Господарська мотивація в економічній системі України другої половини ХІХ – початок ХХ ст. та її відображення в економічній думці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.01 -

економічна теорія та історія економічної думки

ГОСПОДАРСЬКА МОТИВАЦІЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ

Опанасенко Володимир Михайлович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ

Захист відбудеться «12» травня 2011 р. о « 16⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розіслано « 7 » квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Ю.К. Зайцев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування господарської сфери українського суспільства спрямовано на системні інституційні зміни як змісту, так і форм цілого комплексу питань, пов'язаних із потребами, мотивами і цілями економічної діяльності. Аналіз теоретичних досліджень мотиваційних процесів і практичних аспектів їх господарського призначення дозволяє вивчати та вирішувати проблеми соціально-трудових відносин на мікро- і макрорівнях національної економіки. Дієвою складовою наявного історико-економічного досвіду мотивації господарської діяльності людини, що враховує особливості норм, традицій національної ментальності, є період формування і розвитку ринкової господарської системи другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Сучасне осмислення досвіду минулого, пошук системоутворюючих зв'язків між минулим і сучасним теорії та історії економічної думки в дискурсі про питання стимулів і мотивів господарської поведінки людини взаємопов'язані з удосконаленням сучасних теоретико-методологічних підходів у дослідженні мотивації, визначенні особливостей національних інституційних трансформацій та їх наслідків у системі управління трудовими ресурсами суспільства.

Вивчення факторів і явищ процесу мотивації господарської діяльності, їх теоретичного узагальнення присвячені праці зарубіжних економістів, соціологів та управлінців В. Зомбарта, М. Вебера, А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. МакКлелланда, К. Левіна, В. Врума, С. Адамса, Г. Кунца, С. О'Доннела та інших. У наукових доробках цих авторів з різних позицій досліджуються суспільні умови вмотивованої господарської поведінки, історичні форми господарської мотивації тощо.

Значний внесок у вивчення сучасного мотиваційного процесу здійснили російські та українські науковці Д. Богиня, А. Колот, І. Сорока, Н. Терещенко, Л. Редька, А. Сур'як, В. Липов, В. Герчиков, В. Шаленко, В.Радаєв, Г. Дилигентський, Т. Заславська, В. Спірідонова та інші. В їхніх працях дістали висвітлення такі важливі аспекти господарської мотивації, як мотивація найманого працівника і підприємця; проблеми трансформації мотиваційної структури; процеси стимулювання господарської діяльності; взаємозв'язок і взаємозалежність стимулів та мотивів у цілеспрямованій діяльності людини та ін.

Водночас існує низка питань, які стосуються процесу ґенези господарської мотивації та її ролі у формуванні ринкової системи, що залишаються недостатньо висвітленими у наукових розглядах. Зокрема, відсутній чіткий методологічний підхід у визначенні господарської мотивації, фрагментарно проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив ринкового середовища та мотивації господарської діяльності, поверхнево встановлено вплив цивілізаційних факторів на формування ринково орієнтованої господарської мотивації. Більш глибокого обґрунтування потребують цілі ринкової мотивації, засоби їх досягнення тощо. Недостатній рівень розробленості даної проблеми, її теоретичне і практичне значення для економіки України обумовили вибір теми, постановку мети і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною наукових проблем «Генезис інститутів ринкової економічної системи» і «Господарська система та її відображення в економічній думці: еволюційно-інституційний аналіз» (номера державної реєстрації відповідно 0105U002255 і 0110U000471), що опрацьовуються колективом кафедри історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». У межах теми автор розкриває проблеми формування ринкової господарської мотивації, особливості її історичного розвитку в Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., пояснює значення господарської мотивації у розвитку ринкових відносин і висвітлює взаємозалежність між елементами господарської системи та господарською мотивацією.

Мета і завдання дослідження. Актуальність теми, недостатній рівень її наукового розгляду визначили мету дослідження: на основі комплексного науково-теоретичного аналізу дослідити процес формування і розвитку ринкової господарської мотивації на українських землях другої половині ХІХ - початку ХХ ст.

Відповідно до мети дослідження передбачено послідовно вирішити такий комплекс завдань:

· з позицій цивілізаційної парадигми і системного підходу дослідити теоретичні аспекти господарської мотивації, визначити її сутність і роль в економічній системі; проаналізувати доринковий і ринковий типи господарської мотивації;

· обґрунтувати умови формування ринкової господарської мотивації на українських землях у другій половині ХІХ ст. - на початку ХХ ст. з метою виокремлення її інституційних детермінантів;

· виявити доринкові і ринкові типи господарської мотивації і механізм їх реалізації в основних верствах українського суспільства досліджуваного періоду;

· проаналізувати змістовність досліджень теорії мотивації суб'єктів господарської діяльності у світовій і вітчизняній науковій літературі ХІХ - початку ХХ ст. з метою історико-економічного узагальнення процесів формування і розвитку ринкової господарської мотивації у вітчизняній господарській практиці;

· на основі встановлених закономірностей вітчизняної господарської мотивації у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. сформулювати теоретичні та практичні пропозиції з активізації ринкової мотивації суб'єктів економічної діяльності в сучасній Україні.

Об'єктом дослідження є господарська система українського суспільства на етапі формування ринкових економічних відносин у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є господарська мотивація в економічній системі України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. та її відображення в економічній думці.

