Іноземне інвестування як чинник інноваційного розвитку економіки регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО освіти і науки, молоді та спорту україни

державний вищий навчальний заклад

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

СУКУРОВА Наталя Михайлівна

УДК 330.322:330.341.1:332.1

ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ ЯК ЧИННИК

ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ужгород - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки та бізнесу Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК».

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

РОКОЧА Віра Володимирівна,

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,

завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу, м. Київ

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

СТОРОНЯНСЬКА Ірина Зеновіївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України, виконувач обов'язків завідувача відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні, м. Львів

кандидат економічних наук, доцент

ПАПП Василь Васильович,

Закарпатська обласна державна адміністрація,

заступник начальника головного управління - начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку головного управління економіки, м. Ужгород

Захист відбудеться «26» квітня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 при ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий «24» березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В інформаційній економіці забезпечення стійкого зростання та високого рівня конкурентоспроможності можливо лише на засадах активізації інноваційного розвитку. Його джерелами можуть бути як внутрішні так і зовнішні чинники. Для України в умовах нестачі внутрішніх коштів прямі іноземні інвестиції слугують джерелом капіталу для вкладень у сферу виробництва, впровадження прогресивних технологій, ноу-хау, передових методів менеджменту і маркетингу, не збільшують зовнішній борг країни, а, навпаки, стимулюють одержання додаткових коштів для його погашення, забезпечують ефективну інтеграцію національної економіки у світову завдяки виробничій і науково-технічній кооперації. Наразі в Україні існують значні диспропорції у залученні прямих іноземних інвестицій в регіональному розрізі, переважна частина яких сконцентрована у м. Києві, Дніпропетровській, Донецькій та Київській областях. Поряд з цим, існує суттєва асиметрія в рівнях економічного розвитку регіонів України. Серед двадцяти семи регіонів, двадцять один мають рівень економічного розвитку нижче середнього та низький рівень розвитку за показником ВРП на душу населення. Саме тому існує потреба в активізації іноземного інвестування як чинника інноваційного розвитку економіки регіонів, що забезпечить вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів, призведе до стійкого зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному рівні.

Дослідженню проблеми іноземного інвестування та інноваційного розвитку присвячені роботи багатьох зарубіжних вчених, таких, як І. Бланк, Дж. Данінг, Е. Денісон, П. Друкер, Р. Кук, Дж. Н. Ландрам, Б. Лундвал, Г. Менш, К. Павітт, Х. Рігс, Б. Санто, Д. Сахал, Р. Солоу, Д. Тідд, Р. Фостер, К. Фрімен, К. Харві, В. Хіпель М. Хучек, Й. Шумпетер та ін. У своїх працях вони концентрують увагу на питаннях фінансування інноваційної діяльності, сутності інновацій та інноваційної діяльності, джерел інноваційного розвитку країни.

Провідні російські науковці та дослідники в цій сфері науки - А. Асаул, В. Жданов, І. Коршунов, В. Мединский, Ю. Морозов, С. Тіхоміров, П. Щедровицкий та ін. - розглядають пряме іноземне інвестування в інноваційному розвитку як систему, аналізують особливості формування інвестиційного клімату, ефекти від інвестиційно-інноваційної діяльності та її вплив на інноваційний розвиток національної економіки.

За останні роки у вітчизняній літературі з'явилося багато публікацій, присвячених висвітленню проблем інвестиційно-інноваційного розвитку. Серед найбільш вагомих та фундаментальних варто відмітити праці Л. Антонюк, П. Бубенка, І. Буднікевич, М. Бутка, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриньова, Б. Губського, М. Денисенка, М. Долішнього, Е. Забарної, М. Козоріз, М. Лєндєла, Ю. Макогона, В. Мікловди, В. Новицького, В. Паппа, А. Поручника, В. Рокочої, В. Семиноженка, В. Соловйова, І. Сторонянської, Л. Федулової, В. Чужикова, І. Школи та ін. Українськими вченими пропонуються різні теоретико-методологічні підходи до розв'язання проблемних питань в сфері інноваційного розвитку економіки регіонів. Проте в цілому проблема інвестиційного забезпечення та відповідного інноваційного розвитку як комплексного і найбільш ефективного чинника розвитку економіки регіонів залишається відкритою. Вона сьогодні набуває ще більшої гостроти й актуальності, оскільки її недоопрацьованість стає стримуючим чинником практики розробки планів, програм і сценаріїв соціально-економічного розвитку регіонів. Щоб розроблені програми мали високий рівень якості, необхідне дослідження інвестиційної складової інноваційного розвитку економіки регіонів України. Ця нагальна потреба та необхідність її розв'язання в науковому та практичному плані стала підставою і визначила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми Університету економіки та права «КРОК» м. Київ, яка розроблялась та виконується кафедрами університету: «Проблеми розвитку інформаційного суспільства: економічні, управлінські, правові, міжнародні, гуманітарні та технологічні аспекти» (номер державної реєстрації 0109 U005026, терміни виконання 04.2009 - 04.2014), а також наукових тем Університету економіки та права «КРОК» м. Київ, які розроблялися та виконувалися колективом кафедри міжнародної економіки та бізнесу - «Глобалізаційні фактори національного і світового економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0103V000066, терміни виконання 01.2003 - 12.2005) та «Міжнародний бізнес в епоху інформаційного суспільства» (номер державної реєстрації 0106U000099, терміни виконання 12.2005 - 11.2008).

Мета роботи і завдання дослідження - комплексне дослідження проблеми інвестиційно-інноваційного розвитку задля розробки та обґрунтування теоретичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення інноваційного розвитку економіки регіонів України на основі джерел іноземного інвестування.

