Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, рекомендації і висновки дисертації можуть бути використані для подальшого дослідження і вдосконалення організації та забезпечення ефективного функціонування ринку садівницької продукції на регіональному рівні. Результати дисертаційного дослідження було використано Головним управлінням з економіки Херсонської обласної державної адміністрації при розробці Стратегії економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 р. (довідка № 373/06-13-02 від 08.09.2010 р.).

Матеріали дослідження використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації для удосконалення механізму забезпечення збалансованого розвитку ринку садівницької продукції на основі інноваційного розвитку промислового садівництва і підвищення конкурентоспроможності при реалізації продукції (довідка № 8-700-4/485 від 21.12.2010 р.). Інвестиційний проект щодо створення виробничої бази плодової продукції передано до впровадження у ДП ДАФ ім. Солодухіна Каховського району Херсонської області (довідка № 46/06-10 від 24.09.2010 р.).

Результати і висновки роботи використані професорсько-викладацьким складом економічного факультету ХЕПІ при викладанні дисциплін: «Аналіз господарської діяльності», «Організація агробізнесу», «Макроекономіка», «Інфраструктура аграрного ринку», проведенні виробничих практик, у науково-дослідній роботі студентів, магістрів, аспірантів, викладачів (довідка № 118/9-10 від 07.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Розробки, рекомендації і висновки виконаної дисертаційної роботи доповідались, обговорювались і одержали позитивну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (м. Херсон, 16-17 квітня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції в рамках українсько-польського проекту «Підтримка дорадчих служб та інших аграрних інституцій України в реалізації програм розвитку сільського господарства і сільських територій з використанням польського та європейського досвіду» (м. Херсон, 4 жовтня 2010 р.), Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka i wyksztaicenie bez granic - 2010» (Przemysl, 07-15 grudnia 2010 r.), Международной научной практичной конференции «Поглед върху световната наука - 2010», (София, 17-25 декември 2010 р.)., Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.); на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського економічно-правового інституту (м. Херсон, 2007-2010 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 9 наукових працях, з яких 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг праць складає 2,2 ум. друк. арк., у т.ч. 1,9 ум. друк. арк. у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 201 сторінках комп'ютерного тексту. Робота включає 29 таблиць, 27 рисунків, 1 додаток. Список використаних джерел налічує 179 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Наукові засади формування та функціонування промислового садівництва» поглиблено наукові засади формування та ефективності розвитку промислового садівництва, обґрунтований організаційно-економічний механізм його розвитку, а також охарактеризовано методичні засади оцінки ефективності, збалансованості та конкурентоспроможності промислового садівництва та його продукції.

Промислове садівництво займає особливу роль у структурі аграрної сфери економіки України та її регіонів. Це обумовлено особливостями здійснення виробничо-відтворювальних процесів у галузі, її соціальною значущістю через виняткове значення плодоягідної продукції у харчуванні та забезпеченні здоров'я населення, великою екологічною роллю багаторічних насаджень у здійсненні раціональної організації сільських територій, збереженні екологічної стійкості агроландшафтів та довкілля у цілому.

Ефективність функціонування та розвитку садівництва формується під впливом дії сукупності чинників, які носять характер глобальних, державних, регіональних (зональних), локальних (на рівні окремих підприємств) впливів (рис. 1). На нашу думку, серед них основними є: кон'юнктура, структура та розвиток світового продовольчого ринку, тенденції розвитку промислового садівництва у світі й у країні, розміщення, концентрація і породно-сортовий склад багаторічних насаджень, ефективність ведення галузі, конкурентоспроможність продукції, динаміка та ємкість ринку, платоспроможний попит населення, державна підтримка галузі, інвестиційна привабливість, інноваційні процеси у садівництві, якість менеджменту галузі, організація моніторингу ринку та дорадництва для галузі.

Всебічне врахування чинників та проявів функціонування промислового садівництва (скорочення насаджень, недостатнє відновлення садів, уніфікація породно-сортової структури, падіння показників ефективності виробництва, збільшення обсягів імпортованої продукції, зменшення платоспроможного попиту та рівня споживання плодів і ягід) дозволило обґрунтувати основні принципи розвитку галузі, а саме: самоокупність, прозорість, цивілізована торгівля, господарська незалежність, логістична підтримка, конкурентоспроможність, стандартизація продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

- специфічні внутрішні чинники

- загальні зовнішні чинники

Рис. 1. Особливості формування конкурентоспроможності галузі промислового садівництва

Функціонування промислового садівництва пов'язане, насамперед, з його раціональним розміщенням та спеціалізацією у відповідності до агрокліматичних умов території, близькості споживачів, переробних потужностей, гуртово-роздрібних ринків. Розміщення виробництва садівницької продукції в ринкових умовах повинно вирішуватися не тільки з урахуванням природно-кліматичних умов й раціонального використання природних ресурсів, наявності переробних підприємств і плодосховищ, ринкового попиту на плодову продукцію, а передбачати створення роздрібних й гуртових ринків, агроторгових домів, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, тобто ринкової інфраструктури.

