Формування систем діагностування витрат машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

УДК 338.512:658.012:621

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ ДІАГНОСТУВАННЯ ВИТРАТ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СВІДРИК ТЕТЯНА ІГОРІВНА

Львів 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку та аналізу Національного університету „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент ЯРЕМКО ІГОР ЙОСАФАТОВИЧ, Національний університет „Львівська політехніка”, професор кафедри обліку та аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ВАСИЛЕНКО ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, професор кафедри менеджменту і маркетингу

доктор економічних наук, доцент МЕЛЬНИК ОЛЬГА ГРИГОРІВНА, Національний університет „Львівська політехніка”, доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Захист відбудеться „10” червня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.052.03 у Національному університеті „Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий „06” травня 2011р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доц. Завербний А.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фінансово-економічна криза, стагнаційні й рецесійні фактори посткризової економіки додатково посилили аргументацію, що витрати підприємства є одним із важливих об'єктів досліджень у контексті ефективного управління суб'єктом господарювання. Теоретично обґрунтована, емпірично об'єктивована і дієва на прикладному рівні система діагностування витрат визнається адекватним інструментом управління будь-яким суб'єктом в умовах динамічно мінливого зовнішнього економічного середовища.

Діюча практика та аналітичні огляди діяльності машинобудівних підприємств засвідчують, що в існуючих оцінно-аналітичних методиках найбільші проблеми пов'язуються з релевантною своєчасністю використовуваних показників для забезпечення раціонального та ефективного управління витратами. Крім цього основна проблематика переважної більшості узвичаєних економічних інструментів пов'язана з труднощами забезпечення ними паритетного узгодження доцільності та ефективності поточних витрат та їх проекції у забезпеченні довгострокових умов функціонування суб'єкта господарювання.

У докризовий період управлінню витратами відводилась неналежна роль у загальному управлінському процесі, оскільки першочергового значення в оцінно-аналітичних моделях приділяли доходам, набуттю ринкового позиціювання тощо. В існуючих системах і моделях оцінювання й аналізування найбільш очевидно цей фактор проявляється у встановленні рівня продуктивності позавиробничих витрат, які за принциповими засадами цих інструментів, вважаються такими, що однозначно позитивно впливають на капіталізацію суб'єкта, посилюючи ділову репутацію і ринкову позицію економічної одиниці. Відсутність об'єктивованих засад діагностування витрат, використання їх на практиці призвели до поступового скорочення робочого капіталу переважної більшості суб'єктів економіки.

Зміна спрямованості функціонального управління підприємством вимагає коригувань та уточнень при формулюванні принципових підходів до побудови систем діагностування. Зміщення зазначених акцентів потребує розроблення адекватного інструментарію, здатного визначати доцільність понесення витрат, регулювати їх величину, прогнозувати можливі наслідки здійснених витрат у виробничо-господарські та фінансово-економічні процеси. Останні розробки у сфері розвитку управління економічними суб'єктами та інформаційно-аналітичних систем для його забезпечення контекстно пов'язуються з побудовою на підприємстві системи діагностування витрат.

Проблемні питання ефективного управління витратами суб'єкта господарювання із застосуванням адекватних економічних інструментів для його забезпечення досліджені зарубіжними і вітчизняними науковцями -Є. Виноградовою, О. Гаріним, І. Давидовичем, А. Дайле, М. Данилюком, П. Єгоровим, М. Карренбуєром, С. Котляровим, Є. Крикавським, О. Кузьміним, Г. Макухіним, Р. Мюллендорфом, В. Панасюком, Г. Партин, Й. Петровичем, Ю. Погореловим, Т. Поповою, Л. Смирновою, А. Турилом, Л. Хлапьоновим, Ю. Цал-Цалком, Н. Чухрай, Л. Шмельцерем.

Оцінно-аналітичний інструментарій, його практична дієвість у забезпеченні ефективності управління витратами досліджені у працях Е. Аткінсона, Р. Банкера, І. Алєксєєва, І. Бланка, А. Бутенка, С. Голова, М. Гриньової, Ст. Дікерса, І. Івакіної, Р. Каплана, Г. Козаченко, Р. Костирка, З. Литвина, В. Лук'янової, Л. Нападовської, О. Ніколаєва, М. Пушкаря, О. Терещенка, А. Череп, М. Янга.

Безпосередньо проблематика формування діагностичних систем, розвиток їх концептуальних і методологічних засад та використання їх як інструментарію в управлінському процесі досліджена у працях М. Афанасьєва, Г. Білоконенко, В.Василенка, А. Вартанової, А. Воронкової, Л. Гевлич, О. Гетьмана, М. Глазова В. Забродського, Т. Загорної, О. Єлісєєвої, М. Кизима, Л. Костирко, І. Кривов'язюка, В. Лещія, М. Мейєра, О. Мельник, О. Мороза, Л. Савчук, І. Сокиринської, В. Шаповала, Г. Швиданенко.

