Формування системи зернового маркетингу фермерських господарств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК: 631.14:633.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗЕРНОВОГО МАРКЕТИНГУ

ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Серських Надія Сергіївна

Луганськ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Таврійському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Мелітополь.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Лобанов Микола Іванович, Таврійський державний агротехнологічний університет, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Зіновчук Віталій Володимирович, Житомирський національний агроекологічний університет, директор Науково-навчального інституту економіки та агробізнесу

кандидат економічних наук, доцент Кочетков Олексій Васильович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу

Захист відбудеться 6 липня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г-202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека ЛНАУ.

Автореферат розісланий «6» червня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Богачов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

зерновий маркетинг фермерський

Актуальність теми дослідження. Ринкові перетворення, що відбулися останнім часом у нашій країні сприяли підвищенню ролі фермерських господарств, які є однією з ефективних форм господарювання, в т. ч., в зерновому секторі. Але нестабільні умови, в яких вони зараз функціонують, пов'язані, насамперед, із недостатнім використанням інструментів маркетингу, недосконалістю ринкової інфраструктури та відсутністю системи інформаційного забезпечення. Крім того, широкий спектр інструментів маркетингу є недоступним для дрібного товаровиробника, який повинен одночасно виробляти продукцію, зберігати, транспортувати та реалізовувати її.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є формування системи зернового маркетингу, необхідною умовою якої є об'єднання або взаємодія фермерських господарств із зерновою спеціалізацією. Це, в свою чергу, посилить їхні конкурентні позиції на зерновому ринку; дасть змогу залучати фахівців із маркетингу; зменшувати ризики, пов'язані із збутом зерна та виходити на зовнішній ринок. Застосування зазначених форм маркетингової діяльності на території нашої країни ще не отримало належного поширення через відсутність ґрунтовних наукових досліджень з питань формування системи зернового маркетингу на основі системного підходу та враховуючи реальний стан сучасної економіки. Саме це визначає актуальність даного дисертаційного дослідження.

Дослідження розвитку маркетингу в агропродовольчому секторі здійснюють відомі вітчизняні вчені-аграрники, серед яких найвагоміший внесок зробили Г. Андрусенко, В. Богачов, О. Варченко, В. Гончаров, Т. Дудар, В. Зіновчук, О. Єранкін, О. Кочетков, М. Малік, О. Мороз, Н. Карпенко, В. Нелеп, Л. Романова, П. Саблук, М. Сахацький, І. Соловйов, В. Ткаченко, Л. Худолій, Г. Черевко, О. Шпичак, М. Янків. Однак ряд теоретичних та практичних питань стосовно обґрунтування, аналізу та шляхів створення та ефективного функціонування системи зернового маркетингу, її сутності та функцій є недостатньо розкритими, що обумовлює доцільність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Таврійського державного агротехнологічного університету „Соціально-економічна політика, менеджмент та маркетинг АПК” номер державної реєстрації 0107U008972 (2007-2010 рр.). В її межах автором досліджено проблему формування системи зернового маркетингу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретично-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо напрямів формування системи зернового маркетингу фермерських господарств, яка покликана вивести дрібних виробників на якісно новий рівень економічного розвитку та зробити їх повноцінними учасниками зернового ринку.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні поставлено та вирішено такі завдання:

- уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування поняття «система зернового маркетингу» в контексті розвитку фермерських господарств;

- визначити особливості маркетингової діяльності фермерських господарств - зерновиробників та проблеми, що перешкоджають процесу використання інструментів маркетингу;

- запропонувати альтернативні напрями формування системи зернового маркетингу фермерських господарств, що базуються на принципах кооперації з метою виходу на біржовий ринок та протистояння ринковим посередникам;

- розробити економіко-математичну модель оптимізації обсягів виробництва зерна для кооперативних об'єднань фермерів;

- рекомендувати напрями активізації біржового зернового ринку;

- запропонувати ефективну форму організації інформаційно-консультаційного обслуговування фермерів-зерновиробників.

Об'єктом дослідження є процес формування та функціонування системи зернового маркетингу фермерських господарств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, практичних аспектів формування системи зернового маркетингу фермерських господарств.

Методи дослідження. Методологічними основами дисертації є діалектичний метод пізнання та системний підхід до розкриття механізму створення системи зернового маркетингу фермерських господарств; загальнонаукові методи пізнання та аналізу; фундаментальні положення економічної теорії, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, що займалися питаннями маркетингової діяльності в АПК.

При вирішенні окремих питань застосовано такі спеціальні методи економічного дослідження: абстрактно-логічний - для узагальнення сутності, змісту та функцій системи зернового маркетингу, а також для формулювання висновків; графічний - для наочного зображення системи зернового маркетингу та її складових, а також обсягів реалізації продукції та цін на неї в динаміці; аналізу та синтезу - для деталізації об'єкта дослідження шляхом розділення його на окремі складові; порівняння - для зіставлення фактичних даних звітного року з даними минулих років; групування - для встановлення кількості фермерських господарств за обсягами виробленої продукції; економіко-математичний - для оптимізації вибору конкурентних стратегій фермерських господарств в умовах кооперації; кореляційно-регресійний аналіз - для визначення залежності обсягів виробництва валової продукції від кількості звернень до сільськогосподарської дорадчої служби; метод соціологічних опитувань - при визначенні специфіки інформаційно-консультаційних послуг для фермерів - зерновиробників.

