Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Методи планування виробництва промислового підприємства

Маханько Вадим Геннадійович

Запоріжжя 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Порохня Василь Михайлович, Класичний приватний університет, проректор-директор Інституту післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Тян Рево Борисович, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук Шапуров Олександр Олександрович, Економіко-гуманітарний факультет ДВНЗ “Запорізький національний університет”, доцент кафедри фінансів, менеджменту та банківської справи.

Захист відбудеться “14” квітня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “12” березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Томарева

1. Загальна характеристика роботи

планування виробничий промисловий

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку ринкових відносин та мінливої кон'юнктури ринку металургійної продукції українські металургійні підприємства повинні приділяти максимальну увагу процесам планування виробництва з метою підвищення ефективності управління підприємством, прийняття стратегічних управлінських рішень, контролю за витратами та якістю продукції. Про необхідність упровадження ефективних інструментів планування виробництва свідчить зростання конкуренції, з одного боку, з Китаєм, а з іншого - Європою.

У ситуації, що склалася, необхідною є розробка таких методів планування металургійного виробництва або застосування давно відомих, які б відповідали швидкому переналагодженню технологічних маршрутів виготовлення металургійної продукції. Звичайно, планування таких процесів неможливо без застосування сучасних економіко-математичних методів та інформаційних технологій. Таким чином, актуальність вказаної проблеми зумовлена: високим рівнем значущості планування виробничої діяльності для підприємства в цілому; відсутністю системного підходу до практичного застосування економіко-математичних методів у процесі прийняття управлінських рішень щодо планування виробництва.

Теоретичні й методологічні аспекти ефективного планування виробничої діяльності висвітлено в працях таких зарубіжних науковців, як: Ю. Брігхем, Л. Гарпенські, М. Еддоус, Л. Канторович, К. Карасев, К. Коулз, Н. Кремер, В. Леонтьєв, Д. Мітчелл, Т. Пітерс, В. Португал, К. де Роза, Т. Савельєва, А. Семенов, Р. Стенсфілд, К. Татевосов та ін. Серед представників вітчизняної економічної науки, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики планування виробничої діяльності промислових підприємств, такі: Н. Бєлоус, Е. Богуславський, Н. Вавілов, В. Геєць, В. Забродський, Ю. Звягінцев, А. Кирина, Т. Клебанова, А. Мироносецький, С. Олійник, В. Ситник, М. Соколик, О. Тильчин, Р. Цицкієв, Р. Тян та ін.

Проте застосування економіко-математичних методів планування виробничої діяльності металургійних підприємств, підходи до практичного застосування методів управління процесами планування виробничої діяльності, орієнтованих на споживача, залишаються недостатньо розробленими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Стратегія управління людським потенціалом на макро- та мікроекономічному рівнях” (номер державної реєстрації 0107U004192), де автором розроблено концептуальний підхід до планування виробничої діяльності металургійних підприємств. Також дисертація виконана відповідно до науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб'єктів господарювання в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0106U000450), де автором розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо оптимального планування виробництва.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є вдосконалення теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо методів планування виробничої діяльності промислових підприємств.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- здійснити аналіз та виявити особливості методів планування виробничої діяльності на промислових підприємствах України з метою визначення їх переваг і недоліків;

- обґрунтувати необхідність застосування економіко-математичних методів у плануванні виробництва промислового підприємства, що працює в ринкових умовах;

- сформувати концептуальний підхід до планування виробничої діяльності підприємства з метою створення системи підтримки прийняття рішень щодо забезпечення ефективного розподілу коштів при плануванні виробництва;

- визначити інформаційні потоки щодо ринкової вартості продукції, стану виробничих потужностей, маршрутизації виробництва, вартості сировини та вимог клієнтів до продукції;

- розробити метод планування виробничої програми промислового підприємства для забезпечення максимального прибутку;

- удосконалити метод планування виробництва й на його основі побудувати систему підтримки прийняття рішень щодо забезпечення ритмічного випуску продукції в умовах задоволення пріоритетів виробника продукції та її споживачів;

- розробити рекомендації щодо оптимізації виробничої діяльності промислового підприємства.

Об'єктом дослідження є процес планування виробничої діяльності на промислових підприємствах.

Предметом дослідження є методи планування виробничої діяльності на промислових підприємствах і практичні засади їх застосування.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі економіки підприємства з планування виробничої діяльності, економіко-математичного моделювання й інформаційних технологій на промислових підприємствах. У дослідженні використано такі методи: економічного аналізу - при встановленні фінансового стану діяльності підприємства (підрозділи 2.2, 3.1); планування - при плануванні виробничої програми промислового підприємства з експертним оцінюванням пріоритетності замовлень (підрозділи 2.2, 3.1), при плануванні виробництва з урахуванням рівня конкурентоспроможності продукції (підрозділи 2.2, 3.1); підвищення ефективності планування виробничих потужностей - при маршрутизації процесів виробництва та створення планових потреб у сировині й матеріалах для забезпечення максимального прибутку від основної діяльності (підрозділи 2.2, 3.1); оптимізаційний метод планування портфеля замовлень - при отриманні максимального прибутку (підрозділи 2.2, 3.2); багатокритеріального аналізу з використанням експертних методів - при оптимізації процесів виробництва металургійної продукції (підрозділи 2.2, 3.2). Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі поставлено та вирішено актуальне завдання використання методів планування підвищення ефективності виробничої діяльності промислового підприємства. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- сформовано концептуальний підхід до планування виробничої програми промислового підприємства, що базується на комплексній оптимізації процесів виробництва з урахуванням особливостей технологічних маршрутів виготовлення продукції, починаючи від формування портфеля замовлень та закінчуючи першим виробничим переділом - виплавляння металу, із застосуванням системного підходу в плануванні, що дає змогу сформувати оптимальний виробничий план, спрямований на ефективне використання виробничих ресурсів;

