Підвищення економічної ефективності виробництва ячменю на основі залучення інвестицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 332.155:633.16:330.322

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підвищення економічної ефективності виробництва ячменю на основі залучення інвестицій

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Савіцька Світлана Іванівна

Дніпропетровськ 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед галузей рослинництва в Україні найважливішою є зернове господарство. Виробництво зерна посідає одне з головних місць у розвитку сільського господарства забезпечуючи населення хлібом і хлібобулочними виробами, слугує сировинною базою для виробництва продовольчих товарів, кормів для потреб тваринництва, дає грошові надходження до бюджету за рахунок експортних поставок.

Ячмінь є другою, після пшениці, за поширенням зерновою культурою, яку вирощують на території України. Він займає важливе місце як цінна продовольча, кормова і технічна культура. Україна входить до п'ятірки найбільших виробників ячменю і утримує лідерство у світі по експорту даної культури.

Тому проблема підвищення стабільності і ефективності виробництва ячменю належної якості є однією з важливих в агропромисловому комплексі. Матеріально-технічне забезпечення виробництва зерна, зокрема ячменю, не відповідає потребам галузі. Відсутність у сільськогосподарських підприємств достатніх коштів стримує придбання техніки нового покоління, використання якісного посадкового матеріалу, внесення достатньої кількості мінеральних і органічних добрив, обмежує застосування інших матеріально-технічних ресурсів. Держава не відіграє стимулюючої ролі щодо виробництва зернових культур. За даних умов для відновлення матеріально-ресурсного потенціалу галузі є залучення значних внутрішніх і іноземних інвестиційних ресурсів в основний капітал для забезпечення розвитку конкурентоспроможного виробництва зерна.

Наукові розробки по вивченню проблем економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є предметом уваги багатьох дослідників в Україні і за її межами. Вона знайшла відображення в наукових працях вчених-економістів, як В.Г. Андрійчук, О.А. Біттер, В.Р. Боєв, М.Г.Лобас, І.І. Лотоцький, В.І. Мацибора, М.Й. Малік, Є.С. Оглобліна, В.А. Павчак, Л.М. Пархоменко, С.Ф. Покропивний, М.М. Рудий, та ін. Організації і розвитку аграрного ринку в тому числі ринку зерна присвячені роботи таких дослідників І.О. Банєва, В.М. Ганганов, Т.В. Демченко, К.А. Лебедєв, В.В. Лихочвір, М.О.Лишенко, Ю.Я. Лузан, Л.Ю. Мельник, П.Т. Саблук, Л.М. Худолій, О.В. Шебаніна та ін. Стосовно розвитку ячмінництва значний вклад внесли В.А. Кононюк, В.В.Томчук С.М. Чмирь, та ін. Проблемам розвитку інвестування та інвестиційної привабливості в сільському господарстві в сучасних умовах присвячені наукові праці таких вчених-економістів: О.М. Борсук І.І. Вініченко, К.Б. Волощук, Ю.В. Герасименко, Н.В. Денисова, А.О. Епіфанов, С.О. Єрмаков, А.В. Ключник, С.А. Крекотун, О.В. Носова, О.В. Ульянченко, Н.О. Шевченко, та інші.

Проте, важливі питання щодо підвищення економічної ефективності виробництва, реалізації і переробки ячменю, його конкурентоспроможності на регіональному рівні та залучення інвестицій у впровадження досягнень науково-технічного прогресу шляхом створення інвестиційно-привабливого середовища для вирощування даної культури не розкриті. Все це вимагає комплексного підходу до вивчення проблеми і зумовлює високу актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які склали основу дисертаційної роботи, передбачені науково-технічною програмою Подільського державного аграрно-технічного університету, затвердженою Міністерством аграрної політики України № д.р. 0110u005064 «Розробка заходів з підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого та трудового потенціалу, фінансових, кредитних, інвестиційних та інформаційних ресурсів, запровадження ефективного менеджменту, застосування передових досягнень в обліку і аудиті»

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних основ та шляхів підвищення економічної ефективності виробництва ячменю на основі інвестиційно-інноваційної діяльності.

До поставленої мети визначені наступні завдання:

- узагальнити розроблені вітчизняними і іноземними вченими-економістами наукові основи сутності і критеріїв оцінки економічної ефективності;

- дослідити економічний зміст поняття «інвестиції», уточнити і доповнити їх класифікацію;

- визначити складові інвестиційної привабливості сільського господарства;

- дослідити сучасний стан та обґрунтувати перспективи виробництва ячменю у сільськогосподарських підприємствах області;

- визначити рівень та джерела залучення інвестицій у сільське господарство та виробництво ячменю;

- обґрунтувати необхідність залучення інвестицій у виробництво ячменю та будівництво елеваторів;

- визначити межу беззбитковості та економічну ефективність капітальних вкладень у виробництво ячменю;

- розробити економіко-математичну модель для визначення оптимальної структури посівних площ та обсягів виробництва ячменю;

- здійснити оцінку інвестиційної привабливості виробництва ячменю Хмельницької області в розрізі районів.

Об'єктом дослідження є система виробничих відносин та процеси залучення інвестицій у виробництво ячменю з дослідженням окремих питань на рівні області, районів, сільськогосподарських підприємств, елеваторів, пивоварних і солодових заводів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні аспекти економічної ефективності виробництва ячменю та шляхи її підвищення за допомогою залучення інвестицій у виробництво ячменю.

