Державне регулювання розвитку туристичної галузі в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку

УДК 338.48

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання розвитку туристичної галузі в Україні

08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Остап'юк Наталія Іванівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Благун Іван Семенович, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Стеченко Дмитро Миколайович, Національний технічний університет України «КПІ», професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, Полюга Вячеслав Олексійович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу регіональної екологічної політики

Захист відбудеться «14» червня 2011 року о 11⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.251.01 у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 7 під'їзд, 8 поверх.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Науково-дослідного центра індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 7 під'їзд, 8 поверх.

Автореферат розісланий «10» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Красноносова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Туризм є ефективним та перспективним сектором економіки багатьох країн світу. Він сприяє диверсифікації економіки, забезпечує зростання доходів населення та підвищує рівень добробуту нації, стимулює інвестиційні вкладення, прискорює розвиток експортного потенціалу, міжнародної діяльності, суміжних галузей економіки, а також відіграє значну роль у створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення. Вплив туризму на економічний розвиток виявляється й у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг в результаті збільшення платоспроможного попиту.

В економіці України, вектор розвитку якої спрямований на активну інтеграцію у світове господарство, туристична галузь хоч і стає все більш значущою детермінантою соціально-економічного розвитку, але разом з тим за темпами свого незначного в порівнянні з іншими країнами розвитку залишає Україну на найнижчих рейтингових позиціях світового туристичного ринку. Одною із найголовніших причин цього, поряд із недосконалим правовим полем, відсутністю протекціонізму з боку держави, складною фіскальною політикою, а також недостатньою розбудовою необхідної інфраструктури, є високий рівень тінізації туристичного ринку. Тому проблема державного регулювання розвитку туристичної галузі України є більш ніж актуальною і включає в себе не так вивчення форм і методів державного регулювання, як дослідження основних причин такого стану речей.

Теоретичні та практичні аспекти формування та функціонування механізму державного регулювання знайшли своє відображення у наукових працях вітчизняних вчених, а саме: Г. Атаманчука, М. Долішного, Т. Куценка, О. Лазора, М. Лесечко, В. Малиновського, А. Мельника, І. Михасюка та ін. Наукові підходи до обґрунтування необхідності державного регулювання туристичної галузі та напрямів його вдосконалення знаходимо у працях вітчизняних вчених таких як: В. Биркович, М. Бойко, І. Валентюк, О. Василів, О. Вуйцик, Л. Давиденко, В. Дмитренко, В. Ільяшенко, О. Малишева, Н. Опанасюк, В. Полюга, Т. Чорна, О. Шаптала та інші. Ю. Алексєєва, В. Василенко, Є. Козловський, О. Поліщук, В. Федорченко, В. Хачатурян займаються вивченням проблем організації, контролю, державного регулювання сфери туризму, а також розглядають питання тінізації та детінізації туристичного бізнесу. Вагомий внесок у розробку структурно-типологічних ознак туристичного ринку, принципів його сегментації, територіальної організації та регіонального розвитку національної туристичної галузі здійснили українські вчені В. Євдокименко, Н. Коніщева, О. Любіцева, Л. Шульгіна та ін.

Проте навіть за умов наявності значних напрацювань, особливості розвитку туристичної галузі України, її кон'юнктура, динаміка та структура змін залишаються недостатньо вивченими. Поза фокусом наукових досліджень залишились й кон'юнктуротворні чинники розвитку туризму, відсутні практичні рекомендації щодо державного регулювання, раціонального використання ресурсів (туристичного потенціалу), економічних засад функціонування туристичної галузі, контролю та детінізації туристичного бізнесу. Недостатньою є й ефективність методів прогнозування розвитку туризму. Таким чином, необхідність подальшого вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів зумовила вибір теми дисертації, її мету та логіко-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і є частиною комплексної теми „Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102U004510) кафедри економічної кібернетики. Особистий внесок автора полягає в розробці та удосконаленні методів і моделей діагностування та прогнозування процесів розвитку туристичної галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних засад діагностування та прогнозування процесів розвитку туристичної галузі України. У відповідності зі сформульованою метою дослідження були поставлені та розв'язані наступні задачі:

узагальнено існуючі підходи до державного регулювання розвитку туристичної галузі України та проаналізовано типологію її регіональних ринків за співвідношенням параметрів туристичного попиту й пропозиції, а також за забезпеченістю регіонів туристсько-рекреаційними ресурсами;

обґрунтовано системні зв'язки кон'юнктури ринку послуг туристичної галузі України та сформовано систему показників для проведення економічного оцінювання стану та збалансованості її кон'юнктури;

проведено моніторинг чинників макро- та мікро середовища, які впливають на стан ринку послуг туристичної галузі;

розроблено прогнозні моделі дослідження кон'юнктури ринку послуг туристичної галузі на основі гравітаційних моделей та їх модифікацій;

обґрунтовано можливість використання кластерного аналізу для дослідження сегментної структури ринку туристичної галузі;

проведено кластерний аналіз ринку туристичних послуг та прогнозування кон'юнктурних чинників за допомогою використання апарату нейронних мереж.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку туристичної галузі.

