Зовнішньоекономічна діяльність регіону в умовах ринкових трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Ужгородський національний університет

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Тема:

Зовнішньоекономічна діяльність регіону в умовах ринкових трансформацій

Cойма Світлана Юріївна

Ужгород - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та менеджменту факультету економіки та туризму Закарпатського державного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кальницький Анатолій Єгорович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН МС України, доцент кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Борщевський Віктор Валентинович Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу прогнозування і моделювання розвитку регіонів, м. Львів

кандидат економічних наук, доцент Мілашовська Ольга Іванівна Мукачівський державний університет МОН МС України, завідувач кафедри готельно-ресторанної справи і туристичного бізнесу

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Період 90-х років XX століття відзначився докорінними змінами, що відбулися і нині відбуваються в країнах Східної й Центральної Європи, в тому числі й в України, яка розбудовує ринкову економіку. Інтеграція України в міжнародну економічну систему через різні форми господарювання й форми співробітництва із зарубіжними партнерами посилюється.

В постсоціалістичних державах, в тому числі в Україні, в умовах трансформаційних процесів економіки розширюється зовнішньоекономічне співробітництво, швидко долаються національні межі щодо експортно-імпортної діяльності, яка виступає могутнім фактором утвердження ринкової моделі господарювання та активізації зовнішньоекономічної діяльності.

Особливе місце країни в перехідний період до ринкової економіки, у прискоренні виходу її з економічної кризи належить зовнішньоекономічній діяльності та зв'язкам, які формуються як на міждержавному, міжрегіональному, регіональному, так і на рівні підприємств, об'єднань, організацій, фізичних осіб.

Активізувалися зовнішньоекономічні зв'язки на рівні регіонів, особливо в прикордонних територіях. Тому подальший їх розвиток потребує поряд із змінами в економіці держави докорінно змінити передумови і підходи формування останніх, визначити пріоритети й орієнтири відносин із зарубіжними партнерами на рівні господарської діяльності суб'єктів підприємництва суміжних територій, спільних підприємств і т.п.

Для України в цілому актуальним є питання успішного завершення розпочатих реформ, одним із кінцевих завдань яких є досягнення європейських стандартів соціально-економічного розвитку, що тісно пов'язується з істотним підвищенням ролі регіонів у формуванні зовнішньоекономічної політики держави та розширенні її функцій у зовнішньоекономічних зв'язках та діяльності. Адже, перебуваючи у центрі європейського континенту, Україна повинна розвивати добросусідські відносини з усіма країнами Європи. Враховуючи відносну строкатість політичної карти Європи, це вимагатиме значної гнучкості та диференціації у виборі пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності. Таке завдання можна вирішити лише на основі децентралізації зовнішньої політики, зі зміщенням її акцентів на регіональний рівень.

Комплексному теоретично-практичному дослідженню питань зовнішньоекономічних відносин та міжнародного економічного співробітництва в умовах ринкових трансформацій присвятили свої праці такі українські та зарубіжні вчені - І.В. Багрова, Ю.Г. Козак, В.В. Козик, О.А. Кириченко, О.П. Кірєєв, Д.Г. Лук'яненко, Л.М. Максимова, Ю.В. Макогон, Н.А. Мікула, І.Я. Носкова, Г.П. Овчинников, Ф.Р. Рут та ін.

Дослідження питань зовнішньоекономічних зв'язків прикордонних регіонів, транскордонного співробітництва в умовах розширення ЄС на Схід, а також здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності та вирішення еколого-економічних проблем ЗЕД знайшло відображення у працях Є.І. Бойка, М.І. Долішнього, Б.І. Дяченка, В.С. Кравціва, М.А. Лендєла, С.М. Митряєвої, В.П. Мікловди, С.В. Сембера, М.І. Пітюлича, Д.М. Стеченка та ін.

Разом з тим, незважаючи на значний науковий доробок з цих питань, дослідженнями не охоплено всього спектру особливостей зовнішньоекономічних зв'язків та прикордонного співробітництва як України, так і її регіонів. Це, передусім, стосується виокреслення перспективних шляхів активізації зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення конкурентоспроможності прикордонного регіону в транскордонній співпраці. Важливим при цьому є врахування підходів щодо зовнішньоекономічної співпраці регіону із сусідніми державами-засновниками Карпатського Єврорегіону.

Зовнішньоекономічні зв'язки є одним із важливих факторів економічного зростання, структурних зрушень та підвищення ефективності національного виробництва. Одночасно вони виступають і каталізатором диференціації як країн, так і їх регіонів щодо нерівномірності їхнього розвитку. Як складові зовнішньоекономічної політики вони передусім спрямовуються на зміцнення позицій країни у світовій економіці, у міжнародних економічних відносинах. Серед багатьох важливих напрямків зовнішньоекономічних зв'язків особливу актуальність набувають міжнародні економічні господарсько-торгівельні відносини, у сферу яких входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне співробітництво, надання економічного і технічного сприяння, створення спільних підприємств та інші форми економічного співробітництва.

