Підвищення рівня економічної безпеки держави на основі комерціалізації інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення рівня економічної безпеки держави на основі комерціалізації інтелектуальної власності

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Рівень економічної безпеки держави суттєво залежить від створення ефективної системи комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ), яка забезпечує щільний зв'язок між наукою та виробництвом. Тому пріоритетним завданням у сфері забезпечення економічної безпеки держави є ефективне управління інтелектуальною власністю (ІВ). Розвиток процесів комерціалізації вітчизняних ОІВ дозволить Україні підвищити конкурентоспроможність економіки, отримувати технологічну ренту і протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам економічній безпеці держави.

В умовах впливу кризових явищ на економічну безпеку держави актуалізується завдання максимальної реалізації науково-технічного потенціалу. Країни, які продовжують у період економічної рецесії інвестувати в створення та впровадження ОІВ, здобувають переваги у відновленні та розвитку своєї економіки. В Україні економіко-правові умови комерціалізації ОІВ поки що сформовані, запатентовані ОІВ недостатньо використовуються у промисловості та науково-технологічному трансфері. Отже, актуальність теми дисертації обумовлена необхідністю дослідження і вирішення проблем розвитку процесів комерціалізації ОІВ, що сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки держави завдяки переходу на інноваційну модель розвитку економіки.

Зарубіжними дослідниками, які вивчали теоретичні та прикладні аспекти економіки й управління науково-технічним прогресом, досліджували роль інтелектуальної власності у забезпеченні економічного зростання були Ф. Агіон, С. Базу, Р. Барро, Б. Баумоль, Д. Вейл, З. Гриліхіс, Дж. Гроссман, Е. Денісон, Б. Джованович, Д. Джоргенсон, П. Друкер, Дж. Кендрик, М. Кремер, Р. Лукас, С. Ребело, П. Ромер, К. Сала-і-Мартін, Р. Солоу, П. Хауітт, Е. Хелпман, Й. Шумпетер.

Питанням використання ОІВ з метою інноваційного розвитку транзитивної економіки присвятили свої роботи вітчизняні вчені Г. Андрощук, В. Базилевич, О. Бутнік-Сіверський, В. Геєць, М. Денисенко, І. Єгоров, Ю. Капіца, П. Крайнєв, О. Ляшенко, В. Соловйов, Л. Федулова, П. Цибульов, В. Чеботарьов, а також російські вчені Г. Бромберг, С. Валдайцев, Ю. Варфоломєєва, Е. Волинець-Руссет, І. Дєжина, О. Єлисєєв, В. Зінов, А. Козирєв, С. Сударіков, Н. Фонштейн, Н. Чурін, І. Шульга.

Проблеми економічної безпеки і, зокрема, інноваційної безпеки держави розглядали у своїх роботах зарубіжні і вітчизняні вчені Л. Абалкін, О. Бандурка, Є. Бершеда, І. Бінько, О. Власюк, В. Геєць, С. Глазьєв, Б. Губський, Я. Жаліло, В. Кейбл, В. Кириленко, Т. Ковальчук, М. Кондратьєв, В. Кузьменко, Дж. Лучіані, В. Мунтіян, Є. Олєйніков, О. Олейніков, Г. Пастернак-Таранушенко, С. Пирожков, Х. Пірсон, Д. Прейгер, В. Сенчагов, А. Сухоруков, В. Шлемко, Й. Шумпетер, Ю. Яковець.

Водночас, недостатньо уваги приділено дослідженню впливу комерціалізації ОІВ на рівень економічної безпеки держави і науковому обґрунтуванню заходів щодо нейтралізації загроз та реалізації переваг від комерціалізації ОІВ в процесі забезпечення економічної безпеки держави. Це стало підставою вибору теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане із планами досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, зокрема, із плановим прикладним науковим проектом «Державна соціально-економічна політика» (№ держреєстрації 0110U004009), що включає підпроект «Завдання та пріоритети реформування економіки України».

