Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК 338.43:331:631.11

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА

Сікора Олена Анатоліївна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Васьківська Катерина Володимирівна, Львівська державна фінансова академія, завідувач кафедри фінансів суб'єктів господарювання.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України, заслужений економіст України Лендєл Михайло Андрійович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин;

кандидат економічних наук , доцент Кузьмак Олег Іванович, Рівненська філія Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”, завідувач кафедри менеджменту.

Захист відбудеться 28 вересня 2011 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, ЛНАУ, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 27 серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.Б. Яців

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сільськогосподарський потенціал людський

Актуальність теми. Науково-практичне обґрунтування засад ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села є одним із найголовніших завдань аграрної політики держави. Провідну роль у цих процесах відіграють: диверсифікація сільськогосподарського виробництва; посилення соціальної орієнтації сільської економіки; наростання у світовому масштабі процесів інтелектуалізації, гуманізації та глобалізації праці; зростання ролі знань, кваліфікації та мотивації у забезпеченні подальшого соціально-економічного розвитку села та поширення ринкових умов у сільському середовищі. Усі ці передумови зумовлюють актуальність даної проблеми, адже для села особливо значущим є функціонування сільськогосподарських підприємств у тісному взаємозв'язку з формуванням та використанням людського потенціалу села.

Проблемам функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села, їх окремим аспектам присвячені праці вітчизняних учених і практиків: Л. Безтелесної, О. Біттера, О. Бородіної, К. Васьківської, А. Вдовиченка, В. Галанця, В. Гейця, Т. Зінчук, О. Кузьмака, М. Лендєла, І. Михасюка, В. Мікловди, О. Могильного, Т. Осташко, С. Пирожкова, М. Пітюлича, І. Прокопи, Л. Семів, В. Юрчишина, К. Якуби та ін.

Проте сучасні ринкові трансформації актуалізують необхідність удосконалення існуючих та обґрунтування нових теоретичних і практичних засад ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, зростання рівня розвитку людського потенціалу села.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає напрямам науково-дослідної роботи Львівського національного аграрного університету за бюджетними темами “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0100U002332) та “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073).

Участь дисертанта у виконанні науково-дослідних робіт з бюджетної тематики відображена у звітах кафедр економіки підприємства і менеджменту організацій імені проф. Є. Храпливого та полягає в розробці рекомендацій щодо функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо функціонування сільськогосподарських підприємств у контексті формування людського потенціалу села.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких взаємопов'язаних завдань:

- узагальнити теоретичні положення щодо функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села;

- узагальнити методичний підхід до оцінки людського потенціалу села;

- проаналізувати людський розвиток села та обґрунтувати його вплив на розвиток реформованих сільськогосподарських підприємств;

- провести діагностику державного фінансування сільськогосподарських підприємств в умовах їх реформування;

- спрогнозувати параметри обсягів виробництва продукції сільськогосподарських підприємств та обґрунтувати програми їх підтримки;

- розробити рекомендації щодо збереження людського потенціалу села та обґрунтувати основні перспективні напрями сільськогосподарського виробництва на селі.

Об'єктом дослідження виступають процеси функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з проблеми функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села, а також рекомендації науково-дослідних установ, законодавчі та інші нормативні документи з досліджуваної проблеми.

У процесі дисертаційного дослідження використано методи економічних досліджень: системно-структурний аналіз (дослідження й виявлення закономірностей, тенденцій та взаємозв'язку функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села); порівняльний (оцінка ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств різних організаційних структур); статистико-математичний (інтегральне оцінювання комплексного розвитку людського потенціалу села); кореляційно-регресійний аналіз (виявлення впливу відібраних чинників на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств); абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення та формування висновків і рекомендацій).

Інформаційною базою дослідження слугували чинні законодавчі та нормативні акти, програми, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, бухгалтерські та статистичні звітні дані сільськогосподарських підприємств, наукові публікації та матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дисертаційного дослідження, які визначають його наукову новизну, належать:

вперше:

- розроблено методичні основи та проведено розрахунки узагальнюючого інтегрального показника людського розвитку села на основі використання сукупності економічних, соціальних, демографічних та екологічних параметрів;

удосконалено:

- методику оцінки людського розвитку села, яка охоплює систему показників: демографічного розвитку, охорони здоров'я, освіти, матеріального добробуту населення, умов проживання, соціального середовища, ринку праці, екологічної ситуації та фінансування людського розвитку, які визначають умови формування, використання та збереження людського потенціалу села;

- наукові підходи щодо обґрунтування взаємозв'язку рентабельності виробництва сільськогосподарських підприємств і людського розвитку села, що дозволило розробити заходи з підвищення рівня розвитку людського потенціалу села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств;

- напрями збереження та використання людського потенціалу села, що полягають у підвищенні рівнів медичного та освітнього обслуговування населення; поверненні соціальних гарантій сільському населенню; державній підтримці сільськогосподарських підприємств; створенні нових робочих місць на селі з урахуванням освітнього та професійного рівнів сільського населення.

