Антикризове регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.246.025:332.12(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Антикризове регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Мірзодаєва Тетяна Віталіївна

Чернігів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Царенко Оксана В'ячеславівна, Академія муніципального управління, завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Захарченко Володимир Іванович, Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», завідувач кафедри економіки та фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Мельникова Марина Віталіївна, Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу економіко-правових проблем містознавства.

Захист відбудеться 24 червня 2011 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.051.01 Чернігівського державного технологічного університету за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95, ауд. 224.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного технологічного університету за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95.

Автореферат розісланий «23» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Ж.В. Дерій.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні форми і методи управління на загальнодержавному рівні і на рівні такого специфічного об'єкта, як старопромисловий регіон, не сприяють раціональному використанню наявного потенціалу та ефективному розвитку продуктивних сил. За умов, коли відтворювальний процес у трансформаційному суспільстві характеризується нестабільністю, держава втратила важелі впливу на розвиток окремих галузей, а антикризове і посткризове регулювання соціально-економічного регіонального розвитку ще не сформувалося як цілісна система. Відтак втрачаються оптимальні структурні пропорції та просторові пріоритети соціально-економічної сфери країни, руйнується її інфраструктурна складова, загострюється проблема економічної безпеки. У зв'язку з цим особливої уваги потребує розгляд практики антикризового регулювання соціально-економічного розвитку на рівні регіону, оскільки саме тут зосереджені засоби виробництва, предмети праці, інноваційно-інвестиційний потенціал та потреби внутрішнього ринку, які потребують формування адекватних механізмів антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону в умовах невизначеності та ризику.

Вивченню та узагальненню проблем антикризового регулювання соціально-економічного регіонального розвитку та розробці стратегії комплексного просторового розвитку присвячені фундаментальні та прикладні дослідження українських вчених-регіоналістів. Результати досліджень з даних питань деякою мірою розкрито в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема О.І. Амоші, О.М. Алимова, Б.В.Буркинського, М.П. Бутка, В.О. Богомолова, З.В. Герасимчук, В.М. Геєця, А.Г. Гранберга, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, Я.А. Жаліло, В.І. Захарченка, М.З. Згуровського, У. Кінга, В.С. Кравціва, Д. Кліланда, Дж. Лемпела, Л.О. Лігоненко, І.П. Макаренка, М.В. Мельникової, Г. Мінцберга, Т.В. Пепи, М.І. Фащевського, О.В. Царенко, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка, С.М. Шкарлета та інших. У цих роботах закладене методологічне підґрунтя для дослідження проблем формування антикризової політики розвитку на мезорівні та подолання кризових явищ в економіці держави. Проте, недостатній рівень розробки цієї проблематики в регіональному розрізі обумовив значущість і необхідність подальших досліджень. У першу чергу це стосується теоретико-методичних підходів до розробки антикризової стратегії регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, визначення концептуальних підходів і теоретико-прикладних моделей управління цим розвитком, формування організаційно-інституціонального механізму подолання кризового стану в регіональному розрізі. Водночас потребують ґрунтовного наукового підходу визначення напрямів виходу із кризового стану, пріоритетів та етапів реалізації антикризової політики соціально-економічного розвитку регіону. Все це зумовило доцільність комплексного дослідження теоретико-методичних засад антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону в умовах побудови вітчизняної моделі інноваційно-інвестиційного розвитку регіональних економічних систем.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідних робіт РВПС України НАН України, зокрема виконаних у межах комплексних НДР: «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (№ держреєстрації 0106U005191), «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (№ держреєстрації 0107U004762). Внесок дисертанта полягає в дослідженні теоретичних та розробці креативних засад формування ефективної системи антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені та реалізовані такі наукові завдання:

- узагальнити результати наукових досліджень антикризового регулювання як ключового елементу соціально-економічного розвитку просторових систем;

- опрацювати концептуальні підходи до формування ефективного механізму антикризового регулювання в контексті розвитку старопромислового регіону України;

- поглибити та конкретизувати теоретико-методичні аспекти моніторингу соціально-економічного розвитку промислово розвинених регіонів України;

- визначити регіональні особливості кризових процесів, основні фактори подолання кризових ситуацій у економічний системі проблемного індустріального регіону;

- провести прогнозно-аналітичну оцінку ефективності використання потенціалу регіональної економіки Дніпропетровської області;

- розробити науково-методичний інструментарій моделювання алгоритму антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону;

- удосконалити організаційно-економічний механізм антикризового регулювання розвитку регіонів із застарілою структурою господарства індустріального типу в умовах нестійкого економічного середовища.

Об'єктом дослідження є процес антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону в сучасних умовах.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування ефективної системи регулювання як фактору уникнення або мінімізації впливу кризових ситуацій на соціально-економічний розвиток продуктивних сил старопромислових регіонів України.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах економічної, управлінської і споріднених із ними наук. У роботі використано: абстрактно-логічний метод - для узагальнення теоретичних засад антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону; методи аналізу і синтезу - для розробки системи антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону; логічний та порівняльний аналіз - для оцінки ефективності діючих механізмів регіональної економічної політики та взаємозв'язку ринкового і державного механізмів забезпечення економічної безпеки держави і регіонів; системний підхід - для розгляду соціально-економічної сфери як цілісної системи взаємодіючих елементів регіональної економічної системи; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану соціально-економічного розвитку країни та її регіонів; експериментальний - для обґрунтування концептуальних положень реалізації стратегії формування нової системи антикризового регулювання соціально-економічного розвитку, здатної задіяти наявний потенціал у старопромислових регіонах; економіко-математичні методи - для обґрунтування необхідності розробки та впровадження моделі інтеграційної взаємодії у регіональних економічних системах; синергійний - для визначення ефективної політики антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону у системі менеджменту регіональних промислових комплексів.

Інформаційною базою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі й нормативні документи, офіційні результати обстежень галузей і виробництв, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних авторів, офіційні сайти Інтернету, а також матеріали фундаментальних і прикладних досліджень НАН України.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, запроваджену автором, полягають у наступному:

вперше:

- обгрунтовано концептуальні засади антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону з розробкою механізмів забезпечення розширеного відтворення інноваційного потенціалу, котрі базуються на вдосконаленні інституціональних та організаційних основ використання потенціалу регіональних господарських систем;

удосконалено:

- систему принципів формування ефективної політики антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, яка, на відміну від існуючих (ефективності, балансу інтересів, субсидіарності, ієрархічності, адекватності, мінімізації ризику, альтернативності, селективності), доповнена когерентністю за умов відсутності універсальних рішень;

- підходи до регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, що, на відміну від існуючих, враховують інституціональні та інноваційні регулятори трансформацій стратегічного потенціалу в межах регіональної економічної системи, розширення специфічних функцій державного антикризового регулювання промислового зростання та розвиток провідних елементів інноваційної інфраструктури регіонального ринку;

- організаційно-економічний механізм антикризового регулювання розвитку старопромислового регіону через створення Координаційної ради регіонального розвитку при обласній державній адміністрації, Регіональної корпорації з антикризового управління економікою, які забезпечать інституціональні умови реалізації та досягнення цілей відповідного пріоритету регіональної політики;

набули подальшого розвитку:

- зміст дефініції «регіональне антикризове регулювання», як особливого процесу, що включає комплекс заходів стратегічного і тактичного характеру організаційно-економічного, нормативно-правового впливу державних, регіональних, місцевих органів, спрямованих на мінімізацію глибини кризи, а також пом'якшення її негативних соціально-економічних наслідків у старопромислових регіонах;

- методичні підходи до оцінки стану антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону з використанням рангового методу, що дає змогу активізувати у регіональному соціально-економічному середовищі наявні засоби впливу та системоутворювальні регулятори;

- цілеорієнтоване антикризове регулювання розвитку старопромислового регіону, котре включає головну стратегічну мету, сукупність тактичних цілей, між якими існує ієрархічна субпідрядність, пріоритети і можливі регіональні заходи для пом'якшення негативних соціально-економічних наслідків кризи.

Практичне значення одержаних результатів. Загальним результатом дослідження є розробка концептуальних засад і механізмів формування процесу антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону України. Результати досліджень використані: Київською обласною радою V скликання під час розробки Програми соціально-економічного та культурного розвитку Київської області (довідка № 004 від 12.01.2010 р.); Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України у частині розроблення прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку регіонів України (довідка № 12/10/01 від 28.12.2010 р.), впроваджені у навчальному процесі КНТЕУ під час розробки програми і викладання дисципліни «Регіональна економіка» (довідка № 34/12 від 14.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані дисертантом особисто і знайшли відображення в одноосібних працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації були представлені в доповідях і обговорювались на конференціях, форумах і семінарах, зокрема: «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (м. Київ, 2008 р.); «Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспекти» (м. Київ, 2008 р.); «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 2009 р.); «Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи» (м. Ялта, 2009 р.); «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2009 р.); «Пріоритети регіональної політики в Україні» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів» (м. Ритро-Суха Струга, Польща, 2010 р.); «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); «Важелі і механізми формування стійкого розвитку економіки в умовах світової глобалізації» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Економіка і управління в умовах глобалізації» (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 5,3 друк. арк., з них 7 - у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 239 сторінок, з яких: 25 рисунків займають 12 сторінок, 13 таблиць - 5 сторінок, список використаних джерел (найменування) - 25 сторінок, 20 сторінок додатків.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретико-методичні підходи до антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону» досліджено еволюцію та генезис теорії антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, систематизовано її понятійно-категоріальний апарат, узагальнено методичні підходи до оцінки продуктивності та ефективності регіональних соціально-економічних систем, прогнозного оцінювання стратегічного вибору антикризових заходів, розкрито концептуальні підходи формування системи регулювання соціально-економічного розвитку просторових систем України.

Кризові наслідки трансформаційних перетворень у регіонах України обумовлюють пріоритетні завдання просторового розвитку з метою врівноваження пропорцій регіональних процесів. Важливим напрямом розв'язання регіональних проблем соціально-економічного розвитку є антикризове регулювання. Питання необхідності формування антикризового механізму регулювання розвитку економіки старопромислових регіонів України зумовили доцільність розробки його методологічного та методичного забезпечення на основі об'єктивної оцінки проблемності регіонів за певною сукупністю ознак, розробки нових принципових підходів до виявлення існуючих резервів прискореного входження економіки регіонів у фази пожвавлення і підйому. економічний антикризовий промисловий

Автором розкрито економічну сутність та зміст регіонального антикризового регулювання як особливого процесу, що включає комплекс заходів стратегічного і тактичного характеру організаційно-економічного та нормативно-правового впливу з боку держави, регіону, органів місцевої влади з метою скорочення періоду та мінімізації глибини кризи, а також пом'якшення її негативних соціально-економічних наслідків у старопромислових регіонах.

Аналіз виникнення сучасної кризи соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів України проводився за двома групами факторів: зовнішні (надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку, інституційна нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, несприятливі умови для довгострокового інвестування, концентрація експортної спеціалізації, низький рівень конкурентоспроможності української продукції, недоліки менеджменту, інвестиційно-інноваційної політики, довготривала політична криза; громіздкість і неефективність управлінських структур держави; корупція і фактична недоступність інституціональної інфраструктури для суспільного контролю і корегування функцій, кон'юнктура світового ринку і залежність старопромислових регіонів України від світових сировинних та енергетичних ринків тощо) та внутрішні (слабка диверсифікація регіональної системи; регіональна поляризація; відсутність механізмів стійкого інноваційно-інвестиційного розвитку; розрив між еволюційними процесами в фінансовому і реальному секторах системи, неефективність інститутів влади тощо). Проведений аналіз факторів дає підставу стверджувати, що сучасна криза в Україні, зокрема у її старопромислових регіонах, є глобальною, об'єктивною, слабко керованою, збитковою, глибокою, гострою, циклічною, інтенсивною.

Дисертантом доведено, що для побудови ефективної політики антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону необхідно вдосконалити систему існуючих принципів антикризового регулювання. У роботі запропоновано дві групи принципів антикризового регулювання: перша група має універсальний характер для системи управління; друга група принципів має спеціалізований характер і застосовується безпосередньо для антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Остання група доповнена такими принципами: виокремленої компетенції, когерентності, інкапсуляції та відсутності універсальних антикризових рішень.

В економічній літературі існує кілька методів оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів та результатів діяльності суб'єктів антикризового регулювання: рейтингова оцінка, комплексна оцінка можливих відхилень фактичних даних господарсько-фінансової діяльності від нормативних показників та ін. Однак більшість досліджень зводиться до оцінювання ефективності реалізації органами державного регулювання цільових програм розвитку, можуть використовуватися лише для визначення поточної ситуації та прийняття оперативних управлінських рішень і не є орієнтованими на розпізнавання криз.

Автором наголошено на необхідності використання динамічного критерію, котрий дозволяє сформувати механізм оптимізації траєкторії розвитку економічної системи. Особливістю використання динамічного критерію є те, що він відображає основні та допоміжні, життєзабезпечувальні процеси та процеси, що перешкоджають розвитку економічної системи в конкретний період. Його можна сформулювати наступним чином: швидкість розвитку основних процесів повинна перевищувати динаміку розвитку допоміжних процесів, які, в свою чергу, повинні перевищувати динаміку процесів життєзабезпечення; а динаміка процесів, що перешкоджають розвитку, повинна бути мінімальною.

Обраний динамічний критерій дозволив обгрунтувати систему таких показників для оцінки використання соціально-економічного потенціалу старопромислового регіону, зміни яких водночас є симптомами кризового процесу на різних його стадіях. Виходячи з концепції сукупного регіонального економічного процесу, обрані показники згруповані в чотири блоки: показники, які характеризують основні процеси (валовий регіональний продукт із розрахунку на одну особу, індекс промислової продукції, обсяг прямих іноземних інвестицій, питома вага підприємств, що впроваджували інновації), показники, які характеризують допоміжні процеси (інвестиції в основний капітал, обсяг експорту на одну особу, обсяг роздрібного товарообороту з розрахунку на одну особу, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування), показники процесів життєзабезпечення (рівень зайнятості населення, індекс споживчих цін, реальний наявний дохід населення, обсяг введеного в експлуатацію житла), показники, що характеризують процеси, які перешкоджають розвитку (зміна питомої ваги збиткових підприємств, рівень зареєстрованого безробіття, заборгованості з виплати заробітної плати в розрахунку на одного зайнятого, викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами). Алгоритм оцінювання ефективності розвитку економічної системи регіону включає такі послідовні взаємопов'язані кроки: формування експертним шляхом еталонного рангового переліку показників, який опосередковано відображає найбільш високий рівень узгодженості економічних інтересів усіх суб'єктів згідно з прийнятим критерієм; формування інтегруючого показника через згортання показників господарської діяльності на одну числову вісь - показник прискорення; визначення пріоритетів часових змін за кожним параметром і порівняння критеріального і фактичного стану структури через коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (за відхиленням) і Кенделла (за інверсіями); прогнозування розвитку економічних процесів за допомогою моделі мультиплікативного виду; визначення результативності антикризових регуляторів за індексом ефективності антикризового регулювання.

В процесі проведення процедур відбору показників було розроблено і застосовано важливе методологічне положення, яке полягає в тому, що значення параметрів при використанні динамічного критерію може змінюватися в певному інтервалі в силу властивості емерджентності структури СЕС регіону. Тобто такий критерій визначає відношення між параметрами економічної системи, дотримання якого свідчить про її ефективне функціонування.

У другому розділі «Аналіз та оцінка соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області» проаналізовано регіональні особливості кризових процесів в Україні та потенціал соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів.

Процеси структурної перебудови, які відбуваються в Україні, особливо гостро позначаються на використанні виробничого потенціалу старопромислових регіонів. Саме тому стратегія антикризового регулювання регіонального розвитку повинна базуватись на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку відповідно до наявного потенціалу.

Адекватний сучасному рівню розвитку продуктивних сил господарський механізм управління регіону має забезпечувати досягнення всією антикризовою системою цілей розвитку регіональних господарських систем; ґрунтуватися на принципах широкої демократизації управління, що дозволить спрямувати свідому господарську активність на використання наявних резервів; бути гнучким і адаптивним до специфіки розвитку кожної таксономічної одиниці старопромислового регіону.

Комплексна оцінка потенціалу соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області дозволила зробити висновок, що кризові явища відчуваються у зв'язку з недостатністю у регіоні інтегрованих виробничих структур, зниженням купівельної спроможності населення, професійно-кваліфікаційною незбалансованістю попиту та пропозиції на регіональному ринку праці, слабкою орієнтацією промислового комплексу на внутрішній ринок, концентрацією інвестиційних ресурсів довкола обмеженої кількості традиційних експортоорієнтованих підприємств.

Базовим показником оцінки соціально-економічної ситуації в регіоні є обсяг валового регіонального продукту. Обсяг валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу в Дніпропетровській області у 2009 р. становив 25816 грн. (2 місце серед регіонів України), і перевищував аналогічний показник 2004 року на 23,4%, що в 1,5 рази більше, ніж у середньому по Україні.

Ситуація на регіональному ринку праці дещо краща, ніж у цілому по Україні та більшості областей. Негативною тенденцією є зниження експорту товарів у розрахунку на одну особу населення, при цьому обсяг продукції на експорт у Дніпропетровській області у 2009 році складав 5199,3 млн. дол. США, що на 210,6 млн. грн. менше, ніж у 2004 р. Пріоритетні позиції регіону спостерігалися у розвитку роздрібної торгівлі. У 2009 році роздрібний товарооборот на одну особу збільшився в 3,5 рази по відношенню до 2004 року, хоча тут значний вплив має ціновий фактор.

Виходячи з принципу пріоритетності державних інтересів, можна відзначити, що вирішальну роль у впровадженні ефективних антикризових заходів зі стабілізації економіки та подоланні кризових явищ у промисловому комплексі регіонів має відігравати державна політика підтримки малого бізнесу, активізації впливу системоутворювальних інструментів стимулювання, інноваційних інфраструктурних інститутів. Експериментальну перевірку отриманих значень проведено за алгоритмом розрахунку, що передбачає використання узагальненого інтегрального показника - критерію оцінки ефективності антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону.

Результати аналізу чинників формування і реалізації кризових ситуацій в економічній системі дали змогу виявити результативні процедури нарощення конкурентних переваг старопромислового регіону, виокремити найвагоміші регресори для побудови адаптивної моделі антикризового регулювання з урахуванням імовірності позитивної динаміки соціально-економічного регіонального розвитку.

Формалізований вигляд побудови моделі антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону виражено наступною функцією (1):

, (1)

де Yxi - процес антикризового регулювання соціально-економічного розвитку окремої складної системи (регіон, галузь тощо); S - ціль діяльності будь-якої складної системи; U чи Uxi - сукупність способів, засобів та організаційно-економічних впливів, що дасть змогу досягти орієнтирів соціально-економічного зростання; J - цільовий параметр або факт досягнення цілі; T - використовувані у промисловому виробництві технології; R - стратегічний (сировинний, ресурсний, економічний, виробничий, інноваційний, організаційний тощо) потенціал; W - керуючий вплив (сконцентровані зусилля) для досягнення цілі; X - інформаційно-управлінські впливи на об'єкти управління (регіон, галузь у їх межах).

Наведене модельне розв'язання (1) засвідчує існування наступних аксіом: 1) сформувати ефективну систему антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону неможливо без визначення цілі та критерію оцінювання, добору відповідних способів, засобів та регуляторів; 2) адекватність технологій управління соціально-економічним зростанням залишається однаково значущим для суб'єктів управління будь-якого рівня (регіон, галузь); 3) для реалізації стратегічних завдань система антикризового регулювання соціально-економічним розвитком регіону здатна: визначити точки зростання (об'єкти локалізації зусиль); встановити щільні зв'язки між рівнями управління (регіон, галузь) для досягнення загальних цілей соціально-економічного зростання.

У третьому розділі «Напрями вдосконалення антикризового регулювання соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області» обґрунтована послідовність формування стратегії антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону, розроблено інструментарій моделювання алгоритму антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, запропоновано напрями вдосконалення організаційно-інституціонального механізму антикризового регулювання регіонального розвитку.

З урахуванням загального вектора інноваційного розвитку країни, проведене дослідження надає можливість визначити антикризову стратегію регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону як сукупність засобів реструктуризації економічної системи регіону, орієнтованих на створення чотирьох перспективних субрегіональних локалізацій (кластерів): інноваційного технологічного (промислового) кластеру «Ракетно-космічна техніка», «Еко-Енерго кластеру Київ-Дніпропетровськ-Севастополь», агрокластеру та кластеру з надання професійних послуг; а також стратегії інституціональної корекції, орієнтованої на інкорпорування спеціальних інституціональних інструментів.

За поєднанням базових принципів системного, комплексного та програмно-цільового підходів запропонована деталізована система заходів антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, яку згруповано у три ієрархічні блоки (цілепокладання, інтерпретації, формування сценаріїв) з визначенням регіональних пріоритетів, що виокремлені на основі вихідного рівня економічної, інноваційної та інвестиційної безпеки.

Представлена система заходів антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, особливо в умовах невизначеності та ризику, повинна диференціюватися залежно від проблем, які виникають під впливом деструктивних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Здійснений аналіз потенціалу соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів довів доцільність розробки трьох типів стратегій антикризового регулювання: превентивної, стабілізаційно-стимулюючої (відтворювальної), інтеграційної.

Заснована на сітьових принципах та інноваційній спрямованості, автором обґрунтована необхідність підвищення ефективності використання стратегічного потенціалу Дніпропетровської області через створення вертикально-інтегрованих структур, що утворюють агломераційну економіку. Це стосується кластерної форми інноваційного виробництва як одного з пріоритетних напрямів антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку.

Формалізовано дію механізмів антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, аксіологічно пов'язаних із позиціонуванням стану його економіки на основі оцінки регіональних процесів (основних, допоміжних, життєзабезпечуювальних, стримуючих) через визначення у якості елементних регресорів наступних змінних: а) цільові орієнтири промислового зростання; б) регулятори інституціональних та інноваційних перетворень; в) центри коригування пріоритетів соціально-економічного зростання відповідно до регіонального економічного інтересу.

За допомогою когнітивного підходу в роботі запропоновано впровадження в систему антикризового регулювання Дніпропетровської області алгоритм підтримки управлінських рішень, що базується на поєднанні пізнавально-цільової структуризації знань про регіональну господарську систему і зовнішнє для неї середовище. У ході дослідження представлено послідовність розв'язання завдань антикризового регулювання старопромислового регіону на основі ситуаційного аналізу, що дає можливість врахувати альтернативні варіанти рішень зі зниження степеню ризику в проблемних зонах, прогнозувати події, які можуть найгостріше позначитися на розвитку старопромислового регіону.

Виходячи з потреб удосконалення антикризового регулювання соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області та з урахуванням повноважень місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, автором здійснено прогнозно-параметричну оцінку основного, допоміжного, життєзабезпечувального та перешкоджаючого процесів соціально-економічного розвитку старопромислового регіону (табл. 1).

Таблиця 1 Прогнозно-параметрична оцінка ефективності антикризового регулювання соціально-економічних процесів у Дніпропетровській області

* 1 - за песимістичним сценарієм; 2 - за оптимістичним сценарієм

Джерело: розраховано автором з урахуванням даних Державної служби статистики України та Головного управління статистики у Дніпропетровській області

Отримані прогнозні результати засвідчують, що врахування запропонованих дисертантом пропозицій з удосконалення антикризового регулювання соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області сприятиме стабілізації та помітному зростанню за оптимістичним сценарієм показників основного, допоміжного, життєзабезпечувального процесів, а також сповільнення динаміки показників перешкоджаючих процесів.

В організаційно-економічному механізмі антикризового регулювання регіонального розвитку ключову роль відведено Координаційній раді регіонального розвитку при обласній державній адміністрації, Регіональній корпорації з антикризового управління економікою. Найбільш важливою функцією цих утворень є формування Єдиного центру трансферту технологій як інформаційної платформи для розробки алгоритму поєднання інтересів регіональних органів влади з бізнесом і соціумом та координації антикризових процесів у межах регіонального економічного простору України.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано напрями розв'язання важливої науково-прикладної задачі щодо комплексного антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону. За результатами ретроспективного аналізу соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області, основних факторів реалізації кризових ситуацій у регіональній економічний системі подані нові науково-обґрунтовані розробки і стратегії антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону, механізми їх реалізації, що має важливе значення для формування ефективної побудови системи антикризового регулювання. Результати дисертаційної роботи дозволяють сформулювати такі теоретичні і науково-практичні висновки:

1. В роботі на основі узагальнення наявних наукових досліджень визначено, що витоками розвитку теорії антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіонів виступають методологічні підходи ліберально-монетарного, адаптивного, інтенсивного та стимулюючого до саморозвитку типу регулювання соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів, сформовані в межах теорії регіональної економіки школами класичної та неокласичної політекономії. Поглиблено понятійний апарат, зокрема, запропоновано дефініцію регіональне антикризове регулювання тлумачити як особливий процес, що включає комплекс заходів стратегічного і тактичного характеру організаційно-економічного, нормативно-правового впливу державних, регіональних, місцевих органів, спрямованих на скорочення термінів і зменшення глибини кризи, а також пом'якшення її негативних соціально-економічних наслідків у старопромислових регіонах.

2. У дисертації виокремлено методологічні підходи до розв'язання проблеми створення ефективної політики антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону шляхом додаткового імплементування таких принципів, як: відсутність універсальних антикризових рішень та когерентність. Запропоновано концептуальні положення побудови складної структури антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, сформовані у вигляді послідовності прийняття управлінських рішень з антикризових заходів, оцінки їх ефективності, перевірки результативності впливу порівняно з попередніми заходами, визначення ймовірності переходу до нового стану.

3. За результатами аналізу усталених методичних підходів до оцінювання ефективності антикризового регулювання соціально-економічного розвитку на територіальному рівні доведено необхідність одночасного та послідовного використання критеріїв оцінки ефективності розвитку економічної системи старопромислового регіону в умовах лібералізованого ринкового простору. Запропоновано динамічний критерій, що визначає стан структури економічної системи за всіма часовими вимірами та забезпечує її оптимальну траєкторію розвитку. Відповідно до цих позиціях, у дисертації вдосконалено методичні підходи до моніторингу соціально-економічного розвитку промислово розвинених регіонів України за використанням рангового методу з виокремленням показників, які характеризують основні, допоміжні, життєзабезпечувальні, перешкоджаючі розвитку процеси, що уможливлює активізацію державних засобів впливу та системоутворювальних регуляторів.

4. На основі проведеного аналізу стану соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області виокремлені чинники формування і реалізації кризових ситуацій в економічній системі. До загальних причин зменшення окремих видів виробництва промислової продукції зараховано наслідки економічної кризи у країні, скорочення ресурсів вітчизняної сировини, зниження купівельної спроможності населення, недосконалість цінової, податкової і кредитної політики, а також зростання конкуренції на певних галузевих ринках старопромислового регіону. До галузевих регіональних факторів розгортання кризових процесів належать відсталість матеріально-технічної бази, що є характерним практично для всіх промислових підприємств регіону, а також відсутність превентивної орієнтованості в управлінні регіональними економічними системами.

5. Проведено комплексну прогнозно-аналітичну оцінку ефективності використання потенціалу регіональної економіки Дніпропетровської області. Доведено, виходячи з принципу пріоритетності державних інтересів, що вирішальну роль у регулюванні процесом утворення ефективних антикризових заходів зі стабілізації економіки та подолання кризових явищ у промисловому комплексі регіонів має відігравати держава шляхом реалізації засобів поширення й підтримки малого бізнесу, активізації засобів впливу і системоутворювальних регуляторів, інноваційних інфраструктурних інститутів ринку та відповідних інструментів стимулювання. Експериментальну перевірку отриманих значень проведено за алгоритмом розрахунку з використанням узагальненого інтегрального показника - критерію оцінки ефективності антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону.

6. Обґрунтовано, що з урахуванням загального вектора інноваційного розвитку країни, антикризова стратегія регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону формується шляхом конвергенції політики реструктуризації економічної системи регіону, що зорієнтована на створення чотирьох перспективних субрегіональних локалізацій (кластерів) та політики інституціональної корекції, яка спрямована на застосування сукупності спеціальних інституціональних інструментів. Виходячи із запропонованої технології антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, яку згруповано у три блоки, нами деталізована система заходів антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку регіону, що включає процес розширеного відтворення інноваційного потенціалу з визначенням пріоритетів їх реалізації для подальшого економічного зростання регіону, активізації існуючої діяльності господарських систем та досягнення цільових орієнтирів регіонального розвитку на єдиній стратегічній основі.

7. Формалізовано дію механізмів антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, розроблено структурно-логічну модель реалізації їх дії. Її приведено у вигляді логістичного відображення властивостей регіону, аксіологічно пов'язаних із позиціонуванням стану економіки старопромислового регіону на основі оцінки регіональних процесів (основних, допоміжних, життєзабезпечення, перешкоджаючих розвитку).

8. Удосконалено організаційно-економічний механізм антикризового регулювання регіонального розвитку через внесення пропозиції створення Координаційної ради регіонального розвитку при обласній державній адміністрації, Регіональної корпорації з антикризового управління економікою. Утворення таких структур має забезпечити функціонування економічного, правового, інституціонального та інформаційного механізму реалізації антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, а також формування умов для гармонізації регіональних інтересів бізнес-структур і влади в умовах нестійкого економічного середовища та їх підпорядкування інтересам населення регіону.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Мірзодаєва Т.В. Теоретико-методологічні підходи до дослідження просторового розвитку регіону /Т.В. Мірзодаєва // Регіональна економіка: науково-практичний журнал. - К.: Національна академія наук України; Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України; Інститут регіональних досліджень НАН України; Інститут економіки промисловості НАН України; Українська асоціація регіональних наук. - 2004. - № 2. - С. 118-126. [0,8 д.а.]

2. Мірзодаєва Т.В. Закономірності просторового розвитку регіональних соціально-економічних систем /Т.В. Мірзодаєва // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - Ч. 2. - С. 10-17. [0,5 д.а.]

3. Мірзодаєва Т.В. Організаційно-економічний механізм регулювання регіонального розвитку України /Т.В. Мірзодаєва // Наука молода: Збірник наукових праць молодих вчених ТАНГ. - № 4. - Тернопіль: ТАНГ, 2005. - С. 19-22. [0,6 д.а.]

4. Мірзодаєва Т.В. Регіональна соціальна політика у світлі концепції її ефективності /Т.В. Мірзодаєва // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 215-219. [0,3 д.а.]

5. Мірзодаєва Т.В. Завдання регіональної соціальної політики в контексті здійснення її моніторингу /Т.В. Мірзодаєва // Національне господарство України: теорія та практика управління: Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 173-178. [0,3 д.а.]

6. Мірзодаєва Т.В. Моніторинг трансформацій регіональних соціально-економічних систем /Т.В. Мірзодаєва // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 6. - С. 35-37. [0,3 д.а.]

7. Мірзодаєва Т.В. Засади вирівнювання територіальних диспропорцій в контексті економічної безпеки регіонів /Т.В. Мірзодаєва // Економічний простір: Зб. наук. праць. - № 21. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - С. 138-146. [0,5 д.а.]

Статті в інших наукових виданнях, матеріали наукових конференцій

8. Мірзодаєва Т.В. Кластерний підхід у підвищенні ефективності економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації /Т.В. Мірзодаєва // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - 2005. - № 59. - С. 139-140. [0,1 д.а.]

9. Мірзодаєва Т.В. Регулювання регіональних соціальних процесів /Т.В. Мірзодаєва // Міжнародний управлінський форум „Управління сьогодні та завтра”, 15 - 16 травня 2008 р. / Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права, 2008. - № 3 (ІІ) спецвипуск. - Хмельницький, 2008. - С. 260-261. [0,1 д.а.]

10. Мірзодаєва Т.В. Визначення сукупності цілей соціального розвитку територіальних суспільних систем /Т.В. Мірзодаєва // Стратегія забезпечення сталого розвитку України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 20 травня 2008 р. - У 3-х частинах / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 272-274. [0,1 д.а.]

11. Мірзодаєва Т.В. Регіональні особливості формування соціальної політики /Т.В. Мірзодаєва // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 23 - 24 жовтня 2008 р. - У 3-х частинах / РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 3. - С. 202-203. [0,1 д.а.]

12. Мірзодаєва Т.В. Загальні засади аналізу соціальних явищ і процесів у підсистемах соціальної сфери суспільства /Т.В. Мірзодаєва // Всеукраїнська науково-практична конференція „Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспекти”, 28 листопада 2008 р. - К.: Академія муніципального управління, 2008. - С. 15. [0,1 д.а.]

13. Мірзодаєва Т.В. Стан національної соціально-економічної системи регіонів держави /Т.В. Мірзодаєва // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення // Матеріали Міжнар. наукової конференції, м. Київ, 20 березня 2009 р.: У 3-х частинах / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2009. - Ч. 3. - С. 19-21. [0, 1 д.а.]

14. Мірзодаєва Т.В. Аналіз моніторингу соціально-економічних процесів у регіоні /Т.В. Мірзодаєва // Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів: Тези Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 10 - 20 березня 2009 р.): У 2-х т.; Т. 1. - Дніпропетровськ, ДДФА, 2009. - С. 130-131. [0,1 д.а.]

15. Мірзодаєва Т.В. Роль недержавних інституцій в управлінні регіональним розвитком /Т.В. Мірзодаєва // Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих науковців, м. Ялта, 17 - 19 квітня 2009 р. - Ч. 2. - Ялта, 2009. - С. 192-195. [0,4 д.а.]

16. Мірзодаєва Т.В. Вдосконалення інституціонального забезпечення регулювання регіонального розвитку в Україні /Т.В. Мірзодаєва // Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України // Матеріали ІІ науково-практичної конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів і студентів, м. Луцьк, 19 - 20 листопада 2009 р. - Луцьк, 2009. [0,1 д.а.]

17. Мірзодаєва Т.В. Пріоритети регіональної політики в Україні /Т.В. Мірзодаєва // Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України: Тези Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Дніпропетровськ, 16-26 листопада 2009 р.). У 2 т. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2009. - 402 с. - С. 73-74. [0,1 д.а.]

18. Мірзодаєва Т.В. Фінансові інструменти реалізації регіональної політики ЄС та України /Т.В. Мірзодаєва // Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції: в 2 ч. - Ірпінь: Нац. університет ДПС України, 2010. - 504 с. - Ч. 2. - С. 59-62. [0,2 д.а.]

19. Мірзодаєва Т.В. Особливості антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону /Т.В. Мірзодаєва // Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення: матеріали Міжнар. наук. практ. конф., 1-2 жовт. 2010 р., Дніпропетровськ / за заг. ред. О.Ю. Боровської. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010. - 268 с. - С. 82-83. [0,1 д.а.]

20. Мірзодаєва Т.В. Формування антикризової стратегії розвитку старопромислових регіонів /Т.В. Мірзодаєва // Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. 9-10 грудня 2010 р., Ч.2. - Тернопіль: Крок, 2010. - 370 с. - С. 49-50. [0,2 д.а.]

21. Мірзодаєва Т.В. Удосконалення механізму антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону /Т.В. Мірзодаєва // Економіка і управління в умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 1-7 грудня 2010 р., МОН України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Ін-т економіки і управління. - Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. - 400 с. - Том 1. - С. 217-220. [0,2 д.а.]

Анотація

Мірзодаєва Т.В. Антикризове регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Чернігівський державний технологічний університет, м. Чернігів, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних, методичних питань та розробці практичних рекомендацій з антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів, які дозволили б використати їх наявний потенціал у контексті сталого розвитку регіональних економічних систем. У роботі узагальнено, поглиблено та конкретизовано вітчизняні та зарубіжні теоретико-методичні підходи до формування сучасного механізму антикризової політики регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону. Розкрито концептуальні основи формування системи антикризового регулювання соціально-економічного розвитку просторових систем України. Проведено аналіз регіональних особливостей кризових процесів в Україні та потенціал соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів. Здійснено оцінку ефективності соціально-економічного розвитку старопромислового регіону, визначено фактори формування і реалізації кризових ситуацій в економічній системі регіону.

Обґрунтована послідовність формування стратегії антикризового регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Розроблено науково-методичний інструментарій моделювання технології антикризового регулювання соціально-економічного розвитку старопромислового регіону. Запропоновано напрями вдосконалення організаційно-інституціонального механізму антикризового регулювання регіонального розвитку.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток, антикризове регулювання, ефективний механізм, старопромисловий регіон, регіональна економічна система.

Аннотация

Мирзодаева Т.В. Антикризисное регулирование социально-экономического развития старопромышленного региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Черниговский государственный технологический университет, г. Чернигов, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических, методических вопросов и разработке практических рекомендаций по антикризисному регулированию социально-экономического развития старопромышленных регионов, которые бы позволили использовать их имеющийся потенциал в контексте устойчивого развития региональной экономической системы. В работе раскрыты концептуальные основы формирования эффективного механизма антикризисного регулирования социально-экономического развития старопромышленного региона Украины, рассмотрена сущность, взаимосвязь и отличия исходных категориальных понятий «антикризисное регулирование», «региональное антикризисное регулирование».

На основе проведенного исследования разработана концепция стратегического антикризисного регулирования социально-экономического развития старопромышленного региона, что позволило обосновать предложения по обеспечению процесса расширенного воспроизводства инновационного потенциала с последующей активизацией деятельности хозяйственных систем для достижения целевых ориентиров регионального развития на единой стратегической основе.

...