Велике значення для розвитку галузі має обґрунтований організаційно-економічний механізм, менеджмент та державна підтримка. Основними об'єктами у механізмі державного регулювання є ціновий контроль на обсяги державних закупок продукції, створення страхових фондів і державних запасів, пряма державна підтримка (державне фінансування) виробництва, виважена податкова і кредитна політика держави, митне регулювання. Для підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості галузі промислового садівництва необхідно поглиблювати рівень спеціалізації, переорієнтувати виробництво на ті види продукції, які забезпечують рентабельність та прибутковість. Раціональні розміри садівницьких підприємств визначають високий рівень спеціалізації. У структурі їх виробництва садівництву має належати до 70,0 % обсягів товарної продукції, великі площі багаторічних насаджень - до 700 га.

У процесі формування нової системи збуту у промисловому садівництві необхідним етапом є організація та функціонування гуртових ринків. До їх основних функцій належать наступні: створення сприятливих умов для зберігання, фасування, реалізації продукції, формування великих партій товару та їх логістичний супровід, сервісне обслуговування продавців і споживачів, транспортні та інші послуги. Вважається, що гуртові ринки сприяють зниженню ціни на садівницьку продукцію і їх доцільно організовувати у великих містах або центрах сировинних зон. На користь останньої гіпотези свідчить досвід роботи гуртових плодоовочевих ринків у Херсонській області. Він переконливо доводить, що гуртовий ринок ефективно функціонує в місцях основного виробництва плодів. Саме тут побудовані найбільші в Україні ринки садівницької і баштанницької продукції. Звичайно, масового розповсюдження гуртові ринки ще не набули, але виробники підтверджують необхідність їх створення.

Важливе значення для ефективного розвитку промислового садівництва має моніторинг ринку та маркетингові стратегії розвитку галузі. До основних завдань моніторингу плодоовочевого ринку належить створення вільного конкурентного середовища, конкурентних відносин, діагностика стану та прогноз розвитку на перспективу. У дорадчих чи маркетингових службах садівництва на галузевому рівні виділяються підрозділи з дослідження умов реалізації продукції на ринку, попиту і пропозиції на продукцію; визначення показників конкурентоспроможності; оцінки можливих ризиків і загроз; планування збуту, товарообігу, сервісного обслуговування клієнтів; підготовки рекомендацій щодо стимулювання попиту, удосконалення умов і каналів реалізації; створення і впровадження маркетингових програм.

До питань, які розглядаються при обґрунтуванні маркетингових стратегій розвитку садівництва, слід віднести: вибір сегментів ринку (проводять за територіальною, демографічною та іншими ознаками); визначення місткості ринку та окремих його сегментів; характеристику ринку, його кон'юнктури (динаміка цін, співвідношення попиту і пропозиції); аналіз тенденцій кон'юнктури ринку; прогнози щодо збереження й збільшення ринкової частки кожного виду садівницької продукції. При цьому товарна політика садівницьких підприємств повинна передбачати конкурентні переваги своєї продукції: належний товарний вигляд, екологічну чистоту, споживчі (смакові) якості, транспортабельність, здатність до тривалого збереження, інші якості.

Методичні засади оцінки ефективності функціонування галузі промислового садівництва ґрунтуються на визначенні, насамперед, співвідношення між сукупним попитом і сукупною пропозицією і визначення на цій основі ефективності галузі (дефіцит, баланс, профіцит продукції); розмірів виробництва (площі під садами, їх структура, концентрація, обсяги виробництва); питомої ваги вітчизняного виробництва у забезпеченні внутрішнього попиту на садівницьку продукцію; еластичності попиту та пропозиції садівницької продукції за ціною та іншими факторами; урожайності та її динаміки; конкурентоспроможності продукції підприємства, галузі через показники собівартості, ціни, якості продукції, рентабельності і дохідності виробництва; обсягів споживання садівницької продукції за видами та споживачами; фінансових показників функціонування галузі; відповідності якісних показників виробництва та продукції вітчизняним та міжнародним стандартам.

