Інформаційні потоки: політекономічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький національний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

Інформаційні потоки: політекономічний аспект

Єлісєєнко Наталя Олександрівна

Донецьк 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор Пенькова Інеса Вячеславівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Наливайченко Світлана Петрівна, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету імені

В. Гетьмана Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Сімферополь);

кандидат економічних наук, Бєліч Андрій Володимирович, Краматорська філія публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», директор (м. Краматорськ).

Захист дисертації відбудеться “29” березня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: вул. Челюскінців, 198-а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83001).

Автореферат розісланий “28” лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.С.Овечко

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток соціально-економічних відносин в сучасних умовах постійного вдосконалення інформаційно-комунікаційної інфраструктури є одним з основних процесів, що впливають на трансформацію економічних відносин в напрямку створення інформаційного суспільства. При цьому інформація може виступати як товар і як чинник, що формує кон'юнктуру ринку. Таким чином, на сучасному етапі розвитку суспільства економічні відносини розвиваються на основі інформаційної взаємодії між їх учасниками, що обумовило потребу в дослідженнях інформаційної економіки з позиції економічної теорії.

Про інтенсифікацію руху інформаційних потоків в сучасних економічних відносинах свідчить підвищення ролі нових технологічних процесів, які впроваджуються у ринковому середовищі. Так, у період 2007-2009 рр. спостерігалося збільшення кількості впроваджень нових технологічних процесів з 1419 до 1893 і зростання показників опанування виробництва нових видів продукції з 2526 до 2685 найменувань. Ці дані відбивають тенденції посилення впливу інформаційних потоків на процеси життєдіяльності і економічні відносини сучасного суспільства, які розвиваються у напряму формування інформаційної економіки.

Дослідження засад інформаційної економіки здійснюють такі іноземні та вітчизняні вчені, як Д.Белл, З.Бжезинський, Е.Віннер, В.Геєць, Дж.Гелбрейт, В.Дементьєв, П.Друкер, В.Іноземцев, Г.Кан, М.Кастельс, М.Маклюен, Й.Масуда, Ф.Махлуп, Т.Меркулова, І.Мелюхін, М.Моїсеєв, Р.Нижегородцев, С.Нора, І.Пенькова, Ю.Пивоваров, М.Порат, Д.Рісмен, П.Садлер, Т.Стоуньєр, Д.Тапскот, Е.Тоффлер, В.Трапєзніков, А.Урсул, Ю.Хаяші, О.Чаусовський та ін. Такі вчені, як Ф.Агійон, Р.Барро, Т.Веблен, Р.Вишні, Дж.М.Кларк, Дж.Р.Коммонс, К.Мерфі, У.Мітчелл, П.Ромер, У.Ростоу, Р.Солоу, Е.Фелпс, Р.Харрод, Е.Хансен, А.Чухно обґрунтували роль НТП в економічних процесах, що започаткувало дослідження феномена інформації в економічному зростанні країни, що постало основою для побудови ряду фундаментальних моделей економічного зростання. А.Бентлі, К.Вікселль, С.Дятлов, Р.Коуз, Р.Нельсон, Д.Норт, М.Олсон, Г.Саймон, О.Уільямсон, С.Уінтер, та ін. висвітлили соціальні нюанси взаємодії економічних агентів та вплив інформації на ефективність їх взаємодії.

Проте в цих роботах недостатньо повно відображено деякі положення інформаційної економіки відносно впливу інформаційних потоків на економічні відносини сучасного суспільства. Технологічна база інформаційних потоків безперервно вдосконалюється і дозволяє виділити інформацію, якою оперують економічні агенти, в окрему категорію для дослідження її ролі в економічних процесах, що обумовлює доцільність визначення понять «інформаційний потік» та «інформаційно-економічний обмін», вивчення їх ролі в економічних відносинах та визначення впливу на процес функціонування економічної системи.

Таким чином, наукове завдання виявлення теоретико-методологічних засад руху інформаційних потоків на основі аналізу інформаційно-економічного обміну в політекономічному аспекті і, відповідно, тема дисертації є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках державних бюджетних тем відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету № М1-07 «Національна економіка: теорія, методологія, основи викладання» у 2007 р., в рамках якої обґрунтовано методологічні основи дослідження інформаційних потоків в національній економіці, і № Н-8-10 «Управління фінансово-економічною безпекою національної економіки» (номер державної реєстрації 0110U002830) у 2009 р., внесок в яку здобувача полягає в обґрунтуванні ролі, яку інформаційні потоки та інформаційно-економічний обмін відіграють в управлінні безпекою національної економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вирішення актуального наукового завдання визначення теоретико-методологічних засад руху інформаційних потоків на основі аналізу інформаційно-економічного обміну у політекономічному аспекті.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішено наступні завдання:

проаналізовано теорію інформаційної економіки як основу дослідження інформаційних потоків;

виявлено вплив інформаційних потоків на економічне зростання держави, а також чинники, що визначають їх рух;

визначено суб'єкти інформаційно-економічного обміну та напрями руху інформаційних потоків;

розроблено модель руху інформаційних потоків в економічних відносинах за етапами інформаційного циклу з урахуванням об'єктивних передумов та його напрямів;

визначено функціональну роль держави в перерозподілі інформаційних потоків;

сформульовано критерії ефективності інформаційно-економічного обміну і тенденції руху інформаційних потоків у міжнародному економічному просторі;

виявлено проблеми інтеграції України в міжнародне інформаційне суспільство та запропоновано шляхи щодо їх подолання;

розроблено імітаційну модель руху інформаційних потоків на різних етапах економічних відносин.

