Інститут підприємництва в неусталеній господарській системі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА В НЕУСТАЛЕНІЙ ГОСПОДАРСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

СУХАРСЬКА Ірина Ярославна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та маркетингу Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Ватаманюк Остап Зіновійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри економічної теорії та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Пустовійт Роберт Фрідріхович, Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, завідувач кафедри фінансів; кандидат економічних наук, доцент Гайдай Тетяна Вікторівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри економічної теорії

Захист відбудеться 27 вересня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, проспект Свободи, 18, ауд.115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова,а5.

Автореферат розісланий „26” серпня 2011 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради ______________ Стасишин А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

підприємницький неусталений правовий

Актуальність теми. Одним із найважливіших завдань сучасного українського суспільства є пошук чинників стабільного економічного зростання та розвитку. Особливу роль у цих процесах відіграє підприємницька діяльність, яка не лише виступає чинником економічного зростання, але й сприяє розв'язанню низки соціально-економічних проблем. Тому, з'ясування глибинних механізмів функціонування підприємництва та виявлення умов для реалізації його потенціалу як одного із чинників поступального розвитку національної господарської системи набуває важливого значення.

У країнах з розвинутою ринковою економікою становлення підприємницького сектору відбувалося еволюційним шляхом; норми, правила та формати цього виду діяльності формувалися протягом тривалого часу. Однак, навіть з врахуванням багатовікових традицій, у цих країнах триває постійний пошук нових способів стимулювання та розвитку підприємницької діяльності. Україна протягом тривалих періодів свого історичного поступу була позбавлена змоги розвивати власний підприємницький сектор. Упродовж декількох десятиліть ХХ ст. підприємницька діяльність заборонялася та засуджувалася. Зрештою на початку 1990-х років постала необхідність формування всіх складових підприємництва одночасно. Очевидно, що перебудова господарських процесів та зв'язків, інститутів суспільства, ментальності населення не могла відбутися одномоментно. Як наслідок, утворилися серйозні диспропорції у структурі економічної системи загалом та її окремих елементів.

Оцінка місця і ролі інституту підприємництва в господарській системі України, з'ясування його сутнісних ознак та характеристик дозволить виявити напрями удосконалення його функціонування та точки розвитку, вибудувати обґрунтовану політику держави щодо впливу на підприємницькі процеси.

Світова та вітчизняна наука не завжди приділяла достатню увагу підприємництву як економічному явищу, оскільки підприємницька активність сприймалася як щось органічно притаманне ринковому господарству. Дослідження різних аспектів підприємництва з врахуванням його інституційної складової знаходимо у працях класиків економічної науки Р.Кантільйона, А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.Б.Сея, Й.Тюнена, Г.Мангольдта, В.Зомбарта, М.Вебера, Т.Веблена, Дж.Комонса, А.Маршала, Дж.Б.Кларка, Й.Шумпетера, Ф.Найта, Ф.Гаєка, та інших. До українських дослідників, які зробили вагомий внесок у розробку питань підприємництва та інституційного розвитку, належать Т.Богданова, В.Будкін, З.Варналій, Т.Гайдай, А.Гальчинський, В.Геєць, С.Злупко, В.Зянько, В.Кредісов, В.Ляшенко, І.Манцуров, О.Михайловська, О.Пиріг, Т.Притиченко, Т.Прохорова, С.Реверчук, М.Ромашко, О.Прутська, Р.Пустовійт, В.Семиноженко, В.Сизоненко, В.Узунов, В.Чабан, А.Чаусовський, А.Чухно та інші. Вивчення окремих питань підприємницької діяльності та її інституційного розвитку належить до кола наукових інтересів таких сучасних зарубіжних вчених як У.Баумоль, Р.Капелюшников, В.Каширин, І.Кірцнер, К.Мерфі, М.Левин, А.Олєйник, Ю.Ольсевич, Дж.Піншот, В.Полтерович, В.Рубе, В.Самойлов, Дж.Ходжсон, А.Хоскінг, А.Шастітко та інші.

Вивчення підприємництва, як правило, зосереджене на процесах функціонування окремої фірми. Для політекономічного аналізу пріоритетними залишаються окремі види підприємницької діяльності: мале підприємництво, інноваційне підприємництво, зовнішньоекономічне підприємництво, галузеве підприємництво тощо. Відтак сьогодні здійснюється невелика кількість комплексних досліджень підприємництва як окремого суспільного інституту. Важливим завданням за сучасних умов є вироблення наукового підґрунтя для визначення пріоритетів у розвитку підприємництва, стимулювання підприємницької активності загалом, усунення інституційних прогалин, подолання диспропорцій розвитку підприємницького сектору та забезпечення його конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії та маркетингу Львівського національного університету імені Івана Франка за напрямом „Розвиток інституційної структури економіки України”, затвердженого Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0110U005710).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз становлення, розвитку та функціонування інституту підприємництва в неусталеній господарській системі України, виявлення засобів впливу на інститут підприємництва та шляхів підвищення його ефективності.

Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:

з'ясувати сутність категорії „інститут підприємництва”;

визначити види та типи підприємницької діяльності і дослідити специфіку їх функціонування у національній економіці;

з'ясувати місце і роль інституту підприємництва у господарській системі, його взаємозв'язки з іншими елементами інституційного середовища;

визначити особливості розвитку інституту підприємництва протягом різних етапів історії України;

дослідити особливості формування сучасного інституційного середовища підприємницької діяльності у вітчизняній господарській системі;

визначити систему показників для об'єктивної оцінки ефективності, стану та динаміки розвитку інституту підприємництва і з її застосуванням здійснити аналіз підприємницьких процесів в Україні;

виявити чинники розвитку підприємництва в Україні;

визначити напрями покращення нормативно-правової складової та регулювання інституту підприємництва.

Об'єктом дисертаційного дослідження є інститут підприємництва в неусталеній господарській системі України. Предметом дослідження є особливості становлення та розвитку інституту підприємництва, чинники, що визначають його розвиток, та напрями підвищення ефективності його функціонування у вітчизняній економіці.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є інституційний аналіз. Зважаючи на багатогранність феномену підприємництва, в роботі також застосовано ряд інших наукових методів. Для конкретизації сутності понять використано метод теоретичного узагальнення. За допомогою методів історичного та логічного аналізу окреслено вирішальні чинники, які впливають на формування інституту підприємництва у вітчизняній економіці. Наукова абстракція та індукція застосовані для з'ясування місця і ролі інституту підприємництва у загальній інституційній системі України. З метою визначення взаємозв'язку окремих аспектів підприємництва із чинниками інституційного та макроекономічного середовища застосовано інструментарій кореляційного та регресійного аналізу. Наочність подання інформації забезпечено за допомогою графічного методу.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України (кодекси та закони, підзаконні нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, проекти законодавчих актів); звіти, аналітичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Української асоціації інвестиційного бізнесу, міжнародних організацій; наукова та монографічна література, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених у періодичних виданнях; матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій; ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі:

Вперше:

- на рівні дисертаційного дослідження у межах інституційної методології здійснено аналіз стану і динаміки інституту підприємництва в Україні із застосуванням комплексного набору показників, що дало змогу всебічно дослідити різні аспекти підприємництва і виявити ключові тенденції його розвитку;

- за допомогою регресійного аналізу виявлено детермінанти змін інституту підприємництва у вітчизняній економіці, зокрема, з'ясовано залежність між показниками розвитку підприємництва і макроекономічними та інституційними чинниками; згідно з отриманими результатами, найбільш важливими з останніх є обсяги та ціна кредитних ресурсів у вітчизняній економіці, обсяги прямих іноземних інвестицій, а також рівні відкритості економіки і корумпованості органів влади.

Уточнено:

підхід до розуміння категорії „інститут підприємництва”; зокрема, запропоновано його визначення як складного багатокомпонентного суспільно-економічного явища, що утворене сукупністю легітимізованих у суспільстві форматів підприємницької поведінки, як формальної, так і неформальної природи;

роль інституційних пасток для розвитку інституту підприємництва у трансформаційний період; зокрема, виявлено тісну взаємозалежність між поширенням корупції і ухилянням від оподаткування та утвердженням непродуктивних і деструктивних форм підприємництва.

Набули подальшого розвитку:

аналіз та узагальнення характеру історичного розвитку інституту підприємництва у вітчизняній економіці; зокрема, простежено зв'язок між колоніальним становищем України та переважанням непродуктивних форм підприємницької діяльності, що було зумовлено заходами економічної політики відповідних владних режимів;

з'ясування притаманних неусталеній господарській системі України умов поширення непродуктивного і деструктивного підприємництва, тенденцій до деформалізації економічної діяльності та переважання мотивів для підприємництва з необхідності, що зумовлено тривалим періодом заборони підприємницької діяльності в адміністративно-командній системі і глибоким вкоріненням відповідних елементів інституту підприємництва в господарську практику;

дослідження ролі інституту підприємництва в інституційній структурі українського суспільства; зокрема, простежено характер взаємозв'язку інститутів підприємництва та власності, поглиблено аналіз впливу неформальних складових інституційної структури на підприємницьку діяльність;

рекомендації щодо підвищення ефективності впливу держави на підприємницьку діяльність шляхом заміни контрольно-наглядової моделі регулювання підприємництва на модель співпраці за допомогою вдосконалення нормативно-правової бази, використання інструментів економічної політики з врахуванням особливостей розвитку інституту підприємництва в Україні.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу функціонування інституту підприємництва в економіці України та виявлення тенденцій його розвитку.

Практичне значення результатів дослідження полягає у визначенні суттєвих зв'язків інституту підприємництва з іншими елементами інституційного та макроекономічного середовища і розробленні рекомендацій щодо посилення позитивного впливу держави на його розвиток.

Отримані теоретичні результати і нові методичні підходи дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у навчальному процесі при підготовці навчальних посібників, розробці та викладанні спецкурсів з економічної теорії, економіки підприємництва, економічної політики.