Незважаючи на достатньо обґрунтовані теоретико-наукові засади розробок у предметній сфері діагностування витрат підприємства, істотні зміни у глобальному економічному середовищі і національній економіці доводять низку аргументів щодо потреб розвитку обґрунтованої теоретично та ефективної на прикладному рівні системи оцінювання доцільності і раціональності витрат для інформаційної підтримки управління. Наведені проблемні питання й актуальність формулювання концептуальних засад дієвої системи діагностування витрат у теоретико-практичній площині передумовили тематичне спрямування дисертаційної роботи, визначили основні завдання та напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану держбюджетних та науково-дослідних робіт Національного університету “Львівська політехніка”. Результати і окремі положення, викладені у дисертації, використані при розробленні науково-дослідної роботи кафедри обліку та аналізу “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (номер державної реєстрації 0107U007840), зокрема при виконанні розділу 2 „Удосконалення підсистеми аналітичного забезпечення підтримки управлінських рішень”, п. 2.1. „Дослідження розвитку основоположних засад і методик економічного аналізу підприємства” (акт про впровадження від 04.10.2010 р.).

Напрацювання і результати дослідження включені у матеріали виконання держбюджетної теми ДБ/ЛАНЦ „Управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості“ (номер державної реєстрації 0110U001094), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2009 р. № 686. Зокрема, методичні положення щодо взаємозалежності витрат і вартісних категорій увійшли у розділ 1 „Формування та обгрунтування теоретико-методологічних положень у сфері управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості”, п. 1.3. „Виділення та класифікація інноваційних процесів в межах досліджуваного ланцюга вартості” (акт про впровадження від 15.10. 2010 р.).

Теоретичні положення і прикладні результати дисертаційної роботи використані при виконанні госпдоговірної теми Національного університету „Львівська політехніка” (договір №0242 від 25.03.2008 р.) „Розробка системи управління витратами на ВАТ „Конвеєр” та положення про збалансовану систему економічних і фінансових показників діяльності кожного структурного підрозділу на підприємстві ВАТ „Конвеєр” (номер державної реєстрації 0108U007878), у якій здобувачем сформульовано концептуальні засади діагностування витрат, адекватні специфіці діяльності цього машинобудівного підприємства.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формулюванні концептуальної основи системи діагностування витрат машинобудівних підприємств на засадах узагальнення й оцінювання якісної характеристики теоретичних та методично-практичних положень існуючих діагностичних й споріднених оцінно-аналітичних систем.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв'язання таких завдань:

- уточнити суть та функціональну роль систем діагностування, узагальнити та систематизувати їх об'єкти та показники;

- розробити концепцію формування систем діагностування витрат машинобудівних підприємств з метою забезпечення створення структурованої інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

- удосконалити модель ідентифікації ефектів від формування і використання системи діагностування витрат для обґрунтування доцільності побудови власної системи;

- виділити і систематизувати критерії формування систем діагностування витрат та вибору показників;

- удосконалити метод діагностування витрат на засадах визначення функціонально-вартісного складу витрат, необхідних для реалізації окремих процесів машинобудівного підприємства;

- розвинути механізм визначення беззбиткового обсягу виробництва з урахуванням особливостей машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес діагностування витрат машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади формування систем діагностування витрат машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові методи пізнання (аналіз, теоретичне узагальнення, порівняння), які в основному застосовувалися при дослідженні сутності категорій „економічна діагностика”, обґрунтуванні послідовності проведення комплексної діагностики (Розділ 1, підр. 1.1), систематизації - при встановленні ієрархічної підпорядкованості об'єктів діагностування та оцінюванні ефективності систем діагностування (Розділ 1, підр. 1.2), групуванні методів управління витрат, порівнянні використовуваних методів аналізування витрат (Розділ 1, підр. 1.3), визначенні передумов розвитку діагностичних і споріднених систем, переваг і недоліків використання різних організаційних форм систем діагностування (Розділ 2, підр. 2.2), визначенні та систематизації критеріїв, що використовуються при проведенні діагностування витрат (Розділ 3, підр. 3.2), групуванні зовнішніх факторів, які негативно впливають на розвиток діяльності машинобудівних підприємств (Розділ 3, підр. 3.1), узагальненні функцій системи діагностування витрат та систематизації принципів організування системи діагностування витрат (Розділ 4, підр. 4.1); системного підходу при встановленні основних елементів системи діагностування (Розділ 1, підр. 1.2), місця діагностування витрат в системі управління підприємством (Розділ 2, підр. 2.1); експертних оцінок - при структуруванні витрат за методом функціонально-вартісного аналізу (Розділ 4, підр. 4.2); статистичні методи, які використовувались при аналізуванні основних показників діяльності машинобудівних підприємств (Розділ 3, підр. 3.1); економіко-математичні методи при визначенні інтегральної точки беззбитковості (Розділ 4, підр. 4.2). діагностування витрати машинобудівний підприємство

Інформаційною базою дослідження є наукові розробки вітчизняних та зарубіжних науковців у сферах управління витратами, організування системи діагностування, агрегування та інтерпретації показників аналізування і оцінювання витрат, а також статистична інформація, економічні огляди і публічні звіти машинобудівних підприємств. Правове поле дослідження склали законодавчі та нормативні акти України з питань обліку та калькулювання собівартості продукції, визнання витрат підприємства в розрізі видів діяльності, способів розподілу витрат на окремі види продукції чи звітні періоди, регламентації аналізування й оцінювання ефективності діяльності вітчизняних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну визначають такі результати проведеного дослідження:

вперше:

- сформовано концепцію побудови системи діагностування витрат як інструментарію управління ними на машинобудівних підприємствах з використанням фінансово-економічних, соціальних та екологічних показників;

