Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ СИСТЕМИ АПК

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

БОЙКІВСЬКА Галина Миколаївна

Вінниця - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Дусановський Степан Львович, Тернопільський національний економічний університет завідувач кафедри економіки, організації і планування в АПК.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Охріменко Ігор Віталійович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», старший науковий співробітник;

кандидат економічних наук, доцент Фаїзов Анатолій Вікторович, Тернопільський національний економічний університет, Чортківський інститут підприємництва і бізнесу, доцент кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться «14» жовтня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.03 у Вінницькому національному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, аудиторія 2220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3.

Автореферат розісланий “13” вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г. О. Пчелянська.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність діяльності переробних підприємств в умовах ринкової конкуренції залежить, в основному, від якості формування та рівня використання виробничого потенціалу. Для сучасної переробної промисловості актуальним є розвиток економічно ефективних виробництв і підвищення конкурентоспроможності продукції, активізація інвестування в реальний сектор економіки та подолання тенденції зростання зносу основних засобів за рахунок використання та впровадження інновацій у виробничий процес.

Один із важливих секторів економіки України, який бере участь у формуванні продовольчої безпеки держави, її експортного потенціалу, - це переробна промисловість АПК. Вінниччина - аграрно-індустріальний регіон України, де частка продукції сільського господарства і переробних галузей промисловості складає понад половину валової продукції області. Розвиток економіки регіону на довгострокову перспективу пов'язаний саме з цими галузями, тому для їхнього функціонування потрібна продуктивна ресурсна база, яка, в більшості випадків, представлена сільськогосподарськими підприємствами регіону. Матеріально-технічне оснащення переробної промисловості фізично і морально застаріле, що негативно впливає на ефективність виробництва. Вивчення цих проблем показало, що сьогодні в підприємствах переробної промисловості нераціонально використовуються виробничі потужності, паливно-енергетичні ресурси, сировина, трудові ресурси та допоміжні матеріали.

Розробка теоретико-методологічних питань підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств системи АПК стала темою досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Різноплановими дослідженнями цієї проблеми займалися і зробили вагомий внесок у її розвиток такі вчені, як Л. І. Абалкін, Р. А. Белоусов, Ю. Ю. Донець, Т. Г. Дудар, С. Л. Дусановський, А. А. Задоя, М. І. Іванов, С. О. Іщук, Є. В. Лапін, Є. В. Мних, І. В. Охріменко, М. К. Пархомець, Й. М. Петрович, В. В Россоха, П. Т. Саблук, В. І. Свободін, А. В. Фаїзов, О. С. Федонін, В. К. Фельцман, Е. Б. Фігурнов, Т. С. Хачатуров, М. П. Хохлов, Д. А. Черніков, А. П. Чечет, Д. К. Шевченко та ін.

Незважаючи на наявний науковий доробок, цілий ряд питань все ж таки залишається недостатньо дослідженим. Це стосується перш за все структури виробничого потенціалу, методичних підходів до оцінювання ефективності його використання, виявлення основних напрямів подальшого розвитку та вдосконалення виробничого потенціалу. Усе це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, завдань, а також логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств і корпорацій Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету за темою «Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0110U000369). Автором запропоновано науково-практичні рекомендації з підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та розробка науково-практичних рекомендацій з ефективного використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК.

Для досягнення поставленої мети у дисертації було визначено і вирішено такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади формування та використання виробничого потенціалу підприємств з метою типізації та уточнення поглядів учених-економістів на його суть, структуру, значущість і особливості;

- визначити та систематизувати фактори формування виробничого потенціалу підприємств з метою встановлення їх впливу на подальше ефективне його використання;

- обґрунтувати методичні підходи до визначення показників ефективності використання виробничого потенціалу підприємств як основи його оцінки в ринкових умовах;

- оцінити стан використання та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК Вінницької області як бази щодо виявлення структурно-динамічних тенденцій його використання;

- здійснити прогноз головних економічних параметрів розвитку виробничих потужностей на основі теорії нечіткої логіки для визначення оптимальних розмірів інвестиційних ресурсів з метою ефективного використання виробничого потенціалу переробних підприємств АПК;

- розробити стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств АПК, які б стали пріоритетними для галузі в цілому.