Особистий внесок автора. Усі наведені у дисертації висновки і положення наукової новизни отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових та науково-практичних конференціях: „Нові обрії економічної науки” (Львів, 11-12 травня 2007 р.), „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності” (Жовті Води, 19-20 березня 2009 р.), „Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія” (Львів, 9-10 квітня 2009 р.), „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 24-25 квітня 2009 р.), „Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи” (Львів, 15-16 травня 2009 р.), „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (Черкаси, 23-25 вересня 2009 р.), „Віра і розум” (Львів - Київ, 3-5 грудня 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,6 друкованих аркушів, у тому числі: 5 статтей у наукових фахових виданнях (2,5 друковані аркуші).

Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 245 сторінок, в тому числі основний зміст - 211 сторінок, 8 рисунків, 12 таблиць. Список використаних джерел налічує 239 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано відомості щодо апробації результатів та їх публікації.

У першому розділі дисертації „Теоретико-методологічні засади дослідження інституту підприємництва” розглянуто і уточнено підходи до розуміння поняття „інститут підприємництва”, з'ясовано його місце в інституційній структурі суспільства і зв'язки з її окремими елементами, визначено комплекс показників для кількісної оцінки стану і динаміки підприємницьких процесів у національній економіці.

Представники класичного напряму економічної науки, як правило, розглядали підприємницькі функції, досліджуючи природу та складові доходу від економічної діяльності. Основне припущення про ринкову рівновагу як досить стійке явище, яке виникає самостійно і є неминучим для ринкової системи, зводило функції підприємця до поєднання факторів виробництва, управління та контролю за ними.

Завдяки дослідженням Й.Шумпетера, Ф.Найта та І.Кірцнера ХХ століття ознаменувалося зміною підходів до аналізу підприємництва. У результаті виокремилися три підходи до визначення його функцій, синтез яких дає змогу визначити підприємництво як особливий вид господарської діяльності, що характеризується творчим, інноваційним характером і здійснюється в умовах невизначеності, а також спрямований на виявлення та найповніше використання наявних ринкових можливостей і створення нових.

Підприємницька діяльність передбачає існування системи норм та правил формальної і неформальної природи для її здійснення. Правові передумови підприємництва, його легалізовані форми і види у взаємозв'язку із реальними способами його здійснення утворюють інститут підприємництва, який визначає межі реалізації підприємницького хисту, окреслює коло суб'єктів підприємництва, форми його здійснення, особливості взаємодії між підприємцями та суспільними інституціями. Таким чином інститут підприємництва визначено як сукупність легітимізованих форматів поведінки при здійсненні підприємницької діяльності.

Розвиток і функціонування інституту підприємництва відбувається у конкретних суспільно-історичних обставинах. З огляду на це, дисертант обґрунтовує доцільність розгляду інституту підприємництва як елемента інституційної структури суспільства, який перебуває у тісному взаємозв'язку із рештою інститутів.

Характерними рисами неусталеної господарської системи є прояви нестабільності відносин влади, власності, управління і праці, що є неодмінними складовими усіх економічних процесів. Інститути, які регулюють здійснення зазначених відносин, чинять вагомий вплив на формування інституту підприємництва, оскільки визначають розподіл і використання ресурсів виробництва, розпорядження результатами підприємницької діяльності, способи організації ділових проектів. Результати досліджень психологічних чинників економічної поведінки дозволяють припустити залежність неформальної складової інституту підприємництва від таких суспільних інститутів як менталітет і релігія.

Дисертант звертає увагу на те, що залежно від інституційних умов у конкретній господарській системі можуть переважати окремі види та форми підприємницької діяльності, які задають вектори розвитку усієї системи. З позиціїє інституційного аналізу, найбільш цікавим є виокремлення продуктивного, непродуктивного і деструктивного підприємництва; підприємництва з необхідності та задля виявлення нових можливостей; формального і неформального; легального та нелегального підприємництва.

Розроблення заходів державного впливу на інститут підприємництва зумовлює необхідність у кількісній оцінці динаміки його параметрів, яка ускладнюється багатогранністю об'єкту вивчення. З огляду на неможливість застосування єдиного показника, сьогодні здійснюють емпіричні дослідження різних аспектів підприємництва. До таких, зокрема, належать: ділова активність, як зміна чисельності суб'єктів підприємництва різних видів; стійкість, визначена рівнем виживання фірм віком 2 і 3 роки; функціонування, яке відображається показниками участі у створенні робочих місць та обороту; розподіл суб'єктів підприємництва за розміром, секторами, видами; інновації, відображені обсягами витрат на інноваційну діяльність, частками інноваційних підприємств, обсягами виробництва і продажу інноваційного продукту тощо.

У другому розділі „Функціонування інституту підприємництва в неусталеній господарській системі України” здійснено ретроспективний аналіз становлення вітчизняного інституту підприємництва; з'ясовано визначники його розвитку в перехідний період, зокрема вплив інституційних пасток; виявлено ключові чинники динаміки інституту підприємництва у сучасній економічній системі України.

