Економічний механізм взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 330.322:334.758.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Петренко Ольга Іванівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перевезень і маркетингу Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Будник Вікторія Анатоліївна, Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри перевезень і маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ложачевська Олена Михайлівна, Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук Крижановський Сергій Володимирович, Міністерство інфраструктури України, голова Державної адміністрації морського і річкового транспорту.

Захист відбудеться “08” квітня 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418. холдинговий економічний інвестиційний

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий “05” березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Матвєєв.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом останніх десятиріч у світовій економіці спостерігається активний розвиток процесів кооперації та інтеграції як на макро-, так і на мікрорівні. У розвинутих країнах об'єднання підприємств стали об'єктивним рушієм у розвитку та зміцненні виробництва. Ці процеси є властивими і для країн, що розвиваються, зокрема і для України. Створення об'єднаних структур, у тому числі холдингових компаній, під час перебудови допомогли зберегти від знищення в Україні великі виробничі комплекси. Не оминув інтеграційний процес і таку значну для нашої держави галузь, як транспорт.

На сьогоднішній день стан транспортних підприємств України характеризується рядом суттєвих проблем, таких як: застарілість матеріально-технічної бази, неефективні методи управління розвитком, відсутність фінансової підтримки держави, обмеженість інвестиційних ресурсів внаслідок високої вартості основних виробничих фондів, що, в свою чергу, призводить до зростання собівартості перевезень та до падіння попиту на послуги вітчизняних транспортних компаній.

Створення та функціонування саме холдингових компаній на транспорті, прийняття ними вивірених інвестиційних рішень в умовах обмеженості фінансових ресурсів, ефективна взаємодія суб'єктів інвестиційної діяльності дозволить підвищити економічну самостійність та конкурентоспроможність підприємств даної сфери у порівнянні з іноземними перевізниками, а також забезпечить вихід галузі із сучасної економічної кризи. Тому проблеми, що виникають при формуванні інвестиційних програм розвитку транспортними підприємствами холдингового типу, є важливими та обумовлюють актуальність досліджень у даному напрямку.

Вагомий внесок у розробку теоретичних та прикладних засад формування та функціонування холдингових компаній зробили такі вітчизняні та зарубіжні науковці: Азроянц Е., Алекперов В., Голляк Ю., Горбунов О., Ерзнкян Б., Мартіянова М., Найчук-Хрущ М., Пивоваров І., Пивоваров С., Псарева Н., Реньї Габор, Тополь М., Уманців Г., Уманців Ю., Фільчин М., Черкасов В., Шевчук О. тощо. Діяльності об'єднань на транспорті були присвячені роботи Виноградова В., Бідняка М., Будник В., Будника О., Ложачевської О., Новикової В., Ордашевської І., Підлісного П., Піонтковської Г., Радченко Е., Славова М. та ін.

Крім цього, окремо потрібно виділити науковців, що присвятили свої праці проблемам прийняття інвестиційних рішень на підприємствах. До них можна віднести Асанову Е., Геєця В., Бажанову А., Безгінову Л., Беренса Н., Бірмана Г., Бланка І., Гальчинського А., Герасимчука Н., Гриньову В., Дорошенко Т., Загороднього А., Єгоренка Д., Єрмошкіну О., Зарубу В., Шапіро В., Кравченка С., Молдавську О., Пересаду А., Чумаченка М., Шеремета В., Яковлєва А. та ін.

На особливу увагу заслуговують праці провідних вчених, які займалися питаннями оцінки ефективності інвестицій на транспорті, а саме: Волкова Б., Грицай М., Дейнеки О., Дмитрієва І., Ільчука В., Жарової О., Коби В., Криворучко О., Кулаєва Ю., Лапкіної І., Морозової І., Сича Є., Хачатурова Т., Шинкаренка В. тощо.

Разом з тим, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених теорії і практиці створення та функціонування холдингових структур, проблемам інвестиційної діяльності транспортних підприємств, недостатньо розроблені наукові положення щодо транспортних холдингів, оскільки дана економічна категорія є ще новою в Україні, існують певні розбіжності щодо тлумачення поняття „холдинг”, щодо економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів, а також недостатньо уваги приділено вибору ефективних напрямків інвестування в холдинговій структурі - визначенню дочірніх підприємств та проектів, у які потрібно здійснювати першочергові вкладення грошових коштів з метою отримання максимальної віддачі.

Необхідність вивчення та наукового розроблення окреслених проблем визначило актуальність теми дисертаційного дослідження, її прикладне значення, мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційного дослідження використані при розробці наукової теми: „Розробка стратегії комплексного розвитку АСК „Укррічфлот” на 2008-2015 рр.” (№25-Д від 01.03.2007 року; номер державної реєстрації 0107U004492), зокрема, при розробці розділу 3 „Аналіз сучасних стратегій розвитку судноплавних компаній”. Зазначена тема має прямий зв'язок з „Транспортною стратегією України на період до 2020 року”, „Концепцією розвитку галузі морського і річкового транспорту України на період до 2010 року”, „Стратегією розвитку морських портів України на період до 2015 року”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних положень щодо удосконалення економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів шляхом урахування інтересів усіх учасників для підвищення конкурентоспроможності та прибутковості холдингової групи в умовах сучасної ринкової економіки. Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано та вирішено такі задачі:

- визначено теоретичні засади та особливості інвестиційної діяльності транспортних підприємств холдингового типу;

- уточнено поняття холдингової компанії, визначено поняття транспортного холдингу, запропоновано класифікацію транспортних холдингів;

- визначено суб'єкти інвестиційної діяльності транспортних холдингів та схему їх взаємодії, економічний механізм розробки інвестиційних програм транспортних холдингів;

- досліджено розвиток та проблеми холдингових компаній у транспортній галузі України, а також основні напрямки їх інвестиційної діяльності;

- проаналізовано процеси взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності в транспортному холдингу АСК „Укррічфлот” та їх наслідки для компанії;

- удосконалено економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній;

- визначено інтегральну економічну ефективність впровадження оптимального розподілу фінансових ресурсів між учасниками інвестиційного процесу в холдинговій судноплавній компанії.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між учасниками транспортної холдингової компанії при здійсненні інвестиційної діяльності в умовах конкурентного середовища.

Предметом дослідження є розробка економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній.

Методи дослідження. Теоретична та методологічна основа дослідження - економічна теорія, наукові праці й практичні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти державних органів. Інформаційна база дослідження - статистична та фінансова звітність АСК „Укррічфлот”, дочірніх підприємств АСК „Укррічфлот” за 2002-2009 рр., статистична звітність Державного комітету статистики України, аналітичні огляди з досліджуваної проблеми, інформаційно-публіцистичні видання, інформація з комп'ютерної мережі Internet.

У процесі роботи застосовувалися такі методи: групування інформації (представлення чистих та виробничо-транспортних холдингів в Україні; визначення основних напрямків інвестиційних рішень у транспортних холдингах України; визначення суб'єктів інвестиційної діяльності та існуючого економічного механізму розробки інвестиційних програм транспортних холдингів), аналіз та синтез (для визначення поняття холдингової компанії, поняття транспортної холдингової компанії, представлення класифікації транспортних холдингів), абстрагування (при аналізі існуючих методів обґрунтування інвестиційних рішень стосовно розвитку підприємств), порівняння, динамічні ряди (при дослідженні тенденцій розвитку корпоративних об'єднань у транспортній галузі України та проведенні аналізу господарської, економічної, фінансової діяльності АСК „Укррічфлот”), логічне узагальнення (для формування висновків по підрозділах), багатокритеріальне моделювання (при формуванні моделі з визначення оптимальної частки вкладів грошових коштів учасників інвестиційного процесу в проекти розвитку транспортного холдингу), кореляція (визначення коефіцієнта спряжності - при обґрунтуванні проектів дочірніх підприємств, які доцільно фінансувати за рахунок транспортного холдингу) тощо. Технічні розрахунки виконані із залученням електронних таблиць Excel системи Microsoft Office.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку і поглибленні існуючих, а також в обґрунтуванні нових науково-методичних положень щодо удосконалення економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній. Результати виконаного дослідження, що визначають його наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- сформульовано методичні положення щодо обґрунтування інвестиційних програм розвитку транспортних холдингів, що передбачають певну послідовність, а саме: визначення економічно ефективних напрямків інвестування на основі виявлення дочірніх підприємств, що є „гальмуючими з пріоритетним напрямком інвестування”; визначення оптимального розподілу коштів між учасниками інвестиційного процесу; визначення доцільних для реалізації інвестиційних проектів за рахунок холдингу. Дані методичні положення дозволяють приймати оптимальні інвестиційні рішення в транспортних холдингових компаніях з урахуванням інтересів усіх учасників інвестиційного процесу в умовах конкурентного середовища;

- розроблено економіко-математичну модель розподілу коштів між учасниками інвестиційного процесу на основі побудови багатокритеріальної функції цілі, де як критерії виступають чистий приведений ефект та норма рентабельності інвестицій. Перший критерій пропонується використовувати для зацікавленості внутрішніх інвесторів (підприємств транспортного холдингу), а другий - для зовнішніх інвесторів (інших учасників інвестування). Дана модель дозволяє покращити фінансові результати діяльності транспортної холдингової групи із забезпеченням інтересів всіх учасників інвестиційного процесу;

удосконалено:

- економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів у частині обґрунтування інвестиційної програми розвитку підприємств даного корпоративного об'єднання, який дозволяє холдинговій компанії скоротити час на прийняття управлінських рішень та збільшити дохідність на вкладений капітал;

- понятійний апарат за темою дослідження, а саме: уточнено традиційне поняття холдингової компанії, виходячи з практики функціонування даного виду об'єднання та узагальнення існуючих понять, що зустрічаються в наукових дослідженнях, а також з урахуванням специфіки транспортної галузі; запропоновано поняття „гальмуюче підприємство з пріоритетним напрямком інвестування” для дочірніх підприємств, у які потрібно в першу чергу вкладати інвестиції, оскільки вони стримують зростання загальної результативності холдингової групи; уточнено схему організації транспортних холдингів та їх класифікацію (залежно від способу та кількості рівнів ієрархії управління підрозділами, форми власності, ступеня виробничої інтеграції, від питомої ваги транспортного процесу в діяльності холдингу, сегменту, освоєного на ринку перевезень, стабільності інвестиційної діяльності, виду транспорту, який є домінуючим, юридичного статусу функціонування), що дозволяє визначити особливості роботи транспортних холдингів в умовах ринкових відносин;

