Ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 631.15.001.76

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Гордійчук Антоніна Іванівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Ільчук Микола Максимович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри організації агробізнесу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Березівський Петро Степанович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій ім. проф. Є. Храпливого

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кісіль Микола Іванович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН України, завідувач відділу інвестицій

Захист відбудеться “19” травня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “15” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення ефективності аграрного бізнесу є важливим напрямом економічного зростання економіки України. За роки структурної перебудови сільське господарство зазнало як падіння обсягів виробництва продукції на 45 - 50%, так і руйнування матеріально-технічної та соціальної бази села. Лише після 2001 р. намітилися позитивні тенденції стабілізації і відродження аграрної економіки. Проте і нині значна частина (біля 30%) сільськогосподарських підприємств є нерентабельними і не спроможні здійснювати нормальний процес відтворення. В умовах відкритої економіки виникає загроза припинення діяльності неконкурентоспроможних виробників та продовольчій безпеці країни. У сільськогосподарському виробництві продовжується нераціональне використання природних, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Нераціональне використання ресурсів спостерігається, насамперед, у фермерських господарствах та господарствах населення, які використовують примітивні технології виробництва продукції.

Світовий досвід свідчить, що перехід до стійкого економічного росту в АПК країни неможливий без стимулювання використання досягнень науки і техніки, впровадження передових технологій, активізації всіх суб'єктів господарювання у науково-технічній сфері АПК. Але для цього уже в найближчі роки необхідно здійснити кардинальні зміни у науково-технічній сфері та побудувати ефективний механізм просування інновацій.

Дослідження західних економістів показують, що близько 80 % зростання валового національного продукту відбувається за рахунок технологічного оновлення виробництва.

Вивчення проблеми ефективності знайшло відображення в наукових працях іноземних вчених: О.А. Біттера, Е.Дж. Долана, К.Р. Макконелла, У. Петті, Дж. Сакса, П.А. Самуельсона, А. Сміта. Різні аспекти ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств вивчали вітчизняні науковці: В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, В.П. Галушко, О.Д. Гудзинський, О.Ю. Єрмаков, М.М. Ільчук, М.В.Калінчик, С.М. Кваша, Г.Г. Кірейцев, М.І. Кісіль, С.А. Константинов, Б.Й.Пасхавер, П.Т.Саблук, В.К. Савчук, В.К. Терещенко, В.М. Трегобчук, О.В.Шкільов, О.М. Шпичак та багато інших. Разом з тим, питання впливу інноваційного розвитку галузей рослинництва і тваринництва на підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств залишаються недостатньо вивченими та потребують подальших ґрунтовних досліджень. Особливої актуальності набувають питання вибору і впровадження окремих елементів інноваційної системи у виробництво при різних рівнях фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств. У сукупності це зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження, його новизну і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Луцького національного технічного університету за темою "Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України" (номер державної реєстрації 0109U001209). У межах наукової теми автором обґрунтовані пріоритетні напрями розвитку підприємств регіону на основі інновацій. Також дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України, зокрема наукової тематики кафедри організації агробізнесу "Теоретичні і методологічні засади удосконалення форм господарювання, економічного механізму, інфраструктури ринку в агропромисловому виробництві та розвитку сільських територій" (номер державної реєстрації 0101U003619). У межах наукової теми автором виконані дослідження, що пов'язані з проблемами ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування та розробка теоретичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств на основі їх інноваційного розвитку, що сприятиме оптимізації параметрів та структури виробничих систем.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- узагальнити теоретико-методологічні засади та доповнити методику визначення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств з метою прийняття обґрунтованого рішення про реалізацію організаційних заходів;

– систематизувати теоретичні основи та обґрунтувати пріоритетні напрями інноваційного розвитку агропромислового виробництва шляхом диференційованого використання перспективних для регіону завершених галузевих наукових розробок, адаптації їх до місцевих ґрунтово-кліматичних та ринкових умов;

– здійснити оцінку організаційно-економічних умов та сучасного стану виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств для виявлення їх слабких і сильних сторін;

– визначити ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних формуваннях різних організаційно-правових форм господарювання та виявити основні чинники її формування;

– розробити проекти розвитку галузей рослинництва і тваринництва в сільськогосподарському підприємстві на основі впровадження інновацій як стратегічних альтернатив його розвитку;

– обґрунтувати загальну потребу в фінансових ресурсів для впровадження розроблених інноваційних проектів та визначити їх економічну ефективність;

– розробити методичні підходи щодо вибору інноваційних проектів на основі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства з метою вибору стратегії його розвитку;

– розробити систему заходів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності в сільському господарстві, яка забезпечить підвищення ефективності функціонування аграрних формувань.

Об'єктом дослідження є механізм забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та практичних аспектів щодо ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціальні методи досліджень, які базуються на сучасних теоретичних положеннях економічної і споріднених з нею наук.

