Формування раціонального складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

УДК 338.432 : 338.439

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування раціонального складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу АПК

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Піюренко Ілона Олексіївна

Миколаїв 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поступове приєднання нашої країни до світової спільноти вимагає забезпечення належного розвитку продовольчого підкомплексу АПК, без чого неможливо розраховувати на досягнення її продовольчої безпеки, відповідних рівнів задоволення населення в продуктах харчування та ефективного функціонування і сільськогосподарських, і промислових підприємств. Саме це є важливою умовою послаблення залежності України від імпорту, забезпечення їй гідного місця на світовому ринку та покращення соціальної сфери сільських територій. Ураховуючи вказане, розвиток продовольчого підкомплексу повинен стати пріоритетним напрямком економічної політики держави і бути зорієнтованим на одержання високих результатів своєї діяльності.

Продовольчий підкомплекс - це складна система взаємопов'язаних галузей, що беруть участь у виробництві та реалізації продукції. Проте необхідно вказати, що темпи і рівні ефективності його розвитку останніми роками є недостатніми. А це, звичайно ж, гальмує вирішення існуючих нині економічних і соціальних проблем. Аналіз розвитку продовольчого підкомплексу свідчить, що в нашій країні мають місце суттєві недоліки у діяльності практично всіх його вертикалей (це стосується і сировинних, і переробних, і торговельних їх складових), що призводить до недостатніх обсягів продажу готової продукції і порівняно невисоких рівнів доходності функціонування. До того ж, виробництво більшості продовольчих товарів не відрізняється достатньою стійкістю і не взмозі забезпечити належні рівні споживання продуктів харчування в розрахунку на 1 особу населення.

Проблема формування раціонального складу та забезпечення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК певною мірою розглядається у публікаціях значної частини науковців, у тому числі В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, П.І. Гайдуцького, О.І. Гойчук, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, Л.Ю. Мельника, В.В. Поповича, П.Т. Саблука, М.Й Хорунжого, В.С. Шебаніна, О.В. Шебаніної та ін. Але деякі питання поки що досліджені фрагментарно і залишаються дискусійними.

Важливе значення продовольчого підкомплексу та наявність суттєвих проблем в його розвитку у нашій країні зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи, її мету, завдання і структуру та напрямки подолання існуючих проблем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з планом науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету за темою «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689). Автором досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти формування раціонального складу і забезпечення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК.

Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення і удосконалення науково-методичних основ, розроблення інструментарію та практичних рекомендацій щодо формування раціонального складу та забезпечення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК. Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

Ш узагальнити сутність, складові і значення продовольчого підкомплексу у забезпеченні продовольчої безпеки країни, а також особливості та фактори розвитку ринку його продукції;

Ш уточнити методичні підходи до оцінки стану та ефективності розвитку продовольчого підкомплексу;

Ш проаналізувати ретроспективу та сучасний стан розвитку продовольчого підкомплексу регіону;

Ш дати узагальнену оцінку ефективності діяльності складових підкомплексу та рівнів споживання продовольчих товарів;

Ш сформувати стратегічні напрями удосконалення сортименту та підвищення конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

Ш визначити дієві заходи щодо зміцнення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підкомплексу;

Ш запропонувати напрямки покращення та підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку і забезпечення ефективної реалізації продукції на ньому;

Ш розробити заходи щодо ефективного розвитку інтеграції, кооперації та підприємництва і удосконалення державного регулювання.

Об'єктом дослідження є сукупність процесів формування раціонального складу та забезпечення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади та практичні аспекти формування раціонального складу та забезпечення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в процесі дослідження використовувалися такі наукові методи: діалектичний (при узагальненні теоретичних і методичних засад, пов'язаних із формуванням раціонального складу та забезпеченням ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК); графічний (при дослідженні динаміки розвитку продовольчого підкомплексу Миколаївської області та України в цілому); монографічний (при висвітленні поглядів вчених на досліджуванні проблеми, вітчизняного та зарубіжного досвіду); індексний (при вивченні динаміки розвитку складових продовольчого підкомплексу); порівняння і деталізації (при виявленні резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції продовольчого підкомплексу та підвищення ефективності його функціонування); історичний (при дослідженні ретроспективи розвитку продовольчого підкомплексу АПК); аналітичного вирівнювання (при виявленні закономірностей у зміні поголів'я тварин); бізнес-планування (по створенню сільськогосподарського баготопрофільного кооперативу у Вознесенському районі).

Інформаційною базою дослідження є: законодавчі та нормативні акти України; праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування раціонального складу та забезпечення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК; матеріали Державного комітету статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

§ розроблено структурну модель продовольчого підкомплексу, основними складовими якої поряд з аграрним виробництвом, зберіганням сільськогосподарської і промислової продукції та виготовленням продовольчих товарів включено і такі дві групи галузей АПК: 1) промислові підприємства, що займаються виробництвом технічних, хімічних та інших засобів, необхідних сільському господарству, сферам зберігання і переробки аграрної продукції, харчовій промисловості, а також різноманітні обслуговуючі структури, пов'язані з їх постачанням; 2) продовольчий ринок з усіма його складовими;

§ для визначення конкурентоспроможності підприємства запропоновано застосовувати насамперед такі показники: його частку у загальній вартості проданої на ринку продукції, середні реалізаційні ціни по окремих її видах та рівні їх рентабельності (при визначенні рангів підприємств перше місце посяде те підприємство, яке має найвищі рівні першого і третього показників і найнижчий - другого);

удосконалено:

§ організаційно-економічні засади розвитку продовольчого підкомплексу, які включають комплекс пропозицій щодо підвищення конкурентоспроможності і ефективності його функціонування;

