Розвиток систем управління якістю продукції машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Львівський університет бізнесу та права

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток систем управління якістю продукції машинобудівних підприємств

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Семчук Жанна Віталіївна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Приватному вищому навчальному закладі «Львівський університет бізнесу та права».

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет "Львівська політехніка", директор інституту економіки та менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мороз Олег Васильович, Вінницький національний аграрний університет, директор навчально-наукового інституту аграрної економіки

кандидат економічних наук, доцент Дейнега Олександр Вікторович, Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету, завідувач кафедри економіки та маркетингу

Захист відбудеться «20» травня 2011 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.140.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» за адресою: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 99; ауд. 206.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» за адресою: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 99.

Автореферат розісланий «19» квітня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пинда Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

персонал кадровий машинобудівний якість

Актуальність теми. Якість виробів - це один з найважливіших показників діяльності, який характеризує конкурентоспроможність підприємств. На якісну продукцію завжди існує попит, її реалізують за вищою ціною і, відповідно, підприємство отримує більший прибуток.

Впровадження систем управління якістю продукції вимагає вдосконалення управління персоналом у форматі функціональних його обов'язків, що узгоджуються з основним завданням організації у цій сфері. Комплексне розв'язання питань діагностики, моделювання, оптимізації процесів управління персоналом з метою забезпечення якості продукції машинобудування є актуальною проблемою як для окремого виробництва, так і для держави й українського суспільства загалом. Вона може бути успішно розв'язана на основі впровадження систем управління якістю (СУЯ) в практику діяльності машинобудівних підприємств з урахуванням як технічних, так і економічних умов.

Проблема управління якістю розглядалась у працях: Дж. М. Джурана, У. Е. Демінга, Ф. Б. Кросбі, К. Ісікави, У. А. Шухарда та інших зарубіжних вчених. Значний внесок в теорію управління якістю зробили С. Д. Ільєнкова, О. І. Момот, Ю. В. Макогон, В. Ю. Огвоздін, А. О. Старостина, Н. І. Скрябінова, Н. Ш. Сулєйманов, Р. А. Фатхутдінов, С. К. Фомічов, Г. О. Швиданенко та ін.

Запровадження міжнародних стандартів у сфері якості мало б забезпечити практиків обґрунтованими методиками для побудови систем управління якістю на конкретних підприємствах. Але навіть у термінології сучасних стандартів не існує єдиного розуміння сутності системи управління якістю, дії її механізмів, структури елементів, ролі персоналу (людських ресурсів) тощо, що призводить до істотних перешкод під час їх впровадження на конкретних підприємствах.

Управління людськими ресурсами в промисловій сфері розглядали такі вчені, як С. І. Бандур, Д. П. Богиня, О. А. Грішнова, О. В. Дейнега, Г. А. Дмитренко, С. І. Дорогунцов, Д. П. Мельничук, В. М. Новіков, В. П. Пугачов, В. О. Співак, Г. В Щокін, М. І. Долішній, Т. А. Заяць, С. М. Злупко, І. С. Кравченко, О. Є. Кузьмін, Г. І. Купалова, Е. М. Лібанова, І. І. Лукінова, О. В. Мороз, М. В. Шаленко та ін. Їх напрацювання доводять, що людина - головний суб'єкт організації й особливий об'єкт в системі управління якістю.

Нині існує низка проблем, які не мають наукового розв'язання. Це стосується, насамперед, економічно-організаційних завдань з діагностики, моделювання, оптимізації процесів управління персоналом, спрямованих на підвищення якості продукції і діяльності вітчизняних підприємств машинобудування. На особливу увагу заслуговують питання, які пов'язані зі створенням комплексного методологічного підходу в системах управління якістю у сфері машинобудування та розробленням сучасних стандартів у сфері формування системи управління якістю, структури елементів і дії їх механізмів. Все це вимагає подальших прикладних розвідок, що й обумовлює актуальність цієї дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи за тематичним спрямуванням відповідає науковому напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності» (на прикладі машинобудування та приладобудування) (номер державної реєстрації 0107U009522).

Матеріали дисертації використані при розробленні держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ПСМ «Методологія та інструментарій процесійно-структурованого менеджменту» (номер державної реєстрації № 0111U001215), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 89-2-03 від 16.12.2010 р.) на кафедрі менеджменту та міжнародного підприємництва у 2011 р. при написанні Розділу 1 «Формування методологічних засад процесійно-структурованого менеджменту». Зокрема, автором запропоновано методологію впровадження системи управління якістю в діяльність машинобудівних підприємств, використання якої забезпечить підвищення якості продукції і послуг, а також дасть змогу оптимізувати діяльність персоналу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методологічних і прикладних засад формування та реалізації системи управління якістю виробництва загалом і продукції зокрема для машинобудівних підприємств (МБП) в умовах ринкової трансформації.

Досягнення сформульованої мети передбачало розв'язання таких наукових завдань:

удосконалити методологію та методи формування інформаційної системи діагностики соціально-економічних аспектів МБП;

систематизувати соціально-економічні чинники активності персоналу в процесі трансформації кадрової політики машинобудівного підприємства;

визначити основні напрямки моделювання процесів управління виробництвом та соціально-економічної активності персоналу з метою удосконалення продукції МБП;

розробити методи комплексного оцінювання потенціалу МБП у соціально-економічному плані;

обґрунтувати методичні та концептуальні засади оптимізації систем управління якістю для сучасних МБП.