набули подальшого розвитку:

- сутність поняття “людський потенціал села”, під яким слід розуміти існуючі й передбачувані фізичні та інтелектуальні людські можливості, враховуючи кількість населення, вікову структуру, освітній рівень, національні традиції та звичаї, релігійну приналежність, духовний та морально-психологічний стан людини;

- рекомендації щодо формування політики державної підтримки сільськогосподарських підприємств на локальному та регіональному рівнях на основі обґрунтування перспективних параметрів обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням як інструмента прогнозування часових трендів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження формують наукову основу для вирішення проблеми ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села. Вони можуть бути використані під час розробки та реалізації регіональних програм комплексного розвитку села, сільських територій в цілому, спрямованих на збереження, підвищення рівня розвитку людського потенціалу та зростання ефективності сільськогосподарських підприємств. Отримані результати знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації під час розробки стратегії розвитку сільських регіонів до 2015 року (довідка № 09-05/9-93а від 04.10. 2010 р.); Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, якою враховано пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування сільських територій Городоцького району, які ввійшли до низької зони розвитку сільськогосподарського виробництва, та рекомендації щодо збереження й підвищення рівня розвитку людського потенціалу сільських територій (довідка № 01-13-01/368 від 13.09. 2010 р.); у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету при викладанні дисциплін “Економіка праці та соціально-трудових відносин”, “Управління потенціалом підприємств” (довідка № 01-28-02 від 04.10. 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, яка відображає особисте бачення автора щодо існуючих проблем функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані на міжнародних науково-практичних форумах і конференціях: “Теорія і практика розвитку АПК” (м. Львів, 2006 р.); “Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів” (м. Львів, 2007 р.); “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (м. Львів, 2007 р.); “Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК” (м. Львів, 2008 р.); „Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села” (м. Львів, 2008 р.); „Фінансово-кредитний механізм активізації підприємницької діяльності в Україні” (м. Львів, 2009 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 16 наукових праць, зокрема 9 статей у фахових виданнях, 6 публікацій у матеріалах і тезах наукових конференцій і форумів, одна стаття в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій - 5,67 друк. арк., з яких 4,06 друк. арк. належать особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 210 сторінок, з них 170 сторінок основного тексту. Список використаних джерел налічує 203 найменування і займає 19 сторінок, 14 додатків - 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність наукової проблеми, визначено мету та основні завдання, окреслено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретичні основи функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села” - розглянуто суть людського потенціалу, теоретично обґрунтовано взаємозв'язок людського потенціалу села та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, уточнено систему показників людського розвитку села, розкрито методологію і методику оцінки людського потенціалу.

Під людським потенціалом розуміємо соціально-економічну категорію, основою формування якої є людський капітал, який, з одного боку, характеризується інтенсивністю його розвитку і проявляється в якісних властивостях особистості (фізичний стан здоров'я, рівень освіти, культури тощо), а з іншого - є основою формування сукупного потенціалу, від якого залежать економічне зростання та рівень життя.

Людський потенціал є основою розвитку села, а відповідно й сільськогосподарських підприємств. Його належить розглядати як стратегічний ресурс і основний чинник формування виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств. Не слід забувати, що тільки людина може володіти інноваційним потенціалом, тобто запасом знань, умінь, навичок, які відповідають сучасним інноваційним технологіям, сприяють економічному зростанню сіл. Тому розвиток людського потенціалу сіл і виробничого середовища (сільськогосподарських підприємств) тісно взаємопов'язані.

На формування людського потенціалу села впливає низка чинників: демографічні (кількість населення, стать, вік, природний приріст, механічний рух населення, тривалість життя); економічні (місце праці, професійна підготовка, досвід роботи, продуктивність праці, оплата праці, інновації, прожитковий мінімум, розмір пенсій); соціальні (соціальний стан, рівень благоустрою житла, рівень освіти, духовність, культура, традиції, звичаї); індивідуальні (організаційні здібності, вимогливість, пунктуальність, тактовність, рішучість, цілеспрямованість, психологічна стійкість); просторово-часові (місце проживання, віддаленість від райцентру, період часу).

У процесі дисертаційного дослідження уточнено систему показників людського розвитку села, яка охоплює такі блоки: демографічний розвиток; розвиток освіти населення; розвиток охорони здоров'я; матеріальний добробут населення; умови проживання населення; соціальне середовище; ринок праці; охорона навколишнього середовища; фінансування людського розвитку (рис. 1).

Розвиток людського потенціалу села є особливою системою державного управління, де економічне зростання зводиться до зростання рівня життя людей. В основі концепції людського розвитку села повинен бути принцип, згідно з яким сільська економіка існує для розвитку людей, а не люди - для розвитку економіки. За жодних темпів економічного зростання прогрес неможливий, якщо не реалізовані важливі для людини цілі, а саме: зростання тривалості життя; зниження показників захворюваності; підвищення освітнього рівня; культурний, духовний розвиток; підвищення рівня життя. Отже, розвиток людського потенціалу визначається як процес зростання людських можливостей, що забезпечується свободою, правами людини, суспільною повагою до особистості.

