Інвестиційне забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Інвестиційне забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Спринчук Наталія Анатоліївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник - кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

КІСІЛЬ Микола Іванович,

Національний науковий центр

«Інститут аграрної економіки»,

завідувач відділу інвестицій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

ГУТОРОВ Олександр Іванович,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

доцент кафедри економіки сільського господарства

професор кафедри економіки підприємства

кандидат економічних наук

ХОДАКІВСЬКА Ольга Василівна,

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»,

старший науковий співробітник відділу земельних відносин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Родючість земель є важливим природним і економічним фактором сільськогосподарського виробництва, що впливає на продуктивність, собівартість продукції та ефективність господарювання. У процесі виробництва рівень родючості змінюється, а тому його слід регулярно визначати, відслідковувати у динаміці, оцінювати та охороняти.

Завдання з охорони родючості ґрунтів в Україні покладено на відповідну державну систему, основними складовими якої є Державний науково-технологічний центр "Центрдержродючість" та регіональні центри "Облдержродючість". Важливість функціонування цієї державної системи посилюється в умовах поширення орендних земельних відносин і формування повноцінного ринку землі. Подальший розвиток державної системи охорони родючості ґрунтів, особливо за умов фінансової кризи, потребує відповідного інвестиційного забезпечення за рахунок всіх можливих джерел фінансування. У зв'язку із зазначеним посилюється актуальність наукових досліджень з цієї проблеми.

Класичні погляди на проблему інвестиційного забезпечення сформулювали: Дж.М. Кейнс, Ф. Кене, К.Р. Макконнелл, А..Сміт, У. Петті, А. Тюрго, М.І. Туган-Барановський, зокрема стосовно природних факторів - С.А. Подолинський, М.Д. Руденко та ін. Вагомий теоретичний внесок з питань інвестиційного забезпечення розвитку економіки загалом зробили І.О. Бланк, А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, В.М. Геєць, Г.П. Герасименко, А.Ф. Гойко, а в аграрному секторі - В.Г. Андрійчук, О.І. Гуторов, М.Я. Дем'яненко, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, М.М. Кропивко, Є.О. Ланченко, В.Я. Месель-Веселяк, О.В. Ролінський, П.Т. Саблук, О.М. Шестопаль та інші. Різноманітним аспектам проблеми родючості ґрунтів присвячені роботи В.О. Гоменюка, М.О. Горіна, В.О. Грекова, Т.О. Грінченко, Л.В. Дацько, О.А. Корчинської, М.В Лісового, Г.А. Мазура, А.І. Мельника, О.В. Морозова, Н.М. Мусієнка, О.Г. Тараріки, М.М. Федорова, О.В. Ходаківської, А.Ф. Черниша, М.К. Шикули та інших авторів. У здійснених ними дослідженнях сформовано засади інвестиційного забезпечення розвитку економіки, розроблено методи та показники оцінки родючості ґрунтів, а також обґрунтовано заходи щодо збереження і підвищення рівня родючості ґрунтів.

Проте теоретичні та методичні аспекти інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів практично не досліджувалися, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт відділу інвестицій Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у 2006-2010 роках за держбюджетною темою “Розробити теоретико- методологічні засади інвестиційної політики та механізми її реалізації в аграрному секторі економіки” (номер державної реєстрації 0107U009052). В межах цієї теми автором виконані дослідження, пов'язані з проблемами інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо поліпшення інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів. Для реалізації поставленої мети були визначені такі завдання:

- узагальнити та систематизувати підходи до визначення економічної сутності інвестицій та поглибити теоретичні засади інвестиційного розвитку системи охорони родючості грунтів;

- визначити складові та особливості механізму інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів;

- обґрунтувати методи оцінки ефективності інвестицій у збереження та підвищення родючості ґрунтів;

- здійснити комплексну оцінку сучасних умов та особливостей інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів;

- обґрунтувати потребу в інвестиційних ресурсах системи охорони родючості ґрунтів;

- визначити джерела формування інвестиційних ресурсів у розвиток системи охорони родючості ґрунтів;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення інвестиційного забезпечення державної системи охорони родючості ґрунтів.

Об'єкт дослідження - механізм інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів в Україні. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах Вінницького обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів інвестиційного забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, використання яких дало можливість комплексно і глибоко дослідити механізм інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів, сучасні умови та особливості інвестування і перспективні напрями формування інвестиційних ресурсів на розвиток досліджуваної системи. У процесі узагальнення теоретичних та методологічних засад формування інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів використано прийоми абстрактно-логічного методу, зокрема такі як аналіз і синтез, індукція та дедукція. Аналітичні дослідження здійснено на основі економіко-статистичних методів порівняння, узагальнення, використання середніх і відносних величин, методів аналізу структури та динаміки, табличних і графічних прийомів представлення даних. Показники ефективності інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів, а також вплив факторів досліджено з використанням методів статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу. При обґрунтуванні потреби в інвестиційних ресурсах застосовано розрахунково-конструктивний метод, методи аналогій з використанням прогресивного досвіду. Пропозиції щодо формування інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів обґрунтовано з використанням монографічного методу дослідження, розробку картографічного матеріалу здійснено за допомогою програми Adobe Photoshop CS2, аналіз масиву інформації - програми Microsoft Excel XP. Сукупність вказаних методів і прийомів становить методику дисертаційного дослідження.