удосконалено:

- метод планування на основі експертного оцінювання пріоритетності замовлень, що, на відміну від існуючих, дає змогу оперативно сформувати портфель замовлень і відповідний план поставок металургійної продукції, забезпечує ритмічний випуск продукції в умовах задоволення пріоритетів виробника продукції та її споживачів;

- систему підтримки прийняття рішень, яка заснована на концептуальному підході до планування виробничої діяльності підприємства, на відміну від існуючих, поєднує сучасні засоби багатокритеріального аналізу з використанням експертних методів та дає змогу провести реалізацію розроблених методів планування виробничої діяльності металургійного підприємства й скласти рекомендації щодо оптимізації процесів виробництва металургійної продукції, спрямованої на отримання максимального прибутку;

набули подальшого розвитку:

- метод планування виробництва з урахуванням рівня конкурентоспроможності продукції, основою якого, на відміну від існуючих, є визначення інформаційних потоків щодо ринкової вартості продукції, стану виробничих потужностей, маршрутизації виробництва, вартості сировини, вимог клієнтів до продукції і який забезпечує планування виробничої програми промислового підприємства на основі формування цільової функції мінімізації собівартості продукції з урахуванням оптимального складу шихти та феросплавів на виплавляння сталі.

Практичне значення одержання результатів полягає в такому: розроблено й доведено до практичного використання методичні рекомендації щодо реалізації концептуального підходу щодо планування виробничої діяльності промислового підприємства; результати досліджень мають практичне значення при плануванні виробничої програми промислового підприємства за допомогою розробленої системи підтримки прийняття рішень, яка надає оперативні рекомендації персоналу щодо управління виробництвом; основні теоретичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисципліни «Менеджмент організацій», «Планування діяльності підприємства»; основні результати дослідження використані для вдосконалення організації процесів планування виробничої програми на підприємстві ВАТ “Запоріжсталь” (довідка № 8 від 12.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження й містить авторський підхід до застосування методів планування виробничої діяльності металургійного підприємства. Наукові положення, висновки й рекомендації, які винесені на захист, одержано автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що належать авторові особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на Першій Міжнародній науково-практичній конференції з інформаційних технологій та моделювання в економіці (м. Черкаси, 2009 р.); I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Системний аналіз. Інформатика. Управління” (м. Запоріжжя, 2010 р.); V Міжнародній конференції з трансформаційних процесів в економіці держави та регіонів (м. Запоріжжя, 2010 р.); XVII, XVIII конференціях “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2009, 2010 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 праць загальним обсягом 4,7 друк. арк., з яких 4,2 друк. арк. належать особисто автору, з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 5 тез за матеріалами конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст роботи становить 158 сторінок. Дисертація містить 31 рисунок, 27 таблиць, 9 додатків. Список використаних джерел включає 160 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади планування виробничої діяльності підприємства” - розглянуто особливості планування виробництва як збору повної інформації з різних бізнес-процесів (включаючи планування продажів, облік витрат, управління персоналом, управління матеріальними потоками, управління складами, технічне обслуговування й ремонт устаткування, управління якістю), які забезпечують розробку точних і обґрунтованих планів.

У процесах планування належне місце займають функції, які використовуються для таких стратегій виробництва, як: розробка планів за замовленням, конфігурація за замовленням, виробництво за замовленням, виробництво на склад.

З'ясовано, що існують чотири основні групи методів для вирішення проблем планування виробництва: методи планування обсягу виробництва на основі прогнозування доходів підприємства; моделі регресійних залежностей обсягу виробництва; методи, засновані на нормах виробництва; методи оцінювання економічного стану підприємства тощо.

Проведений аналіз дав змогу виявити їхні переваги та недоліки. Головним недоліком є те, що окреме застосування кожної наведеної групи методів не дає змоги вирішити питання розвитку підприємства, отже, постає питання комплексного їх застосування.

Останніми роками відкрилися перспективи для широкого впровадження економіко-математичних методів у практику планування. Їх основою є економіко-математичні моделі, тобто опис математичними засобами економічних процесів, явищ і завдань для встановлення логічних та кількісних залежностей між різними елементами досліджуваних систем. Економіко-математичні методи є одним з найпотужніших інструментів для вдосконалення планування.

Теоретичними основами планування промислового виробництва є засоби застосування найбільш поширених методів, які можна класифікувати таким чином: аналітичні; балансові статичні; балансові динамічні; календарні.