Інформаційною-аналітичною базою дослідження були відповідні Закони України, Укази Президента України, офіційні матеріали Головного управління статистики в Запорізькій області, оперативна інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації, первинна документація фермерських господарств, документація Запорізької товарної біржі «Гілея», спеціальні наукові джерела, інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet, а також власні емпіричні та соціологічні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано необхідність та порядок формування системи зернового маркетингу, яка є цілісною організаційною структурою та складається з елементів функціональної та забезпечувальної підсистем, створеною для цілеспрямованої діяльності фермерських господарств у сфері агробізнесу, з метою підвищення ефективності їх діяльності за рахунок розширення можливостей виходу на ринок, в т. ч. й зовнішній;

удосконалено:

- трактування поняття «зерновий маркетинг», яке, на відміну від існуючих, передбачає виконання інформаційної, дослідницької, збутової, комунікаційної, ціноутворюючої функцій та розглядається як комплекс заходів, що базуються на дослідженні та прогнозуванні кон'юнктури зернового ринку;

- визначення факторів впливу на співпрацю між інституціональними установами - суб'єктами системи зернового маркетингу, що базуються на інтеграції фермерських господарств, товарної біржі та сільськогосподарської дорадчої служби;

дістали подальшого розвитку:

- розробка напрямів активізації біржового ринку, в т.ч. за рахунок створення адаптованого розрахунково-клірінгового центру, покликаного виступати гарантом виконання біржових угод;

- пропозиції щодо організації виконання біржових контрактів на форвардних умовах, розроблені спеціально для фермерських господарств з поетапним контролем кожної проведеної операції;

- формування системи інформаційного забезпечення фермерських господарств через систему Держкомстату та сільськогосподарські дорадчи служби.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні отриманих результатів досліджень у діяльність фермерських господарств, що сприяє поширенню застосування основних інструментів маркетингу та підвищує конкурентоспроможність виробленої продукції.

Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо формування системи зернового маркетингу фермерських господарств використано Вільнянською районною державною адміністрацією при реалізації програми «Зерно Запоріжжя на 2006-2010 роки» (довідка № 05-24/530 від 28.07.2009 р.).

Результати наукових досліджень (підвищення економічної ефективності виробництва зерна при створенні кооперативних об'єднань фермерів-зерновиробників) використано у діяльності фермерського господарства «Чернов СП» Вільнянського району при розробці плану виробництва на 2010-2015 рр. (довідка від 14.09.2009 р.).

Теоретичні аспекти формування системи зернового маркетингу та організації інформаційного забезпечення фермерських господарств використовуються в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні таких дисциплін: «Аграрний маркетинг», «Основи дорадчої діяльності» (довідка № 48/4 - 1052 від 03.06.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора, має практичне та наукове значення. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. Всі основні положення, висновки та пропозиції виконані та опубліковані самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародній конференції «Проблеми та перспективи розвитку сільськогосподарських дорадчих служб» (Судак, 2006 р.), міжнародній науковій конференції «Соціально-економічні аспекти розвитку аграрного сектора економіки в умовах кризи. Роль консультаційних служб» (Мелітополь, 2009 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі (соціально-економічні аспекти)» (Мелітополь, 2009 р.)., міжнародній науково-практичній конференції «Фінансування і кредитування аграрного сектору: проблеми та перспективи», (Мелітополь, 2009 р.), міжнародній науково - практичній конференції «Розвиток кооперативної ідеї: теоретичні та практичні аспекти» (м. Полтава, 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва», (Мелітополь, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях загальним обсягом 2,54 д.а., у т. ч. 5 у наукових фахових виданнях обсягом 1,8 д.а.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 170 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (168 найменувань), містить 18 таблиць, 35 рисунків і 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивченості наукової проблеми, визначено мету, основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів, а також відображено апробацію та реалізацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти формування системи зернового маркетингу» обґрунтовано системний підхід до організації маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема, фермерських господарств зернової спеціалізації, уточнено понятійний апарат проблеми дослідження, узагальнено основні підходи до визначення понять «система аграрного маркетингу», «зерновий маркетинг», розглянуто зарубіжний досвід формування системи зернового маркетингу та визначено роль і місце кооперації в системі зернового маркетингу.

На основі системного підходу та аналізу наукових праць провідних зарубіжних та вітчизняних вчених визначено, що зерновий маркетинг - це комплекс заходів, який складається з менеджменту, планування, ціноутворення, дистрибуції, комунікації та інформаційного забезпечення суб'єктів ринку зерна, базується на дослідженні та прогнозуванні кон'юнктури ринку та направлений на максимальне задоволення платоспроможного попиту, враховуючи інтереси виробників.

У теперішній час фермерський сектор та інші сільськогосподарські підприємства є головними виробниками сільськогосподарської продукції в Україні. Фермерству, як особливому явищу у соціально-економічному житті країни, відводиться важлива роль у відродженні підприємництва та комерційної сільськогосподарської діяльності на селі. Частка виробленої продукції зернових та зернобобових у фермерських господарствах Запорізької області складає 20,4 %, що обумовлює доцільність проведення даного дисертаційного дослідження.