Керуючись національними інтересами, в рамках міжнародних Угод та Конвенцій, кожна суверенна держава розробляє концепцію міжнародного регіонального співробітництва у відповідності до стратегії своєї зовнішньо-економічної діяльності. Для цього, насамперед, необхідно удосконалити національні законодавчі акти, що стосуються міжнародного регіонального співробітництва. Вихід регіонів на зовнішній ринок вимагає крім відповідної законодавчої бази, передачі частини повноважень з центру на місцевий рівень, наявності підготовлених кадрів, функціонування ефективного організаційно-фінансового механізму здійснення міжрегіональної співпраці в інтересах країни і регіонів.

Важливість наукової проблеми, недостатність її розробки та складні завдання щодо активізації зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення конкурентоспроможності регіону в транскордонній співпраці є підставою проведення дисертаційного дослідження відповідно до розробленої теми.

У ході виконання дослідження автором розроблено рекомендації щодо перспектив активізації та подальшого удосконалення конкурентоспроможності регіону у зовнішньоекономічній діяльності та в транскордонній економічній співпраці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі економічної теорії та менеджменту факультету економіки та туризму Закарпатського державного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України згідно з планом наукових досліджень за темою: «Регіон в структурі міжнародних економічних відносин».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та прагматичних підходів до виокремлення функцій регіону у зовнішньоекономічних зв'язках в період трансформування економіки України у ринкову та розробка практичних рекомендацій з удосконалення напрямів активізації зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної співпраці регіону. Для досягнення поставленої мети було окреслено наступне коло завдань:

· обґрунтувати теоретичні підходи до визначення функцій регіонів у зовнішньоекономічних зв'язках;

· визначити роль і місце транскордонного співробітництва в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регіону;

· узагальнити особливості формування зовнішньоекономічних відносин в умовах ринкових трансформацій;

· здійснити системний аналіз зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону в сучасних умовах господарювання;

· узагальнити досвід зовнішньоекономічної співпраці регіону із сусідніми державами-засновниками Карпатського Єврорегіону;

· дослідити особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та її законодавчо-правове забезпечення;

· обґрунтувати шляхи удосконалення конкурентоспроможності регіону в транскордонній співпраці;

· визначити засади подальшого удосконалення та перспективні напрями активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону.

Об`єктом дослідження є процеси трансформаційних змін у сфері зовнішньоекономічної діяльністі прикордонного регіону в умовах транскордонного економічного співробітництва.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів активізації зовнішньоекономічної діяльності та її вплив на соціально-економічний розвиток Закарпатської області.

Методи дослідження. У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких найважливішими є: узагальнення та наукової абстракції - з метою конкретизації понятійного апарату; монографічний - при дослідженні етапів формування та розвитку зовнішньоекономічних відносин як складового елементу економічного і соціального розвитку регіону; системно-структурного підходу - при дослідженні аспектів здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах ринкових трансформацій; статистико-економічного аналізу - при дослідженні особливостей зовнішньоекономічної співпраці прикордонного регіону за видами економічної діяльності; порівняльного аналізу - при дослідженні шляхів удосконалення конкурентоспроможності регіону в транскордонній співпраці, передусім із сусідніми державами-засновниками Карпатського Єврорегіону; економіко-математичного моделювання - при розробці перспективних стратегічних напрямів активізації зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

· на регіональному зрізі визначено рівень помірної активізації зовнішньоекономічної діяльності за показниками валового регіонального продукту, експортно-імпортних операцій, прямих іноземних інвестицій, врахування яких дасть можливість сформувати підходи щодо удосконалення транскордонної співпраці між прилеглими та віддаленими територіями суміжних країн. Розроблено методику розрахунку валового регіонального продукту для регіонів у доларовому еквіваленті.

Удосконалено:

· теоретичний підхід до дослідження зовнішньої торгівлі товарами і послугами на основі зовнішньоторговельних зв'язків за провідними видами економічної діяльності з метою активізації прикордонної співпраці в розрізі природно-економічних зон регіону, що поглибить аналіз дослідження та прогнозування перспектив розвитку суміжних прикордонних територій;

Дістали подальший розвиток:

· визначення шляхів удосконалення зовнішньоторговельної діяльності на перспективу, якими передбачено експорторозширююче зростання торгівлі товарами і послугами, імпортозамінне зростання та дотримання вимог СОТ;

· теоретичні підходи до обґрунтування резервів підвищення конкурентоспроможності, що передбачає реструктуризацію економічної бази і створення умов для диверсифікації на інноваційній основі передусім за рахунок збільшення обсягу інвестицій в провідні види економічної діяльності регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що ряд запропонованих методичних підходів та рекомендацій використані регіональними органами управління, зокрема Агентством регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття». Рекомендації, щодо запровадження Стратегії розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області та прикордонних областей сусідніх держав - членів ЄС «Карпати 2004-2011» були запроваджені під час розробки Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року (довідка №28-06/10-01 від 28.06.2010 р.).

