Планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Приватний вищий навчальний заклад «Львівський університет бізнесу та права»

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції

Фалович Володимир Андрійович

Львів - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах існуючої світової економічної кризи машинобудування в Україні не витримує негативного впливу системних зовнішніх (різке падіння експорту) та внутрішніх (зниження інвестиційного попиту) чинників та змушує до переважного використання ним форм короткострокового планування діяльності. До цього додають несприятливі умови інтегрованої партнерської співпраці традиційних учасників формалізованих чи неформальних ланцюгів поставок машинобудівної продукції, передусім промислового призначення, попит на яку віднесено до залежного (від схильності до інвестування). Багатономенклатурність, широкий асортиментний ряд багатьох машинобудівних та приладобудівних підприємств в регіоні в умовах радикальних змін у структурі традиційних клієнтів створили високу ймовірність ризику низької рентабельності у процесі формування та реалізації не тільки стратегічних, але і тактичних планів, що змушує до пошуку «компенсаторів»у площині пристосування до таких ризиків.

Не піддаючи сумніву, що навіть в умовах кризи інтегроване функціонування підприємств в ланцюгу поставок на противагу автономному їх існуванню є значно перспективнішим щодо отримання тривалих конкурентних переваг, необхідно констатувати народження проблем синтетичного характеру, зокрема, викликаних обмеженням власної свободи щодо прийняття управлінських рішень та набуттям додаткових зобов'язань. Передусім це стосується інтегрованого планування діяльності в ланцюгу поставок продукції промислового призначення.

Теорія планування діяльності підприємств у стратегічному, тактичному та операційному вимірі на коротко-, середньо та довгострокову перспективу знаходить пріоритетне місце у працях провідних вчених-економістів, до яких можна віднести А.Я. Берсудського, В. Бесєдіна, І.Р. Бузько, В.Б. Войцехівського, А.Є. Воронкову, В.Г. Герасимчука, В.М.Гончарова, В.М. Гриньову, В.І. Дубницького, Р.С. Каплан, Д.П. Нортон, Н.Л. Іващук, А.В. Козаченко, О.Є. Кузьміна, О.Г. Мельник, М. Маскон, О.О. Орлова, Й.М. Петровича, Я.Д. Плоткіна, І. Дурліка. Інша частина дослідників, серед яких І.В. Алексєєв, Й. Вітковський, В.В. Вітлінський, М.Ю. Григорак, Ф.В. Горбоноса, Є.В. Крикавський, Ф. Котлер, М. Кристофер, Д. Ламберт, Р.Р. Ларина, Р.Н.Лепа, Л.Б. Миротін, В.С. Лукінський, М.А. Окландер, О.В. Посилкіна, Г. Пфоль, І.Л. Решетнікова, К. Рутковський, Л.І. Сопільник, Н.І. Чухрай, Л.А. Янковська, О.М. Ястремська, закцентували увагу на функціональних проблемах планування, зокрема виробничих, фінансових, інноваційних, інвестиційних, логістичних, маркетингових. Водночас, все ще залишаються малодослідженими питання створення тактичних планів функціонування ланцюгів поставок машинобудівної продукції промислового призначення з низьким рівнем ризику щодо їх реалізації за умови, що учасники цього ланцюга інтегровані на контрактних засадах. Створення таких тактичних планів вимагає інтегрованого підходу до прийняття управлінських рішень у сфері фінансів, постачання, виробництва, дистрибуції, ризику, запасів, транспорту на єдиних (спільних) засадних умовах. Окреслені наукові проблеми обумовили актуальність вибраної теми дослідження, визначили його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає науковому напряму кафедри промисловому маркетингу Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя. Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробленні держбюджетної теми №ВК27-09 "Маркетингові засади розвитку підприємств у висококонкурентному інноваційному середовищі" Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя (державний реєстраційний номер 0109U008066).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення, що обумовлює вирішення таких завдань:

- визначити змістовні характеристики ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення;

- здійснити структурування системи планування на промисловому підприємстві та субординувати рівень тактичного планування;

- адаптувати засади тактичного планування до умов ланцюга поставок машинобудівної продукції;

- обґрунтувати механізм реструктуризації виробничих систем з метою оптимізації розподілу ключових компетенцій в ланцюгу поставок;

- розвинути механізм адаптування стратегії постачання до умов функціонування ланцюга поставок;

- розвинути категорійний апарат теорії досконалого переміщення матеріалів та товарів в ланцюгу поставок.

Об'єктом дослідження є інтегроване управління ланцюгом поставок машинобудівної продукції.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: історичний - для дослідження формування засад планування переміщення матеріалів і товарів в ланцюгу поставок промислового підприємства (підр. 1.2), аналізу, синтезу та порівняння - для виявлення тенденцій і структурних змін у діяльності машинобудівних підприємств (підр. 1.1, 1.3), методи економічного аналізу і моделювання управлінських процесів - для дослідження чинників впливу на формування ланцюга поставок машинобудівного підприємства (підр. 1.1), метод системного аналізу - при структуруванні планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення (підр. 3.1, 3.2), метод статистичного аналізу і експертних оцінок - при обробленні результатів анкетування в процесі ідентифікації ризику в умовах актуалізації політики постачання для оптимізації функціонування ланцюга поставок (підр. 2.3), методи економіко-математичного моделювання та економетрії - для дослідження чинників впливу на системну організацію процесу планування функціонування ланцюга поставок (підр. 2.2).