Об'єктом дослідження є процес руху інформаційних потоків, що циркулюють в рамках інформаційно-економічного обміну як складової економічних відносин.

Предметом дослідження є відносини, що виникають між економічними агентами в процесі інформаційно-економічного обміну.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері інформаційної економіки. Зокрема використані: системний та історичний підходи (в аналізі ролі інформації в ході еволюції економічних відносин і при виділенні стадій інформаційного циклу); абстрактно-логічний і графічний методи (при визначенні особливостей інформаційно-економічного обміну в умовах різних ринкових структур і при побудові імітаційної моделі руху інформаційних потоків); системний аналіз (при вивченні впливу НТП на еволюцію соціально-економічних та політичних парадигм і при визначенні ключових факторів, що визначають особливості інформаційно-економічної взаємодії між економічними агентами).

Інформаційною базою для дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, монографічні та дисертаційні роботи зарубіжних і вітчизняних вчених, офіційні статистичні дані, матеріали міжнародних і українських конференцій та семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання визначення політекономічних засад руху інформаційних потоків в рамках економічних відносин.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

Вперше:

розроблено концепцію економічних відносин циклічності і координації руху інформаційних потоків від формування масивів даних до згасання інформаційних імпульсів, на підставі якої визначено передумови руху інформаційних потоків, їх напрямки та учасники інформаційно-економічного обміну, що дозволяє знизити альтернативні витрати у ринкових відносинах;

побудовано імітаційну модель руху інформаційних потоків на різних етапах економічних відносин, що дозволяє підвищити ефективність економічних відносин залежно від етапу інформаційного циклу та розширити базу економічного прогнозування.

Удосконалено:

методологію дослідження виробничих відносин, що виникають між учасниками інформаційно-економічного обміну під впливом НТП в умовах ідеальних і реальних ринкових структур (монополія, олігополія, ринок недосконалої конкуренції), що дозволяє виробнику знизити транзакційні витрати у процесі ціноутворення на різних ринках товарів і послуг.

Дістала подальшого розвитку:

методологія дослідження ринку пропозиції, яка була застосована в дослідженні особливостей інформаційно-економічного обміну як складової економічних відносин в умовах монополії, олігополії і ринку недосконалої конкуренції, що дозволяє визначити суб'єкти, напрями та інтенсивність руху інформаційних потоків, а отже, надає виробникові змогу розробки стратегії ринкової поведінки та прогнозування економічного ефекту від інформаційно-економічного обміну.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведені до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Їх можна вважати підставою для подальшого розвитку нового напрямку наукових досліджень в економічній теорії. Розроблені в дисертації підходи й отримані результати створюють методичну базу для вдосконалення процесу руху інформаційних потоків в економічних відносинах.

Практичне значення результатів дисертації підтверджено відповідними довідками про їх впровадження в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Результати дослідження використовуються при викладенні економічних дисциплін бакалаврам та магістрам економічних спеціальностей у Донецькому національному технічному університеті.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. У них викладено авторський підхід до вирішення наукової задачі визначення теоретико-методологічних основ руху інформаційних потоків на підставі аналізу механізму інформаційно-економічного обміну. Всі публікації з теми дослідження підготовлені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати досліджень, що містить дисертація, викладені автором на науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах: Четвертій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика економіки й підприємництва» (Алушта, травень 2009), Міжнародній науково-практичній конференції вчених і фахівців «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (Сімферополь, травень 2009), Міжнародному науково-практичному бізнес форумі «Бізнес і наука: вектори співпраці» (Партеніт, травень 2009).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 роботах, у тому числі 5 статей - у фахових виданнях, і 3 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій - 2,7 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 144 найменувань та додатку. Основний текст викладено на 184 сторінках тексту, що містить 29 таблиць і 17 рисунків.

2. Основні положення дисертаційної роботи

економічний національний інформаційний потік

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет, методологію дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних у роботі результатів.

У першому розділі - Теоретико-методологічні аспекти дослідження інформаційних потоків - проведено аналіз наукових концепцій еволюції соціально-економічних відносин від індустріального до інформаційного суспільства, обґрунтовано методологію дослідження інформаційних потоків, а також їх місце і роль, яку вони відіграють у різних моделях економічного зростання.

Дослідження іноземних і вітчизняних авторів у напрямку інформаційної економіки були покладені в основу формування методологічної бази дисертації і стали базою для обґрунтування головних теоретико-методологічних положень дослідження.

Першою посилкою дослідження є визначення місця і ролі інформаційних потоків у різних типах економічного зростання, що відкриває перспективу для виявлення їх сутності, а також закономірностей їх впливу на економічну діяльність учасників інформаційного обміну.

Другою посилкою служить визначення основних ініціюючих чинників та напрямків руху інформаційних потоків і характеристик учасників транзакцій як суб'єктів інформаційного обміну, що дозволяє проаналізувати вплив інформаційних потоків на учасників транзакцій в процесі їх взаємодії.

