Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Економічні взаємовідносини підприємств з виробництва і переробки молока

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Славіна Наталія Анатоліївна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Лотоцький Іван Іванович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

завідувач кафедри економіки підприємств та соціально-трудових відносин.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Калінчик Микола Володимирович,

завідувач відділу економіки

ННЦ “Інститут землеробства НААН України”;

кандидат економічних наук

Мартинюк Віра Михайлівна,

Львівський національний аграрний університет,

старший викладач кафедри менеджменту організацій ім. Є. Храпливого.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стабілізація та ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу АПК України значною мірою залежать від економічних взаємовідносин між його ланками, які залишаються найуразливішим місцем економіки АПК. Це зумовлено впливом сукупності різних чинників, які можуть створювати як сприятливі, так і несприятливі умови для розвитку таких взаємовідносин.

Вагомими чинниками, які погіршили взаємовідносини між суб'єктами АПК, стали скорочення платоспроможного попиту населення і згортання традиційних ринків збуту молокопродукції. Лібералізація цін і відміна продовольчих субсидій призвели до зростання споживчих цін на молокопродукти. Різке скорочення реальних прибутків населення спричинило посилення його орієнтації на самозабезпечення, а відтак зменшення товарного виробництва молочної сировини.

Суб'єкти молокопродуктового підкомплексу перебувають у неоднакових економічних умовах. Зокрема, підприємства молочної промисловості, використовуючи своє монопольне становище, ще на початку 90-х років минулого століття, в період лібералізації економічних взаємовідносин, нав'язали партнерам вигідніші для себе умови розрахунків за сировинну продукцію. У результаті відбулося зростання диспаритету цін на сировинне молоко та ресурси для його виробництва.

Розвиток взаємовідносин між партнерами в рамках молокопродуктового підкомплексу АПК зумовлений необхідністю задоволення економічних інтересів усіх суб'єктів, які здійснюють свою діяльність на основі розподілу праці й еквівалентного обміну споживання вартостей. Унікальні властивості молока та продуктів його переробки зумовлюють необхідність безперебійного забезпечення ними споживачів, що вимагає ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу.

Актуальність існуючих проблем викликає необхідність проведення наукових досліджень сучасного характеру регіональних особливостей формування економічних відносин між підприємствами з виробництва та переробки молока й обґрунтування на цій основі основних напрямів їх подальшого розвитку. Вирішення цих питань особливо важливе для Хмельницької області, оскільки виробничий потенціал молокопродуктового підкомплексу регіону, за умови його ефективного використання, може задовольнити як власну потребу в молоці та молочній продукції, так і потреби інших регіонів.

Питанням розвитку молочного скотарства і виробництва молока, теоретичним і практичним аспектам формування та функціонування молокопереробної галузі присвячено чимало наукових праць відомих учених економістів-аграрників: Андрійчука В.Г., Березівського П.С., Бойка В.І., Васильчак С.В., Галанця В.Г., Зимовця В.А., Ільчука М.М., Калінчика М.В., Лотоцького І.І, Маліка М.Й., Мартинюк В.М., Місюка М.В., Месель-Веселяка В.Я, Макаренка П.М., Мостенської Т.Л., Саблука П.Т., Пархомця М.К., Черевка Г.В., Шкільова О.В., Шпичака О.М. та інших учених. Однак, зважаючи на невирішеність проблем молокопродуктового підкомплексу, потребують подальшого дослідження питання щодо розвитку молочної галузі, шляхів відтворення поголів'я, структури стада в різних категоріях господарств, концентрації виробництва та його міжгалузевої інтеграції в сучасних умовах. Залишаються недостатньо дослідженими регіональні особливості функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Науково-теоретична та практична значущість невирішених проблем обумовила вибір теми, її актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана в контексті тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету на 2006-2009 роки за темою “Розробка заходів із підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого та трудового потенціалу, фінансових, інвестиційних та інформаційних ресурсів, запровадження ефективного менеджменту, застосування передових досягнень в обліку та аудиті” (номер державної реєстрації - 0110U005064). У межах цієї теми автором обґрунтовані організаційно-економічні напрями розвитку економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі з урахуванням регіональних особливостей.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Досягнення мети обумовило необхідність виконання наступних завдань:

- розкрити суть економічних відносин у суспільстві та принципи їх розвитку на основі агропромислової інтеграції;

- визначити напрями державного регулювання розвитку економічних відносин у рамках молокопродуктового підкомплексу;

- здійснити комплексну оцінку стану молочного скотарства регіону;

- проаналізувати рівень споживання молока і молочної продукції в регіоні та виявити основні тенденції формування попиту на неї;

- дослідити особливості виробничої діяльності молокопереробних підприємств, формування міжгалузевих відносин і використання сировинних ресурсів;

- розрахувати основні параметри розвитку молочного скотарства у підприємствах області на перспективу;

- запропонувати шляхи вдосконалення економічних відносин підприємств з виробництва і переробки молока.

Об'єктом дослідження є сукупність економічних відносин між підприємствами молокопродуктового підкомплексу.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти формування та ефективного функціонування економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань економічних відносин між підприємствами з виробництва і переробки молока.

