Науково-прикладні засади розвитку регіональної інноваційної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО

ТА КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

НАУКОВО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

СМІРНОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Сімферополь - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

регіональний інноваційний територіальний кластер

Актуальність теми. В умовах становлення інновативно-інноваційного типу економіки України особливого значення набувають питання соціально-економічного розвитку регіону, вирішення яких залежить від інноваційних технологій та знань, що дозволяє ефективно використовувати ресурсний потенціал території з метою підвищення рівня її конкурентоспроможності. Тому формування інноваційної системи є найважливішою компонентою процесу трансформації суспільства, що передбачає розвиток сфери науки та освіти, впровадження в суспільне виробництво новітніх технологій, наукомістких продуктів і підвищення рівня інтелектуалізації праці. У зв'язку з цим актуальним є вирішення проблем розвитку регіональної інноваційної системи, що передбачає обґрунтування концептуальних засад та удосконалення інституційного забезпечення її функціонування, враховуючи вплив людського фактора на розвиток суспільного виробництва. Однак, незважаючи на те що нині реалізуються державні та регіональні програми щодо умов побудови інноваційної моделі національної економіки, позитивної динаміки в досягненні декларованих цілей не відбувається.

Саме тому одним із головних державних пріоритетів соціально-економічного розвитку України є формування умов, що будуть сприяти ефективному функціонуванню сфер господарської діяльності та суспільних інститутів, раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу на основі залучення нових знань та інтелектуального капіталу, враховуючи регіональні особливості. Це зумовлює необхідність здійснювати цільову орієнтацію регіонів на розвиток існуючих інноваційних структур, а також на формування нових інноваційних систем, які включають стимулюючі механізми та враховують особливості організації економічної діяльності і тенденції соціально-демографічного розвитку територіального утворення.

У сучасній економічній науці проблемам розвитку національних і регіональних інноваційних систем присвячені праці зарубіжних учених С. Глазьєва, П. Друкера, Н. Іванової, А. Кусраєва, Б. Лундвалла, Р. Нельсона, Б. Салтикова, К. Фрімана. Значний внесок у розвиток концептуальних засад формування сучасних інноваційних систем зробили такі видатні вітчизняні вчені: О. Амоша, І. Бережна, В. Геєць, О. Гальчинський, М. Долішній, В. Карпов, А. Коваленко, О. Лапко, В. Мельник, С. Онишко, В. Осецький, Б. Патон, Л. Семів, В. Семиноженко, Л. Федулова, Н. Чумаченко, І. Швець та інші.

Проте у зв'язку з тим, що посилився вплив глобалізаційних процесів на національну економіку та через високий динамізм ринкового середовища функціонування регіональної суспільної системи, на сьогодні актуальним є продовження дослідження особливостей формування та розвитку інноваційних систем, результати яких дозволять конкретизувати стратегічні цілі соціально-економічного розвитку та обґрунтовано визначити пріоритетні напрями інноваційної політики регіону. Таким чином, актуальність дослідження проблем розвитку регіональної інноваційної системи зумовила необхідність у науковому обґрунтуванні і практичній адаптації інституційного забезпечення її розвитку, а також виборі теми, мети та завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертації одержано під час проведення науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва відповідно до теми: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980). Внесок автора полягає у поширенні методичних засад оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, а також у вдосконаленні інституційного забезпечення її функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поширення науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи, що дозволяє використовувати кластерний підхід, який передбачає виявлення конкурентних переваг регіону для забезпечення активізації підприємницького, інноваційного й інвестиційного середовищ.

Відповідно до поставленої мети в роботі сформульовані та вирішені такі завдання:

визначено сутність поняття «регіональна інноваційна система» і дано його характеристику за допомогою ретроспективного аналізу теорій інноваційного розвитку;

розроблено структурну модель регіональної інноваційної системи, що забезпечує можливість інноваційного розвитку територіальної суспільної системи;

систематизовано фактори, що впливають на формування та розвиток регіональної інноваційної системи, враховуючи особливості процесу створення, впровадження і комерціалізації інновацій;

розроблено механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи;

запропоновано підхід до оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, заснований на методології Форсайт-досліджень;

здійснено оцінку рівня розвитку регіональної інноваційної системи, що передбачала застосування методів SWOT-аналізу, бенчмаркінгу, кластерного аналізу та методу експертних панелей;

удосконалено підхід до виявлення інноваційних кластерів, враховуючи характер структурних змін в економічному розвитку регіону, конкурентні переваги та рівень використання інноваційного потенціалу території;

розроблено й апробовано методику виявлення інноваційних кластерів у регіоні;

розроблено схему інституційного забезпечення розвитку інноваційної системи АР Крим.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку регіональної інноваційної системи, засновані на використанні інноваційного потенціалу, що забезпечує соціально-економічний розвиток.

Предметом дослідження є науково-прикладні засади розвитку регіональної інноваційної системи.