Дисертант звертає увагу на те, що напрями застосування підприємницького хисту в Україні відповідали тенденціям розвитку загальносвітового господарства. Однак під час періодів втрати власної державності і територіальної належності до інших країн власне українська підприємницька ініціатива стримувалася заходами економічної політики. Унаслідок цього реалізація підприємницького хисту відбувалася переважно через діяльність аграрного, торговельного та кустарного спрямування, які мали характер підприємництва з необхідності, а також через непродуктивні форми підприємництва, що сприяло утвердженню відповідних ментальних настанов і елементів інституту підприємництва.

Встановлення адміністративно-командного устрою, заборона приватногосподарської ініціативи, директивний спосіб керівництва економікою спричинили руйнування засад підприємництва і згасання його функцій у їх продуктивних проявах. Натомість підприємницький хист застосовувався у непродуктивних або деструктивних формах, тобто на державній службі, в політичній сфері та у нелегальній діяльності.

Ліквідація командної економіки на початку 1990-х років відкрила широкі можливості для підприємницької діяльності. Однак незрілість або й повна відсутність основних інститутів ринку, в тому числі й інституту підприємництва, зумовили труднощі у становленні господарської системи України.

Дисертант доходить висновку, що недоліки реформування інституту власності, повільне налагодження дієвого фінансово-кредитного механізму, прорахунки у подоланні макроекономічних проблем у поєднанні з труднощами державного будівництва призвели до виникнення інституційних пасток, які ускладнювали розвиток інституту підприємництва і спричиняли його суттєві диспропорції.

Корупція, неплатежі, бартер та ухиляння від сплати податків свого часу виникали як вимушені заходи для виживання суб'єктів господарювання і тривалий час репрезентували несприятливі для суспільного розвитку рутини, які до того ж виявлялися досить стійкими. Існування інституційних пасток призводить до посилення непродуктивного підприємництва, тінізації економічних відносин, неефективного використання ресурсів і приглушення функцій підприємництва.

Протягом останнього десятиліття простежується зростання кількісних показників стану та динаміки підприємництва, переважно за рахунок збільшення числа індивідуальних підприємців і малих підприємств. Однак оцінити таку динаміку як однозначно позитивну не можна, оскільки причини зростання кількості суб'єктів підприємництва можуть мати різну природу. Окрім бажання до заснування власної справи, досить сильний вплив мають мотиви необхідності та участь у схемах ухиляння від сплати податків. Водночас структурні показники та ті показники, які ілюструють ефективність здійснення окремих підприємницьких функцій, свідчать про повільні темпи якісних змін підприємницького сектору.

Відповідно до результатів регресійного аналізу статистичних даних за 2000-2009 рр. ключовими визначниками змін у різних аспектах підприємництва є процентна ставка за кредитами, динаміка обсягів кредитування економіки, рівень свободи від корупції, зовнішні прямі інвестиції, частка видатків зведеного бюджету (див. табл. 1-2).

Таблиця 1

Чинники зміни кількості суб'єктів малого підприємництва в Україні за 2000-2009 рр.

Незалежна змінна / залежна змінна	Y1	Y2	Y3
Const	0,974***	1,0784***	1,268***
X1	-0,138***	-0,136**	-0,240*
X2	0,109***	0,089	-
X3	0,087**	-	-
X4	-	-	0,070
R2	0,974	0,787	0,804
R2 оцінений	0,961	0,726	0,749
критерій Дарбіна-Уотсона	1,733	0,906	1,995
F-статистика	74,925	12,945	14,394

* - рівень значущості =0,05, ** - рівень значущості =0,01, *** - рівень значущості =0,001.

Розраховано автором на підставі даних Державного комітету статистики, Національного банку України, міжнародної організації Transparency International.

Тут Y₁ - темп зміни кількості малих підприємств на тисячу осіб наявного населення, Y₂ - темп зміни кількості малих підприємств на тисячу осіб економічно активного населення, Y₃ - темп зміни кількості фізичних осіб-підприємців на тисячу осіб економічно активного населення, X₁ - зміна процентної ставки за кредитами, X₂ - темп зміни обсягів кредитування суб'єктів господарської діяльності, X₃ - темп зміни показника економічної відкритості, X₄ - темп зміни індексу сприйняття корупції.

Таблиця 2

Чинники зміни показників інноваційної діяльності підприємств та частки доходів від підприємництва у структурі загальних доходів в Україні за 2000-2009 рр.

Незалежна змінна / залежна змінна	Y1	Y2	Y3
Const	2,920**	1,456	1,032**
X1	-	-1,871*	-
X2	0,414**	1,006*	-0,268*
X3	-2,451**	-
X4	-	-	0,821**
X5	-	-	-0,570**
X6	-	-	0,213*
R2	0,888	0,663	0,921
R2 оцінений	0,843	0,551	0,858
критерій Дарбіна-Уотсона	1,935	2,918	1,818
F-статистика	19,774	5,901	14,641

* - рівень значущості =0,05, ** - рівень значущості =0,01, *** - рівень значущості =0,001.

Розраховано автором на підставі даних Державного комітету статистики, Національного банку України, міжнародної організації Transparency International.

