Державне регулювання продовольчого комплексу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

Спеціальність

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 338.242:338.436

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

ЛУК'ЯШКО ПАВЛО

ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Чернігів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Абакуменко Ольга Вікторівна Чернігівський державний інститут економіки і управління, доцент кафедри фінансів

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор, Гойчук Ольга Іванівна Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент, Косач Ірина Анатоліївна Чернігівський державний інститут економіки і управління, доцент кафедри менеджменту та управління проектами

Захист дисертації відбудеться «12» квітня 2011 р. о 12 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.137.01 в Чернігівському державному інституті економіки і управління за адресою: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного інституту економіки і управління за адресою: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька 1.

Автореферат розісланий «11» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцентВ.Г. Маргасова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Продовольчий комплекс будь-якої країни є важливим об'єктом державного регулювання, особливо в умовах розвитку та вдосконалення ринкових відносин. Від ефективності взаємодії харчових підприємств та сільгоспвиробників залежить продовольча, а отже і економічна безпека країни. З іншого боку, продовольчий комплекс забезпечує велику кількість робочих місць, виступає ефективним напрямком інвестування капіталу, концентрує значний потенціал інноваційної діяльності, відіграє важливу роль у формуванні експортного потенціалу країни. Продумана державна політика в даній сфері може призвести як до покращення економічної ситуації в країні, так і до підвищення її ролі в міжнародному економічному середовищі, і навпаки: неконструктивний вплив може призвести до загострення соціальних проблем, втрати вітчизняними виробниками внутрішніх і зовнішніх ринків та формування імпортозалежності національної економіки.

Питання державного регулювання економіки досліджувалися представниками різних економічних шкіл, зокрема, обґрунтуванню меж та методів державного втручання в економічні процеси присвячені роботи відомих зарубіжних вчених: Дж. Б'юкенена, Дж. Гелбрейта, А. Маршала, Дж. М. Кейнса, П. Самуельсона, Д. Робінсона, Д. Рікардо, А. Сміта, І. Фішера та багатьох інших. Проблематика державного регулювання економіки в ринкових умовах знайшла своє відображення в роботах вітчизняних авторів: Л.С. Головко, О.І. Гонти, Л.І. Дідківської, Г.І. Мостового, Б.Я. Панасюка, В.Ф. Савченка, Д.М. Стеченка, В.Б. Тропіної, С.М. Чистова та інших. Теоретичними та практичними аспектами державного регулювання діяльності підприємств продовольчого комплексу України займалися такі вчені: І.І. Андрусік, А.П. Гарасим, О.І. Гойчук, А.Д. Діброва, І.А. Косач, В.В. Кушмаєва, В.П. Лисенко, К.В. Наконечна, О.В. Сахаров, Є.В. Скляр, Н.В. Статівка, А.С. Чернятін, В.І. Юрченко та інші.

Разом з тим, актуальною для наукових розробок залишається проблема вдосконалення державного регулювання продовольчого комплексу з точки зору спрямування процесів самоорганізації та саморегулювання господарюючих суб'єктів на підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності. Результати державних заходів та програм, направлених на розвиток продовольчого комплексу, часто нівелюються неврахованими ефектами самоорганізації та адаптації суб'єктів господарювання до мінливих умов середовища. Особливого значення ця проблема набуває для тих регіонів, економіка яких спирається на значний природно-ресурсний потенціал та відповідно - розвиток сільського господарства й харчової промисловості. Актуальність проблеми обумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління в межах наукових тем: "Підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів в умовах трансформаційних змін в економіці України" (номер державної реєстрації 0105U002133) - 2005-2007 рр., у межах якої автором запропоновано методику застосування синергетичного підходу в дослідженні трансформаційних змін в економіці; "Фінансовий ринок України: особливості розвитку в умовах євроінтеграційних процесів" (номер державної реєстрації 0108U000731) - 2008-2010 рр., особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні трансформації механізмів залучення коштів на фінансовому ринку підприємствами продовольчого комплексу внаслідок формування кластерів; "Фінансово-економічна стратегія сталого розвитку економіки України" (номер державної реєстрації 0109U002271) - 2009 р., автором обґрунтовано роль інтеграції суб'єктів господарювання в розвитку економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове узагальнення теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання продовольчого комплексу регіону на основі врахування самоорганізації та адаптивності суб'єктів господарювання.

Відповідно до мети дослідження визначено та розв'язано такі завдання:

- визначити основні завдання та напрямки державного регулювання продовольчого комплексу України;

- узагальнити наукові положення щодо сучасних форм самоорганізації та інтеграції суб'єктів господарювання;

- проаналізувати результативність державного регулювання продовольчого комплексу на регіональному рівні;

- оцінити вплив самоорганізації та адаптації суб'єктів господарювання на результативність державного регулювання продовольчого комплексу регіону;

- охарактеризувати позитивний досвід самоорганізації та інтеграції суб'єктів продовольчого комплексу на рівні регіону;

- обґрунтувати концептуальні засади державного регулювання продовольчого комплексу регіону;

- оцінити пріоритетність розвитку продовольчого комплексу регіону на основі аналізу структурних зрушень в економіці регіону;

- запропонувати інструментарій активізації керуючого впливу регіональних органів державного регулювання на продовольчий комплекс.