удосконалено:

- змістову характеристику „системи діагностування витрат” через комбінацію процесів, які поєднують ідентифікацію, відстеження, аналізування, оцінювання та контролювання рівня, структури, динаміки витрат як узагальненої характеристики їх ефективності, яка, на відміну від існуючих дефініцій, повніше оцінює вплив факторів внутрішнього і зовнішнього середовища;

- метод діагностування витрат на основі розробленого формату їх структуризації, що використовує елементи функціонально-вартісного аналізу та враховує організаційно-технологічні особливості машинобудівного підприємства, який, на відміну від існуючих, дає змогу обґрунтовано визначати можливі напрямки скорочення витрат у виробничо-господарських процесах (виробництво, постачання, збут) та в розрізі окремих підрозділів;

- матричну модель ідентифікації ефектів системи діагностування, яка відрізняється від наявних тим, що дає змогу визначити окремі ефекти (економічний, інформаційний, соціальний, технологічний) за стадіями життєвого циклу системи;

набули подальшого розвитку:

- систематизація критеріїв діагностування витрат, необхідних для забезпечення формування системи, обґрунтування вибору показників та інтерпретації отриманої інформації. Згруповані за відповідними ознаками критерії дозволяють визначити параметри формування систем та показників, що використовуються при діагностуванні витрат;

- механізм розрахунку загального рівня беззбитковості для машинобудівних підприємств, який, на відміну від існуючих, враховує частку основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв у досягненні беззбиткової діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробленні методичних рекомендацій до формування систем діагностування витрат з урахуванням фінансово-економічних, соціальних та екологічних показників; удосконаленні інструментарію аналізування та оцінювання витрат машинобудівними підприємствами; визначенні факторів впливу на величину, динаміку та структуру витрат машинобудівних підприємств з урахуванням технологічних та організаційних особливостей їхньої діяльності; визначенні ефективності системи діагностування витрат у загальній системі управління підприємством.

Результати дисертаційної роботи впроваджені у діяльність ВАТ „Конвеєр” (акт від 25.12.2008 р.), ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів” (довідка про впровадження від 16.07.2010 р.), ВАТ „Львівсільмаш” (довідка про впровадження №516/04 від 10.08.2010 р.), ВАТ „Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури” (довідка про впровадження № 38/50 від 07.02.2011 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” за програмами підготовки студентів економічних та неекономічних спеціальностей при викладанні навчальних дисциплін: „Економіка та організація виробництва”, „Управлінський облік”, „Фінансовий менеджмент” (довідка про впровадження № 67-01-581 від 09.03.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, отримані у процесі виконання дисертаційної роботи, що виносяться на захист одержані автором самостійно. В дисертації з наукових праць, що видані у співавторстві, використано ті ідеї та положення, які належать автору як результат його особистої роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення викладені у дисертаційній роботі доповідались та отримали позитивні відгуки на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20-22 квітня 2007 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління у сфері фінансів, страхування та кредитування” (м. Львів, 8-10 листопада 2007 р.); науково-практичній конференції „Проблеми соціально-економічного розвитку України: теорія і практика” (м. Львів, 18 грудня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Таллінн (Естонія), 10-11 квітня 2008 р.); конференції аспірантів, пошукувачів та магістрів „Проблеми обліку, контролю та аналізу в економіці України”(м. Львів, 26 лютого 2009 р.); міжнародній науковій конференції „Європейська наука ХХІ ст.“ (м. Перемишль (Польща), 07-15 травня 2009 р.); першій міжнародній конференції молодих вчених ЕМ - 2010 „Економіка і менеджмент” (м. Львів, 25-27 листопада 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів і студентів „Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації економіки” (м. Луцьк, 3 грудня 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 9 фахових публікаціях, 8 тезах доповідях на конференціях, 1 публікації в інших виданнях. Загальна кількість публікацій за темою дисертації 18 праць (з них одноосібних 15). Загальний обсяг опублікованих праць 5,2 друк. арк., з них особисто автору належить 4,51 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків загальним обсягом 195 сторінок, містить 29 таблиць, 29 рисунків, 21 додаток та список використаних джерел із 261 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність проведеного дослідження, наведено його мету, завдання, предмет, об'єкт, визначено використовувані методи дослідження, розробленість проблематики у тематичній літературі, розкрито наукову новизну та наведені практичне застосування результатів, інформація про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні та прикладні засади формування систем діагностування витрат підприємств” розкрито сутність та функціональну роль діагностичних систем, використання діагностики як інструментарію управління соціально-економічними системами, визначено основні показники та індикатори систем діагностування діяльності підприємств, методи діагностування витрат підприємств.

За результатами дослідження обґрунтовано, що функціональна роль діагностики і споріднених (моніторингових, контролінгових) систем як самодостатнього інструментарію полягає в інформаційній підтримці управлінських рішень, базуючись на опрацюванні поточної та формуванні прогнозної інформації. Виходячи із загальних постулатів сучасної теорії управління, аргументовано, що забезпеченість оперативно-прогнозною інформацією найоб'єктивніше досягається системою діагностування. Діагностичні системи у дослідженні розглядаються згідно традиційних підходів як складові елементи загальної інформаційної системи економічного суб'єкта. В сучасних економічних умовах підприємство розглядають через економічну парадигму „організація-живий організм”, тобто як клітину в організмі ринкового середовища. Виходячи із такого позиціонування, системи діагностики обґрунтовуються через доцільність введення в їх методологічну основу додаткових показників та індикаторів для урахування явних тенденцій і очікуваних змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі діяльності підприємства. У роботі діагностика розглядається як процес спостереження й оцінювання конкретного об'єкта.