Методи дослідження. У процесі наукового аналізу для реалізації зазначених вище основних завдань дисертаційного дослідження і зі урахуванням міждисциплінарного характеру теми використано наукові методи, завдяки яким розкриваються сучасні уявлення про взаємозв'язок економічної, політичної, соціальної та духовно-культурної сфер суспільства. Зокрема, це системний підхід (у ході розкриття сутності господарської мотивації, визначення її внутрішніх елементів, взаємозалежності мотиваційного процесу зі складовими суспільної системи); історико-генетичний метод (у дослідженні ґенези господарської мотивації, її елементів і форм вираження); метод історичного і логічного (у дослідженні зовнішнього впливу на зміну розвитку форм господарської мотивації); методи аналізу і синтезу (у ході встановлення умов формування ринкового типу господарської мотивації, окреслення стимулюючих чи стримуючих факторів; під час розгляду теоретичних доробок учених у площині господарської мотивації); статистичний метод (у ході аналізу фактичних перетворень у господарських процесах під впливом формування ринкової мотиваційної структури).

Джерельною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, архівні матеріали, дані офіційної статистики. Для доведення положень, сформульованих у дисертації, використовувались сучасні досягнення таких наукових дисциплін, як економічна теорія, економічна історія та історія економічної думки, економічна соціологія, філософія і культурологія.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного автором дослідження здобуто результати, що характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:

вперше:

ь на основі застосування системного підходу і цивілізаційної парадигми проведено історико-економічний аналіз змісту господарської мотивації в економічній системі України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., що дало змогу дослідити сутнісні зв'язки з формування і розвитку ринкової форми мотивації, які полягають у взаємообумовленості соціокультурних особливостей господарської діяльності як внутрішніх мотивів, що безпосередньо впливають на поведінку людини як носія етнічних, ментальних, моральних цінностей і соціальних норм, і зовнішніх стимулів у вигляді адміністративних (відміна кріпосного права, створення земств, реформування судів, введення фабрично-заводського законодавства та ін.) та економічних (грошова, податкова, банківська реформи тощо) форм і методів державного регулювання, що спонукають суб'єкта господарської діяльності до збереження цілісності економічної системи і досягнення цілей її розвитку;

удосконалено:

ь розуміння змісту доринкової і ринкової форм мотивації в економічній системі України другої половини ХІХ - початку ХХ ст., в якому на основі історичного підходу виділені дві мотиваційні структури господарської діяльності людини: по-перше, ті, що спрямовані на задоволення власних потреб, характерних для простого типу економічного відтворення, і, по-друге, ті, що метою ведення господарства визначають одержання доходу чи прибутку і виявляються за умов розширеного типу відтворення;

ь теоретичне обґрунтування умов формування ринкової господарської мотивації в економічній системі України другої половини ХІХ - на початку ХХ ст., які визначалися реформуванням відносин власності, розвитком процесу суспільного поділу праці і ринкових форм господарських одиниць, що дало змогу встановити рушійну силу її розвитку як суперечності між традиційно-натуральним і раціонально-ринковим типами господарської поведінки основних верств українського суспільства;

ь осмислення сутності категорії «господарська мотивація» через виявлення відмінностей її функціональної ролі в економічній системі від трудової та підприємницької мотивацій. Зміст господарської мотивації полягає у цілеспрямованому господарському процесі, який характеризується зв'язком між індивідуальними та суспільними цілями, економічними потребами суб'єктів і суспільно визначеними умовами їх реалізації в конкретному історичному середовищі;

дістало подальшого розвитку:

ь систематизація положень та ідей, що містяться у наукових працях зарубіжних і вітчизняних економістів другої половини ХІХ - початку ХХ ст. з проблем господарської мотивації, зокрема: концепції М. Вебера і В. Зомбарта з їх аналізом умов утворення та реалізації підприємницької ініціативи; проблеми стимулюючого впливу історичних та етичних обставин життя у працях Б. Гільдебранда, К. Кніса і Г. Шмоллера; мотиваційну складову демонстративного споживання в теорії Т. Веблена; проблеми найму в роботах М. Туган-Барановського і М. Бунге; ідею ієрархічної будови потреб у дослідженнях М. Бунге, С. Подолинського, О. Білімовича та ін.;

ь усвідомлення особливостей ґенези господарської мотивації в економічній системі України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., зокрема, її реалізація через форми поведінки основних верств населення українського суспільства, зумовлених цілями натурального господарства, та зменшення їхньої ролі під впливом формування нових ринкових обставин економічної діяльності, виявом яких стали ринкова спрямованість селянських домогосподарств, розвиток національного підприємництва, мотиви внутрішньої та зовнішньої міграції. Встановлено, що відповідність і ефективна взаємодія нових і традиційних мотивів та стимулів є необхідною умовою активізації мотивації суб'єктів господарської діяльності як в історичному аспекті, так і за реалій сучасності.

Практичне значення одержаних результатів і висновків. Сформульовані в дисертації теоретичні положення і висновки можуть бути використані у процесі наукового обґрунтування сучасної моделі ринкової економіки України з урахуванням історичних особливостей економічного розвитку та національної специфіки.