Емпіричною та фактологічною базою дослідження слугували наукові результати вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем планування діяльності підприємств та з функціональних проблем планування, нормативні акти органів державного управління, матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, статистичні джерела Держкомстату України, Тернопільського обласного управління статистики; статистична та бухгалтерська звітність про діяльність машинобудівних підприємств; зібрана автором інформація шляхом спостереження та анкетування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку теоретико-методичних засад планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- обґрунтовано змістовну характеристику категорії «детермінування ланцюга поставок продукції», яка включає в себе опис таких характеристик: циклу економічної кон'юнктури, структури галузі, структури процесів постачання, виробництва та дистрибуції, виду продукції та характеру попиту на неї, цілей ланцюга поставок та ризику їх досягнення, ідентифікація яких дозволяє здійснити диференційований вибір типу (конструкції) ланцюга поставок продукції;

отримало подальший розвиток:

- концепція структурування системи планування на підприємстві за рівнями, функціями, фазами та горизонтом планування, реалізація якої згідно вибраних підходів щодо повноти забезпечення ознак системності, консеквентності та комплементарності може забезпечити відповідний рівень збалансованості цієї системи. На відміну від домінуючих концепцій структурування систем планування за принципом ієрархічної побудови процесна структура системи планування субординує рівень тактичного планування та забезпечує для нього інтерактивний двохсторонній зв'язок з метою актуалізації інформації в режимі "рухомого горизонту", включаючи процеси міжорганізаційної інтеграції в ланцюгу поставок промислової продукції;

- механізм тактичного планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення в умовах зміни асортименту продукції протягом планового періоду та у залежності від необхідних для виробництва цього асортименту засобів (потужності, матеріалів, праці). На відміну від існуючих традиційних підходів до складання тактичних планів запропоновані положення щодо низхідного чи висхідного планування узалежнені стабільністю/змінністю структури асортименту протягом тривалого періоду та подібністю/відмінністю питомих витрат ресурсів на виробництво асортиментних позицій, що дозволяє оптимізувати графік виробництва на основі використання критеріїв: а) стабільності виробництва і зайнятості (вирівняний графік); б) мінімізації запасів кінцевої продукції (пристосувальний графік); в) спільного їх використання (мінімізації витрат) (змішаний графік);

- теорія досконалого переміщення, побудована на засадах трансформації категорій: логіка партії логіка потоку логіка переміщення, використання якої дозволяє окреслити умови застосування концепції економічної величини замовлення (EOQ) для групи продуктів із врахуванням трудомісткості їх виготовлення, досягти умов досконалого переміщення шляхом пристосування диференційованої послідовності переміщення однієї одиниці до потреб ринку;

удосконалено:

- процес реструктуризації виробничої системи промислового підприємства з метою адаптації до умов функціонування в ланцюгу поставок, який дозволяє поглибити спеціалізацію шляхом прийняття системи ін-/аутсорсингових рішень. На противагу існуючим підходам щодо реструктуризації виробничих систем, які передбачають лише внутрішні зміни в межах виробничої системи, авторський підхід розширює поле оптимізації шляхом реструктуризації компетенцій в ланцюгу поставок, а відтак уможливлює отримання ефекту спеціалізації/масштабу;

- механізм адаптування політики постачання до умов функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення, який передбачає здійснювання заходів щодо структурування стратегій постачання у залежності від відносин пріоритетності та значимості в інтегрованому ланцюгу поставок. Принциповий поділ асортименту позицій у постачанні на групи (стратегічна, дефіцитна, лівередж-позицій, некритична) дозволяє здійснювати замкнуту оптимізацію структури стратегії постачання підприємства-виробника та її постійну актуалізацію.

Практичне значення отриманих результатів. До наукових результатів, що мають практичне значення, доцільно віднести:

- положення щодо застосування теорії досконалого переміщення для планування наскрізної величини оптимальної партії із врахуванням групи продуктів;

- процедуру складання тактичного плану функціонування ланцюга поставок за низхідним/висхідним варіантом обрахунку;

- рекомендації щодо актуалізації політики постачання для оптимізації функціонування ланцюга поставок продукції промислового призначення.

Результати досліджень знайшли практичне застосування у діяльності машинобудівних підприємств: ТОВ «Шредер» (акт впровадження у виробництво №701 від 03.12.2010р.), ВАТ “ТРЗ “ОРІОН” (довідка про впровадження у виробництво №310/1180 від 29.11.2010р.).

Наукові розробки автора щодо процедури складання тактичного плану функціонування ланцюга поставок за низхідним/висхідним варіантом обрахунку впроваджені у навчальний процес для напрямів "Маркетинг" і "Менеджмент" при викладанні дисциплін "Маркетинг", "Логістика", "Комерційна діяльність посередницьких підприємств", "Збутова діяльність" (акт впровадження в навчальний процес № 3345 від 26.11.2010).

Наукові розробки автора, викладені у дисертаційному дослідженні, використовувалися при підготовці проектів програм соціально-економічного розвитку Тернопільської області 2009 - 2010 р.р. на засіданнях постійних комісій Тернопільської обласної ради (в порядку інформування) (довідка № 09-1718 від 29.11.10).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження було розглянуто та схвалено на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Соціальні, фінансові та економічні основи ефективної політики держави в умовах глобалізації світової економіки» (Донецьк, 2010р.), «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (Луцьк, 2010р.), «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (Львів, 2010р.), «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення» (Тернопіль, 2010р.), «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (Львів, 2009), «Теорія та практика сучасного підприємництва в контексті парадигми економічної безпеки (Вінниця, 2010), «Університет у науковому полі країни» (Львів, 2009р.), «Сучасний менеджмент: проблеми теорії та практики» (Кривий Ріг, 2010р.), «Теорія прийняття рішень» (Ужгород, 2010р.), «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 2008р., 2010р.), «АВІА-2011» (Київ, 2011р.), «Теоретичні та прикладні аспекти розвитку економіки» (Тернопіль, 2011р.), «Регіональна науково-практична конференція (молодих вчених та студентів (Тернопіль, 2011р.), на наукових семінарах кафедри промислового маркетингу Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя (2009- 2011 р.р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 23 наукових праці, з них 9 статей, 14 тез доповідей, загальним обсягом 5,55 др. ар., з яких особисто автору належить 3,78 др. ар. У фахових виданнях опубліковано 9 праць, з них 7 одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Основний текст викладений на 205 сторінках, містить 44 таблиць, 42 рисунків. До основного тексту додаються 18 додатків на 36 сторінках і список використаних джерел, що містить 232 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

машинобудівний ланцюг поставка

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади планування переміщення матеріалів і товарів в ланцюгу поставок продукції промислового призначення» досліджено просторові та функціональні детермінанти ланцюга поставок машинобудівної продукції, виявлено особливості планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції у контексті планування діяльності промислових підприємств, здійснено адаптування структури ланцюга поставок машинобудівної продукції до завдань його функціонування.

