Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Серпухов МАКСИМ ЮРІЙОВИЧ

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент

Піддубна Людмила Іванівна,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Позднякова Любов Олексіївна,

Українська державна академія залізничного транспорту України,

завідувач кафедри економіки залізничного транспорту

кандидат економічних наук, доцент

Князь Святослав Володимирович,

Національний університет «Львівська політехніка»,

доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКЕТРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вступ України до Світової організації торгівлі та активізація її участі в євроінтеграційних процесах актуалізують завдання пошуку і використання вітчизняними підприємствами інноваційних джерел підвищення їх конкурентоспроможності, що в свою чергу, неможливо без формування ефективної системи генерування та ринкового освоєння продуктових інновацій, котрі, як показує світовий досвід, стають каталізатором системного інноваційного оновлення технологічної бази промислового виробництва.

Аналіз сучасного стану інноваційної діяльності українських підприємств свідчить про існування комплексу вад і суперечностей, які зумовлюють виникнення однієї з найгостріших проблем інноваційного менеджменту - проблеми управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, вирішення якої дозволить забезпечити прискорену конвертацію наукових знань у нові товари і послуги та зміцнити підвалини усталеного розвитку підприємства в умовах глобальної конкуренції.

З огляду на домінантну роль інноваційного ресурсу в структурі факторних джерел конкурентоспроможності фірм і корпорацій розвинених країн та з урахуванням обмежувального його впливу на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств проблема розвитку управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства є актуальною в науковому і практичному аспектах.

Теоретичні і методичні засади розвитку інноваційної діяльності підприємства сформовані у наукових працях таких зарубіжних і вітчизняних вчених, як Дж. Даннінг, П. Друкер, А. Лундвалл, Г. Менш, М. Портер, С. Прохалад, Б. Санто, Р. Солоу, М. Туган-Барановський, Г. Хамел, Й. Шумпетер.

Управлінські аспекти інноваційного розвитку та комерціалізації інноваційного продукту підприємства розроблялися у працях таких вчених як: О. Амоша, Л. Антонюк, І. Булєєв, А. Воронкова, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Глазьєв, В. Гриньова, Ю. Іванов, Б. Кваснюк, С. Князь, М. Кизим, О. Криворучко, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, П. Орлов, П. Перерва, Л. Позднякова, В. Пономаренко, А. Поручник, В. Семиноженко, Н. Тарнавська, В. Чужиков, А. Шегда, Ю. Яковець, М. Якубовський, О. Ястремська.

Віддаючи належне науковому і практичному значенню результатів, одержаних зарубіжними і вітчизняними науковцями, слід зазначити, що коло деяких завдань теоретико-методичного забезпечення розвитку управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства не отримало достатнього наукового обґрунтування. Це стосується, зокрема, узагальнення сутності, функціо-нального змісту й методичних положень щодо управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства і механізмів його інкорпорування в систему інноваційного менеджменту підприємства. Недостатнє дослідження даної проблематики та необхідність вдосконалення управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету, об'єкт, предмет, завдання і логіко-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним напрямкам наукових досліджень Харківського національного економічного університету, зокрема за темою «Розробка та обґрунтування науково-методичних засад комплексної оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю підприємства» (номер державної реєс-трації 0108U003499), в межах якої здобувачем особисто обґрунтовано страте-гічні напрямки вдосконалення управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних положень і методико-практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління комерціалізацією інноваційного продукту промислового підприємства.

Для досягнення поставленої мети в дисертації було вирішено такі завдання:

визначити й уточнити сутність, виділити ключові ознаки поняття «комерціалізація інноваційного продукту підприємства»;

розробити концептуальну модель і функціонально-результативну декомпозицію процесу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства;

визначити ключові фактори впливу на ефективність управління комер-ціалізацією інноваційного продукту вітчизняних підприємств машинобудування, обґрунтувати основні напрямки його розвитку;

розробити методичне забезпечення вибору стратегії ціноутворення на інноваційну продукцію підприємства;

удосконалити методичний підхід до вибору адаптивної моделі управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства;

обґрунтувати методичний підхід до кількісної оцінки потенційного ефекту комерціалізації продуктових інновацій підприємства;

розробити методичні положення щодо комплексного оцінювання ефективності управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління комерціалізацією інноваційного продукту промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи до управління комерціалізацією інноваційного продукту машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методичною основою дисертаційної роботи є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теорії та практики інноваційного розвитку. Вирішення поставлених у дисертації завдань здійснено з використанням таких методів: економіко-статистичного аналізу - для визначення стану і тенденцій розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств; системного підходу - для визначення структурно-функціональних характеристик управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства; експертного оцінювання - для визначення і верифікації емпіричних даних та оцінки факторів впливу на процеси комерціалізації інноваційного продукту підприємства; багатовимірного факторного та кластерного аналізу - для аналізу й оцінки впливу факторів на процеси управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства; багатовимірного кореляційно-регресійного аналізу - для встановлення залежності між факторами та дослідження взаємозв'язків між ними.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові та законодавчі акти України з питань регулювання інноваційної діяльності, матеріали Державного комітету статистики України, інформаційно-аналітичні звіти комітетів Верховної Ради України і міністерств, результати обстеження підприємств, аналітичні звіти вітчизняних і міжнародних організацій, статистичні звіти підприємств машинобудування Харківського регіону та ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

удосконалено:

методичний підхід до кількісної оцінки потенційного ефекту комерціалізації продуктових інновацій підприємства, що виникає на ґрунті одночасного проектування множини моделей нових виробів. Відмінність даного підходу від існуючих полягає у кількісній оцінці потенційного ефекту комерціалізації за величиною неактуалізованого потенціалу продуктових інновацій, пов'язаного із скороченням циклу розробки, зменшенням витрат на розробку концепції, проектування і виготовлення дослідного зразка, на виробництво, маркетинг і пере-проектування інноваційного продукту підприємства;

концептуальну модель процесу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що, на відміну від існуючих, базується на функці-онально-результативній декомпозиції процесу управління, узгодженні вхідних і вихідних параметрів підпроцесів (етапів), забезпечує оперативне виявлення від-хилень і проведення коригуючих дій для досягнення цільового комерційного ефекту продуктових інновацій підприємства;

методичне забезпечення вибору стратегії ціноутворення на інноваційну продукцію підприємства, що, на відміну від існуючих, базується на визначенні взаємозв'язків між стадіями життєвого циклу нового продукту, формами ко-мерціалізації, принципами ціноутворення,що дозволяє мінімізувати цінові ризики й підвищувати ефективність продуктових інновацій підприємства;

методичний підхід до вибору адаптивної моделі управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що, на відміну від існуючих, ґрунтується на визначенні множини варіативних моделей реалізації цілей підприємства на основі врахування їх взаємозв'язку зі стратегіями ціноутворення та на виборі раціональної моделі за критеріями адекватності ринковим умовам і ступеня реалізації цільового ефекту комерціалізації та забезпечує підвищення якості управлінських рішень в умовах змін середовища інноваційного бізнесу;

дістали подальшого розвитку:

визначення поняття «комерціалізація інноваційного продукту підприємства» з позицій системного та цільового підходів, що враховує мету, актуальність і спосіб реалізації (розповсюдження, трансферт) продуктової інновації підприємства. Це дозволило уточнити розуміння сутності комерціалізації інноваційного продукту підприємства як системоутворюючого процесу координації та спрямування ланцюгів інноваційного циклу на досягнення цільового результату продуктової інновації підприємства;

методичні положення з комплексного оцінювання ефективності управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що базуються на використанні системного та ресурсно-ситуаційного підходів і, на відміну від існуючих, дозволяють врахувати вид інноваційної стратегії та реалізований і потенційний ефект комерціалізації продуктових інновацій підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління комерціалізацією інноваційної продукції промислових підприємств, використання яких дозволяє підвищити ефективність комерціалізації інноваційного продукту підприємства та формує основу для розробки програм інноваційного розвитку підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності.

Результати дослідження впроваджено на промислових підприємствах м. Харкова у формі методичних рекомендацій, а саме:в АТ «Енергооблік» (довідка про використання результатів № 193 від 20.11.2006 р.) - впроваджено підхід до кількісної оцінки потенційного ефекту комерціалізації продуктових інновацій, АТ «Тахіон» (довідка про використання результатів № 018/12 від 26.04.2007 р.) - впроваджено методичний підхід до вибору стратегії ціноутворення на інноваційну продукцію, ТОВ «Тахіон Лімітед» (довідка про використання результатів № 105 від 03.05.2007 р.) - впроваджено методичний підхід до комплексного оцінювання ефективності управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства; а також в діяльність Харківського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії (довідка про використання результатів № 0073 від 08.08.2007 р.) - впроваджено концептуальну модель процесу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства та методичний підхід до вибору адаптивної моделі управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, всі результати якого одержані безпосередньо автором та знайшли своє відображення в наукових публікаціях. Внесок автора у роботи, що виконані у співавторстві, вказано у списку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднено на: VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг» (Донецьк, 2006 р.);ІІІ Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (Донецьк, 2006 р.); ІVМіжнародній науковій конференції «Бізнес та менеджмент» (Литва, Вільнюс, 2006 р.); І Всеукраїнській науковій конференції «Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи» (Ялта, 2006 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (Київ, 2007 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (Львів, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів» (Дніпропетровськ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перший крок у науку» (Луганськ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та проблеми інноваційної розбудови України» (Дніпропетровськ, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та технології: крок в майбутнє» (Чехія, Прага, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і інновація» (Чехія, Прага, 2008 р.), Першій міжвузівській науково-практичній конференції «Інтелектуальна власність в інноваційній діяльності» (Київ, 2011 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковано у 27 наукових працях, із них 15 статей у фахових виданнях і 12 матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить

5,79 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належать 5,23 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 227 сторінок. Основний обсяг роботи становить - 156 сторінок і містить - 39 рисунків, з яких 1 займає 1 повну сторінку, 22 таблиці, з яких6 займають 9 повних сторінок. Список використаних джерел з 329 найменувань, викладено на 35 сторінках, 18 додатків на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету,завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, подано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації.

У першому розділі - «Теоретико-методичні засади управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства»- визначено й уточнено сутність і ключові ознаки поняття «комерціалізація інноваційного продукту підприємства», розроблено концептуальну модель та функціонально-результативну декомпозицію процесу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства.

У широкому спектрі проблем перетворення інноваційного ресурсу в основне джерело економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності країн, регіонів і підприємств предметом підвищеної уваги вчених і практиків є проблема формування дієвого управлінського механізму комерціалізації продуктових інновацій підприємств, який забезпечує їх ефективне розповсюдження та формує відтворювальну основу інноваційних процесів.

При загальному визнанні важливості комерціалізації інноваційного продукту підприємства як процесу його ринкового освоєння та практичного застосування серед вчених не існує консенсусу щодо його сутності, функціонального змісту та механізмів вбудови в мережу інноваційних процесів.