Об'єкт дослідження - процес управління якістю продукції на машинобудівних підприємствах.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-економічні положення щодо формування, систематизації та оптимальної реалізації систем управління якістю продукції на машинобудівних підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів (методи економічної теорії), які визначають засади виробничих відносин у безперервному їх розвитку і взаємозв'язку. Зокрема, використано методи: порівняльного та факторного аналізу, систематизації, структурно-функціонального й логічного узагальнення для оцінювання якості вхідних даних, що забезпечують зв'язок ряду основних економічних характеристик в комплексі з метою встановлення початкових кваліметричних рівнів продукції для постачальників і споживачів (1.1, 1.2, 1.3); теорій організації і управління для конкретизації процедури діагностики персоналу машинобудівного підприємства (2.1, 2.2, 2.3); системного підходу, які характеризують динамічні зміни СУЯ МБП під дією зовнішніх чинників у конкурентному середовищі (1.2); теорії надійності для встановлення допустимого управління з квадратичним критерієм якості, що мінімізує функцію втрат (2.1); теорії корисності та ризиків для обґрунтування ймовірності опанування персоналом інформації про нові технології в процесі впровадження систем та об'єктів нової техніки (2.3, 3.2); динамічних рядів, кореляційного та порівняльного аналізів, експертних оцінок, оптимізації для виявлення чинників активізації СУЯ в інтересах підвищення ефективності виробництва (2.1, 3.1, 3.2, 3.3); інформацiйно-ентропійного підходу для синхронізації планів виробництва щодо забезпечення енергоносіями, сировиною й матеріалами, проектування рiзних варіантів серійного виробництва, визначення оптимальних розмірів серій продукції (3.3).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше

запропоновано концепцію управління якістю продукції, засновану на використанні процесного, системного і ситуаційного підходів та принципу всеохоплюючого менеджменту, покликану поєднати процедури оптимізації персоналу із загальною системою управління діяльністю машинобудівних підприємств;

удосконалено:

стадії управління машинобудівним підприємством, в основу яких, на відміну від існуючих, покладено діагностику зовнішнього та внутрішнього середовищ, пов'язаних з виробництвом продукції та спрямованих на пріоритетність систем управління якістю продукції й стратегії його розвитку на інноваційній основі;

метод оптимізації системи управління якістю, що ґрунтується на компетентності і підвищенні ролі працівників вимірювальних лабораторій, а також скеровується на істотне зменшення ймовірностей виникнення конфліктних ситуацій у підрозділах машинобудівних підприємств;

одержали подальший розвиток:

методи тестування, діагностики й експертизи, що, на відміну від відомих, базуються на формалізації процесів соціально-економічного розвитку з використанням динаміки економіко-статистичних даних щодо якості продукції і діяльності машинобудівних підприємств;

метод оптимізації прийняття рішень з покращення потенціальних можливостей виробництва і використання персоналу на основі функціоналів оцінювання якості і функції ризику, що, на відміну від тих, які використовуються, дає змогу визначити стратегічний напрям розвитку машинобудівного підприємства на перспективу.

Практичне значення отриманих результатів. В дисертаційній роботі розроблені та впроваджені пропозиції щодо удосконалення процесів формування, оптимізації та комплексної реалізації систем управління якістю на вітчизняних машинобудівних підприємствах. Пропозиції автора дисертаційної роботи впроваджено і використано в діяльності таких організацій: ВАТ „Укравтобуспром” (акт впровадження № 72 від 22.02.2010 р.), ВАТ „Конвеєр” (акт впровадження № 101 від 04.03. 2010 р.) та ВАТ “Дослідно-механічний завод „Карпати” (акт впровадження № 83 від 27.12. 2010 р.).

Впровадження на машинобудівних підприємствах одержаних результатів дало змогу підвищити рівень автоматизації процедур програмування, скоротити терміни впровадження нових методів управління, поліпшити якість проектних і технологічних робіт, а також прийнятих рішень у сферах менеджменту, маркетингу та інвестиційної політики.

Деякі положення та висновки дисертації використовуються у навчальному процесі Львівського університету бізнесу та права при викладанні навчальних дисциплін: „Організація виробництва та економіка підприємств”, „Управління персоналом”, „Психологія управління” (довідка № 45/23 від 25.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати в опублікованих наукових працях за темою дисертації, наведених в авторефераті, отримані автором самостійно на основі вивчення, аналізу та узагальнення використаного теоретичного і практичного матеріалу. В дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень автора, зокрема, в кожному науковому дослідженні (у працях, опублікованих у співавторстві).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях (НПК): „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (6_тa Міжнародна НПК, (м. Львів, листопад 2006 р.); „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (4-та Міжнародна НПК, м. Львів, жовтень 2007 р.); „Сучасні тенденції та проблеми інновації виробництва товарів і надання послуг” (Міжнародна НПК, м. Львів, травень 2008 р.); „Україна та Польща у вимірі незалежності (1918-2008)” (Міжнародна НПК, м. Львів, травень 2008 р.); „Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права” (Міжнародна НПК, м. Львів, квітень 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць, з них 11 у наукових фахових виданнях, 1 підручник та 1 навчальний посібник. Загальний обсяг друкованих праць складає 30,6 др. арк., з яких особисто автору належить 10,1 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 11 таблиць та 5 рисунків. Список використаної літератури нараховує 219 найменувань і займає 24 сторінки. Обсяг дисертації становить 190 сторінок (без списку літературних джерел та додатків). Повний обсяг дисертації - 242 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, визначено предмет, об'єкт та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну цінність результатів, подано відомості про їх апробацію та публікації у наукових виданнях.

У першому розділі роботи "Теоретико-методологічні засади управління якістю продукції" розкрито теоретичні засади якості продукції як об'єкта управління, розглянуто основоутворюючі параметри формування якості продукції та подано оцінку чинних систем управління якістю продукції машинобудівних підприємств.

