Формування економічної безпеки промислового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Державний вищий навчальний заклад

Приазовський державний технічний університет

УДК 65.012.8

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування економічної безпеки промислового підприємства

Резніков Олег Леонідович

Маріуполь - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Ткаченко Алла Михайлівна, Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Андрієнко Володимир Миколайович, Донецький національний університет, завідувач кафедри інформаційних систем управління;

- кандидат економічних наук, доцент Новікова Людмила Флорівна, Академія митної служби України, доцент кафедри фінансів і кредиту.

Захист відбудеться "27" квітня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 12.052.02 у ДНВЗ "Приазовський державний технічний університет" за адресою: 87500, м. Маріуполь, Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДНВЗ "Приазовський державний технічний університет" за адресою: 87500, м. Маріуполь, Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий "23" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Балашова.

Анотація

Резніков О.Л. Формування економічної безпеки промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами. - УДВНЗ Приазовський державний технічний університет. - Маріуполь, 2011.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі розробки теоретичних, методичних і практичних підходів щодо формування економічної безпеки промислового підприємства.

Досліджено різні підходи до визначення сутності економічної безпеки та її складових, включаючи технологічну безпеку, інформаційну безпеку та інші. Проаналізовано основні загрози безпеці промислових підприємств, у тому числі такі, як різні види економічних злочинів, недобросовісна конкуренція тощо, та методи їх запобігання. Обґрунтовано, що успішність безпеки підприємства залежить, насамперед, від наявності правової системи захисту та ефективного механізму її реалізації.

Проаналізовано сучасні методики визначення досягнутого рівня економічної безпеки підприємства, запропоновані вітчизняними та російськими вченими - економістами. Систематизовано існуючі методики з зазначенням їх переваг та недоліків. Запропонована власна методика проведення експрес-діагностики економічної безпеки на основі дослідження окремих сфер діяльності підприємства.

Ключові слова: безпека, економічна безпека, економічні злочини, технологічна безпека, інформаційна безпека, недобросовісна конкуренція.

Аннотация

Резников О.Л. Формирование экономической безопасности промышленного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями. - УГВУЗ Приазовский государственный технический университет.- Мариуполь, 2011.

Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме разработки теоретических, методических и практических подходов относительно формирования экономической безопасности промышленного предприятия.

Исследовано различные подходы к определению сущности экономической безопасности и ее составляющих, включая технологическую безопасность,информационную безопасность. Проанализированы основные угрозы безопасности промышленных предприятий, в том числе такие, как разные виды економических преступлений, недобросовествная конкуренция и другие, и методы их предотвращения. Обоснованно, что успешность безопасности предприятия зависит, в первую очередь, от наличия правовой системы защиты и эффективного механизма ее реализации. Существенными проблемами в сфере правового регулирования экономической безопасности является отсутствие концепции стратегии и единой программы социально-экономического развития, постоянное отставание в развитии, бессистемность и несовершенство нормативного - правового регулирования экономики.

Проанализированы современные методики определения достигнутого уровня экономической безопасности предприятия, разработанные отечественными и русскими учеными - экономистами. Систематизированы существующие методики с указанием их преимуществ и недостатков. Предложена собственная методика проведения экспресс - диагностики экономической безопасности на основе исследования отдельных сфер деятельности предприятия, определенны необходимые коэффициенты и их грамматические значения, которые дают возможность оценить состояние предприятия как опасное, нейтральное или экономически безопасное.

Предложены приоритетные направления совершенствования экономической безопасности предприятий металлургии, в основу которых положено соответствие современным тенденциям и конкуренция управления безопасностью субъектов хозяйствования. Особенно важным для предприятий металлургической отрасли было признано более полное использование отходов производства, которое почти не нуждается в дополнительных расходах, но уменьшает расходы сырья и позволяет уменьшить площади отвалов предприятий. В то же время доказано, что изменить состояние технологической безопасности металлургических предприятий кардинально можно лишь путем модернизации и полной замены технологического оборудования.

Для обеспечения информационной безопасности была разработана соответствующая Программа, которая позволит предупреждать физический доступ злоумышленников, последствия естественных катаклизмов и преднамеренных действий. Для определения эффективности и целесообразности мероприятий по уменьшению опасности, предупреждения разнообразных угроз предприятиям металлургической отрасли было проведено сравнение расходов на соответствующие мероприятия с возможным снижением вреда, который может быть нанесен предприятию при сохранении нынешней динамики.

Доказано, что проблемы экономической безопасности возникают у каждого предприятия, в том числе металлургического, не только в кризисные периоды, но и в стабильной экономической среде. В режиме стойкого функционирования металлургическое предприятие сосредоточивает главное внимание на поддержке нормального ритма производства и сбыта продукции, на предупреждении материального и финансового вреда, на недопущении несанкционированного доступа к служебной и коммерческой информации, на противодействии недобросовестной конкуренции и криминальным проявлением. Производственная сфера эффективно работающего металлургического предприятия, если оно своевременно осуществляет необходимую модернизацию, не является источником экономического неблагополучия или экономической опасности как для коллектива предприятия и его владельца, так и для тех агентов рынка, которые пользуются продукцией металлургического производства. Установлено, что с целью достижения наиболее высокого уровня экономической безопасности предприятие должно проводить работу по обеспечению максимальной безопасности основных функциональных составляющих своей деятельности. В обеспечении безопасности предприятия должны принимать участие не только специальные службы, но и практически все сотрудники предприятия. Организационной формой комплексного использования мероприятий и средств должна стать программа обеспечения безопасности предприятия. Система безопасности должна быть построена так, чтобы она могла еще на ранних стадиях обнаружить разные деструктивные факторы, принимать меры относительно предотвращения их вредного воздействия и нанесения убытков предприятию.