Інформаційною базою для проведення досліджень є нормативно-правові акти України, статистичні та аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держкомстату України, Держкомзему України, звітність «Центрдержродючість» та регіональних центрів “Облдержродючість”, дані монографічних досліджень, наукові публікації, інформація з періодичних видань та комп'ютерної мережі “Internet” та результати власних розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглиблені теоретичних і методичних засад та обґрунтуванні пропозицій щодо покращення інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів. До найважливіших результатів дослідження, що характеризують наукову новизну, належать такі:

вперше:

- запропоновано визначення поняття «державна система охорони родючості ґрунтів» як організаційно впорядкована сукупність структурних підрозділів загальнодержавних і регіональних органів влади та управління, а також установ та організацій, взаємопов'язаних спільними завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони та відтворення родючості ґрунтів;

- обґрунтовано класифікацію інвестицій для системи охорони родючості ґрунтів за 16-ма ознаками, найважливіші з яких характеризують такі їх особливості: переважання реальних інвестицій у матеріальні та нематеріальні об'єкти державної власності; фінансування інвестицій за рахунок коштів загального та спеціального фондів бюджету; наявність державного та регіонального рівнів інвестування; висока частка в технологічній структурі інвестицій в основний капітал витрат на будівельно-монтажні роботи і придбання транспорту та лабораторного обладнання, в оборотний капітал - на приріст матеріальних запасів і витрат, а в людський капітал - витрат на навчання персоналу, перепідготовку кадрів.

удосконалено:

- систему показників для поглибленого аналізу ефективності інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів через виділення з неї трьох груп показників: загальний - коефіцієнт ефективності чистих інвестицій; основні - коефіцієнти ефективності валових інвестицій в основні засоби, на приріст оборотного капіталу та в людський капітал; додаткові - зміни рівнів капіталовіддачі, продуктивності праці та собівартості одного агрохімічного обстеження;

- методичні підходи до розробки технологічної карти та визначення витрат на проведення агрохімічного обстеження і виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки на основі врахування потреби в матеріальних витратах, нормативних затратах праці, загальних та інших витратах установи;

- типовий договір оренди земельної ділянки доповненням його додатковими істотними умовами щодо обов'язковості проведення агрохімічного обстеження земельної ділянки у разі зміни її землекористувача або закінчення терміну оренди та включення паспорта агрохімічного обстеження до договору як невід'ємної частини;

- методичні підходи до еколого-економічної оцінки зниження родючості ґрунту, в основу якої покладено врахування вартості ресурсів та робіт, необхідних для компенсації втрачених поживних речовин та гумусу.

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування перспективної потреби в інвестиціях у розвиток системи охорони родючості ґрунтів з урахуванням: удосконалень організаційної структури управління установ, зміни обсягів робіт і технологій; концентрації на місцевому рівні частини коштів, що надходять від земельного податку з метою використання їх на заходи з охорони та збереження родючості ґрунтів; здійснення заходів щодо виведення малопродуктивних земель з інтенсивного обробітку на основі показників агрохімічних паспортів;

- організаційне забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів шляхом: створення в установах системи охорони родючості ґрунтів відділів маркетингу, секторів з консультування клієнтів і введення посади інспектора з дотримання проведення агрохімічної паспортизації; підвищення штрафних санкцій за погіршення якості ґрунтів та відшкодування збитків від втрати родючості ґрунтів у процесі оренди;

- інвестиційна термінологія шляхом доповнення її визначенням поняття «інвестиції в державну систему охорони родючості ґрунтів» - пов'язане з факторами часу та ризику вкладення капіталу в матеріально-технічну базу та людський капітал державних установ, що забезпечують проведення заходів з охорони родючості ґрунтів та сутності «інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів» як сукупності законодавчих, нормативних, інформаційних, інноваційних, інституційних, кадрових, науково-проектних, технічних, агрохімічних, фінансових та інших засад, механізмів і заходів, що забезпечують просте та розширене відтворення матеріально-технічної бази і людського капіталу державних установ цієї сфери.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні та практичні положення, висновки і пропозиції, що містяться в роботі, спрямовані на вдосконалення процесу формування підвищення ефективності інвестицій, що спрямовуються на розвиток системи охорони родючості ґрунтів. Їх використання на практиці дозволить підвищити рівень інвестиційного забезпечення та ефективність діяльності установ системи. Основні результати дослідження були використані та прийняті до впровадження Міністерством аграрної політики України (довідка № 37-37-2-15/7865 від 26.05.2010 р.), Державним технологічним центром охорони родючості ґрунтів “Центрдержродючість” (довідка № 158-02/273 від 26.05.2010 р.), Вінницьким обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” (довідка № 86 від 20.05.2010 р.) та НУБіП України (довідка № 88 від 20.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювались : на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, ЧДТУ, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів: «Розвиток аграрного виробництва в умовах фінансово-економічної кризи» (м. Київ, ННЦ «ІАЕ», 2009 р.); XV Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (м. Київ, ПВНЗ "Європейський університет", 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні актуальні проблеми світової та вітчизняної економіки» (м. Запоріжжя, ЗМГО "Істина", 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах глобалізації економіки» (м. Луганськ, ЛНАУ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 15 наукових працях загальним обсягом 5,1 друк. арк., в тому числі 10 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,9 друк. арк., 5 - у тезах доповідей конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 261 сторінка комп'ютерного тексту, що містить 45 таблиць на 31 сторінці, 24 рисунка на 10 сторінках і 16 додатків на 44 сторінках. Список використаних джерел містить 295 найменувань на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів" узагальнено.теоретичні засади інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів та методи оцінки ефективності інвестицій на такі цілі.