Закладений у працях Й. Шумпетера методологічний базис інноваційної теорії, в якому «нововведення» та «інновація» розглядаються як «нова функція виробництва» та як безперервний циклічний процес «творчого руйнування» економічної реальності, спрямував науковий пошук у русло системних характеристик інновацій як явища/процесу зі складною неоднорідною структурою та множиною зворотних зв'язків між ланцюгами інноваційного процесу. У цьому векторі досліджень погляди на сутність, роль і функціональний зміст процесу комерціалізації інноваційного продукту підприємства набувають істотних змін.

У дисертації доведено обмеженість трактування комерціалізації інноваційного продукту підприємства як окремого і кінцевого ланцюга інноваційного процесу. Розгляд інноваційного процесу як сукупності взаємодіючих і взаємодоповнюючих елементів зі зворотними зв'язками дозволяє визначати сутність і роль комерціалізації інноваційного продукту підприємства на підставі системно-функціонального підходу як системоутворюючого процесу, що інтегрує і спрямовує усі ланцюги інноваційного процесу на досягнення цільового результату продуктових інновацій. Обґрунтовано, що комерціалізація інноваційного продукту підприємства сама по собі є інноваційним процесом, який передбачає творчу діяльність і пошук у формулюванні стратегії, проектуванні та впровадженні продуктових інновацій, а не просто пасивне пропонування нововведень.

Синтезуючи запропоновані в літературі підходи до визначення поняття «комерціалізація інноваційного продукту підприємства», в дисертації визна-чено, що його сутність найбільш повно може бути відображена за конструкцією, що враховує: 1) мету продуктової інновації, сформульовану у контексті підвищення конкурентоспроможності підприємства; 2) актуальність, обґрунтовану через задоволення потреб ринку; 3) спосіб реалізації мети через організаційно-управлінський механізм розповсюдження продуктових інновацій.

У роботі обґрунтовано, що метою управління комерціалізацією інноваційного продукту є забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі створення та впровадження продуктових інновацій. Суб'єктами даного виду управління є внутрішні і зовнішні економічні агенти, які залучаються до продуктових інновацій, а об'єктом -процес їх створення та розповсюдження.

Теоретичними основами управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства є фундаментальні положення теорії інноваційного менеджменту і творче використання процесного, системного та стратегічного підходів до управління. В основу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства пропонується покласти парадигму ресурсно-ситуаційного підходу до пояснення конкурентного успіху підприємства, що відображує«золоте правило» бізнесу:необхідна дія у необхідний час та у необхідному просторі-ключові фактори результативності продуктових інновацій підприємства.

Автором розроблено концептуальну модель процесу управління коме-рціалізацією інноваційного продукту підприємства (ІПП)(рис. 1).

Блок-схема процесу управління комерціалізацією ІПП	Функції	Результат
	Виявлена потреба впровадження управління комерціалізацією ІПП
	1. Стратегічний моніторинг. 1.1.Формування стратегічної бази спостереження. 1.2. Збір, обробка інформації та формулювання висновку щодо наявності проблеми	1. Виявлення й оцінка впливу змін зовнішнього середовища на рівень конкурентоспроможності підприємства (КСП). 1.1. Система показників спостереження (А). 1.2. Визначення розриву між ре-альними і цільовими значеннями показників КСП (Б)
	2. Стратегічний аналіз. 2.1. Ідентифікація проблем інноваційного забезпечення КСП. 2.2. Прогнозування наслідків розвитку проблеми. 2.3. Генерація ідей щодо розв'язання проблеми	2. Діагностика проблеми управління комерціалізацією ІПП. 2.1. Опис проблемних зон інноваційного процесу (Г). 2.2. Можливі варіанти розв'язання проблеми (Д). 2.3. Скринінг і відбір доцільного варіанта (Е)
	3. Стратегічне проектування. 3.1. Формулювання мети і розробка концепції ІП. 3.2. Ринкова оцінка концепції ІПП. 3.3. Розробка й оцінка системи маркетингу ІПП. 3.4. Оцінка ресурсних умов управління комерціалізацією ІПП	3. Проект-модель процесу управління комерціалізацією ІПП. 3.1. Перелік підпроцесів і структура процесу управління комерціалізацією ІПП (К). 3.2. Розробка життєвого циклу ІПП. 3.3. Маркетингова стратегія збуту ІПП (Л). 3.4. Бюджет продуктової інновації (М)
	4. Стратегічне планування. 4.1. Пілотний запуск виробництва дослідного зразка ІПП та його оцінка. 4.2. Повномасштабний запуск виробництва ІПП. 4.3. Обробка замовлень споживачів і продаж ІПП.	4. Програма-модель процесу управління комерціалізацією ІПП. 4.1. Програма технологічних і маркетингових змін (Н) 4.2. Програма виробництва і збуту ІПП (П). 4.3. Програма навчання персоналу (Р)
	5. Стратегічний контроль. 5.1. Контроль показників ви-робництва і реалізації ІПП 5.2. Контроль показників КСП. 5.3. Коригування мети й моделі процесу управління комерціалізацією ІПП	5. Оцінка ефективності управління комерціалізацією ІПП. 5.1. Протокол контролю показників виробництва і реалізації ІПП (С). 5.2. Протокол аналізу показників КСП (Т). 5.3. Коригуючи заходи
	Підтримка процесу управління комерціалізацією ІПП

Рис. 1. Концептуальна модель процесу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства

Відповідно до моделі та вимог міжнародного стандарту ISO9000:2000 здійснено функціонально-результативну декомпозицію процесів моніторингу, аналізу, цілевизначення, проектування, планування і контролю результатів управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства.