Ключевые слова: безопасность, экономическая безопасность, экономические преступления, технологическая безопасность, информационная безопасность, недобросовестная конкуренция.

Summary

Reznikov O.L. Industrial enterprise economic security formation - Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of economic sciences in 08.00.04 specialty - Economics and enterprises management. - Priazov State Technical University (PSTU). Mariupol, 2011.

The thesis is devoted to the urgent problem of developing theoretical, teaching and practical approaches concerning forming economic security of the industrial enterprise.

Different approaches to define the essence of economic security and its components are investigated including plaut safety, information security and others. Economic enterprise security threats and methods of their preventiny were and lyged. It was proved that success of economic enterprise security first of all depends on the existing legal system of defence and effective its effective method of realization. Modern methods of determination the achieved level of economic security of domestic and Russian scientists - economists are analysed. The existing techniques to identify advantages and disadvantages of the method are systematized. Proper technique for express diagnosis of economic security based on the studies of selected areas of a company is offered.

Keywords: security, economic security, economic crimes, plaut safety, information security, unfair competition.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних економічних умовах розвиток промислових підприємств, їх стабільність та незалежність обумовлена належним функціонуванням економічної безпеки виробничо-господарської діяльності певного суб'єкта господарювання. Особливо гостро ці проблеми постають у ситуаціях, пов'язаних з постійним підприємницьким ризиком, витоком конфіденційної інформації, недобросовісною конкуренцією, а також законодавчою невизначеністю діяльності суб'єктів економічної безпеки. Сьогодні ситуація, що склалась у суспільстві, спричинила багато непередбачуваних небезпек та загроз українському підприємництву. До того ж продовжують діяти традиційно існуючі деструктивні фактори, такі, як: крадіжка, шахрайство, корупція, криміналізація бізнесу, промисловий шпіонаж тощо.

Впродовж історичного розвитку суспільства мала місце цілеспрямована діяльність людей, покликана задовольняти їх нагальні потреби, яка не завжди узгоджувалась з природною потребою у безпеці. В умовах командно-адміністративної системи господарювання проблеми безпеки існували лише на рівні держави - стосовно державної таємниці та економічної безпеки країни, ці проблеми вирішувались відповідними міністерствами та відомствами, правоохоронними органами. Сучасні ж підприємства постійно стикаються з комерційними ризиками при впровадженні бізнес-проектів, порушеннями принципів ділової етики недобросовісними партнерами та хабарництвом, різноманітними формами впливу організованої злочинності. Поява у сфері бізнесу великої кількості людей не знайомих із законодавством, етикою підприємницької діяльності, забезпеченням її безпеки посилює дію вказаних негативних проявів. Усі перераховані загрози існують і в країнах з розвиненою ринкової економікою, але в Україні вони загострюються, набувають значних масштабів та безпосередньо стосуються практично кожного власника та співробітника підприємств. Тому одним з першочергових завдань для вітчизняних металургійних підприємств є вирішення питань забезпечення їх економічної безпеки. Все це потребує від підприємців різних рівнів та посадового статусу не тільки знань теоретичних основ економічної безпеки, але й розуміння її сутності, завдань і головне - бачити основні напрями та заходи забезпечення економічної безпеки по відношенню до суб'єкта господарювання. Забезпечення належного функціонування економічної безпеки потребує вдосконалення організаційної, фінансової та виробничої структур управління на підприємствах металургії.

Питання економічної безпеки суб'єктів господарювання розглядається в працях іноземних та вітчизняних вчених-економістів, зокрема: Л.І. Абалкіна, В.М. Андрієнка, М.Г. Білопольского, В.М. Геєця, О.А. Груніна, С.М. Ілляшенка, Г.В. Козаченко, Т.Г. Логутової, О.М. Ляшенка, В.І. Мунтіяна, В.П. Пономарьова, К.В. Сенгачова, В.Л. Тамбовцева, А.М. Ткаченко, В.В. Шликова, В.І. Ярочкіна та ін.

Проте багато проблем оцінки рівня економічної безпеки підприємств металургії залишаються не вирішеними до тепер, що зумовило вибір теми, визначило мету, завдання, зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Запорізької державної інженерної академії "Організація стійкого функціонування підприємства на основі розробки моделі антикризового управління" (номер державної реєстрації 0109U000652, 2009-2011 рр.).

У межах теми особисто здобувачем як співвиконавцем було внесено пропозиції з питань формування економічної безпеки металургійного підприємства в умовах глобалізованої економіки.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу прийняття управлінських рішень при формуванні економічної безпеки металургійного підприємства на основі належної організації інформаційної безпеки.

Для реалізації мети дослідження було поставлено та вирішено такі наукові та практичні завдання:

- розкрито значення економічної безпеки як необхідної складової функціонування підприємства та уточнено основні напрями її забезпечення;

- розглянуто вплив економічних злочинів на стан безпеки підприємства металургії;

- досліджено економіко-правові аспекти державного регулювання економічної безпеки;

- уточнено передумови створення служби економічної безпеки на підприємствах металургії;

- доведено доцільність системного підходу до обґрунтування стану рівня економічної безпеки суб'єкта господарювання;

- обґрунтовано рекомендації до оцінки ефективності заходів із забезпечення економічної безпеки підприємства;

- запропоновано систему захисту металургійного підприємства за допомогою належної організації інформаційної безпеки.

Об'єктом дослідження є процеси прийняття управлінських рішень при формуванні економічної безпеки підприємств металургії.

Предмет дослідження - теоретичні положення, наукові підходи, методи та рекомендації щодо обґрунтування управлінських рішень стосовно формування економічної безпеки.

Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, менеджменту, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з цих питань.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі були використані такі загальнонаукові та емпіричні методи дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу (для дослідження категоріального апарату теорії економічної безпеки), графічний (для наочного подання результатів оцінки питань, що досліджуються), системний підхід (при розробці концептуальних засад забезпечення економічної безпеки підприємств металургії), економіко-статистичний (для дослідження стану економічної безпеки металургійних підприємств).

Фактологічну основу дослідження склали інформаційні матеріали державного комітету статистики України, звітні та статистичні дані підприємств металургії Запорізького регіону, результати власних досліджень здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні та розвитку науково-методичних рекомендацій з удосконалення підходів до прийняття управлінських рішень при формуванні економічної безпеки підприємств металургії. Найбільш істотними є результати, які характеризують наукову новизну дисертації, а саме:

удосконалено:

- обґрунтування теоретико-методичних підходів щодо експрес-діагностики рівня економічної безпеки підприємства, яка, на відміну від існуючих, дозволяє швидко визначати рівень безпеки суб'єкта господарювання та виокремити сектори (фінанси, відносини праці, виробництво, збут), в яких слід негайно вжити відповідних заходів;

- визначення основних напрямів забезпечення економічної безпеки в системі управління металургійним підприємством з урахуванням антикризового розвитку суб'єкта господарювання та підтримки економічної незалежності не тільки підприємства, але й безпеки галузі в цілому, що дозволяє оптимізувати затрати в системі менеджменту;

- науково-методичний підхід до функціонування системи захисту промислового підприємства з уточненням дії її блок-схеми, до якої входять: блок прогнозування очікуваної події, блок вибору адекватного способу захисту, блок реалізації способів захисту, блок удосконалення захисних систем та блок занесення інформації в базу даних, що дозволяє системно формувати економічну безпеку промислового підприємства;

- концептуальний підхід до вибору стратегії забезпечення економічної захищеності підприємств металургії з розширенням способів захисту суб'єкта господарювання, зокрема за допомогою блокування, обмеження доступу, розвідки, спостереження з використанням таких напрямів, як політико-правові, фінансові, економічні тощо, що дозволяє попереджати та профілактувати негативні прояви із боку зовнішніх факторів та планувати формування стратегії економічної безпеки підприємства;

дістали подальшого розвитку:

- концептуальні засади щодо визначення підходів до розгляду економічної безпеки металургійного підприємства з урахуванням кількісної та якісної характеристики в умовах виникнення зовнішньої та внутрішньої загрози та, перш за все, ефективного використання корпоративних ресурсів задля запобігання загрози та забезпечення стабільного функціонування суб'єкта господарювання сьогодні та в майбутньому, що дає змогу протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури та будь-яким діям, які заважають досягненню нею мети розвитку;

- методичні рекомендації щодо профілактики та попередження злочинів у сфері економіки при взаємодії державних організацій та приватних суб'єктів господарювання, що дозволяє запобігати зовнішньому втручанню в правовий, організаційний, технічний та інформаційний захист підприємств металургії;

- концептуальні підходи щодо визначення доцільності інвестування в комп'ютерну безпеку підприємств металургії із застосуванням засобів оцінки ефективності інвестицій, який передбачає мінімізацію ризику щодо розповсюдження інформації з недостатньо захищеної техніки, вимагає з одного боку заміну маршрутизаторів, які використовуються в локальній мережі суб'єкта господарювання, а з іншого - сприяє ефективному й своєчасному виявленню та усуненню впливу негативних факторів.

Практичне значення отриманих результатів для металургійної галузі полягає в тому, що на основі теоретичних розробок обґрунтовано ефективність цілісної концепції формування економічної безпеки в умовах ринкового середовища. Обґрунтовано методичні рекомендації щодо визначення доцільності інвестування в комп'ютерну безпеку, що сприятиме підвищенню загальної ефективності діяльності підприємства. Реалізація викладених у роботі методичних рекомендацій буде корисною при формуванні концепції економічної безпеки металургійного підприємства.

Практичне значення результатів дисертаційної роботи та її використання в господарській діяльності підтверджено відповідними довідками промислових підприємств Запорізького регіону: ВАТ "Запорізький завод феросплавів" (Акт №18-22 від 02.08.2010р.), металургійного комбінату ВАТ "Запоріжсталь" (Довідка від 07.09.2010р.)

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Основні результати здобувача полягають в обґрунтуванні розвитку теоретичних засад формування економічної безпеки металургійних підприємств і розробки науково-методичних та практичних рекомендацій щодо уточнення ролі та місця економічної безпеки в системі управління підприємствами металургії. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом дослідження особисто здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднювались та одержали позитивну оцінку на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема:

VІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку " (м. Алушта, 2007 р);

Міжнародній науково-практичній конференції "Формування концепції сталого економічного розвитку як основи нової якості та стандартів життя в контексті Євроінтеграції" (м. Запоріжжя, 2007 р), ХІІІ науково-технічній конференції студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА (м. Запоріжжя, 2008 р); ХV науково-технічній конференції студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА "Проблеми економічного розвитку в кращих умовах" (м. Запоріжжя, 2010 р); ІІІ Міжнародній науковій конференції "Теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності в умовах глобальної економічної системи",(м. Маріуполь, 2010 р).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, з них - 6 робіт у виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій 4,53 д.а., з них особисто автору належить 3,48 д.а.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків на 9 сторінках і списку використаних джерел із 136 найменувань на 13 сторінках. Повний обсяг дисертації - 208 сторінoк. Дисертація містить - 37 таблиць на 48 сторінках, 27 рисунків на 25 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретичні підходи щодо формування економічної безпеки промислового підприємства" розкрито роль та місце економічної безпеки в системі управління металургійним підприємством, розглянуто вплив економічних злочинів на стан їхньої безпеки та досліджено економічно-правові аспекти державного регулювання економічної безпеки.

