Цінова політика сільськогосподарських підприємств в умовах ринку

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавська державна аграрна академія

УДК [631.11: 338.534]: 339.13

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Цінова політика сільськогосподарських підприємств в умовах ринку

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Шевченко Світлана Володимирівна

Полтава 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток ринкової форми організації економіки в Україні передбачає підвищення самостійності підприємств, зокрема сільськогосподарських, щодо прийняття управлінських рішень, у тому числі й таких, що стосуються вироблення цінової політики. Ціна є ключовим кон'юнктуроутворюючим чинником ринку, який відіграє вирішальну роль у забезпеченні економічного інтересу товаровиробників. Специфічні умови ціноутворення на аграрному ринку разом із відсутністю практичного досвіду у власників і керівників сільськогосподарських підприємств стосовно використання інструментів цінової політики викликали погіршення економічних умов міжгалузевого обміну, що знайшло своє вираження в диспаритеті цін на сільськогосподарську та промислову продукцію.

Гостра потреба в розробці господарствами цінової політики, адекватної сучасним умовам, обумовлена, з одного боку, розвитком нових форм і методів господарювання, а з другого - необхідністю створення організаційно-економічних умов для забезпечення процесу ціноутворення в сільському господарстві.

У цьому зв'язку нагальною є потреба в науковому обґрунтуванні заходів цінової політики сільськогосподарських підприємств, реалізація яких, з урахуванням поточної та прогнозованої кон'юнктури ринку, має бути спрямована як на оптимізацію виробничих витрат, так і на встановлення більш відчутного контролю над процесом ціноутворення.

Сучасна теорія ціноутворення склалася під впливом наукових поглядів представників різних економічних шкіл, особливе місце серед яких посідають: Д. Гелбрейт, Дж. Кейнс, Д. Кларк, К. Маркс, А. Маршалл, К. Менгер, У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміт, Е. Чемберлен, Й. Шумпетер та ін.

У своїх роботах деякі з цих авторів (У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміт) торкалися проблем і аграрного ціноутворення, але більш глибоко ці питання досліджували Е. Енгель, С. Максвелл, Л. Мізес, М. Трейсі. Серед вітчизняних учених окремі аспекти встановлення цін на сільськогосподарську продукцію в умовах ринку, вивчали: В. Амбросов, О. Амосов, Л. Антоненко, О. Березін, В. Горкавий, М. Дем'яненко, І. Кириленко, М. Корецький, М. Латинін, Т. Лозинська, Є. Майовець, С. Майстро, П. Макаренко, А. Македонський, В. Месель-Веселяк, Х. Махмудов, О. Могильний, О. Олійник, Б. Панасюк, Г. Пасемко, Б. Пасхавер, П. Саблук, В. Ситник, В. Ткаченко, М. Хорунжий, Г. Черевко, В. Шиян, О. Шпикуляк, О. Шпичак та ін.

Однак у роботах цих авторів, в основному, звертається увага на макроекономічні аспекти аграрного ціноутворення, тоді як можливості впливу на ціну на мікроекономічному рівні залишаються малоопрацьованими. Тому особливої актуальності набувають дослідження умов і детермінант формування цінової політики сільськогосподарськими підприємствами в межах конкурентних ринків різного типу, а також обґрунтування заходів цінової політики сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням закономірностей формування попиту і пропозиції на продукцію галузі в різних конкурентних умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва за темами наукових досліджень кафедри економіки підприємства «Відтворення і підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК» (номер державної реєстрації 0102U001835, 2002-2006 рр.) та кафедри економічної теорії «Система економічних відносин аграрної сфери в умовах глобалізації: закономірності розвитку» (номер державної реєстрації 0109U003672, 2009-2013 рр.). У процесі виконання яких автором було проаналізовано вплив ціноутворення на прибутковість аграрного виробництва та запропоновано концептуальні підходи щодо удосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних положень і обґрунтування шляхів удосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні основи ціноутворення та уточнити змістовну характеристику категорії «цінова політика підприємства»;

- систематизувати й доповнити принципи ціноутворення;

- з'ясувати вплив цін на економічну ефективність сільськогосподарських підприємств;

- установити причинно-наслідкові зв'язки між ціною та динамікою кон'юнктуроутворюючих чинників з метою удосконалення процесу ціноутворення;

- розробити інституційні засади здійснення цінового моніторингу на ринку сільськогосподарської продукції;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення цінової політики аграрних підприємств із врахуванням державного регулювання цін на продукцію сільського господарства;

- розвинути науково-прикладні основи вдосконалення економічних відносин між підприємствами агропромислового комплексу;

- опрацювати організаційно-функціональні засади здійснення маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтувати концептуальний підхід щодо здійснення аналізу цінової кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції;

- запропонувати напрями оптимізації товарної структури сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є процес ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні основи цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, зокрема, теорії ціноутворення, філософії, соціології і теорії державного управління.

Дисертаційне дослідження ґрунтується на використанні системного підходу, який дозволяє розглядати економічну діяльність підприємств АПК як певного об'єднання окремих суб'єктів в єдине ціле, що володіє новими якостями, відсутніми у цих суб'єктів. При проведенні теоретичних та емпіричних досліджень застосовувалась низка методів, а саме: порівняльний аналіз ? для встановлення спільних рис або відмінностей у концептуальних підходах щодо ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції та ціновій політиці окремих сільськогосподарських підприємств; логіко-семантичний ? для визначення змістовної характеристики окремих категорій і формулювання їх предикатів; декомпозиції - для класифікації чинників зовнішнього і внутрішнього середовища сільськогосподарських підприємств, що впливають на процес ціноутворення; історичний - для дослідження генези та розвитку теорії ціноутворення; монографічний - для опрацювання та узагальнення наукового надбання щодо ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції; статистичного аналізу - для аналізу темпів зміни окремих показників, ступеня їх впливу на динаміку розвитку сільського господарства; економіко-математичний - для оптимізації товарної структури сільськогосподарських підприємств; абстрактно-логічний ? для узагальнення теоретичних положень, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і формування висновків та пропозицій.