При проведенні досліджень використовувались такі методи: діалектичний і абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методологічних засад ефективного функціонування підприємств); монографічний (при вивченні ретроспективи розвитку сільськогосподарських підприємств, вітчизняного та зарубіжного досвіду впровадження інновацій у сільськогосподарське виробництво); розрахунково-конструктивний (при розробці проектів розвитку галузей рослинництва і тваринництва); статистичного аналізу (при визначенні залежності економічної ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств від рівня ресурсного і фінансового забезпечення); порівняння (при аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку аграрних формувань); економіко-математичного моделювання (при оптимізації виробничої структури базового сільськогосподарського підприємства з вибором інноваційних проектів для впровадження).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти з питань розвитку аграрної сфери, науково-інформаційні джерела, статистичні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Волинській області, матеріали Головного управління агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, річні звіти та первинні документи окремих сільськогосподарських підприємств, результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні засад інноваційного типу розвитку сільськогосподарських підприємств для їх ефективного функціонування. Наукові результати, що визначають новизну, полягають у наступному:

вперше:

– обґрунтовані методичні підходи щодо вибору інноваційних проектів для їх впровадження на основі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства, що передбачає застосовування системного підходу до оцінки ефективності інноваційних заходів, прогнозу варіативних ситуацій розвитку аграрних формувань та визначення їх оптимальних параметрів (С. 11 - 14);

дістали подальшого розвитку:

-система показників економічної ефективності функціонування сільсько-господарських підприємств, яка доповнена показниками фінансового стану для оцінки виробничо-господарської діяльності досліджуваних економічних суб'єктів (С. 7, 13);

- пріоритетні напрями інноваційного розвитку сільського господарства, що враховують рівень ресурсного забезпечення, технології виробництва та економічні взаємовідносини в системі «виробництво - реалізація - споживання» з урахуванням регіональних особливостей (С. 6);

- методичні підходи оцінки організаційно-економічних умов, які передбачають визначення можливостей додаткового залучення земельних паїв до економічно обґрунтованих розмірів підприємств (С. 9);

удосконалено:

– методичні підходи до оцінки ефективності виробництва продукції в аграрних формуваннях різних організаційно-правових форм господарювання залежно від рівня їх ресурсного забезпечення, що дає змогу обґрунтувати пріоритетні напрями інноваційного розвитку агропромислового виробництва (С. 9 - 10);

– систему розробки проектів розвитку рослинництва та тваринництва, які передбачають підвищення рівня забезпечення підприємств матеріально-технічними та фінансовими ресурсами з впровадженням інновацій (С. 10 - 11);

– методичні підходи щодо визначення потреби в фінансових ресурсах, оптимальної структури капіталу та джерел його покриття на основі розробленої фінансової схеми руху грошових потоків (С. 10 - 11 );

– система заходів державної підтримки інноваційної діяльності в сільському господарстві через часткове відшкодування сільськогосподарським підприємствам інвестиційних коштів після їх освоєння (С. 14 - 15).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, удосконалення їх взаємовідносин з усіма суб'єктами продовольчого ринку. Наукові розробки та рекомендації автора прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 01-24/210 від 18.12.2009 р.); Приватним сільсько-господарським підприємством «Агротехсервіс» Луцького району Волинської області (довідка № 01/07/519 від 07.12.2009 р.); Приватним сільськогосподарським підприємством «Стир-Агро» Луцького району Волинської області (довідка № 01/07/519 від 07.12.2009 р.); фермерським господарством «Влада» Млинівського району Рівненської області (довідка № 68 від 08.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації та винесені на захист, отримані автором особисто. В дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження, викладені в дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення і отримали схвальну оцінку науковців на: Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5 - 6 жовтня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрні ринки і торгівля: стан та перспективи країн Вишеградської четвірки та України”, (м. Луцьк, ННВ Інститут економіки та управління, 15-16 листопада 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9 - 10 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка Волині: 70 років на шляху до Європи” (м. Луцьк, ННВ Інститут економіки та управління, 30 вересня 2009 р.); круглому столі «Проблеми та перспективи розвитку трудового потенціалу регіону в контексті забезпечення ефективної зайнятості» (м. Луцьк, ННВ Інститут економіки та управління, 5 березня 2010 р.); круглому столі «Інноваційний розвиток регіонів України» (м. Луцьк, ННВ Інститут економіки та управління, 19 травня 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, ННВ Інститут економіки та управління, 7-8 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 28 - 29 жовтня 2010 р.); Міжнародному семінарі «Транскордонне співробітництво як форма розвитку міжнародної інтеграції» (м. Луцьк, Луцький національний технічний університет, 9 листопада 2010).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,6 друк. арк., з яких 7 одноосібних статей у фахових виданнях обсягом 2,4 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, який включає 198 найменувань. Основний зміст дослідження становить 170 сторінок комп`ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 42 таблиці, 15 рисунків та 13 додатків.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів та наведено відомості про їх апробацію.

У першому розділі „Теоретичні аспекти ефективності виробництва в аграрних формуваннях та їх інноваційного розвитку” висвітлено теоретичні питання сутності ефективності виробництва, особливості її в сільськогосподарських підприємствах, досліджено методичні аспекти вимірювання та оцінки ефективності сільськогосподарської продукції, висвітлено об'єктивну необхідність інноваційної моделі розвитку аграрної економіки.