Об'єктом дослідження є державне регулювання продовольчого комплексу.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади державного регулювання продовольчого комплексу регіону в системі національної економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання та загальнонаукових принципів проведення дослідження, які ґрунтуються на фундаментальних положеннях і роботах учених-економістів з питань державного управління національним господарством. У процесі дослідження були використані методи наукового абстрагування, аналізу й синтезу, інституційно-еволюційний метод - при вивченні теоретичних засад державного регулювання продовольчого комплексу; статистичного порівняння та структурного аналізу - при аналізі тенденцій розвитку продовольчого комплексу регіону; кореляційно-регресійного аналізу - для визначення вагомих факторів розвитку продовольчого комплексу; синергетична методологія, що заснована на врахуванні самоорганізації систем, - при розробці пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання продовольчого комплексу на регіональному рівні; математичний апарат нечіткої логіки - при розробці системи підтримки прийняття рішень у державному регулюванні продовольчого комплексу.

Теоретичною основою роботи є фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних учених із відповідної проблематики. Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, офіційні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Чернігівській області, аналітичні матеріали Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дослідження отримано результати, які є особистим здобутком автора і виносяться на захист:

вперше:

- обґрунтовано концептуальні засади державного регулювання розвитку продовольчого комплексу регіону на основі принципів „інвестування ефективності” (стимулювання розвитку ефективно функціонуючих підприємств засобами державного регулювання), використання переважно непрямих та нефінансових методів регулювання (дорадництво, консультування, навчання, державний контроль і нагляд, державне програмування, планування та прогнозування, правове регулювання), врахування самоорганізації суб'єктів господарювання, зниження їх залежності від прямого державного фінансування, що дозволить забезпечити підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств продовольчого комплексу країни в системі національної економіки;

удосконалено:

- класифікацію кластерів із урахуванням адаптивності продовольчого комплексу до державного регулювання, а саме: запропоновано нову класифікаційну ознаку - рівень розвитку самоорганізації, згідно з якою кластери поділяються на потенційні (кластер не утворився з причини низького рівня активності суб'єктів господарювання), ієрархічні (самоорганізація системи відбувається переважно в інтересах одного або кількох суб'єктів господарювання) та мережеві (самоорганізація системи відбувається з урахуванням інтересів більшості суб'єктів господарювання). Запропонована класифікація дає можливість враховувати детермінанти рівня активності та самоорганізації господарюючих суб'єктів у розвитку кластерів та встановлювати відповідні пріоритети державного регулювання;

- механізм активізації керуючого впливу регіональних органів державного регулювання продовольчого комплексу шляхом впровадження системи підтримки прийняття рішень із застосуванням математичного апарату нечіткої логіки, що дозволить підвищити результативність їх діяльності за рахунок встановлення системи чітких критеріїв та контролю за їх дотриманням;

- методику застосування синергетичного підходу в обґрунтуванні напрямків та методів державного регулювання продовольчого комплексу як економічної системи, яка заснована на диференціації цілей залежно від стадії розвитку самоорганізаційних процесів та дозволяє адекватно враховувати останні як детермінанту результативності державного регулювання;

набули подальшого розвитку:

- систематизація принципів формування та розвитку кластерів, а саме: виділено системоутворюючі принципи (концентрації та самоорганізації) та принципи ефективності (збереження конкуренції, кооперації, гнучкості та мобільності, інноваційної спрямованості), що дає можливість диференціювати державне регулювання продовольчого комплексу відповідно до важливості дотримання окремих принципів на різних стадіях становлення кластера;

- пропозиції щодо активізації діяльності регіональних органів державного регулювання з приводу визначення та відстоювання стратегічних регіональних ініціатив у розвитку продовольчого комплексу на загальнодержавному рівні, що дозволить забезпечити збалансований розвиток регіонів та стане в свою чергу передумовою розвитку й підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

- методичні підходи до визначення спеціалізації територій на основі оцінки питомої ваги окремих видів діяльності в загальному випуску продукції та розподілі різних видів ресурсів (трудових, основних засобів, фінансових ресурсів тощо); які дозволяють за допомогою порівняння структури виробництва та розподілу ресурсів робити висновок про відносну ефективність видів діяльності, виявляти «точки росту» регіонального продовольчого комплексу та встановлювати відповідні пріоритети державного регулювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні науково обґрунтованих теоретичних положень, методичних підходів і висновків до рівня практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання продовольчого комплексу регіону.

