Удосконалення ризик-менеджменту діяльності промислового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення ризик-менеджменту діяльності промислового підприємства

Сучасна фінансово-економічна ситуація в Україні, яка ускладнилась з початком світової фінансової кризи (2008 р.), загострює питання ефективного розвитку вітчизняних виробників. У сучасній економіці фінансово-господарська діяльність підприємств здійснюється в умовах невизначеності та ризику. Підвищений рівень ризику та конфліктності, властивий техногенно-небезпечним підприємствам, до яких належать і підприємства хіміко-фармацевтичної промисловості, обумовлений не лише несприятливими макроекономічними умовами, але й реальними можливостями суб'єктів підприємництва щодо досягнення запланованих результатів, вміння вибирати і реалізовувати найефективніші заходи управління ризиками.

Фундаторами теорій управління ризиками є такі вчені-економісти, як Ф. Найт, Дж. М. Кейнс, А. Сміт, А. Маршалл, Дж. Міль, А. Пігу, Н. У. Сеніор. В їх роботах обґрунтовано фундаментальний підхід до визначення ризику, його розуміння як об'єктивної можливості виникнення позитивного і негативного відхилення від очікуваних значень функціонування об'єкта. Питання сутності ризиків, причин їх існування, класифікації, розробки методичного забезпечення оцінки та визначення шляхів зменшення ступеня прояву й управління ними знайшли відображення у працях А. П. Альгіна, І. Т. Балабанова, П. І. Верченка, В. В. Вітлінського, Г. Л. Вербицької, В. М. Гранатурова, І. Ю. Івченка, С. М. Ілляшенка, М. М. Клименюка, Р. М. Качалова, О. Є. Кузьміна, М. Г. Лапусти, І. Я. Лукашевича, С. І. Наконечного, О. В. Раєвнєвої, Б. А. Райзберга, О. Л. Устенка, Е. А. Уткіна, В. В. Черкасова, О. І. Ястремського та ін.

Водночас недостатньо розробленою залишається низка теоретичних і прикладних питань управління ризиками на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Тому актуальною є розробка класифікації ризиків з урахуванням особливостей діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної галузі промисловості, систематизація принципів управління економічними ризиками, розробка методичного забезпечення оцінки економічних ризиків та удосконалення системи управління ними. Це й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її структуру і зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Харківського національного економічного університету за темою «Створення ефективної системи розвитку торгової марки підприємства-виробника» (номер державної реєстрації 0108U003501). При виконанні досліджень особисто дисертантом розроблений методичний підхід до кількісної оцінки та картографування ризиків, що передбачає певну послідовність дій щодо виявлення, оцінки та відбору найбільш небезпечних ризиків, властивих вітчизняним хіміко-фармацевтичним підприємствам.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо виявлення й управління економічними ризиками, а також зменшення негативних наслідків їх прояву на хіміко-фармацевтичних підприємствах.

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі завдання:

узагальнено концептуальні підходи до визначення сутності економічних ризиків та системи управління ними;

уточнено класифікацію ризиків з додатковим їх групуванням, що є істотним для підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості;

запропоновано створення підрозділу з управління економічними ризиками з урахуванням особливостей підприємств хіміко-фармацевтичної галузі на основі розмежування функціональних обов'язків працівників;

виявлено особливості функціонування системи управління ризиками й основні тенденції діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості;

розроблено програму контролю за діяльністю хіміко-фармацевтичного підприємства з метою виявлення нових ризиків, їх комбінованої оцінки та картографування;

розроблено методичний підхід до визначення найбільш ймовірного ризикового випадку для хіміко-фармацевтичного підприємства з використанням системи підтримки прийняття управлінських рішень;

обґрунтовано теоретико-методичний підхід до визначення ризиків і необхідних заходів щодо їх зменшення в основних сферах діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості;

обґрунтовано склад системи й етапи процесу управління економічними ризиками.

Об'єктом дослідження є процес управління ризиками промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні й методичні підходи, прикладні рекомендації щодо управління економічними ризиками діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості в умовах мінливого внутрішнього і зовнішнього середовища.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи складає сукупність принципів, прийомів і методів наукового дослідження. Основним теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи є наукові положення та сучасні здобутки теорії ризик-менеджменту.

