Структурні чинники інфляції в умовах монетарної стабілізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство фінансів україни

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТРУКТУРНІ ЧИННИКИ ІНФЛЯЦІЇ В УМОВАХ МОНЕТАРНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ

Максимук Андрій Олександрович

Анотація

інфляція економіка торгівля

Максимук А.О. Структурні чинники інфляції в умовах монетарної стабілізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Львівська державна фінансова академія, Львів, 2011.

У дисертації аналізуються структурні чинники інфляції в умовах монетарної стабілізації. Проведено аналіз методологічних підходів до визначення структури та механізмів інфляційних процесів, досліджено процеси ціноутворення та галузеву структуру планової та трансформаційної економіки, а також визначено особливості застосування сучасних методів регулювання інфляції. На основі методологічних підходів і статистичних даних проведено тестування залежності між швидкістю лібералізації та інфляцією за допомогою економетричних методів, проведено аналіз ціноутворення та досягнення стабілізації на грошовому, валютному ринках та ринку праці, проведено аналіз статистичних даних Ґронінґенського центру зі зростання та розвитку щодо галузевих цінових диспропорцій, змін відносних цін та обсягів виробництва у країнах з трансформаційною економікою, які вступили до ЄС, а також дослідження впливу індексу споживчих цін та індексу цін виробників на ВВП-дефлятор у постсоціалістичних країнах. Проаналізовано динаміку грошової маси та інфляції в економіці України, змодельовано інфляційні очікування за допомогою GARCH-методу, проаналізовано взаємозв'язок між інфляційними очікуваннями та інфляцією, а також два основних шляхи розвитку пост-соціалістичних країн з перехідною економікою, які відрізняються швидкістю лібералізації цін.

Ключові слова: інфляція, структурні чинники інфляції, грошово-кредитна стабілізація, трансформаційна економіка, лібералізація цін.

Аннотация

Максимук Андрей Александрович. Структурные факторы инфляции в условиях монетарной стабилизации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Львовская государственная финансовая академия, Львов, 2011.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научно-прикладной задачи - выявления структурных факторов инфляции в трансформационных экономиках, и на основаниии анализа теоретико-методологических положений, выявленных особенностей скорости либерализации, динамики относительных цен в разных отраслях промышленности и на разные факторы производства, структурной реорганизации экономик стран ЦВЕ обосновано концептуальные подходы к преодолению структурных факторов инфляции в экономике Украины в условиях монетарной стабилизации.

Рассмотрено причины ценового неравновесия в плановой экономике, в частности, выявлено, что плановая экономика социалистического типа характеризовалась исскуственно занижеными процентными ставками, высокими валютными курсами, низкими номинальными заработными платами, а также низкими ценами на товары первой необходимости и сырье, что привело к тотальному дисбалансу предложения и спроса на кредит, иностранную валюту, сырье и предметы первой жизненной необходимости, а структура промышленности не соответствовала сравнительным преимуществам экономики.

Проведено тестирование зависимости между скоростью либерализации и инфляцией с помощью эконометрических методов. В краткосрочном периоде влияние либерализации цен на инфляцию оказалось положительным, однако уже с лагом 2 года этот эффект становится отрицательным. Для стран, которые осуществляли либерализацию цен медленно, характерный более слабый положительный эффект в краткосрочном периоде и намного более слабое отрицательное влияние в долгосрочном периоде. Это значит, что резкое проведение либерализации цен приводит к начальному резкому увеличению темпов инфляции, но в долгосрочном периоде ее темпы достаточно быстро уменьшаются. В то же время, при медленной либерализации начальное увеличение цен может быть не настолько быстрым, но дальнейшее уменьшение темпов их роста является очень медленным.

Проведено исследование влияния индекса потребительских цен и индекса цен производителей на ВВП-дефлятор в постсоциалистических странах и выявлено, что в странах СНГ индекс потребительских цен не имеет влияния на ВВП-дефлятор, что может быть повязано с тем, что эти страны, в частности, Украина избрали экспорто-ориентированную стратегию развития, а в потреблении преобладают товары импортного производства. То есть не проведено качественных структурных реформ и не изменено структуру производства, которая осталась в наследство с советских времен, что делает экономику Украины слишком уязвимой к колебаниям валютных курсов и зависимой от импорта товаров, призначенных для конечных потребителей.

Проанализировано динамику денежной массы и инфляции и выявлено, что инфляция в экономике Украины имеет немонетарное происхождение, так как совсем не динамика денежной массы, а именно структурные факторы наиболее сильно влияют на общий рост цен в экономике.

Проанализировано два основных пути развития пост-социалистических стран с переходной экономикой, которые отличаются скоростью либерализации цен:

-проведение быстрой и всеохватывающей либерализации цен привело к быстрой структурной реорганизации экономики согласно относительным преимуществам и потребительскому спросу, поэтому дальнейшее внедрение режима инфляционного таргетирования позволило сравнительно быстро преодолеть высокие темпы инфляции и достичь сбалансированного экономического роста и стабилизации на денежном и товарном рынках;

-медленное проведение либерализации сохранило деформированную еще с социалистических времен структуру экономики, которая не соответствует сравнительным преимуществам страны и внутреннему потребительскому спросу и является слишком зависимой от регулированных, дешевых цен на некоторое сырье или энергоносители, поэтому необходимость удержания невысоких темпов инфляции постоянно входила в противоречие с потребностью дальнейшей либерализации, что не позволяет этим странам преодолеть инфляцию в долгосрочном периоде.