Методи дослідження. Методичну основу дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії відносно розвитку інноваційних систем, для структуризації яких використано метод логічного аналізу (при формуванні понятійного апарату дослідження, підрозділи 1.1, 1.2), метод асоціацій та аналогій (для класифікації факторів, що впливають на функціонування та розвиток регіональної інноваційної системи, підрозділ 1.2), метод системно-структурного аналізу (для розробки механізму регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, підрозділ 1.3), методи кореляційно-регресійного аналізу та бенчмаркінгу (при обґрунтуванні підходу до визначення рівня розвитку регіональної інноваційної системи, підрозділ 2.1), статистичні та графічні методи (у процесі оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, підрозділ 2.2), метод кластерного аналізу (у процесі виявлення інноваційних кластерів АР Крим, підрозділ 2.3, 3.1).

Наукова новизна результатів дослідження полягає у поширенні науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи з метою забезпечення активізації підприємницького, інноваційного й інвестиційного середовищ:

вперше:

розроблено підхід до оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, який передбачає діагностику соціального, екологічного та економічного розвитку регіону, визначення конкурентних переваг, виявлення особливостей інноваційного розвитку та регіональних точок економічного зростання, а також розробку стратегічних напрямів розвитку регіональної інноваційної системи. На відміну від існуючих, реалізація запропонованого підходу дозволяє виявити інноваційні кластери, враховуючи регіональні особливості організації видів економічної діяльності та пріоритети соціально-економічного розвитку;

удосконалено:

поняттєво-термінологічний апарат, зокрема, конкретизовано сутність поняття «регіональна інноваційна система», що дозволило запропонувати структурну модель регіональної інноваційної системи, базовими елементами якої визначені ядро, науково-освітня, інфраструктурна, підприємницька підсистеми та підсистема ресурсного забезпечення інноваційної діяльності;

класифікацію факторів, що впливають на формування та розвиток регіональної інноваційної системи, яка, на відміну від існуючих, дозволила конкретизувати особливості загальноекономічних факторів і факторів, що детермінують використання знань і комерціалізацію інновацій;

підхід до виявлення інноваційних кластерів, що передбачає визначення потенціалу кластеризації видів економічної діяльності економіки регіону, інноваційно активних галузей, відносно яких формуються інноваційні кластери. Реалізація запропонованого підходу дозволить ідентифікувати проблеми регіонального розвитку, виявити регіональні «центри переваг», визначити рівень розвитку регіональної інноваційної системи, створити інноваційні кластери та формалізувати стратегічні зони інноваційного розвитку регіону;

дістало подальшого розвитку:

механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, який відображає взаємодію підсистеми загальних закономірностей розвитку регіональної інноваційної системи, підсистеми детермінант інноваційного розвитку та підсистеми регіональної інноваційної політики, функціонування яких сфокусовано на досягненні мети інноваційного розвитку регіону. Реалізація механізму регулювання розвитку регіональної інноваційної системи забезпечить можливість впровадження ресурсозберігаючих технологій, підвищення рівня інтелектуалізації праці та інформатизації суспільства.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення дисертації, подані у вигляді методичних розробок, пропозицій та рекомендацій, використані при розробці регіональних програм розвитку, а також при розробці стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим.

