фізичного і духовного розвитку сільського населення слід вважати необхідною передумовою підтримання і збереження соціальної злагоди в українському суспільстві, важливою підоймою виходу національного АПК із затяжної економічної кризи, його поступального і сталого розвитку на шляху до євроінтеграції.

3. Вирішення соціальних і екологічних проблем аграрної сфери або ж через призму умов життя сільського населення відтворення повноцінного життєвого середовища на селі забезпечується шляхом розв'язання таких різнопланових проблем:

-формування збалансованої в галузевому й об'єктно-елементному аспектах на національному, регіональному, місцевому та поселенському рівнях матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури села;

забезпечення стабільного функціонування закладів і установ з надання послуг колективного споживання та їх доповнення індивідуальними і міні-формами задоволення соціальних потреб сільського населення;

оздоровлення природного середовища, підтримання прийнятих екологічних характеристик основних елементів довкілля шляхом недопущення його забруднення та локалізації і знешкодження екологонебезпечних наслідків виробничої діяльності;

подолання соціальної відірваності та ізольованості сільських територій на основі ущільнення мережі інженерних і транспортних комунікацій, насичення сільської місцевості різними системами мобільного зв'язку та передачі інформації, об'єктами соціального обслуговування міжселенного значення тощо.

4. Трансформація механізму відтворення соціальних умов життя сільського населення внаслідок обмеженості бюджетного фінансування пов'язана з широким використанням організаційних важелів, нових специфічних форм задоволення потреб сільського населення у соціальних послугах; відродження колишніх, але адаптованих до нинішніх економічних умов методів вирішення соціальних проблем.

5. Джерелами екологонебезпечних ефектів у сільській місцевості є природні явища, життєдіяльність населення, індустріальне й аграрне виробництво. Найбільшу загрозу для природного середовища і людини становлять джерела екологічної небезпеки індустріального й аграрного походження, які значною мірою уособлюються в переробній промисловості.

6. Наявна нормативно-правова база щодо раціонального використання природних ресурсів й охорони природного навколишнього середовища є неповною та недостатньо ефективною для ситуації, яка динамічно змінюється, що призводить до погіршення екологічних умов життєдіяльності людини у сільській місцевості. У зв'язку з цим необхідно суттєво удосконалити й адаптувати до нових умов економічний механізм регулювання екологічних відносин на селі.

7. Економічний механізм забезпечення екологічної безпеки в сільській місцевості включає два основні напрями регулювання. Перший з них пов'язаний із посиленням економічного диктату на товаровиробників з метою недопущення загострення екологічної ситуації та у разі порушення ними діючих норм природоохоронного законодавства й охоплює такі заходи:

- формування та поетапне запровадження стандартів і нормативів екологічної безпеки;

- істотне збільшення розмірів штрафів за понадлімітне забруднення атмосфери;

- застосування науково обґрунтованих підходів при встановленні лімітів споживання водних ресурсів як важеля спонукання товаровиробників до техніко-технологічної модернізації виробництва;

- оздоровлення забруднених водойм на основі використання спеціальних технологій переходу до режиму самоочищення та самовідтворення водних ресурсів, відродження флори і фауни за рахунок підприємств, які зумовили цю проблему; у разі наявності безгосподарських джерел екологічної безпеки, ініціатива щодо їх локалізації й усуненню переходить до місцевих органів самоврядування;

- припинення хімічної деградації ґрунтів на основі переходу до відпрацьованої схеми зниження рівня біохімічної активності відходів чи їх захоронення без попереднього відстоювання у місцях, які б виключали контакт із родючими ґрунтами, підземними і поверхневими водними джерелами.

Вплив зазначених та інших економічних регуляторів екологічної поведінки суб'єктів господарювання буде тим істотнішим, чим швидше створений виробничий потенціал буде повною мірою використовуватись за прямим призначенням.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Івахно А. Ю. Екологічна політика як складова національної політики держави / А. Ю. Івахно // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 251. - Т. 1. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - С. 45-51. (0,44 друк. арк.)

2. Івахно А. Ю. Роль екологічної політики в системі державної регіональної політики / А. Ю. Івахно // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 252. - Т. 1. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - С. 47-53. (0,56 друк. арк.)

3. Івахно А. Ю. Регіональна екологічна політика / А. Ю. Івахно // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 250. - Т. 1. -Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - С. 257-263. (0,44 друк. арк.)

