Формування стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 332.8:338.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

НОВІКОВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

Київ -2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ПВНЗ «Європейський університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий

співробітник

Шубравська Олена Василівна,

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», м. Київ, завідувач відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лепейко Тетяна Іванівна,

Харківський національний економічний університет, м. Харків, завідувач кафедри менеджменту та бізнесу;

кандидат економічних наук, доцент

Гавриленко Валентина Олександрівна, Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, доцент кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту.

Захист відбудеться 26 жовтня 2011 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.063.01 ПВНЗ «Європейський університет» за адресою: 03115, м. Київ, б-р Вернадського, 16в.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ПВНЗ «Європейський університет» за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська 15/17.

Автореферат розісланий « 24 » вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор О.П.Луцій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економіку України прийнято асоціювати передусім з промисловістю, сільським господарством, транспортом, а віднедавна - фінансовою і банківською системою. Значно рідше згадується, що важливою економічною складовою держави є житлово-комунальне господарство, де зосереджено майже чверть основних засобів і зайнято п'ять відсотків працездатного населення.

Криза, що охопила в 90-х роках ХХ століття практично всі сфери діяльності суспільства, зачепила і житлово-комунальний комплекс України. Гострота проблем, що нагромадилися в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ), призвела до необхідності реформування цього сектору економіки. Проте реформа проходить повільно і неефективно, тобто реально не відбувається покращення ситуації щодо виробництва та споживання житлово-комунальних послуг як в частині надання населенню якісних послуг, так і оплати житлово-комунальних послуг за оптимальними цінами і тарифами.

Теоретичні й прикладні аспекти економічної стратегії розвитку підприємств висвітлені в роботах Д. Аакера, Р. Акоффа, І. Ансофа, І.Т.Балабанова, І.О. Бланка, Є.І. Велесько, Г.Б. Клейнера, Л.А. Костирко, Л.О.Лігоненко, Т.І. Лепейко, Б.М. Мізюк, Г. Мінцберга, В.С. Пономаренка, М. Портера, О.М.Тищенка, А. Томпсона та ін.

Проблеми розвитку ЖКГ досліджено в наукових працях багатьох учених-економістів і практиків. Вагомий внесок у вирішення цієї проблематики внесли О.Ю.Амосов, А.Є. Ачкасов, В.М. Бабаєв, В.М. Вакуленко, А.Г. Воронін, В.О. Гавриленко, А.А. Дронов, Д.М.Жуков, А.П. Іванов, О.А. Карлова, Т.М. Качала, Г.В. Ковалевський, Г.О.Крамаренко, Ю.Г. Лега, В.А. Лушкін, І.Г. Мінц, В.П. Ніколаєв, П.П.Руснак, Г.І. Оніщук, Г.М. Семчук, В.І. Тітяєв, Л.Н. Чернишов, Н.Ф. Чечетова, Л.М.Шутенко та ін. Проте питання, пов'язані з формуванням стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства в ринкових умовах, залишаються вивченими недостатньо, що зумовлює необхідність комплексного дослідження теоретико-методичних засад стратегічного планування діяльності таких підприємств і розроблення науково-практичних пропозицій щодо підвищення її ефективності та якості наданих послуг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки, обліку та аудиту ПВНЗ «Європейський університет» за темою «Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0107U002007). Автором розроблено методичний підхід до формування стратегії функціонування підприємств житлово-комунального господарства регіону на підставі аналізу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, що дозволило визначити засади та заходи з формування ефективної стратегії реформування підприємств ЖКГ.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розвитку теоретичних і методичних положень, а також в розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі завдання дослідження:

- розвинути концептуальні положення стратегії розвитку підприємств житлово-комунального господарства;

- визначити економічну сутність та особливості територіальної організації підприємств житлово-комунального господарства;

- виявити закономірності, принципи та проблеми сучасного етапу розвитку підприємств комунального господарства;

- розробити пропозиції щодо удосконалення управління стратегічним розвитком підприємств ЖКГ;

- обґрунтувати напрями та заходи реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону;

- сформувати інноваційну систему управління витратами на підприємствах ЖКГ;

- розробити економіко-організаційні засади формування тарифної політики підприємств ЖКГ регіону в умовах впровадження інноваційних методів управління витратами.

Об'єктом дослідження є процес розвитку та реформування підприємств житлово-комунального господарства.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні засади формування ефективної стратегії реформування підприємств ЖКГ.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства, а також нормативні й законодавчі акти України. Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи: теоретичне узагальнення та системний аналіз - при визначенні понять; порівняльно-економічний аналіз - при проведенні аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, що формують економічну стратегію функціонування підприємств житлово-комунального господарства регіону; методи економіко-математичного аналізу і моделювання - при визначенні напрямів формування ефективної стратегії реформування житлово-комунальних підприємств; метод анкетування - при оцінці рівня задоволеності споживачів послугами підприємств ЖКГ; методи абстрактно-логічний, економіко-статистичний - при оцінці діяльності комунальних підприємств та графічні методи - при узагальненні й оформленні отриманих результатів дослідження.