Окремі результати дослідження знайшли застосування в навчальному процесі Закарпатського державного університету при викладанні дисциплін: “Економічний аналіз”, “Організація і методика економічного аналізу” (довідка №332 /01-19 від 12 квітня 2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження науково-теоретичних положень зовнішньоекономічної діяльності, як важливої складової транскордонного економічного співробітництва в умовах переходу до ринкової економіки. З наукових праць опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на всеукраїнських та на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на: II міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень - 2003» (Дніпропетровськ, 2003 р.); ХХІ міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні шляхи й напрями вдосконалення освітньої системи у світлі Болонського процесу» (Україна - Словаччина - Угорщина, 2010); а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Закарпатського державного університету 2005-2010 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 5 д.а. ( 8 одноосібних, 3 у співавторстві), з них 8 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4.2 д.а

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів основної частини, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг основного тексту дисертації становить 185 сторінок комп'ютерного тексту, містить 36 таблиць, 2 рисунка, 6 додатків, а також список використаної літератури з 175 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження. Висвітлено наукову новизну одержаних результатів та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію основних положень.

У першому розділі дисертаційної роботи „Теоретичні підходи до визначення функцій регіонів у зовнішньоекономічних зв'язках” здійснено аналіз теоретичних підходів, щодо визначення суті та функцій регіонів у зовнішньоекономічній діяльності та зв'язках, всебічно проаналізовано зовнішньоторговельні відносини регіону на сучасному етапі, визначено роль і місце транскордонного співробітництва в системі зовнішньоекономічної діяльності.

З позицій економічної і соціальної географії регіон як частина географічного простору становить цілісність природного середовища, господарства й населення, а різні типи регіонів формуються та існують завдяки певним типам взаємозв'язків між цими трьома середовищами. Регіон в національній економіці - це окрема самостійно господарююча система, що має чітко означені межі своєї території, власні органи управління, матеріальну і фінансову основу і, як правило, визначається законодавчими актами держави, виходячи з її стратегічних і тактичних цілей і завдань.

Зовнішньоекономічні зв'язки є одним із важливих факторів економічного зростання, структурних зрушень та підвищення ефективності національного виробництва. У складі зовнішньоекономічних зв'язків розрізняються види та форми. Автор дисертаційної роботи погоджується із твердженням окремих науковців, що зовнішньоекономічна діяльність багатономенклатурна. Водночас у вітчизняних наукових публікаціях недостатня увага приділяється зовнішньоекономічній діяльності та зв'язкам за видами економічної діяльності (КВЕД). Усі форми зовнішньоекономічної діяльності взаємопов'язані й взаємозалежні.

Вихід регіонів на зовнішній ринок вимагає крім відповідної законодавчої бази, передачі частини повноважень з центру на місцевий рівень, наявності підготовлених кадрів, функціонування ефективного організаційно-фінансового механізму здійснення міжрегіональної співпраці в інтересах країни і регіонів. Важливим механізмом міжрегіональної співпраці є формування спеціальних економічних зон (СЕЗ). Розробка основних положень спеціальної економічної зони „Закарпаття” підтвердила доцільність створення комплексних зон, які поєднують у собі особливості експортної, зовнішньоторговельної, рекреаційно-туристичної, науково-виробничої та безмитної зон, розташованих в межах адміністративної області.

Зовнішня торгівля була і є важливою формою зовнішньоекономічних відносин. На сучасному етапі вона характеризується швидким зростанням, яке значно випереджає збільшення світового виробництва. Такі тенденції характерні і для України та її регіонів. У світовій економіці міжнародна торгівля значно випереджує зростання світового валового продукту. Дослідження засвідчують, що в регіонах Українських Карпат та Україні тенденція протилежна. Україна та її регіони особливо Українських Карпат у зовнішньоекономічній діяльності значно відстають від стандартів міжнародної торгівлі послугами.

У зовнішньоекономічній діяльності важливу роль відіграє міжнародний рух капіталу, який є тим ресурсом, без якого неможливе виробництво будь-якого товару та створення матеріальних благ. Мета залучення іноземного капіталу визначається пріоритетами, що встановлені програмами економічного розвитку країни. Така ж мета характерна і для регіонів країни, особливо прикордонних. Для країн-імпортерів, в тому числі України та її регіонів, надходження капіталу має важливе значення, оскільки забезпечується приплив валюти, підвищення зайнятості, впровадження нових технологій, розвиток експортного виробництва та включення в інформаційний простір світового ринку. Недоліком вважається можливість втрати контролю над частиною економіки.

В міжнародному русі капіталу важлива роль відводиться прямим іноземним інвестиціям, які здійснюють суттєвий вплив на всю світову економіку та соціально-економічний розвиток країн. Проте, внаслідок низької інвестиційної привабливості загальна сума прямих іноземних інвестицій в регіони Українських Карпат є ще незначною.