дістало подальший розвиток:

- методичні положення визначення „вузького місця” шляхом використання їх для дослідження функціонування транспортних холдингів, а саме лише для підприємств - центрів прибутку, що дозволяє обґрунтовувати послідовність здійснення інвестицій у структурні підрозділи холдингової компанії;

- концепція формування інвестиційної програми розвитку підприємств за допомогою використання коефіцієнта спряжності, який визначає ступінь зв'язку між необхідністю виконання проекту та отриманням прибутку від його реалізації, що, в свою чергу, є підґрунтям для ранжування інвестиційних рішень у стратегічному плані транспортної холдингової компанії, які доцільно здійснювати за рахунок власних коштів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження доведені до рівня методичних та практичних рекомендацій, застосування яких дозволить транспортним холдингам підвищити ефективність розробки та впровадження інвестиційних програм розвитку в умовах нестабільної ринкової ситуації.

Результати розробки впроваджено в практичну діяльність АСК „Укррічфлот” (акт впровадження №17 від 03.06.2009 р.) та ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (акт впровадження від 11.03.2010 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного при вивченні дисциплін: „Інвестиційний менеджмент”, „Управління потенціалом підприємств водного транспорту”, „Інноваційний менеджмент”, „Основи менеджменту”, „Основи бізнесу”, „Інвестування” та в дипломному проектуванні (акт впровадження від 19.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора. Конкретний вклад автора в цих роботах вказаний в авторефераті в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на таких наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах” (16-17 березня 2006 року, м. Київ), Науково-методичних конференціях Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (2004-2010 роки, м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка і менеджмент на транспорті” (15 травня 2008 року, м. Київ), Економічній науковій інтернет-конференції „Сучасні проблеми економіки в умовах глобальної фінансової нестабільності” (15 березня 2010 року, м. Тернопіль), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку транспорту в умовах економічної кризи” (15-16 червня 2010 року, м. Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Наука і сучасність: досвід та перспективи розвитку на межі тисячоліть” (23-24 грудня 2010 року, м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції „Формування та розвиток економіки в сучасних умовах господарювання” (23-24 грудня 2010 року, м. Луцьк).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць (наукові статті, тези доповідей на конференціях) загальним обсягом 2,94 друкованих аркуша, з них одноосібно автором 11 праць обсягом 2,52 друкованих аркуша. У фахових виданнях опубліковано 7 праць, з них 5 одноосібно.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 18 додатків. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 26 таблиць, з яких 2 - на окремих листах і 31 рисунок, з яких 8 - на окремих листах. Список використаних джерел - 176 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету й основні задачі, сформульовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні засади інвестиційної діяльності транспортних підприємств холдингового типу” досліджено економічну сутність корпоративних об'єднань підприємств, визначені поняття „холдинг”, „транспортний холдинг”, класифікація транспортних холдингів, особливості та суб'єкти інвестиційної діяльності транспортних холдингів, розглянуті моделі та напрямки прийняття інвестиційних рішень у компаніях (в тому числі холдингах), а також охарактеризовано діючий економічний механізм взаємодії суб'єктів при розробці інвестиційних програм транспортних холдингових компаній.

Історично склалося так, що в транспортній галузі найбільш доцільною та найрозповсюдженішою формою корпоративних об'єднань є холдингові компанії.

Ефективна діяльність підприємств транспорту як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі залежить від їх інвестиційної діяльності, яка щодо транспортного холдингу має ряд особливостей, а саме: пріоритетність реального інвестування над фінансовим; висока капіталомісткість інвестиційних програм, тривалий термін окупності, високий ступінь ризику та трудомісткість в управлінні; відносно невелика віддача на вкладений капітал; можливість здійснення стратегічного інвестування; здійснення інвестицій під впливом політичного, економічного та природного факторів; зацікавленість суб'єктів економіки в активізації інвестиційного процесу; корпоративний напрямок інвестиційної політики; труднощі пошуку фінансових ресурсів, необхідність серйозних гарантій; довгострокове залучення капіталу.

Інвестиційна діяльність транспортних холдингів передбачає наявність об'єктів та суб'єктів інвестування. У загальному вигляді суб'єкти інвестування транспортних компаній поділяються на учасників та інвесторів (внутрішніх і зовнішніх). Крім цього, їх можна представити у вигляді п'яти груп: транспортний холдинг, держава, іноземний інвестор, фінансово-кредитні установи та функціональні учасники. Усі вони взаємодіють між собою, виконуючи при цьому свої функції. Деякі з них можуть виступати лише або як інвестори, або як учасники, а деякі - виконувати ці дві функції одночасно.

Пріоритетним об'єктом інвестування транспортних холдингів є виробнича інфраструктура, застарілість якої призводить до зростання собівартості перевезень та погіршення фінансового стану компанії.

При розробці інвестиційних програм розвитку перед керівництвом холдингу постають проблеми обмеженості фінансових ресурсів, зовнішнього тиску вітчизняних та іноземних конкурентів, що примушує їх приймати до реалізації лише найбільш ефективні інвестиційні проекти та формувати на їх основі оптимальний інвестиційний портфель, який дозволить власникам у майбутньому максимізувати дохідність компанії, а також забезпечити належний рівень конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг в умовах сучасної економічної кризи.

