Еколого-економічні механізми управління територіальним рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ РЕКРЕАЦІЙНИМ КОМПЛЕКСОМ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

МАТВІЄНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

Херсон - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

рекреаційний екологічний земля територія

Актуальність теми дослідження. Обґрунтування напрямів динамічного розвитку регіональних еколого-економічних систем, їх орієнтація на саморозвиток у єдиному економічному просторі країни стимулюють наукове опрацювання проблем удосконалення управління розвитком територіальних рекреаційних комплексів (ТРК), багато в чому залежних від мінливих ринкових, у тому числі кон'юнктурних, умов.

Успіх реалізації зазначених орієнтирів у вирішальній мірі залежить від еколого-економічних механізмів управління ТРК, оцінки соціально-економічної ефективності їх розвитку, можливостей об'єктивно оцінювати очікувані результати на рівні територіальних утворень. У зв'язку з цим, узагальнення та поглиблення теоретичних основ і розроблення конкретних практичних рекомендацій з визначення економічної ефективності управління землями ТРК, забезпечення еколого-економічної стабільності рекреаційних регіонів у сучасних умовах є актуальним завданням наукових досліджень.

Дослідженню розвитку рекреаційних комплексів присвячено роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Серед них відомі вчені: О.І. Амоша, Т.Л. Андрієнко, В.Г. В'юн, В.В. Горлачук, Н.М. Калькова, І. Качурець, В.К. Мамутов, П.Г. Плюта, А.Я. Сохнич, А.М. Третяк, В.П. Янчук та ін.

Слід зазначити, що в науковій літературі не отримали достатнього висвітлення проблеми системного підходу до вдосконалення еколого-економічного механізму розвитку територіальних рекреаційних комплексів. Недостатньо вивчена роль еколого-економічних і фінансових механізмів розвитку ТРК, існують недоліки у визначенні економічної ефективності управління землями даних комплексів.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена зростанням негативних процесів у стані навколишнього середовища територіальних рекреаційних комплексів та необхідністю вдосконалення еколого-економічного механізму управління територіальним рекреаційним комплексом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах науково-дослідної теми Миколаївського міжрегіонального інституту Міжнародного університету розвитку людини “Україна” “Еколого-економічні механізми управління територіально-рекреаційним комплексом” (номер державної реєстрації 0110U001555) та відповідно до плану науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права “Розробка та впровадження економіко-технологічних заходів раціонального природокористування та управління екологічною безпекою навколишнього середовища” (номер державної реєстрації 0109U002939), в рамках якої дисертантом удосконалено еколого-економічні механізми управління територіальним рекреаційним комплексом.

Мета й задачі дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо удосконалення еколого-економічних механізмів управління територіальним рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів. Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:

визначити основні еколого-економічні принципи управління розвитком територіального рекреаційного комплексу;

провести системний аналіз сучасного стану територіально-рекреаційного комплексу АР Крим;

запропонувати основні напрями стратегії розвитку територіального рекреаційного комплексу АР Крим;

сформулювати методичні інструменти оптимізації планування та прогнозування економіко-екологічного розвитку рекреаційних територій;

дослідити економіко-екологічний і фінансовий механізми регулювання розвитку ТРК;

розробити методику оцінки ефективності управління землями територіальних рекреаційних комплексів.

Об'єктом дослідження є процес еколого-економічного управління територіально-рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів.

Предметом дослідження є механізми еколого-економічного управління територіально-рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів.

Методи дослідження. Методичну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах економічної, управлінської і споріднених із ними наук. У роботі використано методи: абстрактно-логічний (узагальнення теоретичних засад державної еколого-економічної політики як чинника збереження стану територіальних рекреаційних комплексів та реального сектора економіки); аналізу і синтезу (для встановлення причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей застосування механізмів державної еколого-економічної політики); системного аналізу (аналіз еколого-економічних механізмів державного управління раціональним використанням територіальних рекреаційних комплексів); експертної оцінки (розробка методичних підходів щодо оцінки ефективності управління землями територіальних рекреаційних комплексів) та ін.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі акти та нормативні документи України, матеріали Держкомзему України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища, матеріали статистичної та оперативної звітності, дані, опубліковані у статтях та періодичній пресі щодо результатів рекреаційно-туристичної діяльності, та власні дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Науковий результат дисертаційної роботи полягає в тому, що:

вперше:

обґрунтовано методичні підходи щодо оцінки ефективності управління землями територіальних рекреаційних комплексів, у якій, на відміну від існуючих, загальний ефект управління землями ТРК (економічний, екологічний, соціальний) визначається як сума ефекту від прямого використання, непрямого використання, існування ТРК і інформаційного забезпечення землекористування, що дозволить здійснювати вибір найбільш прийнятного варіанта рішення на основі компромісу між задоволенням соціально-економічних і екологічних потреб населення в умовах обмеженості ресурсів господарської діяльності;

удосконалено:

основні напрями стратегії розвитку територіального рекреаційного комплексу АР Крим із деталізацією механізмів досягнення стратегічних і економіко-екологічних цілей, з урахуванням економіко-екологічних недоліків та формування конкурентного рекреаційного ринку, що сприятиме формуванню ефективного механізму управління рекреаційним природокористуванням, підвищення рівня життя населення, ефективного входження у світовий туристичний і рекреаційний бізнес;

методичні інструменти оптимізації планування та прогнозування економіко-екологічного розвитку рекреаційних територій; питання преференціального прогнозування та перспективи застосування лінійного програмування в управлінні розвитком ТРК;

економіко-екологічний і фінансовий механізми регулювання розвитку ТРК та виявлено і конкретизовано відмінні особливості регіональної інвестиційної політики, складовими якої є гнучкість і різноманітність форм підтримки проектів з урахуванням ознак національної економіки АР Крим;

дістало подальшого розвитку:

принципи управління розвитком територіального рекреаційного комплексу з урахуванням особливої ролі питань охорони навколишнього природного середовища в економічному розвитку рекреаційних комплексів;

аналіз сучасного стану територіально-рекреаційного комплексу АР Крим, виявлення диспропорцій і проблемних ситуацій у розвитку зазначених комплексів.