4. Івахно А. Ю. Соціально-економічна складова регіональної екологічної політики / А. Ю. Івахно // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 249. - Т. 5. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - С. 1291-1297. (0,56 друк. арк.)

Тези доповідей

5. Івахно А. Ю. Екологічна безпека Дніпропетровської області : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Ефективні інструменти сучасних наук»], - Т. 7. - (Прага : Наука і освіта, 2009). - С. 26-28.

6. Івахно А. Ю. Екологічна місткість території як фактор економічної безпеки : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Європейська наука ХХІ століття - 2009»], - Т. 5. - (Прага : Наука і освіта, 2009). - С. 51-53.

7. Івахно А. Ю. Екологічна складова соціально-економічного життя суспільства : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф.[«Актуальні досягнення європейської науки»], - Т. 6. - (Прага : Наука і освіта, 2009). - С. 26-28.

8. Івахно А. Ю. Адміністративно-правове забезпечення регіональної екологічної політики : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми сучасних наук»], - Т. 8. - (Прага : Наука і освіта, 2009). - С. 10-11.

9. Івахно А. Ю. Еколого-економічні проблеми Дніпропетровської області : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми сучасних наук»], - Т. 8. - (Прага : Наука і освіта, 2009). - С. 12-13.

10. Івахно А. Ю. Екологічна ситуація в Дніпропетровській області : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми сучасних наук»], - Т. 9. - (Софія : Наука і освіта, 2009). - С. 10-12.

11. Івахно А. Ю. Фактори, які впливають на рівень екологічної безпеки : матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Науковий прогрес на межі тисячоліть»], - Т. 8. - (Прага : Наука і освіта, 2009). - С. 10-12.

12. Івахно А. Ю. Модель екосистеми в аналізі екологічної безпеки: матеріали v Міжнар. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми сучасних наук»], - Т. 8. - (Софія: Наука і освіта, 2009). - С. 25-26.

13. Івахно А. Ю. Програми охорони довкілля, як інструмент реалізації регіональної екологічної політики: матеріали v Між нар. наук.-практ. конф. [«Сучасні досягнення європейської науки - 2009» ], - Т. 3. - (Софія: Наука і освіта, 2009). - С. 7-8.

АНОТАЦІЯ

Івахно А.Ю. Соціально-економічний та екологічний сталий розвиток аграрної сфери України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Київ, 2011.

Розкрито теоретико-методологічні основи формування пріоритетних засад соціально-екологічного спрямування аграрної політики України. Вперше обґрунтовано методичні підходи та принципи трансформації економічного механізму відтворення умов життя сільського населення, яке забезпечується через галузі соціальної інфраструктури села, та економіко-екологічний інструментарій, що побудований на принципах сталого розвитку, в економічний механізм регулювання соціальних і екологічних ефектів, відтворення повноцінного життєвого середовища у сільській місцевості та його удосконалення з врахуванням тенденцій, динаміки й напрямів соціально-демографічних, екологічних процесів і змін в економічній ситуації на селі.

Удосконалено теоретичні положення розвитку аграрної сфери через її складові як інституціональний інтегрований процес стійких політичних, економічних, соціальних, організаційних, духовно-культурних, природно-екологічних змін, спрямованих на забезпечення високого рівня якості життя сільського населення.

Ключові слова: сталий розвиток, аграрна політика, продовольча безпека, соціально-екологічні пріоритети, аграрні реформи, якість та безпека продовольства, механізм реалізації аграрної політики.

Ивахно А.Ю. Социально-экономическое и экологически устойчивое развитие аграрной сферы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики», Киев, 2011.

В диссертационной работе обоснованы концептуальные принципы и методические подходы к трансформированию экономического механизма воссоздания условий жизни сельского населения, которая обеспечиваются через отрасли социальной инфраструктуры села, и экономико-экологический инструментарий, базирующийся на принципах устойчивого развития.

Раскрыт экономический механизм регулирования социальных и экологических эффектов, воссоздания полноценной жизненной среды в сельской местности и ее усовершенствования с учетом тенденций, динамики и направлений социально-демографических, экологических процессов и изменений в экономической ситуации на селе.

В связи с подготовкой Украины к вступлению в Европейский Союз, важного значения набирает гармонизация ее собственной аграрной политики с совместной аграрной политикой ЕС, открытия доступа к разным фондам, с помощью которых разрешаются проблемы уменьшения разрыва в уровнях социально-экономического развития регионов, а также реформированию отраслей с обветшалой структурой производства, усилением социальной защищенности граждан, которые находятся в трудном положении.

