Рекреаційний потенціал як складова продуктивних сил регіонального економічного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 332.122:379.84(043.3/5)

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК СКЛАДОВА ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

ШАБАРДІНА ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Чернігів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернігівському державному технологічному університеті

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Бутко Микола Петрович, Чернігівський державний технологічний університет, завідувач кафедри менеджменту та державного управління

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України"

завідувач відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами кандидат економічних наук, доцент Алєшугіна Наталія Олександрівна, Чернігівський державний інститут економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України доцент кафедри туризму

Захист відбудеться "25" березня 2011 р. об 11 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 79.051.01 Чернігівського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95

Автореферат розісланий "25" лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент Ж.В. Дерій

Анотації

Шабардіна Ю.В. Рекреаційний потенціал як складова продуктивних сил регіонального економічного простору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.00 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка - Чернігівський державний технологічний університет, Чернігів, 2011.

Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовані теоретико-методологічні засади формування рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил регіонального економічного простору та розроблені практичні рекомендації щодо його розвитку для забезпечення оптимального і збалансованого функціонування у відповідності з концепцією сталого розвитку.

Розкрито економічну сутність та зміст рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил, запропоновано класифікацію рекреаційних ресурсів, інституційні засади управління рекреаційною діяльністю; обгрунтовано авторський методологічний підхід до оцінки формування, функціонування рекреаційного потенціалу регіону.

На основі застосування методики комплексної оцінки рекреаційного потенціалу досліджено його структурні особливості формування, проаналізовано і дано оцінку тенденціям функціонування рекреаційного потенціалу регіонів України, за результатами проведеного SWOT-аналізу виявлено особливості становлення рекреаційної галузі Чернігівської області на ринку рекреаційних послуг України.

Через співвідношення рівня рекреаційного потенціалу і величини рекреаційної активності запропоновано алгоритм визначення стратегічної позиції регіону на ринку рекреаційних послуг України. Оптимізовано модель управління рекреаційною сферою з метою забезпечення сталості розвитку регіону; проаналізовані альтернативні шляхи використання природно-рекреаційних ресурсів в економіці регіону для отримання синергійного економічного ефекту в форматі соціум - екологія - економіка.

Ключові слова: рекреаційний потенціал, рекреаційні ресурси, рекреаційна активність, регіональний економічний простір, регіон, сталий розвиток, стратегічні орієнтири.

Шабардина Ю.В. Рекреационный потенциал как составляющая производительных сил регионального экономического пространства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 ? развитие производительных сил и региональная экономика. ? Черниговский государственный технологический университет, Чернигов, 2011.

Диссертация является рукописью, в которой обоснованы теоретико-методологические основы формирования рекреационного потенциала в составе производительных сил регионального экономического пространства и разработаны практические рекомендации по его развитию для обеспечения оптимального и сбалансированного функционирования в контексте устойчивого развития. рекреаційний ринок економічний

Раскрыта экономическая сущность и содержание рекреационного потенциала, под которым следует понимать интегрированное измерение возможностей пространственного развития за счет эффективного использования свойств природных ресурсов, духовно-исторического наследия, инфраструктурных, инновационных и инвестиционных ресурсов конкретной территории в контексте направленности их на использование и воспроизводство производительных сил региона.

Проанализированы институциональные основы управления рекреационной деятельностью в Украине, выявлены причины неэффективности функционирования отдельных институтов. Обоснованы базовые принципы формирования, функционирования и развития рекреационного потенциала регионального пространства.

Анализ существующих подходов к оценке рекреационного потенциала выявил ряд недостатков, что послужило разработке авторской методики, которая позволяет через определение интегрального показателя провести ранжирование регионов Украины по уровню потенциала и степени рекреационной активности.

Применение методики комплексной оценки рекреационного потенциала позволило исследовать структурно-динамические изменения его формирования и функционирования в региональном разрезе. Использование SWOT-анализа позволило выявить особенности становления рекреационной отрасли Черниговской области на рынке рекреационных услуг Украины.

На основе проведенной комбинированной группировки регионов по таким признакам, как размер рекреационного потенциала, который свидетельствует о предложении рекреационных ресурсов, и уровень рекреационной активности, определяющий спрос, автором предложена адаптированная модель определения стратегических позиций региона на рынке рекреационных услуг Украины.

Мировая практика хозяйствования свидетельствует, что в условиях неэффективного использования потенциала регионов, целесообразным является создание институций, которые бы выполняли функции интегратора усилий органов власти, бизнеса и общественности и одновременно выступали локомотивом повышения конкурентоспособности региона. В качестве последнего автором предлагается региональный инновационно-инвестиционный центр рекреационного развития.

Отдавая отчет в важности и необходимости развития рекреационной отрасли, автор осознает возможную приоритетность других отраслей национального хозяйства. В связи с этим в работе проанализированы альтернативные пути использования природно-рекреационных ресурсов в экономике региона для получения синергетического экономического эффекта в формате социум - экология - экономика.

Ключевые слова: рекреационный потенциал, рекреационные ресурсы, рекреационная активность, региональное экономическое пространство, регион, устойчивое развитие, стратегические ориентиры.