В Україні в сучасних умовах господарювання проблеми економічної безпеки підприємств промисловості набувають значного масштабу та, зазвичай, безпосередньо стосуються інтересів більшості працездатного населення країни. У наукових дослідженнях, різноманітних публіцистичних виданнях, на нарадах та зборах органів законодавчої та виконавчої влади, наукових конференціях та семінарах багато уваги приділяється саме питанням економічної безпеки. Водночас, проблема формування вітчизняної науково обґрунтованої концепції захисту промислових підприємств залишається певною мірою відкритою.

В економічній літературі при розгляді сутності та місця економічної безпеки підприємства в системі управління немає одностайних суджень. Слід зазначити, що в процесі розвитку вітчизняної економічної науки поняття економічної безпеки спочатку розглядалося дещо звужено - як забезпечення умов зберігання комерційної таємниці та інших секретів підприємства. Таке розуміння було характерне для більшості наукових праць 90-х років минулого століття. Дещо пізніше став превалювати інший підхід, за яким економічна безпека розглядається як стан підприємства, який забезпечує його спроможність протистояти несприятливим зовнішнім впливам. Причинами переосмислення категорії економічної безпеки стали значний спад виробництва, зміна економічних функцій держави, яка вже не була головним споживачем та інвестором. За ринкових умов, які постійно змінюються, економічна безпека підприємства (далі - ЕБП) значною мірою зумовлена впливом зовнішнього середовища.

Найбільшою проблемою у процесі розвитку металургійного підприємства є руйнування його потенціалу (виробничого, технологічного, науково-технічного, кадрового тощо), що особливо гостро відчувається у кризові періоди, оскільки він є головним фактором функціонування суб'єкта господарювання та реалізації його можливостей. У таких випадках виникають умови, що не дають можливості повною мірою розвивати потенціал та не забезпечуються плани відтворення. Джерелом вирішення цієї проблеми для металургійного підприємства можуть бути не лише власні, а й залучені кошти. Зазначені джерела інвестицій у складні періоди економічного розвитку, зазвичай, недоступні для підприємства. В сучасних реаліях значна частина підприємств металургії працює в доволі нестабільному економічному оточенні, внаслідок чого перед ними виникає загроза банкрутства. Такий стан зумовлюється багатьма чинниками, проте найбільш значущими з них є інертність самої традиційної структури виробництва, наявність суттєвого фізичного зносу основних фондів, застарілих технологій, недосконалість державної науково-промислової політики. Врахування та знаходження оптимальних шляхів усунення цих недоліків створило б передумови для реструктуризації потужностей у нових умовах господарювання, які є наслідком зазвичай поспішних та не достатньо ефективних економічних перетворень.

Відсутність необхідної реструктуризації реального сектору економіки являє собою певну загрозу як для економіки та соціальної стабільності, так і для регіону та країни в цілому. Потрібно зазначити той факт, що металургійні підприємства України, які є основним структуроутворюючим елементом в економіці, виконують не лише виробничу функцію, але й надають кошти для існування багатьом громадянам країни, тобто металургія несе певну соціальну відповідальність. На рис.1 представлено блок-схему функціонування системи захисту підприємства.

У роботі з'ясовано, що економічна злочинність є надзвичайно потужним фактором, який підриває економічну безпеку. За даними експертів, до офіційної статистики потрапляє лише 3-5% із загальної кількості подібних злочинів. Економічний злочин складається не лише з викрадання майна, навмисне використання матеріалів нижчої якості та нехтування стандартами може бути таким же небезпечним для економічної безпеки металургійного підприємства, як і прямі крадіжки, бо впливатиме на зниження конкурентоспроможності товарів на ринку та втрату довіри споживачів. На вітчизняних металургійних підприємствах, на жаль, економічні злочини переважно не попереджаються. Для покращення ситуації, що склалася, на металургійних підприємствах необхідно розробляти та впроваджувати новітню систему економічної безпеки.

Встановлено, що зазвичай успішність безпеки металургійного підприємства залежить, насамперед, від наявності правової системи його захисту та ефективного механізму її реалізації.

В роботі було визначено, що правове забезпечення безпеки представлено Кримінальним, Цивільним, Господарським кодексами України, Кодексом України про адміністративні порушення, а також іншими Законами України. Істотними проблемами в сфері правового регулювання економічної безпеки є відсутність концепції, стратегії та єдиної програми соціально-економічного розвитку, постійне відставання в розробці, безсистемність та недосконалість нормативно-правового забезпечення (його постійна зміна та доповнення) регулювання економіки.

економічний безпека злочин металургія

Рис. 1. Блок-схема функціонування системи захисту підприємства

У другому розділі "Дослідження стану економічної безпеки підприємств металургії" розглянуто передумови створення служби економічної безпеки на підприємствах металургійної галузі, проаналізовано досягнутий рівень безпеки підприємств та обґрунтовано системний підхід до визначення стану безпеки на металургійних підприємствах Запорізького регіону.

Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, як і будь-які інші суспільні явища мають складну та багато в чому суперечливу природу. У цих умовах разом з бурхливим зростанням приватного підприємництва найважливішим завданням економічної науки та практики господарської діяльності українських підприємств стає розробка та практичне використання системи забезпечення безпеки підприємств і бізнесу в цілому.

На даному етапі розбудови суспільства та державності необхідно приділити посилену увагу розробці механізму функціонування економічної безпеки, який має змістити акценти на реформування економічних відносин, пошук нових і вдосконалення діючих механізмів. Запорізька область за різноманітністю мінерально-сировинних ресурсів займає одну з провідних позицій в Україні, також є одним з найбільш технологічно розвинутих регіонів, основу промисловості якого складають металургійні, машинобудівні та енергетичні комплекси тощо, тому виникає необхідність організації ефективних служб економічної безпеки промислових підприємств.