§ визначення понять «ринок» (під яким розуміється сукупність товарно-грошових відносин між виробниками різних рівнів, посередниками, торговельними структурами і кінцевими споживачами, яка має забезпечувати вільний вибір партнерів, встановлення оптимальних пропорцій у виробництві та формування цілісної економічної системи) та «продовольчий ринок» (що на відміну від ринку взагалі обмежується лише продовольчими товарами, його головною функцією є забезпечення належних обсягів виробництва і продажу всіх потрібних населенню видів продовольства);

§ критерії оцінки рівня продовольчої безпеки (доступність продовольства різним верствам населення з урахуванням розмірів їх доходів, задоволення фізіологічних потреб людей, відповідність фактичних розмірів продовольчих запасів нормативним величинам);

набули подальшого розвитку:

§ визначення конкурентоспроможності підприємства з позицій його переваг у порівнянні з іншими партнерами по ринку, завдяки яким воно завойовує споживачів і забезпечує собі стабільне і ефективне функціонування;

§ обгрунтування найбільш важливих чинників інвестиційно-інноваційного розвитку складових продовольчого підкомплексу АПК - впровадження новітніх інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, її зберігання, транспортування та продажу (насамперед - енергозберігаючих), а також використання нових сортів сільськогосподарських культур і видів промислової продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі наукових досліджень автора результати щодо уточнення сутності та складових продовольчого підкомплексу, особливостей та факторів розвитку ринку його продукції, методичних підходів до оцінки стану та ефективності розвитку цього підкомплексу, виявлених у розвитку останнього тенденцій, недоліків і проблем, а також комплексу конкретних заходів по їх усуненню мають значну практичну цінність і можуть бути використанні при розробці основних напрямів забезпечення раціонального складу та ефективного функціонування продовольчого підкомплексу АПК.

Значна частина розробок дисертанта вже впроваджується в практику аграрного сектора економіки Миколаївської області, що підтверджується довідками Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації (№ 381/06/09-01-29/10 від 15.12.2010 р.). Складений дисертанткою бізнес-план щодо створення у Вознесенському районі сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу прийнято для впровадження управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації вказаного району (№ 281/17 від 18.12.2010 р.).

Розробки здобувача протягом ряду років використовувалися у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні курсів: «Економіка підприємства», «Організація сільськогосподарського виробництва» (№ 2627 від 29.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані та обґрунтовані автором особисто. Матеріали 6 статей, виданих у співавторстві, використані у дисертації лише в частині, яка належить особисто здобувачеві.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на 6 науково-практичних конференціях, з яких 3 - міжнародні і 3 - регіональні, у тому числі міжнародних: «Теоретичні та прикладні аспекти міжнародних відносин в умовах інтеграції та глобалізації (2010 р., Херсон); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (2010 р., м. Черкаси); «Облік, контроль і аналіз на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку» (2010 р., м. Вінниця); регіональних: «Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу (2009-2010 рр., м. Миколаїв), «Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві (2010 р., м. Миколаїв).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць у фахових виданнях. Загальний їх обсяг - 5,76 у.д.а., з яких 3,81 належать особисто здобувачеві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 19 додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 202 сторінки комп'ютерного тексту, а її основної частини - 157 сторінок. Робота містить 31 таблицю (на 11 сторінках) і 10 рисунків (на 4 сторінках). Список використаних джерел нараховує 201 найменування.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - «Теоретичні та методичні основи формування та ефективного функціонування продовольчого підкомплексу» - висвітлено сутність, складові і значення продовольчого підкомплексу у забезпеченні продовольчої безпеки країни, особливості та фактори розвитку ринку його продукції, а також методичні підходи до оцінки стану та ефективності розвитку цього підкомплексу.

Забезпеченість країни продуктами харчування значною мірою залежить від стану продовольчої сфери АПК, яка, на думку автора, є відповідним підкомплексом (а не комплексом) останнього. Продовольчий підкомплекс слід розглядати в декількох аспектах: 1) як організаційну структуру із взаємодіючими складовими (товаровиробниками, покупцями, інфраструктурою і державою); 2) як регульовану економічну систему.

Особливості продовольчого підкомплексу досліджуються багатьма вченими-економістами, але єдиного підходу ні до складових, ні до стратегії його розвитку немає. На нашу думку, рамки продовольчого підкомплексу мають бути обмежені галузями і виробництвами безпосередньо об'єднаними виготовленням продовольчих товарів та доведенням їх до споживача, а також забезпеченням необхідними ресурсами.

Продовольчий підкомплекс включає в себе цілу низку продуктових вертикалей (зернопродуктову, цукробурякову, плодоовочеконсервну, виноградарсько-виноробну, м'ясну, молочну, олійно-жирову та ін.), кожна з яких об'єднує сільгосптоваровиробників, переробні підприємства і торгівельні організації. По суті, він представлений сукупністю галузей, пов'язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, доробкою, переробкою, оптовим збутом та роздрібною торгівлею, а також відповідним сервісним обслуговуванням (рис.1).

Головне завдання продовольчого підкомплексу країни - забезпечення продовольчої безпеки, яка є найважливішою функцією будь-якої держави. Забезпечення продовольчої безпеки - дуже складна проблема, і суть її розв'язання полягає насамперед у створенні стійких систем сільськогосподарського виробництва на основі впровадження наукоємних технологій. Забезпечення продовольчої безпеки насамперед пов'язано з належним розвитком сільського господарства, без чого практично неможливо досягнути зменшення обсягів імпортних поставок продовольчих товарів і усунути кризу в АПК. Важливу роль у вирішенні продовольчої проблеми в тій чи іншій країні відіграє і харчова промисловість.