Головним гравцем на ринку зерна країни є агрохолдинги - наочний результат глобалізації економіки. Можливо, на рівні країни, агрохолдинги мають важливе значення, передусім з погляду забезпечення продовольчої безпеки. Але враховуючи, що їх власниками є відомі бізнесмени, які мають неабиякий вплив на політичне життя країни, стає зрозумілим, що агрохолдинги - це найприбутковіший «мега-бізнес», в якому інтереси його власників вище інтересів громадян України, насамперед - дрібних товаровиробників.

Сучасна система зернового маркетингу для фермерських господарств в нинішніх умовах має такий вигляд (рис. 1)

Рис. 1. Сучасна система зернового маркетингу фермерських господарств

Належна організація роботи фермерських господарств дозволить збільшити конкурентноздатність національної аграрної економіки, знизити рівень монополізації та вирішити продовольчі проблеми за рахунок збільшення виробництва валової продукції та насичення внутрішнього ринку вітчизняними продуктами харчування. В основі цієї роботи повинна лежати маркетингова орієнтація збуту виробленої продукції фермерських господарств, із зерновою спеціалізацією зокрема.

Отже, основним завданням є формування такої системи зернового маркетингу, в якій місце фермера-зерновиробника було б ключовим. Насамперед, для протистояння агрохолдингам, а також з метою формування прозорого ринку зерна в нашій країні.

У другому розділі - «Тенденції розвитку системи зернового маркетингу в Запорізькій області» - визначено роль та значення фермерських господарств у вирішенні проблеми продовольчої безпеки країни, досліджено особливості маркетингової діяльності, виявлені основні перешкоди для фермерів-зерновиробників на шляху до підвищення власних конкурентних позицій на зерновому ринку регіону для чого обґрунтовано необхідність застосування принципів кооперації.

У Запорізькій області на початок 2010 р. зареєстровано 2330 фермерських господарств, у володінні яких знаходиться понад 310 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 303 тис. га ріллі. Це складає 12,5 % загальної площі сільськогосподарських угідь області. Кожного року спостерігається тенденція до збільшення середньої площі сільгоспугідь на одне господарство за рахунок укрупнення або інтенсивнішого залучення земельних паїв. Згідно статистичних даних, у 2009 р. питома вага фермерських господарств Запорізької області у виробництві пшениці склала 17 %, кукурудзи на зерно - 19,2 % та ячменю - 19,3 %.

На рис. 2 представлено основні показники економічної ефективності виробництва пшениці фермерськими господарствами Запорізької області.



Рис. 2. Динаміка показників економічної ефективності виробництва пшениці фермерськими господарствами Запорізької області

Найвищий показник рівня рентабельності виробництва зафіксовано у 2008 р., коли урожайність пшениці була рекордно високою та складала 32,2 ц/га, що більше ніж у 2007 та 2009 рр. (відповідно 78 % та 12,2 %). Показник рівня рентабельності у 2006 р. є найнижчим за останні п'ять років та обумовлений, передусім, низьким валовим збором, що призвело до збільшення витрат на виробництво 1 ц пшениці. Також при зростанні урожайності собівартість та ціна реалізації 1 ц зерна зменшилися. Якщо перший показник такими змінами позитивно вплинув на рівень рентабельності, то зазначені зміни другого показника спричинили негативний вплив на рівень рентабельності виробництва пшениці.

Структура каналів реалізації, яка відіграє важливу роль в системі маркетингу, потерпіла значних змін одночасно із концепцією реалізації зерна аграріями. Якщо в 1990 р. понад 80 % реалізованого зерна надходило на переробні підприємства, то в 2009 р. доля переробних підприємств в структурі реалізації зернових скоротилась до 5 %. Протягом ряду років спостерігається скорочення обсягів реалізації зернових культур переробним підприємствам, на ринку, населенню в рахунок оплати праці й збільшення продажу зерна через інші канали. Нині більшість зерновиробники надає перевагу реалізації зернових торгово-закупівельним компаніям та посередникам, або переробці на давальницьких умовах, і ситуація у Запорізькій області мало відрізняється від загальнонаціональної тенденції.

Значною проблемою дрібних товаровиробників є відсутність єдиної, чіткої і прозорої системи прогнозування і формування ціни. В останні роки механізми формування цін значно покращились у зв'язку з тим, що міжнародні трейдери розширили свої регіональні мережі. Внаслідок цього, зерновиробники мають певний доступ до найсвіжішої цінової інформації, але як правило, це стосується тільки великих підприємств, фермери досить часто не мають жодних можливостей. Частково це відбувається тому, що із існуючою системою оподаткування, фермеру вигідніше продати урожай «з комбайну», аніж докладати якихось зусиль для реалізації зерна іншим чином.

Вирішення проблеми вчасної та вигідної реалізації зернових, має бути покладено на товарну біржу. Вона є унікальним інструментом ринкової економіки, місцем, де встановлюються реальні ціни на товари і продукцію, які відбивають все: і собівартість продукції, і стан ринку, і прогнози на майбутній врожай, і стан економіки в цілому, і платоспроможність учасників ринку і населення, тощо. Ціни на ринку формуються за рахунок практично щоденної торгівлі цією продукцією або форвардними контрактами на таку продукцію з подальшим котируванням цін. Прозорі, чесні способи встановлення цін практично виключають будь-які форми фальсифікацій, а котирування слугує орієнтиром для торговців, які здійснюють діяльність поза біржами.