Аналіз існуючих методів з прийняття інвестиційних рішень дозволив сформувати схему діючого економічного механізму взаємодії суб'єктів при розробці інвестиційних програм транспортних холдингових компаній.

Даний економічний механізм має ряд недоліків:

1) не враховує вплив та інтереси зовнішніх інвесторів, які можуть посідати чільне місце в інвестиційному процесі;

2) реалізація інвестиційних проектів за принципом, прийнятним для транспортного холдингу, не означає, що даний принцип є найбільш ефективний;

3) не враховує особливостей прийняття управлінських рішень у транспортній холдинговій компанії, а саме: залежність результатів діяльності підприємств транспорту від наявних виробничих фондів внаслідок високої фондоємності та капіталомісткості галузі.

Вищезазначене доводить необхідність розробки методичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення існуючого економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів при формуванні інвестиційних планів розвитку, які дадуть змогу підвищити ефективність діяльності транспортних компаній в умовах жорсткої конкуренції.

У другому розділі „Розвиток холдингових транспортних компаній в Україні та їх інвестиційна діяльність” досліджено основні проблеми діяльності транспортних компаній України, процеси утворення та стан функціонування холдингів у транспортній галузі України, визначено пріоритетні напрямки інвестиційних рішень у транспортних холдингах України, особливості формування українських холдингових компаній на транспорті та проаналізовано процес взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності в транспортній компанії холдингового типу АСК „Укррічфлот”.

Дослідження існуючої ситуації в транспортний галузі показали, що широкого розвитку в Україні набули майже всі форми корпоративних об'єднань (асоціації, корпорації, концерни, консорціуми, спільні підприємства, холдинги тощо) (табл. 1), але загальна їх кількість за роками мала тенденцію до скорочення (в середньому на 3% щорічно), що пояснюється такими причинами: недосконалість законодавчої бази; невідповідність виготовленої продукції вітчизняних підприємств міжнародним вимогам; у деяких випадках неспроможність персоналу українських компаній мати відкриті стосунки з міжнародними партнерами; рейдерство; непрофесійна та необґрунтована інвестиційна діяльність об'єднаних підприємств. Протягом досліджуваного періоду найбільшу питому вагу - 84% становили холдинги та дочірні підприємства.

Таблиця 1 Кількість об'єднаних підприємств у галузі транспорту та зв'язку в Україні, 2004 - 2009 рр.

Види об'єднань підприємств у галузі транспорту та зв'язку	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
	од.	%	од.	%	од.	%	од.	%	од.	%	од.	%
Асоціація	36	2,2	38	2,3	37	2,3	40	2,6	38	2,6	40	2,8
Корпорація	20	1,2	20	1,2	20	1,3	20	1,3	20	1,4	21	1,5
Консорціум	2	0,1	2	0,1	2	0,1	3	0,2	3	0,2	3	0,2
Концерн	5	0,3	6	0,4	6	0,4	6	0,4	4	0,3	4	0,3
Спільні підприємства	183	11,0	173	10,6	165	10,5	161	10,5	159	10,8	159	11,2
Холдинги та дочірні підприємства	1406	84,4	1388	84,6	1334	84,6	1282	84,1	1227	83,8	1182	83,2
Інші об'єднання	13	0,8	13	0,8	13	0,8	13	0,9	13	0,9	12	0,8
Всього:	1665	100,0	1640	100,0	1577	100,0	1525	100,0	1464	100,0	1421	100,0

Аналіз діяльності провідних транспортних компаній дозволив авторові визначити пріоритетні напрямки інвестиційних рішень у транспортних холдингах України. До них відносяться: придбання нових транспортних засобів, модернізація дочірніх підприємств та філій шляхом установки нового обладнання, оновлення виробничої бази транспорту; спеціалізація бізнесу (створення вертикально-інтегрованої структури повного циклу виробництва); професійний розвиток співробітників. У той же час виявлено, що фінансування інвестиційних проектів у компаніях відбувається, в основному, за залишковим принципом: частина інвестпроекту фінансується за рахунок власних коштів, а залишкова вартість - це залучені або позикові кошти.

Автором проаналізовано, що на сьогоднішній день в Україні функціонує 12 чистих транспортних холдингів, більша частина яких функціонує на водному транспорті (ВАТ АСК „Укррічфлот”, ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, ЗАТ СК „Укрферрі”, ДСК „Український комерційний флот”). Чистий транспортний холдинг - це холдинг, основною функцією якого є виконання процесу транспортування та суміжних до них послуг.

Основною проблемою воднотранспортних холдингів, як і інших підприємств транспорту, є застарілість основних виробничих фондів (рухомого складу та берегової інфраструктури). Нині в Україні нараховується близько 2600 суден, що працюють під прапором України, їх середній вік складає 25 років, а загальний фізичний знос суден - близько 70%. Що стосується берегової інфраструктури водного транспорту, то, наприклад, знос для кранів складає 94,6%, а середній їх вік - 28 років. Таким чином, стає зрозумілим, що без виваженої інвестиційної політики, спрямованої на оновлення основних фондів, неможливе нормальне функціонування підприємств транспорту.