Світова практика охоплює величезну кількість прикладів методів відтворення капіталу, які застосовуються в плануванні: це різні методи отримання прибутку (метод прибутку підприємницького типу, метод прибутку тимчасового типу, метод прибутку на основі мультикомпонентної системи, метод прибутку багатошарового типу та ін.); методи некомерційної діяльності; методи, орієнтовані на частку ринку.

Розрізняють методи планування прибутку: метод прибутку на основі споживчих рішень; метод прибутку на основі піраміди продукції; метод прибутку на основі мультикомпонентної системи; метод прибутку комутуючого типу; метод прибутку тимчасового типу; метод прибутку блокбастерного типу; метод багатошарового прибутку; метод прибутку підприємницького типу; метод прибутку на основі первинного створення бази споживачів; метод прибутку від встановлення фактичного стандарту.

Максимізація прибутку є головною метою діяльності підприємства. Ціна та обсяг реалізації продукції - одні з найважливіших параметрів, що визначають прибутковість підприємства, тому їх оптимізація є першочерговим завданням. Досить ефективним є метод визначення оптимальної ціни та відповідного обсягу реалізації продукції на основі комбінованих моделей функції попиту й витрат.

В умовах поглиблення ринкових відносин та підвищення конкуренції підприємства металургійної галузі повинні проводити активну політику щодо розумного використання виробничого потенціалу підприємства, пошуку шляхів оптимізації технологічного процесу.

Проведений аналіз дав змогу виявити переваги та недоліки застосування найбільш поширених моделей, методів і систем планування діяльності підприємств, а саме: проведено класифікацію існуючих методів та моделей планування виробництва, орієнтованих на прибуток, серед яких найбільш важливими стали методи прибутку на основі комбінованих моделей функції попиту й витрат; проаналізовано методи та моделі регулювання виробництва, серед яких особливе місце займає модель балансу Леонтьєва; проведено класифікацію та аналіз календарних систем планування виробництва, з'ясовано, що головне завдання календарного планування полягає в оптимізації руху матеріальних потоків і готової продукції.

До недоліків розглянутих методів і моделей можна віднести те, що завжди існує безліч факторів та умов, що визначають характер побудови системи або методи планування виробництва, тому дуже складно її побудувати, і деякими аспектами майже завжди доводиться нехтувати.

Таким чином, результати аналізу свідчать про актуальність застосування методів планування виробництва підприємства. З'ясовано, що використання економіко-математичних методів та моделей для вирішення проблем планування виробництва на сьогодні є подекуди обмеженим.

Отже, завданнями подальшого дослідження є: розробка концепції планування виробництва підприємства, яка містить комплекс методів підвищення ефективності цього процесу; побудова системи підтримки прийняття рішень щодо підвищення ефективності планування виробництва підприємства шляхом вибору оптимального сценарію; удосконалення методу експертного оцінювання для визначення вагових коефіцієнтів пріоритетів розвитку.

У другому розділі - “Аналіз методів планування виробничої програми промислового підприємства” - визначено, що підприємства планують виробництво підприємства на основі формування портфеля замовлень. Оцінювання відповідності прийнятого виробничого плану наявним виробничим потужностям здійснюється за допомогою методів імітаційного планування.

Аналіз діяльності підприємств показує, що першим етапом у плануванні виробництва підприємства є формування портфеля замовлень. Замовники розміщують через службу маркетингу заявку на продукцію підприємства з необхідним хімічним складом (тобто замовляється певна марка сталі), з необхідними умовами щодо термо- та механообробки металу, строки відвантаження продукції, а також обсяги замовлення. Для складання виробничої програми необхідно узгодити введені заявки на виробництво продукції. Узгодження - це процедура прийняття заявок у виробництво, тобто перетворення цих заявок на збутові замовлення.

Під час узгодження цих заявок важливе значення має інформація про ціни на готову продукцію на ринках, що визначає рентабельність певного виду продукції. При цьому експерти, які приймають замовлення до виконання, повинні керуватися датами виконання замовлень, а також важливістю конкретного замовника. Іншими словами, необхідно провести багатомірне ранжирування збутових замовлень із застосуванням експертної оцінки важливості факторів, застосовуваних при ранжируванні. Але при цьому обмеженням за обсягами прийнятих замовлень є виробничі потужності підприємства.

Для оцінювання відповідності прийнятого виробничого плану наявним виробничим потужностям застосовують методи імітаційного планування. Результатом планування будемо мати виробничу програму та маршрути її виконання. У блоці прийняття рішень, маючи результати планування, за допомогою цих результатів можна прийняти ті чи інші стратегічні рішення, наприклад, про зміну обладнання, пошук нових ринків ресурсів, переформування портфеля замовлень на користь більш рентабельних марок тощо.

На базі формалізації існуючих методів та моделей планування розроблено концепцію планування виробничої програми промислового підприємства (рис. 1).

