Управління розвитком ефективного землекористування аграрних підприємств в умовах ринкових перетворень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

УДК 332.54.003.13:631.11:332.72 (043.3)

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕФЕКТИВНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Попов Олексiй Володимирович

Луганськ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Ткаченко Валентина Григорівна, Луганський національний аграрний університет, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Олійник Таміла Іванівна, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, професор кафедри економіки підприємства

кандидат економічних наук, доцент Іванюк Ірина Вікторівна, Луганський національний аграрний університет, доцент кафедри фінансів і кредиту

Захист відбудеться «7» липня 2011 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г - 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека ЛНАУ.

Автореферат розісланий «06» червня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Богачов



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вітчизняні аграрні підприємства України ознаменувались масштабними і кардинальними реформами в усіх сферах економіки.

Управління розвитком ефективного землекористування в першу чергу торкнулось питань приватної власності на землю та ринку землі які стали найбільш суперечливими і дискусійними темами аграрної економіки. Земельні відносини в Україні привели до того, що в країні формується новий земельний уклад. Практично відбувся перехід до різних форм власності, створені умови для розвитку ринку землі та підприємництва у сільськогосподарському секторі національної економіки.

Рентні відносини не отримали в Україні значного поширення. Точність визначення рентної плати за землю є критичним елементом ефективної системи землекористування в сучасних умовах, тоді як об'єктивність орендної плати є однією з головних передумов обґрунтованості прийняття рішень у галузі землекористування у приватному секторі.

В умовах економічної кризи та світової глобалізації широко застосовуються математичні методи в управлінні аграрним сектором.

Значні зміни відбулися в агропромисловому секторі, але питання землекористування залишаються не до кінця вирішеними.

За роки реформування земельних відносин у напрямку до ринкових умов теоретичні та методологічні положення цих відносин знайшли своє відображення в дослідженнях Ю.Д. Білика, В.І. Богачова, П.І. Гайдука, Б.Т. Кліяненко, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, С.В. Мочерного, Л.Я. Новаківського, Т.І. Олійник, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко, М.М. Федорова, В.В. Юрчишина, В.Й. Шияна та ін.

Наявність дискусійних питань, постійні зміни, які відбуваються на ринку землі, незавершеність земельної реформи, нераціональне співвідношення форм землекористування в аграрних підприємствах потребують подальших поглиблених досліджень ринку землі. Певне вирішення проблем пов'язаних з використанням земельних ресурсів в аграрних підприємствах запропоновано у дисертації, яка й визначає актуальність теми дослідження, мету й завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету за темою «Розробка методологічних основ і критеріїв забезпечення інноваційного й інвестиційного розвитку агропромислових підприємств України» (номер державної реєстрації 0110U001566).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів земельних відносин, регулюючої ролі держави в цьому питанні, розробка економіко-математичних моделей з визначенням земельної ренти та ефективного використання земель підприємством.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- обґрунтувати теоретико-методичні питання земельних відносин, з позиції природних і соціально-економічних чинників використання землі;

- визначити тенденції розвитку аграрних відносин в Україні та проблеми, пов'язані з використанням земельних ресурсів в аграрних підприємствах; земельний держава економічний рента

- узагальнити сутність поняття земельної ренти та уточнити його зміст ;

- розробити теоретичну модель ринку сільськогосподарських земель в регіоні, адаптовану для визначення розміру земельної ренти;

- розрахувати економіко-математичну модель ефективного використання земельного фонду підприємств.

Об'єктом дослідження є сучасні процеси формування і функціонування земельного ринку та його основних компонентів: власності, ренти, оренди як основи аграрних відносин.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти напрямів становлення економічних відносин розвитку ефективного землекористування аграрних підприємств в процесі ринкової трансформації земельних відносин в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, а також фундаментальні положення економічної теорії та наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань земельних відносин.

У дисертаційній роботі для досягнення поставлених завдань використано такі методи дослідження: абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення і формування висновків), історичний і системний аналіз (вивчення та аналіз наукових підходів до організації ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств), розрахунково-конструктивний, монографічний, порівняльний, метод спостереження, економіко-статистичний, аналітичний, графічний і системний підходи, кореляційно-регресійного аналізу, теорії математичного моделювання економічних процесів.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, закони України, звіти та оперативні дані Головного управління статистики в Луганській області, статистична інформація Державного комітету статистики України, дані періодичної звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали наукових конференцій, семінарів, публікації вітчизняних і зарубіжних вчених.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних та практичних підходів до аналізу управління земельним ринком України, розробці математичних моделей для сільськогосподарських підприємств, які формують раціональні методи землекористування.

вперше:

- розроблено економіко-математичну модель з визначення земельної ренти методом подвійних завдань лінійного програмування;

удосконалено:

- структура теоретико-емпіричної моделі сільгосппідприємств у регіоні, адаптованої для оцінки розміру земельної ренті;

- методи оцінювання землі та можливість їх застосування у практичній діяльності сільгосппідприємств;

набуло подальший розвиток:

- теоретичні положення взаємин у земельній сфері на державному рівні, на рівні сільгосппідприємства;

- напрями формування раціональної структури форм землекористування на сільськогосподарських підприємствах.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретико-методичні розробки форм використання земель сільськогосподарського призначення є базою визначення їх раціонального поєднання, напрямків ефективного та раціонального використання земельних ресурсів, відновлення і підвищення їх родючості.

Практичне значення полягає в тому, що основні положення, висновки і рекомендації можуть бути використані у господарській діяльності сільськогосподарських підприємств для вирішення протиріч, що існують в обороті землі, розрахунку ефективного використання землі для розвитку зернового господарства, тваринництва, виробництва технічних культур. Запропоновану методику оцінки ренти доцільно використовувати в наукових дослідженнях з проблем удосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств та моніторингу наслідків земельної реформи. Впровадження отриманих результатів у практичну діяльність сільськогосподарських підприємств буде сприяти зниженню матеріальних витрат, підвищить економічну ефективність використання ресурсів.

Результати досліджень і пропозицій автора, викладені в «Рекомендаціях щодо управління розвитком ефективного землекористування аграрних підприємств Луганської області», схвалені і прийняті до практичного застосування Головним управлінням агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації (довідка №10/30 - 6640/1 від 12.04.2011р.), та Старобільською райдержадміністрацією (довідка №1358 від 22.06.2011р.).

Теоретичні положення й інформаційно-аналітична база досліджень знайшли практичне застосування в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету під час викладання дисциплін: «Економічна теорія», «Політична економія», «Ціноутворення», «Мікроекономіка» (довідка № 16/62 від 02.06.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, які представлені в дисертації, є результатом власних досліджень. Основні положення дослідження сформульовані автором особисто і знайшли своє відображення у наукових публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені та схвалені на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету (2007-2011 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку АПК у контексті вступу України до СОТ» (м. Луганськ, 15 - 16 травня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції вчених МАДІ (ГТУ), РГАУ-МСХА, ЛНАУ (м. Смоленськ, 20-21 січня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах глобалізації економіки» (м. Луганськ, 14-15 травня 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях загальним обсягом 5,38 друк. арк., у тому числі: у двох колективних монографіях (автору належить 1,1 друк. арк.), у 4 статтях у спеціалізованих фахових наукових виданнях загальним обсягом - 2,86 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота виконана на 208 сторінках друкованого тексту, містить 40 таблиць, 13 рисунків, 206 найменувань використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми та її зв'язок з науковими програмами і планами, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи земельних відносин і землекористування в аграрному секторі України» розкрито значення та особливості землі як природного блага, економічного ресурсу й об'єкта ринкових відносин, охарактеризовано стан земельних відносин на сучасному етапі, висвітлено питання про перерозподіл рентних доходів в Україні.

На основі вивчення наукових джерел показано, що земля з її ґрунтовим і рослинним покривом, водою та надрами - незмінна матеріальна умова існування людства. Земля, як природний об'єкт, виконує ресурсну (сировина) та екологічну функцію; як умова існування і місце в житті людини - соціальну функцію; як кордон і територія держави - просторово-політичну функцію; як необхідний об'єкт господарювання - економічну функцію. У науковій літературі поняття земельних ресурсів визначається як функція землі. Вона повинна систематично використовуватися для конкретних господарських цілей. Земля стає предметом праці тоді, коли у виробничому процесі її обробки створюються необхідні умови для вирощування та формування врожаю.

На підставі наукових досягнень українських економістів, уточнене поняття категорії «земельні відносини», яке складається з деяких обов'язкових елементів:

- історично сформована форма земельної власності (общинна, державна, приватна);

- обов'язковість щодо господарського використання землі;

- система політичних, соціально-економічних, правових, адміністративних заходів, яка визначає форми управління земельними ресурсами;

- методи і способи державного регулювання земельних відносин.

Розглянуто питання земельної власності і думки українських вчених щодо цієї проблеми. Власність на землю є частиною категорії власності, але беручи до уваги природно-економічні властивості землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві, поняття «власність на землю» набуває більш глибокого сенсу щодо поняття «власність на інші засоби виробництва».

На основі вивчення літературних джерел запропонована модель управління земельними ресурсами для власників землі. Саме для них особливо актуальна побудова ефективної моделі управління земельною власністю, яка враховує не лише місце розташування, а й сільськогосподарську цінність землі.

Сучасна аграрна дійсність наполегливо доводить, що село й аграрна економіка, господарювання на землі - це особлива система, не порівнювана із жодною відомою у світі галуззю. Якщо з огляду на якісь обставини підірвано один з її внутрішніх елементів, це впливає на всю систему, причому при кожному новому підриві система лише опускається на нижчу ступінь деградації, відбуваються незворотні процеси і відновлення не відбувається.

Питання про приватну власність на землю є основним. Дослідження підприємницького потенціалу села показують, що індивідів, здатних організувати власну справу, не більше 10-12%. Що стосується потенціалу зростання фермерства як укладу, то він практично вичерпаний. Досягнувши свого піку (280,1 тис. осіб) до кінця 2005 р., кількість селянських (фермерських) господарств поступово стала зменшуватися, хоча середній розмір земельної ділянки кожного господарства зріс із 43 га до 81 га. Однак у міру деградації сільськогосподарського виробництва і реальної загрози безробіття лише 5% селян схильні до організації фермерського господарства, значна ж частина сільських респондентів (близько 40%), ймовірно, перейде виключно в особисті господарства. Усього 9% респондентів включили виплати за земельний пай у перелік джерел доходу, що призводить до втрати інтересу до сільськогосподарської трудової діяльності.

У дисертації дано аналіз якості земельного фонду України, що дозволяє стверджувати про його високоякісний склад, але рівень використання земель, на жаль, значно поступається розвиненим країнам світу. Внаслідок високого господарського освоєння земельного фонду держави (72,2%), рівня обробітку (57,1%), у тому числі сільгоспугідь (79,8%), і екстенсивного використання угідь посилюється деградація земель, ґрунти втрачають свою родючість і виснажуються. За даними Держкомстату України, 13,2 млн. га сільгоспугідь схильні до водної ерозії, 19,3 млн. га - вітрової, 10,7 млн., га мають підвищену кислотність, 3,9 млн. га - засолені і солонцюваті, 3,6 млн. га - заболочені і перенасичені вологою. Площа еродованої ріллі впродовж останніх 25 років збільшилася на 1/3 і щороку розширюється на 90-100 тис. га, а вміст гумусу в ґрунті знизився на 20%.

У дисертації висвітлено питання щодо проведення земельної реформи в Луганській області. У 2010 р. основними землекористувачами стали сільськогосподарські підприємства (різних форм власності) та громадяни Луганської області, а також користувачі інших категорій. В їхньому користуванні сконцентровано 75,1% усіх земель, у тому числі 94,2% усіх сільськогосподарських угідь, з яких 97,9% - рілля, практично всі площі багаторічних насаджень, 81,3% -природних кормових угідь.

Охарактеризовані абсолютна та диференційна рента - диференційна рента 1 і диференційна рента 2. Так само дані поняття економічної, монопольної, екологічною ренти і квазіренти.

У другому розділі «Тенденція розвитку земельних відносин в Україні» досліджено стан і динаміку розвитку земельного фонду в Україні, методи оцінки землі та можливість їх застосування в діяльності сільгосппідприємств, проблеми орендних відносин в Україні та методику визначення орендної плати за землю.

У дисертації проаналізовано та дано оцінку стану приватизації землі в Луганській області. Якісний аналіз свідчить про те, що приватизація ще не досягла своєї головної мети - не підвищила соціально-економічну ефективність економіки, оскільки не створила ефективного приватного власника. Трансформація державної власності на землю у приватну в Україні, на нашу думку, для сільського населення - не тільки набуття статусу реального господаря і місце роботи, а й джерело доходу.

Охарактеризовано структуру земельного фонду України в таблиці 1.

Таблиця 1 - Структура земельного фонду України за формами власності

Роки	Державна власність	Приватна власність	Власність недержавних с/г підприємств
	тис. га	%	тис. га	%	тис. га	%
1990	60354,8	100	-	-	-	-
1995	36310,5	60,2	1925,4	3,2	22118,9	36,6
2000	30166,5	50,0	29109,2	48,2	1079,1	1,8
2009	23490,6	38,9	16238,6	26,9	20625,6	34,2

Джерело. Складена автором за даними Держкомзему

Також розглядаються проблеми регулювання обороту земельних ділянок, купівлі-продажу, викупу, дарування, успадкування і оренди. Як показує світовий досвід, найефективнішого інструмента досягнення балансу між необмеженим попитом і обмеженою пропозицією, ніж гнучке ціноутворення, не існує. В Україні ринок землі представлений переважно первинним ринком, а, відповідно, держава, будучи власником і продавцем, одночасно визначає й існуючі на ньому правила купівлі-продажу, у тому числі і в ціноутворенні.

Критерієм оцінки є продуктивність сукупних витрат роботи при порівнянні показників інтенсивності землеробства. В.Г. Ткаченко ставить в основу грошової оцінки сільськогосподарських земель капіталізований рентний дохід, який отримують при вирощуванні сільськогосподарських культур на земельній ділянці.

Застосовуються різні методи оцінки землі. На підставі вивчення даного питання українськими вченими (Т.П. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, В.Г. Ткаченко, О.М. Шпичак та ін.), можна запропонувати різні методи оцінки землі. Якісна оцінка землі визначається ступенем придатності ґрунтів для сільськогосподарського виробництва у відносних цифрах. Наступний щабель - укрупнена оцінка, яка завершується визначенням класу придатності. Деталізована оцінка проводиться в балах бонітету (за 100-бальною системою). Відповідно до Закону України «Про оцінку земель», розрізняють нормативну та експертну грошову оцінку земельних ділянок. Нормативна оцінка земель включає в себе кадастрову оцінку земель, враховується бонітетний бал, продуктивність земельної ділянки і витрати на 1 га сільгоспугідь за певний час. Експертна оцінка земель ґрунтується на аналізі ринкових факторів: попит і пропозиція на землю, банківський відсоток, прогнозні показники ринкових факторів.

Найважливішим фактором ефективного управління та використання земельних ресурсів є коректне визначення ціни землі, що забезпечує встановлення обґрунтованих розмірів платежів за землю, а також розміру земельного оподаткування. Такого роду вимогам найбільше відповідає модель рівноважної ціни землі, як точки перетину представлених у вигляді кривої цінових домагань великої кількості продавців (крива пропозиції) та цінових очікувань великої кількості покупців (крива попиту) земельних ділянок. Рис. 1.

За будь-яких інших підходів до вирішення даного завдання існує ризик або завищити, або занизити базовий показник ціни землі. У першому випадку неминучі втрати для землевласників і землекористувачів, бо вони позбавляються необхідної для розширеного відтворення частини прибутку, у другому - для місцевих бюджетів, які втрачають певну частку фінансових надходжень.

Рис. 1. Концептуальна схема рівноважної ринкової ціни землі

Автор на підставі вивчення різних джерел, у тому числі зарубіжних, запропонував ще одну методику визначення ринкової вартості земельних ділянок, виходячи з розмірів земельної ділянки площею 1 га. Вона включає в себе такі положення: 1) метод порівняння продажів; 2) метод виділення; 3) метод розподілу; 4) метод капіталізації земельної ренти; 5) метод залишку; 6) метод передбачуваного використання.

Критерієм оцінки є продуктивність сукупних витрат роботи при порівняльних рівнях інтенсивності землеробства. Для того щоб визначити розмір орендної плати, можна застосувати факторну систему, яка дозволяє її представити у вигляді взаємозалежності різних показників. В Україні визначено мінімальний розмір орендної плати, що закріплено законодавчо. Перевищення зазначеної норми може призвести до нерентабельності роботи орендарів. Також законодавчо закріплена межа орендної плати є основою орендних відносин. Вартість оренди гектара землі в Україні становить у середньому 30 доларів. Орендна плата за землю, як і раніше, залишається близькою до мінімально можливого рівня в межах 3-3,5% на рік. Низький рівень орендної плати залишається таким через відсутність в орендарів необхідності підвищувати ставки, враховуючи низький рівень конкуренції на ринку.

За даними Державного комітету земельних ресурсів, у країні в оренду передано 17,5 млн. га, що становить 63% від площі розпайованої землі. Загальна сума виплат за оренду земельних часток (паїв) у 2009 р. становила 4,4 млрд. грн., у тому числі селянам-пенсіонерам - 2 млрд. грн. (44,6%). Серед форм орендної плати превалює натуральна форма. Її частка в платежах становить 72,3%. В Україні право на земельний пай отримали близько 7 млн. осіб. З фермерськими господарствами та іншими суб'єктами господарювання укладено відповідно 12,6% і 36% договорів оренди. Селяни-пенсіонери уклали 2 млн. 298 тис. договорів, а це близько 52,8%. Переважно договори з оренди укладаються на термін до 5 років. Що стосується форм оплати оренди, то серед них лідирує натуральна форма: 72,3% орендної плати в Україні виплачується сільгосппродукцією. Загальна сума виплат за оренду земельних ділянок за 2009 рік становила 2,3 млрд. грн., у тому числі селянам-пенсіонерам - 1,1 млрд. грн. (47,3%).

Досліджене поняття сервітуту - обмеженого права користування чужою земельною ділянкою, що має велике значення при оренді землі. Право оренди і право сервітуту - це різні, з правової точки зору, права, тому і з метою оподаткування їх не можна зрівнювати. Розмір плати за сервітут встановлюється за домовленістю сторін.

В останні роки в Луганській області відбувається процес зменшення кількості землі, переданої в оренду. Тому орендна плата зростає незначно. Попит на землю й орендна плата перебуває в обернено-пропорційній залежності, то буде еластичність попиту. Коефіцієнт еластичності в даному разі становить 1,006> 1. Свідчить, що кожен відсоток зміни орендної плати виробляє 1,006 га зміни орендованих площ землі. У Луганській області визначена орендна плата за землю. Банківський відсоток за користування кредитом для сільгоспвиробників становить 16%.

У третьому розділі «Державне регулювання земельних відносин та економіко-математичне моделювання земельної ренти» досліджуються питання ролі держави в регулюванні земельних відносин, порівняння зарубіжної практики та стану цього питання в Україні, а також запропонована економіко-математична модель розвитку сільськогосподарського підприємства.

Закордонна практика характеризується різноманіттям підходів до вирішення питання про землю. Проте в усіх без винятку розвинених країнах в наявності сильний регулюючий вплив держави і непорушність основоположних принципів земельного законодавства.

Розглянуто різні методологічні підходи щодо поняття державного регулювання земельними відносинами. Цю проблему слід розглядати із двох позицій: з одного боку, управління земельними ресурсами, з іншого - регулювання земельних відносин.

Ми погоджуємося з думкою вчених щодо рівнів управління земельними ресурсами. На рівні держави забезпечують збереження сільськогосподарського земельного фонду. На цьому етапі відбувається захист сільських районів від забудови й об'єктів промисловості, особлива увага приділяється охороні навколишнього середовища, збереження історичних ландшафтів. На регіональному рівні складають карти і зони землекористування, плани трансформації угідь, пов'язують загальнодержавну земельну політику з регіональними умовами. На районному чи місцевому рівні проводять картування земель, забезпечують дотримання правил захисту сільськогосподарських угідь. Усі методи в комплексі забезпечують розвиток системи земельного кадастру, системи сучасного землеустрою, моніторингу земель і земельного контролю.

Наразі пропонується декілька математичних моделей визначення земельної ренти. Складність аналізу формування ренти, її структури та динаміки з урахуванням впливу різнорідних факторів вимагає використання із цією метою методів математичного моделювання.

Для вирішення практичного завдання автором було проведено групування сільськогосподарських підприємств та вибрано статистично середнє господарство, характерне для степової зони, де були б присутні землеробство і тваринництво.

З групи сільгосппідприємств було вибрано як середньостатистичне господарство ПСП «Рамус» Новопсковського району Луганської області.

При розробці моделі були прийняті деякі спрощувальні припущення. Одне спрощення полягає в тім, що пропонована модель не дає можливості визначити диференціальну ренту II і не розрахована на визначення розміру монопольної ренти. Воно обумовлене відсутністю необхідної для цього інформаційної бази.

У моделі використовуються середні значення показників виробництва продукції рослинництва та тваринництва за досить тривалий термін (не менше 5 років), щоб виключити вплив випадкових факторів, наприклад погодних умов. Визначається гранична ефективність сільськогосподарських угідь середньої для кожної групи якості при середньому для сукупності земельних ділянок рівні інтенсивності виробництва.

Системна постановка наукової проблеми розкриває взаємозв'язок її теоретико-методичного, кількісно-аналітичного, якісно-аналітичного та прикладного аспектів.

Модель має блочно-діагональну структуру, кожен блок відповідає групі земельних ділянок.

Зокрема, за земельними угіддями: , (u U), де: U - підмножина угідь - усього 5012 га землі, з них: рілля - 4831 га, сіножатей - 138,3 га, пасовищ -42,3 га; Ju - підмножина культур u-го виду угідь; y2 - рілля; y3 - сіножати; y4 - пасовища; y5 - багатолітні насадження; xjq - площа під j-ою культурою в q-й групі господарств, га. (табл.2, табл.3).

Таблиця 2 - Площа угідь, га

Найменування	Y	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Усього	y1	6193	5081,57	5017,31	5012	5012
рілля	y2	4870	4865,97	4836,71	4831	4831
сіножати	y3	122	138,30	138,30	138,30	138,30
пасовища	y4	1201	42,20	42,30	42,30	42,30
багатолітні насадження	y5	35	35	35	35	35

Таблиця 3 - Посівні площі за с/г культурами, га

Найменування продукції	X	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
озима пшениця	x1	2323	981	1600	1505	1461
соняшник	x2	1500	1353	1350	1348	1680
багатолітні трави на зелений корм	x3	176	152	124	99	50
кукурудза на зерно	x4	40	146	218	272	0
кукурудза на силос і зелений корм	x5	260	176	195	184	200
пар	x6	601	827	414	232	180

Система обмежень:

x1 + x2 + x3 + x4 + x5 + x6 y1;

x1 + x2 +x4 + x5 +x6 y2;

x3 y5;

x3 + x5 y3;

x3 y4

Подібним чином вводяться й інші обмеження моделі: за видами поживних елементів; за групами кормів; за виробництвом продукції; за обсягами ресурсів; за підрахунком загальних витрат ресурсів; за розподілом ресурсів; за підрахунком виручки.

Цільова функція моделі має вигляд: Z = xv - xr,

де xv - сума виручки, грн., xr - загальна кількість витрат r-виду ресурсів, од. ресурсів.

Потрібно знайти її максимум, тобто max (Z). Таким чином, нами отримано формулювання двоїстої задачі лінійного програмування.

У результаті розрахунків, проведених автором, були отримані такі результати. Цільова функція моделі: Z = 16888339 грн. Порівнюючи з емпіричним прибутком досліджуваного господарства за той же період часу 5758076,54 грн., виходить, що більш раціональний план виробництва на тих самих ресурсах дозволить значно, у 2,9 разу, збільшити прибуток даного господарства. При такому оптимальному плані господарство повинно займатися у тваринництві вирощуванням свиней в кількості 88208,96 кг живої ваги, а в рослинництві вирощуванням соняшнику в кількості 6667127 кг. Останнє значення знаходиться в погодженості з реальними значеннями вирощування зернових культур в цілому по досліджуваному господарству - 6927,4 т. Незначні відмінності пов'язані з іншими обмеженнями моделі, різною врожайністю і тим, що пропонується вирощування монокультури.

Дана теоретична модель важлива для реалізації на практиці, тому що отримані нові рекомендації щодо вирощування на одних і тих же земельних площах однієї культури.

Автором проведено аналіз доходів і витрат підприємства з метою з'ясування впливу окремих галузей на підсумкову цільову функцію. Внаслідок розрахунків з тими ж обмеженнями, але цільовою функцією у вигляді тільки максимізації прибутку, отримуємо максимальний дохід від реалізації - 22702044 грн., при тому ж оптимальному плані виробництва продукції, що й раніше. Задаючи відповідну цільову функцію витрат і мінімізуючи її, отримуємо - 11509626 грн. Але мінімум даної цільової функції досягається при дещо іншому оптимальному плані виробництва. У тваринництві вирощування свиней виявляється найменш затратною галуззю, і розміри виробництва зберігаються незмінними. У рослинництві найменш затратним є вирощування зерна в розмірі 9420827 кг. Проте якщо підрахувати прибуток від виручки зерна в розмірі 14131240,5 грн. і порівняти його з доходом від вирощування соняшнику в оптимальному плані, який максимізує прибуток 21334806,4 грн., то виходить, що вирощування соняшнику для отримання максимального доходу підприємством у цілому є кращим варіантом.

Таким чином, проведене моделювання дозволило оцінити ренту як додатковий прибуток, що виникає внаслідок більш раціонального плану випуску продукції, і сформулювати практичні рекомендації сільськогосподарському підприємству.

З метою верифікації моделі обчислена стандартна похибка параметрів, що входить у модель. Як модельні дані було взято середні значення за 5 років.

Проведено багатомірний кореляційний аналіз результатів. Як модельні виберемо такі випадкові величини, які є в даній моделі найбільш впливовими: урожайність соняшнику, обсяг кормів і значення одержуваної земельної ренти. Показано, що розрахований коефіцієнт множинною кореляції R = 0,99 значно відрізняється від нуля, тобто є достовірним на рівні значущості = 0,05.

Встановлено достовірність моделі реагування на взаємопов'язані статистичні параметри, стійкість на даному довірчому інтервалі за всіма випадковими величинами, чутливість до граничних випадків і адекватна реакція на них.

Таблиця 4 - Результати розрахунків середніх значень і стандартної погрішності параметрів виробництва сільськогосподарських культур

Найменування продукції	Д	у
В.Р.Х. всього бички	371,6 38,8	44,3
у т.ч. корів	135 19,1	21,8
свиней.	834,6 457,1	521,4
зерно. т.	5935,5 2044,9	2333,0
соняшник. т.	2181,5 290,9	331,9
корма, всього	1925,7 280,3	319,8
зерно. Врожайність ц/га	31,0 12,0	13,6
соняшник. Врожайність ц/га	16,3 3,1	3,5
посівні площі, га	4846,9 17,0	19,4

У результаті моделювання і численних розрахунків отримано значення земельної ренти в ПСП «Рамус» Z = 16888339 грн. Запропонована модель може використовуватися для визначення земельної ренти в масштабах регіону.

Проведено моделювання сталості виробництва сільськогосподарських культур в ПСП «Рамус». Були взяті вихідні дані для розрахунку коефіцієнта сталості виробництва (табл. 5).

Таблиця 5 - Результати розрахунків коефіцієнта стійкості виробництва сільськогосподарських культур

Найменування продукції		у	V, %	Т, %
озима пшениця	30,98	13,63	44,00	56,00
соняшник	16,34	3,51	21,46	78,54
багаторічні трави на зелений корм	194,06	59,70	30,76	69,24
кукурудза на зерно	15,60	11,94	76,53	23,49
кукурудза на силос і зелений корм	137,50	65,52	47,65	52,35

У результаті показано, що найбільш ризикованим є вирощування кукурудзи на зерно (коефіцієнт сталості виробництва сільськогосподарських культур Т = 23,5%). Найнадійнішим для виробництва є соняшник, який має коефіцієнт сталості виробництва Т = 78,5%.

Проведена оцінка ефективності сільськогосподарського землекористування на основі агроекологічного потенціалу.

Розрахований для досліджуваного господарства ПСП «Рамус» біокліматичний потенціал Бк = 171, що забезпечує продуктивність 85,5 цко/га.

Зіставленням біокліматичного потенціалу Бк із фактичною продуктивністю сільськогосподарських угідь досягається оцінка ефективності використання біокліматичних ресурсів місцевості, ефективність сільськогосподарського землекористування. Критерієм оцінки є фактична продуктивність, виражена в кормових одиницях, поділена на Бк, виражений у загальноукраїнських балах. Для досліджуваного господарства ПСП «Рамус» з Бк = 171 балів вихід кормових одиниць становить 85,5 цко/га.

Агроекологічні ресурси земельно-оціночного району N можна визначити як сумарну продуктивність усієї площі його сільськогосподарських угідь: N = , де i = 1, 2, 3, … n - кадастровий номер земельної ділянки; n - кількість земельних ділянок; Yi - агроекологічний потенціал, потенційна продуктивність одиниці площі (га) i-ої земельної ділянки, виражена в порівнянних енергетичних (кормових) одиницях; Si - площа i-oї земельної ділянки; N - сумарна продуктивність n-оцінюваних земельних ділянок, виражена в центнерах (тоннах) порівняних кормових одиниць (цко).

Розраховано агроекологічні ресурси земельно-оціночного району ПСП «Рамус». Знаючи середню врожайність і середні значення площ кормових культур, після підрахунків отримуємо сумарну продуктивність оцінюваних земельних ділянок: N = 51238.512 ц.

Співставимо потенційну продуктивність (цко/га), обчислену за Бк = 85,5 цко/ га, з фактичною продуктивністю кормових культур (ц/га і цко/га) = 165,78 ц/га. Переводячи їх у центнери кормових одиниць із гектара, отримуємо: 82,89 = цко/га. Як видно, теоретична оцінка та фактична продуктивність кормових культур знаходяться у добрій узгодженості, що підтверджує адекватність запропонованої моделі.

Оскільки кореляційні залежності показують статистичний взаємозв'язок між двома множинами статистичних величин, виберемо для аналізу дві: кількість внесених добрив і врожайність відповідних культур за роками за останні п'ять років.



Таблиця 6 - Значення розрахункового коефіцієнта кореляції між врожайністю і кількістю добрив, що вносяться

Найменування продукції	Значення вибіркового коефіцієнта кореляції r
озима пшениця	0,77
соняшник	0,06
багаторічні трави на зеленій корм	-0,60
кукурудза на зерно	0,83
кукурудза на силос і зелений корм	0,49

У результаті проведеного кореляційного аналізу достовірно встановлено тільки один кореляційний взаємозв'язок між урожайністю кукурудзи на зерно і кількістю внесених добрив r = 0,83 на рівні значимості = 0,1.



ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та обґрунтування практичних інструментів щодо ефективного використання земельних ресурсів сільськогосподарськими виробниками. Результати проведених досліджень дозволяють сформулювати такі висновки:

1. Земля є природною умовою праці, необхідною матеріальною передумовою будь-якого виробничого процесу. Природа і, зокрема земля, стає засобом виробництва, коли до неї починає докладатися минула і сьогоденна праця. Для забезпечення процесу агровиробництва має бути єдність науки та техніки, ботаніки та біології, економіки та екології.

2. У земельних відносинах завжди присутня історично сформована форма земельної власності (общинна, державна, приватна і т.п.). Проте залежно від виду цих відносин, поняття землі як об'єкта виробництва та докладання праці може бути різним. У коло об'єктів земельних правовідносин входить система політичних, соціально-економічних, правових та адміністративних заходів, яка визначає форми управління земельними ресурсами, закріплена в законодавстві. В Україні наразі теорія і практика вирішення цих проблем не відповідає реаліям сьогодення, що негативно впливає на економічний і соціальний розвиток аграрного господарства. З проведеного дослідження виходить, що формування земельного фонду України відбувається в основному на базі приватно-орендних відносин. У дисертації проведена оцінка ринкової вартості сільськогосподарських угідь методом порівняння продажів і методом капіталізації земельної ренти. У складі факторів вартості слід враховувати родючість земельної ділянки, а також вплив екологічних факторів.

3. У дослідженні дано поняття і розвиток теорії земельної ренти на підставі робіт класиків (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, А. Маршалл і ін.), а так само українських вчених. Показано, що земельна рента в Україні, а так само в Луганській області має низький рівень порівняно із зарубіжними країнами. Формується об'єктивна суперечність між інтересами землевласників і землекористувачів. Першим інтенсифікація сільськогосподарського виробництва невигідна, вона призводить до зниження земельної ренти і знецінення земельної власності; другі отримують прибуток, що росте, з розрахунку на одиницю площі. Вирішенням даної суперечності може бути аграрна політика, націлена на об'єднання землеволодіння і землекористування в руках однієї і тієї ж юридичної або фізичної особи.

4. Підкреслено, що рентні відносини в сільському господарстві України в умовах ринку повинні стати основою аграрної політики держави. Із-за недопрацьованості цих питань, існують багато проблем. Наприклад, це призупиняє розвиток іпотечного кредитування. Підняття і перебудова сільського господарства повинні здійснюватися через механізм перерозподілу ренти. Автор дійшов до висновку, що необхідно вживати конкретних заходів щодо підвищення земельної ренти, концентруючи їх у тих землеволодіннях, де вони дадуть якнайшвидшу і найбільш повну віддачу.

5. Розроблена теоретична модель ринку сільськогосподарських земель у регіоні, адаптована для оцінки розміру земельної ренти. На основі вивчення сучасної наукової та методичної літератури в дисертації запропоновано економіко-математична модель земельної ренти на прикладі середньостатистичного господарства ПСП «Рамус» Новопсковського району Луганської області. Комплексна методика з визначення земельної ренти, розроблена здобувачем, забезпечує вирішення таких завдань: групування сільгосппідприємств за родючістю і місцем розташування; визначення середньогруппової врожайності при середньорегіональних рівнях інтенсивності та концентрації виробництва; формування та розв'язання числової моделі; параметризації двоїстих оцінок обмежень по земельних угіддях; оцінки значущості залежності двоїстих оцінок обмежень по земельним угіддям від параметрів; розрахунок показників земельної ренти на основі результатів моделювання. Прийом параметризації значень двоїстих оцінок обмежень щодо використання земельних угідь, отриманих у результаті численних випадкових випробувань моделі, забезпечує робастність оцінок земельної ренти. Тим самим усувається основний недолік оцінок ренти за допомогою задач математичного програмування - їх надмірна чутливість до випадкових факторів. Верифікація емпіричної моделі показала, що наявні відхилення її змінних від фактичних даних або мають економічне пояснення, яке випливає із цілей моделювання, або істотного не впливають на значення цільових показників. Але при перенесенні моделі на новий об'єкт може виникнути потреба у повторній верифікації, оскільки обмежувальні припущення, прийняті при її побудові, непереборні без залучення більш широкої емпіричної бази, вони викликають ризик зміщеної оцінки показників земельної ренти. Емпірична специфікація, заснована на даній теоретичній моделі, забезпечує принципову можливість декомпозиції ренти на її складові.

6. Виконано дослідження виробництва у ПСП «Рамус» ефективного використання землі засобами кореляційного аналізу. Встановлено тільки один достовірний взаємозв'язок між кількістю внесених добрив і урожайністю кукурудзи на зерно, для чого за допомогою z-перетворення Фішера побудований довірчий інтервал. Звідси виходить практична рекомендація, яка полягає в тому, що в господарстві необхідно змінити технологію внесення добрив, зробити її більш ефективною. Проведена оцінка стійкості виробництва, виявлено, що найбільш ризикованим є вирощування кукурудзи на зерно (коефіцієнт сталості виробництва сільськогосподарських культур 23,5%). Найнадійнішим для виробництва є соняшник, який має коефіцієнт сталості виробництва 78,5%. Проведена оцінка ефективності сільськогосподарського землекористування на основі агроекологічного потенціалу. Розраховані агроекологічні ресурси земельно-оціночного району ПСП «Рамус». Сумарна продуктивність оцінюваних земельних ділянок 51238.512 ц. Звідси слідують рекомендації:- переглянути план виробництва для досліджуваного ПСП «Рамус» на користь збільшення виробництва соняшника, тим паче, що ресурси господарства дозволяють це реалізувати на практиці. Впровадження результатів проведеного дослідження дозволить створити важливий інструмент планово-аналітичної роботи сільськогосподарського підприємства. Сільський товаровиробник, який має такий інструмент, зможе зайняти вигідне місце на ринку і досягти несуперечливого поєднання цілей ефективності та платоспроможності агропідприємств, а, отже, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Попов А.В. Основные направления формирования общего аграрного рынка СНГ в условиях международной интеграции / В.Г. Ткаченко, В.И. Богачев, В.Н. Гончаров, В.В. Суховерхий, С.Л. Катеринец, М.Н. Шевченко, А.В.Попов // Экономическая безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов : монография / под общ. ред. В.Г.Ткаченко и В.И.Богачева.- Ровеньки : 2007.- Разд. 9.3. - С.277-287.

Особистий внесок: проаналізовані основні напрямки формування аграрного ринка України. - 0,3 друк. арк.

2. Попов А.В. Приоритеты государственной поддержки товаропроизводителей в аграрной сфере / В.Г. Ткаченко, В.И. Богачев, В.Н. Гончаров, В.В. Суховерхий, С.Л. Катеринец, М.Н. Шевченко, А.В.Попов // Инвестиционные и инновацыонные процессы в АПК Украины в условиях аграрной реформы : монография / под ред. В.Г.Ткаченко и В.Г.Богачева. - Луганск : Книж. світ, 2010. - 272 с. - (Сер. «Наукова література»).- Разд. 5.1.- С.151-159.

Особистий внесок: розкрито теоретичні, методичні та науково практичні аспекти державної підтримки товаровиробників. - 0,8 друк. арк.

Публікації в наукових фахових виданнях:

3. Попов А.В. Моделирование устойчивости производства сельскохозяйственных культур в ЧСП «Рамус» / А.В.Попов // Вісник Донецького національного університету, №2. Серія В «Економіка і право» - Донецьк, 2010. - С. 65-73. (0,6 друк. арк.).

4. Попов А.В. Земельная собственность и ее развитие в Украине / А.В.Попов // Науковий вісник. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. / за ред. В.Г.Ткаченко.- Луганськ, 2011. - С. 75-83. (0,7 друк. арк.).

5. Попов О.В. Проблеми формування земельної власності в сільськогосподарському виробництві України / О.В.Попов // Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: С.І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. - Тернопіль : Видавництво Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2011. - Вип. 9. - С. 130-138. (0,8 друк. арк.).

6. Попов О.В. Співвідношення абсолютної і диференціальних земельних рент в аграрному секторі виробництва / О.В.Попов // Науково-виробничий журнал «Часопис економічних реформ». - Луганськ, 2011. - С. 125-133. (0,76 друк. арк.).

Публікації в інших наукових виданнях:

7. Попов А.В. Интенсификация земледелия в современных условиях хозяйствования (факторно-управленческий анализ) / А.В.Попов // Научные труды международной научно-практичекой конференции ученых МАДИ (ГТУ), РГАУ-МСХА, ЛНАУ. . 2008. - С. 81-84. (0,33 друк. арк.).

8. Попов А.В. Земельні відносини та реформа землі в Україні. / А.В.Попов // Научные труды международной научно-практичекой конференции ученых МАДИ (ГТУ), РГАУ-МСХА, ЛНАУ. 2009. - С. 148-151. (0,45 друк. арк.).

9. Попов А.В. Формы земельной собственности в Луганской области. / А.В.Попов // Научные труды международной научно-практичекой конференции ученых МАДИ (ГТУ), РГАУ-МСХА, ЛНАУ. 2010. - С. 111-113. (0,25 друк. арк.).

10. Попов А.В. Государственная поддержка сельхозпроизводителя в западных странах и в Украине (сравнительный анализ). / А.В.Попов // Научные труды международной научно-практичекой конференции ученых МАДИ(ГТУ), РГАУ-МСХА, ЛНАУ. 2011. - С. 82-87. ( 0,39 друк. арк.).



АНОТАЦІЯ

Попов О.В. Управління розвитком ефективного землекористування аграрних підприємств в умовах ринкових перетворень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК) - Луганський національний аграрний університет. - Луганськ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню стану ринку землі в Україні, ролі сільськогосподарських підприємств у формуванні земельних відносин. Розглянуте питання про земельну ренту і перерозподіл рентних доходів в Україні. У дослідженні підкреслено, що рентні відносини в сільському господарстві України в умовах ринкових відносин мають стати основою аграрної політики держави. Підняття і перебудова сільського господарства повинні здійснюватися за допомогою механізму перерозподілу ренти.

Досліджено стан і динаміку розвитку земельного фонду в Україні, методи оцінки землі й можливість їх застосування в діяльності сільгосппідприємств. Розглянуто питання оренди землі й сервітуту. Запропоновано варіанти визначення орендної плати. Висвітлено роль держави в регулюванні земельних відносин.

Запропоновано системну постановку задачі математичного моделювання земельної ренти. На цій основі отримані оцінки земельної ренти.

Проведено оцінку ефективності сільськогосподарського землекористування і моделювання стабільності виробництва сільськогосподарських культур у ПСП «Рамус».

Розрахунки моделі, проведені на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства, дозволяють одержати більше високі виробничі показники і визначити перспективи економічного зростання господарства.

Ключові слова: оренда землі, земельна рента, земельна власність, земельні відносини, земля, землекористування, економіко-математична модель, сільгосппідприємство.



АННОТАЦИЯ

Попов А.В. Управление развитием эффективного землепользования аграрных предприятий в условиях рыночных преобразований. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК) - Луганский национальный аграрный университет. - Луганск, 2011.

В диссертации проведено исследование состояния рынка земли в Украине, роль сельскохозяйственных предприятий в формировании земельных отношений, раскрыта сущность и взаимосвязь ряда экономико-правовых категорий, которые определяют эти сложные отношения. Современная аграрная действительность настойчиво доказывает, что село и аграрная экономика, хозяйствование на земле - это особая система, несравнимая ни с одной известной в мире отраслью. Если в силу каких-то обстоятельств подорван один из внутренних элементов, это влияет на всю систему, причем при каждом новом подрыве система только опускается на более низкую ступень деградации, происходят необратимые процессы и восстановление не происходит. Ограниченность земель сельскохозяйственного назначения обуславливает их двойную функцию: как собственности и как объекта хозяйствования.

Диссертант дает определение рынка земли. В условиях рынка земля приобретает свойство товара и участвует как недвижимость в различных рыночных операциях -- купли-продажи, аренды, залога, дарения, наследования и т. д. В результате появляется стоимостная характеристика земли (земельный налог, арендная плата, нормативная, рыночная, залоговая цена и др.). Соискатель на основе научных достижений украинских экономистов дал определение категории «земельные отношения».

В диссертации рассмотрен вопрос о земельной ренте и перераспределении рентных доходов в Украине. Освещены некоторые теоретические проблемы земельной ренты в работах великих экономистов Ф. Кенэ, А. Смита, Д. Риккардо, К. Маркса, А. Маршалла. В исследовании подчеркнуто, что рентные отношения в сельском хозяйстве Украины в условиях рыночных отношений должны стать основой аграрной политики государства. Поднятие и перестройка сельского хозяйства должны осуществляться посредством механизма перераспределения ренты. С этой целью государство должно взять в свои руки рентные доходы, которые образуются в сельском хозяйстве.

Исследованы состояние и динамика развития земельного фонда в Украине, методы оценки земли и возможность их применения в деятельности сельхозпредприятий, проблемы арендных отношений в Украине и методика определения арендной платы за землю. Рассмотрены вопросы земельной собственности и мнения украинских ученых по этой проблеме.

Освещены вопросы аренды земли и сервитута. Показано, что изменение качества земли должна влиять на размер арендной плати как один из факторов регулирования арендных отношений. Предложены варианты определения арендной платы.

Исследована роль государства в регулировании земельных отношений, проведено сравнение зарубежной практики и определено состояние данного вопроса в Украине.

Предложена системная постановка задачи математического моделирования земельной ренты, обеспечивающая выявление и исследование связей между теоретико-методологическим, качественно-аналитическим, количественно-аналитическим и прикладным аспектами проблемы, раскрывает преемственность основных положений классической и неоклассической теорий земельной ренты. Представление хозяйствующего субъекта в форме задачи математического программирования, принятое в неоклассической теории, предполагает использование формализма математического программирования для представления регионального земельного рынка. На этой основе получены оценки земельной ренты.

Исследована оценка эффективности сельскохозяйственного землепользования на основе агроэкологического потенциала. Оценены биоклиматический потенциал и агроэкологические ресурсы ЧСП «Рамус».

Проведено моделирование устойчивости производства сельскохозяйственных культур в исследуемом ЧСП «Рамус». Установлено, что наиболее устойчивой культурой для возделывания является подсолнечник. Возделывание неустойчивых культур следует уменьшить, для данного хозяйства такой культурой является кукуруза на зерно.

...