Формування та розвиток мережевої економіки

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та розвиток мережевої економіки

Дзядук Тетяна Вікторівна

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Осецький Валерій Леонідович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Бажал Юрій Миколайович,

Національний університет “Києво-Могилянська академія”, завідувач кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук

Сацик Володимир Іванович,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

доцент кафедри політичної економії факультетів управління і управління персоналом та маркетингу

Захист відбудеться 10 червня 2011 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий 10 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук А. Д. Залєвська-Шишак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світова економічна система перебуває нині у переломній фазі, що обумовлено бурхливим розвитком нових технологій, завдяки яким значно спрощується і прискорюється процес передачі інформації. Індустріальна економіка поступово входить у нову економіку, для якої визначальним є виробництво, обробка і поширення інформації. Інформація як економічне благо має низку властивостей, пов'язаних із зміною форм організації виробництва, втратою колишнього впливу адміністративного управління при зміцненні самостійності кожної організаційної одиниці в процесі вирішення конкретних завдань. Докорінна відмінність властивостей традиційних економічних благ в інформаційному суспільстві, системи цінностей, посилення взаємозалежності та взаємодії економічних процесів під впливом глобалізації зумовлює істотні зміни у ринкових та конкурентних структурах, а отже, й інституційних правилах ринкової економіки.

В основу нової економічної системи покладено мережеві принципи організації та функціонування підприємницьких структур, що надають вагомі переваги в процесі реалізації потреб споживачів: дозволяють оперативно реагувати на зміну цих потреб і максимізувати їх задоволення.

Розвиток мережевої економіки на основі інформаційних технологій, інновацій, підвищення важливості орієнтації виробництва на вимоги споживачів якісним чином змінює умови функціонування господарюючих суб'єктів, обумовлює необхідність розвивати здатність підприємств реорганізовувати виробничі процеси, генерувати нові знання й упроваджувати їх у виробничу діяльність.

Дослідження впливу мережевої економіки на розвиток виробничої, економічної та соціальної інфраструктури, удосконалення та поширення мережевих інформаційних технологій є новим і надзвичайно актуальним завданням для економічної теорії. Становлення мережевого простору обумовлює появу нових можливостей для глобалізації підприємницької діяльності, перебудови традиційних зв'язків на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій, активізації нових форм економічних відносин, що сприяють ефективному управлінню, більш точному прогнозуванню економічної кон'юнктури, ефективному функціонуванню підприємств.

Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю розробки теоретичних і методологічних засад формування мережевої економіки, як сучасної економічної системи, що сприяє ефективному функціонуванню виробничих структур, в основу яких покладена концепція мережі - альтернативна організаційна форма класичним ієрархічним структурам.

Стан наукової розробки проблеми. Дослідження еволюційних процесів економічної системи, як основи для формування і розвитку мережевої економіки, представлені у працях Д. Белла, Ж. Бодрійяра, Р. Вайбера, Е. Гідденса, П. Друкера, М. Кастельса, А. Неклесса, О. Тоффлера, А. Турена. Вагомий внесок у дослідження даного питання зробили вітчизняні вчені-економісти, зокрема: В. Базилевич, А. Гальчинський, В. Геєць, Н. Гражевська, В. Іноземцев, П. Єщенко, А. Філіпенко, А. Чухно. Проблематиці мережевої економіки, зокрема мережевої організаційної форми підприємства, вагоме місце відводиться в роботах західних вчених: Дж. Вомака, Ф. Махлупа, А. Нормана, Р. Патюреля, М. Райсса, Й. Рюегг-Штюрма, Ф. Фукуями, Дж. Ходжсона. Значну увагу теорії та практиці інформаційно-мережевої економіки приділяють такі російські вчені, як: В. Бугорський, С. Дятлов, І. Мелюхін, В. Попов, Л. Пороховський, І. Стрелець та інші. Серед сучасних досліджень прикладних проблем нової інформаційної економіки та мережевих механізмів її розвитку слід виділити праці вітчизняних вчених Ю. Бажала, І. Беседіна, Г. Задорожньої, І. Козака, Б. Княк, С. Соколенка, В. Осецького та ін. Особливостями даних робіт є їх дискусійність, яка доповнюється різноманітністю й неоднозначністю застосовуваного понятійного апарату.

При цьому цілісне уявлення про процес формування мережевої економіки, змін організаційної та виробничої структури підприємства, з урахуванням специфіки мережевих принципів функціонування господарського механізму й особливостей вітчизняного ринкового середовища, ще не сформоване в економічній теорії. Це негативно позначається на розробці концепції мережевої економіки, визначенні шляхів переходу до неї, виявленні можливих переваг і загроз для національної системи господарювання.

Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних підходів до проблеми встановлення та розвитку мережевої економіки, особливостей цих процесів в умовах глобальних структурних трансформацій свідчить про об'єктивну необхідність подальшого дослідження даної проблеми. Окреслене коло проблемних питань зумовило вибір теми дослідження, побудови структури роботи, послідовність викладення матеріалу, мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної теми наукових досліджень кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за держбюджетною темою № 01БФ040-01 “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (державний реєстраційний номер 010U006977). Особистий внесок автора полягає в дослідженні теоретико-методологічних засад формування мережевої економіки, аналізі впливу використання мережеподібних принципів організації суспільного виробництва на економічні зв'язки та відносини, визначенні стратегії розвитку мережевої економіки в національному господарстві.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування методологічного інструментарію, адекватного процесам формування й розвитку мережевої економіки, розроблення теоретичних основ і практичних шляхів становлення її основ в умовах економічних трансформацій, посилення впливу мережевих структур на конкурентоспроможність національної системи господарювання в глобальному економічному середовищі.

