Науково-методичні засади управління інвестиційною привабливістю регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

УДК 330.322.053.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науково-методичні засади управління інвестиційною привабливістю регіонів

Спеціальність 08.00.05 _ розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Оніщенко Олена Анатоліївна

Полтава 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Низький рівень інвестиційної привабливості регіонів, наслідком якого є недостатній обсяг залучення інвестиційних ресурсів, потребує термінового впровадження відповідних заходів. У зв'язку із цим надзвичайно актуальною стає проблема адекватного оцінювання інвестиційної привабливості та побудови ефективної системи управління нею.

Теорія інвестиційного процесу представлена в роботах В. Онищенка, В. Пили, З. Герасимчук, І. Бланка, А. Пересади, Д. Черваньова, Т. Майорової, Н. Кухарської, В. Федоренко, А. Завгороднього, М. Недашківського, С. Іванова, І. Школи. Окремі аспекти регулювання інвестиційного процесу розглядались в працях В. Дубіщева, Л. Яковенко, Б. Кузняка, В. Гришка, О. Сологуб, Т. Заяць, О. Комеліної, Д. Стеченка, В. Євдокименка, В. Беседіна, Г. Осовської, Л. Шевчук. Розробкою науково-методичних засад оцінювання інвестиційної привабливості регіонів займаються О. Чмир, О. Балацький, Н. Коренєва, О. Носова, Г. Харламова, М. Мельник, Г. Матвієнко, Л. Валинурова, А. Коробова. Питання стратегічного управління регіональним розвитком та інвестиційною привабливістю вивчаються у працях В. Федоренко, О. Кириченко, А. Пешко, Л. Вербівської, М. Коваленко, Г. Хвороби, А. Ляхова, Я. Хоменко, А. Бойко, Ю. Орловської та інших.

Незважаючи на значну дослідженість проблеми вітчизняними і зарубіжними вченими, досі не знайшли достатнього висвітлення теоретичні та практичні аспекти наукового обґрунтування процесу управління інвестиційною привабливістю регіонів. Це, зокрема, стосується ретроспективного та прогнозного оцінювання інвестиційної привабливості, визначення ступеня впливу окремих факторів на її рівень, обґрунтування набору оціночних показників і формування регіональних стратегій управління інвестиційною привабливістю. Вищеперелічене визначає актуальність та прикладну спрямованість дисертаційної роботи, її мету, завдання й структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з планами науково-дослідних робіт Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, зокрема _ з темою “Механізм формування фінансово-інвестиційного потенціалу регіонів в умовах сталого розвитку України” (номер державної реєстрації 0105U00769), де автором удосконалено підходи щодо тлумачення категорій “інвестиційний клімат” та “інвестиційна привабливість регіону”, “Фінансово-економічні пріоритети формування інноваційної моделі розвитку регіонів” (номер державної реєстрації 0108U001475), в якій автором узагальнено погляди вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків на розроблення та реалізацію регіональної інвестиційної політики у різних країнах світу, а також із темою “Інноваційно-інвестиційні механізми реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах світової фінансово-економічної кризи” (номер державної реєстрації 0110U002260), де автором запропоновано наукові положення щодо управління інвестиційною привабливістю регіону. Крім того, проведене дослідження є складовою частиною НДР, що виконувалися Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України на тему “Розроблення методичних рекомендацій щодо здійснення рейтингової оцінки інвестиційної привабливості галузей національної економіки” (номер державної реєстрації 0108U003682), особистий внесок автора в якій полягає у систематизації та узагальненні методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень та розроблення методичних і практичних рекомендацій з управління інвестиційною привабливістю регіону. Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

поглибити понятійний апарат теорії інвестиційної привабливості регіону;

визначити ключові фактори й обґрунтувати комплекс показників оцінювання інвестиційної привабливості регіонів;

опрацювати методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України;

здійснити комплексний аналіз інвестиційної привабливості регіонів України у ретроспективному періоді та побудувати середньостроковий прогноз;

за результатами оцінювання інвестиційної привабливості розробити наукові рекомендації щодо формування стратегії управління інвестиційною привабливістю з урахуванням специфіки, тенденцій та завдань соціально-економічного розвитку регіонів.