Досягнення названої мети передбачає вирішити наступні завдання теоретичного та практичного характеру:

- розкрити місце та роль прямого іноземного інвестування в інноваційному розвитку національної економіки та виявити особливості його впливу на економіку регіонів;

- визначити основні параметри інвестиційно-інноваційного розвитку економіки регіону;

- ідентифікувати регіони України за рівнями їх економічного розвитку як потенційних об'єктів прямого іноземного інвестування;

- з'ясувати особливості інвестиційної привабливості економіки регіонів в контексті їх інноваційного розвитку та на цій основі обґрунтувати необхідність залучення прямих іноземних інвестицій в економіку регіонів України;

- виявити інноваційні характеристики сучасного економічного розвитку економіки регіонів;

- визначити зв'язок між прямим іноземним інвестуванням та інноваційним розвитком для регіонів України та побудувати його модель;

- розробити пропозиції щодо інвестиційно-інноваційного розвитку економіки регіонів України.

Об'єктом дослідження є економіка регіонів, зокрема регіонів України.

Предметом дослідження є іноземне інвестування як чинник інноваційного розвитку економіки регіонів.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є методологія і загальнонаукові принципи здійснення комплексних економічних досліджень, система економічних законів трансформаційного етапу розвитку й категорій ринкової економіки, що визначають методи дослідження інноваційно-інвестиційних процесів на регіональному рівні, теорія інноваційного розвитку економіки, фундаментальні праці вітчизняних і закордонних учених з питань інвестиційно-інноваційного розвитку.

У роботі використано: методи спостереження, логічного аналізу, історичного і ситуативного підходу - для постановки проблеми і вивчення об'єкта дослідження; перевірки гіпотез - для виявлення думки вчених і спеціалістів про особливості інвестиційно-інноваційного розвитку в Україні (п. 1.1, 1.2.); статистичні методи аналізу - при оцінці інноваційного стану регіонів; системно-структурного аналізу - для вибору показників оцінювання (розділ 2); таксонометричний метод - при розробці економіко-математичного апарату для розрахунку показників рівня інноваційного розвитку регіонів (п. 3.2.); метод аналізу ієрархій і ранжування - для визначення комплексного критерію вибору стратегій розвитку (п. 2.1, 2.2); графічний і графіко-аналітичний - для наочного зображення системних уявлень при моделюванні структур, взаємозв'язків і процесів регіонального інноваційного розвитку (п. 2.3).

Інформаційною базою дослідження послугували законодавчі та нормативні акти України та зарубіжних країн з питань регулювання підприємницької, інноваційної та інвестиційної діяльності, статистичні збірники і матеріали Державного комітету статистики України, Організації ООН з торгівлі та розвитку, офіційні Інтернет-сторінки науково-дослідних установ, громадських організацій, а також результати емпіричних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі вирішення поставлених завдань були отримані наступні результати, що відображають наукову новизну дослідження:

уперше:

- розроблено схему співвідношення категорій інвестиційно-інноваційної проблематики, на основі чого обґрунтовано взаємозв'язок та взаємозалежність між ними. В результаті запропоновано увести до категорій інвестиційної проблематики категорію «інноваційний розвиток» та структурувати всі поняття як ієрархію за принципом наростання ступеню охоплення інвестиційних відносин, що описуються даними категоріями;

- побудовано кореляційно-регресійну модель залежності інноваційного розвитку та прямого іноземного інвестування в економіці регіонів України, на основі чого обґрунтовано пряму залежність інноваційного розвитку та прямого іноземного інвестування в економіці регіонів;

удосконалено:

- теоретичні засади та методичні підходи щодо виявлення впливу прямого іноземного інвестування на інноваційний розвиток економіки регіонів. Визначено, що інноваційний розвиток є похідним від іноземної інвестиційної активності та проявляється через впливи (економічний, соціальний, науково-технічний, ресурсно-екологічний, податковий та фінансовий) на економіку регіону;

- структуризацію параметрів інноваційного розвитку економіки регіонів з метою оцінки інвестиційно-інноваційного рівня їх розвитку та виявлення тенденцій економічного зростання в майбутньому. Обґрунтовано критерії вибору та оцінки показників інвестиційної активності, економічного розвитку та інноваційного потенціалу регіону, які дають об'єктивну характеристику його розвитку;

- підходи до оцінки інвестиційної привабливості економіки регіонів України, в рамках якої запропоновано додаткові критерії - індекс порівняльної переваги регіону щодо залучення прямих іноземних інвестицій та наявність специфічних конкурентних переваг у регіоні, які можуть використовуватись як критерії оцінки інвестиційної привабливості економіки регіонів та визначення їх конкурентоспроможності з точки зору залучення ПІІ;

одержало подальший розвиток:

- обґрунтування категорії «інвестиційна привабливість регіону» як об'єкта інноваційного розвитку з метою визначення умов інвестування для стратегічного іноземного інвестора. Доведено, що інвестиційна привабливість регіону містить у собі як потенціал регіону, так і способи його використання, що відображаються в характеристиці ризиків;

- класифікація регіонів України за рівнем економічного розвитку, шляхом групування регіонів за конкурентними перевагами та інвестиційною привабливістю, що дозволяє визначити можливості (а) залучення прямих іноземних інвестицій, (б) забезпечення інноваційного розвитку регіонів задля вирівнювання рівнів їх економічного розвитку та конкурентоспроможності на світових ринках.