Shabardina Y.V. Recreational potential as a component of the productive forces of regional economic space. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Economic Sciences. Specialty 08.00.05 - Productive forces development and regional economy. - Сhernigiv state technological university, Chernigiv, 2011.

Dissertation is a manuscript, which substantiates theoretical and methodological principles of the shaping of the recreational potential as a part of productive forces of regional economic space. Practical recommendations of its development are elaborated in order to guarantee optimal and balanced functioning in accordance with the conception of steady development.

The economic point and the content of the recreational potential as a part of productive forces are discovered; the classification of recreational resources and the institutional principles of the management of recreational activity are offered; author methodological approach to the estimate of forming and functioning of the regional recreational potential is presented.

Basing on the usage of the complex estimate methodology of recreational potential we researched its structural forming peculiarities, analysed and evaluated the tendencies of recreational potential functioning in the Ukrainian regions. According to the results of SWOT-analysis we discovered the peculiarities of the formation of Chernigiv region recreational sphere at the Ukrainian market of recreational services.

Through the correlation of the level of recreational potential and the quantity of recreational activity we offered the algorithm of the determination of regional strategic position at the Ukrainian market of recreational services. We optimized the model of recreational sphere management in order to guarantee steady development of the region; analysed alternative ways of the usage of natural recreational resources in the regional economics for getting additional economic effect in the format of society-ecology-economics.

Key words: recreational potential, recreational resources, recreational activity, regional economic space, region, steady development, strategic orienting points.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід до сталого розвитку - це глобальний процес, в якому Україна повинна скоординувати з усім світовим співтовариством заходи, спрямовані в напрямі реалізації цілей і принципів нової цивілізаційної моделі. У довгостроковому плані успішне вирішення завдання стійкості залежить від нових підходів держави до гармонізації соціальної, економічної і екологічної діяльності, посилення впливу на ці процеси інститутів громадянського суспільства. Особливого значення в цьому контексті набуває рекреаційна сфера як така, що інтегрує в собі просторовий потенціал природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних ресурсів, від ефективного використання яких залежить інноваційно-інвестиційний розвиток виробництва, інфраструктурне облаштування території, поліпшення умов проживання, оздоровлення і відпочинку населення, збереження і збагачення біологічного розмаїття та культурної спадщини. Перспективи розвитку рекреаційної сфери України лежать в площині прихованих можливостей регіонів ефективно використовувати цей наявний потенціал.

Проте відсутність єдиної теоретико-методологічної бази та чітко визначеної державної стратегії щодо розвитку рекреаційної галузі не дозволяють задіяти її потенціал у складі продуктивних сил саме регіонів, де цей потенціал зосереджений.

Проблемам просторового розвитку присвячено чимало наукових праць таких видатних вчених, як: І.К. Бистрякова, П.П. Борщевського, Б.В. Буркинського, М.П. Бутка, В.М. Геєця, З.В. Герасимчук, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, В.І. Захарченка, Т.В. Пепи, В.А. Поповкіна, М.І. Фащевського, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка та ін.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних основ рекреаційного потенціалу як складової продуктивних сил регіонального економічного простору зробили Н.О. Алєшугіна, О.І. Амоша, О.О. Бейдик, Ю.А. Вєдєнін, М.В. Глядіна, І.В. Давиденко, О.В. Кифяк, В.С. Кравців, Е.М. Лібанова, В.К. Мамутов, В.І. Мацола, О.С. Молнар, Д.В. Ніколаєнко, В.І. Павлов, В.П. Удовиченко, Л.М. Черчик, О.І. Шаблій, В.В. Шмагіна та ін.

Беручи до уваги фундаментальність наукових напрацювань, слід зазначити, що у висновках більшості науковців основна увага концентрується на оцінці нереалізованих можливостей регіональної економіки, а в методологічних підходах щодо комплексної оцінки потенціалу бракує системності. Дані методики, як правило, поширюються на природну складову, а інші компоненти рекреаційного потенціалу у взаємозв'язку не розглядаються.

Саме тому дослідження особливостей задіяння рекреаційного потенціалу галузі у розвиток продуктивних сил регіонів України обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету і завдання, структуру та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з планом наукових досліджень Чернігівського державного технологічного університету. Зокрема, в рамках теми "Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв'язку та інших галузей економіки регіону" (номер державної реєстрації 0104U005466) автором запропонована і теоретично обґрунтована методика комплексної оцінки рекреаційного потенціалу у складі регіональних економічних систем.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування, функціонування та розвитку рекреаційного потенціалу регіону.