Аналізуючи металургійну галузь регіону, насамперед, слід розглянути ВАТ "Запорізький завод феросплавів", який є одним з найбільших в Європі виробників феросплавів. Загалом Україна посідає друге місце у світі з випуску феросплавів (понад 13% світового виробництва), а масова частка запорізького виробництва у світі сягає 5,7%.

Основні споживачі продукції ВАТ "ЗФЗ" - українські металургійні комбінати, країни експорту - Росія, Туреччина, Білорусь, Казахстан, країни ЄС (Польща, Греція, Німеччина, Великобританія, Італія, Чехія), а також Єгипет, Японія, Корея.

Таким чином, ВАТ "ЗФЗ" - це підприємство, що активно працює на зовнішньому ринку та має протистояти могутнім суперникам, тому забезпечення його конкурентоспроможності є надзвичайно важливим. Наявність у підприємства стійких конкурентних переваг є основним фактором, що визначає стан його економічної безпеки. Необхідність створення служби економічної безпеки на ВАТ "ЗФЗ" зумовлена економічними ризиками, які впливають на діяльність підприємства, необхідністю захисту від недобросовісної конкуренції, необхідністю захисту та збереження матеріальних цінностей та фінансових ресурсів підприємства тощо.

Оцінюючи рівень економічної безпеки ВАТ "ЗФЗ" в роботі також досліджено надійність взаємодії підприємства з економічними контрагентами. Основні постачальники сировини для ВАТ "ЗФЗ" у 2009 році - УІП Енеко Лтд (46%) та ВАТ "Запоріжкокс" - 30%. Частка усіх інших контрагентів не перевищує 2% від загального обсягу поставок. Результати розрахунків відносних кількісних оцінок та сукупної оцінки контрагентів представлено в таблиці 1. Дані таблиці 1 свідчать, що комплексна оцінка надійності контрагентів складає 0,575, тобто відповідає нестабільному становищу ВАТ "ЗФЗ" у відношеннях з контрагентами. Основна причина - збитковість двох найбільших постачальників, у той же час потрібно відзначити, що показник обов'язковості виконання контрактів у всіх розглянутих підприємствах високий, так само, як і показник досвіду роботи.

Таблиця 1

Розрахунок оцінок надійності контрагентів ВАТ "ЗФЗ"

Показник	ВАТ "Запоріжкокс"	УІП Сенеко Лтд
	Кількісна оцінка	Вагомість критерію	Кількісна оцінка	Вагомість критерію
Імідж		0,05		0,1
Досвід роботи		0,15		0,05
Фінансовий стан		0,35		0,35
Обов'язковість виконання контрактів		0,15		0,2
Тенденції розвитку		0,1		0,15
Економічний потенціал		0,2		0,15
Сукупна оцінка надійності контрагента	0,4625	0,6875
Надійність взаємодії з контрагентами (середньоарифметична оцінка надійності кожн.)	0,575

Результати дослідження рівня ЕПБ ВАТ "ЗФЗ" загалом (табл.2) свідчать про те, що інтегральний показник не є критичнм. Водночас основні загрози простежуються у сфері фінансів, оскільки підприємство є досить залежним від кредиторів та володіє обмеженими власними коштами, виражаються у зношеності основних засобів (понад 91%), хиткому стані на ринку, зумовленому наявністю багатьох проблем, а також у невідповідному рівні роботи юридичної служби та служби охорони.

Отже, проведене дослідження доводить необхідність визначення та удосконалення перспективних управлінських інструментів формування економічної безпеки підприємств металургійної галузі.

Таблиця 2

Рівень економічної безпеки ВАТ "ЗФЗ"

Показник	Рівень	Кількість рівнів	Номер рівня безпеки	Відносна оцінка (гр.4/гр.5)	Вагомість складової
Фінансова складова	кризовий	5	1	0,2	0,16
Ринкова складова	критичний	7	2	0,285714	0,1
Інтерфейсна складова	нестабільний	5	3	0,6	0,15
Інтелектуальна та кадрова складова	вище за середній	3	3	1	0,14
Технологічна складова	низький/критичний	3	1	0,333333	0,19
Правова складова	середній/нестабільний	5	3	0,6	0,04
Екологічна складова	нестійкий	4	2	0,5	0,07
Інформаційна складова	низький	3	1	0,333333	0,05
Силова складова	середній	3	2	0,666667	0,1
Інтегральна оцінка економічної безпеки ВАТ "ЗФЗ"	= 0,20,16 + 0,287514 · 0,1 + 0,6 · 0,15+1 · 0,14 + 0,333333 х х 0,19 + 0,6 · 0,04 + 0,5 · 0,07 + 0,666667 · 0,1 =	0,496238

У третьому розділі "Системний підхід до обґрунтування концептуальних засад визначення рівня економічної безпеки підприємств металургії" запропоновано пріоритетні напрямки вдосконалення ЕБП, в основу яких було покладено відповідність її сучасним тенденціям та концепціям управління безпекою підприємств металургії, а також обґрунтовано підходи щодо прийняття управлінських рішень для визначення рівня безпеки.

У роботі проаналізовано сучасні підходи визначення досягнутого рівня економічної безпеки. Один з них - це відомий індикаторний підхід до оцінки рівня економічної безпеки підприємства, взятий з області оцінки економічної безпеки держави. Принаймні, саме формування системи індикаторів і розрахунок інтегрального індикатора економічної безпеки передбачені Концепцією економічної безпеки України.