Трактування дослідників щодо поняття якості продукції багатопланові, досить широко інтерпретовані, не зажди тотожні, що зумовлює пошук доступного розуміння змісту цієї важливої категорії. Значна частина науковців під якістю продукції розуміють певну загальну властивість, інші її розглядають за окремими критеріями, які відповідають технічним умовам або прийнятим стандартам. Деякі дослідники основою визначення терміна „якість продукції” вважають сукупність корисних властивостей, які здатні задовольнити потреби споживачів. Всебічне вивчення і пізнання сутності визначення якості може слугувати підґрунтям для розроблення раціонального напряму діяльності підприємств з покращення управління технологічними процесами для отримання високоякісної продукції.

Якість продукції пов'язана з властивостями виробу та його здатністю задовольняти споживчу вартість, що відповідає запитам споживачів. Якість продукції машинобудування характеризується її техніко-економічними чинниками: відповідністю призначенню, експлуатаційними характеристиками, метало- і матеріаломісткістю, надійністю, витратами енергоносіїв, довговічністю, безпечністю, вагою, габаритами тощо.

Відповідно до них визначимо основні показники (результативність, ефективність, вартість, корисність, надійність), що характеризують не тільки продукцію підприємства (МБП), але й послуги, які отримує споживач зі сторони персоналу. Показники (фактори) можуть виражатися у відносних одиницях, балах або відсотках. Наведемо деякі з них.

Результативність

; ; . (1)

де - результативність в початковий момент часу; - результативність в актуальний момент часу t; Fv - фактичний вихід продукції (П), Zv - запланований вихід П, Fv_t - фактичний вихід П в момент часу t, Zv_t - запланований вихід П в момент часу t; - зміна результативності в часі.

Ефективність

; ; , (2)

де Е_а - ефективність в початковий момент часу; - ефективність в актуальний момент часу t; Fw - запланований вхід П; Fw_t - фактичний вхід П в момент часу t; - зміна ефективності в часі.

Період аналізування результативності P_а та ефективності E_а функціонування процесів СУЯ, як правило, вибирає керівництво підприємства, виходячи з виду процесу, об'єктивних або суб'єктивних причин, але не рідше, ніж один раз в рік.

Ефективність нової техніки визначається сукупністю параметрів продукції, від яких залежить розмір корисного ефекту, що одержується при використанні виробів за призначенням М(Е), розміром витрат ресурсів на його розробку і застосування М(В) і розміром створеного виробом негативного (з погляду екології) ефекту М(Н).

Множина параметрів М(P_а,E_а), що характеризує якість та ефективність виробу, являє собою результат об'єднання:

(3)

Тут символ opt відповідає умові оптимальності.

Додана вартість

; ; . (4)

де W_a - додана вартість в початковий момент часу; W_t - вартість продукції в певні моменти часу t; Z_s - задоволеність потреб і сподівань споживачів (та інших зацікавлених сторін); Pz_s - потреби і сподівання споживачів; Z_t, Pz_t - задоволеність потреб і сподівань, а також потреби і сподівання споживачів в моменти часу t відповідно.

Добротність виробів потребує дії машинобудівних підприємств спрямовувати не лише на оцінювання якості продукції і впровадження комплексних систем управління, але й на вдосконалення управління персоналом у форматі функціональних його обов'язків, які узгоджуються з основним завданням організації у цій сфері.

Система управління якістю продукції машинобудівних підприємств ґрунтується на концепції управління ресурсним і стратегічним потенціалами, приймаючи до уваги інструментальне забезпечення, оптимальне складування запасних частин, етапи послідовного переходу від якості технологічних процесів до якості продукції і навіть до політики якості всього підприємства в конкурентному середовищі.

Опис організаційних заходів управління якістю на МБП ґрунтується на комп'ютерних аналогах економічних процесів і дає змогу впроваджувати їх у напрямах створення нових ліній у виробництві та модернізації існуючих. Імітаційне моделювання з використанням комп'ютерних аналогів допомогло виявити вплив складних ринкових умов на управління якістю МБП з урахуванням оптимізації рентабельності, наукової місткості, засобів приймального контролю та обсягів кваліметричних досліджень.

У сфері кваліметричних досліджень МБП окреслено групу завдань, що передбачають можливість побудови функції, яка містить інформацію про якість всіх вхідних даних і забезпечує зв'язок низки основних економічних характеристик у комплексі, з метою встановлення початкових рівнів якості продукції для постачальників і споживачів, а також проведення процедури оптимізації, яка є компромісною, оскільки забезпечує захист інтересів персоналу МБП, постачальників і споживачів продукції.

Моделювання інформаційних процесів соціально-економічного розвитку МБП з урахуванням методів оптимізації розглядається у двох аспектах: управління якістю продукції і управління діяльністю персоналу й кадрів. Загальні принципи побудови системи управління якістю продукції стали підґрунтям з визначення основних моментів, пов'язаних з оптимізацією важливих економічних чинників: вартості, результативності, ефективності, корисності, надійності, які характеризують не лише якісні параметри продукції підприємства, але й послуги, які отримує споживач (рис. 1).

Практикою доведено та економічними розрахунками встановлено, що етапи дослідно-конструкторських розробок і експериментальних випробувань, які реалізують науковці та працівники вимірювальних лабораторій, доцільно в деяких особливих випадках доручати венчурним фірмам, ефективність і якість функціонування яких у сфері машинобудування є достатньо високою. Венчурні фірми забезпечують розроблення та якісну реалізацію нововведень завдяки наявності кваліфікованих працівників, а також сучасного науково-дослідного обладнання та математичного забезпечення (алгоритмів, комп'ютерних програм).