Об'єктом дослідження є процес управління інвестиційною привабливістю регіонів України, а його предметом _ теоретичні, методичні та практичні положення управління інвестиційною привабливістю на регіональному рівні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають положення економічної теорії, теорій управління й регіоналістики, праці зарубіжних і вітчизняних науковців з питань оцінювання інвестиційної привабливості, нормативно-правові, програмні, методичні документи.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися спеціальні та загальнонаукові методи дослідження, а саме: методи аналізу, синтезу, порівняння й структурно-логічного узагальнення _ у процесі систематизації зарубіжного досвіду формування інвестиційної політики; методи системного аналізу та штучного інтелекту _ при оцінюванні інвестиційної привабливості регіонів у ретро- та перспективному періодах; таблично-графічний метод _ у процесі дослідження динаміки інвестиційної привабливості; методи кластерного аналізу й картографічного моделювання дозволили виділити однорідні за рівнем інвестиційної привабливості групи регіонів; за допомогою програмно-цільового методу та системи підтримки прийняття рішень здійснене моделювання інвестиційної привабливості й розроблені наукові рекомендації з побудови регіональної стратегії управління інвестиційною привабливістю.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

одержано вперше:

введено у науковий обіг категорію “стратегія управління інвестиційною привабливістю регіону”, що розглядається як послідовна та узгоджена система цілей і завдань розвитку території, що враховують інтереси потенційних інвесторів, регіону та країни в цілому й розробляються на середньострокову перспективу;

наукові положення з управління інвестиційною привабливістю, що враховують переваги й недоліки інвестування у відповідний регіон та передбачають послідовну реалізацію наступних заходів: оцінювання інвестиційного клімату й привабливості регіону, встановлення стратегічної, операційної цілей і відповідних завдань, обґрунтування основних положень стратегії управління інвестиційною привабливістю. Їх практична реалізація дозволить корегувати загальний рівень інвестиційної привабливості регіонів України та сприятиме залученню до них інвестиційних ресурсів;

удосконалено:

зміст поняття “інвестиційна привабливість регіону”, яке на відміну від загальноприйнятих підходів розглядається як інтегральна характеристика переваг та недоліків об'єктів інвестування, що в сукупності обумовлює можливість і доцільність здійснення інвестицій на певній території у поточному й перспективному періоді та визначається з урахуванням мотивів інвестиційної поведінки різних груп інвесторів. На цих засадах формується система оцінювання інвестиційної привабливості у ретро- й перспективному періоді, а також опрацьовуються відповідні управлінські рішення;

тлумачення “інвестиційний клімат”, що на відміну від загальноприйнятого розуміння розглядається як базові умови здійснення підприємницької діяльності на певній території, що включають географічну, законодавчу, політичну складову, рівень криміногенності та корумпованості. Це дозволяє провести чіткий розподіл між категоріями “інвестиційний клімат” та “інвестиційна привабливість” і відповідно більш точно оцінювати процеси, що відбуваються у підприємницькому середовищі;

методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, що ґрунтуються на застосуванні штучних нейронних мереж та передбачають здійснення як ретроспективного, так і прогнозного оцінювання, що, на відміну від загальноприйнятих підходів, дає можливість визначити ступінь впливу окремих факторів інвестиційної привабливості на її загальний рівень. Це дозволяє здійснювати моделювання розвитку інвестиційної привабливості регіонів як на основі сформованих у попередні роки тенденцій, так і з урахуванням завдань по залученню інвестиційних ресурсів, за результатами якого обґрунтувати наукові положення з управління інвестиційною привабливістю регіону;

на основі опрацьованих методичних підходів проведено комплексний аналіз інвестиційної привабливості регіонів України, у результаті чого виділено три кластери регіонів (із високим, середнім та низьким рівнем інвестиційної привабливості) й виокремлено фактори, які здійснюють визначальний вплив на цей рівень, що дозволило побудувати модель інвестиційної привабливості регіону в середньостроковій перспективі;

дістало подальший розвиток:

система показників оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, які відображають основні фактори інвестиційної привабливості, що є найбільш значимими для окремих категорій інвесторів і характеризують ринок збуту, засоби зв'язку / телекомунікаційні системи, якість та вартість робочої сили, наявність факторів виробництва (енергія, сировина), транспортну інфраструктуру, інноваційно-інвестиційну активність і природно-ресурсний потенціал. Застосування саме такого підходу дозволяє розкрити основні аспекти інвестиційної привабливості, сформувати необхідну інформаційну базу та провести комплексне оцінювання інвестиційної привабливості регіону.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані й обґрунтовані у дисертаційній роботі наукові розробки можуть бути використані обласними державними адміністраціями та їх економічними управліннями при формуванні стратегічних і програмних документів з управління інвестиційною привабливістю регіону, зокрема Програми залучення інвестицій у розвиток Полтавської області до 2015 року, обласної Програми економічних реформ на 2010_2014 роки, а також у процесі оцінювання інвестиційної привабливості, цільовому коригуванні очікуваного рівня інвестиційної привабливості та розробленні відповідних стратегій управління нею. Основні пропозиції та висновки роботи стосовно методичних засад оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України та їх результатів використані Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації при підготовці Програми залучення інвестицій у розвиток Полтавської області до 2015 року та підготовці обласної Програми економічних реформ на 2010_2014 роки (довідка № 03/01-06/51 від 11.01.2011 р.), Науково-дослідним економічним інститутом при розробленні методичних рекомендацій щодо здійснення рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості галузей національної економіки (довідка № 5/532 від 13.01.2011 р.), Фондом державного майна України по Полтавській області при обґрунтуванні пропозицій до методики оцінювання вартості об'єктів приватизації (довідка № 16-001/182 від 14.01.2011. р).