Третьою посилкою є дослідження середовища та періодичності руху інформаційних потоків, а саме - встановлення соціально-економічних закономірностей взаємодії учасників інформаційного обміну та впливу на них результатів руху інформаційних потоків.

Четвертою посилкою стало виявлення механізмів руху інформаційних потоків, що може бути використано як база для виявлення процесу переходу інформаційного обміну в інформаційно-економічний у результаті впливу інформаційних потоків на отримання економічної вигоди та додаткових благ.

П'ята посилка полягає в побудові імітаційної моделі руху інформаційних потоків під впливом соціально-економічних відносин і процесів.

Інформаційний обмін можна розглядати як процес, що складається з послідовності етапів.

Перший етап: один або група учасників (відправник) обробляє невпорядковану інформацію і формує з неї масив даних таким чином, щоб інший учасник (одержувач) інтерпретував їх відповідно до очікувань відправника. Масивом даних пропонується вважати упорядковану відправником і доступну розумінню одержувача інформацію.

Другий етап: відправник направляє масив даних одержувачу за допомогою узгодженого з ним каналу, тобто одного або кількох технічних засобів для здійснення передачі масиву даних.

Третій етап: одержувач інтерпретує отриманий масив даних.

Четвертий етап: одержувач інформує відправника про результати інтерпретації отриманого масиву даних.

Відповідно, об'єктом інформаційного обміну є невпорядкована інформація, сформована в масиви даних, а його учасниками - відправник та одержувач.

Таким чином, під інформаційним потоком розуміється інформація, сформована відправником у масив даних та відправлена узгодженим суб'єктами інформаційного обміну каналом.

Отримання учасниками інформаційного обміну економічної вигоди в результаті руху інформаційного потоку розглядається як одна з умов існування інформаційно-економічного обміну між ними. У цьому випадку процеси формування, спрямування і руху інформаційних потоків є послідовними етапами встановлення і розвитку економічних відносин між учасниками інформаційно-економічного обміну.

У якості бази для вивчення факторів і напрямів, механізмів і тенденцій руху інформаційних потоків були розглянуті роботи представників неокейнсианства, неокласицизму, інституціоналізму, неоінституціоналізму, еволюційної та інформаційної економіки, постіндустріалізму і конституційної економіки. Їх концепції дозволяють зробити висновок, що на формування, рух і результативність інформаційних потоків впливають наступні чинники: накопичене суспільством знання, його культурні досягнення, інновації та патенти, суб'єктивні знання окремих індивідів, що складають соціум, рутина як упорядкована послідовність соціально і економічно ефективних дій (рис. 1):

Таким чином, концепцією дослідження пропонується вважати формування і рух інформаційних потоків під впливом виробничих, культурних, соціально-політичних та економічних відносин між членами суспільства.

Рис. 1 Концепція економічних відносин циклічності і координації руху інформаційних потоків

У другому розділі - Інформаційно-економічний обмін як складова інноваційного розвитку - визначено об'єктивні передумови руху інформаційних потоків, суб'єкти та напрямки інформаційно-економічного обміну, позначено функції і напрями впливу держави на перерозподіл інформаційних потоків, а також встановлено інформаційну циклічність руху інформаційних потоків.

Процес руху інформаційних потоків в рамках традиційних економічних відносин розглянуто як результат впливу досягнень НТП. На цій підставі виявлена аналогічна економічній інформаційна циклічність, а також визначено передумови руху інформаційних потоків.

Цикл формування та руху інформаційних потоків складається з послідовності етапів:

1 етап - процес аналізу інформації;

2 етап - вихід інформації за межі проектно-дослідного середовища та придбання галузевого значення;

3 етап - вдосконалення на базі дефектології;

4 етап - перехід інформаційних потоків з техніко-економічного до економічного простору;

5 етап - інформаційні потоки утворюють ланцюг інформаційно-економічного обміну;

6 етап - збільшення інтенсивності руху інформаційних потоків в ході інформаційно-економічного обміну.

7 етап - зниження інтенсивності інформаційно-економічного обміну;

8 етап - стагнація процесу інформаційно-економічного обміну;

9 етап - згасання інформаційних імпульсів.

1' етап - зміна напрямку руху інформаційних потоків.

Таким чином, інформаційні імпульси, що передаються в ході етапів інформаційного циклу, мають тенденцію до поступового послаблення, зумовленого тривалим виробництвом нової інформації на базі переробки наявної і подальшої неможливості виробництва принципово нової інформації в контексті поточної процесу господарської діяльності. Це може відбуватися через скінченність варіантів інтерпретації однорідної інформації.

Передумови руху інформаційних потоків в економічному просторі представлені у вигляді схеми взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів (рис. 2):



Рис. 2 Передумови руху інформаційних потоків

Таким чином, процес руху інформаційних потоків може породжуватися інноваціями, конкуренцією, інвестиціями, системою освіти і НДДКР. Ці передумови є наслідком НТП, оскільки одним із проявів НТП прийнято вважати інновації, впровадження яких у виробничу діяльність вимагає інвестування, що є матеріальною базою для здійснення НДДКР. У свою чергу, НДДКР як цілеспрямована діяльність зі створення інновації пов'язана з боротьбою фірм за монопольну ренту від використання інновації, тобто з конкуренцією. Зважаючи на потреби фірм у фахівцях, здатних професійно оперувати наростаючою кількістю нової інформації, доцільно включити в цю схему систему освіти як інститут, що забезпечує отримання первинних знань і навичок.