Для співробітників служб якості й членів команди, відповідальної за систему управління якістю МБП, необхідно розробити спеціальні програми навчання, в основу яких має бути покладено вивчення і застосування статистичних методів, вимог стандартів, технічних регламентів та інших нормативних документів.

Системне обґрунтування якості на МБП потребує введення загального комплексного показника якості продукції та послуг і одиничних показників якості з урахуванням об'єктивної вагомості кожного i-го показника відповідно до заданої сукупності основних ознак економічного та технічного профілів.

Комплексне оцінювання якості інноваційної діяльності підприємств, що ґрунтується на оптимальних науково-інформаційному і технічному рівнях продукції та результатах визначення техніко-економічної ефективності інноваційних проектів для машинобудівного підприємства, згідно з запропонованими методами, може здійснюватися за критеріями: наукомісткості й раціонального інформаційного забезпечення виробництва, конкурентоспроможності його розробок тощо.

Фінансові документи та нормативна документація СУЯ узгоджуються, і це забезпечує можливість виконання оптимальних функцій СУЯ в життєвих циклах виготовлення продукції з урахуванням форм та типів взаємодій у сферах введення й виведення об'єктивної інформації.

Документація СУЯ містить: керівництво на основі якості - документ системи, в якому містяться формулювання щодо політики й завдань підприємства у межах змін чинників якості, структуру системи і опис реалізації всіх вимог; задокументовані процедури, призначені для координації різних типів діяльності, що забезпечують ефективне функціонування СУЯ; записи, в яких містяться зареєстровані значення контрольованих ознак і параметрів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Загальні принципи побудови системи управління якістю

(Примітка: розроблено автором)

Для розроблення документації систем управління на основі якості МБП передбачається:

координація робіт, яка забезпечує повну взаємну кореляцію фінансових і коректованих процедур, що розробляються координаційною радою служби якості;

систематичний контроль з боку керівництва підприємства за виконанням робіт і періодичний контроль з боку координаційної ради, результати якого розглядаються на її засіданнях та днях якості;

підготовка аудиторів для виконання внутрішніх перевірок системи управління на основі якості протягом її створення і впровадження.

З моменту впровадження СУЯ всі підрозділи МБП повинні працювати згідно із задокументованими процедурами, вести в обов'язковому порядку записи про якість продукції в ході технологічних процесів виготовлення продукції і відображати відповідні фінансові зміни. Невідповідності, виявлені в процесі впровадження СУЯ, аналізуються службою якості на предмет встановлення причин їх появи і коректуються з внесенням необхідних змін у відповідну документацію.

У процесі дослідження систематизовано елементи, які забезпечують всебічне оперативне управління діяльністю підприємства в процесі виготов-лення якісної продукції. Основними етапами оперативного управління є: вхідний контроль вартості матеріалів (сировини); контроль інноваційної діяльності; оцінювання якості дослідних зразків; контроль, планування якості не лише продукції, а й виробничого процесу; контроль якості готової продукції; використання інформації про якість продукції для оптимізації фінансової діяльності з метою отримання максимального прибутку; контроль засобів і апаратури, за допомогою яких підприємство отримує інформацію про якість продукції; навчання методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу; гарантійне обслуговування; координація робіт у сфері якості; спільна робота стосовно якості разом з постачальниками; робота гуртків якості.

Для встановлення дієвості й ефективності створеної СУЯ служба якості проводить систематичні внутрішні перевірки, якими встановлюють, наскільки система представлена задокументованими процедурами, описом процесів і робочими інструкціями, відповідає вимогам стандартів (для перевірки адекватності продукції і технологічних процесів), і який ступінь сприйняття виконання й дотримання співробітниками підприємства запланованих заходів.

У другому розділі - „Формування персоналу в системі управління якістю продукції машинобудівного підприємства” - проведено діагностику та розкрито політику формування персоналу в системі управління продукцією на засадах побудови функціоналів якості.

Дані діагностики системи управління персоналом машинобудівного підприємства, що пов'язані з витратами на удосконалення освітньо-фахового, виробничого і наукового потенціалів підприємства, передбачають:

збирання інформації і формування відповідних банків даних та використання інформації за призначенням;

вивчення інформації та мотиваційних чинників працівників;

вдосконалення знань персоналу на основі інформації, отриманої з виробничих підрозділів;

проведення оцінювання результатів роботи персоналу диференційовано для кожного працівника в своїй сфері та визначення їх ролі в діяльності МБП;

створення нових математичних моделей кваліметричного типу, в основу яких покладено функцію корисності, відповідно до структури (рис. 2);

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структура комп'ютерної інформаційно-вимірювальної системи (Примітка: розроблено автором)

оцінювання тенденцій змін параметрів моделей пов'язаних із СУЯ для підприємства і окремо його підрозділів;

використання апарату інформаційних потоків для СУЯ з урахуванням готовності елементів - підрозділів МБП.

Досягнення високого рівня оснащення системи управління якістю, контролю та діагностики на основі електричних безланцюгових систем передавання інформації потребує додаткового фінансування комплексу заходів, пов'язаних з відбором і підготовкою висококваліфікованого персоналу.

Запропонована експериментальна методика атестації передбачає оцінювання результатів праці й ділових якостей працівників МБП за допомогою критеріїв на етапах професійного відбору, періодичного та поточного контролю. Для цього розроблено елементи кваліметричної моделі оцінювання кваліфікації персоналу машинобудівних підприємств з урахуванням специфіки галузі.

Пропонується використати інтерактивні методики з елементами синектики (Synectics) для перепідготовки працівників машинобудівних спеціальностей у гуртках якості.