Результати дисертаційної роботи (зокрема класифікація груп інвесторів, систематизація факторів інвестиційної привабливості, а також методичні підходи до її оцінювання) використовуються Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка у навчальному процесі при викладанні курсів “Інвестиційне кредитування” та “Проектне фінансування” (довідка № 72-11-027 від 10.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертаційній роботі наукові, методичні та практичні розробки, висновки й пропозиції належать особисто автору, є його внеском у розвиток теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію та отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє ” (Львів, 2005 р.), “Актуальные вопросы развития инновационной деятельности” (Симферополь, 2006 г.), “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2007 р.), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні” (Київ, 2008 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Регіональні аспекти організації та управління фінансовими ресурсами” (Івано-Франківськ, 2006 р.), “Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” (Полтава, 2010 р.), міжнародному симпозіумі “Проблеми житлового і промислового будівництва у сучасний період технологічного прогресу” (Закопане, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у семи одноосібних та двох підготовлених у співавторстві статтях у наукових періодичних фахових виданнях України, а також шести тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій загальним обсягом 5,1 друк. арк. (з них особисто автору належать 4,6 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 255 сторінок, із яких 174 сторінки займає основний текст, містить 20 таблиць та 14 рисунків, з яких 2 таблиці та 2 рисунки займають всю площу сторінки, 14 додатків, розміщених на 57 сторінках. Список використаних джерел має 227 найменувань на 22 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну й практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти управління інвестиційною привабливістю регіонів” розглянуті економічна сутність та особливості інвестиційного процесу, інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості регіону, зокрема поглиблено і доповнено понятійний апарат, викладено наукові положення й загальну схему управління інвестиційною привабливістю на регіональному рівні.

Розгляд еволюції змісту поняття “інвестиційний процес” дозволив визначити необхідність дослідження двох його стадій _ передінвестиційної та інвестиційної. У свою чергу передінвестиційна стадія не може бути реалізована без урахування мотивації інвестора та передбачає здійснення з цих позицій оцінювання інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості, що у поєднанні з власними інтересами інвестора формує підґрунтя для прийняття ним умотивованого рішення про вкладання коштів. Інвестиційна стадія передбачає вибір конкретного об'єкта інвестування, вкладання інвестиційних ресурсів в обраний об'єкт, їх освоєння та реалізацію інвестиційного проекту.

Вивчення особливостей інвестиційного процесу дозволило визначити роль і місце інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості й дослідити їх взаємозв'язок. Узагальнення відомих теоретичних напрацювань щодо сутності поняття “інвестиційний клімат” дозволило встановити, що більшість науковців визначають його як набір умов, котрі характеризують інвестиційний процес на різних рівнях його реалізації. Деякі дослідники виокремлюють фактори, за якими характеризується інвестиційний клімат та процес його формування. Але в той же час чіткого розподілу між тлумаченням інвестиційного клімату і привабливості досі не існує. Крім того, у процесі огляду основних підходів до визначення поняття “інвестиційний клімат” встановлено, що дана дефініція не повинна обмежуватись лише процесом, пов'язаним з інвестиційною діяльністю, оскільки він є невід'ємною складовою загального підприємницького середовища країни. Таким чином, поняття “інвестиційний клімат” запропоновано тлумачити як базові умови здійснення підприємницької діяльності на певній території, що включають географічну, законодавчу, політичну складову, рівень криміногенності та корумпованості. Виняток становлять анклави, де сформовані спеціальні умови ведення бізнесу (наприклад, спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку тощо). Такий підхід, на відміну від загальноприйнятих, більш точно характеризує рівень формування та реалізації інвестиційного клімату.