У дисертації розкрито особливості обмінних операцій у сфері управління комерціалізацією інноваційних продуктів, що визначаються правами власності суб'єктів, вартістю (ціною) продуктових інновацій та формами (методами) їх комерційної реалізації. Проаналізовано ризики комерціалізації інноваційного продукту підприємства і подано їх авторську класифікацію за критеріями місця походження (ендогенні та екзогенні), функціональним спрямуванням (норма-тивно-правові, цінові та інституційні (контрактні)), за характером дії (постійні, мінливі, циклічні).

Обґрунтовано, що в умовах підвищеної динамічності внутрішнього і зовнішнього інноваційного середовища система управління комерціалізацією продуктових інновацій має включати адаптаційний механізм та резервування частини актуалізованого інноваційного потенціалу підприємства.

У другому розділі - «Особливості формування та проблеми розвитку управління комерціалізацією продуктових інновацій підприємств України»- визначено ключові фактори впливу на ефективність управління комерціалізацією інноваційної продукції вітчизняних підприємств машинобудування та обґрунтовано ключові напрямки його розвитку, розроблено методичне забезпечення для вибору стратегії ціноутворення на інноваційну продукцію підприємства.

На відміну від традиційних поглядів, у дисертації послідовно відстоюється позиція, за якою мікроекономічний аналіз стану та проблем розвитку управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства є обмеженим і недостатнім, вимагає комплексного врахування внутрішніх і зовнішніх факторів і спонукальних механізмів, під впливом яких тріада І-детермінантів економічного зростання - «інтеграція, інвестиції, інновації» - перетворюється на парадигму «три К» інноваційного успіху - «кластеризація - капіталізація - комерціалізація».

Для визначення й оцінки ключових факторів впливу на ефективність продуктових інновацій промислових підприємств України використано метод багатовимірного факторного статистичного аналізу, при цьому залежною змінною на макрорівні аналізу є кількість створених продуктових інновацій, а незалежними - множина з двох показників науково-технічної та інноваційної діяльності. За результатами розрахунків одержано регресійну модель:

Y = 81570,01 - 42,27ЧХ1 - 2,1ЧХ2, (1)

де Y - кількість створених продуктових інновацій, од.;Х1 - сукупні витрати промислових підприємств на створення продуктових інновацій, млн. грн; Х2 - кількість промислових підприємств, що займаються створенням продуктових інновацій.

Згідно з рівнянням (1), найбільший вплив на результативність продуктових інновацій промислових підприємств здійснюється за показниками інноваційних витрат та кількості підприємств-інноваторів. Якість регресійної моделі підтверджує значний коефіцієнт множинної кореляції R=0,7417та критерії Фішера F(2,7)=4,28 і Стьюдента (р?0,061), що значно вищі за табличні рівні.

Для поглибленого аналізу впливу інноваційних витрат на результативність продуктових інновацій підприємства застосовано аналогічний інструментарій дослідження:

Y = 18161,24 + 0,36ЧХ1 + 0,24ЧХ2 + 0,15ЧХ3 + 0,14ЧХ4, (2)

деХ1 - витрати на виробниче проектування та підготовку виробництва для випуску нових продуктів, млн. грн; Х2 - витрати на дослідження і розробку інноваційних продуктів, млн. грн; Х3 - витрати на придбання готових продуктових інновацій (машини і обладнання), млн. грн; Х4 - витрати на придбання нових технологій для виробництва інноваційних продуктів, млн. грн.

Згідно з моделлю (2) найбільший вплив на результативність продуктових інновацій здійснюється за показниками витрат на виробниче проектування і підготовку виробництва для випуску нових продуктів, дослідження і розробку, придбання готових продуктових інновацій (машин і обладнання) та технологій виробництва. Коефіцієнт множинної кореляції R=0,967, тобто фактори, які включені в модель, пояснюють близько 96% залежної змінної, а критерії Фішера F(5,2)=5,815 та Стьюдента (р?0,153) підтверджує якість моделі. Одержані результати факторного аналізу результативності продуктових інновацій корелюються зі структурою інноваційних стратегій (СІС) фірм і корпорацій розвинених країн, що базуються на зростанні обсягів фінансування наукових досліджень і розробок, мінімізації витрат на усіх стадіях інноваційного циклу та переході від одиничних інновацій до системних.

Проведений аналіз дозволив зробити висновок щодо системної розбалансованості інноваційних процесів на підприємствах машинобудування Харківської області. Найбільш суттєвими проблемами, що стримують формування і реалізацію інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств області, є: деформована структура витрат у системі ланцюгів інноваційного процесу (критично низький рівень витрат на НДДКР (6,8% у 2010 р.) і витрат на виробниче проектування та підготовку виробництва для випуску нових продуктів (4,6% у 2010 р.); акцент на використанні відкритих інновацій у моделях управління, коли абсолютна перевага віддається абсорбції (імпорту) зовнішніх інноваційних продуктів для внутрішнього інноваційного оновлення виробничих процесів (84,2% від усіх інноваційних витрат у 2010 р.); неефективні бізнес-моделі управління комерціалізацією власних інноваційних продуктів зі слабким використанням інноваційного маркетингу, аутсорсингу та інформаційно-комунікативних технологій.

