Механізм оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Приазовський державний технічний університет»

УДК 330.341.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Механізм оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Педерсен Ірина Олександрівна

Маріуполь 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інноваційний потенціал можна виділити в якості основного фактору, що забезпечує ефективний розвиток підприємства в умовах ринку. Забезпечення високого рівня розвитку виробничо-технічної бази і якості продукції не уявляється можливим без підвищення інноваційного потенціалу промислових підприємств. Активне нарощування інноваційного потенціалу промислових підприємств може дати відчутний поштовх розвитку вітчизняного виробництва, підвищенню його конкурентоспроможності і економіки країни в цілому. Тому в сучасних економічних умовах особливої актуальності набуває більш глибоке й комплексне методологічне обґрунтування питань оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, ефективності інновацій, оцінки рівня їх ризикованості.

Питанням інноваційного розвитку підприємств України присвячені фундаментальні праці українських учених Амоші О.І., Андрієнко В.М., Брюховецької Н.Ю., Білопольського М.Г., Василенка О.В., Гейця В.М., Дідченко О.І., Заблоцького Б.Ф., Ільєнкової С.Д., Йохни М.А., Краснокутської Н.В., Нейєнбурга В.Є., Павленка І.А., Федулової Л.І. Роль і значення інноваційної діяльності в забезпеченні ефективного розвитку підприємства і її впливу на економіку держави в цілому досліджені в роботах закордонних учених Балабанова І.Т., Гольдштейна Я.Г., Завліна П.Н., Кокуріна І.Д., Кочеткова С.В., Краюхіна Г.О., Лісіна Б.К., Санто Б., Фатхутдинова Р.А., Шумпетера І., Яковця Ю.В.

Однак низка питань, що стосуються теорії й практики оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства як узагальнюючої характеристики рівня й глибини проникнення інновацій у виробничий процес на підприємстві, залишаються недостатньо розкритими, що визначило вибір теми, мету, структуру й напрямок дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за трьома темами. При виконанні теми «Розробка механізму господарювання підприємств в трансформаційній економіці» (2003-2006 рр.; номер державної реєстрації 0103U007370) здобувачем досліджені питання сутності і ролі інновацій у діяльності підприємств, особливості вітчизняного державного регулювання інноваційної діяльності; проаналізована роль кадрової складової інноваційного процесу на підприємстві. Під час участі в темі «Шляхи капіталізації і методи регулювання господарської діяльності підприємств базових галузей промисловості» (2006-2009 рр.; номер державної реєстрації 0106U009514) здобувачем проведено дослідження економічної сутності і внутрішнього змісту інноваційного потенціалу підприємства, існуючих підходів до його трактування та оцінки; виявлено його зв'язок з вартістю підприємства; проаналізовано підходи до оцінки ефективності інновацій. Під час участі в темі «Управління капіталізацією підприємств та інтегрованих структур промисловості» (2009-2012 рр.; номер державної реєстрації 0109U000961) здобувачем розроблений механізм оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, методичний підхід до оцінки та управління інноваційними ризиками, а також удосконалено систему показників для оцінки ефективності інновацій як складових елементів механізму оцінки інноваційного потенціалу підприємства.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток і розробка теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій до механізму оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства. Для досягнення мети дисертаційної роботи поставлено і вирішено наступні основні завдання:

· досліджено сутність інноваційного потенціалу підприємства, проаналізовано існуючі підходи до визначення поняття «інноваційний потенціал», а також існуючі методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу, на основі чого уточнено поняття інноваційного потенціалу;

· обґрунтовано доцільність використання показників оцінки вартості підприємства при визначенні величини його інноваційного потенціалу;

· досліджено економічну сутність інновацій і їх роль у діяльності підприємства; уточнено зміст категорії «інновації»;

· досліджено роль кадрової складової інноваційного потенціалу як основного інтелектуального елемента інноваційної діяльності; визначено заходи щодо підготовки кадрів інноваційного типу в сучасних економічних умовах господарювання українських підприємств;

· досліджено сутність економічної ефективності інновацій та інноваційного ризику, уточнено визначення цих понять;

· розроблено динамічний комплексний методичний підхід до оцінки і управління інноваційними ризиками на основі дослідження переваг і недоліків існуючих методів оцінки ризику, підходів до управління ризиками;

· удосконалено систему показників оцінки ефективності інновацій, що дозволяє прийняти економічно обґрунтоване рішення про доцільність інновацій з урахуванням факторів інфляції, ризику, вартості грошей у часі;

· розроблено механізм оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням факторів інфляції, ризику, часової вартості грошей, показників фінансового стану підприємства, ефективності й ризикованості інновацій.

Об'єктом дослідження є процес оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства.

Предметом дослідження є теоретичне і методичне забезпечення механізму оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств з метою підвищення ефективності їх функціонування.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали загальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення наукових досліджень. Для вирішення поставлених завдань використані загальнонаукові і спеціальні методи аналізу, аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичний, логічний - при виявленні ролі і значення інноваційного потенціалу в діяльності й розвитку промислових підприємств; методи критичного аналізу, теоретичного пошуку, наукової абстракції й узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень - при дослідженні сутності й визначенні напрямків удосконалення категорій «інноваційний потенціал», «інновації», «інноваційний ризик», «ефективність інновацій»; методи порівняльного аналізу, угруповань - для систематизації класифікації інновацій; порівняльний, математичний і статистичний, економіко-математичного моделювання й експертних оцінок - при розробці механізму оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства, а також при розробці комплексного методичного підходу до оцінки і управління ризиками інноваційного проекту, при вдосконаленні системи показників оцінки ефективності інноваційної діяльності як складових елементів механізму оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства.

