Підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет

УДК 658:338.432:339:635.21

Підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Сокальський Сергій Вікторович

Житомир 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Ходаківський Євгеній Іванович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри економіки АПК

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Канінський Петро Казимирович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН України, головний науковий співробітник відділу розвитку підприємництва та кооперації

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Приймачук Тетяна Юріївна, Інститут сільського господарства Полісся НААН України, завідувач відділу економіки

Захист дисертації відбудеться 18 березня 2011 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 15 лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, В.П. Якобчук доцент

сільськогосподарський картопля кооператив

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Продовольча безпека і соціальна захищеність населення країни визначаються рівнем функціонування пріоритетних секторів економіки, одним з яких є аграрний сектор. Картоплярство України - це саме та галузь сільськогосподарського виробництва, яка в умовах глобалізації світових ринків продовольства може стати стратегічною, експортноорієнтованою галуззю, здатною не лише забезпечити продовольчі потреби держави, але і за своїми потенційними обсягами виробництва впливати на світову продовольчу безпеку.

За останні роки в Україні простежується негативна тенденція зміни структури виробництва цієї культури у напрямі різкого скорочення посівних площ в сільськогосподарських підприємствах та їх концентрація в особистих селянських господарствах. В Україні за період з 2000 по 2009 рр. площі, що відводяться під картоплю в усіх категоріях сільськогосподарських підприємств, зменшились з 1631,0 тис. га до 1411,8, або на 13,4 % внаслідок різкого скорочення площ даної культури в аграрних формуваннях суспільного сектора. Частка господарств населення у виробництві картоплі в Україні зросла з 71,4 % у 1990 р. до 97,4 % у 2009 р. Це призвело до погіршення фітосанітарного стану посівів культури, відсутності сортооновлення та сортозаміни, відмови від прогресивних технологій вирощування, в результаті чого знизилась урожайність картоплі та економічна ефективність її виробництва. Концентрація виробництва картоплі в господарствах населення не дозволяє підвищувати конкурентоспроможність продукції.

Стан вивчення проблеми. Розв'язанню проблем ефективності аграрного виробництва присвячені праці вітчизняних вчених: В.Г. Андрійчука, В.В. Вітвіцького, М.В. Калінчика, П.К. Канінського, С.М. Кваші, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, О.М. Могильного, О.М. Онищенка, Б.Й. Пасхавера, Г.М. Підлісецького, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака, Є.І. Ходаківського, В.В. Юрчишина та ін.

Теоретичні й практичні основи ефективності виробництва картоплі розглянуті в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як: Н.М. Буняк, В.К. Гаркавий, М.Т. Жевноватий, Д.І. Журбін, А.Л. Замотаєв, П.Ф. Каліцький, В.В. Кононученко, B.C. Куценко, А.А. Кучко, Р.В. Лавров, Б.П. Литун, Л.М. Мех, П.В. Оверчук, А.О. Погорілий, В.М. Положенець, Т.Ю. Приймачук, В.А. Сторожук, П.С. Теслюк, Ю.А. Цимбалюк та ін.

Проте багатовекторність і складність досліджуваної проблеми в умовах функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності та типів господарювання й особистих селянських господарств пояснює недостатнє вивчення її окремих аспектів. Особливо це стосується формування собівартості, прибутку, маржинального доходу, визначення рівня беззбитковості, рентабельності продажу, операційного левериджу та інших показників ефективності виробництва картоплі під впливом різноманітних чинників. Саме необхідність розв'язання цих проблем і зумовила вибір теми, завдання й мети дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відображає результати наукових досліджень, проведених автором відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: «Розробити та обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети формування конкурентоспроможного аграрного сектора Північно-Західного регіону України» (номер державної реєстрації 0110U002406). У межах зазначеної теми автором досліджено сучасний стан розвитку галузі картоплярства та обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності виробництва картоплі в регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в усіх категоріях сільськогосподарських товаровиробників.

Реалізація мети дисертаційного дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань:

· узагальнити теоретико-методологічні аспекти визначення ефективності сільськогосподарського виробництва;

· ідентифікувати та систематизувати чинники макро-, мезо- та мікрорівня, які впливають на рівень розвитку галузі картоплярства;

· визначити сучасний стан розвитку галузі картоплярства й оцінити ефективність виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах;

· теоретично довести необхідність концентрації виробництва картоплі у спеціалізованих великотоварних підприємствах;

· визначити місце і роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як елемента інфраструктури регіонального ринку картоплі;

· обґрунтувати напрями переходу галузі картоплярства до інноваційної моделі розвитку.