Реалізація мети дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:

розкрити сутність мережевої економіки на основі аналізу праць представників різних шкіл економічної теорії й критичного осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;

визначити функціонально-структурні параметри мережевої економіки з метою класифікації видів мережевих структур;

обґрунтувати переваги та суперечності розвитку мережевих структур;

провести порівняльний аналіз формування мережевих структур у розвинених країнах та країнах із трансформаційною економікою з метою виявлення загальних і особливих характеристик розвитку мережевої економіки в різних умовах функціонування;

проаналізувати роль мережевих структур у розвитку економіки країни та виявити їх вплив на досягнення конкурентоспроможності;

здійснити економетричний аналіз діяльності підприємств у мережевих структурах і сформувати стратегію мережевих взаємодій в сучасній економіці; мережевий економіка трансформаційний

розробити модель оптимізації мережевих структур та взаємодій їх учасників з метою виявлення можливостей синергетичного ефекту.

Об'єктом дослідження є сукупність економічних та соціальних відносин, які виникають у процесі формування й розвитку мережевої економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи оптимізації взаємодій мережевих структур.

Методи дослідження. У дисертації застосовано ряд загальнонаукових і специфічних методів та підходів, що визначило концептуальну єдність роботи. Зокрема, метод аналізу і синтезу (для розкриття процесу становлення мережевої економіки та тенденцій її розвитку в сучасних умовах у різних країнах світу в розділі 2); історичного та логічного (для дослідження теоретичних поглядів на формування якісно нової економіки в розділі 1); метод наукової абстракції (для обґрунтування категоріального апарату та класифікації видів мережевих структур у розділі 1); індукції і дедукції (в процесі розкриття сутності мережевої економіки у розділі 1); методи графічного аналізу (для наочного відображення статистичного матеріалу, окремих теоретичних і практичних положень дисертації у розділах 1, 2, 3).

Інформаційну базу дослідження становлять дані інформаційно-аналітичних бюлетенів, монографії, наукові дослідження та статті вітчизняних і зарубіжних авторів, річні фінансові звіти провідних зарубіжних та вітчизняних компаній, аналітичні дані міністерств і відомств, матеріали науково-практичних конференцій опубліковані в пресі, спеціальних виданнях та розміщені в мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

запропоновано технологічну версію виникнення мережевої економіки як результату загального розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, посилення глобального характеру динамічного поширення інформації та нових знань, що зумовлюють зміну характеру людської діяльності й типів ресурсів. Аргументовано, що інформаційні ресурси, які залучаються в суспільне виробництво, забезпечують встановлення прямих і рівноправних зв'язків у процесі досягнення спільної мети й реалізації економічних інтересів учасників мережі;

здійснено аналіз сучасного стану мережевої економіки в Україні як початкового, для якого характерним є відокремлення незалежних підрозділів підприємств і налагодження між ними економічних відносин, в той час як у розвинених країнах формування мережевих структур знаходиться або на проміжному етапі, для якого характерне налагодження зв'язків між постачальниками і створення адхократичних структур, або на завершальному, зміст якого полягає у вдосконаленні обслуговування споживачів та інтелектуалізації пропонованих підприємством послуг. Ґрунтуючись на результатах порівняльного аналізу вітчизняних і провідних іноземних мережевих структур визначено загальну послідовність побудови мережевого підприємства;

удосконалено:

методологічні підходи до визначення змісту та структури сучасних механізмів встановлення мережевої організації суспільного виробництва на мікро- та макроекономічному рівні (готовність всіх суб'єктів до сприйняття і використання інформаційно-комунікаційних технологій), що дало можливість аргументувати пріоритетність дій держави при регулюванні процесів створення і функціонування мереж;

систематизацію теорій мережевої економіки та обґрунтовано внесок нової інституціональної економічної теорії, теорії галузевих ринків, неокласичної економічної теорії, еволюційної економічної теорії та теорії ресурсної залежності з метою конкретизації змісту, складових, суперечностей форм прояву мережевої економіки та мережевих структур;

моделювання оптимального розподілу фінансово-економічних ресурсів у процесі взаємодії мережевих структур, що дозволяє розробити сценарії формування ефективної структури мережевого підприємства, мінімізувати витрати виробництва та максимізувати прибуток, за рахунок перевищення нижньої межі привабливості за напрямком спільної діяльності;

набули подальший розвиток:

дослідження суперечностей формування та розвитку мережевої економіки, в основі яких знаходяться обмеження доступу до новітніх інформаційно-комп'ютерних технологій для різних суб'єктів мережевої організації як всередині кожної країни, так і у світовому інформаційному просторі й обґрунтовано пропозиції щодо розв'язання цих суперечностей у різних видах мережевих структур та у світовому економічному просторі;

характеристика впливу мережевих структур на національну та глобальну економіку, яка стосується таких аспектів, як подальше поглиблення суспільного поділу праці, відкритість і прозорість компаній, співробітництво та конкурентоспроможність, удосконалення корпоративних зв'язків на засадах спільних інтересів учасників мережевих структур, глибинні зрушення в традиційних механізмах “невидимої руки”.

Практичне значення одержаних результатів полягає у подальшому розвитку теорії мережевої економіки та обґрунтуванні рекомендацій щодо вдосконалення мережеподібних принципів організації підприємств. Наукові положення та висновки, сформульовані у дисертації, є методологічною основою подальшого розвитку теорії мережевої економіки. Зроблені в дисертаційній роботі теоретичні узагальнення можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо формування та розвитку мережевих принципів організації діяльності підприємств.