В умовах ринкової системи господарювання постійно виникає потреба у розробці і застосуванні у сільськогосподарському виробництві досконалих елементів виробничої системи, організаційно-економічних механізмів, нових форм і методів організації, які повинні забезпечувати підвищення його ефективності. Вирішення проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва можливе за рахунок оптимального використання системи чинників, серед яких чільне місце займає інноваційний процес (рис. 1).

Інновації в агропромисловому виробництві - це, насамперед, нові сорти рослин, нові породи тварин та кроси птиці, нові добрива та засоби захисту рослин і тварин, нова техніка, нові методи профілактики та лікування тварин, нові технології, нові форми організації та фінансування виробництва, нові підходи до підготовки кадрів тощо.

Для активізації інноваційних процесів в сфері сільського господарства необхідно вирішити три основні взаємозалежні завдання: розширення інноваційних пропозицій з боку аграрної науки, підвищення сприйнятливості до інновацій самого аграрного виробництва й формування ефективної системи впровадження інновацій у виробництво.

Рис. 1. Основні чинники забезпечення ефективного функціонування аграрних формувань на основі інноваційного розвитку.

Головною метою будь-якого матеріального виробництва є найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб людей. З досягненням цієї мети безпосередньо пов'язана сутність однієї з найважливіших і складних категорій економічної теорії - ефективність суспільного виробництва.

У дисертаційній роботі всебічно розглянуті існуючі визначення терміну “ефективність виробництва”, виявлений її багатоаспектний та багаторівневий характер. Встановлено, що ефективність виробництва - це категорія, яка характеризує результативність виробництва та свідчить про те, якими витратами ресурсів досягається приріст обсягів виробництва. Ефективність - це об'єктивний процес функціонування економіки, що може бути сформульований як закон підвищення ефективності суспільного виробництва. Дія цього закону значно поширюється за умови інтенсивного типу економічного зростання. Тому основним шляхом виходу агропромислового виробництва з кризового стану є розвиток його інноваційної основи. Разом із тим, під економічною ефективністю виробництва в сільському господарстві в сучасних умовах слід розуміти раціональність поєднання багатьох факторів, до складу яких поряд з виробничими ресурсами входять технологічний процес виробництва та економічні взаємовідносини. Економічна ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств характеризується системою показників, які дають можливість порівняти одержаний ефект від їх діяльності з величиною витрат виробничих ресурсів, які пов'язані з одержанням цього ефекту. Залежно від видів ресурсів система показників поділяється на окремі їх групи, які характеризують економічну ефективність використання цих ресурсів. У ринкових умовах господарювання для підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств необхідна комплексна оптимізація системи їх функціонування у відповідності з вимогами зовнішнього середовища та виробленої стратегії розвитку, яка сприяє принциповому поліпшенню управління, підвищенню ефективності виробництва продукції на основі сучасних методів і прийомів. Ефект від організаційної складової діяльності підприємств виявляється в прискоренні обороту капіталу, оборотних коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості й лише опосередковано відображається в показниках використання ресурсів. Тому для характеристики економічної ефективності організаційної діяльності підприємств пропонується використовувати показники оцінки їх фінансового стану.

У другому розділі „Економічна оцінка виробничої діяльності та її ресурсне забезпечення в сільськогосподарських підприємствах” досліджені організаційно-економічні умови, ресурсне забезпечення та сучасний стан виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств як Волинської області, так і України в цілому, проведено порівняльну характеристику економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних формуваннях різних організаційно-правових форм господарювання та виявлені основні чинники її формування.

У сільськогосподарських підприємствах Волинської області частка виробленої валової продукції сільськогосподарськими підприємствами менша, ніж у господарствах населення. Протягом 2005-2009 рр. частка продукції, яка вироблялася сільськогосподарськими підприємствами, зросла з 19,9 до 26,3 % при її загальному зростанні на 36,3 відсотки.

У 2009 р. усі аграрні формування Волинської області у підсумку одержали лише 1,3 млн грн прибутку, що свідчить про низькоприбуткове та збиткове виробництво сільськогосподарської продукції у переважній більшості підприємств (табл. 1).

Аналіз динаміки рівня рентабельності виробництва основних видів сільсько-господарських продукції в аграрних формуваннях регіону свідчить, що більш рентабельною є продукція рослинництва. Основну частину прибутку підприємства одержували від реалізації зерна та насіння ріпаку, збільшення попиту на які в останні роки зумовило зростання цін на цю продукцію.

Основними видами продукції тваринництва, від реалізації яких сільсько-господарські підприємства одержують прибуток, є молоко та м'ясо птиці. Протягом 2005 - 2008 рр. виробництво молока було рентабельним і лише в 2009 р. - збитковим.