Практичне значення отриманих результатів полягає у запропонованих автором пропозиціях щодо визначення економічної ефективності управління землями територіальних рекреаційних комплексів.

Основні ідеї та висновки дисертаційного дослідження впроваджено при розробці Концепції розвитку територіально-рекреаційного комплексу м. Очакова Миколаївської області (довідка №122 від 08.12.2010 р.). Запропоновані автором методичні інструменти оптимізації планування та прогнозування економіко-екологічного розвитку рекреаційних територій будуть використані радою Джанкойського району (довідка №55 87/05-12 від 01.12.2010 р.). Сакською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим будуть використані пропозиції щодо переорієнтації територіально-рекреаційного комплексу АР Крим з виключного надання рекреаційних послуг на розвиток повного спектра туристсько-рекреаційних послуг (довідка №01.1-28/1177 від 08.12.2010 р.). Запропоновані елементи та схеми новітніх способів управління туристичною галуззю використовуватимуться місцевою радою м. Керч при розробці планів управління (довідка №23 від 06.12.2010 р). Основні ідеї, запропоновані автором, впроваджуються в роботі туристичного агентства Миколаївської області “Вален-Тур” при плануванні роботи персоналу та роботі з клієнтами (довідка №2 від 01.12.2010 р.). Основні положення наукового дослідження закладені в перспективний план роботи Південно-Українського відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (довідка №11 від 26.11.2010 р.). Також теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Миколаївського міжрегіонального інституту Міжнародного університету розвитку людини “Україна” при викладанні таких дисциплін: “Рекреаційні комплекси”, “Рекреалогія”, “Технологія туристичної діяльності” (довідка №11 від 16.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням та містить отримані автором особисто результати з економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, що опубліковані в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на таких науково-практичних конференціях, конгресах: VI Міжнародна конференція “Стратегия качества в промышленности и образовании”, 4-11 червня 2010 р., Технічний університет, Варна, Болгарія; Всеукраїнська науково-практична конференція “Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики”, 26-28 жовтня 2010 р., Київ; Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми управління економічним потенціалом регіонів”, 26 жовтня 2010 р., м. Запоріжжя; Міжнародна науково-практична конференція “Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте”, 21-30 червня 2010 р., м. Н. Одеса; Міжнародна науково-практична конференція “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития”, 4-15 жовтня 2010 р., м. Одеса; VII Всеукраїнська наукова конференція студентів і молодих вчених “Молодь: освіта, наука, духовність”, квітень, 2010 р., м. Київ.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,1 друк. арк., у тому числі 9 ? у наукових фахових виданнях, 5 - у матеріалах наукових конференцій, з яких 2 у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 206 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації мають 12 рисунків та 5 таблиць, які вміщено на 17 сторінках. Список використаних джерел із 142 найменувань наведено на 13 сторінках, 14 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі окреслено актуальність дисертаційної роботи, сформовано мету і завдання, об'єкт та методи дослідження, а також визначено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, відображено їх апробацію, зазначено особистий внесок дисертанта.

У першому розділі ? “Теоретичні аспекти управління раціональним використанням природно-ресурсної бази рекреаційних комплексів” - на базі критичного аналізу науково-теоретичних підходів до визначення сутності рекреаційного комплексу встановлено, що він утворює сукупність підприємств і установ, спеціалізованих на виробництві та реалізації послуг проживання, харчування, оздоровлення, дозвілля і транспорту (надання послуг здійснюється окремо і в комплексі), а також випуску додаткового і супутнього устаткування для обслуговування рекреантів, крім того, він припускає відповідний рівень господарського розвитку території, наявність транспортної мережі та місцевої інфраструктури.

Доведено, що інтенсивний розвиток рекреаційного комплексу потребує наукових досліджень за наступними напрямами:

оцінка відповідності матеріально-технічної бази територіальних комплексів платоспроможному попиту населення на рекреаційні послуги;

оцінка інвестиційного потенціалу рекреаційного комплексу;

розробка інвестиційної програми зі створення замкнутих технологічних схем обслуговування (житло, харчування, транспорт, інформаційний зв'язок і туристсько-екскурсійні послуги);

розробка системи програмних заходів регіональних інженерно-технічних центрів із мобільними службами з експлуатації об'єктів рекреаційної інфраструктури.

Місце рекреаційного комплексу в територіальному секторі визначається за допомогою таких показників, як грошові прибутки від обслуговування відпочивальників, вартість основних фондів, чисельність обслуговуючого персоналу.

Зазначено, що об'єктивною тенденцією останньої третини XX ст. було збільшення масштабів і ускладнення зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків рекреаційної діяльності та зростання частки витрат на рекреаційні послуги в особистому споживанні населення. Має місце наступна закономірність: чим вище життєвий і економічний рівень розвитку населення, тим більше частка витрат на споживання і відпочинок. У країнах із розвиненою ринковою економікою питома вага таких витрат становить 7-8 % від загального числа витрат населення.