Результати проведеного аналізу змісту діагностичних та споріднених систем засвідчують, що термінологічно як категорія і змістовно як інструментарій „діагностика” однозначного позиціювання не має. Передусім це стосується методологічного паритету та різноформатного методичного використання. Неоднозначність трактування терміну „діагностика” та визначення функціональної ролі цієї системи пояснюється й тим, що в економічній літературі проводиться аналогія між такими економічними категоріями, як „економічна діагностика”, „економічний аналіз”, „моніторинг”, „контролінг”. У роботі робиться висновок, що зазначені поняття є близькими за змістом, проте за результатами аналізування їхніх методологічних засад наводяться існуючі відмінності базових аспектів споріднених систем.

Узагальнені і систематизовані у дисертаційній роботі різнобічні характеристики систем діагностування, розкриття їхнього практичного спрямування, показали наявність низки дискусійних позиціювань цієї інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтування доцільності побудови системи діагностування пояснюється її спрямованістю на агрегування індикаторів впливу факторів зовнішнього дестабілізуючого середовища на функціонування економічного суб'єкта. Внутрішня узгодженість системи діагностування підприємства досягається при чіткій побудові логічних взаємозв'язків між її елементами, враховуючи їх ієрархічність. Впровадження і використання системи діагностування на підприємстві доцільно здійснювати у відповідній послідовності, яку представлено декількома укрупненими етапами: підготовчий етап формування системи, проведення діагностування та отримання результатів, оцінювання та використання результатів діагностування.

В роботі проаналізовано і на цій основі сформульовано доцільність встановлення та деталізації конкретних об'єктів діагностування відповідно до цільового спрямування та основоположних засад дослідження цього об'єкта. Деталізацію об'єктів діагностики пропонується здійснювати залежно від її призначення на підприємстві з використанням зовнішніх індикаторів (рис. 1).

Рис. 1 Ієрархічність об'єктів діагностування

При цьому обґрунтовується потреба у непрямому аналізі та оцінюванні інших об'єктів, виходячи із їхньої спорідненості і взаємопов'язаності. Форма урахування зовнішніх індикаторів впливу на основний об'єкт сформованої системи діагностики (рис.1) демонструє зростання складності процедур об'єкта діагностування, яка здебільшого проявляється у додатковій потребі вибору методів, показників та індикаторів.

Проведення діагностики діяльності підприємства вимагає відповідного методичного забезпечення (визначення алгоритму, вибір окремих методів чи поєднання їх окремих елементів у єдиній методологічній основі тощо). Формулювання концептуальних засад і методологічної основи діагностичної системи повинно враховувати специфіку функціонування підприємства.

При формуванні базису систем діагностування акценти передусім зосереджують на доборі індикаторів, які сукупно характеризують рівень конкурентоспроможності підприємства. Виходячи із умов сучасної економіки важливою складовою забезпечення конкурентоспроможності суб'єкта господарювання є діагностування витрат. Узагальнивши пропоновані вітчизняними і зарубіжними науковцями позиціювання систем діагностування та параметри їх формування, під системою діагностування витрат ми аргументуємо розгляд комбінації процесів призначених для ідентифікації, відстеження, аналізування, оцінювання та контролювання величини, рівня, структури, динаміки витрат і факторів зовнішнього і внутрішнього впливу як на сукупні витрати підприємства, так і продуктивно-раціональне їх спрямування.

Система діагностування витрат, крім традиційних методів, використовує власний інструментарій. З огляду на це проведено критичний аналіз існуючих і пропонованих для використання в процесі управління витратами методів: стандарт-кост, директ-кост, абзорпшин-костинг, SWOT-аналіз, ХYZ-аналіз, функціонально-вартісний аналіз, факторний аналіз, бюджетування, бенчмаркінг, аутсорсинг, аналітичні підходи за центрами відповідальності, за стадіями життєвого циклу, аналіз фінансових потоків, аналіз ланцюга створення вартості, контекст агрегування показників на основі окремих економіко-математичних моделей. Результати аналізу змістовності цих інструментів дають змогу відзначити, що кожен із методів чи окремі їх елементи можуть принести додаткові ефекти у результати аналізування витрат.

Враховуючи те, що діагностика витрат призначена виявити причино-наслідкові зв'язки між витратами і факторами, що зумовлюють їх зміну, пропонується дослідити вплив окремих складових ресурсів підприємства (з подальшою їх деталізацією) - персонал, фінанси, готова продукція, інформація, машини і обладнання - на зміну величини витрат. Встановлення основних факторів впливу на зміну витрат може здійснюватись як діючими, так і новоствореними підприємствами, при цьому для окремого суб'єкта господарювання змінюється набір цих факторів. Крім урахування внутрішніх факторів зміни величини витрат, важливе значення відіграють зовнішні чинники, які обумовлюються переважно державною економічною та соціальною політиками.