Рис. 1. Структурна модель продовольчого підкомплексу АПК

Забезпечення продовольчої безпеки нашої країни є практично неможливим без належного ефективного розвитку її продовольчого ринку, який, на думку автора, являє собою сукупність товарно-грошових відносин між виробниками різних рівнів, посередниками, торговельними структурами і кінцевими споживачами, яка має забезпечувати вільний вибір партнерів, встановлення оптимальних пропорцій у виробництві та формування цілісної економічної системи.

Важливим фактором забезпечення ефективного розвитку продовольчого підкомплексу є обґрунтоване застосування інвестицій, які являють собою всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для одержання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту, а інвестиційна діяльність підприємств полягає в організації фінансово-грошових потоків і управління ними з метою ефективного використання грошових засобів.

Для забезпечення належної оцінки ефективності функціонування підприємств продовольчого підкомплексу необхідна система економічних показників, яка складається з таких груп: 1) ефективності використання землі; 2) ефективності використання виробничих (основних і оборотних) засобів; 3) ефективності використання праці (персоналу); 4) ефективності капіталовкладень (основними з яких можуть бути рентабельності авансованого і власного капіталів); 5) фінансового стану підприємств; 6) узагальнюючі показники діяльності. Найбільш прийнятні, з точки зору автора, показники кожної з перелічених груп (як по сільськогосподарських, так і по промислових формуваннях) наведено у дисертації (підрозділ 1.3.).

Однозначну ж оцінку ефективності діяльності підприємства в цілому забезпечують узагальнюючі показники. У результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш вагомим показником є рентабельність авансованого капіталу (чисельник якої слід брати з урахуванням розмірів податків, а знаменник - із включенням грошової оцінки сільгоспземель).

Узагальнюючий показник продовольчої безпеки може бути обчислений як відношення фактичного рівня споживання продовольчих товарів на 1 особу населення до розмірів мінімального раціону (потреби).

Для оцінки ефективності функціонування будь-яких виробничих формувань АПК слід застосовувати рівні їх конкурентоспроможності, при обчисленні яких доцільно використовувати метод рангів. При цьому можна застосовувати такі показники: частку підприємства в загальній вартості продукції, проданої на ринку адміністративного району і області (для більшості видів сільськогосподарської і окремих видів промислової продукції) та країни в цілому (для підприємств харчової промисловості); середні реалізаційні ціни окремих її видів; рівні рентабельності.

Другий розділ - «Ретроспектива та сучасний стан розвитку продовольчого підкомплексу регіону» - містить оцінку динаміки, сучасного стану розвитку продовольчого підкомплексу та його ресурсного потенціалу, аналіз виробництва та реалізації продукції підкомплексу і розвитку його ринку, оцінку ефективності діяльності складових підкомплексу та рівнів споживання продовольчих товарів.

Завдяки здійсненим останніми роками реформам у Миколаївській області відбулися суттєві зміни у складі продовольчого підкомплексу. За період з 01.01.2001 р. по 01.01.2010 р. мало місце зростання кількості підприємств основних сфер продовольчого підкомплексу (табл.1).

За вказані вище роки в нашій країні відбувалося зростання ролі більш великих промислових формувань продовольчого підкомплексу і зменшення - малих, значна частина яких перетворюється в дочірні підприємства. У Миколаївській області до великих промислових структур належать ЗАТ «Лакталіс-Україна» і СП ТОВ «Сандора».

Стосовно розвитку аграрної сфери продовольчого підкомплексу Миколаївщини слід вказати, що останніми роками відбувалося зменшення площ сільськогосподарських угідь і особливо - садів та виноградників. Водночас мало місце збільшення ступеня розораності земель, який у 2009 р. склав: по Україні в цілому - 92,0%, а по Миколаївській області - 91,4%. Між тим у жодній з розвинених країн світу таких високих рівнів розораності земель немає.

Таблиця 1. Кількість сільськогосподарських і промислових підприємств продовольчого підкомплексу та їх місце в економіці Миколаївської області (на 1 січня)*

Показники	2001 р.	2005 р.	2009 р.	2010 р.	2010р. у % до 2001р.
Кількість підприємств, од.: а) сільськогосподарських - всього	5200	5214	6130	6112	117,5
з них фермерських господарств	4038	4378	4581	4552	112,7
б) промислових - всього	2754	3374	3757	3742	135,9
з них - харчової промисловості та переробки аграрної продукції	594	669	645	653	109,9
Частки, %: - фермерських господарств у загальній кількості сільськогосподарських підприємств	77,7	84,0	74,7	74,5	Х
- підприємств харчової промисловості і переробки сільгосппродукції в загальній кількості промислових підприємств	21,6	19,8	17,2	17,5	Х

* За даними статистичних щорічників Миколаївської області

У Миколаївській області у 2009 р. проти 1990 р. мало місце збільшення площ зернових та соняшнику, а по інших культурах - скорочення. Вказані зміни призвели до зростання часток Миколаївщини в загальноукраїнських розмірах площ зернових та соняшнику і помітного зменшення - цукрових буряків та картоплі.

Негативні зміни останніми роками спостерігалися і у поголів'ї тварин, яке у 2009 р. проти 1996 р. зменшилося майже по всіх їх видах. Як показало проведене нами по всіх категоріях господарств Миколаївської області за 1990-2009 рр. аналітичне вирівнювання поголів'я великої рогатої худоби в цілому (у1), корів (у2) та свиней (у3), в динаміці по них відбулося поступове скорочення. При цьому по першій і третій групах тварин мала місце логарифмічна залежність, а по другій - лінійна. Коефіцієнти детермінації дорівнювали відповідно 0,95; 0,97 і 0,95.

Забезпеченість основними і оборотними засобами виробництва останніми роками знижується. Особливо це стосується сільськогосподарських підприємств. Зокрема, кількість наявних тут практично всіх видів технічних засобів за 1997-2009 рр. помітно зменшилася. Причому, зниження рівня забезпеченості ними аграрних підприємств Миколаївщини мало місце практично у всіх її адміністративних районах (особливо значним - у Снігурівському та Кривоозерському).