Висновки і пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне застосування на загальнодержавному рівні, зокрема, в фінансовому департаменті Міністерства економіки (довідка про впровадження від 26 січня 2011р. № 3102-24/65). Крім того, результати дослідження були введені у навчальний процес на кафедрі історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 30 січня 2008 р.); у ході розробки і викладання студентам лекційних курсів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» і проведення семінарських занять, зокрема, з висвітлення питань особливостей розвитку ринкового господарства та основних напрямів економічної думки в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.), а також під час викладання лекційних курсів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки України» і проведення семінарських занять; у ході викладання лекційного курсу і проведення семінарських занять з дисципліни «Основи економічної теорії» в темі «Підприємство як товаровиробник. Підприємництво» у ДВНЗ «Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка» (довідка про впровадження від 12 травня 2010 р № 04-11/299), а також в Академії праці та соціальних відносин федерації професійних спілок України в лекційному курсі і під час проведення семінарських занять з дисциплін «Політекономія», «Основи економічних теорій» у темі «Підприємство як товаровиробник. Підприємництво» та «Історії економіки та економічної думки» за темою «Становлення ринкових форм господарства в Україні (друга половина ХVІІ - перша половина ХІХ ст.)» (довідка про впровадження від 24 січня 2011 р. № 01/02-51).

Основний внесок здобувача. Усі висновки та наукові результати дисертаційного дослідження одержані автором самостійно і висвітлені в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані на трьох Міжнародних науково-практичних конференціях: «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (13 - 16 грудня 2005 р., м. Донецьк, Донецький національний університет); «Спецпроект: аналіз наукових досліджень» (9 - 14 липня 2008 р., м. Дніпропетровськ, ПДАБА); «Фізична економія: методологія дослідження та глобальна місія України» (8 - 10 квітня. 2009 р., м. Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»); на трьох Всеукраїнських наукових конференціях: «Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств» (29 - 30 квітня 2005 р., м. Донецьк, Донецький університет економіки та права), «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу» (24 - 26 квітня 2007 р., м. Донецьк, Донецький національний університет); на науково-методичній конференції: «Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку» (6 - 8 лютого 2007 р. - м. Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»).

Публікації. За підсумками дисертаційного дослідження автором опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом 3,27 друк. арк., з них: 4 - у наукових фахових виданнях, 6 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 162 сторінках. Матеріали дисертації містять 5 таблиць на 3 сторінках. Список використаних джерел складається з 168 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми і рівень її розробленості, визначено мету й основні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано відомості з апробації результатів, публікацій, структури й обсягу дисертаційного дослідження.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження господарської мотивації в історико-економічній науці» автором аргументовано потребу у використанні нових методологічних підходів, а саме, системного підходу та цивілізаційної парадигми, які дають можливість всебічно та ґрунтовно розкривають проблему формування ринкового типу господарської мотивації в економічній системі. У ході аналізу господарської мотивації цивілізаційна парадигма дає можливість враховувати не лише господарські складові, а й духовно-культурні, політичні та соціальні елементи суспільного життя.

Теоретичне обґрунтування структурної характеристики господарської мотивації з позицій системної динаміки дозволило виокремити її складові, до яких належать мотиваційна структура, потреби, інтереси, здібності, мотиви і стимули. З метою визначення сутності господарської мотивації з'ясовано природу її елементів та їхній вплив на господарську поведінку людини. Так, доведено, що мотиваційна структура являє собою уособлення системоутворюючих зв'язків між наявними елементами, серед яких потреби є прагненням людини до певних умов життя, здібності - як набуті чи фактичні особливі якості людини, від яких залежить успішне досягнення поставлених цілей, інтереси - усвідомлені господарські потреби, де мотив - внутрішнє спонукання людини до господарської дії, а стимул - зовнішній вплив (примус), що встановлює спрямованість господарської дії.

Взаємозалежність елементів слугує умовою досягнення цілей господарської мотивації, а наявна структура здібностей та їхній розвиток є основою даного процесу. У ході аналізу зовнішніх факторів впливу на господарську мотивацію зроблено висновок, що в досліджуваних історичних умовах один і той самий чинник може формувати як стимули, так і мотиви, але призводити до різних мотиваційних дій, утворюючи різну мотиваційну структуру.

У розділі розкрито сутнісні характеристики господарської мотивації і подано авторське визначення цієї категорії: господарська мотивація розглядається як цілеспрямований процес із забезпечення потреб суб'єкта господарської діяльності, який провадиться у суспільно-історичному середовищі господарської діяльності системи і виявляє себе у формі взаємозалежності мотивів господарської діяльності індивіда та суспільних стимулів, які обумовлюють їхню ціннісну орієнтацію. Визначено, що поняття господарської мотивації значно ширше і більш змістовніше, за мотивацію трудову чи підприємницьку, які в основному використовуються в сучасній економічній літературі. Господарська мотивація являє внутрішню характеристику всієї господарської системи, що і обумовлює ефективність організації всіх соціально-економічних важелів її розвитку.

Вплив духовно-культурної і політичної системи суспільства на формування і розвиток господарської мотивації має визначальне значення. Уособлюючи менталітет і релігійні особливості, духовно-культурна складова є базисним фактором формування господарської мотивації, а політичний важіль інтенсивніше впливає на мотиваційну поведінку суб'єкта господарської діяльності.

Проаналізувавши різні підходи до періодизації господарської системи, зроблено висновок, що одним із основних критеріїв, який відрізняє господарську мотивацію доринкового і ринкового періодів, є тип відтворення господарської діяльності.