В процесі дослідження на основі аналізу інфраструктури підрозділів МБП сформовано етапи підготовки працівників до самостійної роботи у сфері інформаційних технологій для підприємств електронного машинобудування.

Введено критерій прийняття рішення, якому відповідає показник ефективності та алгоритм, що дає змогу для окремого функціонала оцінювання (функціонала якості МБП) з множини рішень і у полі конкретної інформаційної ситуації вибрати оптимальне рішення.

Для оцінювання динамічних змін комплексних показників якості, а також реалізації стратегії соціального діалогу, запропоновано використовувати методи оптимізації, зокрема, функціонал оцінювання, функціонал якості і функцію ризику, на основі яких керівна ланка МБП приймає рішення щодо покращення потенціальних можливостей персоналу. Персонал слід підбирати так, щоб він міг працювати в умовах нерівномірної соціальної політики, забезпечуючи стабільність технологічних схем підприємства.

Важливим елементом і властивістю методик оптимізації є регулювання у сфері заробітної плати (рис. 3 і рис. 4).

На рисунках як практичний результат дослідження запропоновано прогноз витрат на оплату праці працівників танкового (F1) і автобусного (F2) заводів (м. Львів), де залежності F1(t), F2(t), Fa(t), Fb(t) наведено в розрахунку на одного працівника з урахуванням індексу інфляції.

Рис. 3. Фонд оплати праці працівників танкового заводу F1 (без урахування інфляції) і F2 (з урахуванням інфляції) в період 2002-2008 рр. (масштаб графічних залежностей: F1=F1010-⁶ грн., F2=F2010-⁶ грн.) (Примітка: результати отримано автором)



Рис. 4. Фонд оплати праці персоналу ВАТ «Автобуспром» Fa (без урахування інфляції) і Fb (з урахуванням інфляції) протягом 2002-2008рр. (масштаб графічних залежностей: Fa=Fa010-³ грн., Fb=Fb010-³ грн.). (Примітка: результати отримано автором)

За результатами досліджень введено комплексний інтегральний показник якості, а також узагальнений алгоритм ранжування об'єктів системи соціально-економічного розвитку МБП, на основі яких запропоновано варіант функціоналу для оцінювання обсягу фінансування соціальних потреб працівників та оптимізації їх чисельності.

Запропонований набір параметрів, який використано для оцінювання якості прогнозу і тенденцій зростання (зменшення) якості функціонування персоналу МБП, враховує вектори керувань і збурень на стадіях реалізації стратегії динамічного зростання підприємства, і входить в модель процесу управління персоналом. Для цієї моделі розроблено алгоритм ранжування об'єктів СУЯ з урахуванням: сигнального, керованого і масштабно-вирівнюючого чинників (рис. 5).



Рис. 5. Модель процесу управління персоналом у сфері управління якістю (Примітка: схему розроблено автором)

Використання запропонованого критерію оптимізації з прийняття рішень, пов'язаних зі змінами якості продукції, що враховує коефіцієнт нерівномірності K_нер прогнозу, а також параметри, які характеризують ефективність використання робочого часу, дасть можливість виявити інноваційну якість наявних людських ресурсів (персоналу) та претендентів, які у перспективі можуть займати керівні посади.

Зміни комплексних показників якості (КПЯ) персоналу МБП оцінюємо з використанням показників ефективності використання робочого часу і продуктивності праці на основі мультиплікативного підходу. Такий підхід дає можливість порівняти важливість кожного фактору й урахувати невикористані резерви людського капіталу, оскільки персонал МБП слід розглядати як активний ресурс, який доцільно цілеспрямовано розвивати, а не як чинник витрат, які необхідно мінімізувати всіма можливими засобами.

Математичну залежність між продуктивністю праці (P_w) і показниками використання людського капіталу в розрахунку на один місяць подамо так:

, (5)

де P_s - середньогодинна продуктивність праці одного працівника; Т_s - середня тривалість робочого дня (в годинах); L_s - середня кількість днів, відпрацьованих працівником протягом місяця; ?_ij - коефіцієнт важливості виконання виробничих функцій працівником, який працює в i-му підрозділі і займає j-ту посаду; ?_ij - коефіцієнт, який характеризує освітньо-фаховий та інтелектуальний рівень працівника (i-го підрозділу, j-ї посади); _ij - фактор ризику для працівника (i-го підрозділу, j-ї посади).

За допомогою цієї формули можна оцiнювати комплексний вплив зміни використання робочого часу та інших показникiв на продуктивність праці персоналу, рівень оплати праці i темпи їх змін.

У третьому розділі „Удосконалення управління якістю продукції машинобудівного підприємства” розроблено рекомендації щодо оптимізації виробничої програми МБП з урахуванням результатів сертифікації продукції відповідно до умов реалізації методології системи управління якістю з урахуванням механізмів захисту інформації.

На основі досліджень скомпоновано та узагальнено міжнародні принципи проведення оцінювання у сфері машинобудування, які спрямовані на дотримання вимог відповідності параметрів продукції вимогам споживачів з урахуванням світового досвіду застосування схем оцінювання відповідності рівня продукції міжнародним стандартам якості - прямим, зворотнім та шляхом сертифікації.