Інформаційною основою дослідження стали матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, Міністерства фінансів України, фактичні дані роботи комунальних підприємств та власні дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження формують теоретичні і науково-практичні положення і рекомендації, спрямовані на вирішення важливої наукової проблеми - формування ефективної стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства. Результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано концептуальний підхід щодо встановлення на стратегічну перспективу структури та величини тарифу на одиницю цільового продукту із застосуванням системи розрахунку очікуваного прибутку комунального підприємства від реалізації інвестиційно-інноваційних заходів;

- розроблено аналітичні засоби визначення мінімально необхідних витрат комунального підприємства на ліквідацію позаштатних (аварійних) ситуацій, що сприятиме встановленню обґрунтованого рівня тарифів;

удосконалено:

- систему заходів щодо підвищення ефективності функціонування підприємств ЖКГ, зокрема, в частині розширення сукупності форм і методів управління підприємствами, джерел їх фінансового забезпечення, механізмів контролю якості та кількості наданих ними послуг;

- економіко-організаційні підходи до управління стратегічним розвитком підприємств ЖКГ регіону, зокрема, запропоновано впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій та приладів у процесі реконструкції існуючих мереж та будівництва нових;

дістало подальшого розвитку:

- визначення економічної сутності територіальної організації житлово-комунального господарства через урахування особливостей процесів виробництва та надання послуг підприємствами ЖКГ, що дозволяє встановити найвагоміші чинники підвищення ефективності їх функціонування;

- обґрунтування системи заходів щодо реформування комунальних підприємств, яка, у порівнянні з існуючими, передбачає зменшення витрат у процесі забезпечення ефективного функціонування підприємств ЖКГ регіону, що сприятиме гармонізації інтересів виробників і споживачів комунальних послуг;

- теоретичний підхід до визначення тарифу на одиницю цільового продукту комунального підприємства за умов його стратегічного розвитку та в напрямку здійснення заходів з підвищення ефективності капітальних вкладень та їх впливу на зменшення операційних витрат.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці механізму реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону. Доведено необхідність формування стратегії реформування системи підприємств житлово-комунального господарства.

Представлені в роботі результати аналітичних досліджень, методичні розробки та рекомендації прийняті до впровадження РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (довідка № 419/01-11 від 25.02.2011 р.), КТП «Комуненергія» Рівненської міської ради (довідка № 444/08-07 від 25.03.2010 р.), КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради (довідка № 03 - 09/157/1 від 10.06.2011 р.), Рівненською філією ПВНЗ «Європейський університет» (довідка № 102 від 02.06.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною роботою здобувача. Наукові положення, розробки та пропозиції, що містяться в роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації оприлюднені на наукових конференціях: XI Міжнародній науково-методичній конференції «Технологии XXI века» (Алушта, 2004); III, IV, V науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми підприємництва, менеджменту, маркетингу на сучасному етапі розвитку економіки України» (Рівне, 2006, 2007, 2008); ІІІ, IV Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції» (Рівне, 2008, 2010); II, III науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (Луцьк, 2009, 2010), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації» (Рівне, 2010), XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (Луцьк, 2011). господарство тариф прибуток економічний

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 7 робіт, загальним обсягом 2,85 д. а., у т.ч. 4 - у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2.16 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (195 найменувань) і 8 додатків. Повний обсяг дисертації - 185 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 20 таблиць, 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження. Визначено наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів, наведені дані щодо їх апробації та опублікування.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретико-методичні засади формування стратегії функціонування підприємств житлово-комунального господарства регіону» висвітлено теоретичні засади формування стратегії розвитку підприємств ЖКГ; розкрито сутність, принципи та особливості їх функціонування; проведено аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду функціонування комунальних підприємств; проаналізовано підходи щодо їх тарифного та фінансового оздоровлення.

Значну роль серед галузей невиробничої сфери України відіграє житлово-комунальне господарство, що забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами і суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі (рис. 1).

За час незалежності України у галузі відбувалися певні реформи, які, проте, не принесли бажаного результату - якісного надання комунальних послуг та не привели до підвищення ефективності функціонування галузі.

Ключовою проблемою реформування житлово-комунального господарства є законодавче забезпечення впровадження економічно виважених тарифів, з урахуванням повного відшкодування реально наданих послуг та досягнення рентабельності підприємств галузі. Аналіз тарифної ситуації на ринку житлово-комунальних послуг свідчить про штучне стримування місцевими органами влади процесу ринкового ціноутворення через недосконалість чинної нормативної бази в частині обрахування собівартості продукції та визначення соціальних стандартів.



Рис. 1. Вплив діяльності підприємств ЖКГ на розвиток економіки

Аналіз досвіду зарубіжних країн щодо ефективного функціонування підприємств житлово-комунального господарства показав відсутність готових моделей реформування, важливість здійснення моніторингу усіх перетворень, а також необхідність розробки власної стратегії реформування підприємств з урахуванням їх специфіки на сучасному етапі розвитку економіки країни.

З огляду на особливості функціонування підприємств житлово-комунального господарства доведена необхідність розробки організаційних засад формування економічної стратегії на двох рівнях: економічної стратегії розвитку галузі та економічної стратегії підприємства. При цьому головним суб'єктом економічної стратегії житлово-комунальної галузі має виступати держава. Саме на державному рівні повинні здійснюватися заходи, підпорядковані стратегічним національним інтересам, мета яких - цілеспрямоване створення економічної системи, підтримка розвитку її складових і компенсація структурних диспропорцій, що неминуче виникають при її формуванні.

Зроблено висновок, що стратегічною метою функціонування житлово-комунальних підприємств на сучасному етапі виступає збільшення обсягу, підвищення якості послуг за умови економічно обґрунтованих тарифів та наявності ефективної системи соціального захисту малозабезпечених верств населення. При цьому під стратегією розуміється сукупність цілей і комплекс дій по їх досягненню, які враховують специфіку діяльності комунального сектора, обмеженість фінансових ресурсів, динамічність економічного середовища і переважання соціальної спрямованості функціонування сфери житлово-комунального господарства. Сутність стратегічного управління для житлово-комунального підприємства полягає у проведенні аналізу й оцінки середовища функціонування підприємства, прогнозуванні його змін та створенні такої системи управління, яка б постійно підтримувала відповідність середовища і результатів діяльності самого підприємства.