Методи дослідження. Під час наукового дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний і діалектичний (для теоретичного узагальнення та формулювання висновків); монографічний та статистичний (при проведенні аналізу сучасного стану виробництва ячменю та інвестування сільськогосподарських підприємствах); наукового узагальнення (при уточненні суті ефективності виробництва та інвестицій); історичний (при визначенні основних історичних етапів методики оцінки ефективності виробництва та ефективності інвестицій); розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств); емпіричний (спостереження сучасного стану виробництва ячменю і порівняння з показниками передових регіонів); метод кореляційно-регресійного аналізу (визначено вплив окремих факторів на урожайність ячменю); метод екстраполяції ряду динаміки (прогнозовано показники урожайності ячменю); маркетинговий (при дослідженні каналів збуту ячменю сільськогосподарськими підприємствами); графічний (для відображення межі беззбитковості виробництва ячменю); економіко-математичного моделювання (при розробці моделі оптимальної структури посівної площі ячменю в регіоні та залучення коштів у виробництво ячменю); SWOT- аналіз (при визначенні слабких та сильних сторін, загроз та можливостей інвестиційної привабливості виробництва ячменю регіону); PEST - аналіз (при визначенні політичних, економічних, соціальних та технологічних ризиків, які впливають на привабливість сільського господарства).

Інформаційною базою дослідження слугували: матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, Головного управління статистики у Хмельницькій області, нормативно-правові акти, річні звіти та дані первинного обліку підприємств, що займаються виробництвом, переробкою і зберіганням ячменю, матеріали науково-практичних конференцій, літературні джерела, інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet, особисті обстеження та спостереження.

Наукова новизна отриманих результатів.

вперше:

- визначено особливості розвитку та обґрунтовано перспективи виробництва ячменю в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області, що сприятиме залученню інвестицій, інноваційному розвитку та підвищення конкурентоспроможності галузі;

- здійснено рейтингову оцінку рівня інвестиційної привабливості виробництва ячменю на рівні області в розрізі районів за допомогою основних економічних показників виробництва ячменю з врахуванням еколого-агрохімічної оцінки ріллі;

удосконалено:

- класифікацію інвестицій, яка доповнена такою класифікаційною ознакою: рівень інвестиційної привабливості об'єкта інвестування (високий, середній, низький, не привабливий);

- вимоги щодо якості зерна ячменю в нормативно-правовому акті ДСТУ «Ячмінь. Технічні умови» до світових стандартів;

набуло подальшого розвитку:

- модель оптимізації структури посівних площ ячменю, розмір яких залежить від подальшого його використання, враховуючи потреби в культурі;

- підходи щодо визначення інвестиційної привабливості виробництва ячменю із застосуванням PEST-аналізу і SWOT-аналізу;

- доведено необхідність застосування інноваційних технологій для підвищення економічної ефективності виробництва ячменю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання отриманих результатів досліджень органами державного управління при розробці комплексних регіональних і загальнодержавних програм розвитку галузі як у Хмельницькій області, так і в країні в цілому, та в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням ячменю.

Практичне використання результатів дисертаційного дослідження дасть змогу товаровиробникам та інвесторам отримати необхідну інформацію інвестиційної привабливості та напрямків підвищення ефективності виробництва ячменю в розрізі районів Хмельницької області.

Конкретні пропозиції автора щодо оптимізації площ посіву та беззбитковості виробництва ячменю сприятиме нарощуванню обсягів виробництва, економії витрат та підвищення ефективності виробництва ячменю. Одержанні результати знайшли застосування та використовуються у практичній діяльності ТОВ «Оболонь Агро» Чемеровецького району Хмельницької області (довідка № 307 від 11.04.2011р.)

Головне управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації розглянуло і схвалило результати наукового дослідження, які використовуються в практиці управлінської та виробничої діяльності стосовно формування ринку та обґрунтування перспектив розвитку, техніко-технологічного регулювання, стандартизації, формування інвестиційно-привабливого середовища та інноваційного розвитку виробництва ячменю (довідка № 03-01/315 від 30.03.2011р.) Результати наукового дослідження щодо прогнозних параметрів та інноваційних технологій виробництва ячменю враховуються при плануванні розвитку сільського господарства Хмельницької області.

Наукові рекомендації з обґрунтування розмірів посівної площі, обсягів виробництва, оптимального використання потужності сертифікованих елеваторів враховуються при плануванні розвитку сільського господарства Старокостянтинівського району (довідка № 280 від 06.04.2011р.) та Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (довідка № 310/01-09 від 18.04.2011р.)

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при викладанні дисципліни «Економіка підприємств», «Економіка праці та соціально-трудових відносин», «Економіка і підприємництво» (довідка № 61-08-197 від 15.04.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною розробкою. Основні результати дослідження, викладені в роботі, отримані автором самостійно. Вперше проведено комплексне дослідження розвитку, формування і функціонування ринку ячменю Хмельницької області. Пропозиції автора, які обґрунтовано і викладено в роботі спрямовані на підвищення економічної ефективності виробництва ячменю на основі залучених інвестиційних ресурсів та підвищення інвестиційної привабливості даної галузі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора», яка присвячена 80-річчю заснування економічного факультету (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2009р.); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України» (м. Полтава, ПДАА, 2010р.); на І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницький, ХНУ, 2010р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, ТДАУ, 2010р.); на Міжнародній науково-практичній конференції, яка присвячена 20-річчю створення економічного факультету «Організаційно-економічні аспекти забезпечення економічного зростання аграрного виробництва» (м. Біла Церква, БНАУ, 2010р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць у фахових виданнях, загальним обсягом 3,9 умовних друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основна частина роботи викладена на 176 сторінках комп'ютерного тексту, містить 50 таблиць, 19 рисунків, (із них розміщені на окремих сторінках 7 таблиць та 4 рисунки) та 47 додатків. Список використаних джерел нараховує 198 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначена мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, викладено основні положення і практична значимість дисертації, наведена інформація про апробацію одержаних результатів та висвітлено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи ефективності виробництва ячменю на основі активізації інвестиційної діяльності» досліджено теоретичну сутність поняття «ефективність виробництва» та «інвестиції», визначена методика інвестиційної привабливості сільського господарства та виробництва ячменю та методичні підходи до вивчення економічної ефективності виробництва ячменю та інвестиційної діяльності.