Розгляд економічних відносин через призму обміну інформацією дозволяє припустити, що їх учасниками є економічні агенти, чиї дії з обміну інформацією можуть бути обумовлені прагненням до задоволення економічних інтересів. Якщо розглядати ціну на товар в якості інформаційного потоку, то інформація про процес взаємодії попиту і пропозиції є масивом даних, що формується на першій стадії циклу інформаційно-економічного обміну.

Рух інформаційного потоку від споживача до виробника відбувається поетапно: споживач (відправник) передає на ринок інформацію про свій намір придбати товар; виробник (одержувач) зчитує інформацію, що надійшла на ринок, а потім на її підставі і на підставі даних про свій виробничий потенціал формує інформаційний потік у вигляді ціни на продукт, забезпечуючи тим самим зворотний зв'язок. При цьому ринок як відкрита система, передбачає наявність доступу до цієї інформації у всіх учасників інформаційно-економічного обміну. Інформаційно-економічний обмін між споживачем і виробником проходить всі етапи інформаційного циклу і завершується формуванням нового інформаційного потоку на підставі даних, згенерованих в ході попереднього циклу інформаційно-економічного обміну. Процес руху інформаційних потоків на ринку постійно повторюється і може бути представлений схематично (рис. 3):

Рис. 3 Циркуляція інформаційних потоків на ринку

У якості приватних випадків описаної вище схеми пропонується розглянути процес руху інформаційних потоків між виробником і споживачем в рамках ідеальних моделей - на монополістичному, олігополістичному ринках, а також реальної моделі - ринку недосконалої конкуренції. При цьому в умовах перманентного інформаційно-економічного обміну виробник і споживач можуть бути одночасно відправником та одержувачем інформації, а будь-який з видів ринку - служити банком даних для його учасників.

1. Монополістичний ринок.

Процес обміну інформацією між фірмою-монополістом і споживачем носить односторонній характер, оскільки домінуюча позиція фірми-монополіста припускає незалежне встановлення ціни на товар і слабко піддається коригуванню з боку споживача (рис. 4).



Рис. 4 Рух інформаційних потоків в рамках монополістичного ринку

При монополії зворотний зв'язок відсутній, так як встановлена ціна не може бути оскаржена через унікальність даної продукції. Звідси випливає висновок про асиметрію інформаційних потоків. Тобто їх рух має односторонню інтенсивність і максимізує прибуток одного з учасників (монополіста) і мінімізує прибуток іншого.

2. Олігополістичний ринок.

Олігополістичний ринок, характеризується одночасним здійсненням інформаційно-економічного обміну між споживачем і виробником, з одного боку, і між двома виробниками (фірмами-олігополістами) - з іншого (рис. 5):

3. Ринок недосконалої конкуренції.

Інформаційні потоки в умовах недосконалої конкуренції рухаються в двосторонньому напрямку, оскільки безліч економічних агентів на ринку припускає наявність постійно зростаючого обсягу гетерогенної інформації, яка потребує поточного коригування як з боку споживача, так і з боку виробника.

Рис. 5 Рух інформаційних потоків в рамках дуополії

З рис. 6 випливає, що споживачі формують різні масиви даних про свої уподобання в інформаційні потоки, які після їх спрямування передаються на ринок у вигляді глобального інформаційного потоку - попиту. Після зчитування цієї інформації з ринку виробники інтерпретують її і формують нові інформаційні потоки, що зливаються в масив даних про ціну і обсяг виробництва, який після його спрямування трансформується в інформаційний потік - пропозиція. Пунктирні лінії позначають відмінності в інтерпретації одержувачем вхідної інформації, що відбувається в силу відмінностей у специфіці виробництва і споживання.

Рис. 6 Рух інформаційних потоків у рамках ринку недосконалої конкуренції

Таким чином, об'єднання результатів аналізу перелічених схем руху інформаційних потоків свідчить про те, що в якості учасників інформаційно-економічного обміну виділені споживач і виробник. Різноманіття ринкових систем, що діють на сьогоднішній день, обумовлює доцільність регулювання відносин з руху інформаційних потоків для забезпечення справедливості та правомірності інформаційно-економічного обміну. Це свідчить про наявність третього суб'єкта інформаційно-економічного обміну - держави.

З одного боку, держава може виступати як споживач та/або як виробник на ринку - в такому випадку процес руху інформаційних потоків може бути більш прозорим, оскільки наявність більшого обсягу влади у порівнянні з іншими суб'єктами інформаційно-економічного обміну дозволило б йому з максимальною ефективністю інтерпретувати отриману на ринку інформацію, тобто в даному випадку держава виступала б як homo economicus.

З іншого боку, в разі втручання в економічні процеси (наприклад, за допомогою антимонопольного законодавства) держава змушена здійснювати також регулювання руху інформаційних потоків. Ці функції реалізуються або шляхом накладання обмежень на присвоєння монопольної ренти від використання нововведення, або шляхом нігілювання права інтелектуальної власності, що свідчить на користь відособленої позиції держави щодо інформаційно-економічного обміну. У такому випадку держава може бути представлена в якості третього суб'єкта інформаційно-економічного обміну - регулюючого органу.