Об'єктом дослідження є процес формування та ефективного використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості АПК.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх розвитку та взаємозв'язку. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувались такі методи: діалектичний і абстрактно-логічний - при узагальненні теоретичних і методичних положень виробничого потенціалу; монографічний - у висвітленні поглядів вчених на досліджувані в роботі проблеми, вивченні в ретроспективі розвитку виробничого потенціалу вітчизняного та зарубіжного досвіду в цій сфері; економіко-статистичний - для аналізу кількісних і якісних показників стану та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості; метод SWOT-аналізу - для визначення сильних і слабких сторін, загроз і можливостей розвитку виробничого потенціалу переробних підприємств; кореляційно-регресійний - для з'ясування впливу окремих чинників на результативність роботи підприємств переробної промисловості; графічний - при дослідженні динаміки і структурних змін у розвитку підприємств переробної промисловості регіону, у відображенні результатів порівнянь; метод нечіткої логіки - для визначення параметрів розвитку виробничих потужностей переробних підприємств та ін.

Інформаційною базою дослідження слугували дані офіційних матеріалів Головного управління статистики у Вінницькій області, Головного управління агропромислового розвитку Вінницької області, Головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації, нормативні та законодавчі документи України, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань ефективного використання виробничого потенціалу, дані спеціалізованих періодичних, електронних видань, інші літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному обґрунтуванні теоретико-методологічних положень і розробленні практичних рекомендацій, які, в своїй сукупності, вирішують проблему підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК. Найважливішими результатами досліджень, що містять наукову новизну, є такі:

вперше:

- запропоновано методичні підходи до прогнозування та розподілу обсягів інвестицій по підгалузях переробних підприємств на основі нечіткої логіки, що дозволить оперувати неповною статистичною інформацією в процесі прогнозування та моделювання розвитку економіки регіону;

удосконалено:

- класифікацію факторів, які здійснюють вплив на формування та використання виробничого потенціалу підприємств переробних галузей, зокрема, виділено групу специфічних факторів, а саме: властивості виробництва, тип галузі, конкурентне середовище, вік засобів праці, модернізованість основних фондів, їх знос, технологічне оснащення, стан трудових ресурсів, що дозволить визначити особливості ефективного функціонування виробничого потенціалу;

- основні параметри підвищення ефективності використання виробничих потужностей на перспективу з урахуванням регіональних умов господарювання, що сприятиме оптимізації використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні засади соціально-економічної суті та структури виробничого потенціалу переробних підприємств в умовах ринкових відносин, що визначаються як сукупність структурних елементів. Остання відображає потенційні можливості забезпечити високоефективне виробництво, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію продукції певного складу, технічного рівня та якості в необхідних обсягах для задоволення потреб ринку;

- методичні підходи до визначення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств через застосування інтегрального показника, який може бути використаний для обґрунтування стратегічних напрямків розвитку підприємства;

- стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств з урахуванням пріоритетних засад функціонування та розвитку переробної галузі АПК, що забезпечить підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі наукові результати дають можливість здійснювати комплекс заходів з підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств, а також бути основою для вирішення теоретико-методологічних проблем ресурсного забезпечення, організації та управління в переробній галузі АПК в цілому.