Застосування індикаторного підходу дослідження рівня економічної безпеки підприємств металургійної галузі вимагає високої точності значень відповідних індикаторів. Адже саме визначення рівня точності індикаторів є найбільшою проблемою, оскільки сьогодні, на жаль, не створена належна методична база для чіткого визначення індикаторів, які б дали можливість врахувати всі нюанси фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, а також обумовлені галузевими особливостями, відповідною формою власності, характером наявного капіталу, домінуючим організаційно-технічним рівнем. До того ж є потреба в повсякденному контролі значення індикатора, на який вливають трансформаційні процеси в зовнішньому середовищі та внутрішні зміни в роботі підприємства. Ці проблеми постійно ускладнюються через взаємообумовленість та взаємопов'язаність індикаторів. Як наслідок - виникає потреба своєчасного коригування всієї системи показників, які власне і є індикаторами економічної безпеки підприємства. А це в свою чергу вимагає зростання трудомісткості управлінської діяльності і, враховуючи інноваційність виконуваних робіт, оригінальність прийнятих управлінських рішень, потребує спеціалістів високого рівня. За умови некваліфікованого підходу до встановлення значення індикаторів виникає загроза неточної оцінки рівня економічної безпеки металургійного підприємства. Індикаторний підхід виправданий на макрорівні, де значення індикаторів стабільніші. Отже, застосування цього методу з практичною метою для підприємств є незручним.

На основі аналізу теоретичних розробок та практичного досвіду, в яких обґрунтовуються основні положення та чинники розвитку програмно-цільового характеру, що, в свою чергу, базуються на єдності системи критеріїв, які визначають економічну безпеку, сформульовано підходи до оцінки ЕБП. Для об'єктивності оцінки варто застосовувати різнорівневі методи, зокрема багатовимірний та кластерний. Це дасть можливість отримати реальні результати на основі оптимального застосування методів математичного аналізу. В той же час при оцінці стійкості сукупного інтегрального показника, з одного боку, є можливість оцінити рівень економічної безпеки підприємства, але з іншого боку - його практичне застосування або неможливе, або економічно не виправдане в умовах функціонування більшості українських підприємств металургійної галузі.

Окрім того, при виборі критеріїв ЕБП підприємств металургійної галузі варто виходити з сутнісних характеристик безпеки, що слід визначати як рівень кореляції інтересів суб'єктів зовнішнього середовища та інтересів самого підприємства. В результаті такої взаємодії підприємство працює більш ефективно і як наслідок - перебуває в економічній безпеці.

Західні вчені концентрують свою увагу не на оцінці ЕБП, а на оцінці окремих дій, спрямованих на її підвищення, що зазвичай є неприйнятним для вітчизняних суб'єктів господарювання.

На основі застосування ресурсно-функціонального підходу до оцінки рівня економічної безпеки можна зробити висновок про подібність багатьох положень методики з дослідження ефективності використання ресурсів, оскільки в даному випадку аналіз рівня економічної безпеки підприємства уподібнюється до оцінки ефективності використання наявних ресурсів. Незважаючи на важливість зазначеного, це не дозволяє повною мірою оцінити рівень економічної безпеки суб'єкта господарювання. Недолік цього методу полягає і в дослідженні збитків при визначенні певних критеріїв економічної безпеки підприємства, і в процесі встановлення питомої ваги наявних складових при визначенні сукупного критерію економічної безпеки.

Слід зазначити, що для металургійних підприємств технологічна безпека є однією з найважливіших складових економічної безпеки, адже виробничий потенціал промислових підприємств - основа їх функціонування та конкурентоспроможності. В процесі аналізу було визначено стан технологічної безпеки ВАТ "ЗФЗ", який слід розглядати як кризовий та такий, що потребує негайних активних заходів із попередження загроз функціонуванню підприємства. Для виходу із ситуації, що склалася, доцільно здійснити комплексну модернізацію виробництва, яка стане першим кроком у вирішенні також і екологічних проблем, що накопичувалися на підприємстві десятки років.

Водночас змінити стан технологічної безпеки металургійних підприємств кардинально можна лише через модернізацію та повну заміну технологічного устаткування. Необхідно розробити довгострокову програму модернізації виробництва, що має передбачити комплекс робіт за усіма напрямками: виробничо-технологічним, економічним та природоохоронним. Світовий досвід доводить, що досягти масштабних результатів у вирішенні виробничих проблем можна лише при конструктивному діалозі та координації зусиль підприємств металургії та органів державної влади. Підтримка модернізації, як необхідної умови конкурентоспроможності металургійних підприємств, має стати основою промислової політики держави.

Окрім забезпечення технологічної безпеки, підприємства металургії, як і будь-які інші сучасні підприємства, повинні велику увагу приділяти інформаційній складовій економічної безпеки. Інформаційна безпека охоплює ширше поняття, ніж використання відповідних технологій, це одне з головних питань управління, яке може безпосередньо та суттєво вплинути на репутацію підприємства, а в результаті - на його подальше існування.

За результатами дослідження можна зробити висновок, що переважна більшість вітчизняних методик оцінки рівня економічної безпеки має найбільш вагомий недолік - відсутність методологічної бази порівняння для оціночних показників. Для вирішення цієї проблеми пропонується отримані в результаті розрахунків ключові показники порівняти з нормативними даними, які отримані шляхом порівняльного аналізу різних підходів. У таблиці 3 запропоновано підхід до оцінки рівня економічної безпеки металургійних підприємств.

Об'єктивна оцінка діяльності підприємства за допомогою ключових показників допоможе вирішити існуючі проблеми діагностування економічної безпеки, що виникають перед кожним підприємством. Отримані ключові показники дозволяють оцінити стан підприємства та визначити ділянки, в яких необхідно вжити відповідні заходи.

Формування належної ЕБП підприємств металургії повинне мати оригінальний характер, оскільки зумовлено індивідуальною системою цілей.