На основі узагальнення наукових положень прийнято, що ланцюг поставок це - впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб (постачальників, виробників, дистриб'юторів, логістичних операторів, а також клієнтів), яка забезпечує переміщення матеріального, інформаційного та фінансового потоків та їх інтеграцію від постачальників до споживачів, задовольняючи попит на ринку, вчасно реагуючи на його динаміку, а також реалізує зворотну логістичну функцію з метою замикання петлі ланцюга поставок, якщо це є економічно обґрунтованим і вигідним як для учасників ланцюга поставок, так і для зовнішнього середовища.

Некорисні зміни ринкової кон'юнктури зумовили потребу в ідентифікуванні чинників, які справляють особливий вплив на формування та функціонування ланцюга поставок, а відтак обумовили доцільність типізації процедур конструювання ланцюга поставок відповідної продукції у відповідних зовнішніх та внутрішніх умовах проектування його функціонування, що складає теоретичні засади категорії "детермінування ланцюга поставок продукції".

Прийнято, що детермінування ланцюга поставок - це опис структури його учасників (конструкції), відносин між ними, підпорядкованими та такими, що не конфліктують із цілями функціонування всього ланцюга поставок, а також кількісних/якісних оцінок обов'язкових його детермінант щодо приналежності до циклу економічної кон'юнктури, структури галузі, виду продукції та характеру попиту на неї, цілей ланцюга поставок та ризику їх досягнення.

Процедура детермінування ланцюга поставок вимагає однозначно описати його сутність щодо відповідності означеним детермінантам. На рис. 1 представлено алгоритм детермінування ланцюга поставок шляхом почергової ідентифікації оцінок детермінант та оцінок їх декомпозиції.

Попереднє застосування цього алгоритму до досліджуваних приладобудівних підприємств Тернопільської області дозволило сформувати для наступного обгрунтування гіпотезу детермінування ланцюга поставок продукції цих підприємств:

- пріоритетна ціль ланцюга поставок - зниження витрат;

- інструменти: оптимізація процесів в ланцюгу поставок;

- ланцюг поставок має володіти певними властивостями еластичності (процесної, продуктової та кількісної), щоб ефективно адаптуватися до актуального попиту;

- верхня частина ланцюга поставок має функціонувати на основі push-стратегії, а нижня - на основі pull-стратегії, чим досягається властивостей ефективного ланцюга поставок;

- доцільним є для окремих компонентів кінцевих виробів створення замкнутої петлі;

- можливим є формування неформального ланцюга поставок, де будуть переважати трансакційні та договірні відносини.

На основі узагальнення дефініцій планування встановлено відсутність збіжності поглядів, що викликано передусім історичним чинником, а інколи дещо вільним підходом до формування дефініцій категорій. Історичний чинник проявився у спонтанному змішуванні категорій ринкової та адміністративно-командної економіки, державно-монопольного та конкурентно-ринкового планування та еклектичному поєднанні. До цього можна додати появу концепції стратегічного управління, що сприймалося окремими дослідниками тотожним існуючих термінів «перспективний» чи «довгостроковий» терміну «стратегічний». Це ж відноситься в однаковій мірі і до співвідношення термінів «операційний» та «оперативний».

Ідентифіковано проблему побудови структури системи планування шляхом субординування складових цієї системи, по-перше, у часовому перетині: довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий період; по-друге, у перетині значення: стратегічного, тактичного, операційного планування; по-третє, у функціональному перетині; виробниче, фінансове, маркетингове планування, планування розвитку, кадрів тощо; по-четверте, у перетині фаз циклу виконання замовлення: постачання, виробництво, дистрибуція, рециклінг тощо.

Встановлено, що формальне використання механізму структурування системи планування на підприємстві може спричинити появу різноманітних швів (часових, функціональних, фазових тощо), усунення яких буде вимагати додаткових зусиль щодо узгодження таких структурних елементів, і це, з одного боку, може підвищувати ризик досягнення стратегічних цілей, а з іншого - порушувати реалізацію тактичних та операційних рішень в оптимальному режимі. На практиці це означає незбалансованість наявності з потребою потужності, матеріалів, працівників, а звідси - невикористання потужності, завищені витрати, зайві запаси, зайві працівники тощо.

Стверджується, що представлена концепція структурування системи планування може істотно відрізнятися за ознаками системності, консеквентності та комплементарності. За першою ознакою (системності) підходи можуть характеризуватися крайніми позиціями: від цілком автономного до цілком залежного планування. За ознакою консеквентності (послідовності) концепція структурування може ґрунтуватися як на засадах цілковитої субординації в площинах часу, функцій та значення (рівні управління) для кінцевих результатів, так і цілковитим нехтуванням цих засад. За ознакою комплементарності ж спостерігаються підходи до побудови системи планування, в якій відсутність будь-якої складової системи планування сприймається нею як явне незавершення процесу планування.