Основні теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використано:

Департаментом фінансово-економічного забезпечення промисловості Міністерства промислової політики України у процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів та пропозицій стосовно питання “Реалізація секторальної конкурентоздатності для України в умовах європейської інтеграції”, а також при опрацюванні проектів відповідних нормативно-правових актів (довідка № 01/2-1-1-410 від 10.08.2010 р.);

відділом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Поліпропілен-Україна” при розробці стратегії міжфірмової кооперації (довідка № 39-2-0-00/742 від 26.07.2010 р.);

Правлінням ЗАТ “СК “Укрпромстрах” при підготовці Програми стратегічного розвитку компанії на 2009 р. (довідка № 934 від 14.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною, одноосібно виконаною роботою, в якій розв'язано нове наукове завдання, що полягає у проведенні теоретико-методологічного аналізу проблем, суперечностей та закономірностей формування і розвитку мережевої економіки. Наукові положення, висновки й пропозиції, що містяться в дисертації, отримано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи доповідались на 8 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: “Україна: проблеми сучасних інтеграційних процесів” (м. Київ, 29-30 листопада 2007 року); “Конкурентоспроможність національної економіки” (м. Київ, 28-29 березня 2008 року); “Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (м. Кривий Ріг, 12-16 травня 2009 року); “Формування нового світового економічного порядку” (м. Тернопіль, 14-15 травня 2009 року); “Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики” (м. Харків, 21-23 травня 2009 року); “Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств” (м. Кривий Ріг, 21-22 травня 2009 року); “Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки” (м. Сімферополь, 4-6 червня 2010 року); “Освіта та наука в умовах глобальних викликів” (м. Сімферополь_м. Судак, 11-13 червня 2010 року).

Публікації. За основними результатами та висновками дисертаційної роботи опубліковано 15 одноосібних наукових праць загальним обсягом 4,74 д.а., з них 10 статей у наукових фахових виданнях (4,15 д.а.) та 5 публікацій за матеріалами конференцій (0,59 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 196 сторінках комп'ютерного тексту, що містить 6 таблиць, 26 рисунків і формули. Робота має 5 додатків. Список використаних джерел налічує 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зазначено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження системи мережевих структур у сучасній економіці” досліджено генезис концептуальних поглядів представників різних наукових шкіл на сутність мережевої економіки, що стало теоретичним підґрунтям аналізу сучасних процесів формування мережевих структур, виявлення їх переваг і суперечностей розвитку.

За результатами дослідження встановлено, що утвердження цивілізаційного світоглядного підходу дає можливість розкрити процеси формування теорії інформаційного суспільства, визначити риси його економічної системи, місце і роль нового фактору виробництва - інформації та знань. На основі використання ключових положень цієї теорії виникли різні визначення економіки сучасного суспільства: “постіндустріальне суспільство”, “постіндустріальна економіка”, “мережева економіка” та інші, породжені розвитком новітніх інформаційних технологій та глобалізацією.

В роботі зазначено, що існуючі уявлення про мережеву економіку відображають більшою мірою окремі форми її прояву, роль у підвищенні ефективності менеджменту, прогнозуванні ринкової кон'юнктури за рахунок особливої організації економічної інформації. Виявити сутнісні риси мережевої економіки, критеріальні ознаки видів мережевих структур можливо лише на основі аналізу основних теорій мережевої економіки.

Витоками концептуального з'ясування сутності мережевої економіки є теорії постіндустріального суспільства, трансформацій світової економіки, секторальної структури господарської системи, постіндустріальної економіки. Введення до наукового обігу термінів “інформаційне суспільство”, “інформаційна економіка” означало визнання ролі інформаційних технологій в економічному розвитку окремих країн і світового господарства. Важливою складовою теорії інформаційної економіки стало дослідження соціальних мереж, і передусім, мережевих благ, аналіз різних взаємодій між учасниками соціальної мережі. На основі мережевих досліджень поглиблюється науковий аналіз глобальних трансформацій в суспільстві та економіці. Визнано, що розвиток сучасних інформаційних технологій забезпечує матрично-мережевий, горизонтальний принципи інтеграції різнорідних типів економічної діяльності та знання. Виникаючі синергетичні ефекти містять в собі потужний потенціал соціальних взаємодій та появи співтовариств принципово нового типу. Проте, на думку автора дисертації, сучасна господарська система - це не лише інформаційна економіка, а, передусім, економіка знань, оскільки основною продуктивною силою розвитку є знання, а інформація лише сприяє їхньому засвоєнню людиною. Мережева економіка виступає організаційною складовою як інформаційної економіки, так і економіки, що заснована на знаннях.

Феномен утворення сучасних міжфірмових мереж розглядається в роботі у контексті нової інституціональної економічної теорії та її різновидів - теорії трансакційних витрат, теорії фірми, агентських відносин; теорії галузевих ринків; еволюційної економічної теорії; теорії ресурсної залежності; теорії глобалізації. Показано, що формування мережевої економіки супроводжується формуванням нового функціонального механізму здійснення господарської діяльності через систему інформаційних мереж, що створює можливості переходу до глобального постіндустріального суспільства. Узагальнення мегатрендів зародження та розвитку мережевих структур (табл. 1) дозволило зробити порівняння традиційної ринкової економіки та нової мережевої економіки.