Відповідно до цієї мети були поставлені і розв'язувались такі завдання:

- систематизувати наукові підходи до визначення місця рекреаційного потенціалу у складі регіонального економічного простору;

- удосконалити наукові розробки щодо визначення економічної сутності, змісту та структури рекреаційного потенціалу;

- проаналізувати проблеми та сформувати пропозиції щодо інституційного забезпечення управління рекреаційною діяльністю в Україні;

- визначити систему методичних принципів, що обумовлюють ефективність реалізації рекреаційних можливостей регіону в сучасних умовах;

- розробити авторську методику оцінки наявного рекреаційного потенціалу відповідно до його просторового походження та існуючої інформаційної бази даних;

- оцінити тенденції функціонування рекреаційного потенціалу в регіональному розрізі, враховуючи їх диференціацію за рівнем концентрації ресурсів;

- обґрунтувати алгоритм вибору стратегічних орієнтирів підвищення ефективності розвитку рекреаційного потенціалу регіонів України на основі їх параметричних характеристик у складі регіональної економіки;

- узагальнити закордонний досвід реалізації сучасної моделі регіональної політики у рекреаційній сфері як ефективного інструменту підвищення конкурентоспроможності регіональних господарських систем;

- дослідити альтернативні шляхи використання природно-рекреаційних ресурсів в регіональному економічному просторі з метою збалансованості соціальних, економічних та екологічних інтересів території.

Об'єктом дослідження є процеси формування рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил регіонального економічного простору та особливості його функціонування в умовах посилення глобалізації та інтеграційних процесів.

Предметом дослідження є теоретико-прикладні засади трансформації рекреаційного потенціалу, виходячи із сучасної парадигми сталого розвитку регіонів України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дисертаційного дослідження стали наукові положення сучасної економічної теорії, регіональної економіки, економіки природокористування, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань рекреації.

З метою розв'язання поставлених завдань в дисертаційній роботі використовувалися наступні наукові та прикладні методи: системного аналізу, логічного узагальнення - для визначення змісту, сутності і місця рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил регіонального економічного простору; функціонально-структурного аналізу - для визначення основних структурних елементів рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності; нормативно-правовий - для аналізу інституційного забезпечення процесу управління рекреаційною діяльністю; економіко-статистичного аналізу - для побудови авторської методики інтегральної оцінки рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності регіону; стратегічного аналізу - для оцінки сильних, слабких сторін рекреаційної сфери Чернігівської області та визначення стратегічних орієнтирів її розвитку; картографічний - для групування регіонів в залежності від рівня рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності;

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, що регулюють правовідносини в сфері рекреації та суміжних з нею галузях, дані Державної служби статистики, аналітична інформація Міністерства екології та природних ресурсів України, публікації в періодичних виданнях, офіційні інтернет-сайти, програмні документи Чернігівської обласної державної адміністрації.

Обробка даних та розрахунки здійснювалися за допомогою сучасних методик і комп'ютерних технологій з використанням програми EXCEL.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є такі:

вперше:

- розроблено методологічні підходи до вибору стратегічних орієнтирів розвитку рекреаційної сфери регіону на засадах їх типології за параметричними характеристиками наявного потенціалу та активності його використання.

удосконалено:

– поелементний склад рекреаційного потенціалу, який представлений в якості інтегрованого виміру можливостей просторового розвитку за рахунок ефективного використання наявних природних ресурсів, духовно-історичних надбань, інфраструктурних, інноваційних та інвестиційних ресурсів конкретної території у контексті спрямованості їх на використання та відтворення продуктивних сил регіону;

– ознаки класифікації рекреаційних ресурсів, а саме: за елементним складом по відношенню до рекреаційного потенціалу і за ієрархією;

– систему загальних і специфічних принципів формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу, які визначають ефективність реалізації відповідних можливостей регіону;

– критеріальні виміри інтегрального показника рівня рекреаційної активності регіонів України;

– методологію оцінки рекреаційного потенціалу, яка на відміну від існуючих, дозволяє через інтегральні показники визначити його масштаби, а також окреслити шляхи підвищення ефективності функціонування в регіональному економічному просторі.

набуло подальшого розвитку:

– зміст таких категорій як "рекреаційний потенціал", "рекреаційна діяльність", "рекреаційна активність" з визначенням особливостей їх впливу на розвиток продуктивних сил регіону;

– організаційно-економічний механізм задіяння та нарощування рекреаційного потенціалу у складі регіонального економічного простору;

– концептуальні засади визначення перспективних напрямів комплексного використання та розвитку рекреаційного потенціалу у складі регіональної господарської системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, розширюють методологічну базу оцінки рекреаційного потенціалу регіонів України та можуть слугувати основою розробки стратегічних орієнтирів його використання для прискорення темпів економічного розвитку, суспільної комфортності та екологічної безпеки регіонів України. Конкретні рекомендації можуть використовуватися при визначенні стратегій розвитку рекреаційних галузей у складі регіональних програм сталого розвитку.

Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи, що стосуються оцінки і аналізу рекреаційного потенціалу Чернігівської області та методичні положення до них, а також результати моделювання процесу управління рекреаційною сферою регіону використані Головним управлінням економіки Чернігівської обласної державної адміністрації при розробці середньострокової програми соціально-економічного розвитку області на 2011 - 2015 рр. (довідка № 01-01/2567 від 03.09.2010 р.); методичні положення до аналізу сучасного стану рекреаційної галузі регіону використані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області при підготовці щорічної доповіді "Про стан навколишнього природного середовища Чернігівської області" (довідка № 02-05/511 від 15.09.2010)

Окрім цього, результати дисертаційної роботи також використовуються Чернігівським державним технологічним університетом у навчальному процесі при викладанні курсів "Регіональне управління", "Економіка регіону" (довідка № 1607/08-1403 від 22.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором розроблено теоретико-методологічні засади оцінки формування, функціонування і використання рекреаційного потенціалу як складової продуктивних сил регіонального економічного простору.