Результати оцінки рівня функціонування інноваційної системи АР Крим, що дозволили виявити основні проблеми соціального, економічного та екологічного розвитку регіону, визначити конкурентні переваги, а також обґрунтувати стратегічні зони господарювання у регіоні, використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим при розробці плану реалізації першого етапу 2011 - 2013 рр. Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011-2020 рр. (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Методика виявлення інноваційних кластерів, що дозволила визначити інтегральний показник рівня кластеризації економіки регіону та обґрунтувати можливість створення господарчих агломерацій, використана Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим у проекті Концепції створення регіональних кластерів (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Результати апробації методики виявлення інноваційних кластерів у АР Крим, які дозволили визначити рівень забезпеченості регіону інноваційним потенціалом та обґрунтувати інноваційно активні види економічної діяльності у регіоні, використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим при розробці плану реалізації першого етапу 2011-2013 рр. Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011-2020 рр. (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Схема інституційного забезпечення розвитку інноваційної системи АР Крим, яке передбачає створення правового, інвестиційного, науково-технічного, соціального та фінансового середовищ, що сприяє активізації і комерціалізації інноваційної діяльності та реалізації регіональних інноваційно-інвестиційних проектів - використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим у проекті Програми розвитку інноваційної діяльності в АР Крим (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Особистий внесок автора. Основні положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, розроблені здобувачем особисто. Усі ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці за темою дисертації, у роботі не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Отримані наукові положення й результати дослідження представлені, обговорені та схвалені на 8 науково-практичних регіональних, національних, міжнародних конференціях, серед яких: Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів НАПКБ за підсумками наукової діяльності в 2007-2008 рр. «Соціально-економічний розвиток АР Крим: проблеми та перспективи» (Сімферополь, 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція вчених та спеціалістів «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (Сімферополь, 2008 р.); XII науково-практична конференція «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (Дніпропетровськ, 2010 р.); ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи» (Дніпропетровськ, 2011 р.), V Республиканская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и соискателей ученых степеней «Актуальные проблемы функционирования экономической системы Украины в условиях развития рыночных отношений (Симферополь, 2011 г.); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція молодих учених та студентів «Організаційно-економічне, фінансово-кредитне і інституційно-правове забезпечення інноваційного розвитку суб'єктів господарювання та територіальних громад» (Чернівці, 2011 р.); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (Дніпропетровськ, 2011 р.); Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів НАПКБ за підсумками наукової діяльності в 2010-2011 рр. «Сучасні проблеми регіонального розвитку: теорія та практика» (Сімферополь, 2011 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19 наукових праць, з них 11 наукових праць - у спеціалізованих виданнях, зареєстрованих ВАКом України, 8 публікацій - матеріали наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 7,27 д. а., з яких особисто авторові належить 6,37 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, викладених на 211 сторінках друкованого тексту, у тому числі 47 таблиць і 13 рисунків, наведених на 25 сторінках. Список використаних джерел складається зі 195 найменувань і представлений на 18 сторінках, а також у роботі вміщено додатки на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, представлено їх апробацію, розглянуто публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ «Теоретичне обґрунтування ролі регіональної інноваційної системи в соціально-економічному розвитку». У сучасних умовах соціально-економічного розвитку найважливішою проблемою є підвищення конкурентоспроможності регіональних суспільних систем, заснованих на використанні інноваційного потенціалу, що передбачає формування активного підприємницького, інвестиційного, інституційного, інформаційного, соціального та правового середовищ. Результати ретроспективного аналізу теорій інновацій дозволили обґрунтувати доцільність удосконалення науково-методичних засад розвитку регіональної інноваційної системи, враховуючи особливості природно-ресурсного та економічного потенціалу. На підставі сучасних теорій інноваційного розвитку та методологічних принципів, що враховують роль знань у розвитку економічних систем і пріоритетність інституційного забезпечення в активізації інноваційної діяльності, сформульовано авторське тлумачення поняття «регіональна інноваційна система» як основної дефініції, що розкриває змістовні характеристики предмета дослідження. Під цим поняттям запропоновано розуміти відкриту, динамічну систему, яку утворює сукупність елементів регіональної суспільної системи, взаємодія яких формує правові, економічні, соціальні та організаційні умови для створення, впровадження і комерціалізації інновацій. Таким чином, розвиток інноваційної системи регіону передбачає створення умов для активізації інноваційної діяльності у реальному секторі економіки та соціальної сфери, стимулювання розвитку інноваційного підприємництва, координації діяльності суб'єктів інноваційної системи з метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону.

Дослідження теоретичних основ функціонування інноваційних систем різного рівня дозволило зробити висновок стосовно принципів структурування інноваційної системи регіону, що відображають функціональне призначення її елементів. Зазначене дозволило розробити структурну модель регіональної інноваційної системи, ядром якої є інтелектуальний капітал і мотивація інноваційної діяльності, а елементами її виступають науково-освітня, інфраструктурна, підприємницька підсистеми та підсистема ресурсного забезпечення інноваційної діяльності. Вивчення регіональної інноваційної системи як складної та багаторівневої відкритої системи дозволило виявити особливості її формування і розвитку з урахуванням впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища регіону. У зв'язку з тим, що процес функціонування регіональної інноваційної системи передбачає створення інновацій, їх впровадження та комерціалізацію, систематизовано сукупність факторів, які впливають на її розвиток за допомогою виділення загальноекономічних факторів, що детермінують процес використання знань, впровадження та комерціалізацію інновацій.

Вивчення зарубіжного досвіду стосовно інструментів державної політики регулювання розвитку інноваційних систем дозволили обґрунтувати роль кластерів як найбільш ефективної форми організації взаємодії структур влади, бізнесу та науки, спрямованих на активізацію кооперації між науково-дослідними установами і промисловими підприємствами. На підставі цього розроблено механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, який враховує характер взаємодії елементів виділених підсистем, тенденції інноваційного розвитку, особливості процесу створення інновацій та інструменти регулювання інноваційної діяльності (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи

Другий розділ «Методичні основи оцінки розвитку регіональної інноваційної системи». На підставі узагальнення сучасних теоретико-методичних підходів до оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи визначено основні етапи, завдання, методи оцінки та інформаційне забезпечення підходу Форсайт-досліджень. Реалізація запропонованого підходу передбачає діагностику стану соціального, екологічного, економічного розвитку регіону, визначення конкурентних переваг, виявлення регіональних особливостей інноваційного розвитку та регіональних і локальних точок економічного зростання. Внаслідок цього було визначено стратегічні напрями розвитку регіональної інноваційної системи (рис. 2).

Результати діагностики соціального, економічного та екологічного розвитку АР Крим дозволили автору зробити висновок, що подальший розвиток промисловості регіону потребує впровадження інноваційних технологій, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції; транспортного комплексу  - оптимізації транспортних магістралей та модернізації обладнання морських портів; паливно-енергетичного комплексу - розвитку нетрадиційних видів енергетики; агропромислового комплексу - впровадження крапельного зрошування та реструктуризації агропромислового виробництва; соціальної сфери - створення умов для розвитку людського капіталу; санаторно-курортного та туристичного комплексу - розвитку обслуговуючої інфраструктури та підвищення якості туристських послуг; охорони навколишнього середовища - зниження рівня антропогенного навантаження та впровадження сучасних технологій переробки сміття.