Окремі пропозиції автора дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності Головного управління економіки Чернігівської обласної державної адміністрації при аналізі структурних зрушень в економіці регіону (довідка №01-01/3243 від 14.12.2010р.), Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації в процесі оптимізації розподілу повноважень та відповідальності між окремими службовцями (довідка № 19-04/3119 від 16.12.2010 р.), Чернігівської обласної ради при розробці та прийнятті документів обласної ради щодо сільського господарства та харчової промисловості (довідка № 01-05/1175 від 17.12.2010 р.), СВК „Полісся” при обґрунтуванні заходів щодо підвищення ефективності діяльності працівників (довідка № 25 від 11.02.2010 р.). Теоретичні результати дослідження використовувалися в навчальному процесі Чернігівського державного інституту економіки і управління при викладанні дисциплін „Бюджетний менеджмент”, „Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва”, „Корпоративні фінанси”, „Основи наукових досліджень” (довідка № 602-04/287б від 28.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення та ідеї, що належать здобувачеві. Особистий внесок автора в працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика» (м. Київ, 2007), Міжнародна науково-практична конференція «Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва» (м. Ірпінь, 2008), Міжнародний інноваційний форум «Освіта, наука і виробництво у регіональному розвитку» (м. Чернігів, 2008), Всеукраїнська науково-практична конференція „Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2008), Міжнародна науково-теоретична конференція молодих учених і студентів „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2009), Восьмі Друкерівські читання, присвячені 100-літтю з дня народження П. Друкера «Теоретические и практические проблемы функционирования инновационной экономики» (м.Гомель, 2009), Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі» (м. Чернігів, 2010), Друга Міжнародна навчально-наукова конференція «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації» (м. Чернігів, 2010), Міжнародна науково-практична конференція «Национальная инновационная система Республики Беларусь: состояние и перспективы развития» (м. Гомель, 2010).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 29 працях, з яких: 1 - розділ у колективній монографії, 10 - статті у фахових виданнях, 18 - в інших виданнях - загальним обсягом 8,5 друк. арк., з них особисто автору належить 7,3 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 297 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 35 рисунків на 35 сторінках (з них 10 займають окремі сторінки), 30 таблиць на 30 сторінках (з них 4 займають окремі сторінки). Список використаних джерел включає 181 найменування і займає 21 сторінку, 6 додатків розміщено на 51 сторінці.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи державного регулювання продовольчого комплексу регіону” досліджено загальні концептуальні та методичні засади державного регулювання економіки, організаційно-правове забезпечення державного регулювання продовольчого комплексу та місце інтеграції суб'єктів господарювання в даному процесі, що дало можливість обґрунтувати його необхідність та охарактеризувати методи державного регулювання продовольчого комплексу, доступні на різних рівнях влади.

Автором обґрунтована необхідність забезпечення ефективного державного регулювання з урахуванням як недоліків, так і переваг механізмів самоорганізації та саморегулювання в умовах ринкової економіки. Економічна свобода суб'єктів господарювання та їх здатність до самоорганізації власне і обумовлюють переваги ринкової системи над адміністративно-командною та необхідність обґрунтування таких механізмів державного регулювання, які, не обмежуючи свободи ринкових суб'єктів, нівелювали б недоліки ринку та створювали сприятливе середовище для господарської діяльності. У роботі акцентується увага на доцільності застосування синергетичного підходу в державному регулюванні продовольчого комплексу як економічної системи (рис. 1), що дозволить враховувати самоорганізаційні процеси та адаптивні властивості цієї системи.

Рис. 1. Синергетичний підхід до державного регулювання продовольчого комплексу як економічної системи

Автором зазначено, що державне регулювання продовольчого комплексу має відмінності у сфері сільського господарства та харчової промисловості. Основними напрямками регулювання харчової промисловості є забезпечення доступності, достатності та якості продуктів. Узагальнення методів державного регулювання вітчизняного продовольчого комплексу дозволило зробити висновок, що воно спрямоване на підтримку сільського господарства і населення шляхом обмеження свободи діяльності харчових виробників та переважного використання методів прямої фінансової підтримки. Загалом політика держави у сфері регулювання продовольчого комплексу визначена як „інвестування бідності”, тобто надання фінансової підтримки тим суб'єктам, які функціонують недостатньо ефективно, щоб існувати за рахунок власних доходів.

Становлення дійсно дієвих механізмів усунення причин диспаритету розподілу доходів між промисловістю та сільським господарством можливе на основі розвитку таких форм інтеграції суб'єктів господарювання, які значною мірою задіюють потенціал самоорганізації, - кластерів. На основі системного дослідження існуючих видів кластерів поглиблено їх класифікацію, визначено принципи їх формування та функціонування, обґрунтовано необхідність врахування елементів самоорганізації та адаптивності продовольчого комплексу в системі пріоритетів і методів державного регулювання. Продовольчий комплекс регіону, з огляду на високий рівень взаємозалежності сільгоспвиробників та харчових підприємств, є особливо сприятливим середовищем для формування кластерів, що, за умови відповідного державного регулювання, може бути використано для економічного та соціального розвитку відповідної території. Дослідження та використання позитивного досвіду формування кластерів з урахуванням регіональних особливостей повинно стати одним із пріоритетів державного регулювання продовольчого комплексу регіону, що дозволить поєднати потенціал суб'єктів господарювання та держави в розвитку даної сфери.

У другому розділі „Особливості державного регулювання продовольчого комплексу регіону” проаналізовано тенденції розвитку продовольчого комплексу на регіональному рівні. На основі узагальнення результатів аналізу визначено детермінанти його розвитку, охарактеризовано форми та методи державного регулювання продовольчого комплексу та оцінено його результативність, досліджено особливості інтеграційних процесів у продовольчому комплексі області та обґрунтовано доцільність їх державного регулювання.

На основі дослідження показників діяльності підприємств продовольчого комплексу України (табл. 1) доведена надзвичайна важливість його розвитку для національної економіки. У роботі наголошується, що регулювання з метою забезпечення ефективного використання потенціалу продовольчого виробництва повинно стати одним із пріоритетних завдань держави.

Принципове значення при дослідженні механізму державного регулювання продовольчого комплексу має оцінка результативності за показниками, що характеризують такі основні його напрямки: підтримку доходної бази сільського господарства та забезпечення доступності і достатності харчових продуктів для населення.

З метою оцінки рівня досягнення достатньо високих доходів сільгоспвиробників у роботі проведено порівняльний аналіз динаміки відповідних показників. Дослідження динаміки індексів цін виробників сільськогосподарської та промислової продукції дало змогу стверджувати, що за 2005-2009 роки суттєвих змін паритету цін не відбулося, а врахування динаміки споживчих цін дозволило зробити висновок про відсутність суттєвого зростання реальних доходів у зазначених галузях. Фінансовий результат тваринницького виробництва не мав тенденції до зростання, незважаючи на виділення державою коштів на підтримку галузі. Разом з тим, доходи рослинницького виробництва характеризуються стійкою тенденцією до зростання, що пояснюється його привабливістю для суб'єктів господарювання з позицій значно меншої тривалості виробничого циклу, високого експортного потенціалу та підсилюється через надання державної підтримки.