Забезпечення оперативності і точності розрахунків було здійснено на ЕОМ у редакторі Microsoft Excel. При визначенні рівня інноваційного потенціалу був використаний інструментарій для аналізу та синтезу нейронних мереж за допомогою програмного комплексу Deductor Studio від розробника Basegroup Labs.

Інформаційну основу дослідження становлять законодавчі акти України, звітні дані підприємств Донецької області, Державного комітету статистики й Донецького обласного управління статистики, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених з питань інновацій.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних положень з оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства. Основні результати, які характеризують наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

вперше:

· розроблено механізм оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства, що передбачає визначення величини його складових елементів; механізм базується на застосуванні методів оцінки ефективності інновацій і вартості підприємства, фінансового стану підприємства; враховує вплив факторів ризику, інфляції та вартості грошей у часі. Використання даного механізму дає можливість визначати інноваційний потенціал підприємства та позиціонувати його серед інших підприємств або щодо попередніх років роботи;

удосконалено:

· динамічний комплексний методичний підхід до оцінки і управління інноваційними ризиками, який, на відміну від інших, враховує поряд з традиційними методи оцінки ефективності інновацій, оцінки фінансового стану підприємства та методи імітаційного моделювання. Отримані результати дозволяють точніше визначати величину інноваційного ризику та приймати відповідні управлінські рішення;

· систему показників до оцінки ефективності інновацій, яка містить показники, що характеризують ефективність вкладення коштів в інновації, показники, що відображають економіку господарювання підприємства, фінансовий стан і результативність фінансово-господарської діяльності підприємства в результаті здійснення інновацій. Удосконалена система показників дозволяє враховувати основні положення теорії часової вартості грошей, фактор інфляції та інноваційний ризик;

· визначення ролі і значення людського фактору в інноваційному процесі, зокрема - кадрової складової як основного інтелектуального елементу інноваційного потенціалу підприємства, а також обґрунтовано заходи щодо підготовки інноваційних кадрів підприємств, які забезпечать підвищення інноваційного потенціалу промислового підприємства;

дістало подальшого розвитку:

· визначення поняття «інноваційний потенціал», під яким слід розуміти характеристику підприємства, що відображає його здатність використовувати наявні в розпорядженні наукові, матеріальні, технічні, фінансові, кадрові, організаційні, управлінські ресурси та дозволяє досягти в процесі здійснення інновацій поставлених цілей на всіх рівнях управління: оперативному - максимізація прибутку; тактичному - поліпшення фінансового стану й підвищення привабливості підприємства для потенційних інвесторів, акціонерів, кредиторів; стратегічному - збільшення частки на ринку й максимізація ринкової вартості підприємства;

· обґрунтування доцільності використання показників оцінки вартості підприємства в процесі визначення величини інноваційного потенціалу промислового підприємства, що дозволяє визначати зв'язок між наявним інноваційним потенціалом підприємства та його вартістю;

· визначення поняття «інновації», яке на відміну від існуючих трактує інновації як знов створені (використані) та/або вдосконалені конкурентоспроможні процеси, технології, продукція або послуги, організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які є результатом формування прогресивних ідей в економічній і технічній сферах як прояв досягнень науково-технічного прогресу і забезпечують його подальший розвиток і поліпшення якості продуктів, процесів, технологій для забезпечення виробничих, соціальних потреб підприємства й національних інтересів, що дозволяє удосконалити теоретичні підходи до визначення поняття;

· визначення поняття «інноваційний ризик», яке передбачає не тільки ймовірність недоотримання (або неотримання) очікуваного прибутку, а й науково-технічних, ресурсних, соціальних і екологічних видів ефекту від реалізації інновацій, що впливає на величину інноваційного потенціалу підприємства.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблений механізм оцінки інноваційного потенціалу створює основу для підвищення інноваційного потенціалу промислового підприємства.

Розроблений механізм оцінки інноваційного потенціалу і динамічний комплексний методичний підхід до оцінки і управління інноваційним ризиком, а також удосконалена система оцінки ефективності інновацій набули практичного втілення в діяльності ВАТ «Макіївський коксохімічний завод» (довідка №019-138 від 10.02.2011р.), ЗАТ «Макіївський машинобудівельний завод» (довідка №111/03 від 10.02.2011р.), ЗАТ «МЛЗ» (довідка №133 від 10.02.2011р.). Отримані у дисертаційної роботі результати взяті до відома виконавчим комітетом Макіївської міської Ради (довідка №22/12-00187 від 09.02.2011р.). Основні теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Макіївського економіко-гуманітарного інституту у рамках викладання навчальних дисциплін «Фінанси підприємств», «Інноваційний менеджмент», «Управління інноваційним розвитком», а також при виконанні курсових робіт, випускних та дипломних проектів студентами напряму підготовки 6.030508 - Фінанси і кредит (довідка №01/68 від 08.02.2011р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення важливої науково-практичної проблеми оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися автором на наукових семінарах відділу проблем економіки підприємств Інституту економіки промисловості (м. Донецьк), а також 8 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети» (м. Донецьк, 2010 р.), «Национальная инновационная система и государственная политика в странах СНГ» (м. Ростов н/Д, 2010 р.), «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» (м. Донецьк, 2010 р.), «Проблеми формування нової економіки XXI ст.» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2009 р.), «Розвиток національної промисловості в сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання» (м. Донецьк, 2009 р.), «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 2009 р.), «Проблемы развития финансовой системы Украины» (м. Сімферополь, 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 8,74 др. арк., з них особисто автору належить 7,44 др. арк., у тому числі: 10 публікацій у фахових виданнях, затверджених ВАК України, загальним обсягом 6,15 др. арк., з яких особисто здобувачеві належить 5,02 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, 10 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 240 сторінок, включаючи 41 таблицю на 35 сторінках, 11 малюнків на 7 сторінках, список літератури з 189 найменувань на 18 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, розкрито об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено результати апробації дисертації та кількість публікацій, окреслено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні аспекти сутності інноваційного потенціалу і його роль в діяльності підприємства» досліджено економічну сутність і роль інноваційного потенціалу промислових підприємств та існуючі підходи до його оцінки; проаналізовано існуючі підходи до визначення поняття «інновації» та класифікації інновацій; уточнено визначення інновацій і інноваційного потенціалу промислового підприємства.