Практичне значення одержаних результатів. Практична реалізація пропозицій та рекомендацій, запропонованих у дисертації, дозволить значною мірою підвищити результативність інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку економіки регіонів України. Окремі пропозиції вже використовуються на практиці. Рекомендації щодо стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку економіки регіонів України на інвестиційній основі використано при опрацюванні проекту Концепції розвитку національної інноваційної системи, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 680 «Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи» (довідка від 27.10.2010 р.). Результати та рекомендації, які містяться у дисертаційному дослідженні, враховані Чернігівською обласною державною адміністрацією (довідка № 09-03/ 2699 від 18.10.2010 р.) при розробці «Програми інвестиційного розвитку Чернігівської області на 2011-2015 роки» та «Програми науково-технічного та інноваційного розвитку Чернігівської області 2011-2015 роки». Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Університету економіки та права «КРОК» м. Київ при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародна інвестиційна діяльність» (довідка № 2144 від 08.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Представлені у дисертації наукові положення, пропозиції та рекомендації здійснені та запропоновані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора. Участь дисертанта в колективно опублікованих роботах конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідались і дістали схвалення на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції» (м. Луцьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні» (м. Жовті Води, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика економіки та підприємництва» (м. Алушта, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів «Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации» (м. Симферопіль, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (м. Київ, 2007 р.); Науково-практичній конференції «Міжнародний бізнес в інформаційну епоху» (м. Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Національні економіки в глобальному економічному просторі» (м. Київ, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Українська наука ХХІ століття» (м. Київ, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 19 наукових працях загальним обсягом 4,9 д. а., серед яких розділ у одній колективній монографії, де автору належить 0,7 д. а., 9 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,0 д. а., 9 публікацій в інших виданнях загальним обсягом 1,2 д. а.

Структура й обсяг дисертаційної роботи визначена завданнями і логікою здійсненого дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок, який включає 26 таблиць, 24 рисунки, 6 додатків на 30 сторінках та список використаних джерел із 200 найменувань на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження інноваційного розвитку економіки регіонів» розглянуто науково-теоретичні питання щодо обумовленості інноваційного розвитку національної економіки та її регіонів іноземною інвестиційною активністю. На цій основі проаналізовані основні категорії та встановлено зв'язок між інноваціями, інноваційною діяльністю та прямими іноземними інвестиціями, активізація яких призводить до появи категорії «інноваційний розвиток».

Дослідивши запропоновані вітчизняними вченими А. Савчуком, П. Орловим та російським вченим В. Ждановим види ефектів від інноваційної діяльності, зроблено висновок, що вони виникають завдяки іноземній інвестиційній активності в країні та її регіонах і, як наслідок, впливають на розвиток інноваційної діяльності в них. Відтак запропоновано розглядати роль прямого іноземного інвестування в інноваційному розвитку економіки регіонів країни через вплив, що отримується останніми в результаті іноземної інвестиційної активності (рис. 1).

Рис. 1. Зв'язок іноземної інвестиційної активності та інноваційного розвитку економіки регіонів країни

Як видно з рисунку 1, іноземна інвестиційна активність безпосередньо пов'язана з інноваційним розвитком. Зв'язок є двостороннім, що дає можливість говорити про інвестиційно-інноваційний розвиток, як розвиток, спричинений вкладанням матеріальних та нематеріальних цінностей у науково-технічні трансформації, інноваційні проекти, оновлення та модернізацію виробництва, підприємницької діяльності та соціальних програм з метою сприяння швидкому соціально-економічному розвитку країни та її регіонів.

Результати аналізу впливу прямого іноземного інвестування на інноваційний розвиток національної економіки дають підстави стверджувати, що інноваційний розвиток призводить до суттєвого оновлення якісних параметрів національної економіки, а саме економічної структури та економічного стану країни, конкурентоспроможності нової продукції національних підприємств на світових ринках і рівня життя населення та залежить не лише від потужного інноваційного потенціалу країни, але й від іноземної інвестиційної активності в національній економіці.

Аналіз країн, що розвиваються, та країн з трансформаційною економікою, як країн з вкрай обмеженими внутрішніми інвестиційними ресурсами, показав, що прямі іноземні інвестиції, відкритість і сприяння їм є першочерговим чинником стрімкого інноваційного та як результат, економічного розвитку.

У дослідженні національна економіка представлена як сукупність економіки регіонів, що є об'єктом інвестиційно-інноваційного впливу. У визначені поняття «регіон» в економічній науці акцент, як правило, робиться на адміністративно-територіальному районі або області. В дисертації автор виходить з визначення, що містить економічну складову. Відтак під «регіоном» розуміється поділ країни на певні території за рівнем економічного розвитку які в свою чергу не співпадають із кількістю областей в країні, а можуть їх включати.

Прийняття рішення про вкладення інвестицій та вибір регіону інвестування залежить від його інвестиційної привабливості для іноземного інвестора. Аналіз теоретичних підходів до визначення інвестиційної привабливості регіону як об'єкту іноземного інвестиційно-інноваційного впливу дозволяє провести структуризацію понять інвестиційної проблематики. У роботі запропоновано увести до них категорію «інноваційний розвиток» та побудувати ієрархічну структуру за критерієм наростання ступеню охоплення інвестиційних відносин, що представляються ними. Схема взаємозв'язку і взаємозалежності категорій інвестиційно-інноваційної проблематики представлена на рис. 2.

Всі дефініції, за винятком понять інвестиційної активності та інноваційного розвитку, належать до категорій явища або стану, інвестиційна активність є категорією процесу або дії, а категорія «інноваційний розвиток» - категорією результату.