Інформаційну базу дослідження склали закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Харківській області, дані ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, монографії і статті вітчизняних і зарубіжних авторів, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних положень і розробленні практичних рекомендацій щодо формування цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Новизна наукових результатів конкретизується в такому:

уперше:

- обґрунтовано концептуальний підхід щодо визначення цінової кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції на основі дотримання принципу ієрархічності, відмінність якого полягає у врахуванні динаміки змін ціни на глобальному, національному, галузевому та господарському рівнях. Особливістю запропонованого підходу є також врахування системності ринкових змін при розробленні цінової політики сільськогосподарськими підприємствами;

удосконалено:

- структурну впорядкованість процесу формування цін на сільськогосподарську продукцію на основі встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ціною та динамікою кон'юнктуроутворюючих чинників, що забезпечує можливість оперативного коригування рівня цін;

- інституційні засади налагодження цінового моніторингу на ринку сільськогосподарської продукції за участі підприємств-виробників, державних органів виконавчої влади, консалтингових агенцій тощо, основу яких складають законодавчо визначені повноваження та функції суб'єктів процесу спостереження, правила проведення оперативного аналізу рівня внутрішніх і зовнішніх цін на сільськогосподарську сировину та агропромислову продукцію й доведення його результатів до товаровиробників і споживачів;

- організаційно-функціональні засади здійснення маркетингової діяльності сільськогосподарськими підприємствами, які ґрунтуються на врахуванні умов господарювання, спеціалізації, особливостей продукції, специфіки каналів реалізації та можливості включення маркетингових функцій до посадових обов'язків управлінського персоналу різних структурних підрозділів підприємства.

набуло подальшого розвитку:

- науково-прикладні основи вдосконалення економічних відносин між виробниками сільськогосподарської продукції, переробниками і торговельними організаціями, сутність яких полягає у визнанні домінуючої ролі держави в процесі розподілу та перерозподілу економічних благ, що передбачає законодавче закріплення типових договорів на укладання угод між контрагентами з чітко визначеними умовами співпраці, і, у зв'язку з цим, суттєве поліпшення транспарентності обмінних операцій і розподілу кінцевого прибутку;

- змістовна характеристика економічної категорії «цінова політика підприємства», яка, на відміну від існуючої, ураховує не тільки максимізацію прибутку (мінімізацію збитку), розширення ринків збуту продукції, збереження стабільного становища підприємства на ринку, а й необхідність забезпечення розширеного відтворення та досягнення соціального ефекту;

- обґрунтування доцільності залучення до методології ціноутворення принципів пропорційності та відповідності, дотримання яких дозволить стабілізувати цінові пропорції на різні види сільськогосподарської продукції, а також підвищити рівень узгодженості між процесом ціноутворення та динамікою основоположних цінових детермінант (собівартості, корисності товару, попиту і пропозиції).

Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні наукових розробок щодо удосконалення цінової політики до рівня їх практичного використання сільськогосподарськими підприємствами. Окремі пропозиції сформульовані за результатами наукового дослідження, а саме: підхід щодо здійснення аналізу цінової кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції; засади налагодження цінового моніторингу та процес формування цін прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 08-28-64 від 19 лютого 2009 р.); управлінням агропромислового розвитку Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (довідка № 01-08/24/1 від 20 січня 2009 р.). Пропозиції щодо напрямів формування цінової політики прийнято до впровадження ПСП «Перше Травня» Сахновщинського району Харківської області (довідка № 10 від 7 лютого 2011 р.); СТОВ «АФ ім. Т. Г. Шевченка» Вовчанського району Харківської області (довідка № 9 від 18 січня 2011 р.).

Науковий доробок дисертаційного дослідження використовується у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Національна економіка», «Ціновий механізм в АПК», «Аграрна політика», «Макроекономіка» (довідка № 807 від 25 червня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить одержані автором нові результати в галузі науки економіка та управління підприємствами, які у сукупності сприяють вирішенню завдання формування цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження містяться в наукових працях згідно зі списком опублікованих робіт. У роботі використано лише ті положення наукових праць, опублікованих у співавторстві (номери 6 і 9 за списком наукових праць), які є особистим здобутком.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007); «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (м. Мелітополь, 2007 р.); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, Россия, 2008 г.); «Аграрний форум - 2009» (м. Суми, 2009 р.); «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009); «Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери» (м. Полтава, 2010 р.); «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, 2010 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу» (м. Харків, 2007 р.), а також на щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів і студентів Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (2007-2011 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в 13 публікаціях, з яких 9 статей ? у наукових фахових виданнях (2 з них - у співавторстві), 4 - в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто автору, становить 3,0 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 248 сторінках комп'ютерного тексту, з них 182 сторінки основного тексту; складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків (10) та списку використаних джерел (212 найменувань). Робота містить 48 таблиць (з них 15 на окремих сторінках) і 18 рисунків (з них 1 на окремій сторінці).

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації і впровадження, можливості теоретичного і практичного використання.

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи формування цін на сільськогосподарську продукцію» - досліджено еволюцію теорії ціни та ціноутворення, визначено принципи та методи ціноутворення, особливості ціноутворення в сільському господарстві.