У другому розділі «Економічна ефективність галузі промислового садівництва» проаналізовано стан та ефективність виробництва садівницької продукції, спеціалізацію і розміщення плодоягідних насаджень, конкурентоспроможність галузі, її фінансово-інвестиційне забезпечення.

Промислове садівництво Херсонської області зосереджує 2,9 % багаторічних насаджень та забезпечує 3,5-3,8 % виробництва садівницької продукції України. Це свідчить про його порівняно значну ефективність та наявні резерви подальшого розвитку. В організаційному відношенні галузь представляють сільськогосподарські й агропромислові інтегровані формування, фермерські господарства, науково-виробничі та науково-дослідницькі установи, у т.ч. селекційні й розсадницькі. Проте, якщо у 2004 р. кількість спеціалізованих господарств становила 47, то у 2009 р. - 24 або у 2,0 разів менше. Це пов'язано із складними фінансово-економічними чинниками господарювання, слабкою підтримкою вітчизняних товаровиробників державою, різким скороченням переробних потужностей, експансією на внутрішній ринок зовнішніх поставників тощо.

Особливістю садівництва у регіоні є значна частка багаторічних насаджень у господарствах населення (50,0 %) у загальній площі. Загалом під садами зайнято 10,0 тис. га. При цьому частка насаджень старше 15-річного віку дорівнювала 79,9 %. Молоді сади складають лише 14,1 %. Нормативний строк експлуатації перевищили 20,0 % насаджень. В області у нерозкорчовуваному вигляді залишилося понад 1,5 тис. га списаних садів. Це у 2,1 разів перевищило показники 1984 р. Таким чином, для наступних 5-8 років буде характерним виведення значних площ під садами з господарського обігу, що вимагає їх повноцінної заміни.

Для промислового садівництва Херсонської області характерна його концентрація у приміських господарствах м. Херсон, а також у Цюрупинському, Каховському, Білозерському, Бериславському районах (88,7 % насаджень). На найбагаточисленішу 3-ю групу із одинадцяти районів приходиться лише 2,8 % насаджень сільськогосподарських підприємств. Ще у 3-х районах (Генічеський, Голопристанський, Нововоронцовський) зосереджено 8,5 % садів. Це свідчить про значні відмінності у розміщенні, насаджень та наявні резерви щодо збільшення їх площ (табл. 1).

Серед районованих культур виділяються абрикоси, персики, черешні, вишні, сливи, яблуні, груші. У структурі зерняткових 94,2 % приходиться на зимові сорти яблунь і лише 24,0 % - на літні та 3-4 % на осінні. Між тим, оптимальним є співвідношення 75,0:10,0:15,0. Його дотримання значно підвищило б конкурентоспроможність та ефективність галузі. Відзначимо, що для галузі характерний низький рівень переробки продукції. Наприклад, у США переробляється 70,0 % плодів, 90,0 % урожаю слив надходить на сушіння, 50,0 % персиків - на консерви.

Ефективність промислового садівництва за рівнем урожайності (76,7 ц/га проти 63,7 ц/га в Україні у 2009 р.) є досить високою. Проте, починаючи з 1995 р., вона у 1,7-6,0 разів у сільськогосподарських підприємствах є меншою, ніж у господарствах населення. Це свідчить про необхідність техніко-технологічного оновлення галузі. Досить висока врожайність гарантувала Херсонській області чільне місце у виробництві садівницької продукції у Південному регіоні - на рівні Миколаївської області та АР Крим. Проте для нього характерні значні коливання по роках. У 2009 р. було одержано 58,8 тис. т продукції, що на 31 % менше 1995 р. Це свідчить про згортання галузі та втрати конкурентних переваг вітчизняних товаровиробників. Загалом було вироблено 83,8 кг плодів і ягід в розрахунку на одного жителя проти 38,3 кг спожитої продукції (перевищення склало 45,7 %).

Таблиця 1 Розміщення та концентрація багаторічних насаджень у промисловому садівництві Херсонської області, 2009 р.*

* Розраховано за даними Херсонського обласного управління статистики, 2010.

Середньодушове споживання в області було на 10,2 % вище за середньодержавний показник, проте становить лише 45,6 % науково-обґрунтованої норми проти 33,0 % в Україні. Дефіцит плодів і ягід дорівнював, у середньому, 42,0 % на одну людину. Відзначимо, що промислове садівництво відзначається незадовільними темпами інвестиційної діяльності.

Капітальні вкладення у створення багаторічних насаджень не перевищують 8-10 % від прогнозованої потреби. Це призвело до зниження попиту на садивний матеріал, згортання селекції та розсадництва, зменшення площ закладки садів (22,0 % від потреби). Якщо у 1992 р. підприємствами Укрсадвинпрому було вирощено 4, 5 млн. шт. саджанців, то у 2009 р. - тільки 1,1 млн. шт.