Об'єктом дослідження є процес формування економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах Житомирської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти ефективності виробництва картоплі в підприємствах різних форм власності й типів господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення економічних явищ, який ґрунтується на принципах послідовності, взаємозв'язку та ринкової циклічності розвитку. У науковому дослідженні застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні підходів щодо трактування поняття «економічна ефективність», ідентифікації чинників її формування); економіко-статистичний (прийоми - порівняння, табличний, графічний, рядів динаміки, середніх величин, індексний, групування - при оцінці сучасного стану та тенденцій розвитку товаровиробників картоплі, визначенні міри впливу чинників на прибутковість галузі); монографічний (при аналізі ефективності виробництва картоплі в окремих сільськогосподарських підприємствах); розрахунково-конструктивний (при варіантних розрахунках технологічних карт виробництва картоплі за різними технологіями та прогнозуванні розвитку галузі на перспективу); за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу з використанням прикладних комп'ютерних програм статистичної обробки інформації визначено вплив факторів на рівень рентабельності виробництва й продажу картоплі. В аналітичній частині за допомогою методу соціологічних опитувань проведено обстеження діяльності особистих селянських господарств досліджуваного регіону. Проведений SWOT-аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування картоплярських підприємств дозволив виявити їх найбільш реальні можливості та загрози й розробити шляхи стабілізації галузі; використання економіко-математичного методу дозволило вирішити задачу лінійного програмування й розробити економіко-математичну модель оптимізації розміру посівних площ картоплі.

Інформаційними джерелами дослідження були відповідні положення законодавчих і нормативних актів України, офіційні матеріали Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації, Головного управління статистики у Житомирській області, первинна документація, інформація технологічного та організаційного характеру окремих сільськогосподарських підприємств Житомирської області, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених-аграрників, власні матеріали соціологічних досліджень автора, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· за допомогою методів економіко-математичного моделювання доведено необхідність концентрації виробництва продукції галузі картоплярства у великотоварних підприємствах з метою максимізації прибутку та раціонального використання матеріально-грошових, трудових та земельних ресурсів;

удосконалено:

· трактування змісту поняття «ефективність сільськогосподарського виробництва», що, на відміну від існуючих, розглядається як ступінь реалізації підприємствами аграрного сектора економіки функцій сільського господарства: продовольчо-споживчої, соціально-демографічної, інноваційно-інвестиційної та ін., а критерієм економічної ефективності є досягнення такого співвідношення між ефектом та ресурсами, яке є оптимальним і забезпечує відповідність отриманих значень показників ефективності їх економічній природі;

· обґрунтування ролі та значення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в галузі картоплярства як елемента інфраструктури ринку картоплі, які передбачають формування стабільних каналів збуту продукції, забезпечують прозорі схеми купівлі-продажу, зменшують кількість комерційних структур і посередників, збільшують доходи товаровиробників і сприяють переорієнтації стратегії розвитку галузі із виробничої на маркетингову;

· систематизацію чинників економічної ефективності виробництва картоплі (макро-, мезо- та мікрорівня) через призму причинно-наслідкових зв'язків між ними, які дозволяють цілеспрямовано впливати на досягнення сільськогосподарськими товаровиробниками необхідних результатів та науково обґрунтовано управляти цим процесом з урахуванням синергетичного ефекту;

дістали подальшого розвитку:

· обґрунтування напрямів переходу галузі картоплярства до інноваційної моделі розвитку, яка базується на системному застосуванні елементів ресурсозберігаючих технологій, селекції та насінництва (оздоровлення, організація прискореного розмноження та вирощування вихідного елітного й репродукційного насіннєвого матеріалу картоплі перспективних високопродуктивних сортів вітчизняної та зарубіжної селекції) тощо;

· організаційно-економічні та виробничі особливості розвитку картоплярства в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах, які зумовлюють необхідність підвищення рівня концентрації спеціалізованого виробництва картоплі, що сприятиме більш ефективному використанню виробничо-ресурсного потенціалу товаровиробників, зниженню матеріально-грошових витрат і в кінцевому підсумку забезпечить підвищення конкурентоспроможності продукції;

· методичний підхід до визначення економічної ефективності виробництва картоплі, який, на відміну від традиційного, враховує показники операційного левериджу, маржинального доходу та критичного обсягу виробництва й реалізації продукції, оскільки збільшення обсягу виробництва продукції галузі картоплярства є важливим чинником зниження її собівартості, мінімізації виробничих ризиків і основою підвищення ефективності господарювання в галузі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного розвитку підприємств-товаровиробників картоплі. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню економічної ефективності діяльності підприємств галузі картоплярства на основі переходу до інноваційної моделі розвитку за умов стабілізації та подальшого розвитку аграрного сектора економіки України.