У світовій та вітчизняній економічній літературі існує багато поглядів та думок стосовно суті ефективності виробництва продукції сільського господарства, яка відображає широкий комплекс умов функціонування продуктивних сил та виробничих відносин, в сукупності забезпечуючих процес розширеного відтворення. Розглянувши різні точки зору, ми вважаємо, що ефективність виробництва ячменю полягає в максимальному виході високоякісного товарного насіння з кожного гектару посіву при мінімальних затратах трудових, матеріальних, фінансових ресурсів з метою задоволення споживчого попиту, отримання найбільш можливої маси прибутку.

Враховуючи особливість сільськогосподарського виробництва критерій ефективності слід формулювати як збільшення обсягів і підвищення якості необхідної суспільству сільськогосподарської продукції, одержаної з одиниці виробничої площі при мінімальних затратах на одиницю продукції і поліпшенні використання ресурсів.

У процесі вивчення різних поглядів щодо визначення сутності інвестицій, як економічної категорії, розглянуто значну їх кількість, які доповнюють або заперечують одна одну. Так як ми розглядаємо процес інвестування сільського господарства, зокрема у виробництво ячменю, тому вважаємо що інвестиції - це майнові та інтелектуальні цінності та кошти на придбання, оновлення і реконструкцію матеріально-технічних ресурсів, впровадження результатів науково-технічного прогресу, зміна оборотних активів з метою виробництва якісної конкурентоздатної продукції.

В процесі дослідження систематизовано основні класифікаційні ознаки категорії «інвестиції». Оскільки залучення інвестицій є багатогранним економічним процесом, який вимагає отримання необхідної інформації щодо об'єкта інвестування, а класифікація інвестицій повинна відображати найістотніші їх ознаки, то до основних загальновідомих ознак класифікації інвестицій ми пропонуємо доповнити критерієм за рівнем інвестиційної привабливості у об'єкт інвестування - високий, середній, низький та непривабливий.

Основними джерелами фінансування інвестицій в сільськогосподарські підприємства, в тому числі у виробництво ячменю є власні фінансові ресурси, централізовані, залучені, позичені та безкоштовно отримані фінансові ресурси.

Нами встановлено основні показники визначення ефективності виробництва, інвестиційної діяльності та визначення інвестиційної привабливості сільського господарства, зокрема виробництва ячменю.

У другому розділі «Сучасний стан виробництва ячменю в умовах обмеженого інвестування» досліджено сучасний стан та особливості виробництва ячменю у сільськогосподарських підприємствах; проаналізовано рівень та джерела залучення інвестицій в сільське господарство та у виробництво ячменю; визначена ефективність виробництва ячменю та економічна ефективність капітальних вкладень у ячмінництво.

В Україні у виробництві зерна ячмінь займає досить важливе місце як продовольча, кормова та технічна культура. Зерно ячменю характеризується високими поживними якостями і використовується як енергетичний концентрований корм для усіх видів сільськогосподарських тварин, особливо для беконної відгодівлі свиней. Із зерна скловидного дворядного ячменю виробляють ячну та перлову крупу, борошно ячменю використовують як домішку до пшеничного або житнього борошна при випіканні хліба. Ячмінь - основний вид сировини для пивоварної промисловості.

Ячмінь у структурі посівних площ і обсягах валових зборів Хмельниччини посідає друге місце після пшениці. З 1990 р. почала збільшуватись посівна площа ячменю і до 2009 року зросла на 25%. Тобто, частка посівів у зерновій групі зросла з 18% у 1990 р. до 30,5% у 2009 р. Нарощування обсягів виробництва ячменю обумовлений збільшенням посівних площ і зниженням врожайності культури, що свідчить про екстенсивний шлях розвитку галузі. Зазначимо, що за аналізований період урожайність ячменю, як озимого так і ярого, дуже коливається. У середньому по Хмельниччині мінімальний рівень (18,5 ц\га) зафіксований у 2003 р., максимальний (33,8 ц/га) - у 1992-му. Розмах варіації становить 15,3 ц/га.

Проведене групування сільськогосподарських підприємств Хмельницької області за розмірами урожайності ярого ячменю в 2009 році показує, що найвища концентрація посівів ячменю ярого спостерігалася в групах господарств з рівнем урожайності до 30 ц/га. 137 господарств на зібраній площі 5,8 тис. га отримали дуже поганий врожай - до 10 ц/га. (табл.1) Основними виробниками ячменю є сільськогосподарські підприємства, на долю яких у 2009 році припадало 79,1% валового збору зерна, в тому числі недержавні сільськогосподарські підприємства - 77,9 %. Близько 20,9 % виробництва ячменю зосереджено у господарствах населення.

Таблиця 1. Групування сільськогосподарських підприємств Хмельницької області за розмірами урожайності ярого ячменю (2009р.)

Аналіз просування продукції до споживачів показує, що зменшується обсяг зерна ячменю, що реалізується заготівельними організаціями. Організовані закупки ячменю здійснюються переважно посередницькими структурами, які по суті і приховують бартерний характер операцій, оскільки сільськогосподарські підприємства в більшості своїй залишаються якщо не збитковими, то такими, що не мають обігових коштів на поточне фінансування, закупівлі матеріально-технічних засобів тощо.

Останніми роками підвищилася увага до пивоварного зерна ячменю. Про те посівні площі на території України незначні. Відповідно і валовий збір у структурі загального збору ячменю складає 12%. Досліджено, що за період 2008-2010 рр. Хмельницька область стала лідером по вирощуванню пивоварного ячменю. Тому, на нашу думку, в перспективі необхідно зосередити увагу на вирощуванні ячменю пивоварних сортів, аби забезпечити виробників пивної промисловості своєю якісною сировиною. У такому випадку будуть задоволені і сільськогосподарські виробники, тому що будуть мати гарантований збут своєї продукції і не погані прибутки, оскільки пивоварний ячмінь реалізується по вищій ціні ніж фуражний, і переробні підприємства, яким не прийдеться закупляти імпортну сировину.