Аналіз існуючих підходів до трактування поняття «інноваційний потенціал», їх переваг і недоліків, а також дослідження складу інноваційного потенціалу дозволило дійти висновку, що інноваційний потенціал слід трактувати більш комплексно, охоплюючи всі рівні управління на підприємстві: інноваційний потенціал - це характеристика підприємства, що відображає його здатність використовувати наявні в розпорядженні наукові, матеріальні, технічні, фінансові, кадрові, організаційні, управлінські ресурси для досягнення в процесі здійснення інновацій поставлених цілей на всіх рівнях управління: оперативному - максимізація прибутку; тактичному - поліпшення фінансового стану й підвищення привабливості підприємства для потенційних інвесторів, акціонерів, кредиторів; стратегічному - збільшення частки на ринку й максимізація ринкової вартості підприємства.

Сутність та роль інноваційного потенціалу у діяльності та розвитку підприємства розкривають його складові елементи. Аналіз існуючих підходів до питання складу інноваційного потенціалу підприємства дозволив дійти висновку про те, що серед вітчизняних та закордонних вчених немає єдиної думки щодо кількості, змісту та функціонального значення елементів інноваційного потенціалу підприємства.

Обґрунтовано, що існуючі методи оцінки інноваційного потенціалу не можуть бути повною мірою використані на практиці, оскільки мають недоліки: використовувані показники запозичені з методик, що характеризують не власне інноваційну діяльність, а пов'язані з нею види діяльності; не завжди чітко й однозначно вказують на зв'язок інноваційного потенціалу з результатами фінансово-господарської діяльності підприємства; не завжди враховують у розрахунках негативний вплив інфляції, ризику й невизначеності; використання існуючих методів не дає можливості встановити зв'язок інноваційного потенціалу з ринковою вартістю підприємства.

Обґрунтовано правомірність використання показників оцінки вартості підприємства в якості критерію оцінки інноваційного потенціалу, оскільки вартість підприємства оцінюється потенційними можливостями розвитку, а інноваційний потенціал - основний фактор розвитку підприємства; інноваційний потенціал й вартість підприємства оцінюються за однаковими елементами. Це обумовило необхідність розробки механізму оцінки інноваційного потенціалу, який би ґрунтувався на методах оцінки вартості підприємства, оцінки ефективності інноваційних проектів і фінансового стану підприємства, включав би усі складові елементи інноваційного потенціалу; враховував вплив факторів ризику, інфляції й вартості грошей в часі.

Аналіз існуючих підходів до визначення інновацій дозволив дійти висновку, що інновації варто трактувати так: це знов створені (використані) та/або вдосконалені конкурентоспроможні процеси, технології, продукція або послуги, організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які є результатом формування прогресивних ідей в економічній і технічній сферах як прояв досягнень науково-технічного прогресу і забезпечують його подальший розвиток і поліпшення якості продуктів, процесів, технологій для забезпечення виробничих, соціальних потреб підприємства й національних інтересів.

У другому розділі роботи «Аналіз теорії і практики оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств» проаналізовано рівень реалізації інноваційного потенціалу на підприємствах України, визначено роль кадрової складової в інноваційному потенціалі промислового підприємства; досліджено методи визначення ефективності і ризикованості інновацій в процесі реалізації інноваційного потенціалу промислових підприємств; уточнено визначення ефективності інновацій, інноваційного ризику.

Дослідження сучасного рівня інноваційного потенціалу промислових підприємств України, стану окремих складових інноваційного потенціалу, дозволило виявити низький інноваційний потенціал промислових підприємств. Існуючий потенціал реалізований не в повному обсязі, що й приводить до невисоких темпів інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств.

Виявлено, що для інноваційного розвитку сучасних промислових підприємств важливу роль грає інформація, інтелект, знання, носієм яких є кадровий потенціал підприємства. Тому особлива увага приділена кадрової складової інноваційного потенціалу промислових підприємств. Проведений аналіз свідчить, що для кадрової складової інноваційного потенціалу підприємств України характерні негативні явища: скорочення кількості організацій та чисельність наукових співробітників, які виконують наукові дослідження й розробки, відтік кадрів вищої кваліфікації зі сфери виробництва. Визначено причини, що стримують розвиток кадрового потенціалу науки в Україні та заходи, реалізація яких буде стимулювати розвиток кадрової складової інноваційного потенціалу підприємств.