Висвітлені у дисертаційній роботі основні наукові положення, пропозиції і висновки належать особисто автору і є його внеском у вдосконалення теорії та практики розвитку продуктивних сил і регіональної економіки.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, які належать особисто автору і є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на п'яти науково-практичних конференціях, а саме:

– міжнародна науково-практична конференція "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (м. Київ, 23-24 жовтня, 2008 р.);

– ІІ міжнародна науково-практична конференція "Індустрія гостинності у країнах Європи" (мм. Сімферополь-Ялта, 26-28 грудня, 2008 р.);

– міжнародна науково-практична конференція "Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення" (м. Київ, 20 березня, 2009 р.);

– X міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених "Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка" (м. Донецьк, 25-26 березня, 2010 р.).

– VII всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція "Актуальні проблеми сучасної науки" (м. Київ, 19-21 жовтня, 2010 р.)

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 праць загальним обсягом 4,2 др. ар., у тому числі 3,93 др. ар. належать особисто автору, з них 7 опубліковано у наукових фахових виданнях, 5 - в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний обсяг дисертаційної роботи складає 187 стор. комп'ютерного тексту. Робота містить 33 таблиці та 25 рисунків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі дисертаційного дослідження обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами та темами, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет, зазначені методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичні та практичні значення отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу регіону" розкрито економічну сутність, зміст та склад рекреаційного потенціалу, а також визначено його місце у складі регіонального економічного простору.

Встановлено, що наслідки світової економічної кризи, які особливо торкнулися галузей матеріального виробництва, диктують потребу в оздоровленні економіки регіонів за рахунок інтенсивного розвитку сфери послуг, яка характеризується більш швидкими показниками ліквідності, обороту капіталу, оптимальними нормами прибутку, що є вагомим фактором для підвищення ефективності використання та прискореного відтворення продуктивних сил у реальній перспективі. З іншого боку, пріоритетність моделі соціально-орієнтованої економіки вимагає розвитку таких видів економічної діяльності, які б сприяли більш якісному рівню життя людини як рушійної сили суспільного прогресу.

З огляду на це, у дисертаційній роботі зроблено висновок про домінування у наукових дослідженнях ресурсного підходу при визначенні сутності рекреаційного потенціалу, який здебільшого ототожнюється із сукупністю природних ресурсів конкретного регіону. Автор вважає за доцільне змінити ці підходи та трактувати рекреаційний потенціал як інтегрований вимір можливостей просторового розвитку за рахунок ефективного використання наявних природних можливостей, духовно-історичних надбань, інфраструктурних та інноваційних ресурсів конкретної території у контексті спрямованості їх на використання та відтворення продуктивних сил регіону.

Дисертант доводить, що використання наявного рекреаційного потенціалу регіонів України в певній мірі стримується нестабільністю та нерозвиненістю інституційного середовища у сфері рекреаційної діяльності, що проявляється у: неврегульованості відносин власності; відсутності єдиної інформаційної бази для формування позитивного іміджу регіонів України; неспроможності держави фінансувати наукові розробки в цій галузі та створити ефективну систему підготовки кваліфікованих кадрів; недосконалості механізмів фіскального характеру у напрямку збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

Рекреаційні можливості регіону можуть бути ефективно використані, якщо ця діяльність буде базуватися на принципах, які в дисертаційній роботі розподілені на три категорії і визначають основні правила формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу

Враховуючи виключно просторове походження рекреаційного потенціалу та його спрямування на забезпечення сталого розвитку, в дисертації пропонується здійснювати його вимір саме на регіональному рівні.

Для оцінки рекреаційного потенціалу автором обґрунтовується необхідність використання інтегрального показника, оскільки він дозволяє визначити параметричні характеристики основних складових, що мають різні одиниці виміру і масштаби впливу.

Визначення величини складових загального рекреаційного потенціалу в розрізі регіонів України здійснюється за формулою:

, (1)

де - інтегральні показники рівня основних складових сукупного рекреаційного потенціалу (природно-рекреаційних ресурсів, стану навколишнього природного середовища, історико-культурної спадщини, інфраструктурних та інноваційно-інвестиційних ресурсів);

- часткові коефіцієнти відповідної складової рекреаційного потенціалу для конкретних регіонів;

- кількість показників, які формують окремі складові рекреаційного потенціалу.

Звідси кількісна оцінка рівня формування рекреаційного потенціалу і-того регіону буде складати:

(2)

Оцінка рівня використання рекреаційного потенціалу відбувається шляхом співставлення інтегральних показників рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності, яка характеризує кількісний вимір туристів, екскурсантів, оздоровлених і відпочиваючих, а також відвідувачів закладів культури та обслугованих готелями у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення регіону:

, (3)

де - значення інтегрального показника рекреаційної активності -того регіону;

- величина інтегрального показника рекреаційного потенціалу -того регіону.