Між товаровиробниками і переробними підприємствами зернової сировини існують підприємства, які надають послуги по заготівлі, зберіганні, осушці і очистці зерна. До таких підприємств відносяться елеватори, хлібоприймальні підприємства, комбінати хлібопродуктів. В Україні є сертифіковані елеватори потужністю 27 млн. т. У них, зважаючи на технічний стан, реально можна розмістити 20 млн. т. За оцінками експертів, орієнтовна потреба щодо елеваторів становить принаймні ще 20 млн. Тобто, можна сказати, що на сьогодні Україна забезпечена на половину елеваторами і зерносховищами.

У зв'язку з ринковими перебудовами на український зерновий ринок прийшли іноземні інвестори - потужні зернотрейдери і почали створювати нові структури типу холдінгів, аграрно-фінансові об'єднання. Саме вони і починають будівництво потужностей для зберігання зерна. Про те, зернотрейдер більше зацікавлений в тому, щоб на своєму елеваторі зберігати власне зерно, куплене у селян у серпні за низькими цінами, аніж тримати його там до січня і вже тоді купувати. Тому для сільськогосподарських товаровиробників відсутність місця зберігання урожаю головна причина, через яку він змушений реалізувати зерно «з поля».

Цінною та незамінною сировиною являється ячмінь для виробництва високоякісного пива. За результатами 2008 року, споживання пива в Україні складає близько 15 л на душу населення (у 2006 р. - 18 л) з них 10 л. припадає на міське населення і 5л. на сільське.

За радянських часів у Хмельницькій області виробляли в середньому 2,3 млн. дал на рік пінистого напою, а за минулий рік вироблено 1,5 млн. дал пива, тоді як проектна потужність тільки одного Хмельницького обласного пивзавода складає 1,6 млн. дал пива. На зниження виробництва пива вплинуло також зменшення надходження на підприємства пивоварного ячменю. Не дивлячись на те, що за підсумками минулих років Україна займає 5-е місце у світі за виробництвом ячменю, та достатні обсяги урожаю, пивовари все ж таки змушені імпортувати зерно або готовий солод (з Німеччини та Словакії) чи солодові екстракти (з Фінляндії). Причина як завжди банальна -- недотримання агро технологій призводить до того, що замість продовольчого зерна ми отримуємо фуражне. Потреба в солоді на українському ринку пива оцінюється приблизно в 456 тис. тонн. В Україні здатні вирощувати і збирати високі врожаї саме пивоварного ячменю. Лише потрібно великі інвестиції, які допоможуть стати їй не тільки одним із найбільших експортерів фуражного, а й пивоварного ячменю.

Обсяги інвестицій в основний капітал Хмельниччини почали з 2001 року повільно зростати, але сільськогосподарські підприємства продовжують недостатньо інвестуватись з боку держави. Про це свідчить той факт, що катастрофічно скоротилося будівництво нових приміщень для збереження зерна (у 9,8 рази). Практично повністю припинено введення в дію силосних та сінажних споруд, складів механізованих для зберігання мінеральних добрив, отрутохімікатів, мікробіологічних засобів. У 2009 році ситуація погіршилася катастрофічно, введено в дію лише зерносховища 0,2 тис. т одночасного зберігання.

Скоротилися площі під які вносились мінеральні і органічні добрива. Якщо у 1990 році на 1 га посівної площі припадало мінеральних добрив 141 і 164 кг поживної речовини по Україні і Хмельницькій області, то у 2009 році відповідно 48 і 76 кг. Що стосується органічних добрив, то у 1990 р. на 1 га посіву вносилося 8,6 і 11,2 т по Україні і Хмельницькій області. У 2009 році даний показник знизився в 14 разів.

Зменшення числа сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах України, в тому числі Хмельницької області, призвело до нормативного збільшення навантаження на кожний працюючий агрегат, що прискорило старіння і зношення техніки. Навантаження на один трактор за період з 1990 по 2009 рр. зросло у 2 рази, тобто збільшилось з 66 до 153,4 га ріллі. Навантаження на зернозбиральний комбайн за цей же період зросло у 3 рази (від 113 до 339га)

Обсяг інвестицій в сільське господарство Хмельниччини у 2009 р. зріс у 7 разів в порівнянні з 2000 роком, про те зменшився на 70% в порівнянні з 2008 роком. На розвиток рослинництва виділено 156 млн. грн. (48%), на тваринництво - 107 млн. грн. (33 %). (табл. 2) Вкладаються кошти переважно у технічне переоснащення та реконструкцію діючих приміщень, будівель, споруд.

Таблиця 2. Динаміка інвестицій в основний капітал по галузях сільського господарства Хмельницької області, (тис. грн.)

економічний ефективність виробництво ячмень

Щодо галузі рослинництва, то найбільшу питому вагу в загальній кількості інвестицій складають власні кошти сільськогосподарських підприємств, питома вага яких у 2009 році складала 77,5% проти 46% у 2006 році. Частка залучених коштів у 2005р. складала 31,4%, у 2009 р. - 19,4%. Питома вага бюджетних коштів у 2009 році становила 1,7%, тоді як у 2005 році 2,1%. Зменшилася частка іноземних коштів у загальній структурі інвестицій. Так, якщо у 2008 році вона становила 4,1%, (13868 тис. грн.), то у 2009 році - 1,5% (2279 тис. грн.). Досліджуючи ефективність виробництва ячменю проаналізовано структуру витрат на виробництво культури у сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області. У період 2005-2008 рр. частка матеріальних витрат зросла з 70% до 73,7% у загальній структурі витрат, про те у 2009 році зменшилась і склала 68,6%. Скорочення машинно-тракторного парку, їх значний строк експлуатації зумовили зменшення амортизаційних відрахувань з 34,2% у 2005 році до 25,3% у 2009 році. Так, у 2009 році в порівнянні з попереднім роком, незважаючи на зростання посівної площі ячменю на 6%, можна спостерігати зменшення матеріальних витрат на 8%, (насіння та посадковий матеріал на 12%, мінеральні добрива - на 26%, нафтопродукти - на 14%). Зменшилися витрати на оплату праці на 5%, а натомість зросли загальновиробничі витрати на 30%.