Трудова діяльність сільськогосподарських працівників розглядається як активна і продуктивна частина людського потенціалу, у процесі якої працівники реалізуються в корисній формі людського потенціалу й отримують заробітну плату, необхідну для забезпечення їх власних потреб і потреб їхніх сімей. Від якості трудового життя працівників залежить їх інтерес до роботи, а відповідно й зацікавленість в індивідуальних і колективних результатах роботи підприємства. Інтерес до праці сприяє зацікавленості працівників у підвищенні кваліфікації та удосконаленні професійних знань і навичок.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Система показників людського розвитку села.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вважаємо, що саме соціальний інтерес до праці є основою економічного зростання сільськогосподарських підприємств. Серед основних чинників, які впливають на формування соціальних інтересів працівників, зокрема сільськогосподарських, можна виділити екзогенні (місцезнаходження підприємства; форма власності підприємства; рівень безробіття на селі; прожитковий мінімум; сільський ринок праці; диверсифікація сільськогосподарського виробництва; соціальний захист населення) та ендогенні (заробітна плата; кар'єрний ріст; сезонність праці; постійне місце праці; соціальне середовище в колективі; період і тривалість відпустки; можливість підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників; можливість одержання роботи за спеціальністю).

Зменшення кількості сільськогосподарських працівників та питомої ваги активного сільського населення, зайнятого в сільському господарстві, пояснюється недієвістю аграрних реформ і нехтуванням соціальними інтересами населення. Разом із забезпеченням продовольчої безпеки сільськогосподарські підприємства повинні дбати про високий рівень добробуту працівників. Реформовані підприємства не повинні звужувати свою соціальну функцію, оскільки врахування соціальних інтересів сільського населення призупинить виїзд активного населення на роботу в міста та за кордон, забезпечить повернення молоді до села на постійне місце проживання та праці, а відтак сприятиме зміцненню продовольчої безпеки держави загалом.

У другому розділі - “Аналіз функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села” - здійснено розрахунок узагальнюючого інтегрального показника людського розвитку сіл Львівської області, проведено групування адміністративних районів області за значенням цього показника. Проведено економічну оцінку ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області за організаційно-правовими формами господарювання. Проаналізовано структуру інвестицій у Львівську область за джерелами фінансування. Здійснено діагностику державного фінансування сільськогосподарських підприємств.

Основою людського розвитку є реалізація тих стратегічних цілей, які забезпечують розвиток людського капіталу та безпеку людини. Тому для розрахунку узагальнюючого інтегрального показника людського розвитку проведено системний аналіз низки показників. Зокрема, демографічний потенціал як основу людського потенціалу характеризують показники, наведені в табл. 1.

Кількість сільського населення має довготривалу тенденцію до зменшення, яка пояснюється: щорічним зростанням коефіцієнта смертності; тенденцією до зниження показника народжуваності в сільській місцевості; міграцією сільського населення, зумовленою здебільшого прагненням отримати економічну вигоду.

Окремі демографічні показники характеризуються високою варіацією. Зокрема, показник очікуваної тривалості життя при народженні в сільській місцевості Львівської області, за даними 2009 року, коливається від 67,1 року в Сокальському районі до 73 років у Пустомитівському. Інтегральний показник демографічного розвитку коливається від 70,1% у Самбірському до 93,3% у Перемишлянському районах. Під час його розрахунку (як і інших групових інтегральних показників) бралися до уваги відносні (у відсотках) значення окремих одиничних параметрів. За 100% приймали найвище значення одиничного показника в розрізі районів області.

Таблиця 1. Основні показники демографічного потенціалу села, Львівська область

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення 2009 р. від 2007 р., +, -
Кількість населення, тис. осіб	1019,6	1011,8	1005,7	- 13,9
Середня кількість чоловіків на 1000 жінок, ос.	904	904	905	+1
Очікувана тривалість життя при народженні, роки	69,5	69,4	69,3	- 0,2
Припадає населення на 1 км2, ос.	48	48	47	- 1

Варіація характерна й для інших показників людського розвитку. Інтегральний показник рівня освіти сільського населення найвищий у Яворівському районі (81,4%), а найнижчий - у Турківському (44,2%). Інтегральний показник розвитку охорони здоров'я сільського населення найвищий у Бродівському районі (91,9%), а найнижчий - у Пустомитівському (47,9%). Останнє можна пояснити розташуванням району в приміській зоні м. Львова. Інтегральний показник розвитку матеріального добробуту сільського населення якнайповніше характеризує масштаби розшарування сільського населення за доходами і коливається в межах від 96,1% (Стрийський район) до 57,8% (Сколівський район). Інтегральний показник ринку праці коливається в межах від 20,1% у Кам'янка-Бузькому районі до 73,3% у Миколаївському.

Екологічна ситуація в країні загалом та в окремих регіонах є предметом державної соціально-економічної політики, адже здоров'я людини, її активність залежить від середовища, в якому вона проживає. Інтегральний показник охорони навколишнього середовища коливається в межах від 86,8% (Кам'янка-Бузький район) до 6,4% (Дрогобицький район).

Фінансування людського розвитку залишається прерогативою держави. Саме на рівні областей, адміністративних районів встановлюємо рівень забезпечення державою умов для повноцінного розвитку людини.