Важливою складовою ресурсного потенціалу підприємств досліджуваного підкомплексу АПК є його працівники. Однак кількість їх останніми роками помітно скорочується. Така тенденція мала місце абсолютно у всіх адмінрайонах Миколаївської області. Причому, найбільші зменшення відбулися у Врадіївському, Єланецькому та Кривоозерському районах, чисельність робітників в аграрній сфері економіки яких у 2000-2009 рр. скоротилася відповідно в 23,8; 15,4 і 7,0 разів. Останніми роками все більша кількість населення (особливо - сільського) залишається без роботи.

За 1995-2009 рр. у Миколаївській області мало місце збільшення обсягів виробництва зерна, насіння соняшнику, овочів та яєць, а в Україні в цілому - ще і картоплі та вовни, по інших продуктах відбулося зменшення. В об'ємах виробництва промислової продукції і в цілому, і по переробній промисловості та виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів в динаміці за 2001-2009 рр. (табл. 2), спостерігалися помітні коливання. У розвитку промисловості нашої країни суттєву роль відіграє харчова. Як показало проведене нами порівняння обсягів виробництва основних видів промислової продовольчої продукції Миколаївської області за 2005 і 2009 роки, збільшилися обсяги виробництва олії, жирних сирів, виноградного вина і безалкогольних напоїв, зменшилися - борошна і круп.

Таблиця 2. Темпи змін в обсягах виробництва продукції переробної і харчової промисловості, %*

Галузі	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Переробна промисловість - Україна	117,2	108,9	118,2	114,6	103,0	106,3	111,7	96,8	73,5
- Миколаївська область	106,8	108,5	113,9	115,1	110,4	111,1	108,8	98,8	86,1
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - Україна	118,2	108,4	120,0	112,4	113,7	110,0	110,0	99,1	94,0
- Миколаївська область	146,5	103,9	134,1	116,2	106,4	118,3	117,5	92,1	90,3

* За даними статистичних щорічників України та Миколаївської області

У здійсненні реалізації і сільськогосподарської, і промислової продукції продовольчого підкомплексу все більшу роль відіграють ринки, кількість яких у 2009 р. на Миколаївщині становила 70 одиниць. Що ж стосується діючих бірж, то останніми роками їх кількість скорочується. Найбільшою з них є розташована у м.Миколаїв Чорноморська товарна біржа АПК.

Кінцевим результатом функціонування продовольчого підкомплексу АПК є забезпечення ефективного використання наявних у нього виробничих ресурсів, насамперед - земельних. У Миколаївській області у 2009 р. порівняно з 2000 р. було досягнуто зростання всіх вартісних показників ефективності використання земель сільськогосподарського призначення. Підвищилася і ефективність використання основних засобів виробництва, і продуктивність праці.

Загальні суми прибутків у Миколаївській області у 2009 р. проти 2000 р. по сільському й лісовому господарствах та мисливству зросли, а по переробній промисловості та виробництву харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, навпаки, - зменшилися. Як видно з таблиці 3, за аналізований проміжок часу доходність сільськогосподарської діяльності підвищилася. За нашими розрахунками, з адміністративних районів Миколаївщини найбільші рівні рентабельності сільськогосподарської діяльності останніми роками були в Очаківському і Єланецькому районах, а найнижчі - у Жовтневому, Врадіївському і Миколаївському.

Таблиця 3. Прибутковість (збитковість) діяльності сільськогосподарських підприємств Миколаївської області*

Показники	Роки	Індекс 2009 р. до 2000 р.
	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Частка прибуткових підприємств, %	64,0	74,8	77,9	58,8	74,2	80,4	1,26
Рівень рентабельності (збитковості) сільгосппродукції, % - загальний	-7,0	7,6	9,9	8,8	27,3	23,16	Х
у т.ч.: - рослинництва	20,7	8,9	16,5	19,5	32,3	26,8	1,29
- тваринництва	-46,0	2,1	-20,6	-27,7	4,3	6,4	Х

*За даними Головного управління статистики у Миколаївській області

І в Україні в цілому, і на Миколаївщині, як видно з табл. 4, в аналізовані нами роки склалися далеко неоднакові співвідношення в рівнях рентабельності операційної діяльності промисловості взагалі, переробки і виробництва харчових продуктів.

Таблиця 4. Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, %*

Види промисловості	Україна в середньому	Миколаївська область
	2000р.	2005р.	2008р.	2009р.	2000р.	2005р.	2008р.	2009р.
Промисловість в цілому	4,8	5,5	5,0	4,7	5,6	3,9	5,1	1,1
Переробна промисловість	5,9	5,3	3,5	3,1	7,3	5,3	6,0	1,6
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	3,3	3,7	2,3	2,1	3,9	12,9	7,8	2,6

*За даними статистичних щорічників по Україні та Миколаївській області за відповідні роки

функціонування продовольчий підкомплекс АПК

Обсяги виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в розрахунку на 1 особу на Миколаївщині були більшими, ніж по Україні в середньому. Однак, як в Україні в цілому, так і в аналізованій області обсяги споживання більшості продуктів на 1 особу населення є меншими, ніж фізіологічні норми. Наше населення споживає менше за мінімальний фізіологічний рівень м'яса, риби, молока і молочних продуктів, яєць, плодів і ягід, перекриваючи їх нестачу надмірним споживанням хлібопродуктів та картоплі.

У третьому розділі - «Основні напрямки забезпечення раціонального складу та ефективного функціонування продовольчого підкомплексу» головна увага приділена таким з них, як: удосконалення сортименту та підвищення конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках; зміцнення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підкомплексу; покращення складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку і забезпечення ефективної реалізації продукції на ньому; ефективний розвиток інтеграції, кооперації та підприємництва, удосконалення державного регулювання.