Таблиця 1 Основні показники діяльності підприємств продовольчого комплексу України у 2005-2009 роках*

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Частка сільського господарства у створенні валової доданої вартості, %	10,4	8,6	7,5	7,9	8,3
Частка підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у загальному обсягу промислового виробництва, %	16,3	15,5	15,3	15,2	19,8
Надходження до бюджетів всіх рівнів від підприємств харчової промисловості, млрд.грн.	7,3	8,8	10,5	14,1	13,4
Частка продовольчої продукції у загальному обсязі експорту України, %	12,57	12,2	12,7	16,2	24,0
Частка продовольчої продукції у загальному обсязі імпорту України, %	7,42	7,0	6,7	7,5	10,9

* Складено за даними Державного комітету статистики та Міністерства агропромислового розвитку

На основі аналізу даних щодо достатності та доступності продуктів харчування для населення (табл. 2), підтверджується тенденція до незначного зростання доступності продуктів харчування для домогосподарств. Динаміка питомої ваги витрат домогосподарств на харчування свідчить про те, що ефект підвищення доходів домогосподарств значною мірою нівелюється зростанням цін. Не простежується суттєвих позитивних змін і в раціоні харчування населення. В 2005-2009 роках недостатньо споживалося продуктів тваринного походження, тоді як значно більше рекомендованої норми було спожито хліба та картоплі.

В дисертаційній роботі констатовані основні чинники недостатньої результативності державного регулювання продовольчого комплексу регіону: непродуманість заходів, нестабільність дій, системні прорахунки в державній політиці. Наголошується на негативному впливі переважання прямих методів фінансової підтримки без врахування ринкових чинників, коли дії держави можуть нівелюватися механізмами адаптації та самоорганізації, що притаманні ринковій економіці як складній системі.

Таблиця 2 Основні показники доступності та достатності харчових продуктів для населення Чернігівської області у 2005 - 2009 роках*

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Частка витрат на продовольчі товари в складі грошових витрат домогосподарств, %	55,3	51,5	50,9	48,1	47,8
Темп росту доходів домогосподарств, % до 2004 року	137,2	165,5	215,1	284,1	300,1
Індекси цін на основні продукти харчування, % грудень до грудня 2004 року:
- м'ясо, включаючи субпродукти І категорії	117,3	91,5	139,9	184,9	213,6
- масло вершкове жирністю до 85 %	110,6	120,4	181,4	212,2	314,1
- борошно пшеничне чи пшенично-житнє	85,2	112,4	159,2	156,9	173,8
- вироби хлібобулочні	99,8	120,4	165,3	197,0	223,2
- цукор-пісок, отриманий з цукру-сирцю тростинного чи бурякового	124,0	127,6	119,0	126,7	236,5
Відношення фактичних обсягів споживання до рекомендованої норми МОЗ (у перерахунку на основний продукт):
- хліб і хлібопродукти	1,24	1,20	1,15	1,20	1,13
- м'ясо і м'ясопродукти	0,47	0,51	0,54	0,60	0,54
- молоко і молокопродукти	0,74	0,72	0,68	0,66	0,66
- яйця	0,88	0,90	0,88	0,88	0,91
- картопля	1,42	1,42	1,39	1,39	1,42
- цукор	1,06	1,17	1,23	1,17	1,08
- олія	0,89	0,95	1,04	1,09	1,15
- плоди, ягоди та виноград	0,30	0,27	0,36	0,37	0,41

* Складено за даними Головного управління статистики у Чернігівській області

В якості альтернативи методам прямого державного регулювання в роботі запропоновано використовувати позитивний досвід формування кластерів. Досвід функціонування кластерних утворень у Чернігівському регіоні свідчить про потенційну ефективність даної форми інтегрованого виробництва в забезпеченні розвитку продовольчого комплексу регіону. У рамках кластера забезпечується більш ефективне використання ресурсів та вища продуктивність. Проте низький рівень розвитку вітчизняного інституційного середовища обумовлює особливості, які супроводжують початкові етапи формування кластерів у регіоні. Низька активність сільгоспвиробників, нерозвиненість інституту партнерства та недосконалість законодавчого забезпечення виконання договорів спричинили формування в регіоні кластерних утворень ієрархічного типу. Діяльність учасників таких кластерів підпорядкована інтересам підприємства-лідера, яким, як правило, виступає переробне підприємство, а керованість, висока дисципліна виконання договірних зобов'язань та взаємна узгодженість дій забезпечуються шляхом концентрації прав власності. Утворення ієрархічних кластерів знижує мобільність системи, що може спричинити зниження конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

З огляду на зазначене вище, наголошується, що регулювання кластеризації в продовольчому комплексі регіону потребує системного й зваженого підходу, урахування всіх позитивних і негативних наслідків регулювання та ринковізації з метою задіяння всіх внутрішніх чинників самоорганізації та включення господарюючих суб'єктів у цілісний ефективно функціонуючий продовольчий комплекс регіону та національну економіку в цілому.

У третьому розділі „Напрямки удосконалення державного регулювання продовольчого комплексу регіону” обґрунтовано пріоритетні напрями державного регулювання розвитку продовольчого комплексу на регіональному рівні та розроблено рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів регулювання.