Доведено, що формування стратегії розвитку підприємств житлово-комунального господарства потребує урахування особливих умов функціонування галузі й кожного конкретного підприємства, серед яких найголовнішими визнано: специфічність життєвих циклів, залежність від державного фінансування, неможливість призупинення діяльності ін.

У другому розділі дисертаційної роботи «Аналіз чинників внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємств житлово-комунального господарства регіону» систематизовано основні чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на діяльність підприємств житлово-комунального господарства та формують економічну стратегію їх функціонування; обґрунтовано методичні підходи до визначення та оцінки економічних і фінансових показників діяльності підприємств житлово-комунального господарства; виявлено джерела фінансування комунальних підприємств.

Встановлено, що основними чинниками макросередовища, що впливають на розвиток підприємств житлово-комунальної галузі, є такі:

- політичні чинники, які об'єднують: стан нормативно-законодавчого поля і, перш за все, його вплив на реформування галузі; політичну ситуацію в країні й міжнародні відносини, тощо;

- економічні чинники, а саме: ситуація в економіці країни; характер бюджетної політики, податкової політики, прогресивність цінової і тарифної політики; інвестиційна привабливість економіки та ЖКГ;

- соціальні чинники, тобто: рівень соціалізації економічних реформ та соціальної значущості послуг ЖКГ; соціальне й демографічне становище в суспільстві; характер структури потреб населення; рівень платоспроможності й ступінь диференціації доходів споживачів послуг;

- екологічні чинники, що вміщують: рівень природного ресурсного потенціалу країни, регіону; природні умови діяльності підприємства; реальний і припустимий рівні несприятливого впливу на навколишнє середовище; тенденції екологічних змін навколо підприємства;

- технологічні чинники, а саме: рівень стимулювання технічного прогресу в суспільстві; наявність необхідного рівня виробничих потужностей та технологій для можливого технічного переоснащення підприємств галузі; характер державної інноваційної політики;

- міжнародне середовище, тобто характер взаємовідносин та впливу міжнародних інституцій на економіку країни; стан, тенденції розвитку міжнародних економічних відносин;

- чинники мезосередовища, які опосередковано впливають на формування загальних умов діяльності підприємств житлово-комунальної галузі: ринок робочої сили; постачальники; конкуренти; посередники; споживачі;

- чинники, пов'язані з невизначеністю технологічних умов функціонування підприємств житлово-комунального господарства в аварійних ситуаціях.

Частиною загального середовища, яка постійно і безпосередньо впливає на ефективність діяльності підприємства і знаходиться в його рамках, є внутрішнє середовище. Останнє визначається специфічністю діяльності житлово-комунального підприємства та його фінансово-економічним станом. До чинників внутрішнього середовища житлово-комунальних підприємств доцільно віднести: досвід функціонування підприємства на ринку; маркетингову, інноваційну, фінансову та ресурсозберігаючу політику підприємства; стан та якість його активів; рівень оплати праці; кваліфікаційний рівень персоналу тощо.

Інфологічна взаємодія напрямів реформування підприємств житлово-комунального господарства і основних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища наведена нижче ( рис. 2).

Рис. 2. Інфологічна взаємодія напрямів реформування підприємств ЖКГ і основних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища

Формування економічної стратегії розвитку житлово-комунального підприємства обумовлює необхідність розробки поведінки, яка б оцінювала вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища та забезпечувала ефективну діяльність підприємства. Відповідно, на перший план виходить необхідність аналізу середовища, виявлення його загроз і можливостей.

Для формування стратегії розвитку підприємства слід застосовувати ситуаційний аналіз, завданням якого є визначення економічної ситуації, в якій знаходиться підприємство, основних факторів, що впливають на його діяльність, а також характеристик підприємства в цілому. Якщо системний підхід, логічним продовженням якого визнається ситуаційний підхід, встановлює взаємодію частин системи, то ситуаційний підхід дозволяє забезпечити професійний підхід до керування конкретною ситуацією.

Дослідження впливу внутрішнього й зовнішнього середовища на ефективність роботи підприємств житлово-комунального господарства дозволяє визначити особливості функціонування механізму управління підприємствами цієї важливої галузі національного господарства. Найбільш значущими з них є відсутність стратегічної спрямованості управління ресурсним потенціалом, неузгодженість політики державного і місцевого управління галуззю, що потребує проведення поглиблених досліджень з використанням економіко-математичних методів та інформаційних технологій, методичного обґрунтування стратегії розвитку галузі та підприємств.

Дослідження динаміки основних фінансово-економічних показників комунальних підприємств західних районів Рівненської області, а саме: Територіально-виробничого об'єднання “Рівнекомуненергія”, Державного комунального підприємства (ДКП) “Дубнокомуненергія”, Акціонерної компанії “Кузнецовськенергія”, ДКП “Гощакомуненергія”, ДКП “Костопількомуненергія”, ДКП “Острогкомуненергія”, ДКП “Здолбунівкомуненергія” виявило такі тенденції (табл. 1):

- значне погіршення технічного стану основних фондів і зниження у витратах питомої ваги амортизаційних відрахувань;

- вагоме переважання у структурі оборотних активів підприємств дебіторської заборгованості (77,0-90,0%), найбільшу частку якої становить заборгованість за надані послуги;

- суттєве зменшення обсягів цільового фінансування житлово-комунальних підприємств з боку держави;

- переважання у джерелах фінансування оборотного капіталу підприємств поточної заборгованості, що коливається в межах 9,0-48,0% від загальної суми пасиву;

- значне погіршення останніми роками, в результаті деформування структури елементів та джерел фінансування житлово-комунальних підприємств, показників ефективності використання їх оборотного капіталу, зниження швидкості його кругообігу, що сприяє розвитку кризи неплатежів і погіршує фінансовий стан підприємств.