У теоретичному аспекті рекреаційне виробництво можна підрозділити на виробничу і інфраструктурну діяльності, пов'язані між собою комунікативними та інформаційними відносинами (рис. 1).

Таким чином, умовами функціонування рекреаційного комплексу виступають наступні чинники:

доступні природні багатства;

матеріальна база;

інфраструктура;

транспортні послуги.

Визначено, що у цілях формування ефективної системи управління земельними ресурсами ТРК потрібне формування інтегрованого підходу до утворення природних територій, що особливо охороняються, і захисту прав власників земельних ділянок, орендарів, землевласників і землекористувачів, чиї права на використання земельних ділянок будуть істотно обмежені: держава повинна нести відповідальність за формування системи природних територій, які особливо охороняються, шляхом фінансування і контролю.

Проведений аналіз показав, що основною перешкодою для забезпечення збереження територій державних природних заповідників (ДПЗ) і національних парків (НП) є відсутність достовірної інформації про наявність цих територій та їх меж. Через це відбувається порушення їх статусу і порядку вилучення земельних ділянок, у т. ч. для будівництва, через те, що підготовку матеріалів зі встановлення статусу територій, які особливо охороняються, та їх охорону здійснюють різні відомства. У зв'язку з цим пропонується розв'язати наступні задачі:

сформувати земельні ділянки (частини земельних ділянок) ДПЗ і НП;

провести державний кадастровий облік земель державних природних заповідників і національних парків та їх зон з особливим правовим режимом використання земель;

провести землеустрій на територіях державних природних заповідників і державних національних парків;

для кожного ДПЗ і НП необхідно розробити рекомендації щодо підвищення ефективності використання земель.

Обґрунтовано, що єдиним інформаційним ресурсом, який акумулює відомості про обмеження господарської діяльності при формуванні ТРК і встановлення територіальних зон, може бути Державний земельний кадастр (ДЗК). Для цього пропонується законодавчо закріпити принцип обов'язковості обліку територіальних зон у ДЗК і розробити технології кадастрового обліку. Таким чином, Державний земельний кадастр буде мати додаткові функції, тобто буде єдиним банком даних, який містить відомості про зони з особливим режимом використання земель і про обмеження на господарську діяльність для відповідних земельних ділянок, та інструментом юридичного закріплення особливих режимів використання земель.

Визначено основні економіко-екологічні принципи управління розвитком ТРК, серед яких важливе значення мають наступні: принцип пріоритетності керуючих впливів, спрямованих на запобігання деградації рекреаційних ресурсів і негативних наслідків антропогенної діяльності; принцип досягнення збалансованості, динамічної рівноваги між підсистемами, що складають ТРК: економічної, соціальної й екологічної; принцип недопущення необоротних змін у навколишньому природному середовищі, природозбереження, пильного підходу до екосистеми, принцип природозбереження під час всіх видів рекреаційної діяльності; принцип ефективного використання ринкових відносин і чітке визначення їхнього місця й ролі в управлінській діяльності, раціонального сполучення ринкового й централізованого регулювання в сфері управління розвитком ТРК; принцип забезпечення екологічної безпеки й управління ризиком виникнення непередбачених екологічних ситуацій, небезпечних для населення регіону, природного середовища, рекреаційних об'єктів і ресурсів та ін.

Зазначено, що особливістю регіональної інвестиційної політики в рекреаційному комплексі є гнучкість і розмаїтість форм підтримки проектів.

У другому розділі - “Особливості еколого-економічного розвитку рекреаційного комплексу в умовах глобалізаційних процесів” - проаналізовано сучасний стан туристично-рекреаційної діяльності Кримського півострова та виявлено, що сьогоденним завданням для більшості територій є повне закріплення (зовнішніх і внутрішніх) відведених земель і винесення меж охоронно-природних територій (ОПТ) в натуру. Відсутність меж дозволяє по-хижацьки використовувати ці території для дачного і капітального будівництва. Розглянуто систему природних і природно-антропогенних рекреаційних територій (РТ) Криму, що знаходяться під охороною держави і поза нею, та їх роль у підтриманні екологічної рівноваги.

Аналіз стану навколишнього природного середовища АР Крим показав, що основними групами чинників дії на ландшафтне і біорозмаїття є зміна водно-сольового режиму, механічний вплив, хімічний вплив, зміна едафонтогенної основи, забруднення, вторгнення і самозахоплення земель. Виявлено п'ять груп невідкладних завдань, які потребують термінового вирішення, а також визначено основні заходи з вирішення екологічних проблем.

Обґрунтовано, що в основі економіко-екологічної стратегії розвитку територіальних рекреаційних комплексів АР Крим повинні лежати довгострокові цілі. Це перетворення регіонів України на такі, що динамічно розвиваються, забезпечують на основі розумного споживання рекреаційних особливо цінних ресурсів досягнення середньоєвропейських стандартів рівня життя місцевого населення і рекреантів. Запропоновано основні напрями та ідеї Стратегії розвитку територіальних рекреаційних комплексів. Основні напрями та ідеї пропонованої Стратегії зводяться до наступного:

1. Економіко-екологічна консолідація як основа розвитку регіональних територіальних рекреаційних комплексів.