Урожайність у 2007 і 2009 році була майже однаковою, але витрати виробництва в 1,5-2 рази більші у 2009 році в порівнянні з 2007р.

Для дослідження впливу витрат на формування прибутковості було проведено групування районів Хмельницької області за рівнем витрат на виробництво ячменю (табл.3)

Таблиця 3. Залежність ефективності виробництва ячменю від рівня затрат на 1 га у районах Хмельницької області (2009 р.)

2009 рік для більшості підприємств, які вирощували ячмінь, став збитковим. Низька урожайність і ціна реалізації 1ц ячменю, висока собівартість призвели до збитковості вирощування даної культури в області.

Райони, в яких затрати становили до 1500 грн/га отримали рівень збитковості 26,2%. Райони, в яких затрати склали 2101-2500 грн/га, не дивлячись на найвищу ціну реалізації (83,86 грн/ц) і не погану урожайність (27,1 ц/га) отримали збиток у розмірі 4636,9 тис. грн. При витратах, які перевищують 2500 грн/га найменша урожайність і найбільший рівень збитковості. Отже, з таблиці видно, група районів, де затрати склали 1801-2100 грн/га мають найвищу урожайність (27,5 ц/га), непогану ціну реалізації (76,80 грн/ц) і рівень рентабельності склав 6,03%.

Аналіз інвестиційного процесу сільськогосподарських підприємств, що вирощують ячмінь показав, що в цілому з 2005 по 2009 роки має місце збільшення обсягів освоєних ними інвестицій, що підтверджує таблиця 4. Визначено, що власні кошти сільськогосподарських підприємств займають найбільшу питому вагу (до 80,5%) в загальній сумі інвестицій.

Що ж стосується кредитів, то їх частка складає у 2009 році 18,4%, тоді як у 2005 році складала 34%. Частка бюджетних коштів незначна, і у період 2005-2007рр. складала до 1,6%. Про те у 2008 і 2009 роках держава не виділяла кошти на розвиток ячмінництва. Кошти іноземних інвесторів порівняно незначні, у загальній сумі інвестицій займали 0,2% у 2006 році і 1,4% у 2008р. У 2009 році їх питома вага складала 1,1%.

Визначена ефективність капітальних вкладень в придбання сільськогосподарської техніки в ТОВ «Оболонь Агро». Так, капітальні вкладення склали 12,5 млн. грн., в результаті чого господарство майже в два рази збільшило посівну площу ячменю, урожайність зросла на 6,6 ц/га. Додатковий прибуток в 2008 році від реалізації ячменю склав 2437,0 тис. грн. Строк окупності капітальних вкладень становить 5,1 років.

Таблиця 4. Склад та структура інвестицій у виробництво ячменю сільськогосподарськими підприємствами Хмельницької області

Таким чином, аналіз інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств що вирощують ячмінь свідчить про можливість і необхідність розширення інвестиційних вкладень у розвиток даної галузі, хоча гальмує цей процес відсутність державної підтримки та нерозвиненість інфраструктури інвестиційного ринку.

У третьому розділі «Підвищення економічної ефективності виробництва ячменю на основі інвестиційно-інноваційного розвитку» обґрунтовано перспективи виробництва; розраховано оптимальні розміри посівних площ з врахуванням потреби; проведено оцінку інвестиційної привабливості виробництва ячменю в розрізі провідних господарств та по районах Хмельницької області.

Враховуючи перспективи розвитку пивоварної галузі, розвитку тваринництва та харчові потреби на основі встановлених тенденцій урожайності ячменю, змін посівних площ культур, розраховано обсяги виробництва ярого і озимого ячменю. За нашими розрахунками до 2015 року посівні площі під озимий ячмінь доцільно розширити на 30% і довести до 20,97 тис. га. Площі під ярий ячмінь пропонуємо зменшити на 20% і довести до 145,68 тис. га. засіваючи елітними пивоварними сортами. При цьому збільшити валовий збір до 621,91 тис. т. завдяки зростанню урожайності до 42,69 ц/га.

Здійснено розрахунок межі беззбитковості виробництва ячменю сільськогосподарськими підприємствами Хмельницької області. Згідно проведеного розрахунку, при наявних витратах і реалізаційній ціні підприємства досягли б беззбиткового виробництва при урожайності ячменю 31 ц/га. Розраховано обсяг беззбиткового виробництва, критичний обсяг реалізації і зону економічної безпеки виробництва ячменю у ТОВ «Оболонь Агро». На основі розробленої нами технологічної карти та врахуванні можливих постійних витрат і графіка беззбитковості складено прогноз виробництва ячменю. При досягненні урожайності 35 ц\га ТОВ «Оболонь Агро» отримає виручку від реалізації у розмірі 28239,1 тис. грн. Зона економічної безпеки становитиме 57,6%. За допомогою економіко-математичної моделі знайдено оптимальне розміщення площ для вирощування ячменю за інтенсивною технологією в дослідному господарстві.