Порівняно із 1992 р. кількість зареєстрованих товарних бірж зросла більш ніж у 10 разів та згідно даних Держкомстату на початок 2010 р. складає 554 біржі, з яких тільки 33 є акредитованими державою на право ведення зовнішньоекономічної діяльності. Однією із акредитованих товарних бірж є єдина у Запорізькій області товарна біржа «Гілея», що розпочала свою діяльність у 1993 р.

В процесі дослідження діяльності Запорізької товарної біржі, було визначено основні переваги біржової торгівлі зерном. Ними зокрема є: можливість отримання прибутків учасникам біржової торгівлі при скороченні власних витрат під час продажу продукції на біржових торгах за рахунок реєстрації форвардних контрактів; зниження цінового ризику за рахунок страхування від несприятливих змін кон'юнктури ринку; забезпечення прозорості ринку за рахунок проведення офіційного котирування цін.

Наступною проблемою фермерів-зерновиробників є відсутність власних зерносховищ та елеваторів. На основі власних досліджень (інтерв'ювання фермерів, експертні оцінки керівників елеваторів) зроблено висновок, що наявні в області елеватори не виправдовують надій та сподівань фермерів, штучно занижують класність зерна, а, відповідно, й ціну на нього. Лабораторії з оцінки якості зерна у більшості випадків, також належать власникам елеваторів, тобто працюють проти інтересів фермерів. Рис. 3 наочно демонструє різницю між ціною на продовольчу пшеницю, що було зареєстровано у біржових контрактах та ринковою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Середні ціни реалізації продовольчої пшениці на біржовому та позабіржовому ринках Запорізької області, грн. за 1 т (з ПДВ)

Порівняно із 2005 р., коли біржова ціна перевищувала ринкову тільки на 3,1% у 2009 р. ця різниця склала майже 19 %. В результаті проведених розрахунків очевидно, що фермерам у будь-якому разі вигідніше реалізувати вироблене зерно через товарну біржу. Серйозною перешкодою цьому є замала кількість продукції, що її може запропонувати один дрібний зерновиробник. Вказану проблему може бути ліквідовано за допомогою створення розвинутої системи кооперації, яка є основою концентрації матеріальних, трудових та фінансових ресурсів для ефективного функціонування дрібних господарств зернової галузі, впливу на формування цін, організаційно-економічної єдності у виробництві кінцевої продукції.

Основним джерелом інформації для сучасних фермерів - зерновиробників є внутрішні дані: результати діяльності за попередні роки, обсяги виробництва та реалізації, структура витрат, рівень доходів, минулі ціни реалізації тощо. Що стосується інформації із зовнішніх джерел, то до фермерів, як правило, доходять лише вторинні дані кабінетних досліджень, тобто те, що виробники можуть отримати безоплатно.

За результатами соціологічного обстеження фермерських господарств Запорізької області лише 3,24 % опитаних фермерів «середньої руки», наявність земель у використанні яких не перевищує 1 тис. га, вважають себе достатньо забезпеченими інформацією, яка потрібна їм ефективної діяльності. Інші фермери вважають себе недостатньо забезпеченими інформацією (26,6 % вважають себе незабезпеченими та 70,1 % здебільшого недостатньо забезпеченими). В якості основних джерел використовуваної інформації вони називають в першу чергу телебачення (85 %), газети та журнали (72,5 %), місцеві спеціалісти та друзі-господарі (64,27 %).

Для ефективного ведення виробничої та маркетингової діяльності подібної «широковживаної» інформації вкрай недостатньо. Зерновиробники потребують найсвіжіших даних маркетингових досліджень саме із зовнішніх джерел, інформація з яких для фермерів в нашій країні майже недоступна. Сумнівна достовірність та якість, низька періодичність, важко доступність - основні недоліки зовнішньої інформації, яка доходить до дрібних зерновиробників. Лише 3,24 % з опитаних отримують інформацію від сільськогосподарської дорадчої служби.

Проведення аналізу потреби фермерських господарств, що спеціалізуються на вирощуванні та реалізації зернових в інформаційних ресурсах було виявлено, що виробники потребують насамперед інформацію про реальні ціни на сільськогосподарську продукцію, нові технології виробництва продукції рослинництва, в тому числі сертифікованої екологічно чистої продукції. Також 45% опитуваних фермерів цікавить співробітництво з акредитованою товарною біржею задля фіксування цін на продукцію, але дефіцит інформації по даному питанню впливово гальмує розвиток подібних відносин.

Реалізація системи інформаційно-консультаційного забезпечення АПК Запорізької області розпочалася із створення міжрайонного інформаційно-консультаційного центру «АгроТаврія» при Таврійському ДАТУ в 1996 р. На базі цього центру за минулі роки було проведено чимало досліджень, які дозволили виявити потреби сільгоспвиробників, їх пріоритети для надання конкретної дорадчої допомоги та консультування.

Функціонування дорадчих служб в системі зернового маркетингу є цілком обґрунтованим з точки зору найпоширенішої маркетингової концепції 7Р, в яку включено контингент, що має відношення до процесу купівлі-продажу.