З метою виявлення регіональних особливостей організації інноваційної діяльності за допомогою підходу Форсайт-досліджень визначено рейтинг розвитку інноваційної системи АР Крим відносно адміністративних утворень України, оцінку тенденцій розвитку інноваційної діяльності в АР Крим, а також визначено загальний рівень розвитку інноваційної системи регіону. Результати розрахунку інтегрального індексу розвитку регіональної інноваційної системи України дозволили зробити висновок, що у період 2001-2008 рр. найбільш інноваційно активними регіонами є м. Київ (0,802724-0,886523), Волинська (0,288395-0,318603), Запорізька (0,313093-0,361188), Луганська (0,252521-0,400813), Львівська (0,320463-0,340154), Одеська (0,291739-0,262318) та Харківська (0,528648-0,479598) області. У свою чергу, АР Крим (0,284685-0,227330), Житомирська (0,286573-0,255027), Закарпатська (0,251193-0,238366), Рівненська (0,272015-0,271393), Хмельницька (0,255731-0,233387), Черкаська (0,268836-0,250409) області та м. Севастополь (0,291579-0,250161) утворюють групу регіонів із низьким рівнем розвитку інноваційної системи.

Інноваційна діяльності в АР Крим у період 2001-2008 рр., як видно з результатів її аналізу, має негативні тенденції, що проявилося у скороченні чисельності працівників наукових установ, міграції наукових кадрів, зниженні обсягів державного фінансування науково-технічних робіт, скороченні кількості впроваджень науково-технічних розробок.

Використання методів бенчмаркінгу дозволило визначити рівень розвитку інноваційної системи АР Крим. На підставі цього зазначено, що параметри інноваційної системи не відповідають загальносвітовим значенням показників, які відображають рівень забезпеченості регіональної суспільної системи інноваційним потенціалом.

Так, період 2004-2008 рр. характеризується стабільними негативними тенденціями у сфері формування людського капіталу, про що свідчать значення показників, які відображають зацікавленість населення в підвищенні кваліфікації (2-3 порівняно зі світовим рівнем 11,0-12,0). Разом з цим одним з основних демотиваторів інноваційної активності економічних суб'єктів господарювання регіону, є низький рівень державної підтримки та фінансування наукових досліджень і розробок, що відбивається відповідними значеннями показників державних витрат на НДіР (0,2442 - 0,2542 порівняно зі світовим рівнем 0,65-0,66).

Таким чином, реалізація запропонованого методичного забезпечення підходу Форсайт-досліджень дозволила виявити проблеми функціонування інноваційної системи АР Крим, визначити характер її розвитку та ступінь відповідності сучасним економічним умовам.

Третій розділ «Організаційно-економічне обґрунтування виявлення інноваційних кластерів у регіоні». З метою вдосконалення методичного забезпечення підходу Форсайт-досліджень оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи автором розроблено та апробовано на прикладі АР Крим методику виявлення інноваційних кластерів у регіоні. Застосування цієї методики передбачає розрахунок показників кластеризації, визначення інтегрального показника, який характеризує рівень потенціалу кластеризації, а також виявлення інноваційно активних галузей економіки, відповідно до яких формуються регіональні кластери (рис. 3).

Розрахунок інтегрального показника, що характеризує рівень потенціалу кластеризації території та є підставою для виявлення інноваційних кластерів регіону, здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт локалізації за обсягом виробленої продукції;

- коефіцієнт локалізації за кількістю діючих установ;

- коефіцієнт локалізації за кількістю малих підприємств;

- коефіцієнт локалізації за вартістю основних засобів;

- коефіцієнт локалізації за інвестиціями в основний капітал;

- коефіцієнт локалізації за сальдованим фінансовим результатом;

- коефіцієнт локалізації за середньомісячною заробітною платою;

- коефіцієнт душового виробництва продукції галузі;

- коефіцієнт спеціалізації району у галузі.

Доведено, що забезпечення репрезентативності та достовірності методики оцінки рівня потенціалу кластеризації видів економічної діяльності регіону потребує застосування таких принципів: науковості, комплексності, системного підходу, об'єктивності, дієвості, регулярності, оперативності.

Інструментарій методики формують економіко-математичні методи, використання яких дозволяє визначити потенціал кластеризації видів економічної діяльності регіону (метод економічного аналізу), узагальнити результати оцінки потенціалу кластеризації регіону (комплексний аналіз), здійснити інтегральну оцінку потенціалу кластеризації видів економічної діяльності регіону (методи інтегральної оцінки та ранжування), а також проаналізувати результати оцінки (аналітичний метод).

Апробація методики виявлення інноваційних кластерів у регіоні виконана на прикладі АР Крим, що дозволило визначити потенціал кластеризації видів економічної діяльності економіки регіону, інноваційно активні галузі, а також обґрунтувати можливі моделі інноваційних кластерів. Так, результати оцінки інтегрального показника дозволили виявити види економічної діяльності економіки АР Крим, які характеризуються високим рівнем потенціалу кластеризації: будівництво (1,0877), готельний та ресторанний бізнес (2,1596), транспорт та зв'язок (2,1146), оренда та інжиніринг (1,8124), освіта (1,0611), охорона здоров'я та соціальна допомога (1,9327), комунальні послуги (1,0678).