Таким чином, у межах розробленої концепції планування виробничих процесів промислового підприємства з метою підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства шляхом збільшення ефективності управління передбачає системний підхід, у рамках якого можна виділити такі блоки:

- блок бази даних - призначений для зберігання даних про ціни на готову продукцію на зовнішніх ринках, а також вартість сировини для виготовлення цієї продукції, а також даних про контрагентів конкретного підприємства. Містить технологічні дані стосовно виробничої діяльності підприємства: виробничі потужності, тривалість виробництва, технологічні маршрути, дані про матеріали виробництва, технологічні карти, коефіцієнти засвоєння, видаткові коефіцієнти та коефіцієнти монтажності. Блок бази даних окремо не виділений у концептуальній схемі, але, тільки спираючись на основні дані, можна зробити якісь розрахунки, тобто блок бази даних присутній у кожному пункті концептуальної схеми;

- блок вхідної інформації - містить дані замовлень клієнтів з усіма необхідними параметрами: профіль, розміри, обсяги, строки виконання, обробка поверхні металу тощо. Із зовнішнього середовища надходять також дані щодо вартості сировини та ринкової вартості готової продукції;

- блок планування, що умовно можна поділити на: блок формування портфеля замовлень; блок планування виробничого процесу; блок формування ППМ, де виділяється формування потреб до зовнішнього середовища в сировині та матеріалах. Призначенням блоку є формування виробничої програми підприємства на зазначений термін, формування потреб матеріалів і сировини для отримання максимально можливого прибутку;

- блок аналізу - аналіз запланованої виробничої програми, а також розрахунок собівартості та рентабельності продукції, виробничих потужностей і тривалості виробничого циклу;

- блок прийняття рішень - оцінює результати отриманої виробничої програми, визначає вузькі місця виробництва; дає змогу приймати рішення стосовно виробничої політики підприємства; формує відповідні рекомендації.

Портфель замовлень являє собою набір прийнятих до виробництва заявок або збутових замовлень із певних наборів вимог та характеристик.

Сформований портфель замовлень є основою для складання виробничої програми підприємства. На формування оптимального портфеля замовлень впливає велика кількість факторів (як зовнішніх, так і внутрішніх). Основним завданням виробничої діяльності підприємства є максимізація прибутку, тому для того, щоб оптимально сформувати портфель замовлень, необхідно володіти інформацією про рентабельність продукції, що замовляється. Маючи узгоджену ціну готової продукції Pi, необхідно мати дані про повну виробничу собівартість продукції Si та її рентабельність Ri.

Цей критерій, як правило, є основним чинником для формування портфеля замовлень, у першу чергу приймаються замовлення на найбільш рентабельні марки стали. Таким чином, цільова функція для цього завдання буде мати вигляд:

, (1)

де Ki - обсяг збутового замовлення i, i = 1,…, N...

Але на цю цільову функцію накладаються певні обмеження, які встановлює ЛПР або експерт. Ці обмеження можуть припускати прийняття в портфель замовлень у першу чергу або в кожному разі заявок деяких контрагентів, якщо вони, наприклад, особливо важливі для ведення бізнесу підприємства. Тобто може мати місце набір клієнтів VIP-класу, прийняття у виробництво й виконання замовлень яких обов'язково. І навпаки, можуть існувати замовники, прийняття замовлень яких розглядається в останню чергу або не розглядається взагалі.

На портфель замовлень накладається перше обмеження за потужністю виробничих ресурсів, тобто кожний стан або піч може обробити (видати) продукції на добу не більше від своєї планової виробничої потужності:

, (2)

де d - деякий день планового обрію;

m - у цьому випадку число переділів за замовленням клієнта, що виконуються на даному ресурсі k;

Krij - обсяг заготівлі, котрий необхідно зробити за цим замовленням клієнта i на переділі j для задоволення потреби цього замовлення з урахуванням видаткових коефіцієнтів.

Крім обмеження за потужністю ресурсів підприємства, накладається обмеження, пов'язане з тривалістю виконання операцій виробничого маршруту.

Оскільки обсяг замовлення може бути значно меншим від однієї компанії (плавки), то експерт повинен вирішити, якого обсягу замовлення приймається без урахування монтажності. Інші обсяги повинні збиратися в групи. На практиці замовлення, які перевищують обсяги плавок з урахуванням монтажності, але не кратні їм, приймаються до виконання, а більш дрібні замовлення додаються для кратності.

Можна сказати, що в ідеальному випадку при формуванні портфеля замовлень треба досягти такого рівняння:

, (3)

де Vi - обсяг замовлення клієнта і;

Kmi - коефіцієнт монтажності для замовлення і;

Vpi - обсяг плавки за цим замовленням і;

n - кількість плавок, необхідних для покриття цього замовлення.

У загальному випадку ліва частина рівняння буде прагнути досягти значення нуль.

У третьому розділі - “Шляхи вдосконалення методів планування виробництва металургійного підприємства” - подано систему прийняття рішень на основі запропонованих методів планування і структурно-функціональної економіко-математичної моделі, проведено їх апробацію.

Відповідно до розробленої концепції планування сформовано систему планування виробничих процесів металургійного підприємства, яка побудована на базі структурно-функціональної моделі.

У системі після формування та оптимізації специфікації на виплавляння другим кроком планування є формування портфеля замовлень. На вході для цього завдання є певний набір замовлень, які потрібно оцінити та проставити відповідні ранги.