Негативно позначається на розвитку садівництва рівень механізації праці. Більшість машин та механізмів були розраховані для праці на площі 50 - 100 га саду, тоді як є потреби в них і для площ до 20 га. Українські промислові підприємства могли б випускати понад 30 найменувань сільськогосподарської техніки для садівництва, але садівники не мають обігових коштів для її придбання. На високому рівні (70 - 80 %) зберігається рівень товарності садівницької продукції. Проте в останні роки структура реалізації змінилася докорінно. Якщо у 2000 р. переробним підприємствам було реалізовано 54,3 %, то у 2009 р. - лише 1,5 %, у 2,4 рази знизилися обсяги реалізації продукції населенню, тільки 1,5 % від загального обсягу було реалізовано кооперативам. Натомість реалізація посередникам зросла з 3,1 % до 69,4 %. Це негативно впливає на ціни на споживчому ринку.

Як позитивну тенденцію відзначимо зростання експорту садівницької продукції - у 2,4 рази за останні 10 років. Імпортерами були Росія, країни Прибалтики, Чехія, Польща. У загальній структурі експорту питома вага яблук, груш, айви складала 51,5 %, горіхів - 36,7 %, баштанних - 8,8 %. Підвищеним попитом на ринку користуються абрикоси. За останні 5 років їх експорт зріс на 90,0 %. У структурі імпорту переважають цитрусові та банани.

В залежності від каналів збуту, змінюються ціни на садівницьку продукцію, що загалом постійно зростають. Порівняно з 2000 р. у 2009 р. вони зросли в 4,5 разів. Найвищими є ціни при реалізації продукції населенню, нижчими - в рахунок орендної плати. Ціни характеризуються значними сезонними коливаннями. Найбільш високими вони є у зимово-весняний період. Вказані цінові тенденції пов'язані, насамперед, із збільшенням витрат на виробництво, відсутністю сховищ та холодильників, гуртових ринків, нестачею інвестицій для відновлення садів.

Нами встановлено, що галузь промислового садівництва має високу рентабельність виробництва - на рівні 11,1 - 38,7 % протягом останніх 5 років. Це забезпечує її прибутковість. Проте збитковими залишаються 58,3 % підприємств. Це було пов'язано, насамперед, з незадовільним менеджментом садівницьких підприємств та причинами загальноекономічного характеру. Загалом спостерігається тенденція до припинення ліквідації спеціалізованих садівницьких підприємств. Проте ці процеси є нестійкими, питання підвищення конкурентоспроможності та ефективності функціонування галузі потребують подальшого вирішення.

У третьому розділі «Організаційно-економічні напрями ефективного розвитку промислового садівництва» обґрунтовано впровадження інноваційно-інтенсивних технологій у промислове садівництво, заходи підвищення якості садівницької продукції, напрями державної підтримки промислового садівництва, розвитку маркетингових стратегій його функціонування.

Відзначимо, що незважаючи на найбільш сприятливі умови для садівництва, урожайність багаторічних насаджень, дохідність виробництва залишаються низькими. Скоротилися обсяги закладки нових садів, внесення добрив, використання засобів захисту рослин, сповільнилися процеси сортооновлення, що зумовило істотне зменшення обсягів виробництва. Зниження платоспроможного попиту населення, високі ціни на продукцію призвели до скорочення обсягів споживання. Тому підвищення ефективності та конкурентоспроможності галузі промислового садівництва має відбуватися шляхом покращення породно-сортового складу насаджень, вдосконалення структури виробництва, його спеціалізації і концентрації, використання інновацій у виробничих процесах, енерго- та ресурсозбереження, підвищення рівня механізації праці.

Вдосконалення структури галузі пов'язане, насамперед, з підвищенням значення ранньостиглих та теплолюбивих кісточкових культур, частка яких в Україні у структурі насаджень становить лише 25,5 %. В області їх планується мати 50,0 % і більше. Підвищення ефективності виробництва вимагає застосування таких технологій отримання плодів: за відсутності зрошування або при нерегулярному зрошуванні застосовується технологія вирощування плодів у насадженнях з округлою кроною дерев на насінних і, частково, на клонових середньорослих прищепах з відносно широкими міжряддями і більш щільним розміщенням дерев у ряду. Технологія забезпечує середню врожайність насаджень 150-160 ц/га плодів.