Визначення сутності категорій «ціна» та «ціноутворення» до цього часу серед науковців є дискусійними: представники трудової теорії визначають ціну як грошовий вираз вартості товару; прихильники теорії граничної корисності основним фактором визначення ціни вважають корисність товару, встановлену споживачем; відповідно до теорії попиту і пропозиції ціна визначається в процесі узгодження попиту і пропозиції. Згідно з основними положеннями економічної теорії рівень цін залежить від витрат на виробництво продукції, обумовлених продуктивністю праці; рівня і темпів інфляції; поточного співвідношення попиту і пропозиції; ступеня монополізації ринку.

В аграрній сфері ціна формується під впливом особливостей сільського господарства, державного регулювання, ринкової влади суб'єктів господарювання, політики конкурентів тощо.

Оскільки різні види сільськогосподарської продукції обертаються на різних типах ринків: чистої конкуренції (пшениця, молоко, соняшник); монополістичної конкуренції (овочі, фрукти, квіти); олігополії (птиця, чистопородні скакуни, натуральний шовк); монополії (продукція з унікальними характеристиками) (табл. 1), цінова політика сільськогосподарських підприємств значною мірою обумовлюється характеристиками цих ринків.

Таблиця 1. Характерні особливості основних конкурентних типів ринків сільськогосподарської продукції

Характерні риси	Конкурентні типи ринків сільськогосподарської продукції
	Досконала конкуренція	Монополістична конкуренція	Олігополія	Монополія
Кількість фірм	Дуже багато	Дуже багато	Кілька	Одна
Тип товару	Максимально стандартизований	Диференційований	Стандартизований або диференційований	Унікальний
Контроль за цінами	Слабкий	Значний	Обмежений взаємною залежністю, значний при змові	Повний
Умови входу на ринок	Незначні перешкоди	Незначні перешкоди	Істотні перешкоди	Вхід блокований
Рівень конкуренції	Висока	Помірна	Слабка	Відсутня
Приклад	Ринки пшениці, молока, цукрових буряків	Ринок овочів, фруктів, квітів	Ринок чистопородних скакунів, натурального шовку	Ринок унікальних сортів чаю, винограду

Джерело: систематизовано та узагальнено автором

Для забезпечення ефективності цінової політики важливе значення має врахування всіх ціноутворюючих факторів, які можна об'єднати в дві групи: 1) ті, що діють з боку пропозиції (особливості виробництва продукції, рівень конкуренції, ступінь монополізації ринку, наявність товарів-субститутів); 2) ті, що діють з боку попиту (особливості споживання продукції, обсяг і структура попиту, еластичність попиту, місткість ринку, лояльність споживачів тощо). Процес соціалізації економічних відносин дозволяє стверджувати, що цінова політика повинна включати не тільки заходи, спрямовані на збільшення частки ринку та максимізацію прибутку підприємства, а й заходи, що забезпечують досягнення соціального ефекту.

Цінову політику доцільно здійснювати на основі дотримання таких найважливіших принципів: науковість; цільова спрямованість; безперервність процесу ціноутворення; єдність процесу ціноутворення й контролю за дотриманням цін. На нашу думку, до них доцільно додати принципи пропорційності і відповідності, що забезпечить дотримання кількісних пропорцій при встановленні цін на різні види сільськогосподарської продукції, та відповідне відображення в рівні цін собівартості, корисності товару, його якості.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що цінову політику підприємства слід розглядати як складову загальної стратегії його розвитку, яка дає змогу підтримувати конкурентоспроможність у довгостроковому періоді й одночасно корегувати його діяльність відповідно до кон'юнктури ринку. Цінова політика підприємства може бути ідентифікована як комплекс заходів, спрямованих на максимізацію прибутку, розширення ринків збуту продукції, забезпечення розширеного відтворення та досягнення соціального ефекту (задоволення потреб споживачів в контексті співвідношення ціна/якість, стимулювання власного персоналу ціновими знижками на продукцію тощо).

У сучасних умовах ціноутворення на сільгосппродукцію не може уникнути впливу ціннісної складової попиту на продукти харчування, яка обумовлюється їх життєвою необхідністю, взаємозамінністю, безпечністю, екологічністю, смаковими уподобаннями споживачів тощо. Тому методи ринкового ціноутворення, що обираються сільськогосподарськими підприємствами, мають базуватися на двох альтернативних підходах: витратному (орієнтація на забезпечення економічних інтересів виробника) і ціннісному (орієнтація на задоволення потреб споживача), а система цін має мотивувати товаровиробників до підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

У другому розділі - «Сучасний економічний стан сільськогосподарських підприємств і оцінка цінової політики» - проаналізовано сучасний економічний стан сільськогосподарських підприємств України і його залежність від цінового фактора; виявлено зв'язок між цінами реалізації сільськогосподарської продукції та напрямами господарської діяльності підприємств; досліджено особливості формування цінової політики в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Харківської області.

Статистичні дані свідчать, що у 2009 р. обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Україні все ще залишаються втричі нижчими порівняно з 1990 р., а кількість збиткових підприємств досягає 31,9 % від загальної їх кількості. При цьому за період 2007-2009 рр. прибутки господарств з позитивним рівнем рентабельності збільшилися у 1,5 рази, тоді як обсяги збитків господарств з негативним рівнем рентабельності зросли у 2,9 рази.

Для сільського господарства характерним є коливання обсягів реалізації сільськогосподарської продукції, щорічне зростання витрат на її виробництво та нестабільність цінової ситуації. З метою виявлення залежності між цінами реалізації та параметрами виробництва проведено групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем реалізаційної ціни 1 ц зернових всього, зерна озимої пшениці, насіння соняшнику, цукрових буряків, молока, живої маси великої рогатої худоби (табл. 2).