Зазначено, що оцінка інноваційно активних видів економічної діяльності АР Крим дозволила виявити галузі, у яких можна формувати інноваційні кластери регіону (табл.1). Найбільше відповідають критеріям виявлення інноваційних кластерів у АР Крим транспорт і зв'язок (1,3043), а також охорона здоров'я та соціальна допомога (1,2072) за умови, що значення інтегрального показника потенціалу кластеризації є більшим за 1.

Результати запропонованої методики можуть бути використані для обґрунтування стратегічних напрямів розвитку регіональної інноваційної системи за допомогою активізації кластерних ініціатив, залучення іноземних партнерів, впровадження сучасних технологій екологічного виробництва, а також підвищення рівня економічної активності підприємницького та інноваційного середовища.

З метою вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку регіональної інноваційної системи вдосконалено інституційне забезпечення її розвитку та доведено, що дієздатність системи виявляється за допомогою створення правового, інвестиційного, науково-технічного, соціального та фінансового середовищ (рис.4). На підставі результатів оцінки рівня розвитку інноваційної системи АР Крим розроблено положення концепції інноваційного розвитку, що реалізує принцип стійкості - балансу соціального, економічного та екологічного розвитку регіональної суспільної системи.

Обґрунтовано, що взаємодія внутрішнього та зовнішнього середовища інноваційного процесу, розвиток стратегічних зон господарювання регіону, які формуються під впливом сукупності соціальних, економічних, демографічних, географічних, політичних та ін. факторів, слід розглядати як інноваційне середовище. Важливе місце у цьому належить інноваційній інфраструктурі, метою якої є створення умов для розвитку фундаментальної науки, провідних наукових шкіл, системи інформаційного забезпечення інноваційних процесів, вдосконалення законодавства в сфері інновацій та розвитку людського капіталу. Тому під інноваційною інфраструктурою слід розуміти сукупність інституцій, які сприяють розвитку взаємин між учасниками інноваційного процесу, що дозволяє трансформувати наукову ідею у інноваційний продукт.

Враховуючи економічну сутність поняття «інноваційна інфраструктура», автор пропонує у якості її функціональних сфер виділяти природно-географічну, технологічну та науково-технічну, економічну, кредитно-фінансову, а також політико-правову, що дозволить активізувати інноваційну діяльність та створити стратегічні зони господарювання у конкретному сегменті регіонального ринку.

Таблиця 1

Результати розрахунку інтегральних коефіцієнтів, що відображають рівень інноваційної активності видів економічної діяльності АР Крим, 2008 р.

Види економічної діяльності	Кі1	Кі2	Кі3	Кі4	Кі5	Кіінт
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	0,8840	0,7133	0,9441	1,4055	0,4502	0,8794
Промисловість	0,9392	0,8650	1,0385	0,9007	0,7294	0,8946
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	0,9915	1,7239	0,7244	0,2425	0,7636	0,8892
Будівництво	0,9201	0,7398	1,5319	0,3329	1,1964	0,9442
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого споживання	0,9289	1,3008	0,0000	1,1039	1,0663	0,8799
Діяльність готелів і ресторанів	1,0913	1,0966	1,0764	0,7785	0,7429	0,9571
Діяльність транспорту та зв'язку	1,0060	1,2456	1,4540	1,0841	1,7320	1,3043
Фінансова діяльність	1,0172	0,8488	0,6408	1,1045	0,4216	0,8066
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	1,0933	1,1632	0,0000	0,9697	1,3027	0,9058
Державне управління	0,9907	0,7162	1,0089	1,3959	0,3438	0,8911
Освіта	0,9464	0,7373	0,8477	1,3086	0,6350	0,8949
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	1,0395	1,1869	1,1362	1,6298	1,0438	1,2072
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту; діяльність домашніх господарств; діяльність екстериторіальних організацій	1,2266	0,7396	1,1171	0,2329	1,2459	0,9124

Реалізація запропонованого підходу до регулювання інноваційного розвитку АР Крим створить умови, що підвищать якість життя населення регіону, рівень конкурентоспроможності економіки регіону за допомогою реструктуризації галузевого комплексу, мобілізації ресурсів та модернізації виробництва, а також забезпечать збереження природних комплексів і впровадження природоохоронних систем.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження вирішено наукове завдання стосовно вдосконалення теоретичних, методичних і прикладних положень розвитку регіональної інноваційної системи, що дозволить створити умови для підвищення рівня конкурентоспроможності економіки регіону. На підставі цього у дисертації досягнута мета, яка полягає в розширенні науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи, що передбачає вживання кластерного підходу, який дозволяє виявити та ефективно використовувати конкурентні переваги регіону для забезпечення активізації розвитку підприємницького, інноваційного та інвестиційного середовищ.