Обґрунтовано доцільність застосування поряд з удосконаленою у процесі дисертаційного дослідження методикою аналізу фінансових показників діяльності комунальних підприємств економіко-математичних методів. З їх допомогою,

зокрема на підставі кореляційно-регресійного аналізу, можна визначити кількісну міру впливу факторів на показники, що характеризують процес формування та використання оборотного капіталу житлово-комунальних підприємств. Такий підхід широко застосовується в економічних дослідженнях, але в житлово-комунальному господарстві його застосування ще досить обмежене. На етапі статистичного аналізу, що передує побудові регресійних моделей, нами були відібрані основні фактори і здійснена їх перевірка на мультиколінеарність. Аналіз коефіцієнтів парної кореляції між факторами дозволив побудувати лінійні регресійні моделі. Оцінка адекватності моделі була перевірена з використанням F-критерію Фішера і t-критерію Ст'юдента.

Таблиця 1 Динаміка основних фінансово-економічних показників діяльності комунальних підприємств західних районів Рівненської області в 2006-2010 рр.

	Підприємства	2006	2007	2008	2009	2010
Динаміка обсягів цільового фінансування, тис. грн.	ТВО "Рівнекомуненергія"	5054,7	0	0	0	0
	ДКП"Дубнокомуненергія"	2832,1	123,2	2,6	0	0
	АК " Кузнецовськенергія "	1608,0	0	0	0	0
	ДКП"Гощакомуненергія"	1264,2	352,3	0	0,6	0
	ДКП “Костопількомуненергія”	952,6	0	0	0	0
	ДКП “Острогкомуненергія”	548,8	0	0	0	0
	ДКП “Здолбунівкомуненергія”	1298,5	0	0	0	0
Амортизаційні відрахування, %	ТВО "Рівнекомуненергія"	5,3	5,0	4,6	4,3	4,3
	ДКП"Дубнокомуненергія"	15,2	15,0	14,3	13,5	13,1
	АК " Кузнецовськенергія "	7,8	6,4	6,0	5,65	5,1
	ДКП"Гощакомуненергія"	7,5	6,2	5,3	5,0	4,9
	ДКП “Костопількомуненергія”	6,2	5,3	4,8	4,5	4,3
	ДКП “Острогкомуненергія”	11,2	10,5	10,3	9,8	8,0
	ДКП “Здолбунівкомуненергія”	7,1	6,5	5,3	4,8	4,9
Дебіторська заборгованість у структурі оборотних активів, %.	ТВО "Рівнекомуненергія"	83,5	80,2	85,6	87,9	90,0
	ДКП"Дубнокомуненергія"	84,5	86,2	89,2	86,2	85,2
	АК " Кузнецовськенергія "	78,5	77,6	77,9	80,2	81,3
	ДКП"Гощакомуненергія"	82,6	84,3	85,6	87,6	86,4
	ДКП “Костопількомуненергія”	84,33	85,6	84,5	83,5	84,0
	ДКП “Острогкомуненергія”	87,9	88,4	86,5	85,4	84,3
	ДКП “Здолбунівкомуненергія”	77,0	80,3	79,5	81,5	83,5
Поточна заборгованість у структурі пасиву, %.	ТВО "Рівнекомуненергія"	25,9	28,4	32,2	40,5	48,0
	ДКП"Дубнокомуненергія"	18,6	19,7	20,9	15,7	18,5
	АК " Кузнецовськенергія "	9,0	10,6	11,8	11,9	12,6
	ДКП"Гощакомуненергія"	25,7	24,6	28,5	28,9	29,5
	ДКП “Костопількомуненергія”	24,6	23,6	25,6	26,8	27,9
	ДКП “Острогкомуненергія”	30,9	33,5	35,6	36,8	37,5
	ДКП “Здолбунівкомуненергія”	33,9	34,8	37,2	38,1	39,5

У парних регресійних моделях факторами обрані такі відносні показники діяльності підприємства та джерел формування капіталу, які можна розглядати самостійно як функцію, що залежить від інших показників.

Метою побудови парних регресійних моделей було виявлення взаємозв'язків, перш за все, між показниками, що характеризують формування, функціонування та використання оборотного капіталу, та показниками фінансової стійкості підприємства і показниками щодо джерел формування оборотного капіталу.

Побудову багатофакторних регресійних моделей здійснювали шляхом доповнення парних регресійних моделей новими показниками - факторами, які впливають на рентабельність використання оборотних активів. Проведені розрахунки дозволи отримати модель, яку можна вважати надійною за зазначеними вище критеріями:

П/ОА = 0,4570 - 0,3133 КЗ/ДЗ + 0,0958 К_ЗП, (1)

де П/ОА - рентабельність оборотних активів; КЗ/ДЗ - відношення кредиторської заборгованості до дебіторської заборгованості; К_ЗП - коефіцієнт покриття.