Результати дослідження свідчать, що основними причинами збитковості виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах Волинської області є низький рівень інтенсифікації виробництва, використання застарілих технологій вирощування сільськогосподарських культур і утримання тварин, неможливість впровадження інноваційних заходів через низький рівень фінансового та кредитного забезпечення. Якщо в 2003 р. у сільськогосподарських підприємствах регіону налічувалося 8,7 тис. шт. тракторів, то у 2009 р. їх кількість становила лише 4,2 тис. шт. Кількість зернозбиральних комбайнів за цей період зменшилась з 2,6 тис. шт. до 1,2 тис. шт.

сільськогосподарський інноваційний рослинництво

Таблиця 1. Динаміка економічної ефективності виробництва основних видів продукції в сільськогосподарських підприємствах Волинської області*

Показники	Роки	2009 р. у % до 2005 р.
	2005	2006	2007	2008	2009
Зернові
Виробництво, тис. т	284,9	185,6	224,2	307,9	250,6	88,0
Урожайність, т/га	2,4	2,1	2,4	3,1	2,7	111,3
Собівартість 1 т, грн	436,0	578,8	728,9	759,8	784,7	180,0
Середня ціна реалізації 1 т, грн	433,1	536,7	849,8	872,1	857,6	198,0
Прибуток (+), збиток (-) на 1 га, грн	-4,7	-64,1	167,4	196,0	171,5	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%	-0,7	-7,3	16,6	14,8	9,3	х
Ріпак
Виробництво, тис. т	4,7	9,2	11,0	26,2	28,9	608,1
Урожайність, т/га	2,0	2,2	1,4	2,3	2,3	118,4
Собівартість 1 т, грн	1159,4	1069,8	1549,5	1821,0	1870,5	161,3
Середня ціна реалізації 1 т, грн	1073,0	1276,9	1709,5	2037,4	2389,3	222,7
Прибуток (+), збиток (-) на 1 га, грн	-168,2	393,1	211,7	429,9	1148,8	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%	-7,5	19,4	10,3	11,9	27,7	х
Прибуток від реалізації продукції рослинництва, всього, млн грн	-0,9	-3,1	16,7	23,6	33,9	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-) продукції рослинництва, %	-0,7	-2,3	11,7	11,9	13,4	х
Молоко
Виробництво, тис. т	85,6	82,0	74,4	71,7	73,2	85,6
Надій на 1 корову, т	262,1	267,1	267,3	267,0	299,5	114,3
Собівартість 1 т, грн	789,9	902,5	1174,2	1498,0	1597,3	202,2
Середня ціна реалізації 1 т, грн	940,2	940,4	1408,7	1661,0	1579,0	167,9
Прибуток (+), збиток (-) на 1 корову, грн	318,4	82,3	513,8	362,3	-45,9	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%	19,0	4,2	20,0	10,9	-1,1	х
М'ясо великої рогатої худоби
Виробництво, тис. т	9,8	9,5	8,3	7,4	6,5	66,3
Середньодобовий приріст, г	373	376	384	404	405	108,8
Собівартість 1 т, грн	6759,3	7370,6	8082,6	10620,2	11701,6	173,1
Середня ціна реалізації 1 т, грн	5394,5	4339,0	4806,8	7851,4	7796,7	144,5
Прибуток (+), збиток (-) на 1 голову, грн	-189,2	-479,2	-628,0	-502,5	-864,8	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%	-20,2	-41,1	-40,5	-26,1	-33,4	х
Прибуток (+), збиток (-) від реалізації продукції тваринництва, всього, млн грн	13,6	-28,8	-20,8	-13,0	-32,6	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-) продукції тваринництва, %	7,8	-12,4	-6,4	-3,1	-8,4	х

*Сільськогосподарські підприємства, що звітують за ф. № 50-сг.

Розраховано за даними Головного управління статистики у Волинській області.

Для досягнення високих показників виробничої діяльності підприємств важливе значення має спеціалізація і концентрація виробництва.

Аналіз показників ефективності виробництва від розміру сільсько-господарських угідь аграрних формувань Волинської області свідчить про їх тісний зв'язок (табл. 2).

Таблиця 2. Економічна ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств Волинської області залежно від розміру площі сільськогосподарських угідь (2009 р.)

Показники	Групи підприємств* за розміром сільськогосподарських угідь, га	В середньому
	І до 500	ІІ 501-1000	ІІІ 1001-1500	IV 1501-2000	V понад 2001
Кількість підприємств	110	52	29	17	26	234
Середня площа с.-г. угідь на підприємство, га	181	731	1201	1763	3453	908
Кількість працівників на 100 га с.-г. угідь, осіб	11,7	6,1	5,3	5,2	4,8	5,8
Урожайність, ц/га: :зерна	15,4	18,3	25,9	25,8	35	27
насіння ріпаку	18,9	15,8	18,8	23,1	25,2	23,5
Надій молока на 1 корову, кг	1772	1893	2362	3041	4299	2995
Середньодобові прирости ВРХ, г	309	316	376	395	484	405
Виробництво на 100 га ріллі, ц:
зерна	858	800	1030	1127	1487	1180
насіння ріпаку	29,2	37,3	92,3	140	280,3	166,5
свинини	184,7	15,2	12,8	7,9	26,1	34,2
Виробництво на 100 га с.-г. угідь, ц:
молоко	260,4	210,1	294,2	480,2	394,8	344,8
м'яса ВРХ	18,3	19,9	36,5	42,5	31,5	30,6
Дохід (виручка) на 1 га с.-г. угідь, грн	8160	1305	1785	2390	3295	3019
Прибуток (+), збиток (-) всього, тис. грн	-5630	-5403	751	1172	10427	1317
Прибуток (+), збиток (-) на 1 га с.-г. угідь	-283,3	-142,2	21,6	39,1	116,1	6,2
Рівень рентабельності (+), збитковості (-) сільсько-господарського виробництва, %	-3,4	-9,8	1,2	1,7	3,7	0,2