Пропозиції автора щодо напрямів переходу галузі картоплярства до інноваційної моделі розвитку прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (довідка № 2901/4 від 10.12.2010 р.). Методичні пропозиції щодо оптимізації технологічно-організаційних чинників підвищення урожайності й визначення ефективності виробництва картоплі залежно від обраної технології використовуються в ПП «Імпак» Андрушівського району (довідка від 17.12.2010 р. за № 231), ТОВ «Агрофірма Брусилів» Брусилівського району (акт впровадження від 20.12.2010 р. за № 563). Рекомендації автора щодо необхідності впровадження в практичну діяльність організаційних та економічних засад обслуговуючої кооперації знайшли підтримку у власників особистих селянських господарств Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (довідка № 249 від 08.12. 2010 р.).

Науково-практичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», «Економіка сільського господарства» для підготовки студентів економічних спеціальностей та «Економіка і організація сільськогосподарського виробництва» для студентів неекономічних спеціальностей (довідка № 169 від 31.01.2011 р.)

Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційного дослідження, які відображені у вигляді моделей та методик, висновків і пропозицій є особистими розробками автора. У дисертації використані матеріали наукових статей, що опубліковані у співавторстві, лише в частині, що належить автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (Хмельницький, 2008); Четвертій та п'ятій міжфакультетській науково-практичній конференції «Формування стратегії розвитку регіонального АПК» (Житомир, 2008, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Формування конкурентних переваг аграрної продукції в умовах глобалізації економіки» (Житомир, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (Харків, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (Житомир, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю факультету аграрного менеджменту «Розвиток агробізнесу в Україні: проблеми, пріоритети, перспективи» (Житомир, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (Мелітополь, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю економічного факультету «Обліково-аналітичне та фінансове забезпечення розвитку АПК України: проблеми і перспективи» (Житомир, 2010).

Публікації. Теоретико-методичні результати проведених досліджень, теоретичні, методичні і практичні рекомендації опубліковано у 14 наукових працях загальним обсягом 3,58 у.д.а, з них 6 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,93 у.д.а., з яких особисто автору належить 1,85 у.д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (135 найменувань). Текстова частина містить 177 сторінок, 50 таблиць та 26 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь вивчення проблеми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито основні елементи наукової новизни, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі - «Науково-теоретичні засади підвищення ефективності виробництва картоплі» - досліджено сутність поняття «економічна ефективність сільськогосподарського виробництва», узагальнено чинники, які впливають на ефективність виробництва в аграрному секторі економіки, удосконалено методологічні підходи її оцінки, систематизовано показники, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі.

На основі всебічного вивчення та критичного узагальнення існуючої термінології обґрунтовано, що ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств доцільно визначати як ступінь реалізації ними функцій сільського господарства: продовольчо-споживчої, виробничої, відтворювальної, інноваційно-технологічної, інвестиційної, природоохоронної, просторово-комунікаційної, історико-культурної та ін., а метою її економічної складової (економічної ефективності) буде досягнення такого співвідношення між результатами господарської діяльності і використаними ресурсами, яке могло б вважатись оптимальним і дозволяло говорити про відповідність кількісного значення розрахованих абсолютних та відносних показників їх економічній природі.

Враховуючи масштабність та широкий спектр напрямів застосування ефективності, вона може бути різних видів, оскільки багатофункціональність сільського господарства зумовлює і різні за змістом та характером результати. Тому за критерієм характеру ефекту слід виділити наступні види ефективності сільськогосподарського виробництва: технологічну, економічну, соціальну та екологічну.

Вирішення проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва вимагає визначення, класифікації та максимального використання чинників ефективності, як потенційних можливостей покращення кінцевих результатів виробництва. Чинники й умови виробництва в багатьох випадках впливають на ефективність не прямо, а через систему інших, більш складних факторів. Класифікація чинників ефективності на макро-, мезо- та мікроекономічні дозволяє використати системний підхід до аналізу і визначення міри впливу вищевказаних факторів, оскільки всі чинники ефективності взаємопов'язані і їх вплив на показники виробництва має взаємообумовлений характер. Оскільки при визначенні економічної ефективності виробництва постійно досліджується комбінація та міра впливу її чинників, то в даному контексті врахування синергетичного ефекту набуває стратегічного значення (табл. 1).

Таблиця 1 Класифікація чинників ефективності сільськогосподарського виробництва

Для оцінки впливу вищезазначених та інших факторів автором здійснено систематизацію показників економічної ефективності виробництва картоплі та доведено, що при визначенні економічної ефективності виробництва картоплі, крім традиційних показників (урожайність, трудомісткість, собівартість, прибуток, рівень рентабельності, рентабельність продажу та ін.), необхідно розраховувати показник операційного левериджу, маржинальний дохід та критичний обсяг виробництва й реалізації продукції, оскільки збільшення обсягу виробництва продукції галузі картоплярства є важливим чинником зниження її собівартості і основою підвищення ефективності господарювання в галузі.

У другому розділі - «Сучасний стан та тенденції розвитку галузі картоплярства в підприємствах різних форм власності та типів господарювання» - проведено оцінку ефективності виробництва картоплі та її конкурентоспроможності в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах України та Житомирської області в умовах інтеграції аграрного сектора економіки України до світового господарського простору.