Дослідження показало, що важливим елементом оцінки інноваційного потенціалу підприємства є ефективність інновацій. Аналіз підходів до трактування ефективності інновацій з урахуванням запропонованої автором трактовки поняття «інновації» дозволив дійти висновку, що під ефективністю інновацій слід розуміти позитивний (або негативний) результат від впровадження у виробничий процес знов створених (використаних) та/або вдосконалених конкурентоспроможних процесів, технологій, продукції або послуг, які мають нові властивості або передбачають використання нових технологічних процесів, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що є результатом науково-технічного прогресу.

В роботі показано, що ефективність інновацій може бути позитивною, коли має місце успішна реалізація інновацій й приріст інноваційного потенціалу підприємства, або негативною - у випадку неотримання очікуваного ефекту від інновацій, в результаті чого спостерігається зниження інноваційного потенціалу підприємства. Аналіз підходів спеціалістів до видової класифікації ефекту від реалізації інновацій дозволив виявити основні види ефекту: ефект на рівні продукту, підприємства й держави.

Аналіз робіт, присвячених методам оцінки ефективності інновацій, дозволив виявити, що існуючи підходи мають недоліки, які не дозволяють їм дати точний і об'єктивний результат. Це обумовлює необхідність удосконалення системи показників оцінки ефективності інновацій для оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств з урахуванням основних положень теорії часової вартості грошей, фактору інфляції і інноваційного ризику, а також змін в показниках фінансового стану підприємства.

Враховуючи роль і значення інноваційного ризику у виробничо-господарській діяльності промислового підприємства і наявність зв'язку між наслідками прояву ризиків і інноваційним потенціалом підприємства, інноваційний ризик слід розуміти як імовірність недоотримання (або неотримання) очікуваного прибутку або науково-технічних, ресурсних, соціальних і екологічних видів ефекту від реалізації інновацій, що впливає на величину інноваційного потенціалу підприємства.

Аналіз існуючих методичних підходів до оцінки ризиків дозволив зробити висновок, що не слід обмежуватися одним методом в процесі оцінки ризику, а потрібно використовувати у сукупності ті з них, що найбільш відповідають умовам проведення аналізу інноваційних ризиків з метою оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства. Обґрунтовано, що найбільш доцільним методом оцінки ризику інноваційного проекту є метод імітаційного моделювання; визначено переваги та особливості застосування імітаційних моделей для оцінки інноваційного ризику.

У третьому розділі дисертаційної роботи «Розробка механізму оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств» запропоновано механізм оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства; розроблено методичний підхід до оцінки й управління інноваційним ризиком промислового підприємства, а також удосконалено систему показників до оцінки ефективності інновацій.

Для комплексної оцінки інноваційних ризиків при дослідженні інноваційного потенціалу підприємства розроблено комплексний методичний підхід, мета якого полягає в оцінці величини інноваційного ризику і реалізації заходів щодо управління ризиком для отримання запланованих результатів від інновацій.

Важливе місце у розробленому методичному підході займають методи імітаційного моделювання, які забезпечують отримання найбільш адекватних результатів оцінки ризику інновацій. Доповнюють імітаційне моделювання традиційні методи оцінки ризику, методи оцінки фінансового стану підприємства та методи оцінки ефективності інновацій. Результати аналізу величини інноваційних ризиків служать підставою для визначення прийнятності реалізації інноваційного проекту або для вибору відповідного методу управління ризиком з метою забезпечення його прийнятність для реалізації й підвищення інноваційного потенціалу підприємства. Визначено групи методів, які найбільш доцільно використовувати для зниження інноваційних ризиків на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях.

Особливостями використання запропонованого динамічного комплексного підходу до оцінки та управління інноваційним ризиком є: можливість оцінки інноваційний ризик у безперервному режимі; забезпечення комплексності оцінки за рахунок як аналітичних, так і методів імітаційного моделювання; можливість зімітувати поведінку системи у часі; врахування змін у фінансовому стані підприємства протягом реалізації інновацій та показників ефективності інновацій; можливість оперативно розробляти заходи щодо мінімізації ризику на оперативному, тактичному й стратегічному рівнях управління. Це забезпечить підвищення інноваційного потенціалу промислового підприємства.

Недоліки існуючих підходів до оцінки ефективності інновацій обумовили необхідність удосконалення методологічних підходів до оцінки ефективності інновацій при дослідженні інноваційного потенціалу підприємства. Удосконалена система показників для оцінки ефективності інновацій при визначенні інноваційного потенціалу промислового підприємства передбачає: використання значної кількості показників, які всебічно відображають ефективність реалізації інновацій та їх економічні наслідки для підприємства; внесення змін у методику їхнього розрахунку (в основі - прибуток, а не грошовий потік); врахування змін показників фінансового стану підприємства в процесі реалізації інновацій; врахування впливу інфляції й ризику на ефективність інновацій; використання в розрахунках коефіцієнта дисконтування, що забезпечить отримання більш коректних результатів.

Використання удосконаленої системи показників оцінки ефективності інновацій дозволить порівнювати розраховані показники з аналогічними показниками інших підприємств, з аналогічними показниками, розрахованими в період реалізації підприємством інших інноваційних проектів (в інші роки, наприклад), а також одержувати інтегральні оцінки ефективності інновацій.

Удосконалена система показників для оцінки ефективності інновацій передбачає розрахунок чотирьох груп показників: група попередньої оцінки, основна група оцінки, група порівняльної оцінки, група показників фінансового стану підприємства.