Основной целью экономической политики Украины должна быть структурная реорганизация экономики согласно сравнительным преимуществам и внутреннему потребительскому спросу, а также проведение всеохватывающей либерализации цен, отмена дотационных и льготных инструментов, которые не способствуют установлению правильных относительных цен на товары и факторы производства и препятствуют проведению структурных реформ.

Ключевые слова: инфляция, структурные факторы инфляции, денежно-кредитная стабилизация, трансформационная экономика, либерализация цен.

Abstract

Maksymuk A.O. Structural factors of inflation during monetary stabilization. - Manuscript.

Dissertation for acquiring Degree of a candidate of economic sciences with major 08.00.03 - economics and national economy management. - Lviv State Academy of Finance, Lviv, 2011.

In dissertation we analyze structural factors of inflation during monetary stabilization. We analyzed methodological approaches to determining structure and mechanisms of inflation processes, we studied processes of price formation and sectoral structure of planned and transformational economy, and we determined specifics of applying of contemporary methods of anti-inflation policy. On the base of methodological approaches and statistical data we tested relation between speed of liberalization and inflation using econometric methods, we analyzed price formation and stabilization achievement on monetary and labor markets and statistical data of Groningen growth and development center about sectoral price disproportions, changes of relative prices and production in transformational economies, which are now new EU members, we also studied effect of consumer price index and producer price index on GDP-deflator in postsocialist countries. We analyzed dynamics of money and inflation in Ukrainian economy, modeled inflation expectations using GARCH-method, analyzed relations between inflation expectations and inflation and two main development scenarios of postsocialist transition economies, which differ by the speed of price liberalization.

Keywords: inflation, structural factors of inflation, monetary stabilization, transformation economy, price liberalization.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Після розпаду СРСР Україна успадкувала тією чи іншою мірою деформовану структуру економіки, яка була зорієнтована не на задоволення потреб споживачів, а на задоволення потреб військово-промислового комплексу і важкої промисловості. Відповідно деформованою була і структура цін. Заниженими були ціни на товари першої необхідності для людей (їжа, одяг, житло), а також на транспортні витрати та електроенергію, яка неощадно використовувалася підприємствами важкої промисловості, оскільки основним завданням було не досягнення підприємствами економічної ефективності та прибутку, а виконання і перевиконання виробничого плану, який встановлювався централізовано.

Оскільки Україна стала на трансформаційний шлях ринкових перетворень, то першочерговим завданням країни за нових умов стало структурне реформування економіки і орієнтація її на попит з боку споживачів, пристосування структури економіки до структури порівняльних переваг країни в умовах монетарної стабілізації та збалансованого економічного розвитку.

Необхідною передумовою для цього мала бути швидка лібералізація цін, тобто зняття адміністративного регулювання цін на ті чи інші товари, що за умов вільного ринку мало посприяти структурній перебудові економіки і досягненню фінансової стабілізації.

Теоретичні аспекти формування ціни товару вперше досліджувалися такими вченими, як Л. Вальрас, Дж. Дебре, Дж. Локк, К. Маркс, А. Маршалл, Дж. С. Міль, Д. Рікардо, Ж. Б. Сей, А. Сміт.

Дослідженнями феномену планової економіки і зокрема ціноутворення в такій економіці займалася ціла низка вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема, Л. Возна, В. Геєць, М. Кондратьєв, Я. Корнаї, В. Новожилов.

Питаннями моделювання структурних змін в економіці та їх впливу на стабілізацію на грошовому та товарному ринках займалися О. Бланшар, П. Буряк, Т. Верньєр, Л. Возна, В. Геєць, С. Ґомулка, Я. Корнаї, М. Кремер, В. Леонтьєв, С. Лондар, І. Лукінов, В. Нємчинов, П. Попов, Дж. Роланд, М. Федоренков, А. Філіпенко, О. Шнирков, Й. Шумпетер.

Дослідженням феномену та розробкою і дослідженням методів регулювання інфляції займалися І. Болгарин, І. Бураковський, О.Гаврилишин, В.Геєць, Дж. Де Меніл, Р. Енґл, Р. Кантільон, Б. Карпінський, Р. Кравчук, Дж. Ло, Ф. Мішкін, П.Нікіфоров, Н.Островська, О. Петрик, Р.Піонтковський, Ю. Половньов, М.Савлук, Дж. Сакс, В.Сіденко, В.Стельмах, І. Фішер, М. Фрідмен, А. Циплаков, В. Шевчук.

Водночас недостатньо дослідженими є диспропорції у відносних цінах на товари та фактори виробництва в українській економіці, а також структурні чинники інфляції, пов'язані з цими диспропорціями. Саме тому актуальними є проведення досліджень структурних чинників інфляції, тобто співвідношень відносних цін між різними галузями промисловості і на різних ринках, а також відносних цін між експортними та імпортними товарами в умовах монетарної стабілізації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах науково-дослідних тем кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка: «Валютно фінансові та інституційні механізми економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи» (номер державної реєстрації 0104U009559, січень 2004 - грудень 2006 року), «Формування структури та ринків капіталу в постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи» (номер державної реєстрації 0107U007426, січень 2007 - грудень 2009 року), а також «Дослідження механізмів інституційних змін та інституційного середовища економічного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи» (номер державної реєстрації 0110U003149, січень 2010 - грудень 2012 року). Особисто дисертантом визначено диспропорції в цінах на товари та фактори виробництва в економіці України, порівняно з іншими країнами з трансформаційною економікою, які входять до Європейського Союзу, доведено немонетарну природу інфляції в трансформаційній економіці України та вплив структурних чинників інфляції на загальне зростання цін, а також проаналізовано два основних шляхи розвитку пост-соціалістичних країн з перехідною економікою, які відрізняються швидкістю лібералізації цін.