Оцінка балансу виробництва і споживання картоплі в Україні довела необхідність збільшення обсягів виробництва картоплі не для власного споживання, а для її реалізації за межі країни з метою збільшення грошових надходжень від експортних операцій. Виробництво і споживання картоплі на одну особу в Україні залишаються досить високими: у 2009 р. виробництво картоплі на душу населення становило 427 кг, або на 32,4 % вище рівня 1990 р., а споживання - 133,0 кг, що майже в 2 рази більше, ніж в розвинутих країнах Європи. На підставі проведеного аналізу встановлені регіональні особливості і тенденції розвитку картоплярства України. Зроблено висновок про стійку тенденцію скорочення обсягів виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах і переміщення її в особисті селянські господарства, де виробляється 97% валового збору цієї культури.

Сільськогосподарські підприємства Житомирської, Рівненської та Волинської областей завжди належали до регіонів традиційного картоплярства. В Північно-Західному регіоні всі категорії господарств вирощують картоплю на площі близько 200 тис. га (табл. 2).

Таблиця 2 Основні показники виробництва картоплі в Північно-Західному регіоні України, (всі категорії господарств)

Проведене дослідження свідчить, що в результаті вжитих адміністративних заходів щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки відбулися суттєві зміни в організаційно-правовій структурі підприємств-виробників картоплі Житомирської області. В середньому у 2006-2008 рр. вирощуванням картоплебульбоплодів займались 32 сільськогосподарські підприємства, серед яких: 15 (46,9%) - господарські товариства (ТОВ); 10 (31,2%) - приватні підприємства з орендними відносинами (ПП); 4 (12,5%) - фермерські господарства (ФГ); 2 (6,3%) - державні підприємства (ДП) та 1 (3,1%) сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) (табл. 3).

Таблиця 3 Ефективність виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області різних організаційно-правових форм господарювання, (в середньому за 2006-2008 рр.)

Результати проведеного групування свідчать про те, що найвища ефективність виробництва картоплі спостерігається у приватних підприємствах, де рівень рентабельності складає 113,5%. Необхідно виділити наступні приватні підприємства, в яких з кожним роком нарощують обсяги виробництва картоплі, підвищується прибутковість галузі - ПП «Імпак» Андрушівського району, ПП «Чайківка» Радомишльського району. Протягом останніх 3 років ефективно працюють 15 товариств з обмеженою відповідальністю, які одержують найвищу врожайність картоплебульбоплодів - 236,1 ц/га. Серед них доцільно виділити ТОВ «А.Т.К.» Чуднівського району, ТОВ «Агрофірму «Брусилів» Брусилівського, СТОВ «Агрокомплекс-98» Радомишльського району та ін.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що незважаючи на низьку питому вагу картоплі, що виробляється в сільськогосподарських підприємствах, з кожним роком ця категорія товаровиробників отримує стабільні прибутки, що свідчить про значні перспективи галузі (табл. 4). У 2009 р. у Житомирській області вирощуванням та реалізацією картоплі займалося 25 сільськогосподарських підприємств, від реалізації продукції вони отримали 8054,0 тис. грн. прибутку, що у 5,3 рази більше, ніж у 2005 р.

Аналіз складу і структури витрат, понесених сільськогосподарськими підприємствами Житомирщини на виробництво картоплі, свідчить, що за період 2005-2009 рр. найбільшу питому вагу в структурі виробничих затрат займають матеріальні витрати (насіння, засоби захисту, мінеральні добрива, паливо та ін.) - в середньому 74,4 %. Частка оплати праці становить 16,8 %, відрахувань на соціальні заходи - 3,2%, амортизаційних нарахувань - 5,2 %.

У процесі дослідження встановлено, що важливе значення для одержання високих врожаїв картоплі має її сортовий склад. Проведений аналіз свідчить про те, що використання у виробництві супер та супер-еліти в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області зменшилось у 2009 р. порівняно з 2007 р. на 197,0 та 61,4 тонн відповідно. Позитивним є те, що у 2009 р. було висаджено на 5026,5 тонни більше репродукційного насіннєвого матеріалу, при цьому з них: 39,2 % - насіння 1-ої репродукції, 48,5 % - 2-ої репродукції; і лише 12,3 % - насіння 3-ої репродукції. В 2007 р. площа картоплі, яка була засаджена насіннєвим матеріалом різної якості, становила 1181,2 га (64,15% всієї площі), у 2008 р. - 1799,3 га (61,5 %), у 2009 р. - 3612,6 га (93,0 %).