Для виконання поставлених у роботі завдань використовували такі методи економічних досліджень: аналізу і синтезу (для поглибленого вивчення окремих аспектів досліджуваної проблеми); монографічний (для виявлення типових проблем підприємств молокопродуктового підкомплексу на прикладі діяльності окремих об'єктів); економіко-статистичні (для виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економічних відносин, дослідження впливу низки чинників на ефективність виробництва); порівняльного аналізу (для порівняння інформаційних масивів даних звітного та попередніх років, фактичних показників із прогнозованими); розрахунково-конструктивний (для прогнозування чисельності поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах); екстраполяції (для передбачення параметрів розвитку молочного скотарства); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень та формування висновків і пропозицій).

Джерелами інформації слугували: законодавчі та нормативні акти Верховної Ради й Уряду України з питань реформування вітчизняного аграрного сектора та функціонування господарюючих об'єктів в умовах ринкових відносин; офіційні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Хмельницькій області; інформація Хмельницької обласної державної адміністрації; річні звіти сільськогосподарських та молокопереробних підприємств регіону; власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів формування й розвитку економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу області, а саме:

вперше:

- запропоновано наукові підходи до формування механізму забезпечення комплексного погодження в рамках асоціації виробників і переробників молока в єдиному пакеті умов закупівлі сировини та ресурсного забезпечення окремих груп членів асоціації;

удосконалено:

- методику обґрунтування прогнозних параметрів розвитку молочного скотарства з урахуванням ресурсного потенціалу суб'єктів господарювання;

- теоретичні засади напрямів державного регулювання та фінансової підтримки підприємств з виробництва і переробки молока, які враховують особливості розвитку аграрного сектора та вимоги Світової організації торгівлі;

набули подальшого розвитку:

- науково-прикладні засади вдосконалення зв'язків між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення, спрямовані на збереження та раціональне використання молочного поголів'я, яке виступає ключовим елементом ресурсного потенціалу молокопродуктового підкомплексу;

- організаційно-економічні заходи, спрямовані на стабілізацію та удосконалення економічних відносин підприємств із виробництва і переробки молока, які зорієнтовані на впровадження у виробництво новітніх технологій та економічних методів менеджменту і маркетингу для збалансування кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції на молокопродовольчому ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані про-позицій щодо удосконалення економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону сприятимуть стабілізації й подальшому нарощуванню виробництва конкурентоспроможної молокопродукції для забезпечення як внутрішніх потреб регіону, так і участі в зовнішній торгівлі.

Одержані результати дослідження знайшли застосування та використовуються у практичній діяльності ДП “Старокостянтинівський молочний завод” (довідка №83 від 12.05.2010 р.). Вони схвалені Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації та використані ним при розробці перспективного плану розвитку сільського господарства області (довідка № 04-01/29 від 5.01.2011 р.). Матеріали дисертаційного дослідження задіяні в навчальному процесі Інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету при викладанні курсу “Економіка виробництва продукції тваринництва” (довідка 80-08-72 від 26.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, які містяться в дисертаційній роботі й виносяться на захист, є самостійним доробком автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи (м. Кам'янець-Подільський, 2006-2009 рр.), регіональній науково-практичній конференції “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (м. Вінниця, 2008 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми удосконалення управління в сучасних умовах” (м. Кам'янець-По-дільський, 2008 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформація змісту функцій управління економікою в умовах інформглобалізації” (м. Чернівці, 2010 р.), міжнарод-ній науково-практичній конференції “Інвестиційно-інноваційна діяльність - стратегія розвитку та підвищення ефективності підприємств агропромислового комплексу” (м. Одеса, 2010 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 9 наукових статей (7 одноосібних та 2 у співавторстві), у фахових виданнях, їх загальний обсяг - 3,1 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 225 сторінок, з них 172 сторінки - основний текст. Робота містить 23 таблиці, 25 рисунків та 15 додатків. Список використаних джерел охоплює 173 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її значущість, визначено об'єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, показано їх апробацію і впровадження, можливості теоретичного і практичного використання.

У першому розділі - “Теоретичні основи економічних взаємовідносин підприємств з виробництва і переробки молока” - розглянуто сутність поняття “економічні взаємовідносини” та їх розвиток в умовах агропромислової інтеграції, досліджено теоретичні засади державного регулювання, висвітлено методику дослідження і прогнозування розвитку економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу.

На основі узагальнення наукових позицій різних учених щодо сутності поняття економічні взаємовідносини автор розглядає їх як форму розвитку економічного способу виробництва, яка виражає сукупність відносин між людьми в процесі виробництва матеріальних і нематеріальних благ та їх привласнення в усіх сферах суспільного відтворення.

Подальший розвиток економічних відносин в аграрному секторі неможливий без агропромислової інтеграції, яка є органічним сполученням сільського господарства із суміжними галузями, що займаються обслуговуванням і доведенням його продукції до споживача. Вона є результатом розвитку продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, її спеціалізації в аграрному секторі економіки. Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що інтеграція підприємств промисловості й сільського господарства сприяє розвитку ефективних економічних відносин і дає змогу отримувати вищі результати їх функціонування.

Важливою умовою розвитку нових економічних міжгалузевих відносин у системі “виробництво - переробка сільськогосподарської продукції” є створення засад для прозорої й чесної конкуренції за досягнення вищих економічних результатів виробництва продукції та її реалізації на ринку, за економічно вигідніші умови виробництва і збуту продукції та отримання найбільшого прибутку. Конкуренція є одним із потужних ринкових регуляторів, економічні ж взаємовідносини в рамках продуктового підкомплексу повинні не підміняти, а доповнювати її стимулюючу роль.