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення впливу процесів комерціалізації інтелектуальної власності на економічну безпеку держави та обґрунтування пропозицій щодо підвищення рівня економічної безпеки держави за рахунок нейтралізації загроз та реалізації переваг у сфері управління інтелектуальною власністю. Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено наступні задачі:

- дослідження ролі інтелектуальної власності та її комерціалізації у забезпеченні економічного зростання та підвищенні рівня економічної безпеки держави;

- аналіз нормативно-правового забезпечення відносин, що виникають у науково-інноваційній сфері;

- дослідження тенденцій у сфері охорони і комерціалізації інтелектуальної власності в Україні та проблем поводження із нематеріальними активами (НМА);

- систематизація загроз економічній безпеці України в сфері управління інтелектуальною власністю за причинами виникнення та наслідками впливу цих загроз на рівень економічної безпеки держави;

- розробка методичних рекомендацій щодо оцінки впливу загроз у сфері управління інтелектуальною власністю на рівень економічної безпеки України;

- обґрунтування системи організаційно-економічних заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки України за рахунок комерціалізації ОІВ;

- надання рекомендацій щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку процесів комерціалізації на основі технологічної спеціалізації України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процеси створення та комерціалізації інтелектуальної власності та їх вплив на економічну безпеку держави.

Предметом дисертаційного дослідження є організаційно-економічні механізми підвищення рівня економічної безпеки держави на основі комерціалізації інтелектуальної власності.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано положення теорії управління науково-технічним прогресом, теорії економічного зростання, теорії економічної безпеки держави. Серед спеціальних методів дослідження використовувались: історичний та логічний методи (для вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду в сфері комерціалізації ОІВ), спеціально-юридичний та системно-функціональний методи (при дослідженні та систематизації правової бази науково-інноваційної діяльності в Україні); порівняльний економічний аналіз, структурний аналіз, графоаналітичні методи (при дослідженні тенденцій охорони та комерціалізації вітчизняних ОІВ); метод аналітичного групування, індикативний метод, метод експертних оцінок (при систематизації загроз, розробці методичних рекомендацій щодо оцінки рівня економічної безпеки держави в сфері управління інтелектуальною власністю).

Інформаційну базу дисертації становлять нормативно-правові акти України та інших держав, матеріали офіційної статистики, Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства фінансів України, офіційні звіти та видання міжнародних організацій (Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ЮНКТАД, Організації економічного співробітництва і розвитку, Національної фундації науки США, Світового банку, МВФ, ЮНЕСКО, СОТ та інших), дані Євростату, публікації в українських та зарубіжних виданнях, матеріали конференцій та семінарів, інформація мережі Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в обґрунтуванні науково-методичних підходів до підвищення рівня економічної безпеки України на основі комерціалізації інтелектуальної власності.

Наукові результати, отримані в ході дослідження, що характеризують новизну роботи є особистим внеском автора і полягають у наступному:

вперше:

- систематизовано загрози економічній безпеці держави в сфері управління інтелектуальною власністю залежно від причин їх виникнення, розкрито характер та наслідки впливу цих загроз на рівень економічної безпеки держави;

- обґрунтовано теоретико-методологічні основи визначення впливу комерціалізації інтелектуальної власності на економічну безпеку держави шляхом виявлення відповідних загроз і переваг та встановлення механізмів їх впливу на показники інноваційної безпеки, як важливої складової економічної безпеки держави;

удосконалено:

- методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України за рахунок додаткового запровадження системи індикаторів, що дозволяють виміряти вплив загроз у сфері управління інтелектуальною власністю на економічну безпеку держави;

- методичні підходи до визначення порогових значень індикаторів впливу загроз у сфері управління інтелектуальною власністю на економічну безпеку держави, що передбачає наступні процедури: групування країн за рівнем індикаторів потенціалу створення ОІВ, індикаторів реалізації потенціалу створення ОІВ та індикаторів комерціалізації ОІВ; розрахунок фактичних значень індикаторів економічної безпеки по кожній групі країн; встановлення на основі експертних оцінок граничних значень індикаторів економічної безпеки для України;

отримали подальшого розвитку:

- обґрунтування організаційно-економічних заходів з нейтралізації загроз та реалізації переваг у сфері управління інтелектуальною власністю, зокрема заходів щодо сприяння науково-інноваційній діяльності, удосконалення політики поводження з інтелектуальною власністю в якості нематеріальних активів, стимулювання присутності господарюючих суб'єктів України на міжнародних ринках інтелектуальної власності та технологій, розвитку інфраструктури комерціалізації ОІВ;