Одним з найбільш важливих завдань продовольчого підкомплексу є забезпечення оптимальних рівнів споживання вироблених в ньому видів продукції в розрахунку на 1 особу. Однак, як показало зроблене нами порівняння України з сусідніми країнами, вона досить значно відстає від них. Тому необхідно, щоб раціон українського населення найближчим часом був покращений і за своєю поживністю наблизився хоча б до показників Росії і Білорусі.

Провідні позиції в посівних площах в перспективі мають займати фуражні зернові культури (насамперед - кукурудза, ячмінь, горох, соя). В посівах технічних культур доцільно зменшувати (до 15%) питому вагу соняшнику. Водночас, як свідчать дослідження, потребують відновлення позиції цукру на зовнішньому ринку. Необхідно здійснити відродження тваринництва. На Миколаївщині перевагу доцільно надавати розвитку свинарства, м'ясного та молочного скотарства, а також птахівництва.

Конкретні величини обсягів виробництва зерна, овочів, цукрових буряків, м'яса, молока, насіння соняшнику, яєць та фруктів у Миколаївській області мають зрости. Виходячи із природно-кліматичних умов та ринкових потреб, в Україні провідні позиції у виробництві сільськогосподарської продукції мають займати зернові культури, цукрові буряки, картопля, овочі, ріпак, насіння соняшнику, молоко і яйця.

Галузева структура харчової промисловості має наближатися до ЄС. Зокрема, має зростати виробництво м'яса і м'ясопродуктів, продукції з незбираного молока, олії та консервів. Водночас слід забезпечити стабілізацію виробництва хліба і хлібобулочних виробів, борошна й круп. Важливими умовами забезпечення належного рівня якості української продукції є приєднання до європейських стандартів, а також впровадження обґрунтованої системи управління якістю продукції та зниження її собівартості.

Для забезпечення ефективного розвитку підприємств продовольчого підкомплексу необхідно, щоб кожне з них мало належний виробничий потенціал і як можна краще використовували його. Зокрема, доцільно відповідним чином побудувати ринок землі, запровадити антиспекулятивні механізми відчуження земель сільськогосподарського призначення і удосконалювати орендні відносини, використовуючи при цьому висвітлений в дисертації досвід інших країн (в тому числі СНД).

З метою досягнення належної ефективності розвитку орендних відносин необхідно: забезпечити дотримання сторонами договірних зобов'язань; розробити дієві механізми залучення середньо- та довгострокових інвестицій для переоснащення та модернізації виробництва; підвищувати розміри орендної плати, в основу якої доцільно покласти або грошову оцінку кожної земельної ділянки (визначену виходячи з рентного доходу), або відповідні частки прибутку і вирощеного урожаю.

Ефективне функціонування продовольчого підкомплексу АПК вимагає наявності відповідної матеріально-технічної бази та оптимального використання всіх її складових. Стосовно основних засобів слід вказати, що більшості сільгосппідприємств доцільно здійснити про оновлення своєї техніки та обладнання, сучасний ступінь зносу яких на Миколаївщині перевищує 50%. Необхідно запроваджувати нові покоління техніки і обладнання, які дозволяють раціонально механізувати та автоматизувати виробництво сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Одночасно слід ураховувати досвід розвинених країн світу щодо застосування кооперативів, мехзагонів, товариств із спільного використання технічних засобів, машинно-технологічних станцій, різноманітних формувань з прокату та оренди засобів виробництва, який доцільно впроваджувати і в Україні.

Для підвищення зайнятості селян необхідно: в кожному адміністративному районі створити банк даних про наявність вакансій; виділяти відповідні суми бюджетних коштів на створення нових робочих місць; розвивати належну систему підготовки і перепідготовки кадрів; поліпшувати інформування безробітних про наявність вільних робочих місць; поширювати розвиток підприємництва та агротуризму. Підприємствам продовольчого підкомплексу необхідно здійснити комплекс заходів щодо збереження наявних і залучення нових висококваліфікованих кадрів, одним з яких є підвищення рівня оплати їх праці (із застосуванням безтарифної її системи).

У здійсненні відповідної інноваційної діяльності на увагу заслуговують створення центрів інноваційного розвитку АПК. Осередками інноваційної культури могли б стати сільськогосподарські технополіси, створені принаймні по одному в кожному з регіонів нашої країни.

Стосовно інфраструктури продовольчого ринку слід вказати, що необхідно активізувати роботу товарних бірж (у тому числі і розташованої в м. Миколаєві ЧТБ АПК) та агроторгових домів (за визначеними в роботі напрямами). В нашій країні доцільно сформувати продуману систему регіональних ринків. Для збільшення розмірів валютних надходжень необхідно: подолати сировинну спрямованість експорту; українські національні стандарти гармонізувати зі стандартами розвинених країн світу; сформувати ефективну систему підтримки вітчизняних товаровиробників; розробити і впровадити спеціальну національну програму кредитування виробництва високоякісної продукції.

Держава покликана здійснити низку заходів щодо створення амплітуди коливань внутрішніх цін на продовольчі товари та аграрну сировину і матеріально-технічні ресурси для їх виробництва. В Україні треба сформувати спеціальний фонд підтримки цін і доходів сільгосптоваровиробників.

Важливим напрямком вирішення існуючих у більшості підприємств проблем є розвиток інтеграційних та кооперативних процесів. У сучасних економічних умовах найбільш ефективними з агропромислових формувань, на наш погляд, є холдинги і агропромислово-фінансові групи. При цьому слід усунути висвітлені в дисертації їх недоліки. Інтеграторами частіш за все мають бути підприємства переробної та харчової промисловості. Економічні відносини між аграрними і промисловими підприємствами повинні забезпечувати рівновигідність функціонування всіх учасників інтеграції (найбільш справедливим при цьому є розподіл одержаного прибутку).