Таблиця 1

Порівняльні характеристики традиційної ринкової та мережевої економіки

Сфера змін	Традиційна ринкова економіка	Мережева економіка
Форми управління та координації	Ринкове саморегулювання і державне (ієрархічне) регулю-вання та координація діяльності	Координація економічно рівно-правних прямих зв'язків
Фактори розвитку залежно від швидкості розповсюдження інформації	Краще працює в середовищі з низькою інформаційною проникністю економічного середовища	Краще працює в середовищі з високою інформаційною проникністю економічного середовища
Спосіб організації та ведення бізнесу залежно від використання інформації	Обмеження у використанні Інтернет-мережі для комунікації з партнерами, управління базою даних та укладання торгових угод	Перетворення ключових проце-сів підприємницької діяльності шляхом використання техноло-гій мережі Інтернет, набуття за рахунок цього реальних переваг

Джерело: Складено автором самостійно.

Дисертантом запропоновано новий методологічний підхід до розгляду мережевої організації економіки як домінуючого типу інформаційного суспільства, яке характеризується визначальною роллю інформації і знань у соціально-економічних процесах, в основі яких безперервні, систематизовані економічні відносини між учасниками суспільного виробництва, пов'язані з виробництвом і розподілом мережевих благ.

Доведено, що в умовах мережевої економіки відбувається певна модифікація дії закону попиту і пропозиції та, відповідно, дії ринкового механізму ціноутворення: середні витрати набувають стійкої знижувальної динаміки. Більшість товарів набуває якісно нових властивостей, які неможливі в традиційній ринковій економіці. Виникають так звані “мережеві товари”, споживча вартість яких підвищується зі зростанням обсягів продажу, а ціна забезпечує масовий попит на товар. Закон спадної граничної дохідності, який відображає зв'язок між витратами і результатами діяльності, трансформується в закон зростаючої граничної дохідності. Підкреслюється, що витрати на виробництво докорінно змінюють свою структуру, оскільки тепер левову частку цих витрат займають витрати на НДДКР, інновації з метою досягнення відповідності властивостей продукції потребам ринку.

Проведений аналіз мережевої економіки дозволив виділити форми організації мережевих структур - мережа, що формується навколо великої компанії; мережа компаній, близьких за масштабами; оболонкові компанії; віртуальні організації; кластери та ін. З переходом до глобально-інформаційної економіки в цих формах організації мережевих структур відбувається перехід від вертикально-бюрократичного до горизонтально-мережевого типу підприємства, якому притаманні: плоска ієрархія та менеджмент єдиної команди; результати вимірюються рівнем задоволення потреб покупців.

Незважаючи на переваги мережевої економіки, її формування й розвиток пов'язані із суперечностями. В роботі розкрито, що мережева організація порушує сформовані принципи ведення господарської діяльності, які не можуть бути надійним фундаментом для розвитку мережевих підприємств. Крім того, при формуванні мережевих структур перевага віддається спеціалізації і концентрації на ключових компетенціях, що суперечить сучасній орієнтації на багатопланову кваліфікацію учасників мережі, практично відсутні матеріальна та соціальна підтримка працюючих у мережі внаслідок відмови від класичних договірних форм трудових відносин, що веде до згортання підприємницької мотивації.

У другому розділі “Формування організаційно-економічного механізму мережевих структур національних економік” досліджуються практичні аспекти функціонування організаційно-економічного механізму мережевих структур національних економік.

Процес переходу від вертикальних бюрократій до горизонтальних корпорацій, який, на думку провідних його дослідників, вважається головним зрушенням в організаційній структурі економіки розвинених країн, став особливо проявлятися в 1990-х роках у ряді провідних американських компаніях. Флагманом переходу до нової корпораційної моделі стала компанія АТТ, яка у кінцевому рахунку створила те, що згодом було названо “порожньою корпорацією”, тобто такою, що спеціалізується на посередництві між фінансуванням, виробництвом і ринковими продажами на базі встановленої торговельної марки.

Дисертантом аргументовано, що за умов глобальної конкуренції, постійно змінюваного середовища та різної ринкової динаміки старі стратегії організації “згори-донизу” є недоречними, а інформація, яка надходить в конкретний час з конкретного місця, виступає вирішальним фактором конкурентних переваг. Інформаційні технології дозволяють своєчасно децентралізувати надходження такої інформації та інтегрувати її за допомогою гнучкої системи.

Горизонтальні корпорації, формуючи мережі, дають змогу дрібним і середнім фірмам контактувати з великими корпораціями, що дозволяє невпинно впроваджувати інновації та здійснювати адаптацію. Саме нові інформаційні технології відіграють тут важливу роль, даючи можливість, адаптивній моделі фактично працювати.

З метою виявлення переваг і відмінностей використання інформаційних технологій здійснено аналіз реорганізації структури горизонтальних корпорацій у провідних країнах світу, а саме: досліджується американський досвід, досвід фінської компанії Nokia та модель японських компаній, в основу якої покладено концепцію тойотизму. Аналіз основних організаційних моделей мережевих структур (американської, японської, європейської) дозволив автору розробити власні схематичні моделі, наголошуючи при цьому, що відмінність їх побудови залежить від рівня мережевої взаємодії учасників.

На основі аналізу й виділення основних етапів процесу побудови мережевих підприємств у розвинених країнах (Nokia та Siemens) і в Україні (корпорація “Богдан”) обґрунтовується авторська позиція стосовно того, що існують загальна послідовність і етапи побудови мережевої структури, згідно з якими український досвід відповідає початковій стадії формування мережевого підприємства.

Досліджуючи роль мережевих структур у розвитку економіки країни, автором встановлено, що в загальнотеоретичному плані з поширенням мережевих структур пов'язується сподівання на стабільно вище економічне зростання, обґрунтоване особливостями нової економіки.