У роботі зосереджено увагу на системному характері проблеми ефективності управління комерціалізацією інноваційної продукції підприємств машинобудування Харківської області, що підтверджується тенденціями до погіршення ресурсної складової інноваційного потенціалу,зокрема підвищенням ступеня зносу основного капіталу підприємств і дединамізацією ключових показників їх інноваційної діяльності. комерціалізація стратегія ціноутворення

На підставі експертного методу здійснено ранжирування та оцінку впливу зовнішніх чинників формування інноваційних джерел конкурентоспроможності машинобудівних підприємств області. За результатами дослідження встановлено, що найбільш негативними серед них є технологічні та ринкові розриви в ланцюзі «наука - техніка - виробництво», обмеженість державного фінансування продуктових інновацій (18,2% від загального обсягу інноваційних витрат); відсутність повноцінного ринку інновацій і венчурних фондів. Серед позитивних зовнішніх факторів найбільш значущими є вигідна просторово-географічна агломерація взаємодоповнюючих промислових підприємств, наявність «полюсів зростання» з потужним виробничим і науково-технологічним потенціалом і здатністю до інновацій. Узгодженість думок 21 експерта підтверджують розрахунки коефіцієнта конкордації, що дорівнює 0,78, та розрахункове і табличне значення критерію Пірсона - відповідно, 19,28 і 9,84.

У роботі обґрунтовано, що конкуренція в інноваційному бізнесі підштовхує підприємства до швидкої комерціалізації нововведень, внаслідок чого техніко-технологічні ризики продуктових інновацій доповнюються ризиками їх комерційної неефективності, що пов'язані з вибором стратегії ціноутворення, адекватної видам інноваційних продуктів та характеристикам попиту і конкуренції на ринку. Автором запропоновано методичне забезпечення вибору стратегії ціноутворення на інноваційну продукцію підприємства, в межах якого визначено й обґрунтовано взаємозв'язок між стадіями життєвого циклу інноваційного продукту і стратегіями ціноутворення (табл. 1).

Таблиця 1

Взаємозв'язок стадій життєвого циклу інноваційного продукту (ІП) та стратегій ціноутворення на підприємстві

Стадії життєвого циклу ІП	Форми комерціалізації ІП	Принципи ціноутворення	Стратегії ціноутворення на ІПП
Зародження	Горизонтальний трансферт	Беззбитковість	Стратегія договірних цін за принципом «витрати плюс»
Зростання	Вертикальний продаж	Співвідношення «ціна-якість»	Стратегія споживацької оцінки (максимізація ціни та обсягів випуску)
Насичення	Вертикальний продаж	Ринкова експансія (розширення)	Стратегія конкурентних цін (оптимізація цін, обсягів випуску і витрат на ІП)
Занепад	Горизонтальний Трансферт, вертикальний продаж	Компенсація збитковості	Стратегія маржинальних витрат (покриття збитків за рахунок мінімізації витрат і обсягів випуску)

У роботі доведено, що врахування взаємозв'язків між стадіями життєвого циклу, формами комерціалізації та стратегіями ціноутворення на інноваційну продукцію дозволяє мінімізувати цінові ризики та підвищувати комерційну ефективність продуктових інновацій підприємства.

У третьому розділі - «Організаційно-методичне забезпечення розвитку управління комерціалізацією продуктових інновацій підприємства» -удосконалено методичний підхід до вибору адаптивної моделі управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, запропоновано методичний підхід до кількісної оцінки потенційного ефекту комерціалізації продуктових інновацій підприємства, розроблено методичні положення щодо комплексного оцінювання ефективності управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства.

У роботі на підставі ретроспективного аналізу моделей досягнення комерційного успіху підприємств-інноваторів розвинених країн виявлено тенденцію переходу до застосування адаптивних полісистемних бізнес-моделей, що забезпечують високу комерційну ефективність продуктових інновацій підприємств. У цьому контексті автором удосконалено методичний підхід до вибору адаптивної моделі управління комерціалізацією інноваційного продукту з виділенням трьох груп агрегованих факторів, що відображають: 1) фактори впливу ринкового потенціалу; 2) інноваційний потенціал підприємства; 3) рівень новизни продуктової інновації. Обґрунтовано, що обмеженням у формуванні бізнес-мо-делей комерціалізації інноваційного продукту підприємства є потенціал цільового ринку і підприємства, що створює факторний простір множини моделей комерціалізації (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Логічна схема вибору бізнес-моделі комерціалізації інноваційного продукту підприємства

Цілі підприємства визначаються на основі аналізу інноваційних можливостей (потенціалу) підприємства, а варіативні моделі реалізації цілей - на основі визначення взаємозв'язків цілей і відповідних стратегій ціноутворення (за допомогою матриці цілей). Вибір із множини моделей раціонального варіанта бізнес-моделі здійснюється на основі скринінгового стандарту за критеріями адекватності ринковим умовам і ступеня реалізації цільового ефекту комерціалізації інноваційного продукту підприємства.

У роботі проаналізовано і систематизовано методичні підходи до вимірювання ефективності продуктових інновацій підприємства. Доведено обмеженість підходів, за якими комерційний ефект продуктових інновацій визначається або за показниками оцінки ефективності інвестиційних проектів (рентабельність інвестицій, період окупності, внутрішня норма дохідності, чистий приведений дохід тощо), або за показниками реалізованих продуктових інновацій. Для вимірювання ефективності продуктових інновацій підприємства запропоновано методичний підхід, що ґрунтується на кількісній оцінці потенційного ефекту комерціалізації та врахуванні неактуалізованого потенціалу продуктових інновацій.

На підставі аналізу новітніх бізнес-моделей інноваційної діяльності фірм і корпорацій розвинених країн, що характеризуються одночасним (паралельним або суміщеним) проектуванням множини моделей («дерева сімейства») нових виробів, доведено формування не актуалізованого потенціалу продуктових інновацій, кількісна оцінка та «включення» якого забезпечує емерджентність системи управління комерціалізацією та підвищує загальний комерційний ефект продуктових інновацій.