Предметом дослідження є механізми державного регулювання розвитку туристичної галузі.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались такі методи, методичні прийоми та інструменти:

- абстрактно-логічний, узагальнення і порівняльного аналізу - для узагальнення існуючих підходів до державного регулювання розвитку туристичної галузі;

- аналізу і синтезу, системного підходу - для виявлення чинників макро- та мікро середовища, які впливають на стан ринку послуг туристичної галузі;

- кореляційно-регресійного аналізу - для формування системи показників і економічного оцінювання стану кон'юнктури ринку послуг галузі туризму;

- нейронних мереж і управління - для формалізації якісних результатів аналізу управління прибутком туристичної галузі;

- кластерного аналізу - для дослідження сегментної структури ринку послуг туристичної галузі;

- економіко-математичного моделювання - для побудови моделей дослідження кон'юнктури ринку туристичних послуг.

Інформаційною базою дослідження слугували: аналітичний огляд та систематизація публікацій вітчизняних і зарубіжних фахівців з досліджуваної проблеми, нормативно-правові акти Верховної Ради й постанови Кабінету Міністрів України, статистична звітність Державного комітету статистики України, дані Адміністрації Держприкордонслужби України, Державної туристичної адміністрації, обласних управлінь статистики, програми та концепція розвитку туризму, фактичні матеріали, опубліковані в аналітичних оглядах і періодичних наукових виданнях, Internet-видання, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних та практичних положень щодо державного регулювання розвитку туристичної галузі. При цьому отримано наступні результати:

одержали подальший розвиток:

методичний підхід до регулювання розвитку туристичної галузі, який, на відміну від існуючих, базується на моделях прогнозування кон'юнктурних змін та формуванні сегментної структури туристичних послуг, що дозволяє визначити напрямки оптимізації туристичних потоків та сформувати в цілому ефективну структуру туристичної галузі України;

методичне забезпечення прогнозування кон'юнктури ринку туристичних послуг, яке передбачає поєднання економіко-математичних, експертних методів та апарату нейронних мереж, що дозволяє визначити домінування окремих регіонів та нову структуру туристичної галузі залежно від еластичності реакції туристів та ієрархії їхніх потреб в контексті розглядуваних кон'юнктурних чинників;

оцінка стану та збалансованості кон'юнктури ринку туристичних послуг, що передбачає аналіз факторів впливу на стан і розвиток туристичної галузі за групами кон'юнктурних чинників;

удосконалено:

механізм державного регулювання діяльності суб'єктів туристичної галузі на основі комплексного підходу до вирішення економічних і соціальних проблем, що дає змогу зниження адміністративних бар'єрів на шляху розвитку підприємництва;

методичний підхід до діагностики розвитку туристичної галузі в Україні, що базується на типології регіональних ринків туристичних послуг за співвідношенням параметрів туристичного попиту та пропозиції;

теоретичний підхід до побудови системи розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади щодо здійснення державного регулювання галузі туризму, що дозволяє запобігати надмірного адміністрування.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій щодо регулювання розвитку туристичної галузі України. Результати дослідження використовуються у практичній діяльності Українсько-канадського СП «МБЕРІФ Бізнес-Центр» (довідка №800ВЕР від 20.08.2011р.), а також Головному управлінні економіки Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка №02/12-81 від 21.01.2011 р.).

Теоретичні положення й практичні рекомендації, що містяться в роботі, застосовуються в навчальному процесі у підготовці та викладанні дисциплін “Ринок туристичних послуг”, “Економіка та ціноутворення в туризмі” (довідка №01-10-620 від 18.01.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема на:

міжнародній науково-практичній конференції “Індустрія гостинності у країнах Європи” (Сімферополь-Ялта, 2009);

Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2009);

міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку” (Сімферополь, 2010);

міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика ” (Луцьк, 2010);

міжнародній науково-практичній конференції “Індустрія гостинності у країнах Європи” (Сімферополь-Ялта, 2010);

науково-практичній конференції “Стан розвитку екскурсійного обслуговування та проблеми управління рекреаційним комплексом Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 2010).

Участь у зазначених вище конференціях підтверджена публікаціями у матеріалах конференцій, програмами виступів та сертифікатами.

Публікації. За темою дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг становить 4,5 ум.-друк. арк., у тому числі 4,5 ум.-друк. арк. належать особисто автору.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 7 додатків на 27 сторінках, списку використаних джерел зі 264 найменувань на 28 сторінках. Робота містить 19 таблиць, 42 рисунка. Обсяг основного тексту дисертації складає 176 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкрито суть і стан наукової проблеми, що розглядається, обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, подано його теоретичне та практичне значення, сформульовано мету й завдання дослідження, розкрито наукову новизну та встановлено особистий внесок дисертанта.

У першому розділі «Теоретичні аспекти розвитку ринку туристичної галузі» розкрито суть, системні зв'язки та економічні категорії кон'юнктури ринку туристичних послуг, охарактеризовано систему показників туристичної галузі, визначено кон'юнктуротворні чинники розвитку туризму, систематизовано методи аналізу ринку галузі.

Встановлено, що кон'юктурний аналіз ринку туристичної галузі можна поділити на два рівні реалізації. На першому здійснюється аналіз кон'юктури з характерними для неї масштабами і типологією, поведінкою основних суб'єктів, головними пропорціями, динамікою розвитку галузі. На другому етапі здійснюється побудова моделі взаємозв'язків і прогнозування ситуації.