Встановлено, що дослідження економічної сутності інвестицій і механізму їх забезпечення вирізняються багатоаспектністю, історизмом, галузевими особливостями та різноманітністю методичних підходів, що пов'язані із специфікою кожного виду економічної діяльності. Особливо це стосується сфери охорони родючості ґрунтів.

Проблема родючості ґрунтів має національне значення, її вирішення потребує застосування системного підходу. У зв'язку з цим, систему охорони родючості ґрунтів запропоновано розглядати як організаційно впорядковану сукупність структурних підрозділів загальнодержавних і регіональних органів державної влади й управління та установ і організацій загальної та спеціальної компетенції, взаємопов'язаних спільними завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони і відтворення родючості ґрунтів. Основні завдання цієї системи : здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони родючості ґрунтів і раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення; участь у реалізації загальнодержавних регіональних програм із збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів; здійснення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення з метою збору, аналізу і опрацювання інформації щодо їх якісного стану та забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, пестицидами й агрохімікатами, іншими токсичними речовинами техногенного та природного походження; визначення якості продукції та поверхневих вод; розробка науково обґрунтованих рекомендацій і заходів щодо забезпечення землевласниками та землекористувачами процесу відтворення родючості ґрунтів; розробка та авторський нагляд за впровадженням землекористувачами науково обґрунтованих рекомендацій стосовно забезпечення родючості ґрунтів і застосування агрохімікатів у сільському господарстві.

Інвестиційне забезпечення розвитку державної системи охорони родючості ґрунтів слід здійснювати шляхом формування законодавчих, фінансових, науково-проектних, інформаційних, інституційних, кадрових, ресурсних, агрохімічних та інших засад.

Поняття «інвестиції у систему охорони родючості ґрунтів» доцільно розглядати як пов'язані з факторами часу та ризику державні вкладення на відтворення основних засобів, приріст оборотних активів і людський потенціал установ системи охорони родючості ґрунтів з метою забезпечення її розвитку відповідно до визначених завдань.

З огляду на потреби управління та особливості формування інвестицій у систему охорони родючості ґрунтів запропоновано класифікувати їх за: об'єктами вкладення капіталу (переважно реальні інвестиції в матеріальні та нематеріальні об'єкти); характером участі в процесі фінансування (переважно бюджетні кошти по державних програмах); відношенням до бюджетного джерела (загальний і спеціальний фонди); видами ресурсів (основний, оборотний і людський капітал); напрямом розвитку діяльності (інформаційна, дорадча, агрохімічна та наукова); рівнем інвестування (національний і регіональний); видами програм (агрохімічна паспортизація, дослідження і експериментальні розробки); технологічною структурою капітальних вкладень в основний (будівельно-монтажні роботи, придбання транспорту та лабораторного обладнання), оборотний (приріст матеріальних запасів і витрат) капітал і кадровий потенціал (навчання персоналу, перепідготовка кадрів і приріст фонду зарплати).

Інвестиції в систему охорони родючості ґрунтів викликають як внутрішні, так і зовнішні ефекти, що потребують їх оцінок. Специфіка діяльності установ системи охорони родючості ґрунтів значною мірою визначає методичні особливості оцінки ефективності інвестицій на їх розвиток. Оскільки діяльність установ досліджуваної системи здійснюється на безприбутковій основі, внутрішній ефект слід визначати за зростанням доходу установи від надання нею послуг власникам і користувачам землі. Зовнішні ефекти характеризуються збереженням природних властивостей ґрунтів, зниженням рівня їх екологічного забруднення, підвищенням рівня захисту прав власності на земельні ділянки, зростанням рівня продуктивності угідь, збільшенням надходжень до бюджету тощо.

Ефективність інвестицій в досліджувані установи запропоновано визначати системою показників, що складається із загального, основних і додаткових. Загальний показник характеризує відношення в звітному періоді порівняно з базовим приросту грошового доходу установи до обсягу її чистих інвестицій за звітний період. Із основних показників слід розраховувати коефіцієнт ефективності валових інвестицій як відношення приросту грошового доходу у звітному періоді порівняно з базовим до валових інвестицій за звітний період, а також до приросту основного, оборотного і людського капіталів. Ефективність інвестицій установ системи додатково характеризують показники зміни рівнів капіталовіддачі, продуктивності праці та витрат на агрохімічну паспортизацію земельної ділянки. інвестиція ґрунт економічний

У другому розділі - "Оцінка сучасного стану інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів" проаналізовано..сучасні умови розвитку системи охорони родючості ґрунтів, динаміку, структуру, напрями та показники ефективності інвестицій.

Встановлено, що в Україні погіршується якісний стан ґрунтів. За даними «Центрдержродючість», за останні 30 років деградовано майже 90% орних земель, 40% еродовано, а 26% закислено. Особливо прискорилися процеси зменшення гумусу, вміст якого в орному шарі ґрунтів нині наблизився до критичного рівня (2,5%), нижче якого вже майже не діють відновлювальні ґрунтоутворюючі процеси (рис.1).

Діяльність установ системи охорони родючості грунтів стримує негативні процеси. Лише 2009 р. обстежено понад 5 млн га сільськогоспо-дарських угідь, виготовлено 96 тис. агрохімічних паспортів і здійснено понад 25 тис. обстежень на якість продукції. Проте потреба у зазначених послугах значно вища.

Рис. 1. Динаміка вмісту в ґрунті гумусу за 1986 - 2005 рр.