інноваційний розвиток економіка регіон

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема співвідношення категорій інвестиційно-інноваційної проблематики

Інноваційний розвиток країни та її регіонів визначається певними параметрами, що мають вирішальне значення для інвестора, а у подальшому і для життєвого рівня населення. Аналіз інноваційного розвитку економіки регіонів підтверджує важливість вибору та оцінки сукупності показників інвестиційної проблематики, економічного розвитку та інноваційного потенціалу які містять об'єктивну характеристику розвитку економіки окремого регіону. Зміни значень таких індикаторів в бік їх збільшення впливають на прогнозування позитивної динаміки інноваційного розвитку, покращення інвестиційної привабливості економіки регіонів для іноземних інвесторів та дають підстави говорити про вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів.

У другому розділі «Пряме іноземне інвестування як детермінанта розвитку інноваційних процесів в економіці регіонів України» проаналізовано сучасний стан розвитку економіки регіонів України, які класифіковано за критерієм валовий регіональний продукт (ВРП) на душу населення, що дало підстави говорити про асиметричність економічного розвитку регіонів України (рис. 3); паралельно оцінювались інші показники соціально-економічного розвитку регіонів України та було об'єднано проаналізовані регіони у групи високого, середнього та слабкого розвитку. Порівняння параметрів розвитку регіонів за цією класифікацією підтвердили висновок про асиметричність економічного розвитку регіонів України.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Класифікація регіонів України за показником ВРП на душу населення

Рівень економічного розвитку регіонів є визначальним у їх прагненні отримати прямі іноземні інвестиції. Проте успішність залучення останніх залежить від інвестиційної привабливості регіонів для іноземних інвесторів.

При розв'язанні завдання щодо аналізу інвестиційної привабливості економіки регіонів України в контексті їх інноваційного розвитку було встановлено чинники інвестиційної привабливості регіону: економіко-географічне положення, природно-ресурсний, трудовий та економічний потенціали, місткість споживчого ринку, інфраструктурний та науково-технічний потенціал, інвестиційні преференції та інвестиційні ризики. Запропоновано нові критерії оцінки інвестиційної привабливості регіону - наявність в регіоні специфічних конкурентних переваг та індекс порівняльної переваги регіону щодо залучення прямих іноземних інвестицій, останній було розраховано для кожного регіону. Отримані результати вказали на суттєву диференціацію регіонів за інвестиційною привабливістю та підтвердили висновок про наявність асиметрії в економічному розвитку регіонів України. Проаналізовані фактори інвестиційної привабливості в комплексі оцінюються іноземними інвесторами і безпосередньо впливають на обсяги інвестиційних надходжень в економіку регіонів.

Визначення ролі прямих іноземних інвестицій в інноваційному розвитку економіки регіонів України показало, що в регіональному розрізі найбільш привабливими для іноземного інвестування є регіони з високим рівнем економічного розвитку (м. Київ) та вище середнього (Дніпропетровська, Донецька, Київська та Харківська області), в яких зосереджено трудові ресурси найвищих рівнів кваліфікації, розвинена інфраструктура та значні фінансові можливості порівняно з іншими регіонами. Найменші обсяги залучених прямих іноземних інвестицій у Вінницькій, Волинській, Чернівецькій, Чернігівській, Тернопільській, Хмельницькій та Кіровоградській областях (рис. 4), які за показником ВРП на душу населення входять до групи регіонів з рівнем розвитку нижче середнього.

Рис. 4. Прямі іноземні інвестиції в регіони України у 2001-2008 рр.

Потрапляння Одеської, Львівської та Харківської областей до регіонів з найбільшим обсягом ПІІ пояснюється наявністю в них специфічних конкурентних переваг. Нерівномірний розподіл іноземних інвестицій зумовлює відставання менш привабливих регіонів у сфері наукової діяльності, розвитку промислового сектору, рівні життя населення та спричиняє значні соціальні проблеми (високий рівень безробіття, відсутність соціальної інфраструктури).

Галузеві особливості прямого іноземного інвестування проявляються, насамперед, у переважанні іноземних вкладень до вузького кола таких сфер господарської діяльності, які не є пріоритетними з точки зору інтенсифікації розвитку внутрішнього та зовнішньоекономічного потенціалу країни (виробництво кондитерських виробів, напоїв і тютюну, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, операції з нерухомістю, послуги юридичним особам тощо) при значно меншій увазі до інвестицій в машинобудування, металургію, хімічну промисловість.

В іноземному інвестуванні інноваційної діяльності в регіонах України також наявні диспропорції. Характерним є те, що найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій в інноваційний сектор припадають на регіони, які за абсолютними розмірами мають найменші обсяги залучених ПІІ та належать до регіонів з рівнем економічного розвитку нижче середнього та низьким. Відтак, можна зробити висновок, що в даних регіонах існують такі сфери економіки, що є привабливими для іноземних інвесторів. З проведеного порівняльного аналізу прямого іноземного інвестування інноваційної діяльності в регіонах України видно, що зарубіжні капіталовкладення в основному спрямовані на захоплення внутрішнього ринку товарів і послуг, а не на підтримку національного виробництва, в т. ч. експортного спрямування, що відбувається за рахунок інноваційної складової економіки регіонів та країни в цілому. В цьому полягає суттєва відмінність використання прямих іноземних інвестицій в Україні порівняно з Угорщиною, Польщею, і особливо, з так званими новими індустріальними країнами Азії, де значна або навіть основна їх частка пішла на формування експортного сектору економіки.

Аналіз інноваційних характеристик економічного розвитку регіонів дає підстави стверджувати про наявність асиметрії в інноваційній діяльності регіонів та економічному розвитку. Дослідженням встановлено, що існує пряма залежність між рівнем економічного розвитку регіонів та інноваційною діяльністю в них: на регіони з високим рівнем економічного розвитку та вище середнього (м. Київ, Дніпропетровська та Донецька області) припадають: (а) найбільші обсяги витрат на інноваційну діяльність; (б) найбільша кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації; (в) найвищий рівень науково-технічного потенціалу.