Результати проведених досліджень вказують на те, що недостатнім залишається рівень технічного забезпечення процесу виробництва зернових. Парк зернозбиральних комбайнів старіє і зменшується. Враховуючи тенденції, що спостерігалися на протязі 2000-2009рр. розроблено прогноз забезпеченості технікою сільськогосподарських підприємств Хмельницької області на період до 2015 року. Результати невтішні. При такому стрімкому зниженні кількості тракторів (у 2015 році їх кількість зменшиться в 1,8 рази), а комбайнів (зменшиться в 1,6 рази) і сільське господарство залишаться практично без техніки. Досліджено, що комбайни іноземного виробництва, які стрімко входять на український ринок техніки, займатимуть до 10% за кількістю від загального парку. При цьому вони збиратимуть 20-30% загального валу врожаю. Якщо щороку в середньому буде списуватися 200 одиниць зернозбиральних комбайнів і закуплятися хоча б 100 сучасних потужних комбайнів іноземного виробництва, для збору решти 70-80% урожаю потрібно близько 1200 зернозбиральних комбайнів вітчизняного виробництва типу “Славутич».

На сьогоднішній день державне регулювання ринку зерна не відіграє стимулюючої ролі щодо виробництва зерна, в тому числі і ячменю, та не здатне ринковими методами ефективно реагувати на впливи світового зернового ринку. Тому необхідно створити систему організаційно-економічних механізмів координації національного зернового ринку, аби ефективно використовувати врожаї зернових як для внутрішніх, так для зовнішніх потреб. Вважаємо за доцільне створити таку систему, за якої б держава стала основним зернотрейдером. Саме національний зернотрейдер з відповідною матеріально-технічною базою зможе впорядковано займатися збільшенням обсягів закупівлі і реалізації зерна на внутрішньому ринку, обсягів експорту зерна, модернізацією і будівництвом нових елеваторів і портових терміналів. Адже розвиток елеваторних потужностей, транспортної і портової інфраструктури є найважливішою умовою підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору і розширення конкурентних переваг України на продовольчих ринках.

Вивчаючи державні стандарти якості ячменю України, Росії, Казахстану, мінімальні вимоги до якості ячменю, що офіційно купується до інтервенційних фондів Європейського Співтовариства та стандарти якості ячменю в США, а також враховуючи вимоги країн, що закуповують український ячмінь ми пропонуємо внести певні зміни і доповнення до ДСТУ Ячмінь (табл.5) щоб наше зерно відповідало європейським стандартам і вітчизняні товаровиробники отримували належну винагороду за свою важку працю. Пивоварний ячмінь доповнити таким показником, як екстрактивність - для 1-2 класу 80-82%, вміст крахмалю - не нижче 62-68%, плівчастість не більше 7-10%.

Таблиця 5. Зміни і доповнення до ДСТУ «Ячмінь»

Свій внесок у забезпечення ефективного розвитку ринку аграрної продукції повинна зробити і система страхування, яка покликана забезпечувати страхування ризиків в сільськогосподарському виробництві, компенсацію страхувальникам їх фінансових втрат. На практиці страхування, як посівів так і зерна на зберіганні, поки що не розглядається сільськогосподарськими товаровиробниками як ефективний інструмент управління ризиками і використовується, в більшості випадків, лише при отриманні банківського кредиту або бюджетної дотації/кредиту, де обов'язковою умовою є страхування застави.

Економічний розвиток нашої країни потребує переходу до інноваційної моделі та значних інвестицій, які слід залучати і розумно використовувати. З розвитком інноваційної діяльності в сільському господарстві пов'язують нарощування обсягів виробництва, вихід України на нові ринки, адаптацію підприємств до ринкового середовища. Само по собі впровадження науково-технічних інновацій, на думку експертів, призведе до оновлення основних фондів, підвищення рівня технічного обладнання підприємств, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних сільгосппідприємств.

Україна має великий потенціал для значного збільшення виробництва ячменю, тому потрібно створити сприятливі умови для залучення у галузь значних інвестицій для реформування рослинництва шляхом запровадження ресурсозберігаючої технології No-till.

Перед тим, як вкласти значну суму коштів, інвестор оцінює ступінь ризику реалізації проекту, тобто інвестиційна привабливість розглядається як узагальнена характеристика переваг і недоліків об'єкта інвестування.

Оцінку інвестиційних проектів господарської діяльності Хмельницької області здійснено використавши PEST - аналіз і SWOT - аналіз. Проведена оцінка рівня інвестиційної привабливості виробництва ячменю районів Хмельницької області за допомогою розрахунку рейтингової оцінки господарської діяльності районів на основі комплексу показників за господарський рік, що характеризують результати виробничої діяльності району по виробництву ячменю. За допомогою рейтингової оцінки ми визначили групи районів, найбільш привабливих для залучення інвестиційних ресурсів для вирощування ячменю.

На сьогодні у інвестора відсутня повна достовірна і необхідна йому інформація про становище району, де знаходиться конкретний об'єкт, який він хоче інвестувати. Тому регіональна влада повинна взяти на себе роботу з вивчення і надання інформації про інвестиційну привабливість районів і визначити пріоритетні галузі сільського господарства, можливі об'єкти і підприємства які потребують інвестування.

Таким чином, в умовах жорсткої конкуренції, в тому числі за інвестиційні ресурси, важливе значення займає конкурентоспроможність, якість і привабливість певних галузей. Для залучення інвестицій у сільське господарство необхідно надавати інвесторам достовірну інформацію і реальні докази щодо перспективності розвитку аграрного сектору.