Для досягнення поставленої в роботі мети використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: системний аналіз - для визначення сутності понять «ризик», «ризик-менеджмент»; методи порівняння та синтезу - для аналізу існуючого методичного забезпечення управління ризиками на промислових підприємствах; метод класифікацій - для виявлення класифікаційних ознак ризиків; багатовимірний факторний аналіз - для визначення ризикоутворюючих факторів у діяльності підприємств; методи економіко-статистичного аналізу - для моніторингу ризикових сфер і кількісної оцінки ризиків хіміко-фармацевтичних підприємств; абстрактно-логічний метод - для здійснення теоретичних узагальнень і формування висновків; метод експертних оцінок - для визначення та ранжування ймовірних ризиків з позиції завдання шкоди підприємству, найбільш ймовірного ризикового випадку для хіміко-фармацевтичного підприємства та розробки методичних рекомендацій з формування системи підтримки управлінських рішень щодо зменшення ризиків.

Інформаційною базою дослідження є наукова монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, законодавчі акти та нормативні документи України з питань регулювання діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств, дані Державного комітету статистики України, ресурси мережі Інтернет, фінансова звітність підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості. Розрахунки здійснювались за допомогою програмних пакетів Statisticа, Microsoft Excel та Expert Choice.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення ризик-менеджменту на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Здобувачем сформульовані такі основні положення наукової новизни, що відображають його особистий внесок і виносяться на захист:

вперше:

запропоновано теоретико-методичний підхід до виявлення ризиків і прогнозування їх імовірних несприятливих наслідків у фінансовій, виробничо-технічній, соціальній, комерційній та управлінській сферах хіміко-фармацевтичних підприємств, що формують «п'ятикутник ризику» як модель ризик-менеджменту, що відображає причинно-наслідковий зв'язок між основними видами ризиків та найбільш вірогідними діями відносно зменшення їх негативного впливу;

удосконалено:

методичний підхід до визначення найбільш ймовірного ризикового випадку, відмінність якого полягає в урахуванні персональної відповідальності працівників за реалізацію управлінських рішень з ризик-менеджменту та використанні методів аналізу ієрархій для прийняття управлінських рішень, що дозволить виділити із кінцевої множини альтернатив ризикових випадків найбільш імовірний;

розмежування функціональних обов'язків працівників хіміко-фармацевтичних підприємств в управлінні ризиками, відмінність якого полягає в їх урахуванні за основними сферами відповідно до «п'ятикутника ризику» та формуванні підрозділу з управління ризиками залежно від масштабів та особливостей діяльності підприємства, що дозволяє здійснювати оцінку факторів виникнення найбільш небезпечних ризиків з огляду на ймовірні втрати і здійснювати обґрунтовані заходи щодо їх зниження;

дістали подальшого розвитку:

програма контролю за діяльністю хіміко-фармацевтичного підприємства, відмінність якої полягає у картографуванні ризиків на основі діагностування ризикових подій, що враховує фінансову, виробничо-технічну, соціально-політичну, комерційну та управлінську сфери діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств;

визначення поняття «економічний ризик», відмінність якого полягає у троїстому представленні ризику: ризик як небезпека (зрушення суб'єкта в небажаний стан), ризик як невизначеність (ймовірність негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників), ризик як можливість (неотримання збитків), що дозволяє оцінити не тільки негативні, а й позитивні результати, що виникають внаслідок невтрати частини активів суб'єктом господарювання, невиникнення додаткових непередбачених витрат при здійсненні виробничо-комерційної діяльності;

класифікація ризиків за додатковими ознаками: характер наслідків, тривалість дії та ступінь системності, що дозволяє встановити взаємозв'язки між класами ризиків та їхніми групами і видами залежно від середовища виникнення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-методичних і практичних рекомендацій з удосконалення оцінювання та управління ризиками хіміко-фармацевтичних підприємств з урахуванням змін у їх внутрішньому і зовнішньому середовищі, що уможливлює зменшення витрат у поточному та стратегічному періодах господарювання.