*Сільськогосподарські підприємства, що звітують за ф. №50-сг. Розраховано за даними Головного управління статистики у Волинській області.

Концентрація виробництва створює сприятливі умови для впровадження досягнень науково-технічного прогресу: прогресивної технології і техніки, високоврожайних сортів і гібридів рослин, високопродуктивних порід і ліній тварин, нові методи і форми організації виробництва тощо.

Дані таблиці 2 свідчать, що по мірі підвищення концентрації виробництва поліпшуються економічні показники діяльності підприємств: підвищується урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність праці, зростає величина прибутку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Так, дослідження ефективності виробництва насіння ріпаку залежно від частки витрат на добрива і насіння ( основних елементів інноваційних технологій) свідчать про те, що найвищий показник урожайності досягнуто підприємствами, у яких частка цих витрат становила 47,8 відсотки. У цій же групі підприємств досягнуто найвищий рівень рентабельності - 39,6 відсотки. У підприємств другої групи частка витрат на добрива і насіння становила лише 23,6 % при збільшенні частки витрат на нафтопродукти та оплату праці до 31,2% порівняно з 17,2% у підприємств п'ятої групи. Рівень урожайності при цьому є найнижчим за решту підприємств, а рівень рентабельності не перевищив 3,2 відсотки.

Дослідження ефективності виробництва молока від розміру поголів'я корів свідчать, що найвищий показник продуктивності тварин в 2009 р. (4868 кг) досягнуто підприємствами, в яких утримується понад 400 тварин. У цій же групі підприємств досягнуто найвищий рівень рентабельності - 7,4 відсотки. У групі підприємств, де утримується менше 150 корів, річна продуктивність тварин становила 2249 кг молока, а рівень збитковості молока - 9,3 відсотки.

Таким чином, досягнутий рівень ефективності сільськогосподарського виробництва є недостатнім для забезпечення розширеного відтворення і потребує подальшого розвитку з залученням додаткових інвестицій та інноваційних рішень.

У третьому розділі “Розвиток виробничих систем сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі” основну увагу зосереджено на розробці проектів розвитку галузей рослинництва і тваринництва в аграрних формуваннях на інноваційній основі, проведено оптимізацію виробничої структури приватного сільськогосподарського підприємства, яка дала можливість оцінити ефективність і черговість впровадження розроблених інноваційних проектів, прогнозувати варіативні ситуації розвитку підприємства та визначати оптимальні параметри його виробничої системи.

За результатами досліджень основними напрямами збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва, підвищення її якості та окупності витрат є удосконалення систем землеробства, пошук шляхів зниження енергозатрат, застосування ефективних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур та утримання тварин.

Розробка проекту розвитку галузі рослинництва базується на результатах досліджень ефективності виробництва зерна озимої пшениці за традиційною та енергозберігаючою технологіями, які дозволили встановити, що при застосуванні енергозберігаючої технології з 1 га посіву додатково можна одержати 205 - 214 грн прибутку або на 17 - 25 % більше, ніж при вирощуванні озимої пшениці за традиційною технологією з оранкою. Розрахунки, які проведені з допомогою розробленої фінансової схеми руху грошових потоків засвідчили, що період окупності інвестицій у придбання техніки, необхідної для вирощування озимої пшениці з мінімальним oбрoбiтком ґрунту становитиме 47 місяців, тоді як за традиційної технології - 58 місяців.

Розроблений проект інноваційного розвитку галузі молочного скотарства передбачає запровадження технології безприв'язного утримання високопродуктивних корів і молодняку в боксах з використанням сучасного обладнання для утримання і обслуговування тварин. Годівля корів і молодняку великої рогатої худоби має здійснюватися збалансованими кормовими сумішками при рівномірних отеленнях корів і виробництві молока протягом року з максимальним використанням природних кормових угідь. Цей проект базується на реконструкції молочно-товарної ферми на 650 корів для приватного сільськогосподарського підприємства «Стир-Агро» Луцького району Волинської області. Дослідження свідчить, що впровадження розробленого проекту забезпечить підвищення рівня рентабельності виробництва продукції скотарства до 85,4 відсотків. Проведені розрахунки також показують, що за умови реконструкції ферми за власні кошти підприємства дисконтована окупність проекту (дисконтна ставка 12 %) становить 42 місяці, а за позичкові кошти під 12 % річних - 47 місяців.