Вивчення природи поняття “інвестиційна привабливість” дало можливість установити, що невід'ємною його складовою є характеристика переваг і недоліків об'єктів інвестування, з урахуванням яких потенційний інвестор може скласти об'єктивну картину про можливість та доцільність вкладання інвестиційних ресурсів. Крім того, встановлено, що інвестиційна привабливість змінюється в часі, адже має задовольняти як поточні, так і перспективні запити інвесторів. До того ж необхідно враховувати, що існують різні групи інвесторів (за масштабом, спрямованістю, національною належністю), отже, набір факторів, на які вони зважають, буде відрізнятись, оскільки кожний з них має власну мотивацію інвестування. Враховуючи відсутність в економічній літературі усталеного визначення “інвестиційної привабливості регіону” запропоновано авторське тлумачення цього поняття, під яким пропонується розуміти інтегральну характеристику переваг та недоліків об'єктів інвестування, що в сукупності обумовлюють можливість і доцільність здійснення інвестицій на певній території у поточному й перспективному періоді і визначається з урахуванням мотивів інвестиційної поведінки різних груп інвесторів. Таке розуміння інвестиційної привабливості регіону дозволяє системно підійти до розроблення наукових положень щодо її управління на регіональному рівні.

Зважаючи на потреби практики в дієвому управлінні інвестиційною привабливістю регіонів, актуальним завданням є формування наукових положень до стратегії управління інвестиційною привабливістю, яка характеризується адекватним співвідношенням між інтересами країни, регіону та потенційних інвесторів. Обґрунтовано доцільність використання у регіональних дослідженнях категорії “стратегія управління інвестиційною привабливістю регіону”.

Запропонований підхід ґрунтується на результатах комплексного оцінювання та цільового моделювання інвестиційної привабливості регіону й дозволяє визначити сценарії розвитку інвестиційної привабливості, реалізація яких буде сприяти залученню інвестиційних ресурсів до регіонів України. Перевага такого підходу полягає в побудові гнучкої схеми управління інвестиційною привабливістю регіону, що визначає його методичну та практичну цінність при розробленні й реалізації відповідних заходів. На цій основі може ефективно здійснюватись управління як інвестиційною привабливістю в цілому, так і її окремими складовими.

У другому розділі “Оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України” обґрунтовані методи, комплекс факторів і система показників оцінювання інвестиційної привабливості, розроблені методичні засади, які дозволяють провести ретроспективне та прогнозне оцінювання її рівня і на цій основі здійснювати моделювання розвитку інвестиційної привабливості регіонів.

Науковці вже тривалий час ведуть дискусію стосовно факторів, що визначають інвестиційну привабливість регіону. Проте, універсального підходу до їх систематизації не існує, оскільки більшість авторів чітко не розрізняють фактори, які відображають інвестиційний клімат та інвестиційну привабливість, не враховують їх диференціацію в залежності від груп інвесторів та включають занадто велику кількість показників, що ускладнює розрахунки та знижує об'єктивність отриманих результатів. Зважаючи на це, у роботі запропоноване авторське тлумачення комплексу факторів, що характеризують умови вкладання інвестиційних ресурсів у відповідний регіон з урахуванням інтересів великих, середніх і дрібних інвесторів. Йдеться про ринок збуту, засоби зв'язку / телекомунікаційні системи, якість та вартість робочої сили, наявність факторів виробництва (енергія, сировина), транспортну інфраструктуру, інноваційно-інвестиційну активність і природно-ресурсний потенціал регіону.

Наведені у сучасній науковій літературі підходи до оцінювання інвестиційної привабливості територій мають такі недоліки: надмірна кількість показників; застосовування експертного методу, використання якого має суб'єктивний характер; відсутність можливості здійснення прогнозного оцінювання.

У роботі запропоновано оригінальні методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості з використанням унікального математичного апарату _ технологій штучного інтелекту, які є складовою комплексу дій з оцінювання, прогнозування та моделювання інвестиційної привабливості регіону (рис. 1). Цей апарат дозволяє моделювати складні нелінійні залежності між показниками, що характеризують інвестиційну привабливість і не піддаються розв'язанню традиційними математично-статистичними методами.

На першому етапі здійснюється комплексне ретроспективне оцінювання інвестиційної привабливості, для чого спершу фактори інвестиційної привабливості, на які зважають інвестори, описуються за допомогою відповідних показників, проводиться формування диференціальної оцінки їх детермінуючої сили, визначення ступеня індивідуального впливу на загальний рівень інвестиційної привабливості регіону. Здійснити це можна за умови побудови рівняння регресії з використанням штучних нейронних мереж. За результатами факторного аналізу в моделі залишаються лише ті показники, що несуть найбільшу інформативність. Саме за ними запропоновано здійснювати прогнозування рівня інвестиційної привабливості регіонів. Це у кінцевому результаті, забезпечить зниження ступеня ризику та збитків, пов'язаних із прийняттям управлінських рішень в умовах невизначеності.