З точки зору реалізації регулюючої та контролюючої функції сферу діяльності держави слід розглядати через призму контролю та регулювання інформаційних відносин та обігу інформації в широкому її розумінні.

Першим напрямком впливу держави на процес перерозподілу інформаційних потоків пропонується вважати якість інформаційних потоків при інформаційно-економічному обміні, а функцією, що держава здійснює в рамках перерозподілу інформаційних потоків, - контроль якісної складової інформаційних потоків при проходженні ними етапів інформаційного циклу.

Другим напрямом участі держави в процесі перерозподілу інформаційних потоків є безпека інформаційно-економічного обміну, а функцією, що держава здійснює в рамках перерозподілу інформаційних потоків, - забезпечення інформаційної безпеки інформаційно-економічного обміну.

Здійснення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки може бути розглянуто з точки зору спрямування інформаційних потоків в ході інформаційно-економічного обміну, що можна інтерпретувати як третій напрямок діяльності держави з перерозподілу інформаційних потоків.

Наступним напрямком, що задає вектори інформаційної політики держави, є контроль за функціонуванням каналів розподілу інформації. Виходячи з цього, четвертою функцією держави з перерозподілу інформаційних потоків пропонується вважати забезпечення ефективного функціонування ключових каналів розподілу інформації, яке знайшло відображення в сукупності законодавчих актів, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Розділ третій - Україна в міжнародному інформаційно-економічному обміні - присвячений визначенню тенденцій міжнародного руху інформаційних потоків, пошуку шляхів вирішення проблем інтеграції України в міжнародну інформаційну спільноту, а також побудові імітаційної моделі руху інформаційних потоків через етапи інформаційного циклу.

Національні інформаційні потоки у міжнародному просторі рухаються з низькою ефективністю, що підтверджується товарною структурою зовнішньої торгівлі. Причиною цьому може служити асиметричність інформаційно-економічного обміну між Україною та іншими країнами світу, що обумовлена низьким рівнем технологічності національної продукції та високими витратами виробництва на базі застарілих технологій. Ефективність руху інформаційних потоків на світовому ринку пов'язана з можливістю інтегрування країни в міжнародний інформаційний простір шляхом гармонізації національних виробничих процесів з міжнародними стандартами якості.

Процес руху інформаційних потоків в Україну в даний час пов'язаний з рядом проблем технологічного, політико-економічного та законодавчого характеру.

Першою групою проблем інтеграції України у міжнародну інформаційну спільноту виступає низький рівень зацікавленості економічно активного населення у здійсненні науково-дослідної та проектно-конструкторської діяльності. Причиною цього може бути недостатнє фінансування сфери досліджень і розробок та низький рівень престижності даного виду діяльності.

У рамках вирішення цієї групи проблем пропонується на законодавчому рівні здійснити ряд заходів фінансового та інформаційного характеру: збільшення фінансування досліджень і розробок з коштів державного бюджету; заходи щодо залучення сторонніх інвестицій у сферу дослідної та дослідно-конструкторської діяльності, проведення профорієнтаційних та інформаційних заходів серед українських абітурієнтів.

Поряд з низьким потенціалом дослідницької діяльності в Україні аналогічну ситуацію можна спостерігати і в сфері винахідницької діяльності. Крім того, в країні спостерігається слабка інтенсивність патентної діяльності, що становить другу групу проблем її інтеграції в міжнародне інформаційне співтовариство. Причинами цього, крім зазначених раніше, можуть служити бюрократичні труднощі, що супроводжують процес оформлення винаходу: від подачі заявки на патент до його одержання.

В рамках вирішення даної групи проблем доцільно поряд із запропонованими раніше заходами провести роботу з оптимізації процесу оформлення охоронних документів на об'єкт інтелектуальної власності, що допоможе скоротити часові витрати на впровадження винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і понизити транзакційні витрати, що супроводжують національну патентну діяльність.

Окремою групою проблем, пов'язаних з охороною об'єктів інтелектуальної власності, слід вважати проблеми піратства, які є однією з основних перешкод на шляху інтеграції України у світове інформаційне співтовариство. Пропонується розглядати комп'ютерне піратство як найбільш поширену форму порушення права інтелектуальної власності.

Вирішення проблеми піратства в Україні передбачає її поділ на складові частини в залежності від сфери дії - реальне і віртуальне (комп'ютерне) піратство. Оскільки заходи щодо подолання проявів реального піратства постійно доповнюються та вдосконалюються, пропонується приділити більшу увагу проблемі комп'ютерного піратства у сфері програмного забезпечення. Однією з причин такої ситуації є нестача фінансових коштів на придбання комп'ютерної техніки та її оздоблення ліцензійним ПЗ.

Для вирішення проблеми комп'ютерного піратства в умовах недостатнього рівня комп'ютеризації в Україні, а також обмеженого фінансування заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності пропонується впровадження альтернативних видів програмного забезпечення.

Для того, щоб максимізувати прибуток у результаті інформаційно-економічного обміну, його учасник повинен мати перевагу за трьома напрямками: економічним (кон'юнктура ринку), технічним (засоби передачі інформації) та інформаційним (знання етапу в ході інформаційного циклу).