Наголошено, що одним з основних чинників, спроможних забезпечити ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу, слід вважати участь держави в регулюванні економічних взаємовідносин за участю його підприємств. Проте державне втручання не повинно створювати надмірного впливу державних органів на діяльність цих підприємств, оскільки це може призвести до зменшення інновацій та інших негативних наслідків. Держава повинна створити економічне середовище, забезпечити необхідні умови для успішного розвитку галузі, враховуючи специфіку її функціонування. Основними завданнями державного регулювання є: стимулювання росту виробництва молочної сировини; розвиток ринкової інфраструктури; захист внутрішнього ринку молока та молочної продукції від негативних зовнішніх впливів; регулювання рівня споживання молока та молочних продуктів з урахуванням науково обґрунтованих норм, захист здоров'я та інтересів споживачів, особливо соціально незахищеної частини населення.

У завершальній частині першого розділу розглянуто методичні підходи до аналізу та прогнозування розвитку економічних взаємовідносин підприємств з виробництва і переробки молока, що передбачає сукупність наукових досліджень кількісного та якісного характеру, спрямованих на встановлення основних тенденцій розвитку економічних взаємовідносин і пошук оптимальних рішень для досягнення цілей.

У другому розділі - “Економічна оцінка регіонального молокопродуктового підкомплексу” - розкрито сучасний стан виробництва та реалізації молока в різних категоріях господарств, здійснена оцінка економічної ефективності виробництва продукції на підприємствах молокопродуктового підкомплексу та досліджено чинники впливу на її рівень, визначено стан і проблеми функціонування підприємств з виробництва і переробки молока.

Встановлено, що загальні тенденції спаду виробництва молока не оминули й Хмельницьку область (табл. 1). Показники розвитку галузі в підприєм-ствах області є гіршими, ніж загалом в Україні. Значно стабільнішими є обсяги виробництва молока в господарствах населення. Та якщо останніми роками господарства населення досліджуваного регіону зменшували його виробництво, то в сільськогосподарських підприємствах намітилися ознаки позитивних зрушень.

Таблиця 1

Виробництво молока усіма категоріями господарств, тис. тонн

Регіон	2000 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р. до 2000 р., %
У всіх категоріях господарств
Україна	12657,9	13714,4	13286,9	12262,1	11761,3	11603,6	91,7
Хмельницька область	656,6	722,5	688,6	638,7	624,9	620,8	94,7
Сільськогосподарські підприємства
Україна	3668,7	2582,5	2454,0	2178,0	2089,9	2236,6	61,0
Хмельницька область	194,3	129,4	120,3	99,3	97,4	101,2	52,1
Господарства населення
Україна	8989,2	11131,9	10832,9	10084,1	9671,4	9367,0	104,2
Хмельницька область	462,3	593,1	568,3	539,4	527,5	519,6	112,4

Виявлено, що зменшення виробництва молока відбулося переважно за рахунок скорочення поголів'я корів. Воно в усіх категоріях господарств Хмельницької області зменшилося від 278,8 тис. голів у 2000 році до 168,9 тис. голів у 2009 році, або майже на 40%. Ці зміни відбулися переважно за рахунок сільськогосподарських підприємств, де поголів'я корів за цей період скоротилося на 70,8%. На кінець 2009 року 83% загальної чисельності поголів'я корів знаходилися в господарствах населення.

Дослідження показали, що підвищення концентрації поголів'я корів позитивно впливає на розвиток молочного скотарства (табл. 2). Зокрема, з підвищенням концентрації молочного поголів'я зростає продуктивність корів, збільшується виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь, простежується, хоча й не надто помітно, тенденція до зменшення собівартості продукції. Однак слід констатувати, що у 2009 році у Хмельницькій області налічувалося всього 22 підприємства, де поголів'я молочного стада перевищувало 300 голів.

Таблиця 2

Вплив концентрації поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області на ефективність молочного скотарства, 2009 р.

Група господарств за кількістю поголів'я корів	Кількість господарств у групі	Чисельність корів на 100 га с.-г. угідь, голів	Отримано молока на 100 га с.-г. угідь, ц	Надій молока на корову, ц	Повна собівартість 1 ц молока, грн.
1. до 100	74	4	94,0	22,7	166,0
2. 101-200	36	8	210,1	27,0	191,8
3. 201-300	21	10	387,6	40,0	180,3
4. 301-400	9	8	364,4	48,1	173,7
5. 401-500	4	15	647,7	43,0	104,1
6. 501-600	5	8	410,4	50,7	176,6
7. Понад 600	4	14	591,8	53,1	180,0
За сукупністю	153	10	386,6	40,7	167,5

Встановлено, що надій молока на одну корову у Хмельницькій області протягом 2000-2009 років у всіх категоріях господарств підвищився на 1378 кг, або на 36%, досягнувши 3706 кг. Продуктивність корів у сільськогосподарських підприємствах зростала стрімкішими темпами, ніж у господарствах населення. Якщо на початку поточного століття надій молока на одну корову в підприємствах області був на третину меншим, ніж у господарствах населення, то у 2009 році перевищував його на 5%. Досягнуті показники продуктивності корів не можна вважати достатньо високими, однак їх підвищення свідчить про позитивні технологічні зміни в галузі.