Виходячи зі сформульованої при дослідженні робочої гіпотези, що визначення основних параметрів системи діагностування витрат, впровадження її на підприємстві найоб'єктивніше ідентифікувати одночасно з встановленням можливих ефектів, які ми пропонуємо визначати за стадіями життєвого циклу системи в розрізі економічного, соціального, інформаційного, технологічного аспектів (табл.1).

Таблиця 1

Матриця встановлення відповідності між отриманими ефектами і стадіями життєвого циклу системи діагностування витрат, створеної власними підрозділами підприємства

Примітки: № „+”позитивний ефект; „-/+“ можливий як негативний так і позитивний ефект, при цьому ймовірність виникнення негативного ефекту є більшою„+/-” можливий як позитивний так і негативний ефект, при цьому ймовірність виникнення позитивного ефекту є більшою; „в” - ефект відсутній; І розроблено автором

Ідентифікуючи ефекти, які супроводжуються при впровадженні, використанні та ліквідації системи діагностування витрат, зроблено такі припущення: негативний вплив факторів зовнішнього середовища кількісно не брався до уваги внаслідок його узагальненої невизначеності; система діагностування постійно удосконалюється; конфлікти в колективі через суміщення посадових функцій, які можуть призвести до недоліків в роботі системи, не досліджувались. Тобто матриця визначення ефектів запропонована з огляду на стабільні умови функціонування підприємств. В умовах конкретного підприємства і нестабільності загальної економічної ситуації вона має дещо іншу інтерпретацію, яка залежить від інтенсивності прояву різноманітних негативних факторів на діяльність підприємства, в тому числі на ефективність системи діагностування.

У другому розділі „Аналізування витрат та систем їх діагностування в управлінні машинобудівним підприємством“ проведено аналізування витрат підприємств, розкрито стан чинних систем діагностування та визначено спрямованість їх розвитку для забезпечення потреб управління підприємством.

Проведений у цьому розділі аналіз витрат показав тенденції непропорційності зміни темпів фінансових результатів і понесених витрат підприємств національної економіки (рис. 2). За результатами опрацювання статистичних матеріалів формулюється висновок, що таке суттєве порушення паритетного співвідношення цих двох категорій зумовлене необхідністю покриття суб'єктами господарювання значної частини умовно-постійних витрат.

Рис. 2 Динаміка зміни операційних витрат та фінансового результату діяльності до оподаткування підприємств України

У споріднених дослідженнях розвиток методичних засад побудови різноформатних систем діагностування часто паралельно розглядають із тенденціями змін загальних основ моніторингових та контролінгових систем, які сформульовані теоретично і достатньо добре апробовані практично на макрорівні. Запровадження загальнодержавних моніторингових систем для посилення дієвості власних інституцій зумовлене неспроможністю на основі лише статистичних показників та індикаторів робити відповідні прогнози щодо майбутнього розвитку галузей, регіонів, економіки в цілому, окремих стратегічно-важливих економічних суб'єктів. На мікро- та мезорівні використовують сформульовані комплексні системи діагностування діяльності компаній (Balanced Scorecard, tableau de bord), а для надання цільової спрямованості поелементні (локальні) складові цих систем, в тому числі моделі оцінювання витрат суб'єктів господарювання. Комплексні системи носять узагальнюючий характер і не враховують галузевих особливостей та загального економічного рівня.

Зважаючи на розглянуті аргументи у роботі визначено основні передумови використання систем діагностування: необхідність адекватного інформаційного забезпечення; потреба удосконалення методик оцінки діяльності суб'єктів господарювання; необхідність урахування впливу зовнішніх чинників; фарватер глобалізації економічних процесів.

Організування системи діагностування витрат підприємства можливе при виборі однієї із альтернативних форм: формування власної системи, використання послуг консалтингових фірм, що здійснюватимуть діагностування витрат, комбінований варіант. Узагальнюючи інформацію, що розкриває ефективність організування системи діагностування, встановлено основні переваги та недоліки використання різних форм організування діагностики, які розмежовані за: фінансовими витратами, якістю трудових ресурсів, розподілом обов'язків, технічною і технологічною складовими. Відповідно до визначених форм діагностування було узагальнено види суб'єктів діагностування, які запропоновано розглядати в розрізі таких груп: прямі суб'єкти, до яких належать безпосередні виконавці і ті, хто використовує результати діагностування при прийнятті управлінських рішень; непрямі - ті, які здійснюють опосередковане регулювання діагностування, і суб'єкти, що надають додаткові послуги для діагностування.

Досліджуючи наявність різних за цільовим призначенням методів діагностування витрат та відсутність єдиноузгодженого методу, нами виділено основні перепони, що уповільнюють цей процес: відсутність єдності принципів, неврахування галузевих особливостей, недостатність врахування основних та супутніх ефектів (загроз), недостатність врахування часового лагу (зіставлення вигод і затрат, пов'язаних з методами нарахування і касовим).

У третьому розділі „Концепція формування систем діагностування витрат машинобудівних підприємств” розглянуто концептуальні принципи побудови систем діагностування витрат, обґрунтовано доцільність вибору критеріальних показників системи діагностування витрат.

При дослідженні організаційних принципів формування систем діагностування витрат встановлено вплив загальноекономічних, галузевих та індивідуальних характеристик діяльності машинобудівних підприємств на концептуальну основу системи діагностування витрат. Аналізування загальноекономічних факторів дозволило встановити концептуальні особливості побудови системи діагностування витрат на машинобудівних підприємствах. В дисертаційній роботі розкрито і конкретизовано галузеві аспекти, які необхідні для адаптації загальних методів оцінювання витрат до особливостей функціонування машинобудівних підприємств. Наведено індивідуальні фактори, які враховують особливості окремого підприємства, визначаючи основні параметричні дані для проведення діагностування виключно цим підприємством.