Одержані результати дослідження використовуються в практичній діяльності ЗАТ «Фармак», на якому прийнято до використання методичні рекомендації щодо формування підсистеми діагностики ризикових ситуацій (довідка про впровадження від 19.03.2011 р. № 045-561); ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», де впроваджено методичні рекомендації щодо оптимізації технічних і технологічних ризиків у виробництві (акт про впровадження та використання результатів від 04.03.2011 р. № 13/47); ТОВ «Технологія-сервіс ЛТД» (довідка про використання результатів та окремих пропозицій від 17.03.2011 р. № 168/3) та ТОВ «ІНТЕРКОНКОРД» (акт впровадження від 28.02.2011 р. № 4), де впроваджено методичні рекомендації щодо визначення та запобігання ризикам у промислово-господарській діяльності підприємств.

Основні тези пропозицій дисертаційного дослідження були використані в доповіді на засіданні круглого столу «Наука - виробництву», який проводився КМДА спільно з Президією НАН України та Радою директорів промислових підприємств м. Києва 25 травня 2010 р. на ЗАТ «Фармак». Результати наукового дослідження використовуються у навчальному процесі Європейського університету при викладанні таких дисциплін: «Управління ризиками комерційних підприємств» та «Управління ризик-менеджментом у зовнішньоекономічній діяльності» (довідка від 14.03.2011 р.№ 669).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною роботою. Всі висновки та положення наукової новизни, які виносяться на захист, одержані автором особисто. Внесок автора у роботи, виконані у співавторстві, наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на 7 науково-практичних конференціях, зокрема: 4-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (Ялта, 2003); 2-й Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України» (Коктебель, 2006); XV Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (Київ, 2010); XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (Київ, 2010); ІХ науково-практичній конференції «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку» («Economics: Current Affairs And Development Prospects») (Київ, 2011); Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Стратегії стійкого розвитку економіки» (Київ, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Капіталізація підприємств та фінансових організацій: теорія і практика» (Донецьк, 2011).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано автором у 12 наукових працях загальним обсягом 3,81 друк. арк., з них 5 - статті у наукових фахових виданнях, 7 - матеріали конференцій. Обсяг, що належить автору становить - 2,94 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, з них основного тексту - 165 сторінок. У дисертації подано 57 таблиць (з них 2 таблиці займають 2 повні сторінки), 35 рисунків (з них 7 займають 7 повних сторінок), 7 додатків на 23 сторінках. Список використаних джерел включає 179 найменувань - на 14 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, викладено положення наукової новизни і практичне значення одержаних результатів, висвітлено апробацію основних висновків роботи.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти управління економічними ризиками підприємств» - узагальнено концептуальні підходи до визначення сутності економічних ризиків та системи управління ними; уточнено класифікацію ризиків з додатковим їх групуванням з урахуванням особливостей функціонування підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості; запропоновано створення підрозділу з управління економічними ризиками на промислових підприємствах.

Узагальнення концептуальних підходів до розуміння та виявлення економічного ризику дозволило уточнити його визначення як імовірності настання негативного результату, що властиво будь-якій події, процесу чи етапу життєвого циклу підприємства, характер наслідків якого залежить від наявності та дієвості системи ризик-менеджменту. Такий підхід пояснює представлення ризику у вигляді троїстої моделі, де ризик розглядається як небезпека (зрушення суб'єкту в небажаний стан), як невизначеність (ймовірність негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників) та як можливість (неотримання збитків). Такий підхід до трактування ризику дозволяє оцінити не тільки негативні, а й позитивні результати, що виникають внаслідок невтрат частини активів, невиникнення додаткових непередбачених витрат при здійсненні виробничо-комерційної діяльності підприємства.

Прогнозування ймовірності виникнення ризиків у більшості випадків здійснюється з урахуванням їх класифікації, на основі якої можуть створюватися і впроваджуватися системи ризик-менеджменту суб'єктів господарювання. Під системою управління економічними ризиками доцільно розуміти сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих завдань, суб'єкту, об'єкту та інструментів управління, підходів, які забезпечують досягнення поставлених цілей в умовах ризику і невизначеності. Система управління економічними ризиками на підприємстві має формуватися з урахуванням загальних принципів організації управління, принципів реалізації цільового, функціонального, процесного та структурного підходів до управління ризиками.

Уточнена класифікація ризиків з додатковим їх групуванням з урахуванням особливостей функціонування підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості дозволила виявити, крім трьох основних класифікаційних ознак (походження, середовище виникнення та характер прояву), додаткові: характер наслідків, тривалість дії та ступінь системності. Теоретично обґрунтовані та практично значущі додаткові класифікаційні ознаки дозволили визначити взаємозв'язки між класами ризиків та їхніми групами і видами, а також розширити практичне використання класифікації в процесі управління економічними ризиками підприємства (табл. 1).