У третьому розділі - «Формування системи зернового маркетингу фермерських господарств» запропоновано напрями формування системи зернового маркетингу, розроблено схему організованого біржового ринку зернових, розраховано економіко-математичну модель оптимізації виробництва зернових в умовах кооперації фермерів, а також обґрунтовано підходи до створення системи інформаційно-консультаційного забезпечення фермерських господарств, як головного елемента системи зернового маркетингу.

У процесі дослідження автор доходить висновку, що система зернового маркетингу - це цілісне формування, створене для цілеспрямованої діяльності у сфері агробізнесу з метою підвищення ефективності реалізації зерна сільськогосподарськими підприємствами та впливу на ринок зернових за рахунок тісного зв'язку її підсистем та структурних елементів. Вона повинна виступати інтегратором попиту споживачів, виробничих, транспортних, торговельних можливостей, які здійснюються на основі передових наукових розробок, на відповідній законодавчій базі та за допомогою новітніх засобів комунікацій (рис. 4).

Рис. 4. Система зернового маркетингу

Функціональні підсистеми безпосередньо пов'язані із виробництвом продукції, її зберіганням та доведенням до кінцевого споживача. До їх складу входять фермерські господарства, або їх кооперативні об'єднання, які виробляють зернові, автотранспорт, залізничний транспорт, елеватори, порти, морський транспорт, агрохолдинги, товарні біржі, тощо. Ефективна робота функціональних підсистем є неможливою без нормативно-правової, фінансової, науково-дослідної та комунікаційної підтримки, яку здійснюють елементи забезпечувальних підсистем - дорадчі служби, органи державного та місцевого самоврядування, фінансові установи, тощо.

Формування системи зернового маркетингу для фермерських господарств покликане вирішити ряд важливих проблем, і насамперед - це проблеми зберігання і збуту виробленої продукції, об'єктивне оцінювання її якості, відсутність об'єктивної ринкової інформації, нестаток у фахівцях з питань зернового маркетингу, тощо. Для вирішення вищевказаних проблем, а також для досягнення гідних позицій на зерновому ринку як на рівні держави, так і на міжнародному, в нашій роботі ми пропонуємо декілька альтернативних шляхів формування системи зернового маркетингу для фермерських господарств області, однаково побудованих на принципах кооперації та співробітництва:

1. Створення обслуговуючого кооперативу за територіальною ознакою, основною метою якого є збільшення доходів фермерських господарств своїх членів за рахунок отримання вищої ціни за одиницю продукції, реалізованої через кооператив. В нашому випадку економічними інтересами фермерів - членів кооперативу є отримання прибутку шляхом формування великих партій зерна, та реалізації його за гідними цінами, або за допомогою біржі, або напряму агрохолдингам, трейдерам та переробним підприємствам. Окрім того, кооператив є юридичною особою, спроможною представляти інтереси своїх членів при здійсненні зовнішньоекономічних контрактів. Створення збутового кооперативу передбачається нами за територіальною ознакою, тобто у кожному районі Запорізької області.

2. Спільна діяльність фермерських господарств із великими реформованими сільськогосподарськими підприємствами є другим альтернативним шляхом формування системи зернового маркетингу фермерських господарств. Знову ж таки генеральною метою цієї консолідації для фермерів є збут виробленої продукції, отримання гідної ціни за неї, нормальні умови зберігання зерна та об'єктивні висновки стосовно його якості. Суттєво зменшиться для фермерів ціна інформаційно-консультаційних послуг, наданих експертами-дорадниками. Також перевагою цієї форми співробітництва є певний імідж великого підприємства та його досить стійкі позиції на ринку.

3. Створення асоціації фермерських господарств, покликаної зробити фермерів практично невразливими в умовах ринку. Налагоджені зв'язки із постачальниками дозволять отримувати сировину, матеріали, запчастини, добрива та інше за цінами на 10-15% нижчими за ринкові, це стане можливим, якщо із асоціацією будуть працювати постійні постачальники на взаємовигідних умовах. Проблеми транспортування та зберігання вирішуються шляхом створення власних транспортних парків та зерносховищ. Згідно статистичних даних, фермери виробляють близько 20% зернових в області, це означає що зернова продукція, вироблена фермерськими господарствами складатиме майже 1/5 частину обласного ринку. Значна цифра, з погляду на те, що середній розмір фермерського господарства складає 134 га.

Створення асоціації дозволяє також розраховувати на власну юридичну службу, як основну складову нормативно-правової підсистеми; власний інтернет-портал та сільськогосподарську дорадчу службу; лабораторію з оцінки якості зерна. Тобто створення якісних інформаційної та науково-дослідної підсистем майже наполовину знаходитиметься в руках самих фермерів та дозволить окрім своєчасного отримання цінної інформації значно скоротити зовнішні витрати на коштовні послуги. Об'єднані фермери спроможні власноруч створити один із елементів фінансової підсистеми - кредитну спілку, яка є різновидом сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Це надасть змогу відмовитися від деяких послуг банків-респондентів і також скоротити витрати.

Також створення асоціації дозволить витіснити з ринку дрібних посередників і не розглядати агрохолдинги та зернотрейдерів як основних споживачів виробленої продукції. Знову ж таки, налагодження міцних зв'язків із переробною сферою, дозволить мати стабільний ринок збуту, а кількість виробленого зерна - впливати на ринкові ціни на нього.