У роботі обґрунтовані пріоритетні напрями вдосконалення державного регулювання продовольчого комплексу регіону (рис. 2), концептуальною базою яких мають стати принципи „інвестування ефективності” (стимулювання розвитку ефективно функціонуючих підприємств засобами державного регулювання) та врахування самоорганізації, як важливі засади забезпечення ефективності діяльності підприємств комплексу; використання непрямих методів регулювання, орієнтації на нефінансові методи та мінімізації використання державних коштів, що враховують обмеженість ресурсної бази регіональної влади. Зазначені принципи обумовлюють відповідні напрями та методи державного регулювання продовольчого комплексу.

Рис. 2. Стратегічні напрями розвитку продовольчого комплексу регіону*

* Розроблено автором

Доведена необхідність спрямування державного регулювання на досягнення двох основних цілей:

- більш ефективного використання наявних ресурсів для розвитку продовольчого комплексу з метою підвищення ролі регіону в забезпеченні населення країни доступними та якісними продуктами харчування;

- використання потенціалу продовольчого комплексу в забезпеченні населення регіону робочими місцями, гідним рівнем оплати праці, відповідно, достатньо високим рівнем життя.

З метою попередження недиверсифікованості економіки регіону, своєчасного виявлення та стимулювання перспективних видів діяльності в роботі розроблені методичні підходи до ідентифікації „точок росту” економіки регіону, які полягають в аналізі структури випуску продукції за видами діяльності та її порівнянні із розподілом різних видів ресурсів. Застосування зазначених методичних підходів дозволило обґрунтувати пріоритетність розвитку продовольчого комплексу регіону, адже на підприємствах комплексу виробляється близько 50% продукції та зайнято близько половини робітників усієї сфери матеріального виробництва області.

Важливим підґрунтям практичної реалізації запропонованих рекомендацій визначено активізацію керуючого впливу регіональних органів державного управління. Її досягнення пропонується шляхом адаптації механізмів корпоративного управління до діяльності органів державного регулювання. В основу пропозицій щодо підвищення активності та відповідальності органів державного регулювання продовольчого комплексу покладено підхід П. Друкера щодо формування системи показників діяльності організації. Сутність даного підходу полягає в розробці системи показників, на основі значень яких буде проводитись оцінка ефективності діяльності регіональних органів державного регулювання продовольчого комплексу, що дозволить досягти наступних переваг: чіткого розуміння місця, ролі та цілей своєї діяльності в системі державного регулювання, можливості оцінки та самооцінки результатів діяльності, підвищення відповідальності за результати діяльності та активності в їх досягненні, можливості врахування результативності діяльності при визначенні суми винагороди тощо.

Для практичного втілення системи підтримки прийняття рішень у процесі державного регулювання розроблено програмний продукт з використанням математичного апарату нечіткої логіки. Типова структура системи прийняття рішень на базі нечіткої логіки наведена на рис. 3.

До складу системи прийняття рішень входять:

- вхідний блок фазифікації, який проводить перетворення чітких змінних х в лінгвістичні змінні;

- блок нечіткого логічного виводу, який за допомогою нечіткої бази правил проводить перетворення вхідних логічних змінних у вихідні логічні змінні;

- блок дефазифікації проводить перетворення лінгвістичних змінних в чіткі змінні.

Застосування математичного апарату нечіткої логіки дозволяє формалізувати та автоматизувати процес прийняття рішень у державному регулюванні продовольчого комплексу регіону. Однією з найбільш важливих проблем розробки систем підтримки прийняття рішень є врахування всього необхідного різноманіття взаємозалежностей у розвитку складного керованого об'єкта в процесі побудови достатньо точної його моделі. Нечітка логіка дозволяє усунути дану проблему, оскільки її взаємозалежності базуються на врахуванні досвіду експерта, який фактично переносить власні прогностичні та аналітичні здібності на розроблену систему в момент встановлення нечіткої бази правил.

Позитивні результати застосування системи підтримки прийняття рішень із використанням математичного апарату нечіткої логіки в діяльності відділу харчової та переробної промисловості Управління харчової та переробної промисловості, інфраструктури аграрного ринку, розвитку сільських територій, інвестиційної та інспекційної роботи Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації свідчать про широкі перспективи використання подібних комп'ютерних програм у практиці державного регулювання продовольчого комплексу регіону та активізації керуючого впливу саме на регіональному рівні.

ВИСНОВКИ

Державне регулювання економіки є об'єктивно необхідним незалежно від типу економічної системи країни. У ринковій економіці потреба у втручанні держави обумовлена «провалами ринку», тобто нездатністю ринкового механізму забезпечити саморегулювання окремих аспектів економічної діяльності. Державне регулювання продовольчого комплексу є особливо важливим саме з позицій забезпечення соціальної рівноваги в суспільстві. державний продовольчий самоорганізація інтеграція

1. Основними завданнями державного регулювання продовольчого комплексу в Україні є забезпечення достатності, доступності, якості та безпечності харчових продуктів, що досягається переважно шляхом фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників та посиленого контролю над виробничою та фінансовою діяльністю харчових підприємств. В цілому державне регулювання продовольчого комплексу можна сприймати як складовий елемент загальної політики «гальмування бідності», яка полягає в скороченні розривів між доходами та витратами окремих суб'єктів шляхом надання державної підтримки або встановлення цінових обмежень. Таким чином обумовлюється консервація наявних в економіці суперечностей на довгостроковий період та ліквідуються стимули до усунення причин їх виникнення.