Розвиток галузі свинарства пердбачає запровадження потокового виробництва свинини з використанням повноцінних комбікормів. З метою визначення ефективності запровадження цієї технології був розроблений проект реконструкції свиноферми на 100 голів основного стада свиней для сільськогосподарського підприємства «Стир-Агро» Луцького району Волинської області. Дослідження свідчить, що при впровадженні прогресивної технології виробництва свинини, рівень її рентабельності продукції свинарства досягне 48,75 відсотків.

В умовах обмеженості фінансових ресурсів у аграрних формуваннях виникає питання черговості впровадження інноваційних заходів. Для вирішення цієї проблеми пропонується проводити оптимізацію виробничої структури підприємства, яка дає можливість застосувати системний підхід до оцінки ефективності інноваційних заходів, прогнозувати варіативні ситуації розвитку аграрних формувань та визначати оптимальні параметри їх виробничих систем. За такого підходу інноваційні проекти розглядаються як параметри виробничої структури підприємства.

Оптимізація виробничої структури сільськогосподарського підприємства з вибором інноваційних проектів до впровадження здійснюється шляхом реалізації розробленої економіко-математичної моделі, яка доповнює існуючі економіко-математичні моделі (Кравченко Р.Г, Браславець М.Е., Блаж І.Д. та ін.) системою змінних величин та обмеженнями, які відображають включення інноваційних проектів (заходів) у виробничу систему як окремих елементів.

У загальному вигляді економіко-математичну модель оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства, яка дозволяє здійснювати вибір доцільних інноваційних проектів, можна навести таким чином.

Потрібно знайти таку виробничу структуру підприємства, при якій досягається максимальне значення Z - загального розміру прибутку (формула (1)):

(1)

де x_j - шукане значення розміру j-го виду діяльності;

x_р - шукане значення р- го інноваційного проекту;

c_j - прибуток отриманий на одиницю розмірності j-го виду діяльності;

c_p - прибуток, який передбачається отримати від реалізації р-го інноваційного проекту;

J - множина видів діяльностей;

P - множина проектів.

1. Обмеження з використання ресурсів (формула (2)):

,(i Є I₁)(2)

де a_{ij ,} a_iр - відповідно затрати і-го виду ресурсу на одиницю розміру j-го виду діяльності та затрати і-го виду ресурсу на р-ий інноваційних проект;

Аі - обсяг наявних і-их ресурсів;

I₁ - множина, елементами якої є номери обмеження по використанню ресурсів;

2. Обмеження з виробництва гарантованих обсягів продукції (формула (3)):

(i Є I₂) (3)

де v_ij , v_iр - відповідно затрати і-го виду ресурсу на одиницю розміру j-го виду діяльності та затрати і-го виду ресурсу на р-ий інноваційних проект;

Rі - виробництво гантованих обсягів і-ої продукції ;

I₂ - множина, елементами якої є номери обмеження з виробництва і-ої продукції;

При цьому вводиться умова невід'ємності змінних: x_j > 0.

Інноваційні проекти вводяться в економіко-математичну модель у вигляді булевої змінної:

x_р =1, якщо р-ий проект приймається або

x_р =0, якщо р-ий проект не приймається.

Пошук оптимальної виробничої структури приватного підприємства «Стир-Агро» Луцького району Волинської області здійснювався в процесі досліджень за багатьма варіантами, які відображали напрями розвитку підприємства. Для аналізу досліджень представлені чотири основні варіанти (табл. 3).

І варіант. Оптимізується виробнича структура підприємства при наявних ресурсах, рівні витрат ресурсів і ціновій кон'юнктурі 2010 року та при планових показниках урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин. Передбачається, що підприємство зможе вкласти у плановому році у виробництво не більше 9,0 млн грн власних коштів.

ІІ варіант. Визначити виробничу структуру підприємства при можливості одержання короткострокового кредиту у розмірі 5,0 млн грн під 18 % річних, але без можливості впроваджувати інноваційні заходи.

ІІІ варіант. Визначити виробничу структуру підприємства при можливості одержання короткострокового кредиту у розмірі 7,0 млн грн під 18 % річних та довгострокового кредиту у розмірі 23,0 млн грн під 12 % річних з можливістю реалізації інноваційних проектів.

ІV варіант. Визначити виробничу структуру підприємства при можливості одержання короткострокового кредиту у розмірі 8,0 млн грн під 18% річних та довгострокового кредиту у розмірі 26,0 млн грн під 12 % річних з можливістю реалізації інноваційних проектів.

Таблиця 3. Прогноз показників виробництва та його економічної ефективності приватного підприємства «Стир-Агро» Луцького району Волинської області до 2015 р.