Таблиця 4 Рентабельність виробництва та продажу картоплі в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області

Проведене групування сільськогосподарських підприємств за рівнем концентрації виробництва картоплі у 2006-2008 рр. свідчить про те, що із збільшенням середньої площі посадки картоплі в сільськогосподарських підприємствах зростають урожайність, рівень товарності, рентабельність виробництва та продажу, знижуються собівартість й трудомісткість продукції. Тому підвищення рівня концентрації спеціалізованого виробництва картоплі сприяє більш ефективному використанню виробничо-ресурсного потенціалу підприємств, зниженню матеріально-грошових витрат, що як результат забезпечує прибутковість галузі.

Встановлено, що в умовах цінової конкуренції зміцнюють своє становище на ринку ті аграрні підприємства, які виробляють продукцію з високою ціновою конкурентоспроможністю і її оцінка є важливою частиною системи заходів підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в умовах вступу України до СОТ. Результати проведеного багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу рентабельності продажу продукції картоплярства свідчать про те, що ефективне функціонування ринку картоплі в Житомирській області значною мірою залежить від факторів виробничого середовища галузі. Проблема підвищення рентабельності виробництва картоплі та її цінової конкурентоспроможності за рахунок зниження собівартості й трудомісткості виробництва, зростання рівня урожайності та товарності продукції набуває особливого значення. Розрахований загальний індекс цінової конкурентоспроможності картоплі для сільськогосподарських підприємств Житомирської області за 2004-2009 рр. становить 1,56, що свідчить про зміцнення позиції підприємств на ринку і значні перспективи галузі.

Нині основними виробниками і постачальниками картоплі в Житомирській області є особисті селянські господарства, питома вага яких у загальному виробництві складає 92 %. Аналіз динаміки виробництва картоплі в особистих селянських господарствах свідчить про стійку тенденцію підвищення урожайності, яка в 2009 р. становила 183,9 ц/га, що на 2,9 ц/га вище рівня 2005 р. та на 71,1 ц/га вище, ніж у 2002 р. Проте в сільськогосподарських підприємствах у 2009 р. урожайність становила 226,4 ц/га, що на 23,1% вище, ніж в ОСГ та на 21,3% вище, ніж в середньому в усіх категоріях товаровиробників галузі.

З метою визначення кількісних та якісних параметрів виробництва картоплі в особистих селянських господарствах в динаміці за 2007-2009 рр. розроблено спеціальну анкету та проведено соціологічне дослідження даної категорії товаровиробників. Результати опитування власників ОСГ Житомирської області, які займаються вирощування картоплі, свідчать про те, що господарства населення є основними виробниками картоплі в регіоні через низький життєвий рівень, оскільки вони змушені займатись самозабезпеченням і пошуком додаткових джерел надходження коштів. Основними чинниками, які перешкоджають підвищенню ефективності виробництва картоплі та рівня розвитку галузі в ОСГ, є: низький рівень матеріально-технічного забезпечення (перше місце в ранжованому ряду); недостатня кількість коштів; використання переважно ручної праці; незначний розмір земельної ділянки; проблеми з реалізацією продукції; низькі закупівельні ціни на картоплю; відсутність приміщень для зберігання виробленої продукції; обмеженість досвіду роботи в сільському господарстві (останнє місце в ранжованому ряду за важливістю чинників).

Для більш повного уявлення про діяльність сільськогосподарських товаровиробників картоплі Житомирщини, розробки шляхів стабілізації галузі у контексті аграрної орієнтації внутрішньої та зовнішньої політики України та вступу до СОТ й прогнозування рівня економічної ефективності виробництва картоплі в досліджуваному регіоні на перспективу нами було проведено SWOT-аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища їх функціонування, виявлено найбільш реальні можливості та загрози, що дало змогу адекватно оцінити рівень розвитку галузі, виявити конкурентні переваги та визначити напрями подальшого докладання зусиль щодо зростання економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні.

У третьому розділі - «Основні напрями підвищення ефективності галузі картоплярства» - запропоновано систему заходів для сільськогосподарських підприємств та власників особистих селянських господарств, впровадження яких забезпечить зростання показників прибутковості та рентабельності виробництва картоплі в регіоні.

Враховуючи сучасний стан розвитку галузі картоплярства в Житомирській області та Україні в цілому, визначено, що в галузі картоплярства намітилась стійка позитивна тенденція зростання економічної ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах із високим рівнем концентрації посівних площ картоплі. Тому для реалізації обраної стратегії розвитку картоплярства необхідним вбачається закріплення цих тенденцій і забезпечення конкурентоспроможності продукції галузі картоплярства, що вирощується в особистих селянських господарствах.