Видатки місцевих бюджетів на духовний та фізичний розвиток на одну особу найвищими є у Сколівському районі (180 грн), а найнижчими - у Дрогобицькому (91 грн). Видатки місцевих бюджетів на освіту на одну особу найвищі також у Сколівському районі (1213 грн), а найнижчі - у Миколаївському (720 грн). Видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я на одну особу коливаються від 242 грн у Пустомитівському районі до 577 грн у Самбірському. Інтегральний показник фінансування людського розвитку найвищий у Сколівському районі (92,8%), а найнижчий - у Дрогобицькому та Пустомитівському районах (51,7%).

На основі результатів розрахунку інтегральних показників людського розвитку нами розраховано узагальнюючий інтегральний показник та ранг району. Встановлено, що найвищий цей показник у Сокальському районі (65,6%), а найнижчий - у Дрогобицькому (45,8%). Результати проведеного розрахунку узагальнюючого інтегрального показника людського розвитку сіл Львівської області дають змогу чітко визначити ті напрями, які вкрай необхідні для збереження та використання людського потенціалу.

Сільськогосподарське виробництво є одним з основних джерел доходів для жителів сільських території. Рівень економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств Львівської області доводиться оцінювати як доволі низький. Незважаючи на зменшення в регіоні кількості великих агровиробників та зайнятих у них працівників, простежується прямий зв'язок між економічною ефективністю функціонування сільськогосподарських підприємств та більшістю параметрів, що характеризують розвиток села у розрізі адміністративних районів (табл. 2).

Таблиця 2. Взаємозв`язок між показниками рентабельності сільськогосподарських підприємств і людського розвитку села, Львівська область, 2009 р.

Група адміністративних районів за рентабельністю виробництва сільськогосподарських підприємств, %	Кількість районів у групі, од.	Інтегральний показник ринку праці	Інтегральний показник демогра- фічного розвитку	Інтегральний показник рівня освіти	Інтегральний показник розвитку охорони здоров'я	Інтегральний показник умов проживання населення
1. до -10 %	6	45,8	70,4	56,3	70,4	53,1
2. від -10,1 % до 12,0 %	6	47,3	78,7	57,4	74,9	53,5
3. від 12,1% і більше	6	47,7	79,3	59,9	75,9	71,2
У середньому в області	18	46,8	76,1	57,8	73,7	59,3

Розвиток підприємств залежить від системи їх менеджменту, тобто від наявності кваліфікованого управлінського персоналу, ефективності його діяльності. Слід зазначити, що низькою в існуючих умовах є економічна мотивація, поступово зникає і психологічна зацікавленість керівників та власників підприємств у веденні сільськогосподарської діяльності.

Результати функціонування сільськогосподарських підприємств значною мірою залежать від державної підтримки аграрного сектору. Існуюча в Україні система бюджетної підтримки агровиробників доволі слабо прив'язана до проблем соціального розвитку села. Удосконалення цієї підтримки повинно розвиватися в напрямі розподілу бюджетних дотацій на місцях, що дозволить врахувати особливості району та окремого сільськогосподарського підприємства.

Проведене дослідження показало, що рівень організації сільськогосподарського виробництва у Львівській області характеризується суттєвою диференціацією результативності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в адміністративних районах. Використання рангової оцінки місця району щодо розвитку галузі дозволить забезпечити диференційований підхід до рівня державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. За цієї умови можна буде діагностувати не лише ефективність державного фінансування, а й сферу його спрямування. У результаті підсилиться ефект від позитивних зрушень у галузі, ефективніше вкладатимуться бюджетні кошти.

У третьому розділі - “Перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств та обґрунтування напрямів збереження людського потенціалу села” - проведено прогнозування перспективних показників сільськогосподарського виробництва Львівської області в розрізі адміністративних районів. Здійснено рангову оцінку адміністративних районів області за рівнем розвитку сільськогосподарського виробництва та виділено п'ять його зон. Побудовано схему моделі управління людським потенціалом села.

Прогнозування перспектив розвитку сільськогосподарського виробництва Львівської області в розрізі адміністративних районів проведено за допомогою методів екстраполяції, що слугуватиме основою для формування політики державної підтримки галузі на державному та місцевому рівнях. Розраховано прогнозні параметри перспектив розвитку сільськогосподарського виробництва Львівської області в розрізі адміністративних районів у 2015 році та здійснено порівняльну характеристику рангової оцінки цих районів за рівнем розвитку сільськогосподарського виробництва за даними 2009 року та прогнозними розрахунками на 2015 рік. Ці показники збігаються з результатами дослідження рівня людського розвитку.

На основі рангової оцінки адміністративних районів Львівської області виділено п'ять зон сільськогосподарського виробництва: стратегічна; значна; середня; низька і мінімальна. Одержані результати з прогнозування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в області вказують на необхідність переорієнтації здійснюваних аграрних перетворень на подолання вже існуючих помилок.

Розглядаючи особливості формування людського потенціалу села в контексті функціонування сільськогосподарських підприємств, наведемо результати SWOT-аналізу використання цього потенціалу системою аграрного виробництва (табл. 3). Завдяки підвищенню останніми роками інвестиційної привабливості сільського господарства можна розраховувати на позитивні зміни у співвідношенні сильних і слабких сторін, притаманних досліджуваному явищу, появу додаткових можливостей та ослаблення окремих загроз. Результати аналізу дозволяють обґрунтувати низку важливих принципів управління системою аграрного виробництва з урахуванням потреб ефективного використання людського потенціалу села.