Мета та завдання дослідження. У дисертації поставлено за мету дослідити структурні чинники інфляції в трансформаційних економіках, а саме співвідношення відносних цін між галузями на різних ринках та зміни умов торгівлі, з огляду наявності позитивного досвіду регулювання цієї проблеми у країнах Центральної та Східної Європи і можливості опрацювання на основі цього досвіду рекомендацій для України.

Мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких завдань:

визначити диспропорції в цінах на товари та фактори виробництва в економіці України, порівняно з іншими країнами з трансформаційною економікою, які входять до Європейського Союзу;

дослідити природу інфляції в трансформаційній економіці України та вплив структурних чинників інфляції на загальне зростання цін;

дослідити роль структурних чинників при проведенні політики, спрямованої на подолання інфляції та досягнення стабілізації на грошовому та товарному ринках української економіки;

проаналізувати галузеві цінові диспропорції та зміни відносних цін в економіці України для виявлення структурних чинників інфляції;

дослідити інфляційні механізми стабілізації на різних ринках, а саме: грошовому, валютному, товарному та ринку факторів виробництва;

змоделювати інфляційні очікування у трансформаційній економіці України на основі GARCH методу;

визначити вплив швидкості проведення лібералізації цін на темпи інфляції в Україні у коротко- та довгостроковому періодах;

розробити модель прогнозування інфляції в умовах монетарної стабілізації.

Об'єктом дослідження є співвідношення цін у різних галузях, цін на фактори виробництва, експортно-імпортних цін та інші структурні чинники інфляції.

Предметом дослідження є механізм змін відносних цін і, як наслідок, структурне реформування економіки України в умовах монетарної стабілізації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є положення теорій визначення ціни в умовах рівноваги, природи інфляції у трансформаційних економічних системах, реорганізації виробництва в умовах цінової лібералізації, інфляційних очікувань та антиінфляційної політики, монетарної стабілізації, а також методи: індукції і дедукції (при дослідженні теорій визначення ціни в умовах рівноваги, принципів ціноутворення у плановому господарстві і особливостей застосування сучасних методів регулювання інфляції у трансформаційній економіці - підрозділи 1.1-1.3), мультилагового регресійного аналізу панельних даних з використанням фіктивних змінних (для виявлення впливу швидкості цінової лібералізації на інфляцію та ВВП і впливу індексу цін виробників та індексу споживчих цін на ВВП-дефлятор - підрозділ 2.1), порівняння і систематизації (для дослідження динаміки інфляції у трансформаційний період - підрозділ 2.2), статистичного аналізу, порівняння та екстраполяції (для аналізу основних диспропорцій у цінах на товари і фактори виробництва - підрозділ 2.3), моделювання, статистичного тестування гіпотез (для моделювання інфляційних очікувань за допомогою моделей генералізованої авторегресійної умовної гетероскедастичності (GARCH) і проведення тесту Ґрейнджера на виявлення напряму і сили взаємозв'язку між інфляцією та очікуваннями - підрозділ 3.1), узагальнення (для опрацювання рекомендацій щодо врахування структурних факторів при регулюванні інфляції в Україні - підрозділ 3.2).

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти, вітчизняна і зарубіжна економічна та наукова література, офіційні публікації статистичних органів країн Центральної та Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, Європейського Союзу та міжнародних організацій (МВФ, ЄБРР), Державного комітету статистики, Національного банку України, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій, інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних положень та у розробці методико-практичних рекомендацій для досягнення стабілізації на грошовому, товарному та інших ринках шляхом врахування і подолання впливу структурних чинників інфляції на загальне зростання цін в економіці, зокрема:

вперше:

визначено структурні диспропорції в цінах на товари, фактори виробництва, в експортно-імпортних цінах і відносних цінах виробників та споживачів в економіці України, порівняно з новими країнами-членами ЄС при проведенні політики, спрямованої на подолання інфляції та досягнення стабілізації на грошовому, товарному ринках та ринку праці;

визначено за допомогою регресійного методу, що індекс споживчих цін не має впливу на дефлятор валового внутрішнього продукту в економіці України, що може свідчити про значну невідповідність структури виробництва структурі споживання та імпортне походження інфляції в українській економіці;

набули подальшого розвитку:

положення про немонетарну природу інфляції та доведення статистично незначущого зв'язку між грошовою масою та інфляцією у трансформаційній економіці України;

статистичний аналіз галузевих цінових диспропорцій та змін відносних цін для виявлення структурних чинників інфляції та напрямів структурних перетворень, який показав, що в Україні, порівняно з іншими країнами з трансформаційною економікою, що ввійшли до ЄС, ціни занижені у тих секторах економіки, у яких були найбільші викривлення в період існування планової економіки; натомість завищені ціни на високотехнологічні товари тривалого вжитку для кінцевих споживачів;

моделювання інфляційних очікувань у трансформаційній економіці України на основі GARCH методу, яке показало високі значення інфляційних очікувань, які, своєю чергою, призводять до подальшого збільшення темпів інфляції;

удосконалено:

економетричний підхід до визначення впливу швидкості проведення лібералізації цін на темпи інфляції у коротко- та довгостроковому періодах, зокрема, застосовано метод панельної регресії із використанням фіктивних змінних і виявлено, що повільна лібералізація цін не дає змоги подолати високі темпи інфляції у довгостроковому періоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що методико-практичні рекомендації для досягнення стабілізації на грошовому, товарному та інших ринках шляхом лібералізації цін можуть використовуватись органами державного управління для вдосконалення засобів, інструментів структурних реформ. Корисними можуть бути також розроблені методики прогнозування і моделювання інфляції та інфляційних очікувань.