Імітаційна модель руху інформаційних потоків може бути представлена у вигляді дев'яти послідовних схем взаємодії між учасниками інформаційно-економічного обміну, відповідно до етапів інформаційного циклу (рис. 7):

На першому етапі інформаційного циклу інформаційні потоки у вигляді винаходу циркулюють в науково-дослідному середовищі, і вихід інформації за межі цього середовища є початком другого етапу інформаційного циклу, з якого інформаційні потоки можуть продовжувати свій рух на наступний етап у разі придбання винаходу споживачем або повертатися на початок інформаційного циклу для його удосконалення. На третьому етапі інформаційний потік піддається трансформації, необхідність якої диктується потребою в доопрацюванні винаходу. В результаті успішного доопрацювання інформаційний потік рухається на четвертий етап циклу, а в іншому випадку повертається до його початку. Четвертий етап інформаційного циклу є етапом переходу інформаційних потоків до економічного середовища, в якому учасники інформаційно-економічного обміну оперують інформаційними потоками з метою отримання економічної вигоди. На п'ятому етапі кількість інформації збільшується через виникнення потреби в товарах супутніх галузей, що вказує на здатність інформаційних потоків утворювати нову інформацію, в результаті руху якої здійснюється перехід до шостого етапу інформаційного циклу. Однак у випадку негативного результату обґрунтування економічної ефективності виробництва товарів супутніх галузей інформаційний потік знову може повернутися на початок інформаційного циклу і бути трансформованим для приведення у відповідність до вимог економічної ефективності.

Шостий етап інформаційного циклу характеризується лавиноподібним збільшенням кількості інформації в інформаційних потоках, що веде до появи проблем етичного, правового та ідеологічного характеру. На сьомому і восьмому етапах інформаційного циклу спостерігається зниження інтенсивності руху інформаційних потоків в силу послідовного зниження потреби в товарах супутніх галузей і самого винаходу, що тягне за собою затухання виробничих, споживчих та інвестиційних імпульсів. Останній етап інформаційного циклу є заключним, коли в контексті поточної інформаційно-економічної взаємодії його учасники завершують свої відносини щодо винаходу, що одночасно формує імпульси для нового інформаційного циклу відносно нового інформаційного потоку, що рухається в новому напрямку. Закономірно, що рух інформаційних потоків при переході від одного інформаційного циклу до іншого відбувається за спіраллю.



Рис. 7 Імітаційна модель руху інформаційних потоків в економічних відносинах

Основні висновки дисертаційної роботи

На підставі дослідження ролі й місця інформації в системі економічних відносин вирішено актуальне наукове завдання визначення теоретико-методологічних основ руху інформаційних потоків в політекономічному аспекті. Основними результатами дослідження є наступні.

1. Обумовлений еволюцією процес технологічного розвитку соціуму досліджено у рамках теорій індустріального, постіндустріального та інформаційного суспільства, які використовуються вченими для обґрунтування ролі інформації в економічних відносинах. Результатом дослідження інформаційних потоків з точки зору інформаційної економіки став висновок, що розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій веде до збільшення значущості здатності індивіда до використання результатів НТП, що виступає конкурентною перевагою в сучасних умовах розвитку економічних відносин. Динаміка цього процесу свідчить про доцільність розширення поняттєвої бази економічної науки, зокрема, її доповнення таким категоріями, як інформаційні потоки та інформаційно-економічний обмін. В якості інформаційного потоку запропоновано розглядати інформацію, сформовану відправником у масив даних і спрямовану за узгодженим суб'єктами інформаційного обміну каналом. Інформаційно-економічним обміном вважається інформаційна взаємодія, результатом якої є отримання економічної вигоди його учасниками.

2. Аналіз значущості інформаційної складової в економічних відносинах дозволяє визначити вплив інформаційних потоків на економічне зростання країни, а також на чинники, що обумовлюють їх рух в економічних відносинах, а саме: автономні інвестиції, інновації, запатентовані відкриття, технологічне та наукове знання і здатність індивіда до його практичного використання, масиви даних, упорядковані в результаті суб'єктивної інтерпретації економічними агентами невпорядкованої інформації, культурні та наукові досягнення суспільства, вироблена в процесі повсякденного функціонування інституту послідовність дій, які впливають на економічний результат.

3. Суб'єктів інформаційно-економічного обміну запропоновано згрупувати таким чином: виробник, споживач, держава. При цьому функціональні особливості перших двох груп сумарно притаманні третій, що вказує на подвійну природу ролі держави в інформаційно-економічному обміні. Процес оперування інформаційними потоками є двостороннім, оскільки рух упорядкованих масивів даних здійснюється в рамках системи «відправник-одержувач».

4. У процесі взаємодії економічні агенти виявляються втягнутими до інформаційно-економічного обміну, проходячи послідовність етапів інформаційного циклу: аналіз інформації, вихід інформації за межі проектно-дослідного середовища та набуття галузевого значення, вдосконалення на базі дефектології, перехід інформаційних потоків до економічного простору, утворення ланцюга інформаційно-економічного обміну, збільшення інтенсивності руху інформаційних потоків, зниження інтенсивності інформаційно-економічного обміну, стагнація процесу інформаційно-економічного обміну, згасання інформаційних імпульсів. У якості передумов руху інформаційних потоків пропонується виділити інновації, інвестиції, конкуренцію, науково-дослідні та конструкторські роботи і систему освіти.