2. Стратегія розвитку за принципом підвищення рівня життя повинна визначатися порівняльною динамікою споживання і динамікою деградації рекреаційних ресурсів.

3. Механізми досягнення стратегічних і економіко-екологічних цілей.

4. Недоліки економіко-екологічної політики.

5. Етапи становлення і управління розвитком ТРК.

6. Формування конкурентного рекреаційного ринку.

7. Бюджетна економіко-екологічна політика.

8. Оптимізація взаємовідносин між державою і монополією.

Доведено, що для досягнення позначених параметрів економіко-екологічного управління рекреаційним природокористуванням необхідно розробити систему програм розвитку державного і субдержавного рівнів, процедуру й інструменти їх реалізації і контролю, систему мобілізації ресурсів і концентрації їх на пріоритетних напрямах, систему моніторингу за досягненням цільових параметрів і адекватним використанням ресурсів, систему правового забезпечення програм розвитку та інших інструментів державної політики.

Обґрунтовано, що проблеми ефективності розвитку ТРК доцільно розглядати за допомогою системного підходу, який припускає встановлення різних критеріїв і показників для різних рівнів управління і певну ієрархію цілей відповідно до їх критеріїв ефективності. Пропонується проблему визначення господарського критерію ефективності розвитку ТРК розглядати в трьох аспектах: на рівні суспільства (господарства в цілому), галузі, окремого рекреаційного об'єкта.

Використано прийом “дерево цілей і критеріїв”, де кожній меті відповідає певний критерій, що виражає ту міру, за допомогою якої можна оцінювати успішність досягнення мети.

Доведено, що позитивний вплив рекреації на економіку регіону відбувається лише у тому разі, коли ТРК розвиваються всебічно, тобто не перетворюють економіку регіону на економіку послуг.

У третьому розділі - “Вдосконалення еколого-економічного механізму розвитку рекреаційних комплексів у контексті ресурсозберігаючих технологій” - визначено місце планування економіко-екологічного розвитку рекреаційних територій в сукупній системі управління і планування розвитку регіону.

Запропоновано Концепцію розвитку рекреаційних територій, яка містить: основні напрями розміщення ТРК з урахуванням диференційованого розвитку регіону; основні напрями рекреаційної спеціалізації адміністративних районів і деяких районних рекреаційних комплексів; основні напрями розміщення об'єктів капітального будівництва рекреаційного значення і довгострокові плани розвитку рекреаційних послуг, реалізація яких висуває відносно високі вимоги до регіональних умов та повинна здійснюватися на основі ринкових напрямів розвитку районів АР Крим.

Розробка довгострокової Концепції розміщення виробництва рекреаційних послуг має декілька етапів - від розробки аналітико-прогнозних основ (з урахуванням декількох варіантів) до орієнтувань, що передують розробці наступного планового документа. В процесі планування повинно забезпечуватися безперервне і комплексне поєднання центрального координуючого, галузевого і регіонального планування розміщення ТРК.

Доведено, що економіко-екологічне преференційне прогнозування розвитку рекреаційних територій повинно мати соціально-економічну оцінку стану рекреаційних ресурсів і розробку на її основі системи заходів щодо повного запобігання або максимального пом'якшення негативної дії ТРК на природне довкілля з урахуванням змін природно-ресурсного потенціалу і потреб у природних ресурсах.

Однією з основ економіко-екологічного преференційного прогнозування пропонується уточнення Концепції переходу АР Крим на модель стійкого розвитку, у якій необхідно конкретизувати задачі, напрями і умови переходу до стійкого розвитку, а також критерії ухвалення рішення і показники такого розвитку. Ці ключові позиції Програмного документа можуть бути орієнтирами при формуванні цільових функцій програм.

Зазначено, що планування розвитку рекреаційних територій - невід'ємна складова частина управління розвитком регіону, в тому числі за допомогою економіко-екологічного планування

Вплив структури ТРК на сукупну територіальну структуру громадського відтворення і зворотну її дію на розвиток сфер і галузей виробництва рекреаційних послуг потребують визначення довгострокових цілей і шляхів інтенсивного використання можливостей розміщення рекреаційних послуг. При цьому необхідно вирішити протиріччя між зростаючою динамікою виробництва рекреаційних послуг і рішеннями з розміщення рекреаційних комплексів, що розробляються на тривалу перспективу.

Для розв'язання цих задач як інструмент центрального планування має бути прийнята запропонована Концепція розвитку рекреаційних територій, що є основною складовою частиною Генеральної схеми розміщення ТРК (довгострокової концепції) і має головні задачі розвитку.

Ця Генеральна схема розміщення ТРК повинна містити:

1. Основні напрями розміщення ТРК з урахуванням диференційованого розвитку регіону. Це стосується інтенсифікації і подальшого формування сфер регіональної економіки, враховуючи орієнтування для галузевих рекреаційних систем. При цьому може йтися як про ланцюжки і системи виробництва рекреаційних послуг особливо тісно взаємопов'язаних рекреаційних галузей або груп підприємств, так і про окремі галузі.

2. Основні напрями рекреаційної спеціалізації адміністративних районів і деяких районних рекреаційних комплексів. Це стосується формування і подальшого розвитку регіональних рекреаційних структур у територіально-адміністративних утвореннях, а також раціонального використання рекреаційних ресурсів у районах, враховуючи зменшення ступеня їх деградації.