Рекомендації автора відносно основних напрямів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості регіону прийняті Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької області для використання у практичній діяльності (довідка № 5-1-20-2473 від 19.11.2010 р.) та впроваджені в навчальний процес Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін «Потенціал підприємства: формування та оцінка», «Управління потенціалом підприємства» (довідка № 0125/1 від 18.11.2010 р.). Основні принципи організації виробництва з використанням досягнень НТП, підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, а також напрями залучення додаткових джерел фінансування з метою розширення обсягів виробництва (інвестиції) впроваджені на ВАТ «Вінніфрут» (довідка № 648 від 12.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є кваліфікованою самостійно виконаною працею і підсумком багаторічних наукових досліджень, в якій викладено авторський підхід до вирішення актуальних наукових проблем подальшого розвитку теорії і практики підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і винесені на захист, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати дослідження знайшли відображення в статтях, опублікованих у фахових та інших наукових виданнях, доповідалися та отримали позитивну оцінку на: П'ятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2004 р.); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку економіки України: досягнення і перспективи» (м. Чортків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві» (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (м. Тернопіль, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 5 - річчю кафедри фінансів і кредиту Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам'янець-Подільський, 2007 р.); V Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених та студентів «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Місце та роль України в глобалізованому світі: економічні, політичні, культурні аспекти» (м. Вінниця, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах економічної нестабільності» (м. Вінниця, 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика трансформаційних перетворень в економіці, політиці та культурі за умов розвитку глобалізаційних процесів» (м. Вінниця, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Трансформаційна динаміка розвитку агропромислового виробництва» (м. Вінниця, 2011 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 16 наукових працях загальним обсягом 4,92 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,51 друк. арк., з них 6 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,88 друк. арк. та 10 тез доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 2,04 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дисертаційної роботи становить 195 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація містить 45 таблиць на 43 сторінках, 49 рисунків на 38 сторінках, 10 додатків на 20 сторінках. Список використаних джерел містить 251 найменування та розміщений на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади формування та використання виробничого потенціалу підприємств» досліджено і систематизовано теоретичні та практичні підходи до сутності виробничого потенціалу, його структури, особливостей формування; систематизовано фактори, які розкривають стан і рівень використання виробничого потенціалу; сформовано методичні підходи до оцінювання ефективності його використання.

Вивчення й узагальнення теоретичних засад формування та використання виробничого потенціалу підприємств дало змогу встановити, що основою виробництва промислових підприємств країни є виробничий потенціал. Від того, наскільки результативно використовуються виробничі ресурси підприємств, залежить, в кінцевому підсумку, стабільність і розвиток національної економіки.

На промислових підприємствах матеріалізуються результати науково-технічного прогресу. Саме на цьому рівні економіки втілюються останні досягнення науки і техніки. Масштаби, ступінь досконалості, рівень і ефективність використання виробничих ресурсів підприємства створюють реальні передумови економічного зростання, а також визначають його конкурентоспроможність. Останнє формує стійкий інтерес дослідників і практиків до проблеми оцінювання наявного виробничого потенціалу й ефективності його віддачі.

В авторському розумінні поняття «виробничий потенціал» - це сукупність вартісних та натурально-речових елементів, а також людського капіталу виробничого підприємства, яка виражається в потенційних можливостях забезпечити високоефективне виробництво, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію продукції певного складу, технічного рівня та якості в необхідних обсягах для задоволення потреб ринку.

Зазначено, що поняття «виробничий потенціал» застосовується в економічній літературі з позиції поліпшення використання ресурсів виробництва, підвищення їх віддачі. Основна проблема при дослідженні виробничого потенціалу промислових підприємств полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Враховуючи, що виробничий потенціал являє собою складну економічну структуру, автором визначені закономірності його формування, а саме: потенціал підприємства - це складна система типових характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою замінювати один одного, тобто є альтернативними. Потенціал підприємства не можна організувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним утворенням. Під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів. Усі елементи потенціалу об'єктивно пов'язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другого - вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу та ін. Також визначено характеристики формування виробничого потенціалу, основні з яких - цілісність, взаємозамінність і взаємодоповнюваність елементів та їх оборотність й ін.

В процесі дослідження визначено, що основними завданнями вдосконалення управління розвитком та використанням виробничого потенціалу як основи підвищення конкурентоспроможності підприємства є оцінка та визначення основних об'єктів і напрямів, які визначають його ріст та ефективне використання, внесення змін в ці елементи, їхню модернізацію у відповідності з тими стратегічними завданнями, які ставить перед собою підприємство. Це стане можливим тоді, коли правильно будуть оцінені всі фактори, які визначають виробничий потенціал підприємства, а також коли будуть створені відповідні системи управління, які забезпечать реалізацію намічених планів і програм.