Дослідження сутності існуючих методів оцінки інноваційного потенціалу обумовило необхідність розробки механізму оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, який: містить усі складові елементи, що визначають інноваційний потенціал (науковий, матеріальний, технічний, фінансовий, кадровий, організаційний, управлінський, ринковий); використовує методи оцінки вартості підприємства, оцінки ризику й ефективності інноваційних проектів; використовує удосконалену систему показників для оцінки ефективності інновацій; припускає методику розрахунку величини кожного складового елементу інноваційного потенціалу з використанням коефіцієнтів, абсолютних показників і експертної думки фахівців в області інновацій; припускає використання теорії нейронних мереж в цілях оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства; враховує коригування розрахунків на можливий вплив інфляції і невизначеності. Оскільки інфляція і невизначеність мають місце в умовах ринкового господарювання і чинять істотний вплив на кінцеві показники фінансово-економічної діяльності, це обумовлює необхідність обліку цих чинників.

Відповідно до розробленого механізму оцінки, величину інноваційного потенціалу промислового підприємства слід оцінювати на основі наступних складових елементів-потенціалів: наукового, матеріального, технічного (технологічного), фінансового, кадрового, організаційно-управлінського потенціалу й потенціалу ринкового оточення підприємства. Такий склад елементів оптимальним чином відображає зміст й сутність інноваційного потенціалу промислового підприємства. Кожний зі складових елементів розраховується за окремою методикою з використанням коефіцієнтів, абсолютних показників, відносних показників або експертної думки фахівців у цій області. При визначенні інноваційного потенціалу підприємство отримує можливість не тільки визначити значення свого інноваційного потенціалу, але й позиціонувати себе за його значенням щодо інших підприємств або щодо попередніх років роботи.

У формалізованому вигляді оцінку інноваційного потенціалу підприємства слід розраховувати за формулою:

оцінка інноваційний потенціал підприємство

(1)

, (2)

де ИП - інтегральний показник інноваційного потенціалу підприємства; mi - коефіцієнт вагомості, або ваговий коефіцієнт i-го елемента; НП - рівень наукового елемента; ТП - рівень технічного (технологічного) елемента; РП - рівень ресурсного елемента; КП - рівень кадрового елемента; УП - рівень організаційно-управлінського елемента; ФП - рівень фінансового елемента; МП - рівень ринкового оточення як елемента інноваційного потенціалу.

Кожний з елементів інноваційного потенціалу розраховується як інтегральний показник за формулою (3):

, (3)

де П - рівень складового елемента інноваційного потенціалу підприємства; Ni - значення i-го показника, що представляє даний елемент інноваційного потенціалу; ki - ваговий коефіцієнт i-го показника; n - кількість показників, при цьому повинна забезпечуватись умова . Визначено групи показників, за допомогою яких визначається кожний складовий елемент інноваційного потенціалу промислового підприємства.

У розробленому механізмі оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства має місце ситуація, коли різні показники мають різну розмірність і одиниці виміру, наприклад, гривні, відсотки, безрозмірні величини (коефіцієнти), бали. Відповідно запропонованому механізму, вирішення проблеми розмірності дозволяє розв'язати нормалізація критеріїв оцінки інноваційного потенціалу за допомогою теорії нейронних мереж. Вимога забезпечення точності одержуваних результатів, а також вплив невизначеності обумовив можливість і необхідність використання можливостей нейромережевого моделювання для оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств.

Для навчання й перевірки роботи мереж при оцінці інноваційного потенціалу промислових підприємств використано дані фінансової звітності 15 підприємств (переважно машинобудівної й металургійної галузей). У табл. 1 наведено результати розрахунку величини інноваційного потенціалу 15 підприємств за 2 розрахункові роки (варіанти 1-15). Розрахований за допомогою нейронних мереж інтегральний показник інноваційного потенціалу кожного підприємства за 2 роки змінюється в інтервалі [0, 1].

Таблиця 1. Значення інноваційного потенціалу промислових підприємств

№ вар.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
I розрахунковий рік
рівень ІП	0,37	0,21	0,27	0,44	0,29	0,30	0,39	0,42	0,38	0,49	0,26	0,36	0,32	0,33	0,35
II розрахунковий рік
рівень ІП	0,37	0,31	0,33	0,36	0,33	0,50	0,32	0,38	0,79	0,35	0,31	0,34	0,40	0,37	0,23

Чим більше значення інтегрального показника, тим вищий інноваційний потенціал (ІП) підприємства. Розраховані інтегральні показники інноваційного потенціалу аналізованих підприємств дозволяють не тільки визначити величину власного інноваційного потенціалу, а й позиціонувати себе за його значенням щодо інших підприємств або щодо попереднього року роботи.

Отримані результати достатньо точно відображають величину інноваційного потенціалу промислових підприємств, що забезпечено розрахунком показників, які відображають науковий, технічний, фінансовий, організаційно-управлінський, кадровий, ресурсний й ринковий аспекти діяльності підприємства.