Це дало можливість встановити, що господарська мотивація доринкового типу характеризується: по-перше, головною метою мотиваційного процесу, що виражається у задоволенні потреб одного рівня, відповідальних за процес життєзабезпечення -в їжі, житлі, одязі та ін.; по-друге, існуюче домінування стимулюючих факторів над мотивуючими, провідну роль в утворенні яких відігравало натуральне середовище, а політична, соціальна та духовно-культурна складові людського життя виступали як допоміжні стимулюючі фактори мотиваційної системи; по-третє, вказано на безпосередній вплив політичної системи, а точніше прямий примус влади до певної господарської поведінки.

У господарській мотивації ринкового типу змінюється мета діяльності, яка виступає як нагромадження матеріальних цінностей, майна і прибутковість. За нового типу господарювання основними стають соціальні стимули і мотиви: соціальний статус, самовдосконалення, саморозвиток та ін. Ускладнення всіх господарських зв'язків призводить не лише до появи нових форм господарювання, а й до утворення стійких зв'язків між виробником і споживачем. У свою чергу ринкова господарська мотивація здатна реалізуватися тільки за взаємодії між суб'єктом господарювання і суспільним середовищем життєдіяльності, що веде до утворення її ринкової форми залежності.

Проведено історіографічний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з питань дослідження господарської мотивації як елементу економічної системи.

У розділі 2 «Господарська мотивація в економічній системі України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.» досліджено умови формування ринкової господарської мотивації на українських землях, охарактеризовано верстви суспільства, для яких вона була притаманна, визначено причини, що стримували її розвиток.

Друга половина ХІХ - початок ХХ ст. стає періодом трансформації усіх сфер життя українського суспільства, саме за цих умов було проаналізовано і визначено ґенезу мотиваційної системи в напрямі її ринкової орієнтації. Зроблено висновок, що найбільш значимими суспільними елементами в окресленому процесі стають духовно-культурна складова суспільної системи і проваджувана державна політика.

В Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. духовно-культурна складова справляла двоїстий вплив на формування ринкової господарської мотивації: по-перше, сприяла лояльному ставленню соціуму до змін у господарській структурі; по-друге, обмежувала мотивацію традиційною спрямованістю, представленою аграрними стереотипами поведінки, зокрема у підприємницькій діяльності.

У досліджуваний період державна політика стимулювала формування ринкової господарської мотивації на українських землях. Використовуючи важелі впливу і примусу, державні інститути були найбільш значимими стимулюючими факторами змін господарської мотивації, які реалізовувалися через прямі та непрямі засоби впливу на формування ринкової господарської мотивації. Отже, прямі засоби - це реформи, а непрямі - формування інфраструктури, фінансування професійного навчання, утворення фабричного законодавства та ін.

Прогресивними реформами даного періоду можна назвати такі: реформа скасування кріпацтва 1861 р., банківська, грошова, податкова реформи, аграрна реформа Петра Столипіна та ін. Проведення цих нововведень відбувалося під впливом двох політичних течій - консервативної та реформаторсько-ліберальної. Різноспрямовані інтереси реформаторів призвели до того, що ці історичні перетворення набули непослідовного і незакінченого характеру. До зазначених історичних особливостей слід додати, що тодішня державна політика спричинила засилля іноземного капіталу і стала на заваді формування сприятливих умов для його залучення, через що українські підприємці втрачали концептуальні переваги в розширенні національного виробництва.

Під дією суспільних перетворень відбуваються і зміни соціальної структури населення, основними серед яких були селяни, які вели традиційне господарювання, наймані робітники, поміщики-консерватори, селяни-підприємці та поміщики-реформатори. У селян, що вели традиційне господарювання, найманих працівників, поміщиків-консерваторів та більшості мігрантів мотиваційна структура господарювання залишилась доринковою, тоді як у селян-підприємців в поміщиків-реформаторів сформувалась ринкова.

Особливостями господарської мотивації у селян-підприємців можна назвати, по-перше, ринкову орієнтацію господарської діяльності. Не маючи здебільшого можливостей вести закордонну торгівлю, селяни-підприємці орієнтувались на місцевий ринок, а безпосередні контакти з потенційними покупцями давали можливість у повному обсязі задовольняти потреби ринку; по-друге, разом з власною працею використовувалася і наймана праця односільчан. Стимулююча структура мотиваційного механізму селян-підприємців переважно ґрунтувалася на державній підтримці, а мотиваційна - на потребах вищого порядку.

У мотиваційній поведінці поміщиків-реформаторів основне місце посіли потреби вищого порядку, такі як соціальні мотиви визнання, статусу та ін., прикладом чого може слугувати українське меценатство певних родин.

Таким чином, духовно-культурні особливості українського суспільства і державна політика Російської імперії сформували передумови появи ринкової господарської мотивації на українських землях, провідними характеристиками якої є формування таких форм господарської діяльності, метою яких виступає розширене економічне відтворення.