Процес управління економічними ризиками доцільно зобразити у вигляді сукупності етапів: аналіз діяльності підприємства та ідентифікація економічних ризиків; виявлення й оцінка факторів ризику; оцінювання рівня економічних ризиків і пошук резервів для їх зниження; прийняття антиризикових рішень і розробка відповідних керуючих дій; контроль за виконанням прийнятих рішень, на які впливають фактори внутрішнього і зовнішнього середовища.

З метою концентрації та оптимізації робіт з управління ризиками на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості запропоновано створити відповідний підрозділ з управління економічними ризиками, кількість співробітників якого залежить від масштабів та особливостей діяльності підприємств. Керівники і фахівці такого підрозділу не тільки беруть участь у підготовці, організації, коригуванні безпечного перебігу виробничого процесу, а й контролюють його проміжні та кінцеві результати щодо настання можливих ризикових ситуацій. Комплексна взаємодія цього підрозділу з іншими структурними підрозділами підприємства дозволить своєчасно приймати управлінські рішення та впроваджувати необхідні організаційні заходи у випадках виникнення ризикових ситуацій.

Результати діяльності управлінського персоналу оцінюються за якістю прийнятих рішень і розподілені в часі у вигляді виконання персоніфікованих завдань, що стосуються обробки статистичної, аналітичної та іншої інформації, запитів на проведення аналітичної роботи; оцінки ризикованості бізнес-проектів; розробки програм та окремих заходів із запобігання і зниження ризиків, рекомендацій щодо ухвалення ризикових управлінських рішень; погодження заходів до управління ризиками; розпоряджень про виконання управлінських рішень та ін.

економічний ризик фармацевтичний

Таблиця 1. Взаємозв'язок між класами, видами та групами ризиків підприємств хіміко-фармацевтичної груми

Результати діяльності працівників підрозділу мають локальний характер впливу на функціонування підприємства і можуть підлягати коригуванню, що дозволяє встановити відповідність між професіоналізмом управлінського персоналу й ефективним ризик-менеджментом підприємства.

У другому розділі - «Методичне забезпечення виявлення, оцінки та оптимізації економічних ризиків (на прикладі підприємств хіміко-фармацевтичної галузі)» - виявлено особливості функціонування системи управління ризиками й основні тенденції діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості; розроблено програму контролю за діяльністю хіміко-фармацевтичного підприємства з метою виявлення нових ризиків, їх комбінованої оцінки та картографування; розроблено методичний підхід до визначення найбільш ймовірного ризикового випадку для хіміко-фармацевтичного підприємства з використанням системи підтримки прийняття управлінських рішень.

Для системи управління ризиками на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості властиві певні особливості: значний обсяг інформації, необхідної для ідентифікації економічних ризиків; складності з впровадженням нових технологій та використанням альтернативних матеріалів; особливості використання технологічних процесів, пов'язаних із загрозами для обслуговуючого персоналу (алергічні реакції, загазованість, витік хімічних речовин та ін.).

Проведений аналіз дозволив визначити основні тенденції діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості з урахуванням існуючих ризиків: активне розширення асортименту лікарських засобів завдяки орієнтації на генериковий тип виробництва; поступова модернізація виробничої бази згідно з правилами GMP шляхом оновлення засобів виробництва і впровадження нових технологічних процесів; надання переваг методам цінової конкуренції щодо виходу на перспективні ринки субстанцій; зростання вимог до кваліфікаційного рівня персоналу; обмеженість інвестиційних ресурсів і переважання в структурі витрат на технічне переозброєння виробництва та ін.