Таблиця 3

Оцінка рівня ЕБП за ключовими показниками

Сектор	Підприємство знаходиться в небезпеці	Нейтральна оцінка становища підприємства	Підприємство перебуває в економічній безпеці
Фінанси	Кавт є (?; о,5] та Кавт є [0,7;?)	Кавт є [0,5; 0,7]
	КПЛ < 1	КПЛ є 1; 1,8)	КПЛ є [1,8; 2]
	Кфл мультиплікує позитивний чи негативний ефект, до якого призводить відповідна зміна диференціалу фінансового левериджу. При додатному значенні диференціалу збільшення Кфл призведе до ще більшого приросту рентабельності власного капіталу, а при від'ємному - до ще більшого зменшення рентабельності власного капіталу.
	КманВК ? 0,2	КманВК є [0,2; 0,5)	КманВК ? 0,5
	Rакт ? 0%	Rакт є [0%; 9%]	Rакт > 9%
	Rbk ? 0%	Rbk є [0%; 8%]	Rbk > 8%
	Коа ? 0	В динаміці показник практично не змінюється	Спостерігається зростання показника в динаміці
	Ковк ? 0	В динаміці показник практично не змінюється	Спостерігається зростання показника в динаміці
Відносини праці	ПК > 20%	Пк є(5%;20%]	Пк ? 5%
	Кст < 75%	Кст є [75%; 90%)	Кст ? 90%
	Rперс ? 0	Rпepc - низьке значення, що не збільшується в динаміці	Rперс - зростання показника в динаміці
	З/Псер в динаміці зменшується	В динаміці показник З/Псер практично не змінюється	Спостерігається зростання показника З/Псер в динаміці
	Кк/р > 25%	Кк/р 20%	Kк/р [20%;25%]
Виробництво	Фо ? 0	В динаміці показник практично не змінюється	Спостерігається зростання показника в динаміці
	К3 ? 50%	Кз є (30%;50%)	Кз ? 30%
	Rпрод ? 0%	Rпpoд є [0%;13%]	Rпрод >13%
	Q - визначається експертним методом при порівнянні з еталоном
Збут	ІРП < 1	ІРП = 1	ІРП > 1
	Rпродажів ? 0%	Rпродажів є [0%; 20%]	Rпродажів > 20%
	Іц > 1	ІЦ = 1	Іц < 1
	Ксер < 0	Kcep = 0	Ксер > 0

Запропонований підхід щодо експрес-оцінки рівня ЕБП дає змогу підприємствам металургії за допомогою превентивних заходів зберегти свою життєздатність та досягти накреслених цілей.

Висновки

У дисертаційній роботі запропоноване теоретичне обґрунтування та перспективне вирішення науково-практичного завдання розвитку методичних положень та практичних рекомендацій щодо управлінських рішень формування економічної безпеки металургійних підприємств. Вирішення цієї проблеми дозволяє здійснити перманентне оцінювання рівня економічної безпеки та обґрунтування системного підходу до стану економічної безпеки підприємств металургійної галузі.

1. На основі дослідження ролі та місця економічної безпеки в системі управління металургійним підприємством було доведено необхідність їх адаптації до умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Аналіз різних підходів до розгляду економічної безпеки свідчить, що економічна безпека підприємства складається з декількох функціональних складових, які для кожного конкретного підприємства можуть мати різні пріоритети залежно від характеру існуючих загроз. Основним фактором, що визначає стан економічної безпеки, є наявність у підприємства стійких конкурентних переваг, які відповідають стратегічній місії підприємства. Обґрунтовано, що проблеми із забезпечення економічної безпеки постають перед кожним підприємством, в тому числі й металургійним, не лише в період кризи, але й в умовах стабільного економічного середовища. За умови стабільного існування, підприємство металургійної галузі концентрує свої зусилля на забезпеченні ритмічності виробництва, а також на запобіганні ймовірних втрат матеріального та фінансового характеру, на уникненні небажаного доступу до комерційної таємниці, на протистоянні нечесній конкуренції та злочинним явищам. У кризові періоди розвитку найбільшу небезпеку для металургійного підприємства становить руйнування його потенціалу (виробничого, технологічного, науково-технічного тощо) як головного фактора життєдіяльності підприємства та його можливостей, що сприяє прояві певної небезпеки для економіки та соціальної стабільності регіону та і країни в цілому.

2. 3'ясовано, що суспільство може існувати та розвиватися, якщо воно організоване за об'єктивними законами економічного та соціально-політичного розвитку та нормами поведінки окремих суб'єктів. Економічна діяльність усіх суб'єктів господарювання в першу чергу підпорядкована правовим нормам. Особливу увагу на сучасному етапі доцільно приділити економічній злочинності. Будь-яке відхилення від норми господарського права, з погляду економічної безпеки, є економічним правопорушенням і являє собою джерело небезпеки. Економічна злочинність є надзвичайно потужним фактором, що підриває економічну безпеку. За даними експертів, до офіційної статистики потрапляє лише 3-5% від загальної кількості подібних злочинів, але навіть ці дані доволі красномовно свідчать про небезпеку економічної злочинності.

Економічні злочини більш значимі для підприємств промисловості, в тому числі для металургійних підприємств, ніж для суб'єктів господарювання інших галузей. Світовий досвід свідчить, що рівень доведеної економічної злочинності в світі дорівнює приблизно 5% від усіх прибутків підприємства. Окрім того, бізнесу багатьох українських підприємств завдають також і значні опосередковані збитки: істотні втрати часу та коштів на судові позови, збитки, що завдаються репутації та моральному духу компанії тощо. В роботі переконливо доведено, що слід приділяти належну увагу попередженню злочинів у сфері економіки та організувати належну профілактику злочинності як на мікро, так і макро рівнях.