Нині агрохімічного обстеження потребують 43 млн га сільськогосподарських угідь. За сучасних обсягів послуг повне агрохімічне обстеження можна буде здійснити лише за 8 - 9 років, що не дозволяє вчасно відстежувати зміни якості ґрунтів. Тому для дотримання термінів проведення обов'язкової паспортизації, встановлених чинним законодавством (один раз у 5 років - рілля, 5 - 10 років - сіножатей та 20 років - суцільне обстеження), у перспективі слід поліпшити матеріально-технічне, кадрове та фінансове забезпечення установ системи охорони родючості ґрунтів.

Сучасна матеріально-технічна база установ досліджуваної системи недостатня. Середньорічна вартість основних засобів однієї установи становить лише 622.тис. грн, хоча протягом 2007 - 2008 рр. порівняно з попереднім періодом вона зросла на 12%. За умов фінансової кризи 2009 - 2010 рр. темпи цього зростання уповільнилися, рівень зносу основних засобів досяг майже 70%, витрати на агрохімічну паспортизацію зменшилися на 31%, а площа обстежених земель - на 27%. Витрати установ системи не мають інвестиційного спрямування, основну частку займають оплата праці з нарахуваннями (62%) і придбання матеріалів (14%). Вартість поточних витрат з розрахунку на один паспорт 2009 р. становила 349 грн.

Основним джерелом фінансування досліджуваних установ є бюджетні кошти, що виділяються через дві державні програми: 1320 - «Дослідження і експериментальні розробки в системі аграрного комплексу» і 1180 - «Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення». Інвестиції на розвиток системи охорони родючості ґрунтів незначні, в середньому на установу складають 240 тис. грн на рік, їх обсяги нестабільні в динаміці та недостатні для забезпечення розширеного відтворення основного капіталу. У середньорічній структурі валових інвестицій вкладення в основний капітал займають 60%, оборотний - 16%, а людський капітал - 24%. Структурні зрушення в інвестиціях характеризуються зростанням частки вкладень у основний капітал і скороченням питомої ваги приросту оборотного та людського капіталу.

Незважаючи на недостатні обсяги, інвестиції у розвиток системи охорони родючості ґрунтів зумовили суттєвий економічний ефект. У період з 2007 по 2009 роки підвищилася капіталовіддача та продуктивність праці. Проте внаслідок інфляції та цінового диспаритету зросла собівартість робіт з агрохімічної паспортизації (табл.1).

Таблиця 1

Показники ефективності інвестицій у державну систему охорони родючості ґрунтів

Показник	Одиниця виміру	Період дослідження	Зміна показника
		2004-2006рр. (базовий період)	2007-2009рр. (звітний період)
Отримано в 2007 - 2009 порівняно з 2004 - 2006 рр. приросту середньорічного доходу (виручки від реалізації продукції (послуг)) з розрахунку на 1 грн:
чистих інвестицій	грн/грн	Ч	4,52	Ч
валових інвестицій	грн/грн	Ч	2,53	Ч
інвестицій в основний капітал	грн/грн	Ч	3,2	Ч
приросту оборотного капіталу	грн/грн	Ч	12,08	Ч
вкладень у людський капітал	грн/грн	Ч	7,99	Ч
Отримано доходу (виручки від реалізації продукції (надання послуг)) на 1 грн:
основного капіталу	грн/грн	2,97	3,35	0,38
середньорічного працівника	тис.грн /особу	24,77	33,76	8,99
Вартість витрат на проведення одного агрохімічного обстеження	грн/га	7 090	7 386	296

Джерело: розрахунки автора за даними «Центрдержродючість»

За результатами кореляційного аналізу встановлено, що на показники ефективності інвестицій у розвиток державної системи охорони родючості ґрунтів найбільше впливають: підвищення капіталоозброєності працівників, забезпечення установ оборотним капіталом, здорожчання вартості ресурсів, концентрація інвестицій і скорочення обсягів бюджетного фінансування. За рівних інших умов, зміна капіталоозброєності працівників установ системи охорони родючості ґрунтів визначає 27% варіації показника обсягів агрохімічних обстежень.

У третьому розділі - "Шляхи покращення інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів" обґрунтовано перспективи розвитку системи охорони родючості ґрунтів, пропозиції щодо удосконалення законодавства та формування інвестицій за рахунок коштів бюджету та недержавних джерел.

При вирішенні проблеми інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів необхідно враховувати такі особливості стратегії її розвитку : обов'язкове виконання установами системи у перспективі всього комплексу робіт з надання послуг із збереження та підвищення родючості ґрунтів; забезпечення постійного моніторингу родючості ґрунтів, насамперед, за допомогою експрес-методів; виведення з обробітку та з плану обстежень малопродуктивних і деградованих земель; збільшення обсягів фінансування діяльності установ системи за рахунок загального, спеціального та стабілізаційного фондів державного бюджету; удосконалення і посилення інституціональної складової системи, зокрема шляхом створення Державної служби охорони родючості ґрунтів; зростання обсягу агрохімічних обстежень земельних ділянок з метою удосконалення орендних відносин; забезпечення потреб установ системи необхідною матеріально-технічною базою та джерелами фінансування її розвитку.

Функціонування установ досліджуваної системи потребує відповідного інвестиційного забезпечення, яке б створило умови для її сталого розвитку, здійснення установами комплексу заходів щодо збереження та відновлення родючості ґрунтів. Особливо важливо забезпечити капітальні вкладення в оновлення та подальший розвиток матеріально-технічної бази і людського капіталу установ.