Для вибору оптимального ранжирування замовлень, тобто порядку їх обробки, використаний критерій оптимальності Парето. Для визначення множини Парето застосовується метод прямого перебору: вибираємо рішення Yi та послідовно порівнюємо з усіма іншими рішеннями; якщо рішення Yi > Yj (суворо краще) за фактором, то рішення Yj не може бути ефективним і виключається з множини ефективних рішень. Таке порівняння проводиться для всіх пар рішень.

Факторами для багатовимірного аналізу, крім обсягу замовлення, є експертна оцінка контрагентів, тривалість виробничого циклу, а також рентабельність продукції.

Кращому значенню показника відповідає менший ранг. Зведемо результати ранжирування для кожного замовлення до однієї таблиці та проведемо оптимальне ранжирування замовлень.

Таблиця 1 Рейтингові оцінки замовлень за показниками

Замовлення	Рейтинги
	Замовник	Рентабельність	Тривалість	Обсяг
1	3	1	3	15
2	6	2	2	27
3	4	3	4	29
4	2	5	1	6
5	4	4	5	21
6	9	5	1	12
7	1	2	2	20
8	8	1	3	11
9	7	5	1	2
10	10	3	4	29
11	6	1	3	21
12	8	1	3	4
13	3	2	2	7
14	6	3	4	21
15	1	5	1	1

Таблиця 1 містить рейтингові показники перелічених вище параметрів оптимізації ранжирування замовлень. За критерієм оптимальності Парето всі замовлення були поділені на п'ять груп. Замовлення першої групи найбільш привабливі за наведеними показниками оптимальності, і ця група замовлень першою включається до плану виробництва, після неї - замовлення з другої групи і т. д.

Рис. 1 Обсяги за групами замовлень за критерієм Парето

На основі аналізу доходів від збуту продукції за допомогою технологічних карт та специфікацій витрат виробництва отримано таблицю результатів планування виробництва.

Планування виконано на основі двох сценаріїв портфеля замовлень. До розрахункових показників належать такі: інтегральний показник конкурентоспроможності, частка ринку підприємства та величина попиту, а також рентабельність продукції. Якщо загальне відношення прибутку до доходів становило в попередньому випадку планування 0,3279, то в поточному - 0,3555. Це відбулося завдяки зміні структури портфеля замовлень, оскільки виробничі маршрути були більш оптимальними (табл. 2). За першим сценарієм деякі види продукції є малоефективними. В одному випадку зазнали збитків, це пояснюється перевантаженням виробництва та виконанням замовлення за неефективним маршрутом. За другим сценарієм обладнання більш рівномірно завантажене, ніж у попередньому.

Таблиця 2 Результати формування виробничої програми

Замовлення	Обсяг, шт.	Дохід, грн	Витрати, грн	Відходи, грн	Прибуток, грн	Рентабельність
1	200	5 300 000	2 987 612,80	-232 685,66	2 545 072,86	0,480202427
2	70	1 505 000	1 157 783,20	-101 503,88	448 720,68	0,298153275
3	50	3 633 000	2 034 639,52	-21 072,17	1 619 432,65	0,445756303
4	300	1 380 000	1 661 734,03	-330 075,20	48 341,16	0,03502983
5	80	816 000	870 002,45	-88 778,20	34 775,75	0,042617342
6	180	828 000	1 018 674,42	-198 045,12	7 370,70	0,00890181
7	140	3 010 000	2 355 201,40	-210 094,10	864 892,70	0,287339767
8	290	7 685 000	4 507 244,65	-337 394,21	3 515 149,56	0,457403977
9	620	2 852 000	3 508 443,69	-682 155,40	25 711,71	0,009015326
10	50	3 633 000	2 029 494,52	-21 072,17	1 624 577,65	0,447172487
11	110	2 915 000	1 706 152,95	-127 977,11	1 336 824,17	0,458601773
12	560	14 840 000	8 695 856,23	-651 519,87	6 795 663,64	0,457928817
13	380	8 995 980	6 453 162,38	-570 255,42	3 113 073,03	0,346051573
14	50	3 633 000	2 027 229,52	-21 072,17	1 626 842,65	0,447795939
15	820	3 772 000	4 551 148,74	-902 205,53	123 056,79	0,032623751
16	180	1 836 000	1 950 949,25	-199 750,96	84 801,71	0,046188297
17	80	5 812 800	3 271 409,78	-33 715,46	2 575 105,68	0,443006069
18	200	5 300 000	3 106 737,80	-232 685,66	2 425 947,86	0,457726012
19	170	3 655 000	2 861 663,16	-255 114,26	1 048 451,10	0,286853927
20	80	816 000	872 642,45	-88 778,20	32 135,75	0,039382047
21	90	6 539 400	3 660 156,41	-37 929,90	2 917 173,49	0,446091918
22	340	1 564 000	1 897 470,30	-374 085,22	40 614,93	0,025968623
23	260	6 890 000	4 040 678,02	-303 235,58	3 152 557,56	0,457555524
24	200	4 300 000	3 380 207,80	-300 134,43	1 219 926,63	0,283703867
25	220	2 244 000	2 315 986,32	-244 140,06	172 153,74	0,076717353
26	230	6 095 000	3 598 349,42	-267 588,51	2 764 239,09	0,453525691
27	260	1 196 000	1 440 799,86	-286 065,17	41 265,31	0,03450277
28	320	6 880 000	5 417 054,10	-456 093,05	1 919 038,95	0,27893008
29	500	2 300 000	2 829 799,08	-550 125,33	20 326,24	0,008837498
30	90	6 539 400	3 660 156,41	-37 929,90	2 917 173,49	0,446091918
	7120	126 765 580	89 868 440,65	-8 163277	45 060 417,24	0,355462557

Отже, замовлення 9, яке було неприбутковим, тепер дає деякий прибуток, у цьому випадку завдяки оптимальності маршрутизації, що стало можливо завдяки тому, що потужності не перевантажені.