Доведено, що найбільшим недержавним транспортним холдингом України є АСК „Укррічфлот”, частка якого на ринку водних перевезень складає 40%. Компанія „Укррічфлот” - це змішаний, вертикально-інтегрований холдинг із замкненим циклом виробництва. Історія створення судноплавної компанії відображає типовий процес формування великих холдингів в Україні, тобто шляхом реорганізації колишніх відомств і главків.

АСК „Укррічфлот” здійснює такі види діяльності: перевезення вантажів та пасажирів, агентування флоту, перевантаження вантажу, транспортно-експедиційна діяльність, судноремонт, суднобудування тощо. До складу флоту компанії входять понад 200 самохідних та несамохідних суховантажних суден. Його середній вік складає 27,3 роки, що перевищує економічно обґрунтований період експлуатації суден вантажного флоту майже в 2 рази.

Оцінити ефективність функціонування транспортного холдингу дозволяє показник взаємодії, який визначається як відношення інтегрального показника ефективності холдингової групи до середньої ефективності підприємств, які входять до складу холдингу.

Визначено, що скорочення темпів перевезень та перевантажень, зношеність основних фондів (середній ступінь зносу основних засобів компанії склав 63,3%), наявність збитків від економічної діяльності, зменшення обсягів інвестицій (рис. 1) та прийняття неефективних інвестиційних рішень (рис. 2) призвело транспортний холдинг АСК „Укррічфлот” у 2009 році до кризового стану.

Рис. 1. Обсяги інвестицій АСК „Укррічфлот”, 2002-2009 рр.

Рис. 2. Динаміка зміни показника взаємодії компанії АСК „Укррічфлот” за роками

Таким чином, проведені дослідження дозволили зробити висновки щодо необхідності удосконалення механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортної компанії при розробці інвестиційних програм розвитку. Це допоможе транспортному холдингу вирішувати питання з оновлення основних виробничих фондів, скоротити час на прийняття інвестиційних рішень, і, як наслідок, збільшити дохідність в умовах нестабільності.

У третьому розділі „Обґрунтування та реалізація економічного механізму взаємодії підприємств в інвестиційній діяльності транспортних холдингових компаній” запропоновано удосконалений економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних підприємств холдингового типу, розроблені методичні положення щодо обґрунтування інвестиційних програм розвитку транспортних холдингів, визначено інтегральну економічну ефективність впровадження оптимального плану розподілу інвестицій у транспортній холдинговій компанії, а також проведено їх апробацію.

Запропоновано удосконалити економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів за рахунок врахування наступних факторів, а саме: вплив та інтереси внутрішніх і зовнішніх інвесторів; особливості прийняття управлінських рішень у транспортних холдингових компаніях; визначення найбільш ефективного принципу реалізації інвестиційних проектів за допомогою розроблених методичних положень щодо обґрунтування інвестиційних рішень. Основними компонентами нового механізму виступають: об'єкт управління (процес розробки та прийняття інвестиційних рішень у транспортному холдингу); суб'єкт управління (внутрішні та зовнішні інвестори); фактори зовнішнього і внутрішнього середовища холдингу.

Методичні положення складаються з трьох ітерацій: на першому етапі визначаються дочірні підприємства, які знижують ефективність транспортного холдингу, і в які потрібно в першу чергу направляти інвестиційні кошти; на другому етапі визначається оптимальний розподіл коштів між учасниками інвестиційного процесу стосовно всіх існуючих проектів транспортного холдингу; на третьому етапі визначається послідовність реалізації проектів в інвестиційному портфелі.

Перший етап методичних положень здійснюється на основі визначення „гальмуючих підприємств з пріоритетним напрямком інвестування”, який схематично можна зобразити у вигляді алгоритму. Якщо показник взаємодії з поправкою на j-те підприємство (передбачається, що холдинг існує без цього - j-того учасника) більше (або дорівнює) показника взаємодії з урахуванням даного підприємства та ефективність холдингу з поправкою на певне j-те підприємство більше (або дорівнює) ефективності холдингу з урахуванням даного підприємства, то таке підприємство є „гальмуючим” і воно вимагає інвестиційних вкладів у першу чергу.

На другому етапі визначається оптимальний план розподілу коштів для проектів транспортного холдингу між учасниками інвестиційного процесу за допомогою використання економіко-математичної моделі, багатокритеріальна функція цілі якої є максимум ефективностей всіх учасників інвестиційного процесу:

,

де E_ijk - ефективність інвестицій і-го учасника (і = ) в j-й підрозділ (j = ) в k-й проект (k = ); n - кількість учасників проекту, n = 4; m - кількість структурних підрозділів; l - кількість проектів у кожному структурному підрозділі.

Вкладаючи кошти в інвестиційні проекти, кожний учасник хоче досягти своєї мети і ставить перед собою різні межі бажаної ефективності: материнська компанія та дочірні підприємства ставлять собі за мету максимізувати прибуток (max NPV - чистого приведеного доходу), а банк та інвестиційна компанія - мінімізувати ризик за рахунок максимізації запасу фінансової стійкості (max IRR - внутрішньої ставки відсотку). Як обмеження в моделі використовуються інвестиційні можливості кожного інвестора: дочірні підприємства можуть оперувати сумою, яка складається з річних чистих прибутків та амортизаційних відрахувань; материнська компанія може оперувати сумою, яка залишається у неї в розпорядженні після виплат дивідендів та виплат за міжнародними кредитами; банк може для інвестицій використовувати суму не більше 15% регулятивного капіталу; інвестиційна компанія необмежена в ресурсах.