Інвестиції слід пріоритетно спрямовувати на переоснащення і оновлення лабораторного обладнання та забезпечення кожної установи мобільними лабораторіями екологічного контролю на базі мікроавтобуса чи іншого виду транспорту. Важливим напрямом капітальних вкладень у нематеріальні активи є створення інформаційних баз даних на рівні держави та регіонів, а також запровадження в установах досліджуваної системи новітніх геоінформаційних систем.

Витрати установ системи охорони родючості ґрунтів необхідно формувати з урахуванням їх потреб, які поки що не визначаються. Особливо це стосується інвестицій у основний, оборотний і людський капітал. З метою визначення нормативної потреби установ у поточних і капітальних витратах розроблено технологічну карту робіт з агрохімічного обстеження та виготовлення паспорта земельної ділянки, яка включає переліки робіт, їх обсяги, норми виробітку, витрати часу, а також вартість всіх грошових і матеріальних витрат по кожній технологічній операції в розрізі лабораторій агрохімічної паспортизації земель, моніторингу та охорони родючості ґрунтів, аналітичного забезпечення ґрунтово-агрохімічних досліджень, картографії, землевпорядкування та оцінки земель, експериментальних досліджень, проектно-технологічної документації та інформаційного забезпечення, екологічної безпеки земель та якості продукції. На основі перспективних обсягів робіт і послуг, технологічних витрат, потреб у ресурсах та інших даних обґрунтовано нормативну вартість поточних витрат на проведення агрохімічної паспортизації земель, яка для прогнозованих умов 2015 р. з розрахунку на один паспорт становитиме 540 грн, а капітальних вкладень на 1 га земель, що підлягають обстеженню - 6,3 грн.

Потреби державної системи охорони родючості ґрунтів у інвестиціях слід забезпечувати поетапно, виходячи із завдань Національної програми охорони родючості ґрунтів. На першому етапі інвестиції доцільно спрямувати на заміну повністю зношених технічних засобів, придбання мобільних лабораторій, другому - у технічне переоснащення установ, а на третьому - забезпечення всіх інвестиційних потреб установ системи охорони родючості ґрунтів (табл. 2).

Таблиця 2

Потреба, напрями і джерела фінансування витрат на розвиток системи охорони родючості ґрунтів України

Напрям витрат	Середньорічний обсяг потреби у витратах по етапах розвитку системи
	2011-2012 роки	2013-2015 роки	2016-2020 роки
Поточні витрати, млн грн :
на агрохімічну паспортизацію	54,9	82,4	137,2
моніторинг родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення	33,0	49,5	82,5
науковий супровід та науково-дослідну роботу	7,7	11,6	19,2
Разом поточних витрат	95,6	143,5	238,9
у т.ч., на 1 га сільськогосподарських угідь, грн	2,3	3,4	5,7
Інвестиційні витрати, млн грн :
на закупівлю експрес-лабораторій	31,0	-	-
переоснащення та оновлення стаціонарного лабораторного обладнання установ системи охорони родючості ґрунтів	55,6	83,3	139,0
створення національного та регіональних банків даних	11,5	17,2	28,6
впровадження в діяльність установ сучасних геоінформаційних систем	7,6	11,5	19,2
формування людського капіталу	1,5	2,2	3,8
Разом інвестиційних витрат	107,2	114,2	190,6
у т.ч., на 1 га сільськогосподарських угідь, грн	2,6	2,7	4,6
Бюджетні джерела фінансування потреби у поточних витратах, млн грн:
загальний фонд	87,9	131,9	219,7
спеціальний фонд	7,7	11,5	19,2
стабілізаційний фонд	-	-	-
Бюджетні джерела фінансування інвестицій, млн грн
загальний фонд	74,7	112,0	186,8
спеціальний фонд	1,5	2,2	3,8
стабілізаційний фонд	31,0	-	-

Джерело: розрахунки автора

Поліпшення бюджетного фінансування системи слід здійснювати через спрямування земельного податку на охорону та відтворення родючості ґрунтів, запровадження обов'язкового контролю за якісним станом ґрунтів при зміні власника земельної ділянки або землекористувача та введення штрафних санкцій за погрішення якості ґрунтів, стимулювання замовлень громадян на послуги установ системи і збільшення обсягів обстежень якості продукції. З метою забезпечення обстеження стану якісних показників ґрунту при зміні власника або землекористувача земельної ділянки запропоновано доповнити першу частину статті 15 Закону України «Про оренду землі» додатковою істотною умовою щодо включення паспорта агрохімічного обстеження земельної ділянки як невід'ємної частини договору оренди земельної ділянки, що сприятиме посиленню контролю за її використанням орендарем і збереженню родючості грунтів. У зв'язку з цим запропоновано внести відповідні зміни до типового договору оренди землі.

З метою посилення відповідальності орендарів за збереження родючості ґрунтів, на земельних ділянках, які використовуються ними, слід передбачати обов'язкову компенсацію власникам їх втрат внаслідок погіршення якісного стану ґрунтів, в тому числі екологічного забруднення. Для визначення розміру завданої шкоди доцільно використовувати запропоновані у дослідженні методичні підходи до еколого-економічної оцінки зниження родючості ґрунту, в основу якої покладено врахування вартості ресурсів та робіт, необхідних для компесації втрачених поживних речовин та гумусу.

Підвищенню родючості грунтів та зниженню їх ерозії буде сприяти прийняття Закону України "Про посилення державного контролю за використанням земель".