У третьому розділі «Стратегічна модель інноваційного розвитку економіки регіонів України з урахуванням джерел іноземного інвестування» на основі аналізу сучасних підходів щодо побудови регіональних інноваційних системи (РІС) запропоновано модель перспективної регіональної інноваційної системи як сукупності суб'єктів та об'єктів інноваційної діяльності, що взаємодіють у процесі створення та реалізації інноваційної продукції та функціонують у рамках регіональної інноваційної політики за наявності діючих підсистем: підсистеми генерації знань, підсистеми освіти та професійної підготовки, перепідготовки кадрів, підсистеми інноваційної діяльності, підсистеми інфраструктури та підсистеми управління й регулювання. Ядром всієї інноваційної сфери є виробниче підприємство. Його технологічний рівень, конкурентоспроможність продукції, ефективність виробництва, позиції на ринку, стабільне фінансове становище визначають стійкий і зростаючий попит на знання, нові технології, продукти, методи та системи управління. Перспективність такої РІС є достатньо обґрунтованою, оскільки регіони України мають для цього всі передумови. По-перше, це наявність кваліфікованої робочої сили; по-друге, наявність великої кількості науково-технічних працівників; по-третє, наявність потужної фундаментальної науки. Саме розвиток РІС як потужного каталізатора локальної інноваційної діяльності є необхідною передумовою інноваційного розвитку в умовах формування економіки знань.

На основі даних офіційної статистики у роботі було побудовано кореляційно-регресійну модель залежності між інноваційним розвитком економіки українських регіонів та обсягом залучених прямих іноземних інвестицій. Для цього був розрахований інтегральний показник рівня інноваційного розвитку регіонів, який є синтетичною величиною, «рівнодіючою» усіх показників, що характеризують стан розвитку регіонів.

Аналіз інтегрального показника інноваційного розвитку регіонів України за період 1998-2007 рр. засвідчив, що регіонам України властивий низькій рівень інноваційного розвитку протягом 1998-2007 рр. Найвище значення показника було досягнуто у 2004 році (0,6062) у м. Києві. Відтак, можна говорити про низький рівень матеріально-технічного оснащення підприємств в регіонах України, незначний досвід освоєння інновацій, недостатню кількість організацій, що виконують наукові й науково технічні роботи. Визначальним фактором, що має виправити таку ситуацію є інвестиційна підтримка інноваційного розвитку. Було визначено, що фінансування інноваційної діяльності відбувається в основному за рахунок власних коштів - понад 70 % загального обсягу фінансування інноваційної діяльності, з одного боку, це гарно, але з іншого - частка власних коштів кожного окремого регіону в загально українському обсязі фінансування інноваційної діяльності є надзвичайно мала. Також незначною є частка інвестиційної підтримки державного та місцевих бюджетів. Крім того, не у всіх регіонах відбувається фінансування з останніх двох джерел.

Таким чином, оскільки власних коштів для фінансування інноваційної діяльності не вистачає, необхідно залучати якомога більше коштів іноземних інвесторів. Саме тому під час побудови регресійної моделі прямі іноземні інвестиції розглядаються як чинник впливу на інноваційний розвиток економіки регіонів України.

Побудована регресійна модель підтвердила взаємозв'язок між інноваційним розвитком регіонів України та обсягами прямих іноземних інвестицій, залучених у них. Побудована модель свідчить, що для досягнення високих значень інноваційного розвитку повинно відбутися певне накопичення іноземних інвестиційних ресурсів. Це можна побачити з форми кривої на рис. 5 - спочатку, при малих значеннях ПІІ (до 1000 млн. дол. США), інтегральний показник інноваційного розвитку може бути будь-яким, залежності практично немає. Проте, з накопиченням прямих іноземних інвестицій в регіонах підвищується рівень їх інноваційного розвитку, тобто існує абсолютна еластична залежність між параметрами побудованої моделі: прямими іноземними інвестиціями та інноваційним розвитком. Таким чином, зроблено в роботі висновок, чим більше накопичення ПІІ з часом, тим більш адекватною є модель.



Рис. 5. Залежність інтегрального показника інноваційного розвитку (у) від прямих іноземних інвестицій (х) в регіонах України за 1998-2007 рр.

Проведена автором оцінка залежності інноваційного розвитку та прямих іноземних інвестицій в економіці регіонів підтвердила теоретичні обґрунтування щодо позитивного впливу ПІІ на інноваційний розвиток економіки українських регіонів та необхідності активізації іноземної інвестиційної діяльності. Оскільки в Україні існують значні диспропорції у рівні регіонального економічного розвитку, за деякими показниками якого регіони-з високим та низьким рівнями економічного розвитку відрізняються у рази, існує невідкладна потреба в активізації іноземної інвестиційної діяльності для фінансування реальної економіки в усіх регіонах України, що сприятиме їх інноваційному розвитку, створенню на цій основі нових робочих місць, ринків, інноваційних товарів, задоволення зростаючих змінних потреб споживачів.

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження іноземного інвестування як чинника інноваційного розвитку економіки регіонів України автором сформульовано наступні висновки і пропозицій теоретичного та практичного характеру.

1. Ефекти від інвестиційно-інноваційної діяльності виникають завдяки іноземній інвестиційній активності в країні та її регіонах і як наслідок впливають на розвиток інноваційної діяльності в них. Тому запропоновано розглядати роль такого чинника як пряме іноземне інвестування в інноваційному розвитку економіки регіонів країни через вплив (економічний, соціальний, науково-технічний, ресурсно-екологічний, податковий, фінансовий), що отримується в результаті іноземної інвестиційної активності в них.