На підставі отриманих наукових і практичних результатів зроблені певні висновки і внесені пропозиції щодо вдосконалення розвитку регіональної інноваційної системи, зокрема:

Уточнено сутність категорії «регіональна інноваційна система», яка становить основу поняттєво-термінологічного апарату дослідження, що дозволило обґрунтувати необхідність створення умов та стимулів для активізації інноваційної діяльності та розвитку інноваційного потенціалу, враховуючи регіональні особливості та національні пріоритети формування конкурентоспроможної економіки. Визначено основні проблеми, що перешкоджають розвитку регіональної інноваційної системи, серед яких необхідно виділити відсутність сучасних інструментів стимулювання інноваційної діяльності, низький рівень інноваційного потенціалу, недосконалість інституційного забезпечення та ін.

Відзначено, що інноваційна система є важливою складовою соціально-економічного розвитку регіону. У зв'язку з цим розроблено її структурну модель як відкриту, динамічну систему, що є сукупністю елементів, взаємодія яких створює правові, економічні, соціальні та організаційні умови для розвитку інноваційної діяльності в регіоні. Тому вдосконалення науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи як предмета дослідження обґрунтовує необхідність виділення як її базових елементів ядра інноваційної системи регіону, науково-освітньої, інфраструктурної, підприємницької підсистем, а також підсистеми ресурсного забезпечення інноваційної діяльності.

Доведено необхідність виділяти детермінуючі фактори, вплив яких пов'язаний з активізацією розвитку інноваційного середовища. При цьому необхідно враховувати, що вплив факторів на розвиток регіональної інноваційної системи зумовлюється, з одного боку, інституційним забезпеченням національної інноваційної політики, а з іншого - якісними характеристиками людського капіталу та особливостями ресурсного та економічного потенціалів регіону.

Обґрунтовано доцільність використання кластерного підходу як методу, який дозволяє виявити конкурентні переваги регіону для забезпечення активізації розвитку підприємницького, інноваційного та інвестиційного середовищ регіональної інноваційної системи. У зв'язку з цим розроблено механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, яка відображає взаємодію підсистеми загальних закономірностей розвитку регіональної інноваційної системи, підсистеми детермінант інноваційного розвитку і підсистеми регіональної інноваційної політики, функціонування яких сфокусовано на досягненні мети інноваційного розвитку регіону.

Розроблене методичне забезпечення оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, засноване на використанні методології Форсайт-досліджень, яке, на відміну від існуючих, передбачає діагностику соціального, екологічного та економічного розвитку регіону, визначення його конкурентних переваг, виявлення регіональних особливостей інноваційного розвитку, визначення регіональних і локальних точок економічного зростання, а також розробку стратегічних напрямів розвитку регіональної інноваційної системи.

У результаті діагностики соціального, екологічного та економічного розвитку АР Крим визначено, що функціонування промислового комплексу регіону характеризується зниженням індексу виробництва продукції, транспортного комплексу - низьким рівнем розвитку об'єктів інфраструктури, паливно-енергетичного комплексу - дефіцитом енергетичних ресурсів, агропромислового комплексу - зниженням врожайності, соціальної сфери - негативними тенденціями демографічних процесів, санаторно-курортного і туристичного комплексу - зниженням обсягів потоків туристів. Використання методів бенчмаркінгу та еталонного аналізу дозволило оцінити рівень розвитку інноваційної системи АР Крим, а також визначити її рейтинг відносно адміністративно-територіальних утворень України.

Вдосконалено підхід до виявлення інноваційних кластерів, який, на відміну від існуючих, дозволяє врахувати характер структурних змін в економічному розвитку регіону, конкурентні переваги і рівень використання інноваційного потенціалу території. Реалізація даного підходу дозволяє визначити потенціал кластерізації видів економічної діяльності регіональної економіки, інтегральний показник рівня кластерізації території, а також виявити інноваційно активні галузі з метою формування господарських агломерацій.

Розроблено методику виявлення інноваційних кластерів, яка передбачає розрахунок показників кластеризації, визначення інтегрального показника, що характеризує рівень потенціалу кластеризації, а також виявлення інноваційно активних видів економічної діяльності, відповідно до яких необхідно формувати регіональні інноваційні кластери. Результати методики можуть бути використані з метою обґрунтування стратегічних напрямів розвитку регіональної інноваційної системи, включаючи активізацію кластерних ініціатив, підприємницької діяльності та залучення міжнародних інвестицій.

Результати апробації методики виявлення інноваційних кластерів на прикладі АР Крим дозволили визначити інноваційно активні галузі в економіці регіону, серед яких необхідно виділити насамперед будівництво, готельний і ресторанний бізнес, транспорт і зв'язок, оренду і інжиніринг, освіту, охорону здоров'я і соціальну допомогу, комунальні послуги. Отримані результати оцінки рівня інноваційності видів економічної діяльності АР Крим свідчать, що лише транспортний комплекс, а також сфера охорони здоров'я і соціальної допомоги відповідають критеріям виявлення інноваційних кластерів.