Здійснення заходів відносно зростання обсягів фінансування діяльності установ системи потребує формування більш дієвого їх менеджменту. У зв'язку з цим обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення системи управління досліджуваних установ на основі маркетингового підходу, шляхом створення в установах відділів маркетингу, секторів консультативної роботи з клієнтами у складі відділів експериментальних досліджень, екологічної безпеки земель та якості продукції, посади інспектора з дотримання порядку проведення агрохімічної паспортизації у складі відділів агрохімічної паспортизації та ґрунтово-агрохімічних досліджень. Основними функціями маркетингового відділу мають бути поширення інформації про можливості центру з надання широкого спектру платних послуг, формування позитивного іміджу і мотивації потенційних споживачів до використання послуг установи.

Особливо важливо активізувати роботу з поширення інформації про діяльність установ досліджуваної системи з різними за розміром площі сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення. Їх попит має найбільше значення для збільшення обсягів консультаційних послуг установ системи охорони родючості ґрунтів. Поширення інформації серед фермерів та сільського населення слід здійснювати переважно через публікації, випуск буклетів, проведення навчальних семінарів, форумів і виставок-ярмарків, демонстрування успішного досвіду тощо.

Вдосконаленню менеджменту установ досліджуваної системи будуть сприяти як посилення мотивації землекористувачів до впровадження заходів з охорони та підвищення родючості ґрунтів, так і збільшення бюджетних надходжень за надання ними платних послуг, які можуть стати важливим джерелом їх інвестиційного розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розв'язання наукового завдання, спрямованого на покращення інвестиційного забезпечення установ системи охорони родючості ґрунтів, використання якого дозволить збільшити обсяги її фінансування та посилити заходи щодо родючості ґрунтів.

1. Інвестиції є найважливішим фактором розвитку установ системи охорони родючості ґрунтів. Враховуючи специфіку їх діяльності, поняття "інвестиції в державну систему охорони родючості ґрунтів" слід розглядати як пов'язане з факторами часу та ризику вкладення капіталу в матеріально- технічну базу та людський капітал установ, що забезпечують реалізацію державної політики щодо охорони родючості ґрунтів. У наукових дослідженнях і на практиці доцільно використовувати запропоновану за результатами досліджень спеціальну класифікацію інвестицій у систему охорони родючості ґрунтів, що включає 16 ознак, а саме : за об'єктами вкладення капіталу, характером участі в процесі фінансування, відношенням до бюджетного джерела, видами ресурсів, напрямом розвитку діяльності установ, рівнем інвестування, періодом здійснення, видами державних програм, формою власності капіталу, обсягом вкладень, рівнем інвестиційного ризику, відтворювальною спрямованістю, призначенням інвестицій, технологічною структурою капітальних вкладень, видами капіталу та структурою інвестицій у основний, оборотний і людський капітал.

2. Сутність "інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів" не слід ототожнювати із забезпеченням фінансовими ресурсами, а розглядати більш широко, як сукупність законодавчих, нормативних, інформаційних, інноваційних, інституційних, кадрових, науково-проектних, технічних, агрохімічних, фінансових та інших засад і заходів, що забезпечують просте і розширене відтворення матеріально-технічної бази і людського капіталу установ цієї системи.

3. Ефективність діяльності установ системи охорони родючості ґрунтів залежить від різноманітних чинників, передусім, від характеру відтворювальних процесів. Досліджуючи обсяги інвестицій у систему охорони родючості ґрунтів, слід виділяти валові та чисті інвестиції. Показник валових інвестицій відображає загальний обсяг вкладень коштів у систему за період, що аналізується, а їх динаміка показує тенденції фінансування системи охорони родючості ґрунтів. Чисті інвестиції характеризують їх частину, що спрямовується на розширене відтворення капіталу, а динаміка чистих інвестицій - зміну в типі відтворення ресурсів установ досліджуваної системи та перспективи їх інвестиційного розвитку. Специфіка діяльності установ досліджуваної системи значною мірою визначає особливості оцінки ефективності інвестицій на їх розвиток. В наукових дослідженнях і на практиці доцільно використовувати розроблену систему показників, що включає: загальний - коефіцієнт ефективності інвестицій; основні - коефіцієнти ефективності валових інвестицій у основні засоби та прирости оборотного і людського капіталів; додаткові - зміна рівня показників загальної капіталовіддачі, віддачі оборотних активів, продуктивності праці та витрат на проведення одного агрохімічного обстеження земельної площі. Використання запропонованої системи показників дозволяє отримати найбільш об'єктивні оцінки ефективності використання наявних і додатково вкладених ресурсів у розвиток системи охорони родючості ґрунтів.

5. Система охорони родючості ґрунтів в Україні організаційно сформована. У наукових дослідженнях і на практиці її слід розглядати, як організаційно впорядковану сукупність загальнодержавних і регіональних органів, установ та організацій, взаємопов'язаних спільними завданнями стосовно охорони та відтворення родючості ґрунтів. Розвиток досліджуваної системи здійснюється на безприбутковій основі за рахунок коштів державного бюджету. За умов дефіциту державного бюджету, кошти, що виділяються на розвиток досліджуваної системи, поки що недостатньо забезпечують її потреби. У середньому за 2007-2009 рр. на такі цілі було спрямовано лише 240 тис. грн валових інвестицій та 64 тис. грн чистих інвестицій. Інвестиції в основний капітал становлять 60%, оборотний - 16% і людський - 24%. У зв'язку з недостатніми обсягами інвестицій рівень зносу основних засобів підвищився і в 2009 р. досяг 70%, а по машинах та обладнанню - до 90%. У динаміці з 2004 по 2008 рр. обсяги інвестицій в систему охорони родючості ґрунтів зростали, хоча у зв'язку з фінансовою кризою 2009 - 2010 рр. значно скоротилися.