Здійснений поваріантний прогноз розвитку галузі картоплярства (песимістичний, найбільш реальний та оптимістичний) на 2015-2020 рр. дає змогу очікувати зростання посівних площ, врожайності та валового збору картоплі в усіх категоріях сільськогосподарських товаровиробників. На перспективу до 2020 р. в області прогнозується довести валове виробництво картоплі до 1166,8 тис. тонн, при цьому частка особистих селянських господарств буде зменшуватись. При плануванні виробництва картоплі в Житомирській області на перспективу і виборі технології вирощування доцільним вбачається розрахунок коефіцієнта маржинального доходу - співвідношення маржинального доходу та виручки від реалізації продукції, а також операційного важеля, або левериджу - співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання продукції. Дані показники виступають у ролі важливих індикаторів реагування прибутку на зміну обсягів виробленої продукції та виробничих витрат, тому застосування їх при визначенні економічної ефективності різних технологій виробництва картоплі є необхідною умовою.

Автором за допомогою методів економіко-математичного програмування доведено необхідність концентрації виробництва продукції галузі картоплярства у великотоварних підприємствах при умові максимізації прибутку та раціонального використання матеріально-грошових, трудових та земельних ресурсів. Наведені результати оптимізації посівних площ свідчать про те, що вирощування картоплі на незначних площах є економічно недоцільним. Тому, на Житомирщині необхідно сформувати організаційно-економічні передумови для створення великотоварних господарств у всіх районах області на базі економічно стабільних підприємств, залучивши до цього сільгосппідприємства, що знаходяться в складному фінансово-економічному стані.

Зосередження виробництва картоплебульбоплодів в ОСГ області і відсутність достатньої кількості заготівельних пунктів стримує реалізацію продукції переробним підприємствам, які недостатньо забезпечені сировиною. Тому необхідною є переорієнтація стратегії виробників картоплі із виробничої на збутову, особливо маркетингову. З метою активізації процесів формування сприятливого конкурентного середовища на ринку картоплі доцільним вбачається об'єднання власників особистих селянських господарств Житомирської області в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Основними завданнями кооперативів є: організація та забезпечення проведення сільськогосподарських робіт; спільне використання майна; надання технологічних, соціально-побутових та ін. послуг; удосконалення процесу реалізації продукції; ефективніше використання каналів збуту; підвищення ефективності ОСГ і, як наслідок, зростання доходів та рівня життя сільського населення

У роботі розроблено модель організаційного та структурного функціонування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, яка передбачає отримання коштів виробниками безпосередньо від замовника (клієнта) і усунення посередників, що зумовить збільшення прибутків і зниження оптових цін реалізації продукції.

Проведений аналіз макро- і мікросередовища товаровиробників картоплі дозволив розробити стратегічні напрями зростання економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні, враховуючи необхідність подолання небезпек і посилення сильних сторін підприємств галузі (рис. 2).

У найближчій та довгостроковій перспективі врахування інноваційного чинника стає вирішальною умовою подальшого розвитку галузі картоплярства в регіоні. Стале соціально-економічне зростання галузі може бути досягнуте лише на інноваційній основі при активному використанні сучасних науково-технічних розробок. Особливого значення у розвитку картоплярства на інноваційній основі набуває система селекції і насінництва картоплі (оздоровлення, організація прискореного розмноження та вирощування вихідного елітного й репродукційного насіннєвого матеріалу високопродуктивних сортів вітчизняної та зарубіжної селекції).

Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню економічної ефективності діяльності підприємств галузі картоплярства на основі переходу до інноваційної моделі розвитку за умов стабілізації та подальшого розвитку аграрного сектора економіки України.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дали можливість сформулювати теоретико-методологічні засади та розробити практичні пропозиції щодо стабілізації розвитку галузі картоплярства та прогнозування рівня економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах на перспективу і зробити такі висновки:

1. Обґрунтовано, що ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств доцільно визначати як ступінь реалізації ними функцій сільського господарства: продовольчо-споживчої, виробничої, соціально-демографічної (відтворювальної), інноваційно-технологічної, інвестиційної, природоохоронної, просторово-комунікаційної, історико-культурної та ін., а критерієм економічної ефективності буде досягнення такого співвідношення між отриманим ефектом та задіяними ресурсами, яке могло б вважатись оптимальним і дозволяло говорити про відповідність кількісного значення розрахованих абсолютних та відносних показників їх економічній природі.

2. Розроблено класифікацію чинників ефективності на макро-, мезо- та мікроекономічні, яка дозволяє використати системний та синергетичний підходи до аналізу і визначення міри впливу вищевказаних факторів, оскільки всі чинники ефективності взаємопов'язані і їх вплив на показники виробництва має взаємообумовлений характер, тобто окремі групи факторів можуть взаємно компенсувати одна одну: мікроекономічні відображають лише можливості сільськогосподарських товаровиробників щодо підвищення економічної ефективності, а для того щоб цілком реалізувати ці можливості, потрібна сприятлива дія макро- та мезоекономічних чинників.