Для комплексної оцінки комерційної ефективності продуктових інновацій підприємства розроблені методичні положення, що базуються на використанні системного та ресурсно-ситуаційного підходів і, дозволяє враховувати вид продуктових інновацій, реалізований ринковий ефект їх комерціалізації та резерви його зростання у динаміці на основі «включення» неактуалізованого потенціалу продуктових інновацій.

Якщо в стратегії інноваційного «запозичення» показниками оцінки ко-мерційного ефекту продуктових інновацій підприємства є обсяг реалізації (О_р), ціна (Ц) і витрати на виробничо-технологічне копіювання нового виробу (В_к), то в стратегіях інноваційної кооперації та інноваційного самовизначення ефект комерціалізації зростає завдяки формуванню прихованого ефекту неактуалізованого ринкового потенціалу інновацій,що пов'язаний з економією витрат на розробку концепції і проектування (Е_к), розробку дослідного зразка (Е_д), виробництво (Е_в), маркетинг (Е_м), перепроектування (Е_п) та скорочення інноваційного циклу (Е_ц). Комплексне оцінювання комерційної ефективності продуктової інновації підприємства здійснюється за показниками, які подано у табл. 2.

У дисертації проведено порівняльний аналіз і доведено переваги стратегії інноваційної кооперації, що корелюється з даними, за якими питома вага спільного підприємництва та ліцензійних угод у світовому науково-технологічному співробітництві у 2010 р. становила майже 65%.

Таблиця 2

Показники комплексного оцінювання комерційної ефективності інноваційного продукту підприємства

Види інноваційних стратегій підприємства	Актуалізований потенціал ІПП	Неактуалізований потенціал ІПП
	Ор	Ц	Вк	Ек	Ед	Ев	Ем	Еп	Ец
Інноваційне запозичення (копіювання)
Інноваційна кооперація (співробітництво)
Інноваційне самовизначення

Обґрунтовано, що вдосконалення управління комерціалізацією продуктових інновацій промислових підприємств України потребує впровадження нових організаційних форм їх інноваційної взаємодії як з вітчизняними, так і з зарубіжними партнерами.

Практичне значення запропонованих у роботі методичних розробок доведено їх впровадженням на підприємствах машинобудування, що дозволило на основі комплексного оцінювання ефективності управління комерціалізацією інноваційного продукту визначити ключові напрямки підвищення ефективності комерціалізації продуктових інновацій (табл. 3) і в значній мірі компенсувати негативний вплив кризових явищ на конкурентоспроможність цих підприємств.

Таблиця 3

Пріоритетні напрямки підвищення комерційної ефективності продуктових інновацій машинобудівних підприємств

Підприємство	Напрямки
ВАТ «Харвест»	Підвищення рівня ринкового потенціалу інноваційного продукту
ВАТ «УПЕК»	Підвищення рівня новизни інноваційного продукту
ДНВП «Об'єднання Комунар»	Впровадження одночасного(паралельного) проектування «сімейства» нових виробів
ВАТ «Завод «Південкабель»»	Вдосконалення маркетингового механізму розповсюдження продуктових інновацій
ВАТ «Турбоатом»	Розвиток системи забезпечення якості НДДКР
ВАТ «Тахіон»	Вдосконалення цінової стратегії підприємства з урахуванням етапів життєвого циклу продукту
ВАТ «Електромашина»	Формування гнучкої стратегії ціноутворення на інноваційний продукт підприємства
ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»	Комплексне управління життєвим циклом інноваційного про-дукту підприємства
ДП «Завод «ФЕД»»	Вдосконалення структури та інформаційного забезпечення інноваційних процесів

Визначення ключових напрямків підвищення комерційної ефективності продуктових інновацій ґрунтується на результатах аналізу системи управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що дозволяє встановити основні причини, які стримують успішну комерціалізацію продуктових інновацій підприємства. Запропоновані рекомендації формують методичні засади для ефективного управління комерціалізацією інноваційного продукту та активізації інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливого науково-практичного завдання - вдосконалення теоретичного та методичного забезпечення управління комерціалізацією інноваційного продукту промислового підприємства, що дозволило зробити такі висновки.

1. Сучасні умови одержання конкурентних переваг переважно визначаються ефективністю управління комерціалізацією продуктових інновацій підприємства, спрямованого на ринкове розповсюдження та реалізацію нових товарів і послуг на основі посилення системного зв'язку ланцюгів інноваційного процесу із запитами ринку. З позицій системного підходу уточнено сутність поняття «комерціалізація інноваційного продукту підприємства» як системоутворюючого процесу координації та спрямованості ланцюгів інноваційного циклу на досягнення цільового результату продуктової інновації підприємства.

2. Формуванню теоретико-методичного забезпечення управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства сприяє доопрацьований у роботі категоріальний апарат та розроблена й обґрунтована концептуальна модель процесу управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що включає блок-схему та функціонально-результативну декомпозицію мережі процесів моніторингу, аналізу, цілевизначення, проектування, планування і контролю за результатами управління.

3. Визначено ключові фактори впливу на ефективність управління комерціалізацією інноваційної продукції вітчизняних підприємств машинобудування й обґрунтовано ключові напрямки його розвитку. Деформована структура витрат у системі ланцюгів інноваційного процесу та витрат на виробниче проектування і підготовку виробництва для випуску нових продуктів, неефективні бізнес-моделі управління комерціалізацією власних інноваційних продуктів зі слабким використанням інноваційного маркетингу, аутсорсингу та інформаційно-комунікативних технологій стримують розвиток інноваційного потенціалу вітчизняних підприємств.