У зв'язку із тим, що проведення кон'юнктурних досліджень туристичної галузі пов'язане з аналізом макроекономічної ситуації, можна стверджувати, що на кон'юнктуру туристичного ринку накладається відбиток загальногосподарської кон'юнктури, чи що кон'юнктура ринку туристичної галузі є диференційованою, тобто такою, що включає вивчення цілої низки умов та чинників.

Обґрунтовано доцільність комплексного оцінювання стану туристичної галузі з врахуванням таких економічних функцій туризму як виробнича, створення доходу, сприяння зайнятості населення, згладжування, нівелювання платіжного балансу. Такою кількісною оцінкою туризму може бути туристичний мультиплікатор, що розраховують як для окремого туристичного центру країни, туристичного регіону, так і для країни в цілому.

Узагальнено та адаптовано наявні методи і моделі аналізу туристичної галузі до вітчизняних умов, а саме: моделі прогнозування попиту туристичного потоку і управління готельним сектором, сегментації ринку, маркетингу й інформаційно-рекламної діяльності туристичного бізнесу, моделі пропозиції і резервування туристичних послуг для прогнозування та планування туристичної діяльності, гравітаційні моделі, моделі оптимізації функціонування і розвитку туристичних об'єктів, проектів їх реконструкції та створення нових об'єктів для покращення їх організаційно-технологічної структури, моделі привабливості інвестування в туристичній галузі і оптимізації навантаження, оптимізації турів тощо.

Проаналізовано ефективність застосування агрегованих моделей, які описують туристичні потоки на мережі туристичних маршрутів країни, моделей вибору проектів туристичного комплексу з “прив'язкою” до умов тієї чи іншої території, моделей проектування найкращих режимів роботи складних рекреаційних систем, а також моделей штучного інтелекту, до яких відносяться моделі прогнозування попиту туристичного потоку і управління готельним сектором, сегментації ринку, маркетингу й інформаційно-рекламної діяльності туристичного бізнесу.

На основі проведеного аналізу підходів до дефініції “туризм”, виділено низку чинників, що мають безпосередній вплив і змінюють сприйняття туризму, а саме: якість життя, суспільство, освіта й інформація, економіка, захист навколишнього середовища, навантаження на навколишнє середовище, політика. Зважаючи на те, що ринок послуг туристичної галузі є ірраціональним, “чуттєвим”, цілком зрозуміло, що для споживачів туристичного продукту визначальними є також такі чинники впливу, як природо-кліматичні, історико-культурні, політико-правові (неспокій, політична нестабільність, війни), екологічні (екологічні проблеми), хвороби та епідемії, природні катаклізми та катастрофи, злочинність, безпека.

Проаналізовано можливість і доцільність використання просторової моделі розвитку туристичної галузі, яка передбачає факторний розподіл і визначає зони дії та впливу факторів. При цьому їх поділяють на три групи:

- фактори локалізації - атракційні фактори (природно-географічні, історичні, культурні, архітектурні, екологічні тощо), що визначають фактичну рекреаційну придатність території;

- фактори вибірковості - селективні (соціально-економічні, матеріально-технічні, політичні, екологічні), що характеризують можливість участі в туризмі; від них залежить, хто, коли, як довго і яким чином буде відпочивати;

- фактори реалізації (демографічні, попиту, екологічні) - завдяки їм інтерес до участі в туризмі, сконцентрований в зонах прояву селективних факторів, направляється в райони, у яких є для цього всі сприятливі умови, тобто в зони прояву факторів локалізації.

До факторів локалізації, окрім вище перерахованих, слід також додати когнітивний маркетинг та брендінг, які, власне, покликані приваблювати туристів, змінюючи систему цінностей та порядок пріоритетів, вводити нові еталони та стандарти.

У другому розділі «Економічна діагностика процесів розвитку туристичної галузі в Україні» проаналізовано вплив макроеконоекономічної ситуації на розвиток туризму в Україні, стан і перспективи розвитку туристичної галузі, вивчено роботу суміжників, інституціональні та методичні аспекти державного регулювання, а також проаналізовано трансфмаційні процеси в структурі державних органів і сферу тіньової діяльності.

Аналіз економічного середовища діяльності туристичного бізнесу дає всі підстави стверджувати про значні перспективи туристичної галузі України. Поступово покращується інфраструктура туристичного ринку, зокрема, якщо на протязі 1995-2004 років показники потужності готельного господарства невпинно зменшувалися, то починаючи з 2005 року спостерігаємо позитивні тенденції. За останні п'ять років кількість підприємств готельного господарства збільшилася на 452 одиниці, або на 41,3%. Тільки за 2007 і 2008 роки кількість клієнтів вітчизняних готелів збільшилася на 18 %, причому зростання попиту відзначалося практично у всіх цінових сегментах. Зазнає структурних змін і санаторно-курортна справа. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.

Проаналізовано вплив на розвиток туристичної галузі макроекономічної ситуації. Якщо в 1998 році частка доходів від реалізації туристичних послуг у ВВП України становила 0,21%, то тепер вона складає 0,85% і хоча в порівнянні з європейськими країнами це доволі мало (частка доходів від туризму у ВВП Греції близько 15%, Німеччини - 8 %, Великої Британії - 5%, Туреччини - 3,5%, Росії - 2,5%), але зрушення все ж помітні.