Таблиця 3. Результати SWOT-аналізу використання людського потенціалу села у розвитку сільськогосподарських підприємств

Сильні сторони	Слабкі сторони
- наявність розвинутої системи аграрної освіти, профтехосвіти для сільської молоді; - висока частка сільського населення, зайнятого в сільськогосподарському виробництві; - підвищення інтересу зі сторони капіталу до агробізнесу, інвестиційної привабливості сільського господарства; - зростання попиту і цін на продовольчі товари, сировиною для виготовлення яких є сільськогосподарська продукція.	- відсутність гнучких форм зайнятості з урахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня людського потенціалу; - відсутність умов для професійного працевлаштування молоді; - сезонність сільськогосподарського виробництва; - відсутність належного рівня державної підтримки сільськогосподарських підприємств; - недієвість державних соціальних програм, зокрема програми розвитку молодіжного підприємництва, “Житло в кредит” та інших.
Можливості	Загрози
- диверсифікація сільськогосподарського виробництва та економіки села; - зростання попиту на кваліфіковану робочу силу в новостворюваних та інвестованих сільськогосподарських підприємствах; - забезпечення органами влади рівних умов для чоловіків і жінок на сільському ринку праці з метою уникнення втрат від недовикористання людського потенціалу села; - формування привабливості праці на сільськогосподарських підприємствах завдяки запровадженню сучасних технологій.	- неузгодженість системи соціального захисту сільського населення із соціальними стандартами; - нездатність займаної посади чи виконуваної роботи задовольняти соціальні потреби особи; - низька ефективність сільськогосподарського виробництва; - втрата кваліфікованих і досвідчених фахівців аграрного сектору; - низький рівень комп'ютеризації та інформаційного забезпечення підприємств; - згортання малих форм господарювання в аграрному секторі як важливого джерела робочих місць.

Розглянуто особливості управління людським потенціалом села та розроблено принципову структурну схему моделі управління ним (рис. 2). Управління людським потенціалом села є багатоцільовим процесом соціально-економічного розвитку села, реалізація якого відбувається за такими основними напрямами: створення умов для збереження й відтворення людського потенціалу села (економічних, соціальних і екологічних); створення умов для розвитку людського потенціалу села у сферах охорони здоров'я, освіти, культури; створення умов для реалізації освітніх і професійних якостей людського потенціалу села через диверсифікацію сільської економіки, зокрема створення та розвиток сільськогосподарських підприємств, підприємств сфери малого та середнього бізнесу (соціальної сфери та несільськогосподарських видів діяльності); регулювання розвитку людського потенціалу села, а саме: демографічного розвитку, соціально-економічного розвитку, сільського ринку праці.

Рис. 2. Схема моделі управління людським потенціалом села.

Запропоновано заходи щодо підвищення рівня розвитку людського потенціалу села, а саме: підвищення рівня медичного обслуговування населення; повернення соціальних гарантій населенню; підвищення рівня благоустрою сіл (умови проживання в селі не відповідають вимогам часу); створення нових робочих місць, які б відповідали освітньому та професійному рівням місцевого населення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено взаємозв'язок людського потенціалу села та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств. Результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. За роки незалежності України відбулися зміни в розвитку соціально-економічної сфери села. У процесі з'ясування відмінностей у розвитку економічних систем доведено, що визначальним елементом суспільного потенціалу регіону та країни загалом є людський потенціал, на відміну від матеріально-технічної бази виробництва, яка була характерною для радянської економіки. Проблема розвитку людського потенціалу села зумовлена низкою причин: соціальною напруженістю за умови скорочення зайнятості в сільськогосподарських підприємствах; появою та щорічним збільшенням кількості депресивних сіл.

2. Теоретично обґрунтовано, що людський потенціал є частиною демографічного потенціалу, від якого залежать соціально-економічні функції села. Під людським потенціалом слід розуміти соціально-економічну категорію, основою формування якої є людський капітал, який, з одного боку, характеризується інтенсивністю розвитку і проявляється в якісних властивостях особистості (фізичний стан здоров`я, рівень освіти, культури тощо), а з другого - є основою формування сукупного суспільного потенціалу, від якого залежить економічне зростання. На формування людського потенціалу впливає сукупність чинників, серед яких виділимо сімейний стан, відвідування дитячого садочка, навчальні заклади (школа, ліцей, коледж, університет), місце праці, морально-психологічний стан у колективі, соціальний статус, рівень життя.

3. На формування та використання людського потенціалу села мають вплив процеси реформування сільськогосподарських підприємств. Людський капітал слід розглядати як стратегічний ресурс і основний чинник формування виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств. Тільки людина може володіти інноваційним потенціалом, тобто запасом знань, умінь, навичок, які відповідають сучасним інноваційним технологіям, сприяють економічному зростанню сіл. Тому розвиток людського потенціалу села і виробничого середовища (сільськогосподарських підприємств) тісно взаємопов'язані.