Процесна структура системи планування ланцюга поставок, представлена на рис. 2, цілком відповідає саме таким засадам, забезпечуючи постійний інтерактивний зв'язок між рівнями управління та створюючи інформаційне забезпечення актуалізації вихідної інформації в режимі «рухомого горизонту» планування шляхом реалізації зворотніх зв'язків. На цій схемі тактичний рівень презентує блок укрупненого (агрегованого) плану, дещо подібного до плану виробництва та реалізації у колишній моделі техпромфінплану, названого планом продажу і операцій, розроблення якого не вимагає надто детальної інформації, а відтак і зусиль (коштів).

Концепцію інтерфункціональної і міжорганізаційної координації в ланцюгу поставок з метою координації рішень і дій в ланцюгу поставок з діями усіх функціональних одиниць підприємства-виробника, а також з діями його партнерів в ланцюгу поставок запропоновано реалізувати з допомогою моделі SOP (англ.: Sales and Operations Planning - план продажу і операцій). Метою моделі планування SOP є досягнення консенсусу в рамках одного тактичного плану, який визначає спосіб розподілу найважливіших засобів підприємства - людей, виробничої потужності, матеріалів, часу і грошей, що в свою чергу дозволяє найефективніше задовольняти потреби ринку і отримання прибутку. Планування продажу i операцій слід розглядати як бізнес-процес, що полегшує підприємству здійснювати тактичне планування і координацію рішень і дій, що стосуються ланцюга поставок в середньостроковий період (зазвичай в період 4-12 місяців).

Ефективне планування продажу і операцій є вмінням організації (ключовою компетенцією), навчитись якому можна, впроваджуючи SOP поетапно: а) створення підстав; б) інтеграція і покращення процесу; в)отримання конкурентної переваги.

При проектуванні ланцюга поставок виникає необхідність оптимізації його учасників, реструктуризації їх компетенцій та модернізації виробничих структур основної ланки ланцюга поставок промислових підприємств, що вимагає проведення аналізу існуючої структури ланцюга та виробничої структури: її інвентаризації і оцінювання. Для проведення оцінювання виробничої структури необхідними є розрахунки і аналіз техніко-економічних і організаційних параметрів виробничих одиниць (ВО). Ці параметри можуть також служити для характеристики спроектованої виробничої структури, бути інструментом оцінювання досягнутих рішень, а також виступати критеріями відбору серед альтернативних рішень. Отримання актуальної інформації щодо стану виробничої структури дозволяє здійснити реструктуризацію компетенцій цієї виробничої системи з можливим використанням «третьої сторони», тобто аутсорсингу, не лише логістичного, але і виробничого.

Розроблено алгоритм та зміст дій і результатів основних етапів модернізації/реструктуризації виробничих систем, на основі чого створено матрицю з координатами «середній рівень використання робочих місць у ВО Ч рівень придатності до поділу» та представлено механізм реалізації її результатів за принципами комплексного структурного аналізу (рис. 3). Позиціонування робочих місць, дільниць та виробничих одиниць за полями матриці дозволяє прийняти за основу такі вступні правила реструктуризації виробничих систем:

а) поле 1 є перспективним претендентом на аутсорсинг, а поле 9 ні за яких обставин не може претендувати на аутсорсинг;

б) поля 2, 5 і 3 можуть в однаковій мірі підлягати під аут- чи інсорсинг, однак з різних причин: позиції полів 2 і 5 можуть підвищити рівень використання за певних умов, реалізація яких може вимагати інвестицій; позиції зони 3 можуть піддатися аут- чи інсорсингу з інших мотивів, зокрема з мотивів реструктуризації ключових компетенцій;

в) зона 4 вимагає підвищення рівня використання її позицій за рахунок інсорсингу;



Рис. 3. Матриця позиціонування робочих місць, дільниць (ВД) та виробничих одиниць (ВО) за параметрами «рівень використання» та «придатність до поглиблення спеціалізації»

Джерело: власна розробка

г) позиції зон 6, 7, 8 мають достатній (не нижче середнього) рівень використання, до того ж 7 і 8 володіють потенціалом поглиблення спеціалізації, тому щодо них може застосовуватися лише внутрішня (в їх межах) реструктуризація без порушення статус-кво аут/інсорсингу.

Другий розділ «Аналіз передумов упровадження системи агрегованого планування в ланцюгу поставок машинобудівної продукції промислового призначення» присвячений дослідженню кон'юнктури попиту на машинобудівну продукцію промислового призначення, стратегічному ситуаційному аналізу діяльності промислових підприємств на внутрішньому ринку традиційних промислових товарів, детермінуванню чинників упровадження системи агрегованого планування діяльності досліджуваних підприємств.

Проведені макродослідження машинобудівної галузі України у динаміці та у порівнянні з аналогічними показниками економіки Польщі засвідчили а) істотну відмінність «стартових умов» (передусім, ВВП на душу населення); б) подібність відносин між споживанням та нагромадженням у структурі ВВП; в) відмінність часток цієї галузі в структурі експорту та імпорту (не на користь України); г) менш стабільну динаміку кон'юнктури ринку в Україні.

На основі розрахунку багатофакторної статистичної моделі залежності обсягу реалізованої продукції машинобудування в Україні

=-38,61+0,003Х₁+0,0032Х₂+0,203Х₃ + 0,316Х₄,(1)

встановлено малоістотний вплив ВВП (Х₁), прямих іноземних інвестицій (Х₂) і помітний вплив зростання експорту (Х₃) та інфляції (Х₄), що свідчить про низьку конкурентоспроможність цієї галузі, її неоптимальну структуру та невисокий мультиплікативний вплив на рівень ВВП.

Для апроксимації цієї залежності використано статистичні дані по Україні за 2000-2010р.р. Коефіцієнт детермінації рівний R² = 0,956. Критерій Фішера підтверджує адекватність моделі статистичним даним генеральної сукупності, бо для ступенів вільності К1=m=4 і К2=n-m-1=10-4-1=5 табличне значення Fтабл.=5,19, а отримане значення F=26,95 є більшим за табличне.