Мотиваційна структура ринкової господарської мотивації складається не лише з потреб життєзабезпечення, а й з потреб у саморозвитку та самовдосконаленню, коли здібності економічних суб'єктів вимірюються не фізичним станом, а розумовими і творчими можливостями та здобутими специфічними знаннями і вміннями. Мотиви формуються під впливом суспільних обставин і потреб вищого порядку, а стимулююча структура складається з державної політики і реформ, спрямованих на підвищення національного доходу. Однак фактично рядом із появою ринкової мотиваційної структури збереглася й господарська мотивація доринкового типу. господарський мотивація економічний діяльність

У розділі 3 «Розвиток теорії ринкової господарської мотивації в економічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст.» проаналізовані процеси формування теорії господарської мотивації в історико-економічних дослідженнях. Основними мотиваційними елементами, які знайшли своє відображення у дослідженнях учених, стали: інтерес індивіда, раціональна поведінка суб'єкта господарювання, властивість блага задовольняти потреби, що виражалось у цінності або корисності, психологічні та духовні аспекти діяльності суб'єктів господарської діяльності.

Економічна теорія у ХІХ ст., крім історичної школи, переважно ґрунтувалась на ідеях А. Сміта стосовно визначальної ролі егоїстичного інтересу суб'єкта господарської діяльності. Визначено і позаекономічні фактори впливу на мотивацію, які до свого аналізу включили представники німецької історичної школи та інституціоналізму. З'ясовано, що положення історизму та етичні принципи були покладені в основу розгляду господарської мотивації в працях Б. Гільдебранда, К. Кніса і Г. Шмоллера, а ідея «господарського духу» знайшла своє відображення у доробках М. Вебера і В. Зомбарта, які встановили основні умови його формування. Зазначено, що саме М. Вебер і В. Зомбарт одними з перших вдалися до спроб встановити характерні особливості докапіталістичного та капіталістичного типу мотиваційної структури. Досліджено внесок Т. Веблена у теорію господарської мотивації, що мав у підґрунті ідею теорії бездіяльного класу і мотиви демонстративного споживання.

Вагомий внесок до світової теорії мотивації було зроблено вітчизняними економістами: І. Вернадським, М. Бунге, Р. Орженським, О. Білімовичем, С. Подолинським і М. Туган-Барановським. Так, одна з перших праць з дослідження потреб написана І. Вернадським, а теорія про рангову ієрархію потреб висловлена М. Бунге, С. Подолинським, О. Білімовичем та ін. У доробках учених наукового розвитку дістали поняття економічних потреб, бажань і пристрастей. Також було проаналізовано вплив на мотивацію ідеї С. Булгакова, які спиралися на духовно-культурні фактори, сформовані на православних традиціях і притаманні господарській сфері українського суспільства.

Окремо в розділі охарактеризовані трансформаційні перетворення економіки України в період останнього десятиліття ХХ ст. і початку ХХІ ст. У цей період процеси формування ринкової мотивації відтворюються шляхом адаптації суспільства до нових цінностей, господарських форм і інститутів. Відбувається зміна факторів, котрі визначають напрям та інтенсивність модифікації стимулів і мотивів, а саме, підвищення значимості духовно-культурного добробуту; підвищення освітнього рівня сучасної людини; з'являється інформаційна сфера як окремий господарський фактор та ін.

Визначено, що важливим зовнішнім елементом розвитку ринкового типу господарської мотивації є духовно-культурна складова українського суспільства. Однак на більшості українських підприємствах відбувається копіювання культурних особливостей західного зразка, що негативно позначується на розвитку мотиваційної системи. Зроблений висновок, що, як певний компонент стратифікації суспільства місце роботи або вид діяльності набув ознак зовнішнього важливого стимулу у виборі господарської діяльності, отже, і у формуванні та орієнтуванні господарської мотивації індивідів.

Проаналізувавши нову соціальну групу - підприємців, доведено, що їх креативною базою виступають ті суб'єкти господарської діяльності, які розпочали підприємницьку діяльність без початкового капіталу (з «нуля»), користуючись кредитами і власними заощадженнями. Основним мотивом господарської діяльності підприємців нової соціальної групи є не максимізація прибутку, а збереження власної справи і фінансова незалежність, що виражається в особистому ризику та особистій відповідальності.

Окресливши шляхи розвитку сільськогосподарського сектору економіки і, спираючись на статистичні дані, зроблено висновок, що в цьому секторі швидкими темпами розвивається мотивація ринкового типу. Також проведений розгляд міграційної ситуації в сучасній Україні і охарактеризовані основні стимулюючі та мотивуючі фактори.

Головним інститутом у процесі ринкових перетворень і у формуванні ринкового типу господарської мотивації є держава. Маючи такі важливі важелі впливу, як нормативна база, створення умов формування інституту приватної власності, утворення ринкової інфраструктури та ін., це дає можливість державі створити сприятливі обставини для успішного набуття ринкового типу господарської мотивації, а невдале реформування та економічні дії призводять до появи соціально негативного різновиду господарської мотивації, спричиняє появу опортуністичних мотивів і розширює тіньовий сектор економіки.

Таким чином, можна зробити висновок, що державна політика не завжди буває адекватною щодо соціально-економічних умов національного господарства. Отже, дієвим засобом господарського розвитку є теоретичні та практичні рекомендації до національних особливостей господарської мотивації та ринкової мотиваційної системи, їх реалізація в економічній політиці України.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукового завдання у дослідженні господарської мотивації в економічній системі України другої половини ХІХ - на початку ХХ ст. та її відображення в економічній думці. На підґрунті загальної концепції наукового розгляду в дисертаційній роботі зроблені такі висновки.