Викладені у роботі наукові результати впроваджені у діяльність таких установ та організацій: Експертно-аналітичного центру Апарату Ради Національного банку України - при підготовці аналітичних матеріалів щодо стану і тенденцій розвитку економіки та грошово-кредитного ринку України (довідка № 10-010/87 від 18.08.2011 р.); головного управління економіки та інвестицій Львівської обласної державної адміністрації - при формуванні “Стратегії економічного розвитку Львівщини до 2015 року” (довідка № 10-22-2624 від 01.09.2011 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін "Міжнародний економічний аналіз", "Міжнародні фінанси", "Економіка Європейського Союзу" (довідка № 3737-н від 29.08.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: Звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р., 2011 р.) та наукових семінарах кафедри міжнародного економічного аналізу та фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема, опубліковані тези "Цінові механізми і досягнення внутрішньої та зовнішньої рівноваги в країнах з перехідною економікою" у збірнику звітної наукової конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (5-8-лютого 2011р.) і "Лібералізація цін та антиінфляційні стратегії в країнах з перехідною економікою" у збірнику звітної наукової конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету (5-8-лютого 2010р). У повному обсязі результати дисертаційного дослідження доповідались на міжкафедральному семінарі Львівської державної фінансової академії та на науковому семінарі кафедри міжнародного економічного аналізу та фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць, з них 4 - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,1 д.а. (усі - одноосібно).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і двох додатків. Основний зміст викладено на 188 сторінках, містить 27 таблиць та 22 рисунки. Список використаної літератури містить 133 найменування на 14 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційного дослідження "Теоретичні підходи до визначення структури та механізмів інфляційних процесів" проведено аналіз методологічних підходів до визначення структури та механізмів інфляційних процесів, досліджено процеси ціноутворення та галузеву структуру планової та трансформаційної економік, а також виявлено особливості застосування сучасних методів регулювання інфляції.

Перехід до ринкової економіки потребує перегляду багатьох теоретико-методологічних питань, які мають величезне значення для практичного успіху реформ, що проводяться в Україні, і центральною проблемою при цьому стає ціноутворення.

Протягом століть дослідники прагнули знайти якусь першооснову реальних цін. Цю першооснову називали “внутрішньою” або “природною” вартістю речей. У руслі цих пошуків лежить і вчення про “застиглу” або “уречевлену в товарі працю”, як субстанцію вартості, розроблене У. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом. Основу цінності товару становить праця, уречевлена в товарах, які одержують шляхом обміну на даний товар.

Для другого етапу розвитку теорії характерний аналіз ціни із використанням граничних величин, зокрема, граничної корисності.

На третьому етапі дослідники відмовилися від пошуку субстанції ціни. А. Маршалл переосмилив та об'єднав теорію трудової вартості (дія об'єктивних факторів) та теорію граничної корисності (дія суб'єктивних факторів) в теорію, відповідно до якої рівноважна ціна встановлюються під дією ринкового механізму узгодження попиту та пропозиції.

Відтак у ринковій економіці ціни є важливим механізмом, який вказує на нестачу як факторів виробництва, так і товарів. Таким чином встановлюється новий рівень цін, який порушується лише через зміну доходів чи уподобань споживачів, або через фактори пропозиції, як-то нові ціни на сировину. Процес повторюється постійно, і так відбувається для всіх ринкових товарів та послуг.

У Радянському Союзі ціни, які встановлювалися Держпланом, були неринковими. Натомість у країнах з ринковою економікою усе вирішував попит. Якщо на певний товар попит є відсутнім, то ціни реагують на це негайно. У плановій економіці же ціни залишалися замороженими роками, попри змінні споживацькі уподобання чи витрати на виробництво. Недооцінені щодо попиту товари негайно зникали з полиць магазинів, тоді як переоцінені - залишалися на прилавках роками. Ціни були штучними і містили небагато корисної інформації про продуктивність чи нестачу. Це унеможливлювало виробництво правильних кількостей, і система врешті розвалилася.

Планова економіка соціалістичного типу характеризувалася штучно заниженими процентними ставками, завищеними валютними курсами, низькими номінальними заробітними платами, а також низькими цінами на товари першої необхідності і сировину, що породило тотальний дисбаланс пропозиції та попиту на кредит, іноземну валюту, сировину та інші предмети життєвої необхідності, а структура промисловості була відхиленою від моделі, продиктованої порівняльними перевагами економіки.

Після здобуття незалежності Україна розпочала поступову лібералізацію цін, відтак, відносні ціни в різних галузях промисловості, а також на різних ринках (грошовому, товарному, ринку праці) почали змінюватись, викликаючи повільну зміну структури промисловості. Загальне зростання цін в економіці України у трансформаційний період було, насамперед, спричинене саме структурними чинниками.

Теорія “інфляції на основі зміни галузевої структури попиту” являє собою доктрину, у певному змісті проміжну між теорією інфляції попиту і теорією інфляції витрат. Вона виходить із того, що інфляційний процес дуже часто викликається не загальним перевищенням попиту над пропозицією і не “самостійним” підвищенням зарплати та цін, а зміною галузевої структури попиту, за умови, що ціни і зарплата не знижуються.