3. Одна з головних вимог до законодавства в умовах поки ще низької правової культури суб'єктів господарювання - це відносна простота правових норм як з точки зору їх засвоєння учасниками господарського життя, так і з точки зору контролю. Ефективність безпеки металургійного підприємства залежить, насамперед, від наявності правової системи його захисту та дієвого механізму її реалізації. Гарантом безпеки є держава, яка в рамках прямого регулювання розробляє нормативні акти, що безпосередньо впливають на діяльність їх суб'єктів. Водночас аналізуючи норми законодавства можна помітити низку суперечностей, що стосуються захисту комерційної таємниці, свободи підприємництва, проведення розрахунків, з одного боку, та повноважень контролюючих та правоохоронних органів держави - з іншого. Отже, державні інтереси та інтереси окремого підприємства не завжди збігаються, тому можна стверджувати, що державне регулювання має як позитивні, так і негативні прояви. З метою захисту своїх інтересів підприємства здійснюють законні заходи, а також ті, що інколи суперечать законам України, незважаючи на можливі наслідки таких заходів. Найбільшою мірою це стосується податкового регулювання діяльності підприємств. Саме протиріччя у сфері оподаткування мають наймасштабніші та найбільш негативні наслідки для економічної безпеки підприємств.

4. Акцентовано увагу на тому, що сучасні економічні перетворення, які відбуваються в Україні, як і будь-які суспільні явища мають складну та багато в чому суперечливу природу. Як наслідок - одним з нагальних завдань теоретичної та прикладної економіки має бути впровадження необхідної дієвої системи безпеки на підприємствах металургійної галузі України. Це сприятиме гармонійному розвитку всіх аспектів діяльності підприємств металургії, та дозволить своєчасно оцінити обстановку та прийняти правильне рішення.

З огляду на це на даному етапі розбудови суспільства та державності слід приділити посилену увагу концепції функціонування економічної безпеки, яка має змістити акценти на реформування економічних відносин, пошук нових і вдосконалення діючих механізмів.

5. Доведено, що оцінювання рівня економічної безпеки металургійного підприємства дає можливість визначити найбільш проблемні ділянки. Водночас не зважаючи на те, що продукція ВАТ "Запорізького заводу феросплавів", є якісною та користується попитом на ринках, вона не є перспективною та прогресивною у довгостроковому періоді. Додаючи абсолютно зношений стан технологічного обладнання та загрозливі розміри технологічних відвалів, має місце кризовий стан технологічної безпеки. Окрім того, найбільш проблемною ділянкою економічної безпеки є інформаційна безпека. В сучасному конкурентному бізнес-оточені економічна інформація постійно перебуває під загрозою з багатьох сторін та джерел небезпеки, які можуть бути випадковими чи зловмисними, зовнішнього чи внутрішнього походження.

6. Важливою вимогою забезпечення ЕБП в металургії є аргументований вибір критеріїв її оцінки, які повинні не тільки констатувати наявність ЕБП, а й оцінити її рівень, при цьому кількісну оцінку рівня економічної безпеки бажано було б отримати за допомогою тих показників, які використовуються в плануванні, обліку та аналізі діяльності підприємства. Існує декілька підходів до кількісної оцінки рівня економічної безпеки підприємств металургії, один з них - це індикативний підхід, при якому рівень економічної безпеки визначається за допомогою так званих індикаторів, тобто порогових значень показників, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання в різних функціональних областях. Якісний рівень ЕБП металургії на основі індикаторного підходу передбачає визначення з високою мірою точності бази порівняння індикаторів, що є суттєвою проблемою, оскільки в даний час відсутня база визначення індикаторів, які враховують особливості діяльності підприємства.

При оцінці ЕБП можуть використовуватися результати порівняння величини отриманого чистого прибутку підприємства з вибраними для цього базами порівняння, але ефективність використання ресурсів лише певною мірою характеризує їх економічну безпеку, оскільки відображає рівень прогресивності використовуваної технології, управління тощо. Тому для визначення саме оцінки ЕБП з урахуванням усіх факторів доцільно використовували підхід, заснований на порівнянні величини інвестицій підприємства, причому переважно за рахунок реінвестованого прибутку з обсягом засобів, які необхідні для забезпечення економічної безпеки підприємства.

Відповідно до ресурсно-функціонального підходу найбільш ефективне використання корпоративних ресурсів досягається шляхом попередження загроз негативних дій на ЕБП.

7. Підприємства металургії, як і будь-які інші сучасні підприємства, повинні велику увагу приділяти інформаційній складовій економічної безпеки. Адже інформація - це власність та актив будь-якої організації, який поряд з іншими важливими активами має бути відповідно захищений. Інформаційна безпека охоплює ширше поняття, ніж використання відповідних технологій - це одне з головних питань управління, яке може безпосередньо та суттєво вплинути на репутацію підприємства, а в результаті - на його подальше існування.

Для визначення конкретних рекомендацій щодо забезпечення інформаційної бази, в першу чергу, слід розглянути "некомп'ютерну" безпеку, тому що попри найкращу організацію захисту віртуального простору, якщо зловмисник або інша зацікавлена особа отримує фізичний доступ до інформаційних об'єктів, усі існуючі захисні бар'єри не мають сенсу. Некомп'ютерна інформаційна безпека включає роботу з людьми (персоналом), устаткуванням, обладнанням, даними та забезпеченням. Вона передбачає адміністративні заходи (наприклад, реєстрацію відвідувачів), обмеження фізичного доступу (від закритих дверей до складних біометричних засобів ідентифікації співробітників) та безпеку середовища (різноманітні датчики диму, засоби пожежогасіння, резервні джерела електроенергії тощо). Таким чином, інформаційна безпека тісно пов'язана з попередженням незаконного доступу, втратами від природних надзвичайних ситуацій та тих, що були створені навмисно.

...