Третій етап методичних положень дозволяє за допомогою коефіцієнта спряжності встановити рівень зв'язку між виконанням проекту та отриманням прибутку від реалізації певного проекту для визначення пріоритетності реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок холдингової компанії.

Для здійснення другого етапу запропонованих методичних положень складено програму, що реалізована за допомогою електронних таблиць Excel системи Microsoft Office, яку було успішно використано для визначення оптимальних умов вкладів учасників інвестиційного процесу на прикладі судноплавної компанії АСК „Укррічфлот”. Розрахунки проводилися для дочірніх підприємств (ДП „Миколаївський річковий порт”, ДП „Дніпропетровський річковий порт”, ДП „Херсонський річковий порт”, ДП „Запорізький річковий порт”) та для материнської компанії.

Апробація підтвердила, що використання запропонованого економічного механізму взаємодії суб'єктів при розробці інвестиційних програм розвитку дозволяє транспортному холдингу скоротити кількість ітерацій, необхідних для прийняття інвестиційних рішень, та збільшити загальну прибутковість компанії.

Інтегральний економічний ефект від впровадження оптимального плану розподілу інвестицій базується на порівнянні результатів інвестиційної діяльності транспортного холдингу АСК „Укррічфлот” за запропонованим та за діючим механізмами (табл. 2).

Таблиця 2 Інтегральний економічний ефект від впровадження оптимального розподілу інвестицій

Найменування підрозділу транспортного холдингу	Результат інвестиційної діяльності за діючим механізмом, тис. дол. США	Результат інвестиційної діяльності за запропонованим механізмом, тис. дол. США	Відхилення (+/-), тис. дол. США
Запорізький річковий порт	-1404,3	3131,6	+4535,9
Дніпропетровський річковий порт	5021,1	124618,2	+119597,1
Миколаївський річковий порт	7786,9	107035,6	+99248,7
Херсонський річковий порт	38564,3	133657,9	+95093,6
Материнська компанія	75817,5	126603,3	+50785,8
Всього:	125785,5	495046,6	+369261,1

Отже, як видно з табл. 2, впровадження оптимального плану розподілу інвестицій між учасниками інвестиційного процесу дозволить транспортному холдингу АСК „Укррічфлот” збільшити загальну ефективність у 3,94 рази.

Висновки

У дисертаційному дослідженні на основі аналізу теоретичних положень та практичної діяльності було вирішено науково-практичне завдання удосконалення економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів, який дозволяє за допомогою розроблених і впроваджених методичних підходів приймати ефективні управлінські рішення щодо формування оптимальної інвестиційної програми розвитку підприємств транспортної холдингової компанії. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки.

1. У транспортній галузі найбільш доцільними та розповсюдженими є холдинги, які дозволяють створювати цілі логістичні системи з закінченим циклом виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності транспортних підприємств. Крім цього, аналіз корпоративних об'єднань показав, що холдинг - це оптимальна форма при прийнятті інвестиційних рішень стосовно розвитку підприємств-учасників, оскільки тільки в цьому інтеграційному об'єднанні материнська компанія надає можливість, з одного боку, дочірнім підприємствам самостійно приймати рішення, а, з іншого боку, має можливість проводити їх координацію при реалізації спільних стратегічних проектів.

2. За результатами аналізу наукових досліджень отримано висновок, що інвестиційна діяльність транспортних холдингів має ряд особливостей, а саме: перевага реального інвестування над фінансовим; висока капіталомісткість інвестиційних програм, тривалий термін окупності, високий ступінь ризику та трудомісткість в управлінні; відносно невелика віддача на вкладений капітал; здійснення інвестицій під впливом політичного, економічного та природного факторів; зацікавленість суб'єктів економіки в активізації інвестиційного процесу; корпоративний напрямок інвестиційної політики в галузі; труднощі пошуку фінансових ресурсів для оновлення основних фондів, необхідність серйозних гарантій, які захищають замовника та банки від будь-якого ризику; довгострокове залучення капіталу; можливість холдингової групи здійснювати спільне стратегічне інвестування.

3. Визначено, що суб'єкти інвестиційної діяльності транспортних холдингів поділяються на п'ять груп: транспортний холдинг, держава, фінансово-кредитні установи, іноземні інвестори, функціональні учасники. Усі вони взаємодіють між собою, виконуючи при цьому свої функції. Причому, деякі з них можуть виступати лише або як інвестори, або як учасники, а деякі - виконувати ці дві функції одночасно.

4. Дослідження існуючих методів з прийняття інвестиційних рішень дозволило формалізувати діючий економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності при розробці інвестиційних програм розвитку транспортних холдингів та визначити його недоліки, які призводять до зниження загальної ефективності транспортних компаній внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень.