Якщо у 1995 р. експорт послуг туристичних організацій становив понад 3 млн. дол. США, а імпорт - майже 42 млн. дол. США, тобто співвідношення виїзного і в'їзного туризму становило 13:1, то починаючи з 1998 року ситуація набуває зовсім іншого, протилежного характеру (експорт перевищував імпорт у 2,5 рази) .

Проте, як позитивний момент цю тенденцію однозначно трактувати не можна, оскільки вказане переважання було досягнуто не стільки завдяки збільшенню кількості реалізованих послуг, скільки через завищені ціни на послуги вітчизняної туристичної галузі (протягом 1997-2002 р. вони підвищилися у 3,7 рази) порівняно із зарубіжними. На це вказує також значно вище значення темпу приросту питомого експорту (66,7%) порівняно з аналогічним показником питомого імпорту (19%). Також слід відзначити досить високий рівень тінізації туристичної сфери, проблему нелегальної трудової міграції (за різними даними від 2 до 7 млн. осіб). І хоча останніми роками намітились позитивні тенденції до змін, однак дана проблема й надалі залишається актуальною. Так скажімо, за даними соціологічного дослідження проведеного у 2005 році, 52,3% українських трудових емігрантів до ЄС виїхало туди за туристичною візою. Починаючи з 2005 року відзначається певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Однак, не дивлячись на ці позитивні зрушення, частка туристичних послуг у загальному обсязі експорту-імпорту послуг й надалі залишається критично малою, а обсяг ринку туристичної галузі не відповідає своїм потенційним можливостям, де рівень використання внутрішніх рекреаційних ресурсів України становить лише близько 8% .

Проведений аналіз динаміки туристичних потоків показав, що в структурі внутрішнього туризму відбувається чергування двох циклів - 2000-2003 і 2006-2007рр. фази зростання, і відповідно 2003-2005 рр., а також кінець жовтня 2008 року - фази спаду. У 2007 році внутрішній ринок, зростає вдвічі, й у загальному співвідношенні збільшує свою частку з 47% у 2006 році до 75% у 2007 році. Також останніми роками покращується ситуація з виїзним туризмом - на противагу “туристичній інтервенції” 2000-2004 років з комерційно-торгівельною метою приходять поїздки, в яких переважають відпочинок та релаксація.

Аналіз просторових відмінностей динаміки туристичного потоку та туристичної пропозиції регіонів (областей) України, а також територіальна варіація обсягів обслуговування туристів засвідчують наявність суттєвої територіальної диференціації основних параметрів національного ринку туристичних послуг.

Аналіз компаративних індексів базових темпів приросту/скорочення та розрахунок кореляційного зв'язку дозволив виділити регіональні ринкові утворення різного ступеню сформованості. Встановлено, що поліпшення рівня та умов життя вводять туризм до споживчої суспільної моделі, перетіоюючи його на потребу, природну необхідність, а не засіб розкоші.

У третьому розділі «Розробка кон'юнктурних прогнозів розвитку туристичної галузі» побудовано та здійснено практичну реалізацію моделей прогнозування кон'юнктурних змін ринку послуг туристичної галузі та формування його сегментної структури.

На основі проведеного моніторингу трансформаційних процесів, що мають місце на ринку туристичної галузі в Україні, запропонована сукупність показників що найбільш повно характеризують стан і розвиток ринку туристичних послуг (табл. 1).

кон'юнктура туристичний кластерний сегментний

Таблиця 1. Сукупність показників, що характеризують стан і розвиток ринку туристичних послуг (за групами кон'юнктурних чинників)

Кон'юнктурні чинники	Показники
Вибірковості	Соціально-економічні	Кількість туристичних підприємств, що фактично надавали туристичні послуги
		Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів, тис. осіб
		Обсяг наданих туристичних послуг суб'єктами туристичної діяльності / доходи від реалізації
	Матеріально-технічні	Кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання, од.
		Обслуговано приїжджих, тис. осіб
	Політичні	Кількість виданих ліцензій на проведення туристичної діяльності
		Платежі до бюджету ліцензіатів туристичних підприємств, млн. грн.
Реалізації	Демографічні	Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижчими прожиткового мінімуму, млн. осіб
		Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць вищими прожиткового мінімуму, млн. осіб
	Попиту	Внутрішній туризм, тис. осіб
		В'їзний туризм, тис. осіб
		Виїзний туризм, тис. осіб
Локалізації	Культурні	Кількість музеїв, од.
		Кількість відвідувань музеїв, тис. осіб
	Історичні, архітектурні	Кількість екскурсантів, тис. осіб
	Природно-географічні, екологічні	Кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, од.
		Кількість санаторіїв-профілакторіїв, од.
		Кількість дитячих оздоровчих таборів, од.
		Кількість баз та інших закладів відпочинку, од.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз впливу кон'юнктурних чинників на стан та розвиток туристичної галузі дозволив виділити найбільш впливові показники стану ринку туристичних послуг за групами кон'юнктурних чинників: кількість екскурсантів - із групи чинників локалізації; кількість відвідувань музеїв - із групи чинників локалізації; кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання - із групи чинників вибірковості.