Виходячи із безпосереднього дослідження діяльності підприємств, доведено, що для управління витратами машинобудівних підприємств (дослідження базується на підприємствах середнього машинобудування) базовою основою виступає поточний аналіз їх складу і структури. У практичній площині діяльності машинобудівних підприємств цей аналіз переважно має за мету дослідити шляхи можливої оптимізації виробничих витрат та відповідне зниження собівартості продукції за окремими видами. Попередній аналітичний процес як складова частина діагностування витрат необхідний для формування дієвої системи діагностики, він, крім конкретного об'єкта „витрати”, передбачає здійснення діагностування інших, пов'язаних з ним об'єктів. Проте, через низку об'єктивних і суб'єктивних причин, такий процедурний процес на підприємствах галузі не проводиться, що суттєво знижує ефективність управління витратами. Не практикується й застосування моніторингу вартісного складу витрат машинобудівних підприємств, який дозволяє здійснювати системне дослідження субординації витрат та вигод з урахуванням кон'юнктури зовнішнього середовища та встановлювати їх траєкторію на прогнозований період.

Оскільки витрати у форматі проведеного дослідження розглядаються визначником досягнення цілей базового машинобудівного підприємства, то сформовані показники для діагностування витрат повинні все ж враховувати їх стратегічну орієнтацію, а тому їх доцільно будувати у співставності з принципами формату показників сталого розвитку (рис. 3).

Рис. 3 Взаємозалежність та взаємодоповненість збалансованих показників для формування концепції системи діагностування витрат

Формування системи діагностування витрат необхідно здійснювати з дотриманням відповідних критеріїв, які ми пропонуємо систематизувати за такими групами: ті, які враховуються при організуванні системи; ті, які враховуються при формуванні системи показників; ті, які висуваються до окремих показників; ті, які використовуються при отриманні результатів, тобто наперед визначений діапазон значень досліджуваного показника.

В результаті проведеного дослідження систематизовані і узагальнені принципи формування системи діагностування витрат машинобудівного підприємства. До їх числа віднесено такі групи принципів: цілісності і сумісності, системності і впорядкованості, динамічності і гнучкості, наскрізності та ієрархічності, структурованості, конкретності, точності, об'єктивності, економічної ефективності. Виходячи із взаємопов'язаності і взаємодоповненості принципів, конкретизована орієнтація на певні з них при формулюванні концептуальних засад системи діагностування витрат машинобудівних підприємств обґрунтовується як реальне удосконалення процесу управління витратами цих підприємств.

У четвертому розділі „Механізми побудови систем діагностування витрат машинобудівних підприємств” розкрито особливості побудови систем поточного та стратегічного діагностування витрат, розвиток систем діагностування структурних підрозділів підприємств, запропоновано інструментарій діагностування витрат в системі управління підприємством.

На теперішній час аналітичні огляди функціонування провідних компаній підтверджують, а в теоретичному плані стають загальновизнаними постулати, що вірогідність економічної оцінки і достовірність прогнозів витрат повинна ґрунтуватися на результатах діагностування, носячи випереджувальний, а не ретроспективний характер. Останні вітчизняні і зарубіжні дослідження ефективності функціонування сучасних підприємств обґрунтовують потребу зміни акценту від домінуючої в економіці дохідної ефективності, до управління витратами на основі їх раціональності й продуктивності. Неоднорідність витрат підприємств машинобудування, ускладнення характеру їх діяльності, викликаного постійною зміною середовища функціонування, висуває нові вимоги до розроблення адаптивних інструментів управління, і, зокрема, до методів дослідження й оцінювання витрат. Концептуальна основа такої діагностичної системи повинна виходити з позиції, що управління витратами в контексті загальної діяльності машинобудівних підприємств найдоцільніше здійснювати в рамках збалансованого поточного і стратегічного їх регулювання.

Узагальнивши пропоновані як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями засадничі принципи економічної системи діагностування та етапи проведення діагностування, нами пропонується формат побудови і методологічні підходи до діагностування витрат на машинобудівному підприємстві. В дисертаційній роботі обґрунтовано, що система діагностування витрат є складовою системи управління витратами, яка входить у загальну інформаційну систему управління підприємства. Проте, на базових машинобудівних підприємствах при діагностуванні витрат більшою мірою використовують інформацію бухгалтерського, управлінського обліку та різні аналітичні звіти підприємств, а індикатори зовнішнього середовища, різнобічні характеристики стану галузі у загальній економіці підприємства - меншою мірою, що суттєво знижує потенціал системи.

Синтезуючи функції системи управлінського обліку, можливості впровадження системи діагностування на машинобудівному підприємстві та їх базисний рівень управління витратами, нами сформульовані основні функції системи діагностування витрат: ідентифікаційна, інформаційна, аналітична, дослідницька, управлінська, прогнозна, превентивна, облікова.