Аналіз засвідчив, що на діяльність досліджуваних житлово-комунальних підприємств значний вплив справляють чинники зовнішнього середовища, які зумовлюють нестабільність їх функціонування. Отримані моделі можуть бути використані для оперативного аналізу фінансового стану підприємств ЖКГ з метою пришвидшення прийняття необхідних для покращення ситуації управлінських рішень.

Процес реформування фінансово-економічних відносин у комунальному господарстві нині досяг того стану, коли реалії вимагають коригування старих або прийняття нових рішень для успішного продовження перетворень. Однією з найгостріших проблем функціонування галузі за сучасних умов є відсутність необхідних фінансових ресурсів. Кошти, які виділяються з бюджетів на підтримання житлового фонду, не співвідносяться з мінімальними потребами підприємств житлово-комунального господарства, що призводить до швидкого зносу житлового фонду та інженерних мереж. Питання про постійне вдосконалення якості обслуговування населення здебільшого зумовлене недостатністю, а подекуди й відсутністю фінансових ресурсів.

Пропонується розширити перелік джерел фінансування поточної діяльності і розвитку підприємств житлово-комунального господарства. Встановлено, що основними з таких джерел мають стати:

- кошти населення, що надходять у формі платежів за житлово-комунальні послуги;

- кошти організацій - споживачів послуг у вигляді оплати за користування послугами житлово-комунального господарства;

- асигнування з місцевого бюджету - прямі дотації за різницю в тарифах, що сплачуються населенням, і покриття субсидій і пільг, що надаються громадянам;

- кошти від місцевих податків на утримання міської інфраструктури;

- разові внески громадян для фінансування конкретних заходів щодо ремонту житлових будинків, об'єктів комунального господарства із благоустрою населених пунктів, у т.ч. й за рахунок банківських кредитів на ці цілі;

- кошти місцевих бюджетів на розвиток і реконструкцію об'єктів житлово-комунального господарства даної муніципальної громади, на реалізацію програм розвитку житлово-комунального господарства, а також на підтримку розвитку міст, що мають недостатню містобудівну базу;

- кошти державного бюджету, що виділяються на державну підтримку розвитку житлово-комунального господарства, забезпечення пільг з оплати будівництва, обслуговування й ремонту житла та інших об'єктів житлово-комунального господарства, установлені на рівні держави;

- кошти юридичних осіб, серед них фінансово-будівельних компаній, і громадян, що виступають інвесторами при будівництві об'єктів житлово-комунального господарства;

- кошти акціонерних товариств, спеціально створених органами місцевого самоврядування, організаціями містобудівної бази та інших юридичних осіб;

- кошти споживачів послуг у вигляді інвестиційної складової тарифу, що забезпечує часткове покриття витрат на реконструкцію і нове будівництво об'єктів житлово-комунального господарства.

У третьому розділі «Формування ефективності стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону» обґрунтовано стратегічні напрями реформування підприємств західних районів Рівненської області; визначено механізм фінансового оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства; обґрунтовано концептуальний підхід щодо встановлення на стратегічну перспективу структури та величини тарифу на одиницю цільового продукту із застосуванням системи розрахунку очікуваного прибутку комунального підприємства від реалізації інвестиційно-інноваційних заходів; розроблено науковий метод визначення мінімально необхідних витрат комунального підприємства на ліквідацію позаштатних (аварійних) ситуацій.

Одним з найважливіших напрямів реформування житлово-комунального господарства є реорганізація структури управління галуззю, яка склалася на початок реформи, і передача функцій управління на рівень органів місцевого самоврядування.

Оскільки якість управління комунальними підприємствами і система фінансових відносин цих підприємств з органами місцевого самоврядування значною мірою залежить від останніх, то для усунення існуючих недоліків у системі управління комунальними підприємствами доцільними напрямами її реформування визнано такі:

- формування серед голів і працівників місцевих адміністрацій підходу до житлово-комунального господарства як до єдиного господарського комплексу, що виконує соціально необхідні функції;

- розподіл бюджетних коштів залежно від можливостей місцевого бюджету, потреб району і конкретних підприємств, а не від власних рішень голови місцевої державної адміністрації;

- ведення обліку при складанні місцевого бюджету на наступний рік не тільки інвестиційних потреб району, а також додаткових видатків бюджету, які можуть виникнути при збільшенні протягом року тарифів на комунальні послуги.

Фінансове оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства сприятиме залученню до процесів їх реконструкції й модернізації вагомих фінансових ресурсів, що, зрештою, приведе до підвищення якості наданих такими підприємствами послуг.

Отже, для проведення реформи діяльності підприємств ЖКГ, насамперед, необхідно:

- прийняти політичне рішення - уряд повинен взяти на себе сміливість і оголосити про початок реальної реформи ЖКГ на базі ринкових відносин і реформування ЖЕК та відмови від адміністративно-командних методів управління ЖКГ;

- розробити необхідну правову базу - прийняти комплекс законів і нормативно-правових документів, які б забезпечили підвалини проведення реформи;

- сформувати ринкові відносини у житлово-комунальній сфері - створити і забезпечити реалізацію ринкових механізмів функціонування ЖКГ, формування категорії власників житла (ОСББ, приватна, комунальна, державна), управителів житловим фондом, ринку житлово-комунальних послуг;

- розробити систему економічного стимулювання пришвидшення процесу реформування підприємств ЖКГ;

- запровадити економічно обґрунтовані підходи до формування тарифів на житлово-комунальні послуги, законодавчо затвердити процедуру вчасної зміни тарифів на житлові послуги у разі зміни тарифоутворюючих чинників, забезпечити збереження споживчої вартості житла;

- сприяти залученню інвестицій і кредитів у сферу житлово-комунального господарства.