Інфляційне таргетування є ефективним антиінфляційним режимом для країни з трансформаційною економікою, проте цей режим може бути ефективний лише за умов проведення повної попередньої лібералізації цін і усунення структурних чинників інфляції.

У другому розділі «Аналіз структурних чинників інфляції в умовах переходу до ринкової економіки» на основі методологічних підходів і статистичних даних проведено тестування залежності між швидкістю лібералізації та інфляцією за допомогою економетричних методів, проведено аналіз ціноутворення та досягнення стабілізації на грошовому, валютному ринках та ринку праці, проведено аналіз статистичних даних Ґронінґенського центру зі зростання та розвитку щодо галузевих цінових диспропорцій, змін відносних цін та обсягів виробництва у країнах з трансформаційною економікою, які вступили до ЄС, а також дослідження впливу індексу споживчих цін та індексу цін виробників на ВВП-дефлятор у постсоціалістичних країнах.

Після розпаду соціалістичного блоку, більшість країн провели масштабну лібералізацію своїх економік, зокрема, відбулася і лібералізація цін. Проте в різних країнах регіону лібералізація відбувалася різними темпами. Країни Центральної та Східної Європи і Балтії провели лібералізацію цін досить швидко, натомість у країнах колишнього Радянського Союзу (окрім країн Балтії) лібералізація цін затягнулася набагато довше, а в деяких з них, зокрема, в Україні - вона ще досі далека від завершення.

Економетричний аналіз впливу лібералізації цін на інфляцію показав, що в короткостроковому періоді він є позитивним, проте вже з лагом 2 роки цей ефект стає негативним. Якщо вести мову про Україну та Білорусь, то для цих країн характерний слабший позитивний ефект у короткостроковому періоді і набагато слабший негативний вплив у довгостроковому періоді. Тобто, це означає, що різке проведення лібералізації цін призводить до початкового різкого збільшення інфляції, але в довгостроковому періоді її темпи досить швидко зменшуються. Натомість, при повільній лібералізації початкове збільшення цін може бути не настільки швидким, але подальше зменшення темпів їх зростання є дуже повільним. Крім того, при повільно проведеній лібералізації спостерігається волатильність показників збаласованості, коли періоди дезінфляції змінюються періодами збільшення темпів зростання цін, що може бути спричинено кон'юнктурою на світових ринках чи черговим етапом лібералізації.

Проведений економетричний аналіз впливу індексу споживчих цін та індексу цін виробників на ВВП-дефлятор показав, що для пост-радянських держав, зокрема, для України коефіцієнт при індексі споживчих цін є статистично незначущим, що може свідчити про те, що Україна обрала експорто-орієнтовану стратегію розвитку, а в споживанні переважають товари імпортного виробництва, тобто де-факто країна не провела якісних структурних реформ і не змінила структури виробництва, що робить її надто вразливою до коливань валютних курсів і залежною від імпорту товарів, призначених для кінцевих споживачів.

Аналіз секторальних даних Ґронінгенського центру зі зростання та розвитку для країн із трансформаційною економікою, які вступили до ЄС, показав, що найбільші цінові зрушення в досліджуваний відбувалися у сировинних галузях промисловості, у сфері послуг (це стосується як нових сегментів, так і тих, які були в соціалістичні часи загальнодоступними (дешевими або безкоштовними), на товари першої необхідності, а також у будівництві, тобто, у тих секторах економіки, у яких були найбільші викривлення в період існування планової економіки. Натомість в деяких інших галузях ціни за досліджуваний період навіть знизилися: на сільськогосподарську продукцію, видавництво, друк, офісну техніку, телекомунікаційне обладнання і автомобілі, тобто головно на високотехнологічні товари тривалого вжитку для кінцевих споживачів, що частково можна пояснити лібералізацією зовнішньої торгівлі, технічним прогресом і переорієнтацією виробництва на виготовлення товарів для кінцевого споживання.

Якщо вести мову про структурні зрушення у виробництві, то в основному збільшилося виробництво товарів тривалого вжитку, техніки та послуг, натомість скоротилося виробництво у важкій промисловості і сировинних галузях, а також у харчовій промисловості. Це знову ж таки свідчить про переорієнтацію трансформаційних економік країн, що вступили до ЄС, з виробництва заради виробництва (важка промисловість і військовий сектор) на виробництво заради споживання (товари тривалого вжитку, техніка, послуги), тобто про дію ринкових механізмів після проведеної лібералізації.

Україні, завдяки низькій заробітній платі, вдавалося утримувати порівняно невисокий рівень безробіття, натомість деякі країни ЦСЄ, які досягли значно вищого рівня зарплат, переживали досить високий рівень безробіття, який, однак, почав знижуватись із 2001 року, коли економіка почала реорганізовуватись, відповідно до нових цін, у тому числі і робочої сили. Відтак, виглядає, що стратегія, обрана країнами ЦСЄ, спрямована на досягнення вищого рівня зарплати, навіть попри доволі високе безробіття на початках, у довгостроковому періоді дає змогу зменшувати рівень безробіття і утримувати високий рівень зарплат, а відтак і високу купівельну спроможність населення, що дає стимул як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. Натомість, в Україні, консервація низьких реальних зарплат населення зумовлює порівняно невисокий споживчий попит, відтак не стимулює інвестицій у нове виробництво.