1. Дослідження господарської мотивації проведено на основі цивілізаційного підходу та системного аналізу, що дало можливість визначити її як процес задоволення потреб суб'єкта економічної діяльності у конкретному історичному середовищі, обумовленого впливом суспільних елементів, таких як політична і господарська сфери, соціальні і духовно-культурні умови, і першочергово веде до появи залежності між реалізацією цілей мотиваційного процесу і зовнішніми стимулами, які реалізуються у певній господарській формі. Аналізуючи сутність господарської мотивації, її взаємозв'язок із зовнішніми елементами, було встановлено, що господарська мотивація є елементом господарської системи, а також підсистемою нижчого порядку, основними елементами якої є мотиваційна структура, потреби, інтереси, здібності, стимули і мотиви. Мотиваційна структура уособлює системоутворюючі зв'язки між наявними елементами. До складу мотиваційної структури можуть входити як всі існуючі елементи, так і певна їх частина. Потреби характеризуються як спонукальні рушійні сили, що слугують об'єктивною основою «ідеальних спонукань» -- інтересів, що є усвідомленими потребами індивіда. Здібності - це такі особливості людини, від яких залежить успішність засвоєння знань, умінь, навичок і та частина мотиваційної системи, що відповідає за рівень досягнення суб'єктом господарської діяльності поставленої цілі. Ґрунтуючись на потребах, здібностях і інтересах, формуються стимули та мотиви господарської мотивації. Стимулами є зовнішні спонукання чи загальні потреби та інтереси суспільства, які скеровують або стримують господарську діяльність індивіда. Мотивами стають усвідомлені особисті інтереси, що внутрішньо направляють суб'єкта господарювання до дій. Проведений аналіз підходів до періодизації суспільного розвитку дав можливість виокремити доринкову і ринкову господарську мотивацію. В основу даного підходу нами було покладено тип господарського відтворення. Таким чином, реалізація доринкової господарської мотивації відбувалася в процесі простого господарського відтворення з такими характерними ознаками: по-перше, задоволення потреб відбувається на рівні первинного процесу життєзабезпечення - потреби в їжі, житлі, одязі та ін.; по-друге, домінування стимулюючих факторів над мотивуючими, провідну роль в утворенні яких відіграють природні чинники, а політична, соціальна та духовно-культурна складові людського життя виступають допоміжними стимулюючими факторами; по-третє, простежується безпосередній вплив владного центру на господарську мотивацію. Ринкова господарська мотивація формується відповідно до умов розширеного типу відтворення і для неї притаманні такі ознаки: перетворення форми залежності господарського суб'єкта від природної до суспільної; через зміну залежності базисними факторами утворення господарської мотивації стають соціальні мотиви (соціальний статус, самовдосконалення, саморозвиток та ін.); з'являється плюралізм форм реалізації господарської мотивації з однаковими базисними мотивами.

2. З метою виокремлення суспільних умов формування ринкової господарської мотивації на українських землях у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. були визначені та досліджені обставини її формування, до яких належать: по-перше, проведені державні реформи другої половини ХІХ ст.; по-друге, стан розвитку духовно-культурної сфери суспільства. Духовно-культурна складова відіграла роль фактора засвоєння державних реформ відповідно до етносоціальних цінностей, норм і правил господарювання українського суспільства. На цьому ж підґрунті було встановлено, що у другій половині ХІХ ст. український етнос носив характер традиційного суспільства. Розглядаючи державні реформи як умови формування ринкової господарської мотивації, було аргументовано, що економічні нововведення були спрямовані на розбудову ринкового механізму, але через вагомий вплив консервативних ідей в політиці Російської імперії, набули непослідовного і незакінченого характеру. Так, реформа 1861 р. сприяла утворенню ринкової господарської мотивації через узаконення основних принципів ринкового господарства (свободи господарської діяльності, приватної ініціативи та ін.), але зберігала тимчасово зобов'язаний стан суспільства. Заснування Селянського банку мало за мету вирішення земельного питання, про що переконливо свідчать статистичні дані, наведені у дослідженні, однак надання кредитів до початку ХХ ст. здійснювалось лише общинам, що гальмувало розвиток індивідуальних селянських домогосподарств. Розв'язання викладених вище проблем відбулося тільки на початку ХХ ст. і пов'язано з реформами П. Столипіна, які були успішно сприйняті українським населенням, але через те, що не знайшли свого логічного завершення, на українських землях разом з ринковою мотиваційною структурою зберігалася господарська мотивація натурального господарства.

3. Залежність від економічної політики Російської імперії, нерівномірний розвиток галузевої структури, вплив духовно-культурних факторів тощо викликали перетворення у соціальній структурі населення України ХІХ ст. Основними верствами українського суспільства були селяни, поміщики і наймані робітники. Ураховуючи визначені критерії доринкової та ринкової господарської мотивації, окреслені верстви суспільства поділялись на селян, що вели традиційне аграрне господарювання, найманих робітників, поміщиків-консерваторів, селян-підприємців і поміщиків-реформаторів. Також у досліджуваний період набули поширення міграційні процеси, які містили мотиваційну складову. Для тогочасних суспільних верств характерними були окремі форми господарювання, які за типом господарської мотивації можна поділити на дві групи: з доринковим типом - це селяни з традиційними формами господарювання, наймані робітники і поміщики-консерватори, та з ринковим - селяни-підприємці і поміщики-реформатори. Розвиток ринкової господарської мотивації в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. дістав підтримку з боку держави, але нехтування духовно-культурними традиціями українського суспільства, європейським досвідом, непослідовність і незавершеність державної політики призвели до того, що такі перетворення в господарській системі України обумовили несумісність нових і традиційних соціальних цінностей, норм і правил поведінки, наслідком яких стала двоїстість господарської мотивації - доринкової і ринкової.