Розрахунок інтегрального значення кожної складової інноваційного потенціалу підприємства, визначення вагомості кожного показника при розрахунку складових потенціалу дозволяє визначити, яким чином кожний елемент інноваційного потенціалу впливає на загальну величину інноваційного потенціалу, які причини сприяли зміні величини інноваційного потенціалу підприємства в динаміці. Це дозволить керівництву підприємства визначати сильні й слабкі аспекти інноваційної діяльності та приймати відповідні управлінські рішення.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування й практичне розв'язання актуального науково-прикладного завдання оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства з метою забезпечення ефективності здійснення інноваційної діяльності, а саме:

1. У роботі на основі дослідження сутності інноваційного потенціалу, аналізу існуючих підходів до оцінки інноваційного потенціалу зроблено висновок: під інноваційним потенціалом слід розуміти характеристику підприємства, що відображає його здатність використовувати наявні в розпорядженні наукові, матеріальні, технічні, фінансові, кадрові, організаційні, управлінські ресурси для досягнення в процесі здійснення інновацій поставлених цілей на всіх рівнях управління: оперативному - максимізація прибутку; тактичному - поліпшення фінансового стану й підвищення привабливості підприємства для потенційних інвесторів, акціонерів, кредиторів; стратегічному - збільшення частки на ринку й максимізація ринкової вартості підприємства.

2. Обґрунтовано доцільність використання показників оцінки вартості підприємства при визначенні величини інноваційного потенціалу промислового підприємства, оскільки існує зв'язок між величиною інноваційного потенціалу промислового підприємства та його вартістю.

3. У роботі наведено аналіз існуючих підходів до трактування поняття «інновації», що дозволило сформулювати таке визначення інновацій - це знов створені (використані) та/або вдосконалені конкурентоспроможні процеси, технології, продукція або послуги, організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які є результатом формування прогресивних ідей в економічній і технічної сферах як прояв досягнень науково-технічного прогресу і забезпечують його подальший розвиток і поліпшення якості продуктів, процесів, технологій для забезпечення виробничих, соціальних потреб підприємства й національних інтересів.

4. Аргументовано, що найважливішим складовим елементом стратегії інноваційного розвитку підприємства є кадровий потенціал; обґрунтовано заходи щодо підготовки інноваційних кадрів, які забезпечать підвищення інноваційного потенціалу промислового підприємства.

5. Обґрунтовано, що важливим елементом оцінки інноваційного потенціалу підприємства є економічна ефективність інновацій. Під ефективністю інновацій слід розуміти позитивний (або негативний) результат від впровадження у виробничий процес знов створених (використаних) та/або вдосконалених конкурентоспроможних процесів, технологій, продукції або послуг, які мають нові властивості або передбачають використання нових технологічних процесів, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що є результатом, науково-технічного прогресу.

6. На основі дослідження сутності і економічного змісту інноваційного ризику дано таке визначення поняття: це ймовірність недоотримання (або неотримання) очікуваного прибутку або науково-технічних, ресурсних, соціальних і екологічних видів ефекту від реалізації інновацій, що впливає на величину інноваційного потенціалу підприємства.

7. Зміст розробленого методичного підходу до оцінки й управління інноваційними ризиками при визначенні інноваційного потенціалу промислового підприємстві полягає в безперервному аналізі величини інноваційного ризику за допомогою традиційних методів оцінки ризику, методів оцінки ефективності інновацій і фінансового стану підприємства, методів імітаційного моделювання. Отримані результати визначення величини інноваційних ризиків є підставою для прийняття найбільш доцільних управлінських рішень, які забезпечать зниження рівня ризику і отримання запланованого значення інноваційного потенціалу промислового підприємства.

8. У роботі удосконалено систему показників для оцінки ефективності інновацій при визначенні інноваційного потенціалу промислового підприємства, яка передбачає розрахунки показників, що характеризують: власне ефективність вкладення коштів в інновації, економіку господарювання підприємства, фінансовий стан і результативність фінансово-господарської діяльності підприємства в результаті здійснення інновацій. Удосконалена система дозволяє враховувати зміну вартості грошей у часі, можливі інфляційні процеси в економіці країни, ризикованість здійснення інновацій.

9. Дослідження існуючих методів оцінки інноваційного потенціалу обумовило необхідність розробки механізму оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, який: містить усі складові елементи, що визначають інноваційний потенціал; враховує методи оцінки ефективності інновацій, вартості підприємства і його фінансового стану; враховує вплив факторів ризику, інфляції, вартості грошей в часі. Використання даного механізму дає можливість визначати інноваційний потенціал підприємства та позиціонувати його серед інших підприємств або щодо попередніх років роботи.

Вимога забезпечення точності одержуваних результатів, а також вплив невизначеності обумовив можливість і необхідність використання нейромережевого моделювання для оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств.

Сукупність результатів проведеного дослідження створює наукову базу оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, за рахунок чого досягається висока ефективність здійснення інноваційної діяльності для забезпечення розвитку промислового підприємства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Педерсен И.А. Некоторые аспекты повышения прозрачности механизма хозяйствования предприятий // Механизм хозяйствования предприятий и объединений трансформационной экономики: монография / И.П. Булеев, Н.Д. Прокопенко, Н.Е. Брюховецкая и др.: Монография / НАН Украины. Ин-т экон-ки пром-сти. - Донецк, 2007. - 526 с. (С. 202-215). Особистий внесок здобувача: проаналізовано основні аспекти прозорості заробітної плати; висвітлено заходи з боку держави, що стимулюватимуть детінізацію заробітної плати (0,75 др. арк.).

2. Брюховецкая Н.Е. Комплексный методический подход к оценке и управлению рисками инновационного проекта / Н.Е. Брюховецкая, И.А. Педерсен // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - Вип. 265., Т. 8. - С. 2191-2200. Особистий внесок здобувача: запропоновано динамічний комплексний методичний підхід до оцінки та управління інноваційним ризиком в процесі оцінки інноваційного потенціалу підприємства (0,23 др. арк.).