3. Основні напрями розміщення об'єктів капітального будівництва рекреаційного значення і довгострокові плани розвитку рекреаційних послуг, реалізація яких висуває відносно високі вимоги до регіональних умов. Для цього варто передбачати вжиття відповідних економіко-екологічних заходів, наприклад, цілеспрямовану реалізацію структури рекреації, що склалася, а також економію природних ресурсів.

4. Ці основні напрями, пов'язані з рекреацією, відповідають іншим задачам регіональної концепції розміщення ТРК. Особливо важливо передбачити довгострокові пропорції використання трудових ресурсів в умовах безробіття, будівельних потужностей за сферами виробництва рекреаційних послуг і адміністративно-територіальних утвореннях, а також формування взаємозв'язків розміщення ТРК і розвитку структури виробництва рекреаційних послуг.

Визначена структурна схема економіко-екологічного механізму розвитку ТРК, яка складена з урахуванням вимог комплексу наук про рекреацію і рекреаційне обслуговування громадян. Дослідження показують, що механізм економіко-екологічного розвитку на рівні галузі в цілому має три елементи рекреації: організацію, управління, економіку.

В окремий блок досліджень запропоновано виділяти рекреаційну політику держави і регіонів, що має механізм реалізації рекреаційної політики, рекреаційну стратегію і тактику. Виходячи з мети, задач даної стратегії пропонується розробити систему заходів щодо її реалізації, яка може передбачати:

нормативно-правову сферу діяльності;

організацію рекреаційної діяльності та управління економіко-екологічним розвитком рекреаційних територій;

сприяння розвитку матеріальної бази рекреації;

рекламно-інформаційне забезпечення просування вітчизняного рекреаційного продукту на внутрішньому і зовнішньому ринках;

кадрове забезпечення розвитку рекреації.

Доведено, що фінансове регулювання розвитку ТРК Кримського півострова має бути спрямоване не лише і не стільки на нарощування його пропускних здібностей, але й на значне поліпшення якості обслуговування, вдосконалення інфраструктури і забезпечення інших заходів зі створення умов для цивілізованого відпочинку. Також пропонується передбачити багатоступінчасту систему умов розміщення і лікування, що передбачає різні рівні сервісу і комфорту, у т. ч. і VIP-обслуговування. Підвищення рівня обслуговування, відповідного сучасним стандартам, дозволить збільшити приплив рекреантів, які потребують лікування і відпочинку, що благотворно позначиться на економіці АР Крим, надходженні грошових коштів у різні рівні бюджету.

Визначено, що у рамках фінансового механізму регулювання розвитку ТРК одним з важливих аспектів є фінансування маркетингових заходів, рекламно-інформаційного забезпечення, у т. ч.:

підготовка і видання базового пакету інформаційно-рекламних матеріалів про можливості рекреаційного ринку АР Крим;

участь в організації і проведенні найбільших міжнародних і вітчизняних виставок з реалізації рекреаційного продукту;

створення інформаційних банків цих курортних, туристських засобів розміщення, фірм, турів, маршрутів;

проведення рекламних кампаній у вітчизняній і зарубіжній пресі з метою формування образу регіону як території, сприятливої для рекреації, туризму.

Реальна підтримка інвесторів у вказаних вище формах може здійснюватися на основі спеціально розробленого, що підлягає до прийняття в АР Крим, законодавства.

Запропоновано методичні підходи оцінки ефективності управління землями природних територій, що особливо охороняються. Загальний ефект управління землями ТРК (економічний, екологічний, соціальний) визначається як сума ефекту від прямого використання, непрямого використання, існування ТРК і інформаційного забезпечення землекористування:

Е_уоопт = Е_прям + Е_опос + Е_існ + Е_інф,

де Е_прям - ефект від прямого використання території ТРК,

Е_опос - ефект від опосередкованого використання території ТРК,

Е_існ - ефект існування ТРК;

Е_інф - ефект інформаційного забезпечення управління землями ТРК.

Ефект від прямого використання ТРК можна визначити як суму наступних ефектів:

рекреаційного використання території;

використання продукції природних ресурсів (грязей, джерел тощо);

продукції “стійкого” полювання (без збитку для відтворення популяцій тваринного світу);

продукції “стійкого” рибальства;

побічної продукції лісу (грибів, ягід, горіхів).

При визначенні ефекту пропонується враховувати витрати на устаткування, послуги та інші транспортні витрати, а також на охорону ТРК.

Розрахунок еколого-економічного збитку від забруднення ТРК, що є інтегральною узагальнювальною оцінкою негативних наслідків проведення господарської діяльності, пропонується здійснювати як грошовий (вартісний) вираз усіх видів негативних наслідків забруднення природного довкілля, обумовлених певним видом діяльності.

Визначено рівні господарського навантаження на землі ТРК АР Крим, які перебувають під впливом оточення їх промислових і сільськогосподарських підприємств, автомобільних магістралей, численних рекреантів. Сумарний показник збитку містить вартість втрати основних ресурсів на даних площах (деревина, гриби, ягоди, рекреаційні ресурси), а також вартість витрат на відновлення масиву. Відновлення лісового середовища потребує не менше 70 років. Загальний економічний збиток від втрати лісів за період, необхідний для відновлення лісового середовища, становить до 1,7 млрд дол.