Наступним кроком проаналізовано валютні ринки в країнах з трансформаційною економікою. Регулюються ці ринки цінами національних валют - валютними курсами. На нашу думку, ціна валюти, як і всі інші ціни (товарів, робочої сили, тощо) повинна бути лібералізованою, адже примусова фіксація валютного курсу деформує ринки, вичерпує валютні резерви держави, може привести до становлення чорного ринку валюти, а також дуже часто така фіксація (здебільшого, на заниженому рівні) є результатом лобістських дій експортерів, які зацікавлені у слабкій національній валюті. Проте у довгостроковому періоді така стратегія є неефективною, оскільки експортери, маючи змогу утримувати занижений курс валюти, не прагнуть до технічного удосконалення та ефективності виробництва, відтак попит на їхню експортну продукцію з часом зменшується.

Позитивне сальдо торговельного балансу у 2010 році серед країн з трансформаційною економікою мали лише деякі країни Центральної та Східної Європи (Чеська Республіка, Угорщина, Словацька Республіка), а також країни, експортний потенціал яких зумовлений наявністю нафтогазових ресурсів (Азербайджан, Казахстан, Російська Федерація, Туркменістан). Натомість, сальдо торговельного балансу решти досліджуваних країн, зокрема, України було від'ємним, що свідчить про відсутність зовнішньої рівноваги (балансу), недосконалу структуру національного господарства та значну залежність від імпорту. Для більшості країн, які довший період часу застосовували прив'язку валютного курсу, сальдо торговельного балансу є від'ємним. Відтак нерівновага на зовнішніх ринках спричиняє надмірний приплив імпортних товарів, що приносить в українську економіку імпортовану інфляцію.

Далі проаналізовано відсоткові ставки в країнах з трансформаційною економікою, оскільки вони виступають цінами грошових ресурсів і впливають на встановлення рівноваги на грошових ринках. У країнах СНД, зокрема, в Україні процентні ставки піднімалися до дуже великих значень (до 1995 року процентні ставки у всіх країнах перевищували 200%) і на кінець досліджуваного періоду коливалися у межах 3-10,5 %%. Відтак, зрозуміло, що високі процентні ставки були значною перешкодою для розвитку кредитних ринків (особливо, це стосується кредитів у національній валюті), а також перешкоджали встановленню ефективної рівноваги на грошових і товарних ринках.

У третьому розділі «Удосконалення методів регулювання інфляційних механізмів та прогнозування інфляції в умовах монетарної стабілізації» проаналізовано динаміку грошової маси та інфляції в економіці України, змодельовано інфляційні очікування за допомогою GARCH-методу, проаналізовано взаємозв'язок між інфляційними очікуваннями та інфляцією, а також два основних шляхи розвитку пост-соціалістичних країн з перехідною економікою, які відрізняються швидкістю лібералізації цін.

Інфляція в економіці України має, насамперед, не монетарний, а структурний характер. Усе ще існують суттєві диспропорції на основних товарних ринках, викликані постійною зміною структури економіки та браком належної інфраструктури для їх функціонування (ринки сільськогосподарської продукції, житлово-комунальних послуг тощо), значною монополізацією цих ринків (ринки промислової продукції, палива, зв'язку, транспортних послуг, сільськогосподарської продукції тощо) та недосконалою системою їх організації (ринки послуг охорони здоров'я, відсутність виваженої політики імпортозаміщення тощо).

З одного боку, структура економіки постійно змінюється, внаслідок чого змінюються і відносні ціни в економіці - наприклад, сільськогосподарська продукція дорожчає відносно промислової продукції, наближаючись до рівня співвідношень у ЄС та на світових ринках. Цей процес є об'єктивним, і його не варто штучно стримувати будь-якими, у тому числі монетарними, засобами. З іншого боку, чинником зростання цін є і недосконала конкуренція на багатьох ринках, неринковий характер ціноутворення, наприклад, на транспорті й у житлово-комунальній сфері.

Особливого загострення ці проблеми набрала в час фінансово-економічної кризи, яка розпочалася в Україні та інших країнах світу наприкінці 2008 року. Недосконала структура економіки, сильна залежність від імпортних товарів (у тому числі йде мова і про товари для кінцевого споживача, і про товари першої необхідності, і про витратні матеріали та сировину для виробництва, і про енергоносії) за умов хиткості валютного курсу гривні і падіння попиту на зовнішніх ринках на традиційну продукцію українського експорту спричинилися до банкрутства багатьох підприємств, крім того, рецесія у 2009 році була значно глибшою, ніж у більшості країн світу.

Для доведення немонетарної природи інфляції в Україні в роботі обчислено коефіцієнт кореляції між індексом споживчих цін та індексом зростання грошової маси в Україні. Для цього використано місячні дані з лютого 2000 року по грудень 2010 року, усього 131 спостереження. Значення коефіцієнта кореляції (-0,1) свідчить про майже повну відсутність залежності між змінними. Тому саме структурні чинники інфляції, тобто зміни відносних цін на товари та фактори виробництва і спричиняли зростання загального рівня цін в Україні в умовах монетарної стабілізації.

Ключовою відмінністю між цими шляхами була лібералізація цін. Одна група країн (країни з трансформаційною економікою, нові члени ЄС) провела її швидко і без винятків, що призвело до швидкої реорганізації і структурної перебудови економіки згідно з порівняльними перевагами і споживчим попитом. Саме в такій реорганізованій економіці було доцільно впроваджувати режим інфляційного таргетування, який дав змогу цій групі „успішних” країн порівняно швидко подолати високі темпи інфляції і досягнути збалансованого економічного зростання і фінансової стабільності. Натомість, країни другої групи, зокрема, Україна проводили лібералізацію цін повільніше, а багато які з них ще досі не лібералізували ціни на всі товари та послуги, що відповідно зберегло деформовану ще з соціалістичних часів структуру економіки, не орієнтовану на кінцевого внутрішнього споживача і надто залежну від регульованих, дешевших цін на деяку сировину чи енергоносії, комунальні послуги. Відповідно необхідність утримання невисоких темпів інфляції для цих країн постійно вступала в протиріччя з потребою подальшої лібералізації, що не давало змогу цим країнам приборкати інфляцію в довгостроковому періоді: роки низької інфляції чергувалися з періодами галопуючої інфляції.