Далі в рамках ретроспективного оцінювання інвестиційної привабливості проводиться кластеризація за допомогою спеціального типу нейронних мереж Кохонена. Вона дозволяє сформувати уявлення про ситуацію, що склалася в країні, завдяки позиціюванню регіонів відповідно до рівня інвестиційної привабливості, а також обґрунтувати відповідні стратегії управління нею. Саме ця процедура забезпечує перетворення складних багатовимірних даних у більш просту структуру малої розмірності. На останній стадії здійснюється прогнозування інвестиційної привабливості регіону в коротко- та середньостроковій перспективі з застосуванням технологій штучного інтелекту. Ця процедура дозволяє виявити внутрішню структуру й тенденції поведінки найбільш суттєвих факторів інвестиційної привабливості та забезпечує прийняття правильного управлінського рішення у перспективі.

На другому етапі з метою прийняття оптимального управлінського рішення будується модель розвитку інвестиційної привабливості регіонів у прогнозному періоді з використанням методів інтелектуальної обробки даних.

управління інвестиційний привабливість регіон

Рис. 1. Структурно-логічна схема ретроспективного та прогнозного оцінювання інвестиційної привабливості регіону

Отримані результати дозволяють зіставити прогнозні та скореговані значення показників інвестиційної привабливості й можуть бути покладені в основу стратегії управління інвестиційною привабливістю регіону. Такий підхід дозволить скоротити витрати часу та інших ресурсів на підготовку відповідного управлінського рішення. Запропоновані методичні засади забезпечують здійснення адекватного оцінювання інвестиційної привабливості територій з урахуванням регіональної специфіки й розроблення наукових положень з формування стратегії управління нею.

На засадах авторської методики здійснено комплексне оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України. Його результатом стало виділення за рівнем інвестиційної привабливості трьох кластерів (табл. 1).

Таблиця 1. Кластери регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості

Ретроспективний аналіз дозволив визначити основні тенденції розвитку регіонів. Ряд з них, як правило, характеризуються високим рівнем інвестиційної привабливості (Київська, Одеська, Полтавська, Дніпропетровська та Харківська області (за винятком 2008 і 2009 років). Водночас виокремилися регіони, інвестиційна привабливість яких є вкрай низькою (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська та Чернігівська області). Третя група _ регіони, що мають середній рівень інвестиційної привабливості (Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Чернівецька області).

За результатами прогнозування було встановлено, що лише сім регіонів матимуть високу інвестиційну привабливість у 2012 р. (табл.1). Це: Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Київська, Полтавська та Чернівецька області. Сім будуть характеризуватися середньою інвестиційною привабливістю, а одинадцять _ низькою. Такий стан інвестиційної привабливості створює певні загрози для економіки зазначених регіонів, оскільки свідчить про нездатність багатьох територій забезпечувати приток інвестиційних ресурсів.

Таким чином, здійснене автором комплексне оцінювання регіонів України дає можливість визначити стан інвестиційної привабливості в поточному періоді, побудувати середньостроковий прогноз та сформувати відповідні стратегії управління нею.

У третьому розділі “Обґрунтування напрямів підвищення інвестиційної привабливості регіонів у середньостроковій перспективі” узагальнено основні напрями розвитку Полтавської області, визначені у регіональних стратегічних і програмних документах, опрацьовані методи моделювання рівня інвестиційної привабливості та побудовано модель її розвитку, обґрунтовані основні положення стратегії управління інвестиційною привабливістю регіону.

Установлено, що регіональні програмні документи в частині залучення інвестицій обов'язково повинні містити стратегічні заходи з управління інвестиційною привабливістю на коротко- та середньострокову перспективу, сформовані з урахуванням прогнозних оцінок рівня інвестиційної привабливості області. Саме такий підхід забезпечить можливість корегування очікуваного рівня інвестиційної привабливості у майбутньому. Крім того, з'ясовано необхідність побудови відповідної стратегії управління інвестиційною привабливістю окремого регіону з огляду на ключові фактори, що формують його інвестиційну привабливість у коротко- й середньостроковій перспективі.

Урахування основних завдань органів регіональної влади щодо залучення інвестиційних ресурсів та орієнтація на встановлений ними рівень інвестиційної привабливості у середньостроковій перспективі дозволили опрацювати методичні підходи до її моделювання. Вони базуються на використанні інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, яка забезпечує можливість аналізу значного обсягу показників оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України й порівняння альтернативних варіантів.

Процедура моделювання інвестиційної привабливості включає такі етапи: побудова теоретичної моделі; вирішення математичної задачі, тобто вибір методу та алгоритму моделювання рівня інвестиційної привабливості, при якому буде досягнуто максимальну точність результату розрахунку та витрачено припустимий час для вирішення описаної задачі; здійснення інтерпретації отриманих результатів; проведення перевірки адекватності моделювання та порівняння його результатів з тими, що були передбачені теоретичною моделлю. Саме цей метод забезпечить можливість аналізу значного обсягу показників оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України й порівняння альтернативних варіантів.