5. Детальний аналіз діяльності корпоративних об'єднань у транспортній галузі України показав, що холдинги разом з дочірніми підприємствами становлять найбільшу питому вагу (близько 84%) протягом 2004-2009 років серед інших угрупуванням. Але загальна кількість всіх об'єднань протягом досліджуваного періоду поступово знижувалася, що пояснюється недосконалістю законодавчої бази, невідповідністю виготовленої продукції, рівня професіоналізму персоналу вітчизняних підприємств міжнародним вимогам, у деяких випадках неспроможністю персоналу українських компаній мати відкриті стосунки з міжнародними партнерами, рейдерством, а також непрофесійною та необґрунтованою інвестиційною діяльністю об'єднаних підприємств, а саме холдингових компаній.

6. Доведено, що найбільшим недержавним транспортним холдингом в Україні є АСК „Укррічфлот”, частка якого на ринку водних перевезень складає 40%. Але, незважаючи на провідні позиції на ринку, компанія в останні роки має проблеми з господарською, економічною, фінансовою та інвестиційною діяльностями, що пояснюється кризовим економічним та політичним становищем країни, застарілістю основних фондів та неефективною інвестиційною політикою. Зазначене дозволило зробити висновки щодо необхідності удосконалення механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортної компанії при розробці інвестиційних програм розвитку. Це, у свою чергу, допоможе транспортному холдингу вирішувати питання з оновлення основних фондів, скоротити час на прийняття інвестиційних рішень, і, як наслідок, збільшити дохідність в умовах нестабільності.

7. Запропонований економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній дозволив удосконалити існуючий за рахунок наступного: врахування інтересів як власників та керівників холдингу, так і зовнішніх інвесторів; визначення особливостей діяльності транспортної холдингової компанії; скорочення кількості ітерацій інвестиційної програми внаслідок оптимізації інвестиційних рішень.

8. Розроблені методичні положення щодо обґрунтування інвестиційних рішень дозволяють сформувати ефективний інвестиційний план розвитку підприємств транспортного холдингу та покращити фінансові результати їх діяльності. Дані методичні положення складаються з наступних етапів: визначення ефективних напрямків інвестування шляхом виявлення „гальмуючих підприємств з пріоритетним напрямком інвестування”; визначення оптимального розподілу коштів між учасниками інвестиційного процесу на основі розробки економіко-математичної моделі, в якій критеріями виступають рівні задоволення інтересів внутрішніх та зовнішніх інвесторів; визначення інвестиційних проектів, які доцільно фінансувати за кошти холдингової групи, за допомогою коефіцієнта спряжності. Запропоновані методичні положення мають універсальний характер і можуть бути використані для будь-якого холдингу. Їх апробація на прикладі АСК „Укррічфлот” показала, що впровадження оптимального інвестиційного плану розподілу інвестицій дозволяє підвищувати інтегральну економічну ефективність транспортного холдингу на 369261,1 тис. дол. США.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Петренко О. І. Діяльність холдингових компаній та промислово-фінансових груп в Україні та шляхи покращення умов їх функціонування / О. І. Петренко // Економіка та держава. - 2005. - № 8. - С. 13-16.

2. Петренко О. І. Обґрунтування інвестиційних рішень холдингу (на прикладі АСК „Укррічфлот”) / О. І. Петренко // Економіка та держава. - 2005. - № 12. - С. 56-59.

3. Петренко О. І. Корпоративна реструктуризація на водному транспорті / В. А. Будник, О. І. Петренко // Водний транспорт : зб. наук. праць. - К. : КДАВТ, 2005. - № 5-6. - С. 51-53 (Особистий внесок здобувача: досліджено процес корпоративної реструктуризації судноплавної компанії АСК „Укррічфлот”).

4. Петренко О. І. Злиття та поглинання. Протистояння корпоративним поглинанням на прикладі АСК „Укррічфлот” / О. І. Петренко // Проблеми системного підходу в економіці : зб. наук. праць. - К. : НАУ, 2006. - Вип. 17. - С. 55-60.

5. Петренко О. І. Аналіз утворення та функціонування корпоративних об'єднань підприємств на Україні / О. І. Петренко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : зб. наук. праць. - К. : НАУ, 2009. - № 22. - С. 73-79.

6. Петренко О. І. Економічний механізм прийняття інвестиційних рішень холдинговими компаніями / О. І. Горбенко, О. І. Петренко // Водний транспорт : зб. наук. праць. - К. : КДАВТ, 2009. - № 10. - С. 108-113 (Особистий внесок здобувача: досліджені моделі прийняття інвестиційних рішень на підприємствах, визначена схема діючого економічного механізму прийняття інвестиційних рішень на підприємствах (холдингах), а також основні недоліки даного економічного механізму).

7. Петренко О. І. Удосконалення економічного механізму взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингів / О. І. Петренко // Інвестиції : практика та досвід. - 2011. - № 4. - С. 13-15.

Тези доповідей:

8. Петренко О. І. Злиття та поглинання. Протистояння корпоративним поглинанням на прикладі АСК „Укррічфлот” / О. І. Петренко // Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 2006. - С. 13-14.

9. Петренко О. І. Особливості створення холдингових структур (на прикладі АСК „Укррічфлот”) / О. І. Петренко // Економіка і менеджмент на транспорті: Тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару. - К. : КДАВТ, 2008. - С. 68-69.

10. Петренко О. І. Інвестиційна діяльність транспортних холдингів України / О. І. Петренко // Сучасні проблеми економіки в умовах глобальної фінансової нестабільності : Матеріали економічної наукової інтернет-конференції (Частина 1). - Тернопіль, 2010. - С. 26-28.