4. Розроблено методичне забезпечення вибору стратегії ціноутворення на інноваційний продукт підприємства, що ґрунтується на врахуванні стадій життєвого циклу інноваційного продукту, форм комерціалізації, принципів ціноутворення та дозволяє визначити стратегію ціноутворення на інноваційний продукт підприємства.

5. Удосконалено методичний підхід до вибору адаптивної моделі управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що базується на виділенні трьох груп агрегованих факторів - рівень новизни, ринковий потенціал інноваційного продукту та інноваційний потенціал підприємства, що створюють факторний простір множини моделей комерціалізації інноваційного продукту підприємства. Визначення раціонального варіанта моделі комерціалізації з множини моделей здійснюється за критеріями адекватності ринковим умовам і ступеня реалізації цільового ефекту комерціалізації інноваційного продукту підприємства.

6. Доведено обмеженість підходів, за якими комерційний ефект продуктових інновацій визначається показниками ефективності інвестиційних проектів та запропоновано методичний підхід до кількісної оцінки потенційного ефекту комерціалізації інноваційного продукту підприємства, що виникає на основі одночасного (паралельного або суміщеного) проектування «сімейства» нових виробів і забезпечує істотне підвищення загального комерційного ефекту продуктових інновацій підприємства.

7. Розроблено методичні положення щодо комплексного оцінювання ефективності управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, що базується на використанні системного та ресурсно-ситуаційного підходів і дозволяє врахувати реалізований та потенційний ефект комерціалізації. Запропонований підхід орієнтований топ-менеджменту підприємства для визначення ринкового потенціалу та комерційної ефективності продуктових інновацій підприємства.

Список опублікованих АВТОРОМ праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Серпухов М. Ю. Розробка системи оцінки ефективності інноваційних проектів / М. Ю. Серпухов // Управління розвитком :зб. наук. стат. - Х.: ХНЕУ, 2004.- № 2. - С. 52 - 54.

2. Серпухов М. Ю. Адекватність застосування існуючих інструментів оцінки ефективності інноваційної діяльності / М. Ю. Серпухов // Управління розвитком: зб. наук. стат. - Х.: ХНЕУ, 2006.-№ 3. - С. 71-72.

3. Алексєєва Т. І.Особливості впровадження інноваційної діяльності на підприємствах суб'єктах ЗЕД / Т. І. Алексєєва, М. Ю. Серпухов // Управління розвитком: зб. наук. стат. - Х.: ХНЕУ, 2006.-№5 (спецвипуск). - С. 30-31.

Особистий внесок автора - обґрунтовано особливості впровадження інноваційної діяльності на підприємствах суб'єктах ЗЕД.

4. Серпухов М. Ю. Особливості побудови моделей інноваційного розвитку на промислових підприємствах / М. Ю. Серпухов // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. - Х.: ХНТУСГ, 2007. - №50. - С. 317-321.

5. Серпухов М. Ю. Обґрунтування вибору організаційної форми впровадження інноваційної діяльності / М. Ю. Серпухов // Культура народов Причерноморья : научный журнал. Серия : Экономические науки. - Симферополь : «Крым», 2007. - № 103. - С. 168-171.

6. Серпухов М. Ю. Розробка інноваційної моделі розвитку підприємства / М. Ю. Серпухов // Економіка розвитку. - 2007. -№ 4 (44). - С. 96-100.

7. Серпухов М. Ю. Модель інноваційної діяльності підприємства як запорука сталого розвитку економіки країни / М. Ю. Серпухов // Управління розвитком : зб. наук. стат. - Харків. : ХНЕУ, 2007.-№ 8. - С. 72-73.

8. Серпухов М. Ю. Аналіз стратегій інноваційного розвитку підприємства // Управління розвитком: зб. наук. ст. - Х. : ХНЕУ, 2008. - № 9. -С. 86-87.

9. Серпухов М. Ю. Комерціалізація результатів інноваційної діяльності підприємства / М. Ю. Серпухов // Управління розвитком : зб. наук. ст. - Х. : ХНЕУ, 2008. - № 19. - С. 156-158.

10. Серпухов М. Ю. Формування механізму ціноутворення при комерціалізації інноваційної продукції підприємства / М. Ю. Серпухов // Управління розвитком: зб. наук. ст. - Х. : ХНЕУ, 2009. - № 15. - С. 132-133.

11. Серпухов М. Ю. Формування стратегії управління комерціалізацією інноваційної продукції підприємства / М. Ю. Серпухов // Бізнес Інформ. - 2009.- № 11 (2). - С. 85-87.

12. Серпухов М. Ю. Аналіз впливу факторів на процеси управління комерціалізацією інноваційної продукції підприємства / М. Ю. Серпухов // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009.-Випуск № 252, Т. IV. - С. 587-593.

13. Піддубна Л. І. Формування економічної моделі управління комерціалізацією інноваційної продукції підприємства / Л. І. Піддубна, М. Ю. Серпухов // Бізнес Інформ. - 2010. - № 11. - С. 160-162.

Особистий внесок автора - розроблено економічну модель управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства, визначено учасників процесу управління та їх економічні інтереси.

14. Серпухов М. Ю. Оцінка ефективності комерціалізації інноваційного продукту підприємства / М. Ю. Серпухов // Управління розвитком: зб. наук. ст. - Х. : ХНЕУ, 2010. - № 20 (96). - С. 39-41.

15. Вовк В. А. Комерціалізація інноваційної продукції у міжнародному бізнесі / В. А. Вовк, М. Ю. Серпухов // Вісник економіки транспорту і промисловості : зб. наук. стат. - Х. : УкрДАЗТУ, 2011. -№ 33. - С. 78-81.