3. Доведено, що при визначенні економічної ефективності виробництва картоплі, крім традиційних показників (урожайність, трудомісткість, собівартість, прибуток, рівень рентабельності, рентабельність продажу та ін.) необхідно розраховувати показник операційного левериджу, маржинальний дохід та критичний обсяг виробництва й реалізації продукції, оскільки збільшення обсягу виробництва продукції галузі картоплярства є важливим чинником зниження її собівартості і основою підвищення ефективності господарювання в галузі.

4. Визначено, що картоплярство України внаслідок ринкової трансформації аграрного сектора економіки зазнало значних структурних і організаційних змін: переміщення культури в господарства населення призвело до втрати великотоварного виробництва картоплі, значного зростання витрат виробництва та праці, погіршення фітосанітарного стану посівних площ, різкого зниження рівня механізації, втрати регульованого ринку продовольчої та насіннєвої картоплі, зниження ефективності використання потенційних можливостей нових сортів, різкого зменшення об'ємів виробництва еліти і зникнення репродукційного насінництва і, як наслідок, різкого зниження конкурентоспроможності продукції.

5. Встановлено, що, незважаючи на низьку питому вагу картоплі, що виробляється в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області, актуальними залишаються дослідження економічної ефективності її виробництва з метою розробки пропозицій для покращення становища, яке останнім часом склалось на ринку цієї продукції: за досліджуваний період (2004-2009 рр.). спостерігається як зростання обсягів вирощування картоплі, так і підвищення економічної ефективності галузі: урожайність картоплі збільшилась на 78,4 ц/га і становить 226,4 ц/га; рентабельність зросла на 13,3% і сягає 31,3%; показник рентабельності продажу дорівнює 23,8%; індекс цінової конкурентоспроможності - 1,57, що свідчить про зміцнення позиції підприємств на ринку і значні перспективи галузі.

6. Прогнозування перспектив розвитку галузі картоплярства в Житомирській області за трьома можливими сценаріями дає підстави стверджувати, що основними товаровиробниками картоплі залишаться особисті селянські господарства. Крім того, значно зросте питома вага сільськогосподарських підприємств, в яких прогнозований рівень урожайності за оптимістичним сценарієм становитиме 264,0 ц/га, це на 69,8 ц/га вище, ніж в господарствах населення. Навіть за песимістичного сценарію мають тенденцію до зростання розміри посівних площ, зайнятих під картоплею у всіх категоріях товаровиробників.

7. За допомогою методів економіко-математичного програмування розроблено модель оптимізації розміру посівних площ картоплі в сільськогосподарських підприємствах, яка забезпечує досягнення максимального прибутку від реалізації продукції, враховує рівень забезпеченості й ефективність використання матеріально-грошових, трудових та земельних ресурсів та підтверджує необхідність концентрації площ посадки культури у великотоварних спеціалізованих підприємствах.

8. Обґрунтовано доцільність створення та функціонування в галузі картоплярства сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як важливої складової інфраструктури ринку картоплі, які передбачають формування стабільних каналів реалізації продукції та перешкоджають спекулятивному посередництву, забезпечують прозорі схеми руху та звужують тіньовий сектор її закупівлі, сприяють перетворенню власників особистих селянських господарств на рівноправних суб'єктів ринку.

9. Доведено, що досягнення розробленої стратегії розвитку галузі картоплярства може бути досягнуте лише на інноваційній основі при активному використанні сучасних науково-технічних розробок. Особливого значення в інноваційному розвитку картоплярства набуває вдосконалення сортового складу та система селекції і насінництва картоплі. При плануванні виробництва картоплі в Житомирській області на перспективу і виборі технології вирощування доцільним вбачається здійснення розрахунку коефіцієнтів маржинального доходу і операційного левериджу - показників, які виступають у ролі важливих інструментів оцінки економічної ефективності виробництва продукції в сучасних умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Сокальський С.В. Проблеми та перспективи розвитку галузі картоплярства в умовах вступу до СОТ / С.В. Сокальський // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - № 245, т. 3. - С. 104-111.

2. Сокальський С.В. Перспективи розвитку галузі картоплярства на Житомирщині / С.В. Сокальський // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2009. - № 252, т. 4. - С. 903-908.

3. Сокальський С.В. Регіональні проблеми формування ринку картоплі в умовах вступу України до СОТ / С.В. Сокальський // Вісник ХНАУ.- 2009.-№ 11.- С.306-312.

4. Ходаківський Є.І. Роль маркетингу у формуванні ринку картоплі / Є.І. Ходаківський, С.В. Сокальський // Зб. наук. пр. Таврійського держ. агротехнол. ун-ту. Економічні науки. - 2010.- № 2(10).- С.40-46. (особистий внесок - виявлено проблеми функціонування регіонального ринку картоплі).

5. Сокальський С.В. Необхідність системного підходу до класифікації чинників ефективності виробництва / С.В. Сокальський // Вісник ЖНАЕУ.- 2010.- № 1(26), т.2: Економічні науки. - С. 185-196.