В дисертаційному дослідженні використано індикатор „валовий регіональний продукт, який введено замість показника „валова додана вартість” у 2004 р. У статистичних щорічниках України та регіонів прямі іноземні інвестиції (ПІІ) наводяться в млн. дол. США, а валовий регіональний продукт (ВРП) у млн. грн. і цей показник у „Статистичному щорічнику України за 2009 р.” у розділі 25 „Окремі зіставлення по країнах світу” у млн. дол. США. Автором дисертаційного дослідження валовий регіональний продукт для регіонів Українських Карпат відображено у доларовому еквіваленті на основі розрахованого коефіцієнта, який виведено за часткою ВРП регіонів у ВРП України.

Транскордонне співробітництво в системі зовнішньоекономічної діяльності і, насамперед, в торгівельній є важливою сферою життєдіяльності прикордонних територій регіону Український Карпат, і особливо Закарпатської області.

В процесі дослідження встановлено, що по регіонах Українських Карпат найбільша частка експорту припадає на країни Європи (98,8%), а імпорту - 71,3%. Значна частка експорту та імпорту продукції регіонів Українських Карпат припадає на сусідні країни. Це передусім стосується Закарпаття, а також Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

Транскордонне співробітництво є важливою складовою зовнішньоекономічної діяльності та європейських інтеграційних процесів і міждержавної інтеграції на регіональному рівні. Налагодження контактів на прикордонних територіях дозволяє інтенсифікувати процес зовнішньоекономічної діяльності через створення кращих умов для розвитку інфраструктури, формування безпосередніх контактів між діловими колами, подолання стереотипів, спричинених складним історичним минулим.

У другому розділі „Зовнішньоекономічна діяльність регіону в умовах трансформування економіки України в ринкову”, виходячи з науково-теоретичних основ першого розділу, висвітлено результати аналізу зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону, досліджено особливості такої діяльності із сусідніми державами - засновниками Карпатського Єврорегіону.

Значне місце в зовнішньоекономічній діяльності посідають зовнішньоекономічні операції, які характеризуються великим розмаїттям. Зовнішньоекономічна діяльність багатономенклатурна: вона об'єднує, здавалося б на перший погляд, несумісні операції, які можна здійснювати і на регіональному та внутрірегіональному рівнях, не виходячи за межі національних відносин усіх суб'єктів господарювання. Дослідження особливостей зовнішньої торгівлі товарами та послугами на внутрірегіональному рівні в розрізі природно-економічних зон, наведені в таблиці 1, засвідчують наступне:

· за аналізований період (з 2004 до 2009 р.) експорт товарів і послуг по області збільшився на 55,5%, в тому числі послуг на 84,7%, а імпорт відповідно на 54,9 та 74,1%;

· для низинної і гірської природно-економічних зон характерне розширене відтворення як експорту товарів і послуг в цілому, в тому числі послуг зокрема. Аналогічна тенденція притаманна і щодо імпорту товарів і послуг в цілому, в тому числі послуг зокрема, за винятком 2009 року;

· в передгірній природно-економічній зоні експорт товарів у 2009 році проти 2004 року збільшився на 13,9%, а експорт послуг зменшився на 29,4%;

· найбільша частка експорту товарів і послуг в цілому, в тому числі і послуг зокрема припадає на низинну природно-економічну зону (відповідно 87,5 та 94,7% за 2009 р.), а на імпорт відповідно 93,4 та 98,8%;

· передгірна та гірська природно-економічні зони з цих показників мають незначні обсяги як в експорті, так і імпорті товарів і послуг;

· ринок послуг у міжнародній торгівлі регіону має незначну частку в загальній торгівлі товарами та послугами.

Отже, ринок послуг регіону в міжнародній торгівлі в багатократ відстає від стандартів промислово розвинутих країн та Європейського Союзу. За 2009 р. обсяг експорту товарів та послуг Закарпатської області становив 978,7, імпорту 978,6 млн. дол. США, що менше порівняно з 2008 р. відповідно на 23,9 та 48,8%. Сальдо зовнішньоторговельного балансу області становило 0,1 млн. дол.

Таблиця 1

Зовнішня торгівля товарами і послугами по містах та районах в розрізі природно-економічних зон Закарпатської області (млн. дол. США)

Динаміку обсягів експорту та імпорту товарів і послуг за період 2001-2009 рр. відображає рис. 1.

Рис. 1. Динаміка обсягів експорту та імпорту товарів та послуг Закарпатської області (млн. дол. США)

Одним специфічним об'єктом інвестиційних процесів як в економіку України, так і Закарпатської області, є наявність у них значних заробітчанських коштів, тобто грошових заощаджень громадян України, зароблених ними за кордоном, які вкладаються в регіони нашої держави в рухоме й нерухоме майно, а також у власний бізнес, і таким чином суттєво впливають на національну економіку. Отже, мільйони громадян як України, так і сотні тисяч з її регіонів, які працюють в зарубіжжі забезпечують величезні надходження іноземної валюти за рахунок переказів та ввезення її при поверненні на Батьківщину. Однак вони створюють валовий внутрішній продукт для зарубіжних країн, де перебувають на заробітках. Водночас негативною тенденцією для економіки регіону є міждержавна міграція, яка в умовах Закарпатської області характеризується переважанням вибулих над прибулими, тобто призводить до негативного сальдо міграцій. Розраховані в ході дослідження показники чітко фіксують негативні тенденції впливу міграційних процесів на подальше зменшення народонаселення регіону та трудовий потенціал.