11. Петренко О. І. Основні проблеми розвитку сучасних транспортних холдингів в Україні / О. І. Петренко // Проблеми розвитку транспорту в умовах економічної кризи : Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - К. : КДАВТ, 2010. - С. 48-49.

12. Петренко О. І. Проблеми транспортного комплексу України та шляхи їх подолання / О. І. Петренко // Збірка тез доповідей ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції „Наука і сучасність: досвід та перспективи розвитку на межі тисячоліть”. - Запоріжжя : Запорізька міська організація „Озима”, 2010. - С. 47-49.

13. Петренко О. І. Специфіка інвестиційної діяльності транспортних холдингів / О. І. Петренко // Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції „Формування та розвиток економіки в сучасних умовах господарювання”. - Луцьк : ВІЕМ, 2011. - С. 148-150.

Анотація

Петренко О. І. Економічний механізм взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності транспортних холдингових компаній. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет. - Київ, 2011.

Проведене комплексне дослідження теорії та практики функціонування холдингів. Сформульовано поняття „транспортний холдинг”.

Дослідження існуючих методів щодо прийняття інвестиційних рішень в об'єднаннях дозволило визначити недоліки існуючого економічного механізму взаємодії суб'єктів при розробці інвестиційних програм розвитку в холдингах. Для удосконалення економічного механізму було запропоновано врахувати методичні положення щодо обґрунтування інвестиційних рішень транспортних холдингових компаній, які складаються з трьох основних етапів: визначення ефективних напрямків інвестування шляхом виявлення „гальмуючих підприємств з пріоритетним напрямком інвестування”; визначення оптимального плану розподілу коштів для проектів транспортного холдингу між учасниками інвестиційного процесу; визначення пріоритетності реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок транспортного холдингу, за допомогою коефіцієнта спряжності.

Ключові слова: інвестиції в основний капітал, інвестиційні рішення, суб'єкти інвестиційної діяльності, транспортний холдинг, економічний механізм взаємодії суб'єктів.

Аннотация

Петренко О. И. Экономический механизм взаимодействия субъектов инвестиционной деятельности транспортных холдинговых компаний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет. - Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена исследованию и разработке теоретических и методических основ, а также практических рекомендаций по взаимодействию субъектов инвестиционной деятельности транспортных холдинговых компаний. С этой целью проведено комплексное исследование теории и практики функционирования транспортных компаний, основных направлений принятия ими инвестиционных решений, взаимосвязи между субъектами инвестиционной деятельности.

Критический анализ существующих методов по принятию инвестиционных решений холдинговыми компаниями позволил сформулировать действующий экономический механизм взаимодействия субъектов инвестиционной деятельности при разработке инвестиционных программ развития предприятий и выделить его основные недостатки, которые приводят к снижению деятельности транспортных компаний, следствие принятия необоснованных управленческих решений.

Принимая во внимание выявленные недостатки, автором диссертации было предложено усовершенствовать существующий экономический механизм взаимодействия субъектов инвестиционной деятельности путем введения методических положений по обоснованию инвестиционных решений транспортными холдинговыми компаниями, которые включают в себя три основные этапы: определение эффективных направлений инвестирования (дочерних предприятий) с помощью выделения „тормозящих предприятий с приоритетным направлением инвестирования”; определение оптимального плана распределения средств по проектам транспортного холдинга между субъектами инвестиционной деятельности за счет использования экономико-математической модели, многокритериальная функция цели которой является максимум эффективностей всех участников инвестиционного процесса; определение приоритетности реализации инвестиционных проектов, финансируемых за счет средств транспортного холдинга, с помощью коэффициента сопряженности.

Формирование инвестиционной программы транспортного холдинга на основе предложенных методических рекомендаций способствует оптимизации, сокращению времени и трудозатрат на принятие инвестиционных решений, а также позволяет увеличить экономическую эффективность деятельности транспортного холдинга в целом.

Ключевые слова: инвестиции в основной капитал, инвестиционные решения, субъекты инвестиционной деятельности, транспортный холдинг, экономический механизм взаимодействия субъектов.

Summary

Petrenko O. I. The economic mechanism of cooperation of investment entrepreneurs of transport holdings companies. - Manuscript.

Thesis for the magister academic degree in economic sciences on qualification 08.00.04 - economics and management of enterprises (by the types of economic activity). - National aviation university. - Kyiv, 2011.

The complex research of the theory and practice of holdings' functioning is conducted. A concept „A transport holding” is formulated.

Analysis of the existing methods concerning acceptance of investment decisions in holdings has allowed to define the lacks of existing economic mechanism of entrepreneurs' cooperation at the investment programs' elaboration in holdings. For the improvement of economic mechanism it was suggested to take into account the methodical positions concerning the investment decisions of transport holdings which consist of three basic stages: the definition of the effective investment trends by selection of „braking enterprises with prior investment orientations”; determination of the appropriate plan of funds' allocation for the transport holdings' projects among the participants of investing; definition of the priority of the investment projects implementation, which are sponsored by a transport holding company by the means of adjustment rate.

Keywords: investments in the fixed assets, investment decisions, investment entrepreneurs, transport holding company, economic mechanism of cooperation of entrepreneurs.

Размещено на Allbest.ru

...