4. Теоретично обґрунтовано чинники впливу на формування людського потенціалу села: демографічні; економічні; соціальні; індивідуальні; просторово-часові, які дають підстави стверджувати, що село характеризується своїм власним людським потенціалом, який змінюється відповідно до зміни часу, а тому саме людський капітал, а не виробничий потенціал є основою конкурентоспроможності сіл.

5. Запропоновано методику оцінки людського розвитку села, яка охоплює систему показників: демографічного розвитку, охорони здоров'я, освіти, матеріального добробуту населення, умов проживання, соціального середовища, ринку праці, екологічної ситуації та фінансування людського розвитку. Людський розвиток означає не тільки розвиток людського капіталу, а й створення умов для постійного розширення можливостей, їх реалізації, що й підтверджує взаємозв'язок людського розвитку з розвитком сільськогосподарських підприємств.

6. Основною для вивчення тенденцій людського розвитку села є демографічні процеси, які проявляються в саморозвитку населення та підпадають під вплив соціально-економічних чинників. Демографічний аналіз сіл Львівської області дозволив нам виділити три групи сіл з демографічним потенціалом вищої, середньої та депресивної груп. До вищої групи увійшли села Пустомитівського та Стрийського адміністративних районів. До середньої групи - Городоцького, Дрогобицького, Жовківського, Миколаївського, Самбірського адміністративних районів. До депресивної групи - Бродівського, Буського, Жидачівського, Золочівського, Кам'янка-Бузького, Мостиського, Перемишлянського, Радехівського, Сколівського, Сокальського, Старосамбірського, Турківського та Яворівського адміністративних районів.

7. Прерогативою держави залишається фінансування людського розвитку. Головними параметрами, які характеризують фінансування людського розвитку, є: видатки місцевих бюджетів на духовний та фізичний розвиток з розрахунку на одну особу; видатки місцевих бюджетів на освіту на одну особу; видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я на одну особу.

8. Трансформація сільського господарства як галузі відбулася, однак низка процесів на теперішній момент характеризується негативною динамікою, впливаючи на розвиток окремо взятого сільськогосподарського підприємства. Водночас темпи зменшення кількості сільськогосподарських підприємств, незважаючи на кризові явища в сільському господарстві, уповільнились. Це свідчить про поступове завершення трансформаційних змін в аграрному секторі економіки, у результаті чого землі сільськогосподарського призначення використовуватимуться тими господарствами, які підтвердили свою ліквідність та конкурентоспроможність на ринку сільськогосподарської продукції.

9. Вважаємо за доцільне створити на базі окремих підприємств комплекси з надання послуг зеленого туризму, агромістечка, зелені школи для дітей з основами вивчення сільського господарства, побуту сільського населення і наближення до природи. Реалізація таких підприємницьких ініціатив можлива за активного сприяння органів місцевого самоврядування села, бюджетної політики держави, які можуть використати свої важелі впливу для створення спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, забезпечення попиту на окремі види продукції, виходячи з потреб та специфіки села. Одним із напрямів такої співпраці може стати і створення регіонального продукту як бренду конкретної сільської місцевості. Це забезпечить використання людського потенціалу села.

10. На основі результатів проведеного аналізу нами обґрунтовано взаємозв'язок між показниками рентабельності сільськогосподарських підприємств і людського розвитку села. Для цього ми провели групування адміністративних районів Львівської області за рентабельністю виробництва. Встановлено, що рівень рентабельності виробництва сільськогосподарських підприємств є економічним показником, який опосередковано відображає ефективність використання людського потенціалу села. Серед основних інтегральних показників, які впливають на людський розвиток села, ми виділили: ринку праці, демографічного розвитку, освіти, охорони здоров'я, умов проживання населення. В адміністративних районах (Дрогобицькому, Яворівському, Стрийському, Турківському, Старосамбірському, Самбірському), де низькі показники рентабельності виробництва сільськогосподарських підприємств, відповідно низькі показники людського розвитку. Встановлено, що ріст рентабельності виробництва сільськогосподарських підприємств здійснює позитивний вплив на людський розвиток села, і навпаки.

11. На основі результатів SWOT-аналізу використання людського потенціалу села в розвитку сільськогосподарських підприємств обґрунтовані можливості його використання. Слід виділити пріоритетні напрями, якими у своїй програмі дій повинні керуватися обласні органи державного управління, вирішуючи проблеми функціонування людського потенціалу села. Це насамперед:

- диверсифікація сільської економіки, у тому числі й сільськогосподарського виробництва, яка є інструментом зниження існуючих ризиків і сталого розвитку сільських територій загалом;

- збереження демографічного потенціалу, який є основою людського потенціалу, а від нього залежить формування виробничих функцій села;

- підвищення рівня зайнятості сільського населення завдяки розвитку інфраструктурних об`єктів, створенню умов для безперервного навчання та розвитку людського потенціалу села на основі розкриття інтелектуальних, творчих та підприємницьких здібностей;

- формування інвестиційної привабливості сіл, що полягатиме у вкладанні коштів у пріоритетні види економічної діяльності, які відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню сільського населення, з подальшою метою його збереження;

- реалізація державних програм щодо інвестування людського капіталу з метою підвищення рівня розвитку людського потенціалу села. На державному рівні слід передбачити рівень фінансування людського розвитку, а саме витрати на охорону здоров`я та освіту.