Таблиця 2. Групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем реалізаційної ціни 1 ц зернових, 2009 рік

Показник	Групи господарств за рівнем ціни реалізації 1 ц зернових, грн	В середньому по сукупності
	І	ІІ	ІІІ	IV	V
	до 60	60,1 - 70	70,1 - 80	80,1 - 100	100,1 і більше
Кількість господарств у групі	76	204	119	62	24	485
Середня ціна реалізації 1 ц, грн	56,0	65,7	73,9	87,6	116,4	77,0
Урожайність, ц/га	22,4	25,4	29,3	30,3	48,0	29,2
У розрахунку на 1 господарство:
зібрана площа, га	808,8	1115,0	1583,7	1773,4	2455,6	1332,5
вироблено, т	1811,7	2835,7	4644,0	5382,2	11797,1	3887,9
реалізовано, т	2014,2	3110,6	5256,8	6043,5	8839,0	4123,8
Виробничі витрати, грн: на 1 га	1544,7	1786,0	2094,5	2544,3	3200,6	2000,0
на 1 ц	69,0	70,2	71,4	83,8	66,6	72,4
Повна собівартість 1 ц, грн	66,5	81,5	82,4	89,2	85,0	82,4
Прибуток (+), збиток (-) від реалізації з розрахунку на:
1 господарство, тис. грн	-210,0	-518,6	-398,9	-97,1	2773,7	-224,1
1 га, грн	-259,7	-465,1	-251,9	-54,7	1129,5	-168,2
1 ц продукції, грн	-11,6	-18,3	-8,6	-1,8	23,5	-5,8
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %	-15,7	-20,2	-9,3	-1,8	36,9	-6,6
Рівень товарності, %	111,2	109,7	113,2	112,3	74,9	106,1
Частка підприємств групи в обсязі реалізованої продукції по сукупності, %	7,7	31,7	31,3	18,7	10,6	100,0

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики Харківської області

Виявлено, що у 2009 р. господарства V групи (24 з 485 підприємств) внаслідок вищого рівня концентрації виробництва та більших масштабів господарської діяльності мали майже вдвічі вищі ціни реалізації 1 ц зернових, ніж господарства І групи. При цьому, виробничі витрати на 1 га зібраної площі зернових культур у господарствах V групи становили 3200,6 грн, а в господарствах I групи 1544,7 грн. Незважаючи на це господарства V групи досягли найнижчої собівартості 1 ц зернових (66,6 грн) і, в результаті, отримали найвищий рівень рентабельності (+ 36,9 %).

Результати групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем реалізаційної ціни основних видів продукції свідчать про те, що господарства, які ведуть великотоварне інтенсивне виробництво можуть запропонувати ринку продукцію вищої якості більшими партіями, що й створює можливості для її реалізації за вищими цінами. Тому для підвищення рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств доцільним є сприяння розвитку спеціалізованих великотоварних господарств, здатних адаптуватися до міжнародних вимог щодо якості сільськогосподарської продукції, забезпечити її виробництво на інтенсивній основі, що позитивно вплине на формування експортного потенціалу галузі.

Для поглибленого аналізу і виявлення особливостей цінової політики нами були обрані сільськогосподарські підприємства різних районів Харківської області та різних форм власності, а саме: державні підприємства ? дослідні господарства Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук - «Кутузівка» Харківського району та «Гонтарівка» Вовчанського району і приватні підприємства - ПСП «Перше Травня» Сахновщинського району та СТОВ «АФ ім. Т. Г. Шевченка» Вовчанського району.

В усіх досліджуваних господарствах, крім ПСП «Перше Травня», за період 2006 - 2009 рр. сільськогосподарське виробництво в цілому було прибутковим, однак виробництво таких видів тваринницької продукції, як ВРХ та свині в живій масі залишилося збитковим. Найвищий рівень рентабельності у господарствах забезпечила стратегічна експортна культура України - соняшник: 153,7 %, 269,5 %, 68,2 % та 56,1 % відповідно в ДП ДГ «Кутузівка», ДП ДГ «Гонтарівка», СТОВ «АФ ім. Т. Г. Шевченка» та ПСП «Перше Травня».

Проведені дослідження не виявили суттєвих відмінностей у веденні господарської діяльності та формуванні цінової політики сільськогосподарських підприємств приватної і державної форм власності. Рівень цін на сільськогосподарську продукцію базових підприємств значною мірою залежить від якості продукції, але не менш впливовим фактором є структура каналів її реалізації. В останні роки максимальні ціни підприємства отримують, реалізуючи продукцію рослинництва за «іншими каналами», а продукцію тваринництва - переробним підприємствам.

В роботі визначено, що підвищенню конкурентоспроможності досліджуваних господарств за ціною сприяють: диверсифікація господарської діяльності, зокрема включення до її складу переробки сільськогосподарської продукції, надання послуг, виробництва несільськогосподарської продукції тощо, а також виробництво нетрадиційної продукції, агроекологічне землеробство. Важливу роль у забезпеченні більш помітного контролю за цінами з боку сільськогосподарських товаровиробників може відігравати збутова кооперація, яка дає змогу її учасникам отримувати додатковий дохід за рахунок економії на транзакціях (передачі права власності) та уникнення втрат від неконкурентної поведінки компаній-посередників.

У третьому розділі - «Удосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств» - обґрунтовано заходи щодо реалізації маркетингових функцій, урахування у ціновій політиці підприємств-виробників сільськогосподарської продукції державної підтримки цін, налагодження цінового моніторингу, а також щодо товарної структури підприємств.