Із існуючих нині в нашій країні кооперативних формувань домінуючу роль мають відігравати обслуговуючі. Ураховуючи переваги і доцільність створення сільськогосподарськими підприємствами кооперативів, нами розроблено бізнес-план формування багатопрофільного кооперативу «Фаворит» Вознесенського району Миколаївщини, який надаватиме послуги з передпродажної обробки та реалізації зерна і насіння соняшнику, а також з матеріально-технічного постачання необхідних членам кооперативу засобів виробництва. До його складу ввійдуть 7 підприємств. З метою забезпечення підвищення ефективності його діяльності вважаємо за доцільне запровадити лізинг на 3 млн грн. Згідно з вказаним вище бізнес-планом, грошова виручка від реалізованої кооперативом аграрної продукції вже у 2012 р. складатиме 9827,2 тис. грн, а загальна сума прибутку - 632 тис. грн.

В умовах жорсткої конкуренції вкрай необхідні сільськогосподарські зовнішньоекономічні маркетингові кооперативи, члени яких мають можливість значно розширювати ринки збуту своєї продукції, збільшення і удосконалення виробництва, використання новітніх технологій і методів бізнесу, забезпечення стійкого розвитку.

Держава повинна здійснювати систему заходів, спрямованих на забезпечення цінової стабільності, та здійснювати підтримку товаровиробників, обмежувати обсяги ввезення сільгосппродукції за демпінговими цінами. Фінансові ресурси доцільно виділяти у першу чергу найбільш перспективним підприємствам, здатним забезпечити належну їх віддачу. Податком на прибуток доцільно обкладати лише ту його частину, яка використовується на споживання. Водночас необхідно здійснити і удосконалення державної підтримки розвитку кредитування, розвивати кредитну кооперацію, фінансовий лізинг і вексельні операції. На увагу заслуговує впровадження досвіду розвинених країн світу щодо кредитування готової продукції, а також застосування іпотеки. В Україні доцільно створити фонд кредитної підтримки сільгосптоваровиробників.

Висновки

Проведене дослідження щодо формування раціонального складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу АПК дозволяє зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Продовольчий підкомплекс включає в себе цілу низку продуктових вертикалей (зернопродуктову, цукробурякову, плодоовочеконсервну, виноградарсько-виноробну, м'ясну, молочну, олійно-жирову та ін.), кожна з яких об'єднує сільгосптоваровиробників, переробні промислові підприємства і торгівельні організації. По суті, він представлений сукупністю галузей, пов'язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, доробкою, переробкою сільськогосподарської продукції, оптовим збутом та роздрібною торгівлею готовими продуктами, а також відповідним сервісним обслуговуванням. Саме продовольчий підкомплекс країни повинен забезпечувати продовольчу безпеку.

2. Для забезпечення належної оцінки ефективності підприємств продовольчого підкомплексу необхідна система економічних показників, яка відображає використання всіх видів їх ресурсів (землі, основних і оборотних засобів, капіталовкладень), оцінку фінансового стану підприємств та узагальнюючі показники їх діяльності. Найбільш прийнятні з точки зору автора відповідні показники і по сільськогосподарських, і по промислових формуваннях обгрунтовано у дисертації (підрозділ 1.3). Найбільш вагомим із узагальнюючих показників є рентабельність авансованого капіталу. Важливими показниками ефективності функціонування будь-яких виробничих формувань АПК є рівні їх конкурентоспроможності, при обчисленні яких слід застосовувати метод рангів з використанням трьох наведених у дисертації показників.

3. Останнім часом і в Україні в цілому, і в Миколаївській області відбулося зростання кількості підприємств продовольчого підкомплексу (і сільськогосподарських, і переробних, і харчової промисловості). При цьому на Миколаївщині спостерігалося зменшення площ сільськогосподарських угідь і збільшення (до 91,4%) ступеня розораності земель. У 2009 р. проти 1990 р. мало місце збільшення площ зернових та соняшнику, а по інших культурах відбулося скорочення. Негативні зміни спостерігалися і в поголів'ї тварин, яке зменшилося майже по всіх їх видах.

4. Позитивно, що у 2009 р. проти 1995 р. на Миколаївщині мало місце збільшення вартості сільськогосподарської продукції, однак це досягнуто лише завдяки рослинництву. По тваринництву ж відбулося зменшення. За 2005-2009 рр. обсяги виробництва таких видів продовольчих товарів, як олія, жирні сири, виноградне вино і безалкогольні напої збільшилися.

5. На наш погляд, у здійсненні реалізації і сільськогосподарської, і промислової продукції продовольчого підкомплексу все більшу роль повинні відігравати ринки, у тому числі біржі. І це повною мірою стосується і Миколаївщини, де найбільшою з них є ЧТБ АПК, роль якої слід підвищувати.

6. На думку автора, важливим завданням кожного підприємства є забезпечення ефективного використання наявних у нього виробничих ресурсів. Як показали наші дослідження, ефективність використання як сільськогосподарських угідь, так і основних засобів виробництва в аграрних підприємствах Миколаївської області останніми роками підвищувалася, а по оборотних засобах це мало місце тільки у 2008 р. проти 2007 р. Продуктивність праці та доходність сільськогосподарської діяльності у 2009 р. проти 2000 р. також зросли. Зокрема, частка прибуткових господарств збільшилася в 1,26 раза, а рівень рентабельності аграрної діяльності - з 7,0 до 23,16%. Із промислових сфер продовольчого підкомплексу Миколаївщини у 2000 р. найбільший рівень рентабельності був досягнутий у переробці, а у 2005, 2008 і 2009 роках - у харчовій промисловості.