2. Проведений аналіз форм та методів державного регулювання продовольчого комплексу на регіональному рівні свідчить, що, незважаючи на тривалість практики надання фінансової підтримки сільгоспвиробникам, галузь повільно, але стабільно занепадає, зменшуються площі посівів, поголів'я великої рогатої худоби, кількість техніки, що відповідним чином відображається на обсягах виробництва продукції. Регулювання ж харчової промисловості пов'язане, перш за все, із перевірками на відповідність численним вимогам та стандартам, результати яких свідчать швидше не про схильність виробників до порушень, а про потребу в реформуванні системи контролю. Обмеження цінового характеру, що направлені на забезпечення доступності продовольчих товарів для населення, зменшують можливості розвитку та модернізації підприємств, знижуючи тим самим їх ефективність та конкурентноздатність у довгостроковому періоді.

3. Світова практика свідчить, що дієвим засобом підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств є їх інтеграція у формі кластерів. Системоутворюючий характер самоорганізації як основи кластерів обумовлює їх стихійно-закономірне формування за умови достатньої концентрації та активності підприємств. Причому рівень активності господарюючих суб'єктів обумовлює тип кластеру: за умови низької активності всіх суб'єктів потенціал утворення кластера залишається нереалізованим, при високій активності окремих суб'єктів формуються ієрархічні залежності, орієнтовані на інтереси даних суб'єктів, у разі високої активності більшості учасників утворюються мережеві кластери.

4. Висока концентрація підприємств продовольчого комплексу на території Чернігівської області, зростання активності переробних підприємств та низький її рівень у сільському господарстві обумовили формування ієрархічних кластерів, лідерами яких стали переробні підприємства. Більше того, недостатній рівень дисципліни виконання договірних зобов'язань та практична відсутність законодавчого закріплення відповідальності за їх порушення закономірно спричинили закріплення ієрархії через відносини власності. Позитивний досвід співпраці харчових та сільськогосподарських виробників у рамках зазначених утворень свідчить про доцільність державної підтримки їх формування та розвитку, проте, з метою забезпечення ефективності в довгострокову періоді, їх необхідно зорієнтувати на встановлення рівноправних партнерських взаємовідносин мережевого типу.

5. Стратегічним напрямком розвитку продовольчого комплексу регіону засобами державного регулювання повинна бути направленість на формування та розвиток мережевих кластерів. Реалізацію даної стратегії слід пов'язувати, перш за все, із непрямими методами впливу: розвитком інституту партнерства, взаємоузгодженістю та взаємним врахуванням потреб бізнесу та пріоритетів влади. Утворення кластерів мережевого типу є важливою передумовою зростання конкурентоспроможності продовольчого комплексу.

6. Принцип „інвестування ефективності” повинен стати основним у державному стимулюванні суб'єктів господарювання до підвищення економічної самостійності, орієнтації насамперед на власні джерела та резерви, а не на фінансову підтримку держави як обов'язкову умову, що визначає перспективи їх розвитку. При цьому „інвестування ефективності” не слід обов'язково сприймати як перенаправлення коштів держави в ефективні галузі чи виробництва, більш продуктивною вважаємо державну підтримку, спрямовану на усунення конкретних бар'єрів розвитку суб'єктів господарювання в інформаційному, організаційному та методичному забезпеченні, підвищенні кваліфікації спеціалістів, розвитку відносин із закордонними партнерами тощо. Перелічені методи підтримки не потребують суттєвих витрат коштів з боку держави, можуть застосовуватися всіма рівнями влади, особливо враховуючи обмеженість фінансових ресурсів місцевої влади.

7. Важливою передумовою активізації керуючого впливу держави на регіональному рівні продовольчого комплексу є наявність методичного інструментарію визначення структурних зрушень в економіці регіону, який дозволяв би адекватно оцінювати спеціалізацію відповідної території в національній економіці, а також прогнозувати її зміну в майбутньому. У роботі запропоновані методичні підходи до проведення відповідного аналізу, що полягають у порівнянні показників структури та динаміки створення доданої вартості за видами економічної діяльності із розподілом найбільш важливих ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних). Застосування даної методики дозволяє оцінити різні галузі та виробництва за показниками відносної ефективності використання ресурсів, а також своєчасно визначити динаміку їх розвитку та обґрунтувати заходи щодо регулювання даного процесу.

8. Реалізація стратегічних пріоритетів розвитку продовольчого комплексу Чернігівської області засобами державного регулювання вимагає підвищення активності та відповідальності державних структур та окремих службовців за результати діяльності. У роботі адаптовано прогресивний корпоративний досвід оптимізації розмежування функцій та відповідальності до державного регулювання продовольчого комплексу регіону. Запропонована система підтримки прийняття рішень, яка знайшла практичну реалізацію у вигляді програмного продукту із застосуванням математичного апарату нечіткої логіки, дозволяє визначати показники, що свідчать про ступінь виконання окремими службовцями та державними органами покладених на них завдань, та постійно відслідковувати значення цих показників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Лук'яшко П.О. Фінансові інновації на ринку фінансових послуг як чинник формування інвестиційного потенціалу / О.В. Абакуменко, П.О. Лук'яшко // Формування інноваційної моделі розвитку національної економіки України: монографія: у 2-х ч. / за заг.ред. д.е.н., професора І.С. Каленюк. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2009. - Ч.1, - С. 153-171. (1,5 друк.арк.). Особистий внесок автора: виявлено детермінанти функціонування ринку фінансових послуг України через призму інтеграції суб'єктів господарювання; 0,75 друк.арк.