Висновки

У результаті проведеного дисертаційного дослідження щодо підвищення економічної ефективності виробництва ячменю на основі залучення інвестицій зроблено узагальнюючі висновки:

1. Враховуючи особливість сільськогосподарського виробництва економічну ефективність неможливо розглядати лише з точки зору співвідношення результатів і витрат виробництва. Вона повинна відображати здатність продукту задовольняти споживчий попит, тобто враховувати якість продукції. Тому, вважаємо, що ефективність виробництва ячменю полягає у максимальному виході високоякісного насіння ячменю та продуктів його переробки з кожного гектара посіву при мінімальних затратах фінансових, матеріальних та трудових ресурсів з метою задоволення споживчого попиту та найбільш можливого обсягу прибутку. При цьому оцінювати економічну ефективність виробництва зерна (ячменю) необхідно з виробничо-технічної, виробничо-економічної та соціально-економічної сторони.

2. Так як ми розглядаємо процес інвестування сільського господарства, зокрема у виробництво ячменю, тому вважаємо що інвестиції - це майнові та інтелектуальні цінності та кошти на придбання, оновлення і реконструкцію матеріально-технічних ресурсів, впровадження результатів науково-технічного прогресу, зміну оборотних активів з метою максимального виробництва високоякісної конкурентоздатної продукції. Для підвищення гарантій та ефективності залучення коштів пропонуємо враховувати рівень інвестиційної привабливості об'єкта інвестування (високий, середній, низький, не привабливий). Нами запропоновано основні показники визначення ефективності виробництва, інвестиційної діяльності та визначення інвестиційної привабливості сільського господарства, зокрема виробництва ячменю.

3. Дослідження показали зростання питомої ваги ячменю в структурі зернових культур, збільшення посівних площ озимого ячменю і нестабільність посівів ярого, значні коливання урожайності що впливає на нестійку динаміку валових зборів. Щорічні коливання врожайності ячменю за 1990-2009рр. (ярого на 84%, озимого на 79%) залежать від факторів господарської діяльності. Встановлено, що із збільшенням дози внесення добрив на 1 ц діючої речовини врожайність ярого ячменю зростає в середньому на 0,08 ц/га, а озимого - 0,10 ц/га. Основними виробниками ячменю в Хмельницькій області є сільськогосподарські підприємства, на долю яких у 2009 році припадало 79,1% (336,6 тис. т) валового збору зерна, в тому числі недержавні сільськогосподарські підприємства - 77,9 % (331,6 тис. т). Близько 20,9 % (89,0 тис. т) виробництва ячменю зосереджено у господарствах населення, а урожайність ячменю в них на 10% вища ніж в сільськогосподарських підприємствах. Найнижча урожайність спостерігалася у державних підприємствах: озимого ячменю - 22,6 ц/га, ярого - 17,5 ц/га. Вивчення маркетингових каналів збуту показує, що більша частина продукції реалізується за так званими «іншими каналами», (76,6%) які товаровиробники шукають для вигідного збуту своєї продукції. Аналіз просування продукції до споживачів свідчить про те, що зменшується обсяг реалізації зерна ячменю заготівельним організаціям (5,3%).

4. Між товаровиробниками і переробними підприємствами зернової сировини існують підприємства, які надають послуги по заготівлі, зберіганні, осушці і очистці зерна. До таких підприємств відносяться елеватори, хлібоприймальні підприємства, комбінати хлібопродуктів. В області діє 33 підприємства, що займаються зберіганням та переробкою зерна. З них 13 хлібоприймальних підприємств, 7 комбінатів хлібопродуктів, 4 пивоварних заводи і 2 солодові заводи. Про те через спад виробництва, зниження ефективності роботи переробних підприємств спостерігається зменшення використання ячменю як сировини. Так, виробництво ячних круп зменшилося у 2 рази за 5 років, кормів - у 6 разів за 19 років, в тому числі концентрованих у 3 рази, про те останні роки спостерігається незначне зростання виробництва комбікормів, частка ячменю яких складає 20-25%, натомість зростає виробництво солоду (майже у 3 рази за останні 5 років). Про те через нестачу якісної сировини (пивоварного ячменю) солодові заводи працюють не на повну потужність. Якщо за радянських часів у Хмельницькій області виробляли в середньому 2259 тис. дал на рік пінистого напою, то за минулий рік вироблено 1470 тис. дал. Відсутність обігових коштів, кредитні зобов'язання, подорожчання енергоносіїв і сировини (через зростання валютного курсу), падіння попиту на продукцію за рахунок зниження доходів українців - головні причини зменшення виробництва, а у деяких випадках і зупинки підприємств.

5. 2009 року обсяги інвестицій у Хмельницьку область в порівнянні з 2008 роком зменшилися в 1,4 рази. На розвиток сільського господарства надійшло 324 млн. грн. інвестицій, що в 4 рази менше в порівнянні з 2008 роком. На рослинництво виділено 156 млн. грн. (48%), на тваринництво - 107 млн. грн. (33 %). Основними джерелами фінансування інвестицій у сільське господарство у 2009 році були власні кошти підприємств (92%), бюджетні асигнування складали 0,8%, іноземні інвестиції 0,7%.

6. Аналіз структуру витрат на виробництво ячменю у сільськогосподарських підприємствах дає можливість зробити наступні висновки: 2009 року в порівнянні з попереднім роком, незважаючи на зростання посівної площі ячменю на 6%, спостерігається зменшення матеріальних витрат на 8%, (насінна та посадковий матеріал на 12%, мінеральні добрива - 26%, нафтопродукти - 14%). Зменшились витрати на оплату праці на 5%, а натомість зросли загальновиробничі витрати на 30%. Урожайність у 2007 і 2009 роках була майже однаковою, але витрати виробництва в 1,5-2 рази більші у 2009 році в порівнянні з 2007р. Для дослідження впливу витрат на формування прибутковості було проведено групування районів Хмельницької області за рівнем витрат на виробництво ячменю. Райони, в яких затрати становили до 1500 грн/га отримали рівень збитковості 26,2%. Райони, в яких затрати склали 2101-2500 грн/га, не дивлячись на найвищу ціну реалізації (83,86 грн/ц) і не погану урожайність (27,1 ц/га) отримали збиток у розмірі 4636,9 тис. грн. При витратах, які перевищують 2500 грн/га найменша урожайність і найбільший рівень збитковості. Отже, група районів, де затрати склали 1801-2100 грн/га мають найвищу урожайність (27,5 ц/га), непогану ціну реалізації (76,80 грн/ц) і рівень рентабельності склав 6,03%. Тобто це найбільш оптимальний варіант.