7. У перспективі в Миколаївській області мають зрости обсяги виробництва таких видів сільськогосподарської продукції як зерно, овочі, цукрові буряки, м'ясо, молоко, насіння соняшнику, яйця та фрукти. В Україні ж у цілому провідні позиції мають займати зерно, овочі, ріпак та насіння соняшнику, а також молоко і яйця. Сполучення галузей нашої харчової промисловості має наближатися до стандартів країн ЄС. Зокрема, повинно зростати виробництво м'яса і м'ясопродуктів, продукції з незбираного молока, олії та консервів. Водночас слід забезпечити стабілізацію виробництва хліба і хлібобулочних виробів, борошна й круп.

8. Необхідно, щоб кожне підприємство продовольчого підкомплексу мало належний виробничий потенціал і як можна краще використовувало його. Стосовно сільськогосподарських угідь доцільно відповідним чином побудувати ринок землі, запровадити антиспекулятивні механізми відчуження земель сільськогосподарського призначення, удосконалити орендні відносини.

Більшості сільгосппідприємств доцільно здійснити оновлення своєї техніки та обладнання, сучасний ступінь зносу яких на Миколаївщині перевищує 50%. У переробній промисловості ж більшу увагу слід надавати комплексній переробці сировини із забезпеченням безвідходного виробництва. Для підвищення зайнятості селян необхідно: в кожному адміністративному районі створити реєстр вільних вакансій; на створення нових робочих місць виділяти необхідні суми бюджетних коштів; належним чином розвивати систему підготовки і перепідготовки кадрів; активізувати розвиток підприємництва.

9. З метою удосконалення діяльності продовольчого ринку України необхідно активізувати роботу товарних бірж та агроторгових домів. В Україні доцільно за досвідом США створити аналогічну службу сільськогосподарського маркетингу. Відповідні маркетингові служби необхідно створювати і безпосередньо на підприємствах, а у випадку нестачі в останніх коштів - при товарних біржах або управліннях агропромислового розвитку.

10. Для вирішення існуючих у продовольчому підкомплексі проблем необхідно здійснювати подальший розвиток інтеграційних та кооперативних процесів. З агропромислових формувань найбільш ефективними є холдинги і агропромислово-фінансові групи. Інтеграторами частіш за все мають бути підприємства переробної та харчової промисловості. Економічні відносини між аграрними і промисловими підприємствами повинні базуватися на справедливому розподілі одержаного ними прибутку.

Із існуючих нині кооперативних формувань домінуючу роль мають відігравати обслуговуючі. Нами розроблено бізнес-план формування багатофункціонального кооперативу «Фаворит» Вознесенського району Миколаївщини, який надаватиме послуги з передпродажної обробки та реалізації зерна і насіння соняшнику, а також з матеріально-технічного постачання.

11. Держава повинна запровадити систему заходів, спрямованих на забезпечення цінової стабільності та здійснювати підтримку товаровиробників, обмежувати обсяги імпорту сільгосппродукції за демпінговими цінами, створити систему моніторингу та прогнозування кон'юнктури продовольчого ринку. На вироблену підприємствами продовольчого підкомплексу продукцію необхідно встановлювати економічно обґрунтовані ціни, за допомогою яких на одиницю ресурсів всі галузі народного господарства повинні мати однакові доходи. Фінансову допомогу держава покликана надавати перш за все підприємствам, здатним забезпечити належну її віддачу.

12. З податків, які сплачуються підприємствами продовольчого підкомплексу, поряд із земельним мають відраховуватися і інші їх види. Оподаткуванню на прибуток має належати тільки та його частина, що спрямовується на споживання. Необхідно здійснювати підтримку кредитування аграрної сфери АПК (у тому числі кредитної кооперації), розвивати фінансовий лізинг і впроваджувати вексельні операції. На увагу заслуговує впровадження досвіду розвинених країн світу щодо кредитування готової продукції, а також застосування іпотеки.

Список публікацій за темою дисертації

1. Шебаніна О. В. Інвестиційно-інноваційна діяльність в АПК: сутність, проблеми та основні напрямки їх вирішення / О. В. Шебаніна, О. В. Короткова, І. О. Піюренко // Вiсник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв : МДАУ, 2008. -- Вип. 4. -- С.11--18 (Автору належить: аналіз інвестиційно-інноваційної діяльності в АПК та визначення кола проблем в цій сфері діяльності ).

2. Піюренко І. О. Формування раціонального складу та інфраструктури продовольчого ринку та забезпечення його ефективного функціонування / І. О. Піюренко // Вiсник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв : МДАУ, 2009. -- Вип. 4 (51). -- С. 125--131 (0,47 д.а.).

3. Шебанін В. С. Сучасний стан та напрями активізації і удосконалення біржової діяльності на аграрному ринку / В. С. Шебанін, І. О. Піюренко // Економіка АПК. -- 2009.-- № 7. -- С.103Ї107 (Автору належить: обґрунтування необхідності активізації і удосконалення біржової діяльності на аграрному ринку ).

4. Шебанін В. С. Продовольчий ринок: сутність, складові, проблеми розвитку / В. С. Шебанін, І. О. Піюренко // Вiсник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв : МДАУ, 2009. -- Вип. 2 (49). -- С. 3--9 (Автору належить: обґрунтування продовольчого ринку та визначення його складових).

5. Піюренко І. О. Ціни на продукцію продовольчого підкомплексу повинні бути більш обґрунтованими / І. О. Піюренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв : МДАУ, 2009. -- Вип. 3 (50). -- С. 78--87 (0,63 д.а.).

6. Шебанін В. С. Трансформація аграрного сектора економіки та ефективний розвиток кооперації / Шебанін В. С., Червен І. І., Шебаніна О. В., Піюренко І. О. // Наукові праці ЧДУ ім. Петра Могили. Ї 2009. Ї Т. 109, Вип. 96. Ї С. 93Ї97 (Автору належить: обґрунтування необхідності використання кооперації в умовах трансформації аграрного сектора економіки).