ВИСНОВКИ

У дисертації розв'язано важливе наукове завдання удосконалення еколого-економічного механізму управління територіальним рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів шляхом обґрунтування теоретико-методичних засад і розробки практичних рекомендацій в напрямі деталізації механізмів управління розвитком територіальних рекреаційних комплексів та визначення економічної ефективності управління землями вищезазначеного комплексу.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки та пропозиції:

1. Визначено основні економіко-екологічні принципи управління розвитком ТРК з урахуванням особливої ролі питань охорони навколишнього природного середовища в економічному розвитку рекреаційних комплексів, серед яких важливе значення мають наступні: принцип пріоритетності керуючих впливів, спрямованих на запобігання деградації рекреаційних ресурсів і негативних наслідків антропогенної діяльності; принцип досягнення збалансованості, динамічної рівноваги між підсистемами, що складають ТРК: економічної, соціальної й екологічної; принцип недопущення необоротних змін у навколишньому природному середовищі, природозбереження, пильного підходу до екосистеми; принцип ефективного використання ринкових відносин і чітке визначення їхнього місця і ролі в управлінській діяльності; принцип природозбереження під час усіх видів рекреаційної діяльності; принцип забезпечення екологічної безпеки й управління ризиком виникнення непередбачених екологічних ситуацій, небезпечних для населення регіону, природного середовища, рекреаційних об'єктів і ресурсів, та ін.

2. Проаналізовано сучасний стан туристично-рекреаційної діяльності Кримського півострова та виявлено, що проблемою сьогодення для більшості територій є закріплення відведених земель і винесення меж ОПТ в натуру, що дозволяє по-хижацьки використовувати ці території для дачного і капітального будівництва. Розглянуто систему природних і природно-антропогенних рекреаційних територій Криму, що знаходяться під охороною держави і поза нею, та їх роль у підтриманні екологічної рівноваги.

Аналіз стану навколишнього природного сердовища АР Крим показав, що основними групами чинників дії на ландшафтне і біорозмаїття є зміна водно-сольового режиму, механічний вплив, хімічний вплив, зміна едафонтогенної основи, забруднення, вторгнення і самозахоплення земель. Визначено основні заходи з вирішення екологічних проблем.

3. Обґрунтовано, що в основі економіко-екологічної стратегії розвитку територіальних рекреаційних комплексів АР Крим повинні лежати довгострокові цілі. Це перетворення регіонів України на такі, що динамічно розвиваються, забезпечують на основі розумного споживання рекреаційних особливо цінних ресурсів досягнення середньоєвропейських стандартів рівня життя місцевого населення і рекреантів. Запропоновано основні напрями та ідеї Стратегії розвитку територіальних рекреаційних комплексів із деталізацією стратегії розвитку та механізмів досягнення стратегічних і економіко-екологічних цілей, з урахуванням економіко-екологічних недоліків та формування конкурентного рекреаційного ринку.

4. Визначено методичні інструменти оптимізації планування і прогнозування економіко-екологічного розвитку рекреаційних територій та перспективи застосування лінійного програмування в управлінні розвитком ТРК. Розроблена розширена і деталізована матрична модель міжгалузевого балансу проведення послуг галузей регіонального рекреаційного комплексу.

Зазначено, що економіко-екологічне преференційне прогнозування розвитку рекреаційних територій повинне мати соціально-економічну оцінку стану рекреаційних ресурсів і розробку на її основі системи заходів щодо повного запобігання або максимального пом'якшення негативної дії ТРК на природне довкілля з урахуванням змін природно-ресурсного потенціалу і потреб у природних ресурсах. Однією з основ економіко-екологічного преференційного прогнозування пропонується розробка Концепції переходу АР Крим на модель стійкого розвитку, в якій необхідно визначити задачі, напрями та умови переходу до стійкого розвитку, а також критерії ухвалення рішення і показники такого розвитку.

5. Визначено структурну схему економіко-екологічного механізму розвитку ТРК, яка складена з урахуванням вимог комплексу наук про рекреацію і рекреаційне обслуговування громадян. Дослідження показують, що механізм економіко-екологічного розвитку на рівні галузі в цілому має три елементи рекреації: організацію, управління, економіку. В окремий блок досліджень запропоновано виділяти рекреаційну політику держави і регіонів, що має механізм реалізації рекреаційної політики, рекреаційну стратегію і тактику.

Доведено, що фінансове регулювання розвитку ТРК Кримського півострова має бути спрямоване не лише і не стільки на нарощування його пропускних здібностей, але й на значне поліпшення якості обслуговування, вдосконалення інфраструктури і забезпечення інших заходів зі створення умов для цивілізованого відпочинку. Підвищення рівня обслуговування, відповідного сучасним стандартам, дозволить збільшити приплив рекреантів, які потребують лікування і відпочинку, що благотворно позначиться на економіці АР Крим, надходженні грошових коштів у різні рівні бюджету.

6. Запропоновано методичні підходи оцінки ефективності управління землями територіальних рекреаційних територій. Загальний ефект управління землями ТРК (економічний, екологічний, соціальний) визначається як сума ефекту від прямого використання, непрямого використання, існування ТРК і інформаційного забезпечення землекористування. При визначенні ефекту пропонується враховувати витрати на устаткування, послуги та інші транспортні витрати, а також на охорону ТРК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Матвієнко А.В. Методичні підходи до оцінки ефективності й соціально-економічних наслідків розвитку територіальних рекреаційних комплексів / А.В. Матвієнко // Економічне самоврядування як основа соціально-економічного розвитку : зб. наук. праць ДонДУУ. -- Т. Х. -- Вип. 137. -- Донецьк : ДонДУУ, 2009. -- С. 115--124. -- (Серія “Економіка”).