Сільськогосподарські підприємства в сучасних умовах можуть здійснювати формування та реалізацію цінової політики лише на основі маркетингової моделі організації господарської діяльності, яка передбачає оперативний аналіз кон'юнктури ринку, вибір найбільш прийнятного методу ціноутворення, підвищення якості продукції та стимулювання її збуту. У цьому зв'язку для великих підприємств можливе формування відділів маркетингу з урахуванням їх спеціалізації, специфічних особливостей продукції, наявних каналів реалізації, ступеня диференціації цін, масштабів збутової діяльності. Водночас для переважної більшості середніх і дрібних сільськогосподарських підприємств більш доцільним є залучення до виконання маркетингових функцій управлінського персоналу різних структурних підрозділів підприємства, що дасть можливість уникнути надмірних витрат на здійснення маркетингу і водночас забезпечить надходження маркетингової інформації, яка повинна використовуватись в оперативному управлінні.

Запропоновано формувати цінову політику сільськогосподарських підприємств на основі здійснення чотирирівневого економічного аналізу і комплексного врахування факторів впливу на глобальному, національному, галузевому та господарському рівнях (табл. 3).

Як для досліджуваних, так і для всіх сільськогосподарських підприємств проблемою є відсутність достовірної та оперативної інформації щодо ситуації на аграрних ринках. Тому вважаємо за необхідне налагодити систему цінового моніторингу на ринку сільськогосподарської продукції за участі підприємств-виробників, державних органів виконавчої влади, консалтингових агенцій тощо, особливістю якої є чітко визначені повноваження та функції суб'єктів процесу спостереження, проведення оперативного аналізу рівня внутрішніх і зовнішніх цін на сільськогосподарську сировину, агропромислову продукцію та продовольство з доведенням його результатів до виробників і споживачів.

Вивчення практики державного регулювання цін у зарубіжних країнах і в Україні показало необхідність затвердження на законодавчому рівні типового договору між виробниками сільськогосподарської продукції, переробниками і роздрібними торговельними організаціями, в якому має бути передбачена відповідальність за порушення порядку й термінів розрахунків за поставлену продукцію, заборона щодо нав'язування контрагентові будь-яких норм, які не відповідають загальноприйнятим умовам купівлі-продажу, а саме вимог щодо погашення за рахунок сільськогосподарських товаровиробників витрат, пов'язаних із псуванням або втратою продукції, що перейшла у власність торговельних мереж, можливість повернення нереалізованої продукції тощо.

Таблиця 3. Класифікація факторів впливу на цінову політику сільськогосподарських підприємств

Рівень впливу	Фактори впливу	Зміст впливу
I. Господарський (мікрорівень)	- Масштаби господарської діяльності; - рівень концентрації виробництва; - спеціалізація та диверсифікація; - технологія; - вартість виробництва; - якість продукції; - маркетинг; - рівень управління	Формування собівартості продукції; адаптація її властивостей до потреб споживачів; ступінь ринкової влади, обумовлений розмірами власності та контроль за цінами (господарський вплив на ціну)
II. Галузевий (мезорівень)	- Тип конкурентного ринку; - гострота конкуренції; - динаміка попиту й пропозиції; - розвиток ринкової інфраструктури; - розвиток кооперації; - міжгалузева інтеграція; - наявність товарів-аналогів і товарів-субститутів	Економічні взаємини в умовах різних типів конкурентних ринків; зниження рівня товарності продукції в межах вертикальної інтеграції; профіцитність чи дефіцитність субринків; (конкурентний вплив на ціну)
III. Національний (макрорівень)	- Законодавство з питань ціноутворення; - методи державного регулювання цін; - податкова ставка; - регулювання експортно-імпортної діяльності; - кредитна політика; - державне фінансування галузі	Стабілізація цін і цінових пропорцій на продукцію різних галузей; інфляція; вартість ресурсів, зокрема кредитів; співвідношення між дотаціями та податками (регуляторний вплив на ціну)
IV. Глобальний (гігарівень)	- Демографічно-ресурсний світовий баланс; - динаміка світових цін; - дифузія інновацій; - розвиток біотехнологій; - міжнародна співпраця в галузі сільського господарства; - зміна клімату	Загострення продовольчої проблеми, зокрема поширення масштабів голоду; нестача ресурсів, у першу чергу землі та води; зростання чисельності населення; формування міжнародних правил обігу сільськогосподарської сировини (зовнішньоекономічний вплив на ціну)

Джерело: розробка автора

ціновий політика сільськогосподарський підприємство

Сільськогосподарським підприємствам слід ураховувати, що державна політика регулювання цін трансформується у напрямі від забезпечення, як мінімум, простого відтворення в основних галузях сільського господарства за допомогою запровадження цін підтримки до мінімізації використання методів підтримки доходів товаровиробників, пов'язаних з обсягом виробництва продукції і збільшення питомої ваги так званих «непов'язаних» методів спрямованих, зокрема, на підтримку попиту.

Порядок формування цін на сільськогосподарську продукцію в межах цінової політики підприємств повинен включати не тільки етапи визначення цілей і розробки відповідної цінової стратегії, а й етап аналізу взаємозв'язків між встановленою ціною та результатами господарської діяльності і її коригування (встановлення цінових знижок або націнок залежно від різних факторів: коливання економічного циклу, стану сукупного попиту і пропозиції, інфляції, рівня державного протекціонізму, зміни валютних курсів тощо) (рис. 1).