Одержані результати свідчать про залежність динаміки підприємництва від чинників кредитування, інвестування, державного втручання та рівня корумпованості соціально-економічної системи. Це підтверджує висновок про існування взаємозв'язку між характером підприємницьких процесів і станом макроекономічного та інституційного середовища, що необхідно враховувати при розробленні заходів економічної політики.

У третьому розділі „Напрями розвитку інституту підприємництва в Україні” розглянуто питання підвищення ефективності функціонування інституту підприємництва; здійснено аналіз регуляторної політики щодо підприємницької діяльності, на підставі якого визначено напрями покращення інституційного середовища підприємництва.

Аналіз динаміки прибутковості підприємств засвідчив, що протягом 2001-2009 рр. темп зміни прибутків не мав чіткої тенденції до зростання, що пояснювалося не лише станом національної економіки, але й інституційними чинниками (наявність знань і вмінь з організації бізнесу, сприятливість інституційної структури для детінізації тощо). Погіршення умов кредитування та інвестування, дестабілізація економічної системи під час світової фінансово-економічної кризи призвели до зниження прибутковості підприємницької діяльності.

На думку дисертанта, підвищення ефективності функціонування інституту підприємництва доцільно здійснювати шляхом впровадження нових форм підприємництва, які спрямовані на застосування інноваційних організаційних рішень, отримання переваг від спеціалізації та кооперації у господарській діяльності, розвиток і вкорінення продуктивних форматів підприємницької поведінки.

Одним із найбільш вагомих способів удосконалення інституту підприємництва є поліпшення його формальної складової - нормативно-правової бази. На підставі докладного аналізу регуляторної політики держави у сфері підприємництва було виокремлено декілька напрямів, реформування яких суттєво покращило б інституційне середовище підприємницької діяльності. Сьогодні переважними напрямками цілеспрямованого впливу на підприємницькі процеси з боку держави є дерегуляція підприємництва і підтримка малого бізнесу. Заходи із послаблення регуляторного впливу спрямовуються на систематизацію нормативно-правової бази і спрощення процедур взаємодії із органами державної та місцевої влади. Політика підтримки суб'єктів малого підприємництва реалізовується у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, а також фінансово-кредитній та інформаційній підтримці.

Однак дисертант доходить висновку, що система заходів з розвитку малого підприємництва, яку було розроблено наприкінці 1990-х років, не спроможна розв'язати сучасні проблеми. Водночас розвиток підприємництва не може обмежуватися лише підтримкою малого бізнесу. Крім необхідного вдосконалення нормативно-правового забезпечення, пріоритетними напрямами державної політики щодо підприємницького сектору мають стати:

- перегляд засад підтримки малого підприємництва задля розроблення заходів стимулювання розвитку і зростання його суб'єктів;

- використання територій із спеціальними правовими режимами для впливу на територіальну та галузеву структуру підприємництва;

- розробка і впровадження виваженої політики оподаткування суб'єктів підприємництва з врахуванням цілей розвитку підприємницького сектору;

- поліпшення інформаційної підтримки підприємців щодо нормативно-правового регулювання, взаємодії із регуляторними органами та контролю за їх діяльністю;

- усунення умов, сприятливих для існування негативних неформальних практик регулювання підприємництва, через покращення якості виконання функцій державних органів, підвищення кваліфікаційних показників службовців, реалізації принципів відкритості та громадського контролю за діяльністю органів нагляду та контролю;

- розроблення і впровадження освітніх програм для формування практичних вмінь організації підприємницької діяльності;

- забезпечення політичної та макроекономічної стабільності підприємницького середовища.

Поряд із заходами спрямованими на зменшення кількості адміністративних бар'єрів, оптимізацією трудових відносин, розробкою дієвої податкової та бюджетної політики, удосконаленням митного регулювання необхідним є спрощення власне нормативної бази за допомогою усунення дублювань, неоднозначних та суперечливих норм, скорочення їхньої кількості. Дисертант зауважує необхідність реформування несприятливих неформальних практик взаємодії між органами держави і підприємцями шляхом структурування функцій цих органів, чіткої регламентації процедур взаємодії.

ВИСНОВКИ

1. Розв'язання сучасних соціально-економічних проблем України значною мірою залежить від можливості забезпечення сталого економічного розвитку. Одним із вирішальних чинників такого розвитку є підприємництво, яке за допомогою властивих йому механізмів спроможне виступити рушійною силою зростання національної економіки. Як творча, ініціативна діяльність підприємництво здатне забезпечити розв'язання багатьох проблем економічного та соціального характеру, зокрема: насичення ринків товарами та послугами, впровадження інноваційних рішень, подолання безробіття, зростання рівня доходів громадян, підвищення рівня життя, досягнення конкурентоспроможності у світовому економічному просторі.

2. Неодмінним аспектом здійснення підприємницької діяльності, окрім створення товарів і послуг, є взаємодія між різними суб'єктами господарського процесу. Потреба у структуруванні та регулюванні підприємницьких відносин стала причиною виникнення інституту підприємництва. Формати підприємницької поведінки, прийняті та визнані у суспільстві, утворюють інститут підприємництва, тісно пов'язаний із низкою інших інститутів суспільства. Розуміння структури зв'язків інституту підприємництва із елементами інституційного середовища є особливо важливим для окреслення його сутності та особливостей у конкретний історичний період.