Обґрунтовано необхідність сегментації ринку туристичних послуг як засобу збільшення конкурентних переваг галузі, формування інформаційної бази для розробки перспективних планів розвитку туристичного бізнесу. При цьому представлення сегменту як елементу бізнесу туристичної фірми слід розглядати як базове положення теорії сегментації. Сегменти досліджуються в рамках технології стратегічного планування маркетингу. Технологія сегментації при її всебічному використанні в плануванні маркетингу включає реалізацію таких етапів: визначення груп об'єктів зі схожими властивостями; вибір цільових сегментів; позиціонування послуг на цільових сегментах; розробка для цільових сегментів маркетингових програм, які підтримували б вибране позиціонування послуг.

Встановлено, що формування сегментів ринку туристичної галузі можна визначити як побудову формального представлення складної структури, що володіє своїми елементами, взаємозв'язками між елементами, законами розвитку окремих елементів і всієї структури в цілому. Побудова такої структури є моделюванням розвитку туристичного ринку з позицій поняття «сегмент». Вивчення сегментів з позицій системного моделювання дозволяє визначити основні властивості, якими повинні володіти сегменти, що виділяються. Коли сегмент володіє цими системними властивостями, він може бути розглянутий як об'єкт для регулювання або бізнес-одиниця.

Проведений аналіз численних методів кластерного аналізу у контексті його застосування для сегментування ринку туристичної галузі дозволив зробити висновок про доцільність його проведення на основі використання апарату нейронних мереж, перевагами яких є: відсутність обмежень на характер вхідної інформації; здатність знаходити оптимальні індикатори та будувати за ними оптимальну для часового ряду адаптивну стратегію передбачень; наявність потужного математичного апарату, що здатний відтворювати складні нелінійні функціональні залежності та виявляти головні тенденції зміни показника за експериментальними даними попередніх періодів; здатність до навчання, яке не вимагає апріорної інформації про структуру шуканої функціональної залежності.

Кластерний аналіз ринку туристичної галузі проведено за допомогою використання процедур модуля Cluster Analysis Automated Neural Networks прикладної програми Statistica 8.0. На рис. 1 відображено гістограму карти Кохонена навчання нейронної мережі з ідентифікацією нейронів та частот їх виграшів, яку можна вважати графічною інтерпретацією нейронного сегментування ринку туристичної галузі України на основі вибраних змінних кластеризації: обсяги туристичних потоків; кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України; кількість відвідувань музеїв.

Як видно з рис. 1, для заданої конфігурації нейронної мережі виграшним є нейрон (3,1), якому належать 38 значень вихідного масиву даних, що відповідають адміністративним одиницям України. Виграшний нейрон (3,5) для АРК не характерний для жодної іншої адміністративної одиниці, що свідчить про особливий статус даного регіону в структурі усієї туристичної галузі України. Встановлено також особливий статус у структурі ринку галузі м. Київ і м. Севастополь, для яких домінуючими є відповідно пари нейронів (3,6), (2,6) і (3,4), (3,3).



Рис. 1. Гістограма карти Кохонена навчання нейронної мережі

Практично всім адміністративним одиницям, за винятком Львівської, Рівненської, Харківської, Чернігівської і, особливо, Хмельницької областей, характерна висока локалізація значень змінних кластеризації. Встановлено, що резерви зміни сегментної структури ринку в основному визначаються змінними кластеризації, що виражають кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України та кількість відвідувань музеїв. Тобто можна стверджувати, що розвиток туристичної галузі в напрямку удосконалення сегментної структури її ринку, визначається розширенням і просуванням нових якісних туристичних послуг.

Розроблено моделі дослідження кон'юнктури ринку туристичної галузі на основі гравітаційних моделей та їх модифікацій. Ймовірність відвідання -ого туристичного центру туристом, що проживає в -ій області визначають за формулою (1):

,(1)

де - час переїзду від місця проживання до туристичного центру;

- привабливість -ого туристичного центру;

- потенційний показник часу подорожі.

Елементами, які виражають привабливість туристичного центру, можуть бути: кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання, кількість музеїв, санаторно-курортних та оздоровчих закладів, дитячих оздоровчих таборів, будинків і пансіонатів відпочинку, санаторіїв, профілакторіїв тощо.

Параметри, що виражають привабливі та непривабливі чинники виражаються в моделях за допомогою вагових коефіцієнтів, які дають також можливість врахувати додаткові елементи (наприклад, доступність громадського транспорту, якість доріг тощо). Для кількісного вираження привабливих і непривабливих чинників можна використати метод експертного оцінювання.

Практичне застосування розглянутих гравітаційних моделей та їх узагальнень полягає у визначенні місць розміщення нових туристичних центрів та оцінюванні їх впливу на існуючу кон'юнктуру. Розв'язання проблеми розвитку нових туристичних центрів, а також оцінка міри впливу окремих туристичних центрів з урахуванням нових, дають основу для визначення понять умовного прогнозу розвитку туристичної галузі. Поява нового туристичного центру визначає нову структуру ринку галузі в значенні його простору і, таким чином, визначає умовний прогноз.

Для практичної реалізації побудованих моделей використаноо статистичні дані про середню кількість обслугованих приїжджих осіб та середню кількість відвідувань музеїв за рік по всіх адміністративних одиницях України за 2000-2009 рр.

Привабливість адміністративної одиниці визначається середньою кількістю готелів та інших місць для тимчасового проживання. Найбільші розрахункові значення ймовірнісного обсягу туристичного ринку отримано для: Автономної Республіки Крим по відношенню до Львівської області і м. Київ (відповідно 0,116 і 0,104); Львівської області по відношенню до Дніпропетровської і Одеської областей (відповідно 0,118 і 0,120); Донецької області по відношенню до Дніпропетровської і Одеської областей (відповідно 0,232 і 0,117).