2. Дослідження теоретичних підходів визначення інвестиційної привабливості регіону як об'єкту іноземного інвестиційно-інноваційного впливу дозволило автору структурувати поняття інвестиційної проблематики та додати до даних категорій категорію «інноваційний розвиток» і представити всю сукупність понять у вигляді ієрархії за принципом наростання ступеню охоплення інвестиційних відносин, що представляються ними.

3. Аналіз теоретичних підходів визначення індикаторів інноваційного розвитку економіки регіонів дав підстави виокремити параметри, які дають оцінку інвестиційно-інноваційного розвитку економіки регіонів, а саме: показники інвестиційної проблематики, економічного розвитку та інноваційного потенціалу, які дають об'єктивну оцінку стану економічного розвитку регіонів, визначають їх інвестиційну привабливість для залучення прямих іноземних інвестицій та забезпечення на цій основі інноваційного розвитку і вирівнювання рівнів регіонального економічного розвитку.

4. Дослідженням виявлено поглиблення асиметрії у рівні соціально-економічного розвитку регіонів України. В результаті класифікації регіонів за рівнем їх економічного розвитку встановлено, що до групи високорозвинених регіонів належить лише м. Київ. В групу регіонів з рівнем розвитку вище середнього увійшли п'ять регіонів - Донецький, Дніпропетровський, Запорізький, Київський, Полтавський. Група регіонів з рівнем розвитку нижче середнього є найбільшою за кількістю та включає сімнадцять регіонів України, а саме: Харківська, Луганська, Сумська, Львівська, Чернігівська, Миколаївська, м. Севастополь, АР Крим, Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Житомирська, Одеська, Кіровоградська, Івано-Франківська, Херсонська та Рівненська області. До групи регіонів з низьким рівнем розвитку потрапили чотири області: Волинська Тернопільська, Чернівецька та Закарпатська. Розподіл регіонів за середнім розміром середньої заробітної плати та показником «інвестиції в основний капітал» підтвердив проведену класифікацію регіонів за рівнем економічного розвитку. Проте, результати аналізу рівня економічного розвитку регіонів за показником прямих іноземних інвестицій на душу населення відрізняються: з двадцяти семи регіонів двадцять три увійшли до групи слаборозвинених.

5. В результаті аналізу наявних наукових розробок з визначення рівня інвестиційної привабливості регіону виокремлено фактори, які в комплексі є важливими для іноземних інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень. Запропоновано додаткові критерії для оцінки інвестиційної привабливості економіки регіонів України - наявність специфічних конкурентних переваг в регіоні та індекс порівняльної переваги регіону щодо залучення іноземних інвестицій. Розрахунок останнього, дає підстави зробити висновок про те, що на сучасному етапі інвестиційно-конкурентоспроможними регіонами в Україні є три: Дніпропетровський, Київський та м. Київ, тобто ті регіони, що мають високий та вище середнього рівень економічного розвитку. Інвестиційна конкурентоспроможність інших регіонів має перехідний характер, причому переважна більшість регіонів мають невисоке значення індексу інвестиційної привабливості регіону щодо залучення ПІІ.

6. В процесі надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у регіональному вимірі домінуюче положення весь час займала адміністративна столиця держави - Київ, що належить до регіонів з високим рівнем економічного розвитку та якому суттєво поступалися як індустріальні центри Донбасу та Придніпров'я, так й інші області України з рівнем економічного розвитку нижче середнього та низьким рівнем, особливо розташовані на західному кордоні країни.

7. Пряме іноземне інвестування інноваційної складової в регіонах України, носить фрагментарний характер, причому лідером по залученню прямих іноземних інвестицій в інноваційну діяльність є регіони, які займають чи не останні місця за абсолютними розмірами залучення ПІІ та належать до регіонів з рівнем економічного розвитку нижче середнього та низьким рівнем. Це означає, що в даних економічно слабо розвинених регіонах існують такі сфери економіки та специфічні переваги, що є привабливими для іноземних інвесторів.

8. У регіонах України спостерігається економічна асиметрія у розвитку інноваційної діяльності, що співпадає з асиметричністю їх економічного розвитку. На регіони з високим рівнем економічного розвитку та вище середнього (м. Київ, Дніпропетровська та Донецька області) припадають найбільші обсяги витрат на інноваційну діяльність, найбільша кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації та найвищий рівень науково-технічного потенціалу і лише невеликий обсяг даних показників припадає на західні регіони України з низьким рівнем економічного розвитку.

9. Побудовано модель залежності прямого іноземного інвестування та інноваційного розвитку в економіці регіонів України, на основі якої було доведено, що капітал іноземних інвесторів є одним із важливих чинників інноваційного розвитку економіки регіонів. Зроблено висновок про залежність між часовим накопиченням ПІІ та вірогідністю моделі: чим більше накопичення ПІІ з часом, тим більш адекватною є модель.