У наукових фахових виданнях:

2. Лукьяшко П.А. Выделение и разделение как действенный метод повышения эффективности деятельности предприятий / О.В. Абакуменко, П.А. Лукьяшко // Бизнес - информ. - 2007. - №9 (1). - С. 40-43. (0,25 друк.арк.) Особистий внесок автора: обґрунтована можливість підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств шляхом їх поділу; 0,1 друк.арк.

3. Лук'яшко П.О. Трансформація схем залучення додаткових ресурсів суб'єктами господарювання на фінансовому ринку України / П.О. Лук'яшко // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №6 (84). - С. 226-233. (0,5 друк.арк.)

4. Лук'яшко П.О. Методика обгрунтування рішень щодо вибору оптимального виду фінансування процесу оновлення та нарощення основних засобів підприємств України / П.О. Лук'яшко // Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету «Наука й економіка». - 2008. - Випуск 4 (12). - С. 34-39. (0,3 друк.арк.)

5. Лук'яшко П.О. Використання процедури реорганізації у формі виділення та поділу з метою ліквідації суперечностей у системі "підприємство" / П.О. Лук'яшко // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 24. - С. 44-48. (0,6 друк.арк.)

6. Лук'яшко П.О. Принципи утворення та функціонування кластерів / П.О. Лук'яшко // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: Економічні науки: Випуск 25: У трьох частинах / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - С. 234-238. (0,4 друк.арк.)

7. Лук'яшко П.О. Детермінанти розвитку харчової промисловості Чернігівської області / П.О. Лук'яшко // Агросвіт. - 2010. - №16. - С. 51-56. (0,6 друк.арк.)

8. Лук'яшко П.О. Характеристика державного регулювання харчопромислового комплексу Чернігівської області / П.О. Лук'яшко // Агросвіт. - 2010. - №20. - С. 54-59. (0,6 друк.арк.)

9. Лук'яшко П.О. Державне регулювання економіки: сутність та зарубіжні моделі / П.О. Лук'яшко // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - №20. - С. 43-46. (0,5 друк.арк.)

10. Лук'яшко П.О. Стратегія державного регулювання продовольчого комплексу на основі формування кластерів / П.О. Лук'яшко // Агросвіт. - 2010. - №23. - С. 26-29. (0,4 друк.арк.)

11. Лук'яшко П.О. Розробка системи підтримки прийняття рішень у державному регулюванні продовольчого комплексу / П.О. Лук'яшко // Економіка та держава. - 2010. - №12. - С. 54-59. (0,4 друк.арк.)

В інших виданнях

12. Лук'яшко П.О. Синергетичний підхід в економіці та методологія сучасного наукового дослідженя / О.В. Абакуменко, П.О. Лук'яшко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. Наукових праць. -- К.: Вид-во НПУімені М.П. Драгоманова, 2007. - №14(27). - С. 160-167. (0,5 друк.арк.) Особистий внесок автора: обґрунтовані напрямки та методи дослідження економічної системи залежно від стадії її самоорганізації; 0,25 друк.арк.

13. Лук'яшко П.О. Підходи щодо визначення сутності поняття „реорганізації суб'єктів господарювання” / П.О. Лук'яшко // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб.науч.тр. - Вып. 2, т. 3 / НАН Украины. Ин-т экономикипром-сти; редкол.: И.П. Булеев (отв.ред.) и др. - Донецк, 2009. - С. 172-180. (0,4 друк.арк.)

14. Лук'яшко П.О. Підходи щодо оцінки ефективності фінансування основних засобів за рахунок лізингу і банківського кредиту / П.О. Лук'яшко // Підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів в умовах трансформаційних змін в економіці України: Збірник матеріалів круглого столу / За редакцією к.е.н., доцента, академіка Української академії наук Л.О. Коваленко. -- Чернігів: РВК “Деснянська правда”, 2006. - С. 88-93. (0,1 друк.арк.)

15. Лук'яшко П.О. Проблеми оцінки використання лізингу як методу фінансування оновлення основних засобів суб'єктів господарювання / П.О. Лук'яшко // “Розвиток наукових досліджень `2006”: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 27-29 листопада 2006р.: -- Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2006. - Т.10. - С. 40-42. (0,1 друк.арк.)

16. Лук'яшко П.О. Схеми реструктуризації підприємств як альтернатива існуючим механізмам фінансового ринку у перерозподілі фінансових потоків / П.О. Лук'яшко // Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика: Тези доп. Всеукраїн. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчен. (Київ 20-22 берез. 2007р.) / Відп. ред. І.А. Аванесова. -- К. :Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - С. 193-195. (0,1 друк.арк.)

17. Лук'яшко П.О. Роль реорганізаційних процесів в оптимізації фінансових потоків корпорацій / П.О. Лук'яшко // Корпоративне управління в країнах з перехідною економікою: організаційно-економічні аспекти та сучасні проблеми: Збірник матеріалів Міжнародного науково-практичного семінару /За ред. к.е.н., доцента Л.М. Ремньової. -- Чернігів: РВК “Деснянська правда”, 2007. - С. 118-122. (0,1 друк.арк.)

18. Лук'яшко П.О. Фінансовий аналіз в системі обгрунтування рішень про реорганізацію суб'єктів господарювання / П.О. Лук'яшко // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів
ІV Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених / Заг. ред. канд. екон. наук, доц. Іоніна Є.Є. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2007. - С. 267-268. (0,1 друк.арк.)