6. Інвестиції у розвиток установ системи охорони родючості ґрунтів зумовлюють суттєвий економічний ефект. У 2007 - 2009 рр. порівняно з 2004 - 2006 рр. досягнуто середньорічного приросту грошового доходу з розрахунку на 1 грн валових і чистих інвестицій на суму відповідно 2,43 і 4,34 грн. Завдяки здійсненим інвестиціям зросла віддача наявного ресурсного та людського капіталу. Найбільш важливі фактори ефективності інвестицій такі: позитивні - підвищення рівня капіталоозброєності працівників, поліпшення співвідношення між основним і оборотним капіталом та концентрація інвестицій; негативні - здорожчання вартості ресурсів і скорочення обсягів бюджетного фінансування.

7. У стратегічній перспективі установи системи охорони родючості ґрунтів мають виконувати увесь комплекс покладених на них завдань в обсягах, визначених чинним законодавством. У зв'язку з цим необхідно: збільшити обсяги послуг, що надаються установами системи і бюджетних витрат на ці цілі; посилити інституційну складову досліджуваної системи; забезпечити постійний моніторинг родючості ґрунтів і якості продукції; поширити практику агрохімічних обстежень на сферу орендних сільськогосподарських угідь та всі форми господарювання в сільському господарстві; планувати і використовувати бюджетні кошти на основі показників їх науково-обґрунтованої потреби.

8. Розрахунки потреби поточних і капітальних витрат на розвиток системи охорони родючості ґрунтів слід здійснювати на основі науково-обґрунтованих технологічних карт. З цією метою доцільно використовувати методичні підходи до складання технологічної карти і визначення витрат на агрохімічне обстеження та виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки на основі переліків обсягів виконуваних робіт, норм виробітку і витрат часу, вартості грошових, матеріальних і трудових витрат по кожній технологічній операції та в розрізі лабораторій установи. Основними напрямами фінансування поточних витрат мають бути заходи щодо агрохімічної паспортизації, моніторингу ґрунтів і наукового забезпечення установ, а капітальних витрат - закупівлі мобільних експрес-лабораторій, придбання стаціонарного лабораторного обладнання та нематеріальних активів у інформаційних продуктах, а також підвищення кадрового потенціалу.

9. Доведено, що з метою забезпечення сталого розвитку установ системи охорони родючості ґрунтів та виконання покладених на неї державних завдань, слід суттєво збільшити обсяги поточних витрат і капітальних вкладень. Загальна потреба поточних витрат на розвиток досліджуваних установ з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, у середньому за 2011 - 2015 рр. і 2016 - 2020 рр. у цінах 2010 р. та з врахуванням інфляції, становитиме відповідно 2,9 і 5,7 грн/га, а капітальних витрат в основний, оборотний і людський капітал - 2,6 і 4,6 грн. Забезпечення потреби установ системи в поточних і капітальних витратах потребує суттєвого збільшення обсягів бюджетного фінансування.

10. Потреби установ системи охорони родючості ґрунтів у поточних витратах на агрохімічну паспортизацію і моніторинг, а також капітальних витрат на придбання обладнання, створення інформаційних баз даних і геоінформаційних систем, слід забезпечувати за рахунок загального фонду державного бюджету, витрат на наукове забезпечення і формування людського капіталу - із спеціального фонду, а придбання мобільних експрес- лабораторій - за кошти стабілізаційного фонду державного бюджету.

11. Забезпечення потреб установ досліджуваної системи, у свою чергу, вимагає збільшення джерел наповнення державного бюджету. У зв'язку з цим необхідно здійснити заходи стосовно використання коштів від земельного податку на охорону та відтворення родючості ґрунтів, запровадження обов'язкового проведення оцінки родючості ґрунтів при зміні власника земельної ділянки чи користувача та штрафних санкцій за погіршення родючості ґрунтів, стимулювання замовлень громадян на послуги установ досліджуваної системи та збільшення кількості обстежень якості продукції.

12. З метою посилення охорони родючості ґрунтів на орендованих земельних ділянках, запропоновано доповнити першу частину статті 15 Закону України «Про оренду землі», додатковою істотною умовою договору оренди землі, щодо включення до договору в якості невід'ємної його частини паспорта агрохімічного обстеження. У зв'язку з цим необхідно також внести відповідні зміни до типового договору оренди.

13. З метою посилення відповідальності орендарів за збереження родючості ґрунтів слід запровадити практику компенсації орендодавцям їх втрат від зниження родючості ґрунтів. Оскільки порядок визначення вартості зазначених збитків не встановлено, доцільно використовувати запропоновані в дослідженні методичні підходи до еколого-економічної оцінки зниження родючості грунту на основі показників вартості ресурсів і робіт, необхідних для компенсації втрачених поживних речовин і гумусу.

14. Збільшенню надходжень до спеціального фонду бюджету будуть сприяти заходи щодо удосконалення менеджменту установ системи охорони родючості ґрунтів. Тому на практиці доцільно використовувати пропозиції автора відносно створення в установах досліджуваної системи відділів маркетингу, секторів з консультаційної роботи з клієнтами, а також введення посади інспектора з дотримання вимог до проведення агрохімічних обстежень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Спринчук Н. А. Теоретичні аспекти інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). - 2008. - № 1-2. - С. 680 - 684.