На думку автора, застосування зазначеної методики дозволить глибоко дослідити сучасний стан рекреаційної галузі регіонів України та визначити основні перешкоди, що стримують її розвиток.

У другому розділі "Сучасний стан рекреаційного потенціалу регіонів" досліджено регіональні особливості розвитку рекреаційної діяльності, здійснено комплексну оцінку та проведено ранжування регіонів в залежності від рівня рекреаційного потенціалу і ступеню рекреаційної активності.

Базуючись на авторському підході, регіони України розподілено на групи в залежності від рівня рекреаційного потенціалу і параметрів рекреаційної активності. Як засвідчив аналіз, найвищий рекреаційний потенціал мають Херсонська, Івано-Франківська, Київська області та АР Крим. Характерно, що такі позиції вказані регіони досягли за рахунок різних факторів. Так, Херсонська та Івано-Франківська області, зокрема, лідирують за природно-екологічними складовими, тоді як Київська область та АР Крим особливо привабливі для туристів і відпочиваючих, що пояснюється значним потенціалом історико-культурних ресурсів в сукупності з розвиненою інфраструктурою. Інші регіони розподілилися порівну між тими, що відповідають середньому рівню, та тими, що мають найнижчий потенціал.

Дослідження рекреаційної активності регіонів, засноване на оцінці фактичного використання різних рекреаційних продуктів, засвідчило, що лише АР Крим та Київська область характеризуються комплексно високим рівнем. Середній рівень попиту на рекреаційний продукт спостерігається у Івано-Франківській, Херсонській та Львівській областях. Переважна більшість регіонів опинилися в зоні низького попиту на послуги, що є наслідком впливу кризових явищ в економіці України та недооцінкою на державному і регіональному рівнях наявних резервів прискорення темпів економічного зростання за рахунок рекреаційної сфери.

Суттєва диференціація регіонів за концентрацією рекреаційних ресурсів і рівнем попиту на них (табл. 1), дозволяє зробити висновок про те, що у цій сфері господарської діяльності є значні незадіяні можливості, здатні сприяти прискореному накопиченню валового регіонального продукту.

Таблиця 1 Інтегральні показники і рейтингові місця регіонів України за окремими складовими рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності*

в тому числі	Рекреаційний потенціал регіону	Рейтингове місце регіону	Регіон	Рекреаційна активність регіону	Рейтингове місце регіону	в тому числі	Рівень використання рекреаційного потенціалу, %
Природно-рекреаційні ресурси	Рейтингове місце регіону	Стан навколишнього природного середовища	Рейтингове місце регіону	Історико-культурна спадщина	Рейтингове місце регіону	Інфраструктурні ресурси	Рейтингове місце регіону	Інноваційно-інвестиційні ресурси	Рейтингове місце регіону						активність щодо задоволення рекреаційних потреб в послугах закладів культури	Рейтингове місце регіону	активність щодо задоволення рекреаційних потреб в туристичних послугах	Рейтингове місце регіону	активність щодо задоволення рекреаційних потреб в оздоровленні і відпочинку	Рейтингове місце регіону
3,242	21	2,18	2	4,065	2	3,602	1	2,513	11	3,1204	4	АРК	2,808	1	3,687	2	2,737	3	2	1	89,9
3,34	16	1,598	13	3,935	3	2,88	19	2,477	13	2,846	13	Вінницька	1,9	18	2,844	15	1,76	23	1,097	11	66,8
3,359	15	1,788	6	3,347	20	2,929	17	2,457	15	2,776	16	Волинська	1,929	14	2,803	16	1,924	10	1,061	13	69,5
3,314	17	0,501	25	3,674	11	3,119	7	3,25	2	2,7716	17	Дніпропетровська	1,85	23	2,601	23	1,837	18	1,112	9	66,7
3,48	10	0,927	24	3,051	25	2,962	13	2,659	7	2,6158	25	Донецька	1,96	12	2,98	10	1,758	24	1,143	8	74,9
4,187	3	1,516	16	3,673	12	2,859	20	2,353	21	2,9176	8	Житомирська	1,832	24	2,687	21	1,785	21	1,023	24	62,8
4,242	2	2,061	4	3,124	24	2,933	16	2,002	25	2,8724	10	Закарпатська	2,023	9	2,93	12	1,978	7	1,162	7	70,4
3,231	22	1,606	11	3,278	22	2,934	15	2,845	4	2,7788	15	Запорізька	1,888	19	2,497	25	1,878	13	1,288	3	67,9
4,078	4	1,886	5	3,855	5	2,939	14	2,893	3	3,1302	2	Івано-Франківська	2,274	3	2,729	19	3,034	1	1,058	14	72,6
3,026	25	1,265	22	4,363	1	3,554	3	3,434	1	3,1284	3	Київська	2,596	2	3,735	1	2,997	2	1,056	15	83,0
3,608	7	1,418	20	3,547	14	2,839	22	2,402	18	2,7628	18	Кіровоградська	1,912	15	2,941	11	1,758	24	1,036	19	69,2
3,22	23	1,29	21	3,209	23	2,77	24	2,739	6	2,6456	24	Луганська	1,778	25	2,514	24	1,772	22	1,049	16	67,2
3,262	20	1,601	12	3,778	8	3,093	8	2,582	10	2,8632	11	Львівська	2,151	5	3,141	4	2,083	5	1,228	6	75,1
3,418	13	1,169	23	3,395	18	3,427	4	2,399	19	2,7616	19	Миколаївська	2,097	6	3,069	6	1,954	8	1,269	5	75,9
3,402	14	1,717	7	3,664	13	3,387	5	2,424	16	2,9188	7	Одеська	2,087	7	2,998	8	1,982	6	1,28	4	71,5
3,988	5	1,631	10	3,421	16	3,002	11	2,495	12	2,9074	9	Полтавська	1,879	20	2,683	22	1,847	17	1,107	10	64,6
3,448	11	1,644	8	3,349	19	2,891	18	2,393	20	2,745	22	Рівненська	1,871	21	2,703	20	1,864	14	1,046	18	68,2
3,439	12	1,54	15	3,317	21	2,845	21	2,586	9	2,7454	21	Сумська	1,858	22	2,731	18	1,811	20	1,031	21	67,7
3,282	18	1,64	9	3,458	15	3,148	6	2,462	14	2,798	14	Тернопільська	1,904	17	2,858	14	1,823	19	1,032	20	68,0
3,094	24	1,506	18	3,833	6	3,049	9	2,763	5	2,849	12	Харківська	1,909	16	2,795	17	1,885	12	1,047	17	67,0
4,384	1	2,166	3	3,734	9	3,598	2	2,637	8	3,3038	1	Херсонська	2,201	4	3,006	7	2,238	4	1,359	2	66,6
3,519	8	2,385	1	3,792	7	2,834	23	2,338	23	2,9736	5	Хмельницька	1,979	11	2,991	9	1,919	11	1,028	22	66,5
3,268	19	1,456	19	3,705	10	2,688	25	2,352	22	2,6938	23	Черкаська	2	10	3,074	5	1,861	16	1,065	12	74,2
3,501	9	1,508	17	3,404	17	2,971	12	2,409	17	2,7586	20	Чернівецька	1,955	13	2,924	13	1,942	9	1	25	70,9
3,982	6	1,542	14	3,921	4	3,045	10	2,281	24	2,9542	6	Чернігівська	2,064	8	3,301	3	1,864	14	1,028	22	69,9