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Порядок формування цін на сільськогосподарську продукцію

Важливим напрямом удосконалення цінової політики та розробки цінової стратегії підприємств є економіко-математичне моделювання, використання якого дає можливість оптимізувати діяльність сільськогосподарських підприємств на основі прогнозу розвитку аграрного ринку.

З метою визначення впливу факторів на ціну основних видів сільськогосподарської продукції в господарствах Харківській області за період 2006-2009 рр. на основі факторного аналізу були розроблені статистичні моделі. Для найбільш об'єктивного аналізу основних економічних показників ці моделі було побудовано на ідеї, так званого, ефекту насиченості або поступового гальмування зростання результативних показників при рівномірній зміні факторних величин. Для підвищення достовірності виявлення тісноти зв'язку між показником, що ідентифікується як залежний (Y), та модифікованими сполученнями незалежних чинників (zj) проводилося таке перетворення аргументів, як центрування. Нами пропонується нормована і центрована повна квадратична модель, яка має вигляд:

, (1)

де Y - величина одного із основних економічних показників діяльності сільськогосподарських підприємств (ціна);

? вільний член моделі;

аі, bi, cij ? коефіцієнти моделі;

? відцентровані дані.

Одержані результати свідчать про те, що найбільш вагомими і притаманними кожній статистичній моделі факторами впливу на рівень цін реалізації сільськогосподарської продукції є: для продукції рослинництва ? кон'юнктура ринку, для тваринницької продукції ? кон'юнктура ринку та державна підтримка.

Динаміка кон'юнктуроутворюючих чинників суттєво впливає на рівень беззбитковості сільськогосподарського виробництва, про що свідчать наші розрахунки. Оптимізація товарної структури одного з базових досліджуваних підприємств (ДП ДГ «Кутузівка») з урахуванням рівня беззбитковості окремих видів сільськогосподарської продукції дасть змогу отримати додатковий прибуток у розмірі 91,4 тис. грн.

Крім того, доцільним є приєднання господарств до проекту аграрного бенчмаркінгу в Україні, що забезпечить можливість збагатитися новими ідеями, обмінятися господарським досвідом, знайти відповідь на питання, як функціонують типові та кращі системи виробництва у певних галузях світового сільського господарства, визначити сильні й слабкі сторони, конкурентоспроможність окремих технологій виробництва та господарювання у міжнародному порівнянні, перспективи аграрного розвитку у глобальному аспекті.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляються у розробці науково обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку. Результати дослідження дають змогу сформулювати ряд висновків і рекомендацій.

1. Конкурентна структура аграрного та суміжних з ним ринків обумовлює формування відносин між підприємствами сфери АПК, які з економічного погляду є найменш вигідними для сільськогосподарських товаровиробників. Оскільки нерозвиненість ринкової інфраструктури є додатковим чинником переміщення ринкової влади до переробних, посередницьких і постачальницьких підприємств АПК, це унеможливлює прозорість здійснення обмінних операцій в аграрній сфері економіки. Нееквівалентність економічних відносин між підприємствами АПК разом із іншими чинниками стала причиною того, що у 2009 р. в Україні 30,9 % сільськогосподарських підприємств були збитковими.

Вдосконалення економічних відносин між виробниками сільськогосподарської продукції, переробниками і торговельними організаціями мають ґрунтуватися на врахуванні переваг від спільної координації дій (кооперації) і домінуючої ролі держави в процесі розподілу та перерозподілу економічних благ.

Для цього доцільно законодавчо закріпити типові договори на укладання угод між контрагентами з чітко визначеними умовами співпраці, що дозволить суттєво поліпшити транспарентність обмінних операцій і розподілу кінцевого прибутку.

2. Характер економічних відносин, які складаються на конкурентних ринках різних типів, залишає сільськогосподарським підприємствам можливість впливати на рівень цін, в зв'язку із цим варто використовувати різні методи ціноутворення (з орієнтацією на витрати, попит або конкуренцію). Вважаємо, що основними принципами ціноутворення при цьому мають бути науковість, цільова спрямованість, безперервність процесу ціноутворення й контролю за дотриманням рівня цін. Їх перелік, з методологічного погляду, необхідно доповнити принципами пропорційності і відповідності, дотримання яких дозволить стабілізувати цінові пропорції на різні види сільськогосподарської продукції та підвищити рівень узгодженості між процесом ціноутворення і динамікою основоположних цінових детермінант: собівартості, корисності товару, попиту і пропозиції.

3. Результати аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області підтверджують припущення про те, що навіть в умовах конкурентного ринку, характеристики якого максимально наближені до особливостей ринку досконалої конкуренції, сільськогосподарські товаровиробники, за певних умов, можуть суттєво впливати на рівень цін реалізації.

Можливість контролю за цінами, насамперед, обумовлюється масштабами та рівнем концентрації виробництва. Так, групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем реалізаційних цін на основні види продукції показало, що найвищі ціни реалізації мають підприємства з найбільшим розміром земельних угідь і вкладеннями на 1 га ріллі. Зокрема, середня ціна реалізації зернових у 2009 р. для підприємств І групи (середня зібрана площа - 808,8 га; середні виробничі витрати на 1 га - 1544,7 грн) дорівнювала 56,0 грн, тоді як для підприємств V групи (середня зібрана площа - 2455,6 га; середні виробничі витрати на 1 га - 3200,6 грн) вона становила 116,4 грн. Аналогічна ситуація складається при реалізації 1 ц живої маси великої рогатої худоби (1152,3 грн у V групі проти 560,0 грн у І групі) і молока (226,1 грн/ц у V групі проти 114,7 грн/ц у І групі).

