Активізація розвитку та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 631.115.8:339.137.2 (043.5)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

АКТИВІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

спеціальність 08.00.04 - економіка

та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

РАДОВА Олена Валеріївна

МИКОЛАЇВ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Островський Петро Іванович, Одеський державний економічний університет, доцент кафедри економіки, організації та обліку в АПК.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент, Ушкаренко Юлія Вікторівна, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри агробізнесу та права;

кандидат економічних наук, доцент Шаповал Тетяна Петрівна, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри економіки сільського господарства.

Захист відбудеться «21» квітня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка,73.

Автореферат розісланий «16» березня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Метою аграрної реформи є приватизація землі і інших засобів виробництва безпосереднім виробникам сільськогосподарської продукції і створення на цій основі сучасних, підкріплених світовим досвідом, організаційно-правових форм агропромислового виробництва. Реформа спричинила виникнення великої маси незалежних товаровиробників сільськогосподарської продукції, які відчувають об'єктивну необхідність взаємодії та взаємодопомоги у вирішенні господарських питань та захисті своїх економічних і соціальних інтересів шляхом створення сільськогосподарських кооперативів.

Створення сприятливих політичних, економічних і правових умов активізації розвитку кооперації визначає вирішення питань об'єктивної необхідності кооперування сільськогосподарських товаровиробників, підвищення конкурентоспроможності підприємств, удосконалення економічної стратегії та обґрунтування основних напрямків розвитку інтеграційних процесів, які б дозволили кооперативам пристосуватись до жорсткої конкурентної боротьби з іншими організаційними агроформуваннями в ринкових умовах.

В економічній літературі загальні питання кооперації в сільському господарстві широко розглянуті як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Дослідженнями цим питань займалися відомі вчені-економісти різних часів: П. Багрій, Д. Бартон, І. Бурдейний, Ф. Горбонос, С. Дорогунцов, В. Зіновчук, Г. Кауфман, В. Кінг, М. Малік, В. Месель-Веселяк, Г. Мюнкнер, П. Саблук, Савченко, Є. Серова, І. Топіха, М. Туган-Барановський, Ю. Ушкаренко, О. Чаянов, І. Червен, Г. Черевко, Ф. Штаувінгер та інші. Проте означені проблеми подальшого розвитку кооперативного руху залишаються недостатньо дослідженими. Подальшого наукового обґрунтування потребує питання оцінки ефективності діяльності та конкурентоспроможності кооперативних формувань. Особливої уваги слід надати питанням розвитку кооперації в регіоні, а саме: активізації створення кооперативних формувань, оптимізації їх розмірів та спеціалізації, а також удосконаленню побудови внутрішньогосподарських економічних відносин. Зазначене потребує подальшого як теоретичного, так і практичного осмислення, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно з планом наукових робіт Одеського державного економічного університету, теми кафедри економіки, організації та обліку в АПК « Напрямки ефективного розвитку сільськогосподарських та переробних підприємств регіонів Одеської області» (Державний реєстраційний номер 0108U11023).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних основ і обґрунтування комплексу організаційно-економічних заходів по активізації розвитку та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів в умовах ринкової економічної системи.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішувались наступні завдання, які відображають послідовність дослідження, а саме:

- узагальнення та уточнення окремих теоретичних положень і практичних засад створення виробничих і обслуговуючих кооперативів на основі загальноприйнятих принципах та з урахуванням соціально-економічних особливостей регіону;

- обґрунтування методики визначення конкурентоспроможності сільськогосподарських виробничих кооперативів з урахуванням економічних умов їх функціонування;

- аналіз ретроспективи розвитку, ефективності функціонування та конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів;

- оптимізація розмірів та спеціалізації сільськогосподарських кооперативних формувань;

- розробка заходів щодо активізації розвитку інтеграційних процесів за участю кооперативів;

- визначення напрямів укріплення та ефективного використання ресурсного потенціалу кооперативів;

- розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму внутрішньогосподарських і зовнішніх виробничих відносин між суб'єктами кооперації, кооперативними та переробними підприємствами.

Об'єктом дослідження є сукупність процесів, які забезпечують подальший розвиток кооперативних та інтеграційних відносин в сільському господарстві.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти забезпечення активізації розвитку і підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є системний і комплексний підхід до вивчення економічних процесів, діалектичний метод пізнання, законодавчі акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань сільськогосподарської кооперації.

Для проведення наукового дослідження використані наступні методи:

- діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку сільськогосподарської кооперації);

- монографічний (висвітлення поглядів вчених з питань кооперування сільськогосподарських працівників, вивчення ретроспективи розвитку кооперації в регіоні, зарубіжного і вітчизняного досвіду);

- метод економічного аналізу і синтезу (оцінка ефективності функціонування виробничих та обслуговуючих кооперативів);

- розрахунково-конструктивний (розробка блок-програми та сітьових графіків створення обслуговуючих кооперативів, визначення периметру надання послуг та розмірів машинно-технологічних кооперативів, сітьових графіків організації роботи збирально-транспортних агрегатів на збиранні зернових);

- економіко-статистичний (моделювання кореляційної залежності ряду результативних показників від ряду факторів);

- статистичних групувань (обґрунтування залежних і незалежних показників при розробці економіко-статистичних моделей);

- економіко-математичний (оптимізація спеціалізації сільськогосподарських виробничих кооперативів), а також табличний та графічний методи відображення інформації.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:

- запропоновано авторське визначення активізації розвитку кооперативів - як пожвавлення їх діяльності, переходу до рішучих дій у здійсненні кооперативних процесів з урахуванням переваг великомасштабного сільськогосподарського виробництва та розширення внутрішніх можливостей колективних формувань у вирішенні економічних та соціальних питань, пов'язаних з розвитком сільських територій;

- обґрунтовано систему ефективних заходів щодо удосконалення внутрішньогосподарських відносин в кооперативах та їх об'єднаннях, яка базується на застосуванні: трансфертних цін, що враховують внесок конкретного підрозділу в загальні результати діяльності об'єднання і забезпечують їх можливості у здійсненні поновлення власного виробничого потенціалу; методів сітьового планування в організації роботи обслуговуючих кооперативів, що сприяє усуненню непорозумінь у послідовності надання відповідних послуг.

Удосконалено:

- методику оцінки конкурентоспроможності кооперативних агроформувань на основі SWOT-аналізу, який включає індексне співставлення основних індикаторів, що вимірюють сильні і слабкі сторони діяльності підприємства і надають можливість визначення найрезультативнішого напрямку інвестування виробництва;

- технологію створення районного обслуговуючого кооперативу, основану на застосуванні блок-схем і сітьових графіків, що дозволило чітко визначити безприбуткову природу цих об'єднань та активізувати інтеграційні процеси АПК;

- методику оптимізації розмірів районних машинно-технологічних кооперативів та оптимального периметру території надання технологічних послуг, що забезпечить підвищення технологічних, економічних та соціальних умов господарювання кооперативів;

- розроблено організаційну структуру районного заготівельно-збутового кооперативу та визначено його основні функції, які сприятимуть вдосконаленню ціноутворення в заготівлі і даватимуть можливість товаровиробнику досягти певного рівня рентабельності, забезпечити підвищення рівня кваліфікації працівників, нададуть гарантовані умови збуту продукції.

Дістали подальшого розвитку:

- система внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, які визначають конкурентоспроможність кооперативного сільськогосподарського підприємства;

- обґрунтування та визначення продуктової політики сільськогосподарського виробничого кооперативу;

- підходи до формування сировинних зон переробних підприємств з урахуванням спеціалізації господарств, складних природно-економічних умов та транспортної співпраці переробних підприємств із господарствами-постачальниками сировини.

Практичне значення одержаних результатів. Надані пропозиції щодо активізації розвитку та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів, оптимізації їх спеціалізація, активізації розвитку інтеграційних процесів, укріплення ресурсного потенціалу та удосконалення внутрішньогосподарських організаційно-економічних відносин мають значну практику цінність як для працівників управлінських структур регіону, так і для науковців та студентів вищих навчальних закладів.

Низка рекомендацій здобувача прийнята Головним управлінням агропромислового розвитку при Одеській облдержадміністрації для застосування в практиці кооперування сільськогосподарських товаровиробників (довідка № 16-6-04-926 від 02.11.2010 р.). Пропозиції щодо удосконалення методики оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів, їх моніторингу та напрямків підвищення, а також побудови внутрішньогосподарських і зовнішніх економічних відносин впроваджено управліннями сільського господарства і продовольства Кілійського (довідка № 153 від 27.05.2010 р.) і Роздільнянського (довідка № 218 від 11.10.2010р) районів та СВК «Прибужець» Савранського району (довідка № 51 від 29.10.2010 р).

Теоретичні і методичні результати проведеного наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Одеського державного економічного університету при викладанні дисциплін «Економіка агроформувань», «Організація агробізнесу», «Аграрний маркетинг», «Стратегічне управління підприємством» (довідка № 01-17/1361 від 20.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі отримані наукові результати, розробки та пропозиції теоретичного, методичного та практичного характеру, що містяться в роботі, виконані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації виконані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися автором на 11 науково-практичних і науково-методичних конференціях: IV Міжнародна науково-практична конференція «Інвестиційно-інноваційна діяльність - стратегія розвитку та підвищення ефективності підприємств агропромислового комплексу» (Одеса, червень 2010 року), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та моделювання в економіці» (Черкаси, травень 2010 року) та щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (Одеса, 2001-2010 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 7,9 ум. др. арк. (з них особисто автору належить 7,1 ум. др. арк.) у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний її обсяг складає 214 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 28 таблиць, які займають 17 сторінок, 20 рисунків - 14 сторінок, 26 додатків - 28 сторінках. Список використаних джерел (169 найменувань) займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади сільськогосподарської кооперації» досліджено і узагальнено сутність, роль і місце сільськогосподарської кооперації в умовах ринкових відносин. Розглянуто методичні підходи щодо оцінки ефективності діяльності та конкурентоспроможності кооперативних формувань.

Сучасні економічні відносини в аграрному секторі економіки є досить складними. Вони зумовлені наявністю різноманітних форм власності й організаційно-правових формувань, загальним економічним занепадом сільськогосподарського виробництва та відсутністю адекватної державної політики. Пошуки шляхів виходу з кризового стану і створення умов для ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва та підвищення його конкурентоспроможності мають багатовекторний характер. Одним із важливих напрямів цього процесу є активізація кооперативного руху в аграрній сфері.

Кооперація як особлива форма соціально-економічної діяльності є важливою складовою економічних перетворень на селі й визначає не лише форму господарювання або тип підприємства, а, насамперед, спосіб ефективного функціонування сільськогосподарських товаровиробників.

Сільськогосподарська кооперація, на наш погляд, є найбільш зрозумілою для вітчизняного селянства формою організації виробництва, яка, з одного боку, забезпечує усім її учасникам економічну зацікавленість у об'єднанні праці, матеріально - технічних та трудових ресурсів з метою їх більш ефективного використання і протистояння посередницьким та приватномонополістичним структурам, з іншого, вирішує проблеми соціального, технологічного і організаційного характеру. Це стосується насамперед підвищення рівня занятості сільських жителів, поліпшення їх культурно - побутових умов, освітянського і оздоровчого забезпечення членів кооперативних формувань. Тут створюються сприятливі умови для раціонального використання земельних угідь через збереження наукового обґрунтування сівозмін, застосування сучасних ресурсоощадливих машинних технологій.

В умовах дефіциту технічних засобів особливого значення набуває розвиток кооперації у сфері техніко-технологічного обслуговування виробництва, створення машино-технологічних станцій. Зокрема, такі кооперативні формування можуть виконувати функції постачання паливо-мастильних та будівельних матеріалів, запасних частин, мінеральних добрив, насіневого матеріалу, засобів захисту рослин і тварин, інших виробничих ресурсів. Діяльність обслуговуючих кооперативів має певні економічні переваги для господарств учасників, оскільки вони є безприбутковими, і тим самим суттєво скорочує трансакційні витрати.

Виходячи з основних концептуальних положень і принципів кооперації, необхідно на державному рівні визначити дозволену діяльність кооперативу на базі міжнародних і національних принципів в межах відповідного законодавства, що забезпечить високий рівень конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Конкуренція є об'єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва і виражає тісні та стійкі зв'язки між окремими товаровиробниками в їхній боротьбі за найвищу результативність виробництва. І саме конкуренція являється внутрішнім механізмом забезпечення ефективного і динамічного розвитку.

На нашу думку, конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства в першу чергу залежить від оптимально обраної спеціалізації, можливості диверсифікації виробництва, наявності і рівня використання виробничо-ресурсного потенціалу - землі, трудових ресурсів і засобів виробництва, асортименту представленої на ринку продукції, правильного вибору цінової стратегії та маркетингової діяльності.

Оцінка ефективності діяльності та конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативних формувань надає можливість чіткіше уявити позицію суб'єкту господарювання на ринку, його конкурентний статус і можливий конкурентний потенціал.

Нами запропоновано здійснити оцінку конкурентоспроможності кооперативних формувань за допомогою SWOT - аналізу, але з певними змінами факторів і критеріїв порівняння щодо конкурентів. Ці фактори впливу чітко економічно інтерпретуються за допомогою методів економіко-статистичного і економіко-математичного моделювання. Насамперед це: платоспроможність, ступінь ефективності використання земельних ресурсів, засобів виробництва, матеріальних і трудових ресурсів, здійснення заходів по оптимізації спеціалізації виробничого кооперативу.

У другому розділі - «Економічна оцінка діяльності сільськогосподарських кооперативів Одеської області» висвітлено сучасний стан та подальший розвиток сільськогосподарської кооперації різних природно-економічних зон області; оцінено економічний стан розвитку виробничих та обслуговуючих кооперативів; здійснено оцінку їх конкурентоспроможності.

В Україні кооперація в тому вигляді, в якому вона історично еволюційним шляхом склалася і працювала у світі, являла собою чітко налагоджену систему, працювала органічно і злагоджено. Кооперативний рух мобілізовував селян до самооборони, виховував їх на високих ідеалах громадської взаємодопомоги і добра, але, на жаль, був повністю зруйнований в період масової колективізації сільського господарства.

У сучасних умовах недостатня консультативна, інформаційна та методична робота зумовили психологічну неготовність людей до кооперації для досягнення своїх інтересів. За період з 2003 по 2009 роки загальна кількість виробничих кооперативних агроформувань скоротилась в Україні з 2111 до 1066, на 49,5%. (рис. 1). По Одеській області загальна кількість сільськогосподарських виробничих кооперативів за цей період скоротилась всього на 17,8%.

Рис. 1. Кількість сільськогосподарських виробничих кооперативів в Україні і в Одеській області

Сільськогосподарські кооперативи використовують 678,2 тис.га сільгоспугідь, утримують 15,9 тис. голів великої рогатої худоби, у тому числі 8,3 тис. дійних корів, 44,9 тис. свиней, 16,2 тис. овець і кіз, 88,3 тис. голів птиці. За період з 2005 по 2009 роки кількість працюючих членів кооперативів скоротилась більш як вдвічі - з 20186 до 8997 чоловік, а кількість працюючих в кооперативах не членів кооперативів збільшилась до 6,5 тис. чоловік. У 2009 році в області зареєстровано 19 обслуговуючих кооперативи, з них в 11 існує неправильне уявлення про неприбутковий статус їх функціонування. І лише один заготівельно-збутовий, 2 сервісних та 5 багатофункціональних, які розташовані в південній частині області, мають неприбутковий характер.

Виробничий сільськогосподарський кооператив як форма організації виробництва діє за законами ринкової економіки. Його підприємницька діяльність передусім має за мету - одержання прибутку та забезпечення конкурентної стійкості на ринку. Аналіз свідчить, що показники економічної оцінки діяльності виробничих кооперативів вигідно відрізняються від показників фермерських та особистих господарств селян (табл. 1).

Як видно з табл. 1, в середньому за 2005-2009 роки на 1 працівника у виробничих кооперативах у порівнянні з фермерськими господарствами було отримано прибутку в 2,7 рази більше, а у порівнянні з особистими господарствами селян - більше 10 разів.

Обґрунтування сильних і слабких сторін в діяльності сільськогосподарських виробничих кооперативів на основі SWOT- аналізу ми пропонуємо здійснювати за допомогою економіко-статистичного моделювання. Кореляційно-регресійні моделі слугують важливим інструментом прогнозування реакції підприємства на загрози, що можуть виникнути в конкурентній боротьбі. Знання кількісної міри впливу окремих факторів дає можливість господарству визначити пріоритетний і найбільш результативний напрямок інвестування виробництва, як крок подолання чи запобігання ризикам і тим самим забезпечити собі явні конкурентні переваги.

Таблиця 1. Порівняльна оцінка діяльності виробничих кооперативів та інших сільськогосподарських підприємств Одеської області в середньому за 2005-2009 роки

Показники	Виробничі кооперативи	Фермерські господарства	Особисті господарства селян
Фондозабезпеченість на 100 га сільгоспугідь, тис. грн	433,1	216,6	128,6
Вартість валової продукції (у порівняльних цінах 2005 р.) в розрахунку на: - 100 га сільгоспугідь,тис. грн	142,8	110,1	66,4
- 1 працівника, тис. грн	14,9	16,6	7,2
- 100 грн затрат, грн	126,4	101,8	98
Чистий прибуток (збиток) на: - 100 га сільгоспугідь,тис. грн	7,2	4,8	2,6
- 1 працівника, грн	2253	817,8	213,9
Рівень рентабельності , %	14,0	2,6	3,4

Джерело: розраховано за даними господарств

На основі використання багатофакторної моделі розраховано кількісні міри впливу кожного із факторів на результативний показник. За її допомогою нами визначено основні фактори оцінки сильних і слабких сторін кооперативу та його потенційні можливості протистояти загрозам. Отримані результати свідчать, що основними факторами впливу на сильні сторони кооперативу у конкурентній боротьбі є: земельні ресурси та їх якість, матеріало-, фондо- і трудозабезпеченність господарства, грошові витрати на 100 га сільськогосподарських угідь.

Оцінка цих факторів впливу на сильні сторони кооперативу визначається відношенням:

,

де: a_i x_i - кількісна міра впливу i-того фактору окремого кооперативу;

- середньообласна кількісна міра впливу i-того фактору.

До основних факторів впливу загроз у конкуренції нами віднесено: проблеми отримання кредитів, ціновий диктат покупця-посередника, труднощі реалізації продукції на ринку, ступінь впливу конкурентів та поява нових.

Коефіцієнт факторів впливу загроз розраховується відношенням відсутності можливості кооперативу (наприклад: отримати кредит) в районі до такого ж показника по області. Таку відсутність можливості визначають як різницю між одиницею і відношенням кількості об'єктів реалізації цих можливостей до наявності кооперативів в районі:

,

де: К_р - кількість кредитних спілок;

С - наявність споживачів кредиту;

СВК- сільськогосподарський виробничий кооператив.

Можливості протистояння загрозам зводяться до оцінки таких факторів впливу як партнерство з оптовими покупцями, технологічна кооперація, кооперація з переробки продукції, спеціалізація господарства, можливості подальшої інтенсифікації виробництва.

Фактор протистояння загрозам оцінюються по сумарному коефіцієнту еластичності відповідного кооперативу:

,

де: a_ix_i - кількісна міра впливу i-того фактору;

- середнє значення результативного показника (обсяг виробництва товарної продукції в j-тому кооперативі).

На основі розрахованих факторів впливу визначено рівень конкурентоспроможності виробничих кооперативів по зонам Одеської області (рис. 2).

Рис 2. Рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських виробничих кооперативів зони Південного степу Одеської області

(авторська розробка)

Як видно з рис.2, найконкурентнішими в зоні Південного степу області є 19 кооперативів Саратського району (7,91 бали) та 23 - Б.-Дністровського району (6,17 бали).

У третьому розділі - «Основні напрями подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування і конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів» обґрунтовано: оптимальні розміри і спеціалізацію виробничих сільськогосподарських кооперативів; формування ефективної системи обслуговуючих кооперативів і подальший розвиток інтеграційних процесів; шляхи укріплення та ефективного використання ресурсного потенціалу кооперативу; побудову внутрішніх та зовнішніх економічних відносин в кооперативних формуваннях.

Ефективність функціонування сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів в значній мірі залежать від розмірів в господарстві окремих елементів виробничо-ресурсного потенціалу: земельних, трудових ресурсів, засобів виробництва, продуктивної худоби. Групування кооперативів за розмірами площ сільськогосподарських угідь показало, що більш високий рівень інтенсивності та економічної ефективності виробництва спостерігається в господарствах з площею сільськогосподарських угідь від 4 до 6 тис. га. (табл. 2).

Таблиця 2. Залежність ефективності господарювання кооперативів від розміру площ сільгосподарських угідь в середньому за 2005-2009 рр.

Показники	Групи кооперативів за площею сільгоспугідь, га	Разом та у серед-ньому
	до 2000	2001-3000	3001-4000	4001-5000	5001-6000	понад 6000
Кількість кооперативів	46	18	12	14	19	14	123
Площа сільгоспугідь у розрахунку на 1 кооператив, га	1742	2694	3672	4512	5717	7014	3591
Середньорічна чисельність працівників, чол. на 1 кооператив	67	78	102	136	178	204	112
Вартість валової продукції, тис. грн: на 1 працівника на 100 га сільгоспугідь	33,4 128,6	45,5 131,7	50,11 139,2	77,5 234,2	73,8 230,7	67,8 196,3	57,7 179,9
Одержано прибутку, тис. грн : на 1 працівника на 100 га сільгоспугідь	3,1 11,8	1,0 2,9	3,0 8,3	15,4 46,3	15,4 47,8	12,8 37,1	8,4 26,1
Рівень рентабельності, %	10,1	2,25	6,34	24,7	26,2	23,7	16,7

Джерело: розрахунки автора

Характерною особливістю сучасної сільськогосподарської кооперації є підвищення концентрації виробництва, передумовою якої виступає прагнення її учасників мінімізувати витрати на виробництво та максимально збільшити прибутки. Кооперація виробництва дасть певні результати при умовах оптимізації спеціалізації та розмірів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Ця проблема вирішена нами за допомогою економіко-математичного моделювання. Це дозволило в комплексі вирішити ряд питань кооперативного об'єднання: матеріально-технічного постачання, гарантій реалізації продукції на вигідних умовах, раціонального використання виробничо-ресурсного потенціалу, мінімізації витрат на виробництво для максимального задоволення економічних інтересів членів кооперативу.

Суть задачі полягає в визначенні параметрів змінних величин x_ij,, , , , , , які відображають шукані площі посіву окремих видів товарної і нетоварної продукції рослинництва, поголів'я худоби по видам та витрати певних виробничих ресурсів з метою отримання максимуму прибутку по господарству.

(i=1,2,…, m) ,

де: с_ij - ціна продукції i-того виду в розрахунку на одиницю виміру в j-тій галузі;

x_i - шукані параметри i-того виду діяльності;

- загальні витрати на виробництво.

Результати вирішення задачі по оптимізації спеціалізації виробничих кооперативів вказують на необхідність збалансування в них розвитку галузей рослинництва і тваринництва. В кооперативі «Дружба» при площі орної землі 6300 га є можливості в перспективі виконувати договірні зобов'язання по продажу окремих видів рослинницької продукції і забезпечити кормами власного виробництва суттєве збільшення поголів'я свиней та великої рогатої худоби. За розрахунками на 2015 рік, поголів'я дійних корів і великої рогатої худоби на відгодівлі доцільно збільшити в 2,5 рази (до 900 і 730 голів відповідно), а свиней - в 1,4 рази, майже до 5 тис. голів. Обсяги виробництва товарного зерна зростуть з 4 до 6,4 тис. тонн, що дасть можливість отримати понад 1,5 млн. грн. прибутку. 1,5 тис. га посіву технічних культур забезпечать отримання 4 млн. 648 тис. грн прибутку. Рівень рентабельності виробництва молока зросте з 6 до 25%, м'яса великої рогатої худоби - з 1,6% до 33%, свинини - з 11% до 41%.

Подальша просвітницька робота серед населення регіону, досвід роботи окремих кооперативів на загальноприйнятих принципах їх організації і функціонування та явні вигоди від кооперації створюють об'єктивні умови подальшої активізації розвитку міжгосподарських обслуговуючих кооперативів, пов'язаних з наданням комплексу послуг по виробництву, зберіганню, переробці та збуту продукції за наступною схемою, наведено на рис. 3.

Рис. 3. Стратегія формування системи обслуговуючих кооперативів

Джерело:авторська розробка

Нами запропонована методика організаційного проектування обслуговуючого кооперативу, яка ґрунтується на застосуванні методів сітьового планування. Розроблена методика визначення оптимальної території для надання послуг обслуговуючим кооперативом. Критична відстань, на яку може надавати послуги кооператив в Арцизькому районі, дорівнює 8,4 км. За такою відстанню по периметру оптимальна територія для надання кооперативом механізованих послуг становить 22155 га.

Сучасний стан сільськогосподарських підприємств, в тому числі виробничих і обслуговуючих кооперативів залишає бажати кращого, оскільки матеріально-технічна база роздрібнена і зношена як морально, так і фізично та відсутній чіткий механізм раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Забезпечення господарств аграрного сектору сільськогосподарськими машинами і механізмами досягло критичної межі і становить 50-60%, близько 70-80% з яких вже відпрацювали свій амортизаційний термін. Навантаження землі в обробітку на 1 трактор в сільськогосподарських кооперативах перевищує 130 га, в середньому на 1 комбайн приходиться 404 га посівів зернобобових культур та соняшнику. Це зумовило суттєве порушення вимог агротехніки обробітку землі, технології вирощування сільськогосподарських культур та ведення тваринництва і як результат низька продуктивність тварин: відповідно низька ефективність сільськогосподарського виробництва. Реальним виходом із цієї кризової ситуації може бути створення машинно-технологічних кооперативів, реальними засновниками яких в першу чергу повинні бути сільськогосподарські підприємства, зацікавлені в обслуговуванні власного виробництва. Але скрутний фінансовий стан переважної більшості сільськогосподарських підприємств, у тому числі виробничих і обслуговуючих кооперативів, не дозволяє забезпечувати оновлення машинно-тракторного парку з урахуванням вище перерахованих умов.

На наш погляд, вирішити цю проблему для кооперативів можна за допомогою розвитку нетрадиційних методів кредитування аграрного сектору. Певного досвіду довгострокового кредитування сільськогосподарських підприємств в нашій країні набув лізинг. Заслуговує уваги варіант кредитування кооперативів на комерційній основі. Мова іде про використання векселю як інструменту оформлення кредиту. При цьому в угоду залучається і покупець сільськогосподарської продукції (рис. 4).



12 10

11 9 8

6 5 1 1

3а

3 7 2

4 4

Рис. 4. Механізм проведення вексельного кредиту.

Джерело: авторська розробка.

Умовні позначення до рис. 4: 1 - передача векселя покупцю під заставу продукції майбутнього періоду; 2 - передача частини векселів покупцем товаровиробнику у рахунок оплати продукції; 3 - передача частини векселів товаровиробником сільськогосподарської продукції у рахунок оплати матеріально-технічних ресурсів; 3а - погашення раніше наданого грошового кредиту у рахунок оплати векселя (взаємозалік); 4 - поставка матеріально-технічних ресурсів сільськогосподарському підприємству; 5 - передача векселів у рахунок оплати за товари, послуги іншим суб'єктам господарювання; 6 - надання цих товарів та послуг сільськогосподарському підприємству; 7 - пряма поставка продукції сільськогосподарському покупцю; 8 - поставка покупцю через торгову мережу; 9 - надходження грошей в рахунок оплати за продукцію покупцем; 10 - надходження в банк грошей від покупця в рахунок погашень вексельного кредиту; 11 - пред'явлення банком векселів суб'єктами господарювання; 12 - одержання банком грошей від суб'єктів господарювання в рахунок погашених векселів.

Вексельне кредитування має ряд суттєвих переваг. Банки певний час користуються грошовими коштами клієнтів не відволікаючи свої на видачу позик. Продаж виробленої продукції товаровиробником гарантується угодою з покупцем, і в той же час підприємство вчасно отримує матеріально-технічні ресурси для здійснення виробничого процесу. Постачальники ресурсів одержують своєчасну оплату у вигляді векселя і це забезпечить їх можливість вчасно погасити кредити. В свою чергу, споживач продукції не здійснює авансових платежів підприємству і може використовувати ці кошти за іншими призначеннями. Таким чином, нетрадиційні методи кредитування перш за все такі, як фінансовий лізинг та вексельне кредитування є дієвими заходами покращення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських формувань, що відкривають користувачам широкий доступ до передової техніки і технологій.

Державою частково створені умови вигідної відгодівлі великої рогатої худоби та свиней, виробництва зерна і продукції технічних культур. Разом з тим, проблема налагодження ефективно діючої інфраструктури ринку сільськогосподарських продуктів ще не вирішена. Ми запропонували загальну схему організаційної структури районного заготівельно-збутового кооперативу (рис. 5).

Виробники сировини

Споживачі сировини

Рис. 5. Організаційна структура районного заготівельно-збутового кооперативу (авторська розробка)

Господарська діяльність заготівельно-збутового кооперативу не є прибутковою. Економічний результат діяльності розподіляють серед членів кооперативу пропорційно до обсягу збуту продукції через кооператив. Продукцію своїх членів кооператив не повинен купувати, як це часто трапляється в молочарських заготівельних кооперативах, а реалізувати їх продукцію від їх імені. Член кооперативу є власником своєї продукції до моменту відчуження, тому на передану кооперативу продукцію від товаровиробника ПДВ не нараховується. Кооператив не продає замовлені засоби виробництва своїм членам. Він закуповує для них ці засоби від їх імені за поданими заявками. Комерційні операції проводяться кооперативом з суб'єктами ринку від імені своїх членів.

Мережа районних заготівельно-збутових кооперативів скоротить витрати переробних підприємств на заснуванні своєї сировинної бази, дасть можливість цьому підприємству зосередити свої зусилля на вдосконаленні технології виробництва продукції, покращенні її якісних та цінових характеристик. Окрім цього заготівельно-збутові кооперативи виконують інформативну, постачальницьку, фінансово-правову, навчальну функції та ціноутворення. сільськогосподарський кооперація конкурентоспроможність

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку процесів кооперації сільськогосподарських товаровиробників. Отримані наукові та практичні результати дозволяють висунути обґрунтовані пропозиції щодо активізації розвитку і підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів та дійти наступних висновків:

1. Кооператив є корпоративним підприємством, функціонування якого забезпечує усім його членам економічну зацікавленість у об'єднанні праці, матеріально-технічних та трудових ресурсів з метою їх більш ефективного використання та мінімізації трансакційних витрат. Кооперація підвищує рівень зайнятості сільського населення, поліпшує його культурно-побутові умови, освітянське і оздоровче забезпечення.

2. Конкурентоспроможність сільськогосподарського виробничого та обслуговуючого кооперативу одночасно є характеристикою його реального економічного стану, що відображає як його поточні конкурентні позиції, так і можливу динаміку їх розвитку. Оцінку конкурентоспроможності кооперативу доцільно проводити за допомогою моніторингу, який слід здійснювати в такі етапи: попередній аналіз поточних конкурентних позицій кооперативу; аналіз факторів зовнішнього впливу на ефективність виробництва; розробка стратегії розвитку кооперативу на перспективу.

3. Визначено єдиний показник рівня конкурентоспроможності кооперативу, враховано фактори, що його зумовлюють, і виміряно їх кількісну міру впливу за допомогою застосування економіко-статистичних методів, а фактори впливу зовнішнього середовища - за допомогою коефіцієнтів, індексів та експертних оцінок. Інтегровано за допомогою експертного SWOT- аналізу в один показник конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства, який врахував водночас сильні і слабкі сторони господарства, загрози та можливості підприємств протистояти цим загрозам. Сильні і слабкі сторони господарства визначено за допомогою економіко-статистичних моделей, сумарного коефіцієнту еластичності, порівняльних коефіцієнтів і індексів.

4. Недостатня консультативна робота та негативний досвід кооперації за радянських часів зумовили психологічну неготовність людей до кооперації після реформування КСП і значно вплинула на розвиток кооперації в різних природно-економічних зонах Одеської області. Так, в зоні центрального степу, яка охоплює 7 адміністративних районів, із 190 новостворених агроформувань на базі 147 колективних сільськогосподарських підприємств припадає всього 18 кооперативів, що складає 9,4 %. В лісостепу питома вага кооперативів в новостворених агроформуваннях склала 16,2 %, а в приміській зоні -- 7,9 %. В той же час в дев'яти адміністративних районах зони південного степу (Бессарабії) цей показник складає 44,2 %. В цій зоні функціонує 163 кооперативи із 236 по області, або 69,1 %. Сучасний розвиток кооперації в області характеризується односторонністю спеціалізації виробничих кооперативів, значною диференціацією за розмірами площі сільськогосподарських угідь, забезпеченістю засобами виробництва, енергетичними, трудовими ресурсами та рівнем конкурентоспроможності.

5. Ефективність функціонування і відповідно конкурентоспроможність виробничих і обслуговуючих кооперативів в значній мірі залежить від розмірів їх ресурсного потенціалу. Розрахунки конкурентоспроможності кооперативів за допомогою запропонованої методики показали, що найконкурентнішими є більшість виробничих кооперативів зони Південного степу: 23 кооперативи Б-Дністровського району, 19 - Саратського, 10 - Татарбунарського. Високого рівня конкурентоспроможності досягли 2 кооперативу Центрального степу та 1 кооператив зони Лісостепу.

6. Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності кооперативів є оптимізація їх розмірів і спеціалізації. Реалізація розробленого за допомогою ЕММ плану оптимальної спеціалізації СВК «Дружба» Саратського району на 2015 рік забезпечить збільшення обсягів виробництва і продажу зерна пшениці з 4 до 6,4 тис тонн. Збільшення площ посівів соняшнику до 1000 га та ріпаку до 500 га дасть можливість отримання близько 2 млн. 648 тис. грн прибутку. На 2015 рік в господарстві є всі передумови суттєвого збільшення поголів'я свиней до 5 тис голів і відповідно, зростання обсягів виробництва і продажу молока та яловичини більш як у 3 рази, а м'яса свиней в 1,5 рази.

7. Подальша просвітницька робота серед сільських товаровиробників, досвід діяльності окремих кооперативних формувань на загальноприйнятих принципах їх функціонування, явні вигоди від кооперації окремих членів кооперативів створюють об'єктивні умови для створення мережі кооперативів. Запропонована нами методика організаційного проектування обслуговуючого кооперативу, яка ґрунтується на застосуванні методів сітьового планування, забезпечує чітку послідовність дій проектування, дозволяє забезпечити оптимальні терміни та дотримання принципів їх створення і функціонування. При цьому встановлено, що критична відстань надання технологічних послуг машинно-технологічним кооперативом становить 8,4 км, а оптимальна територія для надання послуг - 22155 га. Виходячи з цього, наприклад, в Арцизькому районі доцільно створити щонайменше 3 машинно-технологічні кооперативи, які в повному обсязі і в оптимальні терміни забезпечать потреби сільськогосподарських товаровиробників району в технологічних послугах.

8. Матеріально-технічна база виробничих і обслуговуючих кооперативів роздрібнена і зношена як морально, так і фізично, відсутній чіткий механізм раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Підприємства лише на 50-60% забезпечені основними сільськогосподарськими машинами і механізмами, близько 70-80% з яких вже відпрацювали свій амортизаційний термін. Це зумовило масове порушення вимог агротехніки обробки землі, технології вирощування сільськогосподарських культур, занепад тваринництва.

З метою укріплення та ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств доцільно: внести зміни в чинне законодавство, переглянути механізми земельних відносин, довести до кінця інвентаризацію земель і їх користувачів, запровадити цивілізований ринок оренди землі (підприємницьким орендодавцем повинна виступати арбітражна комісія); створити машинно-технологічні кооперативи, реальними засновниками яких в першу чергу повинні бути сільськогосподарські підприємства. Для оновлення машинно-тракторного парку обслуговуючих кооперативів доцільно впроваджувати лізинг та надавати вексельні кредити, які забезпечать залучення в угоду і покупця сільськогосподарської продукції, створювати умови чіткої організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів та спеціалістів.

9. Одним із напрямків подолання труднощів функціонування навіть великих за розмірами фермерських та кооперативних господарств є їх асоціація, яка на принципах кооперації об'єднує первинні кооперативи з виробництва рослинницької і тваринницької продукції, з надання технологічних послуг, постачання матеріально-технічних ресурсів, а також переробки, зберігання та збуту готових до вживання продуктів.

10. Для усунення непорозумінь в системі внутрішніх організаційних відносин нами запропоновано:

- в організації послідовності надання технологічних послуг окремим членам асоціації кооперативів - виробникам сільськогосподарської продукції, застосовувати розроблені нами блок-програми і сітьові графіки організації технологічних операцій;

- врегулювати внутрішні товарно-грошові відносини в об'єднаннях кооперативів за допомогою трансфертних цін, які забезпечать облікову, вимірюючу та стимулюючі функції і тим самим створять умови для зацікавленості працівників підрозділу в результатах його діяльності;

- створювати мережу заготівельно-збутових кооперативів (особливо продукції тваринництва), які б ефективно займалися реалізацією продукції товаровиробників і закуповували для них засоби виробництва;

- чітко організувати маркетингову службу, яка б на основі аналізу попиту на продукцію, реальної оцінки власних можливостей і розрахунку гарантованого беззбиткового обсягу виробництва кінцевої продукції визначала необхідний обсяг сировини з подальшим укладанням за неї договорів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Колективна монографія:

1. Агробізнес: актуальну проблеми та напрямки його розвитку / [ Дяченко Л.Е., Добрунік Т.П., Островський П.І., Радова О.В. та ін.]; за ред. Л.Е. Дяченко.- Одеса: Одеський державний економічний університет, 2010.- 240 с. (Особистий внесок автора: розділ 2.2.- С.98-122).

У наукових фахових виданнях:

2. Радова О.В. Економічна сутність конкурентоспроможності /О.В. Радова // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика. - 2009. - Т. 12. - Вип. 25. - Ч. 2. - С. 40-46.

3. Радова О.В. Аналіз розвитку сільськогосподарських виробничих кооперативів у регіоні /О.В. Радова // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2010. - Вип. 38. - С. 158-164.

4. Радова О.В. Розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Одеській області / О.В. Радова // Вісник Черкаського університету. - 2010. - Вип. 187. - С. 79-83.

5. Радова О.В. Спеціалізація та її вплив на результати діяльності /О.В. Радова // Вісник аграрних наук Причорномор'я. - 2010 . - Вип. 3. - С. 126-133.

6. Островський П.І. /Перспективи розвитку сільськогосподарських виробничих кооперативів в умовах ринкової економіки / П.І. Островський, О.В. Радова // Аграрний вісник Причорномор'я. Економічні науки. - Випуск 44. - Одеса: Імідж-Прес, 2008. - С. 145-150. (0,32 друк. арк.; особистий внесок: проведено аналіз розвитку сільськогосподарських виробничих кооперативів Одеської області - 0,23 друк. арк.).

7. Островський П.І. Радова О.В. /Активізація розвитку інтеграційних процесів в АПК Одеської області / П.І. Островський, О.В. Радова // Аграрний вісник Причорномор'я. Економічні науки. - Випуск 53. - Одеса: Імідж-Прес, 2010.- С. 237-241. (0,27 друк. арк.; особистий внесок: розроблено блок-схему та сітьову модель організаційного проектування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу - 0,20 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Радова О.В. Активізація розвитку та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Миколаївський державний аграрний університет. - Миколаїв, 2011.

У дисертації досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти забезпечення активізації розвитку та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кооперативів.

Обґрунтовано систему ефективних заходів щодо удосконалення внутрішньогосподарських відносин в кооперативах та їх об'єднаннях. Розроблено організаційну структуру районного заготівельно-збутового кооперативу. Удосконалено методику оцінки конкурентоспроможності кооперативних агроформувань на основі SWOT-аналізу та технологію створення районного обслуговуючого кооперативу, основану на застосуванні блок-схем і сітьових графіків. Розроблено методику оптимізації розмірів районних машинно-технологічних кооперативів та оптимального периметру території надання технологічних послуг. Систематизовано підходи в формуванні сировинних зон переробних підприємств з урахуванням спеціалізації аграрних підприємств, складних природно-економічних зон регіону та транспортної співпраці переробних підприємств із сировинними базами.

Ключові слова: конкурентоспроможність, сільськогосподарський кооператив, спеціалізація, кооперація, концентрація, SWOT-аналіз.

АННОТАЦИЯ

Радова О.В. Активизация развития и повышение конкурентоспособности сельскохозяйственных кооперативов. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук из специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). Николаевский государственный аграрный университет. - Николаев, 2011.

В диссертации исследованы теоретические, методические и практические аспекты обеспечения активизации развития и повышения конкурентоспособности сельскохозяйственных кооперативов. Обобщены и уточнены отдельные теоретические положения и практические принципы создания производственных и обслуживающих кооперативов на основе общепринятых принципов и с учетом социально-экономических особенностей региона.

Обоснована методика определения конкурентоспособности сельскохозяйственных производственных кооперативов с учетом экономических условий их функционирования.

Проанализирована ретроспектива развития, эффективность функционирования и конкурентоспособность сельскохозяйственных кооперативов.

Рассмотрена инфраструктура аграрного рынка Одесской области. Определено, что еще не получили распространения снабженческие, механизированные, зерновые и строительные кооперативы. Не удовлетворяют спрос обслуживающие кооперативы и в предоставлении технологических услуг в растениеводстве, заготовке, переработке, и сохранении сельскохозяйственной продукции, материально-техническом снабжении, сервисе, и в коммунально-бытовом обслуживании населения.

Разработана организационная структура районного заготовительно-сбытового кооперативу и определенны его основные функции, которые будут способствовать совершенствованию ценообразования в заготовке и будут давать возможность товаропроизводителю достичь определенного уровня рентабельности, обеспечить повышение уровня квалификации работников. Кроме того, предложено создавать сеть заготовительно-сбытовых кооперативов, особенно по продукции животноводства, которые бы предоставляли гарантированные услуги по сбыту продукции товаропроизводителей и закупали для них средства производства.

...