* Розраховано автором за даними Державної служби статистики України

Співвідношення інтегральних показників рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності дозволило визначити рівень використання потенційних можливостей території. Слід зазначити, що найвищий рівень використання рекреаційного потенціалу спостерігається в АР Крим та Київській області (89,9% і 83% відповідно), тоді як Житомирська, Дніпропетровська, Луганська, Сумська, Рівненська і Полтавська області суттєво відстають від середньодержавних параметрів.

Дисертаційне дослідження засвідчило, що загальними проблемами розвитку рекреаційної діяльності регіонів України залишаються: низький рівень розвитку інфраструктури та сфери сервісу, відсутність належного фінансування, інформаційного супроводу та гармонізованих дій органів місцевої влади, наукових установ і підприємницького середовища в напрямку нарощування обсягів та підвищення якості рекреаційних послуг.

Стан і перспективи рекреаційної діяльності як складової господарського комплексу багато в чому залежать від стабільності самої регіональної системи. Так проведений SWOT-аналіз особливостей розвитку рекреаційної галузі в Чернігівській області дозволяє автору стверджувати, що незважаючи на високий потенціальний рівень щодо природно-рекреаційних ресурсів (6 місце), він недостатньо використовується для туризму (14 місце), масового відпочинку людей та їх оздоровлення (22 місце). Землі рекреаційного призначення становлять близько 20 % території області. Чернігівщина - одна з найбагатших за запасами водних ресурсів, площа земель лісового фонду становить 20,7 % від загальної площі області. По кількості заповідних об'єктів область входить в десятку регіонів-лідерів, а за забезпеченням історико-культурними ресурсами - у першу п'ятірку.

На цьому фоні низький рівень використання рекреаційного потенціалу (69,9%) пояснюється неефективністю стратегічного менеджменту щодо обрання базових напрямів рекреаційної спеціалізації, негативними тенденціями в соціально-економічному середовищі, обумовленими реальним станом матеріального забезпечення більшості населення, демографічною проблематикою та відсутністю ефективної державної політики в напрямку повноцінного задоволення рекреаційних потреб.

У третьому розділі "Удосконалення стратегічного управління та розвитку рекреаційного потенціалу регіону" запропоновано авторську модель визначення стратегічних позицій регіонів на ринку рекреаційних послуг України.

Диференціація регіонів у площині "потенціал-активність" за результатами аналізу розвитку ринку рекреаційних послуг 2009 року дозволила визначити 5 стратегічних позицій регіонів України, що є передумовою для окреслення групових стратегічних орієнтирів регіонального рекреаційного розвитку (табл. 2).