12. Вважаємо, що для підвищення якості людського потенціалу, його збереження та ефективного використання необхідна правильна організація системи управління ним. Управління людським потенціалом села є багатоцільовим процесом соціально-економічного розвитку села, реалізація якого відбувається за такими основними напрямами: створення умов збереження та відтворення людського потенціалу села (економічних, соціальних і екологічних); створення умов для розвитку людського потенціалу села у сферах охорони здоров'я, освіти, культури; створення умов для реалізації освітніх та професійних якостей людського потенціалу села; регулювання розвитку людського потенціалу села. На нашу думку, основними аспектами побудови системи управління людським потенціалом села виступають: формування ринку праці відповідно до освітнього та професійного рівнів працівників, з урахуванням їх інтересів та вподобань, дотримання принципу справедливої оплати праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Васьківська К. В. Проблеми розвитку сільських територій / Васьківська К. В., Сембай І. В., Сікора О. А. // Економіка АПК. - 2009. - № 11. - С. 117-121 (0,31/0,20 друк. арк. - автором здійснено розрахунок інтегрального показника соціально-економічного рівня розвитку сільських населених пунктів Львівської області).

2. Галанець В. Г. Прорахунки в проведенні аграрної реформи / Галанець В. Г., Сікора О. А. // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2004. - № 11 (1). - С. 18-25 (0,50/0,40 друк. арк. - автором проаналізовано стан розвитку аграрного виробництва на прикладі Львівської області).

3. Кирилейза В. П. Соціальна ефективність сільськогосподарського виробництва у Львівській області / В. П. Кирилейза, З. С. Шустерук, О. А. Сікора // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2004. - № 11 (2). - С. 36-41 (0,37/0,20 друк. арк. - автором розраховано інтегральний показник цінової доступності в продовольчому кошику у Львівській області).

4. Прокопишак К. В. Концептуальні напрями стратегічного розвитку соціальної сфери села / К. В. Прокопишак, О. А. Сікора // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - 2006 .- № 62/85. - С. 19-22. - (Серія “Економічні науки”) (0,25/0,18 друк. арк. - автором обґрунтовано основні напрями розвитку сфери освіти в досліджуваному регіоні).

5. Прокопишак К. В. Оцінка соціально-економічного розвитку сіл Львівщини в умовах економічних трансформацій / К. В. Прокопишак, О. А. Сікора, О. А. Гайдучик // Збірник наукових праць Уманьського ДСГУ. - 2006. - № 12. - С. 17-23 (0,44/0,30 друк. арк. - автором розраховані показники розвитку соціальної сфери села на перспективу до 2015 року).

6. Прокопишак К. В. Соціо-економічні трансформації в сільській місцевості / К. В. Прокопишак, О. А. Сікора // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 398-401 (0,25/0,18 друк. арк. - автору належить дослідження перспектив розвитку сільських територій).

7. Прокопишак К. В. Управління розвитком сільських територій / К. В. Прокопишак, Н. Є. Ціцька, О. А. Сікора // Вісник аграрної науки. - 2006. - Спец. вип., серпень. - С. 31-34 (0,25/0,18 друк. арк. - автором проаналізовано сутність категорії “сільська територія”).

8. Сікора О. Тенденції розвитку людських ресурсів у контексті проведення земельної реформи / О. Сікора // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. - № 15. - С. 576-580 (0,31 друк. арк.).

9. Сікора О. Розвиток людських ресурсів сільських територій: проблемні аспекти / О. Сікора // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. - 2009. - № 16 (2). - С. 284-289 (0,37 друк. арк.).

У матеріалах конференцій:

10. Більський І. Б. Інструментарій розробки інвестиційної стратегії аграрного виробництва району / І. Б. Більський, О. А. Сікора // Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективності використання матеріально-технічної бази АПК : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 17-18 вересня 2008 р. - Львів : ЛНАУ, 2008. - С. 226-232 (0,44/0,30 друк. арк. - автору належить дослідження особливостей реалізації інвестиційної стратегії в діяльності підприємств АПК).

11. Гайдучик О. А. Соціально-економічні аспекти зайнятості сільського населення прикордонних регіонів / О. А. Гайдучик, О. А. Сікора // Соціально-економічні наслідки та стратегія реформування економіки України : зб. тез доп. міжвуз. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів. - Львів : Вид-во ЛКА, 2008. - С. 192-195 (0,25/0,15 друк. арк. - автором проаналізовано основні причини безробіття серед сільського населення).

12. Дроздяк І. М. Соціальний захист сільського населення : теоретичні аспекти / І. М. Дроздяк, О. А. Сікора // Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 верес. 2008 р. - Львів : ЛНАУ, 2008. - С. 361-365 (0,31/0,20 друк. арк. - автором проаналізовано наукові праці В. А. Скуратівського, присвячені дослідженню проблеми соціального захисту населення).