В умовах зрошування використовується принаймні три види технологій, що забезпечують значно більші врожаї: а) технологія для насаджень з напівплоскою кроною дерев на клонових і середньорослих підщепах, частково на насінних. Технологія забезпечує середню врожайність 200-250 ц/га високоякісних плодів; б) технологія вирощування плодів яблуні в насадженнях з малооб'ємною кроною типу середній кущ на карликових прищепах. Технологія забезпечує середню врожайність 250-300 ц/га високоякісних плодів; в) технологія для яблуні і груші в шпалерно-карликових насадженнях з плоскою кроною на карликових прищепах. Технологія забезпечує середню врожайність 250-300 ц/га високоякісних плодів.

При вирощуванні інтенсивних садів рівень механізації праці є дуже низьким і коливається у межах 5,7-15,0 %. Тому ми пропонуємо у базових садівницьких господарствах області провести реальне нормування найвагоміших механізованих технологічних операцій, що дозволить одержати інтенсивну складову використовування техніки на кожній операції і перейти до обґрунтовування її мінімізації. Важливо розробити в модельних господарствах інвестиційні проекти поступового технічного переоснащення окремих виробничих процесів з врахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх чинників конкурентного середовища функціонування.

У технологічному плані перевага надається інтенсивним типам насаджень і сортам, які забезпечують швидкий оборот капіталу, тобто створенню і продуктивному використанню таких типів насаджень, які вступають у товарне плодоношення на 2-3-й рік після закладання. У минулому залишилася ситуація, коли на добрий врожай саду можна було чекати 10-12 років. Під впливом дії економічних та екологічних чинників, до яких належить необхідність раціонального використання земель, прискорення окупності капітальних вкладень, зниження працемісткості та собівартості продукції тощо) радикально змінюються системи ведення садівництва, насамперед структура та типи насаджень. Особливістю цих процесів є перехід від розміщення на одиниці земельної площі невеликої кількості дерев з величезними кронами до загущених схем садіння невисоких дерев з невеликими кронами. Такі схеми передбачають значне скорочення тривалості циклів створення і продуктивного використання насаджень, що, в свою чергу, забезпечує швидкий їх вступ у товарне плодоношення, високу продуктивність, зниження працемісткості продукції, строків збору врожаїв. Натомість стає можливим (і передбачається) швидке оновлення порід багаторічних насаджень.

Серед організаційно-економічних чинників підвищення ефективності промислового садівництва особливо слід відзначити такі, як: значне розширення місткості внутрішнього ринку продукції, вагоме збільшення її виробництва на експорт, захист вітчизняних товаровиробників від експансії на внутрішній ринок плодів, ягід, вина, плодоовочеконсервної продукції з інших країн, паритетність цін на продукцію садівництва і промисловості, удосконалення організації підприємницьких структур у галузі. Все це зумовлює необхідність виваженого підходу до організації і ведення промислового садівництва в сучасних умовах господарювання.

Виникає необхідність проведення гнучкої кредитної політики в галузі промислового садівництва: застосування пільгових кредитів з відсотковою ставкою, що нижча від комерційної на 5-10 %, а також використання безвідсоткових інноваційних позик. На наш погляд, є доцільним введення, поряд з безвідсотковим інноваційним кредитом, пільгового кредиту, який також стимулював би закладання насаджень за вже освоєними технологіями. При цьому позичальник повинен оплатити не менше 30 % вартості проекту. Для промислового садівництва термін повернення коштів по інноваційних кредитах, що надаються на три роки, може бути більшим (5-10 років), що забезпечує окупність саду. Нами розроблено інвестиційний проект впровадження інновацій при переробці продукції на базі ДП ДАФ ім. Солодухіна в Каховському районі. Господарство протягом 15 років їх продуктивного використовування стабільно одержуватиме прибуток у розмірі 11 млн. грн.

У найближчій перспективі потребує вирішення проблема збереження урожаю. Сучасні сховища покривають потреби виробництва на 20-25 %. Доцільно було б, по-перше, аби держава відшкодовувала витрати не по завершенні зведення плодоовочесховища, а частинами за фактом ведення будівництва. По-друге, допомога має поширюватися на будівництво плодоовочесховищ з регульованим газовим середовищем і з фреоновими установками, які в Європі також дозволені. Перші необхідні для потужних господарств, а для середніх і фермерських господарств їхнє будівництво фінансово дуже складне (середній холодильник з регульованим газовим середовищем коштує 10 мільйонів гривень), і функціонально не доцільне. Для них зручніші фреонові холодильники, з яких продукцію можна брати по мірі її реалізації.