10. Розроблено пропозиції щодо перспективних напрямів реалізації моделі інноваційного розвитку регіонів України за рахунок іноземного інвестування, які передбачають усунення факторів, що найбільше перешкоджають рівномірному інвестиційно-інноваційному розвитку економіки регіонів та охоплюють такі заходи як: створення сприятливих умов для розвитку ключових галузей: авіа та ракетобудування, металургія, туризм та їх забезпечення професійними фахівцями; структурне реформування та інституційні зміни як передумова регіонального інноваційного розвитку; створення сприятливого регіонального інвестиційного клімату; реалізація інноваційної політики, яка охоплюватиме підготовку наукових кадрів, запровадження програм розвитку інноваційного бізнесу, співробітництво між підприємствами та науково-дослідними установами, міжнародне наукове співробітництво. Орієнтація інвестиційної діяльності на інновації є необхідною умовою сталого економічного зростання країни, а інноваційна економіка - єдиний шлях до процвітання й становлення України як самостійної держави з високим рівнем інноваційного розвитку та соціального забезпечення громадян.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ у колективній монографії:

1. Бондаренко Н. М Прізвище Бондаренко Н. М. змінено на Сукурова Н. М. (свідоцтво про шлюб № 030298 від 29.07.2006 р.). Регіон у процесах глобалізації: інвестиційний підхід // Економічний глобалізм: розвиток та зростання : кол. наук. монографія / [за наук. ред. В. В. Рокочої]. - К. : Таксон, 2005. - С. 236-252.

Публікації у фахових виданнях:

2. Бондаренко Н. М. Сучасна державна регіональна економічна політика як фактор підвищення національної конкурентоспроможності / Наталя Бондаренко // Вчені записки Інституту економіки та права „КРОК” (серія «Економіка»). - 2003. - № 8. - С 130-139.

3. Бондаренко Н. М. Привабливість об'єктів прямого іноземного інвестування (на прикладі м. Києва) / Наталя Бондаренко // Вчені записки Університету економіки та права „КРОК” (серія «Економіка»). - 2004. - № 11. - С. 228-234.

4. Бондаренко Н. М. Вплив прямого іноземного інвестування на регіональний розвиток / Наталя Бондаренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2004. - № 72. - С. 45-47.

5. Бондаренко Н. М. Регіони України в глобалізаційних процесах за умов іноземного інвестування / Наталя Бондаренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2005. - № 73. - С. 7-9.

6. Бондаренко Н. М. Теоретичні аспекти проблеми реалізації регіональної інвестиційної стратегії / Наталя Бондаренко // Вчені записки Університету економіки та права „КРОК” (серія «Економіка»). - 2005. - № 13. - С. 77-81.

7. Сукурова Н. М. Особливості оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України / Наталя Сукурова // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журнал / [гол. ред. О. П. Степанов]. - К., 2007. - № 7. - С. 65-71.

8. Сукурова Н. М. Інвестиційна складова інноваційного розвитку економіки регіонів України / Наталя Сукурова // Вчені записки Університету «КРОК». - 2008. - № 17. - С. 121-129.

9. Сукурова Н. М. Оцінка інноваційних процесів в економіці українських регіонів / Наталя Сукурова // Стратегія розвитку України: (економіка, соціологія, право) : наук. журнал / [гол. ред. О. П. Степанов]. - К., 2009. - № 3. - С. 52-59.

10. Сукурова Н. М. Модель залежності інноваційного розвитку та прямих іноземних інвестицій в економіці регіонів України / Наталя Сукурова, Ніна Іларіонова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право : наук. журнал УАЗТ. -2010. - № 2. - С. 67-74. - (Особистий внесок: вибір та аналіз системи базових показників для подальшого розрахунку інтегрального показника інноваційного розвитку економіки регіонів України для побудови моделі інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів та підтвердження залежності між ПІІ та інноваційним розвитком економіки регіонів України).

Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації:

11. Бондаренко Н. М. Засоби та напрями долання депресивності українських регіонів в контексті наближення до ЄС / Н. М. Бондаренко // Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції : вісник Львівської комерційної академії. (Серія економічна. - Вип. 18. - Ч. 1) : зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної наук. конф. (Луцьк, 2-4 червня 2005 р.) / Львівська комерційна академія. - Львів : ЛКА, 2005. - С. 82-86.

12. Бондаренко Н. М. Оцінка інвестиційного та динамічного рейтингів регіонів України / Н. М. Бондаренко // Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Жовті Води, 10-11 листопада 2005 р.) / Ін-т підприємництва «Стратегія». - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - Т. V. - С. 6-9.

13. Бондаренко Н. М. Особливості економічного розвитку регіонів України в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків / Н. М. Бондаренко // Теорія та практика економіки та підприємництва : тези доповідей ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (Алушта, 11-13 травня 2006 р.) / Таврічеський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. - Сімферополь : Таврічеський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського, 2006. - С. 23-24.

14. Сукурова Н. М. Регіональні особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України / Н. М. Сукурова // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации : труды ІІІ Международной науч.-практ. конф. аспирантов и студентов (Симферополь, 21-23 марта 2007 г.) / Таврический нац. ун-т. им. В. И. Вернадского - Симферополь : Таврический нац. ун-т им. В. И. Вернадского, 2007. - С. 187-188.

15. Сукурова Н. М. Інвестиційні аспекти підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів / Н. М. Сукурова // Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти : матеріали X Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 30 травня 2007 р.) / Українська академія зовнішньої торгівлі. - Київ : УАЗТ, 2007. - С. 77-78.

16. Сукурова Н. М. Проблеми та перспективи забезпечення інноваційного розвитку національної економіки та її регіонів / Н. М. Сукурова // Міжнародний бізнес в інформаційну епоху : матеріали Наук.-практ. конф. (Київ, 24 квітня 2007 р) / Ун-т економіки та права «КРОК». - К. : Ун-т «КРОК», 2007. - С. 5-8.

17. Сукурова Н. М. Особливості побудови регіональної інноваційної системи в Україні / Н. М. Сукурова // Національні економіки в глобальному економічному просторі : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 16-17 квітня 2008 р.) / Ун-т економіки та права «КРОК». - К. : Ун-т «КРОК», 2008. - С. 83-86.