Проблема оптимізації системи управління якості продукції машинобудів-ними підприємствами та надійність функціонування їх виробництва повинна розглядатися комплексно з урахуванням оптимізації системи діагностики процесу управління інтелектуальними ресурсами персоналу і оптимізації діяльністю кадрового персоналу в умовах ризику. Процедура діагностики процесу управління персоналом МБП в умовах ризику пов'язана з аналізом функцій втрат. Для низки такого типу підприємств Західного регіону України встановлено, що найбільш коректний прогноз описується лінійним рівнянням регресії F_a = F_a(t) з урахуванням не лише рівня інфляції, але й локальних динамічних його змін:

F_a(t) = a₀ + a₁t , (6)

де F_a - функція для прогнозування фонду оплати праці на підприємствах (ВАТ «Автобуспром», танковий завод (м. Львів)); a₀, a₁ - емпіричні коефіцієнти, які визначено методом найменших квадратів; t - час (t = 1 2003 р.; …, t = 5 2007 р.); a₀ = 2,159 тис. грн.; a₁ = 3,318 тис. грн./рік. При цьому середнє квадратичне відхилення (відносне) між фактичними F_ai і розрахунковими значеннями (для t=5); .

Відсутність науково обґрунтованої концепції та методології створення фахових систем стандартизації та сертифікації в системі соціально-економічного розвитку сфери машинобудування свідчить про наявність часткових проблем функціонування СУЯ в Україні. Це зумовлює необхідність досліджень як завдань розроблення науково-методичного апарату аналізу та оптимізації в системі соціально-економічного розвитку МБП.

Завдання оптимізації якості продукції й процедура сертифікації в усіх сферах діяльності, згідно з системою управління якістю, орієнтує МБП на систематичний контроль якості продукції, що відповідає запропонованим двом схемам сертифікації. До першої схеми слід віднести таку послідовність: метрологія, стандартизація і випробування: якість - оцінка відповідності - сертифікація - прибуток. До другої - стандартизація, якість - оцінка відповідності - сертифікація, акредитація, метрологія - прибуток.

Процедура впровадження СУЯ дає змогу удосконалити методи оцінювання, прогнозування і планування потенційних можливостей підприємств машинобудівного комплексу в задоволенні поточних перспективних запитів споживачів щодо продукції, яка випускається, з максимально можливою за цих умов ефективністю виробництва і високою соціальною захищеністю їх трудових колективів.

Процедура діагностики процесу функціонування СУЯ МБП в умовах ризику пов'язана з прогнозуванням безпечної діяльності всіх структур. Для оцінювання ефективності функціонування СУЯ МБП необхідно широко використовувати методи декомпозиції і структуризації компонентів систем і процесів, а також критерії і неформальні методи прийняття рішень. Для цього слід використати запропоновану інноваційну модель розвитку МБП з елементами оптимізації якості і вартості випущеної продукції, а також оптимізації кадрової діяльності для розроблення систем захисту машинобудівних підприємств від негативних впливів у конкурентному середовищі.

Діагностику процесу управління виробничими процесами машинобудівного підприємства доцільно проводити комплексно з урахуванням систем оптимізації якості та надійності виробництва. Це можуть забезпечити методи оптимізації на основі інформаційно-ентропійного підходу з урахуванням трьох типів: оцінювання профілю захисту; оцінювання проекту захисту і оцінювання об'єкта захисту. Цей підхід доцільно поєднати з нововведеннями в системі інструментальної підготовки виробництва, а також з методом виробничо-економічних розрахунків, що виражає логістичний підхід до організування складування запасних частин і співвідношення параметрів якості з обсягами виробництва.

Для удосконалення виробничої програми МБП доцільно використати СУЯ і найбільш раціональні можливості вимірювальних лабораторій, які оснащені необхідними приладами, а також методами математичного моделювання, логістики, екологічного менеджменту і автоматизації технологічних процесів.

Виробнича програма на МБП ґрунтується на концепції циклу проектування продукції й виробництва „від ідеї до металу”. Суть концепції полягає в тому, що комп'ютерні системи, фінанси й устаткування розглядаються як єдиний iнформацiйно-технологічний процес протягом усієї виробничої діяльності від проектування до виготовлення продукції.

Згідно з виробничо-економічним підходом до визначення коефіцієнтів впливу характеристик якості з урахуванням системи показників, які характеризують виробництво, якість пропонується оцінювати експертним методом за стобальною системою (табл. 1). Розрахунки свідчать, що результуючому коефіцієнту для ВАТ „Автобуспром” відповідає економічне зростання - 7 %.

Таблиця 1

Система показників, які характеризують якість виробництва МБП*

№з/п	Показники	ВАТ “Дослідно-механічний завод „Карпати”	ВАТ „Автобуспром”	ВАТ „Конвеєр”
1	Конкурентоспроможність	45	50	60
2	Адаптивність	75	70	40
3	Інноваційність	35	30	40
4	Вартість продукції	60	55	45
5	Рентабельність	40	50	45
6	Технічний рівень виробництва	75	80	60
7	Результативність	55	40	45
8	Ефективність	35	40	30
9	Корисність	45	50	55
10	Надійність	65	75	60
11	Дотримання норм керованості виробництвом	85	80	75
	Сума балів	615	620	555
	Результуючий коефіцієнт	0,559	0,564	0,505

* Примітка: результати отримано автором

За комплексним підходом щодо аналізу моніторингу діагностичного обстеження СУЯ МБП необхідно аналізувати елементи методики оцінювання ефективності системи інструментальної підготовки виробництва, що дає змогу встановити співвідношення між досягнутим випуском продукції (у грошовій формі) і використаними ресурсами та проаналізувати діяльність всіх підрозділів МБП за допомогою порівняння значень величини ефективності процесів цієї системи за певний період з урахуванням значень відповідних параметрів за попередні періоди, а також даних щодо захисту інформації.