У зв'язку з непоінформованістю та необізнаністю товаровиробників садівництва про ємність та кон'юнктуру ринку, цінові коливання на ринку, обсяги потреби в продукції по регіонах, виникає проблема пошуку потенційного споживача виробленої продукції. Для цього виробник, марнуючи час, займається пошуком каналів реалізації через мережу Інтернет, пресу, телебачення, сусідське спілкування. Для її вирішення нами запропоновано створення при Головному обласному управлінні агропромислового розвитку обласного аналітично-маркетингового центру, який би виконував відповідні функції у промисловому садівництві (рис. 2).

Рис. 2. Маркетингові функції обласного аналітично-маркетингового центру у промисловому садівництві

Садівництво в регіоні, таким чином, має великі перспективи розвитку, у тому числі нарощення експортного потенціалу на основі виважених маркетингових стратегій. Функціонування аналітично-маркетингового центру дозволить систематизувати товарні потоки продукції через логістичні центри, що створені в області.

Важливе місце у розвитку промислового садівництва займає його державне регулювання, а саме: регулювання і стимулювання попиту; регулювання і активізація пропозиції; заходи організаційного, інфраструктурного та інформаційного характеру; зовнішньоторгове регулювання. Дуже важливо щороку знаходити оптимальний ступінь взаємодії між використанням вільних ринкових відносин і втручанням держави в сферу виробництва та збуту сільськогосподарської продукції через квотування обсягів (виробництва та реалізації), товарні та грошові інтервенції, спеціальні програми продовольчого забезпечення окремих груп населення (дитяче харчування, продовольчі талони тощо), програми скорочення посівів та плодових насаджень.

На підтримку промислового садівництва у 2009 р. було виділено 18,6 млн. грн., що на 64,6 % більше, ніж у попередньому році. Це дозволило збільшити площі молодих насаджень на 3,2 тис. га. Щорічний приріст державного фінансування є значно більшим, ніж приріст молодих насаджень. Це пояснюється тим, що до витрат, які фінансуються, відносяться: виготовлення проектно-кошторисної документації; придбання садивного матеріалу, засобів захисту рослин, добрив; підготовка ґрунту, зрошення; закладання, ремонт і догляд за молодими насадженнями до вступу їх у товарне плодоношення, установка шпалери; придбання спеціальної техніки; науково-технічне обслуговування розвитку вказаних галузей, пропаганда і впровадження передових технологій.

Цінова державна підтримка виробників плодів і ягід необхідна в зв'язку з низькою платоспроможністю населення. Зокрема, вона має бути направлена проти встановлення монополізму промислових переробних і торговельних підприємств у визначенні цін на сировину та вирощену продукцію, відсоткових ставок банками та високих цін на енергоносії, отрутохімікати та мінеральні добрива. Вважаємо за доцільне встановлювати на державному рівні граничні регульовані ціни на матеріально-технічні ресурси, і таким чином, зменшувати їх вплив на рівень собівартості плодів і ягід.

Вважаємо, що необхідно відпрацювати методику встановлення на переробних підприємствах граничного рівня договірних цін на плодоягідну сировину, які ґрунтуються на сезонних і регіональних витратах, пов'язаних з набуттям продукцією споживчих властивостей і якості, з урахуванням прогнозного подорожчання матеріальних ресурсів, росту оплати праці, а також затрат на транспортування, зберігання, переробку й реалізацію продукції. Необхідно переглянути і політику формування страхових тарифів, привести їх у відповідність з реальними потребами. Страхування повинно сприяти ініціативній фінансовій діяльності у галузі промислового садівництва. В розвинених країнах добровільним страхуванням охоплені майже всі підприємства (більше 90 %), а в Україні - лише 5-7 %.

Світовий досвід свідчить про доцільність податкового регулювання інноваційної діяльності. Тому запровадження державної підтримки розвитку селекційних досліджень, у тому числі і в садівництві, дасть можливість безпосередньо виробнику впроваджувати новітні технології у виробництво. У цілому інноваційна політика держави повинна бути зорієнтована в садівництві на розвиток великотоварного спеціалізованого конкурентоспроможного виробництва плодів і ягід. Митна політика в Україні щодо імпорту повинна відповідати ситуації, яка склалася в більшості розвинених країн світу. Тут важливо встановлювати обґрунтовані ввізні квоти та приймати суворіші заходи щодо митного контролю з метою запобігання ввезення в країну плодів сумнівної якості.