Основним чинником, що впливає на продуктивність великої рогатої худоби, є годівля. Більшість сучасних проблем молочного скотарства є наслідком неспроможності виробників забезпечити тварин повноцінними та збалансованими раціонами годівлі. Однак помітні й позитивні зрушення. Якщо у 2000 році в сільськогосподарських підприємствах на одну корову витрачали 28 ц к. од, то у 2009 році - 37,1 ц к. од. Завдяки цьому й досягнуто помітного підвищення продуктивності корів.

Показники економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах останніми роками характеризувалися нестабільністю (табл. 3). Попри яскраво виражену тенденцію до підвищення собівартості молока закупівельні ціни на нього коливалися. Останнє є індикатором відсутності гармонії у відносинах між виробниками молока й переробними підприємствами.

Таблиця 3

Економічна ефективність виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами Хмельницькій області

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р. до 2005 р., %
Собівартість виробництва 1 ц молока, грн.	82,1	91,3	112,1	144,5	166,8	203,1
Ціна реалізації 1 ц, грн	101,0	97,6	143,6	180,8	177,0	175,2
Одержано прибутку (збитку) на 1 ц реалізованої продукції, грн.	12,3	- 0,7	18,9	19,9	- 1,8	х
Рівень рентабельності, %	13,8	- 0,8	15,2	12,4	- 1,0	- 14,8 п.
Одержано дотацій з розрахунку на 1 ц реалізованого молока, грн.	20,1	20,9	30,5	41,9	21,1	105,0
Рівень рентабельності з урахуванням дотацій, %	36,5	20,6	34,4	38,4	10,8	- 25,7 п.

Основним каналом реалізації виробленого молока для всіх категорій господарств є продаж його переробним підприємствам. Їм у 2009 році сільськогосподарські підприємства продали 99%, а господарства населення - 69% від загального обсягу реалізованої продукції. У разі продажу сировинного молока переробним підприємствам сільськогосподарські виробники мали змогу отримувати дотації за рахунок податку на додану вартість.

Позитивний вплив дотацій на фінансові результати функціонування молочного скотарства, як свідчать наведені в табл. 3 дані, є доволі помітним. Зменшення через економічну кризу обсягів державної підтримки та зниження закупівельних цін на молоко негативно позначилося на економічній ефективності галузі. Однак і за цих умов з урахуванням дотацій молочне скотарство у Хмельницькій області у 2009 році було рентабельним.

Основними постачальниками молочної сировини на переробні підприємства є господарства населення. На них у Хмельницькій області у 2009 році припадало 76,3% реалізованого переробникам молока. Однак якість продукції, виробленої у дрібних селянських господарствах, оцінюють як доволі низьку. Сировина надходить від них неритмічно, потрібні значні витрати на утримання молокоприймальних пунктів.

Встановлено, що за досліджуваний період на функціонування молокопереробних підприємств здійснювали негативний вплив такі чинники, як: зміна параметрів сировинної зони, що змушує доставляти молочну сировину з відстані понад 200 км; низька якість молока - лише 3% закупленої сировини відповідає вимогам вищого ґатунку ДСТУ 3662-97; сезонний характер надходжень молочної сировини протягом року (у весняно-літній період підприємства заготовляють 65% молока); низький рівень використання виробничих потужностей заводів (у середньому 44%); фізичне та моральне зношення основних фондів галузі (знос основних виробничих фондів молокопереробних підприємств перевищує 70%). Останніми роками відбувається поступове витіснення з ринку невеликих молокозаводів із майбутнім їх викупом потужнішими операторами, які використовують придбані підприємства для таких цілей: виробництво молочних продуктів для місцевих потреб; виробництво одного класу продукції; збирання та поставка молочної сировини на основний завод. На переконання автора, такий процес відбуватиметься і в майбутньому, що призведе до створення потужних за обсягами виробництва та фінансовими можливостями молочних холдингів і корпорацій. Це загалом сприятиме прискоренню процесів концентрації в молочній галузі, розширенню асортименту та підвищенню якості продукції, задоволенню зростаючих вимог споживачів.

Незважаючи на невирішеність багатьох проблем галузі, останнім часом роль і значення Хмельницької області на національному ринку молочних продуктів поступово зростає. Обсяг виробництва основних молочних продуктів характеризується тенденцією до збільшення. Зокрема, виробництво тваринного масла в регіоні протягом 2003-2009 років зросло на 2%, продукції з незбираного молока - на 15%, сирів - на 26%.

У розділі приділено увагу питанням рівня споживання молочної продукції населенням регіону. Через різке скорочення обсягів виробництва молока, підвищення цін на молочні продукти та значне зниження купівельної спроможності населення суттєво зменшилося споживання молока та молочних продуктів у розрахунку на душу населення. Якщо у 1990 р. середньостатистичний житель Хмельницької області споживав 356,4 кг молокопродуктів у перерахунку на молоко, що майже відповідало рекомендованій нормі, то у 2009 році цей показник зменшився до 249,5 кг, що складає 66% до цієї норми. Необхідною умовою збільшення споживання молокопродуктів є зростання рівня купівельної спроможності населення. Останнє залежатиме не тільки від рівня його доходів, а й від роздрібних цін на молочну продукцію.

У третьому розділі - “Перспективи розвитку підприємств з виробництва і переробки молока” - здійснено прогноз низки показників молочного скотарства в Хмельницькій області, обґрунтовано ключові елементи програми стратегічного розвитку підприємств із виробництва молока, розроблено організаційно-економічні заходи, спрямовані на вдосконалення економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу області.