Для удосконалення організації діяльності у цій сфері розроблено програму контролю за діяльністю хіміко-фармацевтичного підприємства та виявлення нових ризиків. Програма базується на вихідній інформації, основними методами збирання якої є: опитування, методи потокових і структурних діаграм, інспекційні відвідування хіміко-фармацевтичних підприємств. Враховуючи особливості діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної галузі, запропоновано використання розробленої анкети, в якій враховано пропозиції щодо розподілу ризику, визначення структури й обсягів резерву на покриття непередбачених втрат. Розроблена програма являє собою картографування ризиків та діагностування ризикового спектра, де їх комбінована оцінка базується на застосуванні кількох взаємодоповнюючих методів: методу експертних оцінок, що дозволяє шляхом встановлення ступеня вагомості елементів визначити потенційні ризики, які характерні для певного підприємства; картографування ризиків - аналітичного інструменту для ідентифікації економічних ризиків підприємства й розташовування їх за вагомістю. На основі побудови карт фінансово-майнового стану хіміко-фармацевтичних підприємств визначено ступінь їх ризикованості за період з 2006 по 2010 р. (табл. 2).

Серед показників, які характеризують фінансово-майновий стан підприємства, використано коефіцієнти ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Групування негативних значень використаних показників дозволило визначити характер фінансово-майнових проблем досліджуваних підприємств хіміко-фармацевтичної галузі за 2006-2010 рр. Найвищий ступінь ризикованості функціонування підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості спостерігався у 2006 р. - 51,8% та в 2008 р. - 42,3% (рівень А за табл. 2); середній ступінь зафіксовано у 2007 р. - 72,2% та 2009 р. - 59,1% (рівень Б за табл. 2), а найменший - у 2010 р. (75%) (рівень В за табл. 2). Характеристика ризикованості за окремими підприємствами доводить, що упродовж 2006-2010 рр. високий ступінь ризику за показниками фінансово-майнового стану мали ЗАТ «Лекхім-Харків», ЗАТ «Стома» та ЗАТ «Біолік», найменший - ВАТ «Концерн Стирол».

Таблиця 2. Ступінь ризикованості фінансово-майнового стану хіміко-фармацевтичних підприємств

Для вибору методичного забезпечення управління економічними ризиками доцільно здійснити порівняльну характеристику й аналіз можливостей застосування в хіміко-фармацевтичній галузі методів оцінки ймовірності настання несприятливих подій, таких, як метод побудови дерева подій, метод «події - наслідок», метод дерева відмов, метод індексів небезпек. В результаті аналізу використання методів оцінки ймовірності настання несприятливих подій на підприємствах хіміко-фармацевтичної галузі було виявлено істотні недоліки, що зумовило подальшу розробку методичного забезпечення комбінованої оцінки ризиків. Розроблений методичний підхід поєднує елементи статистичного аналізу фінансових результатів діяльності підприємств, експертного методу оцінки ризиків, методу аналізу ієрархій та системи підтримки прийняття управлінських рішень за допомогою пакета прикладних програм Expert Choice, що дозволяє визначити із кінцевої множини альтернатив ризикових випадків найбільш імовірний (рис. 1).

Для удосконалення процесу оптимізації економічних ризиків запропоновано модель, в якій цільовою функцією є мінімізація «вартості економічного ризику» як суми фактичних збитків підприємства від реалізації ризику і витрат на відшкодування таких збитків та їхніх наслідків, обмеженнями - витрати на диверсифікацію діяльності підприємства та лімітування грошових, товарних, кредитних та інвестиційних потоків, спрямованих на створення спеціальних резервних фондів, з яких будуть компенсуватися збитки від несприятливих ситуацій.

Рис. 1. Графік розподілення пріоритетності настання ризикового випадку

Використання запропонованої моделі дозволяє обрати метод впливу на економічні ризики залежно від їх ступеня та ймовірності настання.

У третьому розділі - «Розробка науково-методичних підходів до управління економічними ризиками на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості» - обґрунтовано теоретико-методичний підхід до визначення ризиків і необхідних заходів для зменшення в основних сферах діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості («п'ятикутник ризику»); обґрунтовано склад системи й етапи процесу управління економічними ризиками.

У дисертації запропоновано теоретико-методичний підхід до визначення ризиків і необхідних заходів для формування системи ризик-менеджменту на хіміко-фармацевтичних підприємствах, які передбачають організацію ризик-менеджменту з урахуванням специфіки хіміко-фармацевтичних підприємств, заходи з їх адаптації до світових стандартів та обґрунтування ефективності програми розвитку окремого хіміко-фармацевтичного підприємства. На усіх рівнях управлінських рішень, які ухвалюються на підприємстві, завжди присутні як зовнішні, так і внутрішні для даного підприємства фактори економічних ризиків. Тому у запропонованому теоретико-методичному підході враховано вплив на економічні ризики факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Склад факторів характеризує причинно-наслідковий зв'язок між п'ятьма основними сферами діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств за ризиками: фінансовими, соціальними, виробничо-технічними, комерційними та управлінськими, що становлять «п'ятикутник ризику» (рис. 2).