Отримані ймовірнісні значення туристичних потоків виражають їх співвідношення між усіма адміністративними одиницями, вказуючи, з однієї сторони, на домінування одних туристичних центрів в структурі інших (наприклад, Львівської області і м. Київ для Автономної Республіки Крим), з іншого боку, на можливі резерви підвищення ефективності використання кон'юнктури туристичного ринку, пов'язані з підвищенням отриманих найменших ймовірнісних значень (наприклад, для Івано-Франківської області по відношенню до м. Севастополь і м. Київ).

Просторова інтерпретація ймовірнісного обсягу ринку туристичної галузі в Івано-Франківській області наведена на рис. 2.



Рис. 2. Просторова інтерпретація ймовірнісного обсягу ринку туристичної галузі в Івано-Франківській області

За допомогою апарату нейронних мереж здійснено прогнозування динаміки туристичних потоків в розрізі областей України на основі аналізу динамічних рядів даних про туристичні потоки за 2000-2009 рр.

На рис. 3 наведено графічне представлення ретроспективних і прогнозних значень туристичних потоків (в'їзний/іноземний туризм) Автономної республіки Крим і м. Київ.

Рис. 3. Часові ряди туристичних потоків (в'їзний/іноземний туризм) Автономної республіки Крим і м. Київ

Відзначимо незначне зменшення отриманих прогнозних значень у порівнянні, зокрема, з 2008 р. для м. Київ та збереження тенденцій зміни значень туристичних потоків (в'їзний/іноземний туризм) Автономної республіки Крим починаючи з 2004 р.

Отримані прогнозні значення туристичних потоків (в'їзний/іноземний туризм) для інших адміністративних одиниць є значно меншими у порівнянні з розглянутими АРК і м. Київ і характеризуються в основному «стабілізацією» з незначною тенденцією до зростання (наприклад, Вінницька, Миколаївська, Полтавська області), або спадання (наприклад, м. Севастополь, Закарпатська область).

Аналіз отриманих прогнозних значень свідчить в основному про незначне зростання потоків внутрішнього туризму практично по всіх адміністративних одиницях. Можна окремо виділити Львівську, Донецьку і Дніпропетровську області, для яких ці значення зростають відповідно з 45714, 78098, 62721 тис. осіб у 2010 р. до 54111, 87469, 75404 тис. осіб у 2012 р.

В цілому реалізація запропонованих моделей прогнозування розвитку ринку туристичної галузі дозволила визначити домінування окремих регіонів та нову структуру туризму, яка є залежною від еластичності реакції туристів та ієрархії їхніх потреб в контексті розглядуваних кон'юнктурних чинників. Це, у свою чергу, дає змогу подальшого корегування регулюючих заходів з боку держави щодо розвитку туристичної галузі в Україні.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове практичне вирішення наукової задачі державного регулювання розвитку туристичної галузі. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1. Встановлено, що туристична галузь є конгруентною стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, які відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Віна сприяє диверсифікації економіки, забезпечує зростання доходів населення та підвищує рівень добробуту нації. Вплив туризму на економічний розвиток виявляється також у підвищенні ділової активності і розширенні виробництва товарів і послуг в результаті збільшення платоспроможного попиту.

2. Проаналізовано вплив макроекономічної ситуації на розвиток галузі туризму в Україні. Виявлено фази процесу трансформації економіки країни. Аналіз просторових відмінностей динаміки туристичного потоку та туристичної пропозиції регіонів (областей) України, а також територіальна варіація обсягів обслуговування туристів свідчить про наявність суттєвої територіальної диференціації основних параметрів національного ринку туристичних послуг. Аналіз компаративних індексів базових темпів приросту/скорочення та розрахунок кореляційного зв'язку дозволив виділити регіональні ринкові утворення, що є складовими туристичної галузі різного ступеня сформованості.

3. Проведений аналіз показників впливу на стан і розвиток ринку туристичної галузі за групами кон'юнктурних чинників, дозволив визначити найбільш впливові з них, а саме: кількість екскурсантів, кількість відвідувань музеїв, кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання. Встановлено тенденції зміни основних кон'юнктурних чинників розвитку галузі, на основі чого сформовано інформаційну систему розробки кон'юнктурних прогнозів її розвитку, що є підгрунтям для здійснення регулюючих заходів з боку держави.

4. Розроблено моделі дослідження кон'юнктури туристичного ринку на основі гравітаційних моделей та їх модифікацій. Ймовірнісний обсяг надання туристичних послуг розраховано з врахуванням привабливих та непривабливих чинників, що виражаються в моделях за допомогою вагових коефіцієнтів. Для кількісного вираження привабливих і непривабливих чинників використано метод експертного оцінювання. Практичне застосування розглянутих гравітаційних моделей та їх узагальнень полягає у визначенні місць розміщення нових туристичних центрів та оцінюванні впливу таких центрів на існуючу соціальну інфраструктуру.

5. Обґрунтовано можливість використання кластерного аналізу для дослідження сегментної структури ринку туристичної галузі. Встановлено, що обчислювальні процедури кластерного аналізу дозволяють класифікувати об'єкти по групах, що є надійною основою розуміння туристичного ринку і дозволяє розробити ефективні технології державного регулювання розвитку галузі.

