Розвиток транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Розвиток транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна

Помаз Олександр Михайлович

Полтава 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Перебийніс Василь Іванович, ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, завідувач кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Пугачов Микола Іванович, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Сиченко Оксана Олександрівна, Дніпропетровський державний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту організацій

Захист відбудеться 5 липня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.887.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Полтавській державній аграрній академії за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3, корп. 4, ауд. 417.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавської державної аграрної академії за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3, корпус №2, 2-й поверх.

Автореферат розісланий 2 червня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Чумак

1. Загальна характеристика роботи

зерновиробництво транспортний конкурентоспроможність

Актуальність теми. В умовах глобалізації економіки, загострення світової продовольчої кризи Україна повертає собі статус провідного виробника зерна. При цьому одним із факторів, що негативно впливає на розвиток зерновиробництва в сільськогосподарських підприємствах є недостатні можливості існуючої матеріально-технічної бази, зокрема нестача транспортних засобів, неоптимальний склад автомобільного парку, неефективне використання рухомого складу у процесі виробництва зерна та доставки його на хлібоприймальні пункти. Зазначене ускладнюється недостатнім рівнем ресурсного забезпечення транспортного процесу, зростанням цін на пальне, інші ресурси.

Дослідженнями транспортного обслуговування сільськогосподарських підприємств, що виробляють зерно, займаються Є. А. Бузовський, В. Г. Василенко, М. Г. Вергун, В. А. Гоберман, Л. Ф. Кормаков, В. І. Котелянець, В. І. Перебийніс, А. В. Петрик, О. І. Пилипченко, М. І. Пугачов, В. О. Ем та інші. Питання ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу розглядаються у працях В.І. Бойка, О. В. Воронянської, П. М. Макаренка, О. О. Сиченко та інших дослідників.

Підкреслюючи вагомість сформованих у вітчизняній аграрній економічній науці теоретико-методологічних та практичних розробок з питання транспортного обслуговування підприємств-виробників зерна, слід зазначити, що потребують додаткового вивчення вплив рівня транспортного обслуговування на конкурентоспроможність підприємств, формування операційної стратегії транспортного обслуговування виробництва зерна, забезпечення високої якості транспортних процесів в сільськогосподарських підприємствах, що займаються виробництвом зерна.

Зазначене вимагає теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення розроблення організаційно-економічних заходів щодо розвитку транспортного обслуговування сільськогосподарських підприємств з виробництва зерна. Актуальність та значимість вивчення й вирішення даних питань зумовили вибір теми, формування мети та завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії за темами: „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550, 2002 - 2009 рр.), „Організаційно-економічний механізм формування конкурентоспроможності агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0110U000835, 2010 - 2015 рр.). Дисертант брав безпосередню участь (як відповідальний виконавець) у розробці питань удосконалення транспортного обслуговування виробництва і збуту зерна в сільськогосподарських підприємствах.

Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій з розвитку транспортного обслуговування виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися такі завдання:

- узагальнення теоретичних засад оцінки рівня впливу транспортного обслуговування виробництва зерна на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств;

- визначення методичних засад економічної оцінки рівня транспортного обслуговування;

- встановлення сутнісної характеристики категорії „операційна стратегія транспортного обслуговування виробництва зерна” та класифікації чинників транспортного обслуговування зерновиробництва;

- аналіз стану забезпечення та ефективності використання транспорту на перевезенні зерна в сільськогосподарських підприємствах;

- формування стратегії транспортного обслуговування зерновиробництва за методом SWOT-аналізу;

- обґрунтування операційних стратегій транспортного обслуговування виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктом досліджень є процеси транспортного обслуговування виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах.

Предмет дослідження становить сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів розвитку транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження послужили наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, у яких розкриваються теоретичні й практичні питання транспортного обслуговування та системний підхід до аналізу стану транспортного обслуговування виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах, закономірностей і тенденцій його розвитку.

У ході виконання дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні економічні методи, зокрема: абстрактно-логічний метод - при узагальненні теоретичних і методологічних положень транспортного обслуговування виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах і формулюванні висновків; монографічний - для вивчення стану транспортного обслуговування окремих підприємств - виробників зерна; порівняльного аналізу - при виявленні рівня забезпечення процесів виробництва зерна транспортними засобами, оцінці роботи автомобільного транспорту на перевезенні зерна в сільськогосподарських підприємствах; SWOT-аналізу - для визначення факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств, що впливають на їх транспортне обслуговування; кореляційно-регресійний аналіз - для встановлення впливу розмірів посівних площ зернових культур та їх урожайності на обсяги перевезень зерна по підприємствах, визначення залежності рентабельності вирощування основних зернових культур від відстаней перевезення зерна; метод експертних оцінок - для встановлення вагомості факторів впливу транспортного обслуговування виробництва зерна на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств; графічний - при розробці причинно-наслідкової діаграми факторів якості перевезень зерна.

Інформаційну базу дослідження склали Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики і продовольства України, офіційні матеріали Держкомстату України та Головного управління статистики в Полтавській області, Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, дані сільськогосподарських підприємств, наукова і довідкова література, інформаційні ресурси мережі Internet, особисті спостереження і розрахунки здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні розвитку транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна, які покладено в основу практичних рекомендацій. До найвагоміших результатів, що характеризують наукову новизну, належить наступне:

вперше:

- запропоновано сукупність операційних стратегій транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна, які включають стратегію формування системи управління транспортними процесами, стратегію управління якістю перевезення зерна, стратегію зменшення транспортних витрат, що відрізняє пропоновані підходи від існуючих;

удосконалено:

- класифікацію чинників транспортного обслуговування виробництва зерна, відмінність якої від існуючих підходів полягає у виділенні таких груп чинників, як економічні, управлінські, техніко-технологічні, інтелектуально-кадрові, інформаційні, земельні;

- теоретичні аспекти щодо експертної оцінки рівня впливу транспортного обслуговування на конкурентоспроможність підприємств з виробництва зерна, відмінність яких полягає у визначенні напрямів та ступеню цього впливу;

- оцінку якості перевезень зерна в сільськогосподарських підприємствах шляхом розробки діаграми причинно-наслідкового зв'язку між якістю зерна та природними, організаційно-управлінськими та техніко-технологічними чинниками;

- сутність характеристики поняття „операційна стратегія транспортного обслуговування виробництва зерна”, яка на відміну від існуючих підходів трактується як підсистема корпоративної стратегії підприємств-виробників зерна, подана у вигляді довгострокової програми конкретних дій, пов'язаних із плануванням та виконанням сукупності операцій з перевезення зерна у ході процесів його виробництва, яка передбачає оптимальне використання транспортних засобів з метою забезпечення високої якості та ефективності транспортного обслуговування виробництва зерна і досягнення за рахунок цього конкурентної переваги;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування стратегії транспортного обслуговування зерновиробництва із використанням SWOT-аналізу, що враховує вплив зовнішнього і внутрішнього середовища, ризики і невизначеності у процесі виробничо-збутової діяльності зерновиробників;

- питання транспортного обслуговування зерновиробництва в напрямі використання на перевезенні зерна автомобілів різних моделей, термінів їх експлуатації, енергетичної ефективності транспортних засобів, вплив відстані перевезення зерна на рівень рентабельності його виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних рекомендацій щодо розвитку транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна.

Пропозиції з розробки та обґрунтування операційних стратегій транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна, рекомендації з оцінки якості перевезень зерна в сільськогосподарських підприємствах прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 01-15/19 від 25.02.2011), управлінням агропромислового розвитку Полтавської районної державної адміністрації (довідка № 01-09/97 від 28.02.2011).

Пропозиції із застосування системи GPS-моніторингу руху транспортних засобів, оптимізації вантажних потоків та зменшення енергомісткості перевезень зерна шляхом переведення транспортних засобів на газове пальне впроваджуються у СТОВ імені Калашника (довідка № 65 від 28.02.2011) та ДП „СП „Ювілейне” (довідка № 75 від 24.02.2011) Полтавського району, ПАФ „Агротехнологія“ Новосанжарського району Полтавської області (довідка № 36 від 25.02.2011).

Напрацювання дисертанта використовуються у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін „Операційний менеджмент” та „Управління змістом робіт” (довідка № 01-07-226 від 28.02.2011).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є завершеною роботою автора. Наукові результати і висновки, наведені у дисертаційній роботі та у публікаціях, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, що є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та результати дисертаційної роботи доповідалися на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2005 р.), науково-практичній конференції викладачів факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки” (м. Полтава, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (м. Тернопіль, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери” (м. Полтава, 2010 р.).

Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях, у тому числі 6 статей - у журналах і збірниках наукових праць, що входять до переліку фахових видань ВАК України, 4 - у матеріалах і тезах доповідей конференцій, 1 - навчальний посібник, рекомендований Міністерством освіти і науки України. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, який належить особисто автору, складає 5,3 ум. друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 218 сторінок друкованого тексту. Основний зміст викладено на 163 сторінках тексту комп'ютерного набору. Робота містить 67 таблиць, 30 рисунків і 25 додатків. Список використаних джерел налічує 231 найменування і міститься на 23 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, методи дослідження, його об'єкт та предмет, висвітлено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення, наведено апробацію результатів роботи.

В першому розділі дисертаційної роботи - „Теоретичні засади розвитку і підвищення ефективності транспортного обслуговування виробництва зерна” - опрацьовані теоретичні засади транспортного обслуговування виробництва зерна, визначено місце транспортного обслуговування у процесі забезпечення конкурентоспроможності виробництва зерна, досліджено методичні засади економічної оцінки рівня транспортного обслуговування.

Встановлено, що структура транспортного обслуговування виробництва зерна включає наступні елементи:

- рухомий склад (склад та структура парку транспортних засобів; забезпеченість причепами, змінними кузовами, тарою тощо; забезпеченість вантажно-розвантажувальними засобами та вагами);

- стаціонарну базу (рівень забезпеченості виробничо-технічною базою; рівень матеріально-технічного постачання; рівень ефективності технології збирання та транспортування зерна);

- шляхову мережу (розгалуженість та щільність шляхової мережі; якість шляхового покриття);

- вантажі (обсяги перевезень; вид вантажу; клас вантажу за ступенем використання вантажопідйомності транспортних засобів);

- персонал (рівень забезпечення водіями та обслуговуючим персоналом; освіта та кваліфікація персоналу; структура персоналу за видами робіт).

В дисертації розглянуто форми транспортного обслуговування виробництва зерна з урахуванням наступних двох підходів:

- за видами перевезень (внутрішньогосподарські, зокрема технологічні перевезення зерна та зовнішньогосподарські перевезення зерна;

- за належністю (власністю) транспортних засобів (власні, залучені, зокрема орендовані транспортні засоби та транспортні засоби торгових посередників).

Доведено, що конкурентоспроможність підприємств-виробників зерна визначають наступні групи чинників:

- економічні чинники (ціна продукції, рівень витрат, якість продукції, інвестиційна політика підприємства, рівень використання капіталу);

- управлінські чинники (організаційна структура і структура управління, управління ресурсами та виробничими процесами підприємства);

- техніко-технологічні чинники (технологія виробництва, розвиток інфраструктури транспорту, рівень експлуатації техніки, якість виробничих і транспортних процесів);

- інтелектуально-кадрові чинники (кваліфікація, організація праці та мотивація персоналу);

- земельний чинник.

Транспортні чинники конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, які виробляють зерно, можуть бути класифіковані наступним чином:

- територіально-просторові чинники (територіальне розміщення об'єктів, площі посіву, стан і розгалуженість шляхової мережі, віддалі внутрішньогосподарських та зовнішньогосподарських перевезень зерна);

- технічні чинники (типаж та структура парку транспортних засобів, технічний стан та робото здатність транспортного парку, використання власних чи залучених транспортних засобів, стан ремонтно-обслуговуючої бази);

- управлінські чинники (технічне забезпечення вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт, узгодженість, ритмічність та синхронність транспортних та вантажно-розвантажувальних процесів, своєчасність вивезення зерна з полів).

Економічну оцінку транспортного обслуговування виробництва зерна доцільно здійснювати з виділенням двох основних груп - вартісних та натуральних. Зокрема вартісні показники економічної ефективності транспортного обслуговування виробництва зерна включають прямі експлуатаційні витрати, питомі капітальні вкладення (в розрахунку на 1 т перевезеного вантажу), а також показники втрат (втрати зерна під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт).

У другому розділі дисертаційної роботи - „Організаційно-економічний рівень та ефективність використання транспорту на перевезенні зерна” - проаналізовано обсяги перевезення зерна у сільськогосподарських підприємствах, стан забезпечення їх транспортними засобами, ефективність використання транспорту на перевезенні зерна.

В роботі уточнені тенденції транспортного обслуговування сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом зерна:

- скорочується кількість транспортних засобів (зокрема у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області кількість вантажних автомобілів у 2009 р. у порівнянні з 2005 р. зменшилася на 23,3 %);

- знижується їх загальна вантажопідйомність;

- неоптимальним є склад і структура автопарків підприємств;

- погіршується роботоздатність транспортних засобів, внаслідок чого збільшуються питомі витрати пального та зростає собівартість перевезення зерна.

Доведено, що для характеристики динаміки обсягів перевезень зерна в сільськогосподарських підприємствах Полтавської обл. найбільш прийнятною є наступна модель:

y = - 12,839x3 + 349,91x2 - 2317,2x + 9217,6 ,

де у - обсяги перевезень зерна, тис. т.;

х - часовий період, рік.

Коефіцієнт детермінації (R2 = 0,5922) свідчить про достатній ступінь достовірності даної моделі.

На рис. 1 поданий графік обсягів перевезення зерна в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області (з прогнозом на 2011-2013 рр.).

Рис. 1 Обсяги перевезень зерна в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області (1999-2010 рр. - фактичні дані, 2011-2013 рр. - прогнозні дані)

Результати аналізу показують, що собівартість 1 т-км перевезення зерна в протягом 2007-2009 рр. зросла на 4,4 % і у 2009 р. склала 1,66 грн. Найбільшу питому вагу у структурі витрат займають витрати на придбання пального. Так, зокрема, у 2007 р. вони становили 69,8 % загального обсягу витрат на здійснення транспортного процесу, у 2008 р. - 75,2 %, у 2009 році - 74,1 %. Таким чином, питома вага витрат на пальне в структурі собівартості транспортних робіт має тенденцію до зростання, що пов'язано із процесом подорожчання пального.

За цей період собівартість 1т-км перевезення зерна автомобілями ЗІЛ-ММЗ-554 зросла на 22,2 % і становила у 2009 р. 1,65 грн., що обумовлено в першу чергу збільшенням витрат на оплату праці (на 18,8 %) та пально-мастильні матеріали (на 16,8 %). Собівартість 1 т-км перевезення зерна автомобілями ГАЗ-САЗ-3507 складає 2,60 грн., автомобілями Камаз-5511 - 1,84 грн. Це дозволяє зробити висновок про доцільність використання на внутрішньогосподарських перевезеннях зерна автомобілів ЗІЛ-ММЗ-554 та Камаз-5511.

Встановлено, що при збільшенні відстані транспортування зерна озимої пшениці автомобілями ЗІЛ-ММЗ-554 до току на 7 км (з 1 км до 8 км) рентабельність її вирощування зменшується на 3,1 %, зерна ячменю - на 4,1 %, кукурудзи на зерно при використанні автомобілів ГАЗ-САЗ-3507 - на 3,4 %. Тобто, ефективність виробництва зерна залежить від місця розташування посівів зернових культур, місця зберігання та доробки зерна (зернових токів, зерносховищ), на що впливають розміри сільськогосподарських підприємств.

У третьому розділі дисертаційної роботи - „Удосконалення управління та підвищення ефективності транспортного обслуговування сільськогосподарських підприємств на перевезенні зерна” - визначено основні чинники транспортного обслуговування виробництва зерна, сформовано набір операційних стратегій транспортного обслуговування зерновиробництва, обґрунтовано заходи з удосконалення управління якістю перевезення зерна в сільськогосподарських підприємствах.

В роботі уточнено трактування сутності категорії „операційна стратегія транспортного обслуговування виробництва зерна”, як підсистеми корпоративної стратегії підприємств-виробників зерна, поданої у вигляді довгострокової програми дій, пов'язаних із плануванням та виконанням сукупності операцій з перевезення зерна, що передбачає оптимальне використання транспортних ресурсів з метою забезпечення високої якості та ефективності транспортного обслуговування виробництва зерна, досягнення за рахунок цього конкурентної переваги.

Використання SWOT-аналізу та експертних оцінок для врахування впливу зовнішнього і внутрішнього середовища, ризиків і невизначеності у процесі виробничо-збутової діяльності зерновиробних сільськогосподарських підприємств дають можливість сформувати набір операційних стратегій транспортного обслуговування підприємств-виробників зерна.

Зокрема, стратегія формування системи управління транспортними процесами передбачає застосування системи GPS-моніторингу транспортних засобів для розробки оптимальних маршрутів та здійснення оперативного управління транспортними засобами. Впровадження даної системи в СТОВ імені Калашника Полтавського району Полтавської області може забезпечити мінімальну очікувану щорічну економію коштів у сумі 51,1 тис. грн.; за умов максимальної економії (127,6 тис. грн.) за рік окупляться витрати як на установку системи GPS-моніторингу, так і сервісні витрати на її утримання.

Стратегія зменшення транспортних витрат, розроблена в дисертації, передбачає формування плану перевезення зерна з пунктів виробництва в пункти споживання та оптимізації маршрутів. Усунути нераціональні переміщення зерна у процесі його виробництва та збуту, зокрема під час збирання урожаю доцільно за рахунок комбітрейлерних перевезень з використанням обмінних причепів і напівпричепів, використання вантажних автомобілів зі змінними кузовами, переведення транспортних засобів підприємств - виробників зерна на стиснене газове пальне.

Опрацьована в дисертації причинно-наслідкова діаграма факторів якості перевезення зерна в сільськогосподарських підприємствах дозволяє зробити висновок про можливі позитивні результати управління якістю транспортування зерна (рис. 2).

До таких результатів доцільно віднести:

- економію часу (відсутність простоїв, затримок між одержанням продукції та вивезенням її до місця збереження чи переробки, вчасне проведення всіх видів робіт);

- економію коштів та ресурсів (внаслідок перевезення вантажів у встановлені терміни, за рахунок зменшення втрат урожаю, зменшення нераціональних переміщень);

- доставку зерна без втрат (збереження фізичної маси зерна, забезпечення його якісних характеристик у процесі транспортування);

- оптимізація кількості працівників на транспортних та вантажно-розвантажувальних операціях, зниження неефективних витрат праці.

Розроблена в дисертації стратегія управління якістю перевезення зерна ґрунтується на основних положеннях моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (рис. 3), яка передбачає наступні критерії:

- керівництво (визначається його роль в управлінні транспортними процесами);

- персонал (управління персоналом, залученим до транспортного обслуговування, удосконалення його кваліфікації);

- транспортна політика і стратегія (політика підприємства щодо транспортного обслуговування, основні транспортні стратегії);

- транспортні ресурси (наявність, типаж, марки, вантажопідйомність, термін експлуатації, технічний стан транспортних засобів; шляхова мережа);

- транспортні процеси (підготовка та здійснення транспортними засобами перевезення зерна);

- результати для персоналу (заробітна плата та преміювання, безпека праці);

- результати для споживачів (забезпечення конкурентоспроможності зерна як товару);

Рис. 2 Причинно-наслідкова діаграма факторів якості перевезень зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Структурно-логічна схема моделі досконалості Європейського фонду управління якістю, адаптована для транспортного обслуговування виробництва зерна

- результати для суспільства (сприяння зайнятості сільського населення, зростання його добробуту, екологічна безпека);

- основні результати транспортного обслуговування (забезпечення конкурентоспроможності підприємства).

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі вдосконалення розвитку транспортного обслуговування виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах, що виявляється в розробці теоретико-методологічних підходів до аналізу організаційно-економічних питань транспортного обслуговування виробництва зерна, розробки стратегічних напрямків транспортного обслуговування. Основні висновки та пропозиції полягають в наступному.

1. Розвиток транспортного обслуговування є важливою складовою удосконалення виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом зерна. На даний час залишаються складні тенденції: постійно скорочується кількість транспортних засобів (зокрема у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області кількість вантажних автомобілів у 2009 р. у порівнянні з 2005 р. зменшилася на 23,3 %); знижується їх загальна вантажопідйомність; неоптимальним є склад і структура автопарків підприємств; погіршується роботоздатність транспортних засобів, внаслідок чого збільшуються питомі витрати пального та зростає собівартість перевезення зерна.

2. Конкурентоспроможність підприємств-виробників зерна визначають наступні групи чинників: економічні (ціна продукції, рівень витрат, якість продукції, інвестиційна політика підприємства, рівень використання капіталу); управлінські (організаційна структура і структура управління, управління ресурсами та виробничими процесами підприємства); техніко-технологічні (технологія виробництва, розвиток інфраструктури транспорту, рівень експлуатації техніки, якість виробничих і транспортних процесів); інтелектуально-кадрові (кваліфікація, організація праці та мотивація персоналу); земельний. В роботі доведено, що система транспортного обслуговування конкурентоспроможності зерновиробних підприємств залежить від сукупного впливу зазначених чинників.

3. Встановлено, що найвагомішими факторами зовнішнього середовища є: просторова збалансованість між районами виробництва, переробки та споживання продукції (позитивний напрямок впливу); надійність транспортних засобів (вплив може бути як позитивним, так і негативним); рівень цін на енергоресурси (негативний характер); можливість поповнення транспортного парку на основі закупівлі нової техніки за рахунок комерційних кредитів, фінансового лізингу, державних дотацій (вплив позитивний). Найвагомішими внутрішніми факторами визначено: управління узгодженою роботою збиральних агрегатів, рухомого складу і вантажно-розвантажувальної техніки (позитивний напрямок впливу); управління раціональним використанням ресурсів, зокрема енергоресурсів (позитивний напрямок впливу); організація своєчасного і якісного технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (вплив може бути як позитивним, так і негативним).

4. Опрацьована в дисертації причинно-наслідкова діаграма факторів якості перевезення зерна в сільськогосподарських підприємствах дозволяє зробити висновок про можливі позитивні результати управління якістю транспортування зерна: економію часу (відсутність простоїв, затримок між одержанням продукції та вивезенням її до місця збереження чи переробки, вчасне проведення всіх видів робіт); економію коштів та ресурсів (внаслідок перевезення вантажів у встановлені терміни, за рахунок зменшення втрат урожаю, зменшення нераціональних переміщень та ефективної організації робіт); доставку зерна без втрат (збереження фізичної маси зерна, забезпечення його якісних характеристик у процесі транспортування); оптимізація кількості працівників на транспортних та вантажно-розвантажувальних операціях, зниження неефективних витрат праці.

5. В роботі уточнено трактування сутності категорії „операційна стратегія транспортного обслуговування виробництва зерна”, як підсистеми корпоративної стратегії підприємств-виробників зерна, поданої у вигляді довгострокової програми дій, пов'язаних із плануванням та виконанням сукупності операцій з перевезення зерна, що передбачає оптимальне використання транспортних ресурсів з метою забезпечення високої якості та ефективності транспортного обслуговування виробництва зерна, досягнення за рахунок цього конкурентної переваги.

6. Використання SWOT-аналізу та експертних оцінок для врахування впливу зовнішнього і внутрішнього середовища, ризиків і невизначеності у процесі виробничо-збутової діяльності зерновиробних сільськогосподарських підприємств дають можливість сформувати набір операційних стратегій транспортного обслуговування підприємств-виробників зерна. Зокрема, стратегія формування системи управління транспортними процесами передбачає застосування системи GPS-моніторингу транспортних засобів для розробки оптимальних маршрутів та здійснення оперативного управління транспортними засобами. Впровадження даної системи в СТОВ імені Калашника Полтавського району Полтавської області може забезпечити мінімальну очікувану щорічну економію коштів у сумі 51,1 тис. грн.; за умов максимальної економії (127,6 тис. грн.) за рік окупляться витрати як на установку системи GPS-моніторингу, так і сервісні витрати на її утримання.

7. Розроблена в дисертації стратегія управління якістю перевезення зерна ґрунтується на основних положеннях моделі досконалості Європейського фонду управління якістю, яка передбачає наступні критерії: керівництво (визначається його роль в управлінні транспортними процесами); персонал (управління персоналом, залученим до транспортного обслуговування, удосконалення його кваліфікації); транспортна політика і стратегія (політика підприємства щодо транспортного обслуговування, основні транспортні стратегії); транспортні ресурси (наявність, типаж, марки, вантажопідйомність, термін експлуатації, технічний стан транспортних засобів; шляхова мережа); транспортні процеси (підготовка та здійснення транспортними засобами перевезення зерна); результати для персоналу (заробітна плата та преміювання, безпека праці); результати для споживачів (забезпечення конкурентоспроможності зерна як товару); результати для суспільства (сприяння зайнятості сільського населення, зростання його добробуту, екологічна безпека); основні результати транспортного обслуговування (забезпечення конкурентоспроможності підприємства).

8. Стратегія зниження транспортних витрат, розроблена в дисертації, передбачає формування плану перевезення зерна з пунктів виробництва в пункти споживання та оптимізації маршрутів. Усунути нераціональні переміщення зерна у процесі його виробництва та збуту, зокрема під час збирання урожаю доцільно за рахунок комбітрейлерних перевезень з використанням обмінних причепів і напівпричепів, використання вантажних автомобілів зі змінними кузовами, переведення транспортних засобів підприємств - виробників зерна на стиснене газове пальне.

1. 9. В роботі уточнений вплив відстані перевезення зерна на рівень рентабельності його виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Так, при збільшенні відстані транспортування зерна озимої пшениці автомобілями ЗІЛ-ММЗ-554 до току на 7 км (з 1 км до 8 км) рентабельність її вирощування зменшується на 3,1 %, зерна ячменю - на 4,1 %, кукурудзи на зерно при використанні автомобілів ГАЗ-САЗ-3507 - на 3,4 %. Тобто, ефективність виробництва зерна залежить від місця розташування посівів зернових культур, місця зберігання та доробки зерна (зернових токів, зерносховищ), на що впливають розміри сільськогосподарських підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Помаз О. М. Резерви та шляхи оптимізації транспортного забезпечення сільськогосподарського виробництва в Україні / О. М. Помаз // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 3. - С.178-182.

2. Помаз О. М. Особливості вантажопотоків у зернопродуктовому підкомплексі АПК / О. М. Помаз // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. - Вип. 70.- Харків: ХНТУСГ, 2008. - С. 237-242.

3. Помаз О. М. Використання SWOT - аналізу для оцінки стану транспортного забезпечення підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК / О. М. Помаз // Інноваційна економіка. - 2009. - № 2. -- C. 146-153.

4. Помаз О. М. Економічна оцінка функціонування транспорту підприємств-виробників зерна / О. М. Помаз // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка: Економічні науки. Вип. 104. - Харків: ХНТУСГ, 2010. - С. 300-306.

5. Помаз О. М. Економічна сутність конкурентоспроможності та її видів / О. М. Помаз // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. - 2010. - № 9/2 (44). - С. 77-83.

6. Перебийніс В. І. Напрями реалізації операційної стратегії транспортного обслуговування виробничо-збутової діяльності підприємств / В. І. Перебийніс, О. М. Помаз // Економічний вісник університету: Зб. наук. праць учених і аспірантів ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди”. - 2011. - Вип. №16/1. - С. 207-211 (особистий внесок здобувача: визначення основних напрямів реалізації операційної стратегії транспортного обслуговування).

В інших виданнях:

7. Операційний менеджмент: навчальний посібник / [В. І. Перебийніс, В. В. Писаренко, О. М. Помаз, О. В. Василенко, Т. М. Боголіб, О. В. Дорофєєв, О. В. Перебийніс, Л. М. Болдирєва, Ю. В. Помаз]; за ред. В. І. Перебийніса. - Полтава: ПДАА, 2008. - 664 с. (особистий внесок здобувача: узагальнення теоретичних підходів до формування операційних стратегій підприємств).

8. Помаз О. М. Управління якістю як важлива складова стратегічного менеджменту підприємств зернопродуктового комплексу / О. М. Помаз // Матеріали наукової конференції молодих учених (м. Умань, 24 - 25 лютого 2005 р.). - Умань: Уманський державний аграрний університет, 2005. - С. 213-215.

9. Помаз О. М. Особливості використання транспорту в зернопродуктовому підкомплексі АПК Полтавської області / О. М. Помаз // Тези звітної науково-практичної конференції викладачів факультету економіки та менеджменту за 2005 рік (м. Полтава, 26-27 квітня 2006 р.). - Полтава: ПДАА, 2006. - С. 78-79.

10. Помаз О. М. Транспортний чинник як складова підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК України / О. М. Помаз // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки” (м. Полтава, 26-27 листопада 2008 р.). - Полтава: ПД ПДАА, 2008. - С. 176-177.

1. 11. Помаз О. М. Використання SWOT-аналізу для оцінки стану транспортного забезпечення підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК / О. М. Помаз // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (м. Тернопіль, 23-24 вересня 2009 р.). - Тернопіль: ТІ АПВ УААН, ФАЕМ ТНЕУ, 2009. - С. 264-267.

Анотація

Помаз О. М. Розвиток транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Полтавська державна аграрна академія, Полтава, 2011.

У роботі обґрунтований набір операційних стратегій транспортного обслуговування підприємств з виробництва зерна. Удосконалено класифікацію чинників транспортного обслуговування виробництва зерна. Обґрунтовані теоретичні підходи щодо експертної оцінки рівня впливу транспортного обслуговування на конкурентоспроможність підприємств з виробництва зерна. Удосконалено теоретичні основи оцінки якості перевезень зерна шляхом розробки діаграми причинно-наслідкового зв'язку. Удосконалено сутність характеристики поняття „операційна стратегія транспортного обслуговування виробництва зерна”. Дістали подальшого розвитку теоретичні підходи щодо використання SWOT-аналізу для обґрунтування стратегії транспортного обслуговування зерновиробництва. Уточнені закономірності та тенденції транспортного обслуговування зерновиробництва.

Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, транспортне обслуговування, виробництво зерна, операційна стратегія, управління якістю перевезення зерна.

Аннотация

Помаз А. М. Развитие транспортного обслуживания предприятий по производству зерна. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видах экономической деятельности). - Полтавская государственная аграрная академия, Полтава, 2011.

В работе обоснован набор операционных стратегий транспортного обслуживания предприятий по производству зерна, который включает такие составляющие, как стратегию формирования системы управления транспортными процессами, стратегию управления качеством перевозок зерна, стратегию уменьшения транспортных расходов, что отличает предлагаемые подходы от существующих. Усовершенствована классификация факторов транспортного обслуживания производства зерна, отличие которой от существующих подходов заключается в выделении таких групп факторов, как экономические, управленческие, технико-технологические, интеллектуально-кадровые, информационные, земельные. В работе доказано, что система транспортного обслуживания конкурентоспособности зернопроизводящих предприятий зависит от совокупного влияния указанных факторов.

Обоснованы теоретические подходы к экспертной оценки уровня воздействия транспортного обслуживания на конкурентоспособность предприятий по производству зерна, различие которых заключается в определении направлений и степени этого влияния. Установлено, что важнейшими факторами внешней среды являются: пространственная сбалансированность между районами производства, переработки и потребления продукции (положительное направление воздействия); надежность транспортных средств (влияние может быть как положительным, так и отрицательным), уровень цен на энергоресурсы (отрицательный характер); возможность пополнение транспортного парка на основе закупки новой техники за счет коммерческих кредитов, финансового лизинга, государственных дотаций (влияние положительное). Важнейшими внутренними факторами определены: управление согласованной работой уборочных агрегатов, подвижного состава и погрузочно-разгрузочной техники (положительное направление воздействия); управления рациональным использованием ресурсов, в частности энергоресурсов (положительное направление воздействия); организация своевременного и качественного технического обслуживания и ремонта транспортных средств (влияние может быть как положительным, так и отрицательным).

Усовершенствованы теоретические основы оценки качества перевозок зерна в сельскохозяйственных предприятиях путем разработки диаграммы причинно-следственной связи между качеством зерна и естественными, организационно-управленческими и технико-технологическими факторами. Проработана в диссертации причинно-следственная диаграмма факторов качества перевозки зерна в сельскохозяйственных предприятиях позволяет сделать вывод о возможных положительных результатах управления качеством транспортировки зерна: экономию времени (отсутствие простоев, задержек между получением продукции и вывозом ее к месту хранения или переработки, своевременное проведение всех видов работ; экономию средств и ресурсов (вследствие перевозки грузов в установленные сроки, за счет уменьшения потерь урожая, уменьшения нерациональных перемещений и эффективной организации работ); доставку зерна без потерь сохранение физической массы зерна, обеспечению его качественных характеристик в процессе транспортировки); оптимизация количества работников на транспортных и погрузочно-разгрузочных операциях, снижение неэффективных затрат труда.

Разработанная в диссертации стратегия управления качеством перевозки зерна основывается на основных положениях модели совершенства Европейского фонда управления качеством, которая предусматривает следующие критерии: руководство (определяется его роль в управлении транспортными процессами; персонал (управление персоналом, вовлеченным в транспортного обслуживания, совершенствования его квалификации); транспортная политика и стратегия (политика предприятия по транспортному обслуживанию, основные транспортные стратегии); транспортные ресурсы (наличие, типаж, марки, грузоподъемность, срок эксплуатации, техническое состояние транспортных средств; дорожная сеть); транспортные процессы (подготовка и осуществление транспортными средствами перевозки зерна); результаты для персонала (заработная плата и премирования, безопасность труда); результаты для потребителей (обеспечение конкурентоспособности зерна как товара); результаты для общества (содействие занятости сельского населения, роста его благосостояния, экологическая безопасность), основные результаты транспортного обслуживания (обеспечение конкурентоспособности предприятия).

Усовершенствована сущность характеристики понятия "операционная стратегия транспортного обслуживания производства зерна", которая в отличие от существующих подходов трактуется как подсистема корпоративной стратегии предприятий-производителей зерна, представленная в виде долгосрочной программы конкретных действий, связанных с планированием и выполнением совокупности операций по перевозке зерна в ходе процессов его производства, предусматривающей оптимальное использование транспортных ресурсов с целью обеспечения высокого качества и эффективности транспортного обслуживания производства зерна и достижения за счет этого конкурентного преимущества.

Получили дальнейшее развитие теоретические подходы относительно использования SWOT-анализа для обоснования стратегии транспортного обслуживания производства зерна, учитывающих влияние внешней и внутренней среды, рисков и неопределенности в процессе производственно-сбытовой деятельности зернопроизводящих сельскохозяйственных предприятий.

Уточнены закономерности и тенденции транспортного обслуживания производства зерна, которые в отличие от существующих подходов учитывают использование на перевозке зерна автомобилей различных моделей, сроков их эксплуатации, энергетической эффективности транспортных средств, влияние расстояния перевозки зерна на уровень рентабельности его производства.

Ключевые слова: сельскохозяйственное предприятие, транспортное обслуживание, производство зерна, операционная стратегия, управление качеством перевозки зерна.

Annotation

Pomaz A. M. Development of transport service enterprises to produce grain. - Manuscript.

Thesis for a degree in economics in specialty 08.00.04 - economics and management (by the types of economic activity). - Poltava state agrarian academy, Poltava, 2011.

The set of operational strategies of transport service enterprises to produce grain has been grounded in the work. Classification of factors of transport service of production of grain has been improved. Theoretical approaches to expert evaluation of the impact of transport service to business competitiveness of grain production have been developed. Theoretic basis of quality assessment of grain transportation by developing diagrams cause-and-effect relation has been improved. Characteristics essence of the concept of "transport service operating strategy of grain production” has been upgraded. Theoretical approaches to the use of SWOT-analysis to justify strategies of transport service of grain production have been developed. Mechanisms and tendencies of transport service of grain production have been specified.

Keywords: farm, transport services, grain production, the operating strategy, quality management of transportation of grain.

Размещено на Allbest.ru

...