Показники	2009 р. факт	Варіанти
		І	ІІ	ІІІ	ІV
Площа посіву, га	1291,0	1616,0	2161,0	2356,5	2469,0
В тому числі за рахунок збільшення оренди землі	-	325,0	870,0	1065,5	1178,0
Виробництво продукції, т
Зерно	2409,8	4218,1	6053,8	4653,9	4716,5
Насіння ріпаку	222,6	552,5	772,5	459,3	676,2
Цукрові буряки	4790,8	6083,3	6083,3	6083,3	6083,3
Молоко	684,7	847,1	847,1	3575	3575
М'ясо (жива маса)	67,3	80,3	80,3	324,8	383,3
Реалізація продукції, т
Зерно	1237,0	3273,2	4895,4	2614	2453,9
Насіння ріпаку	204,8	508,3	710,7	422,5	622,1
Цукрові буряки	4311,0	5475	5475	5475	5475
Молоко	636,2	787,8	787,8	3520	3520
М'ясо (жива маса)	60,3	72,3	72,3	323,3	384
Виручка, млн грн	5,41	10,81	13,25	25,42	27,09
Довготермінові кредити, млн грн	-	-	-	23,0	25,68
Короткострокові кредити, млн грн	-	-	1,85	7,00	8,00
Капіталовкладення, млн грн	-	-	-	23,00	25,68
Грошові поточні витрати*, млн грн	4,64	9,00	10,85	16,00	17,00
Повна собівартість реал. продукції, млн грн	4,52	8,81	10,77	14,57	15,53
Сплата відсотків за кредит, тис. грн	-	-	332,6	4003,1	4496,6
Прибуток, тис. грн	893,4	2010,3	2147,8	6849,7	7066,5
Рівень рентабельності, %	19,8	22,8	19,9	47,0	45,5

*З урахуванням орендної плати за землю

Результати досліджень по першому варіанту свідчать, що деяке збільшення та ефективне витрачання величини коштів на поточні витрати сприяє розширенню посівних площ під більш інтенсивні та ефективні культури (ріпак, кукурудза, ячмінь, яра пшениця) та збільшенню площ посівів ( з 1291 га до 1616 га) за рахунок оренди землі. Поголів'я тварин залишається на фактичному рівні: 197 корів з молодняком та 144 голови свиней.

Результати досліджень по другому варіанту свідчать, що подальше збільшення коштів на поточні витрати через кредитування сприяло подальшому розширенню посівних площ під більш інтенсивні та ефективні культури та збільшенню площ посівів (до 2161 га) і не вплинуло на розвиток галузі тваринництва.

Розрахунки по третьому варіанту свідчать, що за можливості одержання короткострокового кредиту у розмірі 7,0 млн грн під 18 % річних та довгострокового кредиту у розмірі 23,0 млн грн під 12 % річних і з можливістю реалізації інноваційних проектів, підприємство зможе повністю впровадити проект з реконструкції молочного комплексу на 650 корів з технологією безприв'язного утримання, запровадити енергозберігаючу технологію вирощування зернових культур та зробити реконструкцію свиноферми на 50 голів основного стада свиней. Це дасть можливість збільшити обсяги реалізації молока порівняно з першим варіантом в 4,47 рази. Величина виручки збільшиться до 25,42 млн грн, а рівень рентабельності виробництва продукції зросте до 47,0 відсотків.

Результати розрахунків по четвертому варіанту свідчать, що при повному забезпеченні кредитними ресурсами, підприємство зможе повністю впровадити проект з реконструкції молочного комплексу на 650 корів з технологією безприв'язного утримання, впровадити енергозберігаючу технологію вирощування зернових культур та впровадити проект з реконструкції свиноферми з елементами промислового виробництва свинини на 100 голів основного стада. Величина виручки при цьому збільшиться до 27,09 млн грн, а рівень рентабельності виробництва продукції становитиме 45,5 %.

За умов забезпечення кредитами для приватного підприємства «Стир-Агро» Луцького району Волинської області найбільш ефективною є така послідовність реалізації розроблених інноваційних проектів: реконструкція молочно-товарної ферми - впровадження енергозберігаючої технології вирощування сільсько-господарських культур - реконструкція свиноферми. За умов обмежених кредитних ресурсів підприємство має впроваджувати ті інноваційні заходи, на які вистачає коштів і які мають вищу внутрішню норму рентабельності проектів.

Матеріали дослідження свідчать, що з підвищенням рівня фінансово-кредитного забезпечення підприємства зможуть впроваджувати у виробництво інноваційні заходи та підвищувати економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.

Аналіз інноваційних процесів в сільському господарстві свідчить, що вони мають свою специфіку. Розширене відтворення в сільському господарстві здійснюється у взаємодії економічних і біологічних процесів. Тому сільськогосподарське виробництво характеризується високим рівнем ризиків інноваційних процесів, що не зацікавлює приватних інвесторів вкладати кошти у розвиток сільського господарства. Запропоновано механізм державної підтримки інноваційної діяльності, який здійснюється за такими основними напрямами: правове регулювання і стимулювання інноваційного розвитку агропромислового виробництва на всіх рівнях; фінансова підтримка інноваційної діяльності шляхом повного або часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування інноваційних проектів; створення ефективних форм кооперації і формування організаційно-економічних структур, які б забезпечили інтеграцію освіти, науки і виробництва при здійсненні інноваційної діяльності; пільгове оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності; створення сучасної системи інформаційного і інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності в АПК.