Мережеві моделі організації господарських процесів дозволяють компаніям позбавитись тих сфер діяльності, які для них є не основними, делегувати їх здійснення іншим суб'єктам, тим самим заощаджуючи ресурси та зменшуючи витрати виробництва. Поряд із цим нова економіка спонукає до прискорення економічного зростання і тому, що її домінуючі технології діють щодо фактора праці скоріше як доповнювальні, ніж заміщувальні.

Перехід до мережевої економіки проявляється у проникненні інформаційних благ практично у всі галузі економіки, причому це стосується як затрат, так і випуску продукції. Особливо інтенсивно розвиваються ті сектори й галузі, які використовують нові інформаційні та комунікаційні технології. У традиційних економічних сферах інформаційні блага стають дедалі важливішим фактором витрат, зростає вміст інформації у кінцевих продуктах.

У дослідженні обґрунтовується положення про те, що формування мережевої економіки супроводжується переміщенням економічної активності з географічного до кіберпростору, а здійснення купівлі-продажу витісняється із сфери традиційних форм ринку до інтернет-мережі. Дисертантом обґрунтовано, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології підривають деякі глибинні властивості економіки, які роблять “невидиму руку” ринкової системи ефективним засобом для організації виробництва й розподілу продукції.

У третьому розділі “Тенденції розвитку мережевих структур в економіці України” удосконалено економіко-математичні методи аналізу діяльності малих підприємств у мережевих структурах, запропоновано класифікацію мережевих мікроекономічних взаємодій, розкрито оптимізацію економічного механізму мережевих взаємодій.

У дисертаційній роботі автор використовує методи фінансово-економічного аналізу, що базуються на концепції операційного (аналіз “Витрати - Обсяг - Прибуток”, CVP-аналіз (Cost - Volume - Profit)) та фінансового важелів. За допомогою методів фінансового аналізу ефекти мережевої структури малого промислового підприємства з іншими малими підприємствами можуть бути оцінені певним набором показників: зміна прибутку ; зміна запасу міцності (стійкості) підприємства ; зміна операційного важеля ; зміна величини рентабельності до власних засобів ; зміна інтегрального показника зв'язаної дії операційного і фінансового важелів .

Проведене автором системне дослідження мікроекономічних взаємодій об'єктів малого підприємництва довело, що їх слід розглядати як деякий процес, результат якого залежить як від дій суб'єктів (економічних агентів) цього процесу, так і від умов (дії) зовнішнього середовища. При цьому економічні агенти, що фігурують як різні господарські, виробничі, управлінські й інші самостійні одиниці, розглядаються як цілісні системи що мають вхід і вихід. До даних взаємодіючих систем входять малі підприємства. Процес їх мережевої взаємодії з іншими економічними агентами припускає зв'язки між виходом однієї або кількох систем і входом іншої (інших) систем. Цей процес може бути описаний і класифікований з використанням різних ознак (критеріїв) залежно від мети і завдань дослідження. Загальна класифікаційна система мережевих мікроекономічних взаємодій малих підприємств може бути представлена схемою (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1. Класифікація мікроекономічних мережевих взаємодій малих підприємств

Джерело: Cкладено автором за даними: Егорова Н. Е. Моделирование стратегии развития инновационно-ориентированных малых предприятий с использованием производственных функций / Н. Е. Егорова, С. Р. Хачатрян, Н. В. Королева // Микроэкономические предпосылки экономического роста. - М. : ЦЭМИ РАН, 1999. - C. 126.

Як випливає з наведеної схеми, тип стійких взаємодій належить до процесів, безпосередньо пов'язаних із формуванням найстабільнішої частини малого бізнесу, раціональної пропорції між великим і дрібним виробництвом і, врешті-решт, із становленням мережевого підприємництва як необхідного елемента ринкових відносин. Інша частина мережевих мікроекономічних взаємодій є мобільнішою, більш схильною до мінливості, зміни організаційних форм, готовності знову почати підприємницьку діяльність. Вона належить до трансформаційних процесів і найбільшою мірою відповідає за адаптивну складову малого бізнесу, його проникаючу здатність і динамічність.

Дослідження мережевих взаємодій виявило, що передумовами для утворення мережевих структур є: досягнення певного рівня концентрації кількості малих підприємств в тій або іншій сфері економіки; налагодження між малими підприємствами різного роду взаємозв'язків у процесі розв'язання загальних завдань і наявність певного рівня довірчих відносин між ними; вичерпання можливостей взаємодії з великими підприємствами з ряду напрямів діяльності; необхідність застосування низькозатратних способів функціонування малих підприємств в умовах слабої доступності фінансових і кредитно-інвестиційних ресурсів; наявність у кожного з підприємств способів більш раціонального використання виробничих й інших ресурсів за умови залучення в господарський процес нових учасників; чинники недостатньо сприятливого економічного середовища і відсутності необхідної державної підтримки, що стимулюють до консолідації малих підприємств проти агресивних зовнішніх дій і т. ін.

У роботі визначено, що процес оптимізації мережевих взаємодій пов'язаний з економічним симбіозом підприємств. Економічний симбіоз у результаті формування мережевої структури - це союз економічних суб'єктів, який припускає стійкий тип взаємодії, що приносить кожному з них економічну вигоду (ефект), яка формується в процесі їх функціонування. В основі такого оптимального поєднання завжди лежить очевидна взаємна вигода обох сторін: 1) великі підприємства вносять у функціонування малих відомий елемент стабільності та планомірності; вони визначають особливий мікроклімат функціонування малого бізнесу як своєрідний амортизатор дії ринкової стихії; 2) малі підприємства виконують частину функцій великих підприємств, концентруючись на питаннях збуту і постачання, розробці та впровадженні новацій, підвищенні якості виробів і т. ін.