2. Матвиенко А.В. Экономико-экологическое управление развитием территориальных рекреационных комплексов / А.В. Матвиенко // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України : зб. наук. праць ДонДУУ. -- Т. Х. -- Вип. 122. -- Донецьк : ДонДУУ, 2009. -- С. 212--220. -- (Серія “Економіка”).

3. Матвієнко А.В. Управління інвестиційною привабливістю рекреаційних територій / А.В. Матвієнко // Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища : зб. наук. праць ДонДУУ. -- Т. ЧЙ. -- Вип. 156. -- Донецьк : ДонДУУ, 2010. -- С. 214--223. -- (Серія “Економіка”).

4. Матвієнко А.В. Визначення екологічної ефективності управління землями територіального рекреаційного комплексу / В.Г. В'юн, А.В. Матвієнко // Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища : зб. наук. праць ДонДУУ. -- Т. ЧЙІ. -- Вип. 157. -- Донецьк : ДонДУУ, 2010. -- С. 208--216. -- (Серія “Економіка”).

5. Матвієнко А.В. Шляхи оптимізації економіко-екологічного розвитку територіальних рекреаційних комплексів / В.Г. В'юн, А.В. Матвієнко // Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища : зб. наук. праць ДонДУУ. -- Т. ЧЙІІ. -- Вип. 158. -- Донецьк : ДонДУУ, 2010. -- С. 217--225. -- (Серія “Економіка”).

6. Матвієнко А.В. Комплекс заходів щодо створення конкурентного українського турпродукту / А.М. Іванов, А.В. Матвієнко // “Бізнес-навігатор” МУБіП. -- 2010. -- №21.-- С. 47--51.

7. Матвієнко А.В. Використання кластерного аналізу для дослідження груп туристів - сільських рекреантів / А.М. Іванов, А.В. Матвієнко // “Бізнес-навігатор” МУБіП. -- 2010. -- №3(20).-- С. 44--50.

8. Матвієнко А.В. Методика визначення рекреаційного навантаження на охоронні території / А.М. Іванов, А.В. Матвієнко // Экономика и управление. --2010. -- №5. -- С. 82--86.

9. Матвієнко А.В. Обґрунтування просторово-територіальної організації рекреаційних територій / А.М. Іванов, А.В. Матвієнко, В.Г. В'юн // Економічний вісник національного гірничого університету. -- 2010. -- №2. -- С. 78--84.

Друковані праці наукових конференцій, інші видання

1. Матвієнко А.В. Основні напрями рекреаційної політики держави / В.Г. В'юн, А.В. Матвієнко // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции [“Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте - 2010”], (г. Одесса, 21-30 июня 2010 г.). -- Т. 2 : Транспорт, физика и математика, туризм и рекреация. -- Одесса : Черноморье, 2010. -- С. 79--81.

2. Матвієнко А.В. Економіко-екологічний механізм регулювання розвитку територіальних рекреаційних комплексів / В.Г. В'юн, А.В. Матвієнко // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции [“Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути их развития -- 2010”], (г. Одесса, 14-15 октября 2010 г.). -- Т. 1 : Транспорт, туризм и рекреация, физическое воспитание и спорт. -- Одесса : Черноморье, 2010. -- С. 61--63.

3. Матвієнко А.В. Фінансовий механізм розвитку територіальних рекреаційних комплексів / В.Г. В'юн, А.В. Матвієнко // Збірник матеріалів всеукраїнської наукової екологічної конференції [“Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики”], (Київ, 26-28 жовтня 2010 р.). -- Секція 2 : Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. -- С. 149--153.

4. Матвієнко А.В. Організація рекреаційної діяльності як фактор стабільності в охороні навколишнього середовища / А.В. Матвієнко // Збірник матеріалів VI Міжнародної конференції [“Стратегия качества в промышленности и образовании”], (Варна, Болгарія, 4-11 червня 2010 р.). --Секция 1 : Качество в промышленности. -- Т. І (2). -- С. 272--275.

5. Матвієнко А.В. Проблеми забезпечення екологічної стабільності землекористування в рекреаційних комплексах / А.В. Матвієнко // Збірник матеріалів VIІ Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених [“Молодість: освіта, наука, духовність”], (Київ, квітень 2010 р.). -- Розділ 14 : Природа, медицина, здоров'я. -- Частина ІІ. -- С. 479--481.

6. Матвієнко А.В. Планування розвитку територіального рекреаційного комплексу / В.Г. В'юн, А.В. Матвієнко // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Проблеми управління економічним потенціалом регіонів”], (Запоріжжя, 28 жовтня 2010 р.). -- Секція 1 : Потенціал регіону та управління його розвитком. -- С. 21--22.

АНОТАЦІЯ

Матвієнко А.В. Еколого-економічні механізми управління територіальним рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Міжнародний університет бізнесу і права, м. Херсон, 2011.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних і методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення еколого-економічних механізмів управління територіальним рекреаційним комплексом.

Доведено, що у цілях формування ефективної системи управління земельними ресурсами ТРК потрібне формування інтегрованого підходу до утворення природних територій, що особливо охороняються, і захисту прав власників земельних ділянок, орендарів, землевласників і землекористувачів.

Визначено основні економіко-екологічні принципи управління розвитком ТРК з урахуванням особливої ролі питань охорони навколишнього природного середовища у економічному розвитку рекреаційних комплексів.

Проаналізовано сучасний еколого-економічний стан АР Крим та визначено основні заходи з вирішення екологічних проблем. Обґрунтовано методичні інструменти оптимізації планування і прогнозування економіко-екологічного розвитку рекреаційних територій та перспективи застосування лінійного програмування в управлінні розвитком ТРК.