Результати моделювання інвестиційної привабливості Полтавської області (табл. 2) надають підстави стверджувати, що для залучення інвестицій, передбачених у регіональних стратегічних документах Полтавської області, необхідно сконцентрувати увагу на таких факторах, як ємність внутрішнього ринку, якість та вартість робочої сили, засоби зв'язку та транспортна інфраструктура.

Запропоновані методичні засади оцінювання й моделювання інвестиційної привабливості разом з опрацьованими науковими положеннями щодо побудови стратегії управління інвестиційною привабливістю забезпечили основу для формування ключових елементів середньострокової стратегії управління інвестиційною привабливістю Полтавської області.

Розроблені загальні положення щодо управління інвестиційною привабливістю Полтавської області, в яких стратегічною метою першого рівня є підвищення інвестиційної привабливості, а операційними цілями другого _ збільшення ємності внутрішнього ринку, підвищення якості та вартості робочої сили й розвиток інфраструктури регіону. Третій рівень представляють завдання, що забезпечують досягнення основних цілей. Така ієрархія стратегічних і операційних цілей дала можливість сформувати системне уявлення про їх склад та спрямованість і дозволила запропонувати конкретні заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості Полтавської області у середньостроковому періоді.

Таблиця 2. Показники інвестиційної привабливості за різними варіантами прогнозу

Таким чином, автором опрацьовані теоретико-методичні положення та практичні рекомендації з управління інвестиційною привабливістю регіонів, розроблено методичні засади комплексного оцінювання інвестиційної привабливості й пропозиції щодо побудови стратегії управління нею. Запропоновані методичні положення можуть стати дієвим інструментарієм при формуванні та реалізації регіональної інвестиційної політики, оскільки дозволять здійснювати адекватне ретроспективне й прогнозне оцінювання і моделювання з урахуванням територіальних особливостей та обґрунтовувати пріоритетні напрями підвищення інвестиційної привабливості на регіональному рівні.

Висновки

Розроблені в дисертаційній роботі теоретико-методичні підходи і практичні рекомендації з управління інвестиційною привабливістю на регіональному рівні дали змогу отримати такі результати.

1. Зважаючи на те, що наповнення інвестиційними ресурсами забезпечує розширене відтворення й перехід від відновлювальної до інтенсивної моделі зростання економіки, особливу увагу приділено теоретичним питанням формування інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості та стратегії управління нею, зокрема вдосконаленню понятійного апарату. Запропоновано застосовувати дефініцію “стратегія управління інвестиційною привабливістю регіону”, вдосконалено підхід до трактування “інвестиційного клімату”, уточнено зміст поняття „інвестиційна привабливість регіону”, розглянуто сутнісні характеристики інвестиційного процесу. Це надалі було використано при здійсненні аналізу, розробленні методичних положень з оцінювання поточного та перспективного стану інвестиційної привабливості регіону, а також формуванні наукових рекомендацій до побудови стратегії управління інвестиційною привабливістю Полтавської області.

2. Огляд і змістовний аналіз відомих підходів до побудови системи чинників оцінювання інвестиційної привабливості дозволив сформувати комплекс факторів та показників, що враховують мотиваційну поведінку середніх за масштабами діяльності інвесторів. Це: ринок збуту (ємність внутрішнього ринку, чисельність і доходи населення), засоби зв'язку/телекомунікаційні системи (кількість абонентів мобільного фіксованого зв'язку та мережі Інтернет у розрахунку на 10000 жителів), якість і вартість робочої сили (середньомісячна заробітна плата, чисельність дослідників наукових організацій та фахівців вищої кваліфікації у розрахунку на 10000 зайнятих), наявність факторів виробництва (частка посівних площ у володінні й користуванні всіх категорій господарств у загальній площі сільськогосподарських угідь, виробництво електроенергії у розрахунку на 10000 жителів, забір води з природних водних об'єктів для використання у розрахунку на одну особу), транспортна інфраструктура (щільність залізничних колій та автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям). Саме ці фактори й показники у комплексі характеризують умови вкладання інвестиційних ресурсів у відповідний регіон.