Інститут підприємництва неможливе без існування та ефективного функціонування низки інститутів, які творять підґрунтя для здійснення незалежної і продуктивної економічної діяльності. Визначення та забезпечення набору прав власності, відносин праці, допустимих моделей управління та владних відносин закладає основи підприємництва. Формальне регулювання цих аспектів обумовлює характер використання та розподілу ресурсів підприємницької діяльності, розподілу підприємницького прибутку. Однак адекватність формальних норм ще не забезпечує ідеального середовища для виявлення підприємницької активності. Вплив неформальних елементів інституційного середовища, зазвичай, є більш вагомим і визначає, яким чином формальні правила впроваджуються та виконуються у реальних умовах. Відтак інститут підприємництва слід розглядати як множину формальних і неформальних регуляторів, які перебувають у взаємній залежності між собою.

3. Власне саме підприємництво може втілюватися у багатьох формах. Залежно від співвідношення інституційних та макроекономічних чинників у конкретній господарській системі домінують окремі види підприємницької діяльності. Відповідно в інституті підприємництва переважають ті формати, які сприяють функціонуванню його найбільш поширених проявів. Однією із особливостей неусталеної господарської системи України є існування сприятливих умов для поширення непродуктивного та деструктивного підприємництва, посилення тенденцій до деформалізації господарської діяльності і переважання мотивів для підприємництва з необхідності.

4. Подолання негативних явищ функціонування інституту підприємництва зумовлює необхідність застосування заходів державного впливу. Виявлення чинників змін підприємництва є важливим для прогнозування того, як позначаться зміни урядової політики, макроекономічного та інституційного середовища на стані та динаміці підприємницьких процесів. Для об'єктивної оцінки підприємницьких процесів необхідною є розробка інструментів для вимірювання параметрів підприємництва.

Емпіричні дослідження підприємництва ускладнюються великою кількістю його проявів і форм. Сьогодні оцінку стану та динаміки підприємницької діяльності здійснюють за допомогою комплексу показників для вимірювання його окремих аспектів. При цьому увагу акцентують на різних рівнях підприємництва, виконанні його головних функцій, визначенні потенціалу до зростання підприємницького сектору. Різноманітність підприємницьких процесів також може призводити до неоднозначності у трактуванні кожного окремого показника. Для отримання достовірних висновків емпіричні дослідження доцільно поєднувати із методами логічного та історичного аналізу.

5. Необхідність врахування історичного досвіду формування інституту підприємництва в Україні продиктована загальними закономірностями інституційного розвитку, які виявляються у залежності сучасних правил та форматів поведінки від подій попередніх періодів. Підприємницька діяльність українців мала місце завжди. Зручне територіальне розташування, багатий ресурсний потенціал і підприємливість населення сприяли поширенню успішних форм підприємницької діяльності. Одночасно ці чинники зумовлювали підвищений інтерес з боку агресивних держав-сусідів. У результаті частих військових кампаній на українських землях і втрати власної державності розвиток інституту підприємництва в Україні сповільнювався або й призупинявся. За колоніального становища України переважали непродуктивні форми підприємницької діяльності, що було зумовлено відповідною політикою владних режимів.

За всемогутності держави найбільш вигідним економічно ставало непродуктивне підприємництво, оскільки воно забезпечувало стабільні та високі рівні доходу. Продуктивна підприємницька діяльність часто здійснювалася з необхідності, тобто мотиви пошуку нових можливостей та розвитку власної справи не були переважними. Як наслідок, розвивалося інституційне забезпечення непродуктивних форм підприємництва, тоді як інституційне забезпечення продуктивних форм характеризувалося неповнотою, існуванням прогалин та внутрішніх суперечностей.

Періоди піднесення підприємницької активності збігаються із періодами зміцнення власної державності або із нетривалими періодами послаблення тиску імперських урядів на економічну діяльність. На цих відтинках історичного поступу підприємництво демонструвало відповідність світовим тенденціям тогочасного господарського укладу. Загалом, формування інституту підприємництва в Україні відбувалося нестабільно і фрагментарно.

6. Найбільш негативно на розвиток інституту підприємництва вплинув період функціонування адміністративно-командної системи. Заборона приватної ініціативи та директивний спосіб керівництва економічними процесами спричинили руйнування засад підприємництва і згасання його функцій в їх продуктивних проявах. Натомість поширювалося застосування підприємницького хисту у непродуктивних та деструктивних формах, що сприяло розвитку і глибшому вкоріненню в господарську практику відповідних елементів інституту підприємництва.

7. У період ринкової трансформації вітчизняної економіки формування та функціонування інституту підприємництва ускладнюється відсутністю ефективних систем державного управління, правового регулювання, світоглядної самоідентифікації населення, а також дієвості функціонування інших інститутів суспільства. Інституційні пастки, що виникли в цей період, підвищують трансакційні витрати підприємницької діяльності і посилюють тенденції до поширення непродуктивного підприємництва, тінізації економічних відносин, неефективного використання ресурсів і пригнічення підприємницьких функцій.