- методи обґрунтування технологічних напрямів розвитку комерціалізації ОІВ на основі розрахунку індексу відносної спеціалізації країни, що дозволяє визначити пріоритети інноваційного розвитку з урахуванням фактичної технологічної спеціалізації країни та світових тенденцій розвитку ринків інтелектуальної власності і технологій.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості використання методичних розробок та науково обґрунтованих рекомендацій відповідними державними органами для підвищення рівня економічної безпеки України на основі комерціалізації ОІВ. Результати роботи впроваджено в ході досліджень, спрямованих на створення передумов для попередження загроз економічній безпеці України в сфері управління інтелектуальною власністю, які проводилися у Національному інституті проблем міжнародної безпеки (довідка №01/354 від 09.06.2010 р.), Національному інституті стратегічних досліджень (довідка №293/62 від 19.01.2011 р.), Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва (№НЦ - 13 від 20.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання, що полягає у розробці теоретико-методологічних підходів до визначення впливу комерціалізації інтелектуальної власності на економічну безпеку держави, оцінці рівня економічної безпеки держави в сфері управління інтелектуальною власністю, обґрунтуванні організаційно-економічних заходів щодо нейтралізації загроз та реалізації переваг від комерціалізації ОІВ для підвищення рівня економічної безпеки держави.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: IV всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (26-28 березня 2008 р., м. Луганськ), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки та митної політики України» (17 жовтня 2008 р., м. Дніпропетровськ), науково-практичній конференції «Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики» (18-19 листопада 2009 р., м. Київ), IV міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (1 грудня 2009 р., м. Київ), всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегія розвитку національної економіки в умовах зміни ролі та місця людини в системі суспільного виробництва» (5-6 лютого 2010 р., м. Харків).

Публікації. Результати дослідження викладено у 10 публікаціях загальним обсягом 3,4 д.а. (5 з яких, загальним обсягом 2,3 д.а., надруковано у фахових наукових виданнях).

Структура й обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 164 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 16 рисунків і 16 таблиць, а також 11 додатків. Список використаних джерел налічує 142 найменування.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об'єкт, предмет, методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі «Теоретичні засади охорони і комерціалізації інтелектуальної власності» розкрито місце інтелектуальної власності у теорії науково-технічного прогресу і економічного зростання, визначено характер впливу комерціалізації інтелектуальної власності на економічну безпеку держави, проаналізовано правову базу регулювання науково-інноваційних відносин та зарубіжний досвід у сфері комерціалізації інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність відіграє вагому роль у перетворенні знань на інновації через формалізацію результатів інтелектуальної діяльності та надання їм правового захисту, що й забезпечує комерційну цінність інтелектуального продукту. Найважливішу роль у цих процесах відіграють об'єкти промислової власності, захищені патентами. Вивчення процесу комерціалізації ОІВ засвідчило його складність та багатогранність, оскільки комерціалізація ОІВ може відбуватись в межах інноваційного циклу шляхом впровадження у виробництво створених ОІВ, а також шляхом прямої реалізації на ринках ОІВ і технологій.

Узагальнення теоретичних праць дозволило зробити висновок, що інтелектуальна власність розглядається як важливий фактор забезпечення інноваційної безпеки, а деякі науковці виокремлюють інтелектуальну безпеку. З урахуванням опрацьованих теоретичних джерел у сфері економічної безпеки, теорії науково-технічного прогресу і економічного зростання у роботі обґрунтовано теоретико-методологічні основи визначення впливу комерціалізації ОІВ на економічну безпеку держави на основі виявлення відповідних загроз і переваг та встановлення характеру їх впливу на інноваційну безпеку, як складову економічної безпеки держави (рис. 1).

Вивчення правової бази науково-інноваційної діяльності в контексті економічної безпеки держави здійснено на основі поділу всього масиву нормативно-правових актів на загальні і спеціальні. Дослідження дозволило встановити правові аспекти зв'язку процесів комерціалізації ОІВ і забезпечення економічної безпеки держави, виявити проблеми реалізації науково-інноваційних відносин, що полягають у порушенні положень законодавства щодо фінансування науково-технічних робіт, відсутності системи стимулювання інноваційної діяльності, невизначеності середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, наявності прогалин у регулюванні діяльності технологічних парків, правової охорони інтелектуальної власності, неврегульованості умов здійснення технологічного трансферу, у тому числі міжнародного.