7. Шебанін В. С. Ретроспектива трансформації сільськогосподарських підприємств та основні напрями підвищення їх ефективності / В. С. Шебанін, О. В. Шебаніна, І. О. Піюренко // Вiсник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв : МДАУ, 2010. -- Т.1., Вип. 1 (52).-- С. 3--13 (Автору належить: аналіз ретроспективи трансформації сільськогосподарських підприємств та визначення основних напрямів підвищення їх ефективності).

8. Піюренко І. О. До проблеми реалізації сільськогосподарської продукції / І. О. Піюренко // Економіка АПК. -- 2010.-- № 10. -- С. 31Ї36 (0,50 д.а.).

9. Піюренко І. О. Продовольча безпека країни: сутність, складові, значення та напрямки її забезпечення / І. О. Піюренко // Таврійський науковий вісник. Ї Херсон : Айлант, 2010. Ї Вип. 71. Ї С. 237Ї241 (0,50 д.а.).

10. Піюренко І. О. Удосконалення сортименту продукції продовольчого підкомплексу на внутрішньому і зовнішньому ринках України / І. О. Піюренко // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. Ї Вінниця, 2010. Ї Т.3, Вип. 5. Ї С. 70Ї73 (0,39 д.а.).

11. Шебанін В. С. Сутність і складові продовольчого підкомплексу АПК / В. С. Шебанін, І. О. Піюренко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. -- Черкаси, 2010. Ї Т. 1, Вип. 25, ч. ІІІ. Ї С. 171Ї175 (Автору належить: визначення продовольчого під комплексу АПК та його складових).

Анотація

Піюренко І.О. Формування раціонального складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу АПК. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2011.

У дисертації досліджено теоретичні і методичні засади формування раціонального складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу АПК. Розглянуто ретроспективу та сучасний стан розвитку продовольчого підкомплексу регіону.

За результатами проведених досліджень визначено основні напрямки покращення складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу, серед яких: удосконалення сортименту та підвищення конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках; зміцнення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підкомплексу; покращення складу та підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку і забезпечення ефективності реалізації продукції на ньому; належний розвиток інтеграції, кооперації та підприємництва, удосконалення державного регулювання.

Ключові слова: формування, функціонування, продовольчий підкомплекс, оцінка ефективності, земельні ресурси, матеріально-технічні засоби, продовольчий ринок, інвестиції, інновації, рентабельність, експорт.

Аннотация

Пиюренко И.А. Формирование рационального состава и повышение эффективности функционирования продовольственного подкомплекса АПК. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством (экономика сельского хозяйства и АПК). -- Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2011.

В диссертации исследованы теоретические и методические основы формирования рационального состава и повышения эффективности функционирования продовольственного подкомплекса АПК. При этом освещены сущность, составляющие и значение продовольственного подкомплекса в обеспечении продовольственной безопасности страны, особенности и факторы развития продовольственного рынка, а также методические подходы к оценке состояния и эффективности развития данного подкомплекса.

Автором разработана структурная модель продовольственного подкомплекса, основными составляющими которого наряду с аграрным производством, хранением сельскохозяйственной и промышленной продукции, изготовлением продовольственных товаров включены и такие две группы отраслей АПК: 1) промышленные предприятия, которые занимаются производством технических, химических и других средств, необходимых сельскому хозяйству, сферам хранения и переработки аграрной продукции и пищевой промышленности, а также разнообразные обслуживающие структуры, связанные с их поставкой; 2) продовольственный рынок (со всеми его составляющими).

Для оценки конкурентоспособности предприятия предложено использовать прежде всего следующие показатели: его долю в общей стоимости проданной на рынке продукции; средние реализационные цены по отдельным её видам и уровни их рентабельности.

Значительное место отведено в работе исследованию ретроспективы развития и современного состояния продовольственного подкомплекса АПК Украины и её Николаевской области. При этом рассмотрены динамика и современное состояние их продовольственных подкомплексов, производства и реализации их продукции, а также развития продовольственного рынка, сделана оценка эффективности деятельности составляющих подкомплекса и уровней потребления продовольственных товаров. Ценно, что при оценке эффективности функционирования продовольственного подкомплекса наряду с её анализом по таким его составляющим, как земля, технические, материальные, трудовые и финансовые ресурсы, определены и обобщающие показатели (в том числе - с использованием метода рангов). Причем, кроме данных по сельскохозяйственным предприятиям Николаевской области широко использованы и статистические материалы по её админрайонам и отдельным предприятиям, а также сводная информация по Украине в целом.

На основе изучения зарубежного и отечественного опыта, а также собственных исследований определены основные направления обеспечения рационального состава и повышения эффективности функционирования продовольственного подкомплекса. При этом наибольшее внимание уделено таким из них, как: совершенствование ассортимента и повышение конкурентоспособности украинской продукции на внутренних и внешних рынках; укрепление и повышение эффективности использования ресурсного потенциала подкомплекса; улучшение состава и повышение эффективности функционирования продовольственного рынка и обеспечение эффективной реализации продукции на нем; эффективное развитие интеграции, кооперации и предпринимательства, совершенствование государственного регулирования.

Разработанные рекомендации по формированию рационального состава и повышению эффективности функционирования продовольственного подкомплекса АПК приняты Главным управлением агропромышленного развития Николаевской области для внедрения в практику его формирований. Сделанный бизнес-план создания в Вознесенском районе сельскохозяйственного многопрофильного кооператива «Фаворит» принят управлением агропромышленного развития райгосадминистрации этого района для внедрения в практику. Разработки автора в течение ряда лет используются в учебном процессе Николаевского государственного аграрного университета при преподавании экономических дисциплин.

...