3. Брюховецкая Н.Е. Методический подход к оценке инновационного потенциала предприятия / Н.Е. Брюховецкая, И.А. Педерсен // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Зб. наук. пр. - №2(19): Економічні науки. - Чернівці: Технодрук, 2010. - С. 175-187. Особистий внесок здобувача: запропоновано методичний підхід до оцінки інноваційного потенціалу підприємства на підставі розрахунку величини його складових елементів (0,38 др. арк.)

4. Педерсен И.А. Исследование сущности инновационного потенциала, его связи со стоимостью предприятия / И.А. Педерсен // Збірник наукових праць ДонДУУ: «Напрями удосконалення механізмів економічного розвитку»: Серія «Економіка». - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - Вип. 172, Т. 11. - С. 221-232. (0,7 др. арк.)

5. Педерсен И. А. Исследование сущности экономического эффекта инноваций / И. А. Педерсен // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». _ Ужгород, 2010. - №29(2). - С. 204-208. (0,45 др. арк.)

6. Брюховецкая Н. Е. Кадровая составляющая инновационных процессов на угольных предприятиях Украины / Н. Е. Брюховецкая, И. А. Педерсен // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 255, Т. 9.- С. 2198-2207. Особистий внесок здобувача: визначено роль кадрової складової інноваційних процесів (0,33 др. арк.).

7. Саплина Е. А. Трактовка инноваций в условиях инновативного развития экономики / Е. А. Саплина, И. А. Педерсен // Бизнес-Информ. - 2009. - № 12 (2). - С. 80-83. Особистий внесок здобувача: розглянуто основні підходи до трактування поняття «інновації», запропоновано власне визначення поняття (0,19 др. арк.).

8. Педерсен И. А. Состояние и перспективы развития кадрового потенциала отечественной науки / И. А. Педерсен // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки /ДЕГІ; Ін-т економіко-правових досліджень НАН України. - Донецьк: ДЕГІ, 2009. - Вип. 1(28).- С.104-108. (0,47 др. арк.).

9. Педерсен И. А. Состояние и проблемы развития инновационной деятельности в Украине / И. А. Педерсен // Вісник ДонУЕП: серія «Економіка та управління». Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонУЕП, 2008. - №1-2. - С.49-55. (0,81 др. арк.)

10. Педерсен И. А. Состояние научно-технической сферы Украины / И. А. Педерсен // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки /ДЕГІ; Ін-т економіко-правових досліджень НАН України. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - Вип. 3(21). - С. 197-201. (0,59 др. арк.)

11. Педерсен И. А. Проблемы развития научно-технической сферы Украины / И. А. Педерсен // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2004. - С. 85-99. (0,87 др. арк.)

Статті в інших виданнях, тези конференцій

12. Педерсен И. А. Значение инновационного потенциала в деятельности предприятия / И. А. Педерсен // Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети: тези доп. і повідом. Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 17 грудня 2010 р.) / ІЕП НАН України; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2010. - С. 120-121. (0,15 др. арк.)

13. Педерсен И. А. Современные подходы к оценке эффективности инноваций / И. А. Педерсен // Национальная инновационная система и государственная политика в странах СНГ: материалы международного форума (г.Ростов-на-Дону 15-23 апреля 2010 г.). В 2-х ч. / Под ред. Паршина А.В., Семкиной Т.В., Харченко В.Н., Голуб Л.В. - Ростов н/Д.: Изд-во АкадемЛит, 2010. - Ч. 1. _ С. 210-221. (0,76 др. арк.)

14. Педерсен И. А. Виды и уровни экономического эффекта инноваций / И. А. Педерсен // Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, 23 березня 2010 р., м. Донецьк / Національна академія наук України, ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського, ІЕП НАН України. - Донецьк: ДонНУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2010. - С.99-101. (0,12 др. арк.)

15. Педерсен И. А. Анализ подходов для оценки эффективности инноваций / И. А. Педерсен // Проблеми формування нової економіки XXI століття: матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 грудня 2009 р.: В 5 т. - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2009. _ Т. 3.- С. 126-129. (0,24 др. арк.)

16. Саплина Е. А. Подходы к трактовке инноваций в контексте инновационного развития экономики / Е. А. Саплина, И. А. Педерсен // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. 26-27 листопада 2009 р. - Х.: ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 215-217. Особистий внесок здобувача: проведено критичний аналіз існуючих підходів до трактовки інновацій, виявлено їх недоліки та запропоновано власне трактування поняття (0,09 др. арк.).

17. Брюховецкая Н. Е. О необходимости мотивации в сфере инновационных разработок / Н. Е. Брюховецкая, И. А. Педерсен // Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання: Тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 жовтня 2009 р.): В 2 т. / НАН України. ІЕП. - Донецьк. - 2009. _ Т. 1. - С. 104-106. Особистий внесок здобувача: розглянуто умови, які сприяють активізації інноваційної діяльності, роль економічних мотивів в системі мотивації інноваційної діяльності - 0,08 др. арк.

18. Педерсен И. А. Особенности оплаты труда в научных учреждениях Украины / И. А. Педерсен // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: Зб. тез I міжнародної науково-практичної конференції 22-24 квітня 2009 року: у 3 т. - Макіївка: МЕГІ. _ 2009. - Т. 3. - С. 152-155. (0,19 др. арк.)