Проведений кластерний аналіз ринку туристичних послуг за допомогою використання процедур модуля Cluster Analysis Automated Neural Networks, дозволив сформувати кластери туристичної галузі України, які, з урахуванням задоволення вимог системного підходу, можна розглядати як окремі сегменти. Аналіз виділених сегментів на основі вибраних змінних дозволив визначити напрямки оптимізації туристичних потоків та формування в цілому ефективної структури туристичної галузі України.

6. Практична реалізація запропонованих моделей прогнозування розвитку туристичної галузі дозволяє визначити домінування окремих регіонів та нову структуру туристичного ринку залежно від еластичності реакції туристів та ієрархії їхніх потреб в контексті розглядуваних кон'юнктурних чинників, а також здійснити обгрунтований вибір важелів державного регулювання розвитку галузі. Оптимальний варіант вибору важелів регулювання може забезпечити сталий розвиток туризму через встановлення й підтримку рівноваги між збереженням природних та історико-культурних ресурсів, економічних інтересів й соціальних потреб, а також створення сприятливих умов для формування якісного національного туристичного продукту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Остап'юк Н.І. Аналіз стану, динаміки та тенденцій розвитку туристичної галузі/ Н.І. Остап'юк // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник. наукових. праць. - Випуск 249: В :6 т.- Т.VI. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С.1458-1464.

2. Остап'юк Н.І. Модель стратегічного планування розвитку туризму / Н.І. Остап'юк // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький : [б.в.], 2010. - №4. - Т.1 (154). - С. 47-51.

3. Остап'юк Н.І. Моделювання туристичного ринку України / Н.І. Остап'юк // Інституціональний вектор економічного : Збірник наукових праць МІДМУ “КПУ”. - Вип. 3(1). - Мелітополь : Вид-во КПУ, 2010. - С. 127-133.

4. Остап'юк Н.І. Кон'юнктуроворні фактори туризму / Н.І. Остап'юк // Моделювання регіональної економіки : Збірноик наукових праць. - Вип. 3(1). - Івано-Франківськ: Плай, 2010. - С. 127 -133.

5. Остап'юк Н.І. Влив макроекономічної ситуації на розвиток туризму в Україні / Н.І. Остап'юк // Моделювання регіональної економіки: Збірноик наукових праць. - Вип. 1(17). - Івано-Франківськ: Плай, 2011. - С. 130 -139.

В інших виданнях:

6. Остап'юк Н.І. Брендінг - невід'ємна складова туризму / Н.І. Остап'юк // Індустрія гостинності у країнах Європи: матеріали III міжнар. наук.-практ. конф. (4-6грудня 2009 р. Сімферополь-Ялта) - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - С. 133-136.

7. Остап'юк Н.І. Розвиток кластерних технологій у туризмі / Н.І. Остап'юк // Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України: Тези Всеукр.наук.-практ. інтернет- конф. (Дніпропетровськ, 16-26 листопада 2009 р.). У 2 т.- Т I .- Дніпропетровськ: ДДФА, 2009. - С. 80-81.

8. Остап'юк Н.І. Діагностика трансформації туристичного ринку України / Н.І. Остап'юк // Сучасні національні економічні моделі : проблеми та перспективи розвитку / Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції, 5 березня 2010 р. - Відп. ред.Трофимова В. В. - Сімферополь: ВіТроПрінт, 2010. - С. 186-190.

9. Остап'юк Н. І. Тенденції розвитку готельного господарства України / Н.І. Остап'юк // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика : [матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 травня 2010 р.)] / відп. ред. Л. Г. Ліпич. - Луцьк : Нац. у-т ім. Лесі Українки, 2010.- С. 169-171.

10. Остап'юк Н.І. Економічна діагностика туристичного ринку України / Н.І. Остап'юк // Індустрія гостинності у країнах Європи: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. (16-18грудня 2010 р. Сімферополь-Ялта) - Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. - С. 88-89.

11. Остап'юк Н.І. Оцінка тенденцій та структури змін туристичного ринку Івано-Франківщини / Н.І. Остап'юк // Стан розвитку екскурсійного обслуговування та проблеми управління рекреаційним комплексом Прикарпаття: матеріали наук.-практ. конф. (20-22 грудня 2010 р. Івано-Франківськ-Яремче) - Івано-Франківськ: “Фоліант”, 2010. - С.201-208.

Анотація

Остап'юк Н.І. Державне регулювання розвитку туристичноЇ галузі в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2011.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних і науково-методичних засад та інструментарію державного регулювання розвитку туристичної галузі в Україні.

Проведено аналіз показників впливу на стан і розвиток туристичної галузі за групами кон'юнктурних чинників, що дозволив визначити найбільш впливові з них, а також встановлено тенденції зміни основних кон'юнктурних чинників розвитку туристичних послуг, на основі чого сформовано інформаційну систему розробки кон'юнктурних прогнозів розвитку галузі.

Розроблено моделі дослідження кон'юнктури ринку туристичної галузі на основі гравітаційних моделей та їх модифікацій, практичне застосування яких дозволяє визначити місця розміщень нових туристичних центрів та оцінювання впливу таких центрів на існуючу соціальну інфраструктуру.