Висновки

В дисертаційному дослідженні узагальнені теоретичні положення та розроблені практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування сільсько-господарських підприємств на основі їх інноваційного розвитку.

За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки та дати такі пропозиції:

1. Підвищення економічної ефективності функціонування та конкуренто-спроможності сільськогосподарських підприємств нерозривно пов'язане з активізацією інноваційних процесів, в рамках яких здійснюється перетворення наукових досліджень та розробок в нові або поліпшені продукти, нові технології, нові форми організації і управління та доведення їх до використання у виробництві з метою одержання ефекту. Ефект від організаційної складової діяльності підприємств лише опосередковано відображається в показниках використання ресурсів. Тому існуючу систему показників економічної ефективності впровадження організаційних заходів пропонується доповнити показниками фінансового стану підприємств.

2. У процесі досліджень на основі вивчення завершених галузевих наукових розробок та враховуючи регіональні особливості діяльності сільськогосподарських підприємств Волинської області встановлено, що пріоритетними напрямами інноваційного розвитку агропромислового розвитку регіону можуть бути застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур та утримання тварин, нових сортів рослин, нових порід тварин та кросів птиці, нових добрив та засобів захисту рослин і тварин, нових форм фінансування підприємств.

3. Рівень ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств Волинської області є недостатнім, насамперед по технічних засобах. Їх знос досягає 80 % у більшості сільськогосподарських підприємств. Основною проблемою залишається питання забезпеченості підприємств обіговими коштами, особливо на період проведення весняно-польових робіт.

4. Результати господарської діяльності в 2005-2009 рр. у всіх категоріях господарств Волинської області свідчать про незначне зростання виробництва валової продукції сільського господарства. У 2009 р. лише 26,3 % валової продукції сільського господарства було вироблено сільськогосподарськими підприємствами, у тому числі 16,7 % - продукції рослинництва і 35,4 % - продукції тваринництва, при постійному зростанні частки продукції сільськогосподарських підприємств. У переважній більшості аграрних формувань Волинської області незалежно від організаційно-правових форм господарювання виробництво сільськогосподарської продукції є низькоприбуткове та збиткове. У 2009 р. усі сільськогосподарські підприємства Волинської області у підсумку одержали лише 1,3 млн грн прибутку, а рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва становив 0,2%. В процесі дослідження встановлено, що основні показники розвитку сільськогосподарських підприємств регіону залежно від розміру землекористування суттєво різняться між собою. Концентрація виробництва забезпечує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зростання прибутку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

5.Застосування ресурсозберігаючої технології вирощування озимої пшениці в сільськогосподарських підприємствах Волинської області дає можливість збільшити прибутковість кожного гектару посівів на 17 - 25 відсотків. Період окупності інвестицій в придбання техніки для енергозберігаючої технології менші на 11 місяців порівняно періодом окупності інвестицій в придбання техніки, необхідної для вирощування озимої пшениці за традиційною технологією.

6. Реконструкція молочно-товарної ферми на 650 корів у приватному сільськогосподарському підприємстві «Стир-Агро» Луцького району Волинської області на інноваційній основі забезпечить впровадження в скотарстві технології безприв'язного утримання тварин у боксах, годівлю тварин збалансованими кормовими сумішками з максимальним використанням природних кормових угідь. Рівень рентабельності виробництва продукції скотарства може становити 80 відсотків.

7. Інноваційним проектом створенням свиноферми на 100 голів основного стада свиней у сільськогосподарському підприємстві доведена економічна доцільність широкого впровадження потокового виробництва свинини на основі повноцінних комбікормів та двох- і трьохпородного промислового схрещування тварин. Результати проведених досліджень свідчить, що при дотриманні технологічних вимог рівень рентабельності виробництва продукції свинарства при цьому може досягти 40 - 50 відсотків.

8. Запропонована фінансова схема руху грошових потоків дозволяє визначати потребу в фінансових ресурсах для реалізації інноваційних проектів, структуру капіталу та джерел його покриття, що дає можливість обрати найбільш ефективну стратегію розвитку підприємства.

9. З огляду на обмеженість фінансових ресурсів запропоновано методичний підхід щодо вибору інноваційних проектів на основі оптимізації виробничої структури сільськогосподарського підприємства, що дає можливість прогнозувати варіативні ситуації розвитку аграрних формувань та визначати їх оптимальні параметри.

10. Обґрунтована система заходів державної підтримки інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств, яка передбачає часткове відшкодування (до 50%) інноваційних інвестицій після їх повного освоєння, а також дотування державних програм розвитку сільськогосподарського виробництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гордійчук А.І. Ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств / А.І. Гордійчук // Науковий вісник НАУ.- 2007.- Вип.110.- С. 242-246.

2. Гордійчук А.І. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств регіону виробничими ресурсами / А.І. Гордійчук // Науковий вісник НАУ.- 2008.- Вип.119. - С.267-272.

3. Гордійчук А.І. Трудові ресурси та їх використання / А.І. Гордійчук // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 124. - С.233-237.

4. Гордійчук А.І. Теоретичні основи іннова...