Дослідження будь-якого продовольчого підкомплексу з позиції прогнозування динаміки пропозиції, попиту, ефективності виробництва обумовлює необхідність враховувати сукупність об'єктивних умов, які склалися на період розробки прогнозу. Обґрунтування перспективних параметрів виробничої програми розвитку молочного скотарства передбачає оцінку та прогнозування ключових чинників, що визначають стан і тенденції розвитку галузі (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Структура моделі обґрунтування перспективних параметрів програми розвитку молочного скотарства.

Визначення виробничого потенціалу молочного скотарства регіону на період до 2014 р. базувалося на відповідних методичних підходах з урахуванням розвитку галузі. Зокрема, прогнозну продуктивність корів визначено на основі сформованих у попередні роки коефіцієнтів росту. Незважаючи на значну строкатість цього показника протягом останніх 10 років, передбачаємо, що тенденції до підвищення продуктивності збережуться і в майбутньому, а її зростання відбуватиметься такими самими темпами (табл.4).

Таблиця 4

Фактичні і прогнозні показники розвитку молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області

Показник	У середньому за:	Середній показник 2010-2014 рр. до 2000-2004 рр., %
	2000- 2004 рр.	2005-2009 рр.	2010-2014 рр.
Поголів'я корів, голів	70894	33454	26245	37,0
Вироблено молока, тис. ц	1566,0	1095,2	1198,8	76,6
Реалізовано молока, тис. ц	1076,4	854,5	1041,7	96,8
Рівень товарності молока, %	68,7	78,0	86,9	+ 18,2 п.
Надій молока на одну корову, ц	22,1	32,7	45,7	206,8
Собівартість 1 ц реалізованого молока, грн.	83,7	128,3	256,0	в 3,06 раза
Прибуток (збиток), тис. грн	- 3260,7	8039,9	9125,4	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %	-4,9	7,3	11,4	+ 16,3 п.

агропромисловий молокопереробний скотарство

Прогнозуємо, що обсяг реалізації сировинного молока сільськогосподарськими підприємствами зростатиме й за рахунок закупівель його в господарствах населення з подальшим продажем переробним підприємствам або використанням для випоювання телят, що дозволить підвищити рівень товарності виробництва власного молока.

Для подальшого розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах у роботі запропоновано такі заходи: перехід до інтенсивного типу розвитку виробництва, тобто застосування ресурсоощадних технологій у тваринництві, високопродуктивних порід худоби, зміцнення кормової бази, поглиблення регіональної та внутрігалузевої спеціалізації виробництва; поліпшення селекційно-генетичного потенціалу великої рогатої худоби молочного напрямку за рахунок розведення і поліпшення існуючих молочних порід із високим генетичним, продуктивним потенціалом, формування на їх основі спеціалізованого молочного поголів'я; застосовування та удосконалення інтенсивних технологій утримання і годівлі худоби з максимальним використанням культурних пасовищ і природних угідь.

Ефективне функціонування економічних взаємовідносин підприємств із виробництва і переробки молока в основному базується на паралельному застосуванні й комбінуванні методів ринкового механізму самоорганізації та системи державного регулювання. Функція держави полягає у створенні сприятливих умов для діяльності суб'єктів молокопродуктового підкомплексу, здійсненні фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників за рахунок надання цільових довгострокових кредитів і дотацій, забезпеченні зростання платоспроможного попиту споживачів, створенні на державному рівні системи моніторингу кон'юнктури ринку молока та молочної продукції.

Вважаємо, що зі вступом до СОТ необхідно реалізувати науково обґрунтовану Концепцію стратегічного розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах. Цей документ містить основну стратегічну мету, стратегічні цілі, основні та другорядні завдання, окреслює певні етапи й очікувані результати, які на цих етапах повинні бути досягнуті. Основними завданнями концепції є створення на всіх рівнях управління умов для забезпечення ефективного функціонування галузі та розроблення механізму вдосконалення державного регулювання, визначення концептуальних засад здійснення підтримки підприємств з виробництва молока через розроблення комплексних цільових програм на загальнодержавному та регіональному рівнях.

У попередні роки потенційні переваги великих сільськогосподарських підприємств виявилися нереалізованими, а високий рівень інтенсивності праці в господарствах населення не забезпечив бажаного ефекту через серйозні проблеми організаційно-технічного та фінансового характеру. Тому виникає потреба у формуванні такого ринкового механізму господарювання, за якого сільське господарство, переробні, агросервісні підприємства й торговельні організації на рівні груп господарств та адміністративних районів однаковою мірою були б заінтересовані в об'єднанні зусиль для організації скоординованого агропромислового виробництва, зорієнтованого на ринкові умови і високий загальний кінцевий результат. Цього можна досягти через розвиток на регіональному рівні агропромислової інтеграції, поглиблення і координації господарських і економічних зв'язків на всіх етапах технологічного процесу виробництва й переробки сільськогосподарської продукції.

Як свідчить світовий досвід розвитку інтегрованих підприємств та їх систем в АПК, найраціональнішим варіантом співпраці виробників і переробників сільськогосподарської продукції є інтеграція агропромислового виробництва на засадах партнерської кооперації на окремих стадіях технологічного процесу. Така форма спільної діяльності передусім забезпечує сприятливі умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, створюючи стабільну сировинну базу підприємствам переробної промисловості. Модель асоціації виробників і переробників молока визначається метою функціонування інтегрованих господарств, підприємств і організацій. Формування здійснюється на основі принципів кооперації через об'єднання ресурсів та інтересів виробників молока, переробних підприємств у співпраці з торговельними організаціями (рис. 2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема-модель асоціації виробників і переробників молока.