Під факторами розуміють ті сили та інструменти впливу, які формують виробничий потенціал підприємства. Фактори являють собою достатньо складний об'єкт вивчення. Вони враховуються при розробці стратегії використання та нарощування виробничого потенціалу. Різноманітність факторів зумовила їх класифікацію за певними ознаками. Зокрема, автором запропоновано виділити групу специфічних факторів (властивості виробництва, тип галузі, конкурентне середовище, вік засобів праці та ін.). Саме ці фактори визначають успішну діяльність підприємства, або, навпаки, невдачі в довготривалій перспективі. Тому слід враховувати і виділяти ті фактори, які впливають на ту чи іншу складову виробничого потенціалу.

Реалізація виробничого потенціалу залежить від ряду зовнішніх факторів (зовнішнього середовища, якою мірою використовується виробничий потенціал) і від внутрішніх, які характеризують можливість реалізувати цей потенціал.

Економічна ефективність виробництва визначається, по-перше, технологічною ефективністю, по-друге, економічно доцільним (збалансованим) поєднанням запасів і потоків різних виробничих ресурсів, які використовуються у процесі виготовлення продукції, а оцінювання результативності потенціалу підприємства здійснюється за допомогою показників продуктивності, ефективності та рентабельності. Запропоновано проводити оцінку виробничого потенціалу за допомогою інтегрального показника. Для цього визначено чотири основні характеристики виробничої системи, які формуються значними групами виробничих факторів: загальний рівень організації виробничої системи; складність виробничої системи; стійкість виробничої системи; продуктивність праці. Інтегральний показник виробничого потенціалу підприємства може бути використаний для обґрунтування стратегічних напрямків розвитку підприємства.

У другому розділі «Стан використання та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК» проведено оцінювання структурно-динамічних тенденцій використання виробничого потенціалу переробних підприємств галузі АПК Вінницької області, здійснено факторний аналіз результативності господарювання переробних підприємств Вінниччини, з'ясовано особливості структури переробної промисловості регіону.

Визначено, що частка продукції переробної промисловості АПК Вінницької області протягом 2007-2009 рр. склала понад 30%. Зважаючи на те, що виробництво сільськогосподарської продукції становить близько 25%, можна підтвердити агропромислове спрямування регіону.

Для функціонування потужної переробної галузі потрібна продуктивна ресурсна база, яка в більшості випадків представлена сільськогосподарськими підприємствами регіону. Переробні підприємства галузі АПК виробляють понад 58,8% загального випуску продукції промисловості. Сировину для переробки одержують, в основному від сільськогосподарських виробників області. Галузь представлена 134 підприємствами, серед яких у 2009 році прибутковими були 71, а 63 - збитковими. Загальний обсяг реалізації продукції склав понад 6,5 млрд. грн., при рентабельності 1,8%, прибутки становили 116,2 млн. грн.

Ефективність діяльності підприємств переробної промисловості значною мірою залежить від цінових коливань на сировинні ресурси, які використовуються ними в процесі виробництва кінцевої продукції, оскільки в структурі собівартості від 50% до 80% складають витрати на закупівлю сільськогосподарської сировини.

Динаміка розвитку переробної промисловості сфери АПК Вінницької області за більшістю видів продукції характеризується нарощуванням обсягів виробництва. Поряд з цим спостерігаються зворотні тенденції щодо виробництва окремих видів продукції, спричинені об'єктивними причинами: у цукровиробництві - зменшенням вирощування цукрових буряків, у галузі виробництва хлібобулочних виробів - зменшенням споживання в регіоні. Зниження виробництва м'ясних виробів спричинене як занепадом галузі скотарства, так і заміщенням значної частини пропозиції за рахунок імпорту аналогічної продукції.

Одним із показників, який характеризує ефективність виробничого потенціалу, є рівень завантаженості виробничих потужностей. Так, шляхом використання їх повною мірою можна додатково випускати горілчаних виробів 2,9 млн. дал (452,1 млн. дол. США), молока і молокопродуктів 484,6 тис. т (340,6 млн. дол. США). Вартість додаткового виробництва основної продукції галузі при використанні її для експорту складе 792,7 млн. дол. США.

На потенціал підприємств переробної промисловості АПК значним чином впливає і структура підприємств за економічними результатами (табл. 1).

Таблиця 1. Структура підприємств переробної промисловості за економічними результатами