Очікування покращення ринкової кон'юнктури для досліджуваних підприємств (ТОВ «Шредер» та ВАТ «Оріон»), зокрема, з причини проведення в Україні «Євро2012», змістили акценти вирішення стратегічних рішень у тактичну площину, передусім з допомогою поширення компетенції цих підприємств у сферу функціонування ланцюга поставок. З метою ідентифікації умов упровадження системи управління ланцюгом поставок продукції цих підприємств за відповідною процедурою здійснено ситуаційний аналіз (табл. 1), що дозволило констатувати надзвичайно низьку оборотність активів, передусім запасів та дебіторської заборгованості та інтенсивне зростання адміністративно-збутових витрат.

Формування базового варіанту тактичного плану функціонування ланцюга поставок продукції промислового призначення необхідно формувати на засадах субоптимізації, керуючись критеріями оптимізації сфери виробництва, який у подальшому може бути покращений для умов функціонування ланцюга поставок шляхом уведення в модель оптимізації відповідних обмежень та додаткових критеріїв. Це забезпечується такими засадами планування в моделі SOP:

Таблиця 1. Порівняльний аналіз операційної діяльності машинобудівних і приладобудівних підприємств

Показник	Значення показника у 2008р. / Значення показника у 2009 р. (грн./грн.)
	ТОВ «Шредер»	ВАТ «ТРЗ «Оріон»	ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»	ВАТ «СКФ Україна»
Коефіцієнт витрат на 1 грн. реалізованої продукції	0,686/0,715	0,838/ 0,703	0,716/0,792	0,936/ 0,982
Коефіцієнт адміністративно-збутових витрат на 1грн. реалізованої продукції	0,201/ 0,314	0,893/ 0,803	0,356/0,415	0,572/ 0,598
Коефіцієнт оборотності активів	1,85/ 1,46	0,44/ 0,69	4,12/ 2,52	1,55/ 1,27
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	5,70/ 5,21	3,96/ 6,18	10,05/9,45	7,16/ 6,81
Коефіцієнт оборотності запасів по реалізації	4,92/ 4,02	1,61/2,50	9,54/8,78	8,91/ 8,25

Джерело: власна розробка

Економетричне моделювання та результати опитування потенційних клієнтів підтвердили оптимістичні оцінки покращення кон'юнктури на ринку освітлювальної техніки та техніки радіозв'язку:

- оптимальність використання наявної виробничої потужності з метою задоволення очікуваного попиту, оперуючи такими тактичними ресурсами як робоча сила (разом з поділом на зміни), запаси сировини і матеріалів, а також наявність субпідрядників;

- доцільність та можливість врівноваження різних потреб і обмежень партнерів в ланцюзі поставок, зокрема врахування не тільки попиту, заявленого клієнтами, але також виробничої потужності постачальників, виробничих підприємств-субпідрядників і логістичних підприємств, які співпрацюють між собою. Результатом можна отримати план, який є не тільки здійснимим, але й дозволяє урівноважити витрати, число поставок, якість і еластичність у цілому ланцюгу поставок;

- здійснення функції механізму координації дій партнерів в ланцюгу поставок. Кінцевим результатом процесу SOP повинен бути загальний консенсус в тому, що кожна із зацікавлених сторін - відділ продажу, відділ виробництва і відділ фінансів, а також найважливіші постачальники і транспортні фірми - повинні зробити для того, щоб цей план здійснився. Досягнення консенсусу дозволяє всім зацікавленим сторонам приймати більш детальні рішення з певністю, що здійснювані ними дії будуть гармонізовані із зусиллями партнерів;

- забезпечення прозорості та зрозумілості тактичного плану підприємства. Працівники відділу фінансів зазвичай думають про підприємство в категоріях грошових переміщень, фінансових показників і інших мір рентабельності. Менеджери зі сфери маркетингу концентруються на величині продажу і сегментах ринку, а менеджери, які займаються операціями і ланцюгом поставок, зосереджуються на діях, пов'язаних з конкретними продуктами або послугами, що виробляються підприємством.

Процес прийняття оптимального тактичного плану на основі SOP передбачає виконання таких етапів:

1. Розробка агрегованого прогнозу продажу і розрахунок вихідних планово-розрахункових значень.

2. Перенесення прогнозу продажу на потреби в засобах. Метою другого етапу є перехід від оцінювання даних, які стосуються продажу, до оцінювання даних, що стосуються операцій і ланцюга поставок, необхідних в тактичному плануванні: чисельність доступних людиногодин, машиногодин і матеріалів.

3. Вироблення різних варіантів поточного плану (графіку) виробництва. На цьому етапі керівництво визначає реальність та витрати реалізації різних варіантів плану виробництва.

На основі розрахунків доведено, що річний план у варіанті вирівняного графіку і у варіанті пристосувального графіку цілком рівнозначні за критерієм суми витрат виробництва, витрат утримання запасів та витрат наймання/звільнення працівників. Поза тим, варіант рівномірного графіку має переваги рівномірного виробництва, а значить і стабільної зайнятості, тобто цілковита домінація виробничої концепції планування виробництва. На противагу цьому варіант пристосувального графіку цілком відповідає маркетинговій концепції планування виробництва, оскільки гармонізує графік виробництва з очікуваним попитом і це забезпечує мінімальний постійний рівень запасів продукції. При цьому істотних коливань зазнає рівень зайнятості.

Реалізація змішаного плану передбачає посередню відповідність обсягу виробництва очікуваному попиту, що забезпечує помірний середньомісячний запас готової продукції, який істотно менший від умов вирівняного графіка, але більший від умов пристосувального плану. При цьому має місце зональна стабільність виробництва, а відтак і зайнятості, і це виразилося у істотному зменшенні числа прийнятих та звільнених працівників. За критерієм суми річних витрат цей варіант є найкращим.