Рис. 2. «П'ятикутник ризику» - модель ризик-менеджменту для підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості

Використання «п'ятикутнику ризику» дозволить розробити ефективну систему ризик-менеджменту, засновану на підготовці та впровадженні антикризових управлінських заходів, зокрема хеджуванні валютних ризиків; диверсифікації діяльності підприємства; визначенні ресурсів на відтворення основних засобів виробництва, страхування виробничих ризиків, створення ефективної системи зовнішніх зв'язків (PR) та ефективної системи мотивації персоналу підприємства. Все це дозволить створити позитивний імідж підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках; забезпечити високу ймовірність міжнародного співробітництва у формі зовнішнього інвестування для вирішення фінансових проблем суб'єкта господарювання; знизити ймовірність настання аварійних ситуацій; зменшити ступінь негативного впливу на навколишнє середовище; знизити витрати на матеріало- та енергоресурси; отримати додаткові прибутки від реалізації; уникнути штрафних санкцій і витрат, пов'язаних із судовими позовами; підвищити можливість залучення вітчизняних та іноземних інвестицій; уникнути необґрунтованих фінансових втрат, банкрутства, забезпечити фінансову стабільність підприємства, ліквідність; прискорити оборотність коштів; знизити величину валютних та інвестиційних ризиків.

Зосереджуючи увагу на функціонуванні п'ятикутника, слід зазначити, що «п'ятикутник ризику» хіміко-фармацевтичних підприємств - це п'ятикутна форма дієво-наслідкового зв'язку найбільш вірогідних ризиків хіміко-фармацевтичних підприємств, що у своїй сукупності дорівнює п'яти, з внутрішньою та зовнішньою сферами прояву виробничо-господарської діяльності, які є взаємозалежними і взаємообумовленими. Зворотна взаємозалежність внутрішнього та зовнішнього середовища п'ятикутної моделі полягає в тому, що вона враховує прямо пропорційний ефект від дій зовнішнього середовища на внутрішнє і навпаки (з приблизно тим же кількісним значенням ефекту). Ефект зовнішньої сфери трикутника - це не матеріальний, а соціальний ефект, який означає сприйняття споживачем продукції та послуг підприємства; можливість експортної діяльності; укладання нових комерційних контрактів на продаж готової продукції; міжнародне визнання; отримання сертифікатів ІСО 9000. Вхідний ефект - це матеріальні інвестиції та інші комерційні або соціальні вигоди, які отримає підприємство в результаті дії вихідного ефекту.

Дієвість моделі ризик-менеджменту «п'ятикутник ризику» апробована у ЗАТ «Борщагівський ХФЗ». Для оцінки ступеня ризиків був застосований експертний метод у вигляді бальної оцінки, що ґрунтується на скоригованих вагових коефіцієнтах груп ризиків (залежно від кількості ризиків, які входять у групу) та результатах 100-бальної оцінки ймовірності їх настання. Ймовірність настання ризиків оцінювалась такою системою оцінок: 0 - ризик розглядається як неіснуючий; 25 - ризик швидше за все не реалізується; 50 - про настання події точно нічого сказати не можна; 75 - ризик швидше за все проявиться; 100 - ризик напевно реалізується. Результати розрахунків порівняльних оцінок груп ризиків, які мають місце на підприємствах Асоціації «Фармація», наведені в табл. 3 (фрагмент). Як видно з табл.3, домінуючими в діяльності більшості підприємств Асоціації «Фармація» є фінансові, виробничі та соціальні ризики, оскільки виробниче об'єднання координує діяльність усіх підприємств, у тому числі й фінансову. Для ВАТ «Концерн Стирол» найбільш характерними є виробничо-технічні ризики, оскільки обсяги виробництва значні, а умови праці не завжди безпечні. У ЗАТ «Лекхім-Харків» найбільшим з-поміж всіх підприємств є рівень виробничо-технічного та комерційного ризиків. Це пов'язано з тим, що ЗАТ «Лекхім-Харків» - єдине з усіх досліджених підприємств, яке в складних умовах самостійно здійснює основне виробництво і пошук ринків збуту.