Виходячи з вигідного геоекономічного розташування області особливу актуальність набуває зовнішньоекономічна діяльність в умовах транскордонного співробітництва. Єврорегіон - це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами, або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, спрямована на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних видах економічної діяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права для розв'язання спільних проблем і в інтересах населення прикордоння. Таке транскордонне співробітництво в рамках єврорегіону стосується і зовнішньоекономічної діяльності за КВЕД (класифікацією видів економічної діяльності).

Досліджено географічну структуру зовнішньої торгівлі товарами і послугами Закарпатської області із сусідніми державами-засновниками Карпатського Єврорегіону. Доведено, що сусідні держави - засновники Карпатського Єврорегіону є основними партнерами регіону в експорті товарів. В цілому сальдо зовнішньої торгівлі із цими державами було позитивним тільки у 2004 і 2008 р., тоді як у 2009 р. з країнами світу та Європи цей показник від'ємний. Провідні позиції в прямому іноземному інвестуванні в економіку Закарпаття також займають аналізовані сусідні держави, засновники Карпатського Єврорегіону, про що, зокрема, свідчать дані табл. 2.

Дослідження засвідчують, що прямі іноземні інвестиції в економіку Закарпатської області активно зростали до 2008 р., а з 2009 р. проявилась спадна тенденція. Серед секцій КВЕД найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій в усіх аналізованих роках припадали на секції C, D, E - промисловість. При цьому, спостерігається тенденція до щорічного зростання частки ПІІ як у промисловість в цілому, так і переробну, зокрема.

У зовнішньоекономічній діяльності регіону в умовах трансформації економіки України в ринкову важлива роль відводиться держаному регулюванню.

Таблиця 2

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в економіку Закарпатської області із сусідніх держав - засновників Карпатського Єврорегіону (КЄ) (на початок року, млн. дол. США)

Доведено, що особливо необхідне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у тих галузях та товарній структурі зовнішньої торгівлі України та Закарпатської області, де зовнішньоторговельне сальдо негативне. Це стосується аграрної сфери та добувної і переробної промисловості, передусім мінерально-сировинної бази області, яка налічує понад 220 родовищ більш як 30 видів корисних копалин, а також гідроенергетичних ресурсів річок, освоєння яких забезпечить значний експортний потенціал в енергоресурсах. В агропромисловому комплексі Закарпаття провідне місце, в умовах малоземелля, повинні зайняти виноградарство та садівництво, вирощування теплолюбивих овочевих та плодових культур, а також розширене відтворення вівчарства та великої рогатої худоби за рахунок інтенсивної відгодівлі їх у весняно-літній період на полонинах регіону. Отже, в умовах трансформування економіки України у ринкову, роль державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності посилюється та зростає її значимість у соціально-економічному розвитку регіонів на перспективу, особливо прикордонних в умовах розширення ЄС на Схід.

Розділ 3 „Шляхи активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону” присвячений дослідженню методичних засад удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, шляхів подальшого підвищення конкурентоспроможності регіону та стратегічних перспектив активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону

Для визначення шляхів удосконалення зовнішньоторговельної діяльності Закарпатської області на перспективу автором дисертаційної роботи проаналізовані окремі показники такої діяльності за останні п'ять років та окреслені перспективні напрями удосконалення такої діяльності. Виходячи з авторських досліджень рекомендуються такі шляхи удосконалення зовнішньої торгівлі товарами і послугами в регіоні на перспективу:

· експорторозширююче зростання торгівлі товарами і послугами;

· імпортозамінне зростання та дотримання вимог СОТ у зовнішній торгівлі товарами і послугами, а також покриття експортом імпорту та забезпечення активного торгівельного сальдо.

Аксіоматичним сьогодні є розуміння того, що несучою конструкцією в ринковому механізмі є конкуренція. Критерій конкурентоздатності та її неухильне підвищення набувають сьогодні рис синтетичного індикатора входження регіону в національну та європейські господарські системи в якості рівноправного в економічному відношенні партнера. За цим критерієм через об'єктивні і суб'єктивні причини область не може конкурувати з переважною більшістю регіонів України та сусідніх держав ні з точки зору нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, ні тим більше з точки зору його ефективності, оскільки майже 80% території області складають гірські та передгірні території, де сільгоспугіддя характеризуються малоконтурністю. Невипадково, що собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції в області в три рази вища, ніж в центральних та південних областях України, а тим більше від сусідніх країн, а тому єдиний шлях успішно конкурувати - це поступове зміщення акценту в бік виробництва екологічно-чистої продукції. Гасло „закарпатські товари - це екологічно чисті товари” - могло би стати магістральним напрямком розвитку виробництва, а отже практично єдиною можливістю успішно конкурувати на національному та зарубіжному ринках.