7. Аналіз інвестиційних процесів сільськогосподарських підприємств, що вирощують ячмінь показав, що з 2005 до 2007 року обсяг капітальних вкладень динамічно зріс 1,5 рази. 2009 року в порівнянні з 2007 роком сума інвестицій на виробництво ячменю зменшилася в 1,6 рази. Визначено, що власні кошти сільськогосподарських підприємств займають найбільшу питому вагу (до 80,5%) в загальній сумі інвестицій. Встановлено також, що ефективність інвестиційної діяльності залежить від обсягу інвестицій на одне підприємство. Різні обсяги капітальних вкладень у виробництво ячменю обумовлюють різний рівень ефективності в господарствах. Дослідження показали, що найбільш ефективно підприємства освоїли інвестиційні ресурси в 2007 році: капіталовіддача інвестицій складала 2,93 грн, коефіцієнт рентабельності інвестицій - 1,93. 2009 року коефіцієнт збитковості інвестицій становив 2,4.

8. Узагальнення передового досвіду провідного господарства ТОВ «Оболонь Агро» показує, що капітальні вкладення у придбання сільськогосподарської техніки складали 12,5 млн, грн. що дозволило збільшити площу посіву ячменю і отримати додатковий прибуток у розмірі 2066,7 тис. грн. За рахунок зростання урожайності отримано додатковий прибуток у розмірі 370,3 тис. грн. Додатковий прибуток у розмірі 2437,0 тис. грн. дає змогу окупити техніку за 5,1 роки. Таким чином, аналіз інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств що вирощують ячмінь свідчить про необхідність розширення інвестиційних вкладень у розвиток даної галузі.

9. Застосувавши економіко-математичну модель оптимізації вирощування ячменю на основі запровадження інтенсивної ресурсозберігаючої технології, ми отримали розрахунок оптимального розміщення посівних площ ячменю враховуючи потреби в ТОВ «Оболонь Агро». В результаті проведених на ПЕОМ розрахунків одержано: при використанні інтенсивної технології собівартість знизиться на 26% або на 4,3 млн. грн. Рівень рентабельності становитиме 57%, підприємство отримає прибуток у розмірі 6,82 млн. грн.

10. За нашими оцінками до 2015 року посівні площі під озимий ячмінь доцільно розширити на 30% і довести до 20,97 тис. га забезпечуючи потреби у кормовому і продовольчому зерні. Площі під ярий ячмінь пропонуємо зменшити на 20% і довести до 145,68 тис. га засіваючи елітними пивоварними сортами. Здійснено розрахунок межі беззбитковості виробництва ячменю сільськогосподарськими підприємствами Хмельницької області. Згідно проведеного розрахунку, при наявних витратах і реалізаційній ціні підприємства досягли б беззбиткового виробництва при урожайності ячменю 31 ц/га. При цьому збільшиться валовий збір ячменю до 509,9 тис.т., або на 16,5% в порівнянні з фактично досягнутим обсягом виробництва.

11. Для підвищення конкурентоздатності ячменю на зовнішньому ринку пропонуємо підвищити вимоги до якості зерна шляхом застосування елітного насіння. Доцільно практикувати також обов'язкове страхування сільськогосподарської продукції, яке забезпечить зменшення ризиків в сільськогосподарському виробництві, компенсацію страхувальникам їх фінансових втрат.

12. На основі розрахованого рейтингу інвестиційної привабливості виробництва ячменю сформовано чотири групи районів Хмельницької області для залучення коштів у виробництво ячменю: високий, середній, низький і не привабливий. В групу з високим рівнем інвестиційної привабливості увійшли 3 райони: Теофіпольський (сума коефіцієнтів склала 1,94), Білогірський (3,29) і Чемеровецький.(3,40). Для отримання максимального прибутку від виробництва ячменю потенційним інвесторам доцільно вкладати кошти у підприємства вищенаведених районів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Овчар С. І. Цінова ситуація та канали реалізації зернових в Cтарокостянтинівському районі / С.І. Савіцька // Збірник наукових праць ПДАТУ. -Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 15, т.2.- С.111 - 113.

2. Савіцька С. І. Моделювання сезонних коливань реалізаційних цін на зернові культури / С.І. Савіцька // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 16, т.2.- С.142 - 145.

3. Савіцька С. І. Ефективність вирощування і переробки ячменю на Хмельниччині / С.І. Савіцька // Збірник наукових праць ПДАТУ.- Кам'янець-Подільський, 2008. - Вип. 16. - С.378 - 381.

4. Савіцька С.І. Аналіз стану і тенденції розвитку ринку ячменю /С.І. Савіцька // Вісник Київського національного аграрного університету: спец. вип. Аграрна економічна освіта в розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України. - Київ, 2009. - С.505 - 512

5. Савіцька С.І. Пріоритетні напрямки залучення інвестицій у вирощування пивоварного ячменю/ С.І. Савіцька // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: серія «Економіка АПК і природокористування». - Харків, 2009. - №14. - С.319-324

6. Савіцька С.І. Виробництво ячменю у контексті розвитку основних зернових культур на Хмельниччині / С.І. Савіцька // Збірник наукових праць ПДАТУ.- Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 17, т.3. - С.79 - 82.

7. Савіцька С.І. Державна підтримка як необхідна умова підвищення економічної ефективності виробництва ячменю / С.І. Савіцька // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. - Харків, 2010. - Вип.97.- С.284-291