Для з'ясування можливих напрямків скорочення витрат машинобудівного підприємства опрацьована вибіркова статистична інформація, на основі аналізування якої встановлені найбільші за питомою вагою статті витрат окремих машинобудівних підприємств. Опрацювання аналітичної інформації ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів”, ВАТ „Конвеєр”, ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів”, ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод”, ВАТ „Городоцький механічний завод“ та інших дозволило відстежити не тільки галузевий характер складу витрат, а й їх індивідуальні особливості на окремому підприємстві (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка структури операційних витрат машинобудівних підприємств

В дисертаційній роботі зроблено висновок, за яким метод оптимізації сукупних витрат виробництва і собівартості реалізації машинобудівної продукції є найбільш дієвим, коли розроблені і достатньо обґрунтовані калькуляційний перелік і розмір витрат за основними технологічними процесами (норми і правила) та принципи контролювання за їх раціональністю у виробничому процесі. Визначення на основі маршрутно-технологічних карт напрямків мінімізації витрат за процесами дозволить виявити резерви їх скорочення із допустимим збереженням якості продукції.

За результатами дослідження найбільш ефективним до застосування на вітчизняних машинобудівних підприємствах нами обґрунтовується метод діагностування витрат, який базується на врахуванні засад функціонально-вартісного аналізу. Виходячи із такого контексту нами запропоновано модель структурування витрат за окремими процесами з урахуванням особливостей машинобудівних підприємств (рис. 4).

Застосування елементів функціонального-вартісного аналізу для оптимізації витрат за всіма процесами постачання, виробництва і збуту є трудомістким і затратним, а тому виходячи із наявних фінансових можливостей, при проведенні на машинобудівних підприємствах діагностичних процедур щодо раціоналізації витрат пропонується використовувати окремі елементи цього інструментарію.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Структурування витрат машинобудівного підприємства при функціонально-вартісному аналізі

Оскільки логістичний процес розподіляється на логістику вхідних і вихідних потоків з окремим виділенням процесу післяпродажного обслуговування, нами, відповідно до ланцюга вартості М. Портера, пропонується доповнити структуризацію витрат за процесами постачання, виробництва і збуту (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Визначення вартості основних процесів відповідно до формату функціонально-вартісного аналізу з урахуванням вартості ланцюга цінності М. Портера

Для кількісного виразу зміни витрат на кожному із процесів машинобудівного підприємства аргументується доцільність визначення основних функцій в розрізі кожного із процесів, встановивши при цьому кількісно-вартісний склад витрат, необхідних для реалізації відповідних функцій (рис. 5). Визначення кількісно-вартісного складу витрат за окремим процесом дає змогу встановити альтернативні шляхи зміни окремих функцій з метою оптимізації витрат машинобудівного підприємства загалом.

При впровадженні системи діагностування витрат на базових машинобудівних підприємствах в контексті дотримання основних засад забезпечення сумісності економічних інформаційних систем, нами обґрунтовується необхідність встановити ще й рівень їх методичної спорідненості. Система діагностики витрат розглядається прямим інструментом і складовою системи управління витратами, а тому її сумісність з управлінською конвенцією конкретного машинобудівного підприємства виступає важливим чинником забезпечення її прикладної ефективності. Забезпечення сумісності системи діагностування витрат машинобудівних підприємств нами розглянуто в розрізі ресурсного, організаційного, інформаційного, технологічного, інституційно-правового, програмного, цільового, соціально-психологічного аспектів.

Враховуючи постійну зміну організаційно-економічного механізму управління машинобудівними підприємствами та технологічного процесу (зміна технології, асортименту продукції), у роботі розглянута проблематика можливості варіабельного характеру методики діагностування витрат різної конфігурації. Узагальнену структуру системи діагностування витрат машинобудівного підприємства наведено на рис. 6.

Впроваджену на конкретному підприємстві систему діагностування витрат необхідно відстежувати на предмет охоплення нею потрібних інформаційних потоків та можливостей адаптувати її до нових загальноекономічних умов чи змін в діяльності підприємства. Процес адаптації системи діагностування витрат, її „вмонтування” у загальну систему управління повинен орієнтуватися не тільки на мінімізацію можливих витрат, але й ураховувати, що застосування цієї системи на підприємстві у матричному вигляді чи суто теоретичних параметрах не дає реальних результатів від її функціонування.

Виходячи з результатів проведеного аналізу, нами обґрунтовується важливість проведення деталізації витрат виробництва в розрізі центрів їх виникнення, яка для кожного із досліджуваних підприємств має суттєві відмінності. Доцільність такого підходу обґрунтовується тим, що для забезпечення свого функціонування, а в деяких випадках існування, машинобудівні підприємства, поряд з виробництвом основних серійних видів продукції (машин, обладнання) виконують значний обсяг позамовної продукції. У роботі наводиться питома вага інших видів продукції базових підприємств (запчастини, металеві конструкції), надання послуг стороннім організаціям (транспортування, теплопостачання, гальванопокриття та інші).

Враховуючи зазначені фактори, нами обґрунтована необхідність розрахунку загального обсягу беззбитковості у вартісному виразі () для машинобудівних підприємств, виходячи із поділу їх виробництва на основне, допоміжне та обслуговуюче, що пропонуємо здійснювати за формулою:

(1)

Рис. 6 Типова структура системи діагностування витрат машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

де,,- коефіцієнти вагомості умовно-постійних витрат, які припадають на основне, допоміжне і обслуговуюче виробництво; - величина умовно-постійних витрат підприємства, періоді , грн.; Ц₁, Ц_2, Ц₃ - усереднена ціна одиниці продукції основного, допоміжного і обслуговуючого виробництв, грн.; З₁,З₂,З₃ - усереднені змінні витрати на одиницю продукції основного, допоміжного і обслуговуючого виробництва, грн.