Висновки

1. Галузь промислового садівництва відноситься до найскладніших у структурі рослинницького відтворювального циклу. Це визначається складниками, які чинять значний вплив на дохідність, інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність галузі. До них відносяться значна залишкова вартість багаторічних насаджень, великий термін віддачі від інвестованих коштів, залежність формування породно-сортового складу насаджень від агро-кліматичних умов, значна інтенсивність застосовуваної механізованої та ручної праці, позитивна роль садів у раціональній організації сільських територій. На формування та підвищення конкурентоспроможності галузі значний вплив справляє розміщення та концентрація багаторічних насаджень. Враховуючи різноманітну породно-сортову структуру садів, вони можуть розміщуватися згідно концепцій: орієнтації на споживача, сировинної орієнтації, транспортної орієнтації, орієнтації на робочу силу. Сади та ягідники можуть забезпечити потрібний ефект тільки за умови найбільшої відповідності природних чи штучно створених ресурсів їх біологічним особливостям та вимогам.

2. Основою процесу інтенсифікації в садівництві є планомірне відтворення плодоносних насаджень. На сучасному етапі науково-технічного прогресу в галузі відзначається тенденція скорочення загального періоду продуктивного використання садів, впровадження сортів і гібридів дерев зі скороченим циклом використання. Це пов'язано із необхідністю реагування виробництва на вимоги ринку, більш повного задоволення попиту споживачів, скорочення непродуктивного періоду і більш швидкої окупності капітальних вкладень.

3. Розробка організаційно-економічного механізму функціонування галузі промислового садівництва є важливою умовою підвищення його ефективності. При цьому держава відіграє також важливу роль при створенні ефективного середовища господарювання у галузі. Основним елементом у механізмі державного регулювання є ціновий контроль на продовольчі товари, сільськогосподарську сировину, обсяги державних закупок продукції, пряма державна підтримка (державне фінансування) виробництва, виважена податкова і кредитна політика, митне регулювання.

4. Маркетинг у промисловому садівництві розглядається як ефективний засіб для створення таких зв'язків між виробництвом і споживанням, які забезпечують відповідність обсягів, якості і видів виробленої садівницької продукції потребам споживача. Маркетингова діяльність підрозділів садівницьких підприємств ґрунтується на дослідженні кон'юнктури, обсягів попиту і пропозиції, стану, сприятливих умов та загроз на ринку. На цій основі розробляють пропозиції щодо оптимальної структури насаджень, розмірів площ і обсягів виробництва, створюють стратегічний план розвитку галузі. На попит на садівницьку продукцію впливає платоспроможний попит населення, екологія навколишнього середовища, реалізаційна політика.

5. Методичні засади оцінки ефективності функціонування галузі промислового садівництва ґрунтуються на визначенні, насамперед, співвідношення між сукупним попитом і сукупною пропозицією і визначення на цій основі ефективності галузі (дефіцит, баланс продукції); розмірів виробництва (площі під садами, їх структура, концентрація, обсяги виробництва); питомої ваги вітчизняного виробництва у забезпеченні внутрішнього попиту на садівницьку продукцію; еластичності попиту та пропозиції садівницької продукції за ціною та іншими факторами; урожайності та її динаміки; конкурентоспроможності продукції підприємства, галузі через показники собівартості, ціни, якості продукції, рентабельності і дохідності виробництва; обсягів споживання садівницької продукції за видами та споживачами.

6. У Херсонській області зосереджено 10,0 тис. га або 2,9 % площ багаторічних насаджень країни та виробляється 3,5 % національного валового збору плодів і ягід. Це свідчить про більшу ефективність промислового садівництва регіону, ніж в середньому в Україні. Протягом 1995-2009 р. відбулися значні структурні зміни в породному складі насаджень у господарствах. Знизилася питома вага зерняткових культур з 57,5 % до 37,5 % та ягідників з 1,3 % до 0,1 %, і збільшилася питома вага частки кісточкових культур з 35,0 % до 50,0 % та горіхоплідних - з 8,1 % і 12,5 %. Виробнича собівартість садівницької продукції у спеціалізованих господарствах на протязі 2004-2009 рр. підвищилась на 78,1 %. На це безпосередньо вплинули грошово-матеріальні витрати на забезпечення функціонування 1 га саду.

7. Спеціалізовані садівницькі підприємства зосереджують більше 30 % площ багаторічних насаджень, спроможні забезпечити зростання обсягів виробництва, раціонально використати ресурсний потенціал, досягти високих показників ефективності виробництва. Тому з метою підвищення ефективності та стійкості промислового садівництва необхідно привести спеціалізацію садівницьких підприємств у відповідність з рівнем 50,0-70,0 %, концентрацію насаджень не менше 400-500 га, створити інтенсивні сади з загущеною посадкою дерев. В області сформувалися райони промислового садівництва, до яких відносяться Білозерський, Каховський, Бериславський, Цюрупинський, Чаплинський райони, в яких виробляється 76,4 % продукції.