В умовах України економічний симбіоз визначається більш широким спектром мети його учасників. Цільові установки умовно можна розподілити на дві групи: 1) необхідність раціонального поділу виробничо-економічних функцій підприємств і вдосконалення організації виробництва; 2) специфічна мета, зумовлена необхідністю виживання в складних умовах української економіки, що реформується.

У ході дослідження автором визначена необхідна умова стійкого існування мережевої структури в ринковому середовищі:

(1)

де wi - зниження трансакційних витрат i-го підприємства в результаті об'єднання;

сi - затрати i-го підприємства, пов'язані з його знаходженням у загальній структурі;

Щ - заданий деякий поріг стійкості мережевої структури до збурень зовнішнього середовища (що відображає, наприклад, прогнозовану середню величину її можливих втрат під впливом ринкової кон'юнктури);

Еі - емерджентний (синергетичний) ефект від мережевої структури.

Необхідна умова стійкого існування мережевої структури в ринковому середовищі: синергетичний ефект має покривати можливі збитки від коливань ринкової кон'юнктури.

Достатня умова стійкого функціонування малого підприємства в мережевій структурі описується наступним чином:

(2)

де - (поріг автономії), що характеризує середній розмір економічної вигоди i-го малого підприємства, за якої його перебування в мережевій структурі стає для нього привабливим.

Це означає, що величина додаткової вигоди має бути достатньою для кожного малого підприємства, що входить до складу мережевої структури. У разі невиконання хоча б однієї з цих умов (виходу хоча б одного підприємства з утвореного альянсу) мережева структура стає нестійкою і припиняє своє існування.

Під економічним механізмом формування синергетичного ефекту мережевих взаємодій розумітимемо такий к-й напрям спільної діяльності даних економічних агентів (малих підприємств), для якого виконується для кожного , де - поріг привабливості к-го напряму діяльності для i-го економічного агента:

, , (3)

де і - доходи і витрати за l-м способом взаємодії відповідно.

Дисертантом обґрунтовано, що реалізація економічного механізму забезпечує ефекти, які перевищують поріг мінімальної привабливості для кожного підприємства за даним напрямом спільної діяльності. При цьому сукупність економічних механізмів вважається системоутворюючою (що забезпечує економічний симбіоз економічних агентів), якщо виконуються необхідна і достатня умови економічного симбіозу. Тобто, сукупна дія економічних механізмів забезпечує, по-перше, необхідний поріг стійкості Щ, а по-друге, долає інерційний поріг автономії економічних агентів .

Залежно від виду ресурсів (способу взаємодії), що спільно використовуються, економічний механізм може мати декілька різновидів: а) організаційно-розподільний (сумісне використання оргтехніки, засобів зв'язку й обчислювальної техніки, штату секретарів-референтів і т. ін.); б) виробничо-розподільний (сумісне використання резервів матеріально-виробничих ресурсів і устаткування, що утворилися); в) інформаційно-розподільний (обмін інформацією про найвигідніші напрями роботи, ринки збуту і т. ін.).

В українських умовах найбільш поширені мережеві структури з нерозвиненими і слабкими взаємодіями. Набагато рідше зустрічаються мережеві структури з розвинутою системою взаємозв'язків. Причини цього полягають у тому, що, по-перше, через недосконалість законодавчої бази, яка регулює підприємницькі відносини, коло вирішуваних в них питань не завжди легітимний та юридично визначений; по-друге, такого роду об'єднання вимагають значно вищого рівня довіри взаємовідносин, якого за наявності загальної взаємної недовіри економічних агентів в умовах економічної кризи достатньо важко досягти. Саме тому більшість сучасних об'єднань українських малих підприємств, які відносяться за введеною нами класифікацією до розряду структур із розвинутою системою мережевих взаємодій, є такими умовно; їх взаємодії, як правило, мають однобічний характер і стосуються головним чином питань оптимізації оподаткування (фактично - реалізації стратегії “відходу” від податкового тягаря).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних уявлень щодо мережевої економіки і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо її формування й розвитку. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі загальні висновки теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:

1. Встановлено, що теорія мережевої економіки виникла в умовах нового етапу постіндустріальної економіки, як результат використання цивілізаційного світоглядного підходу до аналізу складних соціально-економічних процесів, напрацювань вчених щодо виявлення змісту і форм прояву теорії інформаційного суспільства, постіндустріальної економіки, теорії глобалізації, інституціональної економічної теорії, теорії “ресурсної залежності” та низки критичних теорій. Ці та інші теорії відображають структуроутворюючу роль інформації і знань в суспільному розвитку, переході до нового технологічного і господарського устрою, глобалізації економіки. Представники еволюційної економічної теорії, теорії галузевих ринків і теорії ресурсної залежності вбачають прагнення суб'єктів господарювання до створення мереж у необхідності забезпечення стійкого, стабільного розвитку фірми. Це пов'язано із самозапереченням ринкових регуляторів, переходу до системи інформаційних мереж.

2. Дисертантом аргументовано, що термін “мережева економіка” застосовується при характеристиці організаційної складової виробничого процесу в умовах формування як інформаційної економіки, так і економіки, що базується на знаннях. Мережева економіка виникла з появою виробничих мереж, до компетенції яких дедалі більшою мірою включається глобальне виробництво товарів і надання послуг. Сутність мережевої економіки полягає в домінуванні інформації і знань як визначальних виробничих ресурсів, які забезпечують взаємодію економічних суб'єктів з мінімальними витратами для спільної підприємницької діяльності, обміну ідеями або інформацією, що становить спільний інтерес. Виникнення мережевої економіки зумовлює поширення дії нового функціонального механізму здійснення господарської діяльності - не через ринкові регулятори, а через систему інформаційних мереж рівноправних і незалежних економічних суб'єктів.