4. Важливим фактором розвитку теорії господарської мотивації стали наукові дослідження мотивації суб'єкта господарської діяльності у світовій науковій літературі ХІХ - початку ХХ ст. Аналіз еволюції наукових поглядів у контексті з'ясування ролі і значення у формуванні теоретичної моделі ринкової господарської мотивації дозволили виявити найбільш плідні теоретичні підходи та концепції. Саме вони встановили напрями наукового розгляду мотивації суб'єкта господарської діяльності, в результаті чого запропоновано таку схема аналізу: першопричину вмотивованої поведінки суб'єкта господарської діяльності в егоїстичному інтересі вбачали представники класичного напряму економічної теорії (А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, Ч. Кері, Ф. Бастіа та ін.); взаємозалежність інтересів і потреб різних класів суспільства як фактора економічного розвитку проаналізовано в працях К. Маркса; міра задоволення потреб як головний мотив впливу дістав висвітлення у доробках маржиналістів; дії історично-обумовленого середовища життєдіяльності як стимулюючого фактора господарського розвитку розкрито у працях представників німецької історичної школи, проаналізовано філософсько-господарську концепцію «капіталістичного духу» М. Вебера і В. Зомбарта; досліджено ідею нетрудових мотивів життєзабезпечення Т. Веблена. Таким чином, представниками світової економічної думки були аргументовані основні елементи впливу на господарську поведінку суб'єктів господарської діяльності даного періоду.

5. Дослідження господарської мотивації суб'єктів економічної діяльності висвітлено в працях вітчизняних економістів другої половини ХІХ ст. Разом із дослідниками світової науки українські вчені не лише застосовували існуючі теоретичні узагальнення до вітчизняної дійсності, а й внесли до світової економічної науки нові прогресивні ідеї. Першим проблему потреб як окремий предмет економічного дослідження визначив І. Вернадський. Фундатор Київської психологічної школи М. Бунге детально проаналізував потреби індивіда, виділив шляхи походження, дослідив зміну потреб в історичному розвитку людства, зробивши висновок про постійне ускладнення їхньої структури. Внесок у розвиток економічної думки стосовно ієрархічної будови господарських потреб зробили Р. Орженцький, О. Білімович та С. Подолинський. Також О. Білімович аналізує психологічні фактори формування потреб, включивши в дослідження політичну, духовно-культурну та соціальну складові суспільного життя. Новий підхід до обґрунтування матеріалізму у теорії потреб робить С. Подолинський, концепція якого ґрунтується на твердженні, що обмін між організмом людини і зовнішньою природою є усвідомлення необхідної органічної дії. С. Подолинським було зроблено детальний аналіз мотиваційної структури господарської діяльності у доринковий період, а формування ринкового типу господарської мотивації у ХІХ ст. знайшло висвітлення у працях М. Туган-Барановського. Разом з теорією «капіталістичного духу» німецьких дослідників була створена концепція «православного духу» С. Булгакова. Проблема класових інтересів знайшла своє відображення у дослідженнях послідовника марксизму В. Леніна. Наукові доробки представників вітчизняної та світової економічної думки ХІХ - початку ХХ ст. слугували теоретичним фундаментом у формуванні відповідних мотиваційних концепцій і розвитку управлінських теорій.

6. На основі виявлених закономірностей ґенези вітчизняної господарської мотивації у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. було сформульовано теоретичні та практичні пропозиції щодо розвитку сучасної ринкової господарської мотивації суб'єктів економічної діяльності в Україні. Узагальнення основних аспектів історичної ретроспективи свідчить, що формування ринкового її типу можливе лише за умов створення стимулюючих механізмів, які створять підґрунтя для використання всього потенціалу суспільства. З огляду на домінантну роль держави і духовно-культурного суспільного елементу у формуванні ринкового мотиваційного типу аргументовано важливість соціально-економічної місії державної регуляторної політики. Вона має стати консолідуючим фактором історично сформованих елементів суспільного життя, зменшуючи їх стримуючу дію, повинна створювати стабільне, передбачуване і стимулююче інституційне середовище. До його складу мають входити створення рівних умов для реалізації господарських дій всіх економічних суб'єктів, введення ефективних механізмів захисту прав власності, обґрунтовані та дієві податкова, фінансова і бюджетна політики, зменшення рівня невизначеності підприємницького середовища і тим самим стимулювання підприємницької ініціативи населення та ін. Таким чином, урахування принципів ґенези ринкової господарської мотивації у державній політиці дасть можливість наповнити новим змістом процеси розвитку економічної системи України, що приведе до глибшої і більш ефективної перебудови господарської сфери у напрямі адаптації до світових стандартів ринкової діяльності та утворення дієвих соціальних норм та інституцій (інститут довіри, норми соціальної відповідальності та ін.) як основи гармонізації суспільних відносин у цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Опанасенко В.М. Національна господарська мотивація в працях українських мислителів ХVІІІ - ХІХ ст. / В.М. Опанасенко // Формування ринкової економіки. Зб. наук. праць. - К. : КНЕУ, 2006. - № 16. - С. 102-113. (0,67 д. а.).