Важливим резервом в удосконаленні конкурентоспроможності регіону в транскордонній співпраці є інтенсифікація розвитку виноградарства та овочівництва, а також тютюнництва, передусім в низинній і частково передгірній природно-економічних зонах, оскільки ці галузі є конкурентоспроможними.

В науковій розробці Інституту регіональних досліджень НАН України про регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період до 2015 р. визначено стратегічні завдання та пріоритетні напрями/заходи та найменування показників щодо підвищення конкурентоспроможності регіону та зміцнення його ресурсного потенціалу. На нашу думку, у пріоритетний напрям стратегічного завдання „Розвиток виробничої та соціальної інфраструктури загальнодержавного і міжнародного значення” доцільно було включити такі показники: надходження інвестицій за видами на території пріоритетного розвитку (ТПР); реалізація інвестиційних проектів на ТПР за країнами інвесторами та за видами економічної діяльності. Доцільно також було б відобразити і показники стосовно надходження інвестицій та реалізація інвестиційних проектів за країнами-інвесторами та за видами економічної діяльності у СЕЗ „Закарпаття”.

У пріоритетному напрямку „Розвиток туризму та рекреації” показник „кількість туристів” доцільно було б доповнити і кількістю іноземних туристів у туристичних потоках в Закарпатську область, а також „туристів громадян України, які виїжджали за кордон”.

Стратегічні завдання та пріоритетні напрями/заходи підвищення конкурентоспроможності мають безпосереднє відношення і до стратегічних перспектив активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону, оскільки, як відмічалося у теоретичних положеннях першого підрозділу дисертаційного дослідження, рух капіталів проявляється через прямі іноземні інвестиції, а також через обмін у галузі науки і техніки, який включає інноваційну діяльність.

Узагальнивши матеріали досліджень науковців та практиків Закарпаття, автор дисертаційної роботи, виходячи з основних цілей удосконалила стратегічні завдання розвитку пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності в умовах транскордонного співробітництва (ТКС) Карпатського Єврорегіону.

Автором дисертаційного дослідження розроблено за методикою Інституту економічного прогнозування НАН України стратегічні перспективи активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону на коротко- середньо- і довготривалий періоди для основних показників такої діяльності за помірним сценарієм.

Для Закарпатської області у стратегічній перспективі зростання ВРП (показник, який характеризує рівень соціально-економічного розвитку країни та її регіонів) та експорту товарів і надходжень прямих іноземних інвестицій, а також потоків іноземних туристів задані значно вищі середньорічні темпи приросту, ніж для України, оскільки регіон значно відстає від середньонаціонального ВРП в розрахунку на 1 особу (у 2004 р. в Закарпатській області вироблено ВРП в розрахунку на 1 особу на суму 4,2 тис. грн., а в Україні на 7,3 тис. грн., у 2006 р. відповідно на 6,6 та 11,6 тис. грн, та у 2008 р. на 10,6 та 20,5 тис. грн відповідно. Автор дисертаційного дослідження стосовно стратегічних перспектив активізації ЗЕД для Закарпатської області підтримує позицію науковців, що економічний розвиток України в довгостроковій перспективі буде проходити без суттєвих економічних криз, а можливі економічні спади, якщо і будуть мати місце, то лише протягом короткого періоду часу. З урахуванням цих припущень нами сформована таблиця щодо стратегічних перспектив помірної активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону.

Таблиця 3

Стратегічні перспективи помірної активізації зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області

З аналізу показників стратегічні перспективи активізації ЗЕД регіону наступні:

· на короткостроковий період (2009-2012 рр.), виходячи із показників базового періоду (2004-2009 рр.), прогнозований коефіцієнт приросту для аналізованих показників (ВРП, експорт товарів, ПІІ, кількості обслужених іноземних туристів) становить 1,2, оскільки як на економіку України, так і регіону вплинула світова фінансова криза, що, на нашу думку, знизить приріст цих показників;

· на середньострокову перспективу (2012-2015 рр.) прогнозований К_пр. для аналізованих показників становить 1,5, а для довгострокового періоду (2016-2020 рр.) К_пр. = 2,0, що на 0,5% більше від аналогічного показника України.

У відповідності до методики розробленої аналогічні середньорічні темпи приросту на аналізовані періоди характерні й для стратегічних перспектив інституційного забезпечення інноваційного розвитку, природокористування, охорони навколишнього природного середовища та міждержавних зусиль у вирішенні глобальних еколого-економічних проблем.

У разі успішного виконання завдань стратегічних перспектив варіанту помірної активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону в подальшому доцільно перейти на розроблення стратегічної перспективи варіанту оптимістичної активізації ЗЕД регіону збільшивши прогнозний коефіцієнт середньорічного темпу приросту з 1,5 у 2012-2015 рр. до 1,8, а в 2016-2020 рр. з 2,0 до 2,3. Це дозволить у перспективі рівень соціально-економічного розвитку підвищити до середньонаціонального рівня.