Другий сценарій планування є більш оптимальним, оскільки при цьому обладнання завантажено рівномірно і є можливість виробляти продукцію за максимально оптимальними маршрутами, що сприяє підвищенню рентабельності виробництва й не потребує перегляду строків виконання замовлень.

За допомогою багатомірного порівняльного аналізу визначено оптимальний сценарій виробництва. Розглянуто зміну ціни на один з видів продукції - чавун. Ціну решти продукції залишили незмінною. Потім підвищили ціни на чавун, прокат та сталь. Таким чином, розглянуто декілька сценаріїв, результати яких подано на рис. 3.



Рис. 3 Інтегральний показник вибору оптимального сценарію планування виробничої діяльності

Дослідження охоплює вдосконалення процесів планування виробничої програми промислового підприємства ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, де було побудовано три сценарії виробництва продукції. Виходячи з розрахованих даних, установлено, що підприємству необхідно реалізувати третій сценарій, а саме знизити ціну на чавун та прокат на 1 тис. грн за тонну. Ціну на господарські товари також треба знизити, а на прокат та агломерат залишити незмінною. У такому випадку підприємство отримає найбільший прибуток.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в узагальненні та розвитку науково-методичних основ, удосконаленні інструментарію й розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесів планування виробничої програми промислового підприємства.

Основні наукові результати, які отримані в ході досягнення основної мети дослідження, полягають у такому:

1. Підприємства промислової галузі України, насамперед металургійного комплексу, більшість з яких є глибоко експортоорієнтованими суб'єктами, перебувають в умовах складного конкурентного середовища, інтенсивність здійснення конкурентної боротьби в якому невпинно зростає. Недоліки традиційних сучасних підходів до планування й прогнозування операційної діяльності підприємств, інтенсивне зростання інформаційних технологій, які не знаходять широкого застосування, посилення ролі планування як інструмента контролю, обліку та планування виробничою діяльністю підприємства і його розвитку зумовили актуальність теми роботи.

2. Економічне планування як метод дослідження дає змогу оцінити можливі наслідки прийняття управлінських рішень, пов'язаних як з основною діяльністю підприємства, так і зі стратегічним розвитком. За допомогою моделей, змінюючи ті чи інші значення вхідних величин, можна отримувати прогнозні значення показників оцінювання результатів господарської діяльності на різні моменти часу, що свідчить про постійне зростання значення методів планування. Планування також дає змогу визначити умови для досягнення необхідного рівня ефективності роботи підприємства.

3. Сформовано концептуальний підхід до планування виробничої програми промислового підприємства, який базується на комплексній оптимізації процесів виробництва з урахуванням особливостей технологічних маршрутів виготовлення продукції, починаючи від формування портфеля замовлень та закінчуючи першим виробничим переділом - виплавлянням металу, із застосуванням системного підходу в плануванні, що дає змогу сформувати оптимальний виробничий план.

4. Для планування виробництва на підприємстві використано моделі макроекономічних процесів: виробничі функції (неокласичні, мультиплікативна, функція Кобба-Дугласа, CES-функції), балансові моделі, економіко-математична модель виробничого балансу або модель Леонтьєва (часткові матеріальні, трудові та фінансові баланси для економіки в цілому та окремих її галузей; виробничі баланси; матричні баланси підприємств і фірм). Все це передбачає застосування ефективних науково-методичних підходів до аналізу основних тенденцій розвитку протягом тривалого періоду часу: п'яти, десяти, двадцяти років.

5. Для планування основної діяльності підприємства розроблено модель, де обґрунтовано систему факторів, які потрібно враховувати при визначенні її структури, яка є синтезом уже існуючих методів і моделей планування. Вхідною інформацією є параметри, що впливають на остаточні результати діяльності та можуть бути змінені внаслідок управління (асортимент продукції, ціна товарів, коефіцієнти технічних та економічних параметрів, витрати на виробництво, обсяги виробництва попередніх періодів, річна норма амортизації). Вихідною інформацією є розраховані фінансово-економічні показники, які відображають теперішній стан підприємства та дають змогу робити прогнози на майбутнє.

6. Розроблено й реалізовано систему планування операційної діяльності підприємства, яка вирішує такі завдання: а) оцінювання та аналіз фінансового стану підприємства; б) оцінювання конкурентоспроможності продукції підприємства відносно аналогічної продукції інших підприємств галузі; в) планування наслідків різноманітних рішень щодо фінансово-господарської політики підприємства.