2. Спринчук Н. А. Особливості сучасного розвитку системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2009. - № 1. - С. 325 -329.

3. Спринчук Н. А. Методи оцінки ефективності прямих інвестицій в суб'єкти системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Менеджмент: Збір. наук. праць. - К., 2009. - № 11. - С. 208 - 215.

4. Спринчук Н. А. Методичні підходи до визначення ефективності інвестицій у суб'єкти системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Економіка: проблеми теорії та практики: Збір. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - № 250: В 9 т. - Т.VI. - С. 1332-1337.

5. Спринчук Н. А. Матеріально - технічна складова інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Інвестиції: практика та досвід. - К., 2010. - № 1. - С. 11-13.

6. Спринчук Н. А. Інвестиційне забезпечення регіональної системи охорони родючості ґрунтів / Н.А. Спринчук // Менеджмент: Збір. наук. праць. - К., 2009. - № 12. - С. 143 - 150.

7. Спринчук Н. А. Оцінка ефективності інвестицій в систему охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Аргосвіт. - 2010. - № 9. - С. 56 - 59.

8. Спринчук Н. А. Проблеми інформаційного забезпечення як перешкода інвестиційному розвитку системи охорони родючості ґрунтів /Н.А. Спринчук // Інноваційна економіка. - 2010. - № 2 [16]. - C. 144 -148.

9. Спринчук Н. А. Шляхи покращення фінансового забезпечення інвестиційного розвитку системи охорони родючості ґрунтів в Україні / Н. А. Спринчук // Економіка і держава. - 2010. - № 7. - С. 64 - 65.

10. Спринчук Н.А. Методичні рекомендації щодо визначення ефективності інвестицій установ системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Економіка АПК. - 2010. - № 9. - С. 50 - 56.

Матеріали науково-практичних конференцій

11. Спринчук Н. А. Класифікаційні ознаки інвестицій у розвиток системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук : Матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. ["Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти"], (Київ, 25 - 26 лют. 2010 р.) / ПВНЗ "Європейський університет", 2010. - С. 175-178.

12. Спринчук Н. А. Особливості інвестицій у систему охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук : Матеріали VI Міжнар. наук-практ. конф. [“Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”], (Черкаси, 8 - 10 квіт. 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Черкаський держ. технол. ун-т. - Черкаси : ЧДТУ, 2009. - С. 85-87.

13. Спринчук Н. А. Перспективні напрямки залучення коштів у систему охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук : Збір. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. 13 - 15 травн. 2010 р.). - Луганськ : «Еталон-2», 2010. - С. 391-393.

14. Спринчук Н. А. Показники ефективності прямих інвестицій в установи системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук : Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Розвиток аграрного виробництва в умовах фінансово-економічної кризи"], (Київ, 12 лип. 2009 р.) / ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН. - К., 2009р. - С. 409-413.

15. Спринчук Н. А. Сучасні проблеми та перспективи розвитку системи охорони родючості ґрунтів в Україні / Н. А. Спринчук : Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., ["Сучасні актуальні проблеми світової та вітчизняної економіки"], (Запоріжжя, 27 березня 2010 р.) / Запорізька міська громадська організація «Істина». - Запоріжя, 2010. - С. 88-91.

АНОТАЦІЯ

Спринчук Н. А. Інвестиційне забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2011.

У дисертації узагальнено теоретико-методичні засади й розроблено рекомендації щодо поліпшення інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості ґрунтів. Висвітлено сутність інвестицій в установи досліджуваної системи, детально розглянуто окремі види цих інвестицій та їх особливості, розроблено структуру інвестиційного забезпечення установ. Обгрунтовано визначення поняття «державна система охорони родючості ґрунтів» і запропоновано класифікацію інвестицій для цієї системи.

За результатами досліджень методів оцінки ефективності інвестицій в охорону родючості ґрунтів запропоновано систему показників для поглибленого аналізу ефективності інвестицій, що включає: загальний, основні та додаткові показники. З'ясовано сучасні умови, особливості, обсяги та тенденції інвестиційного забезпечення досліджуваних установ, а також проаналізовано показники ефективності інвестицій та вплив на них окремих факторів.

Визначено потребу в поточних та капітальних витратах і шляхи покращення інвестиційного забезпечення установ системи охорони родючості ґрунтів. Запропоновано в установах досліджуваної системи створити відділи маркетингу, сектори з консультаційної роботи з клієнтами і посади інспектора з дотримання вимог до проведення агрохімічних обстежень. Значну увагу приділено прогнозу джерел фінансування інвестицій у розвиток установ досліджуваної системи.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційне забезпечення, система охорони родючості ґрунтів, інвестиційний розвиток.

Спринчук Н. А. Инвестиционное обеспечение развития системы охраны плодородия почв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр “Институт аграрной экономики”, Киев, 2011.

В дисертации обобщены теоретико-методические основы и разработаны рекомендации по улучшению инвестиционного обеспечения развития системы охраны плодородия почв. Впервые дано определение понятия "государственная система охраны плодородия почв" которое предложено рассматривать как организационно упорядоченную совокупность общегосударственных и региональных органов, учреждений и организаций, взаимосвязанных общими заданиями реализации государственной политики в сфере охраны и воспроизводства плодородия почв, а также обобщено структуру этой системы.

Предложено определение понятия "инвестиции в государственную систему охраны плодородия почв" как связанное с факторами времени и риска вложения капитала в материально-техническую базу и человеческий капитал учреждений, обеспечивающих реализацию государственной политики охраны плодородия почв.

...