19. Педерсен И. А. Проблемы финансирования предприятий научно-технической сферы Украины / И. А. Педерсен // Проблемы развития финансовой системы Украины: Сб. трудов междунар. науч.-практ. конф. аспир. и студ. 22-26 марта 2005 г. - Симферополь: Изд. МОО «Центр Стабилизации», 2005. - С. 179. (0,04 др. арк.)

Анотація

Педерсен І.О. Механізм оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2011.

У роботі здійснено теоретичне обґрунтування і практичне рішення актуальної науково-прикладної задачі оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства з метою забезпечення його ефективного розвитку.

Удосконалено трактування категорій "інноваційний потенціал", "інноваційний ризик", "ефективність інновацій", уточнено трактування поняття "інновації". У роботі обґрунтовано доцільність використання показників оцінки вартості підприємства в процесі визначення величини інноваційного потенціалу. Розроблено механізм оцінки інноваційного потенціалу, який базується на визначенні величини його складових елементів, передбачає оцінку ефективності інноваційних проектів, вартості підприємства, його фінансового стану; враховує чинники ризику, інфляції і вартості грошей в часі. Удосконалено систему показників оцінки ефективності інновацій з урахуванням чинників ризику, інфляції, зміни вартості грошей в часі, а також фінансового стану підприємства. Розроблено динамічний комплексний методичний підхід до оцінки інноваційного ризику і управління ним, який дозволяє отримувати достовірну оцінку рівня інноваційного ризику в процесі оцінки величини інноваційного потенціалу, а також застосовувати заходи щодо його зниження в безперервному режимі.

Ключові слова: інновації, інноваційний потенціал, інноваційний ризик, ефективність інновацій, механізм оцінки, методичний підхід, нейронна мережа..

Аннотация

Педерсен И. А. Механизм оценки инновационного потенциала промышленного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2011.

На основе проведенных исследований осуществлено теоретическое обоснование и практическое решение актуальной научно-прикладной задачи оценки инновационного потенциала промышленного предприятия с целью обеспечения эффективного развития предприятия.

Проведенное исследование позволило усовершенствовать трактовку категорий «инновационный потенциал», «инновационный риск», «эффективность инноваций», уточнить трактовку понятия «инновации». На основе анализа существующих подходов к трактовке инновационного потенциала уточнено его определение. В работе обоснована целесообразность использования показателей оценки стоимости предприятия в процессе определения величины инновационного потенциала.

Выявление недостатков существующих методов оценки инновационного потенциала предприятия определили необходимость разработки механизма оценки инновационного потенциала, в основу которого положено определение величины его составных элементов. Разработанный механизм основан на оценке эффективности инновационных проектов, стоимости предприятия, а также учитывает влияние финансового состояния предприятия на его инновационный потенциал, факторы риска, инфляции и стоимости денег во времени.

Определено, что под эффективностью инноваций следует понимать положительный (или отрицательный) результат от внедрения в производственный процесс вновь созданных (использованных) и/или совершенствованных конкурентоспособных процессов, технологий, продукции или услуг, которые обладают новыми свойствами или предполагают использование новых технологических процессов, а также организационно-технических решений производственного, административного, коммерческого или иного характера, являющихся результатом достижений научно-технического прогресса.

Усовершенствовано систему показателей оценки эффективности инноваций с учетом факторов риска, инфляции, изменения стоимости денег во времени, а также финансового состояния предприятия.

На основе анализа роли и значения инновационного риска в производственно-хозяйственной деятельности промышленного предприятия и с учётом наличия связи между последствиями проявления рисков и инновационным потенциалом предприятия уточнено определение понятия «инновационный риск». Разработанный динамический комплексный методический подход к оценке инновационного риска и управления им основан на использовании методов имитационного моделирования, традиционных методов оценки риска, методов оценки эффективности инноваций и финансового состояния предприятия; позволяет получать достоверную оценку уровня инновационного риска в процессе оценки величины инновационного потенциала, а также применять мероприятия по его снижению в непрерывном режиме.

Ключевые слова: инновации, инновационный потенциал, инновационный риск, эффективность инноваций, механизм оценки, методический подход, нейронная сеть.

Summary

Pedersen I.O. Mechanism of assessment of innovative potential of an industrial enterprise. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences, speciality 08.00.04 - Economy and management of enterprises (according to types of economic activity). - Institute of Economics of Industry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2011.

Theoretically substantiated and practically solved has been the pressing scientific and applied problem of assessment of innovative potential of an industrial enterprise intended for securing its effective development.

The interpretation of such categories as "innovative potential", "innovative risk", "efficiency of innovation" has been improved, and that of the concept of "innovation" has been clarified. Substantiated has been the expediency of application of indicators of the assessment of the value of an enterprise in the process of determining the value of innovative potential. Detection of deficiencies of the currently applied methods of assessment of the innovative potential of an enterprise caused the necessity to develop a mechanism of assessment of the innovative potential, which is based on the determination of the value of its constituent elements, as well as the assessment of the effectiveness of innovative projects, the value of an enterprise and its financial condition; it also takes into consideration such factors as risks, inflation and time value of money. The system of indicators of assessing the effectiveness of innovations, which takes into account such factors as risks, inflation, changes in time value of money, as well as the financial condition of an enterprise, has also been updated. The dynamic integrated methodical approach to assessing innovation risk and its management, that has been developed, allows to obtain accurate and reliable assessment of the level of innovative risk in the process of assessing the value of innovative potential, as well as to take measures for its continuous reduction.

...