7. Розроблена система планування дає змогу комплексно вирішувати широкий спектр завдань у процесі планування виробничого процесу металургійного підприємства, а саме: формування та оптимізація портфеля замовлень за декількома критеріями оптимізації, формування та оптимізація за собівартістю виплавляння продукції, формування ефективного виробничого плану підприємства на певний проміжок часу, аналіз отриманого плану за собівартістю продукції й завантаженості обладнання, визначення “вузьких” місць виробництва, структурний аналіз витрат як у грошовому, так і в кількісному вимірюванні.

8. У результаті планування виробництва металургійного підприємства за допомогою зміни виробничих потужностей та структури портфеля замовлень виявлено вплив збільшення потужності деяких груп обладнання на процес планування, що дало позитивний результат у вигляді більш рівномірного завантаження потужностей, а також збільшення показника співвідношення доходу та прибутку з 0,3279, до 0,3555.

9. Планування основної діяльності підприємства ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” дає змогу зробити такі висновки: підприємство має стійкі лідерські позиції на металургійному ринку України, частка ринку основних видів продукції комбінату є однією з найбільших; продукція комбінату за якістю й ціною не поступається продукції конкурентів, а за деякими видами випереджає, тому має високу конкурентоспроможність на ринку; для підвищення прибутку необхідно збільшити ціни на конкурентоспроможну продукцію, повністю використовувати виробничі потужності комбінату, але водночас частину прибутку слід спрямовувати на модернізацію й оновлення виробничих фондів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Маханько В.Г. Моделювання планування виробничої програми підприємства / В.Г. Маханько // Модели управления в рыночной экономике : сб. науч. тр. / под общ. ред. и предисл. Ю.Г. Лисенко ; Донецкий нац. ун-т. - Донецк : ДонНУ, 2008. - Вып. 11. - С. 164-176.

2. Маханько В.Г. Планування виробничої діяльності підприємства з урахуванням конкурентоздатності продукції / В.М. Порохня, В.Г. Маханько // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - № 5. - С. 139-146. Особистий внесок: запропоновано модель планування виробництва з урахуванням конкурентоздатності продукції (0,5 друк. арк.).

3. Маханько В.Г. Організаційно-економічна навантаженість металургійного підприємства як об'єкта моделювання [Електронний ресурс] / В.Г. Маханько // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2009. - № 6Е. - 8с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2009-6E/Index.htm/

4. Маханько В.Г. Концепція моделювання виробничої програми підприємства / В.Г. Маханько // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 5. - С. 105-108.

5. Маханько В.Г. Формування оптимального портфеля замовлень виробничої програми підприємства / В.Г. Маханько // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 6. - С. 136-141.

6. Маханько В.Г. Багатовимірний аналіз планування замовлень/ В.М. Порохня, В.Г. Маханько // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 3. - С. 153-157. Особистий внесок: запропонровано багатовимірний аналіз планування замовлень (0,4 друк. арк.).

Тези за матеріалами конференцій:

7. Маханько В.Г. Моделювання планування виробничої програми підприємства / В.Г. Маханько // Наука і вища освіта : XVII Міжнародна наук. конф. студентів і молодих вчених, 2009 р. : тези доп. - Запоріжжя, 2009. - Т. 2. - C. 150-151.

8. Маханько В.Г. Побудова структурно-функціональної моделі планування виробництва / В.Г. Маханько, Е.В. Порохня // Системний аналіз, Інформатика. Управління : Всеукраїнська наук.-практ. конф., 2010 р. : тези доп. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - C. 125-126. Особистий внесок: запропоновано модель планування виробництва (0,1 друк. арк.).

9. Маханько В.Г. Економічне планування та моделювання операційної діяльності підприємства / В.Г. Маханько // Наука і вища освіта : XVIII Міжнародна наук. конф. студентів і молодих вчених, 2010 р. : тези доп. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - Т. 1. - C. 78-79.

10. Маханько В.Г. Концепція моделювання виробничої програми підприємства / В.М. Порохня, В.Г. Маханько // Інформаційні технології та моделювання в економіці : І міжнар. наук.-практ. конф., 2009 р. : тези доп. - Черкаси : Брама-Україна, 2009. - C. 176-178. Особистий внесок: запропоновано концепцію планування виробництва (0,2 друк. арк.).

11. Маханько В.Г. Планування виробничої діяльності підприємства з урахуванням конкурентоздатності продукції / В.М. Порохня, В.Г. Маханько // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів : V міжнар. наук.-практ. конф., 2010 р. : тези доп. - Запоріжжя : ЗНУ, 2010. - C. 289-290. Особистий внесок: запропоновано модель планування виробництва з урахуванням конкурентоздатності продукції (0,1 друк. арк.).

Анотація

Маханько В.Г. Методи планування виробництва промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами діяльності). - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню процесів планування на основі теоретико-методичних підходів і практичних рекомендації щодо методів планування виробничої діяльності промислових підприємств, розробці шляхів удосконалення процесів планування виробничої діяльності підприємства.