У третьому розділі «Системна організація процесу планування функціонування ланцюга поставок» ідентифіковано стратегічні обмеження у плануванні функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення, обґрунтовано механізм актуалізації плану функціонування ланцюга поставок в умовах управління ризиком, виявлено інтерактивний вплив операційного управління ланцюгом поставок на тактичне планування його функціонування.

Для реалізації стратегічного підходу щодо формування системи постачання, окрім стандартних класифікацій ABC і XYZ - аналізів запропоновано використати підхід, що включає також віднесення матеріалів до груп згідно впливу на дохід та ризик, тобто:

- класифікація всіх придбаних матеріалів або комплектуючих відносно впливу на дохід і ризики;

- аналіз ринку постачання в розрізі класифікаційних груп матеріалів;

- визначення відповідної стратегічної позиції постачання;

- розвиток вибраної стратегії постачання і планування дій.

Класифікація основних стратегій постачання з допомогою матриці з координатами "складність та ризик закупівлі комерційний вплив закупівлі" дозволила всі асортиментні позиції в постачанні віднести до відповідних чотирьох груп: стратегічної (S), дефіцитної (D), лівередж-позицій (L), некритичної (N), котрі відповідають характерним стратегіям (S - стратегічне партнерство; D - стратегія пріоритету постачальника; L - стратегія пріоритету виробника; N - стратегія стандартних трансакцій. Завдяки важливості для виробництва стратегічних позицій стратегія S повинна бути пролонгована до відносин з постачальником.

Якщо ж стратегія закупівлі D дефіцитних елементів виробів передбачає усунення вузького місця, то необхідно встановити такі відносини з постачальником, які б мінімізували ризик постачання. Необхідно також знайти потенціал для стандартизації використовуваних матеріалів або розглянути питання щодо використання замінних матеріалів (субститутів).

Закупівля елементів (лівередж-позицій) виробів (згідно стратегії L), які істотно впливають на результат виробництва продукції, однак не створюють суттєвого ризику, передбачає проведення аналізу виробником ринку постачальників, щоб використовувати свою позицію впливу на отримання кращого результату. Для реалізації стратегії закупівлі некритичних елементів виробу (N-позиції) слід дотримуватись таких рекомендацій:

- процедури закупівлі повинні бути найпростішими і стандартними;

- необхідно уникати складних процедур і розширених логістичних дій;

- бажано здійснювати закупівлю з використанням каталогів, якщо це можливо;

- необхідно уникати непотрібних операційних витрат, які значно можуть збільшити первинну вартість.

Така класифікація стратегій постачання гіпотетично ділить асортимент позицій на чотири групи (табл. 2)

Таблиця 2. Стратегічна класифікація асортиментних позицій у постачанні

№ п/п	Групи позицій	Пріоритет
		Виробника	Постачальника
1	Стратегічна	+	+
2	Дефіцитна	-	+
3	Лівередж-позиції	+	-
4	Некритична	-	-

Позначення: "+", "-" відповідно наявність та відсутність пріоритету у відносинах між виробником та постачальником

Джерело: власна розробка

Подана класифікація дозволила здійснити етап ідентифікації стратегії постачання на основі використання традиційної методики АВС/XYZ класифікації, однак лише безумовно для некритичних та лівередж-позицій та за згодою постачальника для стратегічних позицій, маючи урівноваження з ним пріоритетів, а не для всіх асортиментних позицій (рис. 4).

Очевидно, що у перспективі на основі об'єктивних змін у середовищі постачальників, ініційованих виробником змін у конструкції кінцевого виробу, його елементів, матеріалів, аут/інсорсингу в ланцюгу поставок тощо може відбуватися корисна дифузія позицій для виробника із групи дефіцитних (D) у групу некритичних (N) або із групи стратегічних (S) - у групу лівередж (L).



Рис. 4. Замкнутий цикл оптимізації стратегії постачання підприємства-виробника

Реалізація тої чи іншої комплексної стратегії постачання формує обмеження щодо реалізації політики запасів на підприємстві, а відтак і обмеження щодо операційного планування виробництва: не можна планувати запуск партії виробництва кінцевих виробів, якщо немає в наявності необхідної кількості вихідних матеріалів. Тобто, має місце зворотній вплив сфери виробництва на сферу постачання, однак лише в масштабах власної свободи.

Абстрагуючись від окреслених обмежень, досліджено логіку переміщення в ланцюгу поставок. Логіка партії асоціюється з поняттям «економіка масштабу». Більші партії, довші переміщення і більші замовлення мають на меті мінімізацію витрат виробництва і максимізацію використання ключових засобів.

Логіка партії враховує, по-перше, яким є дійсний або очікуваний попит; по-друге, яким буде рівень запасу на складі, коли попит зміниться; по-третє, необхідність зупинки виробництва, якщо рівень запасу буде вище цільового рівня; по-четверте, необхідність виробництва, якщо рівень запасу впаде нижче цільового рівня.

На відміну від логіки партії, де "вхідний вентиль" складу запасу є або відкритим, або закритим, в концепції логіки потоку цей вентиль є постійно відкритим. Ступінь відкриття, тобто величина чи/та частота партії залежить від рівня запасу на складі. Ступінь відкриття регулюється автоматично, за допомогою контрольних рубежів - верхнього і нижнього. Якщо рівень запасу добирається до нижнього рубежу, вентиль відчиняється в більшому ступені. Натомість якщо рівень досягає верхнього рубежу, вентиль поступово закривається. Отже, контрольні рубежі формують темп притоку до складу і дозволяють зміни рівня запасу між циклами. Завдяки цьому регулюється відношення між попитом і пропозицією. Це і є власне логіка потоку.