Формування тарифу пропонується здійснювати динамічно на певний період часу: квартал, місяць тощо, а фактичний розмір тарифу визначати наступними чинниками: якістю продукту (якісні та кількісні норми та параметри споживання), технологією первинної обробки (очищення, підігрів тощо), станом мереж водопостачання та водовідведення, урахування витрат на ліквідацію аварійних ситуацій в мережах, регіональною особливістю експлуатації мереж.

Ефективність управління процесом водопостачання холодної та гарячої води безпосередньо впливає на рівень якості послуг для споживачів та прибуток комунального підприємства. Якісне ж управління можливе лише із застосуванням систем автоматизованого управління (АСУ). У роботі проаналізовані інформаційні засади забезпечення ефективного функціонування центрального інформаційно-комунікаційного комплексу (ЦІКМ), автоматизованої системи управління технологічним процесом (АСУТП), автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ), розрахункового центру нарахування та управління тарифом (АСУ «Тариф»).

Виходячи з аналізу методів природної монополії щодо тарифної політики, запропоновано науковий підхід до встановлення структури та величини тарифу із застосуванням методики розрахунку очікуваного прибутку комунального підприємства від інвестиційних потреб водно-комунального господарства, які повинні стати основою впровадження сучасних енергозберігаючих технологій та приладів у процесі реконструкції існуючих мереж та будівництві нових.

Тобто, проблема встановлення обґрунтованого тарифу є системною і включає два поєднаних у часі завдання:

- в короткотерміновій перспективі - установлення базового тарифу на холодне і гаряче водопостачання та водовідведення за умов автоматизованого управління процесами водопостачання та водовідведення в реальному вимірі часу;

- за умов стратегічного розвитку - коригування базового тарифу та реконструкція комунального господарства і його технологічних процесів в межах інвестиційних потреб.

Процес стратегічного розвитку та реконструкції передбачає:

- заміну зношених трубопроводів та застарілого контролюючого та вимірювального обладнання;

- поетапну побудову АСУТП, АСДУ та АСУ «Тариф»;

- реалізацію інтегрованої моделі визначення прибутковості комунального підприємства на певному часовому етапі його стратегічного розвитку - коригування базового тарифу.

Виконання заходів щодо перших двох пунктів стратегічного розвитку комунального підприємства передбачає здійснення планових витрат за рахунок як власних, так і зовнішніх інвестиційних коштів. Коригування базового тарифу здійснюється з урахуванням непередбачених (нештатних) ситуацій, що виникають на мережах водопостачання і водовідведення та залежно від прибутковості комунального підприємства, яка прогнозується за планом стратегічного розвитку.

Самі технологічні процеси водопостачання та водовідведення є трансформацією електричної і теплової енергії відповідними електромеханічними засобами (насосами, насосними станціями, засобами нагрівання холодної води тощо). Такий підхід дає можливість узагальнити у витратному сенсі формування витратної та прибуткової складових систем водопостачання та водовідведення, яке базується на моделюванні технологічних процесів, що дає можливість визначати як планові (детерміновані витрати) так і непередбачувані витрати, які пов'язані з випадковими нештатними (аварійними) ситуаціями.

З означених позицій розрахункова формула «витрати плюс» для обчислення тарифу на комунальні послуги як для систем постачання холодної води, так і для систем постачання гарячої води та водовідведення пропонується у вигляді:

Д_t =(BOД_t + BAM_t + BП_t + ПKB_t + BЛА _t) Ч (1+НР_t), (2)

де Д_t - очікуваний рівень доходів у t-му часовому періоді розвитку комунального підприємства на 1 холодного, гарячого водопостачання та водовідведення; BOД_t - витрати на операційну діяльність в t-му часовому періоді; BAM_t - витрати на амортизацію; BП_t - витрати на податки ; ПKB_t - капітальні витрати в розмірах очікуваного прибутку та частки зовнішніх інвестицій; BЛА_t - витрати на ліквідацію нештатних (аварійних ситуацій); НР_t - норма рентабельності.

Очевидно, що така розрахункова формула дає можливість регулювати норму рентабельності залежно від капітальних вкладень, які в основному спрямовуються на оптимізацію технологічних процесів водопостачання, теплопостачання та водовідведення за критерієм мінімальних енергетичних витрат а також на підвищення рівня надійності експлуатації відповідних мереж, що зменшує ризик виникнення аварійних ситуацій. Отже, такий підхід призводить до зменшення операційних витрат BOД_t та витрат BAM_t на ліквідацію аварійних ситуацій.

У формулі (2) витрати BOД_t, BAM_t, BП_t, ПKB_t є штатними за часовими термінами розвитку комунального підприємства. Витрати BЛА _t є випадковими.

Розроблена економіко-математична модель мінімізації витрат на ліквідацію аварійних ситуацій.

Визначення тарифу на холодне водопостачання в обсязі 1 пропонується здійснювати за формулою:

T_t = Д_t ( 1 + HR_t ) (3)

Визначення тарифу на гаряче водопостачання та водовідведення в обсязі 1м³ здійснюється за формулами (2), (3) відносно відповідних витрат на функціонування систем гарячого водопостачання та водовідведення.

Впровадження нових енергозберігаючих технологій, в першу чергу пов'язаних у застосуванні автоматизованого контролю та диспетчерського управління, сучасного контролюючого та водомірного обладнання веде до суттєвого зменшення операційних витрат, підвищення рівня екологічної безпеки та надійності функціонування систем водопостачання та водовідведення.