Обґрунтовано можливість використання кластерного аналізу для дослідження сегментної структури туризму. Встановлено, що обчислювальні процедури кластерного аналізу дозволяють класифікувати об'єкти по групах, що є надійною основою розуміння особливостей туристичної галузі і дозволяє розробити ефективні регулюючі важелі формування її структури.

Проведено кластерний аналіз туристичних послуг за допомогою використання процедур модуля Cluster Analysis Automated Neural Networks, що дозволив сформувати кластери туристичної галузі України, які, з урахуванням задоволення вимог системного підходу, можна розглядати як підгрунтя для виваженого державного регулювання.

Ключові слова: туристична галузь, державне регулювання, моделі розвитку туристичної галузі, сегментування ринку туристичної галузі, прогнозування розвитку туристичної галузі.

Аннотация

Остапюк Н.И. Государственное регулирование развития туристической отрасли в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины, Харьков, 2011.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретических и научно-методических основ и инструментария государственного регулирования развития отрасли туризма.

Обоснована целесообразность проведения комплексного оценивания конъюнктуры рынка туристических услуг с учетом таких экономических функций туризма как производственная, создание дохода, содействие занятости населения, нивелирование платежного баланса. Обобщены и адаптированы к особенностям национального хозяйства Украины имеющиеся методы и модели анализа развития отрасли туризма. Проанализирована эффективность применения агрегированных моделей, которые описывают туристические потоки на сети туристических маршрутов страны, моделей выбора проектов туристических комплексов, проектирования наилучших режимов работы сложных рекреационных систем, а также моделей искусственного интеллекта.

Проведен анализ показателей влияния на состояние и развитие туристической отрасли групп конъюнктурных факторов, который позволил определить наиболее влиятельные из них, а именно: количество экскурсантов, количество посещений музеев, количество гостиниц и других мест для временного проживания. Установлены тенденции изменения основных конъюнктурных факторов развития рынка услуг туристической отрасли, на основе чего сформирована информационная система разработки конъюнктурных прогнозов развития отрасли, ставшая основой для разработки методов государственного регулирования ее развития.

Разработаны модели исследования конъюнктуры туристического рынка на основе гравитационных моделей и их модификаций. Вероятностный объем рынка туристической отрасли рассчитан с учетом привлекательных и непривлекательных факторов, которые отражаются в моделях посредством взвешивающих коэффициентов. Для количественного выражения привлекательных и непривлекательных факторов использован метод экспертного оценивания. Практическое применение рассмотренных гравитационных моделей и их обобщений заключается в определении мест размещения новых туристических центров и оценивании влияния таких центров на существующую социальную инфраструктуру.

Обоснована возможность использования кластерного анализа для исследования сегментной структуры рынка туристической отрасли. Установлено, что расчетные процедуры кластерного анализа позволяют классифицировать объекты по группам, что является надежной основой понимания особенностей туристического рынка и позволяет разработать эффективные технологии государственного регулирования структуры туристической отрасли.

Проведенный кластерный анализ рынка туристических услуг посредством использования процедур модуля Cluster Analysis Automated Neural Networks, позволил сформировать кластеры туристического рынка Украины, которые, с учетом удовлетворения требований системного подхода, можно рассматривать как отдельные сегменты. Анализ выделенных сегментов рынка на основе выбранных переменных сегментации позволил определить направления оптимизации туристических потоков и формирования в целом эффективной структуры туристической отрасли Украины.

Практическая реализация предложенных моделей прогнозирования развития туристической отрасли составляет основу формирования методов государственного регулирования ее развития и позволяет определить доминирование отдельных регионов, а также новую структуру туристического рынка в зависимости от эластичности реакции туристов и иерархии их потребностей в контексте рассматриваемых конъюнктурных факторов.

Ключевые слова: отрасль туризма, государственное регулирование, модели развития туристической отрасли, сегментация рынка туристической отрасли, прогнозирование развития туристической отрасли.

Annotation

Ostapyok N. I. State adjusting of development of tourist branch in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on competition for candidate of economic sciences by speciality 08.00.03 _ Economy and Management of National Farm. Research center of industrial problems of development of NАN of Ukraine, Kharkiv, 2011.

Dissertation is devoted development of theoretical and scientifically methodical principles and tool of government control of development of tourist industry in Ukraine.

The analysis of indexes of influence is conducted on the state and development of tourist branch after the groups of conjuncture factors, that allowed to define most influential from them, and also the tendencies of change of basic conjuncture factors of development of tourist services are set, what the informative system of development of conjuncture prognoses of development of branch is formed on the basis of.

The models of research of the state of affairs of market of tourist branch are developed on the basis of gravity models and their modifications practical application of which allows to define the places of placing of new tourist centers and evaluation of influence of such centers on an existent social infrastructure.

Grounded possibility of the use of cluster analysis for research of segment structure of tourism. It is set that calculable procedures of cluster analysis allow to classify objects on groups which are reliable basis of understanding of features of tourist industry and allows to develop effective regulative the levers of forming of its structure.

The cluster analysis of tourist services is conducted by the use of procedures of the module of Cluster Analysis Automated Neural Networks, which allowed to form the clusters of tourist branch of Ukraine, which, taking into account satisfaction of requirements of approach of the systems, it is possible to examine as subsoil for the self-weighted government control.

Keywords: tourist branch, government control, models of development of tourist branch, market of tourist branch, prognostication of development of tourist branch segmentation.

Размещено на Allbest.ru

...