3. Опрацьовані методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості з використанням технологій штучного інтелекту, які дозволяють моделювати складні нелінійні залежності між показниками, які характеризують інвестиційну привабливість і не піддаються розв'язанню традиційними математично-статистичними методами. Установлено, що нейромережевий факторний аналіз інвестиційної привабливості регіону має забезпечувати вибір найінформативніших показників, які є відповідальними за рівень інвестиційної привабливості відповідного регіону. Крім того, його застосування дозволяє здійснити групування регіонів за критерієм рівня їх інвестиційної привабливості. Це в сукупності з моделюванням розвитку інвестиційної привабливості дозволяє оцінити інвестиційну привабливість регіону в ретроспективному та перспективному періоді й, зважаючи на отримані результати, дає можливість формувати наукові положення з управління нею.

4. За результатами комплексного оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України за 2000_2012 рр., проведеного з урахуванням авторського підходу до поточного й прогнозного оцінювання інвестиційної привабливості, виділено три групи регіонів у залежності від рівня інвестиційної привабливості (високої, середньої та низької). Це дозволило з'ясувати сильні і слабкі сторони інвестиційної привабливості окремих регіонів стосовно залучення ресурсів, що надалі стало основою для цільового моделювання рівня інвестиційної привабливості.

5. Доведено, що стратегія управління інвестиційною привабливістю регіону має враховувати переваги та недоліки інвестування у відповідну територію, а також потенційні можливості й загрози розвитку регіону. Крім того, вона має враховувати соціально-економічні завдання та пріоритети розвитку як регіону, так і держави в цілому. Зважаючи на це, опрацьовано методичний інструментарій її обґрунтування й наголошено на необхідності використання методів дослідження, адаптованих до специфіки та завдань цієї сфери.

6. Моделювання інвестиційної привабливості й визначення її основних характеристик на середньострокову перспективу дало можливість обґрунтувати основні положення стратегії управління інвестиційною привабливістю Полтавської області, які базуються на взаємозв'язку поточного та прогнозного стану інвестиційної привабливості й поставлених органами регіональної влади завдань соціально-економічного розвитку та залучення інвестицій.

7. Опрацьовані теоретико-методичні засади управління інвестиційною привабливістю регіону дозволяють здійснювати комплексне оцінювання поточного й перспективного стану інвестиційної привабливості, моделювати її рівень у майбутньому, досліджувати регіональну специфіку та обґрунтовувати загальні положення стратегії управління інвестиційною привабливістю на регіональному рівні.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Оніщенко О.А. Інвестиційний імідж регіону/ О.А. Оніщенко // Регіональні перспективи. - 2003. _ № 11 - 12. - С. 54_56.

2. Онищенко В.О. Роль кредитно-банківської системи у формуванні інвестиційного клімату України / В.О. Онищенко, О.А. Оніщенко // Економіка і регіон. - 2004. _ № 2 (3). - С. 3_6 (Особистий внесок здобувача: поглиблено поняття “інвестиційний клімат”).

3. Оніщенко О.А. Методика оцінки інвестиційної привабливості регіонів: теоретичний аспект / О.А. Оніщенко // Економіка і регіон. - 2005. _ № 1 (4). - С. 105_107.

4. Оніщенко О.А. Аналіз підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості територій / О.А. Оніщенко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. _ № 12 (103). - С. 72_78.

5. Оніщенко О.А.Теоретичні аспекти визначення інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості / О.А. Оніщенко // Університетські наукові записки. - 2010. _ № 1 (33). - С. 246_252.

6. Оніщенко О.А. Методичні аспекти комплексної оцінки інвестиційної привабливості територій / О.А. Оніщенко// Економічний простір. - 2010. _ № 40. _ С. 132_146.

7. Оніщенко О.А. Сутність та значення інвестиційного процесу / О.А. Оніщенко // Економіка і регіон. - 2010. _ № 2 (25). - С. 116_120.

8. Оніщенко О.А. Нейромережева модель факторного аналізу інвестиційної привабливості територій України / О.А. Оніщенко, С.П. Альошин,// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Экономика и управление. - 2010. _ Том 23 (62), № 3. С. _ 12_16 (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність використання та апробовано метод інтелектуальної обробки даних для цілей факторного аналізу інвестиційної привабливості регіону).

9. Оніщенко О.А. Сучасні особливості реалізації стратегічних пріоритетів розвитку регіонів / О.А. Оніщенко // Економіка і регіон. - 2010. _ № 4 (27). - С. 33 - 36.

10. Оніщенко О.А. Іноземні інвестиції в системі факторів інвестиційної привабливості регіону / О.А. Оніщенко // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 2005 р. - С. 256.

11. Оніщенко О.А. Складові поняття інвестиційної привабливості регіону /О.А. Оніщенко // Регіональні аспекти організації та управління фінансовими ресурсами : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2006. - С. 33_34.

12. Оніщенко О.А. Системи оцінки інвестиційної привабливості в світовій практиці господарювання / О.А. Оніщенко // Теорія і практика сучасної економіки // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції м.Черкаси, ЧДТУ, 2007. - С. 52_54.