2. Опанасенко В.М. Господарська мотивація у функціонуванні економічної системи / В.М. Опанасенко // Формування ринкової економіки. Зб. наук. праць. - К. : КНЕУ, 2007. - № 18. - С. 35-43. (0,42 д. а.).

3. Опанасенко В.М. Інституційне середовище господарської мотивації в Україні у другій половині ХІХ ст. / В.М. Опанасенко //Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. Київ, 2007. - № 3(40). - С. 85-90. (0,63 д. а.).

4. Опанасенко В.М. «Дух капіталізму» як генератор господарської мотивації та його теоретичне обґрунтування в працях представників німецької історичної школи / В.М. Опанасенко // Економіка: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - Випуск 241: В 5 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. С. 319 - 332. (0,75 д. а.).

В інших виданнях:

1. Опанасенко В.М. Господарська мотивація як фактор розвитку продуктивних сил суспільства / В.М. Опанасенко // Праці Шостої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 3. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 318 - 320. (0,125 д. а.).

2. Опанасенко В.М. Навчання як важливий елемент системи мотивації індивіда / В.М. Опанасенко // Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку: Зб. мат. наук.-метод. конф. 6 - 8 лют. 2007 р. Ч. І. - К.: КНЕУ, 2007. - С. 406 - 408. (0,125 д. а.).

3. Опанасенко ВМ. Аналіз господарської мотивації як складового елементу господарської системи / В.М. Опанасенко // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів ІV Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених. - Донецьк: ТОВ «Юго-восток, Лтд», 2007. - С. 90 - 91. (0,083 д. а.).

4. Опанасенко В.М. Аналіз господарської мотивації в літературних джерелах вітчизняних історико-економічних дослідженнях кінця ХVІІІ - початку ХХ ст. / В.М. Опанасенко // ІV Міжнародна науково-практична конференція «Спецпроект: аналіз наукових досліджень»: Збірник наукових праць. - Том 2. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 59 - 63. (0,17 д. а.).

5. Опанасенко В.М. Цивілізаційний підхід в дослідженні ґенези господарської мотивації / В.М. Опанасенко // Materialy V Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Strategiczne pytania swiatowej nauki - 2009” Volum 8. Pedagogiczne nauki. Historia. Filozofia.: Przemysl. Nauka I studia - Str. 52 - 55. (0,17 д. а.).

6. Опанасенко В.М. Корисна праця як засіб задоволення потреб у теорії С.А. Подолинського / В.М. Опанасенко // Фізична економія: методологія дослідження та глобальна місія України : зб. матеріалів Міжнар. наук. конф., 8 - 10 квіт. 2009 р., м. Київ. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 253 - 255. (0,125 д. а.).

АНОТАЦІЯ

Опанасенко В.М. Господарська мотивація в економічній системі України другої половини ХІХ - початок ХХ ст. та її відображення в економічній думці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному історико-економічному дослідженню господарської мотивації в системі економічних відносин у хронологічних межах другої половини ХІХ - початку ХХ ст., визначенню сутності її складових елементів, з'ясуванню особливостей доринкового і ринкового її типів. Проаналізовано роль основних наукових концепцій і встановлено їх внесок у формування теорії господарської мотивації.

Обґрунтовано умови формування ринкової господарської мотивації на українських землях у досліджуваний період і виокремлено основні інституційні детермінанти її утворення, такі як духовно-культурна суспільна складова і державна економічна політика. Виявлено типи господарської мотивації, причини їх диференціації та шляхи реалізації в основних верствах українського суспільства.

На основі виявлених закономірностей розвитку вітчизняної ринкової господарської мотивації у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. сформульовано теоретичні та практичні пропозиції для розвитку сучасної ринкової господарської мотивації суб'єктів економічної діяльності в Україні.

Ключові слова: господарська мотивація, економічні відносини, типи господарської мотивації, теорії господарської мотивації, іднституційні детермінанти, державна економічна політика.

АННОТАЦИЯ

Опанасенко В.М. Хозяйственная мотивация в экономической системе Украины второй половины ХІХ - начало ХХ в. и ее отображение в экономической мысли. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». - Киев, 2011

Диссертация посвящена комплексному историко-экономическом исследованию хозяйственной мотивации в системе экономических отношений в хронологических рамках второй половины XIX - начало ХХ в., в период формирования рыночной экономики в Украине. В работе рассматривается хозяйственная мотивация как целенаправленный процесс по обеспечению потребностей субъекта экономической деятельности, который протекает в определенной исторической среде во взаимосвязи с составными элементами общественной системы, и выражается в определенной хозяйственной форме.

Хозяйственная мотивация рассматривается как одна из составных подсистем экономической системы. При этом хозяйственная мотивация выступает как подсистема, которая основана на принципах целостности и относительной независимости внутренних элементов. Такими элементами являются мотивационная структура, потребности, интересы, умения, мотивы и стимулы. Кроме того, важными внешними элементами мотивационной структуры являются институты и институции, среди которых определяющими есть институт собственности, разделения труда, экономической свободы и др. Весомую роль в ее функционировании играют правила и нормы, как традиционные, так и установленные государством, которые регламентируют реализацию хозяйственной мотивации субъектов экономической деятельности.