У роботі запропонована так звана функція «заохочення»

(4)

із застосуванням визначеного коефіцієнта ефективності капітальних вкладень б(t), які впливають на операційні витрати через призму витрат на реалізацію інвестиційних проектів. В такій постановці

(де - похідна від виробничої функції ефективності капітальних вкладень у новітні технології; - похідна від виробничої функції ефективності операційних витрат) визначає норму прибутку комунального підприємства в момент часу t =t0 від приросту фіксованої норми прибутку HPt за рахунок впровадження інноваційних проектів розвитку.

Отже, прогнозований тариф на певний часовий період функціонування мережі холодного, гарячого водопостачання та водовідведення 1 цільового продукту визначається за формулою:

(5)

Виходячи з аналізу статистичних даних щодо функціонування комунальних підприємств Рівненської області, констатовано, що загальні операційні витрати становлять 82% від собівартості виробництва послуг з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення. А їх витратна структура має наступний вигляд: витрати на електроенергію складають 50%, на експлуатацію мереж - 20%, на оплату праці - 14%, амортизацію - 11%, податки - 5%.

Отже, видно, що операційні витрати є надто великими, а тому наші пропозиції щодо визначення обґрунтованого та прозорого тарифу на одиницю цільового продукту підприємств ЖКГ є такими, що дають можливість зменшувати операційні витрати за рахунок використання новітніх технологій водопостачання та водовідведення.

ВИСНОВКИ

1. Житлово-комунальне господарство - важлива соціальна галузь, що забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі. Відсутність комплексного підходу до запровадження ринкових відносин в галузі житлово-комунального господарства, законодавчого забезпечення цього процесу, необхідних інституційних перетворень поряд із значною фінансовою нестабільністю, недосконалим механізмом забезпечення гарантій для залучення позикових коштів на фінансування капітальних інвестицій призвели до руйнування і кризового стану галузі.

2. Відсутність наукових розробок з формування економічної стратегії розвитку підприємств житлово-комунального господарства посилює необхідність наукових досліджень з питань стратегічного управління галуззю. Обґрунтовано, що стратегічною метою функціонування житлово-комунальних підприємств на сучасному етапі виступає підвищення якості послуг при економічно обґрунтованих тарифах та пріоритетності соціальних факторів. Стратегію розвитку таких підприємств пропонується визначати як сукупність цілей та комплексу дій по їх досягненню, що враховують специфіку діяльності комунального сектора, обмеженість фінансових ресурсів, динамічність економічного середовища та превалювання соціальної спрямованості функціонування ЖКГ.

Аналіз проблем формування економічної стратегії підприємств житлово-комунальної галузі підтвердив необхідність її розробки на двох рівнях: галузі та підприємства. Формування стратегії розвитку підприємств ЖКГ потребує урахування особливих умов їх функціонування, а саме: соціальних критеріїв ефективності діяльності підприємств, специфіки їх життєвих циклів, неможливості

призупинення діяльності комунальних підприємств, їх вплив на соціально-економічний клімат регіону та ін.

3. Виявлені й систематизовані чинники впливу зовнішнього середовища (макрооточення) на функціонування підприємств ЖКГ: політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні, технологічні, міжнародні. Чинниками безпосереднього (прямого) впливу, що опосередковано впливають на створення загальних умов діяльності підприємства, виступають: ринок робочої сили, постачальники, конкуренти, посередники, продавці, споживачі, контактні аудиторії. До чинників внутрішнього середовища житлово-комунальних підприємств доцільно віднести: досвід функціонування підприємства на ринку; маркетингову, інноваційну, фінансову та ресурсозберігаючу політику підприємства; стан та якість його активів; рівень оплати праці; кваліфікаційний рівень персоналу тощо. Кількісну міру впливу факторів на показники фінансових результатів діяльності підприємств житлово-комунального господарства пропонується визначати на підставі кореляційно-регресійного аналізу, який довів наявність значного впливу зовнішнього середовища на діяльність житлово-комунальних підприємств та її нестабільний характер.

4. Механізм управління житлово-комунальним підприємством визначається як сукупність форм, структур та засобів управління, які об'єднані загальною метою функціонування підприємства і враховують його особливості, а саме: фази життєвого циклу, ситуацію зовнішнього оточення та фактичний стан ресурсного потенціалу. Запропонована комплексна схема стратегічного управління житлово-комунальним підприємством на підставі застосування ситуаційного підходу, який дає змогу сформувати стратегію розвитку цього підприємства з максимальним наближенням до ринкової ситуації та дозволяє оцінювати в динаміці й прогнозувати стан підприємства у різних ситуаціях, обумовлених змінами зовнішнього середовища.

5. Запропонована концепція установлення структури та величини тарифу на одиницю цільового продукту із застосуванням системи розрахунку очікуваного прибутку комунального підприємства від інвестиційних потреб за умов його стратегічного розвитку. Розроблений підхід сприятиме впровадженню сучасних енергозберігаючих технологій та приладів у процесі реконструкції існуючих мереж та будівництва нових.

6. Запропонований метод знаходження мінімальних витрат комунального підприємства на ліквідацію позаштатних аварійних ситуації за умов, що споживачі цільового продукту несуть мінімальні збитки. Такий підхід дозволяє регулювати норму рентабельності залежно від капітальних вкладень, які переважно спрямовуються на оптимізацію технологічних процесів водопостачання, теплопостачання та водовідведення, а також на підвищення рівня надійності експлуатації відповідних мереж. Застосування методу дасть можливість зменшити ризик виникнення аварійних ситуацій та обсяг операційних витрат і витрат на ліквідацію аварійних ситуацій.