Особистий внесок автора -встановлено взаємозв'язки між виробництвом та комерціалізацією інноваційної продукції у міжнародному бізнесі, визначено можливості та обмеження комерціалізації інноваційної продукції на зовнішніх ринках.

Публікації за матеріалами конференцій

16. Серпухов М. Ю. Формування інноваційної моделі підприємства як основи сталого економічного розвитку держави / М. Ю. Серпухов //“Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентноздатності товарів та послуг” : тези доповідей і виступів VIIIВсеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених : (Донецьк, 5 квіт. 2006 р.) / М-во освіти і науки України. - Донецьк : ТОВ “Дон. екон. гуман. інс-т”, 2006. - Ч. 2. - С. 216-218.

17. Серпухов М. Ю. Інноваційна модель підприємства, як запорука ефективного розвитку / М. Ю. Серпухов //Матеріали III міжн. наук.-теор. конф. молодих учених і студентів “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери”, (Донецьк, 7-8 червня, 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Дон. нац. тех. ун-т. - Донецьк : ДонНТУ, 2006.- Т. 2.- С. 189-190.

18. Серпухов М. Ю. Usage adequacy of estimation instruments of innovation efficiency / М. Ю. Серпухов // International Scientific Conference “4^thbusiness and management; 14^th International Scientific Conference enterprise management: diagnosis, strategy, efficiency”(Vilnius, 5-6 oct. 2006) /Vilnius Gedem. Tech. Univ. of business manag. - Vilnius : VGTU, 2006. - Р. 168-169.

19. Серпухов М. Ю.Особливості оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства/ М. Ю. Серпухов //Економіка. Менеджмент невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи : зб. тез Першої Всеукраїнської студентської конференції (Ялта, 7 квіт., 2006 р.) / М-во освіти і науки України, РВНЗ Кримський гум. ун-т. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2006. - Т. 11. - С. 150-152.

20. Серпухов М. Ю.Аналіз форм здійснення інноваційної діяльності/ М. Ю. Серпухов // Матеріали VI міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і мол. вчених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 19-21 квіт., 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. тех. ун-т. України «КПІ» - К. : НТУ «КПІ», 2007. - С. 154-156.

21. Серпухов М. Ю. Шляхи створення інноваційної продукції / М. Ю. Серпухов // “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” : тези доповідей ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. аспірантів та молодих вчених (Львів, 25-26 жовтня, 2007 р.) / Мін-во фінансів України, Львів. ін.-т. банк. справи. - Львів : Лвів. інст. банк. справи УБС НБУ, 2007. - С. 107-108.

22. Серпухов М. Ю. Інноваційна стратегія підприємства як запорука сталого розвитку економіки України / М. Ю. Серпухов // Матеріали Всеукр. наук. - практ. конф. молодих вчених “Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів” (Дніпропетровськ, 9-10 лист. 2007 р.) / Дніпрпетр. нац. ун-т. - Дніпропетровськ : Дніпропетр. нац. ун-т ПДАБА, 2007. - Т. 2.-С. 87-89.

23. Серпухов М. Ю.Аналіз позиції підприємства в життєвому циклі інновацій / М. Ю. Серпухов // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Перший крок у науку” (Луганськ, 16-18 лют., 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Луганский нац. пед. ун-т. ім. Тараса Шевченка. - Луганськ : Луганский нац. пед. ун-т. ім. Тараса Шевченка, 2007. - Т. 3. - С. 210-216.

24. Серпухов М. Ю. Формування організаційної структури підприємства при впровадженні інноваційної діяльності / М. Ю. Серпухов // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Стан та проблеми інноваційної розбудови України” (Дніпропетровськ, 5-8 бер. 2008 р.) - Дніпропетровськ : Наука та освіта, 2008. - Т. 2.- С. 38-40.

25. Серпухов М. Ю. Формування організаційної структури підприємства при впровадженні інноваційної діяльності/ М. Ю. Серпухов //Materialy IV Mezinarodni vedecko-prakticka conference “Veda a technologie: krok do budoucnosti (Praha, 1-15 brez. 2008 r.) / Publishing House “Education and Science”.- Praha : Publishing House “Education and Science”, 2008. -D. 5. - P. 5-6.

26. Серпухов М. Ю. Комерциализация инновационной деятельности предприятия на разных етапах жизненого цикла инноваций / М. Ю. Серпухов // Materialy IV Mezinarodni naukowi-praktycznej konferencji “Nauka i inowacja” (Przemysl, 7-15 pazd. 2008 r.) - Przemysl: “Nauka i studia”, 2008. -T. 3. - P. 90-92.

27. Серпухов М. Ю. Стан комерціалізації об'єктів промислової власності в Україні/ М. Ю. Серпухов //Матеріали Першої міжвузівської наук.-практ. конф. “Інтелектуальна власність в інноваційній діяльності” (Київ, 31 бер. 2011 р.) / Університет економіки та права «КРОК», журнал «Інтелектуальна власність». - К. : Університет економіки та права «КРОК», 2011. - С. 141-143.

АНОТАЦІЯ

Серпухов М. Ю. Управління комерціалізацією інноваційного продукту підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний економічний університет, Харків, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню теоретичних та практичних методів комерціалізації інноваційного продукту промислових підприємств. У рамках дослідження було проаналізовано стан і перспективи інноваційної діяльності підприємств, визначено характер та особливості етапів комерціалізації інноваційної діяльності на підприємствах, встановлено наявність значного розриву між темпами створення інновацій і темпами виробництва інноваційного продукту.

...