У свою чергу загальна величина часткових коефіцієнтів вагомості обчислюється за формулою:

(2)

Враховуючи те, що на машинобудівних підприємствах номенклатура продукції (робіт, послуг) є значною, тому при розрахунку беззбиткового обсягу виробництва до уваги приймається загальна величина умовно-постійних витрат. З метою забезпечення простоти розрахунків, розподіл частини умовно-постійних витрат, які можуть бути віднесені до окремих видів продукції, не здійснюється. За базу розподілу умовно-постійних витрат ми пропонуємо використовувати величину отриманого чистого доходу від реалізації продукції відповідного виду виробництва. Оскільки вважається, що чим більші надходження від реалізації продукції, тим більшу частину умовно-постійних витрат можна покрити за рахунок продажу відповідного виду продукції. На нашу думку як базу розподілу умовно-постійних витрат не доцільно використовувати величину прямих витрат на її виготовлення, оскільки деякі види машинобудівної продукції за собівартістю виготовлення є вищими вартості продажу, тобто - нерентабельними на певному етапі.

Динамізм зовнішнього середовища підприємства передумовлює введення у систему діагностування визначення оптимальної комбінації продукції (робіт, послуг) за відповідними видами витрат виробництва та реалізації. При цьому оцінку цих витрат пропонується здійснювати з використанням методів імітаційного моделювання чи математичної статистики, елементи яких вмонтовуються у загальну систему діагностування витрат. Обґрунтовано, що на такій основі можна встановити додаткові витрати чи доходи від зміни комбінації продажів продукції чи надання послуг підприємством. Машинобудівному підприємству оптимальну комбінацію продажу забезпечує серійне виробництво найбільш рентабельної продукції, проте в практичній діяльності базових машинобудівних підприємств постає проблема пошуку як ринків збуту продукції відповідного виду, так і замовників.

ВИСНОВКИ

У роботі обґрунтовано нове вирішення науково-прикладного завдання розвитку та удосконалення теоретико-методологічних та практичних положень з формування систем діагностування витрат машинобудівних підприємств. Сформульована концепція, яка дозволяє ефективно використовувати системи діагностування витрат машинобудівних підприємств. Розроблені положення полягають у такому:

1. Одним із дієвих інструментів управління економічними суб'єктами визначається система діагностики, яка на основі використання ретроспективної, оперативної інформації та індикаторів впливу зовнішніх факторів створює інформаційне забезпечення системи підтримки операційних та стратегічних управлінських рішень. Дієвість системи діагностики забезпечується завдяки функціональній взаємодії її різновекторних складових елементів, поєднаних в єдину методику. Розвиток діагностичних систем контекстно пов'язується із розвитком як комплексних, так і поелементних систем моніторингу і контролінгу діяльності підприємства. Розвиток цих інструментів демонструє доцільність переходу від агрегування суто формалізованих (кількісних) показників до сигрегованого опрацювання як кількісних, так і якісних показників. При формуванні системи діагностування на підприємстві запропоновано фінансовим аналітикам застосовувати три групи показників оцінювання витрат, які складають концептуальну основу системи: фінансово-економічні, соціальні та екологічні.

2. На основі аналізу проведених досліджень у цій предметній сфері встановлено розбіжності науковців щодо трактування змісту, функціональної ролі та об'єктів системи діагностування витрат. В роботі запропоновано авторське трактування системи діагностики витрат, відповідно якому така система призначена для поточного оцінювання доцільності, раціональності та ефективності витрат, а також їх спрямованість для досягнення стратегічних альтернатив розвитку підприємства. За результатами проведеного дослідження формування системи діагностування витрат пропонується здійснювати за такими процесами: підготовчий, процес проведення діагностування та отримання результатів, оцінювання та використання результатів діагностування. Основні об'єкти системи діагностування факторів впливу на витрати підприємства пропоновано розмежувати за такими групами: підприємство у його структурно-функціональному розрізі, а також держава, регіон, галузь як урахування зовнішніх індикаторів. Ефекти від системи діагностування запропоновано визначати в контексті етапів її життєвого циклу. Розподіл ефекту від використання системи діагностування витрат за групами (соціальний, економічний тощо) дозволить визначити основні напрямки оптимізації параметрів системи діагностування витрат в процесі її використання на конкретному машинобудівному підприємстві.

3. Якісна характеристика вхідної і вихідної інформації системи діагностування витрат, її урахування в системі управлінських рішень (прямі і зворотні зв'язки) безпосереднім чином впливають на достовірність та ефективність самої діагностичної системи. Для забезпечення дієвості системи діагностування витрат фінансовим аналітикам необхідно дотримуватися основних критеріїв формування систем діагностування. Побудова системи діагностування витрат передбачає використання різних методів аналізування витрат, поєднання яких в інструментарію діагностики витрат дозволяє провести комплексну діагностику і виробити варіанти управлінських рішень щодо управління витратами. Поєднане використання різних за призначенням методів управління витратами дозволяє фінансовим менеджерам підприємств врахувати позитивні сторони кожного із них.