13. Оніщенко О.А. Problems of investment provision of construction industry in the Poltava region / О.А. Оніщенко // Тези доповідей Міжнародного симпозіуму “Проблеми житлового і промислового будівництва у сучасний період технологічного прогресу” Закопане (Республіка Польща), 10_15 березня 2008 р. - Полтава: ПолтНТУ, 2008. - С. 35_36.

14. Оніщенко О.А. Аналіз методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості регіону / О.А. Оніщенко // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні // Матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. м. Київ, 23_24 жовтня 2008 року. - У трьох частинах / РВПС НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.2. - С. 303_305.

15. Оніщенко О.А. До питання управління інвестиційною привабливістю на регіональному рівні / О.А. Оніщенко // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю, 11 листопада 2010 року, ПолтНТУ. _ Полтава, Ч II. - 2010. _ С. 92_94.

Анотація

Оніщенко О.А. Науково-методичні засади управління інвестиційною привабливістю регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Полтава, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене розробленню науково-методичних і практичних питань управління інвестиційною привабливістю регіонів. Розкрито економічну сутність і структурні складові інвестиційної привабливості, вдосконалено понятійний апарат; уточнено методичний інструментарій комплексного оцінювання інвестиційної привабливості регіону та розроблення регіональних стратегій управління нею. Здійснено комплексне оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України на засадах авторської методики; обґрунтовано загальні положення формування регіональної стратегії управління нею, спрямованої на підвищення інвестиційної привабливості регіону в середньостроковій перспективі.

Ключові слова: інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість, інвестиційний процес, інвестиційні ресурси, регіон, стратегія, управління.

Аннотация

Онищенко Е.А. Научно-методические принципы управления инвестиционной привлекательностью региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие продуктивных сил и региональная экономика, Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка Министерства образования и науки, молодежи и спорта.

Диссертация посвящена разработке теоретических, методических и практических вопросов управления инвестиционной привлекательностью региона. Рассмотрена ее экономическая сущность и ключевые характеристики, определено место в экономике региона. Доказано, что специфика формирования инвестиционной привлекательности обусловливает необходимость использования ряда специальных методов исследования с целью обоснования стратегии ее управления, к числу которых относится нейросетевой анализ и прогнозирование, математическое моделирование с применением интеллектуальной обработки данных и програмно-целевой метод.

Для адекватной оценки региональных особенностей и диспропорций в уровнях инвестиционной привлекательности разработаны соответствующие методические подходы, которые основаны на использовании технологии искусственного интеллекта, что позволяет оценить степень влияния отдельных факторов инвестиционной привлекательности на ее общий уровень. Кроме того, методика обеспечивает кластеризацию регионов по уровню инвестиционной привлекательности на основе нейросетевого кластерного анализа. Для перспективного оценивания уровня инвестиционной привлекательности предложено осуществлять прогнозирование в кратко- и среднесрочной перспективе, которое позволяет оценить тенденцию изменения факторов инвестиционной привлекательности.

Авторская методика комплексного оценивания инвестиционной привлекательности апробирована на примере регионов Украины. Выделено три кластера регионов с разным уровнем инвестиционной привлекательности. Рассчитаны прогнозные значения показателей уровня инвестиционной привлекательности регионов Украины, которые отражают тенденцию их изменения в кратко- и среднесрочной перспективе.

Проведено моделирование инвестиционной привлекательности в среднесрочной перспективе, которое в совокупности с комплексом задач социально-экономического и инвестиционного развития региона стало основанием для разработки общих положений стратегии управления инвестиционной привлекательностью Полтавской области.

Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиционная привлекательность, инвестиционный процесс, инвестиционные ресурсы, регион, стратегия, управление.

Summary

Onishchenko E.A Scientific and methodological principles of investment attractiveness management of the region. - Manuscript.

Thesis for obtaining the Candidate of Economics degree on speciality 08.00.05 - productive forces development and regional economy. - Poltava National Technical after Uriy Kondratyuk University, Poltava, 2011.

The thesis is devoted to developing scientific and practical issues of the region investment attractiveness. The economic nature and structural components of investment attractiveness have been revealed. The conceptual apparatus of investment attractiveness have been improved. The practical tool of region investment attractiveness comprehensive assessment and developing regional management strategies has been detailed. A comprehensive investment attractiveness assessment of Ukrainian regions based on the author's methods was done. Terms of investment attractiveness management strategy which is aimed to increase region investment attractiveness in the medium term have been justified.

Key words: investment climate, investment attractiveness, investment process, investment resources, region, strategy, management.

Размещено на Allbest.ru