5. Роль держави у перерозподілі інформаційних потоків може бути зведена до наступних напрямків впливу: встановлення критеріїв якості інформаційних потоків при інформаційно-економічному обміні, забезпечення безпеки інформаційно-економічного обміну, надання напрямку інформаційним потокам у процесі інформаційно-економічного обміну, контроль над функціонуванням каналів розподілу інформації. Сукупність цих напрямків становить функції держави в процесі регулювання інформаційно-економічного обміну.

6. У процесі інформаційно-економічної взаємодії України зі світовою економікою актуальним стає питання оцінки ефективності такої взаємодії, що призводить до потреби визначення і політекономічного аналізу категорій якості та інтенсивності руху інформаційних потоків. Критеріями якості є актуальність, достовірність, повнота і точність інформації в інформаційних потоках, що циркулюють у світовому інформаційно-економічному просторі. Інтенсивність руху інформаційних потоків може визначатися частотою взаємодії, яка проявляється у здійсненні імпортно-експортних операцій. Сучасні тенденції міжнародного руху інформаційних потоків в роботі визначені в процесі аналізу товарної структури зовнішньої торгівлі України і зводяться до наступного: асиметрична інтенсивність інформаційно-економічного обміну Україні з країнами світу через низький рівень конкурентоспроможності національної продукції, невідповідність національних інформаційних потоків критеріям якості та низька ефективність інформаційно-економічного обміну в глобальному інформаційному просторі.

7. В якості проблем інтеграції України до міжнародного інформаційного простору досліджені і представлені: низький рівень зацікавленості суб'єктів господарювання у здійсненні науково-дослідної та проектно-конструкторської роботи, низький рівень патентної активності, комп'ютерне піратство як порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності. Фактором, що визначає даний вид анігіляції інтелектуальної власності, є нестача коштів на законне придбання об'єктів інтелектуальної власності, уповільнений процес комп'ютеризації через слабку матеріальну базу цього процесу. У рамках вирішення цих проблем пропонується здійснити низку заходів соціально-економічного, технологічного і законодавчого характеру, а саме: збільшення фінансування з боку держави, залучення іноземних і національних інвестицій; профорієнтаційні та інформаційні заходи; оптимізація процедури оформлення охоронних документів; впровадження альтернативних видів програмного забезпечення.

8. Запропонована імітаційна модель руху інформаційних потоків на різних етапах економічних відносин являє собою послідовність дев'яти етапів інформаційного циклу: аналіз інформації, вихід інформації за межі проектно-дослідного середовища та набуття галузевого значення, вдосконалення на базі дефектології, перехід інформаційних потоків до економічного простору, утворення ланцюга інформаційно-економічного обміну, збільшення інтенсивності руху інформаційних потоків, зниження інтенсивності інформаційно-економічного обміну, стагнація процесу інформаційно-економічного обміну, згасання інформаційних імпульсів. На кожному з етапів учасники інформаційно-економічного обміну взаємодіють за певною схемою. Після завершення останнього етапу циклу інформаційний потік може змінювати свій напрямок і рухатися в напрямку наступних інформаційних циклів за спіралеподібною траєкторією.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

у наукових фахових виданнях:

1. Елисеенко Н.А. Управление информационными потоками в экономике / Елисеенко Н.А. // збірник наукових праць Запорізького національного технічного університету. Том 1: Проблеми економіки й управління територіями та галузевими ринками. - Запоріжжя, ЗНТУ, 2008. - С. 167-169.

2. Елисеенко Н.А. Информационные потоки: от неоклассической до конституционной экономики / Елисеенко Н.А. // Культура народов Причерноморья. - 2009, - №171. - С. 19-23.

3. Елисеенко Н.А. Информационно-экономический обмен: определяющие факторы / Елисеенко Н.А. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 37-3. - Донецьк, ДонНТУ, 2009. - С. 42-46.

4. Елисеенко Н.А. Информационно-экономический обмен и рыночные структуры / Елисеенко Н.А. // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія: економічна. №911. - Харків, ХНУ, 2010. - С. 58-65.

5. Елисеенко Н.А. Информационно-экономический обмен: противостояние угрозам / Елисеенко Н.А. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 38-3. - Донецьк, ДонНТУ, 2010. - С. 19-25.

за матеріалами конференцій:

6. Елисеенко Н.А. Интерпретация информационных потоков с позиций институционализма // Елисеенко Н.А. / Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» - К.: КНЕУ, травень 2009. - С. 271-272.

7. Елисеенко Н.А. Движение информационных потоков и социально-экономические основы их формирования // Елисеенко Н.А. / Материалы VI международной научно-практической конференции «Теория и практика экономики и предпринимательства» - Алушта: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, май 2009. - С. 50-51.

8. Елисеенко Н.А. Предпосылки интенсификации движения информационных потоков // Елисеенко Н.А. / Матеріали науково-практичного бізнес-форуму «Бізнес і наука: вектори співпраці» - смт. Партеніт, Крим, травень 2009. - С. 93-95.

Анотація

Єлісєєнко Н.О. - Інформаційні потоки: політекономічний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011 р.

Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання визначення теоретико-методологічних засад руху інформаційних потоків на підставі аналізу механізму інформаційно-економічного обміну з позиції економічної теорії.

У дисертації досліджено концепції економічних відносин у процесі еволюції суспільства. Визначено місце і роль інформаційних потоків у різних моделях економічного зростання країни та виділено етапи інформаційного циклу. У якості передумов руху інформаційних потоків виділені інновації, інвестиції, конкуренція, НДДКР і система освіти.

Виявлено суб'єкти інформаційно-економічного обміну - виробник, споживач, держава. Запропоновані фактори, що визначають ефективність інформаційно-економічної взаємодії: інтенсивність, напрям та якість інформаційних потоків.

Тенденції міжнародного руху інформаційних потоків зведені до наступних: асиметрична інтенсивність інформаційно-економічного обміну Україні з країнами світу, невідповідність національних інформаційних потоків критеріям якості та низька ефективність інформаційно-економічного обміну в глобальному інформаційному просторі. У результаті дослідження розроблено імітаційну модель руху інформаційних потоків через етапи інформаційного циклу.

Ключові слова: інформаційний потік, інформаційно-економічний обмін, інформаційний цикл, науково-технічний прогрес, інновації, науково-дослідна та дослідно-конструкторська діяльність.

Аннотация

Елисеенко Н.А. - Информационные потоки: политэкономический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донецк, 2011 г.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи определения теоретико-методологических основ движения информационных потоков на основании анализа механизма информационно-экономического обмена с позиции экономической теории.

В диссертации исследованы концепции экономических отношений в процессе эволюции общества. При помощи анализа различных моделей экономического роста, обоснованных представителями различных направлений экономической мысли определены место и роль информационных потоков в различных моделях экономического роста страны. В рамках исследования различных экономических концепций доказано, что на формирование, движение и результативность информационных потоков оказывают влияние такие факторы, как накопленное обществом знание, его культурные достижения, инновации и патенты, субъективные знания отдельных индивидов, составляющих социум, а также рутина (как упорядоченная последовательность социально и экономически эффективных действий). Анализ подходов представителей различных направлений экономической мысли к цикличности экономики позволил выделить этапы информационного цикла: анализ информации, выход информации за пределы проектно-исследовательской среды и приобретение отраслевого значения, усовершенствование на базе дефектологии, переход информационных потоков в экономическое пространство, образование цепи информационно-экономического обмена, увеличение интенсивности движения информационных потоков, снижение интенсивности информационно-экономического обмена, стагнация процесса информационно-экономического обмена, угасание информационных импульсов. В качестве предпосылок движения информационных потоков выделены инновации, инвестиции, конкуренция, НИОКР и система образования. На основании анализа особенностей информационно-экономического обмена в условиях различных рыночных структур выявлены субъекты информационно-экономического обмена - производитель, потребитель и государство. Также предложены факторы, определяющие эффективность информационно-экономического взаимодействия, которыми являются интенсивность, направление и качество информационных потоков. Критериями качества являются актуальность, достоверность, полнота и точность информации в информационных потоках. Анализ тенденций международного движения информационных потоков позволяет выделить следующие: ассиметричная интенсивность информационно-экономического обмена Украины со странами мира, несоответствие национальных информационных потоков критериям качества и низкая эффективность информационно-экономического обмена в глобальном информационном пространстве. Для решения проблем, отражающих эти тенденции, предложен ряд мер социально-экономического, технологического и законодательного характера, а именно: увеличение финансирования со стороны государства, привлечение иностранных и национальных инвестиций, профориентационные и информационные мероприятия, оптимизация процедуры оформления охранных документов, внедрение альтернативных видов программного обеспечения. В результате исследования разработана имитационная модель движения информационных потоков через этапы информационного цикла, отражающая спиралеобразную траекторию движения информационного потока, что позволяет расширить возможности экономического прогнозирования на национальном и международном уровне.

Ключевые слова: информационный поток, информационно-экономический обмен, информационный цикл, научно-технический прогресс, инновации, научно-исследовательская и опытно-конструкторская деятельность.

Summary

Yeliseenko N.A. Information flows: political economy aspect. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree on Economics on the specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. Donetsk National University, Ministry of Education and Science, youth and sports of Ukraine, Donetsk, 2011.

Dissertation is dedicated to the salvation of urgent scientific problem of determining theoretical and methodological foundations of information flows movement on the basis of information and economic exchange mechanism analysis according to the economic theory concepts.

The dissertation investigates the concept of economic relations in the process of society evolution. The place and role of information flow in different models of economic growth were defined. Stages of the information cycle were outlined as well. As a prerequisite for the information flow movement innovation, investment, competition, research and education were identified. Participants of information and economic exchange were identified as follows: producers, consumers, state. Also the factors of information and economic cooperation effectiveness were determined. Among them are intensity, direction and quality of information flows. Analysis of international information flow movement trends can be distinguished as: asymmetric intensity of information and economic exchange with world, discrepancy between national information flow quality criteria and low information and economic exchange efficiency in the global information space. The result of investigation is simulation model of information flow through the stages of the information cycle.

Keywords: information flow, information and economic exchange, an information cycle, technical progress, innovation, research and development activities.

Размещено на Allbest.ru

...