Так как немало вопросов относительно решения социально-экологических проблем в аграрном секторе экономики остаются недостаточно исследованными до этого времени, острота этих проблем отразилась в диссертации относительно социально-экономического и экологического развития сельских территорий в соответствии с требованиями совместной аграрной политики стран ЕС, которое в свою очередь нуждается в широкомасштабных научных разработках по вопросам, в первую очередь, инвестиционного обеспечения, организации и регуляции процессов воссоздания полноценной жизненной среды в агросфере.

Сформулированы требования, которым должен отвечать экономический механизм реализации социальных и экологических приоритетов аграрной сферы, воссоздания полноценной жизненной среды сельского населения, а также правовые принципы и организационный инструментарий, которые обеспечат его эффективное функционирование. Разработан комплекс мер, направленных на повышение уровня экологической безопасности условий жизни сельского населения, обосновано применение экономических регуляторов и организационного инструментария их реализации с целью улучшения экологического состояния жизненной среды.

Усовершенствованы методические подходы и обоснованы предложения относительно улучшения социальных условий жизни сельского населения в экономически отсталых районах и демографически деградированных сельских поселениях.

Теоретические положения относительно содержания и составляющих развития аграрной сферы, как институционного интегрированного процесса стойких политических, экономических, социальных, организационных, духовних, культурных, естественно-экологических изменений, направленных на обеспечение высокого уровня качества жизни сельского населения.

Положение перехода отечественной аграрной политики к концепции устойчивого развития в разрезе приоритетных направлений: экономико социального и экологического, что предусматривает соответствующие институционные изменения относительно эффективного функционирования аграрной сферы в условиях интеграции Украины в ЕС.

Дополнены научные принципы устойчивого развития села, что в отличие от распространенной практики в качестве приоритета предусматривающего формирование социальной и экологической безопасности, рассматриваемый как состояние естественной среды, уровень использования трудового и ресурсного потенциала, организации производства и сбыта пищевых продуктов, что позволит предотвратить потенциальные угрозы ухудшения качества жизни и обеспечить экологическую чистоту пищевой продукции.

Диссертационная работа имеет достаточный теоретический, методологический, прикладной и научно методический уровень, который подтверждается логическим построением научного исследования, применением современных методов исследований, проработкой значительного объема научной литературы по теме и использованием большого массива статистической информации, нормативно-правовых актов, касающихся исследуемой проблемы.

Представленные в работе основные теоретические положения, практические выводы и концептуально-методические предложения дают основания считать их обоснованными, достоверными и позволяющими обеспечить эффективную организацию развития аграрной сферы. Основные результаты диссертационного исследования апробированы на научно-практических конференциях, семинарах, и научных публикациях.

Основные выводы и предложения диссертационного исследования могут быть использованы в работе государственных органов власти, которые осуществляют управление агропромышленным производством, а также органов местного самоуправления; в процессе разработки нормативно-правовых актов, а также предпринимательскими структурами; в учебном процессе; научно-исследовательскими учреждениями.

Ключевые слова: устойчивое развитие, аграрная политика, продовольственная безопасность, социально-экологические приоритеты, аграрные реформы, качество и безопасность продовольствия, механизм реализации аграрной политики.

Ivakhno A.Yu. Socio-economic and ecological development of agrarian sphere of Ukraine Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.03 - an economy and management a national economy is the National scientific center «Institute of agrarian economy», Kyiv, 2011.

In-process formulated теоретико-методологічні bases of forming of priority principles of social-and-ecological status of agrarian policy of Ukraine. Theoretical positions are improved in relation to maintenance and constituents of development of agrarian sphere, as an institutional computer-integrated process of proof political, economic, social, organizational, spiritually cultural, naturally ecological changes, directed on providing of high level of quality of life of rural population.

Grounded position of transition of domestic agrarian policy is to conception of steady development in the cut of priority directions: економіко social and ecological, that foresees the proper institutional changes in relation to the effective functioning of agrarian sphere in the conditions of integration of Ukraine to ES.

Got subsequent development scientific principles of steady development of village, that unlike widespread practice in quality of priority foresee forming of social and ecological safety, which is examined as the state of natural environment, level of the use of labour-resource potential, organization of агропродовольчого production and sale of food products.

Keywords: steady development, agrarian policy, food safety, social-and-ecological priorities, agrarian reforms, quality and safety of food, mechanism of realization of agrarian policy.

Размещено на Allbest.ru

...