Як наслідок, економічне зростання цієї другої групи країн виявилося надто вразливим до зовнішніх шоків. Основні експортери в Україні довший час користувалися дешевими енергоносіями тощо, як наслідок - не відчували гострої потреби проводити технологічну модернізацію виробництва, впроваджувати енергоощадні технології; і коли ціни на енергоносії зросли, а попит на світових ринках на їхню продукцію внаслідок фінансово-економічної кризи 2008-2009 років знизився, такі підприємства опинилися на межі виживання. Дещо покращила ситуацію експорто-орієнтованих галузей значна девальвація більшості національних валют пост-радянських країн, яка відбулася після початку кризи. Проте з іншого боку значно здорожчали імпортні товари, а економіка України на відміну від успішних країн, які провели структурну реорганізацію економік, значно залежить від імпорту і не виробляє достатнього асортименту товарів, щоб задовольнити внутрішніх споживачів. Навіть якщо певні товари виготовляють, то в процесі їх виробництва інтенсивно використовують імпортну сировину, напівфабрикати, комплектуючі.

Отож, для пост-радянських країн (зокрема, для України) немає іншого виходу, окрім якнайшвидшого проведення всеохоплюючої лібералізації цін, відміни інших дотаційних і пільгових інструментів, які не сприяють проведенню структурних реформ. А сама структурна реорганізація економіки відповідно до порівняльних переваг і внутрішнього споживчого попиту та удосконалення системи через зменшення посередництва і посилення конкуренції на внутрішньому ринку (імпортозаміщення) повинні стати основною ціллю економічної політики. Безумовно, при проведенні такої політики слід враховувати і зводити до мінімуму можливі негативні соціальні наслідки.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання - виявлення структурних чинників інфляції у трансформаційних економіках, і на основі аналізу теоретико-методологічних положень, виявлених особливостей швидкості лібералізації, динаміки відносних цін у різних галузях промисловості і на різні фактори виробництва, структурної реорганізації економік країн ЦСЄ обґрунтовано концептуальні підходи до подолання структурних чинників інфляції в економіці України в умовах монетарної стабілізації.

1. Проведено аналіз методологічних підходів до визначення структури та механізмів інфляційних процесів, досліджено процеси ціноутворення та галузеву структуру планової та трансформаційної економіки, а також визначено особливості застосування сучасних методів регулювання інфляції.

2. Розглянуто причини цінової нерівноваги у плановій економіці, зокрема, виявлено, що планова економіка соціалістичного типу характеризувалася штучно заниженими процентними ставками, завищеними валютними курсами, низькими номінальними заробітними платами, а також низькими цінами на товари першої необхідності і сировину, що породило тотальний дисбаланс пропозиції та попиту на кредит, іноземну валюту, сировину та інші предмети життєвої необхідності, а структура промисловості не відповідала порівняльним перевагам економіки.

3. Досліджено особливості застосування сучасних методів антиінфляційної політики в країнах з трансформаційною економікою і виявлено, що інфляційне таргетування може бути ефективним антиінфляційним режимом за умов проведення попередньої лібералізації цін і усунення структурних чинників інфляції.

4. Проведено тестування залежності між швидкістю лібералізації та інфляцією і динамікою ВВП за допомогою економетричних методів. У короткостроковому періоді вплив лібералізації цін на інфляцію виявився позитивним, проте вже з лагом 2 роки цей ефект стає негативним. Для країн, які здійснювали лібералізацію цін повільно, характерний слабший позитивний ефект у короткостроковому періоді і набагато слабший негативний вплив у довгостроковому періоді. Це дало змогу зробити висновок, що різке проведення лібералізації цін призводить до початкового різкого збільшення інфляції, але в довгостроковому періоді її темпи досить швидко зменшуються. Натомість, при повільній лібералізації початкове збільшення цін може бути не настільки швидким, але подальше зменшення темпів їх зростання є дуже повільним.

5. Проведено аналіз ціноутворення та досягнення стабілізації на грошовому, валютному ринках та ринку праці, що дало змогу виявити:

- висока ціна капіталу (процентні ставки) у країнах СНД, зокрема в Україні, була значною перешкодою для розвитку кредитних ринків (особливо, це стосується кредитів у національній валюті) і, відповідно, для інвестицій у виробництво в галузях промисловості, спрямованих на задоволення споживчого попиту, а також перешкоджала встановленню стабілізації на грошовому ринку;

- примусова фіксація валютного курсу в інтересах експортерів у довгостроковому періоді є неефективною, оскільки за таких умов експортери не прагнуть до технічного удосконалення та ефективності виробництва, відтак попит на їхню продукцію з часом зменшується, а країна стикається з проблемою негативного зовнішньоторговельного балансу;

– Україні завдяки низькій заробітній платі вдавалося утримувати порівняно невисокий рівень безробіття, проте консервація низьких реальних зарплат населення зумовлює порівняно невисокий споживчий попит, відтак не стимулює інвестицій у нове виробництво.