6. Сокальський С.В. Організаційно-економічний механізм розвитку кооперації в галузі картоплярства/ С.В. Сокальський // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2010. - № 265, т. 7. - С. 1959-1967.

В інших виданнях:

7. Сокальський С.В. Необхідність інноваційного розвитку галузі картоплярства / С.В. Сокальський // Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації: зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 трав. 2008 р. / Хмельницький екон. ун-т. - Хмельницький, 2008.- С. 426-428.

8. Сокальський С.В. Сучасний стан та перспективи розвитку галузі картоплярства / С.В. Сокальський // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали 4-ої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 30 трав. 2008 р. / ДВНЗ «Держ. агроекол. ун-т». - Житомир: Вид-во ДВНЗ «ДАУ», 2008.- С. 102-105.

9. Сокальський С.В. Проблеми матеріально-технічного забезпечення виробництва картоплі / С.В. Сокальський // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали 5-ої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 28 трав. 2009 р. / Житомир. нац. агроекол. ун-т. - Житомир: Вид-во ЖНАЕУ, 2008.- С. 20-23.

10. Сокальський С.В. Необхідність підвищення економічної ефективності виробництва картоплі / С.В. Сокальський // Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 8-9 жовт. 2009 р. / Харків. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2009.- С. 314-316.

11. Сокальський С.В. Необхідність підвищення цінової конкурентоспроможності картоплі / С.В. Сокальський // Формування конкурентних переваг аграрної продукції в умовах глобалізації економіки: матеріали Всеукр. міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 14-16 трав. 2009 р. / Житомир. нац. агроекол. ун-т. - Житомир: ПП «Рута», 2009.- С. 129-132.

12. Сокальський С.В. Місце і роль картоплярства у вирішенні проблеми продовольчої безпеки України / С.В. Сокальський // Розвиток агробізнесу в Україні: проблеми, пріоритети, перспективи: матеріали Всеукр. міжфак. наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю ф-ту аграр. менеджменту, 25-27 берез. 2010 р. / Житомир. нац. агроекол. ун-т. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010.- С. 200-206.

13. Сокальський С.В. Кількісна та якісна оцінка впливу чинників на ефективність виробництва картоплі / С.В. Сокальський // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали 12 міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 берез. 2010 р. / Житомир. економіко-гуманітарний інститут Університету «Україна».- Житомир, 2010.- Ч. 1.- С. 224-229.

14. Сокальський С.В. Використання кореляційно-регресійного аналізу для оцінки економічної ефективності виробництва картоплі / С.В. Сокальський // Обліково-аналітичне та фінансове забезпечення розвитку АПУ України: проблеми та перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 40-річчю економ. ф-ту, 25-26 листоп. 2010 р. / Житомир. нац. агроекол. ун-т. - Житомир: Вид-во ЖНАЕУ, 2010.- С. 149-153.

АНОТАЦІЇ

Сокальський С.В. Підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в регіоні. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, Житомир, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню та узагальненню теоретико-методологічних і практичних аспектів формування економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах. Результатом проведеного дослідження є: удосконалення трактування поняття «ефективність сільськогосподарського виробництва»; ідентифікація та систематизація чинників макро-, мезо- та мікрорівня, які впливають на рівень розвитку галузі картоплярства; виявлення основних тенденцій розвитку картоплярства; систематизація показників, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі; прогноз розвитку картоплярства на перспективу до 2020 р., а також обґрунтування основних напрямів переходу галузі до інноваційної моделі розвитку при максимізації маржинального доходу та мінімізації рівня виробничих ризиків.

Ключові слова: економічна ефективність, ринок картоплі, сільськогосподарське підприємство, розвиток, інновації, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.

Сокальский С.В. Повышение экономической эффективности производства картофеля в регионе.- Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической эффективности).- Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, г. Житомир, 2011.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретико-методологических и практических аспектов формирования экономической эффективности производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и личных подсобных хозяйствах. На основе теоретических обобщений уточнено определение эффективности сельскохозяйственного производства, идентифицированы и систематизированы основные факторы макро-, мезо- и микроуровня, которые влияют на формирование эффективности, рассмотрены методические аспекты оценки эффективности производства картофеля в условиях повышения конкуренции на рынке.

В работе установлено, что в отрасли картофелеводства Украины в результате рыночной трансформации аграрного сектора экономики произошли значительные структурные и организационные перемены: перемещение культуры в хозяйства населения привело к потере специализированного производства картофеля, и, как следствие, к резкому снижению конкурентоспособности продукции. В результате проведенного многофакторного корреляционно-регрессионного анализа рентабельности продажи продукции картофелеводства отмечено, что эффективное функционирование рынка картофеля в Житомирской области в значительной мере зависит от факторов производственной среды отрасли.