Задачу оптимізації системи захисту інформації МБП розв'язано з урахуванням оптимізації якості випущеної продукції (виробничий аспект va), оптимізації вартості продукції (фінансовий аспект fa), оптимізації системи управління персоналом (людський фактор lf), (аспект захисту zc). Для кожного з цих аспектів визначаємо функцію вартості W_va , W_fa , W_lf , W_zc.

Інтегральну вартість представимо у вигляді виразу:

W_z = ₁W_va + ₂W_fa + ₃W_lf + ₄W_zc, (₁ + ₂ + ₃ + ₄ = 1), (7)

де x₁, x₂, x₃, x₄ - коефіцієнти вагомості, які для МБП визначаємо експертним методом.

Для W_z запишемо критеріальне співвідношення:

W_z opt. (8)

Задача оптимізації системи захисту інформації МБП орієнтує МБП на захист інформації, а також активне впровадження інновацій, оскільки такого типу дії на сучасному етапі розвитку економiки супроводжуються зниженням матеріалоємності та енергоємностi виробництва, а також зростанням продуктивності праці й підвищенням конкурентоспроможності продукції.

Отже, сукупність отриманих у дисертаційній роботі результатів дає змогу розв'язати важливе наукове завдання - розроблення методів впровадження систем управління якістю в практичну діяльність машинобудівних підприємств на новій методологічній основі, яка ґрунтується на поєднанні процедур сертифікації продукції, захисту інформації, діагностики персоналу та їх використанні для оптимізації виробничої програми з урахуванням сукупності чинників, що дають можливість використати засоби антикризового управління.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена розробленню теоретично-методологічних та прикладних положень з розв'язання завдання формування та розвитку системи управління якістю продукції машинобудівних підприємств. Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки:

1. Моделювання інформаційних процесів у системі соціально-економічного розвитку підприємства здійснюється на основі підсистеми управління якістю (СУЯ) і управління людськими ресурсами (діяльністю персоналу) з допомогою математичних методів та оптимізаційних моделей в межах концепції управління ресурсним і стратегічним виробничим потенціалами. Основні аспекти, пов'язані з оптимізацією відповідної методології - вартість, результативність, ефективність, корисність, надійність, що характеризують не лише продукцію підприємства, а й послуги, які отримує споживач.

2. Впровадження розроблених комп'ютерних аналогів економічних процесів у напрямках створення нових ліній у виробництві та модернізація існуючих забезпечить коректну процедуру імітаційного моделювання впливу складних ринкових умов на управління якістю продукції МБП з урахуванням оптимізації рентабельності, наукомісткості, засобів приймального контролю, обсягів кваліметричних досліджень.

3. Введення загального комплексного показника якості продукції та послуг і одиничних показників якості з урахуванням об'єктивної вагомості кожного i-го показника, відповідно до заданої сукупності ознак економічного та технічного профілів та з врахуванням методів комплексного оцінювання якості інноваційної діяльності підприємств за окремими критеріями документальних доказів якості продукції, може використовуватись керівниками підприємств для забезпечення ефективності функціонування СУЯ.

4. Використання менеджерами з персоналу критерію оптимізації з прийняття рішень у форматі змін якості продукції і діяльності персоналу МБП з урахуванням коефіцієнта нерівномірності K_нер прогнозу характеризуватиме ефективність робочого часу та інноваційну якість людських ресурсів машинобудівного підприємства.

5. Важливим елементом системи управління якістю МБП є вимірювальні лабораторії. Їх устаткування й засоби вимірювань повинні відповідати вимогам нормативних документів та методам випробувань, відповідно до акредитації. Запропонований метод з оцінювання впливу діяльності вимірювальних лабораторій на фінансову і виробничу діяльність МБП може бути адаптований менеджерами та метрологами для кожного підприємства.

6. Алгоритм дослідження системи сертифікації МБП має бути зорієнтованим на побудову математичної моделі в границях підходів: оптимізація якості та надійності виробництва згідно з функціями СУЯ; оптимізація системи діагностики процесу управління інтелектуальними ресурсами; оптимізація діяльності кадрового персоналу в умовах ризику.

7. Діагностика управління виробничими процесами машинобудівного підприємства має проводитися працівниками служб контролю та управління персоналом комплексно на основі інформаційно-ентропійного підходу з урахуванням систем якості і надійності виробництва та оцінок об'єкту захисту, профілю захисту, проекту захисту. Відповідні результати необхідно поєднати з нововведеннями в системах інструментальної підготовки виробництва (ІПВ), логістичного підходу до організування складування запасних частин та методом виробничо-економічних розрахунків із визначення комплексних співвідношень щодо оцінювання параметрів якості і обсягів виробництва.

8. З метою удосконалення виробничої програми на МБП пропонується менеджерам використати комплексний підхід, в основу якого покласти систему управління якістю і методологію вимірювальних лабораторій, які доповнені методами математичного моделювання, логістики, екологічного менеджменту та автоматизації технологічних процесів.

9. Виробнича програма МБП має здійснюватися менеджерами на основі концепції циклу проектування й виробництва „від ідеї до металу”, в основу якої покладено комп'ютерні системи, де фінанси й устаткування розглядаються як єдиний iнформацiйно-технологічний процес протягом усього циклу від проектування до виготовлення продукції.

10. Запропонований виробничо-економічний підхід до контролю якості дає змогу визначати коефіцієнти впливу характеристик якості елементів технології виробництва на інтегральну якість продукції МБП з урахуванням обсягів реалізованої продукції та фінансування, а розроблений метод аналізу ефективності системи інструментальної підготовки виробництва - встановити співвідношення між досягнутим випуском продукції (у грошовій формі) і використаними ресурсами та провести оцінювання діяльності всіх підрозділів МБП даної системи управління якістю за досліджуваний період з урахуванням значень відповідних параметрів за попередні.