3. Доведено, що формування мережевої економіки має певні переваги, а саме: адаптивність компаній до умов, що змінюються, швидка реакція на зміну кон'юнктури; концентрація діяльності компанії на пріоритетних галузях спеціалізації, на унікальних процесах; скорочення витрат, їхня раціональна структура і підвищення доходів; низький рівень зайнятості, виключення дублювання використання кваліфікованої робочої сили. Однак розвиток мережевої економіки супроводжується суперечностями: відсутня орієнтація на багатопланову кваліфікацію загального профілю, що призводить до посилення залежності господарюючих суб'єктів; мережева концепція порушує організаційні принципи сегментування, що властиві замкнутим організаційним одиницям, таким як венчурні підприємства; виникає надмірна залежність від кадрового складу, зростають ризики, пов'язані з плинністю кадрів; практично відсутні матеріальна та соціальна підтримка учасників мережі внаслідок відмови від класичних довгострокових договірних форм і звичайних трудових відносин; існує небезпека надмірного ускладнення, що випливає, зокрема, з різнорідності учасників компанії, неясності у відношенні членства в ній, відкритості мереж, динаміки самоорганізації, невизначеності в плануванні для членів мережі. Розв'язання цих суперечностей вимагає побудови особливого механізму управління, адекватного сутності мережевої економіки.

4. Встановлено, що поширеним прикладом застосування сучасних принципів мережевої організації господарського процесу є японські компанії, діяльність яких ґрунтується на використанні концепції тойотизму, яка передбачає створення густої мережі малих і середніх підприємств-субпідрядників, контроль за якістю продукції, перегляд відносин між керівництвом і робітниками, зміну статусу працівника, нову форму організації праці. Нові концепції управління підприємством (TQM, система збалансованих показників) є елементами загальної стратегії підприємства у мережевій економіці. В їх принципах закладені здебільшого нематеріальні фактори, такі як задоволеність клієнтів, співробітників, інновації, етичність бізнесу тощо. Успішне впровадження даних принципів дозволяє компанії не тільки максимізувати свою функцію корисності в поточному періоді, але й здатне приносити дивіденди в майбутньому.

5. Аргументовано, що процес побудови мережевого підприємства на вітчизняних підприємствах характеризує початкову стадію формування мережевого підприємства, що полягає в створенні незалежних підрозділів і налагодженні між ними економічних відносин. Процес побудови мережевого підприємства, характерний для розвинених країн, характеризує або проміжну стадію, що полягає в налагодженні зв'язків із незалежними постачальниками і створенні адхократичної структури, або заключну стадію створення мережевого підприємства, зміст якої полягає у вдосконаленні обслуговування споживачів та інтелектуалізації пропонованих підприємством послуг. Шляхом узагальнення досвіду різних компаній визначено послідовність побудови мережевого підприємства: 1) Оновлення команди топ-менеджерів; 2) Дивізіоналізація структури; 3) Концентрація на зростаючих видах бізнесу; 4) Віртуальна інтеграція незалежних постачальників; 5) Формування структури adhoc; 6) Віртуальна інтеграція незалежних сервісних підрозділів; 7) Інтелектуалізація послуг; 8) Виділення інжинірингового бізнесу.

6. Встановлено, що можливості мережевої економіки дозволяють оптимізувати бізнес-процес, що проявляється у таких аспектах: глобальний масштаб діяльності в плані відсутності кордонів, що проявляється в можливостях спілкування, комунікації між господарюючими підрозділами, постачальниками, клієнтами в будь-якій точці земної кулі, а національні кордони перестають бути бар'єром для ведення бізнесу; взаємодія внутрішньофірмового характеру і співпраця з іншими фірмами стає швидшою і дешевшою; можливість оптимізувати бізнес-процес шляхом делегування певних функцій господарського процесу іншим контрагентам і, як результат, - можливість економити власні ресурси, отримати доступ до інших ресурсів, яких не має в наявності у підприємства, зниження собівартості функцій, що делегуються; скорочення часу здійснення внутрішньофірмових трансакцій: гнучкіші форми організації й управління, швидкі переливи капіталу, міжорганізаційні зв'язки та підвищення інтенсифікації праці, - всі ці моменти спонукають прискорення виробничого процесу, причому швидкість реакції фірми є також мірилом її конкурентоспроможності, мірою її адаптивності до існуючих економічних процесів під впливом нових технологій та інформаційних зрушень; відбувається переміщення економічної активності з географічного до кіберпростору, а здійснення купівлі-продажу витісняється із сфери традиційних форм ринку до інтернет-мережі.

7. Економіко-математичні методи, що можуть застосовуватися для аналізу українських малих підприємств, які функціонують в умовах економічних реформ, наступні: методи імітаційного моделювання малих підприємств - описують мале підприємство у взаємодії з великим економічним об'єктом; оптимальні методи і підходи, що використовуються при аналізі проблеми оптимального розподілу кредитних і державних фінансових ресурсів між проектами розвитку малих підприємств з урахуванням ризиків; аналітичні методи дослідження діяльності малих інноваційно-орієнтованих підприємств. Методи операційного (економічного) і фінансового важеля є найбільш поширеними і поєднують в собі граничну простоту та ефективність, тобто якості, що роблять їх незамінними при експрес-аналізі господарського стану будь-якого підприємства, і, зокрема, малого підприємства.