Запропоновано основні напрями та ідеї Стратегії розвитку територіальних рекреаційних комплексів із деталізацією механізмів досягнення стратегічних і економіко-екологічних цілей, з урахуванням економіко-екологічних недоліків та формування конкурентного рекреаційного ринку.

Розроблено методичні підходи щодо оцінки ефективності управління землями територіальних рекреаційних комплексів.

Ключові слова: управління, еколого-економічний механізм, територіальний рекреаційний комплекс, глобалізаційні процеси.

АННОТАЦИЯ

Матвиенко А.В. Эколого-экономические механизмы управления территориальным рекреационным комплексом в условиях глобализационных процессов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Международный университет бизнеса и права, г. Херсон, 2011.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методических положений и разработке приоритетных эколого-экономических механизмов управления территориальным рекреационным комплексом в условиях глобализационных процессов.

Определены основные эколого-экономические механизмы и принципы управления развитием территориальных рекреационных комплексов с учетом особой роли вопросов охраны окружающей природной среды в экономическом развитии рекреационных комплексов.

Проанализировано современное состояние туристическо-рекреационной деятельности Крымского полуострова, выявлены основные эколого-экономические проблемы и предложен комплекс мер по их решению.

Определены методические инструменты оптимизации планирования и прогнозирования экономико-экологического развития рекреационных территорий и перспективы применения линейного программирования развитием ТРК.

Предложена структурная схема экономико-экологического механизма развития ТРК, которая построена с учетом требований комплекса научных направлений о рекреации и рекреационном обслуживании граждан.

Обосновано, что в основе экономико-экологической стратегии развития территориальных рекреационных комплексов АР Крым должны лежать долгосрочные цели. Это превращение регионов Украины на такие, которые динамически развиваются, обеспечивают на основе рационального потребления рекреационных особенно ценных ресурсов достижение среднеевропейских стандартов уровня жизни местного населения и рекреантов. Предложены основные направления и идеи Стратегии развития территориальных рекреационных комплесов с детализацией механизмов достижения стратегических и экономико-экологических целей, с учетом экономико-экологических недостатков и формирования конкурентного рекреационного рынка, что будет способствовать формированию эффективного механизма управления рекреационным природопользованием, повышению уровня жизни населения, эффективному вхождению в мировой туристический и рекреационный бизнес.

Предложена Концепция развития рекреационных территорий с целью определения долгосрочных целей и путей интенсивного использования возможностей размещения рекреационных услуг. Эта Концепция должна содержать: основные направления размещения ТРК с учетом дифференцированного развития региона; основные направления рекреационной специализации административных районов и некоторых районных рекреационных комплексов; основные направления размещения объектов капитального строительства рекреационного значения и долгосрочные планы развития рекреационных услуг, реализация которых выдвигает относительно высокие требования к региональным условиям и должна осуществляться на основе рыночных направлений развития районов АР Крым.

Обосновано, что планирование развития рекреационных территорий ? неотъемлемая составная часть управления развитием региона, в том числе с помощью экономико-экологического планирования. Оно непосредственно примыкает к планированию сфер и отраслей рекреационного комплекса. Планирование экономико-экологического развития рекреационных территорий должно обеспечивать координированное развитие размещения не только сфер и отраслей рекреации, но и промышленности, сельского хозяйства, производства продовольственных товаров и т. д. в соответствии с развитием территориальной структуры региона и структур отдельных районов.

Определено, что экономико-экологическое преференциальное прогнозирование развития рекреационных территорий должно иметь социально-экономическую оценку состояния рекреационных ресурсов и разработку на ее основе системы мероприятий по полному предотвращению или максимальному смягчению негативного действия ТРК на естественную окружающую среду с учетом изменений естественно-ресурсного потенциала и потребностей в природных ресурсах. Одной из основ экономико-экологического преференциального прогнозирования предлагается разработка Концепции перехода АР Крым на модель устойчивого развития, в которой необходимо определить задачи, направления и условия перехода к устойчивому развитию, а также критерии принятия решения и показатели такого развития.

Разработаны методические подходы к оценке эффективности управления землями территориальных рекреационных комплексов.

Ключевые слова: управление, эколого-экономический механизм, территориальный рекреационный комплекс, глобализационные процессы.

ANNOTATION

Matvienko A.V. Ecoeconomical mechanisms of territorial recreational complex mamagement in the conditions of globalization processes. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of candidate of economic science on a speciality 08.00.06 - economy of nature management and environmental protection. - International University of Business and Law, Kherson, 2011.

The dissertation is devoted a substantiation of theoretic-methodical positions and working out of priority ecoeconomical mechanisms of territorial recreational complex management in the conditions of globalization processes. The basic ecoeconomic management mechanisms of territorial recreational complexes development taking into account a special role of questions of environment protection in economic development of recreational complexes are defined. The current condition of tourist-recreational activity of the Crimean peninsula is analyzed, revealed the basic ecoeconomical problems and it is offered a series of measures under their decision. Methodical tools of planning optimization and forecasting ecoecological development of recreational territories are defined. The basic directions of development strategy of territorial recreational complexes are offered. The methodical approaches of an estimation of territorial recreational territories lands management efficiency is offered.

Key words: management, the ecoeconomical mechanism, territorial recreational complex, globalization processes.

Размещено на Allbest.ru

...