Кожен із запропонованих автором шляхів формування системи зернового маркетингу дозволяє вирішити наступні цілі та завдання: здешевити оренду сільськогосподарської техніки; знизити витрати на виробництво продукції; налагодити системи зберігання продукції; формувати необхідні партії зерна для реалізації його на акредитованій товарній біржі; мати своєчасний доступ до достовірних джерел інформації; оплачувати послуги найманих спеціалістів із зернового маркетингу, експертів дорадників, брокерів тощо.

Для ефективного функціонування системи зернового маркетингу, а також ринку зернових необхідно забезпечити прозорість торгівельних операцій. Цю проблему, можна вирішити за допомогою активізації біржового ринку. Нами запропоновано схему організованого біржового ринку зерна в Запорізькій області, яку складає запорізька акредитована товарна біржа «Гілея», що має необхідні умови для проведення торгівельних операцій зерном, уповноважена реєструвати регіональні та експортні контракти, покликана обслуговувати Аграрний Фонд, який через біржу реалізує товарні інтервенції, проводити спеціалізовані аукціони. Біржі підпорядковується інформаційно - аналітичний центр, створений для моніторингу за напрямами діяльності біржі, являє собою мережу для обробки та розповсюдження біржової інформації та пов'язаний з міністерствами і відомствами з одного боку та сільгоспвиробниками з іншого.



Рис. 5 Система інформаційного забезпечення фермерських господарств та їх об'єднань

Основна роль усіх учасників системи інформаційного забезпечення - формування та підтримка функціонування інформаційної бази та маркетингового моніторингу на всіх рівнях системи. Реалізація запропонованої концепції дозволить створити ефективний інструмент управління ринковою діяльністю фермерських господарств із зерновою спеціалізацією. Це, в свою чергу, сприятиме прогнозованості функціонування даних господарств та зниженню усіх видів ризиків, з якими вони стикаються у процесі своєї діяльності.

висновки

В рамках дисертаційного дослідження вирішена важлива науково-прикладна задача щодо формування системи зернового маркетингу фермерських господарств. Нове наукове обґрунтування даної задачі, яке полягає в розробці та впровадженні специфічних заходів із формування системи зернового маркетингу, реалізація завдань та заходів визначених у роботі, дозволить фермерським господарствам, що працюють у зерновій галузі, значно підвищити економічну ефективність своєї діяльності, зокрема збільшити рентабельність виробництва зерна, знизити виробничі та реалізаційні витрати, посилити конкурентні позиції на зерновому ринку та ефективно використовувати сучасні інструменти маркетингу.

1. Поняття «зерновий маркетинг» включає інформаційну, дослідницьку, збутову, комунікаційну, ціноутворюючу та інші функції та інтегрує у більшому або меншому ступені роз'єднаних сільськогосподарських виробників, опосередковано забезпечує концентрацію виробництва, переробку продукції і, відтак, спроможний посилювати конкурентні позиції фермерських господарств-зерновиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках. У зв'язку з цим визначено, що формування системи зернового маркетингу в Україні варто розглядати в якості одного з основних напрямків аграрної політики держави.

2. Система зернового маркетингу являє собою цілісну структуру, в якій взаємодіють суб'єкти, що здійснюють маркетингову діяльність, реалізують цілі і задачі маркетингу зерна, знаходяться у тісному зв'язку, створюють єдність та гармонійно розвиваються. Вона виступає інтегратором попиту споживачів, виробничих, транспортних, торговельних можливостей, які здійснюються на основі передових наукових розробок, на відповідній законодавчій базі та за допомогою новітніх засобів комунікацій. Система зернового маркетингу складається із двох типів підсистем: функціональних та забезпечувальних. Функціональні підсистеми: виробнича, логістична, збутова - працюють на досягнення основної мети маркетингу - доведення продукції від виробника до споживача. Забезпечувальні підсистеми: нормативно-правова, фінансова, комунікаційна, науково-дослідна - за умов свого ефективного функціонування - виступають гарантом досягнення цієї мети.

3. Основними перешкодами, що стають на шляху формування системи зернового маркетингу фермерських господарств та які були визначені за допомогою інтерв'ювання фермерів-зерновиробників є: відсутність потрібного власного капіталу; слабка фінансова підтримка та недостатнє кредитне забезпечення з боку держави та фінансових установ; недосконалість системи оподаткування, яка спонукає фермерів до бартерних операцій і приховування частини виробленої продукції; відсутність ефективної системи страхування, як посівів так і зерна на зберіганні; недостатньо сформована психологія селян до приватного господарювання; низький рівень організації кооперування фермерів, неефективна та слабко розвинута система інформаційного забезпечення. Організація маркетингової діяльності у фермерських господарствах із зерновою спеціалізацією має на меті стимулювання зростання виробництва; забезпечення належного рівня доходу, необхідного для розширення відтворення у господарствах; розвитку інфраструктури ринків; організації імпорту і експорту з позиції регулювання внутрішніх ринків. Обґрунтовано, що ефективна маркетингова діяльність фермерських господарств є можливою лише за умов створення ними кооперативних об'єднань.