8. Рівень споживання фруктів, ягід та винограду залежить від сумарного впливу таких факторів, як величина сукупного доходу населення і ціна реалізації на ринку. При зростанні рівня доходів населення більшими темпами, ніж ріст цін реалізації продукції розмір споживання продуктів дещо зростає. Це спостерігалося у 2007 та 2009 рр., коли збільшення заробітної плати склало 23 % та 30,1 % відповідно, а ціна у 2007 р. знизилася на 31,5 % та у 2009 р. збільшилась на 17,6 %. Це призвело до збільшення середньодушового споживання у досліджуваних роках на 2,1 та 0,5 кг відповідно. Ціни збуту плодів заготівельним організаціям та переробним підприємствам протягом аналізованого періоду були найменшими в порівнянні з цінами за іншими каналами продажу - 415,9 грн./т проти 1337 грн./т.

9. Збільшення виробництва плодів, ягід і підвищення ефективності садівництва залежать від багатьох чинників, які можна поєднати у дві групи: технологічні і організаційно-економічні. У зв'язку з необхідністю всебічної і цілеспрямованої роботи по організації і вдосконаленню структури і обсягу багаторічних насаджень у садівницьких формуваннях, підвищенню ролі науково-дослідних установ в розробці інноваційно-інвестиційних технологій галузі промислового садівництва і з метою підвищення її економічної стійкості, необхідно провести інвентаризацію (обстеження) плодових насаджень і їх переоцінку.

10. Необхідно удосконалювати організацію і ведення гуртової торгівельної діяльності в плодоягідному виробництві, створити необхідні умови для стабілізації цінової ситуації на ринку, а також сприяти скороченню неорганізованої посередницької діяльності у сфері збуту, збільшенню і легалізації доходів, позитивним структурним зрушенням товарообігу по сегментах ринку. Створення розподільчих центрів (центрів логістики) гуртової торгівлі дозволить сконцентрувати на одній території велику кількість сільськогосподарської продукції, а наявність таких елементів інфраструктури ринку сприятиме його стабілізації.

11. Одним з основних стимулюючих чинників розширення вітчизняного промислового садівництва є всебічна підтримка держави в межах заходів, затверджених СОТ. Особливо важливими є заходи підтримки з непрямим впливом: підготовка і підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування, забезпечення гарантованого доходу товаровиробникам та удосконалення землекористування, компенсація частини витрат на мінеральні добрива і засоби захисту рослин, цінова підтримка тощо. В умовах ринкового механізму господарювання прогнозування і планування є одним із важелів підвищення ефективності розвитку підприємств галузі. Нами доведено, що ефективне ведення садівницького господарства передбачає складання інвестиційних проектів та їх реалізацію.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Новак Н.П. Ефективність функціонування галузі промислового садівництва / Н.П. Новак // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. - Вип. 61. - Херсон : Айлант, 2008. - С. 238 - 243.

2. Новак Н.П. Державна підтримка розвитку галузі промислового садівництва / Н.П. Новак // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет». - Вип. 120. - Сімферополь, 2009. - С. 107-114.

3. Новак Н.П. Інвестиційні процеси у галузі промислового садівництва / Н.П. Новак // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. - Вип. 70. - Херсон : Айлант, 2010. - С. 289-295.

4. Новак Н.П. Принципи та особливості формування конкурентного середовища ринку садівницької продукції / Н.П. Новак // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. - Вип. 71. - Херсон : Айлант, 2010. - С. 312-318.

5. Новак Н.П. Формування та вдосконалення інфраструктури плодоягідного ринку / Н.П. Новак // Вісник аграр. науки Причорномор'я : наук.-теорет. жур. - Вип. 53. - Миколаїв : МДАУ, 2010. - С. 45-49.

У матеріалах конференцій:

6. Новак Н.П. Фінансово-економічні показники розвитку промислового садівництва / Н.П. Новак // Зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. [Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств], (Херсон, 16 - 17 квітня 2009 р.). - Херсон: ХДАУ, 2009. - С. 77-79.

7. Новак Н.П. Ефективність функціонування споживчого ринку садівницької продукції / Н.П. Новак // Зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. [Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії], (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.). - Херсон: ХДУ, 2010. - С. 25-27.

8. Новак Н.П. Державне регулювання та підтримка галузі промислового садівництва / Н.П. Новак // Materialy VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji [Nauka i wyksztaicenie bez granic - 2010] (Przemysl, 07-15 grudnia 2010 r.). - Przemysl. Nauka i studia - Str. 28-31.