Погодження умов співпраці здійснюється на засадах консенсусу, за якого не акцентується увага на економічному потенціалі окремих суб'єктів об'єднання. У рамках асоціації в єдиному пакеті погоджуються умови закупівлі молока у сільгоспвиробників, надання останнім виробничо-технічних послуг та інших форм їх ресурсного забезпечення.

Будучи засновниками асоціації, сільгоспвиробники одержують право на переробку своєї продукції на умовах, прийнятих за рішенням усіх членів асоціації, розпоряджатись одержаним доходом, уникаючи додаткового оподаткування. При цьому кожен член асоціації залишається юридично самостійним, здійснюючи свою господарську діяльність за своїм планом. Також виробникам забезпечується своєчасний збут, транспортування і термінова переробка молока. За рахунок коштів об'єднаних господарств в асоціації створюються умови для підвищення технічної оснащеності виробництва, впровадження ресурсоощадних, безвідходних технологій переробки молока. Усе це сприятиме розширенню асортименту продукції, поліпшенню її якості та зміцненню економіки асоціації.

Беручи до уваги переважання корів у структурі поголів'я великої рогатої худоби, що утримується сільським населенням Хмельницької області, на які наприкінці 2009 року припадало 66,5%, а також високу частку господарств населення у виробництві молока, яка у 2009 році становила 80%, виникає потреба в узгодженні в рамках асоціації дій сільськогосподарських підприємств і господарств населення, що дозволить повніше та ефективніше використовувати наявні у них ресурси.

Взаємодія сільськогосподарських підприємств з особистими господар-ствами населення може бути багатоплановою, однак особлива увага повинна бути приділена відтворенню молочного стада. Тому особливе місце в системі інтеграційних зв'язків селянських господарств із сільськогосподарськими підприємствами повинні займати зусилля, спрямовані на формування основного стада, раціональніше використання ремонтного молодняку. Перспективною є модель взаємозв'язків між ними, за якої отриманий в господарствах населення молодняк, у тому числі й телички, реалізують не на забій як молочну чи маловагову телятину, а переводять на дорощування й відгодівлю у сільськогосподарське підприємство (рис. 3). При цьому одночасно вирішують декілька основних проблем.

Підприємство має змогу розширювати стадо корів для збільшення виробництва молока. Тим самим забезпечується ефект масштабу, що дозволяє знизити витрати на одиницю продукції в результаті зростання її обсягів. Водночас за рахунок закупівлі телят у населення можна сформувати в підприємствах більші групи тварин для дорощування і відгодівлі. Оскільки господарства населення регіону нині утримують у 4,8 раза більше корів, ніж підприємства за вищого виходу телят від основного стада, то завдяки закупівлі молодняку створюються умови для ефективнішого використання м'ясного потенціалу скотарства, збереження в підприємствах відповідного персоналу та матеріально-технічної бази галузі, застосування прогресивних технологій на базі вищої концентрації відгодівельного поголів'я. Населення, одержуючи відповідну оплату за реалізований молодняк, зменшує потребу в кормах, а система годівлі в особистих селянських господарствах набуває орієнтованого молочного напряму, що не може не впливати на продуктивність худоби й забезпечить позитивний економічний ефект.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема інтеграційних зв'язків між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення з формування молочного стада/

Принциповою в запропонованій схемі є можливість переходу з господарств населення в сільськогосподарські підприємства різних статево-вікових груп тварин - телят, ремонтного молодняку, відгодівельного поголів'я вищих вагових кондицій. Основною проблемою є встановлення взаємовигідних умов реалізації тварин. Для цього необхідно розвивати апробовану раніше систему бюджетного дотування відповідних операцій. З більшим успіхом претендувати на спеціальні бюджетні дотації зможуть сільськогосподарські підприємства, які налагодили з господарствами населення довготривалу співпрацю.

Важливим критерієм розробки організаційно-структурної моделі інтеграційного об'єднання є одержання частки прибутку залежно від рівня внеску кожного члена в загальний економічний ефект. Цей критерій вказує на привабливість такої моделі, оскільки прийнятий механізм створення і функціонування захищає усіх учасників інтеграційного об'єднання й забезпечує тісний зв'язок і рівновагу їх інтересів.

Побудова економічних відносин між учасниками інтеграційного формування передбачає розподіл між ними економічної вигоди на основі визначення часток підприємств у загальній собівартості кінцевої готової продукції. При цьому зазначені частки можуть визначатися такими способами:

- прямого рахунку - обґрунтовуються ціни на сировинне молоко й продукти його переробки, а потім визначається частка вартості сировини у вартості товарної продукції переробного підприємства;

- зворотного рахунку - ціни на сировинне молоко розраховують відніманням від виручки за реалізовану кінцеву продукцію прибутку і витрат на різних стадіях її переробки.

Створення та функціонування запропонованої моделі асоціації може бути обґрунтованим, коли ефект від економічної інтеграції буде вищим для кожного підприємства-учасника, ніж для відокремленого підприємства.