Таблиця 2 Стратегічні орієнтири формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу регіонів України*

Рівень рекреаційної активності (попит) / Рівень рекреаційного потенціалу (пропозиція)	Стратегічна позиція регіону на ринку рекреаційних послуг	Стратегічний орієнтир	Типові стратегії	Регіон (область, автономна республіка)
(+1;+1)	Лідер	Захист позиції та розширення ринку	Розширення ринку Горизонтальна інтеграція	АР Крим, Київська
(0;+1)	Послідовник	Концентрація на конкурентних перевагах	Захоплення ринку пряма і зворотна інтеграція	Херсонська, Івано-Франківська
(0;0)	Обережний	Вибіркова експансія	Горизонтальна та конгломератна диверсифікації	Львівська
(-1;0)	Мінімаліст	Орієнтація на низькоприбуткові і найменш ризиковані сегменти ринку	Скорочення	Полтавська, Житомирська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Закарпатська, Чернігівська, Одеська
(-1;-1)	Аутсайдер	Найменш ризиковані інноваційні проекти з мінімальними капіталовкладеннями	Горизонтальна та конгломератна диверсифікації	Миколаївська, Тернопільська, Запорізька, Волинська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Чернівецька, Сумська, Рівненська, Черкаська, Луганська, Донецька

-1 - низький рівень, 0 - середній, +1 - високий.

* складено автором

Автором доведено, що при наявності дієвого інституційного середовища в масштабах держави, саме на регіональному рівні можна одержати синергійний ефект та високі позиції у наданні масштабних і якісних рекреаційних послуг. Дисертантом запропоновано сутнісні характеристики організаційно-економічного механізму розвитку рекреаційного потенціалу регіону через створення і функціонування інноваційно-інвестиційного центру та визначення стратегічних позицій окремих територій на вітчизняному ринку рекреаційних послуг.

Доведено, що володіння потужним потенціалом визначає не тільки рекреаційну спрямованість регіонального розвитку, але й диктує необхідність гармонізації взаємовідносин в форматі соціум-економіка-екологія в умовах жорсткого дефіциту ресурсів.

В дисертаційному дослідженні обумовлені альтернативні шляхи використання природно-рекреаційних ресурсів як основи рекреаційної діяльності, а саме: виробництво біопалива, використання дарів лісу, гідроресурсів малих річок, вітрової та термальної енергії, транзитних ресурсів, відродження народних промислів тощо, що дозволяє підвищити макрорегіональну конкурентоспроможність.

Висновки

Результатом дисертаційного дослідження стала розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендації щодо формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу регіону в умовах посилення інтеграційних процесів, що дозволяє вирішити важливе наукове завдання, пов'язане з підвищення ефективності його використання як складової продуктивних сил регіонального економічного простору.

Проведені дослідження дають змогу сформулювати наступні висновки.

1. Аналіз наукових підходів щодо визначення сутності рекреаційного потенціалу та власні авторські дослідження дозволили, на відміну від ресурсного підходу, розкрити сутність рекреаційного потенціалу через інтегровану оцінку можливостей просторового розвитку, зокрема: природних, інфраструктурних, інноваційних та інвестиційних ресурсів та духовно-історичних надбань конкретної території з метою відтворення продуктивних сил та розвитку регіональної економіки.

2. Доведено, що повнота і ефективність використання рекреаційного потенціалу залежить від стабільності інституційного середовища, узгодженості дій основних учасників управління рекреаційною галуззю регіону. Окреслено основні перешкоди, які гальмують процеси сталого розвитку регіональних господарських систем

3. Визначено, що ефективність реалізації рекреаційних можливостей регіону залежить від дотримання основних загальних і специфічних принципів, які визначають основні правила формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу.

4. Для оцінки рівня сформованості рекреаційного потенціалу обґрунтована необхідність використання інтегрального показника, який дозволяє врахувати вплив на нього основних складових (природно-рекреаційних ресурсів, стану навколишнього природного середовищ, історико-культурної спадщини, інфраструктурних ресурсів, інноваційно-інвестиційних ресурсів), що мають різні одиниці виміру і визначають його значення.

5 Апробація авторської методики довела існування суттєвої диференціації регіонів України за концентрацією рекреаційних ресурсів і рівнем попиту на них, що свідчить про наявність великих резервів у цій сфері господарської діяльності, які здатні сприяти прискореному накопиченню валового регіонального продукту. Водночас спостерігається низький рівень використання наявного рекреаційного потенціалу абсолютною більшістю регіонів України, що свідчить про недооцінку його впливу на розвиток регіональної економіки.

6. Запропоновано авторську модель визначення стратегічних позицій регіонів на ринку рекреаційних послуг України в залежності від рівня рекреаційного потенціалу і величини рекреаційної активності. В результаті застосування даної моделі визначені критерії, які прогнозують досягнення конкретних стратегічних орієнтирів розвитку рекреаційної галузі з урахуванням інноваційного, інвестиційного та маркетингового інструментарію.