Таблиця 3. Результати експертної оцінки ризиків (фрагмент)

Запропонований підхід має низку переваг, серед яких можна виділити основні: можливість застосування цього методу в різних галузях, різними об'єктами; врахування різних класифікацій та видів ризиків; розширення розуміння природи ризику, зокрема суб'єктивно-об'єктивної; простота застосування, оскільки основні виявлені за «п'ятикутником ризику» сфери діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств є розгалуженими, детально розкривають найбільш важливі фактори для цих підприємств. З метою з'ясування найбільш впливових видів ризику в роботі виконано багатовимірний факторний аналіз за даними 10 підприємств за період 2006-2010 рр. За результатами проведення багатовимірного факторного аналізу виявлено 3 основні фактори: «виробничо-технічні ризики» (30,03% загальної дисперсії), «фінансові ризики» (28,47%), «комерційні ризики» (22,15 %). Тому першочерговим для підприємств є здійснення управлінських заходів для мінімізації саме цих видів ризиків.

У дисертації обґрунтовано склад системи й етапи процесу управління економічними ризиками. Автором визначено, що склад системи управління цими ризиками слід будувати за ієрархічним принципом, тобто розглядати процес управління ризиками на трьох рівнях - координуючому, підготовчому і виконавчому (рис. 3).

Рис. 3. Запропонована схема системи управління економічними ризиками на хіміко-фармацевтичних підприємствах

На першому рівні на підставі використання інформаційної бази аналізу здійснюється координація антиризикових управлінських заходів, спрямованих на виявлені економічні ризики; на другому - підготовка антиризикових управлінських заходів шляхом виявлення й оцінки факторів економічних ризиків, оцінювання рівня економічних ризиків і пошук резервів їх зниження з використанням банку моделей і методів аналізу економічних ризиків; на третьому - здійснення антиризикових управлінських заходів шляхом прийняття антиризикових рішень та розробка керуючих дій на підставі використання банку методів і алгоритмів управління економічними ризиками, контроль за виконанням прийнятих рішень.

Висновки

У дисертації теоретично обґрунтовано важливе науково-практичне завдання й запропоновано нові теоретико-методичні підходи щодо вдосконалення ризик-менеджменту на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості, що спрямований на розвиток і адаптацію світових здобутків управління ризиками для промислових підприємств України, функціонування яких обумовлено підвищеним ризиком. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки.

1. Узагальнені концептуальні підходи до визначення сутності економічних ризиків та системи управління ними з метою окреслення місця і завдань функціонування підприємства у мінливому середовищі дозволили уточнити визначення поняття економічного ризику як властивість суб'єкта господарювання зрушуватись під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників зі стану нормального функціонування в небажаний стан, що характеризується ймовірною втратою підприємством частини своїх активів, отриманням збитків або виникненням додаткових непередбачених витрат при здійсненні виробничо-комерційної діяльності.

2. Уточнено класифікацію ризиків за походженням з додатковим їх групуванням залежно від характеру наслідків, тривалості дії та ступеня системності, що є суттєвими для підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості. Використання уточненої класифікації дозволить ідентифікувати ризики та прогнозувати ймовірність їх виникнення.

3. Створення підрозділу з управління економічними ризиками дозволить завдяки чіткому розмежуванню функціональних обов'язків виконавців та оптимізації взаємодії між структурними підрозділами проводити необхідні дії з виявлення, оцінювання та відбору найбільш небезпечних ризиків, властивих вітчизняним хіміко-фармацевтичним підприємствам, здійснювати оцінку факторів найбільш небезпечних ризиків з огляду на ймовірні втрати і реалізовувати обґрунтовані заходи для їх зниження.

4. Виявлено особливості функціонування системи управління ризиками на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості, до яких належать необхідність створення позитивного іміджу в суспільстві у зв'язку зі специфікою діяльності (спрямованість на охорону здоров'я населення); визнання суб'єкта господарювання на міжнародному рівні; необхідність отримання державної підтримки; зниження ступеня катастроф, аварійних ситуацій, зменшення ступеня негативного впливу на навколишнє середовище. Усунення негативних проявів функціонування системи ризик-менеджменту дозволить у значній мірі посилити вірогідність настання небажаних ситуацій у діяльності підприємств.