4. Запропоновано альтернативні шляхи формування системи зернового маркетингу, зокрема: створення обслуговуючого кооперативу за територіальною ознакою; консолідація фермерських господарств із великими реформованими сільськогосподарськими підприємствами та створення асоціації фермерських господарств. Усі представлені альтернативи дозволяють фермерам здешевити оренду сільськогосподарської техніки; знизити виробничі витрати на виробництво продукції; формувати необхідні партії зерна для посилення конкурентних позицій на ринку та можливості впливати на ціну; оплачувати послуг найманих спеціалістів із зернового маркетингу, експертів дорадників, брокерів, тощо; забезпечити можливість виходу на міжнародний ринок за допомогою зареєстрованих на біржі контрактів.

5. На основі розрахованої економіко-математичної моделі доведено, що фермерські господарства із зерновою спеціалізацією, в яких розмір сільськогосподарських угідь не перевищує 1 тис. га, при об'єднанні в кооператив здатні виробляти 507 т пшениці, що є достатньою кількістю для укладання стандартних біржових контрактів. Розрахунок оптимізації конкурентних стратегій за Штакельбергом та Курно кооперативних об'єднань фермерських господарств довів доцільність використання стратегії Курно, за якою кожне з десяти досліджуваних господарств окремо зможе виробляти від 31,8 до 62,1 т пшениці. Також створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу дозволить фермерам реалізувати вироблене зерно на біржовому ринку за фіксованими цінами, які є на 19 % вищими за ринкові.

6. Основними напрямами активізації біржового ринку в Запорізькій області слід вважати: запропонований механізм укладання форвардних контрактів, в якому враховані послуги експерта - дорадника із зернового маркетингу та який дозволить зерновиробникам заздалегідь планувати свою виробничу діяльність приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані із реалізацією виробленого зерна; створення на базі Запорізької акредитованої товарної біржі адаптованого розрахункового центру (АРЦ), на який буде покладено функції страхування фермерів від майбутніх ризиків при укладанні біржових угод.

7. Ефективне функціонування системи зернового маркетингу фермерських господарств потребує організації якісного інформаційного обслуговування товаровиробників. Функції інформатизації фермерів покладені на систему інформаційного забезпечення, основним органом якої є сільськогосподарська дорадча служба, створена на базі вищих аграрних навчальних закладів. Впровадження принципів маркетингового моніторингу в систему зернового маркетингу зміцнить зв'язок між потребами покупців та процесом виробництва зернових, прискорить просування їх на ринок, дозволить сформувати маркетингову стратегію фермерських господарств із зерновою спеціалізацією та регіональну систему зернового маркетингу в цілому, сприятиме підготовці вузьких спеціалістів із зернового маркетингу, створенню робочих місць та притоку інвестицій у дану галузь сільського господарства. Тісний зв'язок закладів освіти із сучасними науковими розробками, володіння методиками ведення комерційної діяльності, можливість підготовки експертів - дорадників із зернового маркетингу - причини, з яких, сільськогосподарські дорадчі служби повинні бути створені на базі вищих аграрних навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Серських Н.С. Сутність та місце системи зернового маркетингу в агробізнесі / Н.С.Серських // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету / за ред. проф. М.І..Бахмата. - Кам'янець-Подільський: Кучер О.В, Лаврук О.С. - 2008. - Вип..16. - Т. 3. - С.297-299.

2. Серських Н.С. Роль кооперації в системі зернового маркетингу / Н.С.Серських // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: економічні науки. - Х. - 2009. - Вип.92. - С.256-269

3. Серських Н.С. Стан інформаційного забезпечення фермерських господарств Запорізької області / Н.С.Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва. - Мелітополь: Мелітопольська типографія «Люкс», 2010. -№3(11). - С.464-470

4. Серських Н.С. Шляхи створення системи зернового маркетингу для фермерських господарств / Н.С. Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва. - Мелітополь: Мелітопольська типографія «Люкс», 2010. - № 11. - С.464- 470

5. Серських Н.С. Шляхи удосконалення системи інформаційного забезпечення фермерських господарств Запорізької області / Н.С. Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. М.Ф. Кропивко. - Мелітополь: Мелітопольська типографія «Люкс», 2011. - №13(1). - С. 287-293.

В інших виданнях

6. Серских Н.С. Особенности маркетингового исследования конкурентоспособности предприятий / Н.С. Серских // Материалы международной научной конференции «Проблемы и перспективы развития сельскохозяйственных консультационных служб». - Вып.1.- Мелитополь: ТГАТА,2006. - С.198-208

7. Серських Н.С. Ринок зерна та зерновий маркетинг: сутність, особливості, функції / Н.С. Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва. - Мелітополь: Мелітопольська типографія «Люкс», 2009. - № 2. - С.202- 211

8. Serskykh N. Grain Marketing by Farmers Groups. Advantadges and Perspectives. / Н.С. Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва. - Мелітополь: Мелітопольська міська типографія, 2009. - № 4. - С.199-204

9. Серських Н.С. Проблеми та перспективи розвитку біржової торгівлі зерновими в Запорізькій області / Н.С. Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва. - Мелітополь: Мелітопольська типографія «Люкс», 2009. - № 7. - С.326-331

АНОТАЦІЯ

Серських Н.С. Формування системи зернового маркетингу фермерських господарств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ, 2011.

У дисертаційній роботі досліджено проблеми функціонування системи зернового маркетингу фермерських господарств, проаналізована сучасна маркетингова діяльність фермерських господарств Запорізької області, визначено основні проблеми зберігання і збуту виробленої продукції.