7. З метою підвищення ефективності інституційного середовища та управління рекреаційною галуззю обґрунтована необхідність у створенні регіональних інноваційно-інвестиційних центрів рекреаційного розвитку на засадах партнерства між органами місцевого самоврядування, представниками бізнесу, науковими і освітніми закладами та громадськістю.

8. Окреслені шляхи використання нетрадиційних природно-рекреаційних ресурсів як основи рекреаційної діяльності, що дозволяє водночас підвищити макрорегіональну конкурентоспроможність та екологічну безпеку регіонів.

9. Досліджено регіональні особливості рекреаційної діяльності в Чернігівській області, що дало змогу виявити ряд неоднозначних і водночас суперечливих тенденцій, не дивлячись на те, що область належить до регіонів, що характеризуються самодостатнім і різноплановим рекреаційним потенціалом.

10. Обґрунтовуючи причини низької дієвості регіональних програм розвитку сфери рекреації і туризму, розроблено основні положення Стратегії розвитку для Чернігівської області, спрямовані на підвищення іміджу регіону на вітчизняному і світовому ринку рекреаційних послуг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шабардіна Ю.В. Розвиток рекреаційної сфери Чернігівської області в рамках єврорегіону "Дніпро" / Ю.В. Шабардіна // Регіональна економіка: зб. наук. праць. Луцьк. Нац. техн. ун-ту / відп. ред. Герасимчук З.В. - Луцьк: ЛНТУ, 2008. -Вип. 5 (17). - Ч. 4. - С. 224-233. (0,45 д.а.)

2. Шабардіна Ю.В. Аспекти конкурентоспромож-ності рекреаційної сфери (на прикладі Чернігівської області) [Електронний ресурс] / Ю.В. Шабардіна // Економіка. Управління. Інновації. - 2009. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2009_2/09syvpco.pdf (0,37 д.а.)

3. Шабардіна Ю.В. Роль рекреаційних ресурсів в формуванні рекреаційного потенціалу як складової продуктивних сил регіонального економічного простору / Ю.В. Шабардіна // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: зб. - Чернігів: ЧДТУ, 2010. - № 43. - С.185-193. - (Серія "Економічні науки"). (0,59 д.а.)

4. Шабардіна Ю.В. Інституційні засади використання рекреаційного потенціалу / Ю.В. Шабардіна // Регіональна економіка: зб. наук. праць. Луцьк. Нац. техн. ун-ту / відп. ред. Герасимчук З.В. - Луцьк: ЛНТУ, 2010. -Вип. 7 (27). - Ч. 5. - С. 355-360. (0,24 д.а.)

5. Шабардіна Ю.В. Раціональність використання потенціалу природно-рекреаційних ресурсів та їх вплив на економіку регіону / Ю.В. Шабардіна // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: зб. - Чернігів: ЧДТУ, 2010. - № 44. - С.210 - 216. - (Серія "Економічні науки"). (0,44 д.а.)

6. Шабардіна Ю.В. Методичні аспекти оцінки рекреаційного потенціалу регіону / М.П. Бутко, Ю.В. Шабардіна // Агросвіт. - 2011. - №1. - С. 10-17. (0,77 д.а.) [особистий внесок - розроблена методика комплексної оцінки рекреаційного потенціалу регіону - 0,5 д.а.]

7. Шабардіна Ю.В. Стратегічне управління як інструмент підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу регіону / Ю.В. Шабардіна // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: зб. - Чернігів: ЧДТУ, 2011. - № 48. - С.345 - 352. - (Серія "Економічні науки"). (0,47 д.а.)

8. Шабардіна Ю.В. Роль рекреації у відновленні інтелектуальних здібностей людини з метою підвищення інноваційного та інвестиційного потенціалу регіону / Ю.В. Шабардіна // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 23-24 жовт. 2008 р.): у 3 ч. - Ч.3. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 285 - 288. (0,24 д.а.)

9. Шабардіна Ю.В. Перспективи розвитку рекреаційної галузі Чернігівської області в умовах світової кризи / Ю.В. Шабардіна // Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. "Індустрія гостинності у країнах Європи" (Сімферополь-Ялта, 26-28 груд. 2008р.) - Сімферополь: Центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2008. - С.102-103. (0,12 д.а.)

10. Шабардіна Ю.В. Оцінка і використання рекреаційного потенціалу регіону / Ю.В. Шабардіна // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: матеріали ювілейної міжнар. наук.-практ. конф., (м. Київ, 20 берез. 2009 р.) - К., 2009. - С. 216-218. (0,16 д.а.)

11. Шабардіна Ю.В. Розвиток рекреаційної сфери в умовах всесвітньої інтеграції / Ю.В. Шабардіна // Матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених (м. Донецьк, 25-26 берез. 2010 р.): 2 т. - Т.2. - Донецьк: Друк - ІНФО, 2010. - С. 229-231. (0,11 д.а.)

12. Шабардіна Ю.В. Регіональні тенденції та формування стратегії використання рекреаційного потенціалу Чернігівської області в контексті сталого розвитку / Ю.В. Шабардіна // Матеріали VII всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Київ, 19-21 жовт. 2010 р.) - К., 2010. - С. 82-85. (0,24 д.а.)

Размещено на Allbest.ru

...