У контексті логіки потоку розглянуто досконале переміщення, тобто це виробництво і поставка саме такого обсягу продуктів, якого вимагає ринок. Це означає здатність пристосування запасів до вимог ринку, що передбачає виробництво продукції в найменших партіях, тобто одну одиницю виробу в одиницю часу. Іншими словами, досконале переміщення можна описати як використання часу циклу таким чином, щоб пристосувати диференційовану послідовність переміщення однієї одиниці до інтенсивності ринкового попиту. Виробництво кожного продукту в кожному циклі є передумовою досягнення цієї мети. Концепція досконалого переміщення може бути реалізована за такою процедурою (рис.).

Загалом викладена логіка потоку та досконале переміщення стають закономірним доповненням SOP для умов низхідного планування. Позатим необхідно визнати, що упровадження теорії досконалого переміщення дозволяє мінімізувати внутрівиробничі запаси, тобто відповідає одному з варіантів тактичного плану - пристосувальному, в якому на засадах pull-концепції виробництво пристосовується до актуального продажу. Можна стверджувати, що найкращим рішенням для ланцюга поставок досліджуваних підприємств було б комплексне: верхня частина ланцюга поставок, починаючи від джерел постачання і закінчуючи виготовленням складових частин кінцевого виробу, функціонує на засадах push-стратегії (для стратегічних позицій постачання) шляхом створення рівномірних чи змішаних поточних SOP-планів, а нижня, включно до клієнтів - на засадах pull-стратегії шляхом створення пристосувальних поточних планів.

Процесна структура системи планування ланцюга поставок (розділ 1) в частині тактичного плану (згідно концепції «рухомого горизонту») передбачає регулярну актуалізацію інформації, наприклад, через кожні три місяці, що визначає необхідність внесення змін в існуючий тактичний план з причини, по-перше, відхилення актуального попиту від його прогнозу, а відтак відповідної зміни структури та рівнів запасу матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів, по-друге, настання тих чи інших ризиків у будь-якій ланці ланцюга поставок, що вимагає відповідного врахування в процесі актуалізації тактичного плану, а в перспективі - активного впливу на ймовірність їх настання з очікуваними параметрами.

Встановлено, що до традиційних джерел ризику у ланцюгах поставок додалися:

- пошук конкурентної переваги, пов'язаний із виявленням резервів, що супроводжувалося використанням дій, які дотепер були надто ризикованими - застосуванням "худого" ланцюга поставок, Just in Time, аутсорсингу, постачання з одного джерела тощо;

- технологічні зміни - ризик, пов'язаний з новими технологіями, як наприклад, ризик е-економіки, залежність від нових банківських технологій, загрози з боку "хакерів" або надмірна "жорсткість" ланцюга поставок, що стоїть на заваді зміни відносин;

- глобалізація економіки - наражає організації на додатковий ризик, пов'язаний з виходом на закордонні ринки, об'єднання підприємств у транснаціональні організації, співпраця в розширених ланцюгах поставок і глобальних мережах;

- інвестиції у відносини - обидві сторони вкладають великі інвестиції у відносини, стають між собою взаємозалежними. І хоча високий рівень довіри, який виникає при цьому, має великі переваги, однак ризиком може бути виникнення неефективності цих відносин. Тут слід звернути увагу і на ризик втрати інвестицій (високий бар'єр виходу).

Розглядаючи проблему відповідальності учасників ланцюга, особливо в контексті гарантій за дії, які створюють ризик виникнення збитків у інших учасників, а також при реалізації проектів розвитку ланцюга поставок, необхідно виявити і ідентифікувати можливості використання такої "відповідальності" під час здійснення дій, пов'язаних зі зменшенням ймовірності ризиків, які стосуються економічних і суспільних наслідків настання порушень.

Зниження ризику в ланцюгах поставок може означати зниження ймовірності настання порушень в рамках загально трактованої відповідальності за продукт, що пов'язується із застосуванням відповідного рівня гарантій (утримування резервів засобів, застосування сучасних технологій, які гарантують безпеку, тощо).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до вирішення наукового завдання - розроблення теоретичних положень та прикладних засад планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення. На підставі виконаного дослідження сформульовано такі висновки.

1. Встановлено базові характеристики детермінування ланцюга поставок продукції, до яких віднесено галузеву приналежність, особливі ознаки процесів постачання виробництва та дистрибуції, вид попиту та цілі ланцюга поставок. Ідентифікація перерахованих характеристик дозволяє промисловому підприємству як ініціатору формування ланцюга поставок застосувати стандартні процедури та інтелектуальні продукти в імітаційному режимі, чим здешевити процедури проектування /перепроектування ланцюгів поставок машинобудівної продукції

2. Обґрунтовано концепцію структурування системи планування на підприємстві за рівнями, функціями, фазами та горизонтом планування, чим ідентифіковано місце, взаємозв'язки та передумови актуалізації тактичного плану діяльності підприємства-виробника. Концепція дозволяє підприємству оптимізувати структуру тактичного плану шляхом концентрації планових рішень на виробництві та продажу, забезпечуючи високі адаптаційні можливості до актуалізації пропиту в режимі "рухомого горизонту" планування.

3. Удосконалено процес реструктуризації виробничої системи промислового підприємства з метою адаптації до умов функціонування ланцюга поставок шляхом реструктуризації ключових компетенцій в ланцюгу поставок та поглиблення спеціалізації. Результатом цього процесу для підприємства може бути обґрунтування відповідних стратегічних рішень щодо ін- чи/та аутсорсингу окремих видів діяльності, процесів, операцій в ланцюгу поставок як його учасників, так із залученням суб'єктів господарювання поза межами ланцюга.