8. Відповідно до результатів регресійного аналізу на динаміку зміни підприємництва значний вплив мають макроекономічні та інституційні чинники. Потреба у позикових коштах з боку суб'єктів підприємництва та споживачів їхньої продукції пояснює залежність між темпами зміни окремих аспектів підприємництва та рівнями кредитування економіки. Стимулювальний ефект на підприємницьку активність має зростання відкритості економіки. Дослідження чинників здійснення окремих підприємницьких функцій засвідчило необхідність перегляду ролі держави у розподілі національного доходу та подоланні вад інституційного середовища для ефективної інноваційної діяльності. Якісні зміни інституційного середовища, зокрема зниження рівнів корумпованості чиновницького апарату, поряд із поліпшенням функціонування фінансово-кредитного механізму, сприятимуть тому, що дохід від підприємницької діяльності стане показником успішності підприємця.

9. Суттєвою перешкодою для розвитку інституту підприємництва в Україні є недосконалість нормативно-правового забезпечення усіх аспектів підприємницької діяльності. Для здійснення підприємницької діяльності у формальному полі необхідним є опрацювання великої кількості нормативних документів, що призводить до перерозподілу ресурсів не на користь виробництва товарів чи надання послуг. Така ситуація сприяє поширенню різноманітних форм непродуктивного підприємництва і посиленню тенденцій до тінізації економіки. Очевидно, що одним із пріоритетів має стати впорядкування, систематизація та якісне покращення нормативно-правової бази підприємницької діяльності, розробка і впровадження механізмів реалізації юридичних правил.

Розвиток підприємництва потребує здійснення послідовної і виваженої державної політики у цій сфері. Для підвищення ефективності взаємодії держави та підприємницького сектору доцільно здійснити перегляд засад підтримки суб'єктів підприємництва різних видів, застосовувати інструменти територіального і галузевого розвитку підприємництва, а також усувати умови поширення негативних неформальних практик господарювання.

10. Контрольно-наглядова модель впливу держави на підприємництво має замінюватися моделлю співпраці, яка сприятливо впливатиме на підприємницьку активність. Впровадження заходів урядової політики має відбуватися на основі достовірних науково обґрунтованих висновків. Результати здійсненого дослідження свідчать про необхідність вдосконалення методологічного інструментарію вивчення підприємництва, забезпечення системності та повноти статистичних даних, розширення напрямів досліджень у цій сфері. Першочерговими завданнями для досягнення поставлених цілей є систематизація та доопрацювання понятійно-категоріального апарату дослідження підприємництва, розширення знань про структуру і співвідношення між собою елементів інституту підприємництва, вдосконалення системи показників для кількісної та якісної оцінки стану і динаміки підприємництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Сухарська І. Історія розвитку інституту підприємництва в Україні / Ірина Сухарська // Вісник Львівського Університету. Серія Економічна. - Вип. 40. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - С.238-242.

2. Сухарська І. Вплив релігії на підприємницьку діяльність / Ірина Сухарська // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. - Вип. 20. Сучасна парадигма управління та Острозька Біблія. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. - С.69-72.

3. Сухарська І. Інститут власності як ключовий чинник підприємництва / Ірина Сухарська // Вісник Черкаського Університету. Серія: Економічні Науки. - Вип. 152. - Черкаси: Черкаський національний університет ім.. Б. Хмельницького, 2009. - С.12-19.

4. Сухарська І. Інституція підприємництва як об'єкт економічного дослідження / Ірина Сухарська // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - Вип. 1, січень - березень. - Тернопіль, 2010. - С.74-80.

5. Сухарська І.Я. Вплив нормативно-правового забезпечення податкової політики на інститут підприємництва / Ірина Сухарська // Наукові записки. Серія „Економіка”. Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво національного університету „Острозька академія”, 2010. - Вип. 15. - С.108-116.

Публікації в інших виданнях:

6. Сухарська І. Чи має перспективи венчурний бізнес в Україні / Ірина Сухарська // Нові обрії економічної науки. Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 11-12 травня 2007 р. - С.247-248.

7. Сухарська І. Інститут корупції як фактор зниження ефективності підприємницької діяльності / Ірина Сухарська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності”, Жовті Води, 19 - 20 березня 2009 р. - Том 4. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2009. - С.101-106.

8. Сухарська І. Вплив релігії на підприємницьку діяльність / Ірина Сухарська // Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 9 - 10 квітня 2009 р. - м. Львів. - С.49-50.

9. Сухарська І. Деякі інституційні особливості застосування платіжних інструментів у підприємницькій діяльності / Ірина Сухарська // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції: в 2 ч. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. - Ч.1. - С. 435-439.

10. Сухарська І. Підприємництво в глобальному середовищі / Ірина Сухарська // Економіка України в умовах посилення глобалізацій них процесів: виклики і перспективи. Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 15-16 травня 2009 р. - С.472-473.