транскордонний зовнішньоекономічний правовий закарпатський

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень можна сформулювати наступні висновки:

1. Зовнішньоекономічні зв'язки є одним із важливих факторів економічного зростання, структурних зрушень та підвищення ефективності національного виробництва. Одночасно вони виступають і каталізатором диференціації як країн, так і їх регіонів щодо нерівномірності їхнього розвитку. Серед багатьох важливих напрямків зовнішньоекономічних зв'язків особливу актуальність набувають міжнародні економічні господарсько-торгівельні відносини, у сферу яких входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне співробітництво, надання економічного і технічного сприяння, створення спільних підприємств та інші форми економічного співробітництва.

2. Усі форми зовнішньоекономічної діяльності взаємопов'язані й взаємозалежні. Для них на сучасному етапі характерне: зростання масштабів і якісна зміна характеру традиційної міжнародної торгівлі готовою продукцією; інтенсифікація міграції капіталу в різних формах; зростання масштабів робочої сили; прискорення і розширення інтеграції економік країн і регіонів; швидкий обмін науково-технічними знаннями; розвиток сфери послуг; об'єднання зусиль у вирішенні глобальних економічних проблем. Відмічені особливості ЗЕД характерні і для регіонів України на сучасному етапі, де частка послуг в міжнародній торгівлі регіонів Українських Карпат незначна, і не відповідає рівню світової торгівлі та країнам Західної Європи. За останні роки, внаслідок фінансової кризи відбувся спад виробництва валового регіонального продукту, а звідси і деяке зменшення експорту-імпорту товарів та послуг. Аналогічна тенденція за нашими прогнозами буде характерна і для промислово розвинутих країн світу, особливо США, звідки фінансова криза розповсюдилась на більшість країн світу.

3. Транскордонне співробітництво є важливою складовою зовнішньоекономічної діяльності та європейських інтеграційних процесів і міждержавної інтеграції на регіональному рівні. Особливості розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних територій пов'язані передусім з таким фактором, як сусідство. Налагодження контактів на прикордонних територіях дозволяє інтенсифікувати процес зовнішньоекономічної діяльності через створення кращих умов для розвитку інфраструктури, формування безпосередніх контактів між діловими колами, подолання стереотипів, спричинених складним історичним минулим.

4. Входження України у ринковий простір є одним з найважливіших процесів інтеграції регіонів та підприємств у зовнішньоекономічне середовище як етап переходу від закритої економічної системи до відкритої. В основу відкритої економіки покладено вільний зустрічний рух товарів і послуг, капіталів, робочої сили, підприємницьких ідей із країни в країну, що найбільш повно відповідає потребам розвитку світового господарства та зовнішньоекономічних зв'язків. Найважливішими умовами відкритості економіки є також сприятливий інвестиційний клімат; тарифне і нетарифне державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності; доступність внутрішнього ринку для іноземної робочої сили, систем технологій, інформації та управлінського досвіду.

5. В дисертаційній роботі досліджено особливості зовнішньої торгівлі товарами та послугами по містах та районах в розрізі природно-економічних зон Закарпаття за провідними видами економічної діяльності та окремі показники результативності міжнародної торгівлі товарами та послугами, а також особливості зовнішньоекономічної діяльності стосовно прямих іноземних інвестиціях та в реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку та СЕЗ „Закарпаття”. Проаналізовано основні напрями міграції населення Закарпатської області та здійснено порівняльний аналіз розвитку малих підприємств за видами економічної діяльності України та Закарпатської області. Досліджено також географічну структуру зовнішньої торгівлі товарами і послугами Закарпаття із сусідніми державами-засновниками Карпатського Єврорегіону та залучення прямих іноземних інвестицій від них в економіку регіону. Доведено, що сусідні держави є основними партнерами як в зовнішній торгівлі, так і в надходженнях інвестицій, в тому числі й за видами економічної діяльності.

6. У зовнішньоекономічній діяльності регіону в умовах трансформації економіки України в ринкову важлива роль відводиться держаному регулюванню, передусім приведення у відповідність із міжнародними нормами внутрішніх законів держави, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. Така робота в Україні здійснена в зв'язку зі вступом країни до СОТ. Метою державного регулювання зовнішньоторговельних операцій є встановлення найбільш сприятливих умов для вітчизняних виробників, заохочення вивезення національних товарів на ринки інших країн та обмеження ввезення іноземних товарів. Україна у міжнародній торгівлі віддає перевагу політиці вільної торгівлі, але водночас вибірково проводить політику протекціонізму стосовно певних країн і груп товарів. Після вступу сусідніх країн (Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини) до Європейського Союзу проявляється зростаюча тенденція щодо імпорту давальницької сировини в регіон та експорту готових виробів з неї у ці країни, що забезпечило їм більший успіх у соціально-економічному розвитку в умовах ринкових трансформацій, ніж Україні та її прикордонним регіонам.

7. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності особливо необхідне у тих галузях та товарній структурі зовнішньої торгівлі як України, так і Закарпатської області, де зовнішньоторговельне сальдо негативне. Це стосується аграрної сфери та добувної і переробної промисловості, передусім мінерально-сировинної бази області, яка налічує понад 220 родовищ більш як 30 видів корисних копалин, а також гідроенергетичних ресурсів річок, освоєння яких забезпечить значний експортний потенціал в енергоресурсах. В агропромисловому комплексі Закарпаття провідне місце, в умовах малоземелля, повинні зайняти виноградарство та садівництво, вирощування теплолюбивих овочевих та плодових культур, а також розширене відтворення вівчарства та великої рогатої худоби за рахунок інтенсивної відгодівлі їх у весняно-літній період на полонинах регіону.

8. Численні прогнози розвитку світової економіки сходяться на тому, що в довгостроковій перспективі (на 20 років) темпи економічного зростання в розвинених країнах становитимуть близько 2,5% на рік. Для того, щоб у цей період відставання України від розвинених країн за рівнем ВВП на душу населення скоротилось до прийнятних меж, необхідно забезпечити середньорічні темпи економічного зростання близько 6,0% на рік, а це означає, що має бути випереджаючий розвиток. Особливо актуальна ця проблема для Закарпатської області, оскільки регіон відстає від середньореспубліканського аналогічного показника, а тому необхідним є забезпечення ще вищих темпів розвитку на основі реалізації доктрини випереджаючого, замість наздоганяючого розвитку.

9. В міжнародній економіці товар розглядається не як продукт виробництва, а як об'єкт попиту і пропозиції, які визначають відповідний тип економічного зростання. Для Закарпатської області вигідним є імпортозамінний і експорторозширюючий тип соціально-економічного зростання, оскільки конкурентна боротьба у світовій економіці загострюється.

10. Пріоритетними напрямами зовнішньоекономічної діяльності для регіону є: зменшення витрат в пріоритетних галузях, які мають експортну значимість; створення позитивного історико-культурного, економічного, рекреаційно-туристичного іміджу регіону за межами області та держави; використання можливостей діючих субрегіональних об'єднань (Карпатський Єврорегіон), участь у створенні та діяльності нових міжнародних структур, а також СЕЗ „Закарпаття” та ТПР; розвиток прикордонної інфраструктури, адаптованої до західноєвропейської; ефективне використання існуючих транспортних коридорів у розвитку ЗЕД.

11. Узагальнивши матеріали досліджень науковців та практиків Закарпаття, автор дисертаційної роботи, виходячи з основних цілей, удосконалила стратегічні завдання розвитку пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності в умовах транскордонного співробітництва Карпатського Єврорегіону. Для Закарпатської області у стратегічній перспективі зростання ВРП та експорту товарів і надходжень прямих іноземних інвестицій, а також потоків іноземних туристів задані значно вищі середньорічні темпи приросту, ніж для України, оскільки регіон значно відстає від середньонаціонального ВРП в розрахунку на 1 особу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Максименко* С.Ю. Проблеми структурної перебудови економіки регіону стосовно вимог зовнішнього ринку. / С.Ю. Максименко // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. “Економіка: проблеми теорії та практики ”. - Дніпропетровськ, 2002. - Випуск №163. - С. 49-53.

2. Максименко* С.Ю. Інтеграційні процеси у транскордонному співробітництві. / С.Ю. Максименко // Науковий вісник УжДІІЕП. - Ужгород, 2004. - Випуск №4. - С. 83-87. (Серія “Економічні науки”).

3. Максименко* СЮ. Торгівельно-економічний простір Західної Європи - важлива складова інтеграційних процесів між Україною та країнами членами ЄС. / Б.І. Дяченко, С.Ю. Максименко // Науковий вісник УжДІІЕП. - Ужгород, 2004. - Випуск №4. - С. 113-118. (Серія “Економічні науки”). [Особистий внесок автора: проаналізовано зовнішню торгівлю України з європейськими країнами «великої сімки»]

4. Максименко* С.Ю. Економіко-екологічні фактори розвитку трудового потенціалу регіону. / Б.І. Дяченко, Л.М. Газуда, С.Ю. Максименко // Збірник наукових праць Буковинського університету. - Чернівці, 2007. - Випуск №3. - С. 94-106. (Серія “Економічні науки”). [Особистий внесок автора: проаналізовано темпи зміни валового регіонального продукту у розрахунку на 1 особу].

5. Максименко* С.Ю. Експортно-імпортні операції прикордонного регіону за видами економічної діяльності. / М.В. Газуда, Л.М. Газуда, С.Ю. Максименко // Науковий вісник УжНУ. - Ужгород, 2009. - Випуск № 27. - С. 56-60. (Серія “Економіка”). [Особистий внесок автора: проаналізовано основні тенденції в експортно-імпортних операціях прикордонного регіону].

6. Сойма С.Ю. Особливості та аналіз зовнішньоекономі...