11. На підставі виконаного дослідження можна запропонувати:

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України використовувати рекомендації при підготовці нормативних документів з управління якістю продукції;

Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України використовувати в навчальних програмах розроблені методи оптимізації систем управління якістю продукції на засадах системного, ситуаційного та процесного підходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Янковська Ж. В. Ефективність використання трудових ресурсів як частини людського потенціалу регіону / Л. А. Янковська, Ж. В. Янковська // Вісник Львівської державної фінансової академії. Економічні науки. - 2005. - № 9 -С. 299-304. (Особистий внесок автора: виявлено вплив освітньо-фахового потенціалу персоналу на ефективність управління трудовими ресурсами).

Янковська Ж. Оцінки результатів трудової діяльності працівників / Л. Янковська, Ж. Янковська // Вісник Львівського державного аграрного університету : Економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 604-607. (Особистий внесок автора: пов'язано освітньо-фаховий потенціал персоналу із оцінками трудової діяльності його представників).

Семчук Ж. В. Управління розвитком підприємства на основі механізму реалізації системи сертифікації з врахуванням компетентності кадрового потенціалу / Ж. В. Семчук // Прометей. Регіональний збірник наукових праць з економіки. - Донецьк - 2007. - № 2(23). - С. 149-155.

Семчук Ж. В. Управління розвитком підприємства на основі побудови функціоналів якості / Ж. В. Семчук // Вісник Національного Університету “Львівська політехніка”. Логістика. - 2007. - № 594. - С. 309-317.

Семчук Ж. В. Формування оптимальної послідовності управління людськими ресурсами в машинобудівних підприємствах / Ж. В. Семчук // Вісник Національного Університету “Львівська політехніка”. Логістика. - 2008. - № 623. - С. 254-258.

Семчук Ж. В. Використання інтерактивних методик для удосконалення кадрової політики машинобудівного підприємства / Ж. В. Семчук // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Економіка. - Львів: СПОЛОМ, 2008. - № 2. - С. 22-35).

Семчук Ж. В. Діагностика процесу управління персоналом машинобудівного підприємства в умовах ризику / Ж. В. Семчук // Вісник Національного Університету “Львівська політехніка”. Логістика. - 2008. - № 633. - С. 648-655.

Семчук Ж. В. Показники математичної моделі в системі соціально-економічного розвитку підприємства / Ж. В. Семчук // Вісник Національного університету водного господарства. Економіка. - Рівне. - 2008. - № 4 (44).Ч. 5. - С. 468-475.

Семчук Ж. В. Основи комбінованого підходу до оцінювання вартості машинобудівного підприємства / Ж. В. Семчук // Вісник Національного Університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні : Етапи становлення і проблеми розвитку. - 2009. - № 657. - С. 94-96.

Семчук Ж. В. Сутність інновацій, структура та основні етапи інноваційного процесу / Ж. В. Семчук, А. В. Колодійчук, В. М. Пісний // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2009. - № 19.9. - С. 191-196. (Особистий внесок автора: установлено зв'язки етапів інноваційного процесу з ефективністю системи управління якістю).

Семчук Ж. В. Логістичний підхід до організації складування запасних частин на промисловому підприємстві / Ж. В. Семчук, Л. І. Третякова, С. Й. Чучмарьова // Вісник Національного Університету “Львівська політехніка”. Логістика. - 2010. - № 669. - С. 322-326. (Особистий внесок автора: проаналізовано етапи складування запасних частин на підприємстві сфери машинобудування).

Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації

Янковська Ж.В. Інформаційні технології - чинник підвищення ефективності освітньо-фахового потенціалу / Ж. В. Янковська, Л. А. Янковська // Гарантии качества образования в частных учебных заведениях Украины : возможности, проблемы, перспективы : Материалы Международного научн.-практ. семинара лидеров частного образования. - Симферополь: Университет экономики и управления, 2005. - С. 135-137. (Особистий внесок автора: пов'язано освітньо-фаховий потенціал персоналу з діяльністю організацій сфери машинобудування).

Семчук Ж. В. Системи експертної оцінки якості освітньо - фахового потенціалу / Ж. В. Семчук, Л. А. Янковська // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку : Збірник наук. праць. - Павлоград, 2005. - С.104-106. (Особистий внесок автора: проаналізовано чинники якості освітньо фахового потенціалу сфери машинобудування).

Семчук Ж. В. Організаційні функції менеджменту персоналу промислового підприємства / Ж. В. Семчук, Р. Л. Сопільник // Маркетинг та логістика в системі менеджменту. Тези доповідей 6-ї Міжнародної науково-практичної конференції. 9-11.11.2006. - Львів, 2006. - С. 305-307. (Особистий внесок автора: проаналізовано роль маркетингу в діяльності машинобудівних організацій).

Семчук Ж. В. Гарантії якості навчання у приватних закладах України: можливості, проблеми, перспективи / Ж. В. Семчук // Матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції "Якість - 2006". - Харків: Стандартизація, сертифікація, якість, 2006. - С. 82-84.

Семчук Ж. В. Менеджмент удосконалення розвитку підприємств на основі побудови функціоналів якості / Ж. В. Семчук // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції : Матеріали IV Міжнародної конференції. 19 - 20.10.2007. - Львів, 2007. - С. 333-335.

Семчук Ж. В. Елементи розвитку оціночних характеристик кадрової політики машинобудівного підприємства / Ж. В. Семчук // Сучасні тенденції та проблеми інновації виробництва товарів і надання послуг : Матеріали міжнародної конференції. Львів. 15 - 16.05.2008. - Львів, 2008. - С. 25-29.

...