ВИСНОВКИ

1. Економічні взаємовідносини є формою розвитку економічного способу виробництва, яка виражає сукупність відносин між людьми в процесі виробництва матеріальних і нематеріальних благ та їх привласнення у всіх сферах суспільного відтворення. Формою розвитку економічних відносин у системі аграрного виробництва є агропромислова інтеграція за участю сільськогосподарських виробників і підприємств галузей і сфер економіки, що безпосередньо співпрацюють з ними, виконуючи функції обслуговування, продовження циклу виробництва агропродовольчої продукції, доведення її до споживача. Агропромислова інтеграція є закономірним результатом розвитку продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці. За умови гармонійного врахування інтересів суб'єктів інтегрування вона дозволяє суттєво підвищити кінцеві результати функціонування окремих продуктових підкомплексів АПК.

2. Досвід країн із розвинутою ринковою економікою показує необхідність регулювання економічних відносин молокопродуктового підкомплексу державою. Основними завданнями державного регулювання є стимулювання росту виробництва молочної сировини, розвиток ринкової інфраструктури, захист інтересів вітчизняних виробників засобами, дозволеними принципами і правилами Світової організації торгівлі, регулювання споживання молока та молочних продуктів на рівні науково обґрунтованої норми, захист здоров'я та інтересів споживачів, особливо соціально незахищеної частини населення.

3. Молокопродуктовий підкомплекс досліджуваного регіону перебуває в кризовому стані. Продовжується тенденція до зменшення обсягів виробництва сировинного молока, що негативно позначається на результатах діяльності молокопереробних підприємств. У досліджуваному регіоні близько 80% молока виробляється в господарствах населення, які неспроможні забезпечити належну якість сировини, гарантувати безперебійні ритмічні її поставки переробникам. Певні позитивні зрушення в розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах, що спостерігаються останніми роками, не набули системного характеру та масштабів, які свідчили б про реальне оздоровлення ситуації.

4. Розвиток взаємовідносин підприємств із виробництва і переробки молока, окрім суто економічних цілей, повинен враховувати й необхідність вирішення важливої соціальної проблеми - підвищення рівня споживання молочних продуктів населенням, який сьогодні на третину нижчий за рекомендовану норму. Перспективи вирішення цієї проблеми залежать від збільшення обсягів виробництва продукції та недопущення різкого її здорожчання в умовах низької купівельної спроможності більшості споживачів. Намагання виробників задовольнити власні інтереси за рахунок підвищення цін на свою продукцію негативно позначиться на купівельній активності споживачів, створює загрозу завоювання українського ринку відносно дешевшими молокопродуктами зарубіжного виробництва.

5. Удосконалення роботи молокопереробних підприємств необхідно проводити в напрямі нарощування виробництва конкурентоспроможної молочної продукції, поліпшення її асортименту та гарантування якості з метою задоволення попиту в молочних продуктах на внутрішньому і зовнішньому ринках; переходу до комплексних, ресурсоощадних безвідходних технологій з ефективною переробкою вторинних ресурсів; встановлення взаємовигідних довгострокових відносин із товаровиробниками молочної сировини.

6. Прогноз основних параметрів розвитку молочного скотарства на період до 2014 року передбачає поліпшення забезпечення населення Хмельницької області молочними продуктами. Розрахунки свідчать, що за раціонального використання наявного виробничого потенціалу молочного скотарства регіону виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах у 2014 р. становитиме 1400 тис. ц.

7. На сучасному етапі господарювання вдосконалення економічних відносин полягає у формуванні такого ринкового механізму, за якого сільське господарство, переробні, агросервісні підприємства й торговельні організації на рівні груп господарств та адміністративних районів однаковою мірою були б заінтересовані в об'єднанні зусиль для організації скоординованого агропромислового виробництва, зорієнтованого на ринкові умови і високий загальний кінцевий результат. Цього можна досягти через створення інтеграційного об'єднання - асоціації, що забезпечить поглиблення і координацію економічних зв'язків на всіх етапах технологічного процесу виробництва й переробки сільськогосподарської продукції.

8. Важливим елементом узгодження інтересів учасників інтеграційного об'єднання (асоціації виробників і переробників молока) є комплексне, пакетне формування засад їх співпраці, в рамках якого визначаються умови закупівлі сировинного молока, надання виробничо-технічних послуг окремим категоріям виробників, забезпечення сільгоспвиробників концентрованими кормами і ремонтним молодняком, надання фінансової підтримки тощо. Такий підхід спрямований на досягнення рівноваги інтересів усіх учасників об'єднання.

9. Ефективне функціонування економічних відносин базується на двох взаємопов'язаних блоках: ринковому механізмі самоорганізації та системі державного регулювання. Удосконалювати механізм державної підтримки та регулювання економічних відносин потрібно у таких напрямках: створення конкурентного середовища на ринку; забезпечення еквівалентності обміну між сферами АПК; здійснення фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників; удосконалення системи ціноутворення на молоко та молочні продукти; стабілізація та зростання платоспроможного попиту споживачів; створення на державному рівні системи цінового моніторингу та інформації щодо аналізу та прогнозування кон'юнктури ринку молока та молочної продукції. Існує об'єктивна необхідність у державній підтримці взаємозв'язків між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення, спрямованими на збереження та збільшення ключового елемента ресурсного потенціалу молочного скотарства - поголів'я корів. Вважаємо, що держава повинна делегувати частину своїх функцій місцевим органам влади, зокрема щодо підвищення їх ролі у формуванні територіально-господарських одиниць товарного виробництва сільськогосподарської продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Славіна Н. А. Взаємовідносини підприємств аграрної і переробної сфер АПК / Н. А. Славіна, М. О. Поляруш //Збірник наукових праць Луганського аграрного університету. - 2006. - №62 (85). - С. 195-199 (автору належить дослідження розвитку економічних взаємовідносин між підприємствами).