8. Встановлено, що на базі великих підприємств реального сектора підприємницька діяльність найбільш часто виникає в таких формах: інтрапренерство (утворення невеликого, часто тимчасового колективу для реалізації деякої мети або під розробку деякої ідеї, необхідної для підвищення технічного рівня великого підприємства); інкубаторство (“вирощування” малої фірми, надання різної допомоги на етапах її становлення); форма сателіта (організація малих фірм-сателітів - різних дочірніх фірм, що зберігають “споріднені зв'язки” з “батьками”, утворення малих фірм, юридично самостійних, але економічно тісно залежних від корінної структури і т. ін.). Залежно від характеру взаємозв'язків між малими і великими фірмами визначається різновид новоутвореної мережевої структури:

а) “дипольна” (пара підприємств з домінуванням великого); б) “атомарна” (безліч незалежних малих фірм, що тяжіють до великої структури як до “ядра”);

в) “мережева” (мережа взаємозв'язаних малих підприємств, обслуговуючих велике виробництво); г) “корпоративна” (взаємодія кількох великих підприємств здійснюється через мережеву структуру малих фірм).

9. Аргументовано, що в українських умовах формування мережевої структури визначається більш широким спектром мети його учасників. Цільові установки умовно можна розділити на дві групи: 1) необхідність раціонального розподілу виробничо-економічних функцій підприємств і удосконалення організації виробництва; 2) специфічна мета, зумовлена необхідністю виживання в складних умовах української економіки, що реформується. Функціонування підприємства в мережевій структурі є доцільним, якщо виконуються умови: необхідна умова стійкого існування мережевої структури у ринковому середовищі: синергетичний ефект має покривати можливі збитки від коливань ринкової кон'юнктури; достатня умова стійкого існування мережевої кооперативної структури визначається “доцентровими силами”, що утримують малі підприємства в альянсі. Величина додаткової вигоди має бути достатньою для кожного малого підприємства, що входить до складу мережевої структури. У разі невиконання хоча б однієї з цих умов (виходу хоча б одного підприємства з утвореного альянсу) мережева структура стає нестійкою і припиняє своє існування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Дзядук Т. В. Мережева економіка як елемент формування сучасної світової господарської системи / Т. В. Дзядук // Економіка та держава. - 2008. - № 7. - С. 25-27. (0,40 д. а.)

Дзядук Т. В. Механізм формування мережевих структур у національній економіці / Т. В. Дзядук // Вісник Криворізького технічного університету. - 2009. - Вип. 23. - С. 305-308. (0,39 д. а.)

Дзядук Т. В. Кластер як засіб підвищення конкурентоспроможності національної економіки / Т. В. Дзядук // Економічний простір. - 2008. - № 20/2. - С. 51-58. (0,38 д. а.)

Дзядук Т. В. Застосування нових форм управління корпорацією за умов формування мережевої економіки / Т. В. Дзядук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2008. - № 2 (44). - С. 42-47. (0,49 д. а.)

Дзядук Т. В. Новий етап розвитку економічної системи: полігамність визначень / Т. В. Дзядук // Економічний вісник. - 2008. - № 4 (24). - С. 26-30.

(0,40 д. а.)

Дзядук Т. В. Сучасні підходи до організації корпорації: перехід від концепції фордизма до тойотизма / Т. В. Дзядук // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. - 2009. - Вип. 4. - С. 302-305. (0,41 д. а.)

Дзядук Т. В. Вітчизняна практика формування виробничої структури мережевого підприємства / Т. В. Дзядук // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія Економіка. - 2010. - № 8. - C. 212-218. (0,38 д. а.)

8. Дзядук Т. В. Позитивні та негативні ефекти формування мережевих підприємств / Т.В. Дзядук // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 10. - С. 36-38. (0,47 д. а.)

9. Дзядук Т.В. Основні концепції та еволюційні теорії мережевої економіки / Т. В. Дзядук // Агросвіт. - 2010. - № 13. - С. 38-41. (0,43 д. а.)

10. Дзядук Т.В. Мережева економіка та суперечності її прояву в умовах глобалізації / Т. В. Дзядук // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 16. - С. 42-48. (0,40 д. а.)

За матеріалами конференцій

11. Дзядук Т. В. Кластеризація як фактор підвищення конкурентоспроможності регіонів / Т. В. Дзядук // Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки і практики : міжнар. наук. - практ. конф., 21-23 трав. 2009 р. : тези доп. - Харків : ХНЕУ, 2009. - С. 75-76. (0,10 д. а.).

Дзядук Т. В. Трансформація організаційної моделі корпорації в сучасних умовах / Т. В. Дзядук // Формування нового світового економічного порядку : міжн. наук. конф., 14-15 трав. 2009 р. : тези доп. - Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - С. 45-47. (0,12 д. а.)

Дзядук Т. В. Мережеве підприємство як форма оптимізації організаційної структури господарської одиниці / Т. В. Дзядук // Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств : всеукр. наук.-практ. конф., 21-22 трав. 2009 р. : тези доп. - Кривий Ріг : КЕІ КНЕУ, 2009. - С. 54-56. (0,14 д. а.).

Дзядук Т. В. Мережа як сучасний напрямок розвитку організаційної структури підприємств: переваги й недоліки / Т. В. Дзядук // Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки : міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 черв. 2010 р. : тези доп. - Сімферополь-Судак, 2010. - С. 76-78. (0,12 д. а.).

...