Розроблено схему інституційного забезпечення розвитку інноваційної системи АР Крим враховує особливості взаємодії внутрішнього і зовнішнього середовищ інноваційного процесу, а також передбачає формування стратегічних конкурентоспроможних зон господарювання. Дієздатність запропонованої схеми інституційного забезпечення розвитку інноваційної системи АР Крим виявляється в активізації правового, інвестиційного, науково-технічного, соціального і фінансового середовища, які сприяють комерціалізації інновацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Смирнова Е. А. Пути совершенствования управления инновационными процессами в депрессивном регионе / Е. А. Смирнова, А. А. Колосюк // Наукові праці Південного філіалу «Кримський Агротехнологічний Університет» Національного аграрного університету. Економічні науки. Ї 2007. Ї № 106. Ї С. 169Ї175.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління інноваційними процесами у депресивному регіоні.

2. Смирнова Е. А. Теоретические аспекты к определению сущности инвестиционных и инновационных процессов / Е. А. Смирнова // Экономика и управление. Ї 2009. Ї № 4. Ї С. 33Ї37.

3. Смирнова Е. А. Теоретические подходы к определению сущности региональной инновационной системы / Е. А. Смирнова // Экономика Крыма. Ї 2010.  Ї № 4 (33). Ї С. 142Ї146.

4. Смирнова Е. А. Подходы к определению факторов развития региональной инновационной системы / Е. А. Смирнова // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. Ї 2010. Ї № 23 (124). Ї С. 52Ї61.

5. Смирнова Е. А. Особенности регулирования развития региональной инновационной системы / Е. А. Смирнова // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. Ї 2010. Ї № 24 (125). Ї С. 55Ї63.

6. Смирнова Е. А. Кластерный подход к оценке региональной инновационной системы / Е. А. Смирнова // Экономика и управление. Ї 2010. Ї № 6. Ї С. 117Ї124.

7. Бережная И. В. Модель механизма регулирования региональной инновационной системы / И. В. Бережная, Е. А. Смирнова // Культура народов Причерноморья. Ї 2010. Ї № 191. Ї С. 151Ї155.

Особистий внесок здобувача: розроблено механізм регулювання регіональної інноваційної системи.

8. Смирнова Е. А Институциональное обеспечение развития региональной инновационной системы / Е. А. Смирнова // Культура народов Причерноморья. Ї 2010. Ї № 195. Ї С. 16Ї21.

9. Смирнова Е. А. Некоторые аспекты оценки развития региональной инновационной системы / Е. А. Смирнова // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Ї 2011. Ї № 5. Ї С. 47Ї51.

10. Бережная И. В. Форсайт-исследования: цели, задачи и инструменты / И. В. Бережная, Е. А. Смирнова // Економічний форум. Ї 2011. Ї № 2. Ї С. 76Ї83.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано мету та завдання Форсайт-досліджень інноваційної системи АР Крим.

11. Бережная И. В. Структурная модель региональной инновационной системы / И. В. Бережная, Е. А. Смирнова // Экономика и управление. Ї 2011. Ї № 2. Ї С. 54Ї59. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано структурну модель регіональної інноваційної системи.

Матеріали, тези конференцій:

12. Смирнова Е. А. Государственное регулирование развития инновационных процессов - мировой опыт / Е. А. Смирнова // Социально-экономическое развитие АР Крым: проблемы и перспективы : материалы научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава, студентов и аспирантов факультета экономики и менеджмента по итогам деятельности ВУЗа 2007-2008 учебном году
(22-24 апреля 2008 г.) : сборник научных трудов. Ї Симферополь : НАПКС, 2008. Ї С. 13Ї15.

13. Смирнова Е. А. Зарубежный опыт государственного регулирования развития инновационных процессов / Е. А. Смирнова // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів (Сімферополь, 24-25 квітня 2008 року). Ї Сімферополь : ПП «Підприємство Фенікс»; Крымский экономический институт КНЭУ им. В. Гетьмана, 2008. Ї С. 286Ї287.

14. Смирнова Е. А. Развитие региональной инновационной системы: особенности формирования и факторы развития / Е. А. Смирнова // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку. Збірник наукових праць : матеріали XII Міжнародної науково-практичної конференції (12 листопада 2010 р.). Ї Дніпропетровськ : ІМА-прес, 2010. Ї С. 147Ї150.

15. Смирнова Е. А. Принципы методики выделения инновационных кластеров в регионе / Е. А. Смирнова // Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи : збірник матеріалів XIII Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів (25 лютого 2011 р.). Ї Дніпропетровськ : ІМА-прес, 2011. Ї С. 70Ї71.

16. Смирнова Е. А. Оценка промышленного потенциала АР Крым / Е. А. Смирнова // Актуальные проблемы функционирования экономической системы Украины в условиях развития рыночных отношений : материалы V Республиканской научно - практической конференции студентов, аспирантов и соискателей ученых степеней (25 марта 2011 р.). Ї Симферополь : ИСВА ЧВУЗ «МСУ Харьков», 2011. Ї С. 156Ї159.

17. Смирнова Е. А. Инновационный кластер как инструмент регулирования развития региональной экономической системы / Е. А. Смирнова // Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів : тези Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (21-23 березня 2011 р.). Ї Дніпропетровськ, 2011. Ї С. 109Ї110.