7. З метою сприяння підвищенню ефективності капітальних вкладень та зменшення операційних витрат підприємств ЖКГ розроблена розрахункова модель визначення величини тарифу на одиницю цільового продукту комунального підприємства за умов його стратегічного розвитку та в напрямку здійснення інноваційних заходів за рахунок новітніх технологій водопостачання та водовідведення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Новікова Т.М. Джерела фінансування комунального господарства / Т.М. Новікова // Науково-практичний журнал «Економіка і управління» - К., 2010. - №3. - С. 35-43.

2. Новікова Т.М. Напрями і механізми удосконалення тарифної стратегії підприємств ЖКГ. / Т.М. Новікова // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції:зб. наук. праць. - Рівне: НУВГП, 2008. - випуск XIV, № 4. - С. 110-118.

3. Новікова Т.М. Економічна сутність послуги та критерії, що визначають її цінність. / Н.В. Лустюк, Т.М. Новікова // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: зб. наук. праць. - Київ, СЕУ / Рівне, НУВГП, 2010. - випуск XVI, № 4. - С. 187-195. (особистий внесок: постановка задачі, виконання теоретичних досліджень).

4. Новікова Т.М. Формування тарифної політики та стратегії у житлово-комунальному господарстві. / Т.М. Новікова, О.В. Шубравська // Науковий вісник ВНУ ім. Л.Українки, № 4 - Луцьк, ВНУ, 2010. С.57-67. (особистий внесок: ідея, постановка задачі, виконання теоретичних досліджень).

Статті в інших виданнях

5. Новікова Т.М. Економічні аспекти та специфіка ціноутворення у сфері комунальних послуг. / Т.М. Новікова // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: зб.матеріалів X Всеукр. наук.- практ.конф., Київ, 16-18 травня 2007 р. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. - Т.5 - С. 205-207.

6. Новікова Т.М. Концепція розвитку житлово-комунального господарства. / Т.М. Новікова // Kluczowe aspekty naukowej dzalalnosci - 2009: Materialy V Miedzyynarodowej naukowi-praktycznej konferecji. Volume 3. Ekonomiczne nauki. Przemysl, Nauka i studia, 2009. - С.30-32.

7. Новікова Т.М. Особливості функціонування ЖКГ: закордонний досвід та українські реалії. / Т.М. Новікова // Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації: зб. матеріалів наук.- практ. конф., Рівне, 02 грудня 2010 р. - Рівне: РФ ЄУ, 2010.- С.33-38.

АНОТАЦІЯ

Новікова Т.М. Формування стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Європейський університет. Київ, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню науково-практичної задачі формування стратегії реформування підприємств житлово-комунального господарства регіону в умовах впровадження інноваційних методів управління витратами.

У дисертації запропоновано концептуальний підхід щодо встановлення на стратегічну перспективу структури та величини тарифу на одиницю цільового продукту із застосуванням системи розрахунку очікуваного прибутку комунального підприємства від реалізації інвестиційно-інноваційних заходів.

З позицій такого підходу обґрунтовано систему заходів щодо підвищення ефективності функціонування підприємств ЖКГ, які доповнюють існуючі механізми управління; економіко-організаційні підходи до управління стратегічним розвитком підприємств ЖКГ регіону; принципи реформування підприємств житлово-комунального господарства, які, передбачають комплексне врахування економічних, фінансових, екологічних та соціальних аспектів. Проаналізовано розвиток житлово-комунального господарства на основі визначення економічної сутності територіальної організації через урахування особливостей процесів виробництва та надання послуг підприємствами ЖКГ, що дозволило встановити найвагоміші чинники підвищення ефективності їх функціонування.

У роботі обґрунтовано систему заходів щодо реформування комунальних підприємств, яка передбачає зменшення витрат у процесі забезпечення ефективного функціонування підприємств ЖКГ регіону, що сприятиме гармонізації інтересів виробників і споживачів комунальних послуг.

Ключові слова: підприємства житлово-комунального господарства, стратегія розвитку, напрями реформування, тарифна політика, інноваційні технології управління, тариф на одиницю цільового продукту, норма рентабельності.

АННОТАЦИЯ

Новикова Т.Н. Формирование стратегии реформирования предприятий жилищно-коммунального хозяйства региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Европейский университет. Киев, 2011.

Диссертация посвящена решению научно-практической задачи формирования стратегии реформирования предприятий жилищно-коммунального хозяйства региона в условиях внедрения инновационных методов управления затратами.

Проблема формирования стратегии реформирования предприятий жилищно-коммунального хозяйства в рыночных условиях остается малоизученной, что обусловливает необходимость осуществления комплексных исследований теоретико-методических основ стратегического планирования развития коммунальных предприятий и разработки научно-практических рекомендаций по повышению эффективности их функционирования.

В работе освещены теоретические основы формирования стратегии развития предприятий ЖКХ; раскрыты сущность, принципы и особенности их деятельности; проанализирован отечественный и зарубежный опыт функционирования коммунальных предприятий; дана оценка подходов по их тарифному и финансовому оздоровлению.

Большое внимание уделено анализу факторов внутренней и внешней среды функционирования предприятий ЖКХ, формирующих их экономическую стратегию. Осуществлена систематизация этих факторов, а также обоснованы методические подходы к определению и оценке экономических и финансовых показателей деятельности предприятий жилищно-коммунального хозяйства; выявлены дополнительные источники их финансирования.

...