5. Аналіз основних тенденцій діяльності підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості, проведений з метою ідентифікації існуючих ризиків та їх ранжування дозволив виявити низку суттєвих проблем, типових для більшості підприємств галузі, зокрема: низька інвестиційна привабливість; незадовільний стан виробничих фондів; висока частка енерговитрат і залежність від зовнішніх постачальників; висока конкуренція з боку імпортерів з більш привабливою ціною за продукцію; адміністративна залежність від державних органів влади, що знижує експортні можливості підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості.

6. Розроблено програму контролю за діяльністю хіміко-фармацевтичного підприємства як системи картографування ризиків та діагностування ризикового спектру, що дозволяє діагностувати ризикові події, здійснювати їх комбіновану оцінку за допомогою низки взаємодоповнюючих методичних підходів і сприяє своєчасному визначенню найбільш небезпечних ризиків. Запропонований підхід доцільно використовувати для виявлення зон підвищеного ризику у фінансово-господарській діяльності підприємств не тільки хіміко-фармацевтичної галузі, а й в інших галузях економіки України для запровадження необхідних застережних заходів.

7. Розроблений методичний підхід до визначення найбільш ймовірного ризикового випадку для хіміко-фармацевтичного підприємства дозволяє здійснювати чітку ідентифікацію найвірогідніших ризиків шляхом виділення із кінцевої множини альтернатив випадків найбільш ймовірного з них та запропонувати (за допомогою експертного методу і пакета прикладних програм Expert Choice) систему підтримки прийняття управлінських рішень з метою мінімізації ризиків, визначати плани дій щодо управління ними.

8. Обґрунтований теоретико-методичний підхід до визначення ризиків являє собою модель ризик-менеджменту для підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості, створену для прогнозування ймовірних наслідків несприятливих подій у фінансовій, виробничо-технічній, соціально-політичній, комерційній та управлінській сферах «п'ятикутника ризику» досліджуваних підприємств. Формування ефективної системи ризик-менеджменту для підприємств хімічної промисловості на підставі «п'ятикутника ризику» може забезпечити їх продуктивну діяльність в умовах мінливого середовища завдяки з'ясуванню причинно-наслідкового зв'язку між основними факторами діяльності підприємств і найбільш вірогідними результатами.

9. Обґрунтований склад системи та процес управління економічними ризиками за ієрархічним принципом передбачає вертикаль підпорядкованості всіх його ланок, механізм координації повноважень виконавців та інтеграції їхніх зусиль для ефективного захисту підприємства від дії ризиків внутрішнього та зовнішнього середовища. Обґрунтоване впровадження запропонованого складу системи дозволить організувати фінансово-економічну діяльність хіміко-фармацевтичного підприємства, здійснювати контроль відповідно до чинного законодавства, мети і завдань загальної політики підприємства, підвищувати конкурентоспроможність продукції, а також запобігти можливості виникнення надзвичайних ситуацій і техногенних катастроф.

Список опублікованих праць

1. Щербак О. В. Ідентифікація ризиків підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості та управління ними / О. В. Щербак // Актуальні проблеми економіки. 2011. - №5 (108). - С. 115 - 122.

2. Щербак О. В. Невизначеність і ризик у бізнес-діяльності промислового підприємства / О. В. Щербак, В. Г. Щербак // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №4 (106) - С. 156 - 162 (Особистий внесок автора: визначено різницю застосування понять «ризик» та «невизначеність»).

3. Щербак О. В. Управління ризиками в інноваційно-інвестиційній діяльності підприємства / О. В. Щербак // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 252. - Т. VІ - С. 1525 - 1531.

4. Щербак О. В. Управління ризиками в інформаційному забезпеченні управлінських рішень на промислових підприємствах / О. В. Щербак, О. М. Ястремська. //Економіка і управління. - 2010. - №4 (48) - С.68 - 74 (Особистий внесок автора: розроблено модель ризик-менеджменту промислового підприємства).

5. Щербак О. В. Ідентифікація ризиків в умовах капіталізації підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості / О. В. Щербак. // Вісник Донецького університету економіки та права: зб. наук. пр. - 2011. - №2. - С. 190 - 193.

Размещено на Allbest.ru