Стратегічне управління товарно-інноваційним розвитком підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 Економіка та управління підприємствами

Стратегічне управління товарно-інноваційним розвитком підприємства

Сорочан Дмитро Володимирович

Луганськ 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Луганськ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Максимова Тетяна Семенівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідуюча кафедрою маркетингу (м. Луганськ).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Азарян Олена Михайлівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідуюча кафедрою маркетингу і комерційної справи (м. Донецьк);

доктор економічних наук, доцент Тєлєтов Олександр Сергійович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри маркетингу (м. Суми).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко.

Анотація

економічний інноваційний інтеграція промисловий

Сорочан Д.В. Стратегічне управління товарно-інноваційним розвитком підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Луганськ, 2011.

Розглянуто сутність товарно-інноваційного розвитку підприємства. Проаналізовано основні концепції управління товарно-інноваційним розвитком підприємства. Виявлено спільні риси та сфери перетинання стратегічного управління й управління інноваційною діяльністю підприємства. Доведено, що управління товарно-інноваційним розвитком підприємства повинно мати характер стратегічного. Розглянуто інструментарій, який застосовується в оцінюванні товарно-інноваційного розвитку підприємства, встановлено його недоліки. Запропоновано характеристики інноваційної діяльності підприємства - інноваційну поведінку, інноваційну активність, інноваційний потенціал та інноваційну сприйнятливість підприємства, для їхнього оцінювання вибрано індикативний підхід. Сформовано за визначеними правилами сукупність показників-індикаторів, представлено способи їхнього узагальнювання. Розроблено двоетапну послідовність вибору стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства. Апробовано розроблену послідовність стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства на промисловому підприємстві.

Ключові слова: товарно-інноваційний розвиток, стратегічне управління, підприємство, вибір, стратегія, індикатор, характеристика.

Аннотация

Сорочан Д.В. Стратегическое управление товарно-инновационным развитием предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Луганск, 2011.

Диссертационная работа посвящена решению научно-практической задачи по усовершенствованию аспектов стратегического управления инновационно-ориентированным развитием на основе разработанной двухэтапной процедуры выбора стратегии товарно-инновационного развития, которое базируется на измерении инновационной активности, поведения, восприимчивости и потенциала.

Исследована сущность и этимология понятий "товарные инновации", "развитие" и "товарно-инновационное развитие". Определен состав и сущность концепций управления товарно-инновационным развитием; выделены основные составляющие процесса товарно-инновационного развития как полиморфного объекта управления. Обоснована целесообразность использования идеологии стратегического менеджмента для управления товарно-инновационным развитием предприятия. Выделены и исследованы возможности и преимущества интеграции процессов стратегического развития и товарно-инновационного развития. Проанализированы существующие подходы и методы измерения параметров товарно-инновационного развития промышленного предприятия и осуществлен их критический анализ. Исследована сущность понятия "индикатор" в контексте целесообразности его использования при измерении параметров товарно-инновационного развития. Предложено и обосновано использование индикативного подхода для организации измерения параметров товарно-инновационного развития. Определен состав индикаторов для проведения оценки товарно-инновационного развития. Апробирован индикативный подход оценки параметров товарно-инновационного развития конкретного промышленного предприятия, установлены основные недостатки и проблемные аспекты процедуры оценки и предложены пути их устранения. Определены и обоснованы принципы выбора и обобщения оценочных характеристик разных аспектов инновационной деятельности на предприятии с учетом концепции сближения и взаимопроникновения стратегических и товарно-инновационных процессов. Выделены типичные проблемы формирования комплекса показателей для выбора и оценки результативности стратегий товарно-инновационного развития. Предложено использование комплексов экономических величин, с помощью которых осуществляется измерение отдельных активных и пассивных характеристик инновационной деятельности. Построена матрица решений для предварительного выбора стратегии товарно-инновационного развития и предложен механизм окончательного подтверждения или отклонения выбранной стратегии. Определены существенные аспекты адаптации практических рекомендаций, связанные со стратегическим управлением товарно-инновационным развитием исследуемого предприятия.

Доказано, что выбор стратегии товарно-инновационного развития предприятия должен базироваться на оценках условий выбора и сравнительной результативности нескольких стратегий, в частности оценках предлагаемых характеристик инновационной деятельности предприятия - инновационного поведения, инновационной активности, инновационного потенциала и инновационной восприимчивости предприятия. Для этого, как самый пригодный, выбран индикативный подход и сформирована по определенным правилам совокупность показателей-индикаторов. Показатели-индикаторы в натуральном измерении могут сворачиваться с целью определения обобщающего показателя, а перед обобщением разные по измерителям показатели-индикаторы нужно привести к условно сопоставимому виду. Для обобщения показателей-индикаторов предлагаемых характеристик инновационной деятельности предприятия использованы разные способы: для инновационного потенциала - разновидность абстрактно-логического метода; для инновационной активности и инновационного поведения - регрессивная модель с вычислением тесноты связи аргументов с результатом функции, которую предложено строить с помощью полиномиальной функции.

Выбор стратегии товарно-инновационного развития предприятия предложено проводить в два этапа: предварительный выбор и его окончательное подтверждение. Предварительный выбор основывается на оценках пассивных характеристик (инновационного потенциала и инновационной восприимчивости) и предусматривает определение стратегического направления товарно-инновационного развития предприятия с помощью установления текущего уровня инновационной восприимчивости предприятия - высокого, среднего или низкого. Окончательное подтверждение выбора базируется на оценках активных характеристик (инновационной активности и инновационном поведении) и предусматривает оценивание результатов реализации отобранных инновационных проектов. Предложено рассматривать разработки и рекомендации работы как методическую базу для определения стоимости инновационных решений руководства, предназначением которой является оценка влияния этих решений на общую эффективность инновационной деятельности на предприятии.

Ключевые слова: товарно-инновационное развитие, стратегическое управление, предприятие, выбор, стратегия, индикатор, характеристика.

Annotation

Sorochan D.V. - Strategic management commodity innovative development of enterprise. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by a specialty 08.00.04 is Economy and management enterprises (on the types of economic activity). - East-Ukrainian National University named of Vladimir Dal of the Ministry of education and science, youth and sports of Ukraine, Luhansk, 2011.

Essence of commodity innovative development of enterprise is considered. Basic conceptions of management commodity innovative development of enterprise are considered. Found out general lines and spheres of crossing of strategic management and management of enterprise innovative activity. It is well-proven that a management commodity innovative development of enterprise must have character strategic. A tool which is used in the evaluation of commodity innovative development of enterprise is considered, his failings are set. Descriptions of innovative activity of enterprise are offered is an innovative conduct, innovative activity, innovative potential and innovative receptivity of enterprise, for their evaluation as the most suitable is chosen indicative approach, the aggregate of indexes-indicators is formed after set rules, the methods of their generalization are chosen. A two stage sequence of choice of strategy of commodity innovative development of enterprise is developed. Approved developed sequence of strategy of commodity innovative development of enterprise on an industrial enterprise.

Keywords: commodity innovative development, strategic management, enterprise, choice, strategy, indicator, description.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Теоретичною основою концепції економічного розвитку є інновації та інноваційні процеси. У світовій економіці інновації є визнаним стратегічним чинником економічного розвитку. Інновації потужно впливають на структуру суспільного виробництва, змінюють економічну організацію суспільства. Проте сучасний стан інноваційної сфери України свідчить про серйозні проблеми у її функціонуванні, а саме: відсутня цілісна теорія інноваційного розвитку промисловості як джерела перетворень, що не дозволяє на основі окремих інноваційних рішень бачити цілісну картину перетворень усього суспільства; існує потреба не лише у формуванні теоретичних уявлень, але й необхідність розроблення методологічних принципів формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємства; є проблеми в механізмах забезпечення ефективності інноваційної діяльності, в оцінюванні чутливості підприємства до змін, у взаємозв'язку інноваційних рішень та економічних показників. Для успішного економічного розвитку необхідно розробити стратегію, яка змогла б забезпечити підвищення ефективності діяльності за рахунок створення та випуску продукції, що відповідає потребам ринку. У зв'язку з високою значущістю впровадження товарних інновацій є одним з основних інструментів підвищення ефективності функціонування промислових підприємств.

Розв'язання зазначених проблем можливе на основі дослідження суті, основних принципів, джерел і методів товарно-інноваційного розвитку суб'єктів господарювання. Вивчення сутнісних характеристик інтеграції інноваційних перетворень і стратегічного розвитку, у свою чергу, дозволить сформувати необхідну науково-методичну базу та розробити практичні рекомендації щодо забезпечення економічного зростання підприємств, конкурентоспроможності їхньої продукції на основі інновацій.

У сучасних умовах стратегічне положення підприємств на ринку багато в чому визначає їхня здатність генерувати інноваційну активність, здійснювати перспективні науково-дослідні розробки та реалізовувати ефективні інноваційні програми. Але незважаючи на цілком очевидний взаємозв'язок ефективності стратегічного розвитку та інновацій, методи їхньої інтеграції до цього часу залишаються недостатньо вивченими. Потрібно структурувати взаємозв'язки стратегічних та інноваційних процесів і представити механізм їхньої інтеграції, що описує оцінювання, відбір й аналіз напрямів розвитку підприємства на основі інновацій.

Актуальність теми дисертаційної роботи та її практична значущість визначаються необхідністю теоретичного обґрунтування та розроблення комплексу практичних рекомендацій щодо вибору й адаптації стратегій товарно-інноваційного розвитку в контексті інтеграції стратегічного та інноваційного розвитку промислового підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Луганськ). За темою ДН-33-06 "Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб'єктів господарської діяльності в епоху економіки знань" (номер державної реєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) здобувачем розроблено рекомендації щодо застосування індикативного підходу при оцінюванні товарно-інноваційного розвитку підприємства. При виконанні теми ДН-7-09 "Методологічні основи управління суб'єктом господарської діяльності в умовах інноваційного розвитку економіки та економіки знань" (номер державної реєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) здобувачем розроблено комплекси показників для оцінювання параметрів інноваційної діяльності підприємства, а також розроблено матрицю прийняття рішень щодо вибору стратегічного напряму та конкретної стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних положень і розроблення методичних рекомендацій щодо вибору й адаптації стратегій товарно-інноваційного розвитку в контексті інтеграції стратегічного та інноваційного розвитку промислового підприємства.

Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено й вирішено такі завдання:

уточнено поняття товарно-інноваційного розвитку підприємства;

проаналізовано концепції управління товарно-інноваційним розвитком підприємства;

доведено доцільність інтеграції процесів стратегічного та товарно-інноваційного розвитку підприємства;

проаналізовано підходи та методи вимірювання параметрів товарно-інноваційного розвитку підприємства, комплекси показників, що використовуються в цих вимірюваннях;

обґрунтовано доцільність використання індикативного підходу для вимірювання параметрів товарно-інноваційного розвитку підприємства та визначено склад індикаторів;

запропоновано двоетапну процедуру вибору стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства;

використано в діяльності промислового підприємства розроблену процедуру вибору стратегії товарно-інноваційного розвитку та визначено суттєві аспекти адаптації вибраної стратегії.

Об'єктом дослідження є товарно-інноваційний розвиток промислового підприємства в контексті його стратегічного розвитку.

Предметом дослідження є процес, організація та інформаційне забезпечення вибору й адаптації стратегій товарно-інноваційного розвитку підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, теорії менеджменту та маркетингу, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичну основу роботи склали фундаментальні положення теорії економічного розвитку, загальної теорії систем, теорій підприємства, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління розвитком, управління підприємством і стратегічного управління підприємством.

Інформаційною базою послугували результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні дані підприємств машинобудівної галузі України.

Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують управління діяльністю підприємств.

У роботі використано метод логічного аналізу (при визначенні логіки дослідження й обґрунтуванні структури дисертації), метод угруповання (при класифікації видів розвитку), структурний аналіз (для обґрунтування структури та змісту інноваційної політики), метод порівняльного аналізу (при оцінюванні процесу товарно-інноваційного розвитку), метод логічного узагальнення (при розробленні практичних і теоретичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу вибору стратегій товарно-інноваційного розвитку); табличний метод (для представлення розрахунків і конкретних результатів дослідження). Для оброблення техніко-економічної інформації та регресивного аналізу використано сучасні комп'ютерні технології.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні стратегічного управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємства шляхом розроблення двоетапної процедури вибору стратегії товарно-інноваційного розвитку, що базується на вимірюванні інноваційних активності, поведінки, сприйнятливості та потенціалу підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

з метою інтеграції товарно-інноваційного розвитку як об'єкта управління до системи стратегічного управління розвитком промислового підприємства запропоновано двоетапну процедуру вибору стратегії товарно-інноваційного розвитку: попередній вибір стратегії за пасивними статичними оцінками (інноваційна сприйнятливість та інноваційний потенціал) і підтвердження вибору за активними динамічними оцінками інноваційної діяльності підприємства (інноваційна активність та інноваційна поведінка);

удосконалено:

теоретичний базис інтеграції процесів стратегічного й товарно-інноваційного розвитку шляхом визначення складу та з'ясування сутності концепцій управління товарно-інноваційним розвитком і виділення складових процесу товарно-інноваційного розвитку як поліморфного об'єкта управління;

склад показників для оцінювання інноваційної діяльності промислового підприємства шляхом уведення показників статичних характеристик інноваційної діяльності - інноваційної сприйнятливості та інноваційного потенціалу і динамічних характеристик - інноваційної активності та інноваційної поведінки підприємства;

уточнено:

сутність товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства за результатами дослідження його трансформації від невзаємопов'язаних зі стратегічним управлінням підприємства процесів розроблення та реалізації інновацій на рівні окремих виробничих підрозділів, що входять до складу суб'єктів господарювання, до способу досягнення економічного зростання, що виступає основою для побудови корпоративних інтересів у первинних та агрегованих ланках промисловості;

природу товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства за результатами розгляду його зв'язків з основними фундаментальними категоріями та поняттями, положеннями сучасної теорії стратегічного управління, а також маркетингового, виробничого, інвестиційного, фінансового планування, доведеної неможливості бути забезпеченим за рахунок лише власних законів, принципів і правил та необхідності інтеграції до загального стратегічного управління підприємством та імплементації до загального розвитку підприємства;

зміст спеціальних метрологічних вимог до побудови комплексів індикаторів і правил відбору характеристик для оцінювання економічних явищ при виборі стратегії товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства;

отримало подальший розвиток:

індикативний підхід до оцінювання товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства шляхом уточнення поняття індикатора товарно-інноваційного розвитку та визначення складу індикаторів товарно-інноваційного розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені підходи, способи й отримані результати є методичною базою для управління товарно-інноваційним розвитком підприємства на базі використання засад стратегічного управління.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

формалізованих підходів та систематизованих вимог до оцінювання окремих характеристик інноваційної діяльності промислового підприємства (комплекси показників та шляхи їхнього приведення до зіставного вигляду);

рекомендацій з адаптації вибраної стратегії товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства;

рекомендацій з організації процедури вибору стратегічного напряму та стратегії товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства.

Результати дисертаційної роботи використано в практичній діяльності промислових підприємств, що підтверджується відповідними документами: ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" "Дніпропетровський тракторний завод" (довідка про використання № 555/25 від 30.03.2011 р.), ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (довідка про використання № 01-1641) від 17.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в області товарно-інноваційного розвитку. Внесок здобувача в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися на VII Міжнародній науково-практичній конференції "Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства" (м. Донецьк, 2006 р.), II Міжнародній (VI Всеукраїнській) науково-практичній конференції для молодих вчених, аспірантів, студентів "Маркетинг у сферах і галузях економіки регіону" (м. Чернівці, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегії розвитку" (м. Київ, 2007 р.), Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу" (м. Суми, 2007 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетингові дослідження в Україні" (м. Луганськ, 2008 р.), IX Міжнародній конференції "Маркетинг в Україні" (м. Київ, 2008 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу" (м. Суми, 2008 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2008 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції "Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації" (м. Сімферополь, 2009 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.), Третій Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу" (м. Суми, 2009 р.),VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (м. Львів, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 21 науковій праці, серед яких 5 статей - у наукових журналах, 5 статей - у збірниках наукових праць, 11 публікацій - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 6,55 д.а., з яких особисто автору належать 6,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 211 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 31 таблицю та 24 рисунки, які подано на 30 сторінках. Список використаних джерел із 195 найменувань уміщено на 20 сторінках, 11 додатків - на 32 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Стратегічне управління товарно-інноваційним розвитком підприємства. Інновації та інноваційна діяльність є основними чинниками, які визначають масштаб та інтенсивність підприємницької діяльності, а також ступінь її успіху незалежно від форми та напряму здійснення цієї діяльності. Інновацією є зміна в продукті, техніці, технології та організації виробництва, що формує новий спосіб задоволення існуючих суспільних потреб або створює нові суспільні потреби. Товарна інновація передбачає розроблення та впровадження нового або вдосконаленого продукту.

Процес розвитку безпосередньо пов'язаний із зростанням міри ефективності, з інноваційними змінами. Сутність товарно-інноваційного розвитку підприємства полягає в економічному зростанні та збільшенні конкурентоспроможності, що забезпечується реалізацією ефективної інноваційної політики підприємства, яку побудовано за результатами оцінювання його інноваційної активності та інноваційного потенціалу, формування інноваційних стратегій і відбору інноваційних проектів, аналізу інноваційної поведінки та результатів інноваційних процесів. Інноваційний розвиток, як фундаментальне поняття, поєднує однорідні процеси та явища, стратегічні цілі та функціональні завдання підприємства з розроблення нових технологій і реалізації поліпшених продуктів, що є підставою для формування стратегії бізнесу на основі інтеграції науково-технічної та корпоративної політики з метою забезпечення економічного зростання підприємства.

Товарно-інноваційний розвиток скерований на освоєння нових і вдосконалених видів продукції, товарів і послуг, що, у свою чергу, передбачає ефективне використання продуктивних сил і виробничих відносин. Обов'язковою умовою товарно-інноваційного розвитку є наявність на підприємстві товарно-інноваційних процесів. Товарно-інноваційний розвиток як самостійний процес на підприємстві потребує управління, а властивий цьому типу розвитку поліморфізм робить його складним об'єктом управління. В управлінні товарно-інноваційним розвитком підприємства відомі чотири основні концепції організації процесу управління: проштовхування, витягування попитом, інтеграційне управління сферою НДДКР на підприємстві, інтеракційні моделі. Кожна з них має своє походження, інструментарій та сферу застосування.

У кожній концепції управління товарно-інноваційним розвитком підприємства такий розвиток розглядається як безперервний процес, очікуваним результатом якого є одержання прибутку від винаходів, нових технологій, видів продукції та послуг, рішень організаційно-технічного, економічного, соціального та інших результатів інноваційної діяльності. У процесі товарно-інноваційного розвитку підприємства вирішальне значення мають напрями розвитку та послідовність етапів цього процесу. При визначенні напрямів розвитку виділено кількісний (збільшення масштабу споживання економічних ресурсів), структурний (зміни у складі елементів та їхніх комбінацій) та якісний (зрушення в споживацьких характеристиках елементів та їхньої індивідуальної корисності) аспекти. Управління товарно-інноваційним розвитком підприємства відбувається за такими етапами: фундаментальні, прикладні дослідження, дослідно-конструкторські та експериментальні розробляння, тестування концепції товару. Залежно від складності та умов товарно-інноваційного розвитку на підприємстві ці етапи можуть відбуватися за трьома варіантами послідовності.

Товарно-інноваційний розвиток підприємства тісно пов'язаний з основними фундаментальними категоріями та поняттями (економічне зростання, конкурентоспроможність, інтелектуальний капітал, інвестиції в нематеріальні активи, життєвий цикл виробів, собівартість продукції, чистий дохід), положеннями теорії стратегічного менеджменту, плануванням маркетингу, виробництва, інвестицій і фінансів, що свідчить про його значущість. Управління товарно-інноваційним розвитком підприємства потрібно розглядати у взаємозв'язку зі стратегічним розвитком підприємства.

За результатами дослідження становлення методології стратегічного управління та управління інноваційною діяльністю підприємства в контексті ускладнення економічних відносин і стану зовнішнього середовища виявлено їхні спільні риси та сфери перетинання. Це виражається у посилюваному впливі використовуваних технологій на напрям стратегії розвитку підприємства, з одного боку, а з іншого - у домінантному впливі стратегічних орієнтирів у діяльності підприємства на генерування, оцінювання та відбір інноваційних ідей. В інноваційному розвитку поєднуються однорідні процеси та явища, стратегічні цілі та функціональні завдання підприємства щодо розробляння нових технологій і реалізації поліпшених продуктів. Саме тому він суттєво впливає на формування стратегії бізнесу на основі інтеграції науково-технічної та корпоративної політики, дозволяє підвищувати конкурентоспроможність підприємства.

Основою дослідження вибрано інтеграційний підхід, який полягає у встановленні взаємозв'язків між стратегічними та інноваційними процесами й зумовлює форми та механізми об'єднання товарної інноваційної політики із системою стратегічного менеджменту. Реалізація цього підходу дозволяє віднести інноваційні розробки до сфери безпосередніх інтересів підприємства та сформувати стратегічні напрями діяльності підприємства на базі товарних інновацій і бути основою для моделі інтеграції стратегічних та інноваційних процесів. Реалізація цієї моделі сприятиме зміні погляду на товарний розвиток підприємства: він перестане бути окремо взятим функціональним завданням підрозділу або бізнес-одиниці промислового підприємства, а стане складовою загальних перспективних цілей діяльності підприємства. Отже, сучасне місце інноваційного розвитку в системі відносин підприємства зумовлює необхідність дослідження підходів до оцінювання товарно-інноваційного розвитку підприємства та вибору його стратегій.

Розділ 2. Дослідження методів та підходів до оцінювання стану товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства. Для оцінювання товарно-інноваційного розвитку підприємства потрібні відповідні методичні інструменти. Інструментарій, який можна застосувати в оцінюванні товарно-інноваційного розвитку підприємства, дуже різноманітний, містить засоби для прямого вимірювання товарно-інноваційних процесів і загальної ефективності використання ресурсного, трудового, фінансового та інших потенціалів підприємства. Як правило, всі ці засоби використовуються комплексно, залежно від наукової обізнаності аналітиків, а тому оцінювання буває перевантаженим і різноспрямованим.

За результатами дослідження встановлено, що оцінювання товарно-інноваційного розвитку підприємства має проводитися за такими напрямами: умови та можливості товарно-інноваційного розвитку, використання інноваційного потенціалу, результати товарно-інноваційного розвитку. За окремими напрямами такого оцінювання можуть використовуватися аналіз товарної політики, техніко-економічного рівня виробництва, експертиза інноваційних проектів та оцінювання ефективності інновацій, функціонально-вартісний аналіз. Вимірювання параметрів за кожним напрямом оцінювання проводиться з використанням переважно непрямих показників, тобто за названими напрямами товарно-інноваційний розвиток підприємства оцінюється абстрактно, а не емпірично. Отже, для оцінювання за названими напрямами товарно-інноваційного розвитку підприємства необхідний комплекс показників.

Непрямий характер вимірювання параметрів товарно-інноваційного розвитку підприємства зумовив використання індикативного підходу. Визначення поняття індикатора уточнено стосовно товарно-інноваційного розвитку підприємства. Індикатор розглядається як доступна для спостереження та вимірювання характеристика товарно-інноваційного розвитку підприємства, яка надає можливість судити про інші його характеристики, котрі не можна безпосередньо оцінити. Індикаторами товарно-інноваційного розвитку підприємства можуть бути вимірники відстані від підприємства-лідера на ринку за товарними інноваціями в галузі. Вимірювання відстані проводиться за такими показниками: зміна структури персоналу (,), кваліфікація наукових кадрів (), маркетингові прогнози (), витрати інвестицій (), ресурсозбереження (), реалізація проекту в заданий термін (), зміна кваліфікаційного рівня працівників підприємства (І_рк), новизна товарів (), результативність товарно-інноваційного розвитку (), швидкість оновлення асортименту та товарних новацій (). За результатами обчислення показників розраховується інтегральний показник товарно-інноваційного розвитку підприємства:

де - інтегральний показник товарно-інноваційного розвитку; - ранг j-го показника (залежить від типу підприємства та визначається керівництвом); - значення показників, які не виходять за межі відхилень; - значення показників, які виходять за межі відхилень; - кількість показників.

Індикативний підхід до оцінювання параметрів товарно-інноваційного розвитку апробовано на прикладі ВАТ "ХК "Луганськтепловоз", де питома вага нововведень є достатньо високою (тепловози ТЕП-150, 2ТЕ116У, ТЕ114І, ТЕМ-103, М62У, 2ТЕ10У; дизель-поїзди ДЕЛ 01, ДЕЛ 02, ДПЛ 1, ДПЛ 2; електровоз 2ЕЛ5, електропоїзд ЕПЛ9Т). Це підприємство не має конкурентів за профільною продукцією в Україні, але зіткнулося із сильною конкуренцією на зарубіжних ринках. Процес товарно-інноваційного розвитку на підприємстві відбувається з використанням стратегій, призначених для інноваційних технічно складних товарів. За результатами аналізу виявлено, що протягом 2004-2009 рр. 60% продукції підприємства належало до інноваційної з відсотком новизни () не менше ніж 40%. З використанням визначеного відсотка новизни за кожним товаром окремо вибрано можливі інноваційні стратегії за допомогою матриці Артура Літтла та матриці товарно-інноваційного розвитку.

Використання для різних товарів окремих інноваційних стратегій призвело до сталого зменшення інтегрального показника товарно-інноваційного розвитку (2005 р. - 0,48; 2007 р. - 0,17; 2009 р. - 0,08), що свідчить про неправомірність виявленого підходу до стратегічного управління товарно-інноваційним розвитком у ВАТ "ХК "Луганськтепловоз", у якому відсутня єдина стратегія товарно-інноваційного розвитку підприємства, до складу котрої були б асимільовані окремі товарні стратегії. Тому досліджуваному підприємству рекомендовано переглянути склад і структуру оцінних характеристик стану товарно-інноваційного розвитку шляхом їхнього розшарування й узгодити оцінювання стану товарно-інноваційного розвитку з процедурою вибору стратегій такого розвитку як підприємства в цілому, так і за окремими видами продукції.

Апробація процедури вимірювання характеристик товарно-інноваційного розвитку в межах індикативного підходу виявила обмеження комплексу використовуваних показників: показники мають ретроспективний характер і тому придатні лише для підсумкового контролю, що підтверджується результатами аналізу думок учених і власних досліджень; показники описують товарно-інноваційний розвиток підприємства не прямо, а шляхом вимірювання взаємозумовлених величин. Таким чином, використання єдиної процедури узагальнення окремих показників до рівня інтегрального недоречне, це призводить до уневажнювання унікальних оцінних властивостей окремих індикаторів.

Розділ 3. Вибір та адаптація стратегій товарно-інноваційного розвитку промислового підприємства. Управління товарно-інноваційним розвитком підприємства повинно мати характер стратегічного управління, тому що управління розвитком є його прерогативою. Тому в дослідженні товарно-інноваційний розвиток розглядається як невід'ємна складова стратегічного розвитку підприємства.

Якщо стратегічне управління підприємством розглядати як процес вибору, реалізації та контролю виконання певної стратегії, то в ньому вирішальна роль належить саме вибору виду стратегії з урахуванням цілей діяльності підприємства та її обмежень. Вибір стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства має базуватися на оцінюванні умов вибору та порівняльній результативності декількох стратегій.

Проведені дослідження показали, що існуючий інструментарій оцінювання результатів інноваційних процесів при спробах його комплексного застосування на підприємствах зводиться переважно до опису типових проблем: складність або неможливість інформаційного забезпечення розрахунку окремих показників і формалізованого обґрунтування критеріїв ідентифікації їхніх значень; у більшості випадків аналітики підприємств тяжіють до використання значної кількості показників, які описані в спеціальній літературі; намагання обчислити інтегровані показники з метою уникнення попередньої проблеми без урахування спеціальних метрологічних вимог до побудови систем показників призводить до втрати значення індивідуальних показників у межах узагальненого інтегрованого показника, який також втрачає своє значення. При виконанні послідовності етапів стратегічного управління товарно-інноваційним розвитком необхідно дослідити інноваційну поведінку, інноваційну активність, інноваційний потенціал та інноваційну сприйнятливість підприємства. Для цього потрібен інструментарії оцінювання цих характеристик, зокрема показники та критерії.

Як найпридатніший для оцінювання вибраних характеристик інноваційної діяльності підприємства (інноваційна поведінка, інноваційна активність, інноваційний потенціал та інноваційна сприйнятливість) вибрано індикативний підхід, тобто використовувані показники оцінювання повинні мати характер індикаторів. Для оцінювання пропонованих характеристик потрібний певний набір індикаторів. Система індикаторів має відповідати вимогам придатності, достовірності та ефективності. Кожна з цих вимог задовольняється завдяки дотриманню певних принципів.

Показники-індикатори для оцінювання зазначених вище характеристик інноваційної діяльності підприємства при виборі його стратегії товарно-інноваційного розвитку та визначенні її результативності вибираються за встановленими правилами. Показники-індикатори в натуральних вимірниках можуть згортатися з метою визначення узагальнювального показника кількома способами. Але перед узагальненням різні за вимірниками показники-індикатори потрібно привести до умовно зіставного вигляду. Процедура приведення показників-індикаторів до умовно зіставного вигляду залежить від характеру показників (кількісні та якісні) та їхнього зіставлення (зіставлення окремих показників-індикаторів за часовим рядом, зіставлення підприємств за однаковими показниками-індикаторами, зіставлення показників-індикаторів з позитивним і від'ємним значенням). Залежно від характеру показників для їхнього зіставлення можна використовувати універсальні процедури - статистичне нормування, визначення рейтингової, бальної оцінки тощо.

Приведені до зіставного вигляду показники-індикатори можуть бути узагальнені за допомогою визначення середньої величини, адитивного узагальнювального показника, мультиплікативного узагальнювального показника, максимінного узагальнювального показника, лексикографічного методу тощо. Якщо система показників-індикаторів є складною, то для їхнього узагальнення можна використати регресивні моделі або економіко-математичні моделі. Використовуючи ці моделі, можна виміряти вплив кожного окремого показника на результативну величину без узагальнення як такого. У деяких випадках результативна величина може бути умовною, тут важливою є динаміка впливу. Такий спосіб узагальнення найпридатніший для дослідження динамічних характеристик інноваційної діяльності підприємства - інноваційної поведінки та інноваційної активності. Але для застосування моделей необхідні динамічні ряди даних з достатньою для статистичної достовірності кількістю спостережень. Інноваційний потенціал та інноваційна сприйнятливість є пасивними характеристиками інноваційної діяльності підприємства.

Стратегію товарно-інноваційного розвитку підприємства пропонується вибирати у два кроки: попередній вибір та його остаточне підтвердження. Попередній вибір ґрунтується на оцінюванні пасивних характеристик, які дають відповідь на запитання "У якому стані перебуває підприємство на момент вибору?", а остаточне підтвердження вибору - оцінюванні активних характеристик, які дають відповідь на запитання "Яким може бути стан підприємства з урахуванням вибору?". Відповідно до пропонованої послідовності стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства спочатку має вибиратися загальна стратегія, а потім _ стратегії щодо окремих товарів. Якщо зробити навпаки, то окремі товарні стратегії будуть суперечити інноваційним можливостям підприємства, а отже, не зможуть бути реалізованими. Попередній вибір стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства згідно з етапами активної систематичної моделі стратегічного управління за І. Ансоффом конкретизує зміст стратегії, після чого можна відбирати конкретні інноваційні проекти за встановленими критеріями. Стосовно товарних інновацій існує три принципово різних стратегічних напрями розвитку: впровадження нових товарів (високий рівень інноваційної сприйнятливості підприємства); заміна або поліпшення характеристик товарів, що випускаються (середній рівень інноваційної сприйнятливості); зміни в технологіях виробництва товарів (низький рівень інноваційної сприйнятливості). Визначення стратегічного напряму товарно-інноваційного розвитку підприємства передбачає встановлення поточного рівня інноваційної сприйнятливості підприємства - високого, середнього або низького. У табл. 3 наведено пропоновану сукупність доступних для попереднього вибору стратегій товарно-інноваційного розвитку підприємства.

Прогнозовані результати реалізації відібраних інноваційних проектів, окрім того, що впливають на загальну результативність інноваційного процесу на підприємстві, впливають також на зміни параметрів інноваційної поведінки та інноваційної активності підприємства. Позитивність цього впливу є підставою для остаточного затвердження вибраної стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства.

Пропонований підхід до вибору стратегічного напряму та виду стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства в межах цього напряму значною мірою формалізує процес вибору найпридатнішої для даних умов стратегії. Але це лише частина стратегічного планування в межах товарно-інноваційного розвитку підприємства. При реалізації вибраної стратегії важливим завданням є визначення найсуттєвіших аспектів, пов'язаних зі стратегічним управлінням товарно-інноваційним розвитком конкретного підприємства. Це зумовлює необхідність визначення в стратегічному управлінні інноваційною діяльністю обов'язкових процедур управління товарно-інноваційним розвитком, які повинні відбуватися з прийнятною результативністю. Досліджуваному підприємству - ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" - рекомендується оборонна стратегія товарно-інноваційного розвитку. У разі її вибору необхідно врахувати такі стратегічні аспекти: основне завдання підприємства (утримати конкуренті позиції до моменту покращення інноваційного потенціалу, не допустити відставання в технічному розвитку), головна економічна мета (оптимізація співвідношення "витрати/результат" в інноваційній діяльності; підприємство). Відповідно до головної економічної мети підприємство має відмовитися від намагання забезпечити інноваційні доходи в довгостроковій перспективі та зосередитися на отриманні таких доходів у короткостроковій перспективі, перш за все за рахунок реалізації нематеріальних активів.

Оборонна стратегія припускає скорочення всіх операційних і фінансових витрат, розпродаж залишків товарів і неліквідів та обов'язкове спрямування коштів, що вивільняються з операційного обороту, на НДДКР. Підприємство має зберегти кадровий потенціал НДДКР. Більша частина коштів, виділених на НДДКР, повинна витрачатися на НДР, а менша - на ДКР і комерціалізацію інновацій. НДДКР, що орієнтовані на поточні, середньострокові та довгострокові запити виробництва, мають бути приблизно однаковими. При використанні оборонної стратегії допускається відсутність номінального зростання параметрів інноваційної поведінки підприємства.

Узагальнені оцінки інноваційної активності та інноваційної поведінки ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" з урахуванням результатів вибраної стратегії, як показано в роботі, у цілому мають покращитися, що свідчить про позитивний вплив реалізації оборонної стратегії. Тому її можна вважати остаточно затвердженою для застосування. Отже, первинною процедурою має бути вибір загальної стратегії товарно-інноваційного розвитку, а залежною від цього вибору - процедура визначення стратегій інноваційного розвитку щодо окремих товарів. Якщо зробити навпаки, то окремі товарні стратегії будуть суперечити інноваційним можливостям підприємства й не зможуть бути реалізованими.

Висновки

1. Товарно-інноваційний розвиток підприємства спрямований на освоєння нових видів продукції, товарів і послуг і вдосконалення тих, що вже випускаються. Товарно-інноваційний розвиток поєднує стратегічні цілі та функціональні завдання підприємства щодо розроблення нових видів продукції та технологій і дозволяє досягати економічного зростання підприємства. Сутність товарно-інноваційного розвитку полягає в побудові на підприємстві ефективної інноваційної політики, що забезпечує економічне зростання та збільшення конкурентоспроможності підприємства. Товарно-інноваційний розвиток підприємства тісно пов'язаний з основними фундаментальними категоріями та поняттями (економічне зростання, конкурентоспроможність, інтелектуальний капітал, інвестиції в нематеріальні активи, життєвий цикл виробів, собівартість продукції, чистий дохід), положеннями теорії стратегічного менеджменту, плануванням маркетингу, виробництва, інвестицій і фінансів, що свідчить про його значущість.

2. Товарно-інноваційний розвиток підприємства як самостійний процес потребує управління, а властивий цьому типу розвитку поліморфізм робить його складним об'єктом управління. За результатами аналізу теорії та практики управління товарно-інноваційним розвитком підприємства виокремлено чотири основні концепції управління: проштовхування, витягування попитом, інтеграційне управління сферою НДДКР, інтеракційні моделі. Кожна з них має своє походження, інструментарій та сферу застосування. У кожній концепції управління товарно-інноваційним розвитком підприємства такий розвиток розглядається як безперервний процес, очікуваним результатом якого є одержання прибутку від винаходів, нових технологій, видів продукції та послуг, рішень організаційно-технічного, економічного, соціального та інших результатів інноваційної діяльності.

3. Товарно-інноваційний розвиток підприємства не можна забезпечити за рахунок лише власних законів, принципів і правил. Тому управління товарно-інноваційним розвитком підприємства повинно мати характер стратегічного. За результатами дослідження становлення методології стратегічного управління та управління інноваційною діяльністю підприємства виявлені їхні спільні риси та сфери перетинання: вплив використовуваних технологій на напрям стратегії розвитку підприємства; домінантний вплив стратегічних орієнтирів у діяльності підприємства на генерування, оцінювання та відбір інноваційних ідей. Включення інноваційних стратегій до господарських і розроблення на цій основі моделі інтеграції стратегічних та інноваційних процесів сприятиме тому, що технологічний розвиток стане складовою загальних перспективних цілей усього підприємства й перестане бути окремо взятим функціональним завданням виробничо-господарського підрозділу або бізнес-одиниці, що входять до складу певного підприємства.

4. Інструментарій, який застосовується в оцінюванні товарно-інноваційного розвитку підприємства, поєднує як засоби для прямого вимірювання товарно-інноваційних процесів, так і засоби для вимірювання загальної ефективності використання ресурсного, трудового, фінансового та інших потенціалів. В оцінюванні окремих аспектів товарно-інноваційного розвитку підприємства можуть використовуватися аналіз товарної політики, аналіз техніко-економічного рівня виробництва, експертиза інноваційних проектів та оцінювання ефективності інновацій, функціонально-вартісний аналіз. Вимірювання за кожним аспектом проводиться з використанням переважно непрямих показників.

5. Вибір стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства має базуватися на оцінюванні умов вибору та порівняльній результативності декількох стратегій, зокрема оцінюванні пропонованих характеристик інноваційної діяльності підприємства - інноваційної поведінки, інноваційної активності, інноваційного потенціалу та інноваційної сприйнятливості підприємства. Найпридатнішим для цього уявляється індикативний підхід. На його основі сформовано за визначеними правилами сукупність показників-індикаторів. Показники-індикатори в натуральних вимірниках можуть згортатися з метою визначення узагальнювального показника, а перед узагальненням різні за вимірниками показники-індикатори потрібно привести до умовно зіставного вигляду. Для узагальнення показників-індикаторів вибраних характеристик інноваційної діяльності підприємства використано різні способи: для інноваційного потенціалу - різновид абстрактно-логічного методу; для інноваційної активності та інноваційної поведінки - регресивну модель з обчисленням тісноти зв'язку аргументів з результатом функції, яку запропоновано будувати за допомогою поліноміальної функції.

6. Стратегію товарно-інноваційного розвитку підприємства пропонується вибирати у два кроки: попередній вибір та його остаточне підтвердження. Попередній вибір ґрунтується на оцінюванні пасивних характеристик (інноваційний потенціал та інноваційна сприйнятливість) і передбачає визначення стратегічного напряму товарно-інноваційного розвитку підприємства за допомогою встановлення поточного рівня інноваційної сприйнятливості підприємства - високого, середнього або низького. Остаточне підтвердження вибору базується на оцінках активних характеристик (інноваційна активність та інноваційна поведінка) і передбачає оцінювання результатів реалізації відібраних інноваційних проектів.

7. Практичне застосування запропонованої послідовності стратегії товарно-інноваційного розвитку підприємства дозволило розробити для досліджуваного підприємства рекомендації щодо вибору та реалізації стратегії товарно-інноваційного розвитку - оборонної стратегії й тих стратегічних аспектів її адаптації, на які необхідно звернути особливу увагу.

Перелік праць за темою дисертації

1. Сорочан Д.В. Індикатори реалізації товарної політики підприємства / Д.В. Сорочан // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2 (20). -- Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2006. -- С. 150-152.

2. Сорочан Д.В. Систематизація концептуальних підходів до стратегічного управління товарно-інноваційною політикою підприємства / Д.В. Сорочан // Маркетинг: теорія і практика. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 13. -- Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. -- С. 230-236.