19. Лук'яшко П.О. Політика проведення реорганізації підприємств / П.О. Лук'яшко // Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції: Тези ХІ науково-практичної конференції викладачів, співробітників та студентів ЧДІЕУ. -- Чернігів: ЧДІЕУ, 2007. - С. 43-44. (0,1 друк.арк.)

20. Лук'яшко П.О. Об'єктивні передумови трансформації механізмів фінансового ринку у фінансовому забезпеченні розвитку економіки України / П.О. Лук'яшко // Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва: матеріали науково-практичної конференції. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008. -С. 131-132. (0,1 друк.арк.)

21. Лук'яшко П.О. Проблематика розвитку ринку фінансових послуг в Україні / П.О. Лук'яшко // Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції: Всеукраїнська науково-практична конференція (м.Чернігів, 3-4 квітня 2008 року): Матеріали доповідей та виступів. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2008. - С. 25. (0,1 друк.арк.)

22. Лук'яшко П.О. Вплив реорганізації суб'єктів господарювання на забезпеченість доходної частини бюджетів / П.О. Лук'яшко // Освіта, наука і виробництво у регіональному розвитку: Міжнародний інноваційний форум (м. Чернігів, 21-23 травня 2008 року): Матеріали доповідей та виступів. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2008. - С. 53-54. (0,1 друк.арк.)

23. Лук'яшко П.О. Інноваційний механізм ухилення від оподаткування / П.О. Лук'яшко // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції 17 - 18 квітня 2008 року. - Рівне: НУВГП, 2008. - С. 137. (0,1 друк.арк.)

24. Лук'яшко П.О. Напрямки оптимізації фінансової діяльності підприємства в ринкових умовах / П.О. Лук'яшко // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції молодих учених і студентів „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери”. -В 2-х томах. - Т.1. - Донецьк: ДВНЗ „Донецький національний технічний ніверситет”, 2009. - С. 353. (0,1 друк.арк.)

25. Лук'яшко П.О. Кризові явища як індикатор стійкості фінансової системи України / П.О. Лук'яшко // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: Міжнародна науково-практична конференція (м. Чернігів,12-13 червня 2009 року): Матеріали доповідей та виступів. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2009. - С. 114-116. (0,1 друк.арк.)

26. Лукьяшко П.А. Кластер как инновационный механизм развития молочной отрасли в Черниговской области / О.В. Абакуменко, П.О. Лук'яшко // Теоретические и практические проблемы функционирования инновационной экономики: Восьмые Друкеровские чтения, посвящ. 100-летию со дня рожд.П. Друкера: сб.науч.ст. / Гомельский гос.ун-т им. Ф. Скорины, Ин-т проблем упр. им. В.А. Трапезникова РАН, Московский гос. ин-т электроники и математики (тех.ун-т); редкол.: Б.В. Сорвиров (гл.ред.) [и др.]. - Гомель: ЦИИР, 2009. - С. 164-165. (0,1 друк.арк.)

27. Лук'яшко П.О. Ефективний перерозподіл фінансових ресурсів як передумова розвитку харчової промисловості Чернігівської області / П.О. Лук'яшко // Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі: Всеукраїнська науково-практична конференція (17-18 лютого 2010 р.): Тези доповідей. - Чернігів, 2010. - С. 57-58. (0,1 друк.арк.)

28. Лук'яшко П.О. Оцінка ефективності державних дотацій для підтримки тваринництва Чернігівської області / П.О. Лук'яшко // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: ІІ Міжнародна навчально-наукова конференція (м. Чернігів 4-5 червня 2010 р.): Матеріали доповідей та виступів. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2010. - С. 166-168. (0,1 друк.арк.)

29. Лукьяшко П.А. Перспективы использования аппарата нечеткой логики в государственном регулировании экономики / П.А. Лукьяшко // «Национальная инновационная система Республики Беларусь: состояние и перспективы развития», международная науч.-практическая конф. (чтения) (2010, Гомель). Международная научно-практическая конференция «Национальная инновационная система Республики Беларусь: состояние и перспективы развития», 21-22 октября 2010г.:[посвящ. памяти известного белорусского и российского ученого-экономиста М.В. Научителя: материалы (чтения)] / редкол. Б.В. Сорвиров, О.С. Башлакова (ответств. ред.) [и др.]. - Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2010. - С. 59-62. (0,1 друк.арк.)

АНОТАЦІЇ

Лук'яшко П.О. Державне регулювання продовольчого комплексу регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Чернігівський державний інститут економіки і управління, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. - Чернігів, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню державного регулювання продовольчого комплексу регіону. Значну увагу приділено теоретичним основам державного регулювання продовольчого комплексу. Визначено основні напрямки державного регулювання продовольчого комплексу, методичні та організаційно-правові основи даної діяльності, а також роль інтеграційних процесів.

У дисертації проаналізовано форми та методи державного регулювання продовольчого комплексу Чернігівської області, вказано на низьку результативність даної діяльності, визначено причини такого стану та напрямки їх усунення.

В роботі обґрунтована стратегія державного регулювання продовольчого комплексу регіону, методичні підходи до визначення спеціалізації територій, запропонована система підтримки прийняття рішень у діяльності державних органів.

Ключові слова: державне регулювання економіки, методи державного регулювання економіки, продовольчий комплекс, харчова промисловість, сільське господарство, кластер, класифікація кластерів, спеціалізація територій, синергетичний підхід, нечітка логіка.

...