11. Сухарська І. Власність як ключовий чинник підприємництва / Ірина Сухарська // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах. Збірник матеріалів IV Міжнародної наукової конференції 23-25 вересня 2009 р: в 2 т. - Черкаси: Вид. від ЧНУ ім.. Б. Хмельницького, 2009. - Т.1. - С.19-21.

12. Сухарська І. Роль ментальних чинників у розвитку інституту підприємництва в Україні // Віра і розум. Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції., Львів, 3 грудня 2010 р. - С.129-131.

АНОТАЦІЯ

Сухарська І.Я. Інститут підприємництва в неусталеній господарській системі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01. - економічна теорія та історія економічної думки. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2011.

У дисертації за допомогою інституційної методології здійснено аналіз стану і динаміки інституту підприємництва в Україні із застосуванням комплексного набору показників, що дало змогу всебічно дослідити різні аспекти підприємництва і визначити основні тенденції його розвитку. За допомогою регресійного аналізу виявлено ключові визначники змін інституту підприємництва у вітчизняній економіці. Досліджено роль інституційних пасток для розвитку інституту підприємництва у трансформаційний період. Виявлено залежність між колоніальним становищем України та переважанням непродуктивних форм підприємництва. Простежено характер зв'язку між інститутом підприємництва та іншими інститутами суспільства, як формальної, так і неформальної природи. Розглянуто напрями підвищення ефективності інституту підприємництва в Україні.

Ключові слова: підприємництво; інститут; продуктивне, непродуктивне і деструктивне підприємництво; інституційні пастки; неусталена господарська система; економічний розвиток; регуляторна політика держави; економічне зростання.

АННОТАЦИЯ

Сухарская И.Я. Институт предпринимательства в неустоявшейся хозяйственной системе Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01. - экономическая теория и история экономической мысли. - Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2011.

В диссертации с помощью институционной методологии осуществлен анализ состояния и динамики института предпринимательства в Украине с использованием комплексного набора показателей, что позволило всесторонне исследовать разные аспекты предпринимательства и определить основные тенденции его развития. С помощью регрессионного анализа выявлены ключевые определители изменений института предпринимательства в отечественной экономике. Исследована роль институциональных ловушек в развитии института предпринимательства в трансформационный период. Выявлена зависимость между колониальным положением Украины и преобладанием непродуктивных форм предпринимательства. Прослежен характер связи между институтом предпринимательства и другими институтами общества, как формальными, так и неформальными. Рассмотрены направления повышения эффективности института предпринимательства в Украине.

Ключевые слова: предпринимательство; институт; продуктивное, непродуктивное и деструктивное предпринимательство; неустоявшиеся хозяйственные системы; институционные ловушки; экономическое развитие; регуляторная политика государства; экономический рост.

SUMMARY

Suharska I.Y. Institution of entrepreneurship in unsteady economic system of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation submitted for the Candidate of Economics degree, specialty 08.00.01 - economic theory and history of economic thought. - Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2007.

The analysis of condition and dynamics of institution of entrepreneurship based on institutional methodology and range of complex indicators is conducted. Due to that various aspects of entrepreneurship are considered and the key trends of its development are determined.

It is shown that modern patterns of entrepreneurial activity are influenced by preceding historical events and experience of institutions formation. In particular, the periods of state dependency of Ukraine correlated with periods of spread of unproductive and destructive entrepreneurship caused by colonial type of economy governing.

Regulations brought into practice as a result of existing of the administrative-command system gave rise to the applying of entrepreneurial talent to the unproductive or destructive, informal economic activities. Incomplete and inadequate institutional structure, institutional traps developed in the period of transition resulted in thriving of environment auspicious for strengthening patterns of unproductive and destructive entrepreneurship.

Great attention is granted to the study of place and role of institution of entrepreneurship in Ukrainian institutional structure. The relationship between institution of entrepreneurship and institution of property is analyzed. Informal institutions are supposed to have strong influence on the entrepreneurial activity.

By means of regression analysis the key factors of changes of institution of entrepreneurship in the unstable economy of Ukraine are studied. According to the results obtained, relation between the indicators of entrepreneurship development and macroeconomic and institutional determinants exists.

Over the past decade dynamics of numbers of small enterprises, individual entrepreneurs, innovative enterprises, applying for patents, rate of entrepreneurial income to total income were influenced by the amount and price of credit recourses in national economy, amount of foreign direct investments, levels of economic openness, and levels of corruption in Ukrainian economy. Therefore growth and development of productive forms of entrepreneurial activity can be stimulated by consistent economic policy ensuring macroeconomic and institutional stability.

It is shown that incoherence and unstable legislation plays negative effect on entrepreneurship growth. Extensive amount of regulative documents, numerous changes and amendments to regulations, controlling approach cause volatility of formal components of institution of entrepreneurship and uncertainty of interaction between state bodies and entrepreneurs.

Key words: entrepreneurship; institution; productive, unproductive and destructive entrepreneurship; unstable economic system; institutional traps; economic development; regulatory policy; economic growth.

Размещено на Allbest.ru

...