2. Славіна Н. А. Агропромислова інтеграція - один із факторів системного розвитку АПК регіону / Н. А. Славіна, М. О. Поляруш, І. М. Поляруш // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Вип. 15, Т.2. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 187-189 (автору належить дослідження впливу агропромислової інтеграції на економічну ефективність підприємств).

3. Славіна Н. А. Інтеграція як фактор підвищення ефективності виробництва агрофірм / Н. А. Славіна // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства : економічні науки. - Вип. 66. - Харків : ХНТУСГ, 2007. - С. 195-198.

4. Славіна Н. А. Внутрігосподарська агропромислова інтеграція як один із факторів росту ефективності роботи сільськогосподарських підприємств / Н. А. Славіна // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Вип. 14, Т.2. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2006. - С. 113-115.

5. Славіна Н. А. Економічні взаємовідносини як основа агропромислової інтеграції та їх переваги / Н. А. Славіна // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Вип. 15. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2007. - С. 78-82.

6. Славіна Н. А. Економічні взаємовідносини в молокопереробному підкомплексі / Н. А. Славіна // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Вип. 16, Т.2. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2008. - С. 363-365.

7. Славіна Н. А. Проблеми та шляхи покращення функціонування аграрної сфери Хмельницької області / Н. А. Славіна // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Вип. 16, Т.3. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2008. - С. 238-240.

8. Славіна Н. А. Економічні взаємовідносини молокопереробних підприємств з постачальниками сировини на Хмельниччині / Н. А. Славіна // Вісник наукових досліджень ВФЕУ. - Вінниця, 2009. - №11. - С. 38-44.

9. Славіна Н. А. Концептуальні засади розвитку та державного регулювання підприємств по виробництву молока / Н. А. Славіна // Аграрний вісник Причорномор'я : економічні науки. - 2010. - Вип.53. - С.289-293.

Анотація

Славіна Н.А. Економічні взаємовідносини підприємств з виробництва і переробки молока. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню та узагальненню теоретичних і методичних засад і практичних рекомендацій з удосконалення економічних взаємовідносин у рамках молокопродуктового підкомплексу регіону.

Досліджено тенденції розвитку економічних взаємовідносин, розглянуто теоретичні і методичні аспекти економічних взаємовідносин, проаналізована методика оцінки ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу. Здійснено аналіз стану виробництва молока у Хмельницькій області, проведена оцінка економічної ефективності виробництва продукції на підприємствах молокопродуктового підкомплексу регіону та досліджена ефективність їх функціонування.

Обґрунтовано основні параметри розвитку молочної галузі в регіоні на період до 2014 р. Запропоновано заходи державної підтримки підприємств з виробництва і переробки молока та напрями удосконалення економічних взаємовідносин в інтегрованих формуваннях.

Ключові слова: економічні взаємовідносини, агропромислова інтеграція, молокопродуктовий підкомплекс, державне регулювання, конкурентоспроможність.

Славина Н.А. Экономические взаимоотношения предприятий с производства и переработки молока. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2010.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретических и методических основ и практических рекомендаций по совершенствованию экономических взаимоотношений молочнопродуктового подкомплекса региона.

Рассмотрены теоретические и методические аспекты экономической эффективности производства и переработки молока, исследованы тенденции развития экономических взаимоотношений, проанализирована методика оценки эффективности функционирования предприятий молочнопродуктового подкомплекса. Осуществлен анализ состояния производства молока в Хмельницкой области, проведена оценка экономической эффективности производства продукции на предприятиях молочнопродуктового подкомплекса региона и исследована эффективность их функционирования.

Обоснованы основные прогнозные показатели развития молочной отрасли в регионе на период до 2015 г. Предложены меры государственной поддержки предприятий по производству и переработке молока и предложены направления совершенствования экономических взаимоотношений в интегрированных формированиях.

В процессе исследования выявлено, что в последнее время наблюдается некоторое улучшение отдельных показателей производства молока в сельскохозяйственных предприятиях на фоне сокращающегося его производства в хозяйствах населения. Приоритетным каналом реализации сырьевого молока является продажа его перерабатывающим предприятиям. В этой связи для увеличения объемов закупок молока перерабатывающими предприятиями можно рекомендовать активнее взаимодействовать с личными хозяйствами населения.

На современном этапе хозяйствования совершенствование экономических отношений предполагает формирование такого рыночного механизма хозяйствования, при котором сельское хозяйство, перерабатывающие, агросервисные предприятия и торговые организации на уровне групп хозяйств и административных районов в равной степени были бы заинтересованы в объединении усилий для организации скоординированного агропромышленного производства, ориентированного на рыночные условия и высокий общий конечный результат. Этого можно достичь путем создания интеграционного объединения - ассоциации, которая обеспечит углубление и координацию экономических связей на всех этапах технологического процесса производства и переработки сельскохозяйственной продукции.

Важным элементом согласования интересов участником интеграционного объединения (ассоциации производителей и переработчиков молока) является комплексное, пакетное формирование принципов их сотрудничества, в рамках которого определяются условия закупок сырьевого молока, предоставления производственно-технических услуг отдельным категориям производителей, обеспечения сельхозпроизводителей концентрированными кормами и ремонтным молодняком, предоставления финансовой поддержки и прочее. Такой подход направлен на достижение равновесия интересов всех участников объединения.

...