18. Сукурова Н. М. Асиметрія у залученні прямих іноземних інвестицій в економіку українських регіонів / Н. М. Сукурова // Українська наука ХХІ століття: матеріали V Всеукраїнської наук.-практ. Інтернет-конференції (Київ, 17-19 червня, 2009 р.) / Ін-т наукового прогнозування. - К. : Ін-т наук. прогнозування, 2009. - С. 42-43.

19. Сукурова Н. М. Перспективи щодо інноваційно-інвестиційного розвитку економіки регіонів України / Н. М. Сукурова // Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України : тези доповідей Всеукраїнської наук.-практ. Інтернет-конференції (Дніпропетровськ, 16-26 листопада 2009 р.) : у 2 т. / Дніпропетровська держ. фінансова академія. - Дніпропетровськ : ДДФА, 2009. - Т. І. - С. 259-260.

АНОТАЦІЯ

Сукурова Н. М. Іноземне інвестування як чинник інноваційного розвитку економіки регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ «Ужгородський національний університет». - Ужгород, 2011.

Дисертація присвячена розробці теоретичних та методичних підходів щодо інноваційного розвитку економіки регіонів України за рахунок іноземного інвестування.

Здійснено аналіз сучасного стану розвитку економіки регіонів України, що дозволило виділити групи регіонів за рівнем економічного розвитку, порівняти отримані результати з інвестиційною привабливістю регіонів та виокремити місце прямих іноземних інвестицій в інноваційному розвитку економіки регіонів. Побудована модель інвестиційно-інноваційного розвитку економіки регіонів, що вказує на прямий позитивний зв'язок між прямими іноземними інвестиціями та інноваційним розвитком економіки регіонів. Запропоновано сукупність стратегічних заходів щодо реалізації моделі інноваційного розвитку регіонів України з використанням інструментарію інвестиційно-інноваційної проблематики.

Ключові слова: інноваційний розвиток, прямі іноземні інвестиції, економіка регіону, інвестиційна привабливість, інноваційна діяльність, економічний розвиток, регіональна інноваційна система, модель інноваційного розвитку.

АННОТАЦИЯ

Сукурова Н.М. Иностранное инвестирование как фактор инновационного развития экономики регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВУЗ «Ужгородский национальный университет». - Ужгород, 2011.

В диссертации исследуются проблемы инвестиционно-инновационного развития экономики регионов Украины. Значительное внимание в работе уделяется исследованию теоретико-методических основ инновационного развития экономики регионов, анализу региона как объекта иностранного инвестиционно-инновационного воздействия и определению параметров инновационного развития экономики регионов.

Осуществлен анализ современного состояния развития экономики регионов Украины, с использованием статистического материала и методов исследования, что позволило выделить группы регионов по уровню экономического развития на регионы с высоким уровнем экономического развития, с уровнем развития выше и ниже среднего, а также регионы с низким уровнем экономического развития. В результате классификации регионов Украины по показателю ВРП на душу населения выявлено, что к регионам с высоким уровнем экономического развития принадлежит только г. Киев, пять регионов (Донецкая, Днепропетровская, Запорожская, Киевская и Полтавская области) вошли в группу с уровнем экономического развития выше среднего. Наибольшую группу составляют регионы с уровнем экономического развития ниже среднего (АР Крым, Харьковская, Луганская, Сумская, Львовская, Черниговская, Николаевская, Черкасская, Одесская, Кировоградская, Ивано-Франковская области и г. Севастополь). В группу регионов с низким уровнем экономического развития вошли следующие регионы: Винницкая, Волынская, Житомирская, Закарпатская, Ровенская, Тернопольская, Херсонская, Хмельницкая и Черновицкая области. Таким образом, удалось установить наличие асимметрии в экономическом развитии регионов Украины.

Предложены дополнительные показатели инвестиционной привлекательности экономики региона - наличие в регионе специфических конкурентных преимуществ и индекс сравнительного преимущества региона с точки зрения привлечения прямых иностранных инвестиций. Расчет последнего дал основания сделать вывод о том, что на современном этапе инвестиционно-конкурентоспособными регионами в Украине являются три: Днепропетровский, Киевский, и г. Киев. Инвестиционная конкурентоспособность других регионов имеет переходный характер, причем подавляющее большинство регионов имеют низкое значение индекса инвестиционной конкурентоспособности. Анализ регионов по показателю сравнительного преимущества региона по привлечению прямых иностранных инвестиций не совпадает с их классификацией по показателю ВРП на душу населения, то есть по уровню экономического развития. Этот факт объясняется тем, что высокий индекс сравнительного преимущества региона по привлечению прямых иностранных инвестиций имеют те регионы, где приоритетным является промышленное развитие над сельскохозяйственным, а также инвестиционно-конкурентоспособными являются те регионы, которые имеют сильный промышленный потенциал и благоприятный инвестиционный климат для привлечения иностранных инвесторов.

Проведен анализ инновационной деятельности в современном экономическом развитии регионов, в которой наблюдается также наличие асимметрии, что совпадает с уровнем экономического развития регионов. Так, на регионы с высоким уровнем экономического развития и выше среднего (г. Киев, Днепропетровская и Донецкая области) приходятся наибольшие объемы затрат на инновационную деятельность, наибольшее количество промышленных предприятий, которые внедряли инновации и высокий уровень научно-технического потенциала и лишь небольшая их доля приходится на западные регионы Украины с низким уровнем экономического развития. На основании чего сделан вывод о необходимости привлечения иностранного капитала как фактора инновационного развития экономики регионов.

...