13. Сікора О. Деякі аспекти демографічного розвитку сіл Львівщини / О. Сікора // Теорія і практика розвитку АПК : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 19-20 вересня 2006 р. - Т. 1. - Львів, 2006. - С. 494-497 (0,25 друк. арк.)

14. Сікора О. А. Перспективи розвитку сільського туризму в Прикарпатті в умовах євроінтеграції / О. А. Сікора, С. М. Колач // Тези доп. ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 жовтня 2007 р. - Львів : ЛДФА, 2007. - С. 356-359 (0,25/0,18 друк. арк. - автором проаналізовано темпи розвитку сільського туризму в Прикарпатті).

15. Сікора О. А. Управління процесом збереження трудового потенціалу / О. А. Сікора, В. К. Міга // Фінансово-кредитний механізм активізації підприємницької діяльності в Україні : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів : ЛДФА, 2009. - С. 326-329 (0,25/0,16 друк. арк. - автором проаналізовано основні цілі, за якими здійснюється управління процесом збереження трудового потенціалу).

В інших наукових виданнях:

16. Васьківська К. Діагностика державного фінансування товаровиробників сільськогосподарської продукції / К. Васьківська, О. Сікора // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола. - 2010. - Вип. 5. - С. 173-186. - (Серія “Економічні науки”) (0,87/0,50 друк. арк. - автором проведено діагностику державного фінансування товаровиробників сільськогосподарської продукції).

АНОТАЦІЯ

Сікора О. А. Функціонування сільськогосподарських підприємств та формування людського потенціалу села. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2011.

Досліджуються теоретичні положення щодо функціонування сільськогосподарських підприємств та використання людського потенціалу села. З використанням системного підходу щодо вирішення проблеми уточнено систему показників людського розвитку села: природно-екологічних, демографічних, економічних та соціальних. Розглянуто взаємозв'язок функціонування сільськогосподарських підприємств і використання людського потенціалу села.

Визначено стан і проблеми розвитку сільськогосподарських підприємств і використання в них людського потенціалу села. Проведено діагностику державного фінансування сільськогосподарських підприємств в умовах їх реформування.

Спрогнозовано параметри обсягів виробництва продукції сільськогосподарських підприємств та обґрунтовано програми їх підтримки. Обґрунтовано напрями збереження людського потенціалу села. Сформульовано пропозиції щодо цільового використання державних програм підтримки розвитку підприємств аграрної сфери економіки.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, село, людський потенціал, людський розвиток, соціальне середовище, ринок праці, розвиток села.

АННОТАЦИЯ

Сикора О. А. Функционирование сельскохозяйственных предприятий и формирование человеческого потенциала села. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2011.

Исследуются теоретические положения функционирования сельскохозяйственных предприятий и использования человеческого потенциала села. С использованием системного подхода усовершенствована методика оценки человеческого развития села, которая включает систему показателей: демографического развития, здравоохранения, материального благосостояния населения, условий обитания, социальной среды, рынка труда, экологической ситуации, образования и финансирования человеческого развития. Факторы, характеризующиеся этими показателями, определяют условия формирования, использования и сохранения человеческого потенциала села. Рассмотрена взаимосвязь между функционированием сельскохозяйственных предприятий и использованием человеческого потенциала села.

Определены состояние и проблемы развития сельскохозяйственных предприятий и использования в них человеческого потенциала села. Проведена диагностика государственного финансирования сельскохозяйственных предприятий в условиях их реформирования.

Разработаны методические основы и проведены расчеты обобщающего интегрального показателя человеческого развития села на основе использования совокупности экономических, социальных, демографических и экологических параметров. Обоснованы направления сохранения и использования человеческого потенциала, реализация которых обеспечит комплексное развитие села, будет способствовать повышению эффективности сельскохозяйственных предприятий.

Усовершенствованы научные подходы к обоснованию взаимосвязи рентабельности производства сельскохозяйственных предприятий и человеческого развития села. Разработаны мероприятия по повышению уровня развития человеческого потенциала села в условиях реформирования сельскохозяйственных предприятий.

Предложены рекомендации относительно формирования политики государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий на локальном и региональном уровнях на основе обоснования перспективных параметров объемов производства сельскохозяйственной продукции с учетом в качестве инструмента прогнозирования временных трендов.

Разработаны рекомендации по эффективному использованию человеческого потенциала, который будет способствовать повышению уровня инвестиционной привлекательности сельскохозяйственных предприятий и предотвращать процессы деградации сел, а именно: диверсификация производства сельскохозяйственных предприятий, которые являются инструментом снижения существующих рисков и обеспечения устойчивого развития сел; сохранение демографического потенциала, который является основой человеческого потенциала; повышение уровня занятости сельского населения благодаря развитию инфраструктурных объектов, новых видов деятельности на селе; создание условий для развития человеческого потенциала села на основе раскрытия интеллектуальных, творческих и предпринимательских способностей; формирование инвестиционной привлекательности сельскохозяйственных предприятий, результатом которой будет привлечение средств в приоритетные виды экономической деятельности, отвечающие образовательно-квалификационному уровню сельского населения; реализация государственных программ инвестирования человеческого капитала с целью повышения уровня человеческого развития села.

...