Обґрунтовано передумови співпраці між інституціональними установами та основні напрямки інтеграції в системі зернового маркетингу, яка включає фермерські господарства із зерновою спеціалізацією, акредитовану товарну біржу та сільськогосподарські дорадчі служби, створені на базі вищих навчальних закладів аграрного профілю.

З метою удосконалення системи інформаційного забезпечення фермерських господарств із зерновою спеціалізацією проаналізовано рівень забезпеченості інформаційними ресурсами та доведено роль дорадчих служб у сприянні впровадженню науково-технічних досягнень у сільськогосподарське виробництво та підвищення конкурентоспроможності продукції фермерських господарств із зерновою спеціалізацією. Доведено залежність обсягів виробництва валової продукції від наявності дорадчої допомоги.

Ключові слова: маркетинг, зерновий маркетинг, система зернового маркетингу, кооперація, дорадництво.

АННОТАЦИЯ

Серских Н.С. Формирование системы зернового маркетинга фермерских хозяйств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск, 2011.

В диссертационной работе представлены результаты исследований по вопросам формирования системы зернового маркетинга фермерских хозяйств. На основе изучения отечественного и зарубежного опыта по данной проблематике определена теоретическая сущность системы зернового маркетинга, которая представлена в виде целостного образования для целенаправленной деятельности в сфере агробизнеса, с целью повышения эффективности реализации зерна. Исследованы проблемы формирования и функционирования системы зернового маркетинга в контексте развития фермерских хозяйств.

Определена роль интеграции в системе зернового маркетинга, предусматривающие совместную деятельность фермерских хозяйств, товарной биржи и сельскохозяйственных информационно - консультационных служб, функционирующих на базе высших учебных заведений аграрного профиля.

Проведен анализ хозяйственной и маркетинговой деятельности фермерских хозяйств Запорожской области, выявлены основные факторы, влияющие на нестабильность конкурентных позиций фермеров на областном зерновом рынке: отсутствие прогнозируемых цен на зерно, лоббирование государством интересов агрохолдингов, скупающих зерновые по заниженным ценам, малые объемы производства продукции, недостаток квалифицированной помощи по вопросам реализации зерна. Выявлено, что основными препятствиями на пути формирования системы зернового маркетинга фермерских хозяйств являются: отсутствие необходимого собственного капитала, слабая поддержка государства, несовершенство системы налогообложения, низкий уровень организации кооперирования фермеров и слабое информационно-консультационное обеспечение фермерских хозяйств.

Предложены альтернативные пути формирования системы зернового маркетинга, а именно: создание обслуживающего кооператива; консолидация фермерских хозяйств с крупными реформированными сельскохозяйственными предприятиями и формирование ассоциации фермерских хозяйств. Представленные альтернативы позволят фермерам удешевить аренду техники, снизить производственные затраты, формировать необходимые партии зерна для реализации на товарной бирже и оплачивать услуги экспертов по зерновому маркетингу.

Изучена деятельность Запорожской аккредитованной товарной биржи, имеющей прерогативы регистрировать контракты купли-продажи зерна. В контексте развития биржевого рынка в Запорожской области, обоснована необходимость создания кооперативных объединений фермерских хозяйств с зерновой специализацией для усиления конкурентных позиций на отечественном рынке и возможности выхода на международный рынок зерна.

В результате анкетного опроса глав фермерских хозяйств - производителей зерна были выявлены основные направления информационно - консультационной помощи, а именно: определение прогнозируемых цен на произведенное зерно до начала маркетингового года с учетом биржевых котировок, механизм заключения форвардных контрактов, сельскохозяйственная кооперация, налоговое законодательство.

В диссертации также выделены основные направления активизации биржевого рынка в Запорожской области: предложен механизм выполнения форвардного биржевого контракта; создание на базе ЗТБ «Гилея» адаптированного расчетного центра, несущего в себе функции клирингового органа, а также обоснована общая схема организованного биржевого рынка.

Ключевые слова: маркетинг, зерновой маркетинг, система зернового маркетинга, кооперация, екстеншн.

SUMMARY

Serskykh N.S. Forming of the Farm's Grain Marketing System. - Manuscript.

Dissertation|thesis| for a Candidate Degree in|| Economic|economical| Sciences, Specialty 08.00.04 - The Economy and Management Enterprises (by the types of economic activity). - Lugansk National Agrarian University, Lugansk, 2011.

The problems of functioning of the farm's grain marketing system are investigational in dissertation work, modern marketing activity of farms of the Zaporizhzhya region is analyzed, the basic problems of storage and mine-out production distribution are certain.

Pre-conditions of collaboration between institutional establishments and basic directions of integration are reasonable in the grain marketing system, which includes farms with grain-growing specialization, accredited commodity exchange and agricultural deliberative services, created on the base of higher educational establishments of agrarian type.

With the purpose of improvement of the system of the informative providing of farms with grain-growing specialization the level of material well-being informative resources is analyzed and the role of deliberative services is well-proven in an assistance to introduction of scientific and technical achievements in an agricultural production and increase of competitiveness of products of farms with grain-growing specialization. Dependence of production of gross goods volumes is well-proven on the presence of deliberative help.

Keywords: marketing, grain marketing, grain marketing system, co-operation, extension.

Размещено на Allbest.ru

...