18. Смирнова Е. А. Принципы формирования инновационных кластеров / Е. А. Смирнова // Організаційно-економічне, фінансово-кредитне і інституційно-правове забезпечення інноваційного розвитку суб'єктів господарювання та територіальних громад : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції молодих учених та студентів (24-25 березня 2011 р.). Ї Чернівці, 2011 г. Ї С. 151Ї153.

19. Смирнова Е. А. Реализация методики выделения инновационных кластеров / Е. А. Смирнова // Современные проблемы регионального развития: теория и практика : материалы научной конференции преподавателей, студентов и аспирантов Национальной академии природоохранного и курортного строительства (24 марта 2011 р.). Ї Симферополь, 2011. Ї С. 98Ї101.

АНОТАЦІЯ

Смірнова О. О. Науково-прикладні засади розвитку регіональної інноваційної системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Національна академія природоохоронного і курортного будівництва. Сімферополь, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено питанням поширення науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи з урахуванням впливу факторів соціально-економічного середовища. Розроблено підхід до оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, який передбачає діагностику соціального, екологічного та економічного розвитку регіону, визначення конкурентних переваг, виявлення особливостей інноваційного розвитку та регіональних і локальних точок економічного зростання, а також розробку стратегічних напрямів розвитку регіональної інноваційної системи.

У рамках дисертаційного дослідження вдосконалено понятійно-категоріальний апарат, зокрема, конкретизовано сутність поняття «регіональна інноваційна система», запропоновано структурну модель регіональної інноваційної системи. Систематизовано класифікацію факторів, що впливають на формування та розвиток регіональної інноваційної системи, яка, на відміну від існуючих, дозволила конкретизувати особливості загальноекономічних факторів і факторів, що детермінують використання знань та комерціалізацію інновацій. Розроблено підхід до виявлення інноваційних кластерів, який передбачає визначення потенціалу кластеризації видів економічної діяльності економіки регіону, а також виявлення інноваційно активних галузей, відповідно до яких формуються інноваційні кластери. Запропоновано механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, що відображає взаємодію підсистеми загальних закономірностей розвитку регіональної інноваційної системи, підсистеми детермінант інноваційного розвитку та підсистеми регіональної інноваційної політики, функціонування яких сфокусовано на досягненні мети інноваційного розвитку регіону.

Ключові слова: регіональна інноваційна система, регіон, інноваційний потенціал, інноваційні кластери, фактори інноваційного розвитку регіону.

АННОТАЦИЯ

Смирнова Е. А. Научно-прикладные основы развития региональной инновационной системы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. Симферополь, 2011.

Диссертация посвящена вопросам расширения научно-прикладных основ развития региональной инновационной системы с учетом влияния факторов социально-экономической среды. Разработан подход к оценке уровня развития региональной инновационной системы, который предполагает диагностику социального, экологического и экономического развития региона, определение конкурентных преимуществ, выявление особенностей инновационного развития и региональных и локальных точек экономического роста, а также разработку стратегических направлений развития региональной инновационной системы.

В рамках диссертационного исследования усовершенствован понятийно-категориальный аппарат, в частности, конкретизированы сущность понятия «региональная инновационная система», предложена структурная модель региональной инновационной системы. Систематизирована классификация факторов, влияющих на формирование и развитие региональной инновационной системы, которая, в отличие от существующих, позволила конкретизировать особенности общеэкономических факторов и факторов, детерминирующих использование знаний и коммерциализации инноваций. Разработан подход к выявлению инновационных кластеров, который предусматривает определение потенциала кластеризации видов экономической деятельности экономики региона, а также выявление инновационно активных отраслей, в отношении которых формируются инновационные кластеры. Предложен механизм регулирования развития региональной инновационной системы, который отражает взаимодействие подсистем общих закономерностей развития региональной инновационной системы, подсистемы детерминант инновационного развития и подсистемы региональной инновационной политики, функционирование которых сфокусировано на достижении цели инновационного развития региона.

Ключевые слова: региональная инновационная система, регион, инновационный потенциал, инновационные кластеры, факторы инновационного развития региона.

ANNOTATION

Smirnova E. Scientific and applied basis for the development of regional innovation system. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.05 - the development of productive forces and the regional economy. - National аcademy of environmental and resort construction. Simferopol, 2011.

Dissertation devoted to questions expanding the science and application development basis of regional innovation system with regard to the influence of factors of socio-economic environment. The approach to assessing the level of development of regional innovation system, which involves diagnosis of the social, environmental and economic development, the definition of competitive advantage, revealing the features of the innovation and development of regional and local points of economic growth and development of strategic directions for development of regional innovation system. At the part of dissertation research perfected conceptual and categorical apparatus, in particular, concretized essence of the concept "regional innovation system"and proposes a structural model of regional innovation system. Systematized classification of factors influencing the formation and development of regional innovation system, which, unlike existing ones, has allowed more specific features of general economic factors and the factors determining the use of knowledge and the commercialization of innovation. Worked out the approach to the identification of innovative clusters, which define the potential clustering of economic activities of the regional economy, as well as the identification of innovation-active sectors for which innovation clusters are formed. Proposed a mechanism for regulating the development of a regional innovation system.

Keywords: regional innovation system, region, innovative capacity, innovative clusters, the factors of innovative development in the region.

Размещено на Allbest.ru

...