6. Проведено аналіз статистичних даних Ґронінґенського центру зі зростання та розвитку щодо галузевих цінових диспропорцій, змін відносних цін та обсягів виробництва у країнах з трансформаційною економікою, які вступили до ЄС, і виявлено:

– найвище зростання цін відбувалися у сировинних галузях промисловості, у сфері послуг, у сфері виробництва товарів першої необхідності, а також у будівництві, тобто, у тих секторах економіки, де і були найбільші викривлення;

– ціни на сільськогосподарську продукцію, видавництво, друк, офісну техніку, телекомунікаційне обладнання і автомобілі знизилися, це стосується високотехнологічних товарів тривалого вжитку для кінцевих споживачів, що пов'язано з лібералізацією зовнішньої торгівлі, технічним прогресом і переорієнтацією виробництва на виготовлення товарів для кінцевого споживання;

– внаслідок лібералізації та змін відносних цін збільшилося виробництво товарів тривалого вжитку, техніки та послуг, натомість скоротилося виробництво у важкиій промисловості і сировинних галузях, а також у харчовій промисловості.

7. Проведено дослідження впливу індексу споживчих цін та індексу цін виробників на ВВП-дефлятор у постсоціалістичних країнах і виявлено, що в країнах СНД індекс споживчих цін не має впливу на ВВП-дефлятор, що може бути пов'язано з тим, що ці країни, зокрема, Україна вибрали експорто-орієнтовану стратегію розвитку, а в споживанні переважають товари імпортного виробництва. Тобто не проведено якісних структурних реформ і не змінено структури виробництва, яка залишилася у спадок з радянських часів, що робить економіку України надто вразливою до коливань валютних курсів і залежною від імпорту товарів, призначених для кінцевих споживачів.

8. Проаналізовано динаміку грошової маси та інфляції і виявлено, що інфляція в економіці України має немонетарну природу, адже зовсім не динаміка грошової маси, а саме структурні чинники найбільше впливають на загальне зростання цін в економіці. Обчислено коефіцієнт кореляції між грошовою масою та інфляцією в Україні та доведено статистично незначущий зв'язок між цими показниками.

9. Змодельовано інфляційні очікування в постсоціалістичних країнах за допомогою GARCH-методу, проаналізовано взаємозв'язок між інфляційними очікуваннями та інфляцією та виявлено, що інфляційні очікування не впливають на рівень інфляції у короткому періоді (до 3 місяців), проте отримані результати підтверджують такий вплив з лагом 3-6 місяців.

10. Проаналізовано два основних шляхи розвитку пост-соціалістичних країн з перехідною економікою, які відрізняються швидкістю лібералізації цін:

-проведення швидкої та всеохоплюючої лібералізації цін призвело до швидкої структурної реорганізації економіки згідно з порівняльними перевагами і споживчим попитом, відтак подальше впровадження режиму інфляційного таргетування дало змогу порівняно швидко подолати високі темпи інфляції і досягнути збалансованого економічного зростання та стабілізації на грошовому та товарному ринках;

-повільне проведення лібералізації зберегло деформовану ще з соціалістичних часів структуру економіки, яка не відповідає порівняльним перевагам країни і внутрішньому споживчому попиту та надто залежна від регульованих, дешевших цін на деяку сировину чи енергоносії, відтак необхідність утримання невисоких темпів інфляції для цих країн постійно вступала в протиріччя з потребою подальшої лібералізації, що не давало змогу цим країнам приборкати інфляцію в довгостроковому періоді.

Основною ціллю економічної політики України повинна бути структурна реорганізація економіки відповідно до порівняльних переваг та внутрішнього споживчого попиту, а також проведення всеохоплюючої лібералізації цін, відміна будь-яких дотаційних і пільгових інструментів, які не сприяють встановленню правильних відносних цін на товари та фактори виробництва і перешкоджають проведенню структурних реформ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Максимук А.О. Інфляційні очікування в країнах СНД / А.О. Максимук // Вісник Львівського університету. - 2004. - Вип. 14. - С. 219-223

2. Максимук А.О. Швидкість цінової лібералізації, інфляція та економічне зростання в країнах з перехідною економікою / А.О. Максимук // Вісник Львівського університету. - 2007. - Вип. 21. - С. 190-197.

3. Максимук А.О. Структурні реформи в країнах Центрально-Східної Європи: секторальний аналіз динаміки цін та обсягів виробництва в окремих галузях економіки / А.О. Максимук // Вісник Львівського університету. - 2008. - Вип. 25. - С. 271-279.

4. Максимук А.О. Дослідження взаємовпливу інфляції та інфляційних очікувань у країнах Центрально-Східної Європи на основі економетричних моделей / А.О. Максимук // Вісник Львівської державної фінансової академії. - Львів: ЛДФА, 2009. - № 16. - С. 179-184.

1. Максимук А.О. Лібералізація цін та антиінфляційні стратегії в країнах з перехідною економікою / А.О. Максимук // Міжнародні відносини: політичні, правові, економічні, лінгво-країнознавчі аспекти. Матеріали звітної наукової конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка 5-8-лютого 2010р. - Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010. - С. 308-310.

2. Максимук А.О. Цінові механізми і досягнення внутрішньої та зовнішньої рівноваги в країнах з перехідною економікою / А.О. Максимук // Міжнародні відносини: політичні, правові, економічні, лінгво-країнознавчі аспекти. Матеріали звітної наукової конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка 5-8-лютого 2011р. - Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011. - C. 109-112.

Размещено на Allbest.ru