4. Запропоновано механізм тактичного планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції, яким передбачається використання одного із двох підходів: низхідного чи висхідного, у залежності від того, в якій мірі стабільною/змінною є структура асортименту та у якій мірі різниться рівень одиничної трудомісткості асортиментних позицій. Це дасть змогу раціоналізувати використання засобів виробництва (потужності, людських ресурсів), оптимізувати зайнятість, запаси чи витрати. Зокрема, застосовуючи вирівняний графік виробництва, підприємство може оптимізувати (стабілізувати) зайнятість, застосовуючи пристосувальний - мінімізувати запаси готової продукції, а застосовуючи змішаний - мінімізувати загальні витрати.

5. Удосконалено політику постачання, що базується на структуруванні стратегій постачання, яка передбачає віднесення асортиментних позицій у постачанні до відповідних чотирьох груп: стратегічної (S), дефіцитної (D), лівередж-позицій (L), некритичної (N). Обґрунтовано замкнутий цикл оптимізації структури стратегії постачання підприємства і встановлено, що стратегія постачання не завжди може бути однорідною, а швидше комплексною, оскільки середовище постачальників не є однорідним: для одних асортиментних позицій ринок може бути монопольним, для інших - високо конкурентним, а ще для окремих - чиста конкуренція.

6. Розвинуто категорійний апарат системи планування функціонування ланцюга поставок шляхом уведення взаємозв'язаних категорій логіка партії логіка потоку логіка переміщення. Використання поданих категорій в процесі тактичного планування уможливлює допасування концепції економічної величини замовлення до групи продуктів із врахуванням цілей гармонізації трудовитрат, чим наближає до рівня досконалого переміщення, мінімізуючи рівень запасів впродовж всього ланцюга поставок та досягаючи відповідного зростання їх оборотності, а відтак і оборотності активів.

7. Для умов функціонування ланцюга поставок продукції досліджуваних підприємств рекомендовано часткове впровадження досконалого переміщення у нижній частині ланцюга поставок на засадах pull-стратегії та пристосувальних поточних планів. Щодо верхньої частини ланцюга поставок, то рекомендовано використання концепції економічної величини виробництва на засадах push-стратегії. Такі рекомендації дозволять реалізувати гібридну конструкцію ланцюга поставок push/pull, що матиме позитивний вплив на використання виробничої потужності, зайнятість, запаси та витрати.

8. а підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:

- Міністерству економічного розвитку та торгівлі України та державним установам використовувати розроблені методичні положення щодо імплементації інформаційних продуктів в систему управління ланцюгом поставок, що дозволить підвищити якість тактичних планів, а відтак покращити функціонування ланцюга поставок - підвищити продуктивність та ефективність.

- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України використовувати теоретичні положення щодо ідентифікації впливу операційного управління ланцюгом поставок на процес тактичного планування його функціонування. На часі є включення логістичної стратегії у стратегію підприємства, на яку безпосередній вплив мають маркетингова і виробнича стратегії, і яка визначає вибір продуктів і ринків, рівень послуг, тобто встановлює для ланцюга поставок як логістичної системи певні вимоги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

Фалович В.А. Процедура реализации процесса управления риском логистических процессов /И.П. Таранский, В.А. Фалович //Научный информационный журнал «Бизнес-информ», № 12 (1), 2009. Харьков - с.128-132. (Особистий внесок: розроблено алгоритм управління ідентифікованим ризиком на виробничому підприємстві).

Фалович В.А. Чинники ризику трансформації матеріального потоку в ланцюгу поставок /В.А. Фалович // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Вип. 3(30). - Донецьк: ДЕГІ, 2009. - с. 167-171.

Фалович В.А. Аутсорсинг в адаптації ланцюгів поставок до змінного середовища /В.А. Фалович // Вісник Хмельницького національного університету, серія "Економічні науки". - Том. 3 (140). - №5. - 2009. - С.187 - 190

Фалович В.А. Відповідальність і формування гарантій в ланцюгах поставок /В.А. Фалович // Зб. наук. праць: Вісник НУ "Львівська політехніка" “Логістика” №649, Львів: в-во НУ "Львівська політехніка", 2009 - С. 154-160.

Фалович В.А. Еволюція ланцюгів поставок у ринковому середовищі / В.А. Фалович //Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. - Вип. 3(47). - Рівне, 2009. - с.226-232.

Фалович В.А. Концептуальний підхід до формування замкнутої петлі ланцюга поставок /В.А. Фалович //Зб. наук. праць: Вісник НУ "Львівська політехніка" “Логістика” № 669, Львів: в-во НУ "Львівська політехніка", 2010 - С. 153-157.

Фалович В.А. Оцінювання ризику в транспортних системах ланцюга поставок / В.А. Фалович // Вісник Хмельницького національного університету, серія "Економічні науки". - Том. 2 (149). - №2. - 2010. - С.70 - 73.

Фалович В.А. Планування операцій і продаж в ланцюгу поставок / В.А. Фалович // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права: [зб.наук.пр. / гол.ред.проф. Л.А. Янковська. - Львів: ЛУБП.- №4. - 2010. - С. 333-.338.

Фалович В.А. Стратегічні обмеження у плануванні функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення / Є.В. Крикавський, В.А. Фалович //Зб. наук. праць: Вісник НУ "Львівська політехніка" “Логістика”. - Львів: Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2010 - № 690, С. 150-156. (Особистий внесок: обґрунтовано замкнутий цикл оптимізації структури стратегії постачання підприємства-виробника).

Інші публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

Фалович В.А. Пристосування виробництва до впровадження досконалого переміщення товарів на підприємстві /В.А. Фалович // Соціальні, фінансові та економічні основи ефективної політики держави в умовах глобалізації світової економіки: Матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених (30 березня 2010 року). Частина І. Донецьк: ДЕГІ, 2010. - С. 218-220.

...