Аналіз зарубіжного досвіду в сфері комерціалізації ОІВ проведено по питаннях, які в Україні не вирішені, зокрема щодо підтримки малого та середнього інноваційного бізнесу, розвитку венчурного фінансування, розподілу прав на ОІВ, створені з використанням бюджетних коштів. Результати аналізу використано при формуванні пропозицій щодо підвищення рівня економічної безпеки України на основі комерціалізації інтелектуальної власності.

У другому розділі «Особливості охорони і комерціалізації інтелектуальної власності в Україні» проаналізовано тенденції розвитку процесів правової охорони, комерціалізації та обліку ОІВ на балансах підприємств в якості нематеріальних активів, досліджено загрози економічній безпеці України в сфері управління інтелектуальною власністю. Тенденції набуття правової охорони на об'єкти промислової власності (ОПВ) вітчизняними заявниками в Укрпатенті у 2004-2007 рр. характеризувались збільшенням кількості отриманих охоронних документів, натомість у 2008-2009 рр. відбувалось їх зменшення на 1,5% і 7,6% відповідно. Тенденції отримання правової охорони на ОПВ підприємствами України були аналогічними - зростання у 2007 р. на 11,6%, проти 2006 р., змінилось падінням на 2,3% у 2008 р. і на 11,6% у 2009 р.

Скорочення кількості запатентованих ОПВ насамперед обумовлено підвищенням витрат на охорону ОПВ, пов'язаним із вступом України до СОТ у 2008 р. (ставки зборів за патентування винаходів підвищено в 30 разів, річний збір за підтримання чинності патентів - в 20-35 разів). У 2008 р. темп приросту кількості поданих резидентами патентних заявок на ОПВ до Укрпатенту становив 0,7%, проти середньорічних 9,7% у 2004-2007 рр. У 2009 р. кількість поданих резидентами до Укрпатенту заявок на ОПВ зменшилась на 6,3%. Це негативно позначиться на комерціалізації вітчизняних ОПВ в майбутньому.

Виходу вітчизняних інтелектуальних продуктів на закордонні ринки ОІВ заважає низька активність національних заявників щодо патентування ними ОПВ за кордоном, яка у 2008 р., проти 2007 р., зменшились на 38,2%. У 2009 р. обсяги патентування підприємствами України ОПВ залишились на рівні попереднього року.

Негативною тенденцію було скорочення використаних винаходів. У 2009 р., проти 2004 р., їхня кількість скоротилась на 47,6%, натомість в 6,6 разу зросла кількість використаних корисних моделей - об'єктів, що мають нижчий науково-технічний рівень і не здатні забезпечити кардинальне оновлення технологічної бази промисловості.

Аналіз засвідчує низький розвиток трансферу технологій (ТТ) в Україні. Придбання нових технологій не є пріоритетом інноваційної діяльності. У 2009 р. підприємствами України за кордоном придбано 534 технології, з них 478 одиниць устаткування, лише 4 технології за ліцензіями, 37 результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), 10 - по договорах про ноу-хау. Міжнародний технологічний обмін є нерівнозначним (у 2009 р. передано за кордон 4 технології, у тому числі 2 - у вигляді устаткування, 1 - по ліцензії, 1 результат НДДКР).

Комерціалізація ОІВ шляхом укладення договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та здійснення ліцензійної діяльності українськими підприємствами з іноземними партнерами є недостатньо розвинутою та нееквівалентною. Характерною рисою розпорядження українськими підприємствами за участю іноземних контрагентів правами на ОІВ у 2004-2009 рр. була наявність від'ємного сальдо (табл.).

Фінансові показники підприємств щодо обміну правами на ОІВ з іноземними партнерами у 2004-2009 рр.

Прибутки від реалізації за кордон продукції, виробленої з використанням ОІВ, у 2006-2008 рр. зростали. Обсяги відвантаженої продукції у 2007 р., проти 2006 р., збільшились у 5 разів, у 2008 р., проти 2007 р., - у 2,5 рази. За підсумками 2009 р., порівняно із минулим роком, реалізація цієї продукції скоротились на 25,8%.

Участь України в міжнародній торгівлі НМА відбувається переважно шляхом придбання ОІВ та прав на їх використання, тому виникло негативне сальдо у торгівлі роялті та ліцензійними послугами. Протягом 2004-2008 рр. від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі НМА зросло до -247,6 млн. дол. США. У 2009 р. через зменшення зовнішньої торгівлі патентно-ліцензійними послугами негативне сальдо скоротилося до -235,5 млн. дол. США, у січні-вересні 2010 р. воно склало -204 млн. дол. США. Повільне впровадження у виробництво новітніх технологій та низька розповсюдженість процесів комерціалізації ОІВ в промисловому секторі зумовлюють негативне сальдо зовнішньої торгівлі України високотехнологічними товарами (ВТТ). Найгіршим це сальдо було у 2008 р. (-3039,2 млн. дол. США), у 2009 р. воно скоротилося до -2213,6 млн. дол. США через збільшення експорту на 0,6% та зменшення імпорту на 22,5%. У січні - вересні 2010 р. розмір негативного сальдо склав -1829,4 млн. дол. США.

Аналіз показників фінансової звітності українських підприємств показав, що політика їх поводження з НМА не відповідає стратегії інноваційного розвитку економіки держави. Зокрема, частка вартості НМА у загальній вартості активів в економіці України була близько 1%, при цьому частка НМА на підприємствах тих видів економічної діяльності, де сконцентровано високотехнологічні галузі, у загальній вартості НМА в економіці України протягом 2005-2009 рр. в середньому становила у промисловому секторі - 9,60% та у секторі послуг - 3,03%.

Дослідження політики високотехнологічних компаній США в сфері поводження із НМА показало, що ці компанії для підвищення інвестиційної привабливості прагнуть відобразити у балансі всі належні їм НМА. Крім того, завжди існують ОІВ, не враховані на балансах, які активно використовуються компаніями і це відображається в їх ринковій капіталізації, яка іноді значно перевищує балансову вартість активів.

Не повне врахування вартості НМА на державних підприємствах України зменшує вартість об'єктів, що приватизуються, а зловживання посадовим становищем членами комісії з приватизації при співпраці з потенційними покупцями-нерезидентами призводить до витоку інтелектуального капіталу України за кордон.

Дослідження особливостей поводження з ОІВ в Україні дозволило систематизувати загрози економічній безпеці держави в сфері управління інтелектуальною власністю залежно від причин виникнення, характеру і наслідків впливу на економічну безпеку держави. Загрози розділені на такі, які призводять до гальмування та зниження результативності процесів комерціалізації інтелектуальної власності, а також до їх незахищеності, та загрози, що обумовлені нерозвиненістю і недотриманням безпеки процесів комерціалізації інтелектуальної власності (рис. 2).

У третьому розділі «Напрями підвищення рівня економічної безпеки держави на основі комерціалізації інтелектуальної власності» запропоновано методичні рекомендації щодо оцінки впливу загроз у сфері управління інтелектуальною власністю на економічну безпеку держави, економіко-правові заходи з нейтралізації загроз та реалізації переваг у сфері управління інтелектуальною власністю, методи обґрунтування технологічних напрямів розвитку комерціалізації вітчизняних ОІВ.

Зокрема удосконалено методи оцінки рівня економічної безпеки України через запровадження системи індикаторів. Вимірювання рівня економічної безпеки держави з урахуванням загроз у сфері управління інтелектуальною власністю запропоновано здійснювати такими індикаторами: рівень і структура фінансування НДДКР; наукоємність підприємницького сектору; секторальна структура виконання НДДКР; кількість патентних заявок за процедурою Patent Cooperation Treatment (РСT), поданих до Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) (міжнародна фаза) на 1 млн. населення; коефіцієнт розповсюдження; рівень винагороди за розпорядження ОІВ на міжнародних ринках; коефіцієнт технологічної залежності; коефіцієнт самозабезпечення; рівень високотехнологічного експорту; коефіцієнт покриття імпорту експортом у торгівлі ВТТ; коефіцієнт залежності від зовнішніх ринків НМА; рівень інноваційної активності підприємств.

У роботі вдосконалено методичні підходи до визначення порогових значень індикаторів впливу загроз у сфері управління інтелектуальною власністю на економічну безпеку держави. Сутність цих підходів полягає у реалізації наступних етапів: групування країн за рівнем індикаторів потенціалу створення ОІВ, індикаторів реалізації потенціалу створення ОІВ та індикаторів комерціалізації ОІВ; розрахунок фактичних значень індикаторів економічної безпеки по кожній групі країн; встановлення на основі експертних оцінок граничних значень індикаторів економічної безпеки для України.

Динаміка фактичних значень індикаторів економічної безпеки держави в сфері управління інтелектуальною власністю показує, що вони відхилялись від порогових (табл. 2), тобто процеси комерціалізації ОІВ є нерозвинутими та недостатньо захищеними, результативність цих процесів є низькою, рівень інноваційного розвитку України недостатній та не забезпечує зростання економіки на основі інноваційного фактору, відбувається поглиблення науково-технологічного відставання України від розвинутих країн.

Показники економічної безпеки України в сфері управління інтелектуальною власністю

У розділі обґрунтовано заходи з нейтралізації загроз та реалізації переваг у сфері управління інтелектуальною власністю, зокрема щодо сприяння науково-інноваційній діяльності, удосконалення політики поводження з НМА, стимулювання присутності на міжнародних ринках ОІВ та технологій, розвитку інфраструктури комерціалізації ОІВ.

Проведене на основі патентної інформації дослідження розвитку конкретних технологічних галузей України показало, що українські пріоритети патентування частково відповідають світовим. Запропоновано обґрунтування технологічних напрямів розвитку комерціалізації ОІВ на основі розрахунку індексу відносної спеціалізації країни, що дозволяє визначити пріоритети інноваційного розвитку з урахуванням фактичної технологічної спеціалізації країни та світових тенденцій розвитку ринків ОІВ і технологій. Розрахунок індексу відносної спеціалізації для України по пріоритетних світових технологічних напрямах показав, що український потенціал комерціалізації ОІВ зосереджено у медичних технологіях та вимірюванні.

Реалізація потенціалу комерційного використання ОІВ за пріоритетними технологічними напрямами України дозволить підвищити роль інновацій у вітчизняній економіці, збільшити технологічну ренту від патентно-ліцензійних договорів, що позитивно відіб'ється на фінансових результатах підприємств та збільшить їх можливості до реінвестування інноваційної діяльності, сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки держави.

Висновки

Теоретичні та практичні результати, отримані в ході дисертаційного дослідження, дозволили вирішити важливе наукове завдання, яке полягає у розробці теоретико-методологічних підходів до визначення впливу комерціалізації ОІВ на економічну безпеку держави і обґрунтуванні організаційно-економічних заходів щодо нейтралізації загроз і реалізації переваг від комерціалізації ОІВ для підвищення рівня економічної безпеки держави. По результатах дослідження зроблені наступні висновки:

1. Реалізація національних інтересів в економічній сфері та підвищення рівня економічної безпеки держави не уявляються можливими без створення ефективної системи комерціалізації ОІВ. Інтелектуальна власність виступає як головний ресурс економічного зростання в економіці нового типу, що будується на інноваційній компоненті. Одночасно, вона є фактором, що обумовлює структурні економічні зміни.

2. З урахуванням опрацьованих теоретичних джерел у сфері економічної безпеки, теорії науково-технічного прогресу і економічного зростання у роботі обґрунтовано теоретико-методологічні основи визначення найбільш важливих зв'язків між процесами комерціалізації ОІВ та станом економічної безпеки держави, виявлено відповідні загрози і переваги та встановлено механізми їх впливу на показники інноваційної безпеки, як важливої складової економічної безпеки держави.

3. Встановлено, що у попередніх дослідженнях недостатньо уваги приділено розробці підходів до систематизації загроз у сфері управління інтелектуальною власністю, оцінці впливу цих загроз на економічну безпеку України, обґрунтуванню заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки держави за рахунок комерціалізації ОІВ.

4. Тенденції набуття правової охорони та комерціалізації ОІВ в Україні відзначаються зменшенням запатентованих українських винаходів, підвищенням патентної активності нерезидентів в Україні, скороченням використаних винаходів, низькою ефективністю міжнародного трансферу технологій, нерозвиненістю та нееквівалентністю патентно-ліцензійної торгівлі з іноземними контрагентами, що призвело до утворення від'ємного сальдо обміну правами на ОІВ, скороченням прибутків від реалізації за кордон продукції, виготовленої з використанням ОІВ, диспаритетом у зовнішній торгівлі ВТТ та НМА.

5. Політика поводження українських підприємств з НМА не відповідає стратегії інноваційного розвитку економіки. Аналіз показників фінансової звітності підприємств показав низьку увагу підприємців до НМА. Не повне врахування вартості НМА на державних підприємствах України зменшує реальну вартість об'єктів, що приватизуються. Це є причиною зменшення надходжень до Державного бюджету України. Зловживання посадовим становищем членами комісії з приватизації при співпраці з потенційними покупцями-нерезидентами призводить до витоку інтелектуального капіталу за кордон.

6. На основі дослідження особливостей поводження з ОІВ систематизовано загрози економічній безпеці України в сфері управління інтелектуальною власністю залежно від причин виникнення, характеру та наслідків їх впливу на економічну безпеку держави. Зазначені загрози розподілено на такі, які призводять до гальмування та зниження результативності процесів комерціалізації інтелектуальної власності та їх незахищеності, а також на такі, що обумовлені нерозвиненістю та недотриманням безпеки процесів комерціалізації інтелектуальної власності.

7. Для вимірювання рівня економічної безпеки держави з урахуванням загроз у сфері управління інтелектуальною власністю запропоновано здійснювати розрахунки за наступними індикаторами: рівень і структура фінансування НДДКР; наукоємність підприємницького сектору; секторальна структура виконання НДДКР; кількість патентних заявок за процедурою РСT, поданих до ВОІВ (міжнародна фаза) на 1 млн. населення; коефіцієнт розповсюдження; рівень винагороди за розпорядження ОІВ на міжнародних ринках; коефіцієнт технологічної залежності; коефіцієнт самозабезпечення; рівень високотехнологічного експорту; коефіцієнт покриття імпорту експортом у торгівлі ВТТ; коефіцієнт залежності від зовнішніх ринків НМА; рівень інноваційної активності підприємств.

8. Для підвищення рівня економічної безпеки України за рахунок комерціалізації ОІВ обґрунтовано економіко-правові заходи з нейтралізації загроз та реалізації переваг у сфері управління інтелектуальною власністю, зокрема щодо сприяння науково-інноваційній діяльності, удосконалення політики поводження з ОІВ в якості НМА, стимулювання присутності господарюючих суб'єктів України на міжнародних ринках ОІВ та технологій, розвиток інфраструктури комерціалізації ОІВ.

9. Запропоновано обґрунтування технологічних напрямів розвитку комерціалізації українських ОІВ на основі розрахунку індексу відносної спеціалізації країни, що дозволяє визначити пріоритети інноваційного розвитку з урахуванням фактичної спеціалізації країни та світових тенденцій розвитку ринків інтелектуальної власності і технологій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Савенко В.Г. Комерціалізація інтелектуальної власності в Україні в контексті інноваційної безпеки держави / В.Г. Савенко // Економіка і управління. - 2009. - №1. - С. 52-57.

2. Савенко В.Г. Загрози економічній безпеці України у сфері інтелектуальної власності / В.Г. Савенко // Стратегічна панорама. - 2009. - №4. - С. 109-118.

3. Савенко В.Г. Венчурне фінансування у системі комерціалізації інтелектуальної власності та його роль у забезпеченні економічної безпеки України / В.Г. Савенко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. праць. - К.: Національний авіаційний університет, 2009. - Вип. 24. - С. 133-139.

4. Савенко В.Г. Науково-технологічний розвиток України як фактор забезпечення економічної безпеки держави / В.Г. Савенко // Бізнес-інформ. - 2009. - №11 (2). - С. 81-83.

5. Савенко В.Г. Актуальні проблеми постановки на баланс прав інтелектуальної власності в якості нематеріальних активів / В.Г. Савенко // Проблеми науки. - 2010. - №6. - С. 23-33.

Размещено на Allbest.ru