Сформовано концептуальний підхід до планування виробничої програми промислового підприємства, що базується на комплексній оптимізації процесів виробництва з урахуванням особливостей технологічних маршрутів виготовлення продукції, починаючи від формування портфеля замовлень та закінчуючи першим виробничим переділом - виплавляння металу, із застосуванням системного підходу в плануванні.

Удосконалено систему підтримки прийняття рішень, яка заснована на концептуальному підході до планування виробничої діяльності підприємства, поєднує сучасні засоби багатокритеріального аналізу з використанням експертних методів та дає змогу провести реалізацію розроблених методів планування виробничої діяльності металургійного підприємства й розробити рекомендації щодо оптимізації процесів виробництва металургійної продукції, спрямованої на отримання максимального прибутку.

Розроблено метод планування виробництва з урахуванням рівня конкурентоспроможності продукції, основою якого є визначення інформаційних потоків щодо ринкової вартості продукції, стану виробничих потужностей, маршрутизації виробництва, вартості сировини та вимог клієнтів до продукції, який забезпечує планування виробничої програми промислового підприємства на основі формування цільової функції мінімізації собівартості продукції з урахуванням оптимального складу шихти та феросплавів на виплавляння сталі.

Ключові слова: планування, методи, оптимізація, виробнича програма, портфель замовлень, підприємство, економіко-математичне моделювання.

Аннотация

Маханько В.Г. Методы планирования производства промышленного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

Диссертация посвящена исследованию процессов планирования на основе теоретико-методических подходов и практических рекомендаций относительно методов планирования производственной деятельности промышленных предприятий, разработке путей усовершенствования процессов планирования производственной деятельности предприятия.

Сформирован концептуальный подход к планированию производственной программы промышленного предприятия, базирующейся на комплексной оптимизации процессов производства с учетом особенностей технологических маршрутов изготовления продукции, начиная формированием портфеля заказов и оканчивая первым производственным переделом - выплавкой металла, с применением системного подхода в планировании.

Усовершенствована система поддержки принятия решений, которая основана на концептуальном подходе к планированию производственной деятельности предприятия, объединяет современные средства многокритериального анализа с использованием экспертных методов, позволяет реализовать разработанные методы планирования производственной деятельности металлургического предприятия и разработать рекомендации по оптимизации процессов производства металлургической продукции, направленной на получение максимальной прибыли.

Разработан метод планирования производства с учетом уровня конкурентоспособности продукции, основой которого является определение информационных потоков, рыночной стоимости продукции, состояния производственных мощностей, маршрутизации производства, стоимости сырья и требований клиентов к продукции и который обеспечивает планирование производственной программы промышленного предприятия на основе формирования целевой функции минимизации себестоимости продукции с учетом оптимального состава шихты и ферросплавов на выплавку стали.

Для планирования производства на предприятии использовались модели макроэкономических процессов: производственные функции (неоклассические, мультипликативная, функция Кобба-Дугласа, CES-функции), балансовые модели, экономико-математическая модель производственного баланса, модель Леонтьева (частичные материальные, трудовые и финансовые балансы для экономики в целом и отдельных ее отраслей; производственные балансы; матричные балансы предприятий и фирм). Все это предполагает применение эффективных методических подходов к анализу основных тенденций развития предприятия.

Для проведения планирования основной деятельности предприятия разработана модель, где обоснована система факторов, которые необходимо учитывать при определении ее структуры, которая является синтезом уже существующих методов и моделей планирования. Входящей информацией являются параметры, которые влияют на окончательные результаты деятельности и могут быть изменены вследствие управления (ассортимент продукции, цена товаров, коэффициенты технических и экономических параметров, расходы на производство, объемы производства предыдущих периодов, годовая норма амортизации). Исходящей информацией являются рассчитанные финансово-экономические показатели, отражающие нынешнее состояние предприятия и позволяющие делать прогнозы на будущее.

Ключевые слова: планирование, методы, оптимизация, производственная программа, портфель заказов, предприятие, экономико-математическое моделирование.

Summary

Mahanko V.G. Methods of production planning, industrial enterprise. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (according to types of economic activity). - Classical Private University. - Zaporizhzhya, 2011.

This thesis deals with the planning on the basis of theoretical and methodological approaches and practical recommendations on methods of planning industrial production activities, developing ways to improve the planning of production activities. The conceptual approach to planning the production program of industrial enterprise, based on the complex optimization processes taking into account the technological features tracks tovlennya-fabricate products from the portfolio of orders and ending with the first industrial divide - metal smelting, using a systematic approach in planning.

The system of decision support, based on the conceptual approach to the planning vyrbnychoyi enterprises operation and combines modern facilities Multicriteria analysis using expert techniques and allows for a realization of the developed methods of production planning activities of an enterprise and to develop recommendations regarding the optimization processes of metallurgical production, right-tion to maximize profits.

The method of production planning with regard to the level of competitiveness of products, a core definition of information flows on market value of products, production facilities, routing, production, raw material costs and customer demand for products that provides industrial production program planning on the basis of the objective function of minimizing cost products with regard to the optimum charge composition for ferroalloy and steel production.

Keywords: planning, methods, optimization, manufacturing software, order portfolio, enterprise, economic and mathematical modeling.

Размещено на Allbest.ru

...