4. Виходячи з того, що для аграрного ринку характерною є атомістична будова (велика кількість різних за розміром і організаційно-правовою формою підприємств пропонує стандартизовану, малодиференційовану та значно диференційовану за якісними показниками продукцію), нагальною є потреба у постійному відслідковуванні ринкової ситуації, якій притаманна суттєва мінливість. Виходячи з цього, доцільною є переорієнтація виробничо-збутової моделі організації господарської діяльності на маркетингову. Запропоновані організаційно-функціональні засади маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств ґрунтуються на врахуванні їхніх умов господарювання, спеціалізації, особливостей продукції, специфіки каналів реалізації та можливості включення маркетингових функцій до посадових обов'язків управлінського персоналу різних структурних підрозділів підприємства. Лише завдяки зміні структури реалізації продукції за різними каналами господарства Інституту тваринництва НААН України могли б додатково отримати 483,7 тис. грн прибутку, а СТОВ «АФ ім. Т. Г. Шевченка» та ПСП «Перше Травня» - 178,5 тис. грн.

5. Відсутність в Україні системи відслідковування ринкових цін породжує невизначеність щодо їх динаміки і прагнення ринкових суб'єктів до швидкого звільнення від товарних запасів через побоювання зниження ціни. Унаслідок того, що господарські рішення приймаються товаровиробниками автономно, а їх економічні інтереси є ідентичними і формують однакові наміри, це викликає суттєве зростання пропозиції сільськогосподарської продукції в моменти її збирання і, внаслідок цього, обвальне зниження ціни. Запропоновані інституційні засади цінового моніторингу на ринку сільськогосподарської продукції за участі підприємств-виробників, державних органів виконавчої влади, консалтингових агенцій тощо покликані унеможливити надмірне коливання рівня цін.

6. Аналіз цінової кон'юнктури має здійснюватися на основі дотримання принципу ієрархічності, що дозволяє врахувати динаміку змін цін на глобальному, національному, галузевому та господарському рівнях. У межах запропонованого підходу доцільно використовувати такі інструменти аналізу як аграрний бенчмаркінг, факторний аналіз, аналіз динамічних рядів, визначення цінової еластичності попиту.

7. Представлення процесу ціноутворення у вигляді виконання ланцюга послідовних операцій дало змогу розробити пропозиції щодо забезпечення структурної впорядкованості формування цін на сільськогосподарську продукцію на основі встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ціною та динамікою кон'юнктуроутворюючих чинників, що забезпечує можливість оперативного коригування рівня цін: знижки ціни або використання націнки залежно від чинників внутрішнього та зовнішнього ринків (економічного циклу, сукупного попиту й пропозиції, рівня інфляції та державного протекціонізму, сезонності, курсу валют тощо).

8. Формування економічної самостійності сільськогосподарських підприємств на основі приватної власності сприяло розширенню меж їх самостійності щодо прийняття господарських рішень, у тому числі й стосовно ціни, що дозволило ввести в науковий обіг категорію «цінова політика підприємства», соціально-економічна сутність якої полягає не лише у спрямованості на максимізацію прибутку та розширення ринку збуту продукції, а й у забезпеченні розширеного відтворення та досягненні соціального ефекту.

9. Вивчення досвіду зарубіжних країн і вітчизняної практики господарювання свідчить про зростання ролі держави в регулюванні аграрних відносин, що вказує на необхідність урахування сільськогосподарськими підприємствами під час формування цінової політики можливості бюджетної підтримки сільськогосподарських цін. При цьому слід враховувати, що державна цінова політика в європейських та інших економічно розвинутих країнах еволюціонує в напрямі від підтримки простого відтворення виробництва сільськогосподарської продукції шляхом запровадження заставних цін до використання не пов'язаних з обсягами виробництва методів підтримки доходів аграрних товаровиробників, зокрема здійснення прямих виплат із державного бюджету, якщо доходи фермерів не досягають установленого критичного рівня.

10. Розрахунок беззбиткового обсягу виробництва основних видів сільськогосподарської продукції для базових господарств, а також визначення зон їхньої економічної безпеки може бути використаний для планування товарної структури підприємства та оптимізації виробництва. За досліджуваний період найбільш проблемними видами продукції, з погляду формування маржинального доходу, були зерно озимої пшениці та молоко, зона економічної безпеки яких відповідно визначалася такими параметрами: 14,6 і - 69,6 %. У найбільш скрутному становищі, яке можна визначити економічно небезпечним, опинилося ПСП «Перше Травня» (економічна безпека у 2009 р. - -60,7 %, у той час як у попередньому році цей показник був 142,9 %). Ці обставини були враховані при оптимізації структури виробництва продукції рослинництва в ДП ДГ «Кутузівка» ІТ НААН України, завдяки чому за проектом дещо скоротилися площі озимої пшениці, ячменю та соняшнику, маржинальний дохід по яких зменшується, натомість заплановано виробництво картоплі та ріпаку (продукція із зростаючим маржинальним доходом), що дозволить додатково отримати 91,4 тис. грн прибутку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шевченко С. В. Формування нормативних витрат та механізму ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції / С. В. Шевченко // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Серія «Економічні науки». Вип. 53. - Харків : ХНТУСГ, 2007. - С. 324 - 328.

2. Шевченко С. В. Особливості формування цін на ринку овочевої продукції / С. В. Шевченко // Вісн. Харк. нац. аграр. ун-ту. Серія «Економіка АПК і природокористування». ? № 1. - Харків : ХНАУ, 2007. - С. 255 - 259.

3. Шевченко С. В. Специфіка ціноутворення в сільському господарстві / С. В. Шевченко // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Серія «Економічні науки». ? Вип. 66. - Харків : ХНТУСГ, 2007. - С. 341 - 346.

4. Шевченко С. В. Методи ціноутворення в ринкових умовах господарювання / С. В. Шевченко // Вісн. Харк. нац. аграр. ун-ту. Серія «Економіка АПК і природокористування». ? № 8. - Харків : ХНАУ, 2007. - С. 267 - 271.

5. Шевченко С. В. Формування цін на рослинницьку продукцію в Харківській області / С. В. Шевченко // Наук. виробн журн. «Держава та регіони» : Серія «Економіка та підприємництво». ? №3. - 2008. - С. 260. - 265.

6. Пасемко Г. П. Еволюція теоретичних концепцій ціноутворення в економічній науці / Г. П. Пасемко, С. В. Шевченко // Наук. теорет. журн. Хмельницького екон. ун-ту «Наука й економіка». - Вип. 3 (15). - Т. 1. - 2009. - С. 201 - 206. (особистий внесок - систематизація теоретичних концепцій ціноутворення в економічній науці).

7. Шевченко С. В. Особливості механізму державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію в зарубіжних країнах / С. В. Шевченко // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту. Серія «Економіка та менеджмент». - Вип. 5 (36). - Суми : 2009. - С. 59 - 64.

8. Шевченко С. В. Аграрний маркетинг як інструмент вдосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств / С. В. Шевченко // Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - № 10. - Мелітополь : Мелітопольська типографія «Люкс», 2010. - С. 416 - 422.

9. Пасемко Г. П. Методика побудови статистичної моделі економічної діяльності сільськогосподарських підприємств / Г. П. Пасемко, В. П. Філатов, С. В. Шевченко // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Серія «Економічні науки». ? Вип. 104. - Харків: ХНТУСГ, 2010. - С. 277 - 282. (особистий внесок - обґрунтування вибору статистичної моделі щодо визначення впливу факторів на ціну сільськогосподарської продукції).

10. Шевченко С. В. Ценообразование на продукцию агропромышленного комплекса в условиях рыночной экономики / С. В. Шевченко // Материалы конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения». ХII междунар. науч.-произв. конф. (19 - 23 мая) - Белгород : БГСХА, 2008. ? С. 359.

11. Шевченко С. В. Аграрный маркетинг - важный фактор успешного функционирования сельскохозяйственных предприятий / С. В. Шевченко // Материалы конф. «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения». ХIIІ междунар. науч.-произв. конф. (19 - 22 мая) - Белгород : БГСХА, 2009. - С. 310.

12. Шевченко С. В. Диспаритет цін: його сутність, причини виникнення та наслідки / С. В. Шевченко // Матеріали між нар. наук.-практ. конф. (8 - 9 жовтня) «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора». - Харків : ХНАУ, 2009. - С. 358 - 360.

13. Шевченко С. В. Экономический механизм ценообразования в сельскохозяйственных предприятиях / С. В. Шевченко // Материалы конф. «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения». ХIV междунар. науч.-произв. конф. (17 - 20 мая) - Белгород : БГСХА, 2010. - С. 66.

Анотація

Шевченко С. В. Цінова політика сільськогосподарських підприємств в умовах ринку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Полтавська державна аграрна академія, м. Полтава, 2011.

У дисертації досліджено теоретичні основи та практичні аспекти формування цінової політики сільськогосподарськими підприємствами, обґрунтовано пропозиції щодо її удосконалення в умовах ринку.

Досліджено еволюцію теорії ціни та ціноутворення, визначено теоретико-методичні основи ціноутворення та виявлено його особливості в сільському господарстві. Проаналізовано тенденції розвитку сільського господарства України в сучасних умовах та визначено вплив ціноутворення на прибутковість виробництва сільськогосподарської продукції. Визначено особливості формування цінової політики в сільськогосподарських підприємствах Харківської області різних форм власності. Запропоновано шляхи вдосконалення господарських зв'язків між підприємствами різних сфер АПК щодо ціноутворення. Доведено, що формування цінової політики сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах повинно здійснюватись на основі комплексного врахування факторів на глобальному, національному, галузевому та господарському рівнях. Обґрунтовано напрямки вдосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств, в тому числі з урахуванням державної підтримки цін, концентрації, інтенсифікації та диверсифікації виробництва.

Ключові слова: ціна, ціноутворення, цінова політика, сільськогосподарське підприємство, аграрний маркетинг, ефективність, державне регулювання цін, ринок.

Аннотация

Шевченко С. В. Ценовая политика сельскохозяйственных предприятий в условиях рынка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Полтавская государственная аграрная академия, г. Полтава, 2011.

В диссертации исследованы теоретические основы и практические аспекты формирования ценовой политики сельскохозяйственными предприятиями, обоснованы предложения по ее усовершенствованию в условиях рынка.

Исследована эволюция теории цены и ценообразования, определены теоретико-методические основы ценообразования и выявлены его особенности в сельском хозяйстве. Проанализированы тенденции развития сельского хозяйства Украины в современных условиях и определено влияние ценообразования на прибыльность производства сельскохозяйственной продукции. Доказано, что современное развитие аграрного сектора характеризуется низким уровнем цен на сельскохозяйственную продукцию, что способствует формированию низкоконкурентного, антивоспроизводительного типа производства в отрасли. Недостаточная развитость рыночной среды и аграрной инфраструктуры приводит к тому, что львиная доля сельскохозяйственной продукции реализуется без учета эффекта наивысшей точки спроса, в условиях значительного перепада цен на продукцию в течение года (смежных лет), в том числе